ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО АРТИСТИЗМУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ГУМАНІТРАНИХ ДИСЦИПЛІН

Краткое описание

Сумський державний педагогічний університет
імені А.С. Макаренка

На правах рукопису

БУДЯНСЬКИЙ ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 371.134:7.021.42+792.028.3

ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО АРТИСТИЗМУ
МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ГУМАНІТРАНИХ ДИСЦИПЛІН

13.00.04 теорія та методика професійної освіти

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
ЛОБОВА Ольга Володимирівна,
кандидат педагогічних наук,
доцент

Суми 2006
ЗМІСТ

Вступ..3
Розділ І. Педагогічний артистизм учителя як психолого-педагогічна проблема.11
1.1.Педагогічний артистизм як складова педагогічної майстерності вчителя11
1.2.Структура педагогічного артистизму.39
1.3.Специфіка педагогічного артистизму вчителя гуманітарних дисциплін....75
Висновки до першого розділу83
Розділ ІІ. Експериментальне дослідження формування педагогічного артистизму майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін..86
2.1.Аналіз основних умов і методів формування педагогічного артистизму студентів гуманітарних спеціальностей..86
2.2. Технологія формування педагогічного артистизму майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін..............................................................................................113
2.3. Організація і проведення педагогічного експерименту156
2.4. Аналіз результатів експериментальної роботи..166
Висновки до другого розділу...179
Висновки.......181
Список використаних джерел..188
Додатки......205

ВСТУП

Актуальність і доцільність дослідження. Одне з найважливіших завдань педагогічної науки на сучасному етапі підготовка фахівця такого рівня, який був би конкурентноспроможним на світовому ринку освітніх послуг. Основна увага в цьому контексті приділяється розробці ефективних шляхів і засобів професійної підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів.
Школа XXI століття це школа самореалізації особистості, життєтворчості, культурного виховання. Стрижнем професійної діяльності вчителя має бути не лише доброзичливе спілкування, любов до дітей, гармонія розуму й почуттів, а й педагогічна майстерність на рівні мистецтва, що забезпечується високим ступенем розвитку професійно-необхідних якостей, умінь, навичок і, зокрема, педагогічного артистизму вчителя. Тому формування педагогічного артистизму є одним із завдань підготовки майбутнього педагога.
Різноманітні аспекти проблеми формування артистизму вчителя знайшли відображення в роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників: В.Ц. Абрамяна, М.М.Барахтяна, О.С. Булатової, Ж.В. Ваганової, Ю.П. Єлісовенка, І.А. Зязюна, М.О.Лазарєва, Н.М. Тарасевич та інших. У працях цих дослідників розпочато розробку проблеми використання здобутків театральної педагогіки у процесі підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності, визначено дефініцію педагогічного артистизму, запропоновані окремі методи формування цієї якості.
Однак у процесі дослідження проблеми формування педагогічного артистизму майбутніх учителів було виявлено ряд суперечностей, зокрема:
-між необхідністю створення технології формування професійного артистизму викладачів гуманітарних дисциплін, в діяльності яких артистичні риси виявляються найбільш яскраво, та рівнем дослідження проблеми в науковій літературі;
- між сучасними вимогами до професійного рівня вчителя й практикою розвитку творчих здібностей студентів вищих педагогічних навчальних закладів.
Означені суперечності потребують розробки технологій формування педагогічного артистизму, які б грунтувались на елементах театральної педагогіки, драмогерменевтики та драматизації.
Актуальність та недостатня розробленість зазначеної проблеми, об’єктивна потреба у вдосконаленні навчально-виховного процесу вищої педагогічної школи обумовили вибір теми дисертації "Формування педагогічного артистизму майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін".
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану кафедри педагогічної творчості Сумського державного педагогічного університету іменіА.С.Макаренка "Професійно-творча самореалізація майбутнього вчителя" (протокол № 3 від 8.10.2001 р.).
Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (протокол № 5 від 23.12.2002 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології України АПН України (протокол №1 від 28.01.2003р.).
Об’єкт дослідження: професійна підготовка майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін в системі вищої педагогічної освіти.
Предмет дослідження: процес формування педагогічного артистизму майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін.
Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити технологію формування педагогічного артистизму майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що ефективність процесу формування педагогічного артистизму студентів гуманітарних спеціальностей підвищиться, якщо буде створена і реалізована у професійній підготовці технологія, яка базується на комплексному використанні методів і прийомів театральної педагогіки, драмогерменевтики та драматизації і забезпечує оволодіння вчителем теоретико-методологічними, методичними, психолого-педагогічними основами навчально-виховного процесу (знаннями з фаху, методики викладання), впливає на розвиток і вдосконалення уваги, уяви, володіння вербальними та невербальними засобами комунікації, уміння керувати творчим самопочуттям.
