КОНОСАМЕНТ ЯК ЦІННИЙ ПАПІР

Краткое описание

ВСТУП

Актуальність теми. Процеси формування правової держави і активного розвитку ринкової економіки, що відбуваються в Україні, обумовлюють необхідність використання у цивільному обороті нових різновидів об’єктів цивільних прав. Одним з таких об’єктів є коносамент, який доцільно розглядати як різновид цінних паперів.
Зауважимо, що протягом тривалого часу коносамент розглядався не як різновид цінних паперів, а як форма договору морського перевезення вантажів. Крім того, аналіз правової природи коносамента у вітчизняній цивілістичній літературі на рівні окремих дисертаційних чи монографічних досліджень не проводився. Окремі ж питання у цій царині розглядались лише в межах аналізу особливостей договорів морського перевезення вантажу.
Аналіз наукових поглядів учених-цивілістів радянського й пострадянського періоду щодо цієї проблеми свідчить про наявність у доктрині цивільного права різноманітних поглядів на правову природу коносаменту.
Так, історично розвиток торговельного мореплавства обумовлює здатність коносаменту бути об’єктом майнового обороту, який характеризується можливістю багаторазової передачі прав на майно шляхом передачі коносамента третім особам, але таке його розуміння повинно бути чітко обґрунтовано, що сприятиме дослідженню зазначеної проблеми і внаслідок цього - вдосконаленню чинного законодавства України.
Вибір теми дисертаційного дослідження обумовлений збільшенням значення коносамента у процесі активного розвитку ринкової економіки України і необхідністю вдосконалення національного законодавства, що практично неможливо без детального розгляду юридичної сутності коносамента.
Зазначене набуває особливого значення при проведені соціально-економічних перетворень в Україні, що визначає необхідність вдосконалення правової регламентації відносин у сфері випуску та обігу коносамента як цінного папера.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до цільової комплексної програми Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого «Основні проблеми здійснення і захисту майнових та особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки» № 0186.0.070867.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб, спираючись на досягнення науки цивільного права, обґрунтувати можливість розгляду коносамента як різновиду цінних паперів.
Основні завдання дисертаційного дослідження визначаються його теоретико-прикладним характером і включають:
1) проведення аналізу умов виникнення й розвитку коносамента, визначення тенденцій правового регулювання відносин, що виникають в зв’язку з його випуском й обігом;
2) обґрунтування об’єктивної необхідності розгляду коносаменту як різновиду товаророзпорядчих цінних паперів;
3) розгляд основних теоретичних питань, що стосуються цього виду цінних паперів, які не одержали достатнього висвітлення в науковій літературі;
4) розкриття суттєвих ознак коносамента як цінного папера;
5) здійснення порівняльного аналізу міжнародного і національного законодавства, а також законодавства інших країн, де коносамент не виключається із сфери регулювання відносин, пов’язаних з випуском і обігом цінних паперів з що сприяє виявленню прогалин у чинному законодавстві України і формуванню науково обґрунтованих пропозицій щодо його подальшого вдосконалення.
Об’єктом дисертаційного дослідження виступає правова природа коносамента як цінного папера. Вона визначається шляхом аналізу ознак цього об’єкта цивільних прав, вивчення генезису цього об’єкта, дослідження особливостей правових відносин, які виникають між власником коносаменту й особою, яка його випускає, попередніми й наступними власниками цього документа в процесі його функціонування у цивільному обороті.
Предметом дослідження є минуле і чинне міжнародне, вітчизняне й іноземне цивільне законодавство з питань правового регулювання відносин, пов’язаних з випуском та обігом цінних паперів, у тому числі коносаменту, а також інші джерела.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження є історичний метод пізнання, який полягає в аналізі перш за все основних етапів розвитку коносаменту як цінного папера.
Діалектичний метод і системно-структурний підхід до вивчення матеріалу дозволили виявити загальну тенденцію розвитку коносаменту як цінного папера. Порівняльно-правовий метод використовувався для з’ясування переваг і недоліків правового регулювання відносин, пов’язаних з обігом цінних паперів, у вітчизняній та інших правових системах. Формально-юридичний метод дозволив авторові здійснити аналіз змісту правових норм міжнародного й національного права, за допомогою яких здійснюється правове регулювання відносин у досліджуваній сфері. Конкретно-соціологічний метод як інструмент наукового аналізу дозволив розширити емпіричну базу і ввести в науковий оборот нові й маловідомі дані.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у формуванні одержаних у результаті дослідження висновків, що виносяться на захист і які слід поділити на два блоки:
1. На підставі узагальнення наукових поглядів вчених-цивілістів зарубіжних країн, вітчизняних науковців радянського й пострадянського періоду сформульовано три теорії правової природи коносамента – договірну, змішану й теорію коносамента як цінного папера. Остання розглядається як найбільш обґрунтована;
2. Запропоновано власне визначення поняття “коносамент”, яке виводиться через його правове значення як цінного папера. Вказано, що коносамент є неемісійним товаророзпорядчим речево-зобов’язальним цінним папером. Він є титулом власності на майно, що знаходиться в цивільному обороті, тобто правовстановлюючим документом власника, що посвідчує його право на свій розсуд володіти, користуватися й розпоряджатися майном, закріпленим в коносаменті, шляхом здійснення права власності на коносамент;
3. Пропонується доповнити зміст коносамента наступними додатковими реквізитами: найменування документа (коносаментна позначка); умови страхування майна, яке підлягає перевезенню; термін перевезення, а також обґрунтовується недоцільність застосування в якості реквізиту коносамента фрахту та інших належних перевізникові платежів. Крім того розкривається значення такого реквізиту, як “кількість примірників коносамента”.
Визначаючи доцільність такого реквізиту, як кількість складених примірників коносамента, автор зазначає, що його наявність безумовно дозволяє здійснити репрезентування коносамента третій особі з метою подальшого продажу товару.
Чинне законодавство України, а також більшість правників, які займались і займаються дослідженням коносаменту, не вказують, яка мета переслідується видачею коносаменту в декількох примірниках, якщо право вимоги за ним зберігається тільки за одним примірником або за всіма загалом.
На думку автора, таке розуміння розглядуваного реквізиту коносаменту є доцільним тільки для такого його виду - як частковий (пайовий) коносамент. Так, у разі видачі однієї частини вантажу від цілого титульний власник коносаменту передає третій особі його примірник із вказаними в ньому відомостями для вантажоперевізника про кількість вантажу, який належить видати пред’явникові цього коносаменту. При цьому, відомості в цей реквізит коносаменту вносяться у всі його примірники, що переслідує мету не допустити зловживань з примірниками коносаменту й попередити ситуацію, коли вантаж повністю видається по двох пайових коносаментах (делівері-ордер), а останні його примірники титульний володілець коносаменту продовжує видавати як пайові коносаменти на неіснуючий вантаж.
