Гулевич Олена Юріївна. Ринок праці сфери культури України: методологія і практика регулювання

Краткое описание

Гулевич Олена Юріївна. Ринок праці сфери культури України: методологія і практика регулювання: Дис... канд. екон. наук: 08.09.01 / Київський національний ун-т культури і мистецтв. - К., 2001. - 203арк. - Бібліогр.: арк. 170-186.

Гулевич О.Ю. Ринок праці сфери культури України: методологія і практика регулювання. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю: 08.09.01 Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2002.
В дисертації розроблено теоретико-методологічні підходи до вивчення ринку праці сфери культури, з’ясовано основні тенденції його функціонування в умовах трансформації моделі економіки України. Проаналізовано динаміку ринку праці сфери культури та якість робочої сили в ній. Визначено основні напрями вдосконалення механізму регулювання зайнятості у сфері культури.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми функціонування ринку праці сфери культури. Розроблені теоретико-методологічні основи, концептуальні положення щодо розв’язання окресленої проблеми можуть бути враховані при розробці основних шляхів по вдосконаленню політики зайнятості в Україні в умовах соціально-економічної трансформації. Головні результати роботи можна звести до наступного:

Обгрунтовано вплив культурної діяльності на соціально-економічний розвиток країни через створення позитивних зовнішніх ефектів, які мають довготривалий характер. Зокрема, діяльність у сфері культури є найбільш економним шляхом забезпечення соціального єднання суспільства, його консолідації навколо національної ідеї, що є основою економічного зростання країни. Врахування цього дозволить активізувати процеси реформування економіки та наблизити соціальну стабілізацію суспільства.

2. З’ясовано сутність поняття ринок праці сфери культури”, який визначається як складова частина національного ринку праці і являє собою механізм узгодження інтересів роботодавців і найманих працівників в межах культурної діяльності по збереженню, створенню і розповсюдженню культурних благ.Його специфіка визначається: особливостями культурної діяльності, яка потребує застосування творчих здібностей і таланту; особливими суб’єктами економічних відносин у сфері культури; похідним характером від ринку культурних благ; закономірностями економічної поведінки індивіда в міру збільшення його доходів активізується споживання культурних благ.
3. Встановлено двоїстий характер впливу ринкових відносин на функціонування ринку праці сфери культури, який полягає в тому, що в умовах ринку відбувся розділ сфери культури на дві частини: комерціалізовану та державну. Тому ефективне функціонування ринку праці сфери культури залежить, з одного боку, від створення нової культурної інфраструктури, пов’язаної з розвитком підприємництва, комерціалізацією, а з іншого з підтримкою державної, негнучкої”, частини сфери культури.
4. Здійснено аналіз факторів, які визначають функціонування ринку праці сфери культури, який дає підстави стверджувати, що в Україні у 1990-1999 рр. були відсутні необхідні соціально-економічні умови для розвитку ринку праці. Це спричинено, зокрема, низькою мотивацією до праці в державних закладах культури, стримуючою кредитною, інвестиційною, податковою політикою щодо розвитку культури, зменшенням бюджетних витрат на культуру, низькою якістю продукції культури. Проте деяке покращення основних макроекономічних показників у 2000-2001 рр. призводить до виникнення позитивних тенденцій на ринку праці сфери культури.
5. Сучасний стан ринку праці сфери культури визначається його структурою і характеризується: скороченням чисельності працівників в межах цієї сфери на фоні збільшення їх частки у народному господарстві країни, що свідчить про перерозподіл робочої сили у третій сектор” відповідно до світової тенденції; збільшенням попиту на робочу силу та активізацією процесів працевлаштування; існуванням прихованого безробіття, скороченням вимушеної неповної зайнятості, широким розповсюдженням нерегламентованої діяльності в культурі.
6. В результаті дослідження якісних характеристик робочої сили сфери культури виявлено високу адаптованість в ринкових умовах спеціалістів з управління соціально-культурною сферою, що є основою їхньої конкурентоспроможності на ринку праці, та нижчу адаптованість професійних творчих працівників та працівників державних закладів культури.
7. Таким чином, дослідження показало, що одним з найпріоритетніших напрямів соціально-економічного розвитку держави є регулювання ринку праці, у тому числі і в сфері культури, оскільки діяльність саме у цій сфері покликана на етапі трансформації суспільства зберегти духовну цілісність української нації. Регулювання ринку праці сфери культури запропоновано здійснювати у відповідності з концепцією змішаного регулювання ринку праці, забезпечуючи поєднання механізмів державного макроекономічного регулювання з регулюванням на мікрорівні.