КРИМІНАЛІСТИЧНО-ДОВІДКОВІ КОЛЕКЦІЇ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ В РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

Кадук Світлана Володимирівна

УДК 343.98:343
ББК 67.62

Криміналістично-довідкові колекції та їх значення в розслідуванні злочинів

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук,
доцент Когутич Іван Іванович

м. Львів
2010

Перелік умовних позначень

МВС – Міністерство внутрішніх справ України;
ГУМВС – Головне управління Міністерства внутрішніх справ України
УМВС – Управління Міністерства внутрішніх справ України
МРЛО - міські, районні, лінійні органи внутрішніх справ;
РВ – районне відділення органів внутрішніх справ;
МВ - міське відділення органів внутрішніх справ;
ДІТ - Департамент інформаційних технологій при МВС України;
УОІ – управління оперативної інформації при ГУМВС України в АРК та при управліннях МВС України в областях;
ВОІ - відділи оперативної інформації при ГУМВС України в АРК та при управліннях МВС України в областях;
НДЕКЦ – науково-дослідні експертно-криміналістичні центри при головних управліннях, управліннях МВС в АРК, областях, містах Києві та Севастополі;
ДАІ – державна автомобільна інспекція;
РЕП – реєстраційно-екзаменаційний підрозділ ДАІ;
ЕКП – експертний підрозділ;
СЕУ – судово-експертна установа;
НБУ – Національний банк України;
АБД – автоматизовані бази даних;
ІПС – інформаційно-пошукова система;
АІПС – автоматизовані інформаційно-пошукові системи;
ВР – вибухові речовини;
ВП – вибухові пристрої;
БП – боєприпаси;
СВП – саморобні вибухові пристрої;
ЕОМ – електронно-обчислювальні машини;
ДКМ – дифузно-контактний метод;
ПММ – паливно-мастильні матеріали;
ЛФП – лако-фарбні покриття;
ТЗ – транспортні засоби.

Зміст

Перелік умовних позначень…………...……………………………………….2
Вступ........................................................................................................................4
Розділ 1. Наукові і правові основи формування й використання
натурних колекцій у розслідуванні злочинів
1.1. Поняття і зміст довідково-допоміжних обліків, їх місце в системі
криміналістичної реєстрації……………….……………………………........15
1.2. Криміналістично-довідкові колекції, їх система та види….......................38
1.3. Натурні колекції, їх наукові та процесуальні аспекти формування і
використання в розслідуванні злочинів………….…….………………….48
Висновки до Розділу 1…………………………………………………………..71

Розділ 2. Організація функціонування і практика використання натурних колекцій у розслідуванні злочинів
2.1. Аналіз практики формування та використання натурних колекцій
у розслідуванні злочинів…………………………………………………….75
2.2. Організація та сучасні засоби функціонування натурних колекцій….....98
Висновки до Розділу 2…………………………………………………………122

Розділ 3. Особливості використання криміналістично-довідкових колекцій під час провадження слідчих дій та судової експертизи
3.1. Використання об’єктів криміналістично-довідкових колекцій під
час провадження окремих слідчих дій…………..…………………………124
3.2. Особливості використання колекційних зразків у процесі виконання
судових експертиз…………………………………………………………...142
Висновки до Розділу 3…………………………………………………………158

Висновки……………………………………………………………………….162
Додатки…………………………………………………………………………167
Список використаних джерел…………………………………….…………195

