Кончаковська Тетяна Валеріївна. Фактори ризику, клінічний перебіг та прогноз гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи доношених новонароджених

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ´Я УКРАЇНИ
КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л.Шупика

На правах рукопису

КОНЧАКОВСЬКА Тетяна Валеріївна

УДК: 616-053.31: 616.831-005.4-07:576.8.007.3

ФАКТОРИ РИЗИКУ, КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ ТА ПРОГНОЗ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОГО УРАЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ

/14.01.10 педіатрія/

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Зав. кафедринеонатології
КМАПО ім.П.Л.Шупика
докт.мед.наук, професор
Шунько Єлизавета Євгеніївна

Київ-2003

З М І С Т
В С Т У П . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Р О З Д І Л 1. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОГО УРАЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ НОВОНАРОДЖЕНИХ . . . . . . . . . . . . . . . .
1.1 Епідеміологія асфіксії новонароджених та гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи новонароджених . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.2 Патофізіологія гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи новонароджених . . . . . . . . . . . . . . . .
1.3 Роль цитокінів TNFα,IL-1β, IL-6 та імуноглобулінів IgA, IgG, IgM у гіпоксично-ішемічному ураженні центральної нервової системи доношених новонароджених . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.4 Фактори ризику та клінічні особливості гіпоксично-ішемічного ураження цнтральної нервової системи доношених новонароджених . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.5 Нові погляди на лікування гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи доношених новонароджених . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Р О З Д І Л 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ . . . .
2.1 Клініко-епідеміологічні методи дослідження . . . . . . . . . . .
2.2 Лабораторні методи дослідження. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.3 Математичні методи досліджень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.4 Розробка алгоритму прогнозування та діагностики гіпоксично-ішемічного ураженя центральної нервової системи доношених новонароджених . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Р О З Д І Л 3. ЧАСТОТА ЗУСТРІЧАЄМОСТІ ТА ДОСТОВІРНІСТЬ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОГО УРАЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ. . . . . . . . . . . . . .
Р О З Д І Л 4. ФАКТОРИ РИЗИКУ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОГО УРАЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ. . . . . . . . . . . . . .
4.1 Особливості соматичного, акушерсько-гінекологічного анамнезу, перебігу вагітності та пологів як фактори ризику гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи доношених новонароджених . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.2 Прогнозування ступеню тяжкості гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи в залежності від факторів ризику . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Р О З Д І Л 5. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ З ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНИМ УРАЖЕННЯМ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.1. Клінічні прояви гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи новонароджених в ранньому неонатальному періоді. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.2. Результати загально-клінічного і біохімічного лабораторного контролю новонароджених з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.3. Лікування доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи . . . . . . . . . . . .
Р О З Д І Л 6. ОСОБЛИВОСТІ ДЕЯКИХ ПОКАЗНИКІВ ЦИТОКІНОВОГО ТА ІМУННОГО СТАТУСУ ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ З ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНИМ УРАЖЕННЯМ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ . . . . . . . . .
6.1. Концентрації фактору некрозу пухлин-альфа, інтерлейкіну 1-бета, інтерлейкіну-6 при гіпоксично-ішемічному ураженні центральної нервової системи новонароджених, їх зв’язок з факторами ризику та клінічним перебігом захворювання .
6.2. Концентрації імуноглобулінів IgА, IgМ, IgG та С-реактивного білку при гіпоксично-ішемічному ураженні центральної нервової системи доношених новонароджених, їх зв’язок з факторами ризику та клінічним перебігом захворювання .
Р О З Д І Л 7. ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ТА ПЕРЕБІГУ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОГО УРАЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Р О З Д І Л 8. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
В И С Н О В К И . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Додаток А . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Додаток Б . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
________________

