ІНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СУДОВОЇ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК 341.176

ФЕСЕНКО Вадим Іванович

ІНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СУДОВОЇ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Спеціальність 12.00.11 – міжнародне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук
А.В. Портнов

Київ – 2012
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 11
1.1. Теоретико-правові основи становлення судової системи в ЄС 11
1.2. Принципи здійснення судочинства в ЄС 31
Висновки до Розділу 1 43
РОЗДІЛ 2. ІНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЮРИСДИКЦІЇ СУДУ ЄС 47
2.1. Інституційно-правові засади юрисдикції Суду та Загального суду 47
2.2. Спеціалізовані суди у рамках судової системи ЄС 73
2.3. Співвідношення юрисдикції Суду ЄС з іншими міжнародними судовими юрисдикціями 78
Висновки до Розділу 2 99
РОЗДІЛ 3. ВЗАЄМОДІЯ СУДУ ЄС З НАЦІОНАЛЬНИМИ ЮРИСДИКЦІЯМИ 102
3.1. Взаємодія судової системи ЄС та судів держав-членів 102
3.2. Застосування рішень Суду ЄС у національних правопорядках 127
Висновки до Розділу 3 148
ВИСНОВКИ 150
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 156

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ЄАВТ Європейська асоціація вільної торгівлі
Євратом Європейське Cпівтовариство з атомної енергії
ЄС Європейський Союз або Європейське Співтовариство (за контекстом)
ЄЕП Європейський економічний простір
ЄЕС Європейське Економічне Співтовариство
ЄІБ Європейський інвестиційний банк
ЄСВС Європейське Співтовариство з вугілля та сталі
ЄЦБ Європейський центральний банк
МС ООН Міжнародний Суд ООН
ООН Організація Об’єднаних Націй
РЄ Рада Європи
УПС Угода про партнерство і співробітництво
УСА Угода про стабілізацію та асоціацію
ЦСЄ Центральна та Східна Європа

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Одним із найзначніших політико-правових явищ середини ХХ – початку ХХІ століття стала європейська інтеграція, що призвело до появи на світовій арені Європейського Союзу. У своєму розвитку ЄС пройшов великий шлях від тріумвірату класичних міжнародних організацій з доволі вузькою та конкретною сферою діяльності до утворення унікального інтеграційного міжнародного об’єднання з міжнародною правосуб’єктністю та власною судовою системою.
За своєю природою Суд ЄС є судовим органом sui generis, принципово відрізняючись як від міжнародних, так і національних судових органів. У зв’язку із цим проблема визначення ролі Суду ЄС на міжнародній арені та дослідження питань щодо його взаємодії з іншими судовими установами – міжнародними й національними – є доволі актуальними, насамперед, зважаючи на постійний розвиток правової системи ЄС. Відсутність взаємодії, ієрархії між інституційними ланками є проблемою, характерною для всіх великих бюрократичних організацій, які проходять етап становлення і в даному випадку пов’язані з двома базовими аспектами – юрисдикційним та інституційним. Введення в дію норм Лісабонського договору частково вирішило проблеми, пов’язані із внутрішньою організацією й порядком роботи судової системи ЄС, однак ряд питань так і залишається відкритим. Тому на перший план виходять проблеми інституційно-правових засад функціонування судової системи ЄС у цілому.
Організаційно-правові засади діяльності Суду ЄС та проблеми функціонування інституційної системи об’єднання вивчалися такими зарубіжними дослідниками, як Г. де Бурка, Дж. Вейлер, М. Ентін, А. Капустін, С. Кашкін, П. Крейг, М. Крівова, Ю. Орлова, П. Пескатор, Г. Расмуссен, А. Татам, А. Толстухін, Б. Топорнін, Дж. Ушер, Е. Хаас, Т. Хартлі та ін.
В Україні дана проблематика знаходить своє відображення в роботах І. Грицяка, М. Гнатовського, М. Микієвича, В. Муравйова, Т. Комарової, Р. Петрова та багатьох інших.
Необхідно також зауважити, що тематика європейської інтеграції в цілому активно досліджується авторами, особливо у зв’язку з низкою інституційних реформ ЄС. Зокрема, це роботи таких українських і зарубіжних науковців, як Н. Андрусевич, М. Баймуратов, В. Денисов, О. Зайчук, І. Лукашук, Л. Ентін, Н. Ільїн, В. Кернз, О. Київець, О. Копиленко, Л. Луць, Н. Малишева, Н. Нижник, Ю. Тихомиров, Г. Тункін, С. Черниченко, В. Шемятенков, Є. Шибаєва та ін.
Однак в українській правовій літературі майже відсутні окремі дослідження, присвячені детальному вивченню внутрішньої організації та діяльності Суду ЄС. За винятком роботи Т. Комарової практично відсутні й монографічні роботи, присвячені проблемам, з якими зіткнулася судова система ЄС у зв’язку з його розширенням та вступом у дію Лісабонського договору.
Таким чином, наявні публікації та дослідження не містять комплексного наукового підходу до питання інституційно-правового механізму та засад здійснення судочинства в Європейському Союзі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною комплексної науково-дослідної теми Інституту законодавства Верховної Ради України «Правові механізми інтеграції України до європейського правового простору» (державний реєстраційний № 0111U000579).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у встановленні особливостей інституційно-правового механізму функціонування судової системи ЄС.
Виходячи із зазначеної мети було окреслено такі завдання:
– дослідити етапи та особливості становлення судової системи ЄС;
– окреслити принципи, на яких ґрунтується судочинство в ЄС;
– проаналізувати інституційно-правовий механізм судочинства в ЄС;
– дослідити юрисдикцію Суду ЄС та здійснити її порівняльно-правовий аналіз з юрисдикцією Міжнародного Суду ООН та Європейського суду з прав людини;
– охарактеризувати взаємодію Суду ЄС із національними судами;
– встановити особливості застосування рішень Суду в національних правопорядках.
Об’єктом дослідження є міжнародно-правові відносини, які виникають у зв’язку із функціонуванням Суду Європейського Союзу.
Предметом дослідження виступають міжнародно-правові норми, які визначають інституційно-правові засади судової системи ЄС, а також практика Суду ЄС.
Методи дослідження. Задля одержання достовірних наукових результатів, досягнення сформульованих мети і завдань дослідження у дисертаційній роботі використано систему загальнонаукових, філософських і спеціальних методів.
За допомогою діалектичного та історико-правового методів пізнання у дисертації розглянуто й досліджено фактори еволюції судової системи ЄС та тенденції її розвитку.
Логіко-семантичний метод та метод аналізу, у тому числі системного аналізу, сприяли з’ясуванню змісту основних понять, концепцій і теорій юрисдикції Суду ЄС, а також встановленню місця Суду ЄС в європейському інтеграційному процесі.
