КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗА КОРИСЛИВІ ПОСЯГАННЯ НА ВІЙСЬКОВЕ МАЙНО (ст. 410 КК УКРАЇНИ)

Краткое описание

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БОДАЄВСЬКИЙ ВІКТОР ПЕТРОВИЧ

УДК 343.222.4: 344.2.

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
ЗА КОРИСЛИВІ ПОСЯГАННЯ НА ВІЙСЬКОВЕ МАЙНО
(ст. 410 КК УКРАЇНИ)

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право
та кримінологія; кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Денисов Сергій Федорович, кандидат юридичних наук, доцент

Запоріжжя – 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.…....................................................................4
ВСТУП..........................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ВИХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОБЛЕМ
КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
ЗА КОРИСЛИВІ ПОСЯГАННЯ НА ВІЙСЬКОВЕ МАЙНО................................13
1.1. Питання відповідальності військовослужбовців
за корисливі посягання на військове майно
у кримінально-правовій літературі..…………………………………..13
1.2. Історія кримінальної відповідальності військовослужбовців
за корисливі посягання на військове майно..........................................18
1.3. Зарубіжний досвід кримінально-правової охорони
військового майна від корисливих посягань
військовослужбовців…………………………………………………...37
1.4. Соціальна зумовленість криміналізації корисливих посягань
на військове майно……………………………………………………..44
Висновки до першого розділу…………………………………………59
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО ст.410 КК УКРАЇНИ...................................................................................................................62
2.1. Об’єкт і предмет корисливих посягань на військове майно……62
2.2. Об’єктивна сторона корисливих посягань
на військове майно.…………………………………………………….89
2.3. Суб’єкт корисливих посягань на військове майно……………..113
2.4. Суб’єктивна сторона корисливих посягань
на військове майно……………………………………………………130
2.5. Кваліфікуючі ознаки злочину,
передбаченого ст. 410 КК України…………………………………..140
Висновки до другого розділу………………………………………...150
РОЗДІЛ 3. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО ст. 410 КК УКРАЇНИ, ІЗ СУМІЖНИМИ ПРАВОПОРУШЕННЯМИ
ТА ПОКАРАННЯ ЗА ЦЕ ПОСЯГАННЯ………………………………………..155
3.1. Відмежування злочину, передбаченого ст. 410 КК України,
від суміжних злочинів
та від військових дисциплінарних проступків..…………………….155
3.2. Деякі питання, що стосуються вдосконалення покарання
за вчинення злочину, передбаченого ст. 410 КК України...………..166
Висновки до третього розділу………………………………………..183
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….186
ДОДАТКИ………………………………………………………...……………….190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......…………………...…..……………233

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БК – Бюджетний кодекс України
ВКЗ – Військово-кримінальний закон
ВКК – Військовий кримінальний кодекс
ВЛК – Військово-лікарська комісія
ВМС – Військово-Морські Сили
ВС – Верховний Суд
ВРУ – Верховна Рада України
ГК – Господарський кодекс України
ЄКВЮ – Єдиний кодекс військової юстиції
ЗЗС – Зведення законів США
ЗСУ – Збройні Сили України
КВК – Кримінально-виконавчий кодекс
КВЮ – Кодекс військової юстиції
КК – Кримінальний кодекс
КМУ – Кабінет Міністрів України
КНР – Китайська Народна Республіка
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс України
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
МВС – Міністерство внутрішніх справ
МО – Міністерство оборони
ПВС – Пленум Верховного Суду
РРФСР – Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
СБУ – Служба безпеки України
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
США – Сполучені Штати Америки
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
ФРН – Федеративна Республіка Німеччина
ЦК – Цивільний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми. Збройні Сили України (далі – ЗСУ) залишаються невід’ємним атрибутом державної влади. На них, відповідно до ст. 17 Конституції України, покладено оборону нашої держави, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності. Зрозуміло, що здійснення цих завдань неможливе без відповідного матеріального забезпечення військ, яке включає в себе придбання, використання, збереження та відчуження військового майна. Ці категорії є складовою бойової готовності, належної боєздатності військ та військового правопорядку в цілому. Значення питання кримінально-правової охорони вказаних правовідносин особливо зростає у зв’язку з участю України як рівноправного члена світової спільноти в міжнародних миротворчих місіях (військових операціях) та активним реформуванням ЗСУ.
У розділі ХІХ Кримінального кодексу України (далі – КК України) виділено злочини проти встановленого порядку несення військової служби (далі – військові злочини). Серед них особливе місце посідають злочини, пов’язані з корисливими посяганнями військовослужбовців на військове майно, кримінальна відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 410 КК України. Значення кримінально-правової боротьби з такими посяганнями зростає у зв’язку з їх відносною поширеністю. Так, за даними Державної судової адміністрації України, за ст. 410 КК України було засуджено: у 2005 р. – 78 військовослужбовців, у 2006 р. – 60, у 2007 р. – 51, у 2008 р. – 90. Це становить, відповідно, 14,9; 14,3; 13,1 та 22,9% від загальної кількості осіб, засуджених у ці роки за військові злочини [134; 135; 136; 137; 225; 226; 437].
Безпосередньо питання кримінальної відповідальності військовослужбовців за ст. 410 КК України (у коментарях до КК України, в підручниках та наукових статтях), розглядали такі вітчизняні вчені, як: С.І. Дячук, В.І. Касинюк, В.А. Клименко, М.Й. Коржанський, М.І. Панов, М.І. Хавронюк, С.О. Харитонов, О.А. Чуваков та інші. Деякі аспекти цієї проблеми при дослідженні загальних категорій кримінального права та кримінальної відповідальності за вчинення інших злочинів у своїх монографіях розглядали В.Г. Кундеус, О.М. Сарнавський, В.П. Тихий, З.А. Тростюк та інші. Загальні й окремі характеристики злочинів проти встановленого порядку несення військової служби висвітлено в працях X.М. Ахметшина, В.М. Бєлоконєва, В.В. Бондарєва, В.М. Борисенка, В.О. Бугаєва, М.І. Карпенка, Б.О. Кирися, І.М. Мацкевича, В.О. Навроцького, М.М. Сенька, В.В. Сідоріна, А.А. Тер-Акопова, М.С. Туркота, В.М. Чхіквадзе та інших. Крім того, в Росії проблему корисливих посягань військовослужбовців на військове майно в контексті посягань на зброю, бойові припаси, вибухові речовини або пристрої на монографічному рівні розглядали В.Г. Волчок, А.А. Задоян, М.Г. Ібрагімов, А.І. Лобанов та інші.
Незважаючи на наявність вказаних досліджень, у практиці застосування ст. 410 КК України дуже часто допускаються грубі помилки, зумовлені неоднозначністю доктринального тлумачення її норм, законодавчою недосконалістю, а також відсутністю єдиної практики їхнього застосування.