Стор.
5
12

14

14

17

26

33

43
53
53
58
61

64

66

73

73

87

94

94

118

123

129

130

136

141

150
165
168
169
200
200
201

В С Т У П

Актуальність:
Охорона материнства та дитинсва є пріорітетним напрямком розвитку медицини в Україні (Н.Г.Гойда, 1996). Задача збереження здоров’я нації знайшла відображення в багатьох законодавчих актах, державних прграмах, знаходиться під постійною увагою з боку Уряду (Н.Г.Гойда, 1996; Н.Г.Гойда, 1997; Н.Г.Гойда, 1998; Н.Г.Гойда та співав., 1997; Н.Г.Гойда, В.Ю.Мартинюк, 1999).
Однією з найважливіших проблем сучасної медицини є гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи (ГІУ ЦНС) новонароджених. Гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи є клінічним проявом асфіксії (С.П.Катоніна, Є.Є.Шунько, 1995, М.Я.Студеникин та співавт., 1993, R.C. Vannucci та співавт., 1997, J.J. Volpe, 1995), яка щорічно в світі викликає смерть одного міліона новонароджених і таку ж кількість уражень нервової системи (Ю.И.Барашнев та співавт., 1991, A.W. Brann, 1986, G.J. de Dios та співавт., 1996, O.D. Saugstad та співавт., 1998), є, поруч з іншими перинатальними факторами, однією з головних причин захворюваності та смертності новонароджених, а також дитячої інвалідності [84].
Гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи є важливою соціальною проблемою, яка набуває особливого значення під час демографічних змін в Україні, що мають ознаки демографічної катастрофи (Н.Г.Гойда, В.Ю.Мартинюк, 1999). В Україні відмічається зниження народжуваності [84], зменшується відсоток нормальних пологів (Г.В.Яцык, Е.П.Бомбардирова, 1999, Н.Г.Гойда, 1997). В цих умовах збереження життя і здоров’я кожної новонародженої дитини є важливим завданням медичних працівників (О.Г.Суліма, Н.Г.Гойда, 1995).
В структурі захворюваності новонароджених гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС займає одне з чільних місць (А.Г.Антонов та співавт., 1997). Як видно з досліджень (С.П.Катоніна, Є.Є.Шунько, 1995, М.Я.Студеникин та співавт., 1993, J.J. Volpe J.J., 1995, R.C. Vannucci та співавт., 1997), гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС може бути причиною довготривалих неврологічних ускладнень і інвалідності дітей. В Україні понад 160 тис. дітей-інвалідів віком від 0 до 16 років (Н.Г.Гойда, В.Ю.Мартинюк, 1999). Серед інвалідності дітей, яка в 1998 р. становила 128,3 на 10 тисяч дітей віком від 0 до 14 років і продовжувала зростати, друге місце займають хвороби нервової системи та органів чуття (26%, або 52,2 на 10 тисяч дітей від 0 до 16 років), і перше місце в цій групі займає пре-перинатальне ураження ЦНС [41], частота якого становила в 1998 році 144,3‰.
В дослідженях Н.Г.Гойди, В.Ю.Мартинюка (1999) показано, що незважаючи на інтенсивне дослідження гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС, нерідко його прояви залишаються непоміченими в перші дні-місяці життя. Ці дані, поруч з відомостями про прогредієнтний характер ГІУ ЦНС (Барашнев Ю.И., 2000) і можливістю попередження органічного дефекту в разі його раннього відповідного лікування, робить розробку методів попередження, діагностики і лікування ГІУ ЦНС особливо актуальними. В той же час, прогрес в розумінні патогенезу цого захворюваня, недостатня ефективність традиційних методів лікування, ставить перед дослідниками задачу розробких нових, патогенетично обумовлених методів діагностики і лікування гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС.

Мета роботи:
Удосконалити критерії ранньої діагностики та прогнозу гiпоксично-iшемiчного ураження центральної нервової системи доношених новонароджених на підставі визначення факторів ризику, особливостей клінічного стану та характеру імунних змін.

