Формування пізнавальної активності як засіб розвитку індивідуальності дошкільників

Краткое описание

ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Литвиненко Ірина Сергіївна

УДК 159. 922. 72

Формування пізнавальної активності як засіб розвитку індивідуальності дошкільників

19.00.07 Педагогічна та вікова психологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник

Васильєв Ярослав Васильович
кандидат психологічних наук, доцент.

МИКОЛАЇВ 2002

ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................ 3
РОЗДІЛ 1. ПІЗНАВАЛЬНА АКТИВНІСТЬ ЯК ПРОБЛЕМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ТА ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ.................................................................................... 9
1.1.Психологічний аналіз пізнавальної активності особистості... 9
1.2.Особливості пізнавальної активності дітей дошкільного віку 37
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ............................................................................................ 52
2.1.Характеристика рівнів розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку........................................................................ 52
2.2.Система експериментальних методик по формуванню пізнавальної активності та розвитку індивідуальності дітей дошкільного віку 67
2.3.Особливості та процедура формуючого експерименту...... 101
РОЗДІЛ3. ПІЗНАВАЛЬНА АКТИВНІСТЬ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА СТАНОВЛЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ.................................................. 133
3.1.Вплив багатосторонніх дій на розвиток пізнавальної активності дошкільників.............................................................................. 133
3.2.Роль та місце уяви в розвитку індивідуальності дошкільників 141
3.3.Розвиток самооцінки, самоконтролю та їх вплив на розвиток індивідуальності дошкільників................................................ 151
3.4.Успішність навчання у початковій школі, як показник попереднього формування пізнавальної активності, як засобу розвитку індивідуальності дошкільників.............................................................................. 158
ВИСНОВКИ................................................................................................... 165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................... 167
ДОДАТКИ....................................................................................................... 185

ВСТУП
Актуальність дослідження. Соціально-економічний розвиток України як сучасної, незалежної європейської держави, можливий за умови якісного удосконалення системи освіти, зокрема, її першої ланки дошкільного виховання. У цьому зв’язку особливої значущості набувають державні документи з дошкільного виховання та освіти: Державна національна програма "Освіта" ("Україна ХХІст.") (1993р.), Концепція дошкільного виховання в Україні (1993р.), проект Закону "Про дошкільну освіту" (1998р.), "Базовий компонент дошкільної освіти" (1999р.), які висувають значне завдання формування різнобічно і гармонійно розвиненої особистості, здатної відчувати власну самоцінність.
Сьогодні йде активний пошук нових форм співпраці з дітьми у навчальному процесі, звільнення їх від заорганізованості. Проблема пізнавальної активності дошкільників одна з найактуальніших у теорії психологічної науки та у практиці дошкільних навчальних закладів, оскільки активність є необхідною умовою формування розумових якостей дітей-дошкільників, їх самостійності, ініціативності.
Проблему розвитку пізнавальної активності, її структуру розкривали в своїх працях Д.Б.Богоявленська, Г.С.Костюк, В.К.Котирло, О.М.Матюшкін та ін.; зв’язок пізнавальної активності з таким поняттям, як "розуміння" досліджували М.Матюшкін, С.В.Герасимов; залежність розвитку пізнавальної активності від спілкування з дорослими, однолітками, висвітлювали М.І.Лісіна, Д.Б.Годовікова.
