КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЧУБАРУК Тетяна Володимирівна

УДК 342:002(477)

КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ

Спеціальність 12.00.02 – конституційне право;
муніципальне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
ОНІЩЕНКО Наталія Миколаївна,
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент НАПрН України,
заслужений юрист України

Київ – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП ....................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні питання конституційних засад правового регулювання інформаційної сфери
1.1. Конституційно-правове регулювання інформаційної сфери в контексті системи принципів права України ..........................................
11
1.2. Інформаційна сфера як об’єкт конституційно-правового регулювання ...............................................................................................
44
1.3. Міжнародні підходи та зарубіжний досвід конституційно-правого регулювання інформаційної сфери ...........................................
53
Висновки до Розділу 1 ............................................................................... 64

РОЗДІЛ 2. Право на інформацію як системоутворююча складова конституційних засад правового регулювання інформаційної сфери
2.1. Конституційно-правова суть та зміст права на інформацію .......... 69
2.2. Право на інформацію та конституційно-правове регулювання інформаційної сфери: комплексний взаємозв’язок ................................
87
2.3. Гарантії та обмеження реалізації права на інформацію ................. 102
Висновки до Розділу 2 ............................................................................... 114

РОЗДІЛ 3. Конституційні засади інформаційної безпеки та доступу до інформації
3.1. Конституційно-правове забезпечення інформаційної безпеки в Україні .........................................................................................................
117
3.2. Доступ до інформації (на прикладі екологічної інформації): конституційно-правове регулювання…....................................................
130
Висновки до Розділу 3 ............................................................................... 165

ВИСНОВКИ .............................................................................................. 168

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................. 175

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження. У сучасному демократичному суспільстві інформаційна сфера є важливою складовою суспільного устрою та його прогресивного розвитку. Еволюційне значення інформаційної складової полягає в тому, що сьогодні людство активно формує інформаційне суспільство, докладає зусиль для розвитку інформаційних технологій і створення високоефективного інформаційного середовища у глобальному вимірі. Водночас вона виконує функціональну роль – виступає вагомим чинником розбудови конституційних інститутів, розвитку та зміцнення демократичних цінностей.
Інформаційна сфера не є автономною в системі суспільно-державних зв’язків. Умовою стійкого, стабільного розвитку суспільства і держави є забезпечення її функціонування як правового простору. Втім, інформаційна сфера, являючи собою складну структуровану, утворену сукупністю різних елементів (основним із яких є інформація) систему, формується та розвивається за відповідними принципами, що робить можливим характеризувати її як самостійний об’єкт правового регулювання.
Розвиток суверенної України як незалежної, демократичної, соціальної та правової держави забезпечується утвердженням і зміцненням конституційних засад, єдиним джерелом яких є Конституція України. Конституційні засади закріплюють основні права, свободи людини, принципи суспільного і державного ладу, регулюють взаємовідносини людини і держави. Конституційні засади виступають «векторами» розвитку суспільних відносин та подальшого розвитку законодавства.
Тому дослідження конституційних засад правового регулювання інформаційної сфери об’єктивно сприятиме її розвитку та формуванню інформаційного законодавства, яке покликано впорядкувати суспільні інформаційні відносини.
Значення конституційних засад для правового регулювання полягає в їх універсальності, що зумовлено особливим місцем Конституції України серед інших джерел права. Адже в ній закріплюються основи суспільного ладу, державної та правової систем, що є визначальним в окресленні напрямів розвитку всіх сфер суспільного життя, включаючи інформаційну сферу.
У процесі опрацювання теми досліджено вітчизняні наукові праці, присвячені питанням конституційних засад.
Так, науково-теоретичною основою дослідження стали роботи таких вчених, як: С. С. Алексєєв, В. Н. Денисов, О. В. Зайчук, М. І. Козюбра, А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, О. Л. Копиленко, Р. З. Лівшиць, А. В. Малько, М. М. Марченко, М. Г. Матузов, Н. А. Мяловицька, Г. О. Мурашин, Є. В. Назаренко, Н. Р. Нижник, Н. М. Оніщенко, В. Ф. Опришко, В. Ф. Погорілко, П. М. Рабінович, А. О. Селіванов, Є. А. Тихонова, О. Ф. Фрицький, Ю. О. Фрицький, В. В. Цвєтков, М. В. Цвік, В. М. Шаповал, Ю. С. Шемшученко, О. І. Ющик, Л. С. Явич та інші. Окремі аспекти правового регулювання інформаційної сфери стали об’єктом наукового аналізу в працях вітчизняних і зарубіжних дослідників, зокрема: І. В. Арістової, О. А. Баранова, І. Л. Бачило, К. І. Бєлякова, В. М. Брижка, А. Б. Венгерова, Р. А. Калюжного, Т. А. Костецької, О. В. Кохановської, Н. В. Кушакової, Е. А. Макаренко, Д. В. Огородова, М. М. Расолова, Е. Тоффлера, А. Д. Урсула, В. С. Цимбалюка, К. Шеннона. Серед іншого, ключовими для вивчення проблеми забезпечення інформаційної безпеки стали дослідження І. Л. Бачило, О. Г. Додонова, В. О. Копилова, Б. А. Кормича, О. В. Логінова, М. Я. Швеця, В. І. Гурковського та інших вчених. Щодо питання доступу до екологічної інформації приділено увагу працям М. В. Краснової, В. І. Кутузова та інших.
Установлено, що здебільшого розробки зазначених науковців стосувалися окремих аспектів визначення конституційних засад залежно від досліджуваної сфери правового регулювання. Водночас в юридичній літературі відсутні загальні наукові підходи визначення змісту, сутності конституційних засад правового регулювання інформаційної сфери.
Загалом аналіз стану наукових розробок щодо предмета дослідження дає підстави засвідчити практичну потребу в дослідженні конституційних засад правового регулювання інформаційної сфери та механізму їх реалізації. Водночас такого дослідження як самостійного і комплексного на даний час не існує, що зумовлює актуальність теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане як частина загального плану науково-дослідної роботи Інституту законодавства Верховної Ради України та є складовою частиною програми «Стратегія розвитку законодавства України» (державний реєстраційний номер № 0103U007975).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є комплексне дослідження конституційних засад правового регулювання інформаційної сфери, визначення їх змісту, механізмів реалізації, розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства в інформаційній сфері.
