ЛИТВИНЕНКО ІРИНА ЮРІЇВНА. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ АНГЛОМОВНОГО ЧИТАННЯ НА ЗАСАДАХ ІНТЕГРАЦІЇ

Краткое описание

ЛИТВИНЕНКО ІРИНА ЮРІЇВНА. Назва дисертаційної роботи: "МЕТОДИКА НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ АНГЛОМОВНОГО ЧИТАННЯ НА ЗАСАДАХ ІНТЕГРАЦІЇ"

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису
УДК 378.147 : 811.111
ЛИТВИНЕНКО ІРИНА ЮРІЇВНА
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
АНГЛОМОВНОГО ЧИТАННЯ НА ЗАСАДАХ ІНТЕГРАЦІЇ
13.00.02 – теорія та методика навчання (германські мови)
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Науковий керівник –
Заболотська Ольга Олександрівна,
доктор педагогічних наук, професор
Херсон – 2015
2
ЗМІСТ
ВСТУП.............................................................................................................................. 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ ІНОЗЕМНОЮ
МОВОЮ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ НА ЗАСАДАХ
ІНТЕГРАЦІЇ................................................................................................................... 13
1.1. Мовленнєва компетентність у читанні як предмет лінгвометодичних
досліджень...................................................................................................................... 13
1.2. Лінгвостилістичні особливості науково-технічних текстів та їхня методична
інтерпретація.................................................................................................................. 26
1.3. Роль інтеграції в навчанні читання англомовних фахових текстів студентів
технічних спеціальностей............................................................................................. 36
1.4. Психолінгвістичні, психологічні та методичні основи навчання читання
майбутніх судноводіїв .................................................................................................. 51
Висновки до розділу 1 .................................................................................................. 71
РОЗДІЛ 2 ........................................................................................................................ 74
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ СТУДЕНТІВ
СПЕЦІАЛЬНОСТІ «СУДНОВОДІННЯ НА МОРСЬКИХ ШЛЯХАХ» НА
ЗАСАДАХ ІНТЕГРАЦІЇ............................................................................................... 74
2.1. Цілі та зміст навчання читання майбутніх судноводіїв ..................................... 74
2.2. Критерії відбору текстів для навчання читання студентів-судноводіїв........... 84
2.3. Технологія навчання читання англійською мовою студентів-судноводіїв на
засадах інтеграції........................................................................................................... 98
2.4. Модель навчання читання англійською мовою студентів-судноводіїв на
засадах інтеграції......................................................................................................... 132
Висновки до 2 розділу ................................................................................................ 140
РОЗДІЛ 3 ...................................................................................................................... 142
3
НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ СТУДЕНТІВ
СПЕЦІАЛЬНОСТІ «СУДНОВОДІННЯ НА МОРСЬКИХ ШЛЯХАХ» НА
ЗАСАДАХ ІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТУ..................................... 142
3.1. Критерії оцінювання мовленнєвої компетентності в читанні майбутніх
судноводіїв ................................................................................................................... 142
3.2. Організація та проведення експериментального навчання ............................. 154
3.3. Методичні рекомендації щодо навчання читання англомовних текстів
майбутніх судноводіїв на засадах інтеграції ............................................................ 185
Висновки до розділу 3 ................................................................................................ 191
ВИСНОВКИ................................................................................................................. 194
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ............................................................ 202
4
ВСТУП
Актуальність дослідження. Закон України «Про інноваційну діяльність»
серед основних принципів державної інноваційної політики визначає
забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва в розвитку інноваційної
діяльності, підтримку підприємництва в науково-виробничій сфері [70], а також
порушує питання підготовки кадрів у сфері інноваційної діяльності, тобто осіб,
які будуть безпосередньо працювати в галузі міжнародної науково-технологічної
кооперації та трансферу технологій. Зрозуміло, що ці фахівці повинні досконало
володіти іноземною мовою професійного спрямування, зокрема мати відмінні
уміння читання фахової літератури.
