Інформаційні стратегії впливу американської преси на соціально-політичний процес в Україні

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису
УДК: 070.15(73):3278(477)

Наджос Андрій Іванович

Інформаційні стратегії впливу американської преси на соціально-політичний процес в Україні

10.08.01 - журналістика

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник:
Різун Володимир Володимирович,
доктор філологічних наук, професор

К И Ї В - 2002

З М І С Т
Вступ........................................................................................................ С. 4 - 17

Розділ 1: Американські друковані ЗМІ: виникнення, умови формування
та сучасний стан розвитку.......................................................................... С.18
1.1 Концепція інформаційного суспільства” в
сучасній соціології та філософії ................................................. С. 18-25
1.2. Аналіз новітніх процесів в інформаційній сфері США..... С. 25-37
1.3 Огляд ринку американських друкованих ЗМІ..................... С. 37-45
1.4. Основні підходи у висвітленні зовнішньополітичних питань американськими друкованими ЗМІ.......................................... С. 45-58
Висновки до розділу 1.................................................................С. 58 -60

Розділ 2: Стратегії інформаційного впливу в сучасній системі силового інструментарію американської зовнішньої політики ....................... С. 61
2.1. Елементи різнотипних стратегій інформаційного впливу на
внутрішній процес в Україні.................................................... С. 61-76
2.2. Інструментарій преси CША при веденні політики
інформаційного впливу.............................................................. С. 76-91
2.3. Аналіз та характеристика стратегій інформаційного впливу..................................................................................... С. 91-118
Висновки розділу 2............................................................................. С.118-119

Розділ 3: Практична реалізація американськими друкованими ЗМІ стратегій впливу на соціально-політичний процес в Україні........................... С. 120
3.1. Історична ретроспектива розвитку українсько-американських
відносин через призму американських ЗМІ.......................... С.120-134
3.2. Роль інформаційних ресурсів США у розв’язанні
українського безпекового питання...................................... С. 134-147
3.3 Справа П.Лазаренка”: вплив американського інформаційного ресурсу на кадрову політику Києва.......................................... С. 148-164
3.4. Вибори Президента України (жовтень 1999 року) як модель застосування американською пресою інформаційних стратегій впливу..................................................................................... С.164-182
Висновки до розділу 3.................................................................... С.182-183
5.Висновки....................................................................................... С.184-192
6.Список використаних джерел..................................................... С.193-202
7.Додаток А...................................................................................... С.203-204

