ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ У ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КУЦЕНКО ВАЛЕНТИН ОЛЕГОВИЧ

УДК 336.012.23 : 336.63

ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ У ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
Онишко Світлана Василівна,
доктор економічних наук, професор

Ірпінь – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ І ОЦІНКИ ГРОШОВИХ ПЕРЕКАЗІВ ……………………9
1.1. Міграція трудових ресурсів – ключовий детермінант грошових переказів……………………...………………………………………………9
1.2. Методологічні підходи до оцінки обсягів грошових переказів……………………………………………………………………...22
1.3. Світова система грошових переказів: масштаби і тенденції……………..38
Висновки до 1 розділу……………...………………………………………………47
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ В СФЕРІ ГРОШОВИХ ПЕРЕКАЗІВ УКРАЇНИ…………………………………………………………………………..51
2.1. Оцінка тенденцій зростання обсягів грошових переказів та їх вплив на економіку України…………………………………………………………….51
2.2. Аналіз факторів, що впливають на трудову міграцію і обсяги грошових переказів……………………………………………………………………….68
2.3. Податкові важелі регулювання трудової міграції і грошових переказів…..82
Висновки до 2 розділу…………………………………………………………….103
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТРАНСМІСІЙНОГО МЕХАНІЗМУ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ…………………………………………………………………………106
3.1. Трансмісійний механізм фінансової системи в умовах зростання обсягів грошових переказів………………………………………………………… 106
3.2. Напрями і соціально-економічні умови ефективного використання грошових переказів …………………………………………………………117
Висновки до 3 розділу……………………………………………………………144
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………147
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...158
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...169

ВСТУП

Актуальність теми. Грошові перекази є важливою складовою фінансової системи держави та вагомими джерелом фінансових ресурсів населення у багатьох країнах. За даними Світового банку у 2010 році обсяг міжнародних грошових переказів у світі складав близько 440 млрд. дол США, з яких 325 млрд. дол. спрямовувалися до країн, що розвиваються. Ці перекази здійснювали 192 млн мігрантів, що становить 3 % населення світу. В країнах, що розвиваються, міжнародні грошові перекази посідають друге місце серед зовнішніх фінансових потоків, поступаючись лише прямим іноземним інвестиціям. В системі внутрішніх фінансових потоків держав грошові перекази також складають істотну величину, зокрема в Україні, оскільки масштаби міграції робочої сили в межах різних регіонів України є досить значними.
Враховуючи масштаби цього явища і стійку тенденцію до подальшого зростання обсягів переказів дослідження даного феномена, його детермінантів, адекватна аналітична оцінка масштабів зумовлюють не лише високу практичну значущість проблеми, а також її надзвичайну актуальність.
Слід зазначити, що в колі проблем, які вивчає вітчизняна фінансова наука, дане явище не отримало належної уваги науковців. Тому проблематика оцінки, визначення факторів і тенденцій грошових переказів є досить новою і малодослідженою. Окремі аспекти даної проблеми, а саме в контексті зовнішньоекономічних процесів, міжнародних фінансових відносин, міграційних процесів вивчалися такими вітчизняними науковцями як Т. Богдан, А. Гайдуцький, В. Геєць, А. Даниленко, Я. Жаліло, О. Залєтов, С. Кораблін, І. Луніна, В. Федосов та ін. Фундаментальний внесок у цій сфері економічної науки було зроблено зарубіжними вченими, серед яких слід виділити Г. Беккера, Дж. Борхаса, З. Езера, Д. Кокса, Р. Лукаса, О. Старка, Е. Хіменеса та ін.
Проте на сьогодні не існує адекватних оцінок масштабів явища грошових переказів саме для України, ідентифікації і систематизації його детермінантів, впливу на макроекономічну кон’юнктуру і фінансову політику держави. Тому обрана тема роботи потребує системного дослідження з огляду на зазначені прогалини в існуючій системі наукових знань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у рамках планових науково-дослідних робіт Національного університету ДПС України, зокрема, кафедри фінансових ринків „Фінансовий механізм структурної перебудови економіки” (номер державної реєстрації 0107U011127), у межах якої автором досліджені можливості нарощування потенціалу фінансової системи за рахунок зростання обсягів грошових переказів і Науково-дослідного центру з проблем оподаткування „Сучасна методологія та практика оподаткування в умовах формування конкурентоспроможної податкової політики України” (номер державної реєстрації 0110U001261), де автором досліджено міжнародну практику застосування податків в якості засобів регулювання процесів зовнішньої трудової міграції та розроблені пропозиції, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності вітчизняної податкової політики в умовах глобалізації.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка науково-практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності трансмісійного механізму фінансової системи, удосконалення фінансової політики держави в умовах зростання обсягів грошових переказів в Україну.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:
– розкрити методологічні основи дослідження феномену грошових переказів в умовах глобалізації та зростаючого рівня міграції трудових ресурсів;
– з’ясувати сутність явища грошових переказів та визначити його основні детермінанти;
– виокремити відмінні та спільні характеристики внутрішніх і зовнішніх грошових переказів;
– проаналізувати середньо і довгострокові тенденції розвитку грошових переказів в Україні та оцінити його масштаби;
– визначити вплив грошових переказів на фінансову систему і добробут населення України;
– виявити особливості реалізації податкової політики стосовно доходів громадян, які вони отримують у формі грошових переказів;
– розробити практичні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності трансмісійного механізму фінансової системи України.
Об’єктом дослідження виступає система фінансових відносин між окремими економічними агентами (працедавцями, найманими робітниками, державою) в умовах міграції населення, що призводить до збільшення обсягів грошових переказів до країни.
Предметом дослідження є грошові перекази у фінансовій системі України та механізм їхнього впливу на макроекономічну кон’юнктуру, фінансову політику держави і добробут населення.
Методи дослідження. Методологія дослідження базується на загальнонауковому методі як способу дослідження феноменів, систематизації, виведення нових і коригування раніше отриманих знань, а також індуктивному методі як способу отримання висновків на основі наявного фактологічного матеріалу. Теоретико-методологічна основа дослідження сформована на основі критичного аналізу фундаментальних праць з теорії фінансів, міграції, теорії вибору, економіки суспільного сектору.
