КОРЕКЦІЯ КЛІМАКТЕРИЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ЖІНОК З ПАТОЛОГІЄЮ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА

На правах рукопису

СЛІНЧУК НАТАЛІЯ ВІТАЛІЇВНА

УДК 618.173-02:616.36-085

КОРЕКЦІЯ КЛІМАКТЕРИЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ЖІНОК
З ПАТОЛОГІЄЮ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Вдовиченко Ю.П.,
доктор медичних наук, професор

Київ 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. 4
ВСТУП.. 5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ: „КЛІМАКТЕРИЧНИЙ СИНДРОМ У ЖІНОК З ПАТОЛОГІЄЮ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ”. 10
1.1. Основні аспекти клімактеричного синдрому на сучасному етапі 10
1.2. Вплив патології гепатобіліарної системи на клінічний перебіг клімактеричного синдрому. 29
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.. 33
РОЗДІЛ 3. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ЖІНОК.. 46
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ КЛІМАКТЕРИЧНОГО СИНДРОМУ У ПАЦІЄНТОК ІЗ СУПУТНЬОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ.. 56
4.1. Клінічні прояви та зміни якості життя. 56
4.2. Зміни функції гепатобіліарної системи та ліпідного профілю.. 62
4.3. Особливості гормонального статусу. 65
4.4. Стан мікробіоценозу статевих шляхів. 66
РОЗДІЛ 5. ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ МЕТОДІВ КОРЕКЦІЇ КЛІМАКТЕРИЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ПАЦІЄНТОК З ГЕПАТОБІЛІАРНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ... 70
5.1. Вплив різних лікувально-профілактичних методик на клінічний перебіг і якість життя 70
5.2. Зміни функції гепатобіліарної системи і ліпідного профілю.. 81
5.3. Корекція дисгормональних порушень. 88
5.4. Особливості мікробіоценозу статевих шляхів. 90
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ. 96
ВИСНОВКИ.. 108
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 110
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 111

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АГ артеріальна гіпертензія
АТ артеріальний тиск
АЛТ аланінамінотрансфераза
АСТ аспартатамінотрансфераза
ВЖК вільні жирні кислоти
ВНС вегетативна нервова система
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я
ГГТП гамма-глютамілтрансфераза
ГлДГ глутаматдегідрогеназа
ЗБ загальний білірубін
ЗГТ замісна гормональна терапія
Е2 естрадіол
ІВЗ індекс вагінального здоров’я
ІХС ішемічна хвороба серця
ІМТ індекс маси тіла
КС клімактеричний синдром
ЛГ лютеїнізуючий гормон
ЛПВЩ ліпопротеїди високої щільності
ЛПНЩ ліпопротеїди низької щільності
ЛПДНЩ ліпопротеїди дуже низької щільності
ЛФ лужна фосфатаза
ММІ модифікований менопаузуальний індекс
МС метаболічний синдром
П прогестерон
Прл пролактин
Т тестостерон
ТГ тригліцериди
ФСГ фолікулостимулюючий гормон
ХС холестерин
ЦНС центральна нервова система
ШКТ шлунково-кишковий тракт

ВСТУП

Актуальність теми
Сучасна демографічна ситуація в Україні свідчить про збільшення числа жінок старших вікових груп, що вимагає підвищеної уваги до стану їх здоров'я й потребує формування в них активного способу життя [1-3]. Серед різних проблем гінекологічної захворюваності одне з головних місць займає клімактеричний синдром (КС), частота якого залишається досить високою, а крім того відбувається його омолодження і переобтяження ступеня виразності з боку внутрішніх органів [4-6].
Більшість робіт вітчизняних і зарубіжних дослідників з проблеми клімактеричного періоду присвячено вивченню ендокринологічних особливостей, а також впливу даної патології на серцево-судинну систему й опорно-руховий апарат [7-9]. У зв'язку з цим, певний інтерес становить вивчення взаємозв'язку функціонального стану печінки та жовчовивідних шляхів у жінок з клімактеричними порушеннями, особливо з огляду на вплив ферментів печінки на стан гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової активності. Крім того, функціональна напруга печінки значно збільшується у випадках, коли зростає потреба організму в жовчних пігментах, зокрема, й у клімактеричному періоді [10, 11], а вікове їх зниження призводить до ряду серйозних метаболічних змін: порушенню ліпідного обміну, атеросклерозу, судинної недостатності тощо [2, 8].
