КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ В УКРАЇНІ

Краткое описание

Інститут законодавства Верховної Ради України

На правах рукопису

ТИЩЕНКО ЮЛІЯ ВІКТОРІВНА

УДК 342.723:347.451.031.3(477)

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ В УКРАЇНІ

12.00.02 – конституційне право;
муніципальне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
КОПИЛЕНКО ОЛЕКСАНДР ЛЮБИМОВИЧ
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент Національної академії наук України

Київ - 2011

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ……...………………………………….................10
1.1 Забезпечення прав споживачів як об’єкт конституційно-правового регулювання ……………………………………………………………………..10
1.2 Проблема визначення поняття «споживач» у конституційному праві .....32
1.3 Конституційно-правове регулювання державної політики щодо забезпечення прав споживачів.............................................................................42
Висновки до розділу 1...........................................................................................59
РОЗДІЛ 2. ПИТАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ У ДЖЕРЕЛАХ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА...........................62
2.1 Конституційні основи забезпечення прав споживачів................................62
2.2 Питання забезпечення прав споживачів у Законі України «Про захист прав споживачів» …………............................................................................77
2.3 Конституційно-правове регулювання забезпечення прав споживачів іншими джерелами конституційного права ……………………………...100
Висновки до розділу 2.........................................................................................125
РОЗДІЛ 3. ІНСТУТИЦІЙНО-ПРАВОВА СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПРАВ СПОЖИВАЧІВ В УКРАЇНІ............................................128
3.1 Система і повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування, що здійснюють забезпечення прав споживачів в Україні..................................................................................................................128
3.2 Конституційно-правове регулювання діяльності громадських організацій споживачів ...........................................................................................................153
Висновки до розділу 3 ........................................................................................171
ВИСНОВКИ.......................................................................................................173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................180

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Із набуттям Україною незалежності, реформуванням її економіки з планової на ринкову, розвитком підприємництва, наповненням ринку споживчими товарами та послугами вітчизняного й іноземного виробництва, проголошенням курсу на всебічне забезпечення прав людини і громадянина виникла нагальна потреба належного законодавчого забезпечення в нашій державі прав споживачів.
Забезпечення прав споживачів – це обов’язок демократичної, соціальної і правової держави та один із критеріїв визначення її як країни з ринковою економікою. Воно має важливе значення для функціонування та розвитку особистості, оскільки з ним пов’язується можливість реалізації багатьох інших прав і свобод. Саме тому Закон України «Про захист прав споживачів» було прийнято ще 12 травня 1991 р. З того часу в Україні було в основному сформовано законодавчу базу з питань забезпечення прав споживачів, що складається з нормативно-правових актів, які містять норми різних галузей права: конституційного, адміністративного, цивільного, господарського, кримінального тощо. Водночас, внаслідок відсутності вітчизняного досвіду у сфері законодавчого забезпечення прав споживачів, недостатнього наукового забезпечення законотворчого процесу з цього питання національне споживче законодавство сформувалося з певними недоліками: прогалинами, колізіями тощо, і потребує вдосконалення. Підтвердженням цьому є, зокрема, численні зміни, що вносяться до нормативно-правових актів, які регулюють ці питання.
Суспільні відносини, що складаються у сфері забезпечення прав споживачів, мають складний соціально-економічний зміст, у зв’язку з чим вони регулюються нормами багатьох галузей публічного і приватного права. Тому важливим завданням вітчизняної юридичної науки є аналіз стану законодавчого забезпечення прав споживачів і розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.
За останні роки в Україні захищено ряд дисертаційних робіт на теми, пов’язані із забезпеченням чи захистом прав споживачів, серед яких, зокрема, дослідження Л. М. Іваненко, Т. О. Кагала, С. О. Косінова, Г. А. Осетинської, О. П. Письменної, Л. Р. Левчук, проте в них зазначені питання аналізувалися з позицій адміністративного, цивільного чи господарського права. Водночас деякі із зазначених науковців (Кагал Т. О., Осетинська Г. А.) наголошували на тому, що суспільні відносини у зазначеній сфері регулюються й нормами конституційного права.
З прийняттям Конституції України 1996 р. суспільні відносини у сфері забезпечення прав споживачів стали об’єктом конституційного регулювання. Тому значний практичний і теоретичний інтерес становить питання про роль конституційного права у законодавчому забезпеченні прав споживачів, що зумовлює завдання вітчизняної конституційно-правової науки щодо здійснення аналізу проблеми конституційно-правового регулювання забезпечення прав споживачів. Водночас, її розробка є новим, недостатньо дослідженим напрямом наукового пошуку. Із проблематики забезпечення чи захисту прав споживачів в Україні за спеціальністю 12.00.02 не захищено жодної дисертації. У конституційно-правовій науковій літературі практично відсутні спеціальні дослідження, де б вона висвітлювалася.
