Лепа Роман Миколайович. Моделі ситуаційного механізму прийняття управлінських рішень

Краткое описание

Лепа Роман Миколайович. Моделі ситуаційного механізму прийняття управлінських рішень : Дис... д-ра наук: 08.00.11 2007

Лепа Р.М. Моделі ситуаційного механізму прийняття управлінських рішень. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.11 математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2007 р.
Дисертацію присвячено дослідженню та вирішенню актуальної наукової проблеми моделювання ситуаційного механізму прийняття управлінських рішень на підприємстві. В роботі досліджено методологічні й методичні підходи до управління й прийняття управлінських рішень на підприємстві, а також особливості їх моделювання. Розроблено концептуальні основи ситуаційного механізму прийняття управлінських рішень на підприємстві.
Розроблено механізм діагностики проблемних ситуацій на підприємстві. Запропоновано моделі розпізнавання та ідентифікації ситуацій. Розроблено моделі моніторингу та регулювання процесу реалізації управлінських рішень на підприємстві, моделі координації управлінських рішень, а також нейромережеву модель підвищення об’єктивності управлінських рішень. Представлено інформаційну модель ситуаційного механізму прийняття управлінських рішень на підприємстві. Розглянуто особливості реалізації моделей ситуаційного механізму прийняття управлінських рішень на промисловому підприємстві.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове рішення наукової проблеми моделювання ситуаційного механізму прийняття управлінських рішень на підприємстві. Результати дослідження зазначеної проблеми відповідно до мети й поставлених завдань дозволили сформулювати наступні висновки концептуального, теоретичного, методичного та науково-практичного характеру:
1. Ефективність діяльності підприємств значною мірою залежить від здатності адекватно та оперативно реагувати на активні зміни зовнішніх умов, що зумовлює необхідність докорінної перебудови механізму прийняття управлінських рішень на підприємстві з метою його адаптації до нових умов функціонування. Дослідження надало можливість обґрунтувати доцільність синтезу методів економіко-математичного моделювання для підвищення ефективності системи підготовки та прийняття управлінських рішень.
2. Умови функціонування підприємств характеризуються невизначеністю та нестійкістю через кардинальні зміни, що мають місце в економіці України, що підтверджує необхідність використання ситуаційного підходу при побудові комплексу моделей механізму прийняття управлінських рішень на підприємстві. Ситуаційний механізм передбачає побудову такої системи реагування, що найбільшою мірою відповідає вимогам кожної конкретної ситуації, що склалася. Розроблено концепцію моделювання ситуаційного механізму прийняття управлінських рішень на підприємстві, в основу якої покладено принципи теорій ситуаційного й рефлексивного підходів; реалізація концепції сприяє забезпеченню конкурентоспроможності підприємства за рахунок підвищення якості та ефективності управлінських рішень.
3. Забезпечення якості управлінських рішень досягається шляхом інтеграції в систему управління підприємством механізму діагностики проблемних ситуацій на підприємстві, в основу якого покладено принципи ситуаційного управління й синтезу процедур розпізнавання образів ситуацій, статичної й динамічної ідентифікації. Комплекс моделей діагностики проблемних ситуацій побудовано на основі використання гібридного підходу, що поєднує ситуаційний підхід до управління й технології функціонального і процесного аналізу ефективності підприємства, і містить у собі моделі статичної й динамічної ідентифікації ситуацій, а також моделі розпізнавання образів ситуацій.
4. Для розв’язання завдань ліквідації негативних проявів проблемних ситуацій, визначення чинників виникнення проблемних ситуацій та їхнього впливу на діяльність підприємства розроблено об’єктну модель діагностики ситуацій, що враховує притаманну промисловим підприємствам функціональну та ієрархічну організаційну структуру. Запропоновану об'єктну модель діагностики ситуацій на підприємстві засновано на інтеграції системи збалансованих показників розвитку підприємства й підходів до оцінки ефективності його функціонування, що дозволяє ефективно організувати процес відстеження діяльності підприємства в межах ситуаційного механізму прийняття управлінських рішень.
Розроблений комплекс моделей ідентифікації ситуацій надає можливість віднесення поточного образу ситуації до відомих образів і класів образів на основі значень певних характеристик, для чого в роботі пропонується застосовувати метод дискримінантного аналізу, а також модель, яку засновано на застосуванні методу аналогій з використанням нейронної мережі, що самоорганізується, із шаром Кохонена.
Формування сценаріїв розвитку поточної ситуації здійснюється з використанням розподіленої динамічної моделі розвитку проблемних ситуацій на підприємстві без урахування керуючих впливів, в основу якої покладено процедури синтезу імітаційної моделі прогнозування ситуацій, побудованої з використанням апарату системної динаміки Дж. Форрестера.