Вступ
Актуальність теми дослідження. Розвиток України як суверен¬ної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, що закріплено в ст.1 Конституції України, на даному етапі безпосередньо пов’язаний з подоланням кризи в економіці, підвищенням рівня життя народу й зміцнен-ням правопорядку та результативністю діяльності правоохоронних органів і суду в боротьбі зі злочинністю. Від виваженого й цілеспрямованого вирі-шення цих завдань залежить національна безпека, приско¬рення здійснення реформ та стабільність в суспільстві. У розв’язанні назрі¬лих економічних і соціальних проблем та подоланні злочинності важлива роль відводиться юридичній науці, зокрема кримінально-процесуальному праву й криміналістиці, іншим суміжним галузям знань, які за своїм пред¬метним призначенням обслуговують діяльність правоохоронних органів у розслідуванні та профілактиці злочинів. Оскільки саме вони покликані вдоско¬на¬лювати кри¬мінальне судочинство, розробляти засоби забезпечення гарантій дотримання в його стадіях консти¬туційних положень про захист прав і свобод громадян і непри¬пустимість необґрунтованого обвинувачення або засудження невинних осіб.
Згідно з Концепцією судово-правової реформи і Державно-правовою програ¬мою боротьби зі злочинністю поступово здійснюються заходи структурно-функціонального вдосконалення правоохоронних та експертних органів і підвищення професіоналізму їх працівників.
Зростання рівня ефективності боротьби зі злочинністю багато в чому залежить від використання інформації, отриманої за допомогою сучасних науково-технічних засобів і методів.
Значна частина криміналістично значущої інформації, що містилась свого часу в слідах, вилучених під час огляду місця події, особливо у справах про злочини, вчинені в умовах неочевидності, зосереджується й обробляється в експертно-криміналістичних обліках. Вона, згодом, може бути з успіхом використана під час розкриття й розслідування інших злочинів як безпосередньо слідчим так і відповідним спеціалістом (судовим експертом).
Однією з важливих проблем інформаційного забезпечення розслідування злочинів є своєчасне формування й тактично грамотне використання в кримінальному судочинстві відповідних засобів криміналістичної реєстрації.
Збільшення потоків науково-технічної інформації, розширення кола об'єктів, завдань і методів експертного дослідження призводить до появи в слідчих та експертів певних труднощів у використанні відповідних інформаційних ресурсів. Частина проблем пов'язана з неможливістю відшукати в цьому масиві потрібні для експертного аналізу відомості, внаслідок чого більшість наукових даних не використовуються. Інші труднощі пов’язані зі значними витратами часу і сил на інформаційний пошук, що спричиняє зниження продуктивності праці експертів, а, відповідно, і слідчих, оскільки збільшуються строки проведення судових експертиз, їх вартість.
Засобом подолання таких перешкод стала організація в системі криміналістичної реєстрації довідково-допоміжних обліків.
Великі можливості закладені в правильному формуванні й результативному використанні різних видів натурних колекцій – одній з форм ведення довідково-допоміжних обліків. Об'єкти цих колекцій не мають причинно-наслідкового зв'язку з подією злочину, а реєстраційні ознаки виявляються або зовні, або за допомогою спеціальних досліджень. До таких об'єктів належать, наприклад: вогнепальна і холодна зброя, боєприпаси; типові знаряддя вчинення злочинів і сліди їх застосування; наркотичні речовини й сильнодіючі фармацевтичні препарати; лакофарбові матеріали тощо. Однак сукупність загальних ознак, що характеризують вищеперелічені об'єкти, згодом можуть бути корисними під час розслідування конкретних злочинів, оскільки дають можливість встановлювати групову належність відповідних слідів, предметів, знарядь тощо, вирішувати щодо них діагностичні завдання і встановлювати важливі, особливо для розшуку, обставини їх вчинення тощо.
Проте ефективність застосування натурних колекцій у розслідуванні злочинів все-таки залишається досить низькою. Наявні криміналістично-довідкові колекції не достатньо впорядковані й систематизовані, що ускладнює їх використання. Обумовлено це, передусім, відсутністю єдиної науковообґрунтованої і організаційнозабезпеченої системи їх комплектування й використання.
Іншою причиною низької ефективності застосування натурних колекцій є відсутність у слідчих і осіб, що проводять дізнання, інформації про те, які натурні колекції є в експертно-криміналістичних установах відповідного регіону і чим вони можуть бути корисними в розслідуванні конкретного злочину.
У юридичній експертній літературі відсутній системний аналіз використання натурних колекцій під час розслідування злочинів. Окремими науковцями, зокрема В. В. Бірюковим, І. В. Горбачовим, С. В. Зуєвим, Є. А. Комковою, Г. В. Михайленко, О. В. Пахомовим та ін., зроблена спроба дослідити різні аспекти створення натурних фондів стосовно окремих об'єктів судових експертиз.
Не дивлячись на безперечну теоретичну й практичну значущість вказаних досліджень, у них не розглядаються в комплексі наукові основи організації та формування відповідних видів криміналістично-довідкових колекцій, проблеми автоматизованої форми їх ведення та належного й ефективного використання в розслідуванні злочинів.
Актуальність теми дослідження обумовлена не лише недостатнім рівнем її наукової розробки, але й великою практичною значущістю для діяльності щодо розслідування злочинів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження (затверджена рішенням Вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка – протокол № 11/3 від 27.03.2002 р.) відповідає вимогам „Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки” (затверджена Указом Президента України № 1376/2000 від 25 грудня 2000 р.), метою якої є визначення шляхів протидії злочинності в державі та поза її межами, вдосконалення законодавства й подальше напрацювання наукових положень щодо підвищення ефективності діяльності органів досудового розслідування й судів у кримінальному судочинстві. Тема дисертації також відповідає плану наукових досліджень кафедри кримінального процесу і криміналістики юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, і виконана за спеціальною науково-дослідною темою: „Актуальні питання запровадження положень криміналістики у практику кримінального судочинства України” Р/№ 0106U005910, затвердженої на засіданні науково-технічної ради університету (протокол № 4 від 9 грудня 2005 р.). Тема дисертації зареєстрована в Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права за 2002рік (Академія правових наук України).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці науково-практичних, правових і організаційних основ формування й використання криміналістично-довідкових колекцій під час розслідування злочинів.
Досягнення зазначеної мети забезпечується комплексним підходом до вирішення наступних взаємопов’язаних завдань:
– визначити сутність довідково-допоміжних обліків, їх місце в системі криміналістичної реєстрації;
– розкрити поняття криміналістично-довідкових колекцій та, передусім, натурних колекцій як їх основного різновиду ;
– проаналізувати наукові основи, принципи та практику формування й використання натурних колекцій у розслідуванні злочинів;
– детально з'ясувати процесуальні аспекти формування й використання натурних колекцій;
– розробити пропозиції щодо нормативно-правової регламентації організації натурних колекцій та їх більш ефективного використання в кримінальному судочинстві;
– вивчити сучасні тенденції та науково-технічні можливості автоматизації процесу формування та використання натурних колекцій під час розслідування злочинів.
Об’єктом дослідження є слідча й експертна практика та відносини, що виникають під час формування й використання криміналістично-довідкових колекцій у діяльності щодо розслідування злочинів.
Предметом дослідження є закономірності формування та використання криміналістично-довідкових колекцій та їх значення в розслідуванні злочинів.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та забезпечення наукової об’єктивності й достовірності результатів дослідження було використано комплекс сучасних загальнонаукових і спеціальних методів, характерних для правової науки. Вони застосовувалися у взаємозв’язку, що дало можливість забезпечити всебічність, повноту й об’єктивність наукового пошуку та коректність і неупередженість одержаних висновків.
Використання, насамперед, діалектичного підходу під час проведення дослідження засвідчило принципову можливість і закономірність відображення в навколишньому світі й науково-практичного пізнання явищ, процесів, об’єктів та фактів, що супроводжують і утворюють сферу кримінального судочинства, їх взаємозв’язок, взаємозумовленість, взаємодію.
Комплексний (проблемно-концептуальний) міжгалузевий підхід дозволив вивчати вищезазначені складові процесу формування та застосування криміналістично-довідкових колекцій в розслідуванні злочинів.
Для вирішення поставлених завдань у дослідженні використовувалися загальнонаукові методи пізнання, зокрема: а) чуттєво-раціональні (спостереження, описування, порівняння) – для визначення поняття та сутності криміналістичної реєстрації, її системи й структури складових та теоретико-прикладної необхідності використання натурних колекцій у процесі розслідування в кримінальних справах та ін.; б) евристичні (історичний, системно-структурний) та формально-логічні (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія ) – для вивчення розвитку уявлень про кримінальну, криміналістичну реєстрацію, її систему та структуру складових, об’єкти й предмет цієї галузі техніко-криміналістичних знань; для узагальнення матеріалів кримінальних справ з метою виокремлення особливостей використання відповідними суб’єктами судочинства можливостей натурних колекцій під час розслідування злочинів; в) соціолого-статистичні (анкетування, інтерв’ювання, класифікація, групування, типологія, зведення, аналіз кількісних показників тощо) – для класифікації та типізації істотних ознак тих чи інших складових криміналістично-довідкових колекцій; для опитування слідчих, експертів за спеціально розробленою анкетою, що дозволило з’ясувати їх уявлення про допустимість і необхідність використання натурних колекцій у провадженні в кримінальних справах; для обґрунтування висновків за результатами узагальнення матеріалів кримінальних справ й опитування окремих груп респондентів за спеціальною програмою, з’ясування наявності чи відсутності у розробці в рамках криміналістики тих або інших рекомендацій щодо уефективлення формування та використання криміналістично-довідкових колекцій під час розслідування злочинів.