Методи економічного аналізу і синтезу, міжнародної компаративістики, ретроспекції, групування, вибіркового обстеження використовувались для аналізу грошових переказів у контексті світових міграційних процесів; методи багатофакторного регресійного аналізу – для визначення факторів-детермінантів міграційних процесів і грошових переказів; методи дескриптивного статистичного аналізу, індексного аналізу, екстраполяції даних для виявлення впливу грошових переказів на мікроекономічному рівні.
Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативно-правові акти України, статистичні матеріали Держкомстату України в тому числі дані вибіркового обстеження умов життя домогосподарств за 2004–2010 рр. і загальнонаціонального вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань зовнішньої трудової міграції (червень 2008 р.), дані платіжного балансу, аналітичних оглядів НБУ „Транскордонні перекази”, статистичні дані МВФ і Світового банку.
Наукова новизна одержаних результатів. Основні положення дисертаційної роботи, які визначають її наукову новизну, полягають у наступному:
вперше :
– обґрунтовані можливості використання грошових переказів від зовнішньої трудової міграції на потреби соціально-економічного розвитку країни, зокрема, на розвиток малого і середнього бізнесу, а також другого і третього рівнів системи пенсійного забезпечення України. З цією метою розроблені відповідні рекомендації щодо створення необхідних соціально-економічних умов у країні шляхом забезпечення державних гарантій збереження і належного використання грошових переказів, що також забезпечує підвищення ефективності трансмісійного механізму фінансової системи країни;
удосконалено :
– методичні підходи до оцінки загального обсягу грошових переказів в економіку Україну на основі розробленого алгоритму, що ґрунтується на статистичних даних про вітчизняні домогосподарства і результатах щорічного обстеження умов їх життєдіяльності Державним комітетом статистики України. Це сприятиме підвищенню достовірності прогнозу надходжень обсягів грошових переказів;
– систематизацію факторів, які зумовлюють трудову міграцію і грошові перекази на основі їх класифікації на макроекономічному і мікроекономічному рівнях, що дозволяє визначити сферу їх впливу, взаємозв’язки та специфіку прояву.
набули подальшого розвитку :
– методичні підходи до аналізу впливу грошових переказів на добробут вітчизняних домогосподарств шляхом визначення їх статистичних характеристик, а саме, оцінки інтегральних показників за децильними групами (середній розмір переказу, ймовірність отримання переказу, темпи приросту середнього розміру переказу по роках), що забезпечує комплексність і системність аналізу досліджуваного явища;
– концептуальні підходи, до виявлення сутності впливу податкових важелів регулювання трудової міграції і грошових переказів, а також пояснення причин зростання зайнятості мігрантів у тіньовому секторі економіки внаслідок податкової дискримінації їх заробітків;
– пояснення причин високого рівня доларизації економіки країни, що виступає реципієнтом грошових переказів, як недосконалості трансмісійного механізму її фінансової системи, оскільки значна частина грошових переказів, що надходять до країни, залишається у готівковій формі в іноземній валюті поза межами банківської системи;
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення дисертації, отримані висновки і рекомендації мають практичну цінність для вирішення завдань, пов’язаних зі збільшенням ефективності функціонування трансмісійного механізму фінансової системи країни в частині трансформації отримуваних грошових переказів на потреби соціально-економічного розвитку України.
Окремі результати дисертаційної роботи знайшли своє практичне застосування, що підтверджується відповідними довідками про впровадження. Зокрема, пропозиції щодо реалізації системи заходів державного регулювання, спрямованих на збалансування трудової міграції, використовуються фахівцями Міністерства фінансів України при розробці проектів фінансових прогнозів та пропозицій до довгострокових програм соціально-економічного розвитку України (довідка Міністерства фінансів України № 11030-10/186 від 01.08.2012 р.); пропозиції стосовно підвищення ефективності трансмісійного механізму фінансової системи України використовуються в діяльності Київської обласної дирекції АБ „Укргазбанк” (довідка Київської обласної дирекції АБ „Укргазбанк” № 2/3020 від 27.09.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і пропозиції, що виносяться на захист, сформульовані автором самостійно. Особистий внесок автора у праці, опублікованій у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи пройшли апробацію на 4 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях та засіданнях круглих столів, зокрема: „Экономический рост республики Беларусь : глобализация, инновации, устойчивость” (Мінськ, 2010); „Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах поглиблення глобалізаційних процесів” (Ірпінь, 2010); „Реформування податкової системи України відповідно до європейських стандартів” (Ірпінь, 2011); „Реформування податкової системи України відповідно до європейських стандартів” (Ірпінь, 2012).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 4,5 друк. арк., з них 4 статті у наукових фахових виданнях обсягом 3 друк. арк., з яких автору належить 2,5 друк. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 194 сторінки. Основний зміст роботи викладено на 157 сторінках. Робота налічує 7 таблиць і 14 рисунків, 9 додатків розміщено на 26 сторінках. Список використаних джерел налічує 108 найменувань і займає 11 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і отримано нове вирішення важливої задачі – розробка і обґрунтування науково-практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності трансмісійного механізму фінансової системи та удосконалення фінансової політики держави в умовах зростання обсягів грошових переказів в Україну. Це дозволило сформулювати висновки теоретичного методологічного і науково-практичного характеру.
1. Трудова міграція як процес переміщення людей через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання тимчасово або на тривалий час притаманна майже усім країнам світу у різні часи. Значні масштабі міграції у сучасному світі зумовлені багатьма причинами : політичними, соціальними, культурними, мовними, професійними, економічними тощо. В сучасних умовах саме зовнішня трудова міграція є головним фактором, який зумовлює динамічне зростання обсягів грошових переказів. За даними Світового банку у 2010 році обсяг міжнародних грошових переказів у світі складав близько $440 млрд. дол., з яких $325 млрд. дол. спрямовується до країн, що розвиваються. Ці перекази здійснюють 192 млн. мігрантів, що становить 3% населення світу. Слід зазначити, що незначним чином обсяги грошових переказів скоротилися внаслідок світової фінансово-економічної кризи, проте, по мірі стабілізації ситуації і відновлення позитивних темпів економічного зростання, ця тенденція знову стала домінуючою. Наприклад, в Україні лише у 2009 році внаслідок глобальної фінансово-економічної кризи темпи приросту переказів зменшилися, проте вже у 2010 році, за даними Платіжного балансу, вони знов почали зростати і становили 5,8 млрд. дол. США, у 2011 6,4 млрд. грн. Це досить потужний фінансовий ресурс для вітчизняної економіки. Для багатьох економік, що розвиваються грошові перекази є одним із основних стабільних джерел валютних надходжень.