4. Обґрунтовано недоцільність застосування в теорії цивільного права і на практиці застережень, які вносяться до тексту коносамента. Так, у правовідносинах за коносаментом їх учасники мають справу з документами, а не з реальними цінностями, тому вони, не маючи можливості перевірити стан вантажу de facto, цілком покладаються на дані, що містяться у коносаменті. Наявність же в тексті коносамента застереження викликає сумніви щодо якісного чи кількісного стану вантажу і знижує його дійсну цінність. Крім того, включення до тексту коносаменту будь-якого застереження суперечить деяким положенням загального вчення про цінні папери. Мається на увазі порушення умов абстрактності й безумовності зобов’язання, що виникає з коносаменту.
5. Обґрунтована доцільність класифікації коносамента за наступними критеріями: а) за характером перевезення вантажу: лінійний і прямий (прохідний); б). За обсягом майнових прав: на повний і частковий (делівері-ордер); б). За способом фіксації виражених у ньому прав: на бланковий і безбланковий коносамент;
6. Теоретично обґрунтовується можливість функціонування в цивільному обороті коносамента, випущеного в формі бездокументарного цінного папера шляхом відкриття на ім'я депонента рахунку у цінних паперах, на якому обліковуються права власності на коносамент, що належить депоненту. Для обліку бездокументарних коносаментів, переданих зберігачем депозитарію на підставі депозитарного договору, депозитарій відкриває на ім'я зберігача рахунок у цінних паперах, на якому здійснює облік депонованих коносаментів. Бездокументарний коносамент, депонований цедентом на підставі відповідних договорів, зараховуються на його рахунок у цінних паперах;
7. Обґрунтовуються доцільність передачі прав за іменним коносаментом шляхом здійснення індосаменту. Так, їх передача шляхом цесії буде означати перехід всіх прав і обов’язків за попереднім договором до наступної особи. При цьому зобов’язання за коносаментом буде залежати від дійсності первісного зобов’язання, що в свою чергу буде суперечити абстрактності цінного паперу;
8. Обґрунтовується положення, про те, що виникнення правовідносин застави коносамента вимагає наявності таких юридичних фактів, як складання договору про заставу коносамента, а також вчинення заставного індосаменту на коносаменті та передача коносамента заставодержателю.
9. В роботі обґрунтовується положення, що обіг коносамента не виключає обов'язковості складання окремого договору перевезення вантажу. Так, характер предмета договору перевезення вантажу, об'єктивно вимагає наявності попередньої домовленості про його перевезення в те, чи інше місце його призначення. Зазначене підтверджується аналізом норм чинного законодавства України. Це, в свою чергу, дозволяє вести мову про консенсуальність договору перевезення вантажу.
10. Виявлена необхідність вдосконалення законодавства України про цінні папери і зазначені тенденції уніфікації норм законодавства на міжнародному рівні. Пропонується внести зміни й доповнення до чинного законодавства України, що регулює відносини, пов’язані з обігом коносамента.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що матеріали дослідження містять основні положення і пропозиції, які є придатними для використання учбового курсу “Цивільне право України” і спецкурсу “Правове регулювання ринку цінних паперів”, а також навчальних посібників, методичних рекомендацій для студентів юридичних вузів тощо. Окремі положення дисертації мають дискусійний характер і можуть бути підґрунтям для подальших наукових досліджень проблем правового регулювання відносин, пов’язаних з обігом цінних паперів, у тому числі коносамента.
Апробація результатів дослідження. Загальні положення дисертаційного дослідження доповідалися на п’яти науково-практичних конференціях:
1. Правова природа коносаменту: постановка проблеми // Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності: Тези доп. та наук. повід. учасників наук. конф. молодих учених (м.Харків, 20-21 грудня 2001р.) / За ред. М.І. Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. – С.56-58.
2. Безбланковий коносамент: проблеми правового застосування. // Сучасні проблеми права, державної безпеки життєдіяльності людини, формування громадського суспільства: Матер. секції №9 першої обл. конф. молодих науковців (м.Харків, 19-20 берез. 2002р.) / За ред. М.І. Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. – С.38-41.
3. Коносамент як об’єкт правовідносин власності. // Міжнародне морське право: історія, сучасність, перспективи розвитку: Міжнародна науково-практична конференція. (м. Одеса, 18-21 вересня 2002р). Зб. наук. пр. – Вип. 1. – Одеса: изд-информ ОНМА, 2002. – С. 83-87.
4. Застереження в тексті коносаменту: питання правової доцільності. // Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті: Тези доп. та наук. повід. учасників наук. конф. молодих учених (м.Харків, 25-26 грудня 2002р.) / За ред. М.І. Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. – С. 103-106.
5. Співвідношення коносамента і договору перевезення вантажу (з огляду на положення нового цивільного законодавства України). // Нове законодавство України та питання його застосування: Тези доп. та наук. повід. наук. конф. молодих учених (м.Харків, 23 травня 2003р.) / За ред. М.І. Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2003. – С.
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки, сформульовані в дисертаційному дослідженні, обговорювалися на засіданнях кафедри цивільного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і знайшли своє відображення у п’яти статтях, надрукованих у фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Коносамент є цінним папером. Його поява зумовлена потребою подальшого розвитку форм здійснення обороту майна, що перевозиться морським шляхом. Розвиток торговельного мореплавства викликав закріплення законодавством багатьох європейських країн здатності коносаменту бути об’єктом майнового обороту, тобто оборотоздатності цього документа. Вона характеризується документальним закріпленням права власності на вантаж, що перевозиться, і можливістю багаторазової передачі прав на майно шляхом передачі цього цінного папера третім особам.
2. Аналіз наукових поглядів учених-цивілістів зарубіжних країн, радянського й пострадянського періоду щодо цієї проблеми свідчить про наявність у доктрині цивільного права різноманітних поглядів на правову природу коносаменту, які зводяться автором дисертації до трьох теорій, які й окреслюють його юридичну сутність. Це теорії договору, змішана теорія та теорія коносаменту як цінного папера, детальний розгляд положень яких дозволяє вести мову про те, що на сьогоднішній день теорія коносаменту – як цінного паперу має найбільш актуальне значення. Коротко її положення зводиться до того, що пред’явлення коносаменту є необхідною умовою для реалізації вираженого в ньому права власності на майно, що перевозиться. Таким чином, коносамент втілює в собі значну матеріальну цінність і здатність бути об’єктом цивільного права.
3. З’ясування правової природи коносаменту зумовлює формулювання його поняття як особливої юридичної конструкції в цивільному праві, з урахуванням тих його особливостей, які визначаються його правовою природою. Отже, коносамент – це неемісійний, товаророзпорядчий речево-зобов’язальний цінний папір, який є титулом власності на майно, що знаходиться в цивільному обороті, тобто тим правовстановлюючим документом власника, що посвідчує право останнього на свій розсуд володіти, користуватися й розпоряджатися майном, закріпленим у цьому документі. Його передача іншій особі тягне за собою й перехід права власності на майно.
4. Коносамент як цінний папір повинен містити в собі такі відомості, наявність яких є необхідною умовою його дійсності, тобто реквізити цінного папера. Інакше кажучи, реквізити цього документа повинні посвідчувати наявність визначеного в ньому майнового права, а також порядок його реалізації.
