ФОРМУВАННЯ УМІНЬ ЕКСПЕРТИЗИ УМОВ ПРАЦІ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ – ПЕДАГОГІВ

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

УДК 378.1:331.101.1:331.4

Мальована Вікторія Володимирівна

ФОРМУВАННЯ УМІНЬ ЕКСПЕРТИЗИ УМОВ ПРАЦІ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ – ПЕДАГОГІВ

13.00.02 Теорія та методика навчання (технічні дисципліни)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Ашеров Аківа Товійович,
доктор технічних наук, професор

Харків, 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. Аналіз стану проблеми, опис предметної області, огляд літера-тури і формулювання завдань дослідження
14
1.1. Стан проблеми навчання студентів інженерно-педагогічних спеці-альностей ергономічній експертизі умов праці
14
1.2. Педагогічні моделі для визначення умінь ергономічної експертизи робочого місця і умов праці
32
1.3 Самостійна робота: сутність, визначення, класифікація в педагогі-чних дослідженнях
42
1.4. Формулювання завдань дослідження 50
Висновки до розділу 1 52
РОЗДІЛ 2. Визначення структури і змісту ергономічних знань і умінь для навчання майбутніх інженерів – педагогів ергономічній експе-ртизі умов праці

55
2.1. Метод вибору змісту навчального матеріалу для навчання ергоно-мічній експертизі умов праці
55
2.2. Визначення переліку умінь, потрібних для проведення ергономіч-ної експертизи умов ефективної праці
60
2.3. Визначення знань, потрібних для проведення ергономічної експе-ртизи умов ефективної праці
73
2.4. Побудова структурно–змістовної моделі і формування оптималь-ної послідовності викладання навчального матеріалу
83
Висновки до розділу 2 88
РОЗДІЛ 3. Методи, технології, засоби і організаційні форми навчання май-бутніх інженерів–педагогів ергономічній експертизі умов праці
96
3.1. Вибір і обґрунтування методів навчання ергономічній експертизі умов праці
96
3.2. Вибір організаційних форм і технологій навчання ергономічній експертизі умов праці
105
3.3. Зміст і організація самостійної роботи 123
Висновки до розділу 3 138
РОЗДІЛ 4. Організація, проведення і результати педагогічного експериме-нту і впровадження методичної системи формування знань і умінь ергономічної експертизи умов праці

143
4.1. Мета і завдання експерименту з перевірки і реалізації наукових результатів
143
4.2. Організація дослідження 143
4.3. Перевірка виробничої необхідності формування умінь ергономіч-ної експертизи трудового середовища у майбутніх випускників на їхніх первинних посадах

146
4.4. Перевірка елементів методичної системи формування знань і умінь ергономічної експертизи трудового середовища в навчальному процесі дисципліни «Ергономіка інформаційних технологій»

152
4.5. Характеристика впровадження наукових результатів 153
Висновки до розділу 4 166
ВИСНОВКИ 168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 173
ДОДАТОК А. Список робіт автора, опублікованих з теми дисер-тації 190
ДОДАТКИ Б, В, Д, Е, Ж, З, К, Л – у окремому томі

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АРМ – автоматизоване робоче місце
ДЕСТ – державний стандарт
ECTS – Europeun Credit Transfer System
ІТ – інформаційні технології
ІКТ – інформатики і комп'ютерних технологій (кафедра)
МОН – міністерство освіти і науки
МВ – методичні вказівки
НДІ – науково-дослідний інститут
ОКХ – освітньо-кваліфікаційна характеристика
ОПП освітньо-професійна програма
ПРіІС – прийняття рішень і інтелектуальні системи
РМ – робоче місце
СРС – самостійна робота студентів
СудЕЕ судово-ергономічна експертиза
СЛТС – система «людина-техніка-середовище»
УІПА – Українська інженерно-педагогічна академія
ЕІТ – ергономіка інформаційних технологій
ЕВ – ергономічні вимоги
ЕЕ ергономічна експертиза

ВСТУП
Актуальність теми. «У зв'язку із зростанням автоматизації виробництва і ускладненням техніки постійно оновлюється і ускладнюється роль людини в систе-мах «людина-техніка середовище» (СЛТС)» [1]. У Україні безперервно зменшується частка кваліфікованих робітників, здатних справитися із складним виробництвом і складним устаткуванням. «Ергономічна освіта в Україні знаходиться не належному рівні. Тому все більше і більше з'являється виробництв, систем, складних виробів, спроектованих або організованих без урахування ергономічних норм і вимог» [3]. В результаті дії цих трьох вищеназваних чинників росте і ростиме в Україні частка подій з вини людини, тому все частіше постає питання про відповідність умов праці людини ергономічним нормам і вимогам, що, природно, робить вже зараз затребу-ваною ергономічну експертизу трудового середовища. Галузеві стандарти вищої освіти «Освітньо-кваліфікаційна характеристика» (ОКХ) і «Освітньо-професійна програма» (ОПП) за фахом 6.010100 «Професійне навчання. Комп'ютерні технології в управлінні і навчанні» передбачають формування у фахівця певних ергономічних знань і умінь. Випускники інженерно–педагогічної спеціальності повинні мати серед інших знання і уміння в області ергономічної експертизи умов праці, що в даний час вони практично не отримують. Однак методична система формування знань і аналітичних умінь ергономічній експертизі розроблена недостатньо. Тому навчаль-ний процес з підготовки інженерів-педагогів вимагає вдосконалення у напрямі на-вчання ергономічній експертизі робочих місць і умов праці в системах «людина - техніка - середовище», тобто експертизі трудового середовища сучасних комп'юте-ризованих виробництв.
Це обумовлює існування основної суперечності між об'єктивною потребою ви-рішення на професійному рівні практичних завдань експертизі трудового середовища в комп'ютеризованих і роботизованих виробництвах і недостатністю розробки методичної системи формування знань і аналітичних умінь ергономічній експертизі у майбутніх інженерів–педагогів і магістрів комп'ютерного профілю.
Ця суперечність визначила наукову задачу дослідження – розробка методики формування аналітичних умінь ергономічній експертизі умов праці процесі ергоно-мічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю.
Отже, актуальність означеної проблеми, її недостатня розробленість та необхід-ність вирішення основної суперечності обумовили вибір темі дисертаційного дослі-дження: “Формування умінь експертизи умов праці у майбутніх інженерів-педагогів”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до науково–дослідницької теми “Формування знань і умінь експертизи умов праці в процесі ергономічної підготовки майбутніх інженерів–педагогів”, що включено в цільову комплексну програму досліджень на-уково–дослідницької лабораторії проблем інженерно–педагогічної освіти, створеної на базі Української інженерно–педагогічної академії спільно з Інститутом професій-ної освіти і освіти дорослих АПН України (рішення Вченої ради Інституту профе-сійної освіти і освіти дорослих АПН України від 28 лютого 2008 р., протокол №3). Тему дослідження затверджено на засіданні Вченої ради Української інженерно–педагогічної академії МОН України (протокол №12 від 8.02.2008 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №6 від 17.06.2008 р.).
Мета дослідження: теоретичне обґрунтувати, розробити, експериментально перевірити й впровадити у навчальний процес методичну систему формування ер-гономічних знань і аналітичних умінь експертизи трудового середовища для того, щоб підготувати майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю до вирі-шення практичних завдань експертизи робочих місць, умов праці і обставин нещас-них випадків на своїх первинних посадах.
Відповідно до мети дослідження визначено наступні завдання дослідження:
1. Провести аналіз психолого–педагогічної, науково–технічної, методичної лі-тератури, міжнародного досвіду розвитку ергономіки, сучасних концепцій ергоно-мічної освіти в Україні і нормативних документів з метою виявлення ступеня розро-бленості проблеми дослідження, вибору базової моделі майбутньої професійної дія-льності фахівця для виявлення аналітичних умінь проводити ергономічну експертизу і виділення невирішених частин проблеми ергономічної підготовки майбутніх ін-женерів–педагогів і магістрів професійного навчання комп'ютерного профілю.
2. Теоретично обґрунтувати і розробити метод визначення змісту навчального матеріалу в предметній області «Ергономічна експертиза умов праці», саме зміст і послідовність його викладання.
3. Обґрунтувати вибір методів, засобів і технологій навчання ергономічній екс-пертизі умов праці майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю.
4. Теоретично обґрунтувати і розробити метод формування завдань на самос-тійну роботу, що закріплюють і розвивають уміння ергономічної експертизи умов праці операторів СЛТС, орієнтований на використання резервів технологічних прак-тик і на зростання дидактичної складності завдань в процесі навчання.
5. Експериментально перевірити працездатність окремих елементів і педагогічну ефективність в цілому названої методичної системи.
Об'єкт дослідження – процес навчання майбутніх інженерів-педагогів дисцип-ліни «Ергономіка інформаційних технологій».
Предмет дослідження – формування умінь експертизи умов праці в процесі ер-гономічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю.
Відповідно до об'єкту, предмету і мети дослідження було висунуто наступну наукову гіпотезу. Якщо:
• використовувати в навчанні фактичні дані про невідповідності робочих місць і умов праці ергономічним нормам і вимогам і дані про причини нещасних випадків на виробництві, пов'язаних з «людським чинником»;
• розробити з урахуванням цих даних і нормативних вимог дидактичне напов-нення компонентів методичної системи формування ергономічних знань і аналітич-них умінь експертизи трудового середовища і впровадити систему в навчальний процес
то можна підвищити готовність випускника до організації безпечної життєдіяльності на виробництві.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять: ідеї, концепції, положення, висновки і результати досліджень з проблем організації навчального процесу у вищій школі (Архангельський С.І., Бабанський Ю.К., Безпалько В.П., Гер-шуньский Б.С., Жалдак М.І., Зінченко В.П., Козлакова Г.О., Машбиць Е.И., Махму-тов М.І., Морзе В.А., Сластьонін Н.В. та ін.); теорії психолого-педагогічної підгото-вки (Балл Г.О., Зимня І.О., Леонтьєв О.М., Тализіна Н.Ф. та ін.); раціонального від-бору структури навчального матеріалу і змісту навчання (Ашеров А.Т., Бєло-ва О.К., Брюханова Н.О., Гершунський Б.С., Гончаренко С.У., Лазарєв М.І., Ледньов С.С., Лернер І.Я., Новиков О.М., Підласистий П.І. , Скаткін М.М. , Тализіна Н.Ф. , Фоміна М.В., Яковенко Т.І. та інші); теорії методів і педагогічних технологій під-готовки фахівця (Алексюк А.М., Воловик П.М., Дьомiн А.I., Жураковський В.М., Зимня І.О., Лузан П.Г., Мойсеюк Н. Є., Нисимчук А.С., Падалка О.С., Пєхота О.М., Полат Е.С., Приходько В.М., Рябець В.I., Сисоєва С.О., Селевко Г.К., Слободянюк А.А., Хуторський А.В., Шептенко П. А. та інші); основні положення професійної ді-яльності інженера-педагога і його підготовки (Артюх С.Ф., Брюханова Н.О., Зино-вкіна М.М., Каньковський І.Є., Коваленко О.Е., Ледньов В.С. та інші); праці вітчи-зняних і зарубіжних учених у галузі ергономіки: Анохіна А.Н., Ашерова А.Т., Войне-нка В.М., Губінського А.І., Зараковського Г.М., Зінченко В.П., Крилова А.А., Муні-пова В.М., Суходольського Г.В., Шлаєна П.Я. та інші); матеріали міжнародних конференцій в галузі ергономіки і викладання ергономіки.
