ГЕРМЕНЕВТИЧНІ АСПЕКТИ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ НІМЕЦЬКИХ ФІЛОСОФСЬКИХ ТЕКСТІВ ХХ СТОЛІТТЯ

Краткое описание

Київський національний університет
імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

ДЕМЕШКО Павло Вікторович

УДК 81’253:22.06:001.4:14=11

герменевтичні аспекти Українського перекладу
німецьких філософських текстів ХХ СТОЛІТТЯ

Спеціальність 10.02.16 Перекладознавство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник СОЙКО Іван Васильович
кандидат філологічних наук, доцент

Київ 2009

Зміст

Вступ.. 4
Розділ 1. Герменевтичні особливості перекладу ФІЛОСОФСЬКИХ ТЕКСТІВ: теоретичні аспекти.. 11
1.1. Особливості філософських текстів в контексті їхнього перекладу. 11
1.1.1. Взаємозв’язок мови і мислення в контексті перекладу філософських текстів 12
1.1.2. Відсутність об’єктивного «затексту» філософських текстів як проблемний фактор їхнього перекладу. 20
1.1.3. Місце перекладу філософських текстів серед інших видів перекладу 25
1.2. Герменевтичні аспекти перекладу філософських текстів. 29
1.2.1. Розуміння, інтерпретація та смисл в герменевтиці перекладу. 30
1.2.2. Герменевтичні моделі перекладу, релевантні для перекладу філософських текстів. 40
Висновки до Розділу 1. 51
РОЗДІЛ 2. Співвідношення мовної форми та смислу при перекладі філософських текстів.. 53
2.1. Перекладознавчі аспекти співвідношення між мовною формою, значенням і герменевтичною категорією смислу. 53
2.2. Гра слів у філософських текстах: межі перекладності (на прикладі філософії мови М. Гайдеґґера) 60
2.3. Проблема розуміння та інтерпретації оригіналу перекладачем. 86
2.4. Вплив розуміння та інтерпретації оригіналу на вибір стратегії перекладу: перекладознавчий аналіз. 91
Висновки до Розділу 2. 117
Розділ 3. Герменевтичні АСПЕКТИ передачі термінів при перекладі НІМЕЦЬКИХ ФІЛОСОФСЬКИХ ТЕКСТІВ.. 119
3.1. Особливості філософської термінології в контексті перекладу. 119
3.1.1. Фахова мова філософії: перекладознавчий аспект. 119
3.1.2. Філософський термін як «звичайне» слово в особливій функції: теоретичні аспекти інтерпретації та перекладу. 123
3.1.3. Практичний аналіз особливостей перекладу філософського терміна як «звичайного» слова в особливій функції 130
3.2. Залежність стратегії перекладу терміна від його місця в термінологічному каркасі філософського тексту. 139
3.3. Інтратекстуальна та інтертекстуальна термінологічна негомогенність як результат інтерпретаційної діяльності перекладача. 145
3.3.1. Сутність та фактори термінологічної негомогенності 145
3.3.2. Проблематика буття і належності в «Принципі відповідальності» Г.Йонаса: термінологічна негомогенність перекладу. 149
3.3.3. Буття і належність у «Філософії права» Р.Циппеліуса: термінологічна негомогенність перекладу. 164
3.3.4. Відносність позитивного характеру термінологічної гомогенності при перекладі філософських текстів. 172
Висновки до Розділу 3. 179
Загальні висновки.. 181
БІБЛІОГРАФІЯ.. 186
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.. 215