Незважаючи на значну кількість наукових публікацій з проблеми КС не можна вважати всі питання даної проблеми цілком розв’язаними. На нашу думку, передусім, це стосується особливостей клінічного перебігу клімактеричних порушень у жінок із гепатобіліарною патологією і можливості їх адекватної корекції. Усе це, безумовно, свідчить про актуальність обраного наукового напрямку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика Актуальні аспекти збереження та відновлення репродуктивного здоров’я жінки та перинатальної охорони плода на сучасному етапі” № держ. реєстрації: 0106 U010506
Мета роботи і завдання дослідження
Метою роботи є зниження частоти і ступеня тяжкості клімактеричних порушень у жінок з патологією гепатобіліарної системи на підставі вивчення основних біохімічних, ендокринологічних і мікробіологічних змін, а також удосконалення і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.
Завдання дослідження:
1. Вивчити структуру гепатобіліарної патології у жінок з КС та визначити клінічні особливості КС у пацієнток з цією патологією.
2. З’ясувати роль порушень ліпідного обміну і функціонального стану печінки у генезі клімактеричних порушень у жінок з гепатобіліарною патологією, а також їхній вплив на якість життя.
3. Встановити взаємозв’язок між клінічними, біохімічними, ендокринологічними, мікробіологічними порушеннями та змінами якості життя у жінок з клімактеричними порушеннями на фоні гепатобіліарної патології.
4. Розробити та впровадити у клінічну практику лікувально-профілактичний комплекс для зниження частоти і ступеня тяжкості клімактеричних порушень у жінок з патологією гепатобіліарної системи.
Об’єкт дослідження клімактеричні порушення у жінок з патологією гепатобіліарної системи.
Предмет дослідження частота, структура і ступінь тяжкості клімактеричних порушень.
Методи дослідження клінічні, функціональні, біохімічні, ендокринологічні, мікробіологічні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів
Вивчено клініко-функціональні особливості, а також зміни якості життя, ліпідного обміну, функціонального стану печінки, ендокринологічного статусу і мікробіоцеозу статевих шляхів у жінок із клімактеричними порушеннями на фоні гепатобіліарної патології. Уперше показано роль порушень ліпідного обміну і функціонального стану печінки у генезі розвитку клімактеричних порушень у пацієнток цієї групи.
Уперше встановлено взаємозв’язок між клінічними, біохімічними, ендокринологічними і мікробіологічними порушеннями та зміною якості життя у жінок з клімактеричними порушеннями на фоні гепатобіліарної патології. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез КС, а також науково обгрунтувати необхідність удосконалення методики корекції клімактеричних і метаболічних порушень.
Уперше вивчено роль замісної гормональної і метаболічної терапії в корекції нейроендокринних змін у жінок з клімактеричними порушеннями на фоні гепатобіліарної патології.
Практичне значення одержаних результатів
Вивчено порівняльні аспекти клінічної симптоматики і ступеня тяжкості клімактеричних розладів у жінок з патологією гепатобіліарної системи, а також її структура. Показано необхідність вивчення якості життя, а також запропоновано методи контролю за клінічним перебігом і ефективністю проведених лікувально-профілактичних заходів у пацієнток цієї групи.
Розроблено і впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти і ступеня тяжкості клімактеричних порушень у жінок з патологією гепатобіліарної системи на підставі використання замісної гормональної і метаболічної терапії.
Впровадження результатів дослідження в практику
Результати досліджень впроваджені в практику гінекологічних відділень і жіночих консультацій м. Києва і Київської області. Наукові розробки за матеріалами дисертації використовуються в учбовому процесі кафедр акушерства та гінекології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.
Особистий внесок здобувача
Планування і проведення всіх досліджень виконано за період із 2004 по 2008 рр. Особисто автор обрав тему, визначив мету, завдання та напрямки проведення досліджень. Самостійно виконаний клінічний аналіз перебігу КС у 50 жінок з клімактеричними порушеннями без гепатобіліарної патології й у 100 пацієнток з клімактеричними порушеннями на фоні гепатобіліарної патології. Самостійно проведений зібрано і підготовлено біологічний матеріал. Усі лабораторні та функціональні методи дослідження виконано безпосередньо автором та за його участю. Дисертантом особисто проведено аналіз та узагальнення результатів, сформульовано всі положення та висновки. Науково обгрунтовано практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові роботи, виступи.
Автором розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти та ступеня тяжкості клімактеричних порушень у жінок з патологією гепатобіліарної системи. Статистична обробка одержаних результатів виконана безпосередньо автором.