5. З метою визначення ознак явищ внутрішнього і зовнішнього середовища, що певним чином впливають на об'єкт управління, а також джерел, факторів та причин впливу, в дисертації розроблено комплекс моделей розпізнавання образів ситуацій, що включає моделі шкалювання характеристик, формування, класифікації й ранжирування образів ситуацій. Реалізація комплексу логічно впорядкованих моделей розпізнавання ситуацій в межах механізму діагностики проблемних ситуацій дозволяє формувати та класифікувати образи ситуацій у термінах, які забезпечують особі, що приймає рішення, чітке розуміння економічного стану підприємства.
6. Для визначення послідовності дій з вирішення проблемних ситуацій розроблено модель оптимальної динаміки прийняття управлінських рішень у термінах ситуацій планування, функціонування й регулювання, в основу якої покладено принципи балансування реалізації розподілених у часі рішень. Управлінські рішення на підприємстві мають враховувати індивідуальні характеристики особи, яка приймає рішення, що вимагає введення в систему управління підприємством моделі прийняття рішень з урахуванням фактору стадності, зумовленого обмеженістю й слабкою структурованістю інформа-ційного простору з проблемної ситуації, а також методів реалізації рефлексивних процедур інформаційного маніпулювання конкурентами і споживачами.
7. Відстежувати динаміку зміни показників діяльності підприємства, а також готувати інформацію для прийняття рішень щодо реалізації додаткових керуючих впливів з метою коректування траєкторії досягнення запланованих значень ключових показників необхідно на основі реалізації моделей моніторингу та регулювання процесів реалізації управлінських рішень. В основу розроблених методичних положень щодо моделювання процесів регулювання реалізації управлінських рішень на підприємстві покладено принципи утримання значень елементів об'єктної моделі діагностики проблемних ситуацій у заданому діапазоні, що дозволяє мінімізувати витрати на реалізацію управлінських рішень за умови припустимості проблемних ситуацій.
Впровадження в практику функціонування промислових підприємств механізму оцінки доцільності прийняття управлінських рішень дозволяє забезпечити підвищення ефективності функціонування системи прийняття управлінських рішень, покращення якості управлінських рішень за рахунок знаходження найбільш адекватних варіантів і максимальної раціоналізації процесу прийняття рішень, а також надає можливість упорядкувати процес розподілу відповідальності між ієрархічними рівнями організаційної структури підприємства, скоротити адміністративні бар'єри при реалізації управлінського рішення, вивільнити кошти й ресурси за рахунок відмови або перенесення термінів практичної реалізації управлінського рішення.
8. Доведено, що узгодженість управлінських рішень на підприємстві має забезпечуватися впровадженням у систему управління комплексу моделей організаційної вертикально-горизонтальної координації управлінських рішень, в основу якого покладено рефлексивний підхід до визначення суб'єктивних пріоритетів особи, що приймає рішення.
9. З метою зниження рівня фактору суб'єктивності та підвищення вірогідності управлінських рішень, у яких використовуються дані, отримані експертним шляхом, у систему управління підприємством вбудовано нейромережевий механізм підвищення об'єктивності експертних оцінок. Застосований у межах даного механізму підхід, що припускає розподіл блоків корекції та фільтрації експертних оцінок, дозволяє більш повно порівняно з існуючими методами реалізувати наявну базу експертних оцінок, запропонувати додаткові можливості експертного аналізу певної проблеми, а також забезпечити принципову можливість втручання ОПР у процес коректування експертних оцінок при вирішенні управлінських завдань.
10. Реалізація ситуаційного механізму прийняття управлінських рішень вимагає розробки і впровадження нової інформаційної технології ситуаційних центрів, адаптованих для оперативного формування й апробації сценаріїв, швидкої оцінки проблемної ситуації на основі використання сучасних методів обробки та аналізу даних і знань. Для цього розроблені в дисертації теоретичні, методологічні та методичні положення, а також модельні конструкції інтегровано в єдину й цілісну інформаційну структурну процесну модель реалізації ситуаційного механізму прийняття управлінських рішень на підприємстві.
11. Основні теоретичні та прикладні результати дослідження впроваджено на наступних промислових підприємствах України: ВАТ "Новогорлівський машинобудівний завод", ВАТ "Донецькгірмаш", ВАТ "Одескабель", Українсько-канадське спільне підприємство "Донбас-Ліберті", ВАТ "Ковельсільмаш", що довело ефективність та універсальність запропонованих моделей і методів. Розмір економічного ефекту від впровадження результатів дисертаційного дослідження становить 1 190 тис. грн., що підтверджується відповідними актами. Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес Донецького університету економіки та права (м. Донецьк).