Вступ

В перекладознавчих дослідженнях гуманітарні науки, зокрема філософія, до останнього часу залишались в тіні. Частково це можна пояснити тим, що увага перекладознавців була зосереджена на тих сферах перекладу, де перекладацька діяльність була особливо жвавою і мала більший попит, у науково-технічних галузях та в царині художнього перекладу. А філософія та проблеми її перекладу не викликали особливого інтересу перекладознавців.
В Україні інтерес до перекладу філософії з’явився після здобуття Україною незалежності, коли постала потреба ліквідувати філософський вакуум, ту однобічність філософської думки, що мали місце до того, бажання долучитись до світового філософського досвіду, орієнтуватись у світовому філософському просторі. При цьому одразу виникли проблеми, не характерні для традиційного науково-технічного перекладу, зумовлені специфікою філософії, та й гуманітарних наук в цілому. Науковці звертають увагу на такі специфічні ознаки гуманітарних наук, в тому числі і філософії, як розмитість меж між дисциплінами, невизначеність предмета, відсутність дефініцій у термінів, що значно ускладнюють переклад, створюючи додаткові проблеми при його здійсненні [27; 121; 243; 266].
Сьогодні в Україні спостерігається значне пожвавлення перекладацької діяльності в царині філософії. Активно здійснюються також переклади німецьких філософських текстів Німеччина заслужено вважається країною філософів, яка подарувала світові цілу плеяду видатних мислителів.
На сьогодні практично відсутнє науково-теоретичне опрацювання проблеми перекладу філософських текстів з цієї проблематики опубліковано лише кілька наукових статей [3; 110; 111; 119; 139; 170; 236], осмислення своєї діяльності інколи здійснюють самі перекладачі філософських творів у передмовах «від перекладача».
Така незадовільна ситуація з теоретичним осмисленням проблеми перекладу філософських текстів і нагальна потреба в такому осмисленні зумовлюють актуальність роботи.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять праці Л.Бархударова, В.Виноградова, В.Гака, Л. Гоффманна, Р.Зорівчак, В.Карабана, Т.Кияка, Д. Лотте, Р.Міньяра-Белоручева, Л.Нелюбіна, Я.Рецкера, Е.Скороходька, А.Федорова, О.Чередниченка, А.Швейцера та ін. [10; 31; 63; 70; 74; 125; 130; 163; 176; 197; 207; 211; 243].
Зв’язок роботи з науковими темами. Дослідження виконано в рамках комплексної наукової теми Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка № 06 БФ 044-01 «Розвиток і взаємодія мов та літератур в умовах глобалізації», затвердженої Міністерством освіти і науки України.
Мета роботи полягає в комплексному аналізі особливостей філософських текстів у контексті перекладу, розгляді герменевтичних аспектів перекладу філософських текстів, дослідженні особливостей перекладу фахової мови філософії та характеру філософського терміна в контексті герменевтики. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
1) встановити особливості філософських текстів з позиції перекладознавства;
2) дослідити герменевтичні аспекти перекладу та проаналізувати герменевтичні моделі перекладу, релевантні для перекладу філософських текстів;
3) дослідити перекладознавчі аспекти співвідношення між мовною формою, значенням і смислом;
4) проаналізувати функцію гри слів як смислоутворювального елемента та зумовлені цим проблеми при перекладі філософських текстів;
5) з’ясувати роль розуміння та інтерпретації філософського тексту перекладачем як визначального фактора при виборі стратегії перекладу філософських текстів;
6) встановити залежність ступеня неперекладності філософських текстів від сили зв’язку між мовною формою та смислом;
7) встановити основні характеристики фахової мови філософії в перекладознавчому контексті;
8) з’ясувати специфічний характер філософського терміна та пов’язані з цим проблеми його інтерпретації та перекладу;
9) вивчити явище інтертекстуальної та інтратекстуальної термінологічної негомогенності як результату інтерпретаційної діяльності перекладача.
Об’єктом дослідження виступає переклад філософських текстів українською мовою.
Предмет дослідження герменевтичні аспекти перекладу німецьких філософських текстів названих нижче авторів.
Матеріалом дослідження слугують оригінали та українські переклади творів німецьких філософів ХХ століття, зокрема Г.Блюменберґа, Ю.Габермаса, М.Гайдеґґера, В.Гьосле, Г.Йонаса, К.Маєра-Абіха, Р.Циппеліуса, які представляють різні напрями та течії філософії ХХ століття, що дозволяє зробити узагальнюючі висновки про особливості перекладу німецьких філософських текстів. Загальний обсяг проаналізованого матеріалу складає близько 6500 сторінок тексту.
Методи дослідження. При проведенні дисертаційного дослідження основним методом був перекладознавчий аналіз, а також логічні та лінгвістичні методи: індуктивний і дедуктивний методи, метод аналізу та синтезу, описовий метод, метод семантичного та смислового аналізу, порівняльний метод тощо.
Теоретична цінність дисертації полягає в тому, що внаслідок проведеного дослідження були описані герменевтичні аспекти перекладу філософських текстів; результати дослідження можуть бути використані при розробці теоретичних проблем перекладознавства, термінознавства, контрастивної лінгвістики, порівняльної лексикології.
Теоретичне значення дослідження полягає у розробленні нової термінології, зокрема, у запровадженні понять інтертекстуальна та інтратекстуальна термінологічна негомогенність, які дозволяють реалізувати оцінку якості перекладу, зокрема, перекладу філософських текстів, в новому вимірі.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше проведено комплексне дослідження герменевтичних аспектів перекладу філософських текстів; доведено залежність ступеня перекладності філософського тексту від зв’язку між мовною формою і смислом; вперше досліджено особливості перекладу філософських текстів як особливого виду перекладу; виявлено специфіку фахової мови філософії в перекладознавчому контексті; розроблена концепція, що розширює традиційний підхід до гри слів як стилістичного прийому, визнаючи за ним роль смислоутворювального компонента у філософських текстах М.Гайдеґґера.
Практична цінність дослідження полягає у можливості застосування його основних результатів в курсах теорії і практики перекладу, порівняльної лексикології і термінознавства, для викладання спецкурсів практики перекладу, а також при укладанні німецько-українських словників і глосаріїв філософської термінології. Результати дослідження також можуть бути використані перекладачами-практиками при перекладі філософських текстів.
На захист виносяться такі положення:
1. Специфіка перекладу філософських текстів визначається такими їх особливостями, як тісний зв’язок між мовою і мисленням, що проявляється у специфічному способі постановки та вирішення філософських питань, а також відсутністю затексту, що впливає на процес перекладу і дозволяє вважати переклад філософських текстів особливим видом перекладу.
2. Міра перекладності філософського тексту визначається ступенем зв’язку між смислом і мовною формою, за допомогою якої цей смисл виражено, та є обернено залежною від цього параметра: ступінь перекладності збільшується зі зростанням частки незалежного від мовної форми смислу.
3. Інтерпретація перекладачем філософського тексту, розуміння ним смислу оригіналу відіграють вирішальне значення при перекладі, визначаючи вибір стратегії перекладу та прийняття конкретних перекладацьких рішень.
4. Роль і місце філософського терміна як звичайного слова в особливій функції в термінологічній та смисловій структурі конкретного тексту визначають спосіб і стратегію перекладу: спостерігається обернена залежність інтерпретаційної свободи перекладача від ваги терміна у смисловій структурі тексту.
5. При перекладі філософських текстів, а також при аналізі якості виконаних перекладів важливу роль відіграють інтратекстуальний та інтертекстуальний виміри термінологічної негомогенності, яка є результатом інтерпретаційної діяльності перекладача.