Апробація результатів роботи
Основні положення та результати дисертаційної роботи обговорено на пленумі і з'їзді асоціації акушерів-гінекологів України (Львів, 2005, жовтень; Донецьк, 2006, вересень), на засіданні асоціації акушерів-гінекологів Київської області (2006, листопад-грудень), на науково-практичних конференціях „Актуальні питання репродуктології” (2004 травень; 2005, жовтень і 2006, грудень), на конференції молодих учених КМАПО ім. П.Л. Шупика (2005, вересень); на міжнародних школах семінарах „Досягнення і перспективи перинатальної медицини” (Київ, 2006, лютий) і „Актуальні питання ендоскопії в гінекології” (Київ, 2006, червень); на 1 спеціалізованій медичній виставці «Здоров'я жінки і дитини» (Київ, 23-26 травня 2006 р.); на засіданні проблемної комісії „Акушерство та гінекологія” Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (жовтень, 2007 р.).
Публікації
За темою дисертації опубліковано 4 наукові роботи, 3 з яких у часописах та збірниках, затверджених ВАК України, усі самостійні.
Обсяг та структура дисертації

Дисертація викладена на 132 сторінках комп’ютерного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріали та методи дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів та висновків. Список використаних джерел включає 211 джерел кирилицею і латинкою. Робота ілюстрована 33 таблицями та 19 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та практичне вирішення завдання щодо зниження частоти клімактеричних розладів у жінок з патологією гепатобіліарної системи на підставі вивчення основних клінічних, функціональних, біохімічних, ендокринологічних і мікробіологічних змін, а також удосконалення і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.
1. КС розвивається у жінок з супутньою патологією гепатобіліарної системи, у структурі якої зустрічаються жировий гепатоз (26,0%); дискінезія жовчних шляхів (24,0%); хронічний некалькульозний (22,0%) і калькульозний холецистит (18,0%), а також хронічний гепатит (10,0%).
2. У жінок з патологією гепатобіліарної системи пременопауза частіше характеризується симптомом „випадання” у 72,0% жінок розвивається олігоменорея з укороченням менструального циклу, а у 28,0% менструації припиняються різко. Пременопауза частіше характеризується більш раннім початком (раніше на 3,5±0,3 роки), і подовженням середньої тривалості в 2 рази більше. У структурі клімактеричних порушень переважають тяжкий (42,0%) і середній ступінь (30,0%) за рахунок таких симптомів, як приливи жару, пітливість, порушення сну, депресивний настрій і слабість.
3. Зміни якості життя у пацієнток з гепатобіліарною патологією і клімактеричними розладами полягають в збільшенні, в порівнянні із загальною популяцією, частоти урогенітальних і сексуальних розладів в 3,4 рази; вегето-судинних в 2,3 рази; фізичних порушень в 2,2 рази і емоційно-психічних розладів в 1,6 рази. Сумарна частота балів у порівнянні із загальною популяцією вище на 120%.
4. Стан ліпідного обміну і функції печінки у жінок з КС на фоні гепатобіліарної патології характеризується достовірным збільшенням вмісту ХС, β-ЛП, ТГ, ЛПВЩ і ЛПНЩ, АЛТ, АСТ, ГГТП, ЗБ і ЛФ.
5. Зміни ендокринологічного статусу у пацієнток з КС на фоні патології гепатобіліарної системи характеризуються достовірним зниженням вмісту Е2, ЛГ і П на фоні одночасного збільшення рівня ФСГ, Т і Прл.
6. Стан вагінальної мікрофлори у пацієнток з клімактеричними розладами на фоні патології гепатобіліарної системи характеризується зниженням рівня нормоценозу в 1,6 рази за рахунок збільшення частоти атрофічного кольпіту в 3 рази; бактеріального вагінозу в 1,5 рази і неспецифічного вагініту в 2 рази.
7.Використання запропонованих лікувально-профілактичних заходів дозволяє збільшити частоту легкого ступеня клімактеричних розладів нейроендокринної симптоматики в 1,5 рази на фоні одночасного зниження рівня тяжких форм в 3,0 рази. Ці зміни відбуваються на фоні одночасного поліпшення основних параметрів якості життя: зниження вегетативно-судинних розладів в 1,4 рази; емоційно-психічних в 1,6 рази; фізичних в 1,4 рази; урогенітальних і сексуальних в 1,5 рази, а також зниження сумарного показника в 1,5 рази.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою зниження частоти клімактеричних розладів у жінок з патологією гепатобіліарною системи необхідно використовувати ЗГТ у поєднанні з метаболічною терапією, а також корекцію мікробіоценозу статевих шляхів. Дозування і тривалість використання вирішуються індивідуально під контролем основних клініко-лабораторних і функціональних показників, але мінімальний курс їх прийому складає 6 місяців.
2. Для оцінки ефективності проведеної корекції клімактеричних розладів у жінок з патологією гепатобіліарною системи необхідно динамічне (1, 3, 6 і 12 місяців) використання клінічних, функціональних, ендокринологічних, біохімічних і мікробіологічних методів дослідників, а також оцінка якості життя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Венцківський Б.М., Нізова Н.М., Татарчук Т.Ф. Замінна гормональна терапія як патогенетичний метод профілактики та лікування клімактеричних зрyшень // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. - №1. С.48-58.