Процес наукового пошуку базувався на положеннях Національної доктрини ро-звитку освіти України в XXI столітті, Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI століття»), Законів України «Про освіт» і «Про вищу освіту».
Для вирішення поставлених завдань і перевірки висунутої гіпотези застосовані такі методи дослідження:
• загальнонаукові: аналіз наукової, навчальної і методичної літератури; аналіз нормативних документів; вивчення і узагальнення практичного досвіду формування аналітичних умінь в інших дослідженнях; порівняння, класифікація і систематизація методів, засобів, технологій і форм навчання з метою визначення стану досліджень вибраної наукової проблеми; концептуальний аналіз для виявлення понятійного апарату; визначення структури і змісту підготовки майбутніх фахівців;
• емпіричні: аналіз діяльності майбутніх фахівців на первинних посадах; профе-сіографічний аналіз експерта-ергономіста для побудови моделі майбутньої профе-сійної діяльності фахівця; спостереження за виробничим процесом, алгоритмічний аналіз діяльності операторів, хронометраж виконання робочих операцій; констатую-чий і формуючий експерименти з метою виявлення ефективності використовуваних методів, технологій і засобів навчання;
• математичні: теорії графів для побудови структурно-змістовних моделей; семантичних мереж для побудови моделей причинно-наслідкових мереж подій; тео-рії ймовірності для завдання апріорної і перехідної ймовірності подій, для оцінки однорідності груп і достовірності відмінностей результатів експерименту.
Експериментальні дані оброблялися за допомогою методів математичної стати-стики.
Розв’язання завдань дозволило отримати і винести на захист наступні науко-ві результати:
• метод визначення структури і змісту навчального матеріалу в предметній га-лузі «Ергономічна експертиза умов праці в системах “людина-техніка середовище”»;
• методи розробки і моделі окремих компонентів методичної системи навчання ергономічній експертизі умов праці операторів виробничих СЛТС;
• метод формування завдань на самостійну роботу при навчанні ергономічній експертизі трудового середовища, що передбачає зростання дидактичної складності завдань в процесі навчання і підсумковий контроль за результатами технологічної практики.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна отриманих ре-зультатів полягає в тому, що:
• вперше розроблено метод формування переліку умінь, потрібних для прове-дення ергономічної експертизи умов ефективної праці, і метод формування переліку ключових понять для визначення структури і змісту навчального матеріалу в галузі ергономічної експертизи умов праці. Ці методи розвивають основи теорії раціона-льного відбору структури навчального матеріалу і змісту навчання. Розвиток полягає в інтеграції професіографічних моделей діяльності фахівців для вибору ключових понять навчального матеріалу з графоаналітичним методом побудови і аналізу структурно-змістовної моделі для визначення раціональної послідовності його ви-кладання;
• отримали подальший розвиток:
- засоби проблемного навчання; розвиток полягає в розробці і дидактичному наповненні навчальної людино-машинної процедури моделювання причино–наслідкових мереж подій, пов'язаних з обставинами нещасного випадку. Ця проце-дура забезпечує адресну педагогічну дію на вводно-мотиваційному і операційно-пізнавальному етапах навчально-пізнавальної діяльності;
- моделі організації самостійної роботи студентів при навчанні ергономічній експертизі і при проведенні технологічних практик; розвиток полягає в розробці ба-гатофакторної моделі вибору завдань у вигляді логічної схеми, що відображає нау-ково-методичні основи процесу розробки завдань для самостійної роботи студентів. Модель виходить з того, що вибір типу, змісту і спрямованості завдань для самос-тійної роботи студентів залежить від характеру навчальної діяльності студентів; змі-сту і завдань навчальної теми; суті умінь ергономічної експертизи трудового сере-довища, які необхідно сформувати в процесі ергономічної підготовки у майбутнього інженера–педагога; ступеня самостійної діяльності студентів; необхідності варіати-вності завдань за рівнем складності для урахування можливостей тих, що навчають-ся; рівня евристичності і проблемності самостійної роботи студентів. Крім того, мо-дель враховує спрямованість на оволодіння загальнонавчальними уміннями і нави-ками, зростання дидактичної складності завдань в процесі навчання і часові ресурси технологічних практик.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:
• модернізовано робочу програму дисципліни «Ергономіка інформаційних тех-нологій»;
• розроблено: 1) методичні вказівки з 1-ої технологічної практики, що передба-чають проведення ергономічної експертизи робочих місця практики і оцінку тяжкості праці на цьому місці; вказівки містять в додатках дві відповідні методики; 2) ме-тодичні вказівки до виконання випускної роботи фахівця (спеціальність 7.010104.36), що передбачають для деяких тем проведення ергономічної експертизи трудового середовища; 3) методичні вказівки до виконання випускної роботи магістра (спеціальність 8.010104.36), що передбачають для деяких тем проведення ергономіч-ної експертизи трудового середовища; 4) методичні вказівки до лабораторної роботи «Аналіз причинно-наслідкових мереж подій при ергономічній експертизі робочого місця і умов праці»;
• розроблене з теми дисертації методичне забезпечення навчального процесу передано в низку ВНЗ і на підприємства для підготовки персоналу.
Матеріали дослідження можуть бути використанні для удосконалення підгото-вки інженерів-педагогів, при розробці методичних, навчальних посібників для сту-дентів вищих навчальних закладів.
Результати дисертації впроваджено:
• в навчальний процес для спеціальності «Професійне навчання. Комп'ютерні тех-нології в управлінні і навчанні» в наступних вищих навчальних закладах:
- Українській інженерно-педагогічній академії (акт №2/2008/ІКТ від 12.12.2008; №1/2008 від 07.03.2008);
- Бердянському державному педагогічному університеті (акти № 57/489-08 від 11.03.2008; №57/511-08 від 12.06.2008);
- Луцькому державному технічному університеті (акт № 07/1 від 04.04.2008; №75 від 25.06.2008);
• в навчальний процес для інших спеціальностей в наступних вищих навчальних закладах:
- Сумському національному аграрному університеті (акт №2-КІІ від 12.12.2008);
- Харківському національному економічному університеті (акт від 5.11.2008);
- Українській державній академії залізничного транспорту (акт від 12.01.2009).
• на наступних підприємствах через відділи охорони праці і підготовки персоналу:
- ВАТ «Артемівський завод з обробки кольорових металів» (акт № 1 від 5.01.2009);
- ТОВ «Кнауф Гіпс Донбас» (м. Артемівськ) (акт № 10 від 12.03.2009);
- ЗАТ «Артемівський машинобудівний завод «Вістек» (акт № 2 від 17.04.2009).
Особистий внесок здобувача. У спільних працях, написаних в співавторстві, здобувачеві належать (відповідно до списку публікацій): [1] – постановка проблеми і завдання дослідження, логічна схема розв’язання завдання, висновки і перспективи дослідження; [5] – метод формування завдань для самостійної роботи студентів при навчанні ергономічної експертизи трудового середовища і опис його реалізації; [6] – обґрунтування вибору професіографічної моделі діяльності фахівця для формування умінь, складання професіограми; [7,9] – організація дослідження, обробка і аналіз результатів; [10] – методи і технології навчання.
Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечується: обраними методологічними основами дослідження; критичним аналізом стану дос-ліджуваної проблеми в теорії та педагогічної літературі; застосування комплексу методів дослідження, адекватних його меті і завданням, об’єкту та предмету; репре-зентативністю вибірки; використанням апробованого математичного апарату для розв’язання окремих завдань; поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів; підтверджується: дослідно-експериментальною перевіркою гіпотези; позитивними результатами впровадження експериментальної методики формування ергономічних знань і умінь в педагогічну практику декількох вищих навчальних за-кладів.
Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідалися і обговорювалися на міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми інже-нерно-педагогічної освіти. Теорія і практика» (Алупка, 1-5.10. 2007); всеукраїнській науково-методичній конференції «Проблеми підготовки педагога професійного на-вчання: теорія і практика» (Кривий Ріг, 19-22. 11.2007); 37th International IGIP Symposium “Engineering Competencies Traditions and Innovations”, September 7 10, 2008, Moskva, Russia; міжнародній науковій конференції «Людський фактор в безпеці на транспорті», Яремча 28-30 травня 2008; міжнародній науковій конференції UNITECH-08 (Gabrovo, Bulgaria, 21-22.11.08); засіданнях і сумісних семінарах кафе-дри інформатики і комп'ютерних технологій, психології і кафедри педагогіки і мето-дики професійного навчання УІПА; на засіданні кафедри комп'ютерних технологій і систем Бердянського державного педагогічного університету; на засіданні кафедри безпеки життєдіяльності Харківського національного економічного університету.
Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження опублі-ковані у 11 наукових працях: 5 – у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 – в інших наукових виданнях, 5 – у матеріалах наукових конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох ро-зділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (158, з них 4 іноземною мовою) і 9 додатків (обсягом 89 сторінки). Повній обсяг дисертації 191 сторінка. Робота містить 30 таблиць на 40 сторінках і 42 рисунки на 38 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації представлено вирішення наукового завдання розробки методики формування аналітичних умінь експертизи умов праці в процесі ергономічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю.
Аналіз науково–технічної літератури, міжнародного досвіду розвитку ергономіки, сучасних концепцій ергономічної освіти в Україні, аналіз нормативних документів, аналіз промислового виробництва дозволив встановити доцільність формування у майбутніх фахівців знань і умінь, необхідних для проведення ергономічної експертизи робочих місць і умов праці, тобто трудового середовища.
