Казанжи Ірина Володимирівна. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи

Краткое описание

Миколаївський державний педагогічний університет

На правах рукопису

Казанжи Ірина Володимирівна

УДК 378.14+373.31

Підготовка майбутніх учителів початкових
класів до позаурочної виховної роботи

13.00.04 теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Литвиненко Світлана Анатоліївна,
кандидат педагогічних наук,
доцент

Миколаїв 2002
Зміст

стор.

Вступ

4

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади позаурочної виховної
роботи

11

1.1.

Проблема позаурочної виховної роботи в сучасній педагогіці

11

1.2.

Позаурочна виховна робота в педагогічному процесі школи

24

1.2.1.

Сутність позаурочної роботи у школі

24

1.2.2.

Змістова характеристика позаурочної роботи школи

34

1.3.

Специфіка позаурочної роботи з учнями початкових класів

53

Висновки до першого розділу

60

Розділ 2. Теорія і практика підготовки майбутніх
учителів почат­кових класів до позауроч­ної
виховної роботи

62

2.1.

Проблема готовності студентів до виховної роботи у школі

62

2.2.

Підготовка студентів факультетів початкових класів до позаурочної виховної роботи з учнями в теорії сучасної педагогіки

82

2.3.

Підготовка майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи з учнями у практиці початкової школи

89

Висновки до другого розділу

109

РОЗДІЛ 3. Формування готовності студентів до
позаурочного виховання учнів 1-4 класів

112

3.1.

Характеристика рівнів готовності студентів (і вчителів) початкових класів до позаурочної виховної роботи

112

3.2.

Інструментальна модель готовності студентів педагогічного факультету до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами

130

3.3.

Порівняльна характеристика рівнів готовності студентів до позаурочного виховання учнів 1-4 класів