Формування пізнавальної активності дошкільників здійснюється в процесі навчання, де розвиваються такі пізнавальні психічні процеси: відчуття, сприймання, представлення, пам’ять, увага, уява, мовлення. Здебільшого дослідження науковців спрямовані на вивчення розвитку окремих психічних процесів, психічних дій, так, наприклад, зорові, слухові, кінестетичні сприймання досліджували педагоги (А.М.Богуш, О.М.Лєушина, Е.Й.Щербакова), психологи (Т.В.Єндовицька, Л.І.Котлярова, З.М.Богуславська, Н.Г.Агеносова, О.І.Неклюдова), мислительні дії досліджували Л.І.Жуковська, П.І.Зінченко, З.М.Істоміна та ін. Нажаль відсутні дослідження одночасного формування багатосторонніх дій, які впливають на формування пізнавальної активності дошкільників. Під формуванням одночасних багатосторонніх дій ми розуміємо використання максимально можливих форм дій дитиною в обмежений проміжок часу, зокрема, в процесі одного заняття. Ми вважаємо, що прийшов час перенести акцент з розвитку пізнавальних процесів на розвиток дитини, її індивідуальності, тому що пізнавальна активність зумовлюється однією з провідних особливостей психічного розвитку людини її індивідуальністю. Проблема розвитку індивідуальності розкривається в працях філософів, педагогів, психологів (Б.Г.Ананьєв, А.Г.Асмолов, Т.Ф.Базилевич, В.В.Білоус, В.В.Зеньковський, В.С.Мерлін, І.І.Резвицький та ін.). Принцип індивідуальності займає важливе місце у навчанні і виступає як один з методів формування гармонійної особистості. У навчальному процесі необхідно орієнтуватися на індивідуальні особливості пам'яті, уваги, уяви тощо, на індивідуальність дитини, щоб визначити, які риси повинні бути найбільше розвинені для того, щоб дитина мала можливість себе удосконалювати.
Актуальність теми дослідження пов'язана з тим, що на тлі великої кількості досліджень пізнавальної активності, питання про її вплив на розвиток індивідуальності дошкільників мало привертало увагу дослідників, особливо з психологічних позицій.
Таким чином, сказане зумовлює необхідність наукового аналізу даної проблеми та актуальність обраної нами теми дисертаційного дослідження: "Формування пізнавальної активності як засіб розвитку індивідуальності дошкільників".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану науково-дослідної роботи кафедри психології Миколаївського державного педагогічного університету, затверджена бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №8 від 5.12.2000р.).
Об’єкт дослідження формування пізнавальної активності та розвиток індивідуальності дошкільників.
Предмет дослідження психологічні особливості впливу процесу одночасного формування багатосторонніх дій на формування пізнавальної активності, як засобу розвитку індивідуальності дошкільників.
Мета дослідження виявити закономірності впливу одночасних багатосторонніх дій на формування пізнавальної активності та розвиток індивідуальності дошкільників з урахуванням їх вікових особливостей.
Гіпотеза дослідження. В основу нашого дослідження була покладена гіпотеза про те, що одночасне формування багатосторонніх дій в навчальному процесі, суттєво впливає на формування пізнавальної активності та веде до підвищення мотиваційно-когнітивної, поведінкової самостійності дошкільників та розвитку їх індивідуальності.
Для досягнення мети дослідження, перевірки висунутої гіпотези необхідно було розв’язати такі дослідницькі завдання:
− вивчити сучасний стан розробки проблеми формування пізнавальної активності, розвитку індивідуальності дошкільників в психологічній літературі;
− розкрити психологічну сутність пізнавальної активності та ефективність її впливу на розвиток індивідуальності дітей дошкільного віку;
− науково обґрунтувати сутність поняття "багатосторонні дії";
− виявити показники та охарактеризувати рівні розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку;
− визначити психологічні умови ефективної організації пізнавальної активності дошкільників;
− розробити та впровадити експериментальну систему методик одночасного формування багатосторонніх дій з урахуванням вікових особливостей дошкільників.
Теоретично-методологічну основу дослідження складають: системний підхід до розуміння особистості (Б.Г.Ананьєв, Г.С.Костюк, Б.Ф.Ломов, С.Л.Рубінштейн та ін.); діяльнісний підхід у психології (П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, О.М.Леонтьєв та ін.); теорія планомірного формування розумових дій та понять (П.Я.Гальперін); концепція ампліфікації, збагачення розвитку дошкільників (О.В.Запорожець); гуманістичний підхід до процесу навчання (А.Г.Маслоу); залежність пізнавальної активності в дошкільному віці від контактів з навколишнім середовищем (О.В.Запорожець, М.І.Лісіна, Д.Б.Годовікова); положення про структуру пізнавальної активності (О.М.Матюшкін); принцип єдності свідомості та діяльності; теоретичні положення про сутність активності особистості, як суб’єкта діяльності (Г.С.Костюк).