Названі обставини зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Теоретичну основу для проведення даного дослідження склали праці відомих українських вчених-юристів із питань конституційного права, теорії держави та права та ряду інших галузей юридичної науки, авторами яких є: М. О. Баймуратов, Ю. М. Бисага, А. З. Георгіца, О. В. Зайчук, М. І. Козюбра, А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, О. Л. Копиленко, В. В. Кравченко, О. О. Майданник, О. В. Марцеляк, А. Р. Мацюк, Н. Р. Нижник, Н. М. Оніщенко, М. Ф. Орзіх, О. П. Орлюк, В. Ф. Погорілко, Д. М. Притика, П. М. Рабінович, А. О. Селіванов, О. Ф. Скакун, С. Г. Стеценко, Ю. М. Тодика, В. Л. Федоренко, О. Ф. Фрицький, М. В. Цвік, В. М. Шаповал, Ю. С. Шемшученко та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках наукової теми Інституту законодавства Верховної Ради України «Науково-правове забезпечення законотворчої діяльності» (реєстраційний № 0104U006963).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення і теоретичне осмислення основних проблем конституційно-правового регулювання забезпечення прав споживачів в Україні, а також наукове обґрунтування пропозицій щодо його вдосконалення. Поставленою метою обумовлені наступні завдання:
– проаналізувати суспільні відносини у сфері забезпечення прав споживачів як об’єкт конституційно-правого регулювання;
– визначити місце прав споживачів у системі прав і свобод людини та громадянина в Україні;
– дати науково-правову оцінку визначенню поняття «споживач» із позицій конституційного права;
– розглянути конституційно-правове регулювання державної політики щодо забезпечення прав споживачів;
– проаналізувати конституційні основи забезпечення прав споживачів;
– дослідити джерела конституційно-правового регулювання забезпечення прав споживачів;
– визначити систему і проаналізувати повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування, що здійснюють забезпечення прав споживачів в Україні;
– дослідити конституційно-правове регулювання діяльності громадських організацій споживачів;
– сформулювати пропозиції щодо вдосконалення конституційно-право¬вого регулювання забезпечення прав споживачів в Україні.
Об’єктом дослідження є конституційно-правові відносини, що виникають у сфері забезпечення прав споживачів.
Предметом дослідження є конституційно-правове регулювання забезпечення прав споживачів в Україні.
Методи дослідження. Методологічною основою обрано сукупність загальнонаукових та спеціальних методів наукового пошуку, які надали можливість грунтовно проаналізувати об’єкт і предмет дослідження.
Універсальним методом наукового пізнання правових явищ і процесів є діалектичний метод, який дозволив розглядати їх у розвитку та взаємозв’язку, виявляти загальні тенденції та закономірності, особливості конституційно-правового регулювання забезпечення прав споживачів.
Застосовуються також методи: системно-функціональний – для аналізу ролі конституційного права у регулюванні суспільних відносин у сфері забезпечення прав споживачів; історико-правового аналізу – для дослідження процесу й особливостей прояву історичних закономірностей конституційно-правового закріплення державної політики у вказаній сфері; порівняльно-правовий – для вивчення співвідношення норм конституційного та інших галузей права, що регулюють споживчі відносини, а також законодавчих актів інших держав з цього питання; формально-юридичний – для обґрунтування сутнісних характеристик змін, що пропонується внести до чинного споживчого законодавства.
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація є першим комплексним дослідженням теоретичних і практичних проблем конституційно-правового регулювання забезпечення прав споживачів.
Наукова новизна дисертаційного дослідження конкретизується у наступних найважливіших науково-теоретичних положеннях, висновках і пропозиціях:
вперше:
– запропоновано авторське визначення поняття «конституційно-правове регулювання забезпечення прав споживачів» як створення за допомогою норм конституційного права необхідних умов для реалізації прав споживачів, а також системи їх гарантування з боку держави, до якої вхо¬дять інституційні, охоронні та захисні елементи;
– обґрунтовано позицію про те, що поняття «захист прав споживачів» є недостатнім для характеристики суспільних відносин між державою та споживачами, які регулюються конституційно-правовими нормами, і для цих цілей більш слушним видається поняття «забезпечення прав споживачів», що включає закріплення прав споживачів, їх охорону і захист та інституційну систему, до якої входять державні органи, органи місцевого самоврядування, що здійснюють забезпечення прав споживачів, та об’єднання споживачів;
– сформульовано висновок щодо провідної ролі конституційного права у законодавчому забезпеченні прав споживачів;
– визначено місце прав споживачів у системі конституційних прав людини і громадянина. Доведено, що права споживачів є складною конституційно-правовою категорією, що включає ряд політичних, громадянських, соціально-економічних і гуманітарних прав;
– запропоновано авторське визначення державної політики України щодо забезпечення прав споживачів як системної і послідовної діяльності держави з питань закріплення, створення умов для реалізації, охорони та захисту прав споживачів, спрямованої на досягнення такого рівня суспільних відносин у цій сфері, який відповідатиме інтересам кожного споживача і суспільного розвитку України в цілому;
– теоретично узагальнено конституційні основи забезпечення прав споживачів в Україні;
– висвітлено процес трансформації національного законодавства щодо розвитку системи і закріплення повноважень державних органів та органів місцевого самоврядування, що здійснюють забезпечення прав споживачів;
вдосконалено:
– визначення поняття «споживач», яким у конституційному праві пропонується вважати громадянина України або іноземця чи особу без громадянства, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника;
– класифікацію суспільних відносин у сфері забезпечення прав споживачів. Пропонується виділити дві групи таких відносин. Першу групу складають суспільні відносини у цій сфері, що регулюються нормами публічного права і поділяються на два види: в яких споживачі є учасниками і в яких вони не беруть участі. До другої групи належать цивільно-правові відносини за участю споживачів, що регулюються нормами приватного права;
– підходи до систематизації законодавчої бази з питань забезпечення прав споживачів із позицій конституційного права;
дістали подальшого розвитку:
– обґрунтування комплексного характеру інституту забезпечення прав споживачів у системі національного права, зокрема, визначено місце конституційно-правових норм у цьому інституті;
– висновок про необхідність вдосконалення конституційно-правового регулювання державної політики щодо забезпечення прав споживачів. Обґрунтовано доцільність розробки і затвердження Верховною Радою України Концепції державної політики щодо забезпечення прав споживачів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані в дисертаційному дослідженні теоретичні положення, висновки та пропозиції розширюють простір для подальшого теоретичного дослідження в юридичній науці проблематики законодавчого забезпечення прав споживачів. Вони можуть бути використані під час вдосконалення національного законодавства, яке регламентує права людини і громадянина, у діяльності державних органів, а також в учбовому процесі в юридичних та інших навчальних закладах.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження апробовані під час його обговорення у відділі теорії та практики законотворчої діяльності Інституту законодавства Верховної Ради України.