Порівняльно-правовий метод дозволив виділити спільні та відмінні риси юрисдикцій Суду ЄС, МС ООН та ЄСПЛ.
Системно-структурний метод дав змогу вивчити інституційні аспекти діяльності Суду ЄС та провести відповідну класифікацію юрисдикцій Суду ЄС.
Метод прогнозування, аналогії, а також інші спеціальні методи наукового пізнання було застосовано для виявлення проблем та потенційних загроз подальшому розвитку судової системи ЄС.
Також використано науково-евристичний потенціал таких філософських методів дослідження, як аналіз, абстрагування, дедукція, синтез тощо.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним науково-теоретичним дослідженням інституційно-правових засад судової системи ЄС.
У проведеному дослідженні:
вперше:
– надано авторське визначення поняття інституційно-правових засад судової системи ЄС як системи принципів, організаційного та функціонального характеру, на яких побудовано судочинство в ЄС, і які забезпечують стабільний розвиток інтеграційного об’єднання, зміцнюючи підвалини європейського права;
– проведено етапізацію становлення судової системи ЄС за організаційними та юрисдикційними критеріями;
– систематизовано принципи, на яких ґрунтується судочинство в ЄС за трьома основними категоріями: принципи, що походять з установчих договорів; загальні принципи права та принципи, що випливають із судової практики Суду ЄС;
– виявлено відмінність розуміння окремих принципів у класичному міжнародному праві та праві ЄС;
удосконалено:
– змістовні характеристики юрисдикції Суду ЄС та проведено їх диференціацію за матеріальними й процесуальними критеріями. Так, за матеріальним критерієм було виділено інституційно-функціональну та предметно-функціональну юрисдикцію, тоді як за процесуальним – пряму і непряму;
– розуміння преюдиційної процедури як елемента взаємодії національних судів та Суду ЄС;
дістало подальшого розвитку:
– розуміння Суду ЄС як міжнародної регіональної судової інституції з універсальною юрисдикцією на основі застосування порівняльно-правових характеристик юрисдикції Суду ЄС з іншими міжнародними юрисдикціями;
– проблемні аспекти застосування рішень Суду ЄС у національних правопорядках;
– теоретичне обґрунтування практики застосування Судом ЄС УПС та Європейських угод, які запроваджують асоціацію.
Практичне та теоретичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані:
– у науково-дослідницькій сфері: висновки роботи доповнюють і розвивають основні теоретичні розробки з питань інституційно-правих засад діяльності Суду ЄС, формуючи нову вихідну базу для подальшого наукового дослідження;
– в освітній діяльності: при викладанні курсів (навчальних дисциплін) міжнародного, європейського права, спеціальних курсів та спеціальних семінарів із питань європейської інтеграції, а також при підготовці відповідних навчальних і навчально-методичних посібників та курсів лекцій із права ЄС.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано самостійно з урахуванням останніх досягнень науки міжнародного права. Всі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях відділу європейського права та міжнародної інтеграції Інституту законодавства Верховної Ради України, а також на міжнародних наукових конференціях та семінарах: Методологічний семінар «Законотворчість та міжнародні зобов’язання України» (м. Київ, 25 листопада 2010 р.); Науково-практична конференція «Новітні державотворчі процеси в Україні: виклики і перспективи» (м. Київ, 24 червня 2011 р. – тези опубліковано); Міжнародний навчально-методичний семінар «Правові аспекти належного регулювання: європейський та український підходи» (м. Київ, 17 – 18 жовтня 2011 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Майбутнє правової системи України очима науковців» (м. Одеса, 23 грудня 2011 р.).
Публікації. Основні положення дисертації відображено у 4-х статтях, надрукованих у фахових наукових виданнях, публікаціях тез виступів на міжнародних наукових конференціях і семінарах.
Структура та обсяг дисертації. Специфіка теми дослідження, його мета і завдання визначили структуру дисертації, послідовність та логіку викладу матеріалу. Робота складається зі вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків та списку використаних джерел (298 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 190 сторінок, з яких обсяг основного тексту – 155 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації отримало наукову розробку питання інституційно-правових засад здійснення судочинства в Європейському Союзі.
Найважливішими висновками роботи є нижченаведені положення:
1. Інституційно-правові засади судової системи ЄС – це система принципів організаційного та функціонального характеру, на яких побудовано судочинство в ЄС, і які забезпечують стабільний розвиток інтеграційного об’єднання, зміцнюючи підвалини європейського права.
2. Виділено шість етапів становлення інституційно-правових засад функціонування Суду ЄС за критеріями організаційних та юрисдикційних змін.
І етап: 1952 р. – 1958 р. (Суд розглядає спори, пов’язані із виконанням Договору ЄСВС, а також правила, встановлені на його виконання);
ІІ етап: 1958 р.– 1986 р. (Суд виконує функцію єдиного судового органу для всіх Співтовариств, розширюються повноваження Суду: розглядає позови Комісії до держав – членів Співтовариств про порушення Установчих договорів, позови урядів держав-членів до Комісії, а також позовні заяви юридичних та фізичних осіб, що стосуються сфери приватного бізнесу);
ІІІ етап: 1986 р. – 1992 р. (Ускладнюється інституційна структура Суду за рахунок створення нової ланки – Суду Першої інстанції, до юрисдикції якого переходять всі трудові спори, а пізніше – всі справи за позовами фізичних та юридичних осіб, тобто утворилася друга ланка судової системи ЄС);
IV етап: 1992 р. – 2001 р. (Суд отримує можливість накладати санкції на держави, які не виконують його рішення);
V етап: 2001 р. – 2009 р. (Створення спеціалізованих судів для розгляду спорів між ЄС та його службовцями, а також іншими співробітниками як третьої ланки судової системи ЄС);
VI етап: 2009 р. – сьогодення. (Відбувається значне розширення юрисдикції Суду: перегляд заходів щодо санкцій у сфері зовнішньої політики, а також окремі питання у рамках Простору свободи, безпеки та правосуддя, що не стосуються поліційної та судової співпраці).
3. Аналіз принципів права, на яких ґрунтується судочинство в ЄС, дозволив поділити їх на три основні категорії:
1) принципи, що походять з установчих договорів:
– принцип субсидіарності;
– принцип пропорційності;
– принцип інституційної рівноваги;
– принцип перестороги та запобігання;
2) загальні принципи права. Особливою рисою судочинства в рамках ЄС є інкорпорація загальних принципів права в право ЄС, що зумовлено необхідністю закрити прогалини, які залишаються і зараз, як в Установчих Договорах, так і у вторинному законодавстві. До таких принципів належать:
– процесуальні принципи (lex specialis derogat legi generali, lex posterior derogat legi priori);
– принципи та правила тлумачення правових норм (ut res magis valeat quam pereat, аргументація ab absurdo, a contrario contra proferentem);
3) принципи, що ґрунтуються на судовій практиці Суду ЄС:
– принцип прямої дії та прямого застосування права ЄС;
– принцип примату права ЄС.