170

Висновки до третього розділу

178

висновки

181

Список використаних джерел

184

додатки

207

Вступ

За роки незалежності в державі визначено нові пріоритети розвитку освіти, вона визнана основою розвитку особистості, суспільства, нації, держави”, визначальним чинником відтворення і нарощування інтелектуального, духовного і економічного потенціалу народу, виховання патріота і громадянина України [158, 3]. В державі створено правову базу, прийнято низку законів про освіту, з-поміж них і Закон про позашкільну освіту, в якому одним із провідних завдань визначено створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку учнів у позаурочний час” [73, 232].
Проблема організації позаурочної роботи з учнями не є новою у вітчизняній педагогіці. Означена проблема досліджувалася російськими (Азаров Ю.П., Алпатьєв М.І., Балясна Л.П., Богданова О.С., Болдирєв М.І., Іванов І.П., Каіров І.А., Караковський В.А., Капто А.Є., Корольов Ф.Ф., Коротов В.М., Костяшкін Є.Г., Кутьєв В.О., Ліхачов Б.Т., Мар’єнко Є.С., Моносзон Є.І., Рувинський Л.І., Петрова В.І., Сокольников Ю.Л., Суворова Г.Ф., Тайчинов М.Г. та ін.), українськими (Бондар А.Д., Боришевський М.Й., Ваккер Д.Л., Грінченко Б.Д., Демиденко В.К., Канішевська Л.В., Карпенчук С.Г., Каюков В.І., Киричук О.В., Кобзар Б.С., Коваленко С.С., Красовицький М.Ю., Лозова В.І., Макаренко А.С., Матвієнко О.В., Писарчук Є.А., Пустовіт Г.П., Різник Л.М., Скутіна В.І., Соколова Л.С., Стельмахович М.Г., Струманський В.Л., Сухомлин­ський В.О., Сущенко Т.І., Таранущенко О.Ф., Трофанова М., Цвелих Т.І., Чепіга Я.Ф., Якубовський В.А. та ін.), зарубіжними (Брубекер Д., Бьюїссон Ф., Валлон А., Вільман О., Дистервег А.Ф., Дьюї Дж., Еджвардт Р., Корчак Я., Маслоу А., Руссо Ж.-Ж., Песталоцці Й., Хайдегер М., Хемус З., Шуман С. та ін.)
Актуальність дослідження визначається тим, що в умовах оновлення змісту і технологій, а також відродження традицій національного виховання в нашій державі значно зростає соціальна значущість праці вчителя, роль його особистості у вихованні підростаючого покоління. В сучасних умовах значно ускладнюються функції позаурочної виховної роботи вчителя початкових класів, збагачується її зміст. Це обумовлює необхідність удосконалення підготовки педагогічних кадрів до означеного виду діяльності. Проблему організації виховного процесу в позаурочний час у сучасній школі досліджують у різних аспектах. А саме: визначення концептуальних засад організації позаурочної виховної роботи (Гончаренко С.І., Новосельський В.Ф., Оржеховська В.М., Постовий В.Г., Хлебнікова Л.О., Чорна К.І. та ін.); позаурочна робота в системі діяльності школи (Вульфов Б.З., Караковський В.М., Красовицький М.Ю., Мартиненко С., Осипенко М., Сидорків А.М., та ін.); зв’язок позаурочної виховної роботи вчителя з роботою позашкільних закладів (Вербицький В., Кириленко С.В., Науменко Р.А., Пустовіт Г.П., Сущенко Т.І. та ін.); психологічні аспекти організації позаурочної роботи в сучасній школі (Бех І.Д.. Борщевський М.Й., Гречишкіна А.П., Колбановський Л.В., Крутенький О.Є., Максименко С.Д., Прайман Б.Д., Соколова Л.С., та ін.); проблема змісту і напрямків позаурочної виховної роботи (Вербицький В., Дем’янюк Т.Д., Докукіна О., Ігнатенко П.Р., Канішевська Л.В., Капська А.Й., Кобзар Б.С., Мартинюк І.В., Рибалка В.В., Свириденко С.О., Стрілька В.В., Федоренко Д.Т., Чорна К.І., Щербань П.М. та ін.)
Як бачимо, і державою, і вченими розроблена відповідна теоретична і правова база щодо позаурочної виховної роботи в школі. Натомість аналіз педагогічної практики сучасної школи засвідчив, що позаурочна виховна робота залишається ще слабкою ланкою діяльності школи, вона не набула систематичного цілеспрямованого характеру. Подекуди позаурочні виховні заходи носять епізодичний характер, в яких беруть участь лише окремі діти. Почасти шкільне життя для дітей завершується водночас із дзвоником з останнього уроку, а далі їх приймає вулиця. Таке явище є особливо небезпечним для учнів початкової школи. Причинами недостатньої уваги до позаурочної виховної роботи, за результатами опитування вчителів початкових класів, є завантаженість учителів шкільною роботою, відсутність відповідної нової методичної літератури, небажання дітей залишатися у школі, недостатня методична підготовка студентів до здійснення означеного виду роботи.
Отже, протиріччя, що виникло між нагальною потребою активізації і модернізації позаурочної виховної роботи в сучасній школі і недостатньою підготовкою майбутнього вчителя до такої діяльності зумовили вибір дисертаційного дослідження Підготовка майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану роботи кафедри педагогіки Миколаївського державного педагогічного університету Проблеми індивідуалізації та диференціації навчально-виховного процесу в підготовці студентів до професійної діяльності” (№ 0101U003759). Автором досліджено аспект формування готовності студентів до здійснення позаурочної виховної роботи з молодшими школярами.
Об’єкт дослідження професійно-виховна підготовка вчителя школи першого ступеня.
Предмет дослідження процес формування професійно-виховної готовності майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні і розробці методики ефективного формування готовності студентів до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами, виявленні та апробації педагогічних умов її реалізації.
Гіпотеза дослідження формування готовності студентів до позаурочної виховної роботи буде ефективним, якщо:
- окреслити змістову лінію професійно-виховної компетентності студентів у взаємозв’язку її чинників: когнітивно-виховної, конструктивно-виховної, регулятивно-оцінної компетенцій;
- забезпечити адекватні педагогічні умови її формування: єдність теоретичної і практичної підготовки; професійно-педагогічна освіченість і методична озброєність щодо організації позаурочної виховної роботи; озброєність їх конструктивними вміннями і навичками планування позаурочної виховної роботи з молодшими школярами; включеність в активну професійно-виховну діяльність; усвідомлення студентами особистісної значущості і необхідності професійного самовдосконалення.
Завдання дослідження:
1. Уточнити та науково обґрунтувати сутність понять професійно-виховна компетентність”, позаурочна виховна робота”, готовність до позаурочної виховної роботи”.
2. Виявити критерії, показники, охарактеризувати рівні сформованості готовності студентів до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами.
3. Визначити педагогічні умови ефективної організації позаурочної виховної роботи з учнями.
4. Розробити та апробувати експериментальну методику формування готовності майбутніх учителів до позаурочної виховної роботи з учнями 1-4 класів.
Методологічними засадами дослідження виступили положення теорії пізнання про діалектичний взаємозв’язок і взаємообумовленість явищ, переходу кількісних змін у якісні; соціальну детермінованість і творчу сутність особистості як суб’єкта соціально-історичного розвитку; взаємозв’язок свідомості і діяльності особистості.