Відповідно до проблеми, об'єкта, предмета, мети та гіпотези дослідження було визначено такі завдання:
1) дослідити та проаналізувати стан проблеми, рівень і глибину її вивчення в теорії і практиці вищої педагогічної школи;
2) визначити на теоретико-методологічному рівні зміст і структуру педагогічного артистизму вчителів гуманітарних дисциплін;
3) розробити й експериментально перевірити технологію та умови формування педагогічного артистизму майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін;
4) розробити методичні рекомендації для студентів і викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, учителів шкіл щодо формування складових педагогічного артистизму.
Методологічну основу дослідження становлять динамічний принцип вивчення особистості, який враховує діалектику зовнішніх і внутрішніх умов її розвитку; особистісно-орієнтований і системний підходи до формування творчої особистості майбутнього вчителя; концепція гуманітаризації освіти; ідеї системного підходу до вивчення педагогічного процесу; концепції творчої діяльності людини, результатом якої є відкриття, створення, винахід нового.
Теоретичну основу дослідження складають теоретичні засади підготовки спеціалістів у вищих педагогічних навчальних закладах (О.А.Абдулліна, А.М.Алексюк, В.П. Андрущенко, В.М. Галузинський, Н.В.Гузій, І.Д. Бех, Н.П.Волкова, М.Б. Євтух, В.І. Лозова, О.Г. Мороз, Н.Г.Ничкало, О.М. Пєхота, В.А.Сластьонін, Г.В. Троцко, В.І. Юрченко);
- теорії творчої діяльності педагога (В.І. Загвязинський, В.А. Кан-Калік, М.О. Лазарєв, В.А. Роменець, С.О. Сисоєва);
- теорія організації колективної творчої діяльності (А.С. Макаренко, А.В. Мудрик, В.О. Сухомлинський);
- положення театральної педагогіки, присвячені вихованню людини-творця (С.В. Гіппіус, Ю.А. Завадський, Б.Є. Захава, М.О. Кнебель, Г.В. Крісті, Л.С.Курбас, В.І.Немирович-Данченко, Л.П.Новицька, К.С.Станіславський, Г.А.Товстоногов, М.О. Чехов);
- положення театральної педагогіки, які використовуються у процесі підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності (В.Ц. Абрамян, О.С.Булатова, Ж.В.Ваганова, В.В. Вартанова, Л.Г. Дубина, Ю.П. Єлісовенко, П.М. Єршов, І.А. Зязюн, В.Ф. Моргун, Г.І. Переухенко, Н.М. Тарасевич);
- положення про провідну роль особистості педагога в системі навчання (Б.Г. Ананьєв, А.К. Маркова, К.Д. Ушинський);
- положення про необхідність розвитку педагогічної техніки вчителя (С.А. Болсун, І.А. Зязюн, В.П. Чихаєв, Л.І. Рувинський та інші);
- положення про артистичне виховання учнів засобами мистецтва в системі освіти Франції (Л.І. Зязюн);
- положення про необхідність естетизації навчального процесу (Ю.А.Азаров, Н.В. Кузьміна, Г.М. Падалка та інші);
- Закон України "Про вищу освіту", "Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття)".
Методи дослідження - теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої літератури з проблеми формування артистизму майбутнього вчителя; узагальнення, порівняння, систематизація для з'ясування теоретичної сутності педагогічного артистизму;
- емпіричні: педагогічне спостереження, опитування, анкетування, інтерв’ювання й тестування, експертне оцінювання з метою виявлення рівнів сформованості педагогічного артистизму; педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності розробленої у процесі дослідження технології формування педагогічного артистизму; якісний і кількісний аналіз результатів дослідження на основі методів математичної статистики.
Експериментальна база дослідження: Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, Глухівський державний педагогічний університет, Лебединське педагогічне училище, Путивльський педагогічний коледж. Експериментом було охоплено 462 студенти.
Організація дослідження умовно поділяється на три етапи.
На першому етапі (2000 2001 рр.) був проведений аналіз філософської, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої літератури з проблеми дослідження, вивчений категоріальний апарат і досвід роботи з організації естетично-театральної роботи у вищих педагогічних навчальних закладах. Був сформульований об’єкт, предмет, мета, гіпотеза дослідження, конкретизовані його завдання. Досліджувались зміст, структура і специфіка педагогічного артистизму майбутніх учителів гуманітарних дисциплін та умови формування цієї якості у вищій педагогічній школі. Здійснювалась розробка і теоретичне обґрунтування технології формування педагогічного артистизму та методики дослідно-експериментальної роботи.
На другому етапі (2001 2005 рр.) був здійснений констатувальний та формувальний етапи педагогічного експерименту щодо визначення у студентів рівня сформованості професійно-необхідних складових педагогічного артистизму та впровадження у процес підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін технології формування педагогічного артистизму.
