ІМУНОМОРФОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТАНУ ОРГАНІВ ІМУНІТЕТУ ТА ЗАЛОЗИСТОГО ШЛУНКА КУРЕЙ, ЩЕПЛЕНИХ ВАКЦИНАМИ ПРОТИ ХВОРОБИ МАРЕКА

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
«ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ»

На правах рукопису

МЕДВІДЬ КАТЕРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 619:591.8:591.47:578.825.1:636.5:616 097.3

ІМУНОМОРФОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТАНУ ОРГАНІВ ІМУНІТЕТУ ТА ЗАЛОЗИСТОГО ШЛУНКА КУРЕЙ, ЩЕПЛЕНИХ ВАКЦИНАМИ ПРОТИ ХВОРОБИ МАРЕКА

16.00.03 ветеринарна мікробіологія, епізоотологія, інфекційні хвороби та імунологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
доктор ветеринарних наук,
професор,академік УААН
КРАСНІКОВ Геннадій Андрійович

ХАРКІВ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП.............................................................................................................
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.
1.1 Хвороба Марека.............................................................................
1.2. Патогенез........................................................................................
1.3. Імунодефіцити. Загальні положення...........................................
1.4. Вакцинопрофілактика хвороби Марека......................................
1.5. Органи імунітету птиці.................................................................
1.6. Висновок з огляду літератури......................................................
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.............................
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ...............................
3.1. Вивчення імуносупресивної дії вакцин проти хвороби Марека на імунокомпетентні органи курчат..............................................................
3.1.1. Вивчення імуносупресивної дії вакцин «Nobilis Marec THV lyo» (штам PB-THV1), «Nobilis Rismavac+CA 126» (штами CVI-988 і FC-126), «Бімарек» (штами FC-126 і SB-1) проти хвороби Марека за морфологічним станом імунокомпетентних органів курчат.....................................................................................................
3.1.2. Вивчення супресивної дії вакцин «Бімарек» (штами FC-126 і SB-1) і «Пулвак Марек» (штам FC-126) проти хвороби Марека за морфологічними змінами органів імунного захисту курчат.....................................................................................................
3.1.3. Вивчення імуносупресивної дії вакцини «Біокмарек» (штами FC-126 і SB-1) проти хвороби Марека за морфологічним станом імунокомпетентних органів курчат........................................
3.1.4. Вивчення особливостей будови цекальної тонзили у курчат різного віку............................................................................................
3.1.5. Оцінка впливу вакцин «Бімарек» (штами FC-126 і SB-1) і «Пулвак Марек» (штам FC-126) на імуноморфологічну структуру цекальної тонзили курчат.....................................................................
3.2 Вивчення особливостей гістопатологічних змін бурси Фабриціуса курчат, інфікованих епізоотичними штамами вірусу хвороби Марека..........................................................................................
3.3. Імуноморфологічна оцінка структури залозистого шлунка курчат різного віку та при хворобі Марека.............................................
РОЗДІЛ 4. ОБГОВОРЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.....................
ВИСНОВКИ.....................................................................................................
ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ...........................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................
ДОДАТКИ........................................................................................................
ДОДАТОК А....................................................................................................

5
11
11
13
24
31
34
39
41
45

45

45

50

58

69

72

77

82
88
103
106
107
138
139

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВГІ
ВХМ
ІБФ
ІС
ІТ
ЛВ
ЛФ
МКС
ФУО
ХМ
ЦТ
CD
DALT
MALT

-вірус герпесу індиків
-вірус хвороби Марека
-індекс маси бурси Фабриціуса
-індекс маси селезінки
-індекс маси тимусу
-лімфатичний вузлик
-лімфатичнний фолікул
-мозково-кіркове співвідношення
-фокусутворюючі одиниці
-хвороба Марека
-цекальна тонзила
-cluster of designation
-ductus-associated lymphoid tissue
-mucosa- associated lymphoid tissue