Аналіз педагогічної, навчально-методичної літератури навчальних планів і документації дозволив встановити, що в даний час навчальний процес з дисциплін «Ергономіка інформаційних технологій» вимагає вдосконалення в частині навчання ергономічній експертизі трудового середовища у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп'ютерного профілю.
Ергономічна підготовка майбутніх інженерів–педагогів комп'ютерного профілю в області ергономічної експертизи трудового середовища є новим об'єктом і предметом дослідження в педагогіці. У дисертації ергономічна підготовка розглядується як спеціально організований процес на базі сконструйованої і обґрунтованої методичної системи формування ергономічних знань і умінь, реалізованої у формі розділу дисципліни «Ергономіка інформаційних технологій».
В ході дисертаційного дослідження розв’язалося раніше сформульоване протиріччя, підтверджено висунуту гіпотезу, досягнуто поставлені цілі і отримано наступні теоретико–методологічні, інструментальні і практичні результати.
1. Встановлено, що для виявлення аналітичних умінь проводити ергономічну експертизу, слід побудувати професіографічну модель майбутньої професійної діяльності фахівця. Професіограму може бути використано для навчання майбутніх інженерів-педагогів основам ергономічної експертизи з метою поліпшення умов і підвищення безпеки праці робітників. Також встановлено, що зважаючи на дефіцит аудиторного навчального часу на вивчення ергономічної експертизи, слід зробити упор на використання резервів самостійної роботи студентів і технологічних практик, на розробку нових засобів навчання, зокрема, навчальної системи підтримки рішень при проведенні ергономічної експертизи.
Достовірність отриманих результатів забезпечується використовуваним при дослідженні методом системного підходу до аналізу опублікованих результатів в області педагогіки і ергономіки, достатньо великою кількістю літературних джерел, що опрацьовано, результатами досліджень на виробництві, професіографічним аналізом діяльності, а також використанням в дослідженні таких методів як педагогічне спостереження, анкетування і опитування.
2. Розроблено і обґрунтовано зміст навчального матеріалу розділу «Ергономічна експертиза умов праці», що базується, з одного боку, на вимогах ОКХ і, з іншого боку, на професіографічних моделях діяльності експерта–ергономіста, що розслідує обставини нещасного випадку на виробництві, і фахівця в області інформаційних технологій при розв’язанні задач ергономічного забезпечення діяльності оператора. В рамках цієї частини дослідження:
• розроблено метод вибору змісту навчального матеріалу для навчання ергономічній експертизі умов праці;
• розроблено метод формування переліку умінь, потрібних для проведення ергономічної експертизи умов ефективної праці, що базується на аналізі освітньо–кваліфікаційної характеристики фахівця і професіографічної моделі діяльності експерта, що проводить ергономічну експертизу робочих місць;
• розроблено метод формування переліку ключових понять в області ергономічної експертизи умов праці, що базується на аналізі професійної літератури і на професіографічній моделі діяльності фахівця в області інформаційних технологій при побудові моделі безпечної (нормативної) операторської діяльності; на підставі розробленого методу проведено формування змісту навчального матеріалу;
• з використанням графоаналітичного методу структуризації навчального матеріалу побудовано структурно-змістовну модель навчального матеріалу у вигляді графа в ярусно-паралельній формі і визначено раціональну послідовність викладання навчального матеріалу на основі аналізу отриманої моделі.
Новизна отриманих результатів полягає в наступному: вищеперелічені методи вибору змісту навчального матеріалу, формування переліку умінь, потрібних для проведення ергономічної експертизи умов ефективної праці, і формування переліку ключових понять в області ергономічної експертизи умов праці розроблені вперше. Разом з цим вони розвивають теоретичні основи визначення змісту освіти. Розвиток полягає в інтеграції професіографічних моделей діяльності фахівців для вибору ключових понять навчального матеріалу з графоаналітичним методом побудови і аналізу структурно-змістовної моделі для визначення раціональної послідовності його викладання.
Достовірність отриманих результатів забезпечується: а) їх теоретичною обґрунтованістю, тобто опорою на понятійний апарат ергономіки, на відомі положення педагогічної науки про підходи до вибору змісту освіти, на методи теорії графів; б) обґрунтованим вибором основних допущень, прийнятих як початкові при формулюванні постановки наукових завдань; в) відповідністю отриманих результатів положенням дидактики. Достовірність отриманих результатів підтверджується: реалізацією методу визначення змісту навчального матеріалу, методу визначення послідовності його викладання при організації конкретного навчального процесу.
3. Сформульовано цілі, обрано, обґрунтовано і реалізовано в навчальному процесі організаційні форми, методи, технології і засоби навчання в дидактичному модулі «Ергономічна експертиза СЛТС». В рамках цієї частини дослідження:
• обрані і обґрунтовані домінуючі методи навчання, орієнтовані на забезпечення діяльністного підходу на всіх етапах навчальної діяльності;
• обрані і обґрунтовані предметні політехнології і монотехнології для кожної організаційної форми навчання, адекватні поставленим навчальним цілям;
• розроблений і реалізований метод формування завдань на самостійну роботу при навчанні ергономічній експертизі трудового середовища студентів комп'ютерних профілів інженерно-педагогічної спеціальності; метод враховує: а) перелік умінь ергономічної експертизи трудового середовища, які необхідно сформувати в процесі ергономічної підготовки у майбутнього інженера–педагога; б) необхідність варіативності завдань за рівнем складності для урахування можливостей навчаючихся; в) спрямованість на оволодіння загальнонавчальними уміннями і навиками; г) зростання дидактичної складності завдань в процесі навчання.
Новизна наукового результату полягає в тому, що для дидактичного модуля «Ергономічна експертиза СЛТС» він отриманий вперше. Його відзнака від аналогічних результатів для інших дисциплін полягає в специфіці всіх елементів методичної системи навчання саме ергономічній експертизі.
Достовірність наукового результату забезпечується: використанням при дослідженні методу системного підходу до аналізу робочої програми дисципліни; результатами аналізу і урахуванням чинників, що впливають на виділення етапів навчальної діяльності і вибір викладачем методів навчання. Достовірність наукового результату підтверджується: реалізацією методів і технологій навчання при організації конкретного навчального процесу; позитивними результатами педагогічного експерименту за оцінкою рівня сформованості ергономічних знань і умінь; дидактичною комфортністю навчального процесу: викладачі не зіткалися з принциповими суперечностями або з неузгодженістю окремих елементів навчально-методичного забезпечення.
4. Вперше теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено в реальному навчальному процесі всі елементи методичної системи формування у майбутніх інженерів–педагогів і магістрів професійного навчання комп'ютерного профілю знань і умінь, необхідних для проведення ергономічної експертизи робочих місць і умов праці. Розроблені методичні рекомендації дозволяють внести ергономічну складову до підготовки студентів вузів, що є одним із засобів гуманізації освіти.
5. На підставі теоретико–методологічних і інструментальних результатів дослідження отримано наступні практичні результати:
• модернізовано робочу програму дисципліни «Ергономіка інформаційних технологій»;
• модернізовано і видано: 1) методичні вказівки по 1-ій технологічній практиці, що передбачають проведення ергономічної експертизи робочого місця практики і оцінку важкості праці на цьому місці; вказівки містять в додатках дві відповідні методики; 2) методичні вказівки до виконання випускної роботи фахівця (спеціальність 7.010104.36), що передбачають для деяких тем проведення ергономічної експертизи трудового середовища; 3) методичні вказівки до виконання випускної роботи магістра (спеціальність 8.010104.36), що передбачають для деяких тим проведення ергономічної експертизи трудового середовища;
• розроблене з теми дисертації методичне забезпечення навчального процесу передане в Бердянський державний педагогічний університет, Луцький державний технічний університет, Тернопільський державний педагогічний університет, в яких ведеться підготовка за фахом «Професійне навчання. Комп'ютерні технології в управлінні і навчанні», а також в Сумський національний аграрний університет і в Харківський національний економічний університет, в яких ведеться ергономічна підготовка інженерів і інженерів-економістів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. ЧЕЛОВЕЧЕСКИЙ ФАКТОР: В 6 Т. ТОМ 1: ЭРГОНОМИКА – КОМПЛЕКСНАЯ НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКАЯ ДИСЦИПЛИНА / Ж. КРИСТЕНСЕН, Д. МЕЙСТЕР, П. ФОУЛИ И ДР. ; РЕД. Г. САЛВЕНДИ ; ПЕР. С АНГЛ. В.П. ЗИНЧЕНКО. – М.: МИР, 1991. – 599 С.
2. ЗАРАКОВСКИЙ Г.М. ЭРГОНОМИКА В ВОПРОСАХ И ОТВЕТАХ: МАТЕРИАЛЫ ПОНЯТИЙНОЙ БАЗЫ ЭРГОНОМИКИ / Г.М. ЗАРАКОВСКИЙ, В.М. МУНИПОВ, П.Я. ШЛАЕН / ПОД РЕД. Е.Н. КУЛИЧКОВА, А.А. ПОЛЬСКОГО. – ТВЕРЬ: ЭРГОЦЕНТР, 1993. – 68 С.
3. АШЕРОВ А.Т. НАУЧНЫЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ЭРГОНОМИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКИ ИНЖЕНЕРОВ-ПЕДАГОГОВ В КОМПЬЮТЕРНОЙ ОТРАСЛИ: МОНОГР. / А.Т. АШЕРОВ, Г.И. САЖКО / УКР. ИНЖЕНЕР.-ПЕД. АКАД. – Х. : УИПА, 2008. – 170 С.
4 ОРГАНИЗАЦИЯ ТРУДА. ОСНОВНЫЕ ПОНЯТИЯ. ТЕРМИНЫ И ОПРЕДЕЛЕНИЯ: ГОСТ 19605:74. – ВВЕДЕН 1974–08–01. – М. : ИЗД-ВО СТАНДАРТОВ, 1977. – 2 С.
5. РАБОЧЕЕ МЕСТО ПРИ ВЫПОЛНЕНИИ РАБОТ СТОЯ. ОБЩИЕ ЭРГОНОМИЧЕСКИЕ ТРЕБОВАНИЯ: ГОСТ 12.2.033:78. – ВВЕДЕН 1979–01–01. – М.: ИЗД-ВО СТАНДАРТОВ, 1979. – 5 С.
6. РАБОЧЕЕ МЕСТО ПРИ ВЫПОЛНЕНИИ РАБОТ СИДЯ. ОБЩИЕ ЭРГОНОМИЧЕСКИЕ ТРЕБОВАНИЯ: ГОСТ 12.2.032:78. – ВВЕДЕН 1979–01–01. – М.: ИЗД-ВО СТАНДАРТОВ, 1979. – 5 С.