2. Кулаков В.И., Сметник В.П. Руководство по климактерию. Системные изменения, профилактика и коррекция климактерических расстройств: Руководство для врачей. М.: МИА, 2004. 685 с.
3. Сметник В.П. Некоторые аспекты перименопаузы // Климактерий и постменопауза. 2003. - №1. С.5-8.
4. Татарчук Т.Ф. Фізіологія та патологія клімактеричного періоду // Нова медицина. 2002. - №5. С.18-25.
5. Кулаков В.И., Прилепская В.Н. Практическая гинекология. М.: МЕДпресс-информ, 2002. 720с.
6. Сольский Я.П., Татарчук Т.Ф. Проблема клімаксу в Україні // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1997. - №6. С.72-76.
7. Серов В.Н., Прилепская В.Н., Овсянникова Т.В. Гинекологическая эндокринология. М.: МЕДпресс-информ, 2004. 528с.
8. Сметник В.П. Биология и патобиология климактерия. Руководство по климактерию. М.: МИА, 2005. С.9-35.
9. Вихляева Е.М. Руководство по эндокринной гинекологии. М.: МИА, 2002. 768с.
10. Голота В.Я., Бенюк В.О. Гінекологія. 2004.- Нова медицина. 504с.
11. Дубоссарська З.М. Еволюція уявлень про клімакс та його лікування // Нова медицина. 2002. - №5. С.26-27.
12. Манухин И.Б., Тумилович Л.Г., Геворкян М.А. Клинические лекции по гинекологической эндокринологии. М.: МИА, 2005. 247с.
13. Михайлов И.Б., Ярославский В.К. Основы фармакотерапии в акушерстве и гинекологии. СПб.: «Фолиант», 2005. 256с.
14. Балан В.Е. Урогенитальные расстройства в климактерии // Акушерство и гинекология. 2004. - №6. С.12-14.
15. Саидова Р.А., Макацария А.Д. Избранные лекции по гинекологии. М.: «Триада-Х», 2005. 256с.
16. Соловьева А.Д. Лечение психо-вегетативных расстройств климактерического периода // Лечение нервных болезней. 2001. Т.4. - №2. С.32-34.
17. Fistonic I., Srecko C., Marina F. Menopause in Croatia. Socio-demographic characteristics, women's attitudes and source of information, compliance with HRT // Maturitas. 2004. Vol.47. - №2. P.91-98.
18. Трубникова Л.И., Давидян Л.Ю. Изменение психологических особенностей личности больных с климактерическим синдромом при использовании различных терапевтических технологий // Проблемы репродукции. 2003. С.63-66.
19. Бескровный С.В., Цвелев Ю.В., Ткаченко Н.Н. Гормональный профиль перименопаузы // Малоинвазивная хирургия в гинекологии: Материалы науч.-практ.конф. и сборов акушеров-гинекологов Моск.гарнизона, посвящ. 200-летию со дня основания Моск. медико-хирург.акад. М. 1998. С.42-47.
20. Зайдиева Я.З. Гормонопрофилактика и коррекция системных нарушений у женщин в перименопаузе: Дис.докт.мед.наук. 14.00.01. М., 1997. 276с.
21. Сольский С.Я., Сольский В.С. Климактоплан в лечении климактерического синдрома: клинические исследования и перспективы применения (Обзор литературы) // Репродуктивное здоровье женщины. 2003. - №3(15). С.87-92.
22. Черных В.П., Георгиянц В.А., Зyпанец И.А. Клинико-фармацевтические аспекты применения комплексного гомеопатического препарата Климактоплан // Репродуктивное здоровье женщины. 2004. - №4. С.95-98.
23. Кэмпбелл С., Монг Э. Гинекология от десяти учителей. М.: МИА, 2003. 328с.
24. Доскина Е.В., Аметов А.С., Кондратьева Л.В. Гомеопатическая коррекция ранних кардиальных осложнений у женщин, находящихся в периодах пре- и менопаузы // МНРЖ «Климатерий». 2001. - №3. С.74.
25. Прилепская В.Н. Перименопауза и гормональная контрацепция // Здоровье женщины. 2002. - №2. С.26-27.
26. Серов В.Ф. Климактерический период: нормальное состояние или патология // РМЖ. 2002. Т.10. - №18.
27. Зелинский А.А. Климактерический период (избранные главы). Одесса: ОКФА, 2003. 242с.
28. Аметов А.С., Казей Н.С. Климактерический синдром. М., 2006. С.12-14.