В С Т У П
Незаперечною істиною для України є надзвичайно важливе значення розвивати партнерські відносини зі Сполученими Штатами Америки. Існує ціла низка факторів, які спонукають нас вкрай уважно ставитись до того, яким чином виглядає Україна для спостерігачів з Капітолійського пагорба. Криза й розпад СРСР, утворення на його території ряду держав з новою політичною системою викликали глибоку зацікавленість з боку американських політиків, науковців, американських засобів масової інформації. Від зародження національно-демократичного руху в нашій країні, прийняття Декларації про суверенітет та Акту про державну незалежність і дотепер - весь цей час американські політологи, політики, історики, журналісти-міжнародники уважно спостерігали за подіями в Україні. Синхронізуючи процес спостереження з процесом вироблення та прийняття американським істеблішментом відповідних рішень стосовно нових незалежних держав, утворених на території колишнього СРСР, американська преса одночасно була і спостерігачем, і порадником, і критиком. Перші праці американських вчених, перші великі аналітичні матеріали в ЗМІ, в яких йшлося про основні причини майбутнього розпаду Радянського Союзу і найбільш імовірний розвиток подій пострадянського періоду, можна віднести до початку 1989 року. Це були, зокрема, роботи відомих політологів, таких, як Майкл Мандельбаум, Збігнєв Бжезинський, Олександр Мотиль. Усі ці дослідники писали про швидке виникнення на міжнародній арені нових незалежних держав замість агонізуючого СРСР. У своїх роботах вони наполягали на необхідності швидкої переорієнтації американської політики у цьому регіоні, а саме - перенести увагу з центру безпосередньо до самих республік. У цьому контексті слід зазначити, що такі українські питання, як рух країни до радикальних політичних та економічних перетворень, процеси роззброєння і пошуку Україною власних зовнішньополітичних інтересів у різний період цікавили американські засоби масової інформації по-різному. При цьому компетентна думка впливових американських газет завжди відображала ставлення впливових керівних політичних та фінансових кіл країни до тих чи інших проблем, що об'єктивно виникали у процесі двостороннього співробітництва між Україною та Сполученими Штатами Америки.
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі історичного розвитку перед Україною стоять важливі питання реалізації власного зовнішньо- та внутрішньополітичного курсу. У цьому контексті не останнє місце займає саме інформаційний аспект. Слід зазначити, що питання, пов'язані з інформаційним забезпеченням такого курсу, неминуче перетинаються з внутрішніми проблемами, які існують в інформаційній галузі в самій Україні. Слабка інтегрованість України у світове інформаційне поле, недостатня кваліфікованість і активність (а часом і цілковита відсутність) її інформаційних служб є причиною того, що на даному етапі історичного розвитку у світовому інформаційному полі уявлення про Україну формують не її власні засоби масової інформації, а провідні ЗМІ інших держав. За нашою оцінкою, одним з лідерів у цьому процесі є саме Сполучені Штати Америки. При цьому останні виходять зі своїх власних геополітичних, політичних, військових, економічних та інших інтересів, відстояти які за межами власної країни є пріоритетним завданням будь-якої адміністрації - чи то республіканської, чи демократичної яка почергово займає кабінет у Білому домі у Вашингтоні. Отже, внаслідок відсутності потужного українського інформаційного ринку формується спотворений образ України, уявлення про розвиток її зовнішньої та внутрішньої політики, що негативно впливає на міжнародний авторитет нашої держави. Крім того, поки що Україна не може протистояти силовим інформаційно-пропагандистським акціям інших держав, які через пряме вторгнення в українській інформаційний простір намагаються забезпечити свої політичні та економічні інтереси, що створює реальну загрозу національній безпеці України. Таким чином сукупність вищезгаданих факторів дозволяє зробити висновок: на сьогоднішній день наша держава перебуває в інформаційній залежності від закордонних інформаційних структур та ЗМІ у справі формування світової громадської думки про Україну. Як наслідок, органи державної влади України не завжди здатні вчасно протистояти інформаційно-пропагандистським акціям інших держав, які намагаються заволодіти інформаційним простором України або намагаються впливати на український політичний та економічний процеси, що можна трактувати як пряме втручання у внутрішні справи держави. Таким чином дослідження механізмів, до використання яких вдаються американські політичні кола з метою впливу на своїх зарубіжних партнерів загалом, і Україну зокрема є актуальним на сьогоднішній день. Адже послідовне вивчення принципів роботи цих механізмів може допомогти українському істеблішменту вести ефективну контр боротьбу з відстоювання власних інтересів за межами нашої країни, сприятиме ефективній реалізації українського зовнішньополітичного курсу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана дисертаційна робота пов’язана з розробленою Інститутом журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка науковою програмою ”Роль журналістики у процесі державотворення”, з програмою кафедри міжнародної журналістики Українська журналістика в контексті світової” та програмою кафедри організації масово-інформаційної діяльності Вільна преса у демократичному суспільстві”. Крім цього, дана робота буде застосована для виконання теми Інституту журналістики №01БФ-045-01 Системи масових комунікацій та світовий інформаційний простір”, зокрема, розділ Моніторинг та інформаційне моделювання ЗМІ”. Ці теми щорічно привертають увагу дипломників та знаходять відбиток у курсах лекцій, що запроваджено у навчальному закладі з метою формування навичок та вмінь щодо ефективного висвітлення зовнішньополітичної тематики в українських ЗМК, використання новітніх технологій, зокрема задля реалізації у суспільстві ролі мас-медіа як четвертої влади. Проблема ефективності впливу друкованих ЗМК, які є важливим елементом у системі інформаційної безпеки держави, постійно перебуває в центрі уваги Міністерства закордонних справ України, Національного інституту стратегічних досліджень, Київського інституту соціології, Ради національної безпеки та оборони.