Основні положення дисертації доповідалися на: міжнародній науковій конференції «Восьмі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький,
13-14 листопада 2009 р.); міжвузівській науково-теоретичній конференції «Права людини та механізм їх забезпечення в Україні» (м. Київ, 4 грудня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Планування законодавчої діяльності парламенту» (м. Київ, 22 червня 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Сучасне міжнародне та вітчизняне право як регулятор суспільних відносин» (м. Одеса, 7-8 жовтня 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи та пріоритети розвитку юридичної науки» (м. Запоріжжя, 14-15 жовтня 2010 р.); науково-практичній конференції «Інститут президентства в Україні й зарубіжних країнах: становлення, розвиток та сучасні тенденції» (м. Київ, 25 листопада 2010 р.).
Публікації. Результати дослідження знайшли своє відображення у шести наукових статтях, п’ять з яких опубліковані у фахових виданнях, та шести тезах науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків і списку використаних джерел, який містить 300 найменувань та налічує 34 сторінки. Загальний обсяг дисертації становить 214 сторінок, з яких 179 сторінок основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та подано нове вирішення наукової задачі, що виявляється у виявленні і теоретичному осмисленні основних проблем конституційно-правового регулювання забезпечення прав споживачів в Україні, а також науковому обґрунтуванні пропозицій щодо його вдосконалення. У висновках дисертантом на основі аналізу джерел конституційного права, міжнародних актів, практики застосування правових норм, наукової літератури з питань забезпечення прав споживачів викладено основні результати дослідження, які характеризуються теоретичним і практичним значенням та на підставі яких окреслені положення наукової новизни, що винесені на захист. Зокрема, зроблено наступні висновки.
1. Суспільні відносини, що складаються у сфері забезпечення прав споживачі, мають складний, багатогранний соціально-економічний зміст, у зв'язку з чим прямо чи опосередковано регулюються нормами багатьох галузей публічного і приватного права, серед яких провідну роль відіграє конституційне право. Під конституційно-правовим регулюванням забезпечення прав споживачів слід розуміти створення за допомогою норм конституційного права необхідних умов для реалізації прав споживачів, а також системи їх гарантування з боку держави, до якої вхо¬дять інституційні, охоронні та захисні елементи. Поняття «захист прав споживачів» є недостатнім для характеристики суспільних відносин між державою та споживачами, які регулюються конституційно-правовими нормами. Для цих цілей більш слушним видається поняття «забезпечення прав споживачів», що включає закріплення прав споживачів, їх охорону і захист та інституційну систему, до якої входять державні органи, органи місцевого самоврядування, що здійснюють забезпечення прав споживачів, та об’єднання споживачів.
2. Права споживачів є складною конституційно-правовою категорією, що включає ряд політичних, громадянських, соціально-економічних і гуманітарних прав. Так, право споживачів на об’єднання в громадські організації споживачів (об’єднання споживачів) належать до політичних прав людини. До громадянських прав можна віднести права на захист своїх прав державою і на звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав. Частину прав споживачів можна класифікувати як соціально-економічні. Це – права на належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. Право на споживчу освіту, на наш погляд, слід класифікувати як гуманітарне право. Право на інформацію про товар, його кількість, якість, асортимент, а також про його виробника (виконавця, продавця) можна одночасно віднести до політичних прав, як складову загального права на інформацію, і до соціально-економічних, враховуючи характер інформації, про яку йдеться.
3. У конституційному праві термін «споживач» вживається у значенні, відмінному від його розуміння в цивільному і господарському праві. Якщо в цивільному і господарському праві споживачами визнаються не лише фізичні, а й юридичні особи, то в конституційному праві споживачем слід вважати громадянина України, іноземця чи особу без громадянства, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товар для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.
4. Доведено, що конституційно-правове регулювання державної політики у сфері забезпечення прав споживачів сприяє вирішенню проблем, які існують у цій сфері. Водночас, на відміну від Конституції України, питання забезпечення прав споживачів не завжди згадуються в основоположних законодавчих актах, що закріплюють засади державної політики в цілому чи з питань прав людини. Зокрема, вони відсутні у Законі України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 1 липня 2010 року, Засадах державної політики України в галузі прав людини, затверджених Постановою Верховної Ради України від 17 червня 1999 року № 757-XIV тощо. Державна політика України щодо забезпечення прав споживачів визначається як системна і послідовна діяльність держави з питань закріплення, створення умов для реалізації, охорони та захисту прав споживачів, спрямована на досягнення такого рівня суспільних відносин у цій сфері, який відповідає інтересам кожного споживача і суспільного розвитку України в цілому.
5. Положення Конституції України є основоположною складовою нормативно-правової бази з питань забезпечення прав споживачів. Вона визначає важливі для споживачів базові правові засади. При цьому права споживачів забезпечуються не лише положеннями статті 42 Конституції України, що прямо згадує про них, а й іншими конституційними нормами, які містяться в її преамбулі, статтях 3, 6, 19, 22, 26, 47-50, 53, 55, 57, 92, 102, 106, 116, 119, 124, 157 тощо. У системі правового регулювання споживчих відносин положення Конституції України мають визначальне значення, забезпечують установчо-засадничий формат законодавства та його системну орієнтованість на забезпечення прав споживачів. Водночас, деякі конституційні положення, що безпосередньо стосуються забезпечення прав споживачів, потребують вдосконалення. Врахування при цьому позитивного досвіду конституційного регулювання забезпечення прав споживачів інших європейських держав сприятиме підвищенню ефективності конституційного законодавства в цій сфері.