До реквізитів коносаменту автор відносить: 1. Найменування документа (позначка). 2. Найменування судна, найменування перевізника. 3. Найменування відправника вантажу. 4. Порядок легітимації володільця коносаменту. (найменування одержувача вантажу - іменний коносамент, або визначення, що коносамент видано "наказу відправника", або найменування одержувача з визначенням, що коносамент видано "наказу одержувача" - ордерний коносамент, або що коносамент видано на пред'явника - коносамент на пред'явника). 5. Характер вантажу. 6. Кількість примірників коносаменту 7. Місце призначення вантажу 8. Місце приймання або вантаження вантажу 9. Термін перевезення. 10. Страхування товару. 11. Час і місце видачі коносаменту 12. Підпис зобов’язаної особи.
5. Автор дисертаційного дослідження обгрунтовано доводить, що застереження в тексті коносаменту є небажаними для застосування в доктрині цивільного права. Це пояснюється тим, що його наявність в цьому документі викликає сумніви щодо якісного чи кількісного стану вантажу і знижує його дійсну цінність, що у свою чергу, чинить негативний вплив на його оборотоздатність.
6. Кожна форма регулювання правовідносин, пов’язаних з обігом коносаменту тягне за собою появу його конкретного виду. Так, усю сукупність коносаментів необхідно поділити на види, використовуючи послідовні підстави для їх класифікації. Однак слід зазначити, що деякі види коносаменту, що визначаються багатьма цивілістами радянського й пострадянського періодів, не відповідають економіко-правовим реаліям України. Це викликало до життя необхідність перегляду видів коносаменту і здійснення власної їх класифікації. Отже, коносаменти (а) За характером перевезення вантажу поділяються на – лінійний і прямий (прохідний); (б) за обсягом майнових прав – на повний і частковий (делівері-ордер); (в) за способом фіксації виражених у ньому прав – на бланковий і безбланковий.
7. Коносаменту як цінному паперу притаманна така якість, як оборотоздатність, що складається з трьох стадій, які послідовно змінюються: а) випуск коносаменту; б) розміщення коносаменту у сфері вільної торгівлі; в) погашення коносаменту.
8. Правовідносини, які виникають у результаті обігу коносаменту, мають складний характер, що зумовлено тим, що коносамент включає в себе стадії випуску, розміщення й погашення. У зв'язку з цим доцільним є розгляд зазначених стадій, які проходить коносамент у процесі свого обігу, у двох формах: внутрішню і зовнішню. Внутрішню форму становлять відносини вантажовідправника й перевізника вантажу; зовнішню - взаємовідносини вантажовідправника і його потенційного отримувача. У цьому разі вказані правові відносини між двома особами абстрагуються від того первинного зобов'язання, яке призвело до виникнення правовідносин за коносаментом і не мають нічого спільного між ними.
9. Обіг коносаменту зумовлює обов'язковість складання окремого договору про перевезення вантажу.
10. Окреме складання договору перевезення вантажу визначає його консенсуальний характер.
11. Предмет договору купівлі-продажу коносаменту, має певну особливість. Набуваючи право власності на коносамент, покупець набуває право власності на товар, зазначений в коносаменті.
Передача і набуття права власності на коносамент у бездокументарній формі здійснюється шляхом його переведення на відповідний рахунок у цінних паперах у депозитарії.
12. Виникнення правовідносин застави коносаменту вимагає наявності таких юридичних фактів, як складання договору про заставу коносаменту, а також вчинення заставного індосаменту на коносаменті та передача коносамента заставодержателю. Сам по собі договір про заставу коносаменту або заставний індосамент не може розглядатися як достатня юридична підстава для виникнення заставних правовідносин на коносамент.
13. Передача бездокументарного коносаменту під заставу здійснюється шляхом відкриття на ім’я заставодержателя рахунку у цінних паперах, на якому обліковуються права на бездокументарний коносамент, відповідно до Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, що належить заставодателю та перерахування на відвовідний рахунок бездокументарних цінних паперів.
14. Зазначено, що термін “функція” в загальнотеоретичному аспекті права не коректно застосовувати до коносаменту. Автором запропоновано застосування терміну “функціональна ознака” коносаменту. Сукупність функціональних ознак коносаменту визначає функціональне значення коносаменту. Функціональне значення коносаменту - це структурно-логічне поєднання сукупності його функціональних ознак. Цим з’ясовується їх структурна єдність, яка знаходить своє вираження в тому, що функціональні ознаки підлягають розгляду й використанню у своій сукупності, що є відображенням динаміки правової природи коносаменту як цінного папера.
Функціональне значення коносаменту має внутрішній і зовнішній зміст. Внутрішній зміст складає: посвідчувальну функціональну ознаку (процесуальний і матеріально-правовий аспекти); легітимуючу і забезпечувальну функціональну ознаку коносаменту. Зовнішній зміст функціонального значення коносаменту містить в собі: легітимуючу і забезпечувальну функціональну ознаку коносаменту.
15. Проведене дисертаційне дослідження дозволяє упевнено стверджувати, що усталені норми цивільного законодавства України не відповідають вимогам сьогодення і стану міжнародно–економічних відносин. Зазначене зумовлює потребу вдосконалення законодавчого масиву механізму цивільно-правового регулювання відносин, пов’язаних з обігом коносаменту. На думку автора, воно повинно здійснюватися шляхом: вдосконалення чинного законодавства України і приведення його у відповідність до вимог дійсності, а також приведення законодавства України у відповідність до міжнародно-правової нормативної бази.
Вдосконалення ефективності нормативно-правового регулювання в механізмі цивільно-правового обігу коносаменту повинно здійснюватися за наступними напрямками:
- розвиток і вдосконалення національного законодавства України шляхом підготовки нових законопроектів, внесення змін і доповнень до чинного законодавства України, що регулює обіг коносаменту як цінного папера;
- інтенсифікація роботи щодо імплементації норм міжнародного права до національної правової системи;
- забезпечення вступу і здійснення активного членства України у міждержавних об’єднаннях, які розглядають і регулюють питання торгівлі, та уніфікація міжнародного приватного права на міждержавному рівні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кокин А.С. Коносамент: правовые аспекты. - М.: Водный транспорт, 1987. – 149 с.
2. Шершеневич Г.Ф. Курс торгового права. - В 4-х т. Т.3.: Вексельное право. Морское право. – Спб.: Изд. Бр. Башмаковых, 1909. - - 349 с.
3. Неверов О.Г. Товарораспорядительные документы. – М.: ИКД Зерцало-М, 2002. – 176 с.
4. Полное собрание законов Российской Империи с 1649г.: В 45 т. - Спб.: Тип. 2 отд. его Імператор. Величества канцелярии, 1830. - Т. 21. – Ст. 15176.
5. Свод законов Российской Империи: В 12 т. - М.: Тип. Г.Лиссюра и Д. Собко, 1910. – Т. 5-9. - Кн.2. – с.6-207.