Усі вищевикладені обставини, на думку автора, свідчать про актуальність обраної теми дисертації, її науково-теоретичне та практичне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дисертаційного дослідження ґрунтується на положеннях Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 рр., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 20.12.2006 р. № 1767, Пріоритетних напрямків розвитку правової науки України на 2005–2010 рр., затверджених загальними зборами Академії правових наук України від 09.04.2004 р. Дисертація виконана в межах наукової роботи кафедри кримінального права та кримінології Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету на 2005–2010 рр. “Кримінально-правова охорона суспільних відносин та запобіжний вплив на злочинність” (державний реєстраційний номер 0105U002568).
Тема дисертації затверджена вченою радою Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” (протокол № 1 від 27 вересня 2006 р.).
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є формулювання положень, спрямованих на вдосконалення норм ст. 410 КК України, та відповідної правозастосовної практики.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:
– виявити та проаналізувати існуючі в теорії кримінального права підходи до вирішення проблеми кримінальної відповідальності військовослужбовців за корисливі посягання на військове майно;
– провести історично-правовий та порівняльно-правовий (компаративний) аналіз проблеми кримінальної відповідальності військовослужбовців за корисливі посягання на військове майно;
– з’ясувати підстави криміналізації цього злочину;
– проаналізувати всі елементи складу злочину, передбаченого ст. 410 КК України, його кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки;
– визначити критерії відмежування злочину, передбаченого ст. 410 КК України, від суміжних злочинів та військових дисциплінарних проступків;
– проаналізувати проблемні питання з удосконалення покарання за вчинення злочину, передбаченого ст. 410 КК України;
– виробити пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України, що передбачає відповідальність військовослужбовців за корисливі посягання на військове майно, та правозастосовної практики.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини щодо кримінальної відповідальності за військові злочини проти власності.
Предметом дослідження є кримінальна відповідальність військовослужбовців за корисливі посягання на військове майно, передбачена ст. 410 КК України.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в дисертації використано такі методи: діалектичний (як фундаментальний філософський метод під час дослідження складу злочину ст. 410 КК України загалом); логіко-граматичний (при визначенні понятійного апарату досліджуваної проблеми); історично-правовий (під час дослідження історичних особливостей формування норми, яка встановлює кримінальну відповідальність військовослужбовців за корисливі посягання на військове майно); порівняльно-правовий (компаративний) (під час порівняння норм чинного законодавства зарубіжних держав із положеннями КК України стосовно досліджуваної проблеми); формально-логічний (догматичний) (при аналізі положень ст. 410 КК України з погляду додержання правил законодавчої техніки та тлумачення ознак досліджуваного складу злочину); системно-структурний і функціональний (при виявленні місця норм ст. 410 КК України в системі норм та інститутів кримінального права, а також при співвідношенні їх з іншими кримінально-правовими нормами); статистичний (під час вивчення та узагальнення матеріалів правозастосовної практики); конкретно-соціологічний (під час анкетування працівників судових та правоохоронних органів).
Емпіричну базу дослідження становлять: показники статистичної звітності Державної судової адміністрації України й управління вивчення та узагальнення судової практики Верховного Суду України за 2001–2008 рр.; статистичні дані Генеральної прокуратури України; дані вивчення 112 кримінальних справ про корисливі посягання військовослужбовців на військове майно та злочини проти власності за 2003–2008 рр.; результати проведеного опитування 140 фахівців у галузі права (науковців (викладачів), суддів, слідчих, дізнавачів і юрисконсультів), а також 250 військовослужбовців.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблем кримінальної відповідальності військовослужбовців за корисливі посягання на військове майно, що передбачена ст. 410 КК України. За підсумками проведеного дослідження отримано такі найбільш значущі результати, що відповідають вимогам наукової новизни:
вперше:
– запропоновано визнати суспільні відносини, що виникають під час реалізації встановленого законодавством України порядку управління військовим майном як форми здійснення державою свого права власності на це майно, основним безпосереднім об’єктом складу злочину, передбаченого ст. 410 КК України;
– аргументовано необхідність доповнення диспозиції ст. 410 КК України положеннями про розтрату військового майна, розбій з метою заволодіння військовим майном загального призначення та його вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя й здоров’я потерпілого (далі – насильницьке вимагання);
– доведено, що посягання на зброю, бойові припаси, вибухові або інші бойові речовини, вибухові пристрої, засоби пересування, військову та спеціальну техніку, радіоактивні матеріали, наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, передбачені ст. 410 КК України, можуть вчинюватися з будь-якими мотивами та метою, що не впливає на кваліфікацію злочину; посягання ж на військове майно загального призначення обов’язково передбачають корисливий мотив. При розбої та насильницькому вимаганні за ч. 3 ст. 410 КК України мета вказує на бажання заволодіти саме зброєю, бойовими припасами, вибуховими чи іншими бойовими речовинами, засобами пересування, військовою та спеціальною технікою;
– запропоновано диференціювати кримінальну відповідальність за вчинення злочину, передбаченого ст. 410 КК України, залежно від правового режиму предмета посягань, що залежить від особливостей військового майна, виділивши при цьому посягання на: 1) військове майно загального призначення; 2) зброю, бойові припаси, вибухові або інші бойові речовини, вибухові пристрої, засоби пересування, військову та спеціальну техніку, радіоактивні матеріали, наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також приватизаційні папери;
удосконалено:
– теоретичні положення щодо необхідності виділення в Особливій частині КК України окремої статті, котра передбачає норми, що встановлюють кримінальну відповідальність військовослужбовців за корисливі посягання на військове майно;
– уточнено редакцію ч. 1 ст. 1 КК України вказівкою на те, що одним із завдань КК України є правове забезпечення військового правопорядку (цю юридичну категорію запропоновано визнати родовим об’єктом військових злочинів), оскільки відповідні відносини є частиною загального об’єкта злочину. Обґрунтовано, що складовою військового правопорядку є порядок управління військовим майном;
– поняття предмета складу злочину, передбаченого ст. 410 КК України, вказівкою на те, що крім зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, його предметом є гроші в готівковій та безготівковій формі, цінні папери, об’єкти нерухомості, у тому числі земельні ділянки; характеристику ознак військового майна;
– назву розділу ХІХ та зміст ч. 1 ст. 401 КК України;
– чинну редакцію ст. 410 КК України;
набули подальшого розвитку:
– аргументація, що з об’єктивної сторони корисливі посягання військовослужбовців на військове майно за ст. 410 характеризуються тільки діями;
– положення про те, що не є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 410 КК України, особа, незаконно призвана на військову службу, або особа, яка незаконно перебуває на військовій службі;
– обґрунтування, що суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 410 КК України, характеризується прямим умислом;
– пропозиція передбачити в диспозиції ст. 410 КК України замість “істотна шкода” кваліфікуючу ознаку “значна шкода” з визначенням її розміру в примітці до цієї статті.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в можливості їх використання у: науково-дослідній діяльності – при подальшому вивченні теоретичних питань кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 410 КК України; правотворчості – для вдосконалення положень кримінального законодавства України (акт впровадження Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України від 03.09.2009 р. № 04–19/14–2564); правозастосовній діяльності – при вирішенні проблемних питань кваліфікації злочину, передбаченого ст. 410 КК України (акти впровадження в діяльність військових прокуратур Військово-Морських Сил України від 16.10.2008 р. № 2927 та від 05.02.2009 р. № 374; акт впровадження в діяльність командирів військових частин Державного науково-випробувального центру ЗСУ як органів дізнання та дізнавачів цих підрозділів від 01.10.2008 р. № 56/37/1576; відповідь заступника Правового департаменту Міністерства оборони України про впровадження Методичних рекомендацій для командирів військових дізнавачів ЗСУ щодо кваліфікації злочину, передбаченого ст. 410 КК України, від 02.03.2009 р. № 241/1/480), а також при вдосконаленні відповідних положень постанов Пленуму Верховного Суду України (відповіді щодо прийняття до розгляду проекту постанови “Про судову практику у справах про корисливі посягання військовослужбовців на військове майно” від 03.03.2009 р. № 20–864/0/8–09 та щодо врахування зауважень і пропозиції до проекту постанови “Про судову практику у справах про злочини проти власності” від 30.03.2009 р. № 202–1251/0/8–09); у навчальному процесі – при викладанні курсу “Кримінальне право” (акти впровадження від 17.10.2008 р. № 51 та від 24.12.2009 р. № 41/1).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри кримінального права Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету та кафедри правознавства економіко-правового факультету Феодосійської фінансово-економічної академії. Крім того, вони були оприлюднені на симпозіумах, науково-практичних конференціях, семінарах і “круглих столах”: “Досудове слідство: шляхи вдосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства” (м. Івано-Франківськ, 2007 р.); “Від громадянського суспільства до правової держави” (м. Харків, 2008 р.); “Слідча діяльність: проблеми теорії та практики” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); “Право та економіка: генезис, сучасний стан та перспективи розвитку” (м. Одеса, 2008 р.); “Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення. Прогалини у кримінальному законодавстві” (м. Львів, 2008 р.); “Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах” (м. Запоріжжя, 2008 р.).
Публікації. Наукові результати дисертації відображено у 18 публікаціях, з яких: 11 – статті у виданнях, визнаних ВАК України фаховими з юридичних наук, 1 – стаття в іншому виданні, 6 – тези виступів на симпозіумах, науково-практичних конференціях, семінарах та “круглих столах”.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дало змогу створити концепцію кримінально-правової охорони військового майна від корисливих посягань військовослужбовців у контексті ст. 410 КК України, заповнити ряд наявних прогалин у кримінально-правовій теорії, висунути й аргументувати пропозиції щодо вдосконалення законодавства та правозастосовної практики.
Ця концепція включає:
1. Обґрунтування необхідності збереження та подальшого вдосконалення спеціальних правових норм, які передбачають кримінальну відповідальність за ст. 410 КК України.
2. Вдосконалення загального, родового й безпосереднього об’єктів досліджуваного злочину як взаємоузгоджених понять, котрі визначені в дисертації. Зроблено висновок, що безпосередній об’єкт аналізованого злочину складний, оскільки включає в себе додатковий обов’язковий безпосередній об’єкт, яким виступає право власності, та ряд додаткових факультативних безпосередніх об’єктів.
3. Положення про те, що ключовою підставою для виділення спеціальних норм про кримінальну відповідальність військовослужбовців за корисливі посягання на військове майно в окрему статтю Особливої частини КК України є відповідний предмет злочину – військове майно. Його різноманітність та особливості зумовлюють необхідність подальшої диференціації кримінальної відповідальності військовослужбовців за ст. 410 КК України.
4. Удосконалення об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 410 КК України, доповненням її положеннями про розтрату військового майна, розбій з метою заволодіння військовим майном загального призначення та його вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я потерпілого.
5. Удосконалення суб’єктивної сторони складу злочину ст. 410 КК України вказівкою на те, що посягання на зброю, бойові припаси, вибухові або інші бойові речовини, вибухові пристрої, засоби пересування, військову та спеціальну техніку, радіоактивні матеріали, наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, передбачені ст. 410 КК України, можуть вчинюватися з будь-якими мотивами й метою, що не впливає на кваліфікацію злочину, а посягання ж на військове майно загального призначення обов’язково передбачають корисливий мотив. При розбої та насильницькому вимаганні за ч. 3 ст. 410 КК України мета повинна вказувати на бажання заволодіти саме зброєю, бойовими припасами, вибуховими або іншими бойовими речовинами, засобами пересування, військовою та спеціальною технікою.
6. З метою усунення недоліків чинного кримінального законодавства, реалізуючи обґрунтовані в дисертації теоретичні позиції, як висунуті вперше автором, так і сприйняті чи розвинуті ним ідеї інших авторів, запропоновано такі законодавчі новели:
6.1. Частину 1 ст. 1 КК України викласти в такій редакції:
“1. Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини та громадянина, власності, громадського порядку й громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України, військового правопорядку від злочинних посягань, забезпечення миру та безпеки людства, а також запобігання злочинам”.
6.2. Викласти назву розділу ХІХ КК України в такій редакції:
“Злочини проти військового правопорядку”;
6.3. Викласти частину 1 ст. 401 КК України в такій редакції:
“1. Військовими злочинами визнаються передбачені цим розділом злочини проти військового правопорядку, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів”.
6.4. Викласти ст. 410 КК України в такій редакції:

“Стаття 410. Викрадення, привласнення, розтрата, вимагання військовослужбовцем військового майна, заволодіння ним шляхом шахрайства, зловживання службовим становищем або розбою

1. Викрадення, привласнення, розтрата, вимагання військовослужбовцем військового майна (крім майна, передбаченого частиною другою цієї статті), а також заволодіння ним шляхом шахрайства –
караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років.
2. Ті самі дії, вчинені щодо зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, вибухових пристроїв, засобів пересування, військової та спеціальної техніки, радіоактивних матеріалів, наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів або приватизаційних паперів, –
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
3. Дії, передбачені частинами першою чи другою цієї статті, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або що завдали значної шкоди, а так само заволодіння військовим майном військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем або розбій з метою заволодіння військовим майном (крім майна, передбаченого частиною четвертою цієї статті), або його вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, розбій з метою заволодіння зброєю, бойовими припасами, вибуховими або іншими бойовими речовинами, вибуховими пристроями, засобами пересування, військовою чи спеціальною технікою, або вимагання цих предметів, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, –
караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.
Примітка. Значною шкодою, якщо вона полягає в завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.”

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Акт проголошення незалежності України : Постанова Верховної Ради від 24 серпня 1991 р. № 1427–ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 502.
3. Про державний суверенітет України : Декларація Верховної Ради Української РСР від 16 липня 1990 р. № 55–ХІІ // Законодавство України з питань військової сфери : збірник законів та інших нормативно-правових актів. – К. : Азимут-Україна, 2003. – 1008 с.
4. Абрамин В.Н. Криминалистика : учебник / В.Н. Абрамин, В.П. Антонов, В.В. Романов. – М. : Типогр. Военного Краснознаменного института, 1983. – 454 с.
5. Азаров Д.С. Проблеми обгрунтованості та узгодженості чинних кримінально-правових санкцій / Д.С. Азаров // Наука і правоохорона. – 2008. – № 2. – С. 66–72.
6. Алиев Н.Б. Теоретические основы советского уголовного правотворчества : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология; уголовно-исправительное право” / Н.Б. Алиев. – Харьков, 1989. – 31 с.
7. Альошин Д.П. Ексцес співучасника при вчиненні розбою / Д.П. Альошин // Від громадського суспільства до правової держави : тези ІІІ Міжнар. наук.-практич. конф. – Харків : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2008. – С. 228–230.
8. Альошин Д.П. Кримінальна відповідальність за розкрадання, вчинені у співучасті : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Д.П. Альошин. – Харків, 2003. – 20 с.
9. Альошин Д.П. Кримінальна відповідальність за розкрадання, вчинені у співучасті : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Д.П. Альошин. – Х., 2003. – 220 с.
10. Андрушко П.П. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 Кримінального кодексу України): кримінально-правова характеристика / П.П. Андрушко, А.А. Стрижевська // Вісник Верховного Суду України. – 2008. – № 1 (53). – С. 32–36.
11. Андрушко П.П. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 Кримінального кодексу України): кримінально-правова характеристика / П.П. Андрушко, А.А. Стрижевська // Вісник Верховного Суду України. – 2008. – № 2 (54). – С. 26–37.
12. Андрушко П.П. Об’єкт кримінально-правової охорони, об’єкт злочину, об’єкт злочинного посягання та об’єкт злочинного впливу: основний зміст понять та їх співвідношення / П.П. Андрушко // Наука і правоохорона. – 2008. – № 1. – С. 55–62.
13. Антонюк Н.О. Кримінальна відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою : монографія / Н.О. Антонюк. – Львів : ПАІС, 2008. – 216 с.
14. Апенов С.М. Социальная обусловленность норм уголовного права как одно из условий их эффективности / С.М. Апенов // Закон и право. – 2008. – № 7. – С. 32–34.
15. Ахметшин Х.М. Квалификация воинских преступлений : учебное пособие / Х.М. Ахметшин. – М. : Типография Военного интитута, 1977. – 79 с.
16. Бабанін С.В. Кримінальна відповідальність за порушення чинних на транспорті правил : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / С.В. Бабанін. – Дніпропетровск, 2008. – 20 с.
17. Багаутдинов Ф. Фиктивность соглашения об изменении или расторжении договора / Ф. Багаутдинов, А. Ширкни // Законность. – 2008. – № 1. – С. 11–13.
18. Бадира В.А. Кримінально-виконавче право : навчальний посібник / В.А. Бадира, С.Ф. Денисов, Т.А. Денисова ; за заг. ред. Т.А. Денисової. – К. : Істина, 2008. – 400 с.
19. Бажанов М.И. Объективная сторона преступления / М.И. Бажанов // Уголовное право УССР: Часть общая. – К. : Вища школа, 1984. – 383 с.
20. Бажанов М.И. Уголовное право УССР. Особенная часть : учебник / М.И. Бажанова. – К. : Вища школа, 1989. – 503 с.
21. Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть / М.И. Бажанов. – Днепропетровск : Пороги, 1992. – 165 с.
22. Бакрадзе А.А. Преступления против собственности, совершаемые путем обмана или злоупотребления доверием, по действующему законодательству России / А.А. Бакрадзе // Законность. – 2008. – № 16. –
С. 17–20.
23. Батиргаєва В.С. Кримінологічна характеристика та попередження розбоїв, поєднаних із проникненням у житло : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / В.С. Батиргаєва. – Харків, 2002. – 20 с.
24. Баулин Ю.В. Пределы преемственности в развитии уголовного законодательства / Ю.В. Баулин // История развития уголовного права и ее значение для современности : матер. V Междунар. научн.-практ. конф. (г. Москва, 26–27 мая 2005 р.) / МГУ им. М.В. Ломоносова. – М. : ЛексЭст, 2005. – С. 33–37.
25. Баулін Ю.В. Тенденції розвитку сучасного кримінального права України / Ю.В. Баулін // Питання боротьби зі злочинністю : збірник наук. праць / ред. кол.: Ю.В. Баулін (голов. ред.) та ін. – Х. : Кроссроуд, 2006. – Вип. 12. – С. 23–34.
26. Безверхов А. Некоторые вопросы квалификации присвоения и растраты / А. Безверхов // Уголовное право. – 2008. – № 4. – С. 4–8.
27. Белый И. Преступления против установленного порядка несения воинской службы (воинские преступления) в уголовном праве Украины / И. Белый // Уголовное право. – 2002. – № 2. – С. 7–10.
28. Берзін П.С. Наслідки у складах злочинів у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика : навчальний посібник / П.С. Берзін. – К. : КНТ, 2007. – 392 с.
29. Берзін П.С. Незаконне використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг: аналіз складів злочину, передбаченого ст. 229 КК України : монографія / П.С. Берзін. – К. : Атіка, 2005. – 316 с.
30. Берзін П.С. Про співвідношення понять “наслідки” та “шкода” у кримінальному праві: внутрішньосистемні аспекти / П.С. Берзін // Наука і правоохорона. – 2008. – № 2. – С. 73–80.
31. Берзін П.С. Систематизація наслідків як елементів складів злочинів: основні юридичні та формально-логічні аспекти / П.С. Берзін // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 5 (161). – С. 114–117.
32. Битяк Ю.П. Административное право Украины (Общая часть) : учебное пособие / Ю.П. Битяк, В.В. Зуй. – Х. : Одиссей, 1999. – 224 с.
33. Богданчиков С.В. Понятие “хищение” по действующему уголовному законодательству / С.В. Богданчиков // Закон и право. – 2008. – № 10. – С. 56–57.
34. Богданчиков С.В. Общая характеристика преступлений против собственности / С.В. Богданчиков // Закон и право. – 2008. – № 7. – С. 50–51.
35. Бодаєвський В.П. Актуальність проблеми кримінального законодавства щодо корисливих посягань на військове майно / В.П.Бодаєвський // Досудове слідство: шляхи вдосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства : матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (30 листопада 2007 р., м. Івано-Франківськ). – Івано-Франківськ : Надвірнянська друкарня, 2008. – С. 209–211.
36. Бодаєвський В.П. Відповідальність військовослужбовців за корисливі посягання на військове майно в історії кримінального права (ХІ–ХІХ ст.ст.) / В.П. Бодаєвський // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2007. – № 4 (41). – С. 329–337.
37. Бодаєвський В.П. Особливості об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 410 КК України / В.П. Бодаєвський // Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні : матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (30 травня 2008 р., м. Запоріжжя) : у 2 ч. – Запоріжжя : Юридичний ін-т ДДУВС, 2008. – Ч. ІІ. – С. 12–21.
38. Бодаєвський В.П. Особливості предмету злочину, передбаченого статтею 410 КК України / В.П. Бодаєвський // Право та економіка: генезис, сучасний стан та перспективи розвитку : міжнар. наук.-практ. конф. (30 травня 2008 р., м. Одеса). – Одеса : ОНУ ім. І.І. Мечникова, Астропринт, 2008. –
С. 35–38.
39. Бодаєвський В.П. Проблеми визначення родового та безпосереднього об’єкта складу злочину, передбаченого ст. 410 КК України / В.П. Бодаєвський // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення. Прогалини у кримінальному законодавстві : міжнар. симпоз., 12–13 вересня 2008 р. : тези і реферати доповідей, тексти повідомлень. – Львів, 2008. – С. 206–213.
40. Бодаєвський В.П. Проблеми визначення санкції ст. 410 КК України / В.П. Бодаєвський // Від громадського суспільства до правової держави : тези ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (24 квітня 2008 р., м. Харків). – Харків : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2008. – С. 240–241.
41. Бодаєвський В.П. Проблеми визначення суб’єкта корисливих посягань на військове майно за статтею 410 КК України / В.П. Бодаєвський // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ : збірник наукових праць. – 2008. – № 2 (38). – С. 239–248.
42. Бодаєвський В.П. Проблемні аспекти об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 410 Кримінального кодексу України / В.П. Бодаєвський // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 10 (154). – С. 128–132.
43. Бодаєвський В.П. Суб’єкт корисливих посягань на військове майно за ст. 410 КК України / В.П. Бодаєвський // Актуальні проблеми протидії злочинності в Україні : матер. наук.-практ. семінару (21 березня 2008 р., м. Дніпропетровськ). – Дніпропетровськ : ДДУВС, 2008. – С. 95–98.
44. Бодаєвський В.П. Кваліфікуючі ознаки складу злочину, передбаченого ст. 410 Кримінального кодексу України / В.П. Бодаєвський // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 12 (156). – С. 160–164.
45. Боев В.И. Необходимо ли создание уголовного закона военного времени ? / В.И. Боев // Весник Московського университета МВД России. – 2007. – № 5. – С. 74–76.
46. Боев В.И. Особенности регламентации уголовной ответственности за преступления против собственности и общественной безопасности / В.И. Боев // Закон и право. – 2007. – № 12. – С. 64–66.
47. Бойцов А.И. Преступления против собственности / А.И. Бойцов. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 775 с.
48. Борисенко В.М. Национальная безопасность: совершенствование военно-уголовного законодавства / В.М. Борисенко // Право. – 2004. – № 4. – С. 93–105.
49. Борисенко В.М. Преступления против военной служби / В.М. Борисенко, К.И. Егоров, Г.Н. Исаев ; под общ. ред. Н.А. Петухова. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 399 с.
50. Бочелюк В.Й. Кримінально-виконавча психологія : підручник / В.Й. Бочелюк, Т.А. Денисова. – К. : Істина, 2008. – 328 с.
51. Бражник Ф.С. Уголовная ответственность за нарушение правил вождения и эксплуатации военных машин : учебное пособие / Ф.С. Бражник. – М. : Типография ВПА, 1972. – 81 с.
52. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве / Я.М. Брайнин. – М. : Юрид. лит., 1963. – 248 с.
53. Брич Л.П. Проблема критеріїв відмежування складів злочинів від складів адміністративних правопорушень у кримінально-правовій науці / Л.П. Брич // Вісник Львівського університету. – 2004. – № 4. – С. 93–105.
54. Брич Л.П. Роль складу злочину у розмежуванні в кримінальному праві / Л.П. Брич // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення. Прогалини у кримінальному законодавстві : міжнар. симпоз., 12–13 вересня 2008 р. : тези і реферати доповідей, тести повідомлень. – Львів, 2008. – С. 213–217.
55. Бугаев В.А. Воинские преступления и наказания : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.08 / Бугаев Валерий Александрович. – О., 2002. – 190 с.
56. Бугаєв В.О. Військові злочини і покарання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / В.А. Бугаев. – Одеса, 2002. – 21 с.
57. Бурчак Ф.Г. Объективная сторона состава преступления // Уголовное право УССР на современном этапе: Часть общая / Ф.Г. Бурчак, Е.В. Фесенко. – К. : Наукова думка, 1985. – 357 с.
58. Вапсва Ю.А. Помилка в кваліфікуючих ознаках та її вплив на притягнення особи до кримінальної відповідальності / Ю.А. Вапсва // Від громадського суспільства до правової держави : тези ІІІ Міжнар. наук.-практич. конф. – Харків : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2008. – С. 246–248.
59. Вапсва Ю.А. Помилка у змісті суб’єктивної сторони складу злочину : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Ю.А. Вапсва. – Харків, 2000. – 19 с.
60. Васильев А.В. Законодательство и правовая система дореволюционной России: Учебное пособие для вузов / А.В. Васильев ; под ред. С.А. Комарова. – СПб. : Питер, 2004. – 224 с.
61. Вереша Р.В. Поняття вини як елемент змісту кримінального права України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Р.В. Вереша. – Київ, 2004. – 18 с.
62. Винокуров В. Причинение имущественного ущерба как критерий признания предметов и информации предметами преступлений против собственности / В. Винокуров // Уголовное право. – 2008. – № 4. – С. 13–19.
63. Вирок від 09 червня 2004 р. / Архів військового місцевого суду Севастопольського гарнізону за 2004 р.
64. Вирок від 10 серпня 2007 р. / Архів військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону за 2007 р.
65. Вирок від 16 листопаду 2005 р. / Архів військового місцевого суду Одеського гарнізону за 2005 р.
66. Вирок від 22 грудня 2006 р. / Архів військового місцевого суду Київського гарнізону за 2006 р.
67. Вирок від 17 лютого 2003 р. / Архів військового місцевого суду Київського гарнізону за 2003 р.
68. Вирок від 16 травня 2007 р. / Архів військового місцевого суду Київського гарнізону за 2007 р.
69. Вирок від 26 грудня 2003 р. / Архів військового місцевого суду Київського гарнізону за 2003 р.
70. Вирок від 7 травня 2004 р. / Архів військового місцевого суду Севастопольського гарнізону за 2004 р.
71. Вирок від 9 грудня 2003 р. / Архів військового місцевого суду Київського гарнізону за 2003 р.
72. Вишнякова Н.В. Объект и предмет преступлений против собственности : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология; уголовно-исправительное право” / Н.В. Вишнякова. – Омск, 2003. – 33 с.
73. Військове законодавство України : збірник нормативних актів / Ф.В. Саганюк та ін. ; під ред. В.І. Кравченка. – К. : Атіка, 1999. – 800 с.
74. Військовий карний статут (XXII книга Зб.в.п. 1869 р., вид. IV) : переклад з рос. мови. Видання Законодавчого відділу Головної Військової Судової Управи. – Кам'янець на Поділлі, 1919. – 180 с.
75. Військові статути Збройних Сил України. – К. : ВІПОЛ, 2004. – 499 с.
76. Війтєв Ю. Практичні питання застосування законодавства щодо збереження державного (військового майна) у Збройних Силах України / Ю. Війтєв // Вісник прокуратури. – 2007. – № 7 (73). – С. 18–23.
77. Владимиров В.А. Квалификация похищений личного имущества / В.А. Владимиров. – М. : Юридическая литература, 1974. – 208 с.
78. Воєнна доктрина України: Постанова Верховної Ради України від 19 жовтня 1993 р. № 3529–ХІІ // Законодавство України з питань військової сфери : збірник законів та інших нормативно-правових актів. – К. : Азимут-країна, 2003. – 1008 с.
79. Военное дело. Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона / [ред.-сост. Арясов И.Е.]. – М. : Вече, 2006. – 640 с.
80. Волчок В.Г. Особенности воздействия на преступность в Вооруженных Силах / В.Г. Волчок // Вестник Московского университета МВД России. – 2006. – № 2. – С. 26–30.
81. Волчок В.Г. Криминологическая характеристика и профилактика хищений огнестрельного оружия, боеприпасов, взрывчатых веществ и взрывных устройств, совершаемых военнослужащими : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / В.Г. Волчок. – М., 2001. – 256 с.
82. Воробей П.А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / П.А. Воробей. – Київ, 1998. – 35 с.
83. Гайков В.Т. Ответственность за преступные посягательства против военной службы / В.Т. Гайков, В.Д. Иванов. – М. ; Ростов-на-Дону : МарТ, 2003. – 95 с.
84. Галушко Ю.А. О долге и чести воинской и российской армии: Собрание материалов, документов и статей / сост. Ю.А. Галушко, А.А. Колесников ; под ред. В.Н. Лобова. – 2-е изд. – М. : Воениздат, 1991. – 368 с.
85. Глистин В.К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений) / В.К. Глисти. – Л. : ЛГУ, 1979. – 128 с.
86. Горный А.Г. Военное право : учебное пособие / А.Г. Горный. – М. : Тип. ВПА, 1977. – 452 с.
87. Горный А.Г. Вопросы уголовного права и процесса в практике прокурорского надзора за исполнением законов при рассмотрении военными трибуналами уголовных дел / А.Г. Горный. – М. : Военное издательство Министерства обороны СССР, 1982. – 200 с.
88. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436–ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, 19–20, 21–22. – Ст. 144.
89. Гражданский кодекс Украины : комментарий / под общ. ред. Е.О. Харитонова, О.М. Калитенко. – 2-е изд. – Х. : Одиссей, 2004. – Т. 1. – 832 с.
90. Гришаев П.И. Объективная сторона состава преступления : учебное пособие / П.И. Гришаев. – М. : ВЮЗИ, 1961. – 48 с.
91. Грищук В.К. Перспективи вдосконалення Кримінального Кодексу України / В. Гришук // Юридичний вісник України. – 2007. – № 19. – С. 6–7.
92. Грищук В.К. Вопросы уголовного права по кодексу Украины 1743 года / В.К. Гришук // История развития уголовного права и ее значение для современности : матер. V Междунар. научн.-практ. конф. (г. Москва, 26–27 мая 2005 р.) / МГУ им. М.В. Ломоносова. – М. : ЛексЭст, 2005. – С. 100–112.
93. Грозовський І.М. Звичаєве право запорозьких козаків : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теорія та історія держави і права” / І.М. Грозовський. – Харків, 1998. – 17 с.
94. Грушевський М.С. Історія України, приладжена до програми вищих початкових шкіл і нижчих класів шкіл середніх / М.С. Грушевський ; упоряд. А.Ф. Трубайчук. – К. : Варта, 1993. – 256 с.
95. Гуторова Н.О. Проблеми кримінально-правової охорони державних фінансів України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Н.О. Гуторова. – Харків, 2002. – 38 с.
96. Дагель П.С. Содержание, форма и сущность вины в советском уголовном праве / П.С. Дагель // Правоведение. – 1969. – № 1. – С. 78.
97. Дагель П.С. Субъективная сторона преступления и ее установление / П.С. Дагель, Д.П. Котов. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1974. – 240 c.
98. Дагель П.С. Условия установления уголовной наказуемости / П.С. Дагель // Правоведение. – 1975. – № 4. – С. 68–71.
99. Даньшин И.Н. Курс лекций по криминологии / под ред. проф. И.Н. Даньшина (Общая часть) и проф. В.В. Голины (Особенная часть). – Х. : Одиссей, 2006. – 280 с.
100. Дементьев С.И. Аксиологический анализ уголовно-правовых санкций / С.И. Дементьев // Советское государство и право – 1987. – № 7. – С. 75–80.
101. Дементьев С.И. Построение уголовно-правових санкций в виде лишения свободи / С.И. Дементьев. – Ростов-на-Дону : Ростов. ун-т, 1986. – 160 с.
102. Денисова Т.А. Кримінально-правові санкції та їх застосування за злочини проти власності : монографія / Т.А. Денисова, Ю.В. Філей. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 176 с.
103. Денисова Т.А. Покарання: кримінально-правовий, кримінологічний та кримінально-виконавчий аналіз : монографія / Т.А. Денисова. – Запоріжжя : КПУ, 2007. – 288 с.
104. Державна програма боротьби із злочинністю : Затверджена постановою Верховної Ради України від 25 червня 1993 р. № 3325–ХІІ // Голос України. – 1993. – 30 липня.
105. Державна програма будівництва та розвитку Збройних Сил України на період до 2005 року : Указ Президента України від 20 січня 1997 р. № 40/97 // Архів Адміністрації Міністерства оборони України за 1997 р.
106. Державна програма реформування та розвитку Збройних Сил України на період до 2005 р. : Указ Президента України від 28 липня 2000 р. № 927/2000. – К. : Преса України, 2000. – 48 с.
107. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / [за заг. ред. В.Б. Авер’янова]. – К. : Факт, 2003. – 198 с.
108. Джужа О.М. Кримінологія : навчальний посібник / О.М. Джужа, В.В. Василевич, Ю.Ф. Іванов, П.М. Опанасенко, В.Г. Пшеничний ; за заг. ред. О.М. Джужи. – К. : Прецедент, 2006. – 198 с.
109. Дітріх О. Загальна характеристика корисливих посягань на власність із застосуванням насильства / О. Дітріх // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 10 (154). – С. 117–122.
110. Добаткин В.И. К вопросу о квалификации воинских преступлений против порядка подчиненности и воинской чести / В.И. Добаткин ; за ред. К.Н. Новикова. – М. : Военно-научное общество, 1960. – 18 с.
111. Дубовский Ю.М. К вопросу об установлении уголовной ответственности гражданских лиц за преступления, совершенные в военное время или в боевой обстановке (историко-правовой анализ) / Ю.М. Дубовский // Российский следователь. – 2008. – № 4. – С. 36–39.
112. Дубовский Ю.М. О некоторых проблемах совершенствования российского военно-уголовного законодательства / Ю.М. Дубовский, Д.А. Никонов // Российский следователь. – 2007. – № 22. – С. 32–35.
113. Дурманов Н.Д. Понятие преступления / Н.Д. Дурманов. – М. : АН СССР, 1948. – 315 с.
114. Дячкін О.П. Кримінальна відповідальність за посягання на електричні мережі, кабельні лінії зв’язку та їх обладнання : монографія / за заг. ред. О.П. Дячкін, В.П. Ємельянова. – Д. : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; Ліра ЛТД, 2007. – 116 с.
115. Дьоменко С.В. Вимагання: кримінально-правовий та кримінологічний аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / С.В. Дьоменко. – Київ, 2006. – 19 с.
116. Евстратов Ю.И. Некоторые вопросы теории криминализации / Ю.И. Евстратов // Проблемы теории и практики борьбы с преступностью. – Томск. – 1982. – С. 50–62.
117. Елисеев С.А. Преступления против собственности по росийскому законодательству XVIII вв. [Електронний ресурс] / С.А. Елисеев. – Режим доступу: http:// www.Sartraccc.sgap.ru – Назва з титул. екрану.
118. Емельянов В.П. Гражданское право Украины : практическое пособие. – Изд. 2-е, испр. и доп. – Х. : Консум, 1996. – 204 с.
119. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини. – К. : Київська правда, 1998. – 71с.
120. Ємельянов В.П. Дискусійні питання щодо визначення об’єкту злочину у кримінально-правовій науці / В.П. Ємельянов // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2007. – № 16. – С. 172–182.
121. Ємельянов В.П. Щодо визначення предмета злочину та класифікації об’єктів злочинів: дискусійні питання / В.П. Ємельянов // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2007. – № 16. – С. 225–232.
122. Єхануров Ю. Чисельність Збройних сил України у 2008 р. [Електронний ресурс] / Ю. Єхануров // Новини України. – 2008. – Режим доступу: http://ua.for-ua.com/ukraine/2008/06/26/170609.html – Назва з титул. єкрану.
123. Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 р. Ратифікована СРСР 17 квітня 1954 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/dokumen/convents/part3_geneva_ prisoners.htm – Назва з титул. екрану.
124. Житний О.О. Кримінальне право України: частина Загальна (у схемах та таблицях) : навчальний посібник / О.О. Житний. – Х. : Одіссей, 2008. – 200 с.
125. Жуковський А. Нарис історії України / А. Жуковський, О. Субтельний; ред. Я. Грицак, О. Романів. – Л. : Вид-во Наукового тов. ім. Т. Шевченка у Львові, 1992. – 230 с.
126. Завидов Б.Д. Кража. Уголовно-правовой анализ диспозиции состава преступления, предусмотренного ст. 158 УК РФ : практическое пособие / Б.Д. Завидов. – М. : ПРИОР, 2002. – 32 с.
127. Загородников Н.И. Уголовное право. Часть Особенная / Н.И. Загородников, В.Ф. Кириченко. – М. : Юрид. лит., 1968. – 584 с.
128. Задоян А.А. Уголовная ответственность военнослужащих за хищение и вымогательство оружия, боевых припасов, взрывных устройств : дис. … канд. юрид. наук : 20.02.03 / А.А. Задоян. – М., 2002. – 224 с.
129. Закомолдин Р.В. О структуре и содержании статьи 331 Уголовного кодекса РФ: критический взгляд / Р.В. Закомолдин // Правовая политика и правовая жизнь. – 2005. – № 2. – С. 164–169.
130. Закон об уголовной ответственности за воинские преступления / под ред. А.Г. Горного. – М. : Юрид. лит., 1986. – 160 с.
131. Законодавство України з питань військової сфери. Збірник законів та інших нормативно-правових актів / В.І. Кириленка, М.І. Карпенко, Ю.А. Поніматченко ; за заг. ред. В.І. Кириленка – К. : Азимут-Україна, 2003. – 1008 с.
132. Заруба П.І. Кримінальна відповідальність за злочини у сфері приватизації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / П.І. Заруба. – Київ, 2007. – 19 с.
133. Заусцинский П. Воинский Устав о наказаних и Устав Дисциплинарный / П. Заусцинский. – СПб., 1906, – 367 с.
134. Звіт Державної судової адміністрації України за 2006 р. // Архів Верховного суду України за 2006 р. – 25 с.
135. Звіт Державної судової адміністрації України за 2008 р. // Архів Верховного суду України за 2008 р. – 24 с.
136. Звіт Державної судової адміністрації України за 2005 р. // Архів Верховного суду України за 2005 р. – 34 с.
137. Звіт Державної судової адміністрації України за 2007 р. // Архів Верховного суду України за 2007 р. – 21 с.
138. Злобин Г.А. Некоторые теоретические вопросы криминализации общественно опасных деяний / Г.А. Злобин, С.Г. Келина // Проблемы правосудия и уголовного права. – М., 1978. – С. 102–119.
139. Злобин Г.А. Основания и принципы уголовно-правового запрета / Г.А. Злобин // Советское государство и право. – 1980. – № 1. – С. 69–70.
140. Злочинність в Україні: Статистичний збірник. – К. : Держ. ком. стат. України. – 2008. – С. 48–54.
141. Ибрагимов М.А. О понятии “хищения” применительно к ст. 226 УК РФ / М.А. Ибрагимов // “Черные дыры” в российском законодательстве. – 2007. – № 3. – С. 249–250.
142. Ибрагимов М.Г. Криминологические проблемы хищений огнестрельного оружия, боеприпасов, взрывчатых веществ и взрывчатых устройств в воинских частях (по материалам войсковых подразделений, размещенных на территории Республики Дагестан) : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / М.Г. Ибрагимов. – Махачкала, 2005. – 174 с.
143. Ігнатенко О. Зарубіжний досвід і наша військова реформа / О. Ігнатенко // Голос України. – 1996. – № 8. – С. 6.
144. Ільїна О.В. Кримінально-правова характеристика кваліфікуючих ознак корисливих злочинів проти власності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / О.В. Ільїна. – Київ, 2007. – 18 с.
145. Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів : наказ Міністра внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. № 622 // Офіційний Вісник України. – 1998. – № 42. – Ст. 2442.
146. Інструкція про порядок надання доповідей і донесень про злочини, порушені кримінальні справи, події, грубі порушення військової дисципліни у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України: наказ Міністра оборони України від 15.12.2005 р. № 748 (з урахуванням змін до цієї інструкції, внесених наказом Міністра оборони України від 02.07.2007 р. № 388) // Архів Правового департаменту Міністерства оборони України за 2008 р.
147. Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст.) / [Крип’якевич І., Гнатович Б., Стефанів З. та ін.] ; упорядник Б.З. Якимович. – 4-те вид., змін. і доп. – Львів : Світ, 1992. – 712 с.
148. Історія українського війська / [Крип’якевич І., Гнатович Б., Стефанів З., Думін О., Шрамченко С.] ; упорядник Б.З. Якимович. – 5-те вид., змін.і доп. – Київ: Варта, 1994. – 384 с.
149. Кабакович Г.А. Военное право / Г.А. Кабакович, И.И. Котляров, Ф.М. Раянов. – М. : Транспечать, 1999. – 240 с.
150. Карпенко М. До питання щодо подальшого вдосконалення диспозиції частини 1 статті 406 Кримінального кодексу України / М. Карпенко // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 12. – С. 163–165.
151. Карпенко М. Форма вини суб’єктивної сторони дідівщини: яка вона? / М. Карпенко // Вісник прокуратури. – 2008. – № 3 (81). – С. 58–67.
152. Карпенко М.І. Кримінальна відповідальність за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості (кримінально-правове та кримінологічне дослідження) : монографія / М.І. Карпенко ; за заг. ред. В.К. Матвійчука. – К. : КНТ, 2006. – 232 с.
153. Кваша Ю.Ф. Кримінологія. Серия “Учебники, учебные пособия” / под общ. ред. Ю.Ф. Кваши. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2002. – 704 с.
154. Келина С.Г. Основания уголовно-правового запрета / С.Г. Келина // Матер. IV советско-западногерманского симпоз. по криминологии, уголовному праву и процессу (м. Киев 8–10 октября 1987 г.). Киев. – 1990. – С. 6–13.
155. Керівництво з обліку озброєння у Збройних Силах СРСР частина І : наказ Міністра оборони СРСР 1979 р. № 260 // Військове законодавство України: Збірник нормативних актів. / Ф. В. Саганюк та ін. ; під ред. В. І. Кравченка. – К. : Атіка, 1998. – С. 475–476.
156. Кирись Б.О. Кримінально-правова охорона власності за законодавством України : посібник для вивчення спеціального курсу для студентів юридичного факультету / Б.О. Кирись. – Львів : юрид. факультет Львів. держ. ун-т. ім. Івана Франка, 1997. – 160 с.
157. Кириченко Ю.В. Кримінально-правові та кримінологічні аспекти протидії викраденню електричної або теплової енергії (для викладачів, курсантів, студентів вищих навчальних закладів України та працівників органів внутрішніх справ) / Ю.В. Кириченко. – Дніпропетровськ : ДДУВС, 2008. – 32 с.
158. Киршенман В.В. Ответственность за преступления против собственности / В.В. Киршенман // Вестник Московського университета МВД России. – 2007. – № 6. – С. 55–57.
159. Кистяковский А.Ф. Элементарный учебник общего уголовного права. Часть общая. – К. : Издание книгопродавца-издателя Ф.А. Иогансона, 1882. – 850 с.
160. Кісілюк Е.М. Кримінальне законодавство в період українського державотворення (1917–1921 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Е.М. Кісілюк. – Київ, 2003. – 20 с.
161. Клименко В. Коментар до статті 410 Кримінального кодексу України / В. Клименко // Юридичний вісник України. – 2003. – № 1–2(393–394). – С. 16–21.
162. Ковальський В. Національна безпека – відступати нікуди / В. Ковальський, Ф. Іллюк // Юридичний вісник України. – 2008. – № 40 (692). – С. 5–6.
163. Кодекс Украины об административных правонарушениях: Научно-практический комментарий. Издание шестое, дополненное и переработанное / А.С. Васильев, Е.В. Додин, О.П. Подцерковный и др. ; под общ. ред. А.С. Васильева, А.И. Миколенко. – Х. : Одиссей, 2008. – 1024 с.
164. Кодекс України про адміністративні правопорушення: за станом на 09 вересня 2009 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
165. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Науково – практичний коментар / Р.А. Калюжний, А.Т. Комзюк, О.О. Погрібний та ін. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”, 2007. – 781 с.
166. Кодекси України: Кримінально-процесуальний кодекс України. – К. : Український інформаційно-правовий центр, 2001. – 292 с.
167. Козирєва В. Штраф як майнове покарання за кримінальним законодавством України / В. Козирєва // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 162. – С. 138–141.
168. Колос М.І. Кримінальне право України. Загальна частина: Навчальний посібник / М.І. Колос. – К. : Атіка, 2007. – 608 с.
169. Комментарий к постановлениям Пленума Верховного Суда Российской Федерации по уголовным делам / под ред. В.М. Лебедева. – 2-е изд. перероб. и доп. – М. : Норма, 2008. – 544 с.
170. Конвенція про маркування пластичних вибухових речовин з метою виявлення від 13 березня 1991 р. Ратифікована Україною з грудня 1997 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon.nau.ua/doc/?code=995_ 016 – Назва з титул. екрану.
171. Корецкий Д. Проблема правовой и экспертной оценки боеприпасов / Д. Корецкий // Законность. –