4. Проведений аналіз еволюції Суду ЄС дозволив виявити, що цей процес включає в себе інституційну та юрисдикційну складові, нехарактерні для інших міжнародних судових інституцій, зокрема МС ООН та ЄСПЛ. При цьому для останніх інституційна складова є доволі гнучкою, тоді як юрисдикційна – залишається незмінною.
Порівняльний аналіз юрисдикції Суду ЄС з юрисдикцією МС ООН та ЄСПЛ дозволив стверджувати, що Суд ЄС є міжнародним регіональним судовим органом з юрисдикцією універсального характеру. Так, розгляд спорів між державами з усіх питань зближує його компетенцію з компетенцією МС ООН, а повноваження по розгляду спорів, які стосуються захисту прав людини, як, власне, і регіональний характер, дає підстави стверджувати про спільність його рис із ЄСПЛ.
5. Аналіз рішень Суду дозволив встановити істотну різницю між умовами звільнення від міжнародно-правової відповідальності за порушення класичних міжнародних зобов’язань і міжнародних зобов’язань, взятих на себе у зв’язку із вступом до ЄС. На відміну від принципу згоди та взаємності, які віднесені у класичному міжнародному праві до обставин, які виключають протиправність діяння, Суд ЄС визначив, що принцип взаємності та згоди не приймається як підстава для звільнення держави-члена від відповідальності за невиконання нею своїх зобов’язань відповідно до права ЄС.
6. Дослідження юрисдикції Суду ЄС дозволило встановити її неоднорідність, що призвело до поліюрисдикційності. Так, у юрисдикції Суду ЄС було виокремлено:
1) інституційно-функціональну юрисдикцію, що складається з трьох інституційних складових Суду ЄС: Суду, Загального Суду, спеціалізованих судів;
2) предметно-функціональну юрисдикцію, що випливає з предмета Установчих договорів та, у свою чергу, може бути поділена на:
а) адміністративну юрисдикцію (щодо спорів, пов’язаних з діями або бездіяльністю інституцій);
б) конституційну юрисдикцію (щодо питань про відповідність актів вторинного права Установчим договорам, що, по суті, збігається із функцією конституційного контролю, яку здійснює внутрішньодержавний конституційний суд);
в) міжнародну юрисдикцію (щодо питань, пов’язаних з Установчими договорами як міжнародними угодами).
Крім того, особливістю юрисдикції Суду ЄС є її диференціація на пряму та непряму юрисдикцію. Пряма юрисдикція реалізується Судом ЄС через позови про анулювання та позови про невиконання зобов’язань, тоді як непряма – шляхом зверненням національного суду за преюдиційним рішенням.
7. У ході дослідження виявлено системоутворюючий елемент взаємодії національних судів та Суду ЄС – преюдиційне провадження. Рішення Суду ЄС у справах за преюдиційним запитом виконує функцію тлумачення актів права ЄС, не втручаючись в юрисдикцію національних судів щодо вирішення обставин конкретної справи та національного нормативно-правового акта. Таким чином відбувається чітка диференціація між тлумаченням права та його застосуванням, адже Суд у даному випадку вирішує питання права, а не розглядає справу по суті.
8. Охарактеризовано ряд проблемних моментів застосування рішень Суду ЄС у національних правопорядках:
1) проблема, пов’язана із застосуванням преюдиційного рішення, що зумовлено специфікою самого рішення, яке виноситься, виходячи із правової системи ЄС, адже воно може бути незрозумілим для суддів національних судових органів, а також ускладнюватися проблемами перекладу;
2) проблема, пов’язана з тим, що Суд ЄС не може визнавати недійсність окремих положень національного права, а лише заявити про можливу невідповідність національного права праву ЄС. Таким чином, Суд ЄС самостійно не визначає невідповідність національного права праву ЄС, залишаючи остаточне рішення за національним судом. При цьому категорія «національний суд» у розумінні Суду ЄС не завжди збігається із внутрішньодержавним підходом до визначення судових органів;
3) проблема, пов’язана з обмеженими правами процесуальних учасників (сторін) у національному провадженні стосовно преюдиційних запитів, оскільки ця дискреція належить лише судді.
9. На основі практики Суду, що заснована на тлумаченні угод ЄС із третіми країнами, було встановлено пряму дію окремих положень останніх у правопорядку ЄС за умови їх чіткості та однозначності. Така практика Суду стосується, зокрема, європейських угод, що запроваджують асоціацію між Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, з одного боку, і третіми країнами, з іншого, а також Угод про партнерство та співробітництво. Це підтверджується преюдиційними рішеннями Суду щодо незастосування принципу недискримінації стосовно працівників із третіх країн, які працюють в ЄС на законних підставах: у справі Колпака (щодо застосування положень Угоди про асоціацію) та у справі Сімутенкова (щодо застосування положень УПС), в яких Суд визнав пряму дію окремих положень цих угод. З огляду на те, що аналогічні положення містяться в УПС з Україною, можна стверджувати, що українські громадяни, які на законних підставах працюють у державах – членах ЄС, мають право звертатися до національних судів ЄС, посилаючись на статтю 24 УПС як положення прямої дії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абашидзе А.Х., Алисиевич Е.С. Право Совета Европы. Конвенция о защите прав человека и основных свобод / А.Х. Абашидзе, Е.С. Алисиевич. – М.: Международные отношения, 2007. – 304 с.
2. Авбель М. Существует ли в законодательстве Европейского Союза «горизонтальный» эффект? / М. Авбель // Сравнительное конституционное обозрение. – 2005. –№4 (53). – С. 93-103.
3. Алисиевич Е.С. Система правовых стандартов Европейского суда по правам человека / Е.С. Алисиевич // «Юрист-международник». – 2006. – № 4. – С. 29-41.
4. Анисимова Н. В. Принцип субсидиарности в европейском праве : Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 Москва, 2005. – 173 с.
5. Баймуратов М. О. Міжнародне публічне право / М. О. Баймуратов. – Х.: Одіссей, 2008. – 704 с.
6. Баймуратов М. А. Международно-правовые аспекты становления и развития европейской системы безопасности на пороге ХХІ века / М. А. Баймуратов, А. А. Делинский. – Одесса: Юридична література, 2004. – 184 с.
7. Баранова М.В. Европейский Cуд и рекламная деятельность: проблемы гармонизации института юридической ответственности / М.В. Баранова, Ю.В. Черячукин // Российская и европейская правозащитные системы: соотношение и проблемы гармонизации: Сборник статей / Под ред. В.М. Баранова. – Н. Новгород, 2003. – С. 371–375.
8. Березовська І. А. Правова природа асоціації в праві Європейського Союзу / І. А Березовська // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Вип.34, ч.2. – 2002.– С.138–142.