В процесі дослідження для перевірки гіпотези і розв’язання поставлених завдань був застосований комплекс теоретичних та емпіричних методів: вивчення та аналіз філософської, психологічної літератури з проблеми дослідження; критичний аналіз і узагальнення означеної літератури, введене цілеспрямоване спостереження, бесіда, констатуючий експеримент, лонгітюдний формуючий експеримент та методи математичної статистики.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
- вперше запропоновано поняття "одночасне формування багатосторонніх дій";
- вперше застосовувалось одночасне формування багатосторонніх дій у навчальному процесі;
- вперше була розроблена та застосована система методик, що спиралася на багатосторонні дії, яка спрямована на розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного віку;
- вперше простежений вплив пізнавальної активності на розвиток індивідуальності дошкільників у віковому аспекті;
- позитивні результати формуючого експерименту були прослідковані у початкових класах шкільного навчання і підтвердили його високу ефективність.
Теоретичне значення роботи полягає:
- у визначенні поняття "одночасне формування багатосторонніх дій";
- у визначенні психологічних умов ефективного формування пізнавальної активності дітей дошкільного віку та в доведенні їх ефективності;
- одержані результати дають можливість поглибити розуміння проблеми формування пізнавальної активності як засобу розвитку індивідуальності дошкільників, зокрема, того її важливого аспекту, як одночасне формування багатосторонніх дій;
- у розкритті механізму впливу багатосторонніх дій на розвиток індивідуальності дошкільників.
Практична цінність роботи полягає в розробці та впровадженні системи методик, що можуть бути використані у практиці дошкільних навчальних закладів для цілеспрямованого впливу на формування пізнавальної активності, як засобу розвитку індивідуальності дітей дошкільного віку.
Особистий внесок здобувача полягає у теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми; в організації та проведенні тривалого формуючого експерименту; в розробці спеціальної системи методик по формуванню пізнавальної активності у дошкільників; простежено вплив одночасних багатосторонніх дій на формування пізнавальної активності, на розвиток індивідуальності дошкільників та на результати успішності початкового шкільного навчання.
Вірогідність та надійність отриманих результатів та висновків забезпечена всебічним розглядом предмету дослідження, методологічною та теоретичною обґрунтованістю його вихідних позицій, використанням взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та завданням дослідження; тривалістю експерименту; репрезентативністю вибірки експериментальних даних; кількісним і якісним аналізом емпіричних даних; використанням методів математичної статистики.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації, її результати, висновки висвітлювалися у доповідях та повідомленнях автора на ІІІ Міжнародних психологічних читаннях (Харків, 1999р.); на Міжнародних наукових, науково-практичних конференціях (Сімферополь, 2001р., Одеса, 2002р.); обласних науково-практичних конференціях (Миколаїв, 1998р., Миколаїв, 1999р., Миколаїв, 2000р.); обласних практичних семінарах "Нові технології у системі дошкільної освіти" (Миколаїв, 2000р.); обговорювалися на засіданнях кафедри психології та теоретичних щорічних підсумкових, звітних конференціях Миколаївського державного педагогічного університету (1996 2001). Впровадження результатів дослідження здійснювалося у виступах автора перед слухачами курсів обласного інституту післядипломної педагогічної освіти м.Миколаєва (довідка №187/8-24 від 09.10.02р.). Результати дослідження впроваджено в практику навчально-виховної роботи дитячих навчальних закладів №№52, 60, 115 м.Миколаєва (довідка №1954/20-04 від 09.10.02р.).
Публікації. Зміст та результати дослідження відображено у 6 фахових публікаціях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 184 сторінки комп'ютерного тексту і містить 25 таблиць,

13 рисунків. Основний зміст викладено на 166 сторінках. Список використаних джерел складається зі 233 найменувань, з яких 3 іноземною мовою. Додаток містить наочність системи методик по формуванню пізнавальної активності дітей дошкільного віку.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У представленій праці досліджено актуальну проблему формування пізнавальної активності як засобу розвитку індивідуальності дошкільників.
Результати експерименту підтвердили висунуту нами гіпотезу та дозволили зробити наступні висновки:
1. Пізнавальна активність як важлива складова розумового розвитку виступає однією з важливих детермінант у підготовці дошкільників до початкового шкільного навчання.