7 СИСТЕМА «ЧЕЛОВЕК-МАШИНА». ТЕРМИНЫ И ОПРЕДЕЛЕНИЯ: ГОСТ 26387:84. – ВВЕДЕН 1986–01–01. – М.: ИЗД-ВО СТАНДАРТОВ, 1986. – 6 С.
8. ЭРГОНОМИЧЕСКАЯ ЭКСПЕРТИЗА. ОСНОВНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ, ПРОГРАММЫ И МЕТОДИКИ: ГОСТ В 29.08.001:96. ССЭТО. – М.: ГОССТАНДАРТ РОССИИ, 1997. 10 С.
9. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ: ПРІОРИТЕТИ ТА ЗАВДАННЯ [ЕЛЕКТРОННИЙ РЕСУРС]: ДОП. МІНІСТРА ОСВІТИ І НАУКИ ВАКАРЧУКА І.О. НА ПІДСУМКОВІЙ КОЛЕГІЇ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 28 СЕРПНЯ 2008 РОКУ. – РЕЖИМ ДОСТУПУ: HTTP://WWW.MON.GOV.UA/
10. ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ. ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА МАГИСТРА ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 6.010100.36 ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ. КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІННІ ТА НАВЧАННІ. НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 0101 ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА. – К.: М-ВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ, 2003. – 31 С.
11. ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ. ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРА ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 6.010100.36 ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ. КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІННІ ТА НАВЧАННІ. НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 0101 ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА. – К.: М-ВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ, 2003. – 103 С.
12. АШЕРОВ А.Т. КОНЦЕПЦИЯ ИНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В УКРАИНЕ / А.Т. АШЕРОВ, С.Ф. АРТЮХ, В.И. ЛОБУНЕЦ // РЕГІОНАЛЬНІ ПЕРСПЕКТИВИ. – 1998. – № 2 (3). – С. 21-25.
13. АШЕРОВ А.Т. МЕТОДИЧЕСКИЕ ПРИНЦИПЫ ПОСТРОЕНИЯ ДИСЦИПЛИНЫ „ВВЕДЕНИЕ В СПЕЦИАЛЬНОСТЬ“ ДЛЯ ИНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ / А.Т. АШЕРОВ, С.Ф. АРТЮХ // ПРОБЛЕМИ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ: [ЗБ. НАУК. ПРАЦЬ]. – Х.: УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ, 2001. – ВИП. 2. – С. 159-164.
14. АШЕРОВ А.Т. ВВЕДЕННЯ ДО ФАХУ ІНЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА КОМП’ЮТЕРНОГО ПРОФІЛЮ: НАВЧ. ПОСІБ. ДЛЯ СТУД. ІНЖ.-ПЕД. СПЕЦ. КОМП’ЮТ. ПРОФІЛЮ / А.Т. АШЕРОВ, С.Ф. АРТЮХ, О.Е. КОВАЛЕНКО / УКР. ІНЖЕНЕР.-ПЕД. АКАД. – Х., 2005. – 224 С.
15. ОСНОВНІ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ РОЗВИТКУ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ / О.Е. КОВАЛЕНКО, С.Ф. АРТЮХ, В.І. ЛОБУНЕЦЬ В.І. [ТА ІН.] // ПРОБЛЕМИ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ: [ЗБ. НАУК. ПРАЦЬ]. – Х.: УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ, 2004. – ВИП. 6. – С. 14 – 27.
16. КОВАЛЕНКО О.Е. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ В КОНТЕКСТІ ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНИ ДО БОЛОНСЬКОМУ ПРОЦЕСУ: МОНОГР. / О.Е. КОВАЛЕНКО, Н.О. БРЮХАНОВА, О.О. МЕЛЬНИЧЕНКО / УКР. ІНЖЕНЕР.-ПЕД. АКАД. – Х., 2007. – 162 С.
17. ЗИНОВКИНА М.М. ИНЖЕНЕРНОЕ МЫШЛЕНИЕ: ТЕОРИЯ И ИННОВАЦИОННЫЕ ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ / М.М. ЗИНОВКИНА. – М. : МГИУ, 1996. – 283 С.
18. КАНЬКОВСЬКИЙ І.Є. ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ СКЛАДОВІ / І.Є. КАНЬКОВСЬКИЙ // ПРОБЛЕМИ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ: [ЗБ. НАУК. ПРАЦЬ]. – Х.: УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ, 2008. – ВИП. 21. – С. 53-61.
19. КОВАЛЕНКО О.Е. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИЙ ТА ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОГО ЦИКЛУ : МОНОГР. / О.Е. КОВАЛЕНКО. – Х. : ОСНОВА, 1996. 176 С.
20. КОВАЛЕНКО О.Е. ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН: ДИС. … ДОКТОРА ПЕД. НАУК: 13.00.04 / КОВАЛЕНКО ОЛЕНА ЕДУАРДІВНА; – К., 1999. – 407 С.
21. КОВАЛЕНКО Е.Э. МЕТОДИКА ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБУЧЕНИЯ: УЧЕБ. ДЛЯ ИНЖЕНЕРОВ-ПЕДАГОГОВ, ПРЕПОДАВАТЕЛЕЙ СПЕЦДИСЦИПЛИН СИСТЕМЫ ПРОФ.-ТЕХН. И ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЙ / Е.Э. КОВАЛЕНКО. – Х. : ШТРИХ, 2003. – 480 С.
22. КОВАЛЕНКО О.Е. ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ: НОВІ ВИМОГИ СЬОГОДЕННЯ / О.Е. КОВАЛЕНКО // ПРОБЛЕМИ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ. 2008. – ВИП. 21. – С. 8-17.
23. АШЕРОВ А.Т. КОНЦЕПЦИЯ ЭРГОНОМИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В УКРАИНЕ / А.Т. АШЕРОВ, К.В. ЛЮДВИЧЕК, Е.А. ЛАВРОВ // НОВИЙ КОЛЕГІУМ. – 1999. – № 1. – С. 14-17.
24. АШЕРОВ А.Т. КОНЦЕПЦИЯ ЭРГОНОМИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В УКРАИНЕ / А.Т. АШЕРОВ, К.В. ЛЮДВИЧЕК, Е.А. ЛАВРОВ // ЭРГОНОМИКА НА АВТОМОБИЛЬНОМ ТРАНСПОРТЕ: СБ. ТР. МЕЖДУНАР. КОНФ., 18-20 НОЯБ., 1997 Г., ХАРЬКОВ / ХГАДТУ. – Х., 1997 – С. 109-111.
25. САЖКО Г.І. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЕРГОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ В ГАЛУЗІ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ: ДИС. ... КАНД. ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.02 / САЖКО ГАЛИНА ІВАНІВНА. – Х., 2006. – 223 С.
26. СКІДАН С.А. ЕРГОНОМІЧНІ ОСНОВИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ВИЩІЙ ШКОЛІ: АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ ДОКТОРА ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.04 «ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ» / С.А. СКІДАН – К., 1999. – 43 С.
27. ВОВКОТРУБ В.П. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ВИМОГ ЕРГОНОМІКИ НАВЧАЛЬНОГО ФІЗИЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ: АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ ДОКТОРА ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.04 «ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ» / В.П. ВОВКОТРУБ. – К., 2007. – 43 C.
28. ВОВКОТРУБ В.П. ЕРГОНОМІЧНИЙ ПІДХІД ДО РОЗВИТКУ ШКІЛЬНОГО ФІЗИЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ: МОНОГР. / В.П. ВОВКОТРУБ. – К., 2002. – 280 С.
29. АРХАНГЕЛЬСКИЙ С. И. УЧЕБНЫЙ ПРОЦЕСС В ВЫСШЕЙ ШКОЛЕ, ЕГО ЗАКОНОМЕРНЫЕ ОСНОВЫ И МЕТОДЫ: УЧЕБ.-МЕТОД. ПОСОБИЕ / АРХАНГЕЛЬСКИЙ С.И. М. : ВЫСШ. ШК., 1980. – 368 С.
30. БАБАНСКИЙ Ю.К. МЕТОДЫ ОБУЧЕНИЯ В СОВРЕМЕННОЙ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ШКОЛЕ / БАБАНСКИЙ Ю.К. – М.: ПРОСВЕЩЕНИЕ, 1985. – С. 82.
31. БАБАНСКИЙ Ю.К. ИНТЕНСИФИКАЦИЯ УЧЕБНОГО ПРОЦЕССА / БАБАНСКИЙ Ю.К. . – М.: ПРОСВЕЩЕНИЕ, 1987. – 112 С.
32. БЕСПАЛЬКО В.П. СЛАГАЕМЫЕ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ТЕХНОЛОГИИ / БЕСПАЛЬКО В.П. . – М.: ПЕДАГОГИКА, 1989. – 192 С.
33. БЕСПАЛЬКО В.П. ОСНОВЫ ТЕОРИИ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ СИСТЕМ: (ПРОБЛЕМЫ И МЕТОДЫ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ТЕХНИЧЕСКИХ ОБУЧАЮЩИХ СИСТЕМ) / БЕСПАЛЬКО В.П.. – ВОРОНЕЖ: ИЗД-ВО ВОРОНЕЖ. УН-ТА, 1977. – 304 С.
34. БЕСПАЛЬКО В.П. О ВОЗМОЖНОСТЯХ СИСТЕМНОГО ПОДХОДА В ПЕДАГОГИКЕ / В.П. БЕСПАЛЬКО // СОВ. ПЕДАГОГИКА. – 1990. – № 7. – С. 44-50.
35. ГЕРШУНСКИЙ Б.С. РОССИЯ: ОБРАЗОВАНИЕ И БУДУЩЕЕ: КРИЗИС ОБРАЗОВАНИЯ В РОССИИ НА ПОРОГЕ XXI ВЕКА / ГЕРШУНСКИЙ Б.С. – М.: ЛОГОС, 1993. – 156 С.
36. ЖАЛДАК М.И. СИСТЕМА ПОДГОТОВКИ УЧИТЕЛЯ К ИСПОЛЬЗОВАНИЮ ИНФОРМАЦИОННОЙ ТЕХНОЛОГИИ В УЧЕБНОМ ПРОЦЕССЕ: АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ ДОКТОРА ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.02 «ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИЦІ» / М.И. ЖАЛДАК. – К., 1994. – 40 С.