9. Березовська І. Правове регулювання відносин України з ЄС у світлі перспективи створення асоціації / І. Березовська // Політика і час. – 2002. – №5. – С. 66–71.
10. Берестнев Ю. Европейский суд по правам человека как контрольный механизм Конвенции о защите прав человека и основных свобод / Ю. Берестнев // Новая юстиция. – 2008. – № 1. – С. 57- 66.
11. Берестнев Ю.Ю. Распространение решений Европейского суда по правам человека / Ю.Ю. Берестнев // Российская юстиция. – 2001. – №3. – С. 15-18.
12. Бирюков М.М. Европейская интеграция: международно-правовой подход / М.М. Бирюков. – Научная книга, 2004. – 208 с.
13. Бирюков М.М. Новый Европейский Союз образца 2004 г. и международное право / М.М. Бирюков // Московский журнал международного права. – 2004. – № 3. – С. 139-166.
14. Бирюков П. Н. Международное право. Европейское право / П.Н. Бирюков. – M., 2002. – С. 94.
15. Блищенко И.П. Прецеденты в международном публичном и частном праве / И.П. Блищенко, Ж. Дориа. М.: Изд-во МНИМП, 1999. – 470 с.
16. Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право / Основи теорії. Підручник. – Київ: Либідь, 2002. – 608 с.
17. Варламова Н. Права человека: попытки интегративной интерпретации / Н. Варламова // Сравнительное конституционноеобозрение. – 2008. – № 6 (67). – С. 99 – 110.
18. Верещетин B.C. Международный Суд ООН на новом этапе / B.C. Верещетин // Московский журнал международного права. – 2002. – № 2 (46). – С. 74-85.
19. Гаврилов В.В. Понятие и взаимодействие международной и национальных правовых систем / В.В. Гаврилов. – Владивосток, Изд-во Дальневост. ун-та., 2005. – 216 с.
20. Гердеґен М. Європейське право / М. Гердеґен; пер. з німецької. – К.: «КІС», 2008. – 528 с.
21. Гнатовський М. М. Європейський правовий простір. Концепція та основні проблеми / М. М. Гнатовський. – К.: «Промені», 2005. – 224 с.
22. Грицяк І. А. Правові акти Європейського Союзу в управлінні інтеграційними процесами / І. А. Грицяк // Вісн. УАДУ. – 2002. – № 3. – С. 359–365.
23. Денисов В. Н. Организация Объединенных Наций как гарант поддержания мира и безопасности / В.Н. Денисов // Международное право XXI века: к 80-летию профессора, доктора юридических наук, лауреата Государственной премии Российской Федерации, Заслуженного деятеля науки Российской Федерации Игоря Ивановича Лукашука / под. ред. проф. В.Г. Буткевича. – К.: Промені, 2006. – С. 437 – 470.
24. Дмитрієв А. І. Міжнародне публічне право: Навч. посіб. / А. І. Дмитрієв, В. І. Муравйов. – Стереотип. вид. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 638 с.
25. Договір про запровадження Конституції для Європи (проект) (2003/C169/01) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_647
26. Дэйвис К. Право Европейского союза / К. Дэйвис. – К.: Знання, 2005. – С. 406.
27. Европейское право. Учебник для вузов / Под ред. д.ю.н., проф. Л.М. Энтина. – М.: НОРМА, 2004. – C. 198-199.
28. Жукевич І. В. Принципи права Європейського Союзу як гарантія реалізації захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні / І.В.Жукевич // Університетські наукові записки. – 2009. – №1. – С.44-48.
29. Ильин Н. Ю. Основы права Европейского Союза / Н. Ю. Ильин. – М.: Норма, 2008. – 224 с.
30. История становления Суда Европейских Сообществ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.asrb.ru/istorij_stanovlenij_suda_evropeiskih_soobshestv.html
31. Капустин А. Я. Европейский Союз: интеграция и право / А.Я. Капустин. – М.: Издательство РУДН, 2000. – 436 с.
32. Кашкин С. Ю. Европейский Союз: Основополагающие акты в редакции Лиссабонского договора с комментариями / С.Ю Кашкин. – Инфра-М, 2008. – 698 с.
33. Кашкин С.Ю. Право Европейского Союза: учебное пособие / Отв. ред. С.Ю. Кашкин. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Проспект, 2011. – 320 с.
34. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: Навч.посібник / В. Кернз; С.В. Ісакович (наук.ред.), В.С. Ісакович (пер. з англ.), А.С. Метюшев (наук.ред.). – К.: Товариство «Знання», КОО, 2002. – 381 с.
35. Київець О.В. Еволюція загальних принципів права в міжнародному праві: доктринальні підходи / О.В. Київець // Науковий вісник Ужгородського національного університету. – Серія право. – Випуск 13. – Частина 1. – 2010. – С. 22-28.
36. Київець О.В. У пошуках міжнародного права: переосмислюючи джерела / О.В.Київець. – Кам’янець-Подільський, 2011 – 480 с.
37. Комарова Т. Правові паростки інтеграції / Т. Комарова / Юрид. вісн. України. – 2002. – № 45(385). – С. 10.
38. Комарова Т. Преюдиціальні рішення Європейського Суду у механізмі реалізації права ЄС / Т. Комарова / Юрид. вісн. України. – 2004. – № 36(480). – С. 5.
39. Комарова Т. Природа права ЄС / Т. Комарова / Юрид. вісн. України. – 2004. – № 52(496). – С. 5.
40. Комарова Т.В. Вплив Суду Європейських Співтовариств на право Європейського Союзу / Т. В. Комарова // Наук. вісн. Ужгород. нац. ун-ту. Серія Право. – 2008. – Вип. 9. – С. 24-27.
41. Комарова Т.В. Європейський Союз і Україна / Т. В. Комарова // Розвиток української правової системи за роки незалежності: Тези доп. і наук. повідом. студ. наук. конф. за підсумками наук.-досл. роботи за 2000/2001 навч. рік (Харків, 12-13 лист. 2001 р.). – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2001. – С. 63, 64.
42. Комарова Т.В. Значение взаимовлияния Суда ЕС и национальных судов государств – членов Европейского Союза для развития наднационального права / Т. В. Комарова // Ломоносов: Материалы докладов XV Межд. конф. студентов, аспирантов и молод. ученых / Отв. ред. И. А. Алешковский, П. Н. Костылев [Электрон. ресурс] — М.: Изд-во МГУ; СП МЫСЛЬ, 2008. — 1 электрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. – Систем. требования: ПК с процессором 486 +; Windows 95; дисковод CD-ROM; Adobe Acrobat Reader.
43. Комарова Т.В. Інститут спостерігачів у процедурі Суду ЄС / Т. В. Комарова // Державно-правова реформа в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку: Тези доп. і наук. повідом. студ. наук. конф. за підсумками наук.-досл. роботи за 2004/2005 навч. рік (Харків, 2005 р.). – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. – С. 89, 90.
