Глинська Наталія Валеріївна. Обґрунтування рішень у кримінальному процесі

Краткое описание

Глинська Наталія Валеріївна. Обґрунтування рішень у кримінальному процесі : Дис... канд. наук: 12.00.09 2004

Глинська Н.В. Обґрунтування рішень у кримінальному процесі. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09-кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. - Інститут вивчення проблем злочинності Академії правових наук України, Харків, 2003.
Дисертація є дослідженням, в якому на монографічному рівні вивчений комплекс актуальних правових, теоретичних та практичних проблем обґрунтування рішень у кримінальному процесі України. Розроблений спеціальний понятійний апарат, який є загальним для обґрунтування всіх процесуальних актів. Розглянуті питання, пов’язані з визначенням поняття, змісту та сутності обґрунтування процесуальних рішень, розкрита його логічна, гносеологічна та психологічна природа, характерні ознаки, функціональне та цільове призначення. Визначені предмет та межі цієї діяльності. Виявлено сутність та структуру процесу обґрунтування кримінально-процесуальних рішень. З’ясовані засоби обґрунтування кримінально-процесуальних рішень, комплекс вимог, що ставляться як до самої діяльності, так і до результату у вигляді обґрунтованості прийнятого рішення. Розроблені наукові основи методичних рекомендацій з оптимального застосування теоретичних положень по обґрунтуванню кримінально-процесуальних рішень у практичній діяльності органів дізнання, слідства та суду. Внесено науково обґрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства і розробку нового КПК України.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в розв'язанні низки концептуальних питань відносно теоретичного та нормативного забезпечення діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, спрямованої на доброякісне обґрунтування прийнятих по справі рішень. Одержані результати роботи можуть стати підґрунтям для подальшого дослідження інституту обґрунтування рішень у кримінальному процесі, забезпечити методологічні передумови для аналізу специфіки обґрунтування окремих кримінально-процесуальних рішень. Основними науковими і практичними результатами цього дослідження є такі висновки.
1. Обґрунтування рішень у кримінальному процесі є особливим видом інтелектуально-практичної діяльності суб’єктів, які приймають кримінально-процесуальні рішення, що полягає в наведенні у відповідних розділах процесуального акта посилань на правові норми, сукупність доказів і заснованих на законах логіки доводів, що підтверджують правильність прийнятого рішення.
2. Під обґрунтованістю кримінально-процесуальних рішень, як результатом процесу обґрунтування, необхідно розуміти підтвердження правильності усіх висновків, що містяться в конкретному акті, посиланнями на відповідні норми права, сукупністю доказів і взаємопов’язаних з ними переконливих доводів.
3. Видається необхідним у новому КПК у главі, присвяченій кримінально-процесуальним рішенням, передбачити окрему норму, назвавши її Вимоги, що ставляться до кримінально-процесуальних рішень” (Додаток Д).
4. Обґрунтуванню кримінально-процесуальних рішень притаманий свій предмет, під яким слід розуміти відображені у кримінально-процесуальному рішенні висновки правозастосувача правового та фактичного характеру, які підлягають обґрунтуванню за допомогою конкретних норм права, доказів та відповідних доводів.
5. Підмежами обґрунтуванняслід розуміти ті границі, в яких необхідно здійснювати обґрунтування правильності зроблених правозастосувачем висновків. Вирішення питання промежі, в яких необхідно здійснювати обґрунтування правильності зроблених правозастосувачем висновків, є можливим з урахуванням як загальних, так й індивідуально-визначених вимог, що ставляться до обґрунтування кримінально-процесуальних актів узагалі, і тих, що вимагають спеціального (або особливого) обґрунтування.
6. Процес обґрунтування процесуального рішення має свою власну структуру. Остання представлена відносно-самостійними, але взаємозалежними елементами (етапами): індивідуалізація предмета обґрунтування прийнятого рішення; встановлення доказової бази рішення, що обґрунтовується; формулювання його логіко-гносеологічних доводів рішення; викладення результатів обґрунтування у структурі процесуального рішення.
7. З урахуванням розроблених теоретичних висновків автором пропонується внести зміни та доповнення в чинне кримінально-процесуальне законодавство стосовно встановлення вимог щодо специфіки обґрунтування деяких кримінально-процесуальних рішень (статті 98, 99, 131, 165-1, 165-2, 214, 223 КПК України) (Додаток Д).