КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СУДОВОГО ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА В УКРАЇНІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

КРИЖАНОВСЬКИЙ ВАЛЕНТИН ЯКОВИЧ

УДК: 342.57

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СУДОВОГО ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.02 – конституційне право; муніципальне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
ПЕРЕЖНЯК Борис Аркадійович
кандидат юридичних наук,
доцент

Одеса – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СУДОВОГО ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА В УКРАЇНІ
11
1.1 Історіографія проблеми судового захисту прав і свобод людини і громадянина 11
1.2 Юридична природа і механізм забезпечення судового захисту прав і свобод людини і громадянина
18
1.3 Поняття та зміст конституційного права на судовий захист 34
Висновки до першого розділу 45
РОЗДІЛ 2. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ СУДОВОЇ ВЛАДИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
50
2.1 Конституційна юстиція як засіб захисту прав і свобод людини і громадянина 50
2.2 Конституційний Суд України в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина 71
2.3 Проблеми удосконалення судового захисту прав і свобод людини і громадянина на сучасному етапі державотворення в Україні 92
Висновки до другого розділу 133
РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ СУДОВОГО ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ ТА ЇХ ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ В СИСТЕМУ ПРАВОЗАХИСТУ В УКРАЇНІ
138
3.1 Міжнародні стандарти судового захисту прав і свобод людини та їх роль у підвищенні рівня національної системи правозахисту 138
3.2 Застосування практики Європейського суду з прав людини у контексті здійснення судочинства в Україні 161
Висновки до третього розділу 179
ВИСНОВКИ 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 186

ВСТУП

Актуальність теми. Суверенність Української держави є неможливою без неупередженого суду, який є гарантом законності. Судовий захист є найвищою формою гарантії прав людини. Саме тому у Конституції записано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантовано право звернутися до суду й оскаржити в суді рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб. У теперішній час судова форма захисту прав і свобод, а також інтересів людини і громадянина, що захищаються законом, є основною. Право на судовий захист є одним із найважливіших конституційних прав людини і громадянина, воно є гарантією інших прав і свобод. У цьому якраз і полягає його особлива і головна цінність.
Особливе місце у конституційно-правовому механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина посідає Конституційний Суд України. В умовах становлення правової, соціальної держави права і свободи людини і громадянина в діяльності Конституційного Суду є домінуючою цінністю, що визначає його сутність та призначення. Тому розвиток інституту Конституційного Суду пов'язаний з необхідністю утвердження конституційного правосуддя, що є га­рантом демократії, конституційної законності, захисту прав людини і громадянина.
Питання, пов’язані з правом на судовий захист, стали предметом дослідження ряда вчених: Ю. Грошевого, В. Долежана, І. Голосніченка, І. Марочкіна, С. Нечипорук, І. Факас (місце та роль судової влади у сфері захисту прав людини); П. Вовка, К. Кобилянського, В. Колісниченка (окремі проблеми здійснення прав громадян у сфері функціонування адміністративної юстиції);
І. Діра, Л. Липачової (окремі проблеми удосконалення здійснення судочинства в Україні в контексті практики Європейського суду з прав людини); Т. Бринь, А. Селіванова, А. Стрижака, Ю.Тодики, О. Марцеляка, А. Головіна, М. Тесленка (конституційне правосуддя і захист прав людини) та ін.
Проте, незважаючи на значну кількість робіт зарубіжних і вітчизняних дослідників, присвячених дослідженню проблем судового захисту прав і свобод людини і громадянина, більшість аспектів його проблематики залишається гостро дискусійними. Реалії сучасного державотворення в Україні, новий виток судово-правової, адміністративної і конституційної реформ вимагають подальшого удосконалення судового захисту у конституційно-правовому механізмі захисту прав і свобод громадян. Цього вимагає і євроінтеграційний курс України. Затвердженню судового захисту, покликаного не тільки відновлювати порушені права громадян, але й підвищувати відповідальність органів державної влади і посадових осіб з дотримання прав людини, повинні сприяти продовження нового етапу конституційної модернізації, судово-правової реформи та участь України в міжнародних договорах і конвенціях, насамперед, європейських.
Таким чином, недостатність теоретичних розробок, наявність практичних правових проблем, а отже, у зв'язку із цим нагальна необхідність проведення комплексного конституційно-правового дослідження проблеми судового захисту прав і свобод людини і громадянина обумовили вибір теми й мети дослідження, його наукову новизну й практичне значення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів наукових досліджень Національного університету «Одеська юридична академія» «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку української державності та права» (державний реєстраційний номер 0110U000671) та кафедри конституційного права Національного університету «Одеська юридична академія» «Конституційна модернізація та реформування в Україні».
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка концептуальних і прикладних проблем, пов'язаних зі зміцненням і розширенням конституційно-правових засад судового захисту прав і свобод людини і громадянина в умовах конституційної модернізації в Україні, з урахуванням євроінтеграційного курсу і прагненням максимальної імплементації міжнародних стандартів захисту прав людини в національну систему правозахисту.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких основних наукових задач:
охарактеризувати еволюцію політико-правової думки щодо проблеми судового захисту прав і свобод людини і громадянина;
визначити поняття та зміст механізму забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
охарактеризувати юридичну природу судового захисту прав і свобод людини і громадянина;
охарактеризувати особливості забезпечення захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина органами судової влади;
визначити місце, роль та значення Конституційного Суду України в механізмі захисту прав людини і громадянина;
визначити теоретико-правові засади запровадження інституту конституційної скарги в Україні;
охарактеризувати проблеми забезпечення розумного строку розгляду справ судами загальної юрисдикції;
обґрунтувати правове забезпечення виконання рішень судів як складової процесу реалізації права громадян на судовий захист;
оцінити застосування практики Європейського суду з прав людини у контексті здійснення судочинства в Україні;
обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення конституційно-правового механізму судового захисту прав і свобод людини і громадянина.
Об'єктом дисертаційного дослідження є судовий захист прав і свобод людини і громадянина як правове явище.
