Ільяна Валентина Михайлівна. Корекція дислексій в учнів молодших класів спеціальних шкіл для дітей з тяжкими порушеннями мовлення

Краткое описание

ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

Ільяна Валентина Михайлівна

УДК 376 056.264:616.89 008.434.5

КОРЕКЦІЯ ДИСЛЕКСІЙ В УЧНІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ШКІЛ ДЛЯ ДІТЕЙ З ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ

13.00.03 корекційна педагогіка

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Данілавічютє Еляна Анатоліївна,
кандидат педагогічних наук

Київ 2010
ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП.3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні передумови дослідження проблеми вад читання
у молодших школярів тяжкими порушеннями мовлення..11
1.1. Сучасні погляди на процес читання в структурі
писемного мовлення..11
1.2. Розвиток передумов читання в онтогенезі.23
1.3. Формування навички читання в умовах нормального
мовленнєвого розвитку.26
1.4. Особливості опанування навички читання
дітьми з порушеннями мовлення.32
Висновки до першого розділу..41
РОЗДІЛ 2. Дослідження стану сформованості навички читання
умолодшихшколярівзтяжкимипорушеннямимовлення...43
2.1. Завдання і методика першого етапу
констатувального експерименту..43
2.2. Результати дослідження читання..46
Висновки до другого розділу...61
РОЗДІЛ 3. Механізми дислексій у молодших школярів з тяжкими
порушеннями мовлення.63
3.1. Завдання та організація другого етапу
констатувального експерименту..63
3.2. Стан сформованості компонентів психологічної структури читання...81
3.3. Особливості прояву дислексичних помилок та їх механізми..132
Висновки до третього розділу150
РОЗДІЛ 4. Експериментальна методика подолання дислексій
у молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення.154
4.1. Теоретичні передумови та зміст формувального експерименту.154
4.2. Аналіз результатів формувального експерименту167
Висновки до четвертого розділу175
ВИСНОВКИ177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...181
ДОДАТКИ...203

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Теоретичний аналіз психолінгвістичної, нейропсихологічної, психолого-педагогічної літератури свідчить про значний інтерес науковців і практиків до процесу читання у структурі писемного мовлення, розвитку передумов читання в онтогенезі, формування навички читання в умовах нормального мовленнєвого розвитку та особливостей опанування навички читання дітьми з порушеннями мовлення.
2. Встановлено, що у вивченні проблеми дислексій у молодших школярів із ТПМ недостатньо враховуються найбільш вагомі для практики аспекти структури читання. Вибірковість у вивченні окремих складових під час діагностики та у процесі корекції порушень писемного мовлення значно збіднює та знижує ефективність роботи щодо їх подолання. Під час дослідження розроблено алгоритм визначення механізмів дислексичних помилок у молодших школярів із ТПМ з урахуванням ієрархічної послідовності компонентів психологічної структури читання.
3. Вивчення стану сформованості навички читання дало змогу виділити різні типи помилок, визначити особливості їх прояву, а також тенденції прямого та зворотного розвитку в читацькій діяльності молодших школярів із ТПМ.
У більшості молодших школярів з ТПМ (79,6%) рівень сформованості навички читання недостатній. Показники технічної сторони читання (швидкість, тип читання, правильність, виразність та інтонування, впізнавання та розрізнення графем) за усіма параметрами знижені. Порушення з боку правильності читання проявляються у великій кількості різноманітних за якістю помилок, таких як заміни, пропуски, перестановки, додавання зайвих букв та складів, спотворення та перекручування слів, недочитування, семантичні помилки та неправильне наголошування. У ході дослідження встановлено, що такі типи помилок як заміни, пропуски та додавання з часом не зникають і рівень їх зниження незначний. Швидкість читання також знаходиться на низькому рівні. Темп читання значної частини учнів з ТПМ (42,9% 2 кл., 88,2% 3 кл., 88,5% 4кл.) не відповідає програмовим вимогам загальноосвітньої школи для дітей з нормальним мовленнєвим розвитком. Молодші школярі з вадами мовлення читають переважно складами та словами (35,7% 2 кл., 41,2% 3 кл., 46,2% 4 кл.). Читання словами викликає ряд утруднень, тому повноцінне синтетичне читання молодших школярів з ТПМ залишається несформованим і доступне лише третині учнів четвертих класів. Страждає і такий показник як виразність. Читання молодших школярів з мовленнєвими вадами переважно малоінтоноване та монотонне (64,3% 2 кл., 35,3% 3 кл., 38,5% 4 кл.). Зазначені труднощі перешкоджають повному і достатньому розумінню та усвідомленню прочитаного матеріалу, що підтвердив аналіз розуміння прочитаного. Недостатнє усвідомлення письмового повідомлення відбувається як за рахунок основних мовленнєвих порушень (стану загального мовленнєвого розвитку), так і за рахунок недостатнього рівня сформованості технічної сторони читання.
Особливості розвитку навички читання в учнів молодших класів з ТПМ, які було виявлено у процесі спеціально організованого дослідження, визначення найпоширеніших, найтиповіших та найстійкіших помилок, що є характерними читацькій діяльності, свідчить про наявність дислексій у значної частини учнів молодших класів з ТПМ (79,6%).
4. Встановлено ступінь кореляції дислексичних помилок з особливостями розвитку усного мовлення, з одного боку, та своєрідністю функціонування аналізаторних систем, що обслуговують процес читання, з другого.
Враховуючі всю складність структури процесу читання досліджено стан сформованості компонентів психологічної структури читання у молодших школярів з ТПМ+Д, що підтверджено результатами статистичної обробки даних за методом Стьюдента. Виявлено такі групи учнів за різними механізмами порушення:
· Учні, яким притаманні виражені порушення сформованості зорових та слухових функцій і операцій та відповідних ієрархічно вищих фонематичних процесів та зорових операцій та функцій на графемному матеріалі (молодші школярі 2 класу, провідним мовленнєвим порушенням яких є моторна та сенсомоторна алалії, 5,6%).
· Учні, яким притаманні виражені порушення слухових функцій і фонематичних процесів та у значно меншому ступені, відносно до попередніх, зниження зорових операцій та функцій (молодші школярі переважно 2 та 3 класів, провідним мовленнєвим порушенням яких є дизартрія або ринолалія, ускладнені загальним недорозвитком мовлення та тяжкі форми заїкання, ускладнені поліморфною дислалією з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення або нерізко вираженим загальним недорозвитком мовлення 33,3%).
· Учні, у яких наявні порушення слухових функцій та фонематичних процесів, починаючи з різного ступеня сформованості. Зорові операції та функції сформовані на достатньому рівні (молодші школярі 3 та 4 класів із провідним мовленнєвим порушенням дизартрією та ринолалію 22,2%)
· Учні з низьким рівнем сформованості зорових функцій та операцій, в одних випадках, з їх нижчого щабля 8,3%, в інших, з вищого 30,6% (молодші школярі 2-4 класів, первинним мовленнєвим порушенням яких була дизартрія, ускладнена загальним недорозвитком мовлення, та тяжкі форми заїкання з нерізко вираженим загальним недорозвитком мовлення 38,9%).
Виявлено, що природа дислексичних помилок (замін, пропусків, додавань) пов’язана із недостатністю різних за рівнем розвитку зорових функцій (починаючи або з більш низького, що характеризується результатами виконання завдань на абстрактному матеріалі, або з більш високого рівня, що проявляється на матеріалі графем), слухових функцій (сприймання, уваги, пам’яті, контролю) та фонематичних процесів (починаючи з перцептивного рівня сприймання в одних випадках, чи рівня уявлень, фонематичного аналізу, в інших), зниження та особливості функціонування яких розкривають своєрідність механізмів дислексії у молодших школярів із ТПМ.
5. Розроблено та експериментально перевірено ефективність диференційованої корекційної методики з подолання найтиповіших дислексичних помилок у молодших школярів із ТПМ. Результативнiсть корекцiйного впливу забезпечується урахуванням виявлених механiзмiв помилок; використанням найзбереженiших аналiзаторних систем; вибором основних напрямiв навчання, якi передбачають формування слухових і зорових функцій та операцій з урахуванням їх ієрархічної складності.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспектива подальшого дослідження полягає в організації попереджувального навчання дітей з ТПМ дошкільного віку.