КОМУНІКАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СТУДЕНТСЬКОЇ ГРУПИ ЯК ЧИННИК УСПІШНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ-ЕКОНОМІСТІВ

Краткое описание

ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

На правах рукопису

ПІЛЕЦЬКИЙ ВІКТОР СИДОРОВИЧ

УДК 371. 311

КОМУНІКАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СТУДЕНТСЬКОЇ ГРУПИ ЯК ЧИННИК УСПІШНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ-ЕКОНОМІСТІВ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Орбан-Лембрик Лідія Ернестівна
доктор психологічних наук,
професор,
заслужений діяч
науки і техніки України

Івано-Франківськ - 2003

З М І С Т
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

РОЗДІЛ 1. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ЕКОНОМІСТІВ . . . . . . . 11
1.1. Спілкування в структурі підготовки майбутніх спеціалістів як психологічна проблема . . . . . . . . . . . . . . 11
1.2. Комунікативна природа професійної вузівської підготовки
майбутніх менеджерів-економістів . . . . . . . . . . . 29
1.3. Координати комунікативного простору студентської групи
як критеріальна основа професійної підготовки майбутніх менед-
жерів-економістів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54
Висновки до першого розділу . . . . . . . . . . . 82

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПСИХОЛОГІЧНИХ СКЛАДОВИХ КОМУ-НІКАТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТСЬКОЇ ГРУПИ. . . . 84
2.1. Організація та основні методи емпіричного дослідження . . . 84
2.2. Тенденції реалізації комунікативного потенціалу студентської
групи в реальній практиці професійної підготовки майбутніх
менеджерів-економістів . . . . . . . . . . . . . . 95
Висновки до другого розділу . . . . . . . . . . . . 119

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧ-НИХ СКЛАДОВИХ КОМУНІКАТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТ-СЬКОЇ ГРУПИ ЯК ЧИННИКА УСПІШНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ЕКОНОМІСТІВ 121
3.1. Взаємозв`язок комунікативного потенціалу студентської
групи і комунікативного потенціалу студента як психологічна
детермінанта успішності професійної підготовки майбутніх
менеджерів-економістів . . . . . . . . . . . . . . 121

3.2. Вплив комунікативного потенціалу студентської групи
на рівень задоволеності загальною професійною підготовкою
майбутніх менеджерів-економістів . . . . . . . . . . 136
3.3. Шляхи актуалізації комунікативного потенціалу студентської
групи на етапі професійної підготовки майбутніх менеджерів-
економістів . . . . . . . . . . . . . . . . . 153

Висновки до третього розділу . . . . . . . . . . . . 163

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . 165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . 170
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . 186