ВСТУП

Хвороба Марека поширене інфекційне захворювання, що характеризується хронічним перебігом і розвитком неопластичних лімфоїдних пухлин у паренхіматозних органах, шкірі та запальними процесами в нервах і нервових сплетіннях, не піддається лікуванню і викликає загибель птиці.
Це захворювання є серйозною проблемою у сучасному птахівництві. Вивчення його має фундаментальне значення як модель дослідження онкогенних вірусів, зокрема при розробці проблеми вакцинопрофілактики пухлин не тільки у ветеринарній, але й гуманній медицині [208]. Дуже значимим у цьому плані є висловлювання Делеклузе і Хоммертлідта: «Відкриття лімфотропних вірусів хвороби Марека як етіологічних агентів цього захворювання виявилось класичною темою для дослідження рака як з позиції імунології, так і генетики» [130, 207].
Інтенсивне вивчення збудника хвороби, що відноситься до герпесвірусів, дозволило встановити різноманіття його серо- і патотипів і відібрати вакцинні штами, на базі яких створені моно-, бі- та полівалентні вакцини, що випускаються в рідкому та ліофілізованому стані [146, 170, 206, 213].
При широкому використанні різних вакцин не завжди враховуються особливості їх впливу на органи імунітету і практично не вивчається можливість їх імуносупресивної дії, яка різко виражена у польових штамів вірусу. Очевидно, що це є суттєвим недоліком при оцінці запропонованих комерційних вакцин.
Великі можливості в цьому плані відкриває застосування патоморфологічних методів оцінки гістоморфологічного статусу імунокомпетентних органів птиці: тимуса, фабрицієвої бурси, селезінки, а також інших органів, які найбільш часто уражуються при цьому захворюванні залозистого шлунка, сім’яників, нирок, серця, печінки, шкіри.
Актуальність теми. Хвороба Марека завдає значних збитків сучасному птахівництву. Особливе значення має гостра вісцеральна форма цього захворювання, яка була встановлена в СРСР у 1970р., хоча класична форма відома в Україні ще з 19381940рр.
Значний внесок у вивчення хвороби Марека зробили, зокрема, українські вчені В.В.Герман [20, 21], Р.Н.Коровін [74], Г.А.Красніков [29], Б.Т.Стегній [18] таін.
Гостра форма хвороби Марека має тенденцію до швидкого поширення та набула характеру суттєвої проблеми практично для всіх країн світу зрозвинутим птахівництвом.
Ситуація щодо хвороби Марека різко покращилась з часу створення перших вакцин із неонкогенних серотипів збудника або атенуйованого вірусу. Вирішальне значення мали дослідження A.A.Shat, B.W.Calnek etal. [256], B.H.Rispens [204] таін.
Сконструйовано моно-, бі- та полівалентні вакцини, в основу яких покладено використання штамів трьох серотипів.
На жаль, дані щодо порівняльного вивчення їх імуносупресивних властивостей не систематизовані. Що стосується дослідження гістоморфології органів імунітету після щеплення курей вакцинами проти хвороби Марека, вони фактично не проводились, що слугувало підґрунтям для власних досліджень у даному напрямку.
Досить ґрунтовні результати досліджень щодо імуносупресивних станів птиці, а також особливостей змін органів при асоційованих інфекціях, в тому числі й за хвороби Марека, отримані В.М. Апатенком [4, 5, 6, 7].
Досить широко висвітлені дані щодо гістологічних змін органів імунітету птиці, імунізованої проти хвороб Ньюкасла та Гамборо [20, 22, 35, 36, 37, 49, 57, 64, 65, 79, 88, 91, 156, 159, 168, 175]. Єповідомлення про ураження тимуса, селезінки і бурси Фабриціуса при вісцеральній формі хвороби Марека, проте відсутні дані відносно характеру змін органів імунітету після щеплення курей різними вакцинами проти цього захворювання. Відсутні також дані про характер змін бурси Фабриціуса після зараження епізоотичними штамами вірусу хвороби Марека, що слугувало підставою для проведення таких досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є частиною досліджень, що включені до тематичних планів ННЦ «ІЕКВМ»: «Дослідити механізми формування клітинного і гуморального імунітету з метою удосконалення методів діагностики, профілактики і лікування заразних хвороб тварин» (20012005рр., №державної реєстрації 010101U001615) та «Вивчити фундаментальні та прикладні основи формування імунітету і регуляції метаболізму з метою створення нових методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин» (20062010рр., №державної реєстрації 0106U000339).
Мета роботи. Метою досліджень було вивчення особливостей розвитку патоморфологічних змін центральних (тимус, бурса Фабриціуса) та периферійних органів імунітету, а також залозистого шлунка курей після щеплення різними вакцинами проти хвороби Марека та зараження епізоотичними штамами вірусу хвороби Марека.
Завдання досліджень:
—вивчити зміни органів імунітету після введення вакцин: Nobilis Marec THVlyo, що містить штам PB‑THV1; Nobilis Rismavac+СА126 із штамів CVI‑988 і FC‑126; Бімарек зі штамів FC‑126 і SB‑1; Біокмарек, що містить штами SB‑1 і FC‑126;