6. Гинзбург С.М. Из истории бумаг на предъявителя // Вестник права. - 1899. - №7. - с. 122-154.
7. Дождев Д.В. Римское частное право: Учебник для вузов. / Под ред. В.С. Нерсесянца. – 2-е изд., изм. и доп. - М.: Изд. Гр. НОРМА-ИНФРА*М, 1997. – 784 с.
8. Jhering. R. Giest des Romischen Rechts, Bd., II, Tit. 3, Berlin, 1894. - S. 350.
9. Нерсесов Н.О. Избранные труды по представительству и ценным бумагам в гражданском праве. (Классика российской цивилистики). - М.: Статут, 2000. – 286 с.
10. Победоносцев К. Курс гражданского права: В 3-х ч. - Спб.: Тип. Н.А. Краевского, 1868. – Ч. 3. - 300 с.
11. Цитович П.П. Очерк основных понятий торгового права. – М.: АО Центр ЮрИнфоР, 2001. – 448 с.
12. Шершеневич Г.Ф. Курс торгового права. В 4-х т. Т. II: Торговые сделки. (Классика российской цивилистики). – М.: статут, 2003. – 544 с.
13. Кейлин А.Д. Советское морское право: Учеб. пособие для высш. мореход. училищ и ин-та водн. транспорта. - М.: Водтрансиздат, 1954. – 396 с.
14. Агарков М.М. Дубликат накладной // Избранные труды по гражданскому праву. В 2-х т. Т.ІІ. – М.: АО Центр ЮрИнфо, 2002. – С. 171-217.
15. Зорин А.С. Международная унификация правовых норм, регулирующих коносаментные перевозки // Торговое мореплавание и морское прав: Сб. ст. и матер. - М.: Транспорт, 1972. - №6. - С. 10-17.
16. О национализации Советского морского торгового флота: Декрет СНК РСФСР от 26.01.1918г. // СУ РСФСР. – 1918. - №19. – Ст. 290.
17. Об утверждении Воздушного кодекса СССР: Пост. ЦИК и СНК ССР от 07.09.1935г., № 14/1713. // СЗ СССР. – 1935. - №43. – Ст.359-а, 359-б.
18. Об утверждении Воздушного кодекса СССР: Указ Президиума Верхов. Совета СССР от 26.12.1961г., №10575. // Ведом. Верховного Совета СССР. – 1961. - №52. – Ст.538.
19. Об утверждении Воздушного кодекса СССР: Указ Президиума Верхов. Совета СССР от 11.05.1983г., №9275-Х. // Ведом. Верховного Совета СССР. – 1983. - №20. – Ст.303.
20. Про затвердження Повітряного кодексу України: Закон України від 04.05.1993р., №3167-ХІІ. // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. - №25. – Ст.274.
21. Об утверждении Кодекса торгового мореплавания СССР: Постановление СНК СССР от 14.06.1929г., // СЗ СССР – 1929. - №4. – Ст.366.
22. Об утверждении Кодекса торгового мореплавання: Указ Президиума Верхов. Совета СССР от 17.09.1968г., // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1968. - №39. – Ст.351.
23. Про затвердження Кодексу торговельного мореплавства України: Закон України від 23.05.1995р. №176/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. - №47-52. - Ст. 349.
24. Об утверждении Устава железных дорог СССР: Пост. СНК СССР №437 от 24.05.1927г., // СПЗ РКП СССР. – 1927. - №30. – Отд. 1. - Ст.308;
25. Об утверждении Устава железных дорог СССР: Пост. СНК СССР №232 от 10.02.1935г., // СЗР РКП СССР. – 1935. - №9. – Отд. 1. - Ст.79.
26. Об утверждении Устава железных дорог СССР: Пост. Совмина СССР №2414 от 08.12.1954г., // СП СССР. – 1955. - №1. – Ст.3.
27. Об утверждении Устава железных дорог СССР: Пост. Совмина СССР №270 от 06.04.1964г., // СП СССР. – 1964. - №5. – Ст.36.
28. Комментарий к Уставу железных дорог СССР / Под ред. Г.Б. Астановского. – М.: Юрид. Лит., 1986. – 400 с.
29. Про затвердження Статуту залізниць України: Постанова Кабміну України №457 від 06.04.1998р., // Офіц. Вісн. України. – 1998. - №14. – Ст.538.
30. Об утверждении Устава автомобильного транспорта УССР: Пост. Совмина СССР №401 от 27.06.1969г., // СП СССР. – 1969. - №7. – Ст.88.
31. Об утверждении Устава внутреннего водного транспорта СССР: Пост СНК СССР №470 от 24.10.1930г., / СЗ СССР. - 1930. - №55. – Ст.582.
32. Об утверждении Устава внутреннего водного транспорта СССР: Пост. Совмина СССР №1801 от 15.10.1955г., // Бюл. текущ. законодательства. – 1955. - №10. – с.51.
33. Положение о морской перевозке грузов: Пост. СНК СССР от 28.05.1926г. // СЗП РКП СССР. – 1926 - №3. - Ст.284.
34. О регистрации договоров цертепартии и коносаментов: Пост. СНК СССР от 11.04.1927г. // СЗП РКП СССР. – 1927 - №20. – Ст.228.
35. Кейлин А.Д. Транспортное право СССР и капиталистических стран. – М.: В/О Междунар. кн., 1938. – 119 с.
36. Гордон В.М. Система советского торгового права: Обор действующего законодательства по внутренней торгове. – Харьков: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1927. – 196 с.
37. Белов В. Вексельные обязательства // Очерки по торговому праву: Сб. науч. тр. Вып. 6. – Ярославль, 1999. – С. 91-101.
38. Белов В., Мартьянова Т.С. Ценные бумаги: эволюция, становление и развитие // Известия вузов. Правоведение. – 1992. - №6. – С. 58-63
39. Кузнецова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: Правові основи формування та функціонування. – К.: ЮрИнком, 1998. – 528 с.
40. Спасибо-Фатеева І.В. Цивільно-правові проблеми акціонерних правовідносин: Дис... докт. юрид. наук: 12.00.03. – Харків. 2000. – 390 с.
41. Яроцький В.Л. Юридична природа акцій як цінних паперів: : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – Харків. 1992. – 155 с.
42. Короткий Т.Р., Шемякин А.Н. Правовое регулирование морской перевозки грузов и пассажиров: Учеб. пособие. – Одесса.: ЛАТСТАР, 1999. – 172 с.
43. Коносаменты: Доклад секретариата ЮНКТАД: Doc. TD/B/C.4/ISL/6 от 14.12.1970. – 23 р.
44. Саватье Р. Теория обязательств: Юрид. и экон. очерк. - М.: Прогресс, 1972. – 440 с.
45. Blackstone’s Statutes on commercial and consumer law. / Edit by F. D. Rose. – Glasgow: Blackstone press lim, 1997-1998. – 493 p.
46. Тарасов М.А. Транспортное право: Учебник. – Ростов: Изд-во Рост. ун-та, 1968. – 236 с.