Апробація. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у п’яти наукових публікаціях. Формою апробації були також виступи на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях, зокрема, на VI Міжнародній конференції «Перевод: язык и культура», проведеній 30-31 січня 2006 року на базі факультету романо-германської філології Воронезького державного університету, Росія; доповідь на Наукових читаннях, присвячених 130-річчю від дня народження професора Івана Васильовича Шаровольського (3 жовтня 2006 року, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка); участь у ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми перекладознавства та навчання перекладу в мовному ВНЗ» (8-9 листопада 2007 року в Київському національному лінгвістичному університеті), у Всеукраїнській науковій конференції за участю молодих учених «Діалог культур: лінгвістичний і літературознавчий виміри» (9квітня 2008 року, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка); участь у щомісячних науково-практичних семінарах, які проводились на базі кафедри ТПП з німецької мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка протягом 2006-2008 рр.
Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:
1. Демешко П. Особливості перекладу сучасної німецької філософської прози (на матеріалі творів М. Гайдеґґера) / П. Демешко // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Київ, 2006. Вип.10. С. 85-88.
2. Демешко П. Лексические аспекты перевода философских произведений Мартина Хайдеггера на украинский язык / П. Демешко // Социокультурные проблемы перевода. Воронеж, 2006. Выпуск № 7. Часть 2. С. 289-296.
3. Демешко П. Специфіка філософських творів і проблема їх перекладу / П. Демешко // Мовні т