Безперервному підвищенню професійного рівня особистості й розширенню
культурного кругозору сприяє пізнавальна діяльність, основним засобом якої, як
правило, стають письмові, в тому числі, іншомовні джерела інформації [135,
с. 149]. Читання, як і говоріння, є складником комунікації, що, в свою чергу,
становить сутність багатьох професій, оскільки їх представники в умовах
сучасного інтегрованого світу зобов’язані мати вміння безпосереднього
спілкування із зарубіжними партнерами або здобувати нову інформацію з фахової
іншомовної літератури чи Інтернет-сайтів.
Методологічні засади навчання читання іноземною мовою окреслені в
працях Г.В. Барабанової [15], І.Л. Бім [18], М.В. Ляховицького [120], Є.І. Мотіної
[139], Г.В. Рогової [160], Т.С. Сєрової [167], С.К. Фоломкіної [191], В.С. Цетлін
[196], Н.П. Шевченко [202].
Типологічні передумови розвитку вмінь іншомовного читання як виду
мовленнєвої діяльності розкриті такими науковцями, як А.О. Артемов [10],
О.О. Брудний [32], О.П. Доблаєв [58], Т.Г. Єгоров [63], О.О. Заболотська [67],
І.О. Зимня [73], О.В. Кіршова [84], З.І. Кличнікова [89], І.П. Макаренко
[121], Л.П. Маркушевська [124], Ю.В. Романюк [161]. У вітчизняній науці
розроблено концепції навчання професійно орієнтованого читання
5
(Г.В. Барабанова [15], Ю.В. Дегтярьова [54], Л.І. Морська [137], М.П. Осіпова
[146], Т.С. Сєрова [167], С.Г. Улітіна [188]), відповідно до теоретичних положень
яких створено методики навчання читання майбутніх лінгвістів та вчителів
іноземних мов (Т.О. Вдовіна [39], О.В. Бирюк [19], Л.Г. Кожедуб [93],
І.В. Корейба [97], Е.В. Поманісочка [154]); майбутніх
перекладачів (Л. П. Раскопіна [159], С.Г. Улітіна [188]); майбутніх педагогів
(С.О. Мелікова [129]); військових фахівців (Н.В. Ульянова [189]); майбутніх
управлінців (С.А. Львова [118]); аграріїв (О.С. Малюга [123]); фахівців
економічного профілю (З.М. Корнєва [98], С.В. Радецька [157], Т.І. Труханова
[186]), майбутніх менеджерів (А. Є. Чернушич [198]), майбутніх медиків та
фармацевтів (М.І. Августинович [3], А.С. Марлова [125], Т.І. Горпініч [47]);
інженерів-будівельників (В. М. Похабова [156]), студентів вищих технічних
навчальних закладів (М.Г. Бондарев [27], Ю.В. Петровська [149],
Л.В. Покушалова [152]).
Однак, незважаючи на суттєву базу досліджень, не було вичерпано весь
потенціал процесу навчання читання англійських фахових текстів технічних
спеціальностей. Навчання англомовного читання студентів технічних
спеціальностей на засадах інтеграції становить новизну цієї проблеми.
Інтеграція в процесі навчання англійської мови відповідає одній із головних
тенденцій сучасного розвитку вищої освіти, визначених у доповіді «Тенденції в
глобальній вищій освіті: відстеження академічної революції», підготовленій для
Всесвітньої конференції ЮНЕСКО з питань вищої освіти.
Інтегративні позиції відображено й у новому Державному стандарті базової
і повної середньої освіти, де, зокрема, відзначено, що зростає потреба
«застосовувати загальнонавчальні, творчі вміння в різних життєвих і навчальних
ситуаціях спілкування, користуватися комунікативними стратегіями, стратегіями
співпраці» [119, с. 30], і в Галузевому стандарті вищої освіти України, де
визначається, що нормативну основу навчання бакалаврів морських
спеціальностей становлять поряд із державними актами (Закон України «Про
6
вищу освіту», Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні тощо) ще й
міжнародні, зокрема Міжнародна конвенція про підготовку й дипломування
моряків та несення вахти, а також Кодекс з підготовки і дипломування моряків та
несення вахти з Манільськими поправками 2010 року [251].