Задачі дослідження:
1. Дослідити частоту зустрічаємості та валідність ранньої діагностики гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи у доношених новонароджених за даними неонатологічних відділень спеціалізованої дитячої лікарні.
2. Оцінити вплив перинатальних факторів ризику на виникнення та наслідки гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи у доношених новонароджених.
3. Вивчити особливостi клiнiчного перебiгу гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи у доношених

Список литературы

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов В.В. Возможные принципы интеграции иммунной и нейроэндокринной систем // Иммунология. - 1996. - №1. - С.60-61.
2. Абрамов В.В. Интеграция иммунной и нервной систем. - Новосибирск, 1991. - 206 с.
3. Антонов А.Г., Буркова А.С., Байбарина Е.Н, Пери- и интравентрикулярные кровоизлияния у новорожденных: профилактика их возникновения и прогрессирования // Педиатрия. - 1996 - №5. - с.39-42.
4. Антонов А.Г., Буркова А.С., Байбарина Е.Н. Профилактика и интенсивная терапия критических состояний, обусловленных церебральными нарушениями у новорожденных // Педиатрия. - 1997. - №3. - С.23-25.
5. Аряєв М.Л., Капліна Л.Є. Прогностичне значення перинатальних факторів ризику при гіпоксично-ішемічному ураженні центральної нервової системи у новонароджених // ПАГ.- 2001.- №1.- С.71-73.
6. Багірян І.О. Ферменти антиоксидантного захисту крові у новонароджених дітей групи ризику // ПАГ. - 1997. - №2. - С.18-20.
7. Байбородов Б.Д., Савельева Т.В., Прокопенко В.М., Евсюкова И.И., Арутюнян А.В. Влияние гипербарической оксигенации на свободнорадикальное окисление и антиоксидантную систему крови новорожденных детей, перенесших острую гипоксию при рождении // Анестезиология и реаниматология. - 1996. - №6. - С.56-58.
8. Баканов М.И., Алатырцев В.В., Подкопаев В.Н. Креатинкиназа-ВВ и нейронспецифическая енолаза в цереброспинальной жидкости у новорожденных детей с перинатальными поражениями центральной нервной системы // Педиатрия. - 1999. - №2. - С.4-8.
9. Барашнев Ю.И. Перинатальная медицина и инвалидность с детства // Акушерство и гинекология. - 1991. - №1. - С.12-18.
10. Барашнев Ю.И. Неонатальная неврология: действительность, иллюзии и надежды // Акушерство и гинекология. - 1993. - №1. - С.14-18.
11. Барашнев Ю.И. Гипоксически-ишемическая энцефалопатия новорожденных: вклад перинатальных факторов, патогенетическая характеристика и прогноз / Рос. вестник перинатологиии и педиатрии.- 1996.- №2.- С.29-35.
12.. Барашнев Ю.И. Компенсация нарушенных функций центральной нервной системы и значение стимулирующей терапии при перинатальных повреждениях головного мозга новорожденных // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. - 1997. - №6. - С.7-13.
13. Барашнев Ю.И. Принципы реабилитационной терапии перинатальных повреждений нервной системы у новородженных и детей первого года жизни // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 1999. - №1. - С.7-13.
14. Баргак Я.Д. Топическая диагностика заболеваний соматической и вегетативной нервной системы у новорожденніх // Метод. рекомендации. - Харьков, 1991. - 17 с.
15. Баргак Я.Д., Клименко Т.М., Кяримов Р.И. Прогностические и терапевтические аспекты гипоксического поражения мозга у детей // Укр. вісник психоневрології. - 1996. - т.4, вип.1(8). - С.76-80.