За темою дослідження проведено опитування у формі анкетування 136 респондентів (82-х експертів-криміналістів підрозділів МВС і лабораторій судових експертиз Міністерства Юстиції України, 54-х слідчих і оперативних працівників органів внутрішніх справ). Регіон анкетування: міста Львів, Івано-Франківськ та Івано-Франківська і Львівська області. Вивчено за спеціальною програмою 133 кримінальні справи різних категорій злочинів за період з 2000 до 2009 роки.
Теоретичною основою дослідження стали критично осмислені положення з питань сутності кримінального судочинства, криміналістики, її предмета, призначення й можливостей застосування її рекомендацій для провадження в кримінальних справах, що містяться в працях як вітчизняних, так і зарубіжних науковців-процесуалістів і криміналістів, зокрема таких вчених, як: Л. Ю. Ароцкер, О. Я. Баєв, В. П. Бахін, Р. С. Бєлкін, П. Д. Біленчук, В.І. Бояров, Т. В. Варфоломеєва, А. Ф. Воло-буєв, В. І. Галаган, В. А. Журавель, А.В. Іщенко, Н. І. Клименко, В. О. Коновалова, Ю.Г. Корухов, В. С. Кузьмічов, В.К. Лисиченко, О. Р. Росінська, М. В. Салтевський, М. Я. Сегай, М. О. Селі¬ва¬нов, В. О. Снєтков, В. Ю. Шепітько, М. Є. Шумило, та ін. Використані праці з інформатики А. К. Айламазяна, С. Є. Злочевського, У. Ланкастера, М. С. Польового, О. І. Чорного, Л. Г. Еджубова та ін.
Емпірична база дослідження полягає в проведенні опитування ( у формі анкет ) співробітників експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ та співробітників слідчих апаратів і кримінального розшуку органів внутрішніх справ ( у Івано-Франківській та Львівській областях ).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що робота є першим в Україні монографічним комплексним дослідженням закономірностей збирання, реєстрації, опрацювання й використання об'єктів, передусім, натурних колекцій як довідково-допоміжного матеріалу в кримінальному процесі.
У дисертації розглянуті традиційні питання, пов'язані з розумінням сутності криміналістичної реєстрації як підгалузі криміналістичної техніки, її системи, структури складових частин. Зроблено це в контексті аналітично удосконаленого викладу вже відомих у криміналістиці практичних рекомендацій щодо їхнього формування та використання у процесі провадження кримінальних справ та в акцентуванні й розробці нових у цій сфері технічних та методичних положень і засобів, що сприятимуть досягненню мети кримінального судочинства.
Наукова новизна дисертації характеризується такими найважливішими положеннями і висновками, а саме:
– вперше у доктрині вітчизняної криміналістики визначено поняття та сутність довідково-допоміжних обліків – різновиду інформаційно-пошукових систем, у яких відображено криміналістично-значущу інформацію про специфічні як для неї об’єкти обліку, обізнаність про які забезпечує не лише експертну, але й тактичну складову криміналістичної діяльності щодо розслідування та попередження злочинів; довідково-допоміжні обліки утворені різновидами натурних та модельних (фактографічних) колекцій;
– сформульовано визначення натурної криміналістично-довідкової колекції як систематизованого зібрання однорідних або поєднаних спільністю експертних чи слідчих завдань об’єктів (предметів, речовин, матеріалів), яке формується в правоохоронних органах як довідково-допоміжний матеріал для вирішення завдань розслідування злочинів, а також для науково-дослідної та навчально-методичнії роботи;
– запропоновано поняття процесу створення натурної колекції як цілеспрямованого збирання, впорядкування та зберігання відповідно до заздалегідь розробленої системи зазвичай однорідних криміналістично-значущих об'єктів для ефективного забезпечення їх наступного інформаційного пошуку, обумовленого, передусім, вирішенням завдань кримінального судочинства;
– наведено й проаналізовано етапи та принципи формування натурної – колекції: перший етап формування – дії до початку формування натурної колекції; другий – дії після ухвалення рішення про формування натурної колекції; принципами побудови системи довідково-допоміжного забезпечення розслідування злочинів з використанням натурних колекцій є: системне і систематичне врахування постійного зростання кількості й різноманітності об'єктів експертизи; безперервність поповнення колекцій; поєднання стабільності колекцій з їх оперативною зміною відповідно до потреб практики; передбачення результатів використання колекцій та їх ефективності в процесі проведення експертиз та виконання слідчих дій; актуальність колекцій і реальність їх створення з урахуванням необхідного матеріального забезпечення, кадрів, приміщень тощо; організація реєстрації об'єктів обліку; достовірність об'єктів колекції; повнота (достатність) колекції; боротьба з надмірністю колекції; простота структури колекції; інтеграція АІПС натурних колекцій за допомогою комп’ютерних систем зв'язку; заборона несанкціонованого доступу в АІПС натурних колекцій;
удосконалено:
– поняття криміналістичної реєстрації, як елемента системи інформаційного забезпечення процесу розслідування злочинів, що ґрунтується на нормах права, а за їх відсутності на ініціативі компетентних правоохоронних органів, і полягає в формуванні (збиранні, одержанні, накопиченні, обробці) та видачі криміналістично-значущої інформації для цільового використання;
– визначення криміналістичних обліків як різновидів інформаційно-пошукових систем правового характеру, що є масивами криміналістичної інформації, переробленої (пристосованої) спеціалістами за допомогою науково обґрунтованих методів і засобів для вирішення завдань кримінального судочинства;
– класифікацію криміналістичних обліків, зокрема: залежно від рівня централізації; рівня технічного оснащення; видів облікових об'єктів; способів фіксації реєстраційної інформації; форми або способу накопичення інформації; особливостей облікових об'єктів або, по-іншому, залежно від вирішуваних завдань;
– систему довідково-допоміжних обліків: 1) колекції: а) вогнепальної та холодної зброї, б) боєприпасів, в) знарядь зламу та інструментів, г) деталей, частин виробів, ґ) голосу і мови, д) речовин і матеріалів тощо; 2) атласи; 3) альбоми (що випускаються для виробничих потреб або в рекламних цілях підприємств, наприклад зразки паперу, тканин тощо); 4) картотеки описів властивостей об’єктів, що містяться: а) в нормативно-технічній документації (стандартах, технічних умовах, паспортах до виробів тощо), б) у довідкових виданнях, які публікуються підприємствами виробниками тієї чи іншої продукції, в) у систематизованих довідниках щодо тих чи інших об’єктів, які підготовлені співробітниками СЕУ; 5) зібрання довідкової інформації одержаної за висновками виконаних судових експертиз про зміни властивостей об’єктів під дією зовнішніх умов (часу та місця зберігання); 6) спектрів, хроматограм, рентгенограм; 7) каталогів якісного та кількісного складу речовин і матеріалів залежно від різноманітних параметрів, одержаних під час відповідних досліджень, наприклад каталоги міжплощинних відстаней та інтегральних інтенсивностей рентгенівських променів – для встановлення фазового стану речовини тощо;
набули подальшого розвитку:
– положення щодо правової та криміналістичної природи натурних колекцій, наукових основ їх застосування в судочинстві;
– положення щодо процесуальної і гносеологічної сутності натурних колекцій в діяльності правоохоронних органів;
– аналіз сучасного стану автоматизованих форм ведення натурних колекцій, а також положення про розробку на їх основі рекомендацій щодо заміни натурних колекцій автоматизованими інформаційно-пошуковими системами.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації вироблені конкретні рекомендації щодо вдосконалення формування і ведення натурних колекцій, їх ефективного використання в розслідуванні злочинів. Ці пропозиції і рекомендації можуть бути застосовані: у процесі вдосконалення відомчої нормативної бази; для оптимізації й підвищення ефективності використання існуючих натурних колекцій і обґрунтування необхідності формування нових; у процесі інформатизації діяльності щодо розслідування злочинів, яка ґрунтується на розвитку довідково-допоміжних обліків; у викладанні навчальних дисциплін за спеціальностями: криміналістика, кримінальний процес, теорія оперативно-розшуковою діяльності; під час навчання судових експертів і підвищення їх кваліфікації.
Положення, що містяться в дисертаційному дослідженні, спрямовані на поглиблення, збагачення й конкретизацію особливостей провадження судових експертиз (досліджень), у яких можуть бути використані натурні колекції, а також на покращення організації діяльності суб'єктів застосування даних колекцій.
Апробація результатів дослідження. Дисертація підготовлена на кафедрі кримінального процесу і криміналістики юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, обговорена на її засіданні, схвалена й рекомендована до захисту.
Основні положення, висновки й рекомендації доповідались автором у виступах (доповідях, повідомленнях, обговореннях) на наукових конференціях.
Публікації. Результати дисертації відображені в наступних публікаціях: 3-х статтях у збірниках та журналах, віднесених до переліку наукових фахових видань ВАК України; 4-х статтях, тезах доповідей на конференціях, що додатково відображають результати дослідження.
Структура дисертації зумовлена предметом, метою, завданнями та логікою дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, які поділено на 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг рукопису дисертації становить 223 сторінок, із них основний текст – 166 сторінок, додатки – 28 сторінок, список використаних джерел (271 найменування) – 29 сторінок.