Список литературы

Загальні висновки

Проведений аналіз герменевтичних аспектів перекладу німецьких філософських текстів ХХ століття дозволяє зробити такі висновки.
1. Між мовою і мисленням існує тісний взаємозв’язок, який зумовлює значні проблеми при перекладі філософських текстів, оскільки мова визначає особливості світосприйняття, світоусвідомлення та світорозуміння людини, тобто сприйняття і осмислення навколишнього світу значною мірою перебувають під впливом мови. Такий зв’язок між мовою і мисленням визначає особливості перекладу філософських текстів, оскільки проблематичність перекладу полягає не стільки у відмінностях систем різних мов, скільки у різному підході до постановки філософських питань і їх вирішення, у різному способі мислення, що має бути відображено в перекладі.
Наступною особливістю філософських текстів є відсутність «затексту», тобто позамовної дійсності, який би виступав tertium comparationis і підґрунтям перекладу, причому такий «затекст» має місце для технічних текстів, а також текстів точних і природничих наук.
Такі особливості виступають додатковими чинниками складності при перекладі філософських текстів і дозволяють вважати переклад філософських текстів особливим видом перекладу. З огляду на такі особливості філософських текстів очевидним видається вирішальне значення правильного розуміння та інтерпретації оригіналу перекладачем.
2. Вирішальну роль при перекладі філософських текстів відіграють розуміння та інтерпретація перекладачем філософського твору, виявлення ним того смислу, який хотів повідомити автор оригіналу. Без глибокого розуміння оригіналу успішний переклад неможливий, з чого обов’язковість фахової (референційної) компетенції перекладача філософських текстів. На важливості смислу, тобто того, що мається на увазі, наголошують численні герменевтичні моделі перекладу. В ході розгляду герменевтичних концепцій, які описують процес перекладу, були виявлені спільні риси, характерні для всіх герменевтичних моделей, зокрема, існування tertium comparationis у вигляді смислу, або того, що мається на увазі (Gemeinte), що дозволяє перейти від тексту оригіналу до тексту мовою перекладу.
3. Межа перекладності філософського тексту визначається ступенем нерозривності зв’язку між мовною формою і смислом та часткою такого зв’язку в загальному обсязі смислу тексту. Якщо смисл і мовна форма існують «окремо», тобто мова виконує суто інформативну функцію, виступаючи інструментом для повідомлення «інтелектуального змісту» що особливою мірою має місце для технічних галузей і точних й природничих наук, то переклад виявляється принципово можливим. При цьому ми не заперечуємо складності конкретної реалізації такого перекладу, а вказуємо лише на принципову можливість перекладу.
Якщо мовна форма виявляється невіддільно пов’язаною зі смислом, то переклад значно ускладнюється або навіть стає неможливим, наштовхуючись на свою сутнісну межу метою перекладу як виду людської діяльності є створення нового тексту (= нової мовної форми), що має той самий смисл, що й оригінальний текст. Неможливість одночасної передачі і форми, і смислу змушує перекладача жертвувати смислом або мовною формою, що спричиняє неминучі втрати.
4. Проблема перекладності за умови нерозривного зв’язку між мовною формою і смислом особливо гостро постає в контексті традиційної для перекладознавства проблеми перекладу гри слів. В рамках нашого дисертаційного дослідження ми розширили концепцію гри слів, яка розглядається виключно як стилістичний прийом комічного, запропонувавши розглядати гру слів також як особливу форму зв’язку між мовною формою і смислом, що отримує особливе значення в контексті перекладу філософії мови, зокрема, в філософії М. Гайдеґґера.
У своїх працях, присвячених мові, М. Гайдеґґер, намагаючись віднайти істину в мові, дати мові змогу висловити саму себе, проводить гру слів і смислу через весь текст, перетворюючи її, таким чином, на головний тексто- і смислоутворюючий елемент.
Виходячи з розуміння перекладу як діяльності зі створення мовою перекладу нового тексту з тим самим смислом, що й оригінал, ми доходимо до межі перекладності, адже єдність форми і смислу, з огляду на її текстоутворююче значення у творах філософії мови, повинна бути відтворена як в плані форми, так і в плані смислу, що часто неможливо реалізувати внаслідок незбігу в різних мовах етимологічної або зовнішньої подібності/спорідненості слів.
5. Основними характеристиками філософської термінології, релевантними в контексті перекладу, є розмитість її меж, невизначеність термінів і понять, відсутність однозначних дефініцій для термінів, що значно ускладнює переклад філософських текстів.