16. Безруков Л.О., Колюбакіна Л.В., Кузьменко Л.М., Басараба Н.М., Трекуш Є.З. Виявлення генералізованої бактеріальної інфекції у новонароджених дітей // Перинатальні інфекції - сучасний погляд на проблему (Матеріали конференції) - Київ, Ваше здоров’я”.- 1999.- с.80-81.
17. Блохин Б.М., Дубровина Е.С., Щербина А.Ю., Алдонина В.В., Чертов Б.Л. Клиническое значение фактора некроза опухоли // Гематол. и трансфузиол. - 1995. - т.40, №5. - С.34-35.
18. Бобровицька А.І., Швецова Н.В., Липчанська Г.М. Особливості морфологічних змін у плаценті при нардженні дітей від матерів з акушерською, екстрагенітальною та інфекційно-запальною патологією // ПАГ. - 2001. - №4. - С.128-131.
19. Богатырева Н.В. Применение фенобарбитала и пирацетама у новорожденных детей с синдромом гипервозбудимости при перинатальной постгипоксической энцефалопатии: Автореф. дисканд. мед. наук. - С.-Петербург, 1991. - 18 с.
20. Бордюгова О.В. Клініко-імунологічне обгрунтування застосування препаратів метаболічної дії до новонароджених, які перенесли асфіксію: Автореф. дис канд. мед. наук: 14.00.09. - К., 1993. - 18 с.
21. Ванько Л.В., Кудашов Н.И., Шейкар Ч., Матвеева Н.К., Сухих Г.Т. Иммунный статус новорожденных детей с генерализованной формой герпетической инфекции // Иммунология. - 1996. - №2. - С.50-52.
22. Вдовиченко Ю.П., Козодой А.В. Профилактика преэклампсии и фетоплацентарной недостаточносты у женщин с артериальной гипертензией // Репродуктивное здоровье женщины. - 2002. - №2 (11). - С. 14-16.
23. Вдовиченко Ю.П., Шадлун Д.Р., Бородавко Л.Г., Пуга Н.П. Диференційований підхід до профілактики та лікування порушень у системі мати-плацента-плід // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. - №2. - С.72-75.
24. Венцківський Б.В., Макарчук О.М. Імуноцити та їх роль у патогенезі анемії вагітних // ПАГ. - 2002. - №3. - С.66-68.
25. Водолазская Т.И., Бурлев В.А., Буркова А.С, Антенатальные критерии риска развития церебральных нарушений у новорожденных при хронической гипоксии плода у женщин с привычным невынашиванием // Акушерство и гинекология. - 1996. - №4. - С.311-314.
26. Возианов А.Ф., Бутенко А.Г., Зак К.П. Цитокины: биологические и противоопухолевые свойства. К.: «Наукова думка», 1998. - 317с.
27. 308 Володин Н.Н., Дегтярева М.В., Симбирцев А.С., Котов А.Ю., Ковальчук Л.В., Ганковская Л.В., Долгов В.В., Липагина А.А., Асмолова Г.А., Бахтикян К.К., Карачунская Е.М., Солдатова И.Г., Полякова О.В. Роль про- и противовоспалительных цитокинов в иммунной адаптации новорожденных детей / Intern. J. on Immunorehabilitation.- 2000, Apr. - Vol.2, №1. - Р.175-185.
28. Володин Н.Н., Корнюшин М.А., Медведев М.И., Горбунов А.В. Применение методов нейровизуализации для этапной диагностики эмбриофетальных и перинатальных поражений головного мозга // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. - 2000. - №4. - С.13-16.
29. Володин Н.Н., Дегтярева М.В. Иммунология перинатального периода: проблемы и перспективы // Педиатрия. - 2001. - №4. - С.4-8.
30. Володин Н.Н., Румянцев А.Г., Владимирская Е.Б., Дегтярева М.В. Цитокины и преждевременные роды // Педиатрия. - 2001. - №4. - С.72-77.