44. Комарова Т.В. Інтеграційний правопорядок ЄС у контексті кооперації національних судів і Суду ЄС у сфері цивільного процесу / Т. В. Комарова // Актуальні проблеми застосування Цивільного процесуального Кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України: Тези доп. та наук. повідом. учасників між нар. наук.-практ. конф. (Харків, 25-26 січ. 2007 р.). – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – С. 211-214.
45. Комарова Т.В. Конституція Європейського Союзу: сфера регулювання та правова природа / Т. В. Комарова // Конституція України – основа побудови правової держави і громадського суспільства: Тези доп. та наук. повідом. учасників всеукр. наук.-практ. конференції молод. учених та здобувачів (Харків, 26-27 черв. 2006 р.). – Х., 2006. – С. 102-105.
46. Комарова Т.В. Кооперация Суда Европейских Сообществ и национальных судов государств – членов Европейского Союза / Т. В. Комарова // Lex russica. – 2007. – № 6 (дек.). – С. 1219-1222.
47. Комарова Т.В. Кооперация Суда ЕС и национальных судов государств – членов Европейского Союза / Т. В. Комарова // Традиции и новации в системе современного российского права: Сб. ст. Межд. конф. студ. и аспирантов (Москва, апр. 2007 г.). – М.: МГЮА, 2007. – С. 244-246.
48. Комарова Т.В. Кооперація Суду Європейських Співтовариств і національних судів у становленні інтеграційного правопорядку та гармонізації цивільного процесу / Т.В. Комарова // Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: монографія / В.В. Комаров, В.І. Тертишніков, В.В. Баранкова; за заг. ред. В.В. Комарова. – Х.: Харків юрид., 2008. – С. 117-143.
49. Комарова Т.В. Права приватних осіб як об’єкт захисту у суді ЄС / Т. В. Комарова // П’яті осінні юридичні читання: Зб. тез Міжн. наук.-практ. конф. мол. учених (Хмельницький, 27-28 жов. 2006 р.). – Частина третя. Цивільне право. Сімейне право. Міжнародне приватно право. Комерційне право. Підтом 1. – Хмельницький: Вид. Хмельн. ун-ту управління та права, 2006. – С. 164-167.
50. Комарова Т.В. Право приватних осіб на пряме оскарження актів інститутів Європейських співтовариств у судах ЄС / Т.В. Комарова // Наук. вісн. Ужгород. нац. ун-ту. Серія Право. – 2007. – Вип. 7. – С. 123-127.
51. Комарова Т.В. Преюдиціальні рішення Суду Європейського Союзу / Т. В. Комарова // Розвиток української правової системи за роки незалежності: Тези доп. і наук. повідом. студ. наук. конф. за підсумками наук.-досл. роботи за 2003/2004 навч. рік (Харків, 14-15 жовтня 2004 р.). – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. – С. 72.
52. Комарова Т.В. Припинення невиконання зобов’язання державами – членами ЄС / Т.В. Комарова // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – Вип. 91. – С. 173-179.
53. Комарова Т.В. Рішення Суду Європейських Співтовариств: питання судового активізму / Т. В. Комарова // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – Вип. 94. – С. 232-238.
54. Комарова Т.В. Розмежування компетенції в судовій системі ЄС / Т. В. Комарова // Розвиток української правової системи за роки незалежності: Тези доп. і наук. повідом. студ. наук. конф. за підсумками наук.-досл. роботи за 2002/2003 навч. рік (Харків, 27-28 жовтня 2003 р.). – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2003. – С. 63, 64.
55. Комарова Т.В. Становлення судової системи Європейських Співтовариств / Т. В. Комарова // Актуальні проблеми правознавства: Тези доп. і наук. повідом. учасників наук. конф. молодих учених та здобувачів (Харків, 2006 р.). – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. – С. 174-176.
56. Комарова Т.В. Строки позовної давності у Суді Європейських Співтовариств / Т. В. Комарова // Правова система, громадянське суспільство та держава: Тези доп. учасників міжн. студ. наук. конф. (Львів, трав. 2006 р.). – Львів, 2006. – С. 280-282.
57. Комарова Т.В. Суд Європейських Співтовариств і національні суди держав-членів Європейського Союзу у становленні інтеграційного правопорядку / Т.В. Комарова // Вісн. Конституц. Суду України. – 2006. – № 1. – С. 99-105.
58. Комарова Т.В. Суд Європейських Співтовариств та його роль у європейській інтеграції / Т. В. Комарова // Від громадянського суспільства – до правової держави: Мат. І міжн. студ. наук. конференції (Харків, квіт. 2006 р.). – Х., 2006. – С. 29-32.
59. Комарова Т.В. Суд Європейських Співтовариств та конституціоналізація європейського права / Т. В. Комарова // Осінні юридичні читання: Тези доп. та наук. повідом. всеукр. наук.-практ. конф. молод. вчених (12-13 лист. 2008 р.). – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – С. 131-134.
60. Комарова Т.В. Суд ЄС в інституційному механізмі Європейської інтеграції / Т.В. Комарова // Україна – Німеччина: розвиток законодавства в рамках європейського права / Ред. кол.: О. Копиленко (співголова), Р. Обершмідт (співголова), С. Бритченко та ін. – К.: Парламент. вид-во, 2006. – С. 238-245.
61. Комарова Т.В. Суд ЄС та формування моделі захисту прав приватних осіб / Т.В. Комарова // Юрид. Україна. – 2004. – № 8. – С. 74-79.
62. Комарова Т.В. Судові органи Європейського Союзу та їх юрисдикція / Т.В. Комарова // Юрид. Україна. – 2004. – № 5. – С. 76-80.
63. Комарова Т.В. Суды Европейских Сообществ и защита прав частных лиц / Т. В. Комарова // Традиции и новации в системе современного российского права: Сб. ст. Межд. конф. студентов и аспирантов (Москва, март 2006 г.). – М.: Моск. гос. юрид. акад., 2006. – С. 275, 276.
64. Комарова Т.В. Юридична сила та нормативність рішень Суду Європейських Співтовариств / Т. В. Комарова // Сучасні проблеми юридичної науки: Тези доп. та наук. повід. всеукр. наук.-практ. конф. молод. учених та здобувачів. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – С. 148-151.
65. Комарова Т.В. Юрисдикція Суду Європейських Співтовариств щодо оскарження актів інститутів ЄС / Т. В. Комарова // Сучасні проблеми юридичної науки та практики: Тези доп. та наук. повід. всеукр. наук.-практ. конф. молод. учених та здобувачів (Харків, жов. 2007 р.). – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – С. 146-149.