ВСТУП

Актуальність дослідження. Практика управлінської діяльності висуває жорсткі вимоги до особистості і поведінки менеджера, його інтелекту та творчого потенціалу у вирішенні професійних завдань. Відповідно до суспільних умов сьогодення по-новому здійснюється переакцентування професійно-предметного та технологічного простору знань і умінь, що необхідні сучасному менеджерові. У новітніх дослідженнях проблема професійного становлення особистості знаходить своє вирішення шляхом виявлення передумов розвитку особистості професіонала, виокремлення об’єктивних і суб’єктивних чинників досягнення вершин професіоналізму, актуалізації ролі спілкування у вирішенні проблем оптимізації спільної взаємодії (А.О.Деркач, А.Б.Коваленко, М.В.Савчин, Н.В.Чепелєва та ін.)
Аналіз наукової літератури показує, що проблема професійного становлення особистості знаходить своє вирішення у психологічній науці через розкриття концептуальних положень на предмет вузівської підготовки майбутнього спеціаліста (Л.С.Возняк, Л.В.Кондрашова, М.Н.Корнєв, С.Д.Максименко, М.І.Пірен, В.Т.Циба, Г.Й.Юркевич та ін.), прогнозування професійної діяльності випускника вузу (Л.П.Овсянецька, І.Д.Пасічник, Н.І.Пов’якель, С.В.Терещук, Ю.Л.Трофімов та ін.), місця і ролі керівника в управлінському процесі (В.П.Казміренко, Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський, О.Ю.Кощенець, Г.В.Ложкін, Л.Е.Орбан-Лембрик, І.М.Семенов, В.В.Третьяченко, В.М.Шепель та ін.). У численних працях (М.М.Бахтін, О.О.Бодальов, Г.Я.Буш, М.С.Каган, З.С.Карпенко, О.М.Коропецька, М.Н.Корнєв, В.П.Москалець, М.В.Савчин, В.А.Семіченко, Т.М.Титаренко, А.І.Хараш, Т.К.Чмут, Я.Яноушек та ін.) по-різному розуміють роль і місце спілкування у становленні і розвитку особистості.
Узагальнюючи стан вивчення проблеми професійної підготовки майбутніх спеціалістів на сучасному етапі розвитку психологічної науки, можна відзначити, що вченими розроблено психологічну модель процесу професійної підготовки, виокремлено складові управлінської діяльності менеджера, з’ясовано чинники ефективного управління, підібрано діагностичний інструментарій психологічних якостей, необхідних менеджерові. Однак, якщо проблема комунікативної підготовки майбутніх спеціалістів успішно розробляється вченими (Н.Р.Вітюк, В.І.Кабрін, С.Д.Максименко, Л.Е.Орбан-Лембрик, В.В.Рижов, М.В.Савчин, В.А.Семіченко, С.В.Терещук), то питання комунікативного потенціалу студентської групи як чинника успішності професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів вивчене недостатньо. Водночас на етапі професійної підготовки майбутніх менеджерів без спілкування, співпраці, діалогу між викладачем і студентом, без взаємодії у студентській групі цей процес у позитивному напрямку не відбудеться, бо справжнє навчання і розвиток, цілеспрямований психологічний вплив, а звідси і оволодіння вершинами професійної майстерності невіддільний від спілкування. Поза увагою дослідників залишається проблема виокремлення психологічних характеристик комунікативного потенціалу студентської групи, що сприяють успішності професійної підготовки майбутніх менеджерів, взаємозв’язок комунікативного потенціалу студентської групи і комунікативного потенціалу студента, вплив умов спілкування і характеру взаємодії всередині студентської групи на професіоналізацію майбутніх менеджерів, шляхи актуалізації комунікативного потенціалу студентської групи на етапі професійної підготовки майбутніх менеджерів.
Подальше розроблення проблеми професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності зумовлене логікою розвитку психологічної науки, оскільки за останні роки з’явилося багато досліджень, в яких висвітлюються різні аспекти зазначеної проблеми. У зв’язку з цим виникає потреба теоретичного узагальнення і систематизації нового матеріалу, поточнення і конкретизації, розширення змісту нових та вже існуючих констант.
Окрім цього, інтерес до вивчення комунікативного потенціалу студентської групи як чинника успішності професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів викликаний вимогами практики, яка потребує адекватного методичного інструментарію для діагностики складових комунікативного потенціалу, накреслення шляхів його актуалізації на етапі професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів.
Недостатня розробленість наукової проблеми та її актуальність на сучасному етапі розвитку суспільства зумовили вибір теми дослідження: Комунікативний потенціал студентської групи як чинник успішності професійної підготовки майбутніх менеджерів - економістів”.
Вибраний напрям дослідження має зв’язок з науковими програмами Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Тема дисертації входить до плану науково-дослідної роботи кафедри соціальної психології названого університету як складова теми Психологічні проблеми професійної підготовки спеціаліста” (протокол №2 від 05.09.2001р.).
Об’єкт дослідження комунікативний потенціал студентської групи у контексті професійної підготовки майбутніх менеджерів - економістів.
Предмет дослідження психологічні характеристики комунікативного потенціалу студентської групи, що задіяні у процес професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів.
Мета дослідження з’ясувати психологічні особливості і складові комунікативного потенціалу студентської групи та їхній вплив на успішність професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів.
Гіпотези дослідження:
1. Особливості розвитку комунікативного потенціалу студентської групи знаходяться у безпосередньому зв’язку з комунікативним потенціалом студента.
2. Актуалізація комунікативного потенціалу студентської групи здійснюється через комунікативну підготовку майбутніх менеджерів- економістів, успішність якої зумовлена як індивідуальними комунікативними властивостями особистості, так і перцептивно-рефлексивними, емоційно-емпатійними можливостями студентської групи, соціокультурними, етнопсихологічними особливостями спілкування.