31. Волосовець О.П., Кривопустов С.П. Цереброваскулялра авторегуляція у дітей в нормі та при патології: сучасні діагностичні підходи та клінічне значення // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - №6. - С.11-16.
32. Волосянко Р.П., Павликівська Б.М. До питання про діагностику перинатальних уражень серцево-судинної системи у новонароджених у пізньому неонатальному періоді // ПАГ.- 1997.- №6.- С.16-18.
33. Волосянко Р.П., Пилип’юк А.М., Кузенко О.В., Савчук Л.Г. Особливості ранньої пневмонії новонароджених у доношених дітей на тлі перинатальної енцефалопатії // Матеріали конф. «Перинатальні інфекції - сучасний погляд на проблему» - Київ, Ваше здоров’я”. - 1999. - с.83-84.
34. Волошин П.В. Неврологічні аспекти неонатології // Укр вісник психоневрології. - 1995. - т.3, вип.3. - С.7-9.
35. Галич С.Р. Хламидиоз матери как фактор риска нарушения мозгового кровообращения у новорожденных // Матеріали конф. «Перинатальні інфекції - сучасний погляд на проблему» - Київ, Ваше здоров’я”. - 1999. - с.7-8.
36. Гипоксия плода и новорожденного / Под ред. Студеникина М., Халмана Н. - М.: Медицина. - 1981. - 240 с.
37. Гойда Н.Г. Стан здоров’я жінок і дітей в Україні // Журнал практического врача. - 1996. - №3. - С.4-7.
38. Гойда Н.Г. Охорона материнства і дитинства в законодавчих та нормативних документах чи актах України // ПАГ. - 1997. - №1. - С.5-6.
39. Гойда Н.Г. Державна політика України щодо збереження репродуктивного здоров’я // ПАГ. - 1998. - №4. - С.72-73.
40. Гойда Н.Г., Бережний В.В., Мартинюк В.Ю., Кисіль Г.М. Концептуальні напрямки удосконалення неврологічної допомоги дітям в умовах перехідного періоду державного будівництва // Укр. вісник психоневрології. - 1997. - т.5, вип.3 (15). - С.3-11.
41. Гойда Н.Г., Мартинюк В.Ю. Основні напрямки розвитку дитячої неврологічної служби в Україні та зниження інвалідності у дітей // Український вісник психоневрології. - 1999. - т.7, вип.2(20). - С.6-9.
42. Голота В.Я. Оценка перинатального риска при невынашивании беременности // ПАГ. - 2000. - №4. - С.86-88.
43. Гончар О.А. Діагностичні програми радіологічного обстеження новонароджених і дітей грудного віку з синдромом цереброваскулярного ураження та їх клінічне обгрунтування // Укр. медичний часопис. - 1999. - №3 (11). - V/VІ. - С.129-134.
44. Дегтярев Д.Н., Хачатрян А.В., Навасардянц Д.Г., Кыштымов М.В., Володин Н.Н. Оценка эффективности использования аминокислотного композита ‘Provit’ в комплексе ранней медицинской реабилитации детей с перинатальными поражениями ЦНС // Рос. вестник перинатологии и педиатрии.- 1996.- т.45, №2. - С.9-13.
45. Дегтярева М.В. Комплексное исследование провоспалительных иммуноцитокинов и функционального состояния лимфоцитов у новорожденных детей в норме и при патологии: Дисс канд. мед. наук. - М., 1995.
46. Дегтярева М.В., Дегтярев Д.Н. Володин Н.Н., Ковальчук Л.В. Роль интерлейкина 1 и фактора некроза опухолей у новорожденных детей в норме и патологии // Педиатрия. - 1996. - №1. - С.93-97.
47. Дергачева З.М. Клініко-лабораторна характеристика кардіальних і метаболічних розладів із особливостями вегетативного статусу у доношених новонароджених, які перенесли асфіксію: Автореф. дис канд. мед. наук: 14.00.10. - Х., 1996. - 18 с.
48. Добрянський Д.О. До питання про наукове та практичне використання терміну асфіксія новонароджених” // ПАГ.- 2000.- №1.- С.13-16.