6. До конституційно-правових джерел забезпечення прав споживачів, крім Конституції України, входять також Закон України «Про захист прав споживачів», інші закони Украї¬ни, постано¬ви Верховної Ради України, акти Прези¬дента України, декрети, постанови і розпоряджен¬ня Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, акти органів місцевого самоврядування, чинні міжнародні договори України та ін. Водночас конституційно-правове регулювання відносин у зазначеній сфері здійснюють не всі зазначені акти, а лише ті з них, що містять норми конституційного права, тобто, в яких, зокрема, визначається державна політика у сфері забезпечення прав споживачів, закріплюються права споживачів, повноваження державних органів, органів місцевого самоврядування та громадських організацій споживачів, регулюються питання надання споживачам інформації про товар, питання реклами тощо. Ухвалення Закону України «Про захист прав споживачів» 12 травня 1991 року стало вагомим внеском у формуванні законодавчої бази щодо забезпечення прав споживачів. Його прийняття і зміст засвідчили, що наша держава враховує загальновизнані вимоги щодо забезпечення інтересів споживачів, що викладені у Керівних принципах Генеральної Асамблеї ООН для захисту інтересів споживачів. У цьому Законі вперше в українському законодавстві були закріплені визнані міжнародним співтовариством права споживачів і гарантії їх реалізації. Водночас, чинна редакція вказаного Закону потребує вдосконалення, зокрема, щодо визначення терміну «споживач», поновлення статті про гарантований рівень споживання, уточнення повноважень органів виконавчої влади, громадських організацій споживачів тощо.
7. Для належного забезпечення прав споживачів важливим є наявність не лише ефективного законодавства, а й відповідної системи державних органів та органів місцевого самоврядування, наділених певними повноваженнями у цій сфері. Нині в Україні таку систему в основному сформовано. Вона включає главу держави, парламент, органи виконавчої влади, прокуратуру, суди, органи місцевого самоврядування. Важливим для належного забезпечення прав споживачів було створення системи спеціальних уповноважених державних органів. Проте їх постійна реорганізація послаблює рівень забезпечення прав споживачів у нашій державі.
8. Діяльність громадських організацій споживачів є важливою гарантією забезпечення прав споживачів. Її ефективність значною мірою залежить від належного конституційно-правового регулювання. Стаття 42 Конституції України закріпила обов’язок держави сприяти діяльності громадських організацій споживачів. Значну увагу їм приділено у Законі України «Про захист прав споживачів». Водночас, деякі його положення з цього питання є недосконалими. Це, зокрема, стосується статті 5 щодо невключення до переліку органів, що здійснюють захист прав споживачів, громадських організацій споживачів; обмеження у статті 25 права об’єднань споживачів одержувати інформацію, необхідну для реалізації їхніх цілей і завдань, лише від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; надання їм у статті 24 права вносити пропозиції щодо розроблення лише тих нормативних документів, які встановлюють вимоги до якості продукції, тощо.
9. За підсумками дослідження розроблено такі пропозиції щодо вдосконалення законодавства України з питань забезпечення прав споживачів:
до Конституції України внести наступні зміни:
- частину четверту статті 42 Конституції України викласти в такій редакції: «Держава забезпечує права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю товарів (продукції, послуг, робіт), сприяє діяльності громадських організацій споживачів»;
- частину другу статті 50 викласти в такій редакції: «Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про товари (продукцію, роботи, послуги) та їх виробників, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена»;
- пункт 3 статті 116 після слів «політики у сферах праці й зайнятості населення» доповнити словами «забезпечення прав споживачів»;

до Закону України «Про захист прав споживачів» внести такі зміни:
- у статті 1: термін «фізична особа» замінити поняттям «громадянин України, іноземець чи особа без громадянства»; положення пункту 19 викласти таким чином: «товар – будь-які виріб (продукція), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб», розмістивши його у статті 1 в алфавітному порядку;
- у статті 4: пункт 4 частини першої викласти у такій редакції: «необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари (продукцію, роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробників (виконавців, продавців)»; доповнити частину першу новими пунктами, які б передбачали право на вибір товару та право на споживчу освіту; пункт 7 частини першої вилучити;
- частину третю статті 5 після слів «органи місцевого самоврядування» доповнити словами «громадські організації споживачів (об’єднання споживачів)»;
- поновити в ньому статтю «Гарантований рівень споживання», передбачивши в ній запровадження компенсаційних виплат, різних видів допомоги і пільг споживачам, про що йшлося в частині третій статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції від 15 грудня 1993 року;
- назву Розділу IV «Діяльність органів влади у сфері захисту прав споживачів» замінити на назву «Діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення прав споживачів»;
- доповнити Розділ IV новою статтею «Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері забезпечення прав споживачів»;
- пункт 3 статті 25 викласти у такій редакції: «одержувати інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань від розпорядників інформації, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації»;
- пункт 6 статті 25 викласти у такій редакції: «вносити пропозиції щодо розроблення нормативно-правових документів, спрямованих на забезпечення прав споживачів»;
- пункт 12 статті 25 викласти у такій редакції: «інформувати громадськість із будь-яких питань забезпечення прав споживачів»;

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми виконання законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації» / [М. О. Баймуратов, М. М.Клепацький, В. М. Князєв та ін.]; за ред. В. В. Кравченка. – К. : Атіка, 2003. – 287 с.
2. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования / С. С. Алексеев. – М. : Юридическая литература, 1966. – 186 с.
3. Англійсько-український словник термінів і понять з державного управління / [упорядники: Г. Райт та ін.; пер. В. Івашко]. – К. : Основи, 1996. – С. 98.
4. Андрейцев В. Право громадян на екологічну безпеку: проблеми конституційно-правового забезпечення / В. Андрейцев // Право України. – 2001. – № 4. – С. 8-11.
5. Баймуратов М. Правовий статус людини і громадянина в конституціях держав Східної Європи : порівняльно-правовий аналіз конституцій та їхнє співвідношення з міжнародними стандартами / Михайло Олександрович Баймуратов // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2006. – № 1. – С. 89-93.