Третій етап (2005 2006 рр.) аналіз та узагальнення результатів експерименту на основі визначених у дослідженні критеріїв сформованості педагогічного артистизму; внесення коректив у структуру технології; літературне оформлення результатів дисертаційного дослідження.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше досліджено цілісний процес формування педагогічного артистизму майбутнього вчителя засобами театральної педагогіки в системі педагогічної освіти України; на основі здобутків корифеїв українського і світового театру, театральної педагогіки, драмогерменевтики й драматизації розроблена та обґрунтована технологія формування педагогічного артистизму майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін; створено діагностичний інструментарій визначення рівня сформованості педагогічного артистизму майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін, а саме, тести, завдання театральної педагогіки, таблиці.
Конкретизовано й доповнено зміст, структуру, критерії оцінювання та рівні сформованості педагогічного артистизму майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін (низький, базовий, середній, високий).
Набули подальшого розвитку положення щодо доцільності застосування комплексних методів театральної педагогіки в системі професійної педагогічної освіти з метою формування педагогічного артистизму майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що визначено сутність та структуру педагогічного артистизму як професійно-значущої якості майбутніх учителів гуманітарних дисциплін; розроблено критерії, рівні та етапи формування педагогічного артистизму; технологію формування педагогічного артистизму майбутнього вчителя на основі адаптованих елементів системи К.С.Станіславського, М.О. Чехова, Л.С.Курбаса, драмогерменевтики, драматизації.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що використання розробленої технології формування педагогічного артистизму майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін в експериментальних вищих навчальних закладах забезпечило розвиток професійно необхідних якостей студентів; сприяло розробці навчальних посібників "Мистецтво виразного читання", "Шкільний театр" і "Формування педагогічного артистизму майбутнього вчителя" для викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, учителів шкіл та студентів; програми курсу "Виразне читання", спецкурсів та спецсемінарів "Шкільний театр", "Педагогічна риторика", використання яких сприяло вдосконаленню основних складових педагогічного артистизму.
Основні результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення процесу підготовки майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін. На основі результатів дослідження внесено пропозиції щодо вдосконалення педагогічного процесу здійснюваного викладачами кафедри педагогічної творчості Сумського державного педагогічного університету іменіА.С.Макаренка.
Особистий внесок автора. У посібниках "Мистецтво виразного читання" та "Шкільний театр", опублікованих у співаторстві із В.І. Будянським, авторськими є розділи, присвячені розвитку вербальних та невербальних засобів комунікації, вдосконаленню акторської майстерності та організації роботи драматичного гуртка.
Вірогідність і надійність результатів педагогічного дослідження забезпечується методологічною й теоретичною обґрунтованістю вихідних положень; використанням широкого кола наукових вітчизняних і закордонних джерел; відповідністю наукового апарату і комплексу методів дослідження його об’єкту, предмету, меті й завданням; поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів; статистичною обробкою експериментальних даних; позитивними наслідками впровадження результатів дослідження у вищих навчальних закладах, задіяних у педагогічному експерименті.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дослідження були представлені на науково-практичних конференціях у Сумському державному педагогічному університеті імені А.С.Макаренка (2001 2003 рр.); Всеукраїнській науковій конференції "Формування творчої особистості майбутнього вчителя в умовах впровадження інноваційних освітніх технологій" (Суми, 2004 р.); Міжнародній науковій конференції "Теоретичні та методичні засади розвитку мистецької освіти в контексті європейської інтеграції" (Суми, 2004 р.).
Впровадження результатів дослідження проводилось на базі Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка (довідка № 2221 від 20.10.2005 р.), Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (довідка № 03-209 від 26.10.2005 р.), Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка № 4721/01-37/33 від 29.09.2005 р.), Глухівського державного педагогічного університету (довідка №2162 від 21.10.2005 р.), Лебединського педагогічного училища (довідка № 498 від 29.06.2005 р.), Путивльського педагогічного коледжу (довідка № 229 від 27.04.2005 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дослідження викладені в 12 публікаціях автора, з них 2 навчальні посібники у співавторстві, 1 одноосібний посібник, 8 одноосібних статей у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 стаття у збірнику матеріалів науково-практичної конференції.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи 243 сторінки, з них 180 сторінок основного тексту і 38 сторінок додатків. Список використаних літературних джерел включає 214 найменувань. Текст містить 11 таблиць, 11 діаграм, 5 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1.Дослідження проблеми формування педагогічного артистизму майбутнього вчителя підтвердило думку про її актуальність на сучасному етапі розвитку професійної педагогічної освіти. Аналіз літературних джерел дав змогу з'ясувати, що малодослідженим залишається питання комплексного, систематичного формування педагогічного артистизму майбутніх учителів гуманітарних дисциплін, у діяльності яких артистичні здібності проявляються найбільш яскраво. Тому існує необхідність вдосконалення процесу підготовки студентів педагогічних ВНЗ, шляхом запровадження методів театральної педагогіки, драмогерменевтики та драматизації. Зазначені факти обумовили вибір теми дослідження і необхідність створення технології формування педагогічного артистизму.