49. Евсюкова И.И., Савельева Т.В., Арутюнян А.В. Свободно-радикальное окисление у доношенных новорожденных детей с различной патологией // Педиатрия. - 1996. - №5. - С.13-16.
50. Етапна реабілітація новонароджених з перинатальними ушкодженнями нервової системи / Метод. реком. - Одеса, 1997. - 18с.
51. Журавель І.А. Особливості адаптації та методи корекції її порушень у новонароджених від матерів з нейроциркуляторною астенією.- Автореф. дис... канд. мед. наук. - Київ, 2001. - 20 с.
52. Замкевич В.Б. Медико-соціальні фактори ризку формування внурішньоматкової гіпоксії плода та асфіксії новонароджених // ПАГ. - 1997. - №3. - С.23-25.
53. Знаменська Т.К., Шевченко Л.І., Жданович О.І., Куриліна Т.В., Медведенко Г.Ф., Писарєв А.О., Заєць О.І. Особливості адаптації здорових новонароджених, які перенесли антенатальну гіпоксію // ПАГ. - 2001. - №2. - С.60.
54. Ильенко Л.И., Голосная Г.С., Петрухин А.С. Катамнестическое наблюдение за детьми, перенесшими перинатальную патологию ЦНС // Педиатрия. - 1996. - №5. - С.46-49.
55. Каладзе М.М., Досікова Г.В., Мовчан І.М., Зуєва В.П., Теленик М.М. Взаємозв’язок неврологічних проявів у немовлят і дітей раннього віку з особливостями перебігу періоду гестації та пологів // ПАГ. - 2001. - №2. - С.52.
56. Камаев И.А., Позднякова М.А., Иорданская Н.А. Факторы риска и прогнозирование формирования нервно-психической инвалидизирующей патологии у детей // Рос. педиатрический журнал. - 1999. - №4. - С.26-29.
57. Капліна Л.Є. Особливості метаболічної адаптації новонароджених з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи та методи корекції її порушень.- Автореф. дис... канд. мед. наук. - Київ, 1998. - 18 с.
58. Катонина С.П., Сулима Е.Г., Макарова Е.А., Виноградов В.П., Шунько Е.Е., Гречень A.И., Невирковец А.А., Тищенко В.А. и соавт. Лечебно-диагностические технологии и методы прогнозирования исходов перинатальных поражений ЦНС // Метод. рекомендации, Киев. - 1995. - 30 с.
59. Катоніна С.П., Шунько Є.Є. Сучасні клінічні, вірусологічні та імунологічні аспекти перинатальної патології // ПАГ.- 1995.- №5.- С.15-17.
60. Кігічак А.В. Профілактика інвалідності дітей з анте- та перинатальною патологією та шляхи їх реабілітації: 14.01.10.- Автореф. дис... канд. мед. наук. - Київ, 1999. - 18 с.
61. Класифікація уражень нервової системи у дітей та підлітків / За ред. В.Ю. Мартинюка. - Л.: Фенікс, 2001. - 192 с.
62. Клименко Т.М. Особенности содержания половых гормонов в крови у новорожденных с гипоксическим поражением центральной нервной системы // Перинатологія та педітрія. - 2000. - №1. - С.17-19.
63. Козлова Л.В., Бекезин В.В. Эффективность лечения ксантинола никотинатом и тренталом новорожденных с нарушением мозгового кровообращения гипоксического генеза / Рос. вестник перинатологии и педиатрии. - 2000. - №3. - с.17-20.
64. Коломенская А.Н., Александрова Н.К. Опыт реабилитации в домашних и амбулаторных условиях новорожденных с перинатальным поражением ЦНС // Педиатрия. - 1996. - №5. - С.42-45.
65. Колюбакіна Л.В., Костецький І.М., Стащук О.В., Федоришина З.М., Унгурян М.Д. Порівняльна діагностична цінність НСТ-тесту та С-реактивного білка у виявленні генералізованої інфекції у доношених та недоношених новонароджених // Матеріали конф. «Перинатальні інфекції - сучасний погляд на проблему» - Київ, Ваше здоров’я”. - 1999. - с.95-96.