37. ЗИНЧЕНКО В. П. ОБРАЗОВАНИЕ. МЫШЛЕНИЕ. КУЛЬТУРА: НОВОЕ ПЕДАГОГИЧЕСКОЕ МЫШЛЕНИЕ / В.П. ЗИНЧЕНКО; ПОД РЕД. А.В. ПЕТРОВСКОГО. – М.: НАУКА, 1989. – 237 С.
38. КОЗЛАКОВА Г.О. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СТУПЕНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З КОМП’ЮТЕРІЗОВАНИХ СИСТЕМ У ТЕХНІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ: АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ ДОКТОРА ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.04 «ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ»/ Г.О. КОЗЛАКОВА. – Х., 2005. – 44 С.
39. МАШБИЦ Е.И. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ КОМПЬЮТЕРИЗАЦИИ ОБУЧЕНИЯ / МАШБИЦ Е. И.. – М.: ПЕДАГОГИКА, 1988. – 191 С.
40. МАХМУТОВ М.И. ОРГАНИЗАЦИЯ ПРОБЛЕМНОГО ОБУЧЕНИЯ В ШКОЛЕ: КНИГА ДЛЯ УЧИТЕЛЕЙ / МАХМУТОВ М.И.. – М.: ПРОСВЕЩЕНИЕ, 1977. – 240 С.
41. МОРЗЕ Н.В. СИСТЕМА МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ В ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ: АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ ДОКТОРА ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.02 «ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИЦІ» / Н.В. МОРЗЕ. – К., 2003. – 39 С.
42. ПЕДАГОГИКА [ЭЛЕКТРОННЫЙ РЕСУРС]: УЧЕБ. ПОСОБИЕ ДЛЯ СТУД. ВЫСШ. ПЕД. УЧЕБ. ЗАВЕДЕНИЙ / В.А. СЛАСТЕНИН, И.Ф. ИСАЕВ, Е.Н. ШИЯНОВ И ДР. ; ПОД РЕД. В.А. СЛАСТЕНИНА. – М.: АКАДЕМИЯ, 2002. – 576 С. – РЕЖИМ ДОСТУПА: HTTP://WWW.PEDLIB.RU/BOOKS/1/0075/)

43. СЛАСТЕНИН В.А. ПЕДАГОГИКА: УЧЕБ. ПОСОБИЕ ДЛЯ ВУЗОВ / В.А. СЛАСТЕНИН, И.Ф. ИСАЕВ, Б.Н. ШИЯНОВ ; ПОД РЕД. В.А. СЛАСТЕНИНА. – 3-Е ИЗД., СТЕРЕОТИП. – М.: АКАДЕМИЯ, 2007. – 576 С.
44. БАЛЛ Г.А. ТЕОРИЯ УЧЕБНЫХ ЗАДАЧ: ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ : МОНОГР. / БАЛЛ Г.А.. – М.: ПЕДАГОГИКА, 1990. – 184 С.
45. ЗИМНЯЯ И.А. ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ: УЧЕБ. ДЛЯ ВУЗОВ / ЗИМНЯЯ И.А. – 2-Е ИЗД., ДОП., ИСПР. И ПЕРЕРАБ. – М.: ЛОГОС, 2001. – 384С.
46. ЛЕОНТЬЕВ А.Н. ИЗБРАННЫЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОИЗВЕДЕНИЯ: В 2 Т. / ЛЕОНТЬЕВ А.Н. – М., 1983.
47. ТАЛЫЗИНА Н.Ф. КОМПЬЮТЕРИЗАЦИЯ И ПРОГРАММНОЕ ОБУЧЕНИЕ / Н.Ф. ТАЛЫЗИНА // ВОПРОСЫ ПСИХОЛОГИИ. – 1987. – № 6. – С. 43-45.
48. СТРУКТУРИРОВАНИЕ УЧЕБНОГО МАТЕРИАЛА ИНЖЕНЕРНЫХ ДИСЦИПЛИН (МЕТОД. ПОСОБИЕ) / С.Ф. АРТЮХ, А.Т. АШЕРОВ, В.М. ПРИХОДЬКО И ДР. ; УКР. ИНЖЕНЕР.-ПЕД. АКАД. ; ЦЕНТР ИННОВАЦИЙ В ИНЖЕНЕРНОМ ОБРАЗОВАНИИ ; МОСК. АВТОМОБИЛ.-ДОРОЖ. ИН-Т (ГОС. ТЕХН. УН-Т) – М. : МАДИ (ГТУ); Х. : УИПА, 2002. – 32 С.
49. БЕЛОВА Е.К. ПРИНЦИПЫ СТРУКТУРИРОВАНИЯ УЧЕБНОГО МАТЕРИАЛА ПРИ МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЕ ОРГАНИЗАЦИИ УЧЕБНОГО ПРОЦЕССА / Е.К. БЕЛОВА, Е.Э. КОВАЛЕНКО // ПРОБЛЕМИ РОЗРОБКИ ТА УПРОВАДЖЕННЯ МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ. – Х., 1999. – С. 71-74.
50. БРЮХАНОВА Н.О. ПРО ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ПІДГОТОВКИ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ / Н.О. БРЮХАНОВА // ПРОБЛЕМИ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ: [ЗБ. НАУК. ПРАЦЬ]. – Х.: УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ, 2007. – ВИП. 17. – С. 148 – 162.
51. ГОНЧАРЕНКО С.У. ПЕДАГОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ПОРАДИ МОЛОДИМ НАУКОВЦЯМ / ГОНЧАРЕНКО С.У.; АПН УКРАЇНИ. – К., 1995. – 48 С.
52. ЛАЗАРЄВ М.І. ПОЛІСИСТЕМНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІСТУ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНО ІНЖЕНЕРНИХ ДИСЦИПЛІН: МОНОГР. / ЛАЗАРЄВ М.І.; НАЦ. ФАРМ. УН-Т, УКР. ІНЖ.-ПЕД. АКАД. – Х. : ВИД-ВО НФАУ, 2003. – 356 С.
53. ЛАЗАРЄВ М.І. МОДЕЛІ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЗМІСТУ ПРЕДМЕТНИХ ОБЛАСТЕЙ ІНЖЕНЕРНИХ ДИСЦИПЛІН / М.І. ЛАЗАРЄВ // НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ: НАУК. МЕТОД. ЗБ. / НАУК.-МЕТОД. ЦЕНТР ВИЩОЇ ОСВІТИ. – К., 2002. – ВИП. 32. – С. 38-49.
54. ЛЕДНЕВ В.С. СОДЕРЖАНИЕ ОБРАЗОВАНИЯ: СУЩНОСТЬ, СТРУКТУРА, ПЕРСПЕКТИВЫ / ЛЕДНЕВ В.С.; МГАУ ИМ. В.П. ГОРЯЧКИНА. – М. : МГАУ, 1991.
55. ЛЕДНЕВ В.С. ТРЕБОВАНИЯ К ДИССЕРТАЦИЯМ ПО ПЕДАГОГИЧЕСКИМ НАУКАМ / ЛЕДНЕВ В.С.; ЭКСПЕРТНЫЙ СОВЕТ ПО ПЕДАГОГИКЕ И ПСИХОЛОГИИ ВАК МИНОБРАЗОВАНИЯ РФ. – М., 2003. – 112 С.
56. ЛЕРНЕР И.Я. ДИДАКТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ МЕТОДОВ ОБУЧЕНИЯ / ЛЕРНЕР И.Я. – М.: ПЕДАГОГИКА, 1981. – 186 С.
57. СКАТКИН М.Н. МЕТОДОЛОГИЯ И МЕТОДИКА ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ / СКАТКИН М.Н. М.: ПЕДАГОГИКА, 1986. – 326 С.
58. СКАТКИН М.Н. ПРОБЛЕМЫ СОВРЕМЕННОЙ ДИДАКТИКИ / СКАТКИН М.Н. – М.: ПЕДАГОГИКА, 1984. – 241 С.
59. ФОМІНА М.В. СТРУКТУРУВАННЯ ЗМІСТУ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ МАШИНОБУДІВНОГО ПРОФІЛЮ: АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ КАНД. ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.04 «ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ» / М.В. ФОМІНА – ВІННИЦА, 2005. – 21 С.
60. ЯКОВЕНКО Т.І. ДЕЯКІ ПИТАННЯ ВІДНОСНО СТРУКТУРУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ПРИ ВТІЛЕННІ МТН–ТЕХНОЛОГІЙ / Т.І. ЯКОВЕНКО // ПРОБЛЕМИ РОЗРОБКИ ТА УПРОВАДЖЕННЯ МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ. – Х., 1999. – С. 116-122.
61. ЛУЗАН П.Г. ФОРМУВАННЯ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТIВ У НАВЧАННІ: [МОНОГР.] / П.Г. ЛУЗАН, А.I. ДЬОМIН, В.I. РЯБЕЦЬ. – К.: ВИЩА ШК., 1998. – 192 С.
62. ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ: НАВЧ. ПОСІБ. / О.С. ПАДАЛКА, А.С. НІСІМЧУК, І.О. СМОЛЮК, О.Т. ШПАК. – К. : ВИД-ВО УКР. ЕНЦИКЛ., 1995. – 253 С.
63. ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ: НАВЧ.-МЕТОД. ПОСІБ. / О.М. ПЕХОТА, А.З. КІКТЕНКО, О.М. ЛЮБАРЬСКА [ТА ІН.]; ЗА ЗАГ. РЕД. О.М. ПЕХОТИ. – К. : А.С.К., 2001. – 256 С.
64. НОВЫЕ ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ И ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В СИСТЕМЕ ОБРАЗОВАНИЯ: УЧЕБ. ПОСОБИЕ ДЛЯ СТУД. ПЕД. ВУЗОВ И СИСТЕМЫ ПОВЫШ. КВАЛИФ. ПЕД. КАДРОВ / Е.С. ПОЛАТ, М.Ю. БУХАРКИНА, М.В. МОИСЕЕВА, А.Е. ПЕТРОВ ; ПОД РЕД. Е.С. ПОЛАТ. – М.: АКАДЕМИЯ, 2003. – 272 С.
65. ДИДАКТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРЕПОДАВАНИЯ ИНЖЕНЕРНЫХ ДИСЦИПЛИН: ПОСОБИЕ ДЛЯ ПРЕПОДАВАТЕЛЯ / Е.Э. КОВАЛЕНКО, Е.К. БЕЛОВА, В.В. БЕЛИКОВА, И.В. ФЕДОРОВ ; ПОД РЕД. В.М. ПРИХОДЬКО, В.М. ЖУРАКОВСКОГО / МОСК. АВТОМОБИЛ.-ДОРОЖ. ИН-Т (ГОС. ТЕХН. УН-Т) МАДИ (ГТУ), УКР. ИНЖЕНЕР.-ПЕД. АКАД., ИН-Т ПРОБЛЕМ РАЗВИТИЯ ВПО. – М.; Х. 2006. – 151C.