Теоретичними засадами дослідження були наукові теорії педагогіки вищої школи (Абдулліна О.А., Бойко А.М., Виговська О.І., Дубасенюк О.А., Забокрицька О.І., Карпенчук С.Г., Карпова Е.Е., Кічук Н.В., Кондрашова Л.В., Кузьміна Н.В., Курлянд З.Н., Ліненко А.Ф., Нагорна Г.О., Пєхота О.М., Радул В., Рогинський В.М., Нагорна Г.О., Сластьонін В.О., Хмелюк Р.І., Цокур О.С., та інші), психологічні концепції виховання молодших школярів (Бех І.Д., Венгер А.Л., Виготський Л.С., Гамезо М.В., Ельконін Д.Б., Запорожець А.В., Коломинський Я.Л., Кравцов Г.Г., Кравцова О.Є., Леонтьєв О.М., Максименко С.Д., Матюхіна М.В., Мухіна В.С., Панько Е.А., Прокіна Н.Ф., Рибакова М.М. та ін.); філософські та соціально-педагогічні концепції відродження національної культури та національного виховання (Вишневський О., Деменчук В., Добрускін М., Ігнатенко П.Ф., Любар О.О., Мартинюк І.В., Рибалка В.В., Руденко Ю.Д., Стельмахович М.Г., Стрілька В.В., Федоренко Т.Д., Чорна К.І. та ін.).
Методи дослідження: теоретичні: вивчення та аналіз філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури з проблем виховання та готовності майбутніх учителів початкових класів до здійснення позаурочної виховної роботи; критичний аналіз і узагальнення означеної літератури; емпіричні: анкетування і тестування вчителів, студентів щодо їхньої готовності до позаурочної виховної роботи; обсерваційні: педагогічний експеримент (пошуковий, констатуючий і формуючий); методи математичної статистики.
Дослідження проводилось у три етапи.
На першому етапі (1995-1997 рр.) здійснювалося теоретичне вивчення проблеми готовності майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами; проводилася пошукова робота, спрямована на вивчення феномена професійно-виховної компетентності вчителя, його структури та рівнів прояву; визначення чинників, що обумовлюють його виникнення й розвиток. Вивчався досвід роботи кафедр педагогіки та методики початкового навчання Миколаївського, Південноукраїнського педагогічного університетів щодо формування готовності майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи.
На другому етапі (1997-1999 рр.) проводилася діагностика первинного рівня сформованості у студентів професійно-виховної компетентності; проводився формуючий експеримент, у процесі якого досліджувалися закономірності формування готовності майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи; визначалися психолого-педагогічні умови, що забезпечують ефективність технології формування у студентів професійно-виховної компетентності; була побудована інструментальна модель формування професійно-виховної компетентності студентів.
На третьому етапі (1999-2001 рр.) здійснювалося уточнення та перевірка об’єктивності результатів формуючого експерименту, теоретичне осмислення результатів, які було одержано у процесі дослідно-експериментальної роботи, їхнє впровадження в практику. Задля цього були розроблені методичні рекомендації удосконалення процесу формування готовності майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи, які впроваджувалися в практику роботи педагогічних вищих навчальних закладів. На цьому етапі здійснювався аналіз, інтерпретація та узагальнення результатів дослідження.
Базою дослідження виступили психолого-педагогічний факультет Миколаївського державного педагогічного університету, загальноосвітня школа № 22 м. Миколаєва. У дослідженні взяли участь 157 вчителів початкових класів м. Миколаєва і області, 485 студентів Миколаївського державного педагогічного університету.
Наукова новизна і теоретична значущість: вперше визначено та науково обґрунтовано сутність і структуру феномена професійно-виховна компетентність” учителя початкових класів; уточнено сутність понять готовність до позаурочної виховної роботи”, позаурочна виховна робота”, позакласна виховна робота”, позашкільна виховна робота”, науково обґрунтовано принципи і теоретичні позиції побудови інструментальної моделі формування професійно-виховної компетентності студентів щодо організації позаурочної виховної роботи з молодшими школярами; охарактеризовано види компетенцій, розроблено критерії і показники, виявлено рівні готовності студентів до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами; визначено та експериментально апробовано педагогічні умови ефективного формування готовності студентів до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами.
Практична значущість дослідження полягає в розробці моделі формування професійно-виховної готовності студентів до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами; системи творчих завдань і вправ виховної спрямованості, що можуть бути використані у практиці педагогічних вищих навчальних закладів; спецкурсу Теорія і методика позаурочної виховної роботи в початкових класах”. Результати дослідження впроваджено у практику навчально-виховної роботи Херсонського державного педагогічного університету (довідка № 03-08/1421 від 05.10.2001 р.), Рівненського державного гуманітарного університету (довідка № 52 від 13.10.2001 р.), Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 47/8-24 від 17.10.2001 р.).
Особистий внесок дисертанта полягає у здійсненні компонентно-структурного аналізу феномена професійна-виховна компетентність вчителя початкових класів”; визначенні і характеристиці критеріїв і показників професійно-виховної компетентності вчителя початкових класів; науковому аргументуванні і практичній апробації педагогічної технології формування готовності студентів до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами.
Достовірність результатів дослідження забезпечена методологічним і теоретичним обґрунтуванням його вихідних положень; використанням системи взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних його предмету, меті та завданням; якісним і кількісним аналізом експериментальних даних; експериментальною перевіркою гіпотези, репрезентативністю добору об’єктів дослідження; зіставленням результатів дослідження з масовою педагогічною практикою.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, результати дослідження доповідалися на Міжнародних (Ізмаїл, 1993 р.), Всеукраїнських (Київ, 1999 р., Запоріжжя, 2000 р., Житомир, 2000 р.,), обласних науково-практичних конференціях (Миколаїв, 1998 р., Миколаїв, 1999 р.), обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки та щорічних підсумкових конференціях Миколаївського державного педагогічного університету. За темою дисертації опубліковано 14 праць, з них 5 у фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, загального висновку, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг 230 сторінок, з них, основного тексту 183 сторінки. У тексті 18 таблиць, 4 рисунки, які обіймають 11 самостійних сторінок. У списку використаних джерел 285 найменувань.

