Каталог / ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ / Экономическая теория
скачать файл:
- Название:
- Гут Ігор Олександрович. Ірраціональність поведіки домашніх господарств як споживачів
- Альтернативное название:
- Гут Игорь Александрович. Иррациональность поведения домашних хозяйств как потребителей
- ВУЗ:
- Дніпропетровський університет економіки та права, Дніпропетровськ
- Краткое описание:
- Гут Ігор Олександрович. Ірраціональність поведіки домашніх господарств як споживачів : Дис... канд. наук: 08.01.01 2005
Гут І.О. Ірраціональність поведінки домашніх господарств як споживачів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 Економічна теорія. Дніпропетровський університет економіки та права, Дніпропетровськ, 2004.
Дисертаційна робота присвячена розгляду проблеми ірраціональності в споживацькій поведінці домашніх господарств, а також врахування та використання ірраціональної складової при формуванні програм маркетингових комунікацій та систем збуту підприємств в цілому. Ірраціональність розглянуто як антипод економічного розуму”, її походження вплив почуттів, вияв емоцій.
Побудовано модель процесу споживацького вибору, що здійснює домогосподарство в ринкових умовах. До неї включено доход, ринкові комунікації та стимулювання збуту як базові фактори впливу, а також фактори-фільтри” пізнавальні здібності, соціальне середовище та психологічні особливості індивіду. Запропоновано поділ ринкової ірраціональності споживача на усвідомлену та неусвідомлену. Розглянуто ресурси споживачів-домогосподарств: економічні, часові та пізнавальні, а також їх вплив на ринкові рішення.
Проаналізовано фактори, які в цілому визначають специфіку поведінки споживачів в Україні: особливості рівня доходів домогосподарств та їх диференціації, особливості менталітету. Показано залежність між рівнем доходу, пізнавальних здібностей споживачів-домогосподарств та часткою ірраціональної складової в ринкових рішеннях.
Розглянуто головні функції комунікаційної підсистеми підприємства інформаційну та спонукальну. Визначено функцію якості товару та запропоновано новий підхід щодо врахування її впливу: а) вплив на споживацький вибір; б) сприяння (обмеження) виходу товару на ринок; в) визначення цільового ринку та закріплення товару на ринку; г) збереження довготривалих стосунків зі споживачем; д) вплив на зміст та характер комунікаційних сигналів по лінії підприємство споживач, в тому числі на співвідношення акцентів раціонально-ірраціональних. Показано переважання якості маркетингових комунікацій над якістю товару в процесі впливу на первинний вибір товару споживачем.
Розглянуто моду як комунікаційний елемент та суспільний феномен, який використовується в системах маркетингових комунікацій. Запропоновано проекти маркетингових комунікацій синтезованого типу, які є орієнтованими на реалізацію синергетичного ефекту.
1. У даній роботі розкрито економічну сутність терміну ірраціональність. Доведено, що ірраціональність економічної поведінки є проявом, відбиттям сутності людини, її дуалістичної природи біологічної та соціальної складової. Ірраціональність споживача (одна із сфер можливого вияву ірраціональності в економічних відносинах) є таким використанням ним своїх грошових ресурсів, яке не призводить до найбільш оптимального досягнення економічного зиску (можливо навіть недосягнення економічного зиску взагалі). Ірраціональність є антипод економічного розуму”, її походження дія почуттів, вияв емоцій.
2. Розглянуто ринкові рішення споживача-домогосподарства як результат внутрішньої боротьби між раціональними та ірраціональними спонукальними мотивами, між виправданими розрахунками та емоціями, почуттями. Наявність останніх типове явище, атрибут економічної поведінки в цілому.
3. Запропоновано поділ ринкової ірраціональності споживача на усвідомлену та неусвідомлену. Прояви усвідомленої ірраціональності узагальнюються в рамках таких напрямків як сатисфакція, альтруїзм, міжчасовий вибір, вибір в умовах невизначеності, ситуативний вплив, проблема зобов’язань. Неусвідомленість результат обмеженості економічного мислення індивіду. Масштаби неусвідомленої ірраціональної поведінки визначаються пізнавальними здібностями та рівнем інформованості. Конкретний стан цих факторів залежить від ряду чинників доходу, рівня освіти, рівня інтелекту та інших. Споживач природно обмежений щодо здатності сприймати та засвоювати інформацію. Найчастіше ірраціональна поведінка споживача результат неусвідомленої ірраціональності. Усвідомлена ірраціональність свідоме ігнорування економічної правильності”.