Мета роботи полягає у встановленні ступеню впливу США на сучасний соціально-політичний процес в Україні, а також в оцінці механізму, за допомогою якого реалізується цей вплив. Для досягнення цієї мети вивчався один з головних елементів механізму зовнішньої політики США інформаційний, який поряд із традиційними силовими елементами військовою та економічною силами, а також культурним домінуванням, складає найсучасніший зовнішньополітичний комплекс цієї країни. У цьому контексті визначення характеру існуючого взаємозв’язку між зовнішньополітичною стратегією США, яку реалізують американські державні установи, та редакційною політикою провідних американських газет, що відображається на характері їх публікацій на українську тематику є пріоритетом даної роботи.
Використовуючи вже існуючі напрацювання у галузі реалізації власної інформаційної стратегії, слід наголосити, що для проведення подібної роботи в Україні, крім всього іншого, існує відповідна нормативна база. Так, зокрема, в "Концепції національної безпеки України", схваленої Верховною Радою 16 січня 1997 року, її п.3 "Загрози національній безпеці України" задекларовано існування можливих зовнішніх загроз національній безпеці України в інформаційній сфері, які характеризуються наступними основними ознаками:
- не виваженість державної політики та відсутність необхідної інфраструктури в інформаційній сфері;
- повільність входження України в світовий інформаційній простір, брак у міжнародного співтовариства об'єктивного уявлення про Україну;
- інформаційна експансія з боку інших зацікавлених держав;
- витік інформації, яка становить державну та іншу, передбачену законом, таємницю, а також конфіденційної інформації, що є власністю держави;
Для запобігання цим загрозам можуть бути здійснені кроки, передбачені у п.4 "Основних напрямків державної політики національної безпеки України". Такі кроки, зокрема, передбачають:
- вжиття комплексних заходів щодо захисту свого інформаційного простору та входження України в світовий інформаційний простір;
- виявлення та усунення причин інформаційної дискримінації України;
- усунення негативних чинників порушення інформаційного простору, інформаційної експансії з боку інших країн;
- розробка і впровадження необхідних засобів та режимів отримання, зберігання, поширення і використання суспільно значущої інформації, створення розширеної інфраструктури в інформаційній сфері [1] [1]).
Варто підкреслити, що інформаційна діяльність диппредставництв України за кордоном частково нейтралізує негативний вплив світового інформаційного простору. Більшість дипустанов України за кордоном у своїй роботі намагаються впливати на громадську думку в країні перебування, сприяти утвердженню позитивного іміджу України. При цьому досить часто не використовуються нові засоби ведення активних контрнаступів в інформаційній сфері. Крім того, інформаційній роботі всередині чужого” політико-культурного простору бракує державної підтримки, цілісної програми експансії” українського фактора в глобальний інформаційний світ. Як наслідок, інформаційна діяльність Посольств має здебільшого традиційний, пасивний характер. Вона позначена майже повною відсутністю використання сучасних технологій Public Relations, що передбачають застосування активних методів укорінення образу країни в іноземному інформаційному середовищі.
Завдання роботи полягає у тому, щоб на основі вміщених на сторінках американської преси матеріалів на українську тематику встановити: а) природу інформаційних кампаній американської преси, де головним об’єктом є Україна її економічна та політична сфери; б) чинники офіційні та неофіційні - які впливають на процес виникнення та реалізації цих кампаній; в) структуру інформаційних кампаній, основні їх складові. У контексті загального аналізу позицій світових друкованих засобів масової інформації щодо України, слід зазначити, що територіально-регіональний фактор все ще продовжує відігравати ключову роль у підходах зарубіжних ЗМІ до оцінки ситуації, яка розвивається в Україні. Цей фактор також впливає на ступінь зацікавленості українською тематикою провідних зарубіжних видань. Природно, що країни, які безпосередньо межують з Україною або пов’язують з нею власні політичні чи економічні інтереси, виявляють більш стійку, чітку і прагматичну зацікавленість щодо висвітлення різних аспектів розвитку українського суспільства. Відповідно і засоби масової інформації цих країн намагаються не лише інформувати місцеве населення про події, які відбуваються в Україні, але й займаються активним формуванням громадської думки щодо тих чи інших питань двостороннього співробітництва. При цьому провідними зарубіжними ЗМІ для досягнення поставленої в кожній конкретній ситуації мети переважно використовуються аргументи, об’єктивно вигідні для самої країни. В таких випадках на сторінках іноземних газет мають місце необ’єктивні, упереджені коментарі про Україну, про її позицію з тієї чи іншої проблеми. Переважно таку ситуацію можна спостерігати в засобах масової інформації країн, які безпосередньо межують з Україною або знаходяться недалеко по сусідству (перш за все, Російська Федерація, Польща, Румунія, Угорщина, Німеччина та ін.). ЗМІ цих країн отримують інформацію від своїх власних кореспондентів, які акредитовані в Києві і мають там власні корпункти. У більшості випадків власкори володіють достатньо повною інформацією щодо процесів, які відбуваються в Україні, і все ж таки часто на сторінках цих видань з’являється необ’єктивна, викривлена інформація. На наш погляд, це трапляється тому, що видання, які представляють ці власкори, свідомо інтерпретують та подають у вигідному для них світлі ті чи інші події з економічного або політичного життя України, досягаючи таким чином чітко визначеної, конкретної мети.