Стосовно питання характеру і сутності філософського терміна ми дотримуємось дескриптивного підходу, згідно з яким термін являє собою не особливе слово, а звичайне слово в особливій функції: будь-яке слово загальнонародної мови може стати терміном, причому інколи лише в рамках певного філософського напряму або навіть одного тексту. Філософ обирає "звичайне" слово інструментом вираження певного філософського смислу, послідовно вживаючи його в тексті і включаючи його до термінологічного каркасу, який обов’язково повинен бути відтворений при перекладі. Виявлення термінів у філософському текстів є значною мірою суб’єктивним процесом, оскільки залежить від розуміння та інтерпретації перекладачем смислу оригіналу.
6. Характер філософського терміна як «звичайного» слова в "особливій" функції визначає стратегію перекладу і конкретні перекладацькі рішення. Проведений аналіз перекладів філософських текстів дозволив виявити таку закономірність: якщо певний філософський термін вживається в тексті лише один або два рази, тобто не несе значної частки смислу тексту як цілого, а відіграє радше незначну роль в смисловій і термінологічній структурі тексту, то перекладачі ставляться до його перекладу достатньо вільно, намагаючись в першу чергу передати той смисл, який несе відповідне речення. З іншого боку, якщо термін входить до смислового і термінологічного каркаса тексту, то перекладач, усвідомлюючи його важливість в термінологічній і смисловій організації тексту, намагається також забезпечити достатньо послідовне відтворення цього терміна в тексті перекладу в плані вираження. Це підтверджує суб’єктивний характеру перекладу як герменевтичної процедури розуміння та інтерпретації оригіналу і передачі його смислу в тексті перекладу.
7. Для оцінки послідовності відтворення термінів при перекладі нами було запроваджено поняття інтратекстуальної та інтертекстуальної термінологічної (не)гомогенності. Під термінологічною гомогенністю ми розуміємо послідовність у вживанні одного терміна в перекладі для передачі одного і того ж терміна в тексті оригіналу, який вживається в одному й тому ж значенні. Відповідно, інтратекстуальний вимір стосується послідовності передачі терміна в рамках одного тексту. В контексті розглянутої концепції герменевтичних кіл як широкого контексту при перекладі, що включає всі тексти певної фахової галузі, перспективним видається також аналіз інтертекстуального виміру термінологічної (не)гомогенності.
8. Проведене дослідження показало, що в українських перекладах німецьких філософських текстів має місце термінологічна негомогенність на інтертекстуальному рівні. Ми вважаємо, що це є наслідком відсутності систематичної програми з перекладу філософських текстів, а також відсутності єдиної термінологічної бази даних, поповнення якої контролювалось би координаційним центром, до складу якого входили б як перекладачі, так і філософи. В рамках нашого дослідження ми аналізували інтратекстуальну термінологічну негомогенність як результат інтерпретаційної діяльності перекладача. Перекладач вживає різні терміни для передачі одного й того самого терміна в тексті оригіналу, для того щоб краще передати смисл оригіналу, враховуючи при цьому не тільки смисл окремого речення, а й тексту як цілого. Звісно, при цьому в перекладі має місце термінологічна негомогенність, що може розглядатись як негативне явище, адже це може спонукати читача до хибного висновку, що і в перекладі вживаються різні терміни, які позначають різні речі. Однак, на нашу думку, в ситуації з філософськими текстами така негомогенність має значний позитивний ефект смисл тексту стає більш доступним для розуміння українським читачем, перекладач експлікує в перекладі той смисл, який імпліцитно був присутній в оригіналі, елімінуючи смислову невизначеність.
Вважаємо перспективними подальші дослідження особливостей філософських текстів та герменевтичних проблем їх перекладу.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Абрамов С. Р. Герменевтика: история и теория метода. (Краткий очерк) / С.Р. Абрамов. Майкоп : Издательство АГУ, 2001. 318 с.
2. Аверкіна Н. А. Людина як «радикальна реальність» у філософії Х.Ортеги-і-Гассета : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук : спец. 09.00.05 «Етика» / Аверкіна Н. А. Київ, 2004. 18 с.
3. АвтономоваН. С. О философском переводе / Н. С.Автономова // Вопросы философии. 2006. Вып. 2. С. 25-45.
4. Алимов В. В. Интерференция в переводе: (на материале профессионально ориентированной межкультурной коммуникации и перевода в сфере профессиональной коммуникации / В. В. Алимов. Москва : КомКнига, 2005. 232 с.
5. АпресянЮ. Д. Проблема синонима / Ю. Д. Апресян // Вопросы языка. 1957. № 6. С. 87-95.
6. Армалите О. П. Стиль в переводе / О.П.Армалите // Исследование по теории и истории перевода. Вильнюс : Изд-во Вильнюс. ун-та, 1988. С. 66-74.
7. Бажан М. П. Висока місія перекладача / М. П. Бажан // Теорія і практика перекладу : респ. міжвід. наук. зб. 1979. Вип.1. С. 5-11.