2. На констатуючому етапі дослідження було визначено вихідні рівні пізнавальної активності дітей дошкільного віку: високий, середній, низький. З’ясувалося, що на високому рівні перебувало всього 20% дошкільників; на середньому рівні перебувало 31,64% дошкільників; на низькому рівні виявилось 48,36% дітей дошкільного віку.
3. В процесі формуючого експерименту було впроваджено систему методик, яка показала на достовірному статистичному рівні, що у дітей різного дошкільного віку значно підвищилася пізнавальна активність, яка характеризувалася розширенням спектру дій (зовнішніх та внутрішніх) дитини, при ознайомленні з речами та явищами оточуючого середовища.
4. Застосування одночасно багатосторонніх дій в процесі формуючого експерименту веде до розширення пізнавальної активності і впливає на розвиток індивідуальності дітей дошкільного віку за рахунок того, що предмети, явища розкриваються перед дітьми з різних боків.
5. Дослідження формування пізнавальної активності як засобу розвитку індивідуальності дошкільників у порівнянні з контрольними групами показало, що чим раніше застосовувати розроблену систему методик, тим ефективніше та швидше йде розвиток пізнавальної активності та індивідуальності дітей дошкільного віку.
6. Результати дослідження засвідчили, що підвищення пізнавальної активності вплинуло на розширення комунікативних здібностей дошкільників, на їх вміння спілкуватися з однолітками, дорослими, тобто діти стали самостійнішими, розкутішими, що сприяло уникненню негативних емоційних станів.
7. Результати дослідження довели, що дошкільники експериментальних груп в значній мірі переважали дітей контрольних груп у розвитку творчої уяви, ініціативності, пошукової пізнавальної активності, самостійності, пізнавальної мотивації.
8. Застосування у формуючому експерименті одночасно багатосторонніх дій впливає на пізнавальну активність з одного боку, а з іншого, веде до розвитку творчої, гармонійної, цілеспрямованої індивідуальності дошкільників.
9. Застосування системи методик у формуючому експерименті вплинуло на успішне навчання дітей експериментальних груп у початковій школі. Діти відрізнялися не тільки успішністю у навчанні, але й розвинутими особистісними рисами, такими як: цілеспрямованість, розкутість, пізнавальна активність, емоційна гнучкість.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Альбуханова-СлавскаяК.А. Активность и сознание личности как субъекта деятельности// Активность и развитие личности. М.: Наука, 1989. С.110-134.
2. Альбуханова-СлавскаяК.Н. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 335с.
3. Альбуханова-СлавскаяК.Н. О субъекте психической деятельности. М.: Наука, 1973. 288с.
4. АнаньевБ.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т. Т.1. М.: Педагогика, 1980. 232с.
5. АнаньевБ.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т. / Под ред. А.А.Бодалева и др. Т.2. М.: Педагогика, 1980. 288с.
6. АнаньевБ.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1997. 380с.
7. АнаньевБ.Г. Человек как предмет познания. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1968. 338с.
8. АндреасК., АндреасС. Измените свое мышление и воспользуйтесь результатами. Новейшие субмодальные вмешательства НЛП. СПб.: Ювента, 1999. 240с.
9. АндросянА. Активізація пізнавальної діяльності засобами музики// Професійна творчість: проблеми і пошук. Зб. наук. пр/ Ред. кол. Т.І.Сущенко, В.В.Крижко, В.І.Воловик, І.Я.Зязюн. Київ-Запоріжжя, 1999. 220с.
10. АнцыфероваЛ.И. К психологии личности как развивающейся системе// Психология формирования и развития личности. М.: Педагогика, 1981. С. 121-123.
11. АнцыфероваЛ.И. О динамическом подходе к психологическому изучению личности// Психологический журнал. 1991. №2. С.8-18.
12. АнцыфероваЛ.И. Психологические проблемы развития личности// Психологический журнал. 1980. №2. С.52-60.
13. АристоваЛ.А. Активность учения школьников. М.: Просвещение. 1968. 138с.