Список литературы

Висновки

Дослідження було присвячене актуальній проблемі підготовки педагогічних кадрів нової генерації в контексті гуманізації і демократизації освіти в Україні, зокрема з питань позаурочної виховної роботи. У дисертації вперше було досліджено процес підготовки майбутніх учителів до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами.
1. Виховна робота, що проводиться в позаурочний час, доповнює і поглиблює виховання, яке здійснюється у процесі навчання. Позаурочна виховна робота розглядається як взаємодія двох важливих ланок виховання (позакласної і позашкільної), спрямованої на досягнення єдиної мети гармонійного розвитку дітей та молоді, виявлення талановитих і обдарованих вихованців.
2. Готовність учителя початкових класів до позаурочної виховної роботи це складне інтегроване поняття, що передбачає єдність теоретичної, практичної і морально-етичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів до здійснення всіх видів виховної діяльності з учнями в позанавчальний час, установлення творчих зв’язків із різноманітними позашкільними закладами у справі виховання молодших школярів. Кінцевим результатом готовності студентів до позаурочної виховної роботи є професійно-виховна компетентність, яка обіймає такі чинники (види компетенцій): когнітивно-виховна (в галузі теорії і методики виховного процесу, в галузі фахових предметів); конструктивно-виховна (в галузі прогнозування, планування); регулятивно-оцінна компетенція (самооцінка своєї підготовленості, рівня вихованості визначення шляхів професійного самовдосконалення).
3. Результати аналізу усталеної практики підготовки студентів до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами у вищій школі засвідчили, що більша частина майбутніх фахівців добре усвідомлюють значущість і необхідність організації позаурочної виховної роботи з молодшими школярами. Водночас володіють необхідними для того вміннями на високому і достатньому рівні лише 34,5% студентів, більша частина студентів (65,5%) мають середній і низький рівні володіння виховними вміннями. Основною причиною означеного стану готовності вчителі вбачають у недостатній підготовці майбутніх фахівців до означеного виду професійної діяльності під час навчання у вищому навчальному закладі.
4. На констатуючому етапі дослідження було визначено вихідні рівні готовності студентів до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами: високий, достатній, середній, низький. З’ясувалося, що в жодного студента не було сформовано високого рівня готовності. Незначна кількість студентів досягли достатнього рівня готовності (0,8% студентів в експериментальній, 1,1% у контрольній групах). На середньому рівні перебували 45% студентів експериментальних груп і 43,7% контрольних груп; на низькому рівні виявилось 54,2% студентів експериментальних і 55,2% контрольних груп. Коефіцієнт готовності з найвищими показниками 0,79-0,54 був лише у 2% студентів експериментальних і 3% - контрольних груп.
5. На формуючому етапі дослідження було розроблено інструментальну модель готовності студентів педагогічного факультету до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами. Формування професійно-виховної компетентності відбувалося у три взаємопов’язані етапи: мотиваційно-когнітивний, організаційно-діяльнісний, результативно-оцінний. Змістовою лінію реалізації першого етапу дослідження виступив спецкурс Теорія і методика позаурочної виховної роботи в початкових класах”, що відігравав системоутворюючу роль у процесі фахової підготовки спецкурсів, був проміжною ланкою між теоретичним засвоєнням знань з теорії і методики виховної роботи на молодших курсах та їх практичним застосування у реальних умовах сучасної школи.
6. За даними прикінцевого етапу дослідження, відбулися відчутні позитивні зміни у рівнях готовності студентів експериментальних груп до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами. Так, високого рівня досягли 25,3% і достатнього 43,3% студентів експериментальних груп. У контрольних групах відчутних позитивних змін не відбулося. Досить високими (на відміну від контрольних груп) виявилися у студентів експериментальних груп і показники коефіцієнта готовності до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами: 1 0,8 25,3%; 0,79-0,54 43,3%; 0,55 0,3 28,4% студентів, що відповідає високому, достатньому і середньому рівням готовності.
Проведене дослідження дає можливість на якісно новому рівні вирішувати питання формування професійно-виховної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Водночас його результати не вичерпують усієї повноти їх висвітлення і не претендують на всебічне розкриття означеної проблеми. Подальшого дослідження потребують як умови, так і система формування готовності майбутніх учителів до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами.