Предметом дисертаційного дослідження є конституційно-правові засади судового захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи. Підґрунтям дослідження є діалектичний метод наукового пізнання явищ дійсності у їх розвитку та взаємозв'язку (п. 1.1). Широкого застосування набув порівняльно-правовий метод при зіставленні положень чинного законодавства України, законопроектних норм із відповідними положеннями законодавства зарубіжних країн (п.п. 1.2; 1.3; 2.1; 2.2; р. 3). Статистичний метод використовувався для аналізу діяльності судів щодо застосування норм, які регулюють предметну підсудність (п.п. 2.2; 2.3; 3.2). Метод моделювання було застосовано при формулюванні пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення норм Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших актів (р.р. 2, 3). Застосовувалися також формально-логічний, структурно-функціональний, комплексний, юридичний аналіз, логічний та інші методи, які надали змогу комплексно та всебічно дослідити проблемні питання.
Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали праці як зарубіжних учених – В. Зорькіна, В. Кашепова, М. Матейковича, Н. Турищевої, І. Цимбаренко, так і вітчизняних учених – М. Аракеляна, І. Бакірової,
Ю. Барабаша, М. Баранець, В. Бойко, С. Головатого, Л. Григор’євої, А. Заєць, С. Ківалова, О. Климовича, М. Козюбри, О. Копиленка, Г. Макаренка,
В. Маляренка, І. Махнівського, М. Оніщука, Т. Пашука, Ю. Полянського,
Д. Притики, О. Пушкіної, П. Рабіновича, К. Ржепецької, В. Рожок, В. Стефанюка, О. Фрицького, Г. Чангулі, В. Шишкіна, Ю. Шемшученка. Роль конституційної юстиції в системі судового захисту прав і свобод людини, громадянина в Україні була предметом дослідження ряду вчених-правознавців і практичних працівників – В. Вознюка, В. Годованця, М. Гультая,
Ю. Дмитрієва, П. Євграфова, А. Івановської, В. Кампо, М. Костицького, А. Крусян, М. Орзіх, О. Петришина, А. Портнова, М. Савенка, М. Селівана,
А. Селіванова, В. Скоморохи, В. Тація, М. Тесленка, В. Тихого, П. Ткачука,
Т. Цимбалістої, Л. Чубар, В. Шаповала, С. Шевчука та ін.
Нормативну базу дослідження становлять Конституція України, Загальна декларація прав людини 1948 р., Конвенція про захист прав людини та основних свобод 1950 р., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р., інші міжнародно-правові документи, вітчизняне чинне законодавство.
Наукова новизна одержаних результатів. Робота є монографічним дослідженням, присвяченим проблемам удосконалення судового захисту прав і свобод людини і громадянина, особливо в умовах сучасної конституційної модернізації, нинішнього етапу судово-правової й адміністративної реформи. За результатами здійсненого дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, які запропонував особисто здобувач, зокрема:
уперше:
визначено особливості конституційного права людини і громадянина на судовий захист як фундаментального права кожної людини на відкритий, справедливий, гарантований державою розгляд і вирішення її справи у встановлені законом строки як самостійну систему гарантій забезпечення й охорони прав і свобод;
обґрунтовано, що для сучасного конституційного ладу України є властивою дія принципу універсальності права людини і громадянина на звернення за судовим захистом;
визначено механізм забезпечення судового захисту прав і свобод людини і громадянина як сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих, передбачених Конституцією і законами України організаційних, нормативно-правових та інших засобів матеріального, процесуального, примусового, стимулюючого характеру;
охарактеризовано нормативно-правовий механізм забезпечення судового захисту людини і громадянина, основними елементами якого є: 1) норми, передбачені Конституцією і законами України щодо права на судовий захист; 2) процесуальні норми; 3) юридична відповідальність за невиконання або неналежне виконання судових рішень; 4) пільги та заохочення як один із правових засобів, які сприяють ефективності виконання цього конституційного права; 5) правова культура і правосвідомість громадян та працівників судових органів, серед яких особливе місце посідає конституційна культура; 6) режим конституційної законності;
набули подальшого розвитку:
аргументація щодо підтримки необхідності запровадження в систему конституційного правосуддя інституту індивідуальної конституційної скарги, яка повинна стати поряд із конституційним зверненням однією з основних форм захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, особливим, субсидіарним інструментом захисту прав і свобод людини, у т.ч. й від порушень з боку держави;
аргументація особливого місця у загальнодержавному механізмі захисту прав та свобод людини і громадянина Конституційного Суду України;
аргументація положення про високу ефективність і результативність судового захисту виборчих прав громадян України в умовах минулих і майбутніх виборів та референдумів;
підтримка пропозиції про розробку Національної програми щодо адаптації законодавства України до міжнародних стандартів у галузі прав людини;
аргументація положення про якісно нове і важливе в умовах євроінтеграційного курсу місце Європейського суду з прав людини в національному механізмі захисту прав і свобод людини в Україні;
удосконалено:
розуміння судочинства як правового механізму захисту прав і свобод людини і громадянина;
класифікація ознак контрольної функції суду в національній системі правозахисту;
розуміння конституційної юрисдикції в її спрямованості на досягнення правового результату у застосуванні нормоконтролю з позиції панування у правовій державі верховенства права;
обґрунтовано необхідність:
доповнення ч. 2 ст. 147 Конституції України положенням: «є складовою загальнодержавного механізму захисту прав і свобод людини і громадянина»;
розробки і прийняття нової Концепції модернізації конституційного правосуддя, яка базується на визнанні Основним законом прав і свобод людини найвищою цінністю, шляхом перегляду і доповнення процедур, які мають забезпечити повний доступ до конституційного правосуддя;
сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення реалізації конституційного права на судовий захист прав і свобод людини і громадянина шляхом внесення змін до Конституції України та поточного законодавства.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що його положення, висновки й пропозиції можуть бути використані у:
науково-дослідній сфері – для подальших досліджень загальнотеоретичних питань з удосконалення реалізації конституційного права на судовий захист у судах різних інстанцій;
правотворчості – для доповнення й удосконалення законодавчих актів – Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ін., на базі яких здійснюється судовий захист прав і свобод людини і громадянина;
навчальному процесі – при викладанні дисциплін «Конституційне право України», «Конституційно-процесуальне право України» в Інституті підготовки професійних суддів Національного університету «Одеська юридична академія».