66. Комарова Т.В. Юрисдикція Суду Європейських співтовариств щодо ухвалення преюдиціальних рішень / Т.В. Комарова // Пробл. законності: Респ. міжвід. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – Вип. 86. – С. 81-87.
67. Комарова Т.В. Юрисдикція Суду Європейського Союзу: монографія / Т.В. Комарова – Х.: «Право», 2010. – 360 с.
68. Комарова Т.В. Юрисдикція Суду ЄС щодо позовів про невиконання зобов’язань державами – учасницями Європейського Союзу / Т. В. Комарова // Правова система, громадянське суспільство та держава: Тези доп. міжн. студ. наук. конф. (Львів, 10-12 трав. 2007 р.). – Львів: Юрид. фак. Льв. нац. університету, 2007. – С. 205, 206.
69. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: міжнародний документ від 04.11.1950 // Офіційний вісник. – 1998. – № 13; 2006. – № 32. – Ст. 270.
70. Конституции государств Европейского Союза / Под редакцией Л. Л. Окунькова. – М.: Издательская группа НОРМА. – ИHФА. М, 1999. – 113 с.
71. Конституционное право зарубежных стран. Учебник / Под общ. ред. М.В. Баглая, Ю.И. Лейбо и Л.М. Энтина. – М.: НОРМА, 2000. – С. 130-132.
72. Конституційні акти Європейського Союзу (в редакції Лісабонського договору) / пер. Геннадія Друзенка та Світлани Друзенко, за заг. ред. Геннадія Друзенка. – К.: «К.І.С.», 2010. – 536 c.
73. Копиленко О.Л. Проблеми адаптації національного законодавства до законодавства ЄС: новий погляд / О. Л. Копиленко, В. Г. Третьякова // Das Kooperations- und Partnerschaftsabkommen EU-Ukraine und seine Neufassung im Rahmen der Europäischen Nachbarschaftspolitik. Die rechtlichen Rahmenbedingungen für ausländische Investitionen in der Ukraine (Deutsch-Ukrainisches Seminar 22.-23. Januar 2007). – B. 3. – Regensburg, 2009. – S. 37– 47.
74. Кравчук И. Предварительные заключения Суда ЕС. Механизм взаимодействия права ЕС и национального права государств-членов / И. Кравчук // Юридическая практика. – 2002. – №17(227). [Електронний ресурс]. – Режим доступ: http://www.yurpractika.com/article.php?id=10001153
75. Кривова М. В. Организация и юрисдикция суда ЕС: теория и практика: дис. канд. юр. н. – Специальность: 12.00.10. – Международное право, Европейское право. – Москва, 2004. – 195 с.
76. Кривова М.В. Перераспределение юрисдикции между звеньями судебной системы Европейских Сообществ / М.В. Кривова // Закон. - 2004. - №3. - С.107.
77. Лаба О.В. Право Європейського Союзу та право України: теоретико-правові проблеми співвідношення та гармонізації (1991 – 2004 рр.) / О.В. Лаба // Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – Спеціальність: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Київський університет права. – К., 2005. – 202 с.
78. Лукашук И. И. Глобализация, государство, право, 21 век / И. И. Лукашук. – М.: Спарк, 2000. – 279 с.
79. Лукашук И. И. Международное право. Особенная часть: Учебник для студентов юрид. фак. и вузов/ И. И. Лукашук. – Wolters Kluwer Russia, 2005. – 544 c.
80. Луць Л. А. Європейські міждержавні правові системи: загальнотеоретична характеристика / Л. А. Луць // Дис. д-ра юрид. наук: 12.00.01. – НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2005. – 448 с.
81. Луць Л. А. Європейська модель конституційно-правового механізму взаємодії міжнародного і національного права / Л. А. Луць // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. – 2002. – Вип. 10. – С. 17–24.
82. Малышева Н. Р. Гармонизация экологического законодательства в Европе / Н. Р. Малышева. – К., 1996. – 231 с.
83. Международное право. Отв. ред. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова. – М.: Международные отношения, 2001. – С. 212-287.
84. Международный Суд – главный судебный орган ООН. Издание департамента общественной информации ООН, 2010 год. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/dhl/resguide/specil.htm
85. Микієвич М. Правова регламентація діяльності Європейського Союзу у сфері зовнішньої політики / М. Микієвич // Вісник Львівського університету: Серія юридична. – 2006. – Вип. 42. – С. 127–132.
86. Микієвич М. Проблеми формування міжнародної правосуб’єктності Європейського Союзу в контексті реалізації його зовнішньої політики / М. М. Микієвич // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів, 2004. – С.468–469.
87. Мовчан Ю. В. Європейські регіональні інтеграційні процеси як новий вимір міжнародного співробітництва / Ю. В. Мовчан // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради. – 2011. – №3 (6). – С.153-159.
88. Мовчан Ю. В. Феноменологія джерел права Європейського Союзу / Ю. В. Мовчан // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2011. – №6 (9). – С.136-141.
89. Мовчан Ю. Лісабонський договір – новий етап європейського конституціоналізму / Ю. Мовчан // «Віче». – № 24. – 2008. – C. 11-12.
90. Мовчан Ю. В. Моделі вибіркової інтеграції в сучасній Європі / Ю. В. Мовчан // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2010. – №3. – С.128-133.
91. Муравйов В. Гармонізація законодавства як феномен європейської інтеграції / В. Муравйов // Український правовий часопис. – 2003. – № 2 (7). – С. 3 -9.
92. Муравйов В. І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика)/ В. І. Муравйов. – К.: Академ-Прес, 2002. – 426 с.
93. Муравйов В., Березовська І. Види компетенцій реформованого Європейського Союзу / В. Муравйов., І. Березовська // Міжнародні відносини. – 2009. – № 37. – С.53- 57.
94. Муравьев В. И. Международные организации – специфические субъекты международного права / В.Муравьев – К., 1990. – С.3.
95. Муравьев В.И. Организационно-правовые предпосылки урегулирования конфликтов между правом Европейского Союза и правом Украины / В.Муравьев // Колізії у законодавстві України: проблеми теорії і практики. – Київ: Генеза, 1996.– С. 104-106.
96. Муссіс Д. Вступ до Європейського Союзу. право, економіка, політика: оподаткування/ Д.Муссіс – К.: Київський університет, 1999. – С.3.
97. Мюллерсон Р.А. Соотношение международного и национального права/ Р.А. Мюллерсон– М.: Междунар. отнош., 1982. – С.23.
98. Наумова М. В. Судебная система Европейского Союза в соответствии с Договором, учреждающим Конституцию для Европы / М. В. Наумова // Материалы XIII международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов-2006». – Серия ««Юридические науки». – С. 416-417.
99. Оніщенко Н.М. Джерела права та правові системи сучасності / Н.М. Оніщенко // Правова держава: щорічник наукових праць Ін-ту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – Вип.12. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2001. – С. 90 – 97.