Список використаних джерел

1. Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. М.: Просвещение, 1990.141 с.
2. Абрамян В.У. Театральна педагогіка. Київ: Лібра, 1996. 224 с.
3. Адольф В.А. Формирование профессиональной компетентности будущего учителя // Педагогика. 1998. - № 6. С.72-75.
4. Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності // Всеукраїнська наукова конференція. К.: Ін-т системних досліджень: КДПУ ім. М.Драгоманова.- 1993. 240 с.
5. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник для студентів, аспірантів та молодих викладачів вузів. К.: Либідь, 1998. 558 с.
6. Алпатьев Н.И. Внеклассная воспитательная работа в городской средней школе: Пособие для учителей. М.: Учпедгиз, 1943. 232 с.
7. Андрющенко В.П. Педагогические условия формирования готовности будущих учителей к музыкально-эстетической деятельности.- Дис... канд. пед. наук: 13.00.04. - Одесса, 2000 - 208 с.
8. Антипова Е.И. Подготовка студентов к классному руководству в учебном процессе педагогического вуза: Автореф. дисс... канд. пед. наук: 13.00.01/ ОДПИ . Одесса, 1974. 26 с.
9. Анцибор М.М., Голованова Н.Ф. Особенности организации педагогического процесса в начальных классах с продленным днем: Учеб. пособие для студ. пед. ин-тов по спец. № 2121. М.: Просвещение, 1990. 159 с.
10. Арват Ф.С., Коваленко Є.І., Кириленко С.В., Щербань П.М. Культура спілкування: Навч.-метод. посібник. К.: ІЗМН, 1997. 328 с.
11. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы: Учебно-методическое пособие. М.: Высшая школа, 1980 317 с.
12. Астаф’єва М.М. Проблеми формування сучасного вчителя у вищій педагог. школі. Науково-методичний збірник. Ніжин: НДПУ, 1999.
13. Ахмедзянова Л.М. Теоретические основы и практика развития педагогического призвания. Дис. д-ра пед. наук: 13.00.04. К., 1996
14. Балясная Л.К. Вопросы управления и руководства процессом воспитания школьников. М.: Просвещение, 1971. 373 с.
15. Барбина Е.С. Формирование педагогического мастерства учителя в системе непрерывного педагогического образования. Дисд-ра пед. наук: 13.00.04. К., 1997. 471 с.
16. Баяновська М.Р., Трала П.М. Полікультурне виховання як складник загальнонаціональної системи виховання // Відродження. 1998. № 3. С.30-32.