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження було апробовано на: 9-й (61-й) звітній науковій конференції професорсько-викладацького й аспірантського складу ОНЮА (м. Одеса, 26 квітня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Другі Прибузькі юридичні читання» (м. Миколаїв, 24–25 листопада 2006 р.); 10-й ювілейній звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії «Правове життя сучасної держави» (м. Одеса, 27–28 квітня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Генезис публічного права: від становлення до сучасності» (м. Миколаїв,
26–27 листопада 2010 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького складу НУ «Одеська юридична академія» «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 20–21 травня 2011 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького складу «Правове життя сучасної України», присвяченої 15-річчю Національного університету «Одеська юридична академія» та 165-річчю Одеської школи права (м. Одеса,
20–21 квітня 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Правове забезпечення ефективного виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» (м. Одеса, 15 вересня 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку державності та права», присвяченій 15-річчю Національного університету «Одеська юридична академія» та 165-річчю Одеської школи права (м. Одеса, 30 листопада 2012 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертаційного дослідження викладено у 10 публікаціях, 5 з яких розміщено у наукових фахових виданнях, що входять до затвердженого переліку.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У Висновках сформульовано найбільш суттєві результати і положення дослідження, наведено теоретичні узагальнення та авторську позицію щодо правового регулювання і шляхів удосконалення судового захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні.
1. Судова влада за своїм призначенням, функціональними особливостями має особливу перевагу між іншими гілками влади, оскільки не існує такої діяльності держави в особі її органів, яка не підлягала б судовому контролю. Частина 2 ст. 124 Конституції України закріплює, що юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. У контексті системи противаг судову владу характеризує юридична можливість впливати на рішення та дії законодавчої і виконавчої влади, «врівноважувати» їх.
Ці повноваження у повному обсязі, що надані суду й використовуються ним при здійсненні правосуддя, перетворюють його на могутню стабілізуючу силу, здатну, у першу чергу, захищати права і свободи людини і громадянина, оберігати суспільство від руйнівних соціальних спорів. Судовий захист, тобто право кожної людини на справедливий і відкритий розгляд її справи в суді, є основною юридичною гарантією прав і свобод людини.
2. Для сучасного конституційного ладу України є властивою дія принципу універсальності права людей на звернення за судовим захистом. В узагальненому вигляді цей принцип сформульовано у ч. 1 ст. 8 Конституції, відповідно до якої «звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується». Підтвердженням реальності запровадження в державно-правову практику України принципу універсальності права на звернення за судовим захистом є, по-перше, закріплення цього за кожною людиною (тобто громадянином України, особою без громадянства або громадянином іншої держави), по-друге, відсутність обмежень для використання цього права залежно від характеру юридичних спорів, по-третє, надання зацікавленим особам можливості захищати свої права і свободи від протиправних посягань не лише з боку інших фізичних та юридичних осіб, але й з боку органів держави, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
3. Право на судовий захист не підлягає жодним обмеженням, оскільки джерелом необмеженого права на судовий захист є безпосередньо Конституція України, яка зазначає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженими, крім випадків, передбачених Конституцією України, а конституційне право на судовий захист прав і свобод, зокрема, не може бути обмеженим навіть в умовах воєнного чи надзвичайного стану (ст. 64 Конституції України). Всі інші нормативно-правові акти (як законодавчі, так і підзаконні) можуть лише визначити порядок реалізації цього права, а не відмінити його чи встановити такі процедури, які ускладнили б або ж зробили по суті неможливою його реалізацію зацікавленими особами. Основоположною засадою всієї системи захисту прав та свобод людини визнано право на справедливий судовий розгляд, що включає такі складові елементи: право доступу до судової процедури; право на справедливий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом; право на публічний розгляд справи; право брати участь у судовому розгляді справи.
4. Конституційний Суд України є відносно новим спеціалізованим інститутом судової влади, покликаним надавати висновки щодо забезпечення верховенства Основного Закону, захисту конституційного ладу, прав і свобод людини і громадянина. У ході здійснення своїх повноважень Конституційний Суд зосереджується, насамперед, на тих положеннях, які безпосередньо чи опосередковано пов’язані із забезпеченням прав і свобод людини і громадянина або можуть їх обмежувати. Зокрема, за допомогою конституційного судочинства забезпечуються реалізація та захист основних прав і свобод людини і громадянина.
5. Функція конституційного контролю у сфері забезпечення прав і свобод людини, недопущення їх скасування чи звуження їх змісту, запобігання неконституційному їх обмеженню є надзвичайно важливою в діяльності Конституційного Суду України, необхідною передумовою стабільності конституційного ладу.
6. Сутність конституційної юрисдикції виявляється в її спрямованості на досягнення правового результату у застосуванні нормоконтролю з позицій панування у правовій державі верховенства права. Конституційний Суд України розглядається як владно-публічний інструмент, здатний забезпечити конституційну перевірку дотримання прав громадянина, їх охорону і захист з позицій верховенства права.
7. Запровадження інституту конституційної скарги є доцільним, якщо його предмет стосуватиметься порушення прав і свобод людини і громадянина, наданих і гарантованих Конституцією України. Порушення численних суб’єктивних прав та обов’язків, що постійно виникають залежно від трудової діяльності людей, характеру правовідносин, в які вони вступають, інших чинників, до предмета конституційної скарги належати не можуть. Щодо них чинне законодавство встановлює інший порядок оскарження, у широкому сенсі цього терміна (маються на увазі скарги у позасудовому порядку, позови у порядку здійснення цивільного судочинства чи господарського судочинства, адміністративні позови до адміністративних судів тощо). Таким чином, предмет конституційної скарги можуть становити спори, пов’язані з порушенням прав і свобод людини і громадянина.
8. Нагальною є проблема забезпечення розумного строку розгляду справ. Невирішеною залишається проблема невиконання або неналежного, насамперед несвоєчасного, виконання судових рішень. Із прийняттям Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», який зафіксував на законодавчому рівні систему інституційних та процедурних механізмів виконання рішень Європейського суду та запобігання новим порушенням Конвенції про захист прав і основних свобод 1950 р., створено основу для ефективного дотримання міжнародно-правових стандартів у сфері захисту прав людини.
9. При аналізі правової основи діяльності судових органів України у галузі захисту прав людини вбачається необхідним розширення тлумачення ст. 129 Конституції України у контексті того, що судді при здійсненні правосуддя повинні підкорятися не лише закону, але й рішенням Європейського суду з прав людини на рівні закону. Обґрунтовується, що державні органи повинні вживати необхідних та ефективних заходів, спрямованих на поновлення порушених прав (свобод) скаржника, а не очікувати рішення Європейського суду з прав людини по суті справи.
10. При висвітленні практики діяльності судових органів України підкреслюється обов’язок останніх у своїй діяльності враховувати судову практику Європейського суду з прав людини, у зв’язку з чим на державному рівні пропонується визначити офіційні джерела для оприлюднення рішень Європейського суду з прав людини.