66. СЕЛЕВКО Г.К. СОВРЕМЕННЫЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ: УЧЕБ. ПОСОБИЕ / СЕЛЕВКО Г.К. – М. : НАР. ОБРАЗОВАНИЕ, 1998. – 256 С.
67. СЕЛЕВКО Г.К. ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В ПЕДАГОГИЧЕСКОМ ПРОЕКТИРОВАНИИ / СЕЛЕВКО Г.К.. – М. : МЫСЛЬ, 2005 – 76 С.
68. СЛОБОДЯНЮК А.А. НАУЧНО-МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ СОЗДАНИЯ И ИСПОЛЬЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСА ТЕХНОЛОГИЙ ОБУЧЕНИЯ В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКЕ СТУДЕНТОВ ТЕХНИЧЕСКОГО ВУЗА: АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ ДОКТОРА ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.02 «ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ» / А.А. СЛОБОДЯНЮК. – М., 1994. – 37 С.
69. ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ У НЕПЕРЕРВНІЙ ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ / С.О. СИСОЄВА, А.М. АЛЕКСЮК, П.М. ВОЛОВИК [ТА ІН.]; ЗА РЕД. С.О. СИСОЄВОЇ. – К. : ВІПОЛ, 2001. – 502 С.
70. СИСОЄВА С. НЕПЕРЕРВНА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА В КОНТЕКСТІ ЇЇ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ / С. СИСОЄВА // НЕПЕРЕРВНА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА : ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА. – 2004. – ВИП. ІІ. – С. 96-103.
71. ХУТОРСКОЙ А.В. СОВРЕМЕННАЯ ДИДАКТИКА: УЧЕБ. ДЛЯ ВУЗОВ / ХУТОРСКОЙ А.В. – СПБ. : ПИТЕР, 2001. – 544 С.
72. ШЕПТЕНКО П.А. МЕТОДИКА И ТЕХНОЛОГИЯ РАБОТЫ СОЦИАЛЬНОГО ПЕДАГОГА: УЧЕБ. ПОСОБИЕ ДЛЯ СТУД. ВЫСШ. ПЕД. УЧЕБ. ЗАВЕДЕНИЙ / П.А. ШЕПТЕНКО, Г.А. ВОРОНИНА ; ПОД РЕД. В. А. СЛАСТЕНИНА. – М.: АКАДЕМИЯ, 2002. – 208 С.
73. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ: НАВЧ. ПОСІБ. / В.І. ЄВДОКИМОВ, Л.Д. ПОКРОЄВА, Т.П. АГАПОВА, В.В. ЛУЦЕНКО ; ХДПУ ІМ. Г.С. СКОВОРОДИ – Х. : ХДПУ, 2004. – 140 С.
74. СОЛОВЬЕВА Н.В. НАУЧНО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА: УЧЕБ. ПОСОБИЕ / Н.В. СОЛОВЬЕВА, О.С. АНИСИМОВ ; ПОД ОБЩ. РЕД. А.А. ДЕРКАЧА. – М.: ИЗД-ВО РАГС, 2007. – 112 С.
75. ПОНОМАРЬОВА Н.О. ПЕДАГОГIЧНI УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗАДАЧ У НАВЧАННІ ІНФОРМАТИЦІ: АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ КАНД. ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.01 “ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГІКА ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ” / Н.О. ПОНОМАРЬОВА ; ХАРК. ДЕРЖ. ПЕД. УН-Т ІМ. Г.С. СКОВОРОДИ. – Х., 1998. – 19 С.
76. АНОХИН А.Н. АНАЛИЗ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОПЕРАТОРА: МОДЕЛИ И МЕТОДЫ [ТЕКСТ]. УЧЕБ. ПОСОБИЕ ПО КУРСУ СРЕДСТВА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ЧЕЛОВЕКА С ВЫЧИСЛИТЕЛЬНЫМИ СИСТЕМАМИ / А.Н. АНОХИН. – ОБНИНСК: ... ИАТЭ, 1992. – 88С.
77. АНОХИН А.Н. ПРАКТИЧЕСКИЕ ВОПРОСЫ ЭРГОНОМИКИ В ЭНЕРГЕТИКЕ (НА ПРИМЕРЕ АТОМНОЙ СТАНЦИИ): УЧЕБ. ПОСОБИЕ / А.Н. АНОХИН, В.А. ОСТРЕЙКОВСКИЙ. – ОБНИНСК: ИАТЭ, 1999. – 208 С.
78. АШЕРОВ А.Т. ЕРГОНОМІКА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ: ОЦІНКА, ПРОЕКТУВАННЯ, ЕКСПЕРТИЗА: НАВЧ. ПОСІБ. ДЛЯ СТУД. ІНЖ.-ПЕД. СПЕЦ. КОМП’ЮТЕРНОГО ПРОФІЛЮ / А. Т. АШЕРОВ, Г. І. САЖКО / УКР. ІНЖЕНЕР.-ПЕД. АКАД. – Х.: УІПА, 2005.–244С.
79. ВОЙНЕНКО В.М. ЭРГОНОМИЧЕСКИЕ ПРИНЦИПЫ КОНСТРУИРОВАНИЯ / В.М. ВОЙНЕНКО, В.М. МУНИПОВ. – К.: ТЕХНІКА, 1988. – 119 С.
80. ГОЛОБОРОДЬКО В.М. ВИБРАНІ ГЛАВИ ПРОЕКТИВНОЇ ЕРГОНОМИКИ. АНТРОПОМОРФНИЙ ФАКТОР: НАВЧ. ПОСІБ. / В.М. ГОЛОБОРОДЬКО ; ІН-Т ЗМІСТУ І МЕТОДІВ НАВЧАННЯ. – К.: ІЗМН, 1999. – 200 С.
81. ГУБИНСКИЙ А.И. НАДЁЖНОСТЬ И КАЧЕСТВО ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ЭРГАТИЧЕСКИХ СИСТЕМ / А.И. ГУБИНСКИЙ. – Л.: НАУКА, 1982. – 270 С.
82. ПОПОВИЧ П.Р. ЭРГОНОМИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ КОСМОНАВТОВ [ТЕКСТ] / П.Р. ПОПОВИЧ, А.И. ГУБИНСКИЙ, Г.М. КОЛЕСНИКОВ. – М.: МАШИНОСТРОЕНИЕ, 1985. – 272 С.
83. ЗАРАКОВСКИЙ Г.М. ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ТРУДОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ / Г.М. ЗАРАКОВСКИЙ. – М.: НАУКА, 1966. – 112 С.
84. ЗАРАКОВСКИЙ Г.М. ЗАКОНОМЕРНОСТИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ЭРГАТИЧЕСКИХ СИСТЕМ / Г.М. ЗАРАКОВСКИЙ, В.В. ПАВЛОВ. – М.: РАДИО И СВЯЗЬ, 1987. – 232 С.
85. ЭРГОНОМИКА: УЧЕБ. / ПОД РЕД. А.А. КРЫЛОВА, Г.В. СУХОДОЛЬСКОГО. – Л. : ИЗД-ВО ЛЕНИНГР. УН – ТА, 1968. – 184 С.
86. ЗИНЧЕНКО В.П. ОСНОВЫ ЭРГОНОМИКИ / В.П. ЗИНЧЕНКО, В.М. МУНИПОВ. – М.: ИЗД-ВО МОСК. УН-ТА, 1979. – 344 С.
87. РОТШТЕЙН А.П. ПРОЕКТИРОВАНИЕ БЕЗДЕФЕКТНЫХ ЧЕЛОВЕКО-МАШИННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ / А.П. РОТШТЕЙН, П.Д. КУЗНЕЦОВ. – К.: ТЕХНІКА, 1992. – 180 С.
88. ЯЩУН Т.В. ОЦЕНКА КАЧЕСТВА УЧЕБНО-ПОЗНАВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В СИСТЕМЕ «СТУДЕНТ-КОМПЬЮТЕР»: ДИС. … КАНД. ТЕХН НАУК: СПЕЦ. 05.01.04 “ЕРГОНОМІКА” / ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА В. ЯЩУН. – Х., 1999. – 167 С.
89. АШЕРОВ А.Т. СУДЕБНО-ЭРГОНОМИЧЕСКАЯ ЭКСПЕРТИЗА НЕСЧАСТНЫХ СЛУЧАЕВ В СИСТЕМАХ «ЧЕЛОВЕК-ТЕХНИКА-СРЕДА»: МОНОГР. / А.Т. АШЕРОВ, В.В. САБАДАШ / УКР. ИНЖ.-ПЕД. АКАД. – Х. : УИПА, 2008. – 145 С.
90. ИНСТРУКЦИЯ О НАЗНАЧЕНИИ И ПРОВЕДЕНИИ СУДЕБНЫХ ЭКСПЕРТИЗ №53/5 // ОФИЦИАЛЬНЫЙ ВЕСТНИК УКРАИНЫ. – 1998. – № 146. – С. 173-214.
91. МАКУШИН В.Г. КОЛИЧЕСТВЕННАЯ ОЦЕНКА ТЯЖЕСТИ ТРУДА: МЕЖОТРАСЛЕВЫЕ МЕТОД. РЕКОМЕНДАЦИИ / В. Г. МАКУШИН И ДР. – 3-Е ИЗД., ДОП. И ПЕРЕРАБ. – М.: ЭКОНОМИКА, 1988. – 120 С.
92. ASHEROV А. STANDARDIZING REQUIREMENTS UPON KNOWLEDGE AND SKILLS OF ERGONOMICS MASTERS / A. ASHEROV, A. TARASUK // CERTIFICATION AND ACCREDITATION OF ERGONOMICS, LABOUR PROTECTION AND WORK SAFETY EDUCATION: PROC. OF THE 16TH INTERN. SEMINAR OF ERGONOMICS TEACHERS / (EDITORS: L.M. PACHOLSKI AND J.S. MARCINKOWSKI), BOSZKOWO / LESZNO (POLAND), 21-23.06.1999. – P. 133-141.
93. ASHEROV A. STANDARDIZATION OF REQUIREMENTS TO ERGONOMIC KNOWLEDGE AND SKILLS OF A BACHELOR IN PROFESSIONAL PEDAGOGIES / A. ASHEROV // PROC. OF THE IEA 2000 / HFES 2000 CONGRESS”, JULY 29–AUGUST 4, 2000. – SAN DIEGO, 2000.