Список литературы

Висновки
У дисертації зроблена спроба авторського вирішення актуальної наукової проблеми, що полягає в обґрунтуванні концепції законодавчо закріпленої та практично зумовленої необхідності використання криміналістично-довідкових колекцій у розслідуванні злочинів. У прикладному плані запропоновані автором конструкції – це комплекс традиційних питань, пов’язаних із розумінням сутності довідково-допоміжних обліків, їх місця в системі криміналістичної реєстрації, а також акцентування й розробка нових у цій сфері аспектів криміналістично-довідкових, передусім натурних колекцій стосовно організації їх формування та функціонування в розслідуванні злочинів.
Отримані в процесі дослідження результати дозволяють зробити наступні висновки:
1. Сучасна судова експертиза зазвичай не може бути проведена, якщо початкові дані не будуть доповнені науковою інформацією, що міститься в різних джерелах: натурних колекціях зразків, науковій і технічній літературі, схемах, каталогах, нормативно-технічній документації. Вирішення експертних завдань пов'язане з опрацюванням великого обсягу відомостей. Наявність необхідної інформації в арсеналі експертів-криміналістів та судових експертів багато в чому визначає успішний процес і завершення дослідження.
Довідково-допоміжні обліки системи криміналістичної реєстрації є засобом вирішення різноманітних експертних завдань, оскільки забезпечують накопичення, обробку, зберігання, пошук і раціональне використання допоміжних об'єктів та довідкової інформації щодо них.
2. Однією з форм ведення довідково-допоміжних обліків є натурні колекції, які використовуються в розслідуванні злочинів. Натурна колекція є різновидом колекції взагалі, її видовим поняттям. Тому всі ознаки, характерні для поняття “колекції”, у тих же межах відповідають і поняттю “натурної колекції”. У той же час натурна коллекція має істотні специфічні особливості, які дозволяють виокремити її в самостійне поняття. Натурна колекція – це систематизоване зібрання однорідних або поєднаних спільністю експертних чи слідчих завдань об’єктів (предметів, речовин, матеріалів), яке формується в правоохоронних органах як довідково-допоміжний матеріал для вирішення завдань розслідування злочинів, а також у науково-дослідній та навчально-методичній роботі. Це різновид криміналістично-довідкових колекцій, самостійна форма ведення довідково-допоміжних обліків.
3. Серед найзначущих властивостей натурних об'єктів виділяють: відносну стійкість до чинників часу в межах певного періоду, протягом якого вони зберігають суттєві для встановлення групової належності ознаки; рефлекторність (наочність), тобто здатність об'єкта фіксувати свої властивості у відображеннях, доступних для вивчення.
4. Позитивні риси використання натурних колекцій, а не їх перетворених відображень полягають в наступному: фактографічні матеріали не здатні охопити всю інформацію про досліджуваний об'єкт, необхідність у якій може виникнути в процесі експертного дослідження; використовуючи об'єкти натурної колекції, подібні до досліджуваного об'єкта, експерт, у багатьох випадках, може перевірити варіаційність властивостей (ознак) у різних умовах взаємодії, які він відтворює, маніпулюючи з об'єктами натурної колекції в процесі проведення експертних досліджень.
5. Науковими основами використання натурних колекцій є такі положення: вчення про криміналістичну реєстрацію; теорія ідентифікації і встановлення групової належності; криміналістичне вчення про ознаки, що розглядають ті з них, за якими проводиться визначення групової (родової) належності.
У встановленні групової належності з використанням натурних колекцій можна виокремити декілька стадій: стадія роздільного дослідження, коли вивчаються ознаки об'єкта, що перевіряється, і натурного зразка; порівняльна стадія, за якої ці ознаки порівнюються між собою; оцінна, коли оцінюється величина збігу (або відмінності) ознак і вирішується питання про загальну групову належність об'єктів.
Процес дослідження з використанням натурних колекцій відрізняється від процесу встановлення групової належності з використанням іншої форми довідково-допоміжних обліків – фактографічних (модельних) колекцій, тобто колекцій копій або інформації про їх об’єкти. За умов використання фактографічних колекцій експерт, вивчаючи об'єкт, виокремлює в ньому тільки ознаки, які описані (наприклад, у довіднику) або зазначені (наприклад, на фотознімку), тобто перелік яких заздалегідь обмежений структурою цієї форми. У цьому процесі відсутня стадія роздільного дослідження, оскільки “роздільно” вивчається винятково об'єкт, який перевіряється.
Порівняння з використанням натурних колекцій у процесі експертного дослідження не може призвести до встановлення тотожності, але іноді стає одним з етапів індивідуальної ідентифікації.
Встановлення групової належності здійснюється за допомогою загальних ознак (властивостей) об'єктів, що характеризують об'єкт в цілому.
6. Залучення об'єктів натурних колекцій має під собою правові підстави – вони застосовуються як носії спеціальних знань експертів у певній галузі науки, техніки, ремесла.
7. Потенційні можливості натурних колекцій у розслідуванні злочинів реалізуються недостатньо. Основні причини: недооцінка можливостей використання натурних колекцій; недостатня інформованість щодо функціонування натурних колекцій.
8. Значення натурних колекцій у розслідуванні злочинів: у процесі проведення різновидів судових експертиз – як еталони, матеріали для проведення попередніх досліджень, експертного дослідження, відпрацювання унікальної методики без втрати речового доказу. Натурні колекції дають можливість безпосередньо сприймати властивості та ознаки об'єктів у їх взаємозв'язку; у проведенні слідчих дій: слідчого огляду, допиту, пред'явлення для впізнання, обшуку, відтворення обстановки і обставин події; для оперативного отримання інформації про властивості і ознаки об'єкта в процесі виконання оперативно-розшукових заходів; під час наукових досліджень, включаючи розробку найдосконаліших методик дослідження об'єктів, накопичення статистичних даних про їх властивості; апробації нових методів: оцінно-диференціювальній здатності різних методів дослідження; у створенні бази для проведення навчально-методичної роботи з експертами, співробітниками кримінального розшуку і слідчими. Використовуючи матеріали колекції, можна показати можливості криміналістичної експертизи в розслідуванні злочинів.
9. Застосування натурних колекцій в експертній і слідчій практиці припускає спочатку їх збирання і систематизацію. Стадії формування натурної колекції: аналіз практики криміналістичних досліджень і виявлення об'єктів, що найчастіше трапляються; прогнозування появи нових об'єктів дослідження і збільшення кількості традиційних; визначення мети створення фонду; вирішення питання про оптимальну форму ведення довідково-допоміжного обліку вибраної групи об'єктів; визначення кількості об'єктів, необхідної для ефективного функціонування колекції; встановлення джерел поповнення колекції; оцінка можливої ефективності натурної колекції; ухвалення рішення про формування натурної колекції; вибір підстав систематизації об'єктів колекції; створення необхідних умов зберігання об'єктів колекції; встановлення фондів заміни застарілих об'єктів новими; визначення форми реєстрації об'єктів колекції; розробка методики пошуку й системи індексування об'єктів; доручення ведення колекції конкретній особі.
10. Створення натурних колекцій доцільне за наступних умов: невеликого розміру і незначних, обсягів об'єктів, які передбачається вмістити в заплановану колекцію; можливої втрати істотних властивостей об'єктів у процесі їх описування або моделювання; важко дати достатньо чіткий, негроміздке і однозначний опис ознак і властивостей об'єкта; проведення порівняльного дослідження під час встановлення групової належності неможливе без наявності колекції зразків; для проведення експертного дослідження потрібні допоміжні однорідні об'єкти.
11. Формування натурних колекцій – складний, багатоаспектний механізм збирання, систематизації та зберігання об'єктів. Автоматизація ведення колекції шляхом перенесення зображень об'єктів і відомостей про них в пам'ять комп'ютера – істотний і ефективний чинник вдосконалення роботи з натурним фондом. Використання комп'ютерної техніки в автоматизації натурної колекції дасть можливість оперативно й повно отримувати інформацію, потрібну для вирішення експертних завдань. У результаті цього скорочуються строки проведення експертиз, підвищується продуктивність праці експертів, повнота і наукова обґрунтованість висновків. Першочерговість розробки автоматизованої інформаційно-пошукової системи зумовлена і тим, що створення інформаційного фонду (у його різних формах) само собою не вирішить проблеми оперативного, всебічного й повного інформаційного забезпечення процесу експертного дослідження об'єктів. Інформаційні можливості натурних колекцій, технологічних відомостей та інших даних, не будучи об'єднаними в інформаційну систему, можуть використовуватися лише в незначній мірі. Крім того, тільки централізоване накопичення й поповнення інформації єдиної АІПС, зв'язок її з АІПС інших відомств буде запобігати відставанню інформаційного фонду від практики, зумовленому постійною появою нових даних про об'єкти та їх властивості.
12. Зображення натурних об'єктів та інформація про них, закладена в автоматизованих інформаційно-пошукових системах, дозволяє дістати відомості, що використовуються як для розслідування злочинів, так і для навчання співробітників правоохоронних органів і судових експертів. Ефективне використання АІПС передбачає, з одного боку, досконале знання їх можливостей суб'єктами розслідування злочинів, а, з іншого, – правильно організований процес накопичення й застосування довідкової інформації в цих пошукових системах.