14. АрхиповаЕ.А. Проблема формирования социально-активной личности дошкольника// Психология: психологические проблемы воспитания и обучения (в свете идей Л.С.Выготского). Выпуск 10. Минск: "Народная асвета", 1990. С.77-84.
15. АссаджолиР. Психосинтез: теория и практика. М.: REFL-book. 1997. 314с.
16. БажинЕ.Ф., КорнееваТ.В., ЭткиндА.М. Исследования образного уровня восприятия эмоций// Психологический журнал. 1989. С.81-84.
17. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. К.: Редакція журналу "Дошкільне виховання", 1999. 69с.
18. БаллГ.А. Личностная свобода и гуманизация образования// Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти (частина ІІІ): Зб. наук.пр. Харків, 1999. С.13-14.
19. БаллГ.А. Некоторое методологические принципы гуманистической ориентированной допрофессиональной и профессиональной подготовки// PRACE NAUROWE Wyzszej Szkoly Pedagogiczneej w Czestochowie. 1998, z.11.
20. БаллГ.А. Нормы деятельности и творческая активность личности// Вопросы психологии. 1990. №6. С.25-34.
21. БарташніковО.О., БарташніковаІ.А. Розвиток сенсорних здібностей і пам’яті у дітей 5-7 років. Тернопіль: "Богдан", 1998. 72с.
22. БатуевА.С. Нейробиология обучения и памяти/ Отв. ред. П.В.Симонов. М.: Наука, 1990. 193с.
23. БеленькийВ. Активность творческих масс. Красноярск, 1973. 150с.
24. БелинскаяЕ.П. Временные аспекты Я-концепции и идентичности// Мир психологии. 1999. №3. С.140-146.
25. БендлерР., ГриндерД. Структура магии. В 2-х т. Т.1. М.: КААС, 1993. 201 с.
26. БендлерР., ГриндерД. Структура магии. В 2-х т. Т.2. М.: КААС, 1993. 221 с.
27. БернсР. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Просвещение, 1986. 420с.
28. БернштейнН.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. М.: "Медицина", 1966. 352с.
29. Бехтерев В.М. Объективная психология. М.: "Наука", 1991. 480 с.
30. БогоявленскаяД.Б. Деятельность, активность, целеполагание// Проблема деятельности в советской психологии. Тез. докл. к V съезду Об-ва психол. СССР. М.: Просвещение, 1977. С.112-120.
31. БогоявленскаяД.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. ун-та, 1983. 176с.
32. БогоявленскаяД.Б. Интеллектуальная активность как психологический аспект изучения творчества и исследование проблем психологии творчества// Вопросы психологии творчества/ Под ред. Я.А.Пономарева. М.: Наука, 1983. С.182-195.
33. БогоявленскаяД.Б. Определение понятия "активность" как необходимое условие эффективного формирования данного качества личности// Актуальные проблемы формирования и воспитания активности: Тез. докл. Рига, 1979. С.17-19.
34. БогушА.М. Мовленнєвий розвиток дітей: сутність та шляхи реалізації// Дошкільне виховання. 1999. №6. С.3-5.
35. БогушА.М. Пізнавальна діяльність, її сутність та види// Професійна творчість: проблеми і пошуки. Випуск 16 (І частина). Зб. наук. пр/ Редкол. Т.І.Сущенко, В.В.Крижко, В.І.Воловик, І.А.Зязюн, Н.Г.Ничкало, Є.М.Павлютенков, С.О.Сисоєва. Київ-Запоріжжя, 1999. С.8-13.
36. БодалевА.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: Изд-во МГУ, 1982. 199с.
37. БрунерДж. Процесс обучения. Пер. с англ. О.К.Тихомирова/ Под ред. А.Р.Лурия. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. 83 с.
38. БрунерДж. Психология познания. За пределами непосредственной информации/ Пер. с англ. М.: Прогресс, 1977. 412с.
39. БрушлинскийА.В. Проблемы в психологии субъекта. М.: Институт психологии РАН, 1994. 109с.
40. БрушлинскийА.В. Проблемы субъекта в психологической науке
(статья 1)// Психологический журнал. 1991. Т.12. №6. С.3-10.