—дослідити особливості змін органів імунітету (бурси Фабриціуса, тимуса, селезінки), а також залозистого шлунка і цекальної тонзили після вакцинації живою бівалентною культуральною вірусвакциною проти хвороби Марека «Бімарек» зі штамів FC‑126 і SB‑1, атакож живою ліофілізованою вакциною проти хвороби Марека птиці Пулвак Марек ГВІ, яка містить штам FC‑126;
—визначити комплекс характерних змін органів курей, що дозволяють оцінити ступінь імуносупресивної дії вакцин;
—вивчити особливості нормальної структури залозистого шлунка та цекальної тонзили в інтактних курчат різного віку;
—вивчити особливості імуноморфологічних змін органів курчат при зараженні епізоотичним вірусом хвороби Марека.
Об’єкт дослідження. Хвороба Марека, імуносупресія, імунопрофілактика.
Предмет дослідження. Вплив вакцинних та епізоотичних штамів вірусу хвороби Марека різної вірулентності на структурно-функціональний стан органів імунного захисту курей.
Методи досліджень. Робота була виконана із застосуванням гістологічного методу досліджень для виготовлення гістопрепаратів, морфометричного методу з використанням окулярної вставки (окуляр-мікрометра) для визначення розмірів гістологічних структур, гістохімічного методу для роздільного виявлення ДНК і РНК, статистичного методу.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше визначено особливості та динаміку змін центральних і периферійних органів імунітету курей після щеплення їх вакцинами проти хвороби Марека. Показано, що всі застосовані вакцини спричиняють імуносупресивний вплив на досліджені органи, причому, вираженість та тривалість цього впливу при застосуванні різних вакцин були неоднаковими.
Доведено, що найбільш інформативні дані про імуносупресивний вплив вакцин проти хвороби Марека дають гістоморфологічні дослідження бурси Фабриціуса.
Вперше встановлено наявність у господарствах України штамів вірусу хвороби Марека, що викликають переважне ураження бурси Фабриціуса та визначено п’ять основних типів її ушкодження: проста делімфотизація, пухирчасте балонування клітин мозкової речовини фолікулів, кістозне руйнування фолікулів, залозисте переродження фолікулів або змішаний їх тип.
Отримані нові дані щодо особливостей локалізації, структури та динаміки розвитку біляпротокових, підепітеліальних, підсполучнотканинних лімфоїдних утворень залозистого шлунка та будови цекальної тонзили у курчат різного віку.
Практичне значення отриманих результатів. Визначення особливостей локалізації лімфоїдних скупчень у залозистому шлунку здорової і хворої птиці дозволяє отримати дані з патогістологічної діагностики хвороби Марека на ранніх стадіях її розвитку. Отримані під час вивчення гістології залозистого шлунка результати покладені в основу «Методичних рекомендацій зпатоморфологічної діагностики патологій залозистого шлунка курей», затверджених Науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини України (протокол №1 від 20грудня 2007року).
Показано, що результати гістоморфологічної оцінки характеру та ступеня проявів атрофії, кістозного переродження та делімфотизації бурси Фабриціуса слід ураховувати під час оцінки імуносупресивної дії нових вакцин проти хвороби Марека та вибору препаратів відповідно до епізоотичної ситуації і стану імунізованої птиці. Розроблені «Методичні рекомендації щодо гістоморфологічної оцінки вакцин проти хвороби Марека за їх супресивною дією на органи імунітету курей», що затверджені Науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини України (протокол №1 від 20грудня 2007року).
Особистий внесок здобувача. Внесок автора дисертації полягає у проведенні пошуку й аналізу літературних джерел та самостійному виконанні запланованих експериментальних та аналітичних досліджень, узагальненні одержаних результатів, обґрунтуванні висновків та пропозицій.
У дослідженнях також було використано патологічний матеріал від курчат, заражених епізоотичними штамами вірусу хвороби Марека 1‑го серотипу, який був люб’язно наданий кандидатом ветеринарних наук А.П.Геріловичем, за що висловлюємо йому щиру подяку.
Проведення всіх експериментів та виготовлення гістологічних препаратів виконані особисто здобувачем.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на III‑й конференції Всеукраїнського товариства ветеринарних патологів (м.Харків, 2004р.); міжнародній науковій конференції «Актуальные вопросы борьбы с инфекционными заболеваниями в гуманной и ветеринарной медицине», присвяченій 160‑річчю від дня народження І.І.Мечникова (м.Харків, 2005р.); міжнародній науково-практичній конференції «Ветеринарна медицина— 2005: сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва» (м.Ялта, 2005р.); міжнародній науково-виробничій конференції, присвяченій 100‑річчю з дня народження професора А.А.Авророва «Актуальні проблеми ветеринарної патології і морфології тварин» (м.