Хомин Петро Якимович. Формування системи звітності сільськогосподарських підприємств та її облікового забезпечення

Краткое описание

Хомин Петро Якимович. Формування системи звітності сільськогосподарських підприємств та її облікового забезпечення: дис... д-ра екон. наук: 08.06.04 / Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН. - К., 2004

Хомин П.Я. Формування системи звітності сільськогосподарських підприємств та її облікового забезпечення. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.04 бухгалтерський облік, аналіз та аудит. Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” УААН Київ, 2004.
Дисертація присвячена розробці системи звітності сільськогосподарських підприємств та її облікового забезпечення в ринкових умовах. Обґрунтовано концептуальний підхід до вирішення теоретичних та організаційно-методологічних і методичних проблем формування такої системи звітності сільськогосподарських підприємств, яка б забезпечувала запити користувачів інформації та органічний взаємозв’язок з нею облікового забезпечення з урахуванням особливостей фінансового, управлінського та податкового обліку. Поглиблено деякі положення теорії бухгалтерського обліку. Сформульована концепція поділу звітності на внутрішню і зовнішню та відповідності її показників науково обґрунтованим критеріям їхнього формування.
Розроблена сучасна методологічна база облікового забезпечення фінансової, податкової, статистичної звітності, яка дозволяє формувати звітну інформацію в органічному взаємозв’язку із змістом звітних форм. Запропоновано сучасну модель інформаційного забезпечення управлінської діяльності в галузі сільського господарства, яка ґрунтується на комплексній методиці використання даних звітності та їх інтерпретації при формуванні рішень менеджерів щодо економічного регулювання виробництва.