2. На основі теоретичного аналізу літературних джерел з педагогіки, психології, мистецтвознавства виявлено, що педагогічний артистизм, як складова педагогічної майстерності це комплекс професійно-значущих, взаємопов’язаних та взаємообумовлених якостей особистості вчителя, який забезпечує досконале володіння педагогічною технікою та навичками перевтілення, виразної, естетично-привабливої передачі навчального матеріалу з метою максимальної реалізації індивідуального потенціалу вчителя. Ця інтегративна якість особистості вчителя складається з наступних компонентів: мотиваційного (потреба у самовдосконаленні й самовиразі; потреба у підвищенні загального рівня культури учнів засобами мистецтва; потреба у вдосконаленні вербальних та невербальних засобів комунікації; потреба у вдосконаленні емоційної культури), внутрішнього (знання світової та національної культури, вільне володіння фаховими знаннями; уміння керувати власним психофізичним станом; здатність до рефлексії та емпатії; розвиненість педагогічної уваги та уяви, емоційної пам’яті, почуття гумору) та зовнішнього (уміння виразно демонструвати емоції, передавати власну оцінку певної інформації, факту, втілювати внутрішнє переживання у тілесній природі; володіння засобами педагогічної режисури; володіння вербальними засобами комунікації: технікою (дихання, голос, дикція), логікою (логічні наголоси, паузи, інтонації, підтекст, словесна дія, "надзавдання", кінострічка уяви) мовлення; володіння невербальними засобами комунікації: (пластикою тіла, мімікою, жестикуляцією, поставою, мізансценою). Формування педагогічного артистизму відбувається у процесі оволодіння студентом системою професійних умінь і навичок на основі ціннісного ставлення до майбутньої професійної діяльності. Застосування елементів театральної педагогіки, драмогерменевтики, драматизації, здобутків різних жанрів мистецтва сприяє підвищенню рівня професійної майстерності майбутніх педагогів, сприяє оволодінню необхідним обсягом знань з фахового предмету, методики його викладання, виробленню й закріпленню у студентів артистичних, професійно-необхідних умінь і навичок (рефлексія, емпатії, увага, уява, уміння керувати творчим самопочуттям, емоційність, володіння вербальними та невербальними засобами комунікації тощо), формуванню стійкої спрямованості на професійне і особистісне вдосконалення.
3. У дисертації визначено специфічні ознаки педагогічного артистизму вчителів гуманітарних дисциплін (переважання естетичного компоненту педагогічної діяльності, особлива емоційно-експресивна манера педагогічного спілкування, художня освіченість педагога тощо) й основні методи театральної педагогіки його формування (елементи системи К.С. Станіславського, Л.С.Курбаса, М.О. Чехова, драмогерменевтики, драматизації). Описані варіанти застосування цих методик у навчальному процесі вищої педагогічної школи.
4. Обґрунтовано доцільність використання здобутків театральної педагогіки на заняттях педагогічного циклу з метою формування педагогічного артистизму майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.
Доведено, що запропоновані ігрові методи (вправи, тренінги, етюди, драматичні дійства) розвивають педагогічний артистизм, зокрема гностичні, комунікативні здібності, рефлексію, увагу, уяву, емоційну пам’ять, уміння створювати професійне самопочуття, техніку, логіку мовлення, пластику тіла тощо.
5. Обґрунтовано умови, від яких залежить результативність процесу формування педагогічного артистизму:
І. Зовнішні:
1) суспільні умови (високі вимоги до школи; зміна професійного іміджу і статусу педагога, підвищення престижності вчительської професії; перехід вчителя від функції "транслятора знань" до "стимулятора розвитку").
2)професійно-освітні умови (вдосконалення й оновлення процесу підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін на основі використання елементів театральної педагогіки та новітніх методів розвитку творчих здібностей; впровадження технології формування педагогічного артистизму; забезпечення поетапності процесу формування педагогічного артистизму, поступове підвищення складності завдань; періодична діагностика результатів творчого розвитку студентів; допомога в організації самостійної роботи студентів із самовдосконалення професійних якостей; розвиток навичок самоаналізу й самооцінки; опора на комплекс мистецтв; формування ціннісного ставлення студентів до творів мистецтва і розвиток на цьому ґрунті культури естетичного сприйняття й естетичного переживання художніх образів мистецтва.