Воронеж, 2006р.); міжнародній науково-практичній конференції «Наукове і кадрове забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва», присвяченій 100-річчю з дня народження доктора біологічних наук, професора В.М.Жеденова (м.Одеса, 2008р.); засіданнях методичної комісії і звітних сесіях вченої ради ННЦ«ІЕКВМ» (20032008рр.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 12наукових публікаціях, з яких 9— у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАКУкраїни, 2з них одноосібно, та в 2методичних рекомендаціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове розв’язання прикладної наукової задачі, що виявляється встановленням закономірностей впливу вакцинних (моно- та бівалентні вакцини) та епізоотичних штамів вірусу хвороби Марека на морфофункціональні параметри лімфоїдних органів та тканин курчат у залежності від вірулентності, імуногенних та онкогенних властивостей збудника (вакцинного штаму вірусу). Проведено систематизацію основних типів змін лімфоїдних органів курчат після щеплення та зараження епізоотичними штамами збудника. Доведено, що застосування живих вакцин проти хвороби Марека викликає імунологічну супресію, ступінь вираженості якої є характерним для того чи іншого вакцинного штаму, що потрібно враховувати під час вибору імунізуючих препаратів.
1.За результатами проведених досліджень визначені основні типи змін органів і динаміка їх розвитку у птиці, щепленої моно- та бівалентними вакцинами проти хвороби Марека, та після зараження епізоотичними штамами збудника. Доведено, що застосування різних живих вакцин проти хвороби Марека викликає імунологічну супресію, яка відрізняється за ступенем вираженості.
2. Після щеплення вакциною «Nobilis Rismavac+СА126» (штами CVI‑988 і FC‑126) найбільш виражені зміни спостерігаються у бурсі Фабриціуса на 90‑ту добу, що проявляється зменшенням розмірів фолікулів, втратою кіркової речовини, перетворенням їх на кісти та залозисті структури, скороченням потенціалу фолікулів.
3.Вакцина «Пулвак Марек» зумовлює локальні зміни в бурсі Фабриціуса на 30‑ту добу після щеплення. За високого значення індексу органа (5,75±0,47) фолікули зменшені у розмірі, делімфотизовані, кірковий шар складається лише з 14рядів клітин або зовсім відсутній. На 60‑ту добу відбувається відновлення структур бурси Фабриціуса та тимуса.
4.Застосування вакцини «Біокмарек» (штами FC‑126 та SB‑1) негативно впливає на імунокомпетентні органи у ранній післявакцинальний період. На 10‑ту добу маса бурси Фабриціуса та тимуса знижується в 1,4 та 1,8разу відповідно, проте у подальшому ці показники досягають або перевищують відповідні значення у контрольній групі. Зміни в органах не супроводжуються ознаками запалення та некрозу і мають зворотний характер.
5.У результаті щеплення вакциною «Nobilis Marec THVlyo» (штам PB‑THV1) відзначається різке пригнічення стану органів імунітету після 45‑ї доби, коли розмір фолікулів бурси Фабриціуса становить 217±31,3мкм, тобто в 23 рази менший за норму. Спостерігається делімфотизація органа. На 90‑ту добу відбуваються регенеративні зрушення та відновлення структури фолікулів.
6.Після щеплення вакцинами проти хвороби Марека найбільш виражені ознаки у бурсі Фабриціуса характеризуються делімфотизацією фолікулів, перетворенням їх на кісти та залозисті структури, заміщенням сполучною тканиною, на підставі чого даний орган можна розглядати як індикаторний при вивченні змін після щеплення проти хвороби Марека.
7.У результаті досліджень встановлено, що залозистий шлунок має розвинену систему лімфоїдних скупчень у різних шарах слизової оболонки— біляпротокових, підепітеліальних і підсполучнотканинних, що свідчить про його важливу функцію не тільки як органа травлення, але й як органа, що виконує імунний захист.
8.Цекальна тонзила курчат представлена переважно дифузно розташованими лімфоцитами, а також плазмоцитами та макрофагами. Їїлімфатичні вузлики заповнені переважно піронінофільними лімфоцитами типу плазмоцитів і лімфобластів. До місячного віку у поперечному зрізі лімфатичні вузлики поодинокі, але спостерігається інтенсивне збільшення їх розмірів. Цекальна тонзила 30‑добових курчат досягає високої морфофункціональної активності, починаючи з 60‑ї доби відзначаються ознаки початкової інволюції.
9. Після зараження курчат епізотичними штамами вірусу хвороби Марека 1-го серотипу розвиваються 5основних типів змін у бурсі Фабриціуса: проста делімфотизація, пухирчасте балонування клітин мозкової речовини фолікулів, кістозне руйнування фолікулів, залозисте переродження фолікулів або змішаний їх тип. За хвороби Марека проліферати поліморфних лімфоїдних клітин локалізуються як під епітеліальним шаром залозистого шлунка, так і в тканині головних залоз, що доповнює загальну характеристику патологогістологічних змін при цій хворобі.

ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ

1. Методичні рекомендації щодо гістоморфологічної оцінки вакцин проти хвороби Марека за їх супресивною дією на органи імунітету курей, затверджені Науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини України, протокол № 1 від 20 грудня 2007 року. До методичних рекомендацій увійшли дані щодо проведення гістоморфологічної оцінки стану органів імунітету курей, вакцинованих проти хвороби Марека, вказані строки проведення забою, способів фіксації патологічного матеріалу та фарбування гістозрізів, наведені основні критерії визначення стану імунокомпетентних органів.
2. Методичні рекомендації з патоморфологічної діагностики патологій залозистого шлунку курей, затверджені Науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини України, протокол № 1 від 20 грудня 2007 року. До методичних рекомендацій увійшли матеріали щодо характеристики патологоанатомічного та гістоморфологічного стану залозистого шлунку курей у нормі та при його основних захворюваннях, зокрема гіповітамінозі А, трансмісивному, дилятаційному, геморагічному, проліферативному, ерозивному, мегабактеріальному провентрикуліті, хворобах Марека та Ньюкасла.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алаотс, Я.В. К некоторым возрастным гистологическим изменениям лимфоидной ткани тимуса и клоакальной сумки у цыплят в норме и при воздействии вакцин [Текст] / Я.В. Алаотс, Ю.И. Хуссар // Эстонская с.-х. академия: сб. науч. тр. Тарту, 1980. Вып.125. С. 5559.
2. Алаотс, Я.В. Ранние возрастные гистологические изменения лимфоидной ткани у цыплят в норме и при пулорозе-тифе [Текст]: автореф. дис. канд. вет. наук / Я.В. Алаотс; [ЭСХА]. Тарту, 1976. 19 с.
3. Александровская, О.В. Цитология, гистология и эмбриология: [Текст]: учебник / О.В. Александровская, Т.Н. Радостина, Н.А. Козлов. М.: Агропромиздат, 1987. С. 279284.
4. Апатенко, В.М. Вирусные инфекции сельскохозяйственных животных. 4-е перераб. и сущ. доп. изд. / В.М. Апатенко. Х.: Консум, 2005. 188 с.
5. Апатенко, В.М. Ветеринарна імунологія та імунопатологія [Текст]: учеб. пособие / В.М. Апатенко. К.: Урожай, 1994. 128 с.
6. Апатенко, В.М. Иммунодефициты у животных [Текст] / В.М.Апатенко // Ветеринария. 1992. № 5. С. 2330.
7. Апатенко, В.М. Патоморфологическая диагностика иммунодефицитов птиц: метод. указания [Текст] / В.М. Апатенко, Е.Г.Турицина, М.Г. Ливощенко // Харьковский зооветеринарный институт. Харьков, 1988. 12 с.
8. Бабина, М.П. Профилактика возрастных иммунодефицитов и гастроэнтеритов у цыплят-бройлеров [Текст]: автореф. дис. канд. вет. наук / М.П. Бабина. Витебск, 1996. 16 с.
9. Батчер, Э.С. Лимфоидные органы и ткани [Текст] / Э.С.Батчер, И.Л.Вейсман // Иммунология. М.: Мир, 1987. Т. 1. С. 173203.
10. Бирман, Б.Я. Диагностика, лечение и профилактика иммунодефицитов птиц [Текст] / Б.Я. Бирман. Минск: Бизнесофсет, 2004. 102 с.
11. Бирман, Б.Я. Иммунодефициты у птиц [Текст]: практ. пособие / Б.Я.Бирман, И.Н.Громов Минск: Бизнесофсет, 2001. 139 с.
12. Бодрова, Л.Ф. Гистоструктура железистого отдела желудка кур при низкой калорийности рациона [Текст] / Л.Ф. Бодрова // Актуальные вопросы ветеринарной медицины / Новосиб. гос. аграр. ун-т. Новосибирск, 2004. С. 402405.
13. Болезни домашних и сельскохозяйственных птиц [Текст] / под ред. Кэльнека [и др.]. М.: Аквариум БУК, 2003. 1232 с.
14. Болотников, И.А. Физиолого-биохимические основы иммунитета сельскохозяйственных птиц [Текст] / И.А. Болотников, Ю.В. Конопатов. Л.: Наука, 1987. 168 с.
15. Бондаренко, Г.М. Возрастные особенности морфологии надпочечников, щитовидной и поджелудочной желез, тимуса и сумки Фабрициуса у петушков [Текст] / Г.М. Бондаренко, Г.Л. Радцева // Физиолого-биохимические и морфологические показатели продуктивных животных: сб. науч. тр. Ставрополь, 1986. С. 6468.
16. Бортюк, Я. Хвороба Марека основні моменти профілактики [Текст] / Я. Бортнюк // Вет. медицина України. 2002. № 5. С. 2728.
17. Бортюк. Я. Хвороба Марека основні моменти профілактики за досвідом фірми «Ломанн Анімал Хелс» [Текст] / Я. Бортюк, В. Шевчук // Вет. медицина України. 2002. № 3. С. 3839.
18. Бурсальна форма хвороби Марека [Текст] / Б. Стегній [та ін.] // Вет. медицина України. 2006. № 1. С. 1013.