Ці документи висувають вимогу щодо формування в молодого фахівця
відповідного комплексу фахових компетентностей, серед яких визначається й
досконале знання іноземної мови (англійської), зокрема вміння читання
професійно орієнтованих наукових та науково-публіцистичних текстів різної
тематики та жанрової приналежності.
Особливості застосування міждисциплінарних зв’язків під час навчання
іноземної мови досліджували О.М. Вєтохов [40], Л.М. Климашевский [88],
О.І. Каменський [80], М.М. Котляр [101], І.А. Круківська [106], С.А. Львова [118],
Н.О. Микитенко [132], С.Ю. Ніколаєва [130], Н.В. Попова [155], Н.В. Тимощук
[183], О.А. Тинкалюк [184], K. Hall [218], U. Goswami [218], C. Harrison [218],
S. Ellis [218] та ін. Однак розкриті авторами міждисциплінарні зв’язки потребують
подальшого вивчення означеного феномену. Науковці не пропонують залучення
інтегративного підходу до навчання англомовного читання студентів технічних
спеціальностей та, зокрема, напряму підготовки «Судноводіння на морських
шляхах» вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Досі не розроблена
конкретна модель процесу навчання читання англомовних фахових текстів студентів
технічних спеціальностей ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.
Отже, потреба у фахівцях технічних спеціальностей (зокрема, за напрямом
підготовки «Судноводіння на морських шляхах») з високим рівнем іншомовної
мовленнєвої компетентності в читанні та доцільність її формування інтегровано з
фаховими дисциплінами та з іншими видами мовленнєвої діяльності, а також
недослідженість цієї проблеми зумовлюють актуальність дисертаційної роботи та
вибір теми дослідження «Методика навчання студентів технічних спеціальностей
англомовного читання на засадах інтеграції».
7
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт
Херсонського державного університету «Моніторинг освітньо-наукового простору
як фактор інноваційного розвитку вищого навчального закладу» (номер державної
реєстрації 0112U008024) та теми кафедри англійської мови та методики її
викладання «Сучасні технології навчання іноземних мов у ВНЗ». Тему дисертації
затверджено вченою радою Херсонського державного університету (протокол № 6
від 27.01.2014 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі
педагогіки та психології АПН України (протокол № 6 від 2.07.2014 р.).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробленні та
експериментальній перевірці методики навчання англомовного читання студентів
технічних спеціальностей на засадах інтеграції.
Зазначена мета передбачає виконання таких завдань:
- дослідити специфіку текстів технічного спрямування як засобу професійноспрямованої комунікації для навчання англомовного читання студентів
спеціальності «Судноводіння на морських шляхах»;
- розкрити сутність поняття «інтеграція» в навчанні англомовного читання
студентів технічних спеціальностей;
- розглянути психологічні, психолінгвістичні та методичні основи навчання
англомовного читання відповідно до специфіки підготовки майбутніх
судноводіїв на засадах інтеграції;
- визначити цілі та зміст навчання англомовного читання студентів спеціальності
«Судноводіння на морських шляхах»;
- обґрунтувати й розробити технологію навчання англомовного читання
студентів спеціальності «Судноводіння на морських шляхах» на засадах
інтеграції;
- створити модель процесу навчання англомовного читання студентів
спеціальності «Судноводіння на морських шляхах» на засадах інтеграції;
8
- експериментально перевірити ефективність авторської методики та розробити
методичні рекомендації щодо навчання читання англомовних фахових текстів
майбутніх судноводіїв.
Об’єкт дослідження – процес навчання англійської мови студентів технічних
спеціальностей вищих навчальних закладів України.
Предмет дослідження – методика навчання читання фахових текстів
англійською мовою студентів спеціальності «Судноводіння на морських шляхах» на
засадах інтеграції.
Гіпотеза дослідження полягає у тому, що навчання англомовного читання
студентів технічних спеціальностей відбуватиметься ефективно, якщо цей процес
здійснюватиметься на засадах інтеграції читання англомовних фахових текстів з
мовними аспектами, іншими видами мовленнєвої діяльності, різними видами
читання та профільними дисциплінами відповідно до етапів навчання:
1) когнітивного, 2) підготовчого, 3) власне читання, 4) комунікативнопродуктивного, які реалізуються за допомогою комплексів спеціально розроблених
вправ та завдань.