4. Побудовано модель споживацької поведінки домогосподарства з урахуванням факторів впливу: базових та факторів-фільтрів”. Базовими факторами визначено рівень доходу (ендогенний, внутрішній фактор) та систему маркетингових комунікацій, яка будується між підприємством та споживачем, а також систему стимулювання збуту (екзогенні, зовнішні фактори). До основних факторів-фільтрів” віднесено: пізнавальні здібності індивіда, соціальне середовище та психологічні особливості індивіда.
5. Доведено, що доход ключовий елемент в моделі споживацької поведінки домогосподарства. Він є одним із базових факторів економічного вибору, а також відіграє найважливішу роль у визначенні структури, якісного змісту фільтру”. Зростання доходу збільшує потенціал ірраціональності, з одного боку, та збільшує можливості фільтрації”, з іншого. Між рівнем доходу та ірраціональністю існує пряма, але ступенева, залежність. Прогалини” нечутливості виникають тому, що домогосподарства утримуються від збільшення рівня споживання через ряд обставин (невпевненість у досягнутому, небажання ризикувати та змінювати споживацькі переваги тощо).
6. Розглянуто ресурси споживачів-домогосподарств та доведено особливе значення ресурсу пізнавальних здібностей. Можливості споживача, як суб’єкта, котрий забезпечує задоволення своїх потреб, залежать від його насамперед грошових ресурсів, а також часових і пізнавальних ресурсів. Пізнавальні здібності найбільш складний вид ресурсів, їх структурними елементами є інтелект та рівень освіти (первинні фактори), досвід та інформованість (вторинні фактори).
7. Введено ряд факторів, що коригують загальну модель споживацької поведінки з урахуванням особливостей та специфіки сучасного стану економічних відносин в Україні. Ключовими факторами, які в цілому визначають специфіку поведінки споживачів в Україні, є низький в цілому рівень доходів домогосподарств та глобальна диференціація доходів населення. Певне підвищення рівня доходів населення супроводжується новими раціонально-ірраціональними імпульсами: раціональні у випередженні темпів зростання заощаджень над темпами зростання споживацьких витрат, ірраціональні в коригуванні структури споживацьких витрат. Менталітет українського споживача, особливості його культури споживання містять в собі як риси тимчасового (але досить тривалого характеру), так і довготривалого характеру.
8. Розглянуто збутову систему підприємства в широкому значенні, як підсистему, через яку відбувається виявлення, врахування, а також стимулювання ірраціональності споживача-домашнього господарства в обмінних операціях на споживчому ринку. В управлінні збутовою системою доцільно концентрувати увагу на таких групах питань: а) питання функціонально-ринкового характеру; б) питання взаємовідносин із контрагентами, комунікацій; в) питання управління персоналом, який взаємодіє зі споживачами реальними та потенційними.
9. Комунікаційну підсистему підприємства розглянуто як основну складову через яку здійснюється вплив на ірраціональність споживачів-домашніх господарств. Визначено її головні функції інформаційну та спонукальну. В рамках першої доречно виділити інформаційно-продуктову та інформаційно-функціональну складові. Перша з них передбачає комунікацію з виходом на раціональний блок” свідомості, мотивації споживача. Одночасно реалізація цієї функції усвідомлено чи неусвідомлено передбачає й вихід на ірраціональний блок”, тобто ця функція є змішаною за своєю суттю. Інформаційно-функціональна складова орієнтована насамперед на збудження” раціонального блоку”. В реалізації спонукальної функції особливого значення набуває оформлення сигналу” зміст, форма, час та місце передачі.
10. Запропоновано модель споживацького вибору, яка показує співвідношення значимості якості товару та якості комунікацій. В теперішніх умовах відбувається трансформація функцій якості товару, до яких можна віднести: а) вплив на споживацький вибір; б) сприяння (обмеження) виходу товару на ринок; в) визначення цільового ринку та закріплення товару на ринку; г) збереження довготривалих стосунків зі споживачем; д) вплив на зміст та характер комунікаційних сигналів по лінії підприємство споживач, в тому числі на співвідношення акцентів раціонально-ірраціональних.
11. Мода розглядається як комунікаційний елемент та суспільний феномен, який використовується в інших елементах маркетингової комунікації. Економічне призначення моди прискорення процесів оновлення того товарного набору, яким користуються споживачі. Мода протидія схильності домашніх господарств до заощаджень. Мода створює моральну основу ірраціональної поведінки. Мода комбінує в собі ірраціональне та раціональне (воно суттєво поступається).
12. Надані рекомендації щодо інтеграції та оновлення інструментів маркетингових комунікацій з метою підвищення рівня їх здатності збуджувати необхідні емоції як умови активізації попиту, як умови досягнення конкурентних переваг. Доведено, що проекти синтезованого типу є заходами створення та реалізації синергетичного ефекту.
- Стоимость доставки:
- 150.00 грн