2. На сучасному етапі розвитку соціально-економічних відносин в світовій господарській системі основним економічним рушієм трудової міграції виступають глобалізаційні процеси, які в основному мають економічну природу. Зокрема, трудова зайнятість з вищим рівнем оплати праці дозволяє отримувати більший рівень доходу, що спричиняє поліпшення матеріального добробуту, виробничих та соціальних умов життєдіяльності людини. Коло причин з яких відбувається трудова міграція суто економічними причинами не обмежується, проте ми можемо констатувати, що саме вони є першопочатковими детермінантами, вихідними стимулами міграційного процесу. Існуюча диференціація між доходами та рівнями добробуту населення світу різних країн зумовлює існування масштабних міграційних процесів в господарській системі світу. Враховуючи те, що основні причини міграції зумовлені здебільшого економічними мотивами, а саме, працевлаштування з отримання більш вищого рівня доходів, покращення якості життя, то в межах загального феномену міграції слід виділяти трудову міграцію зокрема. Для цілей нашого дослідження вважаємо, що саме така міграція зумовлена економічними мотивами, хоча існують й інші не менш вагомі причини і мотиви міграції, проте для цілей нашого дослідження вважаємо їх менш поширеними та значущими.
В межах явища трудової міграції слід також розрізняти явища і поняття зовнішня трудова міграція і внутрішня трудова міграція. Зовнішня трудова міграція зумовлена зміною місця перебування та працевлаштування окремої особи між різними країнами, а внутрішня трудова міграція це зміна місця працевлаштування робітників між різними регіонами однієї країни.
У зв‘язку з існуванням різних форм трудової міграції слід зазначити, що внутрішня міграція, тобто міграція в межах однієї країни, та зовнішня міграція, хоча й мають ідентичні стимули та економічну природу, проте різняться за формами реалізації та, що найважливіше, за своїми соціально-економічними результатами.
Основна відмінність між ними є абсолютно очевидною і полягає у тому, що потік фінансових ресурсів, який породжується внутрішньої трудової міграцією, не змінює фінансову базу країни. Внутрішня міграція може призводити до зростання рівня соціально-економічної диференціації між різними регіонами країни, проте на макроекономічному рівні фінансова база країни залишається незмінною. Адже, і джерело доходів, і напрями витрат економічних агентів територіально знаходяться в межах однієї країни, а тому макроекономічні пропорції первинного розподілу та перерозподілу національного доходу залишаються незмінними.
На відміну від цієї ситуації, у випадку зовнішньої трудової міграції, джерело доходів певної особи знаходиться поза межами країни, з якої він виїхав на роботу. Проте, коли здійснюються грошовий переказ між країнами, напрями використання частини доходу, тобто витрати, або заощадження, які мають іноземне джерело походження, будуть знаходитися на батьківщині робітника.
3. Грошові перекази – це міжнародні потоки ресурсів до домогосподарств (у грошовій та натуральній формі), що надходять з інших країн та, головним чином, пов’язані з тимчасовою або постійною міграцією населення. Грошові перекази є важливою складовою фінансової системи держави, а також істотним джерелом фінансових ресурсів населення у багатьох країнах. У сучасному світі, що характеризується зростанням рівня відкритості економік різних країн, вільним рухом робочої сили, капіталів і товарів, грошові перекази є невід‘ємною складовою як зовнішніх фінансових потоків, так й внутрішніх. Відповідно перекази є також важливою складовою фінансів населення країни, невід‘ємною частиною його фінансового потенціалу.
Методологія оцінки обсягів грошових переказів є складною, оскільки у більшості випадків доходи мігрантів не відбиваються в макроекономічних статистичних даних, в системі національних рахунків країни, де мігрант працює, а також країни, куди він пересилає кошти. Тому можна казати про те, що ці доходи, прикладом доходу, отриманого від неофіційної діяльності, який неадекватно покривається наявними статистичними даними. Фактично, національні рахунки надають оцінку доходу від грошових переказів від інших країн світу у формі відшкодування за роботу українських працівників, які офіційно працюють в зарубіжних країнах, а також у формі перерахування поточного доходу для домогосподарств, який складається, переважно, із грошових переказів від робітників-іммігрантів, які працюють впродовж короткого терміну, та українських резидентів, які проживають за кордоном понад один рік. В обох випадках національні рахунки роблять оцінку на основі офіційних даних, взятих з платіжного балансу Національного банку України.
Враховуючи те, що дохід заробітчанина може не відбиватися в системі національних рахунків, а також невідома саме яка частка його доходу у формі грошових переказів пересилається на батьківщину, то для інтегральної оцінки обсягу грошових переказів можна використовувати різні методи й підходи, подібно до тих, що використовуються для оцінки обсягів тіньової економіки. В цілому усі існуючи методи поділяються на макроекономічні і мікроекономічні, відповідно непрямі і прямі.
Україна є країною – реципієнтом грошових переказів. В результаті суттєвого відтоку трудових мігрантів за кордон є наша держава є однією з найбільших реципієнтів міжнародних грошових переказів в європейському регіоні. Лише у 2009 році внаслідок глобальної фінансово-економічної кризи темпи приросту переказів зменшилися, проте вже у 2010 році за даними платіжного балансу НБУ вони знов почали зростати і становили 5,8 млрд. дол. США. За нашими оцінками загальний обсяг грошових переказів в Україну у 2012 р. може становити 74 млрд. грн., або близько 9 млрд. дол. США. В ході дослідження встановлено, що в Україні найбільш істотним чином внутрішню трудову міграцію зумовлюють економічні та соціальні фактори, а зовнішню трудову міграцію – соціальні та екологічні фактори.