Методи дослідження. З метою виявлення та обґрунтування особливостей
формування умінь читання у студентів технічних спеціальностей у процесі навчання
англійської мови на засадах інтеграції у роботі було використано теоретичні методи
дослідження – аналізу, узагальнення та систематизації психологічних, педагогічних,
лінгвістичних і методичних наукових праць, нормативних (зокрема,
загальноєвропейських) і навчально-методичних джерел з досліджуваної
проблематики. Для виявлення рівня мотивації до вивчення англійської мови
студентами технічних спеціальностей було використано метод анкетування. Для
розроблення технологічної моделі навчання читання англомовних текстів
застосовано метод моделювання. З метою перевірки ефективності розробленої
методики формування навичок англомовного читання у студентів технічних
спеціальностей засобами інтеграції використано метод педагогічного експерименту,
9
а також статистичні методи Крускала Уолліса та Манна Уїтні – для аналізу
отриманих даних експерименту.
1. Науково-технічний текст є основним джерелом фахової інформації й
головною одиницею навчання читання студентів технічних спеціальностей.
2. Навчання читання англомовних текстів студентів технічних
спеціальностей передбачає інтегрування цього процесу з дисциплінами фахового
спрямування; з лексичним і граматичним мовними аспектами; з іншими видами
мовленнєвої діяльності, зокрема говорінням і писемним мовленням; інтегрування
різних видів читання у процесі формування інформаційного поля читача.
3. Відбір текстів для читання здійснюється на основі предметно-наукових,
методичних, лінгвостилістичних та особистісно-орієнтованих критеріїв. Читанню
підлягають такі жанрові різновиди текстів: інструкції, трудові договори,
конвенції, меморандуми, ділові листи, суднові документи, наукові та науковопопулярні статті.
4. Технологія навчання англомовного читання студентів спеціальності
«Судноводіння на морських шляхах» на засадах інтеграції здійснюється у чотири
етапи: І етап – когнітивний, ІІ етап – підготовчий, ІІІ етап – власне читання
оригінальних текстів, IV етап – комунікативно-продуктивний, або завершальний.
5. На етапі власне читання застосовується прийом гіпертекстового
розширення інформаційного поля читача, суть якого полягає в тому, що студент,
зустрічаючись з невідомими поняттями, процесами, фактами у процесі читання
фахової літератури, вдається до пошуку та залучення додаткових інформаційних
джерел (зазвичай за ключовими словами – назвами понять, процесів, фактів), які
дозволяють заповнити лакуни в фактуальних знаннях майбутнього фахівця, а
також доповнити його фахові знання.
6. Варіант авторської методики, за яким студенти виконують на
комунікативно-продуктивному етапі продуктивні вправи в усному й у писемному
мовленні, і варіант авторської методики, коли студенти виконували лише
продуктивні вправи в писемному мовленні (підготовка письмових проектів) є
10
більш ефективними, ніж варіант, за яким студенти виконували лише продуктивні
вправи в говорінні (підготовка усних проектів).
Експериментальною базою став контингент студентів та викладачів
Морського коледжу Херсонської державної морської академії (ІІ рівень акредитації).
Загальна кількість студентів, які взяли участь в експерименті, становить 102 особи.
Дослідження здійснювалося у три етапи:
І етап (2012-2013 рр.) – діагностико-констатувальний (вивчення теоретичної
літератури та проведення констатувального експерименту);
ІІ етап (2013-2014 рр.) – змістовно-впроваджувальний (розробка
експериментальної методики та впровадження її в практику навчання англійської
мови у вищих навчальних закладах).
ІІІ етап (2014-2015 рр.) – підсумковий (проведення контрольного зрізу,
статистична обробка результатів, оформлення висновків).