Список використаних джерел

Нормативні матеріали

1. Конституція України. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. – 51 с.
2. Кримінальний кодекс України : Офіційний текст. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 240 с.
3. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К. : Атіка, 2001. – 208 с.
4. Кримінально-процесуальний кодекс УРСР (1922 р.) // ЗУ УРСР. – 1922. – № 41.
5. Наказ МВС України “Положення про діяльність експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ”: від 09.03.1992 р., № 140. [Електронний ресурс]: збірник – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0295-99
6. Наказ МВС України “Про затвердження Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС” від 10.09.2009 № 390. [Електронний ресурс]: збірник – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_ oc2.nsf/link1/ E 6979. tml
7. Наказ МВС України “Про затвердження Інструкції про проведення огляду транспортних засобів та їх реєстраційних документів під час реєстрації, перереєстрації і зняття з обліку” від 10.11.2005 № 987. [Електронний ресурс]: збірник – Режим доступу: http:// www. sai. gov. ua/pages.shtml?id=20
8. Наказ МВС України “Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України” від 30.08.1999 № 682 [Електронний ресурс]: збірник – Режим доступу: http://www. expertologia.blog.net. ua/files/ 2009/11/pric682.doc
9. Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань “Про затвердження Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України”, від 23 серпня 2002 року № 823/188. [Електронний ресурс]: збірник – Режим доступу: http://www. infocar.com.ua/law_ukr/law_89.html
10. "Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки": постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1767 [Електронний ресурс]: збірник – Режим доступу: http: //zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1767-2006-%EF
11. Постанова КМУ "Про утворення експертної служби Міністерства внутрішніх справ" (зі змінами) від 20.06.2000 № 988. [Електронний ресурс]: збірник – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg =1767-2006-%EF
12. Постанова КМУ "Про затвердження Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки" (зі змінами) від 04.06.2003 № 877. [Електронний ресурс]: збірник – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=877-2003 % EF
13. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: закон України від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11.
14. Про державну таємницю: закон України від 21 січня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16.
15. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11.
16. Про міліцію: закон України від 20.12.1990 р. // Відомості Вер¬ховної Ради України. – 1991. – № 4.
17. Про оперативно-розшукову діяльність: закон України від 18.06.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22.
18. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: закон України від 30.06.1993 р. // Відомості Вер¬ховної Ради України. – 1993. – № 35.
19. Про прокуратуру: закон України від 05.11.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53.
20. Про службу безпеки: закон України від 25.03.1992 р. // Відо¬мості Верховної Ради України. – 1992. – № 27.
21. Про статус суддів: закон України від 15 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 8.
22. Про судову експертизу: закон України від 25 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28.
23. Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах: постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.97 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.98 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. – Х. : Одіссей, 2003. – С. 398–405.
24. Про судоустрій України: закон України від 07.02.2002 р. № 3018-ІІІ. – Інфодиск “Законодавство України”, версія 12.12.2009 р.
25. Указ Президента України від 18.01.2001 № 20 "Про додаткові заходи щодо запобігання зникненню людей, удосконалення взаємодії правоохоронних та інших органів виконавчої влади в їх розшуку". – Інфодиск “Законодавство України”, версія 12.12.2009 р.
26. Указ Президента України від 31.01.2006 № 80/2006 “Про Єдину комп'ютерну інформаційну систему правоохоронних органів з питань боротьби зі злочинністю [Електронний ресурс]: збірник – Режим доступу: http://uapravo. net/data/base12/ukr12940.htm