94. CERTIFICATION AND ACCREDITATION OF ERGONOMICS, LABOR PROTECTION AND WORK SAFETY EDUCATION: PROC. OF THE 16TH INTERN. SEMINAR OF ERGONOMICS TEACHERS / (EDITORS: L.M. PACHOLSKI AND J.S. MARCINKOWSKI), BOSZKOWO / LESZNO (POLAND), 21-23.06.1999. – 254 P.
95. PROCEEDINGS OF THE IEA 2000 / HFES 2000 CONGRESS . JULY 29 - AUGUST 4, 2000. – SAN DIEGO, CALIFORNIA USA [ЭЛЕКТРОННЫЙ РЕСУРС]. – 1 (CD).
96. АШЕРОВ А.Т. МЕТОДЫ И МОДЕЛИ ФОРМИРОВАНИЯ И РАЗВИТИЯ ИНФОРМАЦИОННОЙ КУЛЬТУРЫ СТУДЕНТОВ ТЕХНИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ: МОНОГР. / А.Т. АШЕРОВ, Т.Л. БОГДАНОВА. УКР. ИНЖЕНЕР.-ПЕД. АКАД., ДОНБАС. ГОС. МАШИНОСТРОИТ. АКАД.– Х., 2008. – 319 С. – (ИНЖЕНЕРНАЯ ПЕДАГОГИКА).
97. СОКОЛОВ В.М. ОСНОВЫ ПРОЕКТИРОВАНИЯ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ СТАНДАРТОВ: (МЕТОДОЛОГИЯ, ТЕОРИЯ, ПРАКТИЧЕСКИЙ ОПЫТ) / СОКОЛОВ В.М.; ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЙ ЦЕНТР ПРОБЛЕМ КАЧЕСТВА ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТОВ. – М., 1996. – 116 С.
98. ПЕТРОВ В.П. ВОЕННО-ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ОРИЕНТАЦИЯ МОЛОДЁЖИ / В.П. ПЕТРОВ, А.Т. РОСТУНОВ. – М.: М-ВО ОБОРОНЫ, 1988. – 220 С.
99. БАНДУРКА А.М. ПСИХОЛОГИЯ УПРАВЛЕНИЯ / А.М. БАНДУРКА, С.П. БОЧАРОВА, Е.В. ЗЕМЛЯНСКАЯ. – Х.: ФОРТУНА–ПРЕСС, 1998. – 464 С.
100. ПИДКАСИСТЫЙ П.И. САМОСТОЯТЕЛЬНАЯ ПОЗНАВАТЕЛЬНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ШКОЛЬНИКОВ В ОБУЧЕНИИ / П.И. ПИДКАСИСТЫЙ. – М.: ПЕДАГОГИКА, 1980. – 240 С.
101. СТЕПАНИШИН Б.И. СИСТЕМА САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ УЧАЩИХСЯ И ЕЕ ВЛИЯНИЕ НА ЭФФЕКТИВНОСТЬ УЧЕБНОГО ПРОЦЕССА: АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ КАНД. ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.01 “ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГІКА ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ” / Б.И. СТЕПАНИШИН. – ОДЕССА, 1974. – 24 С.
102. КОЗАКОВ В.А. САМОСТОЯТЕЛЬНАЯ РАБОТА СТУДЕНТОВ И ЕЕ ИНФОРМАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ / В.А. КОЗАКОВ. – К.: ВИЩА ШК., 1990. – 246 С.
103. ОЛЕЙНИК Р.В. РАЗВИТИЕ ПОЗНАВАТЕЛЬНОЙ САМОСТОЯТЕЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ: АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ КАНД. ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.01 “ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГІКА ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ” / Р.В. ОЛЕЙНИК. – Х., 1991. – 19 С.
104. ЖУРАВСЬКА Н.С. ОРГАНIЗАЦIЯ САМОСТIЙНОI РОБОТИ СТУДЕНТIВ СIЛЬГОСПТЕХНIКУМIВ (НА МАТЕРIАЛI ПРЕДМЕТIВ АГРОНОМIЧНОГО ЦИКЛУ): АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ КАНД. ПЕД. НАУК: 13.00.04 / Н.С. ЖУРАВСЬКА ; АПН УКРАЇНИ, ІН-Т ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФ. ОСВІТИ. – К., 1995. – 24 С.
105. ЖУРАВСЬКА Л.М. ПЕДАГОГIЧНI УМОВИ УПРАВЛІННЯ САМОСТІЙНОЮ РОБОТОЮ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ: АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ КАНД. ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.04 «ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ» / Л.М. ЖУРАВСЬКА ; НАЦ. АГРАР. УН-Т. – К., 1999. – 21 С.
106. ШИМКО І.М. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ / І.М. ШИМКО // ЗАСОБИ НАВЧАЛЬНОЇ ТА НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ : ЗБ. НАУК. ПР. / ЗА РЕД. ПРОФ. В.І ЄВДОКИМОВА ТА ПРОФ. О.М. МИКИТЮКА. – Х.: ХДПУ, 1998. – ВИП. 8-9. – С. 20-23.
107. ГОЛОВКО Л.Л. ФОРМУВАННЯ ДОСВIДУ САМОСТIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI СТУДЕНТIВ ВИЩОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ШКОЛИ: АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ КАНД. ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.04 «ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ» / Л.Л. ГОЛОВКО; АПН УКРАЇНИ, ІН-Т ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФ. ОСВІТИ. – К., 2000. – 16 С.
108 КАРПОВА К.И. ВИДЫ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ И ЕЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ / К.И. КАРПОВА // ИСПОЛЬЗОВАНИЕ В УЧЕБНОМ ПРОЦЕССЕ ВЫСШЕЙ ШКОЛЫ МЕТОДОВ АКТИВНОГО ОБУЧЕНИЯ: МЕЖВУЗ. СБ. НАУЧ. ТР. / ПОД РЕД. Д-РА ПЕД. НАУК Г.Е. КОВАЛЕВОЙ. – Л., 1990. – С. 18-21.
109 КОЗЛОВА А.Д. ПРОБЛЕМНЫЕ САМОСТОЯТЕЛЬНЫЕ РАБОТЫ УЧАЩИХСЯ В ОБУЧЕНИИ (НА МАТЕРИАЛЕ ПРЕДМЕТОВ ЕСТЕСТВЕННОГО ЦИКЛА В СРЕДНИХ КЛАССАХ): АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ КАНД. ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.01 “ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГІКА ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ” / А.Д. КОЗЛОВА. – М., 1977. – 17 С.
110 УСОВА А.В. ВЛИЯНИЕ СИСТЕМЫ САМОСТОЯТЕЛЬНЫХ РАБОТ НА ФОРМИРОВАНИЕ У УЧАЩИХСЯ НАУЧНЫХ ПОНЯТИЙ: АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ КАНД. ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.01 “ОБЩАЯ ПЕДАГОГИКА И ИСТОРИЯ ПЕДАГОГИКИ” / А.В. УСОВА. – Л., 1970. –19 С.
111 БУРИНСЬКИЙ В.М. САМОСТІЙНА РОБОТА ЯК ЗАСІБ УДОСКОНАЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ: ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ КАНД. ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.02 “ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ” / В.М. БУРИНСЬКИЙ ; НАЦ. ПЕД. УН-Т ІМ. М.П. ДРАГОМАНОВА. – К., 2001. – 17 С.
112 АШЕРОВ А.Т. МЕТОДИ І МОДЕЛІ ОЦІНКИ ПЕДАГОГІЧНОГО ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ СТУДЕНТІВ: МОНОГР. / А.Т. АШЕРОВ, В.Г. ЛОГВІНЕНКО ; УКР. ІНЖЕНЕР.-ПЕД. АКАД. – Х. : УІПА, 2005. – 164 С. – (ІНЖЕНЕРНА ПЕДАГОГІКА).
113 ПАВЛОВА Н.А. САМОСТОЯТЕЛЬНАЯ РАБОТА СТУДЕНТОВ ПРИ ИЗУЧЕНИИ КУРСА «МОРФОЛОГИЯ СОВРЕМЕННОГО РУССКОГО ЯЗЫКА» / Н.А. ПАВЛОВА // САМОСТОЯТЕЛЬНАЯ РАБОТА И АКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ОБУЧЕНИЯ : ТЕЗ. ДОКЛ., ВЫСТУПЛЕНИЙ И СООБЩЕНИЙ ОБЛ. МЕЖВУЗ. НАУЧ.-ПРАКТ. КОНФ., Г. ОМСК, 1-2 МАРТА 1989 Г. / ОМСКИЙ ОРДЕНА «ЗНАК ПОЧЕТА» ГОС. ПЕД. ИН-Т ИМ. А.М. ГОРЬКОГО. – ОМСК, 1989.
114 ЛОГВИНЕНКО В.Г. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ: ДИС. … КАНД. ПЕД. НАУК: 13.00.02 / ЛОГВИНЕНКО ВІКТОРІЯ ГРИГОРІВНА. – Х., 2005. – 227 С.
115 СИЛЬНОВА Э.С. РАЗВИТИЕ ПОЗНАВАТЕЛЬНОЙ САМОСТОЯТЕЛЬНОСТИ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ В ПРОЦЕССЕ ОБОБЩЕНИЯ ЗНАНИЙ: АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ КАНД. ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.01 “ ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГІКА ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ ” / Э.С. СИЛЬНОВА. – К., 1983. – 24 С.
116 МОМОТ Л.Л. ДИДАКТИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ФОРМИРОВАНИЯ У УЧАЩИХСЯ ГОТОВНОСТИ К ТВОРЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ (НА МАТЕРИАЛЕ ПРЕДМЕТОВ ГУМАНИТАРНОГО ЦИКЛА): АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ КАНД. ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.01 “ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГІКА ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ” / Л.Л. МОМОТ. – К., 1977. –24 С.
117 ГАРБАР Г.А. РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ СТУДЕНТІВ (НА МАТЕРІАЛІ КУРСУ “ПОЛІФОНІЯ”): АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ КАНД. ПЕД. НАУК: СПЕЦ.13.00.02 “ ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА НАВЧАННЯ”/ Г.А. ГАРБАР. – К., 2001. – 19 С.
118 ВАСИЛIВ В.I. СИСТЕМА ДИДАКТИЧНИХ ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ОРГАНIЗАЦIЇ САМОСТIЙНОI РОБОТИ УЧНІВ НА УРОКАХ ЗАГАЛЬНОТЕХНIЧНИХ ДИСЦИПЛІН: АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ КАНД. ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.01 “ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГІКА ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ” / В.І. ВАСИЛІВ. – К., 1994. – 24 С.