6. Баймуратов М. О. Муніципальна влада: актуальні проблеми становлення і розвитку в Україні : монографія / М. О. Баймуратов, В. А. Григор’єв. – Одеса : Юридична література, 2003. – 248 с.
7. Бисага Ю. М. Права людини / Ю. М. Бисага, М. М. Палінчак, Д. М. Бєлов, М. М. Данканич. – Ужгород, 2003. – 164 с.
8. Бобровник С. В. Роль сучасної держави у забезпеченні основних прав і свобод людини / С. В. Бобровник // Проблеми реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні : монографія / [О. В. Зайчук , В. С. Журавський, Н. М. Оніщенко та ін.]; за ред.: Н. М. Оніщенко, О. В. Зайчука. – К. : Юридична думка, 2007. – 424 с.
9. Болотіна Н. Б. Трудове право України : підруч. / Н. Б. Болотіна. – [5-е вид., перероб. і доп.]. – К. : Знання, 2008. – 860 с.
10. Бургуані Т. Право та політика ЄС у сфері захисту прав споживачів: навч. посіб. / Т. Бургуані, Г. А. Рогачова, О. Ю. Серьогін. – Кн. 5. – К. : ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка, 2003. – 183 с.
11. Великий тлумачний словник сучасної української мови /[Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь : Перун, 2004. – 1440 с.
12. Верланов С. О. Економічні і соціальні права людини: європейські стандарти та їх впровадження в юридичну практику України (загальнотеоретичне дослідження) / С. О. Верланов // Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України. Серія 1: Дослідження та реферати. / Гол. ред. П. М. Рабінович. – Вип. 19 – Львів : Край, 2009. – 196 с.
13. Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на проект Закону про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» (щодо мови) (реєстраційний № 2545) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=32597.
14. Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» (реєстр. № 2714 від 07.07.2008 р., внесений народним депутатом України К. М. Ляпіною) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=32932.
15. Волинка К. Г. Забезпечення прав і свобод особи в Україні: теоретичні і практичні аспекти / К. Г. Волинка // Право України. – 2000. – № 11. – С. 30-34.
16. Волинка К. Г. Механізм забезпечення прав і свобод особи: питання теорії і практики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень» / К. Г. Волинка. – К., 2000. – 16 с.
17. Георгіца А. З. Теоретико-методологічні проблеми сучасного конституціоналізму : [наукова доповідь] / Аурел Зиновійович Георгіца. – Чернівці : Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2002. – 40 с.
18. Господарський кодекс України № 436-IV від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.
19. Гражданское, торговое и семейное право капиталистических стран. Обязательственное право : сб. нормат. актов. / Под ред.: В. К. Пучинского, М. И. Кулагина. – М. : УДН, 1989. – 291 с.
20. Громадські організації та органи державного управління: питання взаємовідносин / [Н. Р Нижник., В. М. Олуйко, Л. А. Пашко та ін.]; за заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйко. – Хмельницький : ХУУП, 2007. – 236 с.
21. Дмитриев Ю. А. К вопросу об определении предмета отрасли конституционного права / Ю. А. Дмитриев // Государство и право. – 2002. – № 7. – С. 13-22.
22. Журавський В. С. Правова держава, громадянське суспільство, особа: сучасні виміри та трансформації / В. С. Журавський, О. В. Зайчук // Проблеми реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні : монографія / [Зайчук О. В., Карпачова Н. І., Оніщенко Н. М. та ін.] ; за ред. Н. М. Оніщенко, О. В. Зайчука. – К. : Юридична думка, 2007. – 424 с.
23. Загальна декларація прав людини: Резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй № 217 А (ІІІ) від 10.12.1948 р. // Урядовий кур’єр. – 2008. – № 232.
24. Закон Божий для семьи и школы / [Сост. протоиерей Серафим Слободской]. – Издание четвертое. – N. Y., 1987. – 372 с.
25. Захист прав споживачів: Наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу. – К. : Українсько-європейський центр з питань законодавства, 2003. – 10 с.
26. Защита прав потребителей общественными объединениями потребителей [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.lawsector.ru/data/norm1171/stran2.htm.
27. Звернення до Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України учасників Круглого столу «Хто захистить права громадян як споживачів в умовах фінансово-економічної кризи?» від 9 березня 2009 року [Електронний ресурс] // Всеукраїнська громадська організація «Союз споживачів України». – Режим доступу : http://consumerunion.org.ua/news.php?cat_id=3&art_id=524
28. Звєрєва О. Забезпечення міжгалузевої взаємодії правових норм з метою захисту прав споживачів / О. Звєрєва // Право України. – 2008. – № 6. – С. 19 - 22.
29. Звіт Програми розвитку ООН щодо виконання проекту «Спільнота споживачів та громадські організації» № ТАСІС 2005-7/115-406 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.undp.org.ua/cscn/filearea/attachments/1YearImplementationReport-Ukr.pdf.
30. Зименкова О. Н. Недобросовестные условия в договорах с потребителями: законодательство и практика зарубежных стран / Н. О. Зименкова // Основные институты гражданского права зарубежных стран. – М. : Норма, 1999. – 420 c.
31. Иваненко Л. Защита прав потребителей – дело международное [Електронний ресурс] / Лариса Иваненко, Елена Язвинская. – Режим доступу : //http://www.yurpractika.com/article.php?id=10001319.
32. Ирхин Ю. В. Взаимосвязь политики, морали и права / Ю. В. Ирхин // Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: «Політологія». – 1999. – № 1. – С. 7–15.
33. Іваненко Л. Реалізація права споживачів на придбання товару належної якості / Лариса Миколаївна Іваненко, Олена Миколаївна Язвінська // Право України. – 2003. – № 8. – С.73 - 77.