47. Дрябкин Я.М. Перевозка грузов морем. - 2-е испр. и доп. изд. - М.: Морской транспорт, 1957. - 356 с.
48. Фадеева Т.А. Договор перевозки груза: Учеб.-метод. пособие для студ. заоч. обуч. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1971. – 62 с.
49. Комментарий к Кодексу торгового мореплавания СССР. / Под ред. А.Л. Маковского. - М.: Транспорт, 1973. – 398 с.
50. Ермаков В.В. Советское и морское право: Учеб. пособие для вузов. - Владивосток.: Изд-во Дальневост. ун-та, 1984. –170 с.
51. Александров-Дольник М.К., Лучанский Ф. М. Грузовые перевозки различными видами транспорта. (Правовые вопросы). - М.: Юрид. лит., 1971. – 309 с.
52. Безрук Н.А., Вердников В.Г., Компаниец Е.С. Правовое регулирование перевозок грузов, капитального строительства, расчетов и кредитования в народном хозяйстве: Учеб. пособие. – М.: Юрид. лит., 1979. – 76 с.
53. Быков А.Г. Предприятие и транспорт (Хозяйственному руководителю о законодательстве) / Отв. ред. Петров Н.И. – М.: Юрид. лит., 1979. – 104 с.
54. Губерман Р. Л. Транспорт во внешней торговле СССР. - М.: Внешторгиздат, 1956. – 111 с.
55. Залесский В.В. Договор перевозки по советскому гражданскому праву. – Воронеж.: Изд-во Воронеж. ун-та, 1959. – 58 с.
56. Шмигельский Г.Л., Ясинович В.А. Основы советского морского права: Учебник для курс. судоводит. спец. Море ход. училищ. - М.: Мор. транспорт, 1963. – 249 с.
57. Караваев Е.М. Внешнеторговые грузоперевозки: транспортные, экспедиторские и транзитные операции: Словарь-справочник. - М.: АО “Развитие”, 1991. –39 с.
58. Гуцулак М.В. Морское право: Учебник для вузов. - М.: Транспорт 2000. - 280 с.
59. Митрошина М.В. Ценные бумаги как объект гражданско-правового регулирования, гражданско-правовой и уголовно-правовой охраны: Дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03. - М., 2000. –206 с.
60. Ермолаев В.Г., Сиваков О.В. Морское право: Учеб. пособие. – М.: Транспорт, 2001. – 255 с.
61. Щербина В.С. Господарське право: Навч. посібник. - 2-е вид. Перероб. і доп. - К.: ЮрІнком Інтер, 2001. - 384 с.
62. Транспортне право України: Навч. посібник / Е.Ф. Демський, В.К. Гіжевський, С.Е. Демський, А.В. Мілашевич / За заг. ред. В.К. Гіжевського, Е.Ф. Демського. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 416 с.
63. Стоянцева Р.С. Правовое регулирование международных морских перевозок грузов: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Саратовск. госуд. академия права. - Саратов, 2000. – 31 с.
64. Ходунов М.Е. Правовое регулирование деятельности транспорта. - М.: Юрид. лит., 1965. – 164 с.
65. Внешняя торговля и фрахтование тонажа / Р.Р. Оберг, А.Г. Левицкий, Н.А. Фафурин. / Под ред. Р.Р. Оберг. - М.: Транспорт, 1977. - 250 с.
66. Самойлович П.Д. Договор морской перевозки по советскому праву / Под. ред. В.А. Рясенцева. - М.: Мор. транспорт, 1952. – 232 с.
67. Самойлович П.Д. Правовое оформление морской перевозки груза: Практ. руководство. - М.: Водтрансиздат, 1954. – 260 с.
68. Мовчановский В.И. Орлов В. Очерки советского морского торгового права. - М.: Гострансиздат, 1931. – 256 с.
69. Кокин А.С. Договор перевозки грузов по сквозному коносаменту: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 712 / ВЮЗИ. - К., 1972. – 24 с.
70. Гражданское право капиталистических государств: Учебник / Под ред. М.К. Александрова-Дольника. - М.: Междунар. отнош., 1966. – 240 с.
71. Волынец Ф. Перевозки в малом каботаже и вопросы права. - М.: Водтрансиздат, 1954.- 159 с.
72. Гурев А.Н. Гражданское право: Учебник: В 3-х т. Т.1. – М.: Инфра-М, 2003. – 454 с. – (Серия «Высшее образование»).
73. Гурев А.Н. Гражданское право: Учебник: В 3-х т. Т.2. – М.: Инфра-М, 2003. – 454 с. – (Серия «Высшее образование»).
74. Неверов О.Г. Товарораспорядительные документы в торговом обороте: : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – М. 2001. – 210 с.
75. Цивільне право України: Частина перша: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін. / За ред. Ч.Н. Азімова та ін. – Харків.: Право, 2000. – 368 с.
76. Гражданское право: Учебник для вузов: Часть 1 / Под ред. Илларионовой Т.И., Гонгало Б.М., Плетнева В.А. - М.: Норма-Инфра*М, 1998. – 425 с.
77. Гражданское право России: Учебник: Часть 1 / Под ред. З.И. Цыбуленко. - М.: Юристъ, 1998. - 464 с.
78. Гражданское право: Учебник: В 3-х т. - Изд. 3-е, перераб. и доп. / Под ред. А.С. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: ПБОЮЛ Л.В. Ружников, 2001. – Т.2. – 736 с.
79. Гражданское право: Учебник: В 2-х т. / Отв. ред. Е.А. Суханов. – 2 –е изд. перераб. и доп. - М.: Изд-во Бек, 2000. – Т. 1. - 816 с.
80. Гражданское право: Учебник / Под. ред. В.Ф. Чигира. – Мн.: Амалфея, 2000. – 560 с.
81. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. - К.: Юрінком Інтер, 2001. – Кн. 1. - 784 с.
82. Об утверждении Гражданского кодекса Украинской ССР: Закон Украинской ССР от 23.11.1966г., // Вед. Верхов. совета УССР. – 1963. - №30. – Ст.463.
83. Про затвердження Цивільного кодексу України: Закон України від 16.01.2003р. №435-IV. // Голос України. – 2003. - № 45-46; 47-48. – с.5.
84. Сборник нормативных актов о транспорте: В 3 ч. / Под ред. Н.А. Баженова, К.С. Павлишева. - М.: Юридическая литература, 1985. – Ч.2. – 640 с.
85. Про затвердження Порядку здійснення митного контролю за переміщенням через митний кордон України товарів та інших предметів з використанням морського, річкового й паромного видів транспорту: Наказ Держмитслужби України N 26 від 23.01.2001р. // Офіц. вісн. України. – 2001. - №6. - Ст.258.
86. Про внесення змін і доповнень до Порядку здійснення митного контролю за переміщенням через митний кордон України товарів та інших предметів з використанням морського, річкового й паромного видів транспорту: Наказ Дермитслужби України N 522 від 27.07.2001р. // Офіц. вісн. України. – 2001. - №41. - Ст.1867.