Спеціальна література
27. Авдеева Г.К. Современные возможности криминалистиче¬ского исследования изделий из стекла / Г.К.Авдеева // Актуальные проблемы судеб¬ной экспертизы и криминалистики: (тезисы научно-практической кон¬ференции). – К:КНИИСЭ, 1993. – С.152-153.
28. Айламазян А.К. Информация и информационные системы / А.К.Айламазян. - М.: Радио и связь, 1982. - 161с.
29. Арсеньев В.Д. О процессуальной природе производства ис-следований с применением ЭВМ и процессуальном положении уча-ствующих в них лиц / В.Д.Арсеньев // Проблемы информационного и математическо¬го обеспечения экспертных исследований в целях решения задач су¬дебной экспертизы: тезисы докладов и сообщений на Всесоюз. науч.- практич. конференции (Москва, ноябрь 1983 года). – М.: ВНИИСЭ, 1983.- С.15-17.
30. Баев О.Я. Тактика уголовного преследования и профессиональной защиты от него. Следственная тактика: научно-практ. пособие / О. Я. Баев. – М.: Экзамен, 2003. – 432 с.
31. Бандурка О.М. Оперативно-розшукова діяльність: пыдручник. Ч. І: / О.М.Бандурка – Х.: Вид-во нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.
32. Белкин P.C. Криминалистическая энциклопедия / Р.С.Белкин. - М.: Изд-во Бек, 1997. – 342 с.
33. Белкин P.C. Курс криминалистики. в 3 т. / Р.С.Белкин. Т.2: Частные криминалистические теории. – М.: Юристъ, 1997.
34. Белкин P.C. Эксперимент в следственной, судебной и экс¬пертной практике / Р.С.Белкин. - М.: Госюриздат, 1964. - 223 с.
35. Белкин А.Р. Теория доказывания. научно-методическое пособие / А.Р.Белкин. – М.Норма, 1999.- 429 с.
36. Белкин Р.С. Криминалистика: краткая єнциклопедия / Р.С.Белкин. - М: Большая российская єнциклопедия, 1997. -211с.
37. Белкин Р.С. Криминалистика и доказывание (методологические проблемы) / Р.С.Белкин, А.И.Винберг. – М.: Юрид. лит., 1969. – 216 с.
38. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики / Р.С.Белкин. – М.:Норма-Инфра, 2001. – 240 с.
39. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории / Р. С. Белкин. – М. : Юрид. лит., 1987. – 272 с.
40. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. Т 2: Частные криминалистические теории / Р.С.Белкин. - М.: Юристь, 1997. – 464 с.
41. Белкин Р.С. Теория и практика следственного эксперимента / Р.С.Белкин. [под общ. ред.: А.И.Винберга]. - М.:Изд-во ВШ МВД СССР 1959. – 171 с.
42. Беляков А.А. Состояние, проблемы и перспективы развития криминалистической регистрации в России : учебное пособие/ А.А.Беляков, Р.А.Усманов. [рец. В.С.Мудров]. - Красноярск: Изд-во Красноярск. гос. ун-та, 2001. - 149 c.
43. Бірюков В.В. Доказове значення інформації, отриманої з криміналістичних та інших інформаційних систем / В.В.Бірюков // Форум права. – 2009. – № 3. – С. 60–66/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua/e-journals/FP/2009-3/09 bvviic.df.
44. Бірюков В.В. Сучасні Інформаційні системи підрозділів експертно-криміналістичної служби МВС / В.В.Бірюков. [Електронний ресурс] // Форум права – Режим доступу: http: //www.nbuv.gov.ua /portal/Soc_Gum/Vlduvs/ 2009_4/09 _4_5_4 pdf/
45. Бірюков В.В.Облікова інформація в розслідуванні. Загальна структура та класифікація інформаційних систем/ В. В. Бірюков [Електронний ресурс] // Форум права. – Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvlduvs/2009_3 /09 bvvkis.pdf
46. Бодалев А.А. Восприятие человека человеком / А.А.Бодалев. - М: Просвещение, 1965. – 260 с..
47. Варфоломеева Т.В. К понятию производных вещественных доказательств / Т.В.Варфоломеева. // Криминалистика и судебная экспертиза. Киев: РИО МВД СССР, 1970. – Вип.7. - С.136-138.
48. Васильев А.Н. Советская криминалистика / А.Н.Васильев. - М.: Знание, 1970. - 48 с.
49. Вершинский А. Кратчайший путь к фельдмаршальским по¬гонам / А.Вершинский Оружие. - М., 1998. – №3. – С.60 – 61.
50. Вибухотехнічні підрозділи експертної служби МВС України як суб’єкти боротьби з тероризмом [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Chiz/ 2010_1/Butkev. pdf
51. Винберг А.И. Криминалистическая экспертиза в советском уголовном процессе / А.И.Винберг. – М.: Госюриздат, 1956. – 220 с.
52. Винберг А.И. Судебная экспертология (общетеоретические и методологические проблемы судебных экспер¬тиз) / А.И.Винберг, Н.Т.Малаховская. - Волгоград: НИиРИО ВСШ МВД СССР, 1979 г. – 183 с.
53. Волкова А.Е. Використання інформаційно-довідкових обліків при проведенні слідчих дій / А.Е.Волкова [Електронний ресурс] // Форум права. -2008. -№ 1. – С.71-76 – Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua/e-journals/FP/2008-1/08vaepsd.pdf
54. Волчецкая Т.С. Ситуационный подход в практической и исследовательской криминалистической деятельнсти: учеб. пособие / Т.С.Волчецкая – Калининград: Изд-во Калинингр. гос. ун-та, 1999. – 74с.
55. Волынский А.Ф. Криминалистическая регистрация: лекция / А.Ф.Волынский, Е.Р.Россинская. – М.ВЮЗИ МВД России, 1992. – 38 с.
56. Волынский А.Ф. Технико-криминалистическое обеспечение раскрытия и расследования преступлений: пособие / А.Ф.Волынский. – М.: ВНИИ МВД РФ, 1994. – 80 с.
57. Гаврилова Н. И. Человек как объект описания в свидетельствах свидетелей / Н.И.Гаврилова // Вопросы борьбы с преступностью. Вып. – 29. – М., 1978. – С. 131-138.
58. Гаврилова Н.И. О психологических механизмах формирования свидетельств свидетелей / Н.И.Гаврилова // Вопросы борьбы с преступностью. Вип. 40. – М., 1984. – С. 79-89.
59. Галаган В.И. Использование следователем информации на первоначальном этапе расследования: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 “Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза” / В.И. Галаган – К., 1992. – 18 с.
60. Галкин В.М. Средства доведения в криминальном процессе /В.М.Галкин. - М.: ЦНИИСЕ, 1967. Ч. I. – 49 с.
61. Горбачев И.В. Некоторые теоретические вопросы построе¬ния системы информационного обеспечения в судебно-баллистической экспертизе / И.В.Горбачев // Проблемы совершенствования судебных экспертиз: Сб. науч. тр. ВНИИСЭ. М., 1994. – С.52-65.
62. Горбачев И.В. Теоретические и организационно-технические
вопросы информационного обеспечения судебно-баллистических экс-
пертиз: дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Горбачев Илья Васильевич. - М., 1987. - 240 с.
63. ГорбачевИ.В. Справочно-информационное обеспечение судебно-баллистических экспертиз / И.В.Горбачев, М.Г.Дмитриева// Экспертная практика. - М.,1990. №29. - С.23-25.
64. Грановский Г.Л. О научных принципах формирования натурных трасологических коллекций / Г.Л.Грановский // Экспертная практика и нове методы исследования. Экспресс-информация. Вып. 19. - М., 1980. - С.8-18.
65. Грановский Г.Л. О теоретических основах экспертной информатики / Г.Л.Грановский // Проблемы информационного и математического обеспечения экспертных исследований в целях решения задач судебной экспертизы. тезисы докладов и сообщений на Всесоюзной научно-практической конференции (Москва, ноябрь 1983 г.). - М., 1983. - С. 19-20.
66. Гусев А. В. О потенциальном доказательственном значении информации, содержащейся в экспертно-криминалистических учетах органов внутренних дел / А. В. Гусев // Вестник криминалистики / отв. ред. А. Г.Филиппов. – 2008. - Вып. 4 (28). - С. 43-47.
67. Департамент інформаційних технологій: минуле й сучасний стан [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://mvs.gov.ua.control/dit/ uk/printable_ article CF 65AD66ACBA2A379B23263F1F6
68. Довідково-допоміжні обліки [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://pravodom.com/krimnalstika63-dovidkovo-dopomizhni-obliki
69. Доказательства, доказывание и использование результатов оперативно-розыскной деятельности: учебное пособие / [Н.А.Громов, А.Н.Гущин, Н.В.Луговец, М.В.Лямин] – М.: Приор, 2005.- 160 с.
70. Доказывание в уголовном процессе :учеб. пособие / сост.: В. Т. Очередин. – Волгоград : ВА МВД России, 2005. – 152 с.