34. Іваненко Л. М. Наукове обґрунтування необхідності внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» / Л. М. Іваненко // Право України. – 2005. – № 5. – С.74-77.
35. Іваненко Л. М. Цивільно-правове забезпечення прав споживачів на належну якість товару : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Лариса Миколаївна Іваненко. – К., 1998. – 20 с.
36. Іваненко Л. М. Цивільно-правові засоби захисту прав споживачів (покупців): [Монографія] / Л. М. Іваненко. – К.: Юманна, 1998. – 224 с.
37. Іванюшенко В. В. Конституційне право людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля та його забезпечення в системі місцевого самоврядування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / В. В. Іванюшенко. – К., 2009. – 20 с.
38. Історія створення Всеукраїнської громадської організації «Союз споживачів України» [Електронний ресурс] // Всеукраїнська громадська організація «Союз споживачів України». – Режим доступу : http://consumerunion.org.ua/about.php?cat=history.
39. Кагал Т. Законодавство про захист прав споживачів у сфері якості товарів у системі законодавства України / Тарас Кагал // Право України. – 1998. – № 8. – С. 98 - 101.
40. Кагал Т. Функції державного управління в сфері захисту прав споживачів щодо якості товарів / Тарас Кагал // Право України. – 1999. – № 2. – С. 18-22.
41. Кагал Т. О. Організаційно-правові питання забезпечення захисту прав споживачів в сфері якості товарів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / Тарас Олексійович Кагал. – К., 1998. – 16 с.
42. Квятковская Т. Г. Проблемы совершенствования законодательства о защите прав потребителей в Республике Казахстан : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное честное право; гражданский процесс; арбитражный процесс» / Татьяна Григорьевна Квятковсткая. – Алматы, 2002. – 33 с.
43. Кейта-Станкевич Т. Эволюция защиты прав потребителей (мировой и отечественный опыт) [Електронний ресурс] / Тамара Кейта-Станкевич // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 2001. – № 2. – Режим доступу до журн. : http://evolutio.info/index.php?option=com_content&task=view&id=421&Itemid=52.
44. Керівні принципи захисту інтересів споживачів : Резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй № 248 від 9.04.1985 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.consumerinfo.org.ua/must_know/articles_rights/detail.php?ID= 4156.
45. Клочков В. Г. Роль прокурорского надзора в охране и защите прав и свобод человека / В. Г. Клочков // Государство и право, 2009. – № 2. – С. 55-64.
46. Козюбра М. Права людини і верховенство права / М. Козюбра // Право України. – 2010. – № 2. – С. 24-35.
47. Козюбра М. Теоретико-методологічні аспекти прав людини / М. Козюбра // Український часопис прав людини. – К. : Українська правнича фундація. – 1997. – № 3-4. – С. 7-11.
48. Колісникова Г. Загальна характеристика інституту «захисту прав споживачів» та його місце у системі права і в системі законодавства України / Г. Колісникова // Право України. – 2010. – № 1. – С. 189-193.
49. Колісникова Г. Право споживача на інформацію / Г. Колісникова // Право України. – 2010. – № 11. – С. 248 - 252.
50. Колісникова Г. Суб’єктний склад зобов’язання щодо відшкодування шкоди, завданої споживачу / Г. Колісникова // Право України. – 2010. – № 7. – С. 210 - 215.
51. Колодій А. М. Права людини і громадянина в Україні: навч. посіб. / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 336 с.
52. Конституционное право России : учебник / [И. В. Выдрин, М. С. Саликов, А. В. Сивопляс и др.] ; отв. ред.: А. Н. Кокотов, М. И. Кукушкин. – М. : Юристъ, 2003. – 537 с.
53. Конституционное право Украины : учеб. пособие / [Сост. : В. Д. Волков, Р. Ф. Гринюк, И. С Щебетун і др.]. – Донецк: ДонГУ, 2000. – 239 с.
54. Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погорілка. – К. : Наукова думка, 1999. – 734 с.
55. Конституційне право України: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / [За ред.: Ю. М. Тодики, В. С. Журавського]. – К. : Ін Юре, 2002. – 544 с.
56. Конституція Республіки Болгарія від 12 липня 1991 року // Конституции государств Европы : В 3 т. / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 1. – 824 с.
57. Конституція Грузії від 24 серпня 1995 року // Конституции государств Европы : в 3 т. / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 1. – 824 с.
58. Конституція Іспанії від 27 грудня 1978 року // Конституции государств Европы : в 3 т. / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 2. – 840 с.
59. Конституція Литовської Республіки від 25 жовтня 1992 року // Конституции государств Европы : в 3 т. / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 2. – 840 с.
60. Конституція Норвезького Королівства від 17 травня 1814 року // Конституции государств Европы : в 3 т. / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 2. – 840 с.
61. Конституція Республіки Польща від 2 квітня 1997 року // Конституции государств Европы : в 3 т. / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 2. – 840 с.
62. Конституція Республіки Португалія від 2 квітня 1976 року // Конституции государств Европы : в 3 т. / под общ. ред. Л. А. Окунькова. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 2. –840 с.
63. Конституція Республіки Узбекистан від 8 грудня 1992 року // Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. С. Головатий. – К. : Укр. Правн. Фундація ; Право, 1996. – 544 с.
64. Конституція України № 254к/96-ВР від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
65. Конституція України – основа реформування суспільства / [В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошовий, М. В. Цвік]. – Х. : Право, 1996. – 96 с.
66. Коршун Н. Ще одна точка зору на Закон «Про захист прав споживачів» / Н. Коршун // Український часопис прав людини. – К. : Українська правнича фундація. – 1995. – № 1. – С. 59-61.
67. Копиленко О. Л. Від Конституції України до Конституції АР Крим / Олександр Любимович Копиленко // Право України. – 1999. – № 3. – С. 9-15.