В той же час подібні симптоми упередженості можна спостерігати в засобах масової інформації країн, які географічно віддалені та не мають з Україною тісної двосторонньої співпраці (наприклад, Японія, Куба, Іран, Саудівська Аравія та ін.). Але причини певної суб’єктивності у підходах до розгляду актуальних українських питань на сторінках ЗМІ цих країн дещо інші. По-перше, головною з причин упередженого підходу до висвітлення української тематики на сторінках місцевих ЗМІ даної групи країн можна вважати відсутність власних кореспондентських пунктів в Україні, з одного боку, і відсутність представників українських видань в цих країнах, з іншого. По-друге, як похідна від першої причини, інформація стосовно України, що з’являється на шпальтах місцевих видань, формується, як правило, з матеріалів найбільших іноземних інформагентств, таких, як американське " Associated Press ", " Reuters ", меншою мірою France Press”, що також ускладнює для видань країн цієї групи процес здійснення об’єктивного та неупередженого аналізу ситуації, яка має місце в Україні. У цьому контексті варто особливо наголосити на досить значному впливі на позицію багатьох видань локального значення саме провідних світових інформаційних агентств, таких як:
"Associated Press" за нашими оцінками, це американське агентство є лідером за ступенем впливу на друковані ЗМІ країн Південної Європи, Латинської Америки, Близького Сходу.
"Reuters" британське інформагентство у зв’язку зі схожими, проамериканськими поглядами на світ іде у руслі американських інтересів і надає офіційному Вашингтону суттєву інформаційну підтримку.
Об’єктом дослідження є силові інформаційно-пропагандистські акції американської преси, розгорнуті з метою впливу на український внутрішньо- та зовнішньополітичний процес. Відповідно предметом є редакційна політика провідних американських друкованих ЗМІ, спрямована на інформаційно-аналітичне висвітлення української тематики. Зокрема, було обрано такі американські газети як New-York Times”, Washington Times”, Washington Post”, Іnternational Gerald Tribune”, Wall-Street Journal”, Los-Angeles Times”, Boston Globe”, Chicago Tribune”, Christian Science Monitor”.
Лідерство США у галузі високих інформаційних технологій помножене на повномасштабне лідерство цієї країни в економічній, політичній та військовій сферах наприкінці другого тисячоліття створило своєрідні умови для утворення на території США надзвичайно потужних конгломератів, які можна охарактеризувати як інформаційно-промислові лобіюючи групи. Їх виникнення стало логічним продовженням реалізації зовнішньополітичної стратегії розвитку, яку розробляла і втілювала у життя протягом двох термінів перебування на господарстві у Білому Домі демократична адміністрація Президента США Білла Клінтона. Крім того є всі підстави вважати, що подібний курс не буде концептуально змінено новими господарями Білого дому республіканцями. Мета роботи інформаційно-промислової лобіюючої групи (ІПЛГ), за нашими оцінками, має декілька різновекторних спрямувань, які будуть розглянуті у другому розділі роботи. Належна увага саме американському досвіду у галузі інформаційної підтримки реалізації власної політичної стратегії буде надана з огляду на відсутність на даному етапі власних українських технологій та інформаційних центрів, які б змогли надавати реальну підтримку органам державної влади вдало реалізовувати власну політичну стратегію. У зв’язку із важливістю усвідомлення представниками нової української політичної еліти впливу новітніх інформаційних технологій на успіх у реалізації зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної політики, у цій роботі буде розглянуто наступні проблемні питання:
· по-перше, це розгляд механізму інформаційної підтримки реалізації державними установами зовнішньополітичного курсу США з боку провідних друкованих американських ЗМІ;
· по-друге, дослідження шляхів та методів впливу на українських політичний процес, які застосовуються американськими друкованими ЗМІ.
Водночас йдеться про безконфліктне середовище взаємодії двох потужних факторів економічного та політичного. Внутрішні протиріччя існують і часом проявляються та вирішуються у досить жорстких формах. Проте, історія українсько-американських відносин викристалізувала один беззаперечний факт: жодного разу офіційним Києвом внутрішні протиріччя та різного роду конфліктні ситуації, які час від часу потрясали капітолійські пагорби, не було використано на користь українських національних інтересів.
Методи дослідження. При написанні даної роботи дослідником було застосовано широкий спектр методів аналізу інформації, які дозволяють говорити про достатньо високий ступінь наближеності результатів до дійсності. Так, зокрема, найбільш вживаними у ході дослідження був такий методологічний інструментарій:
- Контент-аналіз - використовується для пошуку відповідей на дослідницькі питання завжди, коли існує матеріальний носій інформації. Наприклад, газетні публікації про процес або явище, яке вивчається. Найважливішими категоріями контент-аналізу є текстовий масив та поза текстова реальність.
- Інвент-аналіз: є одним із найбільш розповсюджених методологічних засобів вивчення динаміки політичних ситуацій. Методика інвент-аналізу ґрунтується на спостереженні за розвитком та інтенсивністю подій з метою визначення тенденцій еволюції геополітичної обстановки на міжнародній арені. У даному випадку дослідження ведеться на основі класифікованого підходу до збору інформації. З цією метою завчасно визначається, які з елементів процесу, що досліджується, мають для дослідження найбільше значення.
Крім цих методів, було також активно використано порівняльний аналіз, що дало змогу вивести загальну картину ступеню впливу американської преси на український політичний процес; для оброблення первинних даних було обрано метод опису і класифікацій (американські газети, обрані для дослідження, було класифіковано, в залежності від їх політичної та економічної орієнтації на американські кола, була дана загальна характеристика способам подачі зовнішньополітичної інформації на їх сторінках); метод узагальнення (на основі проаналізованих матеріалів було зроблено висновок про ступінь залучення того чи іншого видання до реалізації державними установами США зовнішньополітичних акцій).
Хронологічні межі роботи охоплюють період з моменту здобуття Україною незалежності у 1991 році і включно до жовтня 1999 року, коли в Україні пройшли вибори Президента, на яких перемогу отримав Леонід Кучма. Цей період характеризується багатьма подіями вже новітньої історії, зокрема, розпадом СРСР, здобуттям Україною незалежності, розбудовою української державності, початком і розвитком двосторонніх українсько-американських відносин.