4. З метою з‘ясування питання щодо впливу грошових переказів на добробут громадян України був проведений аналіз структури доходів населення за даними щорічного обстеження Держкомстатом України умов життєдіяльності домогосподарств. Період обстеження 2004 – 2010 рр. Отримана статистична картина розподілу грошових переказів за децильними групами надає адекватне уявлення про те, хто є бенефіціаріями грошових переказів в сукупності домогосподарств з різним рівнем доходів.
Основними бенефіціаріями грошових переказів є домогосподарства з найменшим рівнем доходів. В середньому домогосподарства, які належать до 2 та 3 децилів отримували близько 10% своїх доходів у вигляді грошових переказів. Вже для 4, 5, 6 децилів питома вага переказів в структурі доходів достатньо різко спадає до 6,5%. Природно, що по мірі зростання доходу домогосподарства частка грошових переказів в структурі доходів падає ще більше і є найменшою для домогосподарств з найбільшим рівнем доходу і становить в середньому 4,3%. Стосовно останнього твердження слід зауважити наступне. Слід припустити, що в структурі доходів найбільш заможних верств населення України грошові перекази займають зовсім незначне місце або взагалі відсутні. Такі домогосподарства більш за все виступають не бенефіціаріями, а навпаки здійснюють такі перекази в межах родинних або інших відносин на користь домогосподарств з низьким рівнем доходів. При цьому, на нашу думку, таке припущення буде достовірним не лише для міжнародних, а й для внутрішніх грошових переказів. Як правило, в подібних статистичних обстеженнях, яким є щорічне обстеження Держкомстатом умов життєдіяльності домогосподарств України, найбільш заможні домогосподарства просто не представлені. Тому слід припусками, що частка грошових переказів для таких домогосподарств наближається до нульової позначки.
З огляду на це, слід констатувати факт, що в структурі доходів населення України питома вага грошових переказів істотним чином відрізняється залежно від сукупного розміру доходу домогосподарства. По мірі зростання величини сукупного доходу частка грошових переказів зменшується. Це дає нам підстави казати про те, що грошові перекази сприяють, хоча в недостатній мірі, зменшенню рівня розшарування українського суспільства за доходами, відповідно такі перекази виконують не лише суто економічну, а й важливу соціальну функцію – зменшують рівень економічної стратифікації.
5. На основі статистичних даних про обсяги внутрішньої та зовнішньої міграції за регіонами України було проведено економетричне дослідження спрямоване на виявлення найбільш значущих детермінантів міграційного процесу в Україні. Для визначення детермінантів були відібрані 3 групи показників (економічні, соціальні, екологічні). В якості незалежної змінної у випадку дослідження внутрішньої міграції використовувались статистичні дані про баланс (нетто-співвідношення) прибулих та вибулих з даного регіону протягом відповідного року. В якості незалежної змінної у випадку дослідження зовнішньої міграції використовувались статистичні дані про абсолютну кількість осіб, що виїхали на роботу за кордон протягом року з відповідного регіону. Проведений регресійний аналіз на основі офіційних даних Держкомстату за 2006 – 2010 рр. дозволив встановити перелік статистично значущих факторів детермінантів та виявити кількісні взаємозв‘язки. Визначено, що найбільш істотним чином внутрішню трудову міграцію зумовлюють економічні та соціальні фактори, а зовнішню трудову міграцію – соціальні та екологічні фактори.
Серед економічних факторів впливовим є такий економічний чинник як рівень безробіття. Він досить істотним чином, з від‘ємним знаком в обох випадках, впливає як на внутрішню, так й на зовнішню міграцію населення України. Це досить неоднозначний і неочікуваний статистичний факт, оскільки варто було б очікувати іншої залежності. Зокрема, зростання рівня безробіття призводить до пошуку роботи в інших регіонах або за кордонами України. У нашому випадку залежність є не прямою, а зворотною, а саме, зростання безробіття зменшує масштаби як внутрішньої, так й зовнішньої міграції в Україні. Очевидно така залежність є результатом особливостей вітчизняного ринку праці, а також економіки країни в цілому. Інші економічні фактори є менш значущими порівняно з соціальними чинниками.
В результаті проведеного аналізу було встановлено, що на внутрішню міграцію населення за різні роки позитивним чином впливає такий соціальний фактор як кількість шлюбів. Можна припустити, що цей чинник є значущим тому, що шлюби відбуваються між особами, які мешкають у різних регіонах. В результаті створення сім‘ї, хтось із подружжя переїжджає на постійне місце проживання в інших регіон, що врешті решт позитивним чином відбивається на статистиці внутрішньої міграції.
На зовнішню міграцію суттєвим чином впливає, з позитивним знаком, наявність міського населення, і з від‘ємним знаком – наявність сільського населення у регіоні. Очевидно, що за кордон на роботу в першу чергу виїжджають працівники з міст України, що є непрямим свідченням наступного твердження. На роботу за межі країни ідуть в перше чергу більш кваліфіковані працівники, в той час як представники сільських регіонів більш схильні до міграції в межах України або ідуть за кордон лише після певної асиміляції в містах нашої держави.
Слід зазначити, що статистично значущим виявився й екологічним чинник, а саме викиди шкідливих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря. Проте логічно було б припустити, що зростання цього показника, яке призводить до погіршення екологічного стану регіону призводить до збільшення як внутрішньої, так й зовнішньої трудової міграції. Проте цей фактор виявився значущим з від’ємними коефіцієнтами. Тому логічним пояснення такого співвідношення може бути те, що даний чинник опосередковано характеризує такий показник як економічна активність суб’єктів господарювання й особливо в промислових регіонах країни. Зменшення викидів означає зменшення економічної активності суб’єктів господарювання і як наслідок цього повне або часткове (неповний робочий день, відпустка за власний рахунок тощо) безробіття , що примушує до пошуку в інших регіонах або за межами країни.
6. Більшість країн світу встановлюють особливі вимоги до власної міграційної політики і застосовують специфічні важелі впливу на процеси трудової міграції. Одним із достатньо ефективних засобів впливу є податкова політика країни. На сучасному етапі розвитку соціально-економічних відносин, за існуючого рівня економічної інтеграції в світову економіку, основним інструментом забезпечення справедливості оподаткування, усунення дискримінації слугують міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування. Водночас проблема акумуляції, збереження та примноження заощаджень трудових мігрантів, що надходять до країни є неоднозначною. У зв‘язку з необхідністю створення сприятливих фінансово-економічних умов для акумуляції і ефективної реалізації грошових переказів трудових мігрантів, на нашу думку, податковий фактор не є головним, хоча він достатньо важливий.