68. Копиленко О. Л. Міжнародно-правові стандарти в галузі прав людини в законодавстві України: до проблеми основних понять та періодизації / Олександр Любимович Копиленко // Юридичний вісник. – 1999. – № 1. – C. 63-69.
69. Копиленко О. Л. Науково-правові засади законодавчого процесу в Україні: питання теорії і практики / Олександр Любимович Копиленко // Спільна сесія Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України, Академії правових наук України, Інституту законодавства Верховної Ради України з питань розвитку правової системи та наукового забезпечення законотворчого процесу. – К. : Парламентське вид-во, 2005. – С. 86-101.
70. Копиленко О.Л. Парадокси застосування міжнародних стандартів у законодавстві України / Олександр Любимович Копиленко // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 2. – С. 50-57.
71. Косінов С. А. Теоретичні проблеми захисту прав споживачів в Україні за договором куплі-продажу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Станіслав Анатолійович Косінов. – Харків. – 1999. – 19 с.
72. Кравченко В. В. Конституційне право України : навч. посібник / В. В. Кравченко. – К. : Атіка, 2000. – 320 с.
73. Куделя Н. Правовий аналіз змін до законодавства України про захист прав споживачів / Наталя Куделя, Лариса Іваненко // Право України. – 2002. – № 9. – С.112-114.
74. Кутафин О. Е. Предмет конституционного права / Олег Емельянович Кутафин. – М. : Юристъ, 2001. – 444 с.
75. Лазаренко Л. А. Конституційне право на звернення людини і громадянина та його забезпечення в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / Л. А. Лазаренко. – К., 2010. – 21 с.
76. Левчук Л. Деякі питання удосконалення поняття «споживач» / Лада Ростиславівна Левчук // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 12. – С. 104-105.
77. Левчук Л. Р. Господарсько-правова відповідальність підприємців за порушення на споживчому ринку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.04 «Господарське право, господарсько-процесуальне право» / Лада Ростиславівна Левчук. – Донецьк. – 2008. – 19 с.
78. Левшина Т. Л. Основы законодательства о защите прав потребителей : Курс лекций / Т. Л. Левшина. – М. : Юридическая литература, 1994. – 160 с.
79. Локк Дж. Сочинения : В 3 т. / Джон Локк. – М. : Мысль, 1988. – Т.3. – 668 с.
80. Лучин В. О. Особенности конституционно-правовых отношений / В. О. Лучин // Правоведение. – 1987. – № 1. – С. 11-19.
81. Майданник О. О. Парламентський контроль в Україні / Олена Олексіївна Майданник. – К. : Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, 2004. – 320 с.
82. Марцеляк О. В. Інститут омбудсмана : теорія і практика : монографія / Олег Володимирович Марцеляк ; від. ред. О. Н. Ярмиш. – Х. : Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – 450 с.
83. Мацюк А. Р. Мера труда и мера потребления / А. Р. Мацюк, В. Ф. Сиренко, А. И. Щербак. – К. : Политиздат Украины, 1988. – 149 с.
84. Миронова Т. К. Право социального обеспечения и современные тенденции правового регулировании отношений в сфере социальной защиты : автореф. дис. на соиск. науч. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.05 «Трудовое право; право социального обеспечения» / Тамара Карловна Миронова. – М., 2008. – 54 с.
85. Митний кодекс України № 92-IV від 11.07.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 38-39. – Ст. 288.
86. Нелюбина Е. В. Понятие и место социальных прав в системе прав человека и гражданина / Е. В. Нелюбина // Государство и право. – 2009. – № 8. – С. 101-106.
87. Неподільність та взаємозалежність економічних, соціальних, культурних, цивільних та політичних прав : Резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй № 41/117 від 04.12.1986 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_303.
88. Никитин А. С. Дискуссии и обсуждения к вопросу о понятиях «охрана» и «защита» в российском праве / А. С. Никитин // Государство и право. – 2008. – № 4. – С. 21-26.
89. Носенко О. В. Інститути конституційного права України проблеми теорії та практики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / О. В. Носенко. – К., 2007. – 21 с.
90. О Концепции государственной политики по защите прав потребителей в Республике Беларусь : Постановление Кабинета Министров Республики Беларусь № 430 от 01.07.1996 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.levonevski.net/pravo/razdel5/num7/5d7555.html.
91. Об общих принципах регулирования защиты прав потребителей в государствах-учасниках Межправительственной Ассамблеи : Рекомендательный законодательный акт (принятый Постановлением Межпарламентской Ассамблеи государств-учасников СНД от 13.05.1995 г. Санкт-Петербург) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.iacis.ru/html/?id=22&pag=23&nid=1.
92. Общая теория государства и права : академ. курс : В 3 т. / [Н. Н. Вопленко, Ю. И Гревцов., В. Б. Исаков и др.] ; под общ. ред. М. Н. Марченко. – М. : Зерцало-М, 2001. – Т. 2. – 623 с.
93. Общая теория государства и права : академ. курс : В 3 т. / [В. В. Борисов, Н. В. Витрук, Н. Л. Гранат и др.] ; отв. ред. М. Н. Марченко. – М. : Зерцало-М, 2001. – Т. 3. – 518 с.
94. Оніщенко Н. М. Юридична відповідальність держави перед особою / Н. М. Оніщенко // Проблеми реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні : монографія / [О. В. Зайчук, Н. І. Карпачова, Н. М. Оніщенко та ін.] ; за ред.: Н. М. Оніщенко, О. В. Зайчука. – К. : Юридична думка, 2007. – 424 с.
95. Органи державної влади в Україні: структура, функції і тенденції розвитку : навч. посібник / [Н. Р. Нижник, С. Д. Дубенко, Н. Г. Плахотнюк та ін.] ; за заг. ред. Н. Р. Нижник. – К. : НІЧЛАВА, 2003. – 288 с.