66. Копшев С.Н. Краниоцеребральная гипотермия в комплексе интенсивной терапии асфиксии новорожденных: Автореф. дис д-ра мед. наук: 14.00.12. - М., 1980. - 27 с.
67. Кравченко О.В., Годованець Ю.Д., Бурденюк І.Т. Клінічна характеристика та перинатальні фактори ризику церебральних порушень при гіпоксично-ішемчних енцефалопатія новонароджених // ПАГ. - 2002. - №3. - С.77-79.
68. Кривопустов С.П. Досвід застосування мілдронату у фармакокорекції постгіпоксичних порушень серцево-судинної системи у новонароджених // ПАГ. - 1996. - №5-6.- С.43-45.
69. Кривопустов С.П. Стан серцево-судинної системи у дітей, які перенесли анте- та інтранатальну гіпоксію, і його патогенетична корекція: Автореф. дис д-ра мед. наук: 14.01.10. - К., 1998. - 31 с.
70. Крицкая И.А., Таранушенко Т.Е., Асочакова В.В., Трифонова И.Ю., Киселева Н.Г., Свириденко И.М. Перинатальные факторы в развитии гипоксически-ишемических энцефалопатий // Труды IV Российского форума «Мать и дитя». Том 1. - М.: «МИК», 2002. - С.347-348.
71. Кудрявцев Ю.И., Фильченков А.А., Абраменко И.В., Полищук Л.З., Слуквин И.И., Белоус Н.И. Динамика апоптических событий, индуцированнх фактором некроза опухолей в лейкозных клетках U-937 // Experimental Oncology. - 1996. - Vol.18. - P.353-365.
72. Лебедев Б.В., Барашнев Ю.И., Якунин Ю.А. Невропатология раннего детского возраста. - Л., 1981. - 255С.
73. Лильин Е.Т., Перепонов Ю.П., Тактаров В.Г, Клинико-генетические проблемы детского церебрального паралича // Рос. педиатрический журнал. - 2000. - №1. - С.38-41.
74. Ліхачова А.С., Корольова Г.О., Ліхачова Н.В. Критерії ступеня тяжкості та прогнозу при гіпоксичних та травматичних ураженнях ЦНС у новонароджених у гострому періоді захворювання // ПАГ. - 2001. - №2. - С.68.
75. Лук’янова О.М., Дашкевич В.Е., Антипкiн Ю.Г. Динамiка стану здоров’я та показникiв iмунологiчного статусу у жiнок та дiтей с позиції вагітна-плід-дитина за період, що минув після аварії на ЧАЭС // Журнал практического врача.- 1998.- №4.- С.6-8.
76. Лук’янова І.С., Головченко О.В., Дзюба О.М., Жданович О.І. Стан центральної та периферичної гемодинаміки та функціональної активності міокарда у новонароджених від матерів з серцево-судинними та ендокринними захворюваннями // ПАГ. - 2002. - №3. - С.59-62.
77. Лук’янова О.М., Антипкін Ю.Г., Данкевич В.А., Задорожна Т.В., Лівшиц Л.А., Поворознюк В.В. Динаміка показників здоров’я дітей з позиції впливу Чорнобильської аварії на систему вагітна-плід-дитина // Педіатрія. - 2000. - №1. - С.5-9.
78. Маковецкая Г.А., Козлова Т.В., Котляров И.В., Нестерова Ю.В., Любезнова Ю.В. Клинико-эхографические и допплерографические изменения состояния почек у новорожденных детей, перенесших гипоксию // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. - 1999. - №1. - С.21-26.
79. Мартинюк В.Ю. До питання про класифікацію уражень нервової системи у новонароджених // Укр. вісник психоневрології. - 1995. - т.3, вип.3. - С.12-19.
80. Мерцалова О.В. Перинатальні гіпоксичні ураження центральної нервової системи плода у вагітних високого ризику (діагностика, прогноз наслідків, оптимізація ведення вагітності та пологів) // ПАГ.- 2002.- №2.- С.88-91.
81. Минцер О.П., Угаров Б.Н., Власов В.В. Методы обработки медицинской инф