Результати дисертаційного дослідження упроваджено в процес навчання
студентів Одеської національної морської академії (акт впровадження від
08.12.14 р.), Київської державної академії водного транспорту ім. гетьмана Петра
Конашевича-Сагайдачного (акт впровадження від 30.11.2014 р.), Морського
коледжу Херсонської державної морської академії (акт впровадження від
21.11.2014 р.), Херсонської філії Національного університету кораблебудування ім.
адмірала Макарова (акт впровадження від 15.12.2014 р.).
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше науково
обґрунтовано та розроблено методику навчання читання англомовної фахової
літератури студентів технічних спеціальностей (зокрема спеціальності
«Судноводіння на морських шляхах») на засадах інтеграції з використанням
запропонованого прийому гіпертекстового розширення інформаційного поля читача;
диференційовано жанри текстів для читання, запропоновані студентам цієї
спеціальності; внесено доповнення в цілі та зміст навчання читання англомовних
фахових текстів майбутніх судноводіїв; конкретизовано лексичні та граматичні
труднощі читання науково-технічних текстів; подальшого розвитку набув
11
інтегративний підхід до навчання фахової іноземної мови (зокрема читання).
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в
розробці системи вправ для навчання читання англомовних професійно
орієнтованих текстів студентів спеціальності «Судноводіння на морських шляхах»
на засадах інтеграції; у підготовці навчального посібника «English for Navigators:
Reading Comprehension» та методичних рекомендацій щодо навчання англомовного
читання студентів спеціальності «Судноводіння на морських шляхах» на засадах
інтеграції. Результати дисертаційного дослідження можуть використовуватися для
написання підручників та навчальних посібників з англійської мови за фаховим
спрямуванням, підручників та навчальних посібників з методики навчання
іноземних мов у вищих навчальних закладах; а також для організації процесу
навчання читання іноземною мовою студентів вищих навчальних технічних закладів
освіти І-ІІ рівнів акредитації.
Апробація результатів дослідження проводилася на 6 наукових
конференціях різного рівня: міжнародних: ІХ-й науково-практичній конференції:
«Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору»,
(м. Київ, 2014 р.); науково-практичній конференції «Pedagogika. Teoria. Praktyka»
(м. Шецин, Польща, 2014 р.); науково-практичній конференції WORLD Science
«Инновационные технологии в науке» (м. Дубай, ОАЕ, 2015 р.); всеукраїнських з
міжнародною участю: науково-практичній конференції «Англійська мова в
контексті сучасних наукових парадигм» (м. Херсон, 2012, 2013 рр.); XIІ-й науковопрактичній конференції «Наука України. Перспективи та потенціал» (м. Одеса,
2015 р.); всеукраїнській: науково-практичній конференції «Інноваційний потенціал
світової науки – ХХІ сторіччя» (м. Запоріжжя, 2014 р.).
Публікації. Основні положення та результати відображено в 12 публікаціях
автора, з яких 5 опубліковано у фахових наукових виданнях України, 1 – у
зарубіжному виданні (м. Краснодар, Російська Федерація); 5 – у збірниках тез
наукових конференцій; та 1 навчально-методичний посібник “English for Navigators:
Reading Comprehension”. Усі публікації одноосібні.
12
Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків до
них, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків. Повний обсяг
дисертації складає 255 сторінки, Основний текст викладено на 201 сторінках. Робота
містить 11 таблиць і 13 рисунків, що охоплюють 10 сторінок основного тексту.
Список використаних джерел містить 263 найменування, з яких 30 англійською та
німецькою мовами. Додатки викладено на 22-ох сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації досліджено актуальні питання навчання англомовного читання
студентів технічних спеціальностей на засадах інтеграції; науково обґрунтовано
та розроблено технологію та модель процесу навчання англомовного читання
студентів технічних спеціальностей на засадах інтеграції.