Чому ж за основу наукового дослідження було взято такий широкий часовий спектр? З огляду на важливість реалізації Україною атлантичного зовнішньополітичного напрямку розвитку, і в той же час враховуючи наявність певного вакууму у напрямку дослідження американської проблематики, дослідником було узагальнено весь новітній період розвитку українсько-американських відносин з точки зору впливу інформаційного фактора на динаміку розвитку українського політичного процесу. Крім того, це було зроблено також з метою створення повноцінного уявлення про тематику, аби уникнути помилкових висновків та оцінок щодо застосування американськими друкованими ЗМІ різнотипних стратегій впливу на визначений об'єкт.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у встановленні факту існування в сучасній системі зовнішньої політики США механізму вироблення та застосування силових інформаційно-політичний акцій, до яких вдається Вашингтон при контактах із зовнішнім об’єктом, зокрема, з Україною. У свою чергу, наявність цього факту сприяла розкриттю:
· трьох основоположних елементів, на яких базуються силові інформаційно-політичні акції: а) елемент національної (єврейської) групи”; б) елемент інформаційної війни”; в) елемент ступеня інформованості найвищих політичних кіл”. Усвідомлення присутності цих елементів частково пояснює походження інформаційних атак американських друкованих ЗМІ на політичну та економічну сфери України.
· трьох основних типів стратегій інформаційного впливу американської преси на зовнішній об’єкт - Україну: а) стратегія "інформаційного впливу через треті країни"; б) стратегія "інформаційного шпіонажу"; в) стратегія "моделювання ситуації". У ході їх аналізу наголошується на тому, що силові інформаційні кампанії” мають складну для вивчення багатопланову та різноступеневу модель застосування. Однак вдалося встановити, що з боку держави найбільшими інформаційними маніпуляторами”, які за допомогою різних методів та джерел концентрують інформацію на зовнішню тематику, обробляють її і поставляють до американських друкованих мас-медіа вже в інтерпретованій формі, виступають такі державні установи, як Державний департамент, Центральне розвідувальне управління та Міністерство оборони США, а також приватні промислові корпорації, які безпосередньо контролюють самі видання.
Аналіз застосування американською пресою даних стратегій дозволив також зробити висновок про те, що в США існує дві основні системи контролю над пресою з боку політичної та бізнесової еліт. Обидві ці системи, переплітаючись та доповнюючи одна одну, утворюють єдиний механізм політичного та фінансового контролю над інформаційним комплексом Сполучених Штатів, який активно підтримує процес реалізації зовнішньополітичного та зовнішньоекономічного курсу цієї країни.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані висновки та узагальнення можуть бути використані:
· органами державної влади до та під час здійснення на різних рівнях двосторонніх українсько-американських контактів. Особливий інтерес до роботи було виявлено з боку Міністерства закордонних справ України, у роботі відповідних підрозділів якого можуть бути використані висновки та рекомендації дослідника;
· недержавними інформаційно-аналітичними Центрами, які займаються прогнозуванням у сфері зовнішньої політики;
· дослідниками під час написання наукових праць на українсько-американську тематику;
· для подальшої розробки курсу Міжнародна журналістика” при викладанні в університетах на гуманітарних факультетах;
· викладачами з предмету Міжнародна журналістика” та студентами - гуманітаріями - під час підготовки та проведення лекцій, семінарів, рольових ігор з відповідних розділів навчальних програм.
Особистий внесок здобувача. У дослідженні автор використовує власний практичний досвід, здобутий під час роботи в Міністерстві закордонних справ України (у 1997-2000 рр. на посаді аташе Прес-центру МЗС, потім 3-го секретаря інформаційно-аналітичного відділу Управління інформації, Департаменту політичного аналізу та інформації; автор має дипломатичний ранг 3-го секретаря). Суттєвим внеском у процес наукової розробки теми стало навчання у 2000 р. у Віденській дипломатичній академії (Австрія), диплом за спеціальністю зовнішня політика”.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні основи дисертаційної роботи було викладено у низці публікацій автора, вміщених у наукових, а також періодичних виданнях. Окрім того, окремі положення дисертаційного дослідження були використані автором як основа для виступів на наукових конференціях, зокрема, під час науково-практичної конференції Українська зовнішня політика та дипломатія: десять років незалежності” (19 квітня 2001 р., Київ); Україна в системі європейських координат” (20 березня 2000 р., Відень, Австрія); Проблема розширення ЄС. Роль регіональних ЗМІ у формуванні суспільної думки з проблем взаємовідносин України з ЄС”(15 червня 2001 р., Харків).
Основні положення дисертації відображено в публікаціях, надрукованих у таких фахових виданнях:
1. Наджос А. Нові тенденції та старі традиції американської журналістики // Вісник Львівського університету. Серія: журналістика Львів, 2001. Вип.21 - С. 533-541.
2. Наджос А. Свобода слова: досвід демократичних країн // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Журналістика Київ, 2001. Вип.9 С. 15-16.
3. Наджос А. Ринок американської преси: новітні процеси // Наукові записки Інституту журналістики. Київ, 2000. - Т.1 С.35-41.
Решта публікацій було розміщено в інших філологічних та політологічних часописах:
1. Наджос А. Місце і роль інформаційного фактора у процесі реалізації зовнішньої політики // Науковий вісник дипломатичної академії України. Київ, 2000. - №4. С.47-55.
2. Наджос А. Сила інформаційного лобіювання // Політика і час. Київ, 2000. - №9-10. С.69-72.
3. Наджос А. Американські друковані ЗМІ і найбільші промислові корпорації: публічна співпраця або прихована підтримка // Актуальні питання масової комунікації. Київ, 2000. Вип.1 С.28-30.
4. Наджос А. Місце і роль інформаційного фактору у процесі реалізації зовнішньої політики // Українська журналістика в контексті світової. Київ, 2001. С.66-77;
5. Наджос А. Інтеграція України до світового інформаційного простору як фактор демократичних перетворень // Публіцистика і політика. Київ, 2001. Вип.2. С.70-75.