8. Бархударов Л. С. К вопросу о типах межъязыковых лексических соответствий (На материале английского и русского языков) / Л. С.Бархударов // Иностр. яз. в школе. 1980. №5. С. 11-17.
9. Бархударов Л. С. Что нужно знать переводчику? / Л. С. Бархударов // Тетради переводчика. 1978. Вып. 15. С. 27-39.
10. Бархударов Л. С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода) / Л. С. Бархударов. М. : Международные отношения, 1975. 240 с.
11. Белова А. Д. Языковые картины мира в рамках когнитивно-дискурсивной парадигмы / А. Д. Белова // Культура народов Причерноморья. 2002. №29. С. 17-23.
12. Бережан С. Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц / С. Г. Бережан. Кишинев, 1973. С.43-64.
13. БережанС. Г. К семасиологической интерпретации явления синонимии / С. Г. Бережан // Лексическая синонимия. М., 1967. С.47-53.
14. Бєлова А. Д. Поняття стиль”, жанр”, дискурс”, текст” у сучасній лінгвістиці / А. Д. Бєлова // Вісник "Іноземна філологія". Вип. 32-33. 2002. С.11-14.
15. Білодід І. К. Про критерії якості перекладу / І. К.Білодід // Теорія і практика перекладу: респ. міжвід. наук. зб. 1979. Вип. 1. С. 3-4.
16. Блуд О. О. Мова як трансценденція : дис. ... канд. філос. наук : спец. 09.00.01 "Онтологія, гносеологія, феноменологія" / Блуд О. О. Київ, 2007. 200 с.
17. Богачов А. Л. Релятивізм і філософська герменевтика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос.наук : спец. 09.00.01 "Онтологія, гносеологія, феноменологія" / Богачов А. Л. Київ, 1997. 27 с.
18. Бодрова-ГоженмосТ. И. Процесс перевода с точки зрения интерпретативной теории / Т. И.Бодрова-Гоженмос // Социокультурные проблемы перевода : сб. науч. трудов. 2002. Вып. 5. С. 11-19.
19. Борисов А. Б. Актуальные проблемы современной филологии / А. Б.Борисов. Саратов : Саратовский у-т, 1984. 90 с.
20. Брандес М. П. Стиль и перевод (на материале немецкого языка) / М. П.Брандес. М. : Высшая школа, 1988. 127 с.
21. Брандес М. П., Провоторов В. И.Предпереводческий анализ текста : [учеб. пособие] / М. П.Брандес, В. И.Провоторов. М. : НВИ-Тезаурус, 2003. 222 с.
22. Брудный А. А. Психологическая герменевтика / А. А. Брудный. М. : Лабиринт, 2005. 336с. (Серия "Психолингвистика").
23. Бурак А. Л. Translating Culture : Перевод и межкультурная коммуникация / А. Л. Бурак. М. : Р.Валент, 2006. 196 с.
24. Бурда-Лассен О. В. Переклад як процес декодування ментальної ідентичності нації (на матеріалі українських і німецьких етнолексем міфологічного походження) : дис. ... канд. філолог. наук : спец. 10.02.16 «Перекладознавство» / О. В. Бурда-Лассен. Київ, 2004. 318 с.
25. Вакулик І. І. Запозичення з класичних мов у науковій термінології сучасних європейських мов (на матеріалі юридичних та економ. термінів української, російської, німецької, французької, англійської мов) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук : спец. 10.02.15 "Загальне мовознавство" / І. І. Вакулик. К., 2004. 20 с.
26. Васильева В. С. О синонимии в научно-технической терминологии и принципах расположения словарного материала (на основе анг. и амер. литературы в области машиностроения) / В. С.Васильева // Вопросы теории и практики научно-технического перевода. 1968. С. 77-92.
27. Веклинець Л. М. Структура і походження сучасної української психологічної термінології : дис. кандидата філол. наук : спец. 10.02.01 "Українська мова" / Л. М. Веклинець. К., 1997. 226с.
28. Великий тлумачний словник сучасної української мови / В.Т. Бусел. К. : Перун, 2007. 1736 с.
29. Верба Л. Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов : Посібник для перекладацьких відділень вузів / Л. Г. Верба. Вінниця : Нова книга, 2003. 160 с.
30. Вербенєц М. Б. Юридична термінологія української мови: історія становлення і функціонування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 "Українська мова" / М.Б.Вербенєц К., 2004. 20 с.
31. Виноградов В. С. Перевод: общие и лексические вопросы / В. С.Виноградов. М. : КД «Университет», 2004. 236 с.
32. ВлаховС., ФлоринС. Непереводимое в переводе / С.Влахов, С.Флорин. М. : Междуна­родные отношения, 1980. 352 с.
33. Возникновение русской философии. Языковой аспект // Mixtura verborum 2003: Возникновение, исчезновение, игра: сб. ст. Самара : Самар. гуманит. акад, 2003. С. 120-153.
34. ВознюкГ. Відновлення мовної автентичності як актуальна проблема сучасного українського термінознавства / Г.Вознюк // Українська термінологія і сучасність : тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції. К., 1996. С.63.
35. Вороновська Л. Г. Свідомість і мова: філософсько-релігієзнавчий аналіз : дис. ... кандидата філос. наук : спец. 09.00.11 "Релігієзнавство" / Вороновська Л. Г. К., 2008. 170 с.
36. Выготский Л. С. Мышление и речь : 4-е издание / Л. С.Выготький. М. : Лабиринт, 1999. 352 с.
37. Гаврилів Т. Текст між культурами = Texts between cultures: Essays on Translation: Перекладознавчі студії / Т. Гаврилів. К. : Критика, 2005. 200 с. Парал. тит. арк. англ.
38. Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного / Г.-Г.Гадамер. М. : Искусство, 1991. 367 с.
39. Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика / Г.-Ґ.Ґадамер. К. : „Юніверс”, 2001. 288 с.
40. Гарбовский Н. К. Герменевтический аспект перевода: типология ошибок понимания оригинального текста / Н.К.Гарбовский // Вестник Московского университета : Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2002. Вып. 1. С. 7-24.
41. Гарбовский Н. К. Теория перевода / Н. К.Гарбовский. М. : МГУ, 2004. 544 с.
42. Гаспаров М. Л. Записки и выписки / М. Л. Гаспаров. М. : Новое литературное обозрение, 2000. 415 c.
43. Гачечиладзе Г. Р. Художественный перевод и литературные взаимосвязи / Г. Р.Гачечиладзе. М. : Сов. писатель, 1972. 278 с.
44. Герменевтика і проблеми літературознавчої інтерпретації / Гром’як Р. Т., Бабій Л. Б., Грицак Н. Р., Лановик М. Б., Лановик З.Б. Т. : Редакційно-видавничий відділ ТНПУ, 2006. 285 с.
45. Головин Б. Н. Термин и слово / Б. Н.Головин. Горький : ГГУ, 1982. 132с.
46. Горгота О. Б. Методологія історико-філософського дослідження: від раціоналістичного монізму Г.В. Гегеля до комунікативного плюралізму К. Ясперса : дис. ... кандидата філософських наук : спец. 09.00.05 "Історія філософії" / О. Б. Горгота. К., 2007. 185 с.
47. ГрекЛ.В. Інтертекстуальність як проблема перекладу (на матеріалі англомовних перекладів української постмодерністської прози): дис. ... канд. філолог. наук : спец. 10.02.16 «Перекладознавство» /Л.В. Грек. Київ, 2006. 208 с.
48. Грицанов А. А. Новейший философский словарь / А. А. Грицанов. М. : Книжный дом, 2003. 1280 с.
49. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию / В.Гумбольдт. М. : ОАО ИГ «Прогресс», 2000. 400 с.
50. Гюббенет И. В. Основы филологической интерпретации литературно-художественного текста / И. В.Гюббенет. М. : Изд-во МГУ, 1991. 205 с.
51. Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінгвістичні аспекти / А. С.Д’яков, Т. Р.Кияк, З. Б.Куделько. К. : KM Academia, 2000. 224 c.
52. Демецька В. В. Теорія адаптації в перекладі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : спец. 10.02.16 "Перекладознавство" / В. В. Демецька. К., 2008. 36 с.
53. Демешко П. Особливості перекладу сучасної німецької філософської прози (на матеріалі творів М. Гайдеґґера) / П. Демешко // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Київ, 2006. Вип. 10. С. 85-88.
54. Демешко П. Лексические аспекты перевода философских произведений Мартина Хайдеггера на украинский язык / П. Демешко // Социокультурные проблемы перевода. Воронеж, 2006. Выпуск № 7. Часть 2. С. 289-296.
55. Демешко П. Специфіка філософських творів і проблема їх перекладу / П. Демешко // Мовні та концептуальні картини світу. Київ, 2007. №23. Частина 1. С. 163-167.
56. Демешко П. Інтертекстуальний вимір термінологічної негомогенності при перекладі / П. Демешко // Мовні і концептуальні картини світу. Київ, 2008. № 25. Частина 1. С. 200-205.
57. Демешко П. Мовна форма і смисл при перекладі філософських текстів / П. Демешко // Науковий Вісник Чернівецького університету : Серія "Германська філологія" Чернівці, 2009. Вип. 439-440. С. 116-121.
58. Дрозд О. М. Нормативна фахова термінологія та діяльність міжнародних центрів термінологічної стандартизації / О. М. Дрозд // 3-я Міжнародна наук. конф. "Проблеми української науково-технічної термінології" : тези доповідей. Львів, 1994. С. 191-192.
59. Есакова М. Н. Когнитивные аспекты переводов художественных произведений / М. Н.Есакова // Вестник Московского университета : Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2002. Вып. 1. С. 32-42.
60. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. К. : Наук. думка, 1983. Т. 5 : Р Т / Уклад. : Р. В. Болдирєв та ін. 2006. 704 с.
61. Жовтобрюх Н. В. Семантичні процеси в філософській термінології / Н. В.Жовтобрюх // Українське мовознавство. 1987. Вип. 14. С.3-8.
62. Зарицький М. С. Актуальні проблеми українського термінознавства : Підручник для студ. вищ. навч. закл / М.С. Зарицький. МОіНУ. Нац. техн. ун-тет України "КПІ". К.: Політехніка, 2004. 124 с.
63. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози) / Р.П. Зорівчак. Львів : Видавництво при Львівському університеті, 1989. 215 с.
64. Иванов С. З. Отраслевая терминология и лексикография / С. З.Иванов. Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1984. 140 с.
65. Изергина И. А. Синонимия в современной английской терминологии электроники : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 "Германські мови" / И. А.Изергина. Л. : ЛГУ, 1980. 19 с.
66. ИнишевИ. Н. Медиалистская трактовка языка в философской герменевтике Х. Липпса и Х.-Г. Гадамера / И.Н. Инишев //Вопросы философии: научно-теоретический журнал. Москва, 2009. №4. С. 168175.