3. Діалогічна мотиваційна установка в спілкуванні є ефективним чинником, що забезпечує ситуацію самоусвідомлення особистості у міжособистісній взаємодії.
Відповідно до висунутої мети та гіпотез визначені наступні завдання дослідження:
1. Теоретично обґрунтувати зміст комунікативного потенціалу студентської групи, виявити його психологічні особливості та умови розвитку.
2. Визначити координати комунікативного простору студентської групи як критеріальної основи професійної підготовки майбутніх менеджерів- економістів.
3. Дослідити психологічні складові та умови реалізації комунікативного потенціалу студентської групи в реальній практиці професійної підготовки майбутніх менеджерів- економістів.
4. Накреслити шляхи актуалізації комунікативного потенціалу студентської групи на етапі вузівської професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів.
Теоретико-методологічну основу дослідження складають: розроблені в психологічній науці концептуальні положення, що розкривають сутність і розвиток особистості в процесі життєдіяльності, спілкування та спільної діяльності (Г.М.Андреєва, О.О.Бодальов, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, І.Д.Пасічник, В.А.Семіченко, Т.С.Яценко та ін.), висвітлюють загальні положення теорії управління (В.П.Казміренко, Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський, Л.Е.Орбан-Лембрик, В.В.Третья­ченко, Ю.М.Швалб), основні принципи гуманістичної організації міжособистісної взаємодії в педагогічному процесі (Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, В.О.Кан-Калик, З.С.Карпенко, Я.Л.Коломінський, В.П.Москалець, М.В.Савчин, В.О.Сухомлинський), теоретико-прикладні основи професійного формування майбутнього спеціаліста (Л.В.Кондра­шова, Н.І.Пов’якель, В.В.Рижов, Н.В.Чепелєва та ін.).
Для розв’язання накреслених завдань в дисертаційній роботі використовувались такі методи дослідження: а) загальнонаукові аналіз, синтез, теоретичне моделювання; б) діагностичні анкетування, інтерв’ю, бесіди, тестування; в) емпіричні спостереження, психолого-педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий); г) прогностичні - експертна оцінка і самооцінка.
Отримані у ході дослідження емпіричні дані піддавалися кореляційному аналізу з подальшим якісним обґрунтуванням та узагальненням. Різними видами дослідно-експериментальної роботи було охоплено 380 студентів економічного факультету Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, 73 студенти спеціальності Менеджмент організацій”, Маркетинг” Івано-Франківського інституту менеджменту та економіки, 128 менеджерів середньої ланки управління Івано-Франківської області.
Наукова новизна роботи полягає:
в уточненні, конкретизації уявлень про зміст, сутність, психологічні особливості та умови розвитку комунікативного потенціалу студентської групи;
у виявленні специфіки співвідношення самоусвідомлення особистістю майбутнього менеджера власного комунікативного досвіду і психологічних складових комунікативного потенціалу студентської групи;
у з’ясуванні залежності успішності комунікативної діяльності студентської групи від задоволеності майбутніх менеджерів-економістів процесом навчання.
Теоретичне значення дослідження полягає у визначенні координат комунікативного простору студентської групи; обґрунтуванні психологічних особливостей і складових комунікативного потенціалу студентської групи на етапі професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів; накресленні шляхів актуалізації комунікативного потенціалу студентської групи на етапі професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів.
Практичне значення дослідження. Отримані в роботі наукові дані і розроблені на їх основі рекомендації використовуються викладачами кафедри соціальної психології Прикарпатського університету імені Василя Стефаника в процесі викладання курсів: Психологія професійної комунікації”, Психологія бізнесу”, Психологія управління”, Комунікаційні процеси навчання”, Практика психологічного консультування в сфері управління та підприємництва”, Психологія діяльності менеджера”. Сформульовані в роботі науково-практичні рекомендації можуть бути враховані в практичній діяльності менеджерів середньої ланки управління економічного профілю, а також при проектуванні безперервної професійної освіти кадрів управління з метою регуляції процесів розвитку, взаємодії і спілкування, формування комунікативних вмінь, навичок, підвищення ефективності управлінської діяльності в цілому.
Надійність та вірогідність наукових результатів забезпечувались методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень; поєднанням кількісної та якісної обробки одержаних даних; репрезентативністю вибірки, застосуванням методів математичної статистики в оцінці результатів дослідження.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції Організаційна психологія: інноваційні підходи та технології” 19-20 вересня 2002р. у м.Києві. Методичні рекомендації використовуються в практичній діяльності викладачами кафедри соціальної психології Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (довідка про впровадження результатів дослідження в практику № 05-01-244 від 05.06.2003р.), в управлінській діяльності працівників контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області (довідка №:09-05-16/825 від 12.06.2003р.), при викладанні психологічних дисциплін в Інституті менеджменту та економіки м.Івано-Франківська (довідка №: 05-01/113-1 від 04.06.2003р.).
Публікації. Основний зміст дисертації викладений у 6 одноосібних публікаціях автора у фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (189 найменувань) та 7 додатків. Робота викладена на 185 сторінках, текст містить 16 таблиць і 23 рисунки.