71. Долженко Н. И. Правовой статус информации, полученной при проверке по криминалистическим учетам / Н. И. Долженко //Вестник криминалистики. – 2007. – Вып. 2 (22). – С. 72-76.
72. Долженко Н.И. Образцы для сравнительного исследования и тактика получения экспериментальных образцов: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Долженко Наталья Игоревна. – М., 2000. – 169 c.
73. Доля Е. А. Использование в доказывании результатов оперативно-розыскной деятельности / Е. А. Доля. - М. : Изд-во«СПАРК», 1996. - 111 с.
74. Донцов В.В. Использование аналогов вещественных доказательств при расследовании преступлений / В.В.Донцов // Всесоюзная конференция лучших следственных органов прокуратуры. - М.: Военное изд-во, 1984. – С. 87 – 89.
75. Дорохов В.Я. Понятие доказательств в советском уголовном процессе / В.Я.Дорохов // Советское государство и право. – 1964. - № 9. – С. 108-117.
76. Експерти-вибухотехники відзначили 15-річчя сужби. [Електронний ресурс]: збірник – Режим доступу:http://www. vs.gov.ua/mvs/control/ main/uk/printable_article/358770;B92C05D15D4EF4A28F115.06.2010
77. Жбанков В.А. Гносеологическая сущность образцов для сравнительного исследования / В.А.Жбанков // Труды Высшей шк. МООП СССР. – М., 1967. Вып.15. – С.75 – 85.
78. Жбанков В.А. Получение образцов для сравнения при экс¬пертном отождествлении орудий взлома и огнестрельного оружия по их следам / В.А.Жбанков - М.: Высшая шк. МВД СССР, 1971. - 25 с.
79. Жбанков В.А. Человек как носитель криминалистически значимой информации / В.А.Жбанков. – М.: Юристъ, 1993. - 36 с.
80. Жигалов Н.Ю. Информационные системы в структуре экспертно-криминалистических подразделений МВД России / Н.Ю.Жигалов. - Волгоград: ВСШ МВД РФ, 1994. – 194 с.
81. Журавель В.А. Информационное обеспечение процесса расследования: пути и средства / В.А.Журавель// Вісник Академії правових наук. -2004. –№2. –С.175-179.
82. Журавльова И.А. Судебно-экспертное распознавание в криминалистической экспертизе (теория и практика): учебное пособие / И.А.Журавльова. – Красноярск: Изд-во Краснояр.гос.ун.-та, 1994. – 150 с.
83. Журавльова И.А. Теория распознавания : Курс криминалистики. Общая часть / И.А.Журавльова, В.Е.Корноухов / отв. ред. В.Е. Корноухов. – М.: Юристъ, 2000. – 784 с.
84. Завдання криміналістики на сучасному етапі, правові і етичні засади.[Електронний ресурс]: збірник – Режим доступу:http:// pravouch. com/page/kriminalist/ist/ist.ua/%D0%97%6
85. Захаров В.П. Проблеми інформаційного забезпечення правоохоронних структур: навч.-практ. посібник / В.П. Захаров, В.І. Рудешко. – Львів:ЛьвДУВС, 2007. – 372 с.
86. Збірник прокурорсько-судової практики : довід. видання / [упоряд. : С. М. Бурдейний, С .В. Пересунько] ; відп. ред. В. В. Кудрявцев. – К. : Вид-во Генпрокуратури України, 2003. – 96 с.
87. Звежинский С.М. Эффективность использования информа¬ционного ресурса. // Науковедение и информатика / С.М.Звежинский. – К.: Наукова думка, 1982. – 104 с.
88. Зорин Г.А. Теоретические основы криминалистики / Г.А.Зорин. – Минск:Амафлея, 2000. – 416 с.
89. Зубаха В.С. О путях совершенствования ин¬формационного обеспечения деятельности экспертно-криминалистических подразделений органов внутренних дел / В.С.Зубаха, Г.А.Волков// 50 лет НИИ криминалистики: сб. науч. тр. – М.: ЭКЦ МВД России, 1995. - С.36-45.
90. Зуев С.В. Информационное обеспечение уголовного процесса: методические рекомендации / С.В.Зуев. – Челябинск: Изд-во Челябинск. юрид. ин-та, 2006-. -112 с.
91. Информация в научных исследованиях / [С.Е.Злочевский, А.В.Козенко, В.В.Косолапов, А.Н.Половинчик]. – К: Наукова думка, 1969. – 290 с.
92. Казанский С.И. Принципы формирования трасологических справочных коллекций / С.И.Казанский, Н.Ф.Пименов // Экспертная практика - М., 1990. №29. - С.25-27.
93. Карнович Г.Б. К вопросу о классификации вещественных доказательств/ Г.Б.Карнович // Советская криминалистика на службе следствия. – М., 1956. Вып.8. - С.16-25.
94. Категории современной науки / [ В.С.Готт, Э.П.Семенов, А.Д.Урсул] – М.: Мысль, 1984. – 268 с.
95. Керимов Д.А. Кибернетику - на службу укрепления социа¬листической законности / Д.А.Керимов //Кибернетика и право. - М.: Знание, 1970. – С. 5-10.
96. Кирпичева М.Д. Опыт формирования местных справочных коллекций / М.Д.Кирпичева // Экспертная практика. – М., 1990. №29. - С.20-23.
97. Коблова Л.И. Основы информационного обеспечения про¬изводства судебно-трасологических экспертиз. (Криминалистические и процессуальные аспекты): дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Коблова Лидия Ивановна. - М., 1991. - 254 с.
98. Коган В.З. Маршрут в страну информологию / В.З.Коган. – М.: Наука, 1985.- 161 с.
99. Когутич І. І. Криміналістичні знання, їх сутність і потреба розширення меж використання : монографія / І. І. Когутич. – Львів : Тріада плюс, 2008. – 420 с.
100. Колдин В.Я. Идентификация и ее роль в установлении ис¬тины по уголовным делам / В.Я.Колдин. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1969. - 148 с.
101. Колдин В.Я. Информационные процессы и структуры в криминалистике / В.Я.Колдин, Н.С.Полевой. – М.: Изд-во МГУ, 1985. – 134 с.
102. Колмаков В.П. Криминалистическая идентификация как способ доказывания в уголовном и гражданском судопроизводстве / В.П.Колмаков //Криминалистика и судебная экспертиза. – Вып.3. - К.: Киев РИО МООП УССР, 1966 – С. 91-101.
103. Комиссарова Я.В. Особенности невербальной коммуникации в ходе расследования преступлений / Я.В.Комиссарова, В.В.Семенов. – М.: Юрлитинформ, 2004. – 224 с.
104. Комкова Е.А. Изучение внешних особенностей полимерных рассеивателей как этап комплексного криминалистиче¬ского исследования / Е.А.Комкова, Ф.П.Орлов // Вопросы технико-криминалистического обеспе¬чения раскрытия и расследования преступлений: сб. научных статей. – Саратов. 1996. - С.24-27.
105. Копылов И.А. Следственная ситуация и тактическое решение: учеб.пособие / И.А.Копылов. – Волгоград: НИ и РИО ВСШ МВД СССР, 1988. – 135 с.
106. Кореневский Ю.В. Использование результатов оперативно-розыскной деятельности в доказывании по уголовным делам: методическое пособие / Ю.В.Кореневский, М.Е.Токарев. – М.: Юрлитинформ, 2000. – 152 с.
107. Корухов Ю.Г. О проблеме криминалистической экспертной диагностики / Ю.Г.Корухов, В.Ф.Орлова // Проблемы совершенствования судебных экспертиз: сб. науч. тр. ВНИИСЭ. – М, 1994. – С.3 - 27.
108. Корухов Ю.Г. Соотношение категории экспертных заданий: идентификацнонных, классификационных, диагностических / Ю.Г.Корухов// Актуальные проблемы теории судебной экспертизы: сб. науч. тр. ВНИИСЭ.- М., 1984. - С. 92-112.
109. Корухов Ю.Г. Трасологическая диагностика: методическая помощь для экспертов / Ю.Г.Корухов. - М.: ВНИИСЭ, 1983. - 75 с.
110. Кошелева Л.И. Информационная основа при исследовании автомобильных лакокрасочных покрытий / Л.И.Кошелева // Экспертная практика. – 1990. – N29. – С.35-38.
111. Кошель С.В. Криміналістично-довідкові колекції /С.В.Кошель // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: зб. наук. статей. – Івано-Франківськ: Юридичний ін-т Прикарпатського національного ун-ту ім. Василя Стефаника, 2002. – Вип.VІІІ.– С. 225-228.
112. Кошель С.В. Натурні колекції – одна із форм довідково-допоміжних обліків/ С.В.Кошель// Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К:. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. – Вип. 23.– С.511-514.
113. Кошель С.В. Стадії та цілі формування натурних колекцій /С.В.Кошель // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: зб. наук. статей. – Івано-Франківськ: Юридичний ін-т Прикарпатського національного ун-ту ім. Василя Стефаника, 2004. – Вип.ІХ.– С. 265-269.
114. Кравченко О.А. Актуальні питання сучасної діяльності експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ / О.А.Кравченко [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://www.nbuv. gov.ua/Portal /Soc_Gum/Dtr/ pravo/ 2009_3/files/LA309_23.pdf