Проблема акумуляції та ефективного використання фінансового ресурсу отриманого у формі переказів має вирішувати в значно ширшому контексті, а саме, створення сприятливих інвестиційних, соціальних умов, привабливого бізнес-середовища, реалізації ефективної політики соціального захисту громадян, пенсійного забезпечення і пенсійного страхування. Якщо не здійснювати відповідних заходів в зазначених сферах соціально-економічних відносин, значна частина фінансового ресурсу буде залишатися в тіньовому секторі економіки. Обсяг цього ресурсу є досить суттєвим. За нашими оцінками, які отримані на основі розроблено покрокового алгоритму розрахунку обсягу грошових переказів, загальний обсяг грошових переказів в Україну у 2012 р. може становити 74 млрд. грн, або близько 9 млрд. дол США.
7. Трансмісійний механізм – це здатність фінансової системи країни з найменшими трансакційними витратами і втратами фінансового ресурсу забезпечувати трансформацію грошових переказів на соціально-економічні потреби країни. Проведений аналіз засвідчує, що на сьогоднішній день трансмісійний механізм вітчизняної фінансової системи є недостатньо ефективним. Це, зокрема, проявляється у тому, що в Україні залишається високий рівень доларизації економіки. Отримувані резидентами грошові перекази в значній частині залишаються поза межами банківської системи країни в готівковій формі в іноземній валюті. Значна частина тих коштів, які надходять до країни у формі грошових переказів не трансформуються в гривневу масу і залишаються поза межами банківської системи. Це неорганізовані заощадження населення або тіньові витрати. Крім цього, значний обсяг грошових переказів до країни здійснюється неформальними каналами. За оцінками НБУ обсяги коштів, що надійшли в країну неформальними каналами (шляхом передавання готівки або матеріальних цінностей від одного домогосподарства до іншого), за 2011 р. становили 1 млрд. дол. США або 13,7 % від загального обсягу грошових переказів до країни.
8. В результаті проведеного дослідження сформульовано науково-практичні рекомендації щодо підвищення ефективності трансмісійного механізму фінансової системи, удосконалення фінансової політики держави в умовах зростання обсягів грошових переказів в Україну.
З огляду на це, необхідним є створення сприятливих інвестиційних, соціальних умов, привабливого бізнес-середовища, реалізації ефективної політики соціального захисту громадян, пенсійного забезпечення і пенсійного страхування. Підвищення ефективності функціонування потребує не лише банківський сектор, а також необхідно залучати для ефективного використання грошових переказів потенціал фондового ринку. Прозорими і зрозумілими для громадян, платників податків мають бути процедури використання коштів в системі бюджету, державних фінансів.
Значна частина отримуваних громадянами переказів може використовуватись на розвиток малого і середнього бізнесу. Цей напрям використання коштів є пріоритетним, оскільки це дозволить підвищити підприємницьку активність населення, стимулює створення додаткових робочих місць, сприяє подальшому формуванню і нарощуванню підприємницького потенціалу середнього класу країни.
Доходи резидентів, які формуються за рахунок отримуваних грошових переказів у формі заощаджень є пасивними. Існує необхідність їх трансформації не лише на банківські депозити, а також спрямувати їх на фінансування 2 і 3 рівня системи пенсійного забезпечення України. Це дозволить у середньостроковій перспективі істотним чином підвищити інвестиційний потенціал вітчизняної економіки, а в довгостроковій – якість пенсійного забезпечення громадян України.
У зв’язку з цим держава має створити необхідні соціально-економічні умови в країни для стимулювання резидентів на використання грошових переказів саме за цими напрямками. Для цього необхідно:
По-перше, досягти підвищення ефективності контролю держави за дотриманням посадовими особами органів державної влади вимог вітчизняного законодавство в сфері регуляторної, податкової, антикорупційної політики.
По-друге, створити єдине правове поле і забезпечити прозорі умови у сферах дозвільної системи та ліцензування. У зв’язку з цим на законодавчому рівні встановити єдині підстави для відмови у видачі фізичним особам – підприємцям документів дозвільного характеру (призупинення їх дії, видача дублікату, анулювання).
По-третє, здійснити автоматизацію процесів оподаткування з використанням сучасних технологій адміністрування податків, яка охоплює суб‘єктів малого і середнього бізнесу. Це дозволить зменшити трансакційні витрати дотримання податкового законодавства фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності.
По-четверте, скасувати законодавчі норми про оподаткування доходів, що отримані за договорами довгострокового страхування життя (у тому числі довічних пенсій), недержавного пенсійного забезпечення, пенсійних вкладів. Звільнити від оподаткування інвестиційний прибуток накопичувальних пенсійних фондів України. Для цього необхідно внесення змін до Податкового кодексу України (ст. 170).
По-п’яте, встановити мінімальну гарантовану норму прибутку за пенсійними контрактами в накопичувальній системі пенсійного забезпечення України в розмірі, що дорівнює показнику щорічної інфляції. Для цього необхідно внесення відповідних змін до законів України: «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про недержавне пенсійне забезпечення».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Беккер Г. С. Человеческое поведение: экономический подход. Избранные труды по экономической теории / Г. С. Беккер [пер. с англ., cост., науч. ред., послесл. Р.И. Капелюшников; предисл. М.И. Левин.] – М.: ГУ ВШЭ, 2003. – 672 с.
2. Береславська О. Стабільність гривні : об‘єктивна реальність чи вимушена необхідність ? / О. Береславська // Вісник НБУ. – 2012. №3 (193). – С. 6–11.
3. Богдан Т. П. Макропруденційне регулювання і контроль за рухом капіталів у системі антикризового управління / Богдан Т. П., Богдан І. В. // Фінанси України. – 2011. – № 7. – С. 14–32.
4. Вдовиченко А. М. Фінансовий потенціал населення : нові можливості інноваційного розвитку економіки України / А. М. Вдовиченко. Монографія. – К. : ДКС Центр, 2012. – 216 с.