Список литературы

Висновки

Проведене дослідження дозволило зробити наступні узагальнення:
1. В нових умовах державотворення, розвитку міжнародних контактів, антропоцентричного спрямування у всіх сферах соціуму актуалізується роль проблеми спілкування в структурі професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів. Управлінська діяльність сучасного менеджера поза комунікацією, без співпраці і діалогу, без взаємодії та сприйняття одне одного не може існувати.
Теоретичний аналіз та узагальнення сучасного стану розробки проблеми спілкування в контексті професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів дозволив виокремити такі основні підходи у вивченні означеного феномену: психолого-педагогічний, акмеологічний, які, на нашу думку, є взаємодоповнювачами, що забезпечать комплексність дослідження вказаного явища.
Проаналізувавши позиції вчених стосовно категорії спілкування, дотримуємось точки зору, що спілкування як самостійне поняття може бути визначене через процес міжособистісної взаємодії, породжуваної широким спектром актуальних потреб партнерів. Названий процес спрямований на задоволення цих потреб і опосередкований певними міжособистісними відносинами.
Спілкування виступає інтегруючою ланкою, центральною складовою в процесі професійної підготовки майбутніх спеціалістів і опосередковує зв’язок навчально-виховний процес особистість майбутнього менеджера-економіста. Тільки через педагогічне спілкування можливою є передача і засвоєння професійних знань, формування професійних вмінь та навичок, розвиток професіної спрямованості особистості і поряд з цим становлення всіх сторін особистості.
Розуміння місця і ролі спілкування в структурі навчально-виховного процесу дозволило окреслити комунікативну природу професійної вузівської підготовки майбутніх менеджерів-економістів. Стрижневим компонентом цього процесу є педагогічне спілкування, його змістом виступають обмін інформацією, органіація викладачем взаємодії та взаєморозуміння, які неможливі без сприйняття партнерів по спілкуванню і без міжособистісних взаємовпливів. Весь процес професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів не відбувається ізольовано, а в тісній взаємодії з соціумом і реальною практикою професійної управлінської діяльності. Професійна підготовка майбутніх менеджерів-економістів акумулює в собі надбання первинних основ комунікативного простору, які сформувалися на протязі життєвого шляху майбутніх менеджерів-економістів. На процес професійної підготовки мають вплив динамічні процеси в студентській групі, психологічний клімат, рівень потреби у спілкуванні членів групи, рівень емпатії та рефлексії, синхронізація психічної активності членів групи, задоволеність міжгруповою взаємодією.
2. На підставі аналізу наукової літератури виокремлено координати комунікативного простору студентської групи, які слугують критеріальною основою професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів. До таких координат належать: комунікативний потенціал особистості майбутнього манеджера-економіста, комунікативний потенціал студентської групи, комунікативні вміння та навички, комунікативні здібності, комунікативна компетентність, комунікативні якості, стиль спілкування, мотиви спілкування, потреби у спілкуванні, комунікативні особливості. Особлива увага звертається на аналіз психологічних складових комунікативного потенціалу студентської групи, якими, на нашу думку, виступають: комунікативні можливосі групи, перцептивно-рефлексивні можливості групи, стиль внутрігрупової взаємодії, мотивація спілкування. Комунікативні можливості групи складають усвідомлена і неусвідомлена готовність до участі у спілкуванні, відкритість до спілкування її членів, швидкість трансляцій в комунікативних мережах, адекватність інформаційного обміну і т.ін. При цьому вони зовсім не є сумою або простою сукупністю комунікативних можливостей окремих членів групи. Мотивація спілкування відображає стан групової мотивації спільної діяльності членів групи як суб’єкта спілкування до предмета її спільної діяльності. Стиль внутрігрупової взаємодії визначають характеристики, які складають психологічний клімат групи: емоційно-міжособистісні відносини в групі, характер емоційної ідентифікації, характер керівництва і лідерства, рольова структура групи, організаційна будова і організаційна єдність групи, її норми, традиції і т.ін. Перцептивно-рефлексивні можливості групи складають її ціннісні орієнтації, установлюють характер неформальних взаємовідносин, групова оцінка місця і ролі кожної особистості в структурі групи, адекватність групового відображення можливостей групи, самопочуття особистості в групі.