29. Бондаренко Л.И., Иващенко Е.В. Особенности лечения климактерического синдрома у женщин с фибромиомой матки // Репродуктивное здоровье женщины. 2004. - №4. С.116-118.
30. Кравченко О.В., Капоріна Н.В., Ісар С.Є. Лікування клімактеричного синдрому гомеопатичним препаратом Клімактоплан // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. - №1. С.71-72.
31. Khabir A., Boudawara T., Ayadi L. Epithelioid bilateral ovarian leiomyosarcoma: a study // Ann Pathol. 2003. Vol.23. - №1. P.47-49.
32. Tavani A., Negri E., La Vecchia C. Menstrual and reproductive factors and biliary tract cancers // Eur J Cancer Prev. 2004. Vol.5. - №4. P.241-247.
33. Зайдиева Я.З. Лечение климонормом климактерических расстройств у женщин в перименопаузе // Гинекология. 2001. Т.3. - №2. С.45-48.
34. Сметник В.П. Перименопауза от контрацепции до заместительной гормональной терапии // Журнал акушерства и женских болезней. 2004. - №1. С.89-93.
35. Трейвиш Л.С. К вопросу об осложнениях перименопаузального периода // Материалы Краевой итог.науч.-практ.конф. по акушерству и гинекологии. Барнаул. 2005. С.71-73.
36. Леуш С.С., Рощина Г.Ф. Менопаузальный период: эндокринологический статус, симптоматика, терапия // Здоровье женщины. 2002. - №1(9). С.53-55.
37. Greendale G.A., Lee N.P., Arriola E.R. The menopause // Lancet. 2004. Vol.353. P.571-580.
38. Матяш А.Н. Особенности климактерических нарушений у женщин, проживающих на загрязненной радионуклидами территории и их коррекция // Здоровье женщины. 2002. - №1. С.48-53.
39. Савельева Г.М., Бреусенко В.Г., Асратова И.М. Проблемы постменопаузального периода // Харьковский мед. журнал. 1997. - №1. С.29-32.
40. Савельева Г.М., Бреусенко В.Г., Каппушева Л.М. Постменопауза. Физиология и патология // Вестн. ассоц. акушеров-гинекологов. 2004. - №2. С.45-49.
41. Вихляева Е.М. Постменопаузальный синдром и стратегия заместительной гормональной терапии // Акушерство и гинекология. 2005. - №5. С.51-56.
42. Сметник В.П. Системные изменения у женщин в климактерии // РМЖ. 2001. Т.9. - №9.
43. Балан В.Е., Анкирская А.С., Есесидзе З.Т. Патогенез атрофического цистоуретрита и различные виды недержания мочи у женщин в климактерии // Consilium Med. 2001. T.37. - №7. С.332-338.
44. Чумакова С.С., Наговицина О.В., Чумакова Н.В. Диагностические аспекты постменопаузальной формы остеопороза // Материалы науч.-практ.конф. Ижевск. 2006. С.223-226.
45. Мельниченко Г.А., Беркетова Т.Ю., Рагозин А.К. Менопауза и постменопауза // Современные концепции клинической эндокринологии: Материалы 1-го Моск. Съезда эндокринологов. М., 1997. С.233-253.
46. Lyons A., Ng C., Fielding K. Pituitary dysfunction in recently post-menopausal women. Nottingham EPIC Study Group // Clin.Endocrinol.Oxf. 2006. Vol.47. - №4. Р.431-438.
47. Герасимович Г.И. Климактерический синдром // Здравоохранение. Минск. 2005. - №1. С.35-38.
48. Сильвия К. Роузвия. Гинекология. Справочник практического врача. М.: МЕДпресс-информ, 2004. 520с.
49. Kuiper G.G., Lemmen J.G., Carlsson B. Interaction of estrogenic chemicals and phytoestrogens with estrogen receptor beta // Endocrinology. 2006. Vol.139. P.4252-4263.
50. Герхард И., Макаров О.В., Венцковский Б.М. Комплексный гомеопатический препарат Климактоплан в лечении климактерических расстройств // Здоровье женщины. 2002. - №1(9). С.43-47.
51. Грищенко О.В., Сторчак А.В. Возможности селективных модуляторов эстрогенных рецепторов растительного происхождения в терапии климактерического синдрома // Репродуктивное здоровье женщины. 2004. - №2(18). С.75-82.
52. Jordan V.C. The past, present and future of selective estrogen receptor modulation // New York Acad.Sci. 2001. Vol.949. P.72-79.
53. Ueno T., Toi M., Tominaga T. Circulating soluble Fas concentration in breast cancer patients // Clin Cancer Res. 2005. Vol.5. - №11. P.3529-3533.