[1] [1]Концепція національної безпеки України. К.: РНБОУ, 1997. С. 97.

Список литературы

В И С Н О В К И

1. США - перша у сучасному світі країна, яка здійснила перехід від аграрного суспільства до індустріального і від індустріального до такого, яке базується на виробництві послуг, перш за все, пов’язаних з інформацією, а основним видом економічної діяльності все більшою мірою стає виробництво, зберігання та розповсюдження інформації. Така ситуація робить США монополістом, який встановлює свої закони розвитку цієї галузі. Безпосереднім і найближчим внутрішнім об’єктом, який зазнав суттєвих трансформацій внаслідок переходу суспільства від індустріальної форми до постіндустріальної, стали американські друковані та аудіовізуальні засоби масової інформації. Інформаційна могутність держави як один із засобів реалізації її національних інтересів у сучасному світі виходить на перший план, у порівнянні зокрема з економічною та військовою компонентами внутрішньої і зовнішньої політики держави. Процес формування в Сполучених Штатах складної системи взаємовідносин наукових розробок з практичною діяльністю у сфері зовнішньої політики створив необхідні умови для ефективного існування сучасної системи інформаційного тиску та інформаційного домінування у світовому інформаційному просторі.
2. Згідно наших оцінок, функції американських друкованих ЗМІ можна трактувати як окремий елемент здійснення зовнішньополітичного процесу. Концентруючи увагу на висвітленні американськими ЗМІ зовнішньополітичної тематики, варто зазначити, що, по-перше, американський уряд активно маніпулює ЗМІ, коли справа стосується зовнішньої політики, по-друге, існування зовнішніх загроз реальне чи гіпотетичне - для США залишається тією об’єднуючою, а не роз’єднуючи складовою, що концентрує потуги як прореспублікансько, так і продемократични орієнтованих друкованих ЗМІ у одному напрямку опір зовнішній загрозі і відстоювання за будь-яких обставин спільних для нації державних інтересів. Принципові питання, які становлять державний інтерес і від вирішення яких може залежати безпека Сполучених Штатів, їх регіональні та глобальні претензії, згруповують представників найрізноманітніших за політичною та фінансовою спрямованістю видань, редакторів та журналістів, які в цих виданнях працюють.
3. У ході дослідження природи впливу американських друкованих засобів масової інформації на соціально-політичний процес в Україні, чітко прослідковуються деякі спільні для обраних дев’ять видань тенденції. Незалежні, різні за партійною направленістю найбільші в США друковані видання досить часто виявляють певну заангажованість та упередженість щодо оцінки ситуації, яка має місце в українському суспільстві. В оцінках американської прореспубліканськи та продемократично орієнтованої - преси щодо конкретної української проблематики спостерігається схожість підходу щодо шляхів її вирішення. При цьому не виключено застосування різних методів інформаційних акцій” у досягненні мети, і тут головною ознакою є саме єдина, спільна для політично та економічно різноорієнтованих видань мета. Це свідчить про те, що позиція американських ЗМІ у відношенні до зовнішнього об’єкта (зовнішньополітична інформація в американському інформаційному просторі) зазнає суттєвого впливу з боку офіційних чинників.
4. Було встановлено факт існування в сучасній системі зовнішньої політики США механізму вироблення та застосування силових інформаційно-політичний акцій, до яких вдається Вашингтон при контактах із зовнішнім об’єктом, зокрема, з Україною. У свою чергу, наявність цього факту сприяла розкриттю:
· трьох основоположних елементів, на яких базуються силові інформаційно-політичні акції: а) елемент національної (єврейської) групи”; б) елемент інформаційної війни”; в) елемент ступеня інформованості найвищих політичних кіл”.
· трьох основних типів стратегій інформаційного впливу американської преси на зовнішній об’єкт - Україну: а) стратегія "інформаційного впливу через треті країни"; б) стратегія "моделювання ситуації"; в) стратегія "інформаційного шпіонажу".
5. Першим є елемент національної (єврейської) групи”: він полягає у тому, що будь-які прояви некоректної поведінки” української політичної еліти по відношенню до єврейського питання (їх святинь, взагалі до єврейської тематики) одразу піддається жорсткій критиці з боку провідних американських видань. Для розуміння сучасної ситуації, яка склалася навколо ступеню впливу першого елементу на сферу зовнішньої політики та американський і світовий інформаційний простір, важливо зазначити, що на початку ХХ-го століття саме єврейський торговий капітал став домінуючою економічною силою Америки. Разом з цим почав прослідковуватись процес концентрації американських видань навколо потужних промислових корпорацій, що контролювались єврейською громадою. І це мало місце на фоні постійного зменшення кількості конкуруючих з цими виданнями інших видань головним чином як результат політики селекції, яка застосовувалася рекламодавцями, тобто єврейськими промисловими колами.
6. Другим є елемент інформаційної війни”. Його присутність можна розглядати як прямий вплив американської преси на український соціально-політичний процес. Деякі засоби, які зараз прийнято відносити до інформаційної зброї, такі, наприклад, як спеціальні психологічні операції, існують та активно застосовуються досить давно, інші, зокрема, специфічні комп’ютерні засоби боротьби, з’явилися лише кілька років тому. Але всі вони мають певні спільні риси вони засновані на ідеї опосередкованого впливу на матеріальний світ через світ інформації. Не дивно, що елементи ведення психологічної, інформаційної війни присутні при здійсненні американською пресою інформаційного тиску на визначений зовнішній об’єкт, у даному випадку - Україну.
7. Третім є елемент ступеню інформованості найвищих політичних кіл”. Серед найбільш важливих питань, які традиційно відносять до сфери інформаційної безпеки, виокремлюється проблема забезпечення необхідною інформацією людей, які приймають важливі державні рішення, а також інформаційних джерел, які беруть участь у здійсненні або підтримці зовнішньополітичного курсу країни. Саме підвищення ступеню орієнтації в усій інформаційній сфері, що необхідно для прийняття адекватних державницьких рішень, стає вагомим фактором задоволенні національних інтересів.
8. Розглянуті вище фундаментальні елементи є основоположними для проведення вдалих зовнішніх інформаційних акцій, а також спільними для досліджених нами різнотипних стратегій інформаційного впливу. Аналіз, схематичне виокремлення та характеристика можливих форм проведення американськими друкованими засобами масової інформації антиукраїнських кампаній, які мають місце у сучасній системі двосторонніх українсько-американських відносин, наявно демонструють існування цілої низки прихованих зв’язків всередині американського інформаційно-пропагандистського механізму. Вивчення різноджерельного інформаційного масиву з даної тематики дозволяє зробити висновок про те, що провідними американськими друкованими засобами масової інформації негласно володіють або мають на них безпосередній вплив великі промислові і банківські монополії. Проте у нашому випадку мову слід вести не стільки про контроль цих структур над ЗМІ, скільки про стале та глибоке залучення інформаційно-пропагандистського механізму до серцевини системи американської влади, що, безперечно забезпечує функціонування цього механізму в інтересах державної влади. Інформаційні монополії, у свою чергу, частково мають вплив та займаються реалізацією не тільки внутрішньополітичного, але й зовнішньополітичного курсу США на міжнародній арені загалом, і в Центральноєвропейському регіоні зокрема.