3. Теоретичний аналіз наукових здобутків дослідників дозволив сформулювати загальне розуміння цілей і завдань, з’ясувати специфіку побудови експериментальної частини дослідження. Широкий арсенал психодіагностичних методик було об’єднано нами в логічну систему, що в результаті склала науково обгрунтовану програму теоретико-методологічних положень та предмет комунікативного потенціалу студентської групи. Це дало можливість підійти комплексно до досліджуваного явища. Дисертаційне дослідження експериментально підтвердило висунуту гіпотезу про те, що особливості розвитку комунікативного потенціалу студентської групи знаходяться у безпосередньому зв’язку з комунікативним потенціалом студента.
Тенденції реалізації комунікативного потенціалу студентської групи в реальній практиці професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів показали, що професійна підготовка майбутніх менеджерів-економістів не реалізує повною мірою комунікативний потенціал особистості, а звідси як наслідок і комунікативний потенціал групи, що позначається на успішності всього навчального процесу.
4. Показники дослідно-експериментальної роботи дозволяють стверджувати, що психологічні складові комунікативного потенціалу студентської групи визначають показники задоволеності загальною професійною підготовкою майбутніх менеджерів-економістів. Такими показниками, на нашу думку, є: ціннісно-орієнтаційна єдність групи, можливість саморозвитку і самовдосконалення, набуття комунікативного досвіду, високий рівень потреби у спілкуванні, комфортне самопочуття у групі, позитивна мотивація, умови і характер спілкування в студентській групі. В свою чергу, актуалізація комунікативного потенціалу забезпечується комунікативними чинниками, що впливають на задоволеність: демократичний стиль керівництва у групі, діалогічний характер взаємодії, реалізація статусу особистості в позиції студента.
5. Формуючий експеримент нашого дослідження дозволив накреслити основні шляхи актуалізації психологічних складових комунікативного потенціалу студентської групи на етапі професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів, врахування яких сприятиме ефективності процесу професійної підготовки в цілому: організація спеціальної комунікативної підготовки майбутніх менеджерів-економістів; забезпечення соціально-психологічного розвитку студентської групи; індивідуальна та групова консультативна робота; корекція і профілактика деформацій у спілкуванні.
В результаті дослідно-експериментальної роботи підготовлено методичні матеріали, які сприятимуть оптимізації процесу професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів.
Проведене дослідження не претендує на вичерпне розкриття даної теми. Перспективним вбачається поглиблення теоретичних уявлень про комунікативний потенціал майбутніх менеджерів-економістів, вдосконалення технологій процесу комунікативної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славська К.А. Стратегия жизни М., Мысль, 1991. 299с.
2. Агеев В.С Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. М.: МГУ, 1990. 240с.
3. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества: кн. для учителя. К.: Освіта, 1991. 111с.
4. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М., Наука, 1977 380с.
5. Андреева Г.М. Социальная психология. 2-е изд., - М.: МГУ, 1988. 432с.
6. Андрієвська В.В., Балл Г.О., Волинець А.Г. та ін. Діалогічна взаємодія в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи: кн. для вчителя /За ред. Г.О.Балла, О.В.Киричука, Р.М.Шемелашвілі. К.: ІЗМН, 1997. 136с.
7. Аникеева Н.П. Воспитание игрой. - М. 1987.
8. Анохин П.К. Философские аспекты теории функциональных систем. М.: Наука, 1978. 399с.
9. Анциферова Л.И. Личность в динамике: некоторые итоги исследования // Психологический журнал. 1992. - №5. С12-25.
10. Асмолов А.Г. Психология личности. Принципы общепсихологического анализа. М.: МГУ, 1990. 367с.
11. Афанасьев В.Г. Системность и общество. М., Политиздат, 1980. 368с.
12. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В Психология управления. Харьков: Фортуна-Пресс, 1998. 464с.
13. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979 422с.
14. Байрамуков М.І. Психологічні особливості організаторської діяльності менежера освіти в умовах Карачаєво-Черкеської республіки. Автореф. ... дис. канд. психолог. наук., К. 2001. 19с.
15. Блинова Е.Е. Формирование открытости к общению у будущего учителя: Дисс. канд. психолог. наук: 19.00.07. Херсон, 2000. 170с.
16. Бех І.Д. Психологічна суть гуманізму у вихованні особистості // Педагогіка і психологія. 1994. - №3. С. 3 13.
17. Бодалев А.А. О комуникативним ядре личности // Советская педагогика. 1990. - №5. с. 77-81.
18. Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. М.: Педагогика, 1983. 272с.
19. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: МГУ, 1982. 200с.
20. Бодалев А.А. О взаимосвязи общения и отношений // Вопросы психологии . 1994. - №1. С. 122-126.
21. Бойко В.В., Ковалев А.Г., Панферов В.Н. Социально-психологический климат коллектива и личность. М.: Мысль, 1983. 206с.
22. Бондарь В.И. Повышение эффективности подготовки директора школы к управлению процесом обучения: Автореф. дис. д-ра пед.наук. К.. 1986. 36с.
23. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості // педагогіка і психологія - 1996. - №:3 С. 26 33.