У дисертації теоретично обґрунтовано вирішення наукової проблеми методології і методики формування системи звітності сільськогосподарських підприємств та її облікового забезпечення з урахуванням вимог ринкової економіки, що виявляється у концептуально новому науковому напрямі взаємозв'язку і взаємозалежності бухгалтерського обліку та звітності й вимагає удосконалення курсів Фінансовий облік”, Управлінський облік”, Звітність сільськогосподарських підприємств” у навчальних закладах України.
На основі дослідження цієї проблеми сформульовано ряд висновків, концептуально-теоретичного, методологічного і науково-практичного характеру, що відображають вирішення основних завдань відповідно до поставленої у дисертації мети.
1. Звітність сільськогосподарських підприємств повинна функціонувати як упорядкована сукупність взаємоузгоджених показників, що охоплюють і характеризують результати їх виробничо-фінансової діяльності, тобто відповідати основним системоутворюючим принципам: цілісності, взаємозв’язку і взаємозалежності системи й зовнішнього середовища, структурності, ієрархічності, множинності опису. Система звітних показників повинна адекватно відображати реальний стан і процеси виробничо-фінансової діяльності господарюючих суб’єктів з метою задоволення науково обґрунтованих запитів зовнішніх і внутрішніх користувачів.
2. Трансформація облікових даних в інформацію, придатну для аналітичної інтерпретації при формуванні управлінських рішень, задоволення потреб інших користувачів здійснюється через звітність. Саме така трансформація цих даних є найслабше науково обґрунтованою, тому інформаційні запити користувачів не задовольняються ні на мікро-, ні на макрорівні.
3. З метою обґрунтованості управлінських рішень необхідно впорядкувати зміст звітності, оскільки як надмірно деталізована статистична й податкова звітність, так і надто узагальнена фінансова цього не забезпечують, а зумовлюють лише хаотичний і несистемний характер використання наявної в ній інформації.
4. При організації звітності сільськогосподарських підприємств необхідно забезпечувати її адекватність тим процесам, що відбуваються в галузі, та відповідність науково обґрунтованим запитам користувачів. Такий підхід дозволяє сформувати оптимальну систему звітних показників за всіма видами звітності.
5. Внаслідок зведення звітних показників відбувається взаємне погашення їх позитивних і негативних відхилень від значень, досягнутих раніше, чи розрахованих у бізнес-планах, що викривлює інформацію за будь-якою сукупністю об’єктів.
Для того, щоб уникнути подібних викривлень звітних показників, треба застосовувати вихідні методологічні принципи консолідації за всіма видами звітності та відповідно доповнити П(С)БО 20 „Консолідована фінансова звітність”.
6. Інформаційна модель сільськогосподарського підприємства повинна органічно поєднувати облікове забезпечення формування звітних показників, їх подання користувачам й аналітичну інтерпретацію.
7. Розробку і затвердження форм зовнішньої звітності здійснюють різні відомства, без узгодження її змісту. Внаслідок цього при значному скороченні фінансової звітності, вона надмірно розширена за такими видами, як податкова або звітність про відрахування на соціальні заходи. Тому необхідне узгодження всіх видів звітності у Міністерстві фінансів України, незалежно від того, яким відомством вони вводяться. Одночасно треба переглянути вже введені форми звітності.
8. З прийняттям Положень (стандартів) 1-4 зміст фінансової звітності значно скорочено, чим суттєво зменшено дублювання показників, які наводяться в іншому виді зовнішньої звітності статистичній. Проте його повністю не усунуто, а тому необхідно внести відповідні зміни у фінансову й статистичну звітність та відмінити „Основні економічні показники діяльності сільськогосподарських підприємств” ф.№50 с.-г.
9. Спостерігається практика внесення змін у форми звітності всередині і навіть після закінчення звітних періодів, у зв’язку з чим організувати її належне облікове забезпечення досить складно. Тому будь-які зміни у формах звітності повинні здійснюватись до початку звітного періоду.
10. Баланс як засіб узагальнення облікової інформації є елементом методу бухгалтерського обліку і не може бути одночасно однією із форм фінансової звітності.
Тому Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 Баланс” та звітна форма №1 повинні мати назву, що відповідають їхній сутності Звіт про фінансовий стан підприємства, його активи, зобов’язання і власний капітал”.
11. Загальний підхід до організації обліку і звітності в Україні схематично можна навести у вигляді перевернутої піраміди, основа якої облікове забезпечення замість нижніх точок опори знаходиться у верхній площині. Як наслідок, системи облікового забезпечення і звітності нестабільні, відбуваються їх часті необґрунтовані зміни, хоча має дотримуватись органічна єдність і стійкість систем бухгалтерського обліку та звітності.
12. Узгодження облікового забезпечення і звітності вимагає синхронізації відображення показників у звітних формах та їх формування в облікових реєстрах. У зв’язку з цим терміни подання форм статистичної звітності не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки аналітичні реєстри складаються за місяць, а підсумки в них визначаються через кілька днів після його завершення.
Терміни подання звітності мають бути узгоджені з можливостями їх облікового забезпечення та науково обґрунтованими запитами менеджерів сільськогосподарського виробництва й інших користувачів.
13. Назва перших шести положень (стандартів) бухгалтерського обліку є некоректною щодо їхнього змісту, бо насправді вони є методологічною основою лише фінансової звітності. Разом з тим залишається невирішеною проблема стандартизації статистичної і податкової звітності та про відрахування на соціальні заходи.
Тому для П(С)БО 1 пропонується назва Загальні вимоги до зовнішньої звітності” і в ньому треба викласти розділ Склад та елементи зовнішньої звітності” з урахуванням критеріїв формування звітних показників.
14. Необхідно суттєво скоротити зміст податкової звітності, яка в останні роки надмірно розширена, а її облікове забезпечення надто ускладнене. Вона стала головною серед інших видів звітності, хоч її інформативна важливість у порівнянні з фінансовою чи статистичною обмежена.
Надалі вона має функціонувати лише за умови експертизи її змісту методологічним управлінням Міністерства фінансів України.
15. Доцільно відмінити податкові накладні, як і ведення книг обліку продажу і придбання товарів, які дублюють товарно-транспортні накладні та відомості фінансового аналітичного обліку. Посилення контролю за достовірністю сплати податку на додану вартість можна досягти лише за умови скорочення витрат часу на складання й опрацювання первинних документів і аналітичних реєстрів, а не їх дублюванням.
16. Звітність про відрахування на соціальні заходи надто громіздка, в ній наводяться навіть дані, які дублюють аналітичний облік. Треба забезпечити відповідність її змісту обґрунтованим критеріям формування звітних показників.
17. Звітність про витрати виробництва сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств відрізняється за змістом. До того ж, ці показники дублюються у фінансовій і статистичній звітності, що зумовлює необхідність застосування таких форм звітності про витрати виробництва, які дають змогу забезпечити їх порівняльність, незалежно від типу сільськогосподарських підприємств.
18. Прийняті положення (стандарти) бухгалтерського обліку мають суттєві недоліки: не забезпечено взаємоузгодження змісту форм фінансової звітності; введено нові дефініції, які не відповідають визначенням показників звітності; фінансова звітність не враховує специфічних особливостей сільського господарства. У сукупності це зумовлює необхідність внесення змін до цих документів.
19. Діючий План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та інструкцію з його застосування необхідно удосконалити, адже нині вони не відповідають вимогам достовірності звітності, оскільки не забезпечують точного обліку витрат виробництва, які розосереджені на рахунках другого, восьмого та дев’ятого класів, виключення з валюти балансу регулюючих статей, системного обліку оподатковуваного прибутку, а окремі рахунки навіть протирічать принципу їх поділу на активні й пасивні.