3) діяльні умови:
а) психологічні (забезпечення позитивного психологічного клімату для формування педагогічного артистизму; ставлення до майбутнього вчителя як до самостійного діяча, надання йому права на пошук та помилки);
б) організаційні (проведення творчих педагогічних майстерень, семінарів і конкурсів на виявлення найбільш артистичних педагогів; стимулювання творчої позанавчальної діяльності студентів (робота студентського театрального колективу, КВК, підготовка заходів на рівні факультету й ВНЗ), концерти, вистави, фестивалі, творчі зустрічі із митцями;
в) керівні (встановлення між педагогами та студентами довірливих, особистісно значимих стосунків; включення показників, які характеризують артистизм в оцінку навчальної діяльності студента);
ІІ. Внутрішні (особливості психофізичного апарату, високий суспільний й культурний рівень, професійна спрямованість, емоційність, образність мовлення, екстраверсія, висока рухливість збудження й гальмування психічних процесів, здатність до саморегуляції, почуття гумору, уміння тримати себе у публічній обстановці тощо).
6. Доведено, що формуванню педагогічного артистизму майбутніх учителів гуманітарних дисциплін сприяє:
1) планування занять педагогічного циклу із використанням спеціальних технологій формування педагогічного артистизму;
2)запровадження здобутків театрального, образотворчого, музичного, літературного мистецтв у процес підготовки майбутніх учителів;
3) фіксація процесу розвитку творчих здібностей (ведення щоденника);
4) повторюваність ситуацій емоційного переживання;
5) врахування дієвості процесу уявлення як основи виникнення емоцій та утвердження морального ставлення до ситуації;
6) вербалізація морально-естетичних переживань.
7. Розроблена технологія формування педагогічного артистизму, основу якої складає комплекс умов, методів і прийомів театральної педагогіки, спрямована на оволодіння вчителем теоретико-методологічними, методичними, психолого-педагогічними основами навчально-виховного процесу, розвиток і вдосконалення таких творчих здібностей як артистизм, рефлексія, комунікабельність, щирість, чарівність, емпатія, уява, увага, емоційність, потреба у самовдосконаленні тощо. Складовими елементами технології є мета, зміст, принципи, методи, засоби, форми контролю та діагностики, які взаємопов’язані і становлять єдність.
Технологія формування педагогічного артистизму включає основні методики розвитку артистичних здібностей майбутніх учителів (елементи системи К.С. Станіславського, Л.С.Курбаса, М.О. Чехова, драмогерменевтики, драматизації), які реалізуються при вивченні дисциплін:
1) Вступ до спеціальності;
2) Педагогіка;
3) Основи педагогічної творчості;
4) Інноваційні педагогічні технології;
5) курс "Виразне читання" та спецсемінар "Педагогічна риторика";
6) спецсемінар "Шкільний театр";
7)під час проходження педагогічної практики та у позанавчальній діяльності:
- студентський театр;
-використання здобутків різних видів мистецтва (музика, живопис, хореографія) у процесі виховної роботи, концертної діяльності тощо;
-дискусії, семінари, конференції присвячені проблемам формування педагогічного артистизму;
- ведення студентами щоденника професійного самовдосконалення.
8. На основі досвіду роботи студентських театрів "На Оболоні" та "Березіль" Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка доведена доцільність функціонування студентського театру на базі педагогічного ВНЗ з метою формування педагогічного артистизму.
Робота студентських театрів спрямована на розвиток творчих здібностей його учасників, а також на формування високого інтелектуально-естетичного рівня глядацької аудиторії.
Підтверджено, що випускники педагогічного ВНЗ, які брали участь у роботі студентського театру, швидше адаптуються до реальних умов педагогічного процесу, демонструють високий рівень виконання професійних обов’язків.
9. Доведена ефективність таких складових технології формування педагогічного артистизму, як спецсемінар "Шкільний театр", курс "Виразне читання" й спецкурс "Педагогічна риторика", завданням яких є оволодіння основними знаннями, уміннями й навичками театральної педагогіки (система виховання актора К.С. Станіславського, оволодіння навичками акторської творчості: професійне володіння голосом, дикцією, логікою мовлення, умінням діяти словом, спілкуватися та тримати зв’язок з аудиторією тощо; освоєння процесу органічної дії в запропонованих обставинах, ознайомлення з процесом створення образу ролі, аналізу п’єси етюдним методом; формування мотивації до театрального мистецтва, оволодіння методикою організації драматичного колективу у школі.
10. Доведено, що технологія формування педагогічного артистизму сприяє інтенсифікації процесу підготовки майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін до професійної діяльності шляхом інтеграції предметів педагогічного циклу й здобутків театральної педагогіки. На основі запропонованої технології педагог може створити власну систему творчої роботи в залежності від спеціалізації, професійних і особистих потреб студентів, допомогти їм самостійно обрати шлях свого творчого розвитку, оскільки основний зміст роботи з формування педагогічного артистизму полягає у самовдосконаленні студента, як особистості, митця, професіонала.
11. В процесі проведення педагогічного експерименту були отримані наступні результати:
- на констатувальному етапі дослідження студенти експериментальної і контрольної груп показали майже однакові результати: низький рівень 82 % (Е), 81 % (К); базовий 16 % (Е), 17% (К); середній 2 % (Е), 2 % (К) і високий 0% (Е), 0 % (К).