Для досягнення цієї мети у процесі дослідження були поставлені такі завдання:
– дослідити основні наукові підходи до розуміння конституційних засад і визначити їх юридико-кваліфікаційні ознаки;
– з’ясувати правову природу, зміст і визначити конституційні засади правового регулювання інформаційної сфери;
– визначити інформаційну сферу як об’єкт конституційно-правового регулювання та дослідити її співвідношення з категорією «інформація»;
– вивчити міжнародні підходи та іноземний досвід конституційно-правового регулювання інформаційної сфери;
– розкрити зв’язок права на інформацію з конституційними засадами правового регулювання інформаційної сфери;
– визначити зміст поняття «інформаційна безпека»;
– дослідити стан конституційно-правового забезпечення інформаційної безпеки в Україні;
– дослідити конституційні засади доступу до інформації (на прикладі екологічної інформації).
Об’єктом дослідження є конституційно-правові відносини, які виникають у процесі становлення та розвитку інформаційної сфери.
Предмет дослідження – конституційні засади правового регулювання інформаційної сфери та формування інформаційного законодавства.
Методи дослідження. Дисертація написана на основі комплексного підходу до вивчення предмета дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять діалектична теорія пізнання соціальних процесів, система загальнонаукових і спеціальних методів як засобів наукового пошуку в арсеналі гуманітарних, у тому числі юридичних, наук.
Для дослідження питань, що стосуються поняття та змісту конституційних засад правового регулювання інформаційної сфери, використовувалися методи: історико-правовий, системно-структурний, порівняльно-правовий, наукового узагальнення, а також системного аналізу правових та історичних категорій і явищ.
При дослідженні питання щодо вдосконалення механізму реалізації конституційних засад правового регулювання інформаційної сфери здебільшого використовувалися методи системного аналізу, конструктивної критики, правового моделювання, а також порівняльно-правовий і формально-юридичний методи.
Наукове опрацювання теми ґрунтується на здобутках сучасної науки теорії права, результатах досліджень у галузі конституційного, а також адміністративного, цивільного та інших галузей права.
Емпіричну базу дослідження становить системний аналіз змісту Конституції України, законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Кабінету Міністрів України, інших чинних нормативно-правових актів, міжнародних договорів, співвіднесених із темою дисертації.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше у вітчизняному правознавстві на дисертаційному рівні здійснено комплексний аналіз конституційних засад правового регулювання інформаційної сфери, закономірностей їх закріплення та особливостей їх реалізації.
Наукову новизну дослідження відображають такі найважливіші теоретичні узагальнення:
уперше:
– визначено поняття «конституційні засади правового регулювання інформаційної сфери» – як закріплені в Конституції України основні ключові положення, ідеї, що є основою правового впливу на інформаційні відносини та їх розвиток, формування національного інформаційного законодавства, розбудови в Україні правової, демократичної, соціальної держави і входження її у світове інформаційне суспільство;
– доведено, що в демократичній, правовій, соціальній державі утвердження міжнародних стандартів інформаційної сфери на конституційному рівні сприяє розвитку інформаційного суспільства;
– обґрунтовано, що установлене на конституційному рівні право на інформацію має засадничий зміст – є системоутворюючою складовою конституційних засад комплексного характеру, яка охоплює конституційні принципи, що у своїй системі регулятивних механізмів забезпечують баланс приватних і публічних інтересів;
– визначено й обґрунтовано напрями законодавчого забезпечення інформаційної безпеки в Україні, які пропонується врахувати у проекті Закону про інформаційну безпеку;
– здійснено аналіз правового статусу носіїв екологічної інформації, основна особливість якого полягає в їхньому офіційному характері;
– запропоновано розробити модель секретності екологічної інформації на засадах упровадження «екологічних порогів секретності» в якості її юридичних критеріїв;
– за підсумками дослідження практики Європейського суду з прав людини визначено основоположні засади права на інформацію, свободи думки і слова, свободи вираження поглядів, що можуть бути враховані та покладені в основу національного законодавства як такі, що утверджують міжнародні стандарти права на інформацію;
удосконалено:
– визначення поняття «принципи права», під якими пропонується розуміти основоположні засади, що характеризують зміст права та його призначення, є найважливішими елементами його системи та механізму правового регулювання, що спрямовують розвиток та функціонування всієї системи права;
– дефініцію «інформаційна безпека» як стан захищеності інформаційного простору держави, за якого забезпечується реалізація інформаційних та інших прав і свобод людини, дотримання публічного порядку та загальних моральних засад суспільства, збереження інформаційного суверенітету України та розвиток інформаційного суспільства;
набули подальшого розвитку:
– визначення поняття конституційних принципів як найбільш важливих принципів, що мають особливе правове значення та силу основоположних засад щодо правового забезпечення та розвитку суспільних відносин, які є об’єктом конституційно-правового регулювання;
– аналіз конституційних засад за основними юридико-правовими ознаками, а саме:
юридизація (закріплення) їх в законодавчому акті вищої юридичної сили, що забезпечує вищий рівень імперативності;
високий рівень узагальнення (абстрактного чи предметного);
нормативно-засадничий і системоутворюючий зміст, що полягає у пріоритетності їх перед іншими правовими нормами;
– поняття «інформація» як ключового елементу в інформаційних відносинах, що проявляється у формі конкретних знань, їх накопичення, системи, яка набуває характеру загальносуспільного інформаційного надбання;
– визначення інформаційної сфери як об’єкту конституційно-правового регулювання, що являє собою систему суспільних відносин з приводу збирання, зберігання, використання, поширення інформації (інформаційних відносин), в яких реалізуються права і свободи людини щодо інформації, інтереси суспільства та держави щодо забезпечення інформаційної безпеки.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що здобуті дисертантом результати та сформульовані при цьому теоретичні положення, пропозиції, рекомендації і висновки мають наукове і певне прикладне значення.
Отримані результати можуть бути застосовані як у науково-дослідній діяльності для подальших теоретичних розробок щодо наукового пізнання конституційних засад, механізмів їх реалізації, зокрема проблематики конституційних засад правового регулювання інформаційної сфери, так і при підготовці законопроектів щодо розвитку інформаційної сфери та становлення інформаційного суспільства в Україні.