54. Потемкин В. Климакс и климактерический синдром // Врач. - 2006. - №2. С.15-18.
55. Горанов В.А., Забаровская З.В., Спатина Ю.А. Разработка интегральных подходов к оценке ассоциированной с климаксом патологии у женщин // Сб.науч.ст., посвящ. актуальным проблемам клиники внутренних болезней. 2004. С.44-45.
56. Голота В.Я., Макаренко Г.І., Міхасюк С.Е. Оцінка застосування гомеопатичного препарату Клімактоплан у пацієнток з клімактеричним синдромом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. - №1. С.69-71.
57. Хафизов Р.Т. Климактерические расстройства у женщин (патогенез, профилактика и лечение) // Неврол. вестник. 2004. 29. - №3-4. С.98-103.
58. Костинская Н.Е. Применение потенцированных лекарств для лечения женского и мужского климакса// Тезисы 2 окт. 2003 г. Науч. мед. о-во сексологов и андрологов Украины, Крым. мед. ун-т им. С.И. Георгиевского, Крым.респ.центр здоровья Симф., 2003. 24с.
59. Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология. М.: МИА, 2005. 591с.
60. Точилов А.М., Попков С.А., Лобанов Е.Г. Заместительная гормональная терапия: влияние на гомеостаз и антитромбогенную активность стенки сосуда // ТОП-медицина. 2007. - №6. С.27-30.
61. Grodstein F., Manson J.E., Stampfer M.J. Postmenopausal hormone use and secondary prevention of coronary events in the Nurses’ Health Study // Ann. Intern. Med. 2001. Vol.135. P.1-8.
62. Khurana P.S., Khurana C., Hsia J. Hormone replacement therapy for prevention of coronary heart disease: current evidence // Curr Atheroscler Rep. 2001. Vol.3. - №5. P.399-403.
63. Сметник В.П., Кириченко А.А., Никулина Ж.С. Влияние заместительной гормональной терапии на артериальное давление и гемодинамику у больных с климактерическим синдромом // Акушерство и гинекология. 2005. - №6. С.57-60.
64. Hulley S., Furberg C., Barrett-Connor E. Noncardiovascular disease outcomes during 6.8 years of hormone therapy: Heart and Estrogen/progestin Replacement Study follow-up (HERS II) // JAMA. 2005. Vol.288. - №1. P.99-101.
65. Hulley S., Grady D., Bush T. Randomized trial of estrogen plus progestin for secondary prevention of coronary heart disease in postmenopausal women // JAMA. 2007. Vol.280. P.605-613.
66. Балан В.Е. Применение заместительной гормонотерапии для лечения атрофического цистоуретрита при урогенитальных расстройствах в климактерии // Акушерство и гинекология. 2005. - №3. С.60-61.
67. Баскаков П.М., Глазкова І.Б. Поєднання нейроендокринних та урогенітальних розладів при клімактеричному синдромі: Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. Вип.13. Кн.6. С.134-137.
68. Герасимова Т.В. Эффективность и приемлемость препарата Дивигель у пациенток с урогенитальными климактерическими расстройствами // Репродуктивное здоровье женщины. 2003. - №2. С.63-65.
69. Ермоленко Г.А. Роль печени в патогенезе гормональних изменений у женщин // Материалы Юбилейной научно-практической конференции: Сб. науч. тр. М. 2005. С.48-49.
70. Moirand R., Adams P.C., Bicheler V. Clinical features of genetic hemochromatosis in women compared with men // Ann Intern Med. 2005. Vol.127. - №2. P.105-110.
71. Saruc M., Yuceyar H., Ayhan S. The association of dehydroepiandrosterone, obesity, waist-hip ratio and insulin resistance with fatty liver in postmenopausal women-a hyperinsulinemic euglycemic insulin clamp study // Hepatogastroenterology. 2003. Vol.50. - №51. P.771-774.
72. Martin-Du Pan R.C., Heraief E. Ten questions on the causes and consequences of obesity: stress hormones // Rev Med Suisse Romande. 2001. Vol.121. - №1. P.51-55.
73. Татарчук Т.Ф., Косей Н.В. Современные принципы диагностики и лечения климактерических нарушений у женщин // Тезисы 2 окт. 2003 г. Науч. мед. о-во сексологов и андрологов Украины, Крым. мед. ун-т им. С.И. Георгиевского, Крым.респ.центр здоровья Симф., 2003. 24с.
74. Вдовиченко Ю.П., Рыженко О.С. Коррекция урогенитальных расстройств при климактерическом синдроме // Репродуктивное здоровье женщины. 2002. - №3(12). С.41-45.
75. Гордеева Г.Д. Эффективность применения фитопрепарата Климадинон у женщин с менопаузальным синдромом различного генеза // Репродуктивное здоровье женщины. 2003. - №1(13). С.84-90.
76. Татарчук Т.Ф. Современные подходы к коррекции климактерических расстройств (Обзор по материалам Конгресса ЕМАS, Бухарест, 24-28 мая 2003 года) // Репродуктивное здоровье женщины. 2003. - №3(15). С.12-13.
77. Ломака І.В. Патогенетичне обґрунтування алгоритму терапевтичної корекції при клімактеричному синдромі: Автореф.дис.канд.мед.наук: 14.01.01 / Харк.держ.мед.ун-тет. Х., 2001. 18с.
78. Резников А.Г. Фармакологические особенности и клинические аспекты применения современных средств гормональной контрацепции и заместительной гормонотерапии // Новое в гинекологии. 2002. - №2. С.4-6.
79. Стрижова Н.В., Нестерова О.А., Водяник Н.Д. Сравнительная характеристика эффективности лечения климактерического синдрома гормональными и комплексными гомеопатическими препаратами // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 2000. - №2. С.50-54.
80. Agnusdei D., Comston J. SERMs A novel Option to Maintain Health in the Postmenopause // M.Dutitz. 2000. Vol.161. P.21.
81. Chida K., Shirai M., Sato M. Successful treatment of hepatic sarcoidosis with hormone replacement in a postmenopausal woman // Respirology. 2005. Vol.4. - №3. P.259-261.
82. Герхард И., Макаров О.В., Венцковский Б.М. Лечение климактерических расстройств при помощи комплексного гомеопатического препарата // Ліки України. 1999. - №6 (23). С.42-44.
83. Поскрипко Ю.А. Климактоплан в лечении климактерического синдрома // Здоровье Украины. 2002. - №9. С.47.
84. DiSilvestro R.A. Zinc in relation to diabetes and oxidative disease // J Nutr. 2000. Vol.130. - (Suppl 5). S.1509-1511.
85. Simon J.A., Grady D., Snabes M.C. Ascorbic acid supplement use and the prevalence of gallbladder disease. Heart & Estrogen-Progestin Replacement Study (HERS) Research Group // J Clin Epidemiol. 2005. Vol.51. - №3. P.257-265.
86. Сметник В.П. Лечение и профилактика климактерических расстройств // Клиническая фармаколог-гия и терапия. 2004. 6. - №2. С.86-90.
87. Щербинов А.Е., Андреев А.Н., Изможерова Н.В. Перекисное oкисление липидов и состояние антиоксидантной защиты в климактерическом периоде // Материалы Респ. науч.-практ. конф. «Перинатальная кардиология». Екатеринбург. 2006. С.200-206.
88. Dees C., Foster J.S., Ahamed Sh. Dietary estrogens stimulate human breast cells to enter the crll cycle // Environ Health Persp. 2005. Vol.105. suppl.3. P.633-636.
89. Подымова С.Д. Болезни печени. М.: Медицина, 2006. 702с.
90. Прилепская В.Н., Ледина А.В. Возможности лечения климактерического синдрома гомеопатическими средствами // III Российский форум «Мать и дитя»: Тез.докл. М., 2001. с. 247.
91. Mahady GB. Black cohosh (Actaea/Cimicifuga racemosa): review of the clinical data for safety and efficacy in menopausal symptoms // Treat Endocrinol. 2005. Vol.4. - №3. P.177-184.
92. Barrett J.R. Phytoestrogenes: freindens or foes? // Environ Health Persp. 2000. Vol.108. P.20-23.
93. Knight D.C., Eden J.A. A review of the clinical effects of phytoestrogenes // Obstet. Gynecol. 2006. Vol.87. P.897-904.
94. Makela S., Santti R., Salo L. Phytoestrogens are partial estrogen agonist in the adult mouse // Environ Health Persp. 2005. Vol.103. suppl.7. P.123-128.
95. Сметник В.П. Принципы заместительной терапии в климактерии // Вестник Российской Академии медицинских наук. - №2. 2005. С.34-38.
96. Татарчук Т.Ф., Ефименко О.А., Бурлака Е.В. Заместительная гормональная терапия климактерических нарушений оценка онкориска // Репродуктивное здоровье женщины. 2002. - №1. С.64-68.
97. Vihma V., Ropponen A., Aittomaki K. Postmenopausal estrogen therapy and serum estradiol fatty acid esters in women with and without previous intrahepatic cholestasis of pregnancy // Ann Med. 2004. Vol.36. - №5. P.393-399.
98. Biglia N., Gadducci A., Ponzone R. Hormone replacement therapy in cancer survivors // Maturitas. 2004. Vol.48. - №4. P.333-346.