119 КОВАЛЬ Н.С. СПОСОБЫ РУКОВОДСТВА САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТОЙ ПОИСКОВОГО ХАРАКТЕРА В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ: АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ КАНД. ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.01 “ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГІКА ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ” / Н.С. КОВАЛЬ. – К., 1980. – 24 С.
120 ТКАЧУК Г.П. ФОРМИРОВАНИЕ ПОЗНАВАТЕЛЬНОЙ САМОСТОЯТЕЛЬНОСТИ УЧАЩИХСЯ НАЧАЛЬНЫХ КЛАССОВ НА УРОКАХ ВНЕКЛАССНОГО ЧТЕНИЯ (НА МАТЕРИАЛЕ НАУЧНО-ПОЗНАВАТЕЛЬНЫХ КНИГ): АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ КАНД. ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.01 “ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГІКА ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ” / Г.П. ТКАЧУК. – К., 1985. –24 С.
121 ВОЛОБУЄВА Т.Б. РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ ЗАСОБАМИ НОВИХ IНФОРМАЦIЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ: АВТОРЕФ. ДИС. НА ЗДОБУТТЯ НАУК. СТУПЕНЯ КАНД. ПЕД. НАУК: СПЕЦ. 13.00.01 “ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГІКА ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ” / Т.Б. ВОЛОБУЄВА. – К., 1996. – 22. С.
122 ЗИНЧЕНКО В.П. ЭРГОНОМИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ОРГАНИЗАЦИИ ТРУДА / В.П. ЗИНЧЕНКО, В.М. МУНИПОВ, Г.Л. СМОЛЯН. – М.: ЭКОНОМИКА, 1974. – 240 С.
123 ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ ВИРОБНИЧОГО ШУМУ, УЛЬТРАЗВУКУ ТА ІНФРАЗВУКУ: ДСН 3.36.037:99. – К.: ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ, 1999. 21 С.
124 ПРЕДЕЛЬНО ДОПУСТИМЫЕ КОНЦЕНТРАЦИИ ВРЕДНЫХ ВЕЩЕСТВ В ВОЗДУХЕ РАБОЧЕЙ ЗОНЫ: ОСТ 12.1.005:88. – ВВЕД. 1989–01–01. – М.: ИЗД-ВО СТАНДАРТОВ, 1988. – 32 С.
125. ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ МІКРОКЛІМАТУ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ [ЕЛЕКТРОННИЙ РЕСУРС] : ДСН 3.3.6-04:99 : ПОСТАНОВА МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ВІД 01.12.99 №42. – РЕЖИМ ДОСТУПУ: HTTP://MOZDOCS.KIEV.UA/
126. ИНФОРМАЦИОННО-УПРАВЛЯЮЩИЕ ЧЕЛОВЕКО-МАШИННЫЕ СИСТЕМЫ: ИССЛЕДОВАНИЕ, ПРОЕКТИРОВАНИЕ, ИСПЫТАНИЯ : СПРАВОЧНИК. / А.Н. АДАМЕНКО, А.Т. АШЕРОВ, И.Л. БЕРДНИКОВ И ДР. ; ПОД ОБЩ. РЕД. А.И. ГУБИНСКОГО, В.Г. ЕВГРАФОВА. – М.: МАШИНОСТРОЕНИЕ, 1993. – 528 С.
127. ЗАРАКОВСКИЙ Г.М. КЛАССИФИКАЦИЯ ОШИБОК ОПЕРАТОРА / Г.М. ЗАРАКОВСКИЙ, М.И. МЕДВЕДЄВ // ТЕХНИЧЕСКАЯ ЭСТЕТИКА. – 1971. – № 10. – С. 5-6.
128. ОВАКИМЯН Ю.О. МОДЕЛИРОВАНИЕ СТРУКТУРЫ И СОДЕРЖАНИЯ ПРОЦЕССА ОБУЧЕНИЯ [ТЕКСТ]: УЧЕБ. ПОСОБИЕ / Ю.О. ОВАКИМЯН. – М., 1976. – 124 С.
129. ЯЩУН Т.В. СТРУКТУРИРОВАНИЕ УЧЕБНОГО МАТЕРИАЛА ДИСЦИПЛИН КОМПЬЮТЕРНОГО ЦИКЛА [ТЕКСТ] / Т.В. ЯЩУН, Г.И. САЖКО // ПРОБЛЕМИ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ: [ЗБ. НАУК. ПРАЦЬ]. – Х.: УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ, 2004. – ВИП. 8. – С. 140-149.
130. ХУТОРСКОЙ А.В. СОВРЕМЕННАЯ ДИДАКТИКА: УЧЕБ. ДЛЯ ВУЗОВ / ХУТОРСКОЙ А.В. – СПБ. : ПИТЕР, 2001. – 544 С.
131. ЛЕРНЕР И.Я. О МЕТОДАХ ОБУЧЕНИЯ / И.Я. ЛЕРНЕР, М.Н. СКАТКИН // СОВ. ПЕДАГОГИКА. – 1965. № 3.
132. ДИДАКТИКА СОВРЕМЕННОЙ ШКОЛЫ: ПОСОБИЕ ДЛЯ УЧИТЕЛЕЙ / ПОД РЕД. В.А. ОНИЩУКА. – К.: РАД. ШК., 1987. – С. 175-200.
133. ГОНЧАРЕНКО С.У. УКРАЇНСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ СЛОВНИК / ГОНЧАРЕНКО С.У. – К.: ЛИБІДЬ, 1997. – 376 С.
134. ДАНЬШЕВА С. МОДУЛЬНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В ТЕХНИЧЕСКОМ ВУЗЕ / С. ДАНЬШЕВА, М. ГУД, Ю. ЖУРАВЛЁВ // НОВИЙ КОЛЕГІУМ. – 2005. – № 3. – С. 22-31.
135. АШЕРОВ А.Т. ОБУЧЕНИЕ ЭРГОНОМИЧЕСКОЙ ЭКСПЕРТИЗЕ НЕСЧАСТНЫХ СЛУЧАЕВ НА ПРОИЗВОДСТВЕ КАК НЕОБХОДИМЫЙ КОМПОНЕНТ ПОДГОТОВКИ ИНЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА / А.Т. АШЕРОВ, В.В. САБАДАШ, Г.И. САЖКО // ПРОБЛЕМИ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ: [ЗБ. НАУК. ПРАЦЬ]. – Х.: УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ, 2005. – ВИП. 11. – С. 123-133.
136. ЭРГОНОМИКА ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ: МЕТОД. УКАЗАНИЯ К ЛАБОРАТОРНОЙ РАБОТЕ № 4 «АНАЛИЗ ПРИЧИННО-СЛЕДСТВЕННЫХ СЕТЕЙ СОБЫТИЙ ПРИ ЭРГОНОМИЧЕСКОЙ ЭКСПЕРТИЗЕ РАБОЧЕГО МЕСТА И УСЛОВИЙ ТРУДА» / УКР. ІНЖЕНЕР.-ПЕД. АКАД.; СОСТ.: А.Т. АШЕРОВ, В.В. МАЛЁВАННАЯ. – ХАРЬКОВ; АРТЁМОВСК: УИПА, 2008. – 30 С.
137. ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА: МЕТОД. УКАЗАНИЯ ПО 1 Й ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЙ ПРАКТИКЕ ДЛЯ СТУДЕНТОВ СПЕЦИАЛЬНОСТИ 6.010101.36 / УКР. ІНЖЕНЕР.-ПЕД. АКАД. ; СОСТ. : А.Т. АШЕРОВ, В.В. МАЛЕВАННАЯ, Ю.Н. ПОЛЯКОВА. – Х.; АРТЁМОВСК: УИПА, 2008. – 44 С.
138. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ ДЛЯ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ «СПЕЦІАЛІСТ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 7.010104.36 «ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ. КОМП'ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІННІ І НАВЧАННІ» / УКР. ІНЖЕНЕР.-ПЕД. АКАД. ; УКЛАД.: М.А. БОНДАРЕНКО, А.Т. АШЕРОВ, В.І. ШЕХОВЦОВА, В.В. МАЛЬОВАНА. – Х. : УІПА, 2008. – 104 С.
139. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ ДЛЯ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ «МАГІСТР» ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 8.010104.36 «ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ. КОМП'ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІННІ І НАВЧАННІ» / УКР. ІНЖЕНЕР.-ПЕД. АКАД. ; УКЛАД. : М.А. БОНДАРЕНКО, А.Т. АШЕРОВ, В.І. ШЕХОВЦОВА, В.В. МАЛЬОВАНА. – Х.: УІПА, 2008. – 104 С.
140. СИСТЕМИ ОБРОБЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ. КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ: ДСТУ 2482:94. – К.: ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ, 1994. – (НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ).
141. МЕЛЕЦИНЕК А. ИНЖЕНЕРНАЯ ПЕДАГОГИКА / А. МЕЛЕЦИНЕК. – М.: МАДИ (ТУ), 1998. – 185 С.
142. ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРЕПОДАВАНИЯ ИНЖЕНЕРНЫХ ДИСЦИПЛИН: ПОСОБИЕ ДЛЯ ПРЕПОДАВАТЕЛЕЙ / С.Ф. АРТЮХ, Е.Э. КОВАЛЕНКО, Е.К. БЕЛОВА И ДР.; ПОД РЕД. С.Ф. АРТЮХА. – Х.: УКР. ІНЖЕНЕР.-ПЕД. АКАД., 2001. – 210 С.
143. СЛОВАРЬ ИНОСТРАННЫХ СЛОВ / ПОД РЕД. И.В. ЛЁХИНА, С.М. ЛОКШИНОЙ, Ф.Н. ПЕТРОВА И ДР. – 6-Е ИЗД. – М.: СОВ. ЭНЦИКЛ., 1964. – С. 784.
144. МАНУЙЛОВ В.Ф. СОВРЕМЕННЫЕ НАУКОЁМКИЕ ТЕХНОЛОГИИ В ИНЖЕНЕРНОМ ОБРАЗОВАНИИ / В.Ф. МАНУЙЛОВ, И.В. ФЁДОРОВ, М.М. БЛАГОВЕЩЕНСКАЯ // ИННОВАЦИИ В ВЫСШЕЙ ТЕХНИЧЕСКОЙ ШКОЛЕ РОССИИ: СБ. СТ. / МАДИ (ГТУ). – М., 2002. – ВЫП. 2: СОВРЕМЕННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В ИНЖЕНЕР