41. БрушлинскийА.В. Субъект: мышление, учение, воображение// Избранные психологические труды. М.: Воронеж: НПО "МОДЭК". 1996. 389с.
42. ВасильевИ.А., ПоплужныйВ.Л., ТихомировО.К. Эмоции и мышление. М.: МГУ, 1980. 190с.
43. ВасильевЯ.В. Надситуативность в структуре личности. Николаев: Темп, 1994. 130с.
44. ВасильевЯ.В. Футурреальный подход в психологии// Мир психологии. 1999. №4 (20). С.90-103.
45. ВасильєвЯ.В. Ситуативний підхід у психології та рівнева структура особистості// Педагогіка і психологія. 1999. №2(23). С.5-10.
46. ВенгерЛ.А. Восприятие и обучение. М.: Просвещение, 1969. 365с.
47. ВертгеймерМ. Продуктивное мышление. М.: Наука, 1987. 123 с.
48. ВеснаЕ.Б. Понятие "личность" и "индивидуальность" в понятийном пространстве, описывающем человека// Вопросы психологии. 1999. №4 (20). С.279-294.
49. Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. 1997. №2. 98 с.
50. ВилюнасВ.К. Психологические мотивации человека. М.: Изд-во Москов. ун-та, 1990. 285с.
51. Воспитание детей дошкольного возраста/ Под ред. Л.Н.Проколиенко К.: "Радянська школа", 1991. 368с.
52. Воспитание и обучение в детском саду/ Под ред. А.В.Запорожца, Т.А.Марковой. М.: Педагогика, 1976. 560с.
53. ВыготскийЛ.С. Воображение и творчество в детском возрасте. М.: Просвещение, 1991. 93с.
54. ВыготскийЛ.С. Вопросы детской психологии. СПб.: Союз, 1997. 224с.
55. ВыготскийЛ.С. Педагогическая психология/ Под ред. В.В.Давыдова. М.: Педагогика, 1991. 480с.
56. ВыготскийЛ.С. Проблемы развития психики/ Под. ред. А.М.Матюшкина/ Собр. соч. Т.3. М.: Педагогика, 1983. 367с.
57. ВыготскийЛ.С. Собр. соч. В 6 т. Проблемы общей психологии. Т. 2. М.: Педагогика, 1982. 400с.
58. ГавришН.В. Пізнавальний аспект проблеми розвитку словесної творчості дошкільників// Професійна творчість: проблеми і пошуки. Випуск 16
(І частина). Зб. наук. пр/ Редкол. Т.І.Сущенко, В.В.Крижко, В.І.Воловик, І.А.Зязюн, Н.Г.Ничкало, Є.М.Павлютенков, С.О.Сисоєва. Київ-Запоріжжя, 1999. С.38-43.
59. ГальперинП.Я. Введение в психологию. М.: Изд-во Москов. ун-та., 1976. 149с.
60. ГальперинП.Я. О формировании умственных действий и понятий. Вестник Московского университета. 1957. №4. 80 с.
61. ГальперинП.Я. Психология мышления и учения о поэтапном формировании умственных действий// Исследование мышления в советской психологии. М.: Наука, 1966. С.236-277.
62. ГальперинП.Я. Умственное действие, как основа формирования мысли и образа// Вопросы психологии. 1957. №6. С. 12-20.
63. ГальперинП.Я.Методы обучения и умственное развитие ребенка. М., Изд-во Москов. ун-та, 1985. 45с.
64. ГебосА.И. Психология познавательной активности учащихся. Кишинев: "Штиинца", 1975. 103с.
65. ГерасимовС.В. Познавательная активность и понимание// Вопросы психологии. 1994. №3. С.88-93.
66. ГинецинскийВ.И. Основы теоретической педагогики. СПб.: Союз, 1992. 300с.
67. ГодовиковаД.Б. Общение и познавательная активность дошкольников// Вопросы психологии. 1984. №1. С.34-40.
68. ГодовиковаД.Б. Форма общения со взрослыми как фактор развития познавательной активности ребенка-дошкольника// Общение и развитие психики. М.: АПН СССР, 1986. С.96-106.
69. ГодовиковаД.Б. Формирование познавательной активности// Дошкольное воспитание. 1986. №1. С.28-32.