- формувальний етап експерименту виявив суттєві відмінності у рівнях сформованості педагогічного артистизму студентів експериментальної та контрольної груп: низький рівень 14 % (Е), 66 % (К); базовий 52 % (Е), 30 % (К); середній 29 % (Е), 4 % (К); високий 5 % (Е), 0 % (К).
- підсумковий етап підтвердив цю тенденцію: низький 1 % (Е), 58 % (К); базовий 39 % (Е), 33 % (К); середній 48 % (Е), 9 % (К); високий 12 % (Е), 0 % (К).
Середній коефіцієнт ефективності формування педагогічного артистизму () зріс з 0, 94 (2001 рік) до 2, 34 (2005 рік).
Індекс сформованості педагогічного артистизму () студентів експериментальних груп збільшився більше ніж у два рази: з 1,15 (2001 рік) до 2,7 (2005 рік).
Результати експериментальної роботи (зростання середнього рівня сформованості артистизму студентів експериментальних груп з 2 % на початку до 48 % на останньому етапі, контрольних з 2 % до 9 %) засвідчили ефективність технології формування педагогічного артистизму і підтвердили правильність гіпотези дослідження. Розроблені методичні рекомендації можуть бути використані при підготовці майбутніх учителів до професійної діяльності у вищих навчальних закладах.
Зазначимо, що у рамках даної роботи розглянуто лише окремі аспекти проблеми формування педагогічного артистизму майбутніх учителів гуманітарних дисциплін, яка потребує подальшого ретельного дослідження. Дослідження цієї проблеми може бути продовжене в таких напрямках: визначення специфіки педагогічного артистизму вчителів фізико-математичних, природничо-географічних та інших дисциплін; уточнення критеріїв та методів оцінки артистичних здібностей; підготовка науково-методичних кадрів до викладання театральної педагогіки як навчальної дисципліни; визначення інших ефективних шляхів формування артистизму майбутнього вчителя; формування педагогічного артистизму не тільки в системі вузівської підготовки, але й у процесі перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. М.: Просвещение, 1984. 207 с.
2. Абрамян В.Ц. Театральна педагогіка. К.: Лібра, 1996. 224 с.
3. АванесовВ.С. Основы научной организации педагогического контроля в высшей школе. М.: Наука, 1988. 193 с.
4. Азаров Ю.П. Искусство воспитывать: Книга для учителя. М.: Просвещение, 1985. 449 с.
5. Азаров Ю.П. Радость учить и учиться. М.: Политиздат, 1989. 335 с.
6. Адриади И.П. Основы педагогического мастерства. Учебное пособие. М.: Просвещение, 1999. 160 с.
7. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи: Навч. посібник. К.: Либідь, 2000. 560 с.
8. Аминов Н.А., Гинзбург Р.М. Диагностика педагогических способностей. М.; В.: Ин-т практич. психологии: МОДЭК, 1997. 80 с.
9. Амонашвили Ш.А. Здравствуйте, дети!: Пособие для учителя. 2-е изд. М.: Просвещение, 1988. 208 с.
10. Амонашвили Ш.А. Педагогическая симфония: В 3 ч. Екатеринбург. 1993. 320 с.
11. Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса. Мн.: Университетское, 1990. 560 с.
12. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания // Избранные психологические труды: В 2-х т. М.: Педагогика, 1980. Т.1 232 с.
13. Андрущенко В.П. Основні тенденції розвитку вищої освіти України на рубежі століть (Спроба прогностичного аналізу) // Вища освіта України. 2001. №1. С. 11 17.
14. Артист // Даль В.І. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. - М.: Рус. Яз., 1989. Т. 1: А-З. С. 24.
15. Артист // Корінний М.М., Потапов Г.Г., Шевченко В.Ф. Короткий термінологічний словник з української та зарубіжної культури. К.: Україна, 2002. С. 17.
16. Артист // Театральная энциклопедия: В 5 т. Гл. ред. С.С.Мокульский. М.: Государственное научное издательство Советская энциклопедия”. Т.1: А-Г. 1961. С. 310.
17. Артист // Ожегов С.И. Словарь русского языка: 70000 слов / Под. ред. Н.Ю. Шведовой. 22-е изд., стер. М.: Рус. яз., 1990. С. 27 28.
18. Артистизм // Ожегов С.И. Словарь русского языка: 70000 слов / Под. ред. Н.Ю. Шведовой. 22-е изд., стер. М.: Рус. яз., 1990. С. 36.
19. Артистизм // Словарь современного русского литературного языка: В 20 т./ АН СССР. Ин-т рус. яз.; Гл. ред. К.С. Горбачевич. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Рус. яз. Т.1: А-Б. 1991. С. 234.
20. Артистизм // Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. Ред. В.Т. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ Перун”, 2001. С. 25.
21. Артистичний // Грінченко Б.Д. Словарь української мови: В 4 т. К: Наукова думка, 1996. Т.1: А-Ж. С. 10.