19. Васильева, В.И. Морфологические особенности Гардеровой железы у кур [Текст] / В.И. Васильева // Меры борьбы с болезнями сельскохозяйственных животных: сб. науч. тр. ХЗВИ, 1973. Т. 188. С. 173178.
20. Вивчення імунологічної і морфологічної реакції курчат на введення деяких вакцин проти хвороби Гамборо [Текст] / В.В. Герман [та ін.] // Збереженість молодняка с.-г. тварин запорука розвитку тваринництва України: зб. статей наук.-практ. конф. Х., 1994. С. 89-90.
21. Вивчення імуностимулюючої дії похідного імідазолу ФІАНТ-2 призастосуванні на курчатах вірус-вакцин [Текст] / В.В. Герман [та ін.] // Вет. медицина: міжвід. темат. наук. зб. Х., 2001. Вип. 79, т. 1. С. 7883.
22. Вивчення патогенної дії вакцини БГ” шт. 228 Е проти інфекційної бурсальної хвороби на фабрицієву бурсу [Текст] / Г.Красніков [та ін.] // Вет. медицина України. 1999. № 9. С. 1213.
23. Влияние иммуностимулятора калия оротата на морфологические показатели иммунитета у цыплят при ассоциированной иммунизации против инфекционного бронхита и Ньюкаслской болезни [Текст] / М.С. Жаков [та ін.] // Актуальные проблемы патологии с-х животных: материалы междунар. науч.-практ. конф., (г. Минск, 5-6 окт. 2000 г.). Минск, 2000. С. 9598.
24. Вракин, В.Ф. Анатомия и гистология домашней птицы [Текст] / В.Ф.Вракин, М.В.Сидорова. М.: Колос, 1984. 283 с.
25. Галактионов, В.Г. Иммунология [Текст] / В.Г. Галактионов. М.: МГУ, 1998. 479 c.
26. Галактионов, В.Г. Очерки эволюционной иммунологии [Текст] / В.Г. Галактионов. М.: Наука, 1995. 256 с.
27. Герберт, У. Дж. Ветеринарная иммунология [Текст]: пер. с англ. М.: Колос, 1974. С. 79.
28. Герілович, А.П. Хвороба Марека: індикація і вивчення біологічних властивостей збудника та розробка засобів діагностики [Текст]: дис. ... канд. вет. наук / А.П.Герілович. Х., 2005. 172 с.
29. Гистологическая оценка органов иммунитета цыплят после вакцинации против болезни Марека [Текст] / Г.А. Красников [и др.] // Вет. медицина: міжвід. темат. наук. зб. Х., 2003. Вип. 81. С. 170175.
30. Гистологическое, иммуногистохимическое и морфометрическое изучение фабрициевой бурсы у кур [Текст] / Г.А.Красников [и др.] // Вет. медицина: міжвід. темат. наук. зб. Х., 2006. Вип. 86. С. 206210.
31. Гладков, Б.А. Некоторые морфологические и возрастные особенности иммунной системы кур [Текст] / Б.А.Гладков // Диагностика, профилактика болезней в промышленном животноводстве: межвуз. науч.-произв. конф. Л., 1989. С. 9395.
32. Голованов, В.И. Патоморфологические изменения нервной системы при острой форме болезни Марека [Текст]: автореф. дис. канд. вет. наук / В.И.Голованов; [ВНИИЭВ им. Я.Р. Коваленко]. М., 1982. 17 с.
33. Горецкая, М.И. Резистентность птиц при вакцинации в промышленном птицеводстве [Текст] / М.И. Горецкая, Л.С. Колоцкая, Л.Л.Шорникова // Комплексная система ветмероприятий в птицеводстве резерв повышения эффективности производства: тр. Всесоюз. науч.-произв. конф. Л., 1989. С. 9395.
34. Горышина, Е.Н. Сравнительная гистология тканей внутренней среды с основами иммунологии [Текст] / Е.Н. Горышина, О.Ю. Чага. Л., 1990. 319 с.
35. Громов, И.Н. Иммуноморфогенез у цыплят вакцинированных против болезни Гамборо и влияние на него иммуностимуляторов [Текст]: автореф. дис. ... канд. вет. наук: 16.00.02. / И.Н. Громов. Витебск, 2000. 18 с.
36. Громов, И.Н. Иммуноморфогенез у цыплять, вакцинированных против инфекционной бурсальной болезни [Текст] / И.Н. Громов, В.С.Прудников, Г.Я. Бирман // Актуальне проблемы патологи с.-х. животных: материалы междунар. науч.-пр. конф., 5-6 окт. 2000 г. Минск. Минск, 2000 С. 7578.
37. Громов, И.Н. Морфометрические показатели органов иммунитета птиц, вакцинированных против инфекционной бурсальной болезни [Текст] / И.Н.Громов // Ученые записки учреждения образования Витебская государственная академия ветеринарной медицины: науч.-практ. журнал. 2006. Т. 42, ч. 1, вып. 1. С. 5053.
38. Демкин, Г.П. Патологическая морфология и дифференциальная диагностика болезни Марека у птиц [Текст]: автореф. дис. д-ра. вет. наук / Г.П.Демкин ; [Моск. вет. акад. им. К.И. Скрябина]. М., 1983. 29 с.
39. Жаков, М.С. Изучение иммуноморфологических процессов при инфекционных болезнях животных [Текст] / М.С. Жаков // Тезисы докладов IV Всесоюз. науч.-методич. конф. патологоанатомов. Казань, 1969. С. 2627.