87. Комментарий к Кодексу торгового мореплавания Российской Федерации / Под ред. Г.Г. Иванова. – М.: Спарк, 2000. – 734 с.
88. Гражданский кодекс Квебека (Современное зарубежное и международное частное право). – М.: Статут, 1999. – 472 с.
89. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Общие положения. - М.: Статут, 1998. – 682 с.
90. Яроцкий В.Л. Сделка как основание возникновения имущественных прав, выраженных в ценных бумагах // Пробл. законності: Респ. Між від. Наук. Зб. / Відп. Ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. Юрид. акад.. України - 2002. - №53. - С.177-183.
91. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права). - М.: Аванта, 2000. – 560 с.
92. Роттермунд В. Перевозка грузов морем / Под. ред. М.В. Васильева. – М.: Транспорт, 1938. – 70 с.
93. Топалова Л. Коносаментът при договорите за морски перевоз. – София: Морски транспорт, 1973. – 275 c.
94. Условия международных перевозок. – К.: Внешторгиздат, 1993. – 120 c.
95. Лаврентьев Д.К. Торговое право, вексельное право и морское право. - М.: Изд-во тов-ва И.В. Сытина, 1913. – 416 с.
96. Клепікова О. Правова природа коносаменту // Підприємство, господарство і право. - 2001. - №10. - С.29–32.
97. Российская юридическая энциклопедия / Под ред. А.Я. Сухарева. - М.: Инфра-М, 1999. – 875 с.
98. Юридична енциклопедія: В 6-ти т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл. 2001. – Т.3. – 793 с.
99. Основы гражданского законодательства СССР и союзных республик от 31.05. 1991. №2211-I //Ведомости Верховного Совета СССР. – 1991. - №26. – Ст. 733.
100. Вакулина Г.А. Ценные бумаги как объекты гражданских прав: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. - М., 1993. - 252 с.
101. Макеева Н.С. Государственное регулирование рынка акций: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03. - М., 1995. – 205 с.
102. Трофименко А.В. Право собственности на ценные бумаги: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. - Саратов, 1997. –201 с.
103. Агарков М.М. Учение о ценных бумагах // Агарков М.М. Основы банковского права. Учение о ценных бумагах. М.: БЕК, 1994. - с.
104. Право власності в Україні: Навчальний посібник. / Под ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К.: Юрінком інтер, 2000. – 816 с.
105. Мурзин Д.В. Ценные бумаги как юридические конструкции гражданского права: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03: Екатеринбург, 2001. – 202 с.
106. Кавелин К.Д. Права и обязанности по имуществам и обязательствам в применении к русскому законодательству: Опыт систематизированного обозрения. - СПб., 1879. – 130 с.
107. Брагинский М.И. К вопросу о соотношении вещных и обязательственных правоотношений // Гражданский кодекс России: Проблемы. Теория. Практика. - М., 1998. - С.114.
108. Рыжков О. Варрант // Хоз-во и право. - 1995. - №9. - С.41-50.
109. Лисицин А.Ю. Правовое регулирование обращения неэмиссионных ценных бумаг // Журнал Росс. права. – 2002. - №4. – С. 142-1149.
110. Посполітак В.В. Особливості передачі прав за іменними емісійними цінними папера на організаційному ринку // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - №10. – С.20-24.
111. Онуфрієнко О.І. Правове регулювання випуску та обігу емісійних цінних паперів в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київськ. нац. ун-т. - К., 2000. – 18 с.
112. Кокин А.С. Товарораспорядительные документы в международной морской торговле. – М.: Транспорт, 1994. – 195 с.
113. Зимелева М.В. Поклажа на товарных складах. – М.: Госюриздат, 1927. - с.4.
114. Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права. М.1994. Спарк. – 273 с.
115. Дуэль И.А. Приемка промышленных товаров по количеству и качеству. - Изд. 3–е доп. – М.: Госюриздат, 1963. – 136 с.
116. Инструкция о порядке приема продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству: Утв. Пост. Госарбитража при Совмине СССР №П-7 от 25.04.1966г. // Бюлл. Нормат актов мин-в и ведомств СССР, №2.
117. Инструкция о порядке приема продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по колличеству: Утв. Пост. Госарбитража при Совмине СССР №П-6 от 15.06.1969г. // Бюлл. Нормат актов мин-в и ведомств СССР, №2.
118. Правила приема груза к перевозке: Утв Минтрансом СССР от 18.09.1965г. // Програма бази діючого законодавства України "Нормативні акти України": Міжнародне право. - №244.
119. Правила выдачи грузов: Утв Минтрансом СССР от 20.09.1965г. // Програма бази діючого законодавства України "Нормативні акти України": Міжнародне право. - №244.
120. Егоров К.Ф. Договор фрахтования и перевозки грузов по иностранному морскому праву: Автореф. дис. … д-ра. юрид. наук: 12.00.03 / ЛГУ им. А.А. Жданова. - Л., 1969. – 35 с.
121. Кейлин А.Д. Цертепартии и коносаменты в торговом мореплавании СССР // Фрахтование и торговое мореплавание: Сб. ст. - М., 1927. - С.174-180.
122. Кокин А.С. Внешнеторговый коносамент как ценная бумага // Сов. государство и право. – 1974. - №7. - С.123-127.
123. Carver Т. Carriage of Goods by Sea. - Lоndon, 1987. - 280 р.
124. Волков Я.П. Некоторые вопросы морского права Бельгии // Торг. мореплавание и мор. право. - 1965. - №4. - С. 27-39.
125. Магазинер Я.М. Выдача груза в порту назначения по иностранному морскому праву // Матер. по мор. праву. – М., 1961. – Вып. №63. - С.3-16.
126. Зорин А.С. Правовое регулирование коносаментных перевозок в международном мореплавании // Автореф. дис. … канд. юрид. наук.12.00.03.- КГУ, 1973.- 17 с.
127. Маковский А.Л Правовое регулирование морских перевозок грузов. - М.: Мор. транспорт, 1961. – 314 с.
128. Джавад Ю.Х. Морское право. / Под ред. А.К. Жудро, П.Д. Самойловича. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1964. – 136 с.
129. Рыкачев В.Н. Морское торговое право: Сравнительный очерк законодательства СССР, Англии, Германии и Франции. - М.: Транспечать НКПС, 1928. – 189 с.
130. Шептовицкий М.Я. Морское право. - Л.: Мор. транспорт, 1936. – 195 с.
131. Коммерческая практика заграничного плавания / Р.Р. Оберг, Н.А. Фафурин. - М.: Внешторгиздат, 1963. – 210 с.
132. Силинг А.Н. Морское право: Учебник для мореход. училищ рыб. торговли. - М.: Транспорт, 1964. – 155 с.
133. Международное частное морское право: учебник. / Под ред. Г.Г. Иванова, А.Л. Маковского. – Л.: Судостроение, 1984. – 280 с.
134. Stivens Е. Ocean Carriage. - London, 1955. - 180 р.
135. Максимаджи М.И. О гарантийных письмах, выданных под чистый коносамент // Морское право и практика. Информ. сб. – Л. 1958. - №3 (29). – С.29-37.