100. Оніщенко Н.М. Правова система: перспективи розвитку / Н.М.Оніщенко // Становлення І розвиток правової системи України: тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції. – К., 2002. – С. 11 – 15.
101. Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії: монографія / Н.М. Оніщенко – К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – С. 33 – 52.
102. Орлова Юлия Михайловна. Взаимодействие Суда ЕС с международными и национальными судебными учреждениями : Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 : Казань, 2005 – 216 c.
103. Порівняльне правознавство (теоретико-правове дослідження) / За ред.: Зайчука О.В., Онищенко Н.М. – К., 2007. – 430 с Муравйов В. І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика)/ В. І. Муравйов. – К.: Академ-Прес, 2002. – 426 с.
104. Посельський В. Конституційний устрій Європейського Союзу / В. Посельський. – «Таксон», 2005. – С. 168.
105. Право Европейского Союза: Учебник для вузов / Под ред.. С.Ю. Кашкина. – М.: Юристъ, 2004. – 925 с.
106. Преподавание права Европейского союза в российских ВУЗах. – M., 2001. – С. 299-305.
107. Пушечникова Е.А. Некоторые вопросы преюдициальной процедуры в Суде Европейских Сообществ // Сборник «Преподавание права Европейского союза в российских ВУЗах - II». – М., 2001. – С. 299-305.
108. Регламент Суду [Електронний ресурс]. – Режим доступу www/icj-cij.org/homepage/ru/icjrules.php
109. Статут Ради Європи // Зібрання чинних міжнародних договорів України. – 2006. – № 5. – Книга 2. – Ст. 1270.
110. Суд европейских сообществ. Избранные решения. – Издательство НОРМА, 2001. – C. 112.
111. Сюр Н. В. Правова інтеграція України до Європейського Союзу: теоретико-правове дослідження / Н. В. Сюр // Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – Спеціальність: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Київський національний університет внутрішніх справ. – К., 2006. – 183 с.
112. Тихомиров Ю. А. Цели и формы государственно-правовой интеграции / Ю. А. Тихомиров // Правовое обеспечение межгосударственной интеграции. Сборник статей. – М., 2005. – 224 с.
113. Топорнин E. H. Европейское право / E.H. Топорнин. – М., 1998. – C. 406.
114. Топорнин Б.Н. Европейское право / Б.Н. Топорнин. – М.: Юристъ, 2001. – С. 397.
115. Устав ООН [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/ru/documents/charter
116. Фесенко В.І. Вплив Європейського суду з прав людини на здійснення правової реформи в Україні / В.І. Фесенко // Новітні державотворчі процеси в Україні: виклики і перспективи: Збірник матеріалів науково-практичної конференції (24 червня 2011 р.). – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2011. – С. 222 – 224.
117. Фесенко В.І. Загальні принципи права в практиці Суду ЄС / В.І. Фесенко // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2011. – № 5(8). – С. 148 – 150.
118. Фесенко В.І. Окремі аспекти взаємодії Суду ЄС з національними та міжнародними юрисдикційними органами / В.І. Фесенко // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2012. – № 1. – С. 152 – 156.
119. Фесенко В.І. Особливості реформування судової системи ЄС на початку ХХІ століття: між Ніццою та Лісабоном / В.І. Фесенко // Університетські наукові записки. – 2011. – Вип. 4(40). – С. 342 – 348.
120. Фесенко В.І. Спеціалізовані трибунали у судовій системі Європейського Союзу / В.І. Фесенко // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2011. – № 6(9). – С. 153 – 155.
121. Фесенко В.І. Юрисдикція Суду Європейського Союзу у світлі Лісабонського договору / В.І. Фесенко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, Україна, 23 грудня 2011 р.). – Одеса: у 2-х частинах. – Одеса: ГО «Причорноморська фундація права», 2011. – Ч. 1. – С. 53 – 54.
122. Хартли Т.К. Основы права Европейского сообщества / Т.К. Хартли. – М.: ЮНИТИ, 1998. – С.102-103.
123. Черниченко C.B. Допуск индивидов в международные суды и международная правосубъектность / C.B. Черниченко // Советский ежегодник международного права. – 1968. – М., 1969. С. – 270– 280.
124. Четвериков А. О. Основные органы Европейского Союза (конституционно-правовой аспект) / А. О. Четвериков // Автореф. дисс. на соискание уч. степ. к.ю.н. – М., 1999. – С. 14–15.
125. Шевчук С. В. Ніццький договір та розширення ЄС / С. В. Шевчук, І. В. Кравчук. – К.: Вид-во Логос, 2001. – 196 с.
126. Шеленкова Н.Б. Европейская интеграция: политика и право / Н.Б. Шеленкова. – М., 2003. - 218 с.
127. Шемшученко Ю. С. Теоретические проблемы гармонизации законодательства Украины с европейским правом / Ю. С. Шемшученко // Проблемы гармонизации законодательства Украины и стран Европы / Под общ. ред. Е. Б. Кубко, В. В. Цветкова. – К.: Юринком Интер, 2003. – С. 38.
128. Энтин M. Зачем надо изучать право Европейского Союза, Европа / M. Энтин // Журнал Европейского Союза. – № 2(25). – 2003. – С. 31.
129. Энтин Л.М. Новое в развитии европейского права: Ниццкий договор / Л.М. Энтин // Десять лет внешней политики России: Материалы Первого Конвента Российской ассоциации международных исследований / Под ред. А.В. Торкунова; Российская ассоциация междунар. исследований; МГИМО(У). – М.: РОССПЭН, 2003. – С. 596-602.
130. Энтин Л.М. О проекте Конституции Европейского Союза / Л.М Энтин // Московский журнал международного права. – 2004. – № 1. – С. 85-100.
131. Энтин М. Суд ЕС: правовые формы обеспечения западноевропейской интеграции / М. Энтин: Международные отношения, 1987. – C. 116.
132. Энтин М. Л. Суд европейских сообществ: правовые формы обеспечения западноевропейской интеграции / М. Л. Энтин. – М.: Международные отношения, 1987. – 176 с.
133. 97/800/EC, ECSC, Euratom: Council and Commission Decision of 30 October 1997 on the conclusion of the Partnership and Cooperation Agreement between the European Communities and their Member States, of the one part, and the Russian Federation, of the other part // OJ: L. – 1997. – №327(28.11.1997). – P. 1–2.
134. Aannemersbedrijf P.K. Kraaijeveld BV e.a. v Gedeputeerde Staten van Zuid-Holland. – Reference for a preliminary ruling: Raad van State. – Environment. – Judgment of the Court of 24 October 1996. – Case C-72/95 // European Court reports, 1996 . – Page I-05403.
135. Advocate General Lagrange in Judgment No. 14/61 (Nederlandsche Hoogovem ... v. High Authority) [1962] ECR 277. – P. 279.