5. Гайдуцький А. П. Міграційний капітал в країнах, що розвиваються / А. П. Гайдуцький. – К.: УкрІНТЕІ, 2008. – 296 c.
6. Гайдуцький А.П. Економічна природа міграційного капіталу / А. П. Гайдуцький // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 6. – С. 192–205.
7. Електронний ресурс : Economic Report of the President. – Режим доступу : http://www.nber.org/erp/2010_erp.pdf
8. Електронний ресурс : Thompson J. The impact of taxes on migration in New England. Режим доступу: http://www.peri.umass.edu/236/hash/a26b58a25398181f043b843ca7c32171/publication/458.
9. Електронний ресурс «Макроекономічний огляд ІІІ 2011». – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=58028
10. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://ec.europa.eu/taxation_customs/taxation/personal_tax/crossborder_workers/index_en.htm
11. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://econ.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL/EXTDEC/EXTDECPROSPECTS/0,,contentMDK:22803131~pagePK:64165401~piPK:64165026~theSitePK:476883,00.html
12. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://korrespondent.net/main/180423
13. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://web.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL/EXTRUSSIANHOME/NEWSRUSSIAN/0,,contentMDK:20653433~pagePK:64257043~piPK:437376~theSitePK:1081472,00.html
14. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.demoscope.ru/weekly/2008/0315/ana lit04.php
15. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.dfp.gov.ua/fileadmin/downloads/dpn/npf___I_kv_2011.pdf
16. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.dt.ua/newspaper/articles/75323#article.
17. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
18. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.un.org/migration/desa-analysis.pdf
19. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://data.worldbank.org
20. Електронний ресурс. Огляд приватних грошових переказів в Україну. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=73841
21. Жаліло Я. А. Теорія та практика формування ефективної економічної стратегії держави : монографія / Я. А. Жаліло. – К.: НІСД, 2009. – 336 с.
22. Залетов О. Трудова міграція українців та її страховий потенціал / О. Залетов // Страхова справа. – 2011. №1 (14). – С. 44 – 47.
23. Захаров А. С. Налоговое право ЕС : актуальные проблемы функционирования единой системы / А. С. Захаров. – М. : Волтер Клувер, 2010. – 672 с.
24. Зима О.Г. Інструменти податкового регулювання зайнятості населення / О. Г. Зима // Реформування податкової системи України відповідно до європейських стандартів : зб. матер. наук. – практ. конференції, 28 жовтня 2011 р. / ДПС України, НУДПСУ, НДЦ ПО. – Ірпінь, 2011. – С. 139–143.
25. Зовнішня трудова міграція населення України / За ред. Е. М. Лібанової. – К.: УЦСР, ДКСУ, 2009. – 120 с.
26. Зовнішня трудова міграція населення України. ДП «Інформаційно-аналітичне агентство». – 120 с
27. Каллаур П. В. Механизм трансмиссии денежно-кредитной политики в экономике республики Беларусь / Каллаур П. В., Комков В. Н., Черноокий В. А. // Белорусский экономический журнал. – 2005. – № 3. – С. 4–16.
28. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег / В. Петти, А. Смит, Д. Рикардо, Дж. Кейнс, М. Фридмен. Классика экономической мысли: Сочинения. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 896 с. (Серия «Антология мысли»).
29. Кизима І. С. Чинники зовнішньої трудової міграції населення України / І. С. Кизима // Збірник наукових праць Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. – 2009. – Випуск 15. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/npkntu_e/2009_15/
30. Комментарий к Налоговому кодексу Российской Федерации, частям первой и второй / под ред. Ю. Ф. Кваши. – 9-е изд., перераб. и доп. – М. : Издательство Юрайт, 2010. – 1417 с.
31. Коротун В. І. Альтернативні системи оподаткування: теоретичні засади і практика застосування / В. І. Коротун, О. В. Панасюк // Формування ринкових відносин в Україні. – 2012. – № 5. – (у друці).
32. Кравець В. Деякі аспекти діяльності міжнародних платіжних систем в Україні / В. Кравець, О. Махаєва // Вісник НБУ. – 2007. №5(135). – С. 23–27.
33. Краузе О. Зовнішня трудова міграція населення України / О. Краузе // Галицький економічний вісник. – 2010. – № 2 (27). – С. 26–34. (Світова економіка й міжнародні економічні відносини).
34. Куссулакос Я. Неофіційна економіка в Україні : вимірювання та оцінка впливу на доходи населення. Навчальний посібник / Я. Куссулакос, В. Саріогло, Г. Терещенко. – К. : Дух і Літера, 2010. – 136 с.
35. Куценко В. О. Детермінанти трудової міграції населення України / В. О. Куценко // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). – 2011. № 3(54). – С. 11–19.
36. Куценко В. О. Податкові важелі регулювання зовнішньої трудової міграції / В. О. Куценко // Наукові записки. Серія „Економіка” : збірник наукових праць. – Острог : Видавництво Національного університету „Острозька академія”, 2011. – Випуск 18. – С. 304–316.
37. Куценко В. О. Податкові важелі регулювання зовнішньої трудової міграції / В. О. Куценко // Реформування податкової системи України відповідно до європейських стандартів : зб. матер. наук.-практ. конференції, 28 жовтня 2011 року / ДПС України, НУДПСУ, НДЦ ПО. – Ірпінь, 2011. – C. 236–239.
38. Куценко В. О. Грошові перекази в структурі доходів домогосподарств України / С. В. Онишко, В. О. Куценко // Економіст. – 2012. № 5. – С. 12–15.
39. Куценко В. О. Грошові перекази як елемент фінансової системи країни / В. О. Куценко // Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах поглиблення глобалізаційних процесів : матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції : в 2 ч. – Ч. 1. – Ірпінь, НУДПСУ, 2010. – C. 419–421.
40. Куценко В. О. Тенденції розвитку світової системи грошових переказів / В. О. Куценко // Збірник наукових праць НУДПСУ. Електронне наукове фахове видання. 2010. № 2. – C. 131–137.
41. Лук’янова Л. М. Проблеми і перспективи розвитку зовнішньої трудової міграції в Україні / Л. М. Лук’янова // Збірник наукових праць «Економічні науки». – 2010. – Випуск 6. – С. 37–38.
42. Лук’яненко І. Г. Системне моделювання показників бюджетної системи України : принципи та інструменти / Лук’яненко І. Г. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2004. – 542 с.
43. Майєр Д. М. Основні проблеми економіки розвитку / Д. М. Майєр, Дж. Е. Раух, А. Філіпенко. – К. : Либідь, 2003. – 688 с.
44. Манжос С. Вплив рівня доларизації економіки України на стан валютного ринку / С. Манжос, М. Носенко // Економічний вісник Донбасу. – 2011. № 2 (24). – С. 100–105.
45. Міщенко В. Доларизація : причини та наслідки для економіки України / В. Міщенко, А. Сомик // Вісник НБУ. – 2007. № 5(135). – С. 28–31.
46. Монетарний трансмісійний механізм в Україні: Науково-аналітичні матеріали. Вип. 9 / В. І. Міщенко, О. І. Петрик, А. В. Сомик, Р. С. Лисенко та ін. – К.; Національний банк України. Центр наукових досліджень, 2008. – 144 с.
47. Новий курс : реформи в Україні. 2010 2015. Національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця [та ін.]. – К.: НВЦ НБУВ, 2010. – 232 с.
48. Платіжний баланс і зовнішній борг України. ІІ квартал 2011 року. / Щоквартальне аналітично-статистичне видання НБУ. – 103 c.
49. Податкова політика України : навч. посіб. / П. В. Мельник, З. С. Варналій, Л. Л. Тарангул [та ін.] ; за ред. П. В. Мельника. – К. : Знання України, 2010. – 505 c.
50. Податкова політика України : навч. посіб. / П. В. Мельник, З. С. Варналій, Л. Л. Тарангул [та ін.] ; за ред. П. В. Мельника. – К. : Знання України, 2011. – 505 c.
51. Податковий кодекс України № 2755 – VI від 2 грудня 2010 р.
52. Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2012 році : Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України. – К. : НІСД, 2012. – 256 с.
53. Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні: Національна доповідь / К. О. Ващенко, З. С. Варналій, В. Є. Воротін, В. М. Геєць, Е. М. Лібанова та ін. – К., Держкомпідприємництво, 2009. – 172 с.
54. Програма економічних реформ на 2010 – 2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Комітет з економічних реформ при Президентові України. – 87 с.
55. Ризики, загрози, пріоритети та наслідки реформування пенсійної системи України: аналіт. доп. /О.П. Коваль. – К.: НІСД, 2012. – 44 с.
56. Світовий досвід і перспективи розвитку електронних грошей в Україні : Науково-аналітичні матеріали. Вип. 10. / П. М. Сенищ, В. М. Кравець, В. І. Міщенко, О. О. Махаєва, В. В. Крилова, Н. В. Грищук. – К. : Національний банк України. Центр наукових досліджень, 2008. – 145 c.
57. Селезень П. О. Міжнародно – правове співробітництво держав у сфері оподаткування : дис. канд. юр. наук : 12.00.11 / Павло Олександрович Селезень. ДПС України, НУДПСУ. – Ірпінь, 2009. – 249 c.
58. Скрипник А. Доларизація економіки та динаміка валютних активів домашніх господарств / А. Скрипник, Г. Варваренко // Вісник НБУ. – 2003. №2 (84). – C. 8–15.
59. Славкова А. А. Особисте прибуткове оподаткування та шляхи його вдосконалення в Україні: дис. канд. екон. наук: 08.00.08 / Алла Аркадіївна Славкова. МОНМСУ, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». – К.: 2011. – 199 с.
60. Стратегія реформування податкової системи. Розпорядження КМУ від 23 грудня 2009 р. № 1612-р.
61. Тенденції трудової міграції з України до країн СНД. Аналітична записка. ІСД.
62. Транскордонні перекази за підсумками 2011 року // Вісник НБУ. – 2012. № 3. – С. 18–21.
63. Унковська Т. Є. Трансмісійний механізм монетарної політики в контексті економічного зростання / Т. Є. Унковська // Економіка і прогнозування. – 2004. – № 2. – С. 89–100.
64. Филипенко А. С. Экономическая глобализация : истоки и результаты / А. С. Филиппенко. – Москва : «Экономика», 2010. – 511 с.
65. Шахмаметьев А. А. Международное налоговое право : учебно-методический комплекс. / А. А. Шахмаметьев. – М. : Тровант, 2009. – 140 с.
66. Швабий К. Методические подходы к определению перечня налогов и сборов для потенциальных плательщиков / К. Швабий, Д. Серебрянский, Н. Новицкая // Світ фінансів. – 2011. № 1. – С. 16–25.
67. Швабій К. І. Оподаткування доходів населення : проблеми науки та практики : [монографія] // Костянтин Іванович Швабій. – Ірпінь : Національний університет ДПС України, 2009. – 296 с.
68. Экономика нелегальной миграции в России Центр демографии и экологии человека. – Режим доступу : http://www.polit.ru/research/2005/08/18/demoscope207.html
69. Aaron H. J. Economic effects of fundamental tax reform / H. J. Aaron, W. G. Gale, eds. – Washington, D.C.: The Brooking Institution Press, 1996. – 521 p.
70. Barro R. J. Macroeconomics (5th edition) / Barro R. J. - MIT Press, 1998. – 867 p.
71. Blanshard O. J., Fischer S. Lectures on Macroeconomics / O. J. Blanshard, S. Fischer. – Cambridge, London: The MIT Press, 1989. – 650 p.
72. Bollard A., McKenzie D., Morten M., Papoport H. Remittances and the Brain Drain Revisited: The Microdata Show That More Educated Migrants Remit More / A. Bollard, D. McKenzie, M. Morten, H. Papoport // IZA Discussion Paper. – 2009. №. 4534. – 37 р.
73. Borjas G. J. Immigration and Welfare Magnets / George J. Borjas // Journal of Labor Economics. – 1999. Vol. 17. – P. 607 – 637.
74. Borjas G. J. The Economics of Immigration / George J. Borjas // Journal of Economic Literature. – 1994. Vol. 32, №. 4. P. 1667 – 1717.
75. Brettell C., Hollifield J.F. Migration Theory: Talking Across Disciplines. – New York: Routledge, 2007. – 304 p.
76. Brett C. The impact of changing skills levels on optimal nonlinear income taxes / C. Brett, J. A. Weymark // Journal of Public Economics. – 2008. № 92. – Р. 1765 – 1771.
77. Catao L., Terrones M. Determinants of Dollarization : The Banking Side / L. Catao, M. Terrones // IMF Working Paper. – 2000. – WP/00/146. – 37 p.
78. Cohen A., Razin A. The Skill Composition of Immigrants and the Generosity of the Welfare State: Free vs. Policy – Controlled Migration / A. Cohen, A. Razin // NBER Working Paper. – 2008. – W14459. – 37 p.
79. Cox D., Eser Z., Jimenez E. Motives for private transfers over the life cycle : An analytical framework and evidence for Peru / D. Cox, Z. Eser, E. Jimenez // Journal of Development Economics. – 1998. № 55. – P. 57 – 80.
80. Frankel J. A. Are bilateral remittances countercyclical? / J. A. Frankel // NBER Working Paper series. – 2009. № 15419. – 27 р.
81. Green W. Econometric Analysis / Green W. – Prentice Hall, 2007. – 1216 p.
82. Hagen-Zanker J., Siegel M. The determinants of remittances: a review of the literature / J. Hagen-Zanker, M. Siegel // Working Paper MGSoG. – 2007. – WP003. – 26 p.
83. Hemmelgarn T., Nicodème G. Tax Co-ordination in Europe: Assessing the First Years of the EU-Savings Taxation Directive / Thomas Hemmelgarn, Gaëtan Nicodème // Working paper. – 2009. № 18. – 35 р.
84. International migration, remittances and rural development. / International Fund for Agricultural Development, 2008. – 83 р.
85. Jorgensen D. W. Tax reform and the cost of capital: an international comparison / D. W. Jorgensen, R. Landau, eds. – Washington, D.C.: The Brooking Institution Press, 1993. – 420 p.
86. Kakwani N. C. Applications of Lorenz Curves in Economic Analysis / N. C. Kakwani // Econometrica. Vol. 45. №. 3. – P. 719–728.
87. Kanbur R., Tuomala M. Understanding the Evolution of Inequality During Transition: The Optimal Income Taxation Framework in Macroeconomics and Poverty Reduction // R. Kanbur , M. Tuomala. – Ashoka Mody, Routledge, USA, 2005. – P. 173–188.
88. Kaplow L. Taxation / L. Kaplow // NBER Working Paper. – 2006. № 12061. – 114 р.
89. Keen M., Kim Y., Varsano R. The “Flat Tax(es)”: Principles and Evidence / M. Keen, Y. Kim, R. Varsano // IMF Working paper. – 2006. – WP/06/218. – 48 p.
90. Lianos T. P. Factors Determining Migrant Remittances: The Case of Greece / Theodore P. Lianos // International Migration Review. – 1997. Vol. 31, №. 1. P. 72–87.
91. Lucas R., Stark O. Motivation to Remit: Evidence from Botswana / R. Lucas, O. Stark // Journal of Political Economy. – 1985. №93. – P. 901 918.
92. Macroeconomic consequences of remittances / Ralph Chami [et al.] Washington, DC : International Monetary Fund, 2008. – 94 р.
93. Norregaard J., Khan T. S. Tax Policy: Recent Trends and Coming Challenges / J. Norregaard, T.S. Khan // IMF Working Paper. December 2007. WP/07/247. – 35 р.
94. Piracha M., Zhu Y. Precautionary Savings by Natives and Immigrants in Germany / M. Piracha, Y. Zhu // IZA Discussion Paper. – 2007. № 2942. – 27 р.
95. Razin A., Wahba J. Free vs. Controlled Migration : Bilateral Country Study / A. Razin, J.Wahba // NBER Working paper series. – February 2011. № 16831. – 38 р.
96. Structure of the taxation systems in the EU. Data 1995-2002. / Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2004.
97. Structure of the taxation systems in the EU. Data 1995-2004. / Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2006.
98. Taxing Wages 2007–2008. Special Feature: Consumption Taxation as an Additional Burden on Labour Income. OECD, 2008. 490 p.
99. The Tax Code of Georgia. № 3591 – II.
100. Tiebout C. A. Pure Theory of Local Expenditures / C. A. Tiebout // The Journal of Political Economy. 1956. Vol.64. № 5. P. 416–424.
101. Taylor J. B. Housing and Monetary Policy / J. B. Taylor // Stanford University and the Hoover Institution. The Remarks for Policy Panel at the Symposium on Housing, Housing Finance, and Monetary Policy sponsored by the Federal Reserve Bank of Kansas City in Jackson Hole, Wyoming.
102. Tondani D. Universal Basic Income and Negative Income Tax: Two Different Ways of Thinking Redistribution / D. Tondani // Munich Personal RePEc Archive. – MPRA Paper, 2008. № 7016. – 50 р. – Режим доступу: http://mpra.ub.uni-muenchen.de/7016/.
103. Ukraine: Poverty Assessment. Poverty and Inequality in a Growing Economy. Document of the World Bank. / Report № 34631-UA. – December 2005. – 111 p.
104. Ukraine: Poverty Update. Document of the World Bank. / Report № 39887-UA. – June 2007. – 43 p.
105. Willis E., Maloney D. M., Hoffman Jr. W. H., Raabe W. A. West Federal Taxation Comprehensive Volume. 2003 Edition / E. Willis, D. M. Maloney, W. H. Hoffman Jr., W. A. Raabe. – Thomson, South-Western, 2003. – 2522 p.
106. World of Work Report 2008. Income Inequality in the Age of Financial Globalization / International Labor Organization. – Geneva: ILO, 2008. – 178 p.
107. Zee H. Inequality and Optimal Redistributive Tax and Transfer Policies / H. Zee // IMF Working paper. 1999. – WP/99/60. – 35 р.
108. Zee H. Personal Income Tax Reform: Concepts, Issues, and Comparative Country Developments / H. Zee // IMF Working Paper. 2005. – WP/05/87. – 58 p.