136. Александров-Дольник М.К. Споры, вытекающие из правоотношений сторон в железнодорожных грузовых операциях. - М.: Госюриздат, 1955. – 240 с.
137. Егоров К.Ф. Польский прямой смешанный коносамент // Морское право и практика: Информ. сб. – М.: Морской транспорт, 1960. №56. - с.61-66.
138. Кейлин А.Д. Коносамент в международном торговом обороте // Тр. комиссии торг. мореплавания и морск. права / Под ред. Э.Ф. Розенталя. - М.: Внешторгиздат, 1933. - Вып 1. - С.114-122.
139. Астановский Г.Б. Гражданско-правовые вопросы перевозок грузов в прямом смешанном железнодорожно-водном сообщении: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Ленингр. гос. ун-т. - Л., 1960. – 19 с.
140. Витрянский В.В. Договор перевозки. - М.: Статут, 2001. - 526 с.
141. Абова Т.Е. Об ответственности перевозчика за сохранность грузов в прямом смешанном железнодорожно-водном сообщении // Сов. государство и право. – 1965. - №10. – с. 78-86.
142. Смирнов В.Т. Грузовые перевозки в прямом смешанном железнодорожно-водном сообщении. - М.: Юрид. лит., 1981. – 112 с.
143. Хаскельберг Б.Л. Правовое положение транспортных организаций при перевозке грузов в прямом смешанном сообщении // Пробл. сов. государства и права. - Иркутск, - 1972. - №1,2. - с.135.
144. Ходунов М.Е. Правовое регулирование перевозок прямого смешанного сообщения. – М.: Юрид. лит., 1960. – 68 с.
145. Яичков К.К. Договор железнодорожной перевозки грузов по советскому праву. – М.: Изд-во АН СССР, 1958. – 289 с.
146. Егиазаров В.А. Транспортное право: Учеб. пособие. – М.: Юрид. лит., 2001. – 272 с.
147. Александров-Дольник М.К., Тулеугалиев Г. Правовые вопросы доставки грузов от склада отправителя до склада получателя (“от двери до двери”). – Алма-Ата.: Изд-во Казах. ун-та, 1969. – 151 с.
148. Изволенский В.Н. Правовые вопросы железнодорожных перевозок. – М.: Гос. транс. ж-д изд-во, 1951. - 214 с.
149. Быков А.Г., Половинщик Д.И., Савичев Г.П. Комментарий к Уставу автомобильного транспорта РСФСР. – М.: Юрид. лит., 1973. – 280 с.
150. Фрахтовое дело / С.А. Вышинский, А.Д. Кейлин, М.Г. Шефер / Под ред. А.Д. Кейлина. - М-Л.: В/О Междунар. кн., 1937. – 350 с.
151. Тарасов М.А. Договор перевозки по внутреннем водным сообщениям СССР. - М.: Изд-во. Минречфлота СССР, 1946. – 94 с.
152. Андрианов И.А. Договор перевозки грузов по внутренним водным путям сообщения СССР: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.712 / Саратов. юрид. ин-т. - Саратов, 1970. – 20 с.
153. Егоров К.Ф. Правовая природа внешнеторгового коносаменту // Правовые вопросы морской перевозки грузов: Сб. науч. тр. - Л.: Транспорт, 1984. - с.48-59.
154. Шмиттгофф К.М. Экспорт: право и практика международной торговли. / Отв. ред. А.С. Комаров. – М.: Юрид. лит., 1993. – 511 с.
155. Behlert Н. Der Konnosament – Teilschein. – Berlin, 1930. – 75 s.
156. Jack A. Delivery orders. – London: 1930. – 15 p.
157. Посполітак В. Бездокументарні цінні папери: досвід Франції та України // Підприємництво, господарство і право. – 1999. - №2. – С. 31-34.
158. Яроцкий В.Л. Юридическая природа ценных бумаг и вещей: Сравнительный анализ законодательства Российской Федерации и Украины // Рос. юстиция. - 2001. - №7. - С.65-66.
159. Добрынина Л. Понятие и признаки бездокументарных ценных бумаг // Предпринимат., хоз-во. и право. – 1999. - №6 (269). – С. 49-52.
160. Дутов М. Правові проблеми електронного документообігу // Право України. – 2002. - №6. С. 122-124.
161. Модельний закон Комісії ООН з міжнародного торговельного права про електронну комерцію (UNCITRAL): схвалений Резолюцією Генеральної асамблеї ООН №А/31/628 від 16.12.1996 // Текст доступний в Інтернеті за адресою: www. uncitrai. оrg., переклад на російську мову можна знайти за адресою: http.: // www. sibal. ru/knbase MTP / stat. MTP. nsf /pages/ D12 E7 C8 A459845 CB32569 EC0038 B746.
162. Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22.05.2003р. №852. // Урядовий кур’єр. – 02.07.2003р. - №119.
163. Про електронні документи й електронний документообіг: Закон України від 22.05.2003р. №851. // Урядовий кур’єр. – 02.07.2003р. - №119.
164. Соловяненко Н.И. Юридическая роль электронной подписи в электронной коммерции // Предпринимательское право в 21 веке: Преемственность и развитие / Под ред. М.М. Славина: Сб. ст. – М., 2002. – С. 67-83.
165. Мозговая О. Обращение ценных бумаг в Украине // Підприємство, господарство і право. – 2003. - №4. – С.43-45.
166. Карл Маркс. Капитал. – В 3-х т. – Т.3. М.: Политиздат, 1970. – 1083 с.
167. Кокин А.С. Правовые основания выдачи коносамента (по законодательству СССР, Англии и США) // Морское право: Труды. - М.: Транспорт, 1981. - №263. - С.60-77.
168. Кокин А.С. Прием внешнеторгового коносамента грузоотправителем // Мор. право. – 1980. - №10. - С.28.
169. Мейер Д.И. Русское гражданское право (в 2 частях). По испр. И доп. 8-му изд., 1902. изд. 2-е, испр. М.: Статут, 2000. – 831 с. (Классика российской цивилистики).
170. Синайский В.И. Русское гражданское право. – М.; Статут, 2002. – 638 с. (Классика российской цивилистики).
171. Шершеневич Г.Ф. Курс гражданского права. – Тула: автограф, 2001. – 720 с. (Юридическое наследие).
172. Vivante. V. Trattato di diritto commerciale. - Milano, 1904. III. – с.56.
173. Витрянский В. Учасники договорных отношений, связанных с перевозкой // Хоз-во и право. – 2001. - №2. – С.26-48.
174. Тарасов М.О. Очерки транспортного права. – М.: Изд-во Минречфлота СССР, 1951. – 163 с.
175. Аллахвердов М.А., Савичев Г.П. Договоры о перевозках грузов. – М.: Юрид. лит., 1967. – 184 с.
176. Егиазаров В.А. Совершенствование законодательства о перевозке грузив в прямом смешанном сообщении. – Казань: изд-во Казан. ун-та, 1984. – 126 с.