22. Артистичность // Словарь современного русского литературного языка: В 20 т./ АН СССР. Ин-т рус. яз.; Гл. ред. К.С. Горбачевич. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Рус. яз., 1991. Т.1: А-Б. С. 235.
23. Байкова Л.А., Гребенкина Л.К. Педагогическое мастерство и педагогические технологии. Учеб. пособие для студентов пед. вузов. М.: Педагог. о-во России, 1997. 249 с.
24. Барахтян М.М. Формування у студентів професійних артистичних умінь як компонента педагогічної майстерності: Автореф. дис канд. пед. наук: 13.00.01 / Київський держ. пед. ін-т ім. М.П. Драгоманова. К., 1993. 20 с.
25. Берн Э. Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы. К.: PSYLIB, 2004. 312 с.
26. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Просвещение, 1986. 314 с.
27. Бех В.П. Теоретико-методологічні засади гуманітарної підготовки педагогічних кадрів у вимірі європейського вибору України // Освіта. 2004. № 10, 25 лютого 3 березня. С. 5 6.
28. Блонский П.П. Воспитание сердца в школе // Избр. пед. произв. М.: Педагогика, 1961. С. 137 142.
29. Блонский П.П. Учитель, стань человеком! // Избр. пед. произв. М.: Педагогика, 1961. С. 142 144.
30. Болсун С.А. Розвиток педагогічної техніки в процесі підвищення кваліфікації: Автореф. дис канд. пед. наук: 13.00.04 / Центр. інт. післядиплом. пед. освіти АПН України. К., 2002. 19 с.
31. Бондарева Е.В. Формирование готовности к профессионально-педагогической деятельности у будущих режиссеров-педагогов: Дис канд. пед. наук: 13.00.08. Волгоград, 2003. 179 с.
32. Будянський В.І. Будянський Д.В. Мистецтво виразного читання. Суми: Козацький вал, 2001. 184 с.
33. Будянський В.І. Будянський Д.В. Шкільний театр. Суми: Козацький вал, 2002. 184 с.
34. Будянський Д.В. Формування педагогічного артистизму майбутнього вчителя: Навчально-методичний посібник для викладачів, студентів педагогічних навчальних закладів та вчителів шкіл. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. 164 с.
35. БудянськийД.В. Дидактичні засади європейської театральної педагогіки XVII століття // Педагогічні науки. Збірник наукових праць (частина перша). Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2000. С. 164 172.
36. Будянський Д.В. Формування педагогічного артистизму майбутніх учителів-істориків при вивченні теми: "Визвольна війна українського народу середини ХVII століття" // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць: Ред. кол. Мороз О.Г. (голова), Гузій Н.В. (відп. ред.) та інші. Вип. 9. К.: НПУ, 2003. С. 123 132.
37. Будянський Д.В. Формування почуття гумору як складової педагогічного артистизму майбутніх учителів гуманітарних дисциплін // Освіта Донбасу: Науково-методичне видання. № 4, 2003. C. 90 93.
38. Будянський Д.В. Невербальні засоби комунікації як складові педагогічного артистизму // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2003. С. 127 132.
39. БудянськийД.В.Використання елементів системи К.С.Станіславського у процесі формування педагогічного артистизму майбутніх учителів гуманітарних дисциплін // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць: Ред. кол. Мороз О.Г. (голова), Гузій Н.В. (відп. ред.) та інші. Вип. 1 (11). К.: НПУ, 2004. С. 138 147.
40. Будянський Д.В. Формування мистецтва мовлення педагога як складової педагогічного артистизму // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2004. С. 334 339.
41. Будянський Д.В. Драмогерменевтика як засіб формування педагогічного артистизму майбутніх учителів гуманітарних дисциплін // Освіта Донбасу: Науково-методичне видання. №4, 2005. С. 106 110.
42. Будянський Д.В. Драматизація як засіб формування педагогічного артистизму майбутніх учителів гуманітарних дисциплін // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. С. 305 311.
43. Будянський Д.В. Формування рефлексії та емпатії як складових педагогічного артистизму засобами театральної педагогіки // Мистецька освіта в контексті європейської інтеграції: Теоретичні та методичні засади розвитку / Тези міжнародної наукової конференції (30 червня 2 липня). Київ Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2004. С. 356 358.
44. Букатов В.М. Драмогерменевтика: основные положения // Магистр. 1994. №3. С. 2 10.
45. Булатова О.С. Педагогический артистизм: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. М.: Издательский центр "Академия", 2001. 240 с.
46. Бутенко В.Г. Формирование педагогического мастерства учителя. К.: Вища школа, 1991. 72 с.
47. Ваганова Ж.В. Педагогический артистизм: можно ли им овладеть? // Народное образование. 1999. № 1/2. С. 209 211.