40. Жаков, М.С. Особенности иммуноморфологических реакций при вирусных и бактериальных заболеваниях свиней [Текст] / М.С. Жаков, И.М.Карпуть, Л.П. Вель // Тр. 5 Всесоюз. науч.-методич. конф. по патологической анатомии сельскохозяйственных животных. М., 1973. С. 265566.
41. Жибинов, В.И. Изменения в органах иммуногенеза при болезни Марека [Текст] / В.И. Жибинов // Ветеринария. 1990. № 7. С. 3235.
42. Задарновская, Г.Ф. Гистологическое строение тимуса у кур русской белой породы [Текст] / Г.Ф. Задарновская // Совершенствование пород с.-х. животных: сб. науч. тр. / Ставропольский с.-х. ин.-т. М., 1979. Т. 4, вып. 42. С. 6466.
43. Зайцева, Е. Возрастная гистология железистого желудка кур [Текст] / Е. Зайцева, Е. Родина // Птицеводство. 2006. № 9. С. 34-36.
44. Ибрагимов, А.А. Морфогенез фабрициевой сумки у птиц [Текст] / А.А.Ибрагимов, А.П.Стрельников // Вопросы ветеринарной науки и практики: сб. науч. тр. МВА, 1976. Т. 85. С. 4042.
45. Ибрагимов, А.А. Патоморфология фабрициевой сумки у птиц [Текст] / А.А. Ибрагимов // Ветеринария. 1976. - № 5. С. 55-58.
46. Ивановская, Т.Е. Морфология тимуса как показатель иммунодефицитных состояний у детей [Текст] / Т.Е.Ивановская, А.Ф.Сорокин // Архив патологии. 1978. Т. XL, № 9. С. 1017.
47. Ивановская, Т.Е. Патологическая анатомия [Текст] /Т.Е.Ивановская, А.В. Цизерлинг. М.: Медицина, 1976. С. 6479.
48. Идрисов, Г.З. Иммуноморфологическая оценка новых моно- и ассоциированных вакцин при различных способах введения их в организм [Текст]: автореф. дис. д-ра вет. наук / Г.З. Идрисов. Казань, 1977. 37 с.
49. Иммунодепрессивное действие вируса инфекционной бурсальной болезни [Текст] / В.А. Лох [и др.] // Ветеринария. 1981. № 8. С. 3536.
50. Иммунологические и гистологические аспекты патогенеза и поствакцинальных изменений при болезни Марека [Текст] / Г.А. Красников [и др.] // Вет. медицина: міжвід. темат. наук. зб. Х., 2003. Вип. 82. С. 322328.
51. Иммунология [Текст] / под ред. У. Пола. М., Мир, 1987. 476 с.
52. Иммуноморфологическая реакция свиней вакцинированных против чумы [Текст] / Н.И. Архипов [и др.] // Ветеринария. 1965. № 5. С. 37-39.
53. Иммунопатология при вирусных болезнях животных [Текст] / В.В.Макаров [и др.] // Ветеринария. 1982. - № 2. С. 2932.
54. Использование ИФА для определения серологического статуса вакцинированных против болезни Марека птиц [Текст] / В.А. Лукина [и др.] // Ветеринария. 1989. № 4. С. 3235.
55. Исупова, Н.В. Микроморфологические особенности строения железистого отдела желудка кур [Текст] / Н.В. Исупова, М.С. Ежкова // Молодые ученые в XXI веке / Ижев. гос. с.-х. акад. Ижевск, 2005. Т. 1. С. 242244.
56. Исупова, Н.В. Микроморфология стенки железистого желудка кур в возрастном аспекте [Текст] / Н.В. Исупова, М.С. Ежкова // Эффективность адаптивных технологий в животноводстве / Ижев. гос. с.-х. акад. 2005. С. 6669.
57. Імунологічні і морфологічні реакції курчат на введення живих вакцин проти хвороби Гамборо із різною вірулентністю / Г.А. Красніков [та ін.] // Актуальні питання вет. патології: матеріали 1-ї Всеукр. наук.-вироб. конф. вет. патологів, 13-15 листопада 1996 р., м. Київ. К., 1996. Ч. 1. С. 144145.
58. Калиновська, І.Г. Топографія і розвиток лімфоїдної тканини тонкої кишки курей на ранніх етапах постнатального періоду онтогенезу [Текст] / І.Г.Калиновська, С.І.Ксенко // Вісник НАУ. К., 2004. Вип. 75. С. 92100.
59. Карпуть, Н.М. Возрастная иммунология и ииммунопатология цыплят-бройлеров [Текст] / Н.М. Карпуть, М.Б. Бабина // Проблемы патологии, санитарии и бесплодия в животноводстве: материалы междунар. науч.-практич. конф., 10-11 декабря 1998 г., г. Минск. Минск, 1999. С.122123.
60. Касьяненко, И.И. Биологические аспекты лимфоидных опухолей птиц [Текст] / И.И.Касьяненко, А.В. Федотов / Патоморфология, иммуногенез и диагностика болезней сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1980. С. 205208.
61. Качанова, С.П. Механизм иммунитета при болезни Марека [Текст] / С.П.Качанова, Р.П.Коровин // Сельское хозяйство за рубежом. 1982. № 10. С. 5053.
62. Качанова, С.П. Синдром плохой абсорбции питательных веществ у птицы [Текст] / С.П. Качанова // Сельское хозяйство за рубежом. 1984. № 11. С. 33-38.
63. Квачев, В.Г. Инволюция тимуса при трансмиссивном гастроэнтерите свиней [Текст] / В.Г.Квачев, В.И.Бут // Ветеринария. 1990. № 3. С. 2932.