24. Боришевський М.Й. Теоретико-методологічні основи дослідження психологічних закономірностей виховання громадянської свідомості та самосвідомості особистості // Актуальні проблеми психології: наукові записки Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред. акад. С.Д.Максименко. К.. 1999. Вип.19 С. 36 44.
25. Бранзбург Е.Д. Роль вузовского коллектива в формировании всесторонне развитого специалиста. Дис. канд.психолог.наук. М., 1977.
26. Брудный А.А. О проблеме коммуникации // Методологические проблемы социальной психологии. М., 1875. С.165-182.
27. Брудный А.А. Понимание и общение. М.: Знание, 1989. 64с
28. Буева Л.П. Человек: деятельность и общение. М., 1988.
29. Буш Б.Я. Диалогика и творчество. Рига: Авотс, 1985. 318с.
30. Васильев В.С. Проблема коммуникативных способностей членов первичных учебно-воспитательных коллективов: Автореф. дис. канд. психолог. наук: 19.00.05 / АН СССР. И-т психологии. М., 1977. 21с.
31. Вітюк Н.Р. Психологічні особливості формування комунікативних здібностей у майбутніх вчителів. Автореф. дис. канд. психол. наук. Рівне, 2002. 20с.
32. Возняк Л.С. Психологічні особливості професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності: Автореф. дис канд. психол. наук. К., 2000. 19с.
33. Волошина Н.В. Особенности коммуникативных способностей личности // Психолого педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методичного семінару АПН України, 12 листопада 1998р. К.: Гнозис, 1998. С. 301 305.
34. Видай А.Ю. Формування лідерської спрямованості особистості майбутнього офіцера Збройних Сил України: Автореф. дис. канд психол.наук: 19.00.05. / Інст. психол. ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2002 19с.
35. Власенко В.В. Вчителі учні: психологія взаємних оцінних ставлень. К., 1995. 154с.
36. Войкунский А.Е. Я говорю, мы говорим : Очерки о человеческом общении. 2-у изд. дораб. и доп. М.: Знание. 1990. 238с.
37. Вудкок М., ФренсисД. Раскрепощенный менеджер. М.: Дело”, 1991. 312с.
38. Генов Ф. Психология управления (основные проблемы). М.: Прогресс, 1982. 422с.
39. Гаркуша В.В. Формирование навыков общения и коммуникативных способностей в процессе личностно-ориентированного обучения устной иноязычной речи: Дис. канд.психолог.наук. Днепропетровский университет. Днепропетровск, 1992. 129с.
40. Гройсман А.Л. Медико-психологические аспекты обучения // Психология и медицина . М., 1978. С. 226- 230.
41. Дарманський М.М. Соціально-психологічні основи управління освітою в регіоні Хмельницький: Поділля, 1997. 384с.
42. Денисенко Г.А. Диалоговое общение, условия и факторы его эффективности: Автореф. дис канд. психолог. наук, - М., 1992. 25с.
43. Деркач А.А., Орбан Л.Э. Акмеологические основы становления психологической и профессиональной зрелости личности. М.: РАУ, 1995. 208с.
44. Деркач А.А., Кузьмина Н.В. Акмеология: пути достижения вершин профессионализма. М.: РАУ, 1993 - 24с.
45. Добрович А.Б. Общение: наука и искусство. М.: Зание.. 1978. 144с.
46. Донцов А.И. Проблемы групповой сплоченности. М.: МГУ, 1979 22с.
47. Дубчак Г.М. Внутрішньоособистісні конфлікти студентів у період навчання у вузі: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.01. / Інст. психол. ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2000 19с.
48. Дюков В.М. Рефлексивно-психологические особенности проэктирования профессионального бизнес-образования. Автореф. дис канд. психолог. наук. Бийск, 1995. 24с.
49. Емельянов Ю.М. Активное социально-психологическое обучение. Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. 168с.
50. Ермоленко А.М. Комунікативна практична філософія: Підручник. К.: Лібра, 1999. 488с.
51. Зазыкин В.Г., Чернышов А.П. Менеджер: психологические секреты профессии. М., 1992. 165с.
52. Здравомыслов А.Г.Потребности, интересы, склонности, ценности. М., 1985.
53. Знаков В.В. Понимание в познании и общении / РАН, Институт психологии. М., 1994. 237с.
54. Золотнякова А.С. Проблемы психологии общения: Учеб. Пособие по спецкурсу. Ростов-наДону. 1976. 148с.
55. Ивашов А.Н.. Заика Е.В. Методика исследования коммуникативных установок личности // Вопросы психологии. 1991. - №:5. С.162 166.
56. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб; Изд-во Питер”, 2000. 512с.
57. Кабрин В.И. Психология коммуникативного развития человека как личности: Автореф. дис докт. психол. наук.- Санкт-Петербург, 1993. 48с.
58. Казміренко В.П. Соціально-психологічна регуляція діяльності організацій: Автореф. дис докт. психол. наук. К., 1994. 42с.
59. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций. К.: МЗУУП, 1993. 384с.
60. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. М.: Просвещение, 1987. 136с.
61. Канюка Г.С. Психологічні основи успішності управлінської діяльності керівників закладів охорони здоров`я: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.05. / Інст. психол. ім Г.С.Костюка АПН України. К., 2002 19с.