70. ГоліцинВ., ЩербаковаК. Розвивати пізнавальну активність дитини// Дошкільне виховання. 1990. №11. С.8-9.
71. ГоловінаН.В. Часовий параметр як характеристика інтелектуального потенціалу особистості// Педагогіка і психологія професійної освіти. К., 1999. №2. С.218-225.
72. ГончаренкоС. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 376с.
73. ГорбаньС.Ф., СнижкоН.В. Теория вероятностей и математическая статистика. К.: МАУП, 1999. 168с.
74. ДавыдовВ.В. Научное обеспечение образования в свете нового педагогического мышления// Новое педагогическое мышление. М.: Педагогика, 1998. С.73.
75. ДавыдовВ.В. Проблемы развивающего обучения. М.: Педагогика, 1986. 265с.
76. ДавыдовВ.В. Теория развивающего обучения. М.: ИНТОР, 1996. 544с.
77. ДайриН.Г. Обучение истории в старших классах. М.: Просвещение, 1966. 120с.
78. ДаниловМ.А. Воспитание у школьников самостоятельности и творческой активности в процессе обучения// Советская педагогика. 1961. №8.
79. ДаниловаВ. Как стать собой. Харьков: ИМП "Рубикон", 1994. 128с.
80. ДёминМ.Б. Проблемы теории личности. М.: Просвещение. 250с.
81. Детство: Программа развития и воспитания детей в детском саду/ В.И.Логинова, Т.И.Бабаева, Н.А.Ноткина и др.; Под ред. Т.И.Бабаевой, З.А.Михайловой, Л.М.Гурович. СПб.: Акцидент, 1996. 224с.
82. Дитина в дошкільні роки: програма розвитку навчання та виховання. Запоріжжя, 2000. 268с.
83. Дитина: програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. К.: Освіта, 1993. 272с.
84. ДоблаевЛ.Н. Смысловая структура учебного текста: Автореф. докт. дисс. Саратов, 1972. 24 с.
85. ДусовицкийА.К. Развитие личности в учебной деятельности. М.: "Дом педагогики", 1996. 208с.
86. ДусовицькийО.К. Система розвивального навчання: засади становлення// Початкова школа 1996. №11. С.4-7.
87. ДуткевичТ.В. Особенности развития познавательной деятельности дошкольников в условиях детской группы: Автореф. дис. канд. псих. наук. К., 1990. 20 с.
88. ДьяченкоМ.И., КандыбовичМ.А. Психологический словарь-справочник. Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2001. 576с.
89. ДьяченкоО.М. Об основных направлениях развития воображения дошкольника// Вопросы психологии. 1988. №6. С.52-59.
90. ДьяченкоО.М., ЛаврентьеваТ.В. Психическое развитие дошкольников. М.: Педагогика, 1984. 128с.
91. Егорова М.С., Матюрина Т.М. Онтогенетика индивидуальности человека // Вопросы психологии. 1990. № 3. С. 9-16.
92. ЕршовА. Взгляд психолога на активность человека. М.: Луч, 1991. 159с.
93. ЕсиповБ.П. Самостоятельная работа учащихся на уроке. М.: Учпедгиз, 1961. 100с.
94. ЄфременковаС.В. Розвиток пізнавальної активності й самостійності школярів у процесі навчання граматики рідної мови// Професійна творчість: проблеми і пошуки. Випуск 16 (І частина). Зб. наук. пр/ Редкол. Т.І.Сущенко, В.В.Крижко, В.І.Воловик, І.А.Зязюн, Н.Г.Ничкало, Є.М.Павлютенков, С.О.Сисоєва. Київ-Запоріжжя, 1999. С.76-80.
95. ЗапорожецА.В. Принципы развития в психологии. М.: Наука, 1978. 352с.
96. ЗапорожецА.В. Развитие рассуждения в дошкольном возрасте// Психология дошкольника. Хрестоматия/ Сост. Г.А.Урунтаева. М.: Академия, 1998. С.212-222.
97. ЗеньковскийВ.В. Принципы индивидуальности в психологии и педагогике// Журнал практического психолога. 2000. №6. С.20-40.