64. Келеберда, М.І. Гістологічна оцінка імуностимулюючої дії левамізолу, ФІАНТ та комбінованих препаратів при вакцинації проти інфекційної бурсальної хвороби [Текст] / М.І. Келеберда // Вісн. Сумського ДАУ: наук.-метод. журнал. 1999. Вип. 4. С.99101.
65. Келеберда, М.І. Корекція імунітету похідними імідазолу при вакцинації проти інфекційної бурсальної та н’юкаслської хвороби [Текст]: дис. ... канд. вет. наук / М.І.Келеберда. Х., 2004. 174 с.
66. Кенигсберг, Я.Э. Влияние дибазола и метилурацила на иммунитет [Текст] / Я.Э. Кенигсберг // Проблемы ветеринарной иммунологии. М.: Агропромиздат, 1985. С. 5052.
67. Клименко, О.М. Структурні особливості тимуса сільськогосподарської птиці [Текст] / О.М. Клименко // Вісн. Сумського ДАУ: наук.-метод. журнал. Суми, 2000. Вип. 5. С. 6568.
68. Клименко, О.М. Тимус сільськогосподарських тварин: Атлас гістології і гістохімії тимуса сільськогосподарських тварин, птиці та риб [Текст] / О.М. Клименко. Рівне: Вид-во Рівнен. ЦНТЕІ, 1999. 68 с.
69. Колоусова, Н.Г. Гистоморфологические критерии иммунодефицитных состояний фабрициевой сумки, тимуса и селезенки у бройлеров [Текст] / Н.Г. Колосова // Болезни птиц при интенсивных методах ведения отрасли: межвуз. сб. науч. тр. / Харьк. с.-х. ин-т им В.В. Докучаева. Х., 1988. С. 612.
70. Колоусова, Н.Г. Некоторые гистоморфологические особенности возрастной динамики иммунокомпетентных органов у цыплят [Текст] / Н.Г.Колоусова, Г.А.Красников // Вет. проблемы птицеводства: тез. докл. науч.-произв. конф. молодых ученых и специалистов (29-30 ноября 1990). Л., 1990. С. 7275.
71. Коренєва, Ж.Б. Неспецифічна резистентність і морфологія деяких органів імунної системи курей та методи їх корекції [Текст]: автореф. дис. канд. вет. наук / Ж.Б. Коренєва; [Одеський державний сільськогосподарський інститут]. К., 2001. 28 с.
72. Коробкова, Р.В. Некоторые аспекты микроморфологии, гистохимии фабрициевой бурсы кур [Текст] / Р.В. Коробкова // Эколого-экспериментальные аспекты функциональной морфологии домашних птиц: межвуз. сб. науч. тр. Воронеж, 1989. С. 142147.
73. Коровин, Р.Н. Особенности эпизоотологии болезни Марека и организации мер борьбы с ней в птицеводческих хозяйствах промышленного типа [Текст]: автореф. дис. д-ра. вет. наук. / Р.Н. Коровин. Л., 1989. 34 с.
74. Коровин, Р.Н. Современное состояние и перспективы борьбы с болезнью Марека [Текст] / Р.Н. Коровин, С.П. Качалова. М.: ВАСХНИЛ, 1982. 53 с.
75. Королёв, А.М. Патоморфологические изменения почек при болезни Марека и подагрическом нефрите кур [Текст] / А.М. Королёв // Современные средства и методы борьбы с заразными болезнями сельскохозяйственных птиц: сб. науч. тр. Л., 1987. С. 7781.
76. Королёв, А.М. Патоморфология бедренных нервов кур при болезни Марека [Текст] / А.М. Королёв, И.М. Тыщенко // Ветеринария. 1994. № 7. С. 2931.
77. Королёва, Н.А. Микроморфология железистого и мышечного отделов желудка кур [Текст] / Н.А. Королёва. Омск, 2000. 90 с.
78. Королёва, Н.А. Цитометрические показатели структурно-функционального развития железистого отдела желудка кур в связи с особенностями содержания [Текст] / Н.А. Королёва // Макро- и микроморфология с.-х. животных и пушных зверей. Омск, 1990. С. 4248.
79. Красников, Г.А. Гистологические исследования фабрициевой бурсы при болезни Гамборо [Текст] / Г.А. Красников, В.В. Герман, Й. Берхане // Ветеринария. 1996. № 2. С. 2125.
80. Красников, Г.А. Методические рекомендации по гистоморфологической оценке иммунокомпетентных органов цыплят в норме и при иммунодефицитах [Текст] / Г.А. Красников, Н.Г. Колоусова // УНИИЭВ. Х., 1989. 20 с.
81. Красников, Г.А. Морфофункциональные проявления иммунодефицитов при вирусных болезнях птиц [Текст] / Г.А.Красников, Н.И.Келеберда, Е.В. Маценко // Пробл. зооінженерії та вет. медицини: матеріали 5-го з’їзду паразитоцинологів України (5-6 квітня 2001 р.). Х., 2001. Вип. 8 (32), ч. 2. С. 186187.
82. Красников, Г.А. Некоторые морфофункциональные зависимости и гистоструктура центральных органов иммунитета у кур [Текст] / Г.А.Красников, Н.И. Келеберда // Ветеринарна медицина: міжвід. темат. наук. зб. Х., 2000. Вип. 77. С. 199206.
83. Красников, Г.А. Некоторые особенности гистоморфологии селезенки у кур [Текст] / Г.А. Красников, Н.И. Келеберда // Наук. вісн. НАУ. К., 1999. № 16. С. 109111.
84.&nb