136. Alland D. Consideration d'un paradox: primauté du droit constitutionnel sur le droit international / D. Alland // Revue française de droit administratif. – 1998. – p. 1094.
137. Amministrazione delle Finanze dello Stato v Essevi SpA and Carlo Salengo (System of taxation applicable to spirits). – Judgment of the Court of 27 May 1981. – Joined cases 142 and 143/80 // European Court reports, 1981. – Page 01413 .
138. Amministrazione delle Finanze dello Stato v Simmenthal S.p.A.. – Judgment of 9 March 1978. – Case 106/77 // Reports of Cases before the Court. – 1978. – P. 629.
139. Andrea Francovich and Danila Bonifaci and others v Italian Republic (References for a preliminary ruling: Pretura di Vicenza and Pretura di Bassano del Grappa. – Failure to implement a directive. – Liability of the Member State). – Judgment of the Court of 19 November 1991. – Joined cases C-6/90 and C-9/90 // European Court reports, 1991. – Page I-05357.
140. Anglo-Iranian Oil co. Case (United Kingdom v. Iran) Preliminary Objection Judgment Of July 22nd, 1952 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.icj-cij.org/docket/files/16/1997.pdf. – P. 105
141. Annul A. The European Union and its Court of Justice / A. Annul. – Oxford University Press, 1999. – P. 3.
142. Appeals brought on 15 and 21 September 1994 by Olivier Roujansky and Jacques Bonnamy against the orders made on 14 July 1994 by the Second Chamber of the Court of First Instance of the European Communities in Cases T-584/93 and T-179/94 between the parties bringing these appeals and Council of the European Union (Case C-253/94 P) (Case C-264/94 P) // Official Journal of the European Communities. – C 54. – Volume 38. – 1995. – Р. 14.
143. Assemblée Plénière, Me Pauline Fraisse, 2 juin 2000 [Електронний ресурс].– http://www.juristudiant.com//forum/assemblee-pleniere-me-pauline-fraisse-2-juin-2000-t14277.html
144. August Töpfer & Co. GmbH v Commission of the European Communities. – Annulment of licence or compensation. – Judgment of the Court of 3 May 1978. – Case 112/77 // European Court reports, 1978. – Page 01019.
145. Bogdandy A. The Legal Case for Unity: The European Union as a Single Organization with a Single Legal System / A. von Bogdand / CML Rev. – 1999. – №36. – P. 887 – 910.
146. Bosphorus Hava Yollari Turizm ve Ticaret AS v Minister for Transport, Energy and Communications and others: Judgment of the Court of 30 July 1996. – Case C-84/95 // European Court reports, 1996. – Page I-03953.
147. Bribosia H. Les coopérations renforcées au lendemain du traité de Nice / H. Bribosia // Revue du droit de l’Union européenne. – 2001. – Р. 111.
148. C. Broekmeulen v Huisarts Registratie Commissie. – Reference for a preliminary ruling: Commissie van Beroep Huisartsgeneeskunde 's-Gravenhage. – Judgment of the Court of 6 October 1981.– Case 246/80 // European Court reports, 1981. – Page 02311.
149. CJСЕ, aff. 183/73 du 27.12.1973. Frontini et CJCE, aff. 232/89 du 21.04.1989, Fragd.
150. Codorníu SA v Council of the European Union. – Action for annulment. – Regulation/Conditions for the use of the term "crémant". – Judgment of the Court of 18 May 1994. – Case C-309/89 //European Court reports, 1994. – Page I-01853.
151. Codorníu SA v Council of the European Union. – Action for annulment. – Regulation/Conditions for the use of the term "crémant". – Judgment of the Court of 18 May 1994. – Case C-309/89 //European Court reports, 1994. – Page I-01853.
152. Commission of the European Communities v Council of the European Communities. – European Agreement on Road Transport: Judgment of the Court of 31 March 1971. – Case 22-70 //European Court reports, 1971. – Page 00263.
153. Commission of the European Communities v Federal Republic of Germany. – Judgment of the Court of 14 February 1984. – Case 325/82 // European Court reports, 1984. – Page 00777.
154. Commission of the European Communities v Federal Republic of Germany. – Failure of a Member State to fulfil its obligations . – Directive 92/50/EEC. – Judgment of the Court (Fifth Chamber) of 2 May 1996. – Case C-253/95 // European Court reports, 1996 . – Page I-02423.
155. Commission of the European Communities v Italian Republic (National taxes contrary to Community law). – Judgment of the Court of 24 March 1988. – Case 104/86 // European Court reports, 1988. – Page 01799.
156. Commission of the European Communities v Italian Republic: Judgment of the Court of 13 July 1972. – Case 48-71 // European Court reports, 1972. – Page 00529.
157. Commission of the European Communities v Italian Republic: Judgment of the Court of 9 November 1999 (Directives 75/442/EEC and 91/156/EEC - Management of waste). – Case C-365/97 // European Court reports, 1999. – Page I-07773.
158. Commission of the European Communities v Italian Republic: Judgment of the Court of 8 February 1973. – Case 30-72 // European Court reports, 1973. – Page 00161.
159. Commission of the European Communities v Kingdom of Belgium (Failure by a Member State to fulfil its obligations - Non-compliance with a judgment of the Court). – Protection of groundwater. Judgment of the Court of 5 May 1993. – Case C-174/91 // European Court reports, 1993. – Page I-02275.
160. Commission of the European Communities v Kingdom of Spain: Judgment of 25 July 1991. – C-258/89 // European Court reports, 1991. – Page I-3977.
161. Commission of the European Communities v. Hellenic Republic (Taxation of private cars – Application of different rates) Judgment of the Court of 17 November 1992. – Case C-105/91 // OJ. – C 326. – Volume 35. –1992. – Р. 9.
162. Commission v Italy. – Judgment of 6 November 1985 in Case 131/84 // European Court reports, 1985. – Page 3531.
163. Confédération nationale des producteurs de fruits et légumes and others v Council of the European Economic Community. – Judgment of the Court of 14 December 1962. – Joined cases 16/62 and 17/62 // European Court reports. – English special edition. – Page 00471.
164. Consolidated Versions of The Treaty on European Union and the Treaty on the Functioning of the European Union (2010/C 83/01) // Official Journal of the European Union. – C 83. –Volume 53. – 30 March 2010.
165. Contribution complémentaire de la Commission à la Conférence intergouvernementale sur les réformes institutionnelles. La réforme de la juridiction communautaire// COM(2000) 109 final. – 2000. – P. 3-4.
166. Council Decision of 2 November 2004 establishing the European Union Civil Service Tribunal (2004/752/EC, Euratom) // Official Journal. – L 333. – 2004. – P. 0007 – 0011.
167. Council of the City of Stoke-on-Trent and Norwich City Council v B & Q plc. – Reference for a preliminary ruling: House of Lords - United Kingdom. –Interpretation of A