Аналіз наукових праць, підручників та навчальних посібників з англійської
мови для майбутніх судноводіїв, педагогічні спостереження за процесом
навчання, анкетування, а також організація навчання майбутніх судноводіїв
читання англомовних фахових текстів в умовах експерименту дали можливість
зробити наступні висновки:
1. Обґрунтовано, що науково-технічний текст є основним джерелом фахової
інформації у навчанні студентів технічних спеціальностей і засобом реалізації
інтеграції англомовного читання з фаховими дисциплінами та продуктивними
видами мовленнєвої діяльності. Науково-технічним текстом є текст, який слугує
для обміну інформації в науково-технічній сфері спілкування та діяльності, слугує
для опису фундаментальних і прикладних досліджень, розробок нових виробів,
конструкторської документації, винаходів тощо. Стильовими ознаками науковотехнічних текстів є логічність, об’єктивність, точність, насиченість фактичною
інформацією, безпідтекстовість, обґрунтованість, нейтральна емоційність, ясність
викладу. До лексичних особливостей науково-технічного тексту належить
термінологічна лексика, загальнотехнічна спеціальна лексика, слова на
позначення особливих культурних реалій, лексеми на позначення суб’єктивної
позиції адресанта, спеціальні абревіатури. До граматичних особливостей науковотехнічного тексту належать такі: перевага особових форм дієслова, виклад від
першої особи, вживання майбутнього часу для передачі теперішньої або
позачасової дії, вживання прикметників у постпозиції, прийменникових
конструкцій та пасивних конструкцій.
195
На основі критерію схожості/несхожості з рідною мовою встановлено
лексичні та граматичні труднощі, які виникають у процесі читання автентичних
науково-технічних текстів. До лексичних труднощів належать слова, які
позначають невідомі студентам поняття, процеси, предмети, явища; фахові слова
та терміни, які не мають еквівалентів у рідній мові, слова, які відображають
логічну складову мовної картини світу, специфіку метафоризації в іноземній мові,
лексичні омоніми. До граматичних труднощів належать аломорфні та частково
ізоморфні граматичні явища (граматичні конструкції підмет+особове дієслово
(фізичного сприйняття) + іменник+дієприкметник теперішнього часу, дієсловоприсудок з іменником або займенником з предикативним членом, вираженим
дієприкметником минулого часу (Past Participle), прислівники on, off, up, down, in,
out, away, back, які утворюють складні дієслова put on, take off, pick up, put
down, give away, send out, knock down; Passive Voice, Modal Verbs, Conditional
Mood, Preposition of place, the ... the ... + comparative, вживання інфінітива з
часткою to після особових форм дієслова be (am, is, are, was, were) зі значенням
необхідності / обов’язковості.
2. Визначено, що інтеграція в навчанні англомовного читання студентів
технічних спеціальностей полягає у формуванні вмінь читання фахових текстів
різної жанрової специфіки на основі мовних знань та екстралінгвістичних
факторів, необхідних для розуміння тексту, знань термінологічного вокабулярія
та основ професійно-спрямованих дисциплін. Навчання читання англомовних
текстів студентів технічних спеціальностей передбачає інтегрування цього
процесу а) з дисциплінами фахового спрямування; б) з лексичним і граматичним
мовними аспектами; б) з іншими видами мовленнєвої діяльності, зокрема
говорінням і писемним мовленням; в) інтегрування різних видів читання у процесі
формування інформаційного поля читача.
3. Встановлено, що головна мета навчання англійської мови майбутніх
судноводіїв полягає в опануванні читанням як видом мовленнєвої діяльності для
повного розуміння інформації, для пошуку необхідної інформації, для розуміння
196
загального змісту інформації, а також використання одержаної у процесі читання
інформації в продуктивному мовленні. Тож студенти повинні оволодіти різними
видами читання – вивчаючим, ознайомлювальним, пошуковим.
Визначено зміст мовленнєвої компетентності в читанні майбутніх
судноводіїв. Студенти-судноводії повинні опанувати англійську мову на рівні В2.