9. Концентруючи увагу безпосередньо на стратегіях інформаційного впливу американських ЗМІ, слід наголосити на тому, що інформаційні кампанії” мають багатопланову та різноступеневу модель застосування, достатньо складну для вивчення. Інформаційні акції, які заторкують сферу зовнішньої політики і проводяться американськими засобами масової інформації, необхідно розглядати під схематично різноплановим кутом зору. За нашими оцінками, з боку держави найбільшими інформаційними маніпуляторами”, які за допомогою різних методів та джерел концентрують інформацію саме на зовнішню тематику, обробляють її і поставляють до американських друкованих мас-медіа вже в інтерпретованій формі, виступають такі державні установи, як Державний департамент, Центральне розвідувальне управління та Міністерство оборони США.
10. Дослідження схем і шляхів глибокого переплетіння державних і комерційних інтересів, які мають місце у системі політичної влади в Сполучених Штатах Америки, встановлення глибини занурення інтересів великого бізнесу в американську зовнішню політику може дати відповідь на більшість питань щодо природи походження антиукраїнських інформаційних акцій, які час від часу здіймаються елітарною американською пресою. Розуміння присутності цих та розглянутих вище мотивів як основи, що складає суть використання стратегій інформаційного впливу на зовнішній об’єкт, з одного боку, і яка є вмотивованим підґрунтям для їх виникнення і використання, з іншого, дозволяє логічно перейти до безпосереднього схематичного розгляду побудови інформаційних атак.
11. Стратегія інформаційного впливу через треті країни” - метод інформаційного тиску, за допомогою якого американські політики можуть опосередковано, через засоби масової інформації третіх країн впливати на політичний процес, що відбувається в регіонах або окремо взятих країнах, які становлять політико-фінансовий інтерес для США. На наш погляд, це одна з найскладніших і в той же час найефективніших методик допомагає представникам Адміністрації у Вашингтоні реалізовувати свої плани з відстоювання власних інтересів за межами країни.
12. Стратегія інформаційного шпіонажу” - метод інформаційного впливу на заздалегідь визначений об'єкт, за допомогою якого американські офіційні та фінансові кола у тісній співпраці з представниками засобів масової інформації своєї країни здійснюють централізований вплив на промислову сферу ситуативної або постійної країни-конкурента. На відміну від стратегії "інформаційного впливу через треті країни", яка більшою мірою характеризується політичною або економіко-політичною направленістю і в якій саме політичні цілі виступають як пріоритетні, стратегія "інформаційного шпіонажу" носить вужчий, централізованіший характер, основне поле якого - економічна сфера. Даний вид стратегії може бути безпосередньо охарактеризований як один із методів незаконної дії в економічній сфері, який включає у себе легальну, публічну інформаційну підтримку повністю або частково незаконним діям приватних американських компаній, які активно діють на національних ринках зарубіжних країн.
13. Стратегія моделювання ситуації” - метод інформаційного впливу на зовнішній об’єкт, який полягає у створенні пресою напередодні важливих міжнародних подій необхідної загальнополітичної атмосфери, яка б сприяла вирішенню поставлених американською дипломатією економічних, політичних, військових та інших питань. Дана стратегія передбачає наявність активних контактів керівних кіл провідних друкованих ЗМІ та офіційних осіб. Вірогідне його використання напередодні важливих подій міжнародного характеру, в яких бере участь американська дипломатія.
14. Практичній дії цих стратегій були розглянуті на матеріалах новітньої української історії. Безперечно, що одним з найбільш складних моментів є питання визначення Україною свого відношення до ядерного статусу. Ядерна справа” стала чи не найпершим випробуванням для українсько-американських відносин періоду новітньої історії, хоча у той же час найбільш складно було отримати інформацію про те, як американська преса висвітлювала цей процес, використовуючи весь арсенал своєї інформаційної зброї”. Проте навіть той архів, до якого все таки вдалося отримати доступ, дозволило нам з повним правом вести мову про застосування тих інформаційних стратегій впливу на зовнішній об’єкт, які нами було поставлено за мету знайти, визначити та дослідити. Другим прикладом застосування стратегій інформаційного впливу стала справа Лазаренка”, коли за допомогою інформаційних ресурсів офіційним Вашингтоном було зроблено пряме втручання у внутрішні справи Україні і спричинено прямий вплив на її кадрову сферу. Третій практичний розгляд стосувався виборів Президента України, що відбулися у 1999 році і закінчилися перемогою нинішнього Президента Л.Кучми.
На основі зроблених нами висновків було підготовлено кілька практичних рекомендацій, перш за все, для українських дипломатичних кіл, а також для інших структур, зацікавлених у реалізації українського зовнішньополітичного курсу.
Дослідження механізмів та методів впливу американської преси на український соціально-політичний процес виокремило низку важливих питань щодо створення ефективної української інформаційної системи, яка б дозволяла протидіяти зовнішнім інформаційним загрозам і відстоювати власні національні інтереси за межами країни. Результати, отримані внаслідок здійснення аналізу методів, які може використовувати американська журналістика з метою здійснення прямого впливу на визначений представниками фінансових та політичних кіл об’єкт (у даному випадку України), дозволяють нам зробити висновки щодо доцільності застосування українським істеблішментом наступних контр кроків в українському інформаційному просторі.
· Зовнішньо- та внутрішньополітичний курс України часто стає об’єктом для інформаційного нападу з боку американських ЗМІ. Серед головних причин, що призводять до створення упередженого інформаційного фону навколо окремих політичних та економічних ініціатив українського керівництва, слід відзначити відсутність у державі механізму оперативного реагування на інформаційні атаки” з боку зарубіжних країн загалом, і з боку США, зокрема. Робота механізму такого роду спрямовувалась би на оперативне реагування на інформаційні виклики та загрози у сфері зовнішніх зносин, інформаційного супроводження дій України на міжнародній арені. Подібні дії з боку США, Росії, інших країн призводить до формування у світовій громадськості стійких стереотипів щодо нашої держави, що негативно впливає на відносини в економічній та політичній площинах з її зарубіжними партнерами.
· Низький ступінь інтегрованості України у світовий інформаційний простір зумовлюється її перебуванням в майже абсолютній інформаційній залежності від закордонних інформаційних структур та ЗМІ. Враховуючи цей факт, формування світової громадської думки про Україну видається справою дуже складною. Розрізненість зусиль приватних та державних структур, зацікавлених в ефективній роботі у цьому напрямку, є прямим результатом того, що МЗС, Адміністрація Президента, Кабінет Міністрів не здатні ефективно протистояти інформаційно-пропагандистським акціям інших держав, які роблять достатньо результативним вторгнення до інформаційного простору України з метою реалізації власних політико-економічних інтересів, що становить безпосередню загрозу національній безпеці нашої держави.
Розглянутий на прикладі американської преси механізм взаємодії друкованих ЗМІ з урядовими колами та промисловими корпораціями дозволяє оцінити власні можливості у даній сфері і визначити перспективи створення українських інформаційних структур, які б у взаємодії з урядовими та фінансовими групами розпочали б процес просування та закріплення українських політико-економічних інтересів за межами власної країни.