177. Тарасов М.О. Договор перевозки. – Ростов: Изд-во Ростовск. ун-та, 1965. – 465 с.
178. Про залізничній транспорт: Закону України №273/96-ВР від 04.07.1996р.// Відом. Верх. Ради. – 1996. - №40. – ст.183.
179. Про внесення доповнення до наказу Мінтрансу №644 від 21.11.2000р.: Наказ Мінтрансу України №873 від 09.12.2002р. // Офіц. Вісн. України. – 2003. - №3. – Ст.88.
180. Быков А.Г., Половинщик Д.И. Основы автотранспортного права: Учебник. 3-е изд. – М.: Юрид. лит. 1986. – 336 с.
181. Отнюкова Г.Д. Договоры автомобильной перевозки грузов: Уч. пособие. – М.: ВСЗЮИ, 1982. – 33 с.
182. Советское гражданское право: Учебник: В 2-х т. / С.А. Верб, Ю.Е. Добрыник, Т.И. Илларионова / Под ред. О.А. Красавчикова. - 3-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. школа, 1985. – Т.2. - 544 с.
183. Зобов’язальне право: теорія і практика: Навч. посібник для студ. юрид. вузів і фак. ін-в / О.В. Дзера, Н.С. Кузнецова, В.В. Луць та ін. / За ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.
184. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 560 с.
185. Артемьева Н.М. Понятие договора перевозки в праве буржуазных государств: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / МГИМО МИД СССР. - М., 1988. – 26 с.
186. Домашенко М.В. Про договір перевезення вантажів залізничним транспортом // Пробл. законності: Респ. Між від. Наук. Зб. / Відп. Ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. Юрид. акад.. України. – 2002. - № 53. – С. 40-43.
187. Кизяковская Т.П. Правовое регулирование международных грузовых перевозок автомобильным транспортом: Автореф. дис… канд. юр. наук: 12.00.03 / МГУ им. М.В. Ломоносова - М., 1981. – 17 с.
188. Куртьянов В.В. Правовое регулирование международных железнодорожных перевозок грузов социалистических стран: Автореф. дис… канд. юр. наук: 12.00.03 / МГУ им. М.В. Ломоносова. - М., 1997. – 20 с.
189. Шварц Х.И. Договоры автомобильной перевозки. - М.: Госюриздат, 1955. – 200 с.
190. Карлов О.О. Правове регулювання перевезень вантажів автомобільним транспортом. – К.: Вища освіта, 1974. – 119 с.
191. Иоффе О.С. Обязательственное право: Учеб. пособие. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с.
192. Горожанкин А. И. Правовое регулирование междугородних централизованных перевозом грузив автомобильным транспортом: Автореф. дис. ... канд.. юрид. наук: 12.00.03 / Кишинев. гос. ун-т. – Кишинев, 1966. – 19 с.
193. Белов В.А. Сингулярное правопреемство в обязательстве . – М.: Уч.-консульт. центр «ЮрИнфоР», 2000. – 288c.
194. Новик М. Проблемы обращения складских свидетельств // Хозяйство и право. – 2001.- №4. - С.54-59.
195. Бервено С.Н., Яроцкий В.Л., Правовое регулирование вексельного обращения в Украине. – Харьков: Право, 2001. – 512 с.
196. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні: Закон України від 10.12.1997р., № 710/97-ВР // Офіц. вісн. України. - 1997. – №52. - Ст.23.
197. Вишневский А.А. Залоговое право. Учебное и практическое пособие. – М.: БЕК, 1995. – с.179.
198. Про заставу: Закон України від 02.10.1992р. №2654-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. - №47. - Ст. 642.
199. Виговський О. Заставний індосамент у вексельному праві: проблемні питання // Підприємство, господарство і право. – 2003. - №6. – с.35-39.
200. Белов В.А. Вексельно законодательство России. – М.: Статут, 1998. – 230с.
201. Новосьолова Л. А. Вексель в хозяйственном обороте: Комментарий практики расмотрения споров. – М.: Зерцало-М, 1996. – 156 с.
202. Вишневський А. А. Вексельно право России. – М.: Бек, 1998. – с.104.
203. Габов А.В. Вексель в системе российских ценних бумаг: Автореф. дис. ... канд.. юрид. наук: 12.00.03 / Москов. гос. ун-т. – Москва, 1999. – 19 с.
204. Крашенинников Е. А. Залог векселя // Хозяйство и право. – 1999. - №4. - с.43.
205. Будилов В.М. Залоговое право России и ФРГ. – СПб., 1993. – 300с.
206. Маковская А.А. Залог ценных бумаг. – М.: Статут, 2000. – 287 с.
207. Про затвердження Положення про порядок і умови зберігання та реалізації грошей, у тому числі іноземної валюти, цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.1999р. №1744 // Урядовий кур’єр. – 1999. - №208 від 04.11.99
208. Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999р. №606-XIV // Відом. Верх. Ради України. - 1999. - N 24. - Ст. 207.
209. Авсов Ю.А., Егоров В.В., Кейлин А.Д., Морское право СССР. /Под ред. Э.Ф. Розенталя. – М.-Л.: Внешторгиздат, 1932. – 142 с.
210. Кокин А.С. Товарораспорядительная функция коносамента // Серия: Мор. право и практика: Правовое регулирование морской перевозки. - №60 (298). М.: 1974. - С.3-15.
211. Советское морское право: Учебник / Под ред. В.Ф. Мещеры. - М.: Транспорт, 1980. – 253 с.
212. Рюмина Л.А. Договор морской перевозки по английскому праву. - М.: Мор. транспорт, 1964. - 36 с.
213. Джафар М.М. Договор морской перевозки по законодательству Йеменской республики: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Моск. гос. ун-т. - М., 1992. – 16 с.
214. Дешалит М.З. Современное морское право и практика. М.: Транспорт, 1985. - 354 с.
215. Транспортное право: Учеб. Пособие / О.В. Сиваев, А.В. Новосельцев, В.Г. Ермолаев, Ю.Б. Маковский. - М.: Былина, 2001. – 378 с.
216. Пугинский Б.И. Коммерческое право России: Учебник. – М.: Юрайт-М, 2001.- 314 с.
217. Стрельцова Є.Д. Договір морського перевезення вантажу (порівняльний аспект): Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – Одеса. 2002. – 199 с.
218. Загальна теорія держави і права: підруч. Для студ. юр. спец. ВНЗ. / М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л.Л. Рогачова та ін.; За ред. М.В. Цвік, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2002. – 432 c.
219. Теория государства и права: Учебник для юрид. вузов. // Под. ред. В.М. Корельского. - М.: Изд. гр. НОРМА-ИНФРА*М, 1998. – 570 с.
220. Философский словарь / Под ред. Фролова И.Т. – 4-е изд. – М.: Политиздат, 1980. – 445 с.
221. Проблемы общей теории права и государства.: Учебник для вузов / Под ред. В.С. Нерсесянца. - М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 832 с.
222. Проблемы теории государства и права: Учебник. / С.С. Ал