98. ЗеньковскийВ.В. Психология детства. М.: Academia, 1996. 347с.
99. ИвановВ.П. Человеческая деятельность познание искусство. К.: Радянська школа, 1977. 180с.
100. ИльинЕ.П. Сущность и структура мотива// Психологический журнал. 1995. №2. С.27-37.
101. Индивидуальный подход к детям в воспитательно-образовательном процессе детского сада/ Под ред. В.К.Котырло, С.Е.Кулочковской. К.: "Радянська школа", 1989. 86с.
102. КалошинФ. Як сформувати позитивне мислення// Практична психологія та соціальна робота 1998. №2. С.29-33.
103. КантИ. Критика чистого разума. Т. 3. М.: Академ. наук СССР, 1964. 799с.
104. КарповаС.Н., КолобоваИ.Н. Особенности ориентировки на слово у детей. М.: Изд-во Москов. ун-та, 1978. 166с.
105. КовалевА.Г. Психология личности. М.: Просвещение, 1970. 320с.
106. КоганВ.З. Понятие активности личности как категории социальной психологии// Некоторые проблемы личности. М.: Просвещение, 1977. С. 66-102.
107. КозловаС.А. Нравственное воспитание дошкольников в процессе ознакомления с окружающим миром. М.: Педагогика, 1988. 104с.
108. КононкоО. Базовий компонент дошкільної освіти: концептуальні засади, зміст і перспективи впровадження в практику// Педагогічна газета. 2000. №7(73). липень.
109. КононкоО. Дитяча субкультура як цінність і складова особистісно-орієнтовної освіти// Дошкільне виховання. 2001. №12. С.6-9.
110. КононкоО. Запорука особистісного зростання дошкільника// Дошкільне виховання 1999. №10. С.3-5.
111. КононкоО. Особистісний підхід: суть та шляхи втілення в державній базовій програмі// Дошкільне виховання. 2001. №9. С.10-14.
112. КононкоО. Плекаймо у дітей життєдайне самостановлення// Дошкільне виховання. 2002. №2. С.3-6.
113. КононкоО. Простір "Я": реальність та життєва проблема// Дошкільне виховання. 2001. №4. С.3-7.
114. КононкоО. Стратегічна мета виховання життєва компетентність дитини// Дошкільне виховання. 1999. №5. С.3-6.
115. КостюкГ.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості/ За ред. Л.М.Проколієнко. К.: Рад. школа, 1989. 608с.
116. КотирлоВ.К. Готовність до навчання. Розвиток пізнавальної активності шестирічних дітей// Дошкільне виховання. 1979. №7. С.18-20.
117. КотляроваІ. Йти за природою дитини// Дошкільне виховання. 1999. №8. С.24-25.
118. Краткий психологический словарь/ Ред. сост. Л.А.Карпенко; Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского: Изд-во "Феникс", 1998. 512с.
119. Краткий философский словарь/ Под ред. М.Розенталя, П.Юдина. М.: Государственное издательство политической литературы, 1954. 705с.
120. КрутійК.Л. Мовленнєва пасивність дошколят: діагностика, причини та шляхи усунення// Професійна творчість: проблеми і пошуки. Випуск 16 (І частина). Зб. наук. пр/ Редкол. Т.І.Сущенко, В.В.Крижко, В.І.Воловик, І.А.Зязюн, Н.Г.Ничкало, Є.М.Павлютенков, С.О.Сисоєва. Київ-Запоріжжя, 1999. С.86-92.
121. КульчицькаГ.В. Активізація пізнавальних інтересів учнів випускників загальноосвітніх шкіл: Дис. канд. пед. наук. К., 2000. 16 с.
122. ЛадивірС. Активність на заняттях// Дошкільне виховання. 1992. №8. С.10-11.
123. ЛадивірС. Індивідуалізація виховання дитини в дитячому садку// Дошкільне виховання. 2002. №1. С.14-15.
124. ЛадивірС., КондратенкоТ. Дарувати радість пізнання// Дошкільне виховання. 1990. №10. С.4-5.
125. ЛазурскийА.Ф. Классификация личностей. Л.: Медицина, 1924. 290с.
126.