С П И С О К В И К О Р И С Т А Н И Х Д Ж Е Р Е Л

1. Концепція національної безпеки України. К.: РНБОУ, 1997. 138с.
2. Тоффлер О. Третья волна. М.: Научная мысль, 1992. 243с.
3. Современная западная философия. М.: Прогресс, 1992. 312с.
4. Зарубежная философия 20-го века. С-П.: Институт социально-политических исследований, 1991. 270с.
5. Філософія. Підручник для вузів // За заг.ред. Г.А.Заїченка. К., 1995. 190с.
6. Morgenthau H. Politics Among Nations, New-York: Alfred A.Knopf - 1973, p. 170.
7. Клюев И. Четвертая мировая началась. На рынке // Российская газета. 1999. - 5 февраля. С.6.
8. Уткин А. Мировой порядок ХХІ века. М.: Алгоритм, 2001. 480с.
9. Литвиненко О.В, Зінько І.Ф., Потіха В.М. Інформаційний простір як
чинник забезпечення національних інтересів України. К.: Чорнобильінтерінформ, 1998. 48с.
10. Serfaty S. Mass-media and foreign policy. - NY.: St.Martin’s Press, 1996. - 247р.
11. Херман Э.С. Пропропагандистская модель //
http:www.anar.newmail.ru
12. National Vanguard Magazine // http:www.ds-amer.newmail.ru/smiam.htm.
13. Приступенко Т.О. Деякі аспекти розвитку інформаційного простору
України на сучасному етапі // Українська журналістика 99. - К., 1999. - С.52-57.
14. Слісаренко І. Мас-медіа і міжнародні процеси // Публіцистика і політика. Збірник наукових праць. / За заг.ред. проф.. В.І.Шкляра /. К., 2001. - Випуск 2 С.26-33.
15. Cohen B. The press and Foreign Policy. - Princeton, NJ: Princeton University Press, 1993. 272р.
16. Іванов В. Політика і мас-медіа як вагомі сили суспільного розвитку // Наукові записки Інституту журналістики. - К., 2000. Том 1. - С.71-76.
17. Петрів Т. Журналіст і політик в умовах деформованого мас-медійного середовища України // Публіцистика і політика. Зб.наук.праць. / За заг. ред.проф.Шкляра В./. К., 2001. Вип.2 - С.75-78.
18. Почепцов Г. Україна посткомуністична: суперечності та перспективи соціально-політичного розвитку// Політична думка. 1993. Вип. №1. С.33-35.
19. Бебик В., Сидоренко О. Засоби масової інформації посткомуністичної України. К: Міжрегіональна академія управління персоналом. Дослідницький центр історії української преси, 1996. 74с.
20. Blooem G.Іnformation and political issues. NY., 1992. 201p.
21. Odom W. U.S. Intelligence: Current problems in historical perspectives. Iowa: Iowa State University Press, 1996 264р.
22. Самуйлов С. О некоторых американських стереотипах в отношении Украины // США и Канада. 1994. - № 3. - С.84-96.
23. Чиркин В. Конституционное право зарубежных стран: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юрист, 2000. 600с.
24. Жіковні Р. Спрямовуючи стадо // Гуманіст. 1990. - листопад/грудень. - http:www.anar.newmail.ru.
25. Александрук.В. Інформаційна могутність держави як засіб реалізації її національних інтересів у сучасному світі // Науковий вісник Дипакадемії України. 1999. - №2. С.23.
26. Прохоров Е. Введение в теорию журналистики. - М.: Из-во МГУ, 1995. 293с.
27. Уилсон.Д. Американское правительство. - М.: Издательская группа Прогресс, Универс, 1995. 509 c.
28. Глобус // ИТАР-ТАСС. 1998. - №23. С.19.
29. The Wasington Post. 2001. - April 29. - Р.4.
30. Koen A. The Ukrainian crisis thread democracy and undermine regional security // The Heritage Foundation. 2001. March -19. Р.4.
31. Current News // CNN. 2001 April - 27.
32. Erlanger S. The political chaos in Ukraine could bring to independence loose // New York Times. 2001. - May 1. P.6.
33. Ingland К. Ukraine without Yushenko: enemy to the USA, love to Russia // Baltimore Sun. 2001. - April 29. P.5.
34. Mulley M. To Russia with love // The Economist. 2001. - March 3. P.3.
35. Dikson R. The truth about murder in Ukraine //, Los Angeles Times. 2001. - March 12. Р.7.
36. The President of Ukraine neglects participants of protest // The Wall Street Journal,. 2001. - March 12. Р. 4.
37. Liven A., Wolander S. How to make Russia pleasure neighbor // The New York Times. 2001. - March 14. Р. 9.
38. On the cassettes: paranoia // USA Today,. 2001. - March 15. Р.3.
39. Alleyne M. News revolution: Political and Economical decisions and global information. Boston: Balantine Books, 1993. 189p.
40. Колпаков З. США доигрывают роль мирового шерифа // Комсомольская правда. 1999. 18 мая. - С.7.
41. Киссинджер Г. Дипломатия. М.: Научно-издательский центр Ладомир, 1997. 847c.
42. Кассиарер Э. Техника современных политических мифов // Вестник Московского университета: Философия. Серия 7. - 1990. - №2. С.54.
43. Доповідь Комітету по захисту журналістів, Нью-Йорк // http:www.cpj.org. 2000. - 22 березня.
44. Лисичкин В., Шелепин Л. Третья мировая информационно-пропагандистская война. М.: Институт социально-политических исследований АСН, 1999. - 304с.
45. National Vanguard Magazine // http:www.ds-amer.newmail.ru/smiam.htm.
46. Arab News. 1998. - March 18. - Р.4.
47. Beichman A. When everything is OK, why is everything so bad? // Washington times. 1998. - October 2. P.2.
48. Литвиненко О. Інформаційний фактор у зовнішній політиці // Нова політика. 1998. №3. С.17-21.
49. Саламатов В. Конфліктологічний моніторинг як інформаційно-аналітична система // Вісник Української Академії державного управління. - 1997. - №2. - С.35.
50. Андрунас А. Бизнес и пропаганда. М.: Из-во МГУ, 1986. 198с.
51. Матусевич С. Зовнішня розвідка США. Реферат: Український державний морський технічний університет. - Миколаїв, 1997. - 40с.
52. Стратегия национальной безопасности США для нового столетия // Независимая газета. 1998. 14 августа. С.14.
53. Washington file. 1999. - № 14. С.4.
54. United States’ Agency of the International Development // http:www.usaid.org.
55. Associated Рress. 1999. - August 10.
56. Fridman T. Ukraine supplies oil for Milocevic regime? // New-York Times. 1999. - May 25. P.5.
57. Гусачев И. Голос Америки // Комсомольськая правда. 1999. 14 апреля. С.3.
58. Mass-media and Power // Fortune magazine. 1993. - №25. Р.11.
59. Демин В. Экономическая безопасность в руках спецслужб // http:www.bdi.spb.ru.
60. Плэтт В. Стратегическая разведка. М.: Издательский Дом Форум, 1997. 376с.
61. Wall street journal. 1998. - September 24. Р.17.
62. Мостовая Ю. В европейском доме можно дружить и «семьями» // Зеркало недели. 1998. 4 января. С.2.
63. International Gerald Tribune. 1998. - September-12. Р.6.
64. Выступление И.Панарина на международном семинаре Новые экономические тенденции в современном мире” // Независимая газета. 1999. 5 февраля. С.7.
65. Weapon’s Market // Stradfor University Center. 1999. September. P.16.
66. Magocsi P.Ukraine. A Historical Atlas. Toronto-Buffalo-London: University of Toronto Press, 1985. 198p.
67. Камінський Є. Шашкевич А. Політика США щодо України. К.: Політична думка, 1998. 390с.
68. У чеканні Президента // Свобода. 1978. 12 вересня. С.1.
69. Kraus S., Davis D. The Effects of Mass Communications on Political Behavior. London: University Park and London, 1976. 261р.
70. Андрунас Е. Информационная элита: корпорации и рынок новостей. - М.:Изд-во Моск.ун-та, 1991. 299с.
71. Steinfels P. The Neoconservatives: The Man Who Are Changing America’s Politics. - New-York: Bright Books, 1979. 184р.
72. Андрунас Е., Голованова Г. Правое движение и средства массовой информации // Проблемы американистики. 1988. - №3. С.79-90.
73. Очков М., Журихин Э., Муромцев В. Филантропические” фонды важное идеологическое оружие империализма. - М.: Из-во Научная мисль”, 1976. 98с.
74. Tabbel J. Global economical and political changes // Heritage Foundation. 1989. - April 3. P.31-39.
75. Europe in transformation. // Wall Street Journal. 1989. - October 15. - P.4.
76. Plaff V.On The Eve of New Area // Chicago Tribune. 1990. - October 10. P.5.
77. What will be next // Time Magazine. 1990. - April 3. - P.17-21.
78. Safe the perestroika? How? // Wаll street journаl. - 1990. March-3. P.6.
79. Viguerie S. Strike against poor // Chicago Tribune. 1990. - July 12. P.4.
80. One more independent state // Wall Street Journal. 1990. - July 16. P.3.
81. Ukraine isn’t going to be a member of any military union // Chicago Tribune. 1990. - July 16. P.3.