67. ІванишинП. Літературна герменевтика: освоєння семантики терміна / П. Іванишин //Філологічні семінари. Київ, 2008. Вип. 11: Теорія літератури у вищій школі. С. 121129.
68. Калашник Н. Г. Теорія та практика перекладу. Вступ до спеціальності : Навчальний посібник. (Для фак-тів з поглибленого вивчення другої іноземної мови у закладах вищ. відомчої юрид. освіти) / Н. Г. Калашник, Н. О. Гетьман. Запоріжжя : Мотор-Січ, 2004. 314 с.
69. Кальниченко О. А. Історія перекладу та думок про переклад у текстах та коментарях : Навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів / О. А. Кальниченко, В. О. Подміногін. Ч.1. Загальні питання. Стародавні часи. Харків : НУА, 2005. 132 с.
70. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми / В'ячеслав Іванович Карабан. Вінниця : Нова книга, 2002. 564 с.
71. КарамишеваН. Смислова інтерпретація мовних виразів як проблема сучасної логіки та герменевтики / Н. КАрамишина //Вісник Львівського університету ім. Івана Франка: збірник наукових праць. Філософські науки; Вип. 3. Львів, 2001. С. 3442.
72. Квіт С. М. Основи герменевтики / С. М.Квіт. К. : ВД "КМ Академія", 2003. 192 с.
73. Кияк Т. Р. Мотивированность лексических единиц / Т. Р.Кияк. Львов : Вища школа, 1988. 164 с.
74. Кияк Т. Р., Огуй О. Д., Науменко А. М. Теорія та практика перекладу (німецька мова). Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Т. Р. Кияк, О. Д. Огуй, А. М. Науменко. Вінниця : Нова книга, 2006. 592 с.
75. Кійко С. В., Кійко Ю. Є. Німецько-український аспектний переклад / С. В. Кійко, Ю. Є. Кійко. Чернівці : Рута, 2005. 76с.
76. Кльось С. Р. Світло перекладного слова / Світлана Кльось. Дрогобич : Коло, 2007. 88 с.
77. Кобрин Р. Ю. О принципах терминологической работы при создании тезаурусов для информационно-языковых систем / Р. Ю.Кобрин. 1979. Сер.2, №6. С. 15-22.
78. КовалівЮ.І. Літературна герменевтика: монографія /Ю.І. Ковалів. Київ: Київський університет, 2008. 240 с.
79. Коваль А. П. Синонімія в термінології / А.П.Коваль // Дослідження з лексикології та лексикографії. К., 1965. С. 41-51.
80. Козлова Г. В. К вопросу о специфике термина / Г. В.Козлова // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. М., 1970. С. 67-78.
81. Козлова Г. В. Полисемия научно-технического термина (на материале современного английского языка) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 "Англійська мова" / Г. В.Козлова. Л., 1980. 26 с.
82. Коломієць Л. В. Концептуально-методологічні засади сучасного українського поетичного перекладу (на матеріалі перекладів з англійської, ірландської та американської поезії) : Монографія / Л. В. Коломієць. К. : Київський університет, 2004. 522 с.
83. Комиссаров В. Н. Интуитивность перевода и объективность переводоведения / В. Н. Комиссаров // Язык. Поэтика. Перевод : сб. науч. трудов. 1996. Вып. 426. С. 42-59.
84. Комиссаров В. Н. Общая теория перевода / В. Н.Комиссаров. М. : ЧеРО, 1999. 136 с.
85. Комиссаров В. Н. Слово о переводе (очерк лингвистического учения о переводе) / В. Н.Комиссаров. М. : Международные отношения, 1973. 215с.
86. Комиссаров В. Н. Теория перевода / В. Н.Комиссаров. М. : Высшая школа, 1990. 252с.
87. Комісар Л. П. Ідея інтертекстуальності в філософії культури : дис. канд. філос. наук : спец. 09.00.04 "Філософська антропологія, філософія культури" / Комісар Л. П. Київ, 2008. 179 с.
88. Константінова О. В. Структурно-семантичні особливості термінів оподаткування в американському і британському варіантах сучасної англійської мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук : спец. 10.02.04 "Германьскі мови" / Константінова О. В. К., 2004. 20 с.
89. Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу / В. В.Коптілов. К. : Вища школа, 2003. 166 с.
90. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад) / І. В.Корунець. Вінниця : Нова книга, 2003. 448 с.
91. Коршунов С. И. Краткое методическое пособие по разработке и упорядочению научно-технической терминологии / С. И.Коршунов. М. : Наука, 1979. 126с.
92. Косериу Е. Контрастивная лингвистика и перевод: их соотношение / Е.Косериу // Новое в зарубежной. лингвистике. М. : Прогресс, 1989. Вып.15. С.63-81.
93. КосівГ. М. Перекладацький метод Віри Річ як інтерпретатора української художньої літератури: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.16 "Перекладознавство" /Г. М. Косів. Київ, 2006. 19 с.
94. Котелова Н. З. К вопросу о специфике термина / Н. З.Котелова // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. М. : Наука, 1970. С. 122-126.
95. Кошарний С. О. Біля джерел філософської герменевтики / С. О. Кошарний. К. : Наукова думка, 1992. 124 с.
96. Кошарный С. А. Критика теоретических основ современной философской герменевтики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 "Історія філософії" / Кошарный С. А. К, 1988. 17 с.
97. Краткое методическое пособие по разработке и упорядочению научно-т