99. Druckmann R., Ruby J. HRT Treatment in menopause it’s time for a differentiated approach // Menopause Review. 2004. Vol.IV. P.1334-1341.
100. Татарчук Т.Ф. Сучасні принципи замісної терапії пері- і постменопаузальних порушень у жінок // ПАГ. 1997. - №2. С.94-97.
101. Nelson H.D., Humphrey L.L., Nygren P. Postmenopausal hormone replacement therapy: scientific review // JAMA. 2003. Vol.289. - №1. P.44-45.
102. Simon J.A., Hunninghake D.B., Agarwal S.K. Effect of estrogen plus progestin on risk for biliary tract surgery in postmenopausal women with coronary artery disease. The Heart and Estrogen/progestin Replacement Study // Ann Intern Med. 2001. Vol.135. - №7. P.493-501.
103. Bulaj Z.J., Franklin M.R., Phillips J.D. Transdermal estrogen replacement therapy in postmenopausal women previously treated for porphyria cutanea tarda // J Lab Clin Med. 2000. Vol.136. - №6. P.482-488.
104. The Writing Group for the PEPI Trial. Effects of hormone replacement therapy on endometrial histology in postmenopausal women: the Postmenopausal Estrogen / Progestin Interventions (PEPI) Trial // JAMA. 2005. Vol.275. P.370-375.
105. Kuhl H. Comparative pharmacology of newer progestogens // Drugs. 2006. Vol.51. P.189-215.
106. Dr.K.-Uwe Hollihn. Hormone Replacement Therapy and the Menopause. Germani.: Schering A.G., 2005. 206 р.
107. Schnidler A.E. Role of progestins in the premenopausal climacteric // Ginecol.Endocrinol. 2005. Vol.13. Suppl.6. P.35-40.
108. Basaria S., Dobs A.S. Safety and adverse effects of androgens: how to counsel patients // Mayo Clin Proc. - 2004. Vol.79(4 Suppl). S.25-32.
109. Simon JA. Safety of estrogen/androgen regimens // J Reprod Med. 2001. Vol.46(3 Suppl). P.281-290.
110. Olsson R., Mattsson L.A., Obrant K. Estrogen-progestogen therapy for low bone mineral density in primary biliary cirrhosis // Liver. 2004. Vol.19. - №3. - P.188-192.
111. Патрисия Уилсон. Гинекологические заболевания. М.: МЕДпресс информ, 2002. 304с.
112. Schneider H.P.G. The wiev of The International Menopause Society on the Women’s Health Initiative // Climacteric. 2002. - №5. Р.211-216.
113. Velkeniers B. Hormones after menopause? // Acta Clin Belg. 2001. Vol.56. - №2. P.113-121.
114. Foidart J.M., Desreux J., Pintiaux A. Transdermal replacement hormone therapy: a trend or an advantage? // Rev Med Liege. 2005. Vol.53 - №4. P.208-211.
115. Hillard T. Evaluation and management of the hormone replacement therapy (HRT) candidate // Int J Fertil Womens Med. 2005. Vol.42. Suppl. 2. P.347-364.
116. Вихляева Е.М. Стратегия заместительной гормональной терапии при постменопаузальном синдроме // Материалы симпозиума фирмы «Орион Корпорейшн». М. 2002. С.22-34.
117. Сметник В.П. Климактерические расстройства и принципы заместительной терапии // Терапевт. архив. 2005. - 67. - №10. С.70-74.
118. Зайдиева Я.З. Гормональная терапия в перименопаузе // Акушерство и гинекология. 2005. - №3. С.28-30.
119. Mucci L.A., Kuper H.E., Tamimi R. Age at menarche and age at menopause in relation to hepatocellular carcinoma in women // BJOG. 2001. Vol.108. - №3. P.291-294.
120. Виноградова Д.Л., Сергеев В.А., Ананченко В.Г. Признаки аутоиммунного тиреоидита у больных бронхиальной астмой// Терапевт. архив. 2006. - 67. - №12. С.15-19.
121. Adashi E.J. Endocrinology of the Ovary. New concepts in Infertility Control // Human Reprod. 2004. Vol.9 (Suppl. 2). P.181-237.
122. Seehofer D., Steinmueller T., Graef K.J. Pituitary function test and endocrine status in patient with cirrhosis of the liver before and after hepatic transplantation // Ann Transplant. 2002. Vol.7. - №2. P.32-37.
123. Coskun U., Toruner F.B., Gunel N. Tamoxifen therapy and hepatic steatosis // Neoplasma. 2002. Vol.49. - №1. P.61-64.
124. Uhler M.L., Marks J.W., Judd H.L. Estrogen replacement therapy and gallbladder disease