Теоретичні напрацювання дисертанта можуть бути використані у навчальному процесі під час викладання таких навчальних дисциплін, як «Теорія держави і права», «Конституційне право України», «Інформаційне право», а також при підготовці відповідних тематичних підручників, навчальних посібників, їх розділів, навчально-методичних матеріалів із зазначених правових дисциплін.
Результати цього дослідження можуть бути застосовані при здійсненні просвітницької діяльності, зокрема, у процесі правового виховання, підвищення рівня правової культури, формування правосвідомості населення.
Апробація результатів дисертації. Результати і висновки дослідження пройшли апробацію шляхом обговорення на засіданні відділу проблем розвитку національного законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України.
Положення дисертації доповідалися на: міжнародній науковій конференції «Шості осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 26–27 жовтня 2007 р.); міжнародній науковій конференції «Четверті Прибузькі юридичні читання» (м. Миколаїв, 28–29 листопада 2008 р.); міжнародній науковій конференції «Сьомі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 28–29 листопада 2008 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції для студентів та аспірантів «Закарпатські правові читання» (м. Ужгород, 28–30 квітня 2009 р.); міжнародній науковій конференції «Держава і право: DE LEGE PRAETERITA, INSTANTE, FUTURA» (м. Миколаїв, 27–28 листопада 2009 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено у чотирьох наукових статтях, які опубліковані в науково-практичних журналах, що затверджені ВАК України як фахові видання.
Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження, дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які поділені на вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 201 сторінка, з яких список використаних джерел – 27 сторінок (250 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження конституційних засад правового регулювання інформаційної сфери надає підстави зробити такі висновки:
1. Спираючись на наукові дослідження, проаналізовано й систематизовано основні наукові підходи до розуміння конституційних принципів у системі принципів права. На основі проведеного аналізу підходів, позицій, поглядів щодо наукового розуміння сутності принципів права розкрито зміст поняття принципів права, еволюційні зміни їх змісту та узагальнено дефініцію поняття «принцип права», яке дисертантка визначає як «основоположні засади, які характеризують зміст права та його призначення, є механізмом у системі права, її найважливішими елементами, виявляють здатність спрямовувати розвиток та функціонування всієї системи права».
Встановлено, що принципи права в їх класифікації постають як упорядкована, внутрішньо узгоджена система, структура якої відображає ієрархію принципів залежно від сфери їх поширення. А тому запропоновано класифікувати принципи права на: загальні принципи права, які – поширюють юридичну силу на всю систему права; конституційні – містяться в основному конституційному законі, втілюють фундаментальні засади, поширюються на більшість галузей права; галузеві – притаманні одній галузі; міжгалузеві – втілюють фундаментальні засади, що лежать в основі двох чи більше галузей.
Виявлено юридико-кваліфікаційні особливості конституційних принципів у системі принципів права, що полягають у їх високому рівні узагальнення, універсальності, засадничому характері, вищому вираженні нормативності та імперативності. Доведено, що закріплені на конституційному рівні принципи набувають конституційно-засадничого змісту та найвищого вираження нормативності, а відтак встановлено, що конституційні засади – це конституційні принципи засадничого системоутворюючого характеру, що виступають основою законодавства щодо регулювання суспільних відносин.
Приєднуючись до класичного підходу в питанні щодо класифікації принципів, виділено загальні та спеціальні принципи конституційного права. Обґрунтовано, що спеціальні конституційні принципи притаманні певній галузі (конституційні засади галузі), у даному випадку інформаційній сфері, не становлять однорідну категорію: у свою чергу включають: 1) загальні для даної галузі засади, котрі втілюють загальні суспільно-ціннісні ідеали, мають високий рівень узагальнення та виражені у формі певної абстрактної декларативності; 2) принципи, що містять конкретний конституційно-регулятивний зміст і втілюють правові конструкції реалізації загальних конституційних засад на рівні предметного узагальнення. У поєднанні вони утворюють певну конституційну модель, якій мають відповідати суспільні відносини і що забезпечує певний конституційний формат їх правового регулювання.
2. З’ясовано правову природу, визначено і конкретизовано поняття та зміст конституційних засад правого регулювання інформаційної сфери. Доведено, що конституційні принципи правого регулювання інформаційної сфери є конституційними засадами, що лежать в основі правового регулювання суспільних відносин з приводу інформації. Сформульовано власну дефініцію поняття «конституційні засади правового регулювання інформаційної сфери», яке дисертантка визначає як «закріплені в Конституції України основні ключові положення, ідеї, що спрямовані на забезпечення та розвиток інформаційної відносин; є правовою основою формування національного інформаційного законодавства та розбудови держави відповідно до сучасних стандартів, що передбачає входження у світове інформаційне суспільство».
Виявлено системотворче значення конституційних засад, яке полягає в тому, що конституційні засади не тільки формують правову основу інформаційного законодавства, а й втілюють його зміст – інформаційне законодавство є результатом утвердження та розвитку в ньому конституційних засад. Обґрунтовано, що Конституція України є базовим джерелом конституційних засад даної галузі, водночас джерелами таких принципів, що забезпечують «конституційний формат» правового регулювання галузі, можуть бути також міжнародні акти, закони України, рішення Конституційного Суду України, а також рішення міжнародних юрисдикційних органів, зокрема Європейського суду з прав людини.
3. Визначено сутність інформаційної сфери в правовому значенні як систему суспільних відносин з приводу збирання, зберігання, використання, поширення інформації (інформаційних відносин), що підлягають правовому регулюванню. Також визначено інформаційну сферу як об’єкт конституційно-правового регулювання за критеріями основних конституційних цілей: забезпечення прав і свобод людини щодо інформації, інформаційної безпеки суспільства та держави
На підставі аналізу нормативних джерел, джерел довідково-енциклопедичного характеру досліджено змістову та функціональну характеристику «інформації» як ключового елементу інформаційної сфери та яка є ресурсом, що являє собою результат інформаційних відносин у формі конкретних знань, їх накопичення, системи, що набуває характеру загальносуспільного інформаційного надбання.
4. Виявлено систему міжнародних стандартів інформаційної сфери, що знайшли закріплення в ряді міжнародних нормативних документів, та встановлено, що загальні засади і принципи щодо організації інформаційних відносин згідно з міжнародними стандартами знайшли відображення в Конституції України. Доведено, що впровадження міжнародних стандартів інформаційної сфери в Конституції України, по суті, є встановленням конституційних засад щодо розбудови в Україні інформаційного суспільства.
На підставі аналізу міжнародних стандартів виявлено, що в державно-організованому суспільстві інформаційні права, що входять до системи прав і свобод людини, не є абсолютними, щодо них можуть бути встановлені законом обмеження в інтересах національної безпеки. Такі обмеження є виправданими, коли ґрунтуються на балансі державних інтересів та перспектив розвитку інформаційного суспільства.
5. Встановлено зміст права на інформацію як системотворчої складової конституційних засад регулювання інформаційної сфери та охарактеризовано її засадничо-правову суть, що полягає в утвердженні гарантованих Конституцією правових можливостей щодо доступу до інформаційних систем і ресурсів, що, з одного боку, спрямовано на реалізацію суб’єктивних інформаційних прав, задоволення особистих інформаційних потреб та інтересів кожного з метою забезпечення вільного і всебічного розвитку особистості, з другого – в інформаційному суспільстві є важливою умовою реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
6. На підставі аналізу українського законодавства з’ясовано, що право на інформацію має комплексний взаємозв’язок з конституційними засадами щодо правового регулювання інформаційної сфери, котрими утверджуються правові можливості та умови реалізації інформаційних прав і свобод людини і громадянина в правовій державі, орієнтованій на розбудову інформаційного суспільства. У свою чергу в цьому виявляється основоположна роль конституційної засади гарантування права на інформацію, що є базовою для виникнення багатьох форм і способів здійснення та реалізації даного суб’єктивного права в тих чи інших правовідносинах. Конституційні засади визначають подальше регулювання інформаційних відносин, а норми галузевого законодавства встановлюють відповідні правові механізми, за допомогою яких і забезпечується реалізація конституційного права. Доведено, що гарантування права на інформацію є конституційною засадою комплексного характеру щодо регулювання інформаційної сфери, згідно з якою утверджуються правові можливості реалізації інформаційних прав і свобод людини і громадянина в правовій державі, орієнтованій на розбудову інформаційного суспільства.
Узагальнено різні погляди та обґрунтовано, що свобода думки і слова виражається через право на інформацію, є однією зі сторін права на інформацію, зокрема, її такого елементу, як поширення. Підтверджено, що концепції свободи думки і слова і свободи інформації є базовими в оформленні права на інформацію, хоча останнє не тільки має самостійний характер, а й виконує особливу функцію забезпечення взаємозв’язку між державою та громадянським суспільством.
7. Досліджено важливі аспекти загальних положень забезпечення інформаційної безпеки в Україні та узагальнено дефініцію поняття «інформаційна безпека» як стан захищеності інформаційного простору держави, за якого забезпечується реалізація інформаційних та інших прав і свобод людини, дотримання публічного порядку та загальних моральних засад суспільства, збереження інформаційного суверенітету України та розвиток інформаційного суспільства.
8. Нові наукові положення і висновки дослідження дали змогу сформувати ряд принципових засад забезпечення інформаційної безпеки та запропонувати визначити їх основними критеріями, яким повинен відповідати проект Закону України «Про інформаційну безпеку»:
1) правовий захист життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від загрози неповної, недоброякісної та недостовірної інформації, що використовується, а також захист від негативного інформаційного впливу;
2) правовий захист життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від негативних наслідків застосування інформаційних технологій;
3) правовий захист життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від несанкціонованого поширення, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації.
9. Визначено, що Конституція України містить основні засади щодо забезпечення вільного доступу та поширення про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту (екологічна інформація).
За результатами узагальненого аналізу міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких було надано Верховною Радою України, визначено міжнародний стандарт екологічної інформації, його структуру та встановлено, що положення Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» потребують приведення їх у відповідність до нього. Визначено зміст принципу доступності, достатності й повноти екологічної інформації, що відповідає міжнародному стандарту екологічної інформації.
Запропоновано визначити поняття «екологічна інформація» в системі складових її загальної структури як комплекс відомостей: а) про стан навколишнього природного середовища; б) про якість харчових продуктів та предметів побуту; в) про систему засобів щодо охорони навколишнього природного середовища; г) про джерела потенційного впливу на довкілля; д) про загрози навколишньому природному середовищу; е) про рішення, прийняті з питань охорони навколишнього природного середовища та підстави щодо їх прийняття (екологічні оцінки, економічні експертизи, аудити тощо); ж) про здійснення правосуддя у справах про порушення доступу до екологічної інформації.
Спираючись на аналіз різних наукових підходів, позицій, поглядів сформульовано дефініцію поняття «офіційна екологічна інформація», яке дисертантка визначає як «достовірні відомості про стан довкілля та засоби його охорони, про якість харчових продуктів та предметів побуту, про загрози екологічній безпеці, що надаються державними органами та уповноваженими організаціями в обсязі, у порядку та строки відповідно до законодавства».
Виявлено, що найбільш проблемним є питання обмеження інформаційних прав громадян в інтересах національної безпеки, громадської безпеки, що передбачено ч. 3 ст. 34 Конституції України, з огляду на гарантований ч. 2 ст. 50 Конституції доступ до екологічної інформації. З метою встановлення балансу щодо дотримання прав кожного та забезпечення інтересів національної безпеки запропоновано розробити модель секретності екологічної інформації на засадах впровадження «екологічних порогів секретності». Водночас вироблено пропозиції щодо процедури затвердження «екологічного порогу секретності», що ґрунтується на засадах поєднання участі громадськості та державно-владних механізмів ухвалення рішень за принципом персональної відповідальності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации / Абдеєв Р. Ф. – М. : ВЛАДОС, 1994. – 336 с.
2. Авакьян С. А. Конституционное право России : учеб. курс : в 2 т. / Авакьян С. А. – М. : Юристъ, 2005–2005. –
Т. 1. – 2005. – 324 с.
3. Агапов А. Б. Основы государственного управления в сфере информатизации в Российской Федерации / Агапов А. Б. – М. : Юристъ, 1997. – 343 с.
4. Актуальні питання кодифікації законодавства України / [за заг. ред. В. О. Зайчука]. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 2009. – Вип. 1. – 232 с.
5. Алексеев С. С. Азбука. Теория. Философия. Право. Опыт комплексного исследования / Алексеев С. С. – М. : Издат. группа «Норма – Инфра», 1999. – 600 с.
6. Алексеев С. С. Проблемы теории права: Курс лекций : в 2 т. / Алексеев С. С. – Свердловск : Свердловский юрид. ин-т, 1972–1973. –
Т. 1. – 1972. – 396 с.
7. Арістова І. В. Державна інформаційна політика та її реалізація в діяльності органів внутрішніх справ України: організаційно-правові засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Ірина Васильєвна Арістова. – Харків, 2002. – 22 с.
8. Арістова І. В. Державна інформаційна політика та її реалізація в діяльності органів внутрішніх справ : монографія / І. В. Арістова, О. М. Бандурка. – Харків : УВС, 2000. – 368 с.
9. Баб’як О. С. Екологічне право України : навч. посібник / Баб’як О. С., Біленчук П. Д., Чирва Ю. О. – К. : Атіка, 2000. – 215 с.
10. Бабаев В. К. Теория государства и права / Бабаев В. К. – М. : Юристь, 1999. – 637 с.
11. Баймуратов М. А. Правовий статус людини і громадянина в конституціях держав Східної Європи: порівняльно-правовий аналіз конституцій та їхнє співвідношення з міжнародними стандартами / М. А. Баймуратов // Вісник Центральної виборчої комісії. – К., 2006. – № 1. – С. 89–93.
12. Баранов О. А. Інформаційне право України: стан, проблеми, перспективи / Баранов О. А. – К. : Видавничий дім “СофтПрес”, 2005. – 315 с.
13. Баранова Н. Б. Конституционное право граждан на информацию и его реализация в Российской Федерации : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституционное право; муниципальное право» / Н. Б. Баранова. – Пенза, 2005. – 22 c.
14. Барбашова Н. В. Екологічне право України : навч. посібник / Барбашова Н. В. – Донецьк : Апекс, 2003. – 391 с.
15. Бачило И. Л. Информационное право: основы практической информатики : учеб. пособие / Бачило И. Л. – М. : «Фонд правовая культура», 2003. – 343 с.
16. Бачило И. Л. Информационное право : учебник / Бачило И. Л., Лопатин В. Н., Федотов М. А. ; под ред. Б. Н. Топорнина. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 725 с.
17. Белкин А. А. Категория «основа» в Конституции СССР / А. А. Белкин // Вестник Ленинградского университета. – 1983. – № 11. – С.77–80.
18. Беляков К. И. Управление и право в период информатизации : монография / Беляков К. И. – К. : Изд-во “КВІЦ”, 2001. – 308 с.
19. Бержель Ж.-Л. Общая теория права / Бержель Ж.-Л. – М. : Nota Bene, 2000. – 576 с.
20. Бєляков К. І. Інформація в праві: теорія і практика / Бєляков К. І. – К. : КВІЦ, 2006. – 116 с.
21. Богданова Н. А. Система науки конституционного права / Богданова Н. А. – М. : Юристъ, 2001. – 256 с.
22. Брижко В. М. Вступ до інформаційної культури та інформаційного права / [В. М. Брижко, В. Д. Павловський, Р. А. Калюжний та ін.]. – Ужгород : ІВА, 2003. – 239 с.
23. Брижко В. Нормативно-правові та методологічні засади упорядкування інформаційних відносин : наук.-метод. посібник / Брижко В. (наук. кер. проекту), Цимбалюк В., Швець В. ; за ред. В. Тація, В. Тихого, М. Швеця. – К. : ТОВ “ПанТот”, 2009. – 326 с.
24. Будзан Л. Поняття екологічної інформації / Л. Будзан // Вісник екологічної адвокатури. – 2006. – № 30. – С. 9–12.
25. Бурило Ю. П. Система органів державного управління в інформаційній сфері / Ю. П. Бурило // Юридична Україна. – 2007. – № 1. – С. 25–29.
26. Бюджетний кодекс України : за станом на 21 червня 2001 р. № 2542-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37. – Ст. 189.
27. Венгеров А. Б. Право и информация в условиях автоматизации управления: Теоретические вопросы / Венгеров А. Б. – М. : Госиздат, 1978. – 208 с.
28. Водний кодекс України : за станом на 6 червня 1995 р. № 213-95 // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
29. Волинка К. Г. Теорія держави і права : навч. посібник / Волинка К. Г. – К. : МАУП, 2003. – 99 с.
30. Гаджиев Г. А. Конституционные основы экономических и социальных отношений / Г. А. Гаджиев // Конституционная юстиция : материалы IV Всероссийской конф. по конституционному праву (г. Москва, 31 марта – 1 апреля 2006 г.). – СПб. : Изд-во «С.-Петербург». – Ч. 2. – С. 50–55.
31. Гаджиев Г. А. Об эластичности конституционных принципов и конституционной политике / Г. А. Гаджиев // Актуальные проблемы теории и практики конституционного судопроизводства : сб. науч. трудов. – Казань : ООО «Офсет-сервис», 2006. – С. 76–83.
32. Галамба М. М. Інформаційні безпека України: поняття, сутність та загрози / М. М. Галамба // Юридичний журнал. – 2006. – № 12. – С. 14–16.
33. Герасимів Т. З. Принципи права соціального забезпечення України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право» / Т. З. Герасимів. – К., 2002. – 19 с.
34. Горбачёв А. Н. Некоторые проблемы реализации права граждан Российской Федерации на экологическую информацию / А. Н. Горбачёв // Образование и общество. – 1999. – № 2. – С. 17– 20.
35. Горбунова О. Н. Финансовое право : учебник / Горбунова О. Н. – М. : Юристъ, 1996. – 393 с.
36. Городов О. А. Основы информационного права России : учеб. пособие / Городов О. А. – СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2003. – 305 с.
37. Гуренко М. М. Основы конституционного права : учеб. пособие / Гуренко М. М. – К. : НАВСУ, «Логос», 2000. – 303 с.
38. Гуренко М. М. Розвиток політики-правової думки про гарантії прав і свобод людини та громадянина : монографія / Гуренко М. М. – К. : Логос, 2002. – 252 с.
39. Гурковський В. І. Організаційно-правове питання взаємодії органів державної влади у сфері національної інформаційної безпеки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / В. І. Гурковський. – К., 2004. – 23 с.
40. Демидова О. И. Понятие и принципы конституционных основ российского федерализма / О. И. Демидова // Проблемы современного российского и международного права. – М. : Изд-во Калинингадского гос. ун-та, 2005. – С. 62–68.
41. Денисов А. И. ХХIV съезд и вопросы государства и права / Денисов А. И. – М. : Юрид. лит., 1972. – ___ с.
42. Государственный стандарт СССР «ГОСТ 17.0.0.04-90. УДК 500. 3:006.354. Группа 58. Государственный стандарт Союза ССР. Охрана природы. Экологический паспорт [Електронний ресур]. – Режим доступу : www.gk-eko.ru/docs/gost%2017.1.5.05-85.rtf
43. Дозорцев В. А. Информация как объект исключительного права / В. А. Дозороцев // Дело и право. – М., 1996. – № 4. – С. 27 – 38.
44. Доктрина информационной безопасности Российской Федерации : Указ Президента Российской Федерации від 9 вересня 2000 р. № Пр-1895 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.nbuv.gov.ua/law/ooru-dib.html
45. Дубовик О. Л. Экологическое право в вопросах и ответах : учеб. пособие / Дубовик О. Л. – М. : Проспект, 2001. – 311 с.
46. Електронне інформаційне суспільство України: погляд у сьогодення і майбутнє / [Фурашев В. М., Ланде Д. В., Григор’єв О. М., Фурашев О. В.]. – К. : Інжиніринг, 2005. – 164с.
47. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 51. – Ст. 2096.
48. Єрмолін В. П. Конституційні засади виконавчої влади в Україні (проблеми теорії і практики) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право» / В. П. Єрмолін. – К., 2003. – 17 с.
49. Журавльова Г. С. Конституційні засади становлення і розвитку парламентаризму в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право» / Г. С. Журавльова. – Харків, 1999. – 19 с.
50. Журавський В. С. Україна на шляху до інформаційного суспільства / Журавський В. С., Родіонов М. К., Жиляєв І. Б. – К. : ІВЦ «Видавництво “Політехніка”», 2004. – 484 с.
51. Загальна декларація прав людини : Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 р., № 217 А (ІІІ) // Офіційний вісник України. – 2008. – № 93. – Ст. 3103.
52. Загребельский Г. Толкование законов: стабильность или трансформация? Сравнительное конституционное обозрение / Г. Загребельский // М.: – 2004. – № 3(48). – С. 80 – 82.
53. Задорожня Л. М. Питання вдосконалення законодавства України у сфері інформації та інформатизації: додаток до наукового журналу «Правова інформатика» / [за ред. М.Я. Швеця]. – К. : НДЦПІ, 2005. – 31 с.
54. Зайчук О. В. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер. 2006. – 688 с.
55. Закон Канади «Про захист персональних даних» 2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://en/wikipedia.org/wiki/Freedom_of_informtion_in_Canada
56. Закон Норвегії «Freedom of Information Act» від 10.01.1997 р. №7 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://aitel.hist.no/~walterk/wkeim/lov-19700619-069-eng.html
57. Закон Республики Беларусь «О государственных секретах» от 29 ноября 1994 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.medialaw.ru/exussrlaw/l/by/secret.htm
58. Законодавча діяльність Верховної Ради України IV скликання: пріоритети, досвід парламентської практики, актуальні проблеми / [за заг. ред. В. М. Литвина; відповід. за випуск О. Л. Копиленко]. – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2003. – 272 с.
59. Законотворча діяльність: словник термінів і понять / [за ред. акад. НАН В. М. Литвина]. – К. : Парламентське вид-во, 2004. – 344 с.
60. Законотворчість. Конституційні засади законотворчої діяльності / [упорядн.: О. В. Богачова, О. В. Кресін, О. П. Маруженко та ін; ред. кол.: О. В. Богачова, В. О. Зайчук (голова), О. Л. Копиленко, С. В. Шевчук]. – К. : Парламентське вид-во, 2005. – Вип. 2. – 162 с. – (Бібліотека Української школи законотворчості).
61. Захаров А. Л. Межотраслевые принципы права : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства. История учений о праве и государстве» / Алексей Леонидович Захаров. – Казань, 2003. – 31 c.
62. Захист екологічних прав і свобод в праві ЄС : навч. посібник / М. Сансі, Л. Заблоцька. – К. : ІМВ КНУ імені Т. Шевченка, 2004. – 158 с.
63. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3. – Ст. 27.
64. Зиновьева Н. Б. Новый взгляд на природу информации / Н. Б. Зиновьева // НТИ Серия 1. Организация и методика информационной работы. – 2003. – № 11. – С. 1–10.
65. Інформаційна безпека України: сутність та проблеми [Електронний ресурс] / Матеріали круглого столу. – К., 1998. – Режим доступу :
http://www.niurr.gov.ua/ukr/publishing/panorama3_4/kr_stil_a.htm
66. Інформаційне законодавство : зб. законодавчих актів : у 6 т. / [за заг. ред. Ю. С. Шемшученка, І. С. Чижа]. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005–2005. –
Т. 1: Інформаційне законодавство України. – 2005. – 416 с.
67. Інформаційне законодавство : зб. законодавчих актів : у 6 т. / [за заг. ред. Ю. С. Шемшученка, І. С. Чижа]. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005–2005. –
Т. 2: Інформаційне законодавство країн СНД та Балтії. – 2005. – 424 с.
68. Інформаційне законодавство : зб. законодавчих актів : у 6 т. / [за заг. ред. Ю. С. Шемшученка, І. С. Чижа]. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005–2005. –
Т. 3. Інформаційне законодавство країн СНД та Балтії. – 2005. – 440 с.
69. Інформаційне законодавство : зб. законодавчих актів : у 6 т. / [за заг. ред. Ю. С. Шемшученка, І. С. Чижа]. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005–2005. –
Т. 4: Інформаційне законодавство країн Європи та Азії. – 2005. – 384 с.
70. Інформаційне законодавство : зб. законодавчих актів : у 6 т. / [за заг. ред. Ю. С. Шемшученка, І. С. Чижа]. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005–2005. –
Т. 5: Міжнародно-правові акти в інформаційній сфері. – 2005. – 328 с.
71. Капицын В. М. Права человека и механизмы их защиты / Капицын В. М. – М. : Юркнига, 2003. – 288 с.
72. Карпенко В. Інформаційна політика та безпека [Електронний ресурс] / В.Карпенко. – Режим доступу :
http://www.ukrlife.org/main/karp/ bezpeka15.htm
73. Карху О. С. Правовое регулирование права граждан на экологическую информацию в российском и зарубежном законодательстве [Електронний ресурс] / О. С. Карху. – Режим доступу :
http://www.cfin.ru/press/black/2001-1/04_03_karhu.html
74. Кельман М. С. Загальна теорія держави і права : підручник / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. – Львів : Новий світ, 2000. – 285 с.
75. Кельман М. С. Теорія права : навч. посібник / Кельман М. С. – Тернопіль : Поліграфіст, 1998. – 382 с.
76. Коган В. З. Человек в потоке информации / Коган В. З. – Новосибирск : Наука. Сиб. отделение, 1981. – 177 с.
77. Кодекс про надра України : за станом на 27 липня 1994 р. № 132-94 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – Ст. 340.
78. Кодекс України про адміністративні правопорушення : за станом на 7 грудня 1984 р. № 8073-X // Відомості Верховної Ради України. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
79. Кодифікація законодавства України: теорія, методологія, техніка / [Ющик О. І., Шемшученко Ю. С., Горбунова Л. М., Теплюк М. О.]. – К. : Парламентське вид-во, 2007. – 208 с.
80. Колодій А. М. Принципи права України : монографія / Колодій А. М. – К. : Юрінком, 1998. – 208 с.
81. Колодій А. М. Конституція і розвиток принципів права України (методологічні питання) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Анатолій Миколайович Колодій. – К., 1999. – 36 с.
82. Комаров С. А. Теория государства и права : учеб.-метод. пособие : краткий учебник для ВУЗов / С. А. Комаров, А. В. Малько. – М. : Норма, 2001. – 264 с.
83. Коментарий к Конституции Российской Федерации / [общ. ред. Ю. В. Кудрявцева]. – М. : Фонд «Правовая культура», 1996. – 552 с.
84. Конах В. К. Забезпечення інформаційної безпеки держави як складової системи національної безпеки (приклад США) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політич. наук : спец. 21.01.01 «Основи національної безпеки держави» / В. К. Конах. – К., 2005. – 18 с.
85. Конвенція ООН «Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція)» 25 червня 1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=832-14
86. Конвенція Ради Європи «Про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру» від 28 січня 1981 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_326
87. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод людини від 4 листопада 1950 р. // Голос України. – 2001. – № 3.
88. Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. // Зібрання чинних міжнародних договорів України. – 1990. – № 1. – Стор. 205.
89. Конвенція Співдружності Незалежних Держав про права та основні свободи людини : міжнародний документ вiд 26 травня 1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=997_070&chk=4/UMfPEGznhhiFc.Zik.IaWsHI4/cs80msh8Ie6
90. Кондратьєв Р. Принципи права та їх роль у регулювання суспільних відносин / Р. Кондратов, О. Гернего // Право України. – 2000. – № 2. – С. 43–44.
91. Конституционные основы внешней политики Советского государства / [В. В. Гладышев, И. П. Ильинский, Э. С. Кривчикова и др.]. – М. : Международные отношения, 1978. – 256 с.
92. Конституция СССР от 7 октября 1977 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/cnst1977.htm
93. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
94. Конституція УРСР від 20 квітня 1978 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://gska2.rada.gov.ua/site/const/istoriya/1978.html
95. Копєйчиков В. В. Загальна теорія держави і права / Копєйчиков В. В. – К. : Юрінком, 1997. – 695 с.
96. Копылов В. А. Информационное право / Копылов В. А. – М. : Юрист, 2004. – 472 с.
97. Копылов В. А. Информационное право : учебник / Копылов В. А. – М. : Юристь, 2002. – 512 с.
98. Кормич Б. А. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи : навч. посібник / Кормич Б. А. – К. : Кондор, 2004. – 384 с.
99. Костецька Т. А. Інфоpмація і людина: пpавові аспекти / Т. А. Костецька.// Уpяду Укpаїни. Пpезиденту, законодавчій, виконавчій владі: Аналітичні pозpобки, пpопозиції наук. та пpакт. пpацівників : зб. – К., 1999. – Т. 15. – С. 571–573.
100. Костецька Т. А. Право на інформацію в Україні / Костецька Т. А. – К. : Малий видавничий центр Вищої школи права при Ін-ті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1998. – 38 с.
101. Краснова М. В. Гарантії реалізації права громадян на екологічну інформацію : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право, аграрне право, екологічне право» / М. В. Краснова. – К, 1997. – 15 с.
102. Кримінальний кодекс України : за станом на 5 квітня 2001 р. № 107 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 3. – Ст. 121.
103. Кузенко Л. В. Правове регулювання права громадян на інформацію в сфері державного управління : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» /Л. В. Кузенко. – Харків, 2003. – 20 с.
104. Кулага Е. В. Конституційні засади розвитку системи внутрішніх справ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право» / Е. В. Кулага. – К., 2005. – 17 с.
105. Кутузов В. И. Доступ к экологической информации: правовые аспекты / В. И. Кутузов, А. А. Попов. – Брянск : МОО ВПП ЮНЕСКО «Ингформация для всех», 2004. – 194 с.
106. Кучинский В. А. Общая теория государства и права : учеб. пособие / Вишневский А. Ф., Горбатюк Н. А., Кучинский В. А. – [2-е изд., доп.]. – Минск : Амалфея, 2004. – 195 с.
107. Кушакова Н. В. Конституційне право на інформацію в Україні (порівняльний аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право» / Н. В. Кушакова. – К., 2003. – 19 с.
108. Лазарев В. В. Общая теория права и государства / Лазарев В. В. – [3-е изд.]. – М. : Юристь, 2003. – 520 с.
109. Лисенко А. В. Особенности правового регулирования в информационной сфере : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / А. В. Лысенко. – М., 2004. – 22 с.
110. Лісовий кодекс України : за станом на 21 січня 1994 р. № 3852-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 17. – Ст. 99.
111. Логінов О. В. Адміністративно-правове забезпечення інформаційної безпеки органів державної влади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і адміністративний процес; фінансове право; інформаційне право» / Олександр Володимирович Логінов. – К., 2005. – 23 с.
112. Макаренко Є. А. Європейська інформаційна політика : монографія / Макаренко Є. А. – К. : Наша культура і наука, 2000. – 368 с.
113. Малько А. В. Право гражданина на информацию / А. В. Малько // Общественные науки и современность. – 1995. – № 5. – С. 56–62.
114. Маруженко О. П. Інформаційне забезпечення законотворчого процесу в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. П. Маруженко. – К., 2009. – 22 с.
115. Марущак А. Боротьба з корупцією в Україні у сфері доступу громадян до інформації / А. Марущак // Персонал. – 2007. – № 11/12. – С. 104–107.
116. Марченко М. Н. Общая теория государства и права. Академический курс : в 3 т. / Марченко М. Н. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : ИКД “Зерцало-М”, 2009–2009. –
Т. 2. – 2002. – 528 с.
117. Марченко М. Н. Теория государства и права / Марченко М. Н. – М. : «ТК Велби», 1996. – 640 с.
118. Матузов Н. И. Теория государства и права / Н. И. Матузов, А. В. Малько – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Изд-во «Дело», 2009. – 528 с.
119. Матузов Н. И. Теория государства и права / Н. И. Матузов, А. В. Малько. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристь, 2001. – 776 с.
120. Митровка Я. В. Конституційні засади поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право» / Я. В. Митровка. – К., 2007. – 20 с.
121. Михайлов А. Г. Конституционно-правовое регулирование информационной сферы : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституционное право» / Александр Григорьевич Михайлов. – СПб., 2001. – 22 с.
122. Михайлов В. Право на інформацію / В. Михайлов // Закон. – М., 1999. – № 10. – С. 36–43.
123. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р. // Зібрання чинних міжнародних договорів України. – 1990. – № 1. – С. 225.
124. Монахов В. Н. Государственно-правовые вопросы информационного обслуживания граждан в СССР: (Конституционный аспект) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституционное право. Муниципальное право» / Валентин Николаевич Монахов. – М., 1983. – 22 с.
125. Нижник Н. Р. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку) : навч. посібник / Нижник Н. Р., Ситник Г. П., Білоус В. Т. ; за заг. ред. П. В. Мельника, Н. Р. Нижник. – Ірпінь : Пресса України, 2000. – 304 с.
126. Новинский В. Конституционный Суд Российской Федерации и развитие конституционных принцпов / В. Новинский // Конституционное правосудие на рубеже веков. – М. : Изд-во НОРМА, 2002. – С. 194–199.
127. Огородов Д. В. Правовые отношения в информационной сфере : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 «Административное право. Финансовое право. Информационное право» / Д. В. Огородов. – М., 2003. – 22 с.
128. Ожегов С. И. Словарь русского языка / Ожегов С. И. – М. : Просвещение, 1991. – 944 с.
129. Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства від 22 липня 2000 р. // Дипломатический вестник. – 2000. – № 8. – С. 51–56.
130. Олійник А. Ю. Теорія держави і права України : навч. посібник / Олійник А. Ю., Гусарєв С. Д, Слісаренко О. Д. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 176 с.
131. Оніщенко Н. М. Правова система: проблеми теорії : монографія / Наталя Миколаївна Оніщенко. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – 69 с.
132. Основи законодавства про охорону здоров’я : Закон України від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19.
133. Отнюкова Г. Д. Коммерческая тайна / Г. Д. Отнюкова // Закон. – М., 1998. – № 2. – С. 58–59.
134. Панова І. В. Поняття та види загальних принципів інформаційного права України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VKhnuvs/2009_45/VV-45/VV-45_6.pdf
135. Паньо К. Панове, тост! / К. Паньо, Т. Паньо //Дзеркало тижня. – 2007. – 20–26 січня. – № 2 (631).
136. Пелих Н. А. Конституційні засади діяльності міліції України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02. «Конституційне право» / Н. А. Пелих. – К., 2002. – 18 с.
137. Погорілко В. Ф. Конституційне право України : підручник / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко. – К. : Наукова думка; Прецедент, 2006. – 344 с.
138. Положення про Державну систему моніторингу довкілля : затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – Ст. 91.
139. Построение информационного общества – глобальная задача в новом тысячелетии: Декларація принципов [Електронний ресурс] / Документ WSIS-03/GENEVA/DOC/4-R от 12.12.2003 г. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/law/03declar.html
140. Правова інформатика : у 2 т. / [Швець М. Я., Брижко В. М. та ін.]. – К. : Парламентське вид-во, 2004–2004. –
Т. 1. – 2004. – 416 с.
141. Правознавство : навч. посібник / [Копиленко О. Л., Римаренко Ю. І., Мозговий Л. І. та ін.]. – К. : Професіонал, 2007. – 400 с.
142. Принцип верховенства права: проблеми теорії та практики : монографія : у 2 кн. / [Копиленко О. Л., Зайчук О. В., Шемшученко Ю. С., Оніщенко Н. М., Тарахонич Т. І.] ; заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Юридична думка, 2008–2008. –
Кн. 1: Верховенство права як принцип правової системи: проблеми теорії. – 2008. – 344 с.
143. Притика Ю. Система принципів третейського суду / Ю. Притика // Право України. – 2004. – № 1. – С. 11–16.
144. Про безпечність та якість харчових продуктів : Закон України від 23 грудня 1997 р. № 771/97 // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 19. – Ст. 98.
145. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. №
3723-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №52. –
Ст. 490.
146. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини : Закон України від 23 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 30. – Ст. 260.
147. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку : Закон України від 8 грудня 1995 р. № 39-95 // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 12. – Ст. 81.
148. Про відходи : Закон України від 5 березня 1998 р. № 187-98 // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36. – Ст. 42.
149. Про державну таємницю : Закон України від 21 січня 1994 р. № 3855-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 6. – Ст. 93.
150. Про додержання прав людини під час проведення оперативно-технічних заходів : Указ Президента України від 7 листопада 2005 р. № 1556/2005 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 45. – Ст. 2834.
151. Про Доктрину інформаційної безпеки України : Указ Президента від 8 липня 2005 р. № 514/2009 // Офіційний вісник України. – 2009.