11. За результатами дослідження проблематики застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у судовій практиці України виявлено такі перешкоди практики такого застосування: 1) відсутність у суддів достатніх знань норм міжнародного права і прецедентів Європейського суду з прав людини; 2) відсутність розуміння суддями особливої природи міжнародного прецеденту; 3) «неофіційний» переклад рішень Європейського суду з прав людини; 4) відсутність застосування судами відповідних положень Конвенції з підстав достатнього врегулювання питань, що розглядаються, нормами національного законодавства.
12. Запропоновано зміни та доповнення до:
а) Конституції України:
доповнити
ч. 1 ст. 93 таким змістом: «і Верховному Суду України»
ч. 2 ст. 147 таким змістом: «є складовою загальнодержавного механізму прав і свобод людини і громадянина»
удосконалити
формулювання ч. 2 ст. 124, виклавши її в редакції: «Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в Україні»;ц
б) Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р:
доповнити
частиною 4 ст. 1 «Судова влада» такого змісту: «Судова влада реалізується шляхом правосуддя, судово-конституційного контролю та судово-адміністративного контролю».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод людини і громадянина : навч. посібник / Ієрусалімова І.О., Павлик П.М., Удовенко Ж.В.
– К. : Знання, 2007. – 223 с.
2. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / С.С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1966. – 172 с.
3. Алмаші М.М. Захист прав національних меншин в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02
/ М.М. Алмаші. Національна академія внутрішніх справ України. – К, 2004.
– 18 с.
4. Альне де Рибемон против Франции: Решение Евросуда по правам человека от 10.02.1995 г. // Европейский суд по правам человека. Избр. Решения : в 2 т. – Т. 2 / под ред. В.А. Туманова. – М. : НОРМА, 2000. – 326 с.
5. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції в 2001 році за данними судової статистики // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 4.
6. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2008 р. // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 5 (105). – С. 30-38.
7. Аракелян М. Забезпечення конституційного права людини на захист прав і свобод судом / М. Аракелян // Право України. – 2006. – № 3.
– С. 17-22.
8. Архів Конституційного Суду України. – Справа № 1-15/2002.
9. Банчук О.А. Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод до процеду¬ри здійснення судочинства / О.А. Банчук, О.Р. Куйбіда. – К. : ІКЦ «Леста», 2005. – 84 с.
10. Баранець М.М. Права людини як суб’єкт судового захисту
/ М.М. Баранець // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць. – О. : Юрид. л-ра, 2002. – Вип. 13-14. – С. 116-121.
11. Боброва Н.А. Конституционный строй и конституционализм в России : монография / Н.А. Боброва. – М. : ЮНИТИ-ДАНА ; Закон и право, 2003. – 264 с.
12. Бобылев А.И. Вопросы общей теории экологического права
/ А.И. Бобылев, С.А. Балашенко. – Минск, 1991. – 460 с.
13. Богаченко-Мишевский А. Исполнение по-европейски. Анализ Закона Украины «Об исполнении решений и применении практики Европейского суда по правам человека» / А. Богаченко-Мишевский
// Юридическая практика. – 2006. – № 14 (432). – 4 апр.
14. Бойко В.Ф. Конституція України і становлення незалежної судової влади / В.Ф. Бойко // Вісник Верховного Суду України. – 1999. – № 3. – С. 2-5.
15. Бойко В.Ф. Суддя як центральна фігура в судовій реформі
/ В.Ф. Бойко // Вісник Верховного Суду України. – 2000. – С. 34-39.
16. Большой юридический словарь. – М., 1997. – 766 с.
17. Брежнев О.В. Судебный конституционный контроль при реализации инициативы проведения референдума Российской Федерации и его назначении: проблемы правового регулирования / О.В. Брежнев // Государство и право. – 2010. – № 3. – С. 5-12.
18. Бринь Т.О. Конституційний Суд України в механізмі захисту і забезпечення прав і свобод людини і громадянина : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 / Т.О. Бринь. – Х., 2010. – 19 с.
19. Букач В.В. Конституційні політичні права та свободи людини і громадянина в Україні : монографія / В.В. Букач, А.Ю. Олійник. – Д.
: Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2006. – 274 с.
20. Бурков А.Л. Судебная защита прав граждан от незаконных нормативных актов / А.Л. Бурков. – Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 2005.
– 178 с.
21. Буроменський М.В. Звернення до Європейського Суду з прав людини: практика Суду і особливості українського законодавства
/ М.В. Буроменський. – Х., 2000. – 450 с.
22. Варфоломеева Т.В. Криминалистака и процесуальная деятельность зашийника / Т.В. Варфоломеева. – К., 1987. – 636 с.
23. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. акад. HAH України Ю.С. Шемшученка. – К. : Юрид. думка, 2007. – 866 с.
24. Великий тлумачний словник сучасної української мови; уклад. і голов. ред. В.Т. Бусол. – К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2003. – 680 с.
25. Веніславський Ф. В. Взаємовідносини державно-владних інституцій в аспекті забезпечення стабільності конституційного ладу України
/ Ф.В. Веніславський // Проблеми законності : респ. міжвідом. наук. зб. – X. : Нац. юрид. акад. України, 2008. – Вип. 93. – С. 384-390.
26. Вильдхабер Л. Эффективная система зашиты прав человека в Европе будет стоить национальной власти дороже и дороже (из выступления на международном семинаре в г. Осло в октябре 2004 года) / Л. Вильдхабер // Сайт Харьковской правозащитной группы. [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – http://www.khpg.org
27. Виноградова О. Законодавче забезпечення участі України у діяльності Міжнародного кримінального суду / О. Виноградова // Адвокат.
– 2002. – № 2-3. – С. 6-8.
28. Віденська конвенція про право міжнародних договорів
від 23.05.1969 р. // Відомості Верховної Ради Української PCP. – 1986. – № 17.
– Ст. 343.
29. Вовк П.В. Захист прав, свобод та інтересів громадян в адміністративному суді першої інстанції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / П.В. Вовк. – О. : ОНЮА, 2009.
– 22 с.
30. Вознюк В. Практика вирішення Конституційним Судом України деяких проблем щодо захисту прав і свобод людини згідно з чинним Кримінальним кодексом України / В. Вознюк // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. – № 5. – С. 70-75.
31. Вознюк М. Оскарження дій органів досудового слідства // Юрид. вісн. України. – 2002. – № 12. – С. 65-69.
32. Воронцов А.В. Захист прав та законних інтересів людини під час відправлення правосуддя за чинним кримінальним законодавством України і шляхи його удосконалення / А.В. Воронцов // Актуальні пробл. політики : зб. наук. праць. – О. : Юрид. л-ра, 2002. – Вип. 13-14. – С. 368-373.
33. Вышеславцев В.П. Кризис культури. Марксизм. Неосоциализм. Неолиберализм / В.П. Вышеславцев. – Нью-Йорк, 1982. – 400 с.
34. Гергелійник В.О. Правові проблеми становлення і функціонування конституцій¬ної юстиції в Україні : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.02
/ Гергелійник В.О. – К., 1999. – 203 с.
35. Головін А.С. Захист прав і свобод людини і громадянина при здійсненні правосуддя в рішеннях Конституційного Суду України
/ А.С. Головін. – К. : Логос, 2011. – 307 с.
36. Гомьен Д. Европейская конвенция о правах человека и Европейская социальная хартия: право и практика / Д. Гомьен, Д. Харрис, Л. Зваак. – М.
: Изд-во МНИМП, 1998. – С. 273-279.
37. Горностай К. Захист, охорона, гарантії прав і свобод людини і громадянина: співвідношення понять // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – Вип. 12. – С. 48-52.
38. Городовенко В.В. Незалежність суддів і моральні засади суддівської професії / В.В. Городовенко // Вісн. Верховного Суду України.
– 1999. – С. 43-48.
39. Грачев Н.А. Судебная защита экономических прав и свобод личности: конституционный аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02. / Н.А. Грачев. Рос. акад. правосудия. – М., 2007. – 24 с.
40. Григор’єва Л.І. Принцип незалежності судової влади та гарантії судового захисту прав і свобод людини і громадянина / Л.І. Григор’єва // Вісник Верховного Суду України. – 1999. – № 4. – С. 5-9.
41. Гусейнов Л.Г. Международная ответственность государства за нарушение прав человека / Л.Г. Гусейнов. – К., 2000. – 300 с.
42. Дані та звіти за окремими дослідженнями проекту ШАГО : Україна: верховенство права щодо судової системи 2007–2009 років. – К., 2009. – Док. 3.
43. Де Сальвиа М. Преце¬денты Европейского суда по правам человека. Руководящие принципы суд. практики, относящейся к Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод : Суд. практика с 1960 по 2002 гг.
/ М. Де Сальвиа. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – С. 336-372.
44. Демиденко В.О. Утвердження і забезпечення конституційних прав та свобод людини й громадянина в діяльності міліції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 / В.О. Демиденко. Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2002. – 20 с.
45. Домбровська О.В. Конституційне право на життя людини і громадянина та забезпечення його реалізації органами внутрішніх справ
: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид наук : спец. 12.00.02
/ О.В. Домбровська. Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2005. – 21 с.
46. Драч М. Рада Європи: Україна зневажає рішення судів / М. Драч
// Веб-сайт інформаційної служби «Радіо Свобода». [Електронний ресурс].
– Режим доступу. – http://www.radiosvoboda.org/content/article/812567.html
47. Дуліна Н.С. Права людини та правова держава / Н.С. Дуліна
// Актуальні пробл. політики. – 2001. – Вип. 13-14. – С. 701-705.
48. Европейский суд по правам человека. Избранные решения. – М.
: Норма, 2000. – Т. 1. – 695 с.
49. Євграфов П. Правотлумачна діяльність Європейського суду з прав людини і її значення для України / П. Євграфов, В. Тихий // Юридичний вісник України. – 2005. – № 44. – С. 4-7.
50. Жуйков В.М. Судебная защита прав граждан и юридических лиц
/ В.М. Жуйков. – М. : Городец, 1997. – 318 с.
51. Заєць А. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні / А. Заєць // Держава і право : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. Корецького НАН України. – Вип. 13.
– С. 143-151.
52. Зайцев Ю.Є. Забезпечення права на справедливий судовий розгляд у світлі Європейської конвенції з прав людини / Ю.Є. Зайцев // Бюлетень Міністерства Юстиції України. – 2008. – № 11 (11-12). – С. 242-245.
53. Звіт щодо запитів на інформацію, які надійшли до конституційного Суду України (станом на 1.11.2012 р.) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/…/191427
54. Зимненко Б.Л. Решения Европейского суда по правам человека и правовая система Российской Федерации / Б.Л. Зимненко // Государство и право. – 2008. – № 7. – С. 33-39.
55. Інформаційно-аналітичні матеріали діяльності ДСА України з питань організаційного забезпе¬чення діяльності судів. – К. : ІХ з’їзд суддів, 13-14 лист. 2008 р. – С. 22-35.
56. Кабышев В.Т. Становление конституционного строя России
/ В.Т. Кабышев. – Саратов : Абрис, 1993. – 186 с.
57. Кампо В. Європейська конвенція 1950 року та проблеми захисту прав громадян у діяльності Конституційного Суду України / В. Кампо // Вісник Конституційного Суду України. – 2011. – № 4-5. – С. 104-113.
58. Карпачова Н. Міжнародні стандарти у галузі прав і свобод людини та проблеми їх реалізації в Україні / Н. Карпачова // Право України. – 2009.
– № 4. – С. 4-21.
59. Карташкин В.А. Как подать жалобу в Европейский Суд по правам человека: Комментарий к правилам обращения в органы Совета Европы по защите прав человека / Комиссия по правам человека при
Президенте РФ / В.А. Карташкин. – М. : Норма-Инфра-М, 1998. – 46 с.
60. Кашепов В.П. Институт судебной защиты прав и свобод граждан и средства ее реализации / В.П. Кашепов // Государство и право. – 1998. – № 2.
– С. 4-8.
61. Кивалов С. В. Испытание законом / С В. Кивалов. – О. : Юрид. л-ра, 2009. – 472 с.
62. Ківалов C.B. Актуальні проблеми судового захисту прав людини в Україні і міжнародні стандарти / С.В. Ківалов // Актуальні пробл. політики : зб. наук. праць. – О. : Юрид. л-ра., 2005. – Вип. 34. – С. 4-11.
63. Ківалов С.В. Захист Конституційним Судом України прав і свобод людини і громадянина: можливості та проблеми / С.В. Ківалов // Актуальні пробл. держави і права : зб. наук. праць. – Вип. 61 / редкол. : С.В.Ківалов (голов. ред.) та ін.; відп. за вип. В.М.Дрьомін. – О. : Юрид. л-ра, 2011. – С. 7-16.
64. Климович О. Система національних засобів захисту прав людини
(в контексті положень Конвенції про захист прав і основних свобод людини)
/ О. Климович // Право України. – 2001. – № 1. – С. 34-49.
65. Кобилянський К.М. Право фізичної особи на судовий захист в адміністративному суді : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / К.М. Кобилянський. – О. : ОНЮА, 2010. – 19 с.
66. Коваль І. Право на справедливий суд: практика Європейського суду з прав людини щодо України / І. Коваль // Право України. – 2006. – № 10.
– С. 132-137.
67. Коваль М.В. Поняття та умови реалізації в Україні права на звернення людини і громадянина за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародник судових установ / М.В. Коваль, Л.М. Липачова
// Держава і право : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. Корецького НАН України, 2009. – Вип. 6. – С. 152-158.
68. Кодекс адміністративного судочинства України : Закон України
від 06.07.2005 р. № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України України.
– 2005. – № 35-36, № 37. – Ст. 446.
69. Колесніченко В. Особливості розгляду судами спорів, що виникають при застосуванні виборчого законодавства України
/ В. Колесніченко // Юрид. вісник. – 2007. – № 1. – С. 39-47.
70. Колісник О.В. Удосконалення здійснення судочинства в Україні в контексті практики Європейського Суду з прав людини / О.В. Колісник // Наук. вісн. Чернівецьк. ун-ту., 2008. – Вип. 474. Правознавство. – С. 50-58.
71. Колісниченко В.М. Роль судової влади у захисті виборчих прав
: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.10
/ В.М. Колісниченко. – О. : ОНЮА, 2009. – 21 с.
72. Колодій A.M. Державне будівництво і місцеве самовря¬дування в Україні : підручник / за ред. Я.Ю. Кондратьева ; А.М. Колодій, А.Ю. Олійник.
– К. : Юрінком Інтер, 2003. – 638 с.
73. Колодій A.M. Права людини і громадянина в Україні : навч. посіб.
/ A.M. Колодій, А.Ю. Олійник. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.
74. Кононенко В. Рішення Європейського суду з прав людини як прецедент тлумачення Конвенції про захист прав людини та основних свобод
/ В. Кононенко // Право України. – 2008. – № 3. – С. 130-137.
75. Кононенко В.І. Неупередженість суддів / В.І. Кононенко // Вісн. Верховного Суду України. – 2002. – № 4. – С. 25-28.
76. Кононенко О. Правове забезпечення виконання судових рішень
/ О. Кононенко // Право України. – 1998. – № 9. – С. 16-22.
77. Конституційне право зарубіжних країн : навч. посібн.
/ М.С [Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та ін.] ; за заг. ред. В.О. Ріяки.
– 2-ге вид., допов. і перероб. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 738 с.
78. Конституційне право України : підруч. / за ред. В.Ф. Погорілка.
– К., 1999. – 506.
79. Конституційне право України : підруч. для студ. вищ. навч. закл.
/ за ред. академіка АПрН України, докт. юрид. наук, проф. Ю.М. Тодики, докт. юрид. і політ. наук, проф. В.С. Журавського. – К. : Видав. Дім «Ін Юре», 2002.
– 684 с.
80. Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р.
// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
81. Концепція удосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні : Указ Президента України від 10.05.2006 р.
// [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – http://zakon1:rada.gov.ua/egi-bin/Laws/main.egirnteg=361%2F2006
82. Копейчиков В.В. Социализм: демократия, личность, права человека / В.В. Копейчиков, З.И. Сущук. – К. : Вища шк., 1983. – 377 с.
83. Костецький М. Правові проблеми судового захисту прав людини і громадянина в Конституційному Суді України / М. Костецький, В. Годованець // // Держава і право : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. Корецького НАН України, 2001. – Вип. 13. – С. 125-131.
84. Костицький М. Правові проблеми судового захисту прав людини і громадянина в Конституційному Суді України / М. Костицький // Вісн. Конституційного Суду України. – 2002. – № 3. – С. 56-64.
85. Красавчиков Л.О. Гражданско-правовая охрана личной жизни совет¬ских граждан : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук
: спец. 12.00.03 / Л.О. Красавчиков. – Свердловск, 1979. – 22 с.
86. Крусян А.Р. Роль конституційної юстиції у системі сучасного українського конституціоналізму / А.Р. Крусян // Вісн. Конституційного Суду України. – 2011. – № 3. – С. 77-88.
87. Кряжков В.А. Конституционная юсти¬ция в Российской Федерации
/ В.А. Кряжков, Л.В. Лазарев. – М. : БЕК, 1988. – 462 с.
88. Куц Г. Застосування норм Європейської конвенції та прецедентної практики Європейського суду з прав людини судами України / Г. Куц // Право України. – 2002. – № 2. – С. 20-26.
89. Лапка О.С. Соціально-правовий захист працівників міліції України (адміністративно-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. степеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / О.С. Лапка. Академія державної податкової служби України. – Ірпінь, 2003. – 19 с.
90. Лебедев В.М. Судебная власть в современной России: проблемы становлення и развития / В.М. Лебедев. – СПб., 2001. – 520 с.
91. Летнянчин Л.І. Конституційні обов'язки людини і громадянина в Укра¬їні: проблеми теорії і практики : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02
/ Л.І. Лентянчин. Націон. юрид. академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2002. – 228 с.
92. Лєсогоров М.М. Виконання судових рішень як інститут гарантії захисту прав людини / М.М. Лєсогоров // Актуальні пробл. політики : зб. наук. праць. – О. : Юрид. л-ра, 2002. – Вип. 13-14. – С. 113-119.
93. Лисенков О.С. Основні методи і принципи інтерпретації Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року в судовій практиці Європейського суду з прав людини : наук.-практ. коментар
/ О.С. Лисенков. – К., 2004. – 124 с.
94. Маляренко В. Про рівень правосуддя в державі та повагу до суду
/ В. Маляренко // Право України. – 2004. – № 1. – С. 4-10.
95. Маляренко В.Т. Межі використання обвинуваченим права на захист (окремі аспекти) / В.Т. Маляренко // Вісн. Верховного Суду України. – 2000. – № 83. – С. 20-28.
96. Мармазов В. Європейська Конвенція про захист основних свобод людини як специфічний об’єкт судового тлумачення / В. Мармазов // Право України. – 2002. – № 10. – С. 33-37.
97. Марченко Р. Украинские судьи примерят европейскую мантию
/ Р. Марченко // Зеркало недели. – 2006. – № 12 (591). – 1-7 апр.
98. Матейкович М.С. Защита избирательных прав граждан в Российской Федерации / М.С. Матейкович. – М. : Изд-во МГУ, 2003. – 304 с.
99. Матузов Н.И. Теория государства и права : курс лекцій
/ Н.И. Матузов, А.В. Малько. – М. : Юристь, 1997. – 560 с.
100. Медведчук В. Питання ефективності чинного законодавства
/ В. Медведчук // Право України. – 1998. – № 6. – С. 65-71.
101. Международные акты о правах человека : сб. докум. – М., 1999.
– 564 с.
102. Международные акты о правах человека : сб. докум. / сост. и вступ. ст. : Карташкин В.А., Лукашева Е.А. – М. : Норма, Инфра-М, 1998. – 784 c.
103. Михайленко А.Р. Расследование преступлений. Законность и обеспечение прав граждан / А.Р. Михайленко. – К. : Юрінком Інтер, 1999.
– 300 с.
104. Михайлюта О. Огляд міжнародної конференції «Захист прав людини органами конституційної юстиції: можливості і проблеми індивідуального доступу» (16 вересня 2011 р., м. Київ) / О. Михайлюта // Вісн. Конституційного Суду України. – 2012. – № 6. – С. 189-192.
105. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р.
// Вісн. Конституційного Суду України. –1998. – № 1. – С. 34-38.
106. Міхеєнко М.М. Кримінальний процес України / М.М. Міхеєнко, В.Т. Нор, В.П. Шибіко. – К., 1999. – 736 с.
107. Молдован В.В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США / В.В. Молдован, А.В. Молдован. – К., 1999. – 572 с.
108. Мурашин О.Г. Акти прямого народовладдя у правовій системі
/ О.Г. Мурашин. – К. : Знання, 1999. – 182 с.
109. Наливайко О.І. Правовий захист людини як предмет дослідження за¬гальної теорії права / О.І. Наливайко // Держава і право : зб. наук. праць. – К.
: Ін-т держави і права ім. Корецького НАН України, 2001. – Вип. 12. – С. 131-134.
110. «Недоторканність» відміняється // Юрид. вісник України. – 2001.
– № 4. – С. 16-20.
111. Офіційний переклад Конвенції та протоколів до неї, затверджено Міністерством юстиції України та Міністерством закордонних справ
від 27.01.2006 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу. –
// http://www.rada.gov.ua
112. О принципах гражданского судопроизводства, направленных на усовершенствование судебной системы : Рекоменд. № R (84) 5 Комитету Министров РЕ от 28.02.1984 г. // Организация и деятельность адвокатуры в России / сост. : В.М. Ануфриев, С.Н. Гаврилов. – М. : Юриспруденция, 2001.
– 103 с.
113. О путях облегчения доступа к правосудию: Рекоменд. № R (81)7 Комитета Министров РЕ від 14.05.1981 г. // Органи¬зация и деятельность адвокатуры в России / сост. : В.М. Ануфриев, С.Н. Гаврилов. – М.
: Юриспруденция, 2001. – 103 с.
114. Общая теория государства и права. Академический курс : в 2 т.
/ учеб. для вузов ; отв. ред. М.Н. Марченко; МГУ им. Ломоносова. – М.
: Зерцало, 2000. – Т. 2. Теория права. – С. 434-438.
115. Общая теория права и государства : учебн. для юрид. вузов
/ B.C. Афанасьев, В.В. Лазарев. – М. : Юрист, 1994. – 406 с.
116. Общая характеристика прав человека / отв. ред. Е.А. Лукашева.
– М. : Норма, 1996. – 220 с.
117. Овсепян Ж.И. Судебный конституци¬онный контроль в зарубежных странах : правовая защита конституций / Ж.И. Овсепян. – Ростов-на/Д.
: Литера-Д, 1992. – 320 с.
118. Олейник А.Е. Совершенствование деятельности милиции по обеспе¬чению конституционных прав неприкосновенности личности, жилища совет¬ских граждан и охраны их личной жизни / А.Е. Олейник. – К., 1986.
– 254 с.
119. Олійник А.Ю. Механізм, форми, методи, особливості забезпечення ор¬ганами внутрішніх справ реалізації прав людини і громадянина : лекція
/ А.Ю. Олійник. – К. : НАВСУ, 1997. – 255 с.
120. Олійник А.Ю. Теорія держави і права : навч. посіб. / А.Ю. Олійник, С.Д. Гусарєв, О.Л. Слюсаренко. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 346 с.
121. Олійник А.Ю. Механізм забезпечення конституційної недоторканності в Україні / А.Ю. Олійник, Н.В. Іларіонова // Вісн. Академії праці і соц. відносин Феде¬рації профспілок України. – 2002. – № 6. – С. 16-21.
122. Омельченко Г. Питання захисту конституційних прав людини в кримінальному судочинстві / Г. Омельченко // Право України. – 1997. – № 3.
– С. 10-16.
123. Оніщук М. Невиконання рішень національних судів нам дорого обходиться… / М. Оніщук // Офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – http://www.minjust.gov.ua/0/21803.
124. Оніщук М. Проблеми забезпечення прав людини в Україні:
від Загальної декларації прав людини – до сьогодення / М. Оніщук // Право України. – 2009. – № 4. – С. 29-35.
125. Орзих М.Ф. Судебная власть в механизме защиты прав человека: доктрина и практика / М.Ф. Орзих // Юрид. вісник. – 2001. – № 4. – С. 115-122.
126. Осетинський А. Сучасні проблеми реформування системи правосуддя у контексті адаптації до європейських стандартів / А. Осетинський // Право України. – 2008. – № 4. – С. 3-10.
127. Основи демократії: Права людини та їх забезпечення в умовах суспільних змін : навч. посіб. / О.В. Філонов, В.М. Субботін, В.В. Пашутін,
І.Я. Тодорова. – 2-е вид. – К. : Знання, 2008. – 215 с.
128. Ответственность за нарушение избирательных прав граждан в законодательстве зарубежных стран. – М., 2005. – 422 с.
129. Павлюнець проти України : Рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005 р. // [Електронний ре¬сурс]. – Режим доступу.
– http://www.minjust.gov.ua/files/Pavlulinets.zip
130. Паліюк В. Запровадження європейських стандартів у галузі прав людини в українську судову практику / В. Паліюк // Юрид. журнал. – 2008.
– № 7 (№ 7-8). – С. 79.
131. Паліюк В.П. Врахування особливостей Конвенції про захист прав людини та основних свобод при їх застосуванні судами України / В.П. Паліюк
// Актуальні пробл. політики : зб. наук. праць. – Одеська національна юридична академія / голов. ред.: С.В. Ківалов ; відп. за вип. Л.І. Кормич. – Вип. 13-14.
– О. : Юрид. л-ра., 2002. – С. 28-39.
132. Паліюк В.П. Застосування судами України Конвенції про захист прав людини та основних свобод / В.П. Палюк. – К. : Фенікс, 2004. – 386 с.
133. Пашук Т.І. Право людини на ефективний державний захист її прав та свобод : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / Т.І. Пашук. Львів. націон. ун-т ім. Івана Франка. – Л., 2006. – 19 с.
134. Погорілко В.Ф. Основи конституційного ладу України
/ В.Ф. Погорілко. – К. : Ін-Юре, 1997. – 40 с.
135. Погорілко В.Ф. Конституційне право України : навч. вид.
/ В.Ф. Погорілко. – К., 2003. –733 с.
136. Погорілко В.Ф. Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика (нормативні доку¬менти та коментарі) : монографія / В.Ф. Погорілко.
– К., 2003. – 652 с.
137. Портнов А.В. Запровадження інституту конституційної скарги в Україні: теоре¬тичні та правові проблеми, шляхи їх вирішення / А.В. Портнов
// Форум права. – 2009. – № 1. – С. 450–456 ; [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-1/09pavsiv.pdf
138. Постанова окружного адміністративного суду міста Києва
від 24.02.2009 р. № 5/573 // [Електронний ресурс] – Режим доступу.
– http://www.reyestr.court.gov.ua
139. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – 820 с.
140. Права человека : учебн. для вузов / ответ. ред. – член-корр. РАН, докт юрид. наук Е.А. Лукашова. – М., 2000. – 740 с.
141. Притика Д. Судова незалежність: етика і проблеми корупції
/ Д. Притика // Право України. – 2001. – № 6. – С. 16-18.
142. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини : Закон України від 23.02.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 30. – Ст. 260.
143. Про Державний бюджет України на 2001 р. : Закон України
від 7.12.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 2-3. – Ст. 10.
144. Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» : Закон України від 17.04.2001 р. // Офіц. вісн. України.
– 2001. – № 13. – Ст. 141.
145. Про деякі питан¬ня, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і судді : Постанова Верхового Суду України від 12.06.2009 р. № 6 // Вісн. Верховного Суду України. – 2009. – № 7. – С. 15-17.
146. Про затвердження Плану заходів на 2006 рік щодо вдосконалення судового устрою та забезпечення справедливого судо¬чинства в Україні відповідно до європейських стандартів : Указ Президента України
від 20.03.2006 р. № 242/2006 // Уряд. кур’єр. – 2006. – № 91. – 18 трав.
147. Про затвердження Положення про Департамент державної виконавчої служби : Постанова Кабінету Міністрів України від 3.07.2005 р.
№ 711 // Офіційний веб-сайт Департаменту державної виконавчої служби. [Електронний ресурс] – Режим доступу. – http://www.dvs.gov.ua/ document/normal/1159365902
148. Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України
: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.11.2006 р. № 1577 // Офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – http://www.minjust.gov.ua/0/33
149. Про Конституційний Суд України : Закон України 16.10.1996 р.
// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
150. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України : Закон України
від 7.10.2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 10. – Ст. 63.
151. Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів : Указ Президента від 10 трав. 2006 р. № 361/2006 // Офіційне інтернет-представництво Президента України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/4333.html.
152. Про порядок захисту права особи на судовий розгляд протягом розумного строку : проект Закону України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – http\\www.minjust.gov.ua/0/law_plan_2006
153. Про ратифікацію Конвенції про захист прав та основних свобод людини 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції
: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 40. – Ст. 263.
154. Про роль Європейської конвенції з прав людини в університетській освіті та професійній підготовці : Рекомендація Rec (2004)4 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам від 12.05.2004 р. // Практика Європейсько¬го суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 2004. – № 4. – С. 19-25.
155. Про судоустрій і статус суддів : Закон України вiд 07.07.2010 р.
№ 2453-VI // Офіційний вісник України. – 2010. – № 55. – Ст. 1900.
156. Про третейські суди : Закон України від 11.05.2004 р. // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 27. – Ст. 1540.
157. Проблеми реалізації Конституції Украї¬ни: теорія і практика
: монографія / відп. ред. В. Ф. Погорілко. – К. : Ін-т держави і права
ім. В.М. Корецького НАН України ; А.С.К., 2003. – 652 с.
158. Проблеми теорії та практики цивільного судочинства : монографія
/ [В.В. Комаров, В.І. Тертишніков, В.В. Баранкова та ін.] ; за заг. ред. проф. В.В. Комарова. – X. : Харків юридичний, 2008. – 584 с.
159. Прокопенко О.Б. Деякі питання забезпечення розумного строку розгляду справ судами загальної юрисдикції / О.Б. Прокопенко // Проблеми законності. – 2010. – № 107. – С. 16.
160. Пьерсак против Бельгии. Извлечения из судебного решения
от 10 октября 1982 г. // Российская юстиция. – 1999. – № 12. – С. 50-66.
161. Рабінович П. Вплив рішень Європейського суду з прав людини на національну юридичну практику (спроба порі¬вняльної характеристики)
/ П. Рабінович // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 2000. – № 1. – С. 193-199.
162. Рабінович П.М. Державна влада / П.М. Рабінович // Юридична енциклопедія : в 6 т. – Т. 2 / [ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.] – К. : Укр. енцикл., 1999. – Т. 2. – С. 85-86.
163. Рабінович П.М. Рішення Європейського суду з прав людини: до характеристики концептуально-методологічних засад їх обґрунтування
// Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі
П.М. Рабінович. – К. : Український центр правничих студій, 1999. –№ 1.
– С. 350-362.
164. Рабінович П., Раданович Н. Загальнотеоретичні питання національної імплементації міжнародних договорів з прав людини // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 2003. – № 3.
– С. 233-234.
165. Рабінович П. Національна імплементація міжнародних договорів щодо прав людини (питання загальної теорії) / П. Рабінович, Н. Раданович
// Юрид. Україна. – 2003. – № 4. – С. 7-13.
166. Раданович Н. Національна імплементація міжнародних договорів щодо прав людини: загальнотеоретичне дослідження (на матеріалах впров