96. Органи державної влади України : монографія / [В. Ф. Погорілко, Л. Т. Кривенко, Н. Г. Григорук та ін.] ; за ред. В. Ф. Погорілка. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – 592 с.
97. Орзих М. Ф. Современный конституционализм в Украине. Введение в украинское конституционное право / М. Ф. Орзих, А. Р. Крусяк. – К. : Алерта, 2006. – 289 с.
98. Осетинська Г. Законодавча регламентація зобов’язань з надання послуг за участю споживачів / Ганна Осетинська // Право України. – 2003. – № 11. – С. 130 - 133.
99. Осетинська Г. А. Захист прав споживачів: Проблеми розвитку законодавства України: монографія / Г. А. Осетинська. – К. : Інститут законодавчих передбачень і правової експертизи, 2002. – 128 с.
100. Осетинська Г. А. Цивільно-правовий захист прав споживачів за законодавством України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Г. А. Осетинська. – К., 2006. – 14 с.
101. Осика І. Правовий нігілізм та правова культура / Ірина Віталіївна Осика // Право України. – 2001. – № 7. – С. 98 - 101.
102. Основи законодавства України про охорону здоров’я : Закон України № 2801-ХІІ від 19.11.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19.
103. Основи конституційного права України : підруч. / [М. І. Козюбра, А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков та ін.] ; за ред. В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 288 с.
104. Пал Леслі А. Аналіз державної політики / Леслі А. Пал ; [пер. з англ. І. Дзюб]. – К. : Основи, 1999. – 422 с.
105. Перелік нормативно-правових актів, що застосовуються без державної реєстрації: [результати перевірки Міністерства юстиції України] : повідомлення прес-служби Міністерства юстиції України від 30.06.2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.minjust.gov.ua
106. Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини «Про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні», представлена 28 листопада 2000 року на пленарному засіданні Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ombudsman.kiev.ua/d_06_2.htm.
107. Письменна О. П. Правовідносини, що виникають у зв'язку з порушенням прав споживачів внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. П. Письменна. – Одеса, 2007. – 22 с.
108. Питання Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики : Указ Президента України № 225/2003 від 18.03.2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 12. – Ст. 529.
109. Питання Координаційної ради з питань захисту прав споживачів : Постанова Кабінету Міністрів України № 555 від 28.03.2007 р. // Офіційний вісник України. – 2007. – № 24. – Ст. 983.
110. Питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України № 370/2011 від 06.04.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/13340. html.
111. План проекту: Програма розвитку ООН «Спільнота споживачів та громадські об’єднання» (програмний рік 2004) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.undp.org.ua/cscn/filearea/attachments/CSCN-ProjectDocument-Ukr.pdf
112. Плахотнюк Н. Г. Інститут президентства в Україні: становлення та розвиток / Н. Г. Плахотнюк, В. І. Мельниченко. – К. : Максімус, 2004. – 224 с.
113. Погорілко В. Джерела конституційного права України: поняття, види і система / В. Погорілко, В. Федоренко // Право України. – 2002. – № 3. – С. 8 - 16.
114. Погорілко В. Роль і значення Конституції в українському правотворенні і розбудові держави / В. Погорілко // Вісник національної академії наук України. – 2005. – № 12. – С. 23 - 32.
115. Погорілко В. Ф. Конституційне право України: підручник / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко. – К. : Наукова думка; Прецедент, 2006. – 344 с.
116. Політика, право і влада в контексті трансформаційних процесів в Україні : монографія / [І. О. Кресіна, А. С Матвієнко, Н. М. Оніщенко та ін.]; за ред. І. О. Кресіної. – К. : Ін-т держ. і пр. ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. – 304 с.
117. Права споживача – захист і споживча практика в ЄС [Електронний ресурс] // Всеукраїнський портал споживчої інформації. – Режим доступу : http://www.consumerinfo.org.ua/must_know/articles_rights/detail.php?ID= 3954.
118. Права человека: учебник для вузов / отв. ред. Е. Н. Лукашева. – М. : НОРМА, 2003. – 573 с.
119. Про альтернативні види палива : Закон України № 1391-XIV від 14.01.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 12. – Ст. 94.
120. Про Антимонопольний комітет України : Закон України № 3659-XII від 26.11.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50. – Ст. 472.
121. Про безпечність та якість харчових продуктів : Закон України № 771/97-ВР від 23.12.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 19. – Ст. 98.
122. Про ветеринарну медицину : Закон України № 2498-ХІІ від 25.06.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 531.
123. Про видавничу справу : Закон України № 318/97-ВР від 5.06.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 32. – Ст. 206.
124. Про використання інструктивно-методичних рекомендацій щодо вивчення шкільних дисциплін у 2007/2008 навчальному році : Лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-361 від 11.06.2007 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ua-info.biz/legal/basepw/ua-wmpsut/index.htm.
125. Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції : Закон України № 1393-XIV від 14.01.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 12. – Ст. 95.
126. Про внесення змін до деяких законів України : Закон України № 2438-ІІІ від 24.05.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 31. – Ст. 150.
127. Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав споживачів : проект Закону України р/№ 5341 від 13.11.2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://gska2.rada.gov.ua/pls/ zweb_n/webproc4_1?pf3511=36523.
128. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки автомобілебудівної промисловості України : Закон України № 2778-ІІІ від 15.11.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 9. – Ст. 68.
129. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів : Закон України № 2741-VI від 02.12.2010 р. // Офіційний вісник України. – 2010. – № 101. – Ст. 3606.
130. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання інформації про вміст у продукції генетично модифікованих компонентів : Закон України № 1779-VI від 17.12.2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 9. – Ст. 84.
131. Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» : Закон України № 3161-IV від 1.12.2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 7. – Ст. 84.
132. Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів»