ЛАНДШАФТОЗНАВЧЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИРІШЕНЬ ЛОКАЛЬНИХ ГЕОЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ (НА ПРИКЛАДІ БОЯРСЬКОГО ПРИРОДНО- ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДРАЙОНУ)

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ

На правах рукопису

ХАРЧЕНКО В’ЯЧЕСЛАВ ВАЛЕРІЙОВИЧ

УДК 911.2

ЛАНДШАФТОЗНАВЧЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИРІШЕНЬ
ЛОКАЛЬНИХ ГЕОЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ
(НА ПРИКЛАДІ БОЯРСЬКОГО ПРИРОДНО-
ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДРАЙОНУ)

Спеціальність 11.00.01 фізична географія, геофізика
і геохімія ландшафтів

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник:
доктор географічних наук, професор
Пащенко Володимир Михайлович

Київ - 2005

Зміст
Вступ 5

Розділ 1 Теоретичне обґрунтування і методи
ландшафтознавчИХ вирішенЬ
локальних геоекологічних проблем 10
1.1. Теоретичні складові дослідження.
Природно-економічний потенціал ландшафтних комплексів
і його роль у вирішенні локальних геоекологічних проблем 10
1.2. Стан опрацювання способів оцінювання природи 20
1.3. Методи дослідження. Методика оцінювання
природно-економічного потенціалу ландшафтних комплексів 24

Розділ 2 Чинники ФОРМУВАННЯ І стани ГОСПОДАРСЬКОЇ ПРИДАТНОСТІ ландшафтних комплексів Боярськогопідрайону 31
2.1.Ландшафти Боярського підрайону і їх місце
у фізико-географічному районуванні України 31
2.1.1.Місце ландшафтів підрайону
у фізико-географічному районуванні України 31
2.1.2. Ландшафтні комплекси підрайону 33
2.2. Природні чинники формування ландшафтних комплексів
Боярського підрайону 44
2.2.1. Рельєф та будова надр 44
2.2.2. Поверхневі й підземні води 48
2.2.3. Клімат 50
2.2.4. Біота 54
2.2.5. Ґрунти 65
2.3. Антропогенні чинники теперішніх станів господарської придатностіландшафтних комплексів Боярського підрайону 76
2.3.1.Лісогосподарське використання ландшафтних комплексів 77
2.3.2.Сільськогосподарське використання ландшафтних комплексів 88
2.4. Природні та антропогенні стани ландшафтних комплексів підрайону 91
2.5. Оцінювання ландшафтних комплексів на основі врахування їхніх станів 94
2.5.1.Грошове оцінювання природних ландшафтів за витратами 95
2.5.2.Грошове оцінювання природних ландшафтів за доходами 97
2.5.3.Грошове оцінювання ландшафтних комплексів у порівнянні
з вартістю відповідного сільськогосподарського угіддя 100

Розділ 3Природно-економічний потенціал
ландшафтНИХ КОМПЛЕКСІВ Боярського підрайону 104
3.1. Досвід оцінювання природно-ресурсного потенціалу 104
3.2. Екомережний природно-економічний потенціал 108
3.3. Лісогосподарський природно-економічний потенціал
ландшафтних комплексів 113
3.4. Сільськогосподарський природно-економічний потенціал
ландшафтних комплексів 118
3.5. Рекреаційногосподарський природно-економічний потенціал
ландшафтних комплексів 122
3.6. Рибогосподарський природно-економічний потенціал
ландшафтних комплексів 127
3.7. Природоохоронний природно-економічний потенціал
ландшафтних комплексів 131

Розділ 4 Сутнісна інвентаризація геоекологічних проблем
Боярського підрайону 135
4.1. Проблеми, пов’язані з літогенною складовою ландшафтів 135
4.2. Проблеми, пов’язані з водним компонентом ландшафтів 137
4.3. Проблеми, пов’язані з повітряним компонентом ландшафтів 139
4.4. Проблеми, пов’язані з біотичним компонентом ландшафтів 140
4.5. Проблеми, пов’язані з ґрунтовим компонентом ландшафтів 142
4.6. Комплексні проблеми, пов’язані з ландшафтами підрайону 144

Розділ 5 Шляхи вирішення геоекологічних проблем
Боярського підрайону 148
5.1. Пропозиції щодо використання ландшафтних комплексів 148
5.2. Пропозиції щодо охорони ландшафтних комплексів 155
5.3. Пропозиції щодо відтворення природних складових
ландшафтних комплексів 160

Висновки 164

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 170

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасні методи господарювання вБоярському природно-господарському підрайоні і всій Україні призводять до виникнення великої кількості геоекологічних проблем, які пов’язані з по­гіршенням умов функціонування ландшафтів і їх станів як середовища людського суспільства. Діяльність людини спричинила безпосередні зміни ландшафтів і їхніх властивостей, зумовила порушення їхніх функцій, що не­гативно впливає на здоров’я людей і несприятливо на розвиток галузей господарства: сільського, лісового, курортно-рекреаційного тощо.
Вирішення геоекологічних проблем потребує здійснення таких двох основних завдань: розробити шляхи раціонального ведення господарства івпровадити їх у практику природокористування. Це можливо за умови достовірного оцінювання продуктивнісного потенціалу ландшафтів. Тому, для ефективного вирішення геоекологічних проблем, потрібні ґрунтовні ландшафтознавчі дослідження класичні” та прикладні, зокрема у поєднан­ні з оцінюванням потенціалу продуктивності ландшафтних комплексів іможливих доходів від них.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота виконувалася у тісному зв’язку з дослідженнями відділу ландшафтознавства Інституту географії НАН України, зокрема з таких науково-дослідних робіт.
1.Держбюджетна тема Ландшафтознавчі основи формування і роз­витку екомережі України” (2002-2004). Номер державної реєстрації 0102U000416.
2.Госпдоговірна тема №96/1040/17 Підготовка переліку природних комплексів для формування національної екомережі (в окремому коридорі чирегіоні)” (2003-2004). Номер державної реєстрації 0102U005369.
3.Госпдоговірна тема №11/1040/25 Підготовка рекомендацій щодо проведення оцінки сучасного стану природних ландшафтів” (2004). Номер державної реєстрації 0104U006211.
Результати дисертаційного дослідження використані Боярською міською радою для розроблення стратегічного плану розвитку міста і його околиць.
Об’єкти дослідження - ландшафтні комплекси Боярського природно-господарського підрайону.
Боярський природно-господарський підрайон є частиною Столичного регіону і досить повно репрезентує більшість із його природних, антропо­генних і соціально-економічних складових та проблем, із ними пов’язаних. На територію підрайону визначальний вплив справляє Боярка прикиївське місто курортних лісових і лісостепових теренів. У місті мешкає 37,5 тисяч жителів (за даними на 2002 рік), його площа понад 12,5км2 (на 1993 рік). Територія Боярського підрайону становить майже 190,1км2. Межі підрайону мають природне та антропогенне походження: південна - межа Києво-Свято­шинського району з Васильківським і Дзвінківського лісництва Васильків­ського району з півдня; західна - віддалена межа заплави річки Ірпеня; північна - межа розподілу сфер впливу Боярки / Білогородки та Боярки / Вишневого на формування природно-господарських підрайонів; східна - Одеський автобан [112, 161].
Предмети дослідження - теоретичне і методичне забезпечення ландшафтознавчого вирішення локальних геоекологічних проблем Боярського природно-господарського підрайону із застосуванням оцінювання природно-економічного потенціалу ландшафтних комплексів.
Основна мета - обґрунтування шляхів ландшафтознавчого вирішення локальних геоекологічних проблем Боярського підрайону для напрацювання пропозицій щодо охорони, використання та відтворення його ландшафтних комплексів.
Дослідницькі завдання. Досягнення мети забезпечене послідовним виконанням таких п’яти взаємопов’язаних завдань, вирішення яких представлене відповідно у розділах 1 5.
1.Дати теоретичне і методичне обґрунтування шляхів ландшафто­знавчого вирішення локальних геоекологічних проблем, зокрема через опрацювання методики оцінювання природно-економічного потенціалу ландшафтних комплексів.
2.Дослідити природні й антропогенні чинники формування ландшафт­них комплексів Боярського підрайону і їхніх теперішніх станів.
3.З’ясувати природно-економічний потенціал ландшафтів Боярського підрайону.
4.Провести сутнісну інвентаризацію геоекологічних проблем Боярського підрайону.
5.Обґрунтувати пропозиції щодо охорони, використання та відтворення ландшафтних комплексів Боярського підрайону із метою вирішення геоеко­логічних проблем підрайону та раціоналізації природокористування в ньому.
Методи дослідження. Вирішення поставлених завдань досягнуто з ви­користанням таких методів дослідження:
•польові дослідження ландшафтних комплексів підрайону;
•геоекологічне порівняння та грошове оцінювання потенціалу ландшафт­них комплексів;
•геоекологічний аналіз компонентних і геокомплексних станів ландшафтних утворень і синтез геоекологічних характеристик ландшафтних комплексів;
•картографічний метод;
•комп’ютерні методи опрацювання даних.
Наукова новизна. В ході вирішення дослідницьких завдань отримано результати, яким властива така наукова новизна:
теоретико-методична обґрунтовано і запроваджено в науковий обіг нове поняття природно-економічний потенціал ландшафтних комплексів; опрацьована нова методика - грошового оцінювання природно-економічного потенціалу ландшафтних комплексів; на основі запропонованої методики укладено спеціальні оцінювальні великомасштабні карти ландшафтних комплексів за їх природно-економічним потенціалом змістовно нові карти;
регіональна напрацьовано нові дані щодо ландшафтів Боярського природно-господарського підрайону про теперішні їхні стани та природно-економічний потенціал, прогеоекологічні проблеми у підрайоні;
прикладна сформульовано ландшафтознавчо обґрунтовані пропозиції щодо охорони, використання та відтворення ландшафтних комплексів Бояр­ського підрайону для вирішення його геоекологічних проблем через раціона­лізацію природокористування.
Отримані результати. При виконанні дослідницьких завдань досягнуто таких результатів: обґрунтовано і запроваджено в науково-практичне використання нове поняття природно-економічний потенціал ландшафтних комплексів і нову методику - грошового оцінювання природно-економічного потенціалу ландшафтних комплексів; отримано нові дані про природно-економічний потенціал ландшафтів Боярського підрайону; здійснена сутнісна інвентаризація геоекологічних проблем Боярського підрайону і фактично значної частини Столичного регіону; обґрунтовано пропозиції щодо охорони, раціонального використання та відтворення ландшафтних комплексів Боярського підрайону для вирішення його геоекологічних проблем.
Особистий внесок автора. Зібрано та опрацьовано літературний, карто­графічний і польовий фактичний матеріал ландшафтознавчого, галузево-географічного й економічного змісту, покладений в основу дослідження. Залучено до ландшафтознавчого використання значні обсяги географічних таекономічних даних і матеріалів про об’єктний природно-господарський підрайон. Запропоновано та обґрунтовано поняття природно-економічного потенціалу ландшафтних комплексів і опрацьовано методику грошового оцінювання цього потенціалу. Створено великомасштабні карти (в оригіналі 1:50000, в ілюстраціях 1:100000) ландшафтних комплексів Боярського підрайону та оцінювальні карти ландшафтних комплексів за їх природно-еко­номічним потенціалом, розрахованим щодо галузей природокористування. Сформульовано пропозиції прикладного ландшафтознавчого змісту.
Практичне значення одержаних результатів. Конкретним внеском допрактичного вирішення геоекологічних проблем Боярського підрайону шляхом раціоналізації природокористування є опрацьована дисертантом методика грошового оцінювання природно-економічного потенціалу ланд­шафтних комплексів. Її застосування дає можливість розробити обґрунтовані конк­ретні пропозиції щодо охорони, використання та відтворення ландшафтних комплексів певного регіону та опрацювати шляхи вирішення його геоеколо­гічних проблем, зокрема на локальному рівні підрайону.
Використання теоретико-методологічних здобутків і методичних напра­цювань щодо природно-економічного потенціалу ландшафтних комплексів можливе при вивченні інших регіонів, при визначенні способів раціональ­ного використання їх ландшафтів.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослі­дження оприлюднені автором на міжнародній науковій конференції Антро­погенні географія й ландшафтознавство в ХХ і ХХІ століттях” (Вінниця, 2003), на ІХ з’їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004), наміжнародній науково-методологічній конференції Феномен ландшафту: частини ціле все. Філософія і географія. Проблеми постнекласичних методологій” (Київ, 2004), на міждисциплінарній конференції Збереження водно-болотного та наземного біорізноманіття на сільськогосподарських землях за допомогою оптимізації ландшафтів” (Київ, 2005).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом близько 3,8 д.а. із них 4 статті у видан­нях, включених ВАК України до переліку фахових наукових видань із гео­графічних спеціальностей.

Структура та обсяг роботи. Матеріали дисертаційної роботи викладено на 187 сторінках комп’ютерного друку, в тому числі основний текст на 146 сторінках. Структура дисертації визначається темою і завданнями дослідження. Відповідно до п’яти сформульованих завдань дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, ілюстрована 10-ма рисунками. Цифровий матеріал систематизовано у 17 таблицях. Список літератури включає 207 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1.Ландшафтні комплекси є об’єктами природокористування і геоеколо­гічних досліджень. Закономірно двоскладові екологічні та геоекологічні об’­єкти екооб’єкт і екосередовище відповідають методологічному змістові співвідношення господар дім. Його обидві складові у геоекологічних дослі­дженнях є ландшафтними. Ландшафтні господар і дім задіяні в прикладному оцінюванні потенціалу ландшафтних комплексів визначенні того, наскільки продуктивно функціонують ландшафтні комплекси у своїх екосередовищах за різних умов природокористування, при наявних геоекологічних проблемах.
Для успішного вирішення геоекологічних проблем у ландшафтах необ­хідно знати природно-економічний потенціал ландшафтних комплексів. Цезагальна придатність ландшафтного комплексу до господарського вико­ристання як єдиного цілого і його природна властивість задовольняти еко­номічні потреби людини через забезпечення сприятливих умов для розвитку господарства. У результаті оцінювання такого потенціалу отримуємо галузеві ландшафтні потенціали: сільськогосподарський, лісогосподарський, рекреаційногосподарський природно-економічний потенціал тощо.
Об’єктами оцінювання природно-економічного потенціалу є ландшафтні комплекси складні утворення. Але в ході розрахування природно-еконо­мічного потенціалу нема потреби поділяти об’єктні ландшафтні комплекси на окремі складові. Це пояснюється тим, що у методиці обчислення природ­но-економічного потенціалу ландшафтних комплексів критерієм оцінювання є продуктивність ландшафтних утворень щодо природокористувань різних видів. Такий критерій дає можливість у єдиній цілісній оцінці врахувати усі частинні, геокомпонентні особливості ландшафтного комплексу.
2.Боярський природно-господарський підрайон, відповідно до схеми фі­зико-географічного районування України, входить до складу Здвизько-Ірпі­нського ландшафтного району області Київського Полісся Поліського ланд­шафтного краю зони хвойно-широколистяних лісів, що на межі з лісостепо­вою зоною. Підрайон знаходиться у перехідній смузі між лісовою та лісо­степовою зонами. Найпоширенішими ландшафтними місцевостями у Бояр­ському підрайоні є межирічні моренно-зандрові та лесових островів, надзаплавно-терасні, заплавні. Антропогенна зміненість ландшафтних комплексів підрайону значна, переважно природокористу­вальницька і гідромеліоративна, найістотніша в межах заплавних місцевостей, аж до перетворення їх на ставкові ландшафтні комплекси.
Природні й антропогенні чинники формування ландшафтних комплексів підрайону і їх теперішніх станів змінюють свій баланс у ході природокорис­тування. Прикладна значущість окремих із них не збігається з продуктив­нісним потенціалом комплексу в цілому.
Природний рельєф підрайону і достатня зволоженість сприятливі длярозвитку лісового та невиснажливого сільського господарства.
Гідромережа підрайону досить розвинена і тому придатна для рибо­господарського та рекреаційного природокористування.
Клімат Боярського підрайону характеризується таким співвідношенням тепла і вологи протягом року, що дає підстави вважати його близьким дооптимального для живих організмів помірного поясу, особливо лісових.
Біота підрайону в природному стані була характерною переважно длялісової зони. Тому біотичні умови значно сприятливіші для розвитку впідрайоні лісового господарства, а не сільського.
Рівень родючості ґрунтів у межах Боярського підрайону, найпоширені­шими з яких є дерново-слабопідзолисті, значно нижчий від середнього похвойно-широколистянолісовій зоні. Це вказує на знижену придатність боярських ландшафтних комплексів для розвитку навіть районованого сільського господарства без постійного проведення меліоративних заходів.
Вплив лісогосподарського природокористування, співвідносного з тепе­рішнім, у боярських лісових урочищах триває протягом останніх півтораста років. Тому лісові ландшафтні комплекси у природному стані в підрайоні вже не трапляються. Інтенсивні лісонасадження призвели до переважання площ лісових культур над площами лісостанів, відновлених природним шляхом. У багатьох ландшафтних урочищах однорідні культурні сосняки мають збіднений видовий склад живих організмів. Через це вони стали біотично ослабленими, із низьким лісогосподарським потенціалом.
Вплив сільськогосподарського природокористування на природні ланд­шафтні комплекси лісового Боярського підрайону історично має місце в тих урочищах, які характеризувалися найвищим лісорослинним і лісогос­подарським потенціалом. Це були свіжі діброви, що у природному стані зростали на межирічній місцевості Білогородського лесового острова. Тепер свіжі діброви у підрайоні майже відсутні, бо практично всі місця їх зростання перетворені на агроландшафти. Меншою мірою перетворені на агроландшаф­ти лісові урочища межирічних і схилових місцевостей моренно-зандрової рівнини, бо їхні місцезростання без здійснення агромеліоративних заходів були мало придатними для продуктивного землеробства. Тому ліси суборо­вого і борового типів у таких ландшафтних урочищах збереглися краще.
Стани ландшафтних комплексів, наближені до природних, у Боярському підрайоні зберігають деякі урочища хвойно-широколистяних лісів. Зведення лісової рослинності та перетворення природних ландшафтних комплексів підрайону на теперішні орні угіддя істотно змінило тип рослинності замість деревної (лісової) рослинності боярські ландшафтні комплекси мають тепер трав’яну (фактично лучно-степову) рослинність. Докорінних перетворень зазнали водно-болотні, лучні та місцями вільшаникові лісові ландшафтні комплекси у заплавах найбільших річок підрайону Ірпеня та Бобриці, бозаплава Ірпеня осушена, а Бобриці затоплена ставками.
3.Аналіз і використання географічного досвіду опрацювання способів оцінювання потенціалу природи, а саме природно-ресурсного потенціалу, свідчить про доцільність і перспективність виходу на оцінювання природно-економічного потенціалу ландшафтних комплексів. Такого досвіду геогра­фічна наука раніше не мала. В опрацюванні алгоритму оцінювання природ­но-економічного потенціалу ландшафтних комплексів корисним є досвід економіко-географів із приведення продуктивності різних природних компо­нентів до спільного знаменника” через вираження її у грошовій формі.
При оцінюванні природно-економічного потенціалу ландшафтних комп­лексів слід опрацювати методику розрахування щодо кожного із госпо­дарських потенціалів. Для Боярського підрайону це лісо-, сільсько-, рекреа­ційно-, рибогосподарський і природоохоронний потенціали. Слід також окре­мо визначати екомережний потенціал ландшафтних комплексів. Це зумов­лено потребою створення національної екомережі й зокрема, щодо території дослідження, необхідністю включення ландшафтних комплексів підрайону до північної, дубово-сосноволісової вітки Галицько-Слобожанського міжрегі­онального транскордонного екокоридору. Але масштаб реальних грошових обсягів екомережного потенціалу ландшафтних комплексів ще не відомий.
4.Сутнісну інвентаризацію геоекологічних проблем ландшафтних уро­чищ і місцевостей доцільно проводити відносно окремих геокомпонентів літогенної складової, водного, ґрунтового, повітряного, біотичного компо­нентів і ландшафтних комплексів загалом, яких вони стосуються.
Піщано-суглинисті породи літокомпоненту боярських ландшафтних комплексів легко розмиваються текучими водами, можуть піддаватися впливу еолових процесів. Це створює головну геоекологічну проблему, пов’язану із літогенною складовою, бо ерозійні урочища малопродуктивні порівняно з ландшафтними комплексами, на місці яких вони утворилися.
Геоекологічні проблеми, пов’язані з водним компонентом ландшафтних комплексів підрайону і важливі для нього, стосуються річки Притварки: мі­ське середовище Боярки внаслідок своїх забруднень перетворило її на мерт­вий водотік. Вода її втратила придатність до водогосподарського викорис­тання. Для забезпечення якісною питною водою населення Боярки потрібні альтернативні джерела водопостачання. Ландшафтні комплекси із неглибо­ким заляганням підземних вод мають високий сільсько- і особливо лісо-гос­подарський природно-економічний потенціал, бо поживні елементи в них не виносяться на глибини, недосяжні для коренів рослин, зокрема деревних.
Клімат Боярського підрайону сприятливий для багатьох природокорис­тувань, із рекреаційним включно, і для підтримання функціональних станів природних ландшафтів. Але відомі атмосферні явища є несприятливими, викликаючи ушкодження чи уповільнення росту й розвитку лісових рослин ісільськогосподарських культур. Вітри західного і південно-західного напрямків, що переважають у підрайоні протягом року, запобігають забруд­ненню повітря викидами підприємств і транспорту Києва. Тому боярське повітря і тепер є одним із найчистіших у малих містах і курортах України.
Істотною геоекологічною проблемою ландшафтів підрайону є фактична заміненість природних лісів штучними насадженнями. Насадження, що утво­рилися через нераціональне ведення лісового господарства, стають біотично ослабленими і мають низький природно-економічний потенціал, порівняно зприродними ландшафтними комплексами. Кількість копитних тварин у лі­сах підрайону за останні 15 років різко скоротилася через неконтрольоване полювання і негативний вплив на біоту стихійних рекреантів. Вони пошко­джують рослинні організми і лякають тварин необережною поведінкою у їх екосередовищі. Охорона рослинних і тваринних організмів підвищує рекреа­ційногосподарський природно-економічний потенціал ландшафтів.
Із ґрунтовим геокомпонентом пов’язані геоекологічні проблеми лісових урочищ підрайону, до яких призводить їх аграрне освоєння. Боярські ґрунти утворилися під лісовою рослинністю, яка вміщувала у собі основну частину потенційних поживних речовин ландшафту і з опадом переводила їх у ґрун­ти. Агрокультурами ґрунти збіднюються, бо з агроландшафтів фракції опаду переважно вилучаються. Тому середній сільськогосподарський природно-економічний потенціал межиріч у 1,5 рази менший за лісогосподарський.
У природних, зокрема лісових ландшафтних комплексах підрайону геоекологічні проблеми створює тривалий природокористувальницький вплив на них, зокрема аграрний і лісогосподарський, не завжди раціональ­ний. Майже вся рослинність широколистянолісових ландшафтних урочищ замінена агрокультурами фактично лучно-степового типу або дубово-сосновими лісостанами. Такі лісостани не характерні для урочищ лесових островів, боуприродному стані вони були дібровними. Проблеми, пов’язані з водно-болотними ландшафтами підрайону, зумовлені перетворюючими інженер­ними втручаннями у їх функціонування осушенням заплави Ірпеня ізатопленням ставками заплавних ландшафтних комплексів Бобриці.
5.Для збереження рослинності боярських лісових ландшафтів необхідно припинити заготівлю деревини у сухих і свіжих борах, бо період відновлення їх ландшафтних станів довготривалий, а лісогосподарський природно-економічний потенціал низький. Конче необхідне заповідання свіжих судібров Боярського підрайону унікальних урочищ півдня Українського Полісся. Вони мають потужну енергію росту, оптимальні стани деревостанів і високий лісогосподарський природно-економічний потенціал ландшафтів.
Потребує охорони тваринний світ підрайону, особливо великі ссавці ізряду парнокопитних. Вони є невідємною складовою ландшафтних комп­лексів і важливим рекреаційним ресурсом. Тому слід заборонити полювання іпокласти край стихійній рекреації у підрайоні, що підвищить рекреаційно­господарський природно-економічний потенціал боярських лісових ланд­шафтних комплексів. У межах орних угідь необхідно створити систему мікрозаповідників ремізів. Це дасть можливість зберегти природну лісову біоту, доки ці угіддя не будуть повернуті до природного залісеного стану.
Лісове господарювання у підрайоні треба спрямувати на збереження івирощування лісу для посилення його захисних, водоохоронних, санітарно-гігієнічних і естетичних функцій і функцій лісовідновлювальних, зокрема дляекомережних цілей. Слід відмовитися від сільськогосподарського вико­ристання ландшафтів, які у природному стані були лісовими, мають високий лісогосподарський природно-економічний потенціал і низький сільськогос­подарський. Найбільшого поширення в Боярському підрайоні може набути контрольоване рекреаційне використання ландшафтів, бо для його організації тут є сприятливі умови і споживачі рекреаційних послуг.
Відновлення природних складових ландшафтів у межах підрайону передбачає перш за все відновлення лісової рослинності на всіх вирубках і,відеалі, на теперішніх сільськогосподарських угіддях, особливо на орних землях, із максимальним застосовуванням природного поновлення лісу. Треба відновити популяції винищених тварин лосів, диких кабанів, козуль, бобрів шляхом завезення їх із інших регіонів і розведення у місцевих лісах.
Визначення природно-економічного потенціалу ландшафтних комплек­сів і раціоналізація природокористування на його основі забезпечують обґрунтований шлях до вирішення локальних геоекологічних проблем.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агрокліматичний довідник агронома / За ред. Т.К.Богатиря. К.: Уро­жай, 1964. 160с.
2. АлександроваТ.Д., МаксимоваЛ.В. Оценочные исследования в отечест­венной географии // География и природные ресурсы. 2004. №3. С.28-34.
3. Аналіз і синтез // Енциклопедія Сучасної України. К.: Координаційне бюро Енциклопедії Сучасної України НАН України, 2001. Т.1. С.449.
4. АндрєєваВ.А. Трансформація еколого-економічних основ використання івідтворення лісових ресурсів: Автореферат дис... канд. екон. наук: 08.08.01/ Сумський державний ун-т. Суми, 2003. 20с.
5. АндриенкоТ.Л., ГринчакИ.Л. Охрана ландшафтов Украинского Полесья // Охрана, воспроизводство и рациональное использование почвенно-растительных и охотничьих ресурсов Украинской ССР (тезисы докладов республиканской научно-технической конференции). Вып.1. К.: Укр­НИИНТИ. 1977. С.62-63
6. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР. М.: ГУГК, 1978. 184с.
7. Атлас України: електронна версія. К.: Інтелектуальні Системи ГЕО, 1999-2000.
8. БейдикО.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та ме­тодика аналізу, термінологія, районування. К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2001. 395с.
9. БеручашвилиН.Л. Геофизика ландшафта. М.: Высш. школа, 1990. 287с.
10. Бобры // Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия. Рубрика Живот­ный и растительный мир. Млекопитающие. Грызуны. Зайцеобразные” / www.km.ru
11. БондаренкоВ.Д., ФурдичкоО.І. Ліс і рекреація в лісі: Навч. посібник. Львів: Світ, 1994. 232с.
12. БондарчукВ.Г. и др. Путеводитель экскурсий совещания по лессовым породам УССР. Изд-во АН УССР, К., 1955.
13. БондарьВ.С., ГенсирукС.А., КовальЯ.В. Использование, воспроизвод­ство и охрана лесных ресурсов УССР // Охрана, воспроизводство и рацио­нальное использование почвенно-растительных и охотничьих ресурсов Украинской ССР (тезисы докладов республиканской научно-технической конференции). Вып.1. К.: УкрНИИНТИ. 1977. С.50-52.
14. Боярка // Географічна енциклопедія України: В 3-х т. / Редкол.: ... О.М.Маринич (відповід. ред.) та ін. К.: Українська радянська енцикло­педія” ім.М.П.Бажана, 1989. Т.1 С.124.
15. Боярка // Курорты. Энциклопедический словарь / Гл. ред. Е.И.Чазов. М.: Сов. Энциклопедия, 1983. С.81-82.
16. ВацебаВ.Я.Економіко-географічний аналіз природно-ресурсного потен­ціалу фізико-географічних регіонів (на матеріалах України): Автореферат дис... канд. геогр. наук: 11.00.02/ Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. Л., 1999. 19с.
17. ВеденічевП.Ф., МаракулінП.П. Економічна оцінка землі. К.: Урожай, 1964. 122с.
18. ВеденичевП.Ф., ПасхаверБ.И., ТрегобчукВ.М. и др. Аграрный ресурс­ный потенциал Украинской ССР. К.: Наук. дум., 1988. 312c.
19. ВернандерН.Б. Географія ґрунтів України. К.: Радян. школа, 1952. 35с.
20. ВинбергГ.Г и др. Опыт применения разных систем биологической индикации загрязнения вод // Научные основы контроля качества поверх­ностных вод по гидробиологическим показателям. Сб. науч. трудов. Л.: Наука. 1977. С.124-131.
21. ВольвачФ.В. Вуглець як складовий елемент балансу речовин у ланд­шафті // Геохімія ландшафтів. К.: Наукова думка. 1975. С.16-26.
22. ВольвачФ.В. Обмін речовин у свіжій грабово-ясеневій діброві (D2) // Геохімія ландшафтів. К.: Наукова думка. 1975. С.34-47.
23. ВоронинИ.В. Опыт определения комплексной продуктивности лесхозов Шипова леса Воронежской области. Воронеж: Кн. изд-во, 1960. 328с.
24. ВоронинИ.В. Организация комплексных хозяйств в лесах первой и вто­рой групп. М.: Гослесбумиздат, 1962. 83с.
25. ВоропайЛ.И. Роль антропогенного фактора в развитии географической оболочки. Черновцы: Рута, 1975. 76с.
26. ГавриленкоО.П. Створення ландшафтно-природоохоронних систем длязбереження біотичного та ландшафтного різноманіття в регіонально­му проектуванні // Фізична географія та геоморфологія. К.: ВГЛ Обрії. 2005. №47. С.177-182.
27. ГалицкийВ.И., ДавыдчукВ.С., ШевченкоЛ.Н. и др. Ландшафты приго­родной зоны Киева и их рациональное использование - К.: Наукова думка, 1983.- 244с.
28. ГальчинськийА.С., ЄщенкоП.С., ПалкінЮ.І. Основи економічної теорії: Підручник. К.: Вища школа, 1995. 471с.
29. ГальчинськийА.С. та ін. Основи економічних знань: Навч. посіб. 2-ге вид., перероб. і допов. К.: Вища школа, 2002. 543с.
30. ГлібкоМ.І. Ґрунти Полісся УРСР // Нариси про природу і сільське господарство Українського Полісся. К.: В-во Київського державного університету. 1955. С.213-258
31. ГриневецкийВ.Т. Ландшафтоведческое обоснование комплексной мелио­рации земель (на примере полесских районов): Автореф. дис канд. геогр. наук: 10.00.01 / Институт геофизики им. С.И.Субботина, Отд-ние географии. К.: Б. и., 1989. 24с.
32. ГродзинськийМ.Д. Основи ландшафтної екології. К.: Либідь, 1993. 224с.
33. ГродзинськийМ.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. К.: Лікей, 1995. 233c.
34. ГрубринЮ.Л., ПалиенкоЭ.Т. Современные геоморфологические процес­сы на территории Среднего Приднепровья. К.: Наукова думка, 1976. 118с.
35. Ґрунти радгоспу Білогородський” с.Білогородка Києво-Святошинського району Київської області та рекомендації по їх продуктивному використанню. К.: Укрземпроект, 1975. 84с.
36. Грызуны // Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия. Рубрика Живот­ный и растительный мир. Млекопитающие. Грызуны. Зайцеобразные” / www.km.ru
37. ГурскийБ.Н., ЛевковЭ.А. Создание научной основы картирования четвертичных отложений территории Белоруссии // Рациональное приро­допользование в условиях Белоруссии. Сб. науч. трудов. Л.: СППО-2. 1988. С.18-23
38. ДавидчукВ.С., ЗаруднаяР.Ф., МихелиС.В., ПетровМ.Ф., Сороки­наЛ.Ю., ТкаченкоА.Н. Ландшафты Чернобыльской зоны и их оценка поусловиям миграции радионуклидов. К.: Наукова думка, 1994. 112с.
39. ДавидчукВ.С., СорокинаЛ.Ю., ПетровМ.Ф. Модель спонтанного вос­становления ландшафтов зоны отселения Чернобыльской АЭС в случае минимального антропогенного воздействия // Чернобыль-90. Докл. 2-го Всес. научно-технич. совещания по итогам ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Чернобыль, 1990. Т.6. С.91-105.
40. ДавидчукВ.С., СорокінаЛ.Ю. Показник стійкості приміських лісів Київщини // Київський географічний щорічник. Науковий збірник. К.: Обрії. 2003. Вип. 2. С.120-127.
41. ДенисикГ.І. Вінниччина край зелених дібров і золотих нив. Вінниця: ІЦ Резонанс”, 1997. 80с.
42. ДенисикГ.І. Лісополе України. Вінниця: ПП Видавництво Тезис”, 2001. 284с.