У межах вивчаючого читання студенти повинні оволодіти такими уміннями:
повно й точно розуміти зміст цілого тексту або потрібних фрагментів; повно й
точно розуміти терміни, поняття, описувані процеси, явища, інструкції тощо;
розкривати причиново-наслідкові зв’язки, встановлювати зв’язки між
компонентами тексту; відокремлювати об’єктивну інформацію від суб’єктивної,
тобто фактичну від гіпотетичної; розрізняти експліцитну та імпліцитну
інформацію, експлікувати імпліцитну інформацію; розуміти зміст, спираючись на
фонові знання, широкий контекст, на екстралінгвістичний апарат тексту;
оцінювати інформацію на предмет її актуальності та важливості для свого фаху,
глибини викладу проблематики, новизни; коментувати окремі факти,
використовувати їх при вивченні інших дисциплін. У межах ознайомлювального
читання студенти повинні оволодіти такими уміннями: визначати тему та коло
проблем, висвітлених у тексті; прогнозувати зміст тексту за заголовком, вступом,
зоровою наочністю, анотацією, ключовими словами, висновками; визначати
доцільність подальшої роботи з текстом; відділяти основну інформацію від
другорядної, фактичну від гіпотетичної; використовувати виноски, ключові слова,
коментарі як опори для розуміння; встановлювати логічний, хронологічний
зв’язок фактів і подій; робити узагальнення даних, викладених у тексті; робити
висновки з прочитаного; виписувати з тексту найбільш значущу та необхідну
інформацію з метою використання її в інших видах діяльності (у проектній
роботі, у комунікативній грі тощо); класифікувати, групувати, систематизувати
інформацію за певною ознакою; оцінювати новизну, актуальність, важливість,
достовірність чи гіпотетичність викладених у тексті фактів; висловлювати своє
ставлення до прочитаного. У межах пошукового читання студенти повинні
197
оволодіти такими уміннями: розмежовувати основні композиційні частини тексту;
знаходити потрібні факти (дані, приклади, аргументи); виділяти мікротеми тексту,
інформацію, що належить до певної теми чи охоплює певне коло проблем;
підбирати й групувати інформацію за певними ознаками; орієнтуватися в тексті
шляхом висування низки гіпотез; добирати матеріали для використання їх у
рольових іграх/проектах, продуктивних видах мовленнєвої діяльності; знаходити
абзаци, фрагменти тексту, які потребують детального вивчення.
4. Психолінгвістичну основу навчання читання складає трирівневий характер
розуміння тексту – семантичний, метасеміотичний, метаметасеміотичний, та
п’ятиетапна модель його сприйняття: 1) початковий прийом мoвлeннєвoї посилки;
2) сприйняття графічної посилки з подальшим перекодування її в код
мовленнєвих рухів; 3) формування синтагм, моделювання речення й перехід від
мовних значень до смислів; 4) семантичний запис змісту в немовленнєвих кодах,
5) інтегрування змісту у вищому коді смислу. Психологічною основою навчання
читання студентів-судноводіїв на засадах інтеграції є раціоналістична концепція
розуміння, згідно з якою визначаємо три компоненти розуміння – когнітивний,
операційний, регулятивно-особистісний. Домінувальними визначено внутрішні
мотиви: читання повинне спиратися насамперед на інтереси, професійні потреби,
внутрішнє задоволення від прочитаного.
5. Встановлено, що основними підходами до навчання читання на засадах
інтеграції є комунікативний, компетентнісний та інтегративний. Основним
методом є комунікативний, який ґрунтується на принципах комунікативності,
ситуативності, функціональності, автентичності, діалогу культур, домінувальної
ролі вправ, а також на принципах навчання читання: принцип комунікативної
спрямованості процесу навчання читання, принцип мотивованості та принцип
міжпредметної інтеграції. Основними методичними прийомами навчання читання
на засадах інтеграції є метод проектів, метод самостійної роботи, метод вправ.
6. Відбір текстів для читання здійснено за такими критеріями: оригінальність,
автентичність, професійна тематичність та інформативність. На основі цих
198
критеріїв визначено, що студенти спеціальності «Судноводіння на морських
шляхах» повинні читати тексти таких жанрів: інструкції, трудові договори,
конвенції, меморандуми, ділові листи, суднові документи, наукові статті,
науково-популярні та публіцистичні статті.
7. Обґрунтовано та розроблено технологію навчання читання студентівсудноводіїв, яка складається з чотирьох етапів: І етап – когнітивний, ІІ етап –
підготовчий, ІІІ етап – власне читання оригінальних текстів, IV етап –
комунікативно-продуктивний, або завершальний.