48. Вартанова В.В. Театральная педагогика и творческий артистизм становления личности учителя // Вестник УдГУ. Материалы и тезисы 9-ой международной научно-практической конференции. Ижевск: Самарский научный центр, 2003. С. 389 390.
49. Вахтангов Е.Б. Евгений Вахтангов: Сборник. М.: Всерос. театр. о-во, 1984. 571 с.
50. Ващенко Г. Виховання волі і характеру: Підруч. для педагогів. К.: Школяр, 1999. 385 с.
51. Вескер А.Б. Тренинг актерского мастерства учителя: Учебно-практическое пособие. Издание 5-е, перераб. и доп. М.: Педагогическое общество Росси, 2002. 96 с.
52. Вилар Жан. О театральной традиции. М.: Изд. ин. лит., 1956. 155 с.
53. Внимание // Психология: Словарь / Под ред. А.В. Петровского и М.Г.Ярошевского. М.: Знание, 1990. С. 54.
54. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник / Н.П. Волкова. К.: Видавн. Центр "Академія", 2001. 576 с.
55. Выготский Л.С. Педагогическая психология. М.: Педагогика, 1992. 480 с.
56. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. посібник для студ. вузів, які вивч. дисциплину "Педагогіка". Рівне, 1996. 237 с.
57. Гарипова Г.А. Формирование артистизма личности будущего учителя музыки: Дис канд. пед. наук: 13.00.01 / Держ. пед. унт. Казань, 2002. 212 с.
58. Гиппиус С.В. Тренинг развития креативности. Гимнастика чувств. СПб.: Речь, 2001. 346 с.
59. Герменевтика // Даль В.І. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. М.: Рус. Яз., 1989. Т.1: А-З. С. 349.
60. Гоголь Н.В. Выбранные места из переписки с друзьями. М.: Сов. Россия, 1990. 432 с.
61. Голуб Н. Роль засобів мистецтва в активізації і формуванні емоцій та почуттів // Українська мова і література в школі. 2004. № 1. С. 2 4.
62. Голубовский Б.Г. Актер самостоятельный художник: Методическое пособие М.: ВЦХТ ("Я вхожу в мир искусств"), 2004. 176 с.
63. Гоноболин Ф.Н. Книга об учителе. М.: "Просвещение", 1965. 260 с.
64. Горностай П.П. Формирование творческой личности педагога основа гуманистической педагогики // Итоги XX века: гуманизация образования - проблемы и перспективы: Сборн. науч. докл. междунар. науч.-метод. конференции. Витебск, 1998. С. 121-125.
65. Горький А.М., Чехов А.П. // М. Горький. Портрети. М.: Мол. гвардия, 1963. 367 с.
66. Гра-драматизація // Професійна освіта: Словник: Навч. посіб. / Уклад. С.У.Гончаренко та ін.; За ред. Н.Г. Ничкало. К.: Вища школа, 2000. С. 61.
67. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики: Введение в психологию активности. М.: Политиздат, 1989. 319 с.
68. Гройсман А.Л. Основы психологии художественного творчества: Учебное пособие. М.: Когито-Центр, 2003. 187 с.
69. Гуманитарний // Ожегов С.И. Словарь русского языка: 70000 слов / Под. Ред. Н.Ю. Шведовой. 22-е изд., стер. М.: Рус. яз., 1990. С. 152 153.
70. Гуманітаризація // Професійна освіта: Словник: Навч. посіб. / Уклад. С.У.Гончаренко та ін.; За ред. Н.Г. Ничкало. К.: Вища школа, 2000. С. 65.
71. Гуняк М. Роман Івана Франка "Перехресні стежки": світоглядно-антропологічний аспект. Дрогобич: Видавнича фірма "Відродження", 1998. 120 с.
72. Демьянко Н.Н. Элементы театрального искусства в общепедагогической подготовке учителя в 20-е гг. // Проблема освоения театральной педагогики в профессиональной подготовке будущего учителя. Полтава, 1991. 110 с.
73. Державна національна програма "Освіта" Україна ХХІ століття. К.: Райдуга, 1994. 61 с.
74. Дмитриевский В.Н. Театр уж полон... Зритель и сцена глазами социолога и театрального критика. Л.: Искусство, 1982. 191 с.
75. Дубина Л.Г., Єлісовенко Ю.П. Театральна педагогіка та її значення у формуванні педагогічно доцільних взаємин // Актуалізація ідей антропоцентризму в умовах реформування загальноосвітньої і вищої школи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Секції ІІІІV. Полтава. 2001. С. 84 89.
76. Дубова Л.Л., Дубова Г.Л. Режисура шкільного уроку // Проблемы освоения театральной педагогики будущего учителя: Материалы Всесоюзной научно-практической конференции. Полтава, 1991. С. 209 211.
77. Ершов П.М., Ершова А.П., Букатов В.М. Общение на уроке, или Режиссура поведения учителя. Изд. 2-е, перераб. и доп. &nd