62. Карамушка Л.М. Основні етапи та особливості психології праці та організаційної психології у вітчизняної психології // Актуальні проблеми психології. Том 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2002, частина 7. 298с.
63. Карамушка Л.М., Філь О.А. Формування конкурентноздатних команд як актуальна проблема ефективного управління сучасними організаціями. // Актуальні проблеми психології: Том 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2002, частина 6.- С. 16-23.
64. Карамушка Л.М. Організаційна психологія та психологія праці: стан та основні тенденції розвитку в західній науці. // Актуальні проблеми психології: Том 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2002, частина 6. С.4-15.
65. Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти: Монографія. К.:Ніка-Центр, 2000. 332с.
66. Карасьова Н.І. Мотиви управлінського спілкувння директорів шкіл нового типу // І Всеукраїнський конгрес з практичної психології 27-30 вересня 1994 С. 326 327.
67. Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості. К.: Тов Міжнародна фінансова агенція”, 1998. 216с.
68. Карпенко З.С. Психологічні основи аксіогенезу особистості.: Автореф. дис. ...д-ра психолог.наук: 19.00.07. К., 1999. 37с.
69. Каган М.С. Мир общения. М.: Политиздат, 1988. 319с.
70. Кощинець О.Ю Соціально-психологічні особливості управлінської діяльності керівника закладу освіти. Автореф. ...дис.канд.психолог.наук: К.. 2001. 18с.
71. Кидрон А.А. Коммуникативная способность и ее совершенствование: Автореф. дис.канд.психол.наук: 19.00.05 / ЛГУ им. А.А.Жданова. Л.. 1981. 19с.
72. Киричук О.В. Проблеми психології взаємодії // Психологія. К., 1991. Вип. 37. С.3 13.
73. Ковалев Г.А. Основные направления использования методов активного социального обучения в странах запада // Психологический журнал. 1989. - №:1. С. 127 136.
74. Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-психологічний аспект): Монографія. К.: МАУП, 2000. 286с.
75. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах. Минск. 1976. 350с.
76. Кондрашова Л.В. Нравственно-психологическая готовность студента к учительской деятельости. К.: Вища школа, 1987. 53с.
77. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. К., 1995. 304с.
78. Коропецька О.М. Психолого-педагогічні умови ефективного міжособистісного спілкування вчителя і підлітка: Автореф. дис канд. психол. наук.- Київ, 1997. 24с.
79. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1988. 303с.
80. Крысько В.Г., Деркач А.А. Этнопсихология: теория и методология. М.: Институт молодежи . 1992. Ч.1 142с.
81. Крысько В.Г., Деркач А.А. Этнопсихология. Теория и методология: Учебное пособие . Ч.1. М.: Ин-т молодежи, 1992. 140с.
82. Куницына В.Н., Казаринова Н.В.. Погольша В.М. Межличностное общение. Учебник для вузов. СПб.: Питер, 2001. 544с.
83. Леонтьев А.А. Психология общения. Тарту: Изд-во Тарт. ун-та, 1974. 220с.
84. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. 2-е изд. М.: Политиздат, 1974. 304с.
85. Ліщинська О.А. Порадник практикуючого психолога. Івано-Франкіськ: Галичина, 2000. 82с.
86. Лисина М.И. Проблемы онтогенеза общения. М: Педагогика, 1986. 143с.
87. Лозниця В.С. Психологія менеджменту: навч. посібник. К.: КНЕУ, 1997. 248с.
88. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта: Учеб. Пособие. К.: МАУП. 2000. 256с.
89. Ломов Б.Ф. Методологические проблемы социальной психологии. М., 1975. С.124-125.
90. Максименко С.Д. Общая психология. -М.: «Рефл.-бук». К.: «Ваклер», 1999. 528с.
91. Максименко С.Д. Педагогічне спілкування та його діагностика // Проблеми розвиваючого навчання. Матеріали 1 та 2 Міжнар. Конференції /За ред. С.Д.Максименка. К.. 1997. С. 300 303.
92. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія. Програми. Процедури. Навч.посібник для вищої школи. К.: Наукова думка. 1988. 216с.
93. Максименко С.Д., Щербан Т.Д. Професійне становлення молодого вчителя: Навч.посібник для студентів пед.вузів. Ужгород: Закарпаття, 1998. 105с.
94. Молл Е.Г. Психология управленческой карьеры: Автореф. дис докт. Психолог. наук. Санкт-Петербург, 1994. 58с.
95. Москалець В.П. Психологічне обгрунтування української національної школи. Львів: 1994. 48с.
96. Мудрик А.В. Общение как фактор воспитания школьников. М.: Педагогика 1984. 112с.
97. Немов Р.С. Психология: Учебн. Для студ В 3 кн. Кн. 3. М.: Просвещение, 1995. 688с.
98. Обозов Н.Н. Психология межличностних отношений. М., 1990 204с.
99. Обозов Н.Н.Межличностные отношения. Л.: ЛГУ, 1979. 150с.
100. Овсянецька Л.П. Соціально-психологічне прогнозування професійного становлення майбутнього спеціаліста (педагога): Автореф. дисканд. психолог. наук. - ., 1995 25с.
101. Олійник Т.І. Особистісні чинники оптимізації процесу підготовки курсантів до військово-професійної діяльності. Автореф. ...дис.канд. психолог. наук. К., 2001. 15с.
102. Орбан Л.Е. Акмеологическая концепция нравственного становления личности: Автореф. дис докт. психолог. наук. М.: РАУ, 1992. 61с.
103. Орбан Л.Э., Гриджук Д.Н. Социально-психологические аспекты пред-принимательства и управления.- Ивано-Франковск: Знание, 1995. 164 с.