115. Криминалистика / под ред. Р.С. Белкина, В. Г. Коломацкого, И.М. Лузгина. - М.: Академия МВД РФ. 1995. – Т.1. – 567 с.
116. Криминалистика : учебник / под ред. А. Г. Филиппова и А. Ф. Волынского. – М. : Спарк, 1998 – 548 с.
117. Криминалистика : учебник для вузов / [Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Россинская] ; под ред. Р. С. Белкина. – М. : Норма-Инфра, 1999. – 990 с.
118. Криминалистика: информационные технологии доказывания : учебник [для вузов] / под ред. В. Я. Колдина. - М. : Зерцало-М, 2007. – 752 с.
119. Криминалистика: учебник / под ред. Н. П. Яблокова. - М.: Изд-во Бек, 1995. - 708 с.
120. Криминалистика: учебник / под ред. проф. А.Г. Филиппо¬ва и проф. А.Ф. Волынского. М.: Изд-во Спарк, 1998. - 543 с.
121. Криминалистика: учебник для вузов / под ред. И. Ф. Герасимова, Л.Я. Драпкина. М.: Высш. шк., 1994. – 528 с.
122. Криминалистические учеты / сост. Э.А.Разумов. - К. : РИО МВД Украины, 1991. – 244 с.
123. Криминалистический словарь /[ Ф.П.Адольф, В.Бургхард, А.Дишлер, У.Бедер]. – М.: Юридическая лит., 1993. – 180 с.
124. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования /под ред. Т.В. Аверьяновой и Р.С. Белкина. – М.: Новый юрист, 1997.- 400 с.
125. Криміналістика: підручник / [П. Д. Біленчук, В. В. Головач, М. В. Салтевський та ін.] ; за ред. П. Д. Біленчука. – К. : Право, 1997. – 256 с.
126. Криміналістика: підручник / [П. Д. Біленчук, В. К. Лисиченко, Н. І. Клименко та ін.]; за ред П. Д. Біленчука. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Атіка, 2001. – 544 с.
127. Криміналістика : підручник для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти [Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін.] ; за ред. В. Ю. Шепітька. – К. : Ін Юре, 2001. – 684 с.
128. Криміналістика: навчальний посібник /заг. ред. Є.В.Пряхіна. – Львів: ЛьвДУВС,2010. – 540 с.
129. Крылов И.Ф. Криминалистическое учение о следах /И.Ф.Крылов. - Л.: Изд-во Лен. ун-та, 1976. - 195 с.
130. Кузьмічов В.С. Криміналістика: навч. посібник / В. С. Кузьмічов, Г. І. Прокопенко ; за заг. ред. В. Г. Гончаренка та Є. В. Моісеєва. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 368 с.
131. Курс криминалистика. Общая часть / отв. ред. В.Е. Корноухов. - М: Юристь, 2000. – 784 с.
132. Лавров В.П. Предмет, история и методология криминалистики: Лекция / В.П.Лавров. - М.: ЮИ МВД РФ, 1994. – 50 с.
133. Лаврухин С.В. К вопросу использования теории криминалистической идентификации в экспертных исследованиях / С.В.Лаврухин // Криминалистическая экспертиза. Трасологические судебно-баллистические исследования: межвузовский сборник научных статей / под ред. Б.Н. Морозова. – Саратов, 1997. – С. 10 – 12.
134. Ларин А.М Создание информационных фондов в области судебной экспертизы. (Методические рекомендации) / А.М.Ларин. - М.: Наука, 1984. – 79 с.
135. Лопатин В. Оружейные СИ / В.Лопатин // Оружие. - М., 1998. №3. - С.56-69.
136. Лосев Ю.А. Практика предыдущего исследования лакокрасочных покрытий, изъятых из мест дорожно-транспортных событий с использованием коллекции ЛКП / Ю.А.Лосев, Л.И.Кошелева // Экспертная практика. - М., 1985. №23. - С. 118-121.
137. Лузгин И.М. Расследование как процесс познания / И.М.Лузгин. - М.: ВШ МВД СССР, 1969. - 177 с.
138. Лук’янчиков Є.Д. Інформаційне забезпечення розслідування злочинів (правові і тактико-криміналістичні аспекти). /Автореф. дис...доктора юрид. наук: 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза / Є. Д. Лк’янчиков. К.: Нац. акад. внутр.справ України, 2005. –36 c.
139. Лукашевич В.Г. До визначення поняття“інформація”, що вживається в сучасному юридичному обігу / В.Г.Лукашевич // Вісник Запорізьк. юрид.ін-ту. –1998. –№ 2. –С.3-12.
140. Лукашевич В.Г. Криминалистическая теория общения: постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования: монография / В.Г.Лукашевич. – К: Изд-во Укр. акад. внутр.дел, 1993. – 194 с.
141. Лупинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве: теория, законодательство и практика / П.А.Лупинская. – М.: Юристъ, 2006. – 174 с.
142. Любарский М.Г. Криминалистическое исследование холодного оружия / М.Г.Любарский// Тезисы докладов восьмой расширенной конференции Ленинградского отделения Всесоюзного научного общества судебных медиков и криминалистов. – Л., 1954. - С.45.
143. Майлис Н.П. Диагностические задачи в структуре идентификационного исследования / Н.П.Майлис // Реферативный сборник ВНИИСЭ. Вып. 3. - М., 1991. – С. 86-93.
144. Майлис Н.П. Информационное обеспечение криминали¬стической экспертизы следов зубных протезов / Н.П.Майлис// Проблемы информа¬ционного и математического обеспечения экспертных исследований в целях решения задач судебной экспертизы: Тез. докл. и сообщ. на Все¬союз. науч.-практ. конф. / Москва, ноябрь 1983 г. - М., 1983. - С.97-98.
145. Майлис Н.П. Трасологическая диагностика - современное состояние и перспективы совершенствования / Н.П.Майлис// Современное состояние и перспективы развития традиционных видов криминалистической экспертизы. сборник научных трудов. - М., 1987. – С. 67-70.
146. Малаховская Н.Т. Понятие экспертных задач и возмож¬ность построения их иерархической системы (применительно к дакти-лоскопической экспертизе) / Н.Т.Малаховская// Теоретические и методические вопросы судебной экспертизы: Сборник науч. тр. ВНИИСЭ. - М., 1985. - С.81-104.
147. Махов В.Н. Участие специалиста в следственных действиях / В.Н.Махов. - М. НИИП Прокуратуры СССР, 1975. – 88 с.
148. Машковский М.Д. Лекарственные средства: пособие для врачей / М.Д.Машковский. Изд.14. в 2 т. – М.:Новая Волна, 2002. – Т.1. – 540с, Т.2. – 608 с.
149. Мерецкий Н.Е. Информационное поле места события при выявлении трупа : учебно-практическая помощь / Н.Е.Мерецкий, В.В.Прутових. - Хабаровск : Дальневосточный юридический институт МВД РФ, 2003. – 196 с.
150. Миньковский Г.М. Рецензия на учебник "Криминалистика" для юридических высших учебных заведений. Т. 1. Госюриздат, 1950 / Г.М.Миньковский, Н.П.Яблоков – М., Социалистическая законность. – 1951. – № 7. – С. 83.
151. Мирский Д.Я. Процессуальные вопросы, возникающие в связи со специализацией экспертов / Д.Я.Мирский, А.В.Фефилатьев// Современные тенденции развития судебной экспертизы вещественных доказательств и пути внедрения новых физических, химических и биологических ме¬тодов исследования в экспертную практику: Материалы Всесоюз. на¬уч. конференции. - М.:ВНИИСЭ. 1972. – С.52-57.
152. Митричев B.C. Вопросы теории судебной идентификации / В.С.Митричев// Труды ЦНИИСЭ. Вип.2. - М., 1970. - С.111-113.
153. Митричев B.C. Замечание к "Рекомендациям по общеметодическим вопросам экспертного исследования и составления выводов при установлении групповой принадлежности материалов (веществ)" /В.С.Митричев //Экспертная техника. М., 1968. Вип.23. - С.3-17.
154. Митричев B.C. Научные основы и общие положения криминалистических идентификационных исследований физическими и химическими методами: автореф. дисс. ... д-ра юрид. наук: 12.00.09 /Виталий Степанович Митричев. - М., 1971.- 30 с.
155. Михайленко Г.В. Криминалистическая экспертиза обуви и ее следов: дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Михайленко Геннадий Васильевич. - М., 1989. - 276 с.
156. Михайлов А.В. Тактика следственного обзора по делам о преступлениях, отнесенных к компетенциям таможенных органов РФ: дис. ... канд юрид наук : 12.00.09/ Михайлов Алексей Викторович Михайлов. - М.: РГБ, 2003. – 156 с.
157. Михєєв Р.И. Установление уголовной ответственности за пытки: законодательная избыточность или требование Конституции Российской Федерации / Р.И.Михєєв, В.В.Яровенко// Дальневосточные криминалистические чтения. Вып. 4: Сб. науч. тр. - Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1999. - С. 30-36.
158. Москвин С.С