43. ДеркачД.Ф. До методики дослідження теплового балансу садових екосистем // Геохімія ландшафтів. К.: Наукова думка. 1975. С.58-73.
44. ДмитрукО.Ю. Екологічний туризм у системі суспільно-економічних відносин / Економічна та соціальна географія: Наук. зб. К.: АртЕк, 2001. С.89-95.
45. ДмитрукО.Ю. Урбанізація та екологічний туризм: Теорія і практика конструктивно-географічного дослідження: Навчальний посібник. К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2002. 76с.
46. ДмитрукО.Ю., ЩурЮ.В. Екологічний туризм як дидактична основа раціонального природокористування / Регіональні екологічні проблеми. К.: НІСД. 2002. С.45-50.
47. Довкілля Івано-Франківщини. Економічна доповідь. Івано-Франківськ: Сіверсія, 2003. 47с.
48. ДокучаевВ.В. Сочинения: В 8 т. / АН СССР. М. Л., 1951. Т.VI. С.247.
49. ДубінВ.Г.Економіко-географічні основи використання і відтворення лісу в Україні: Автореферат дис... канд. геогр. наук: 11.00.02/ Інститут географії НАН України. К., 2000. 22с.
50. Ежи // Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия. Рубрика Животный и растительный мир. Млекопитающие. Насекомоядные” / www.km.ru
51. Екологічне управління / В.Я.Шевчук, Ю.М.Саталкін, Г.О.Білявський, В.М.Навроцький, В.В.Гетьман. К.: Либідь, 2004. 432с.
52. ЗайкоС.М., ВашкевичЛ.Ф., СвирновскийЛ.Я. Прогноз изменения почв иструктуры почвенного покрова ландшафтов мелиорированных террито­рии Белоруссии // Рациональное природопользование в условиях Бело­руссии. Сб. науч. трудов. Л.: СППО-2. 1988. С.75-86.
53. ЗаморійП.К. Четвертинні відклади Української РСР. Вид-во Київського ун-ту, 1961. 550с.
54. Зимове село запрошує. Путівник із зеленого туризму / Чаки Чабо, Хали­моненкоМ., ВасильєвВ., МатвієнкоА. та ін. // Туризм сільський зеле­ний. 2001. №4. 64с.
55. ЗубковаТ. Боярка: Фотоподорож по місту - Б.м., 1993. - 16 с.
56. ИзмоденовА.Г. Богатства кедрово-широколиственных лесов. М.: Лес­ная промышленность, 1972. 120с.
57. ИзмоденовА.Г. Лесная самобранка: мёд, овощи, соки уссурийских ле­сов. Хабаровск: Кн. изд-во, 1989. 256с.
58. ИсаченкоА.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирова­ние: Учеб. М.: Высш. школа, 1991. 366 с.
59. ИсаченкоА.Г. Методы прикладных ландшафтных исследований. Л.: Наука, 1980. 222 с.
60. ИсаченкоГ.А. Динамика внутригодичных состояний предгорно-холмис­тых ландшафтов Колхиды // География и природные ресурсы. 1986. №2. С.46-55.
61. Кабан // Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия. Рубрика Животный и растительный мир. Млекопитающие. Копытные” / www.km.ru
62. Карта ґрунтів Київського виробничого облрибкомбінату Києво-Святошинського району Київської області. М-б 1:10000. К.: Укрземпроект, 1976.
63. Карта ґрунтів радгоспу Білогородський” села Білогородка Києво-Святошинського району Київської області. М-б 1:10000. К.: Укрзем­проект, 1974.
64. Картограма агрогруп р-пу Тарасівський” села Тарасівка Києво-Свято­шинського району Київської області. М-б 1:10000. К.: Укрземпроект, 1993.
65. Картограмма агропроизводственных групп почв с-за Декоративные ку­льтуры” Киево-Святошинского района Киевской области. М-б 1:5000. К.: Укрземпроект, 1989.
66. Київ як екологічна система: природалюдинавиробництвоекологія. К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2001. 259с.
67. КиселёвВ.Н. Геосистемные исследования экологически напряжённых зон Белорусского Полесья // Рациональное природопользование в усло­виях Белоруссии. Сб. науч. трудов. Л.: СППО-2. 1988. С.61-74.
68. КістяківськийО.Б., КорнєєвО.П., ПащенкоЮ.Й. Хребетні тварини По­лісся // Нариси про природу і сільське господарство Українського Поліс­ся. К.: В-во Київського державного університету. 1955. С.321-334.
69. Климат Киева / Под ред. Л.И.Сакали. Л.: Гидрометеоиздат, 1980. 288с.
70. КозінцеваЛ.М. Гідрографія Українського Полісся // Нариси про природу ісільське господарство Українського Полісся. К.: В-во Київського державного університету. 1955. С.153-165.
71. КонстантиновА.Р., СакалиЛ.И., ГойсаН.И. и др. Тепловой и водный режим Украины. Л.: Гидрометеоиздат, 1966. 592с.
72. Конструктивно-географические основы рационального природопользова­ния в Украинской ССР: Киевское Приднепровье / МариничА.М., ПаламарчукМ.М., ГриневецкийВ.Т. и др.; Отв. ред. МариничА.М., ПаламарчукМ.М.; АН УССР. Отделение географии Ин-та геофизики им.С.И.Субботина. К.: Наук. думка, 1988. 176с.
73. Конструктивно-географические основы рационального природопользова­ния в Украинской ССР. Теоретические и методические исследования / МариничА.М., ГорленкоИ.А., РуденкоЛ.Г. и др.; Отв. ред. Мари­ничА.М., ПаламарчукМ.М.; АН УССР. Отделение географии Ин-та геофизики им. С.И.Субботина. К.: Наук. думка, 1990. 200с.
74. КостенкоЛ.И. Генетико-производственная характеристика почв и пути их использования (на примере хозяйств Житомирской области УССР): Автореф. дис. канд. с.-х. наук. К., 1975. 16с.
75. Косуля // Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия. Рубрика Живот­ный и растительный мир. Млекопитающие. Копытные&