104. Орбан Л.Е. Життєва перспектива особистості: акмеологічний аспект аналізу // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: "Плай" Прикарпатського ун-ту, 1996. - Вип. 1.-Ч. 1.-С.14-25.
105. Орбан Л.Е. Виховний потенціал етнічної психології // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Плай” Прикарпатського ун-ту, 1996. Вип. 1. Ч. 2. С. 3 16.
106. Орбан Л.Е., Гриджук Д.М. Соціальна психологія особистості: практичні поради діловим людям. - К.: Банк "Україна", 1997. - 108 с.
107. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціально-психологічні особливості підприємницької діяльності // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: "Плай" Прикарпатського ун-ту, 1998. - Вип. 2. - Ч. 1. - С. 3-10.
108. Орбан-Лембрик Л.Е. Вплив соціально-психологічних чинників на ефективність управлінської діяльності керівника // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: "Плай" Прикарпатського ун-ту, 1999. - Вип. 3. - Ч. 1.- С. 23-34.
109. Орбан-Лембрик Л.Е. До питання про співвідношення "індивідуального" і "групового" в психології управління // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. -Івано-Франківськ: "Плай" Прикарпатського ун-ту, 1999. - Вип. 3.- Ч. 2.- С. З-14.
110. Орбан-Лембрик Л.Е. Мотиваційна сфера особистості керівника // Вісник Прикарпатського університету: Філософські і психологічні науки. - Івано-Франківськ, 1999. - Вип. 1. - С. 105 111.
111. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: досвід, тенденції та перспективи розвитку // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: "Плай" Прикарпатського ун-ту, 2000. - Вип. 4. - Ч. 1. - С. 3-15.
112. Орбан-Лембрик Л.Е. Специфіка застосування влади в управлінській діяльності керівника: психологічний аспект аналізу // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: "Плай" Прикарпатського ун-ту, 2000.-Вип. 5.- Ч. 1.- С. 178 -183.
113. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління. Івано-Франківськ.: Плай”, 2001. 696 с.
114. Орбан Л.Е. Становление личности. М., Луч, 1992. 112с.
115. Орбан Л.Е. Дети и общество. М., СПО / ФДО/, 1993. 143с.
116. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Посібник. К.: Академвидав, 2003. 448с.
117. Орбан Л.Е. Життєва перспектива особистості: акмеологічний аспект аналізу // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Вид-во Плай! Прикарпатського ун-ту. 1996. Ч.1. С.14 16.
118. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціалізація особистості на етапі зрілості: Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Вид-во”Плай” Прикарпатського університету. 2002 Вип.7 Ч.2 286с.
119. Орбан-Лембрик Л.Е. Феномен комунікації в управлінні: Актуальні проблеми психології. Том 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2002, частина 6. 304с.
120. Палеха Ю.І., Кудін В.О. Культура управління та підприємництва: Навчально-методичний посібник. К.: МАУП, 1998. 96с.
121. Панасюк А.Ю. Психологические основы убеждающего воздействия в профессиональной деятельности: теория и технология: Автореф. дисс. докт.психолог.наук. М., 1992, - 68с.
122. Панасюк А.Ю. А что у него в подсознании?, М.: Дело, 1996. 272с.
123. Панфилова А.П. Деловая коммуникация в профессиональной деятельности: Учеб. Пособие. СПБ.: Знание, 1999, 496с.
124. Панферов В.Н. Общение как предмет педагогики сотрудничества: Кн. Для учителя. К.: Освіта, 1991. 111с.
125. Панчук Т.В. Мотивація вдосконалення управлінської діяльності директора школи: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.05 / Інст. психол. ім Г.С.Костюка АПН України. К., 2002 20с.
126. Парыгин Б.Д. Анатомия общения: Уч. пособие. СПб, 1999. 301с.
127. Парыгин Б.Д. Социально-психологический климат коллектива. Л.: Наука, 1981. 190с.
128. Пассов Е.И. Основы коммуникативной методики обучения иноязычному общению. Воронеж. 1985, 189с.
129. Пачковський Ю.Ф. Соціопсихологія підприємницької діяльності і поведінки. Львів: Світ, 2000. 272с.
130. Перлз Ф.С. Эго, голод и агрессия / Пер. с англ. М.: Смысл, 2000. 358с.
131. Петровская Л.А. Теоретические и методические проблемы социально-психологического тренинга. М.: МГУ, 1982. 168с.
132. Петровская Л.А. Компетентность в общении: социально-психологический тренинг. М.: МГУ, 1989. 216с.
133. Петровский А.В., Шпалинский В.В. Социальная психология коллектива: Учеб. пособие. М.: Просвещение, 1978. 176с.
134. Пірен М.І. Основи етнопсихології: Підручник. К., 1998. 436с.
135. Пов`якель Н.І. Психологічні умови професійного розвитку мислення та конкурентноспроможність сучасного фахівця з практичної і прикладної психології. // Актуальні проблеми психології. Том І:, Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України, 2002, Частина 6. 304с.
136. Психологія професійної діяльності і спілкування / За ред. Л.Е.Орбан, Д.М.Гриджука. К..: Преса України, 1997. 192с.
137. Розанова В.А. Психология управления. М.: Журнал «Управление персоналом», 1996/97. 176с.
138. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психологие. СПб, 2000.
139.