Метою когнітивного етапу є засвоєння студентами фахових теоретичних
знань, які дозволяють їм орієнтуватися в інформаційному просторі, адекватно
сприймати та розуміти поступальну інформацію; реалізація цього етапу
здійснюється на заняттях з фахових дисциплін підготовки судноводіїв, а також на
заняттях з англійської мови під час читання фахових текстів. Авторську методику
доречно застосовувати на старших курсах, коли студенти когнітивно готові до
сприйняття та розуміння інформації, яка викладена в автентичних текстах.
Метою підготовчого етапу є формування мовних, мовленнєвих і
лінгвосоціокультурних навичок, необхідних для читання автентичних текстів, що
здійснюється за допомогою чотирьох груп вправ: 1) вправи, спрямовані на
формування фахових знань, понять, явищ, реалій, процесів, які пов’язані з
мореплавством, а також способів їх номінації в англійській мові; 2) вправи,
спрямовані на формування лексичних навичок; 3) граматичні вправи; 4) вправи на
формування лінгвосоціокультурних знань та навичок, необхідних у майбутній
професійній діяльності судноводіїв.
Метою третього етапу (власне читання оригінальних текстів) є формування
умінь різних типів читання, зокрема вивчаючого, ознайомлювального,
пошукового; умінь збирати фахову інформацію (поняття, явища, процеси та
засоби їх вербалізації в англійській мові) з використанням прийому
гіпертекстового розширення інформаційного поля читача, суть якого полягає в
тому, що студент, зустрічаючись з невідомими поняттями, процесами, фактами у
199
процесі читання фахової літератури, вдається до пошуку та залучення додаткових
інформаційних джерел (зазвичай за ключовими словами – назвами понять,
процесів, фактів), які дозволяють заповнити лакуни в фактуальних знаннях
майбутнього читача, а також доповнити його фахові знання. На цьому етапі
студенти виконують передтекстові (вправи на зняття лексичних, граматичних,
соціокультурних, когнітивних труднощів читання; на читання наукових та
науково-популярних статей, присвячених опису невідомих понять, явищ,
процесів; та некомунікативні завдання на пошук та рецепцію інформації,
вираженої невербально); притекстові (які концентрують увагу студента на
фаховій інформації з метою розширення інформаційного поля читача); текстові
(при виконанні яких слід стимулювати студента до використання гіпертекстового
матеріалу) та післятекстові вправи (вправи-відповіді на питання, які перевіряють
точність розуміння фахової інформації, поданої в тексті, а також додатково
дібраної інформації; переказ тексту з інформаційним розширенням).
На етапі власне читання, окрім вивчаючого аудиторного читання необхідно
здійснювати підготовку до самостійного читання та запроваджувати
безпосередньо самостійне позааудиторне читання, – для цього використовуємо
ознайомлювальне та пошукове читання, метою цих двох видів читання є
формування умінь добирати для подальшого вивчаючого читання тексти, які
необхідні студентам для одержання достатнього обсягу фахової інформації, умінь
прогнозувати зміст тексту за заголовком, ключовими словами, анотаціями, що
відбувається одночасно з подоланням гіпертекстового плавання, умінь шукати в
тексті необхідну інформацію, визначати основну й неосновну інформацію,
прогнозувати зміст тексту за невербальними опорами (схемами, рисунками,
фотографіями тощо), формування (розширення) фахових знань студентів.
Метою четвертого етапу (комунікативно-продуктивного, або завершального)
є формування продуктивних умінь на основі використання фонових знань,
мовних, мовленнєвих і соціокультурних навичок, здобутих на попередніх етапах
навчання читання. В аспекті інтегративного навчання читання найбільш
200
оптимальним прийомом формування умінь продуктивного мовлення є метод
проектів, а саме – підготовка презентації з наступним її обговоренням. Проектна
методика охоплює формування умінь ознайомлювального, пошукового та
вивчаючого читання; формування, розширення та поглиблення фахових знань,
знань фахової лексики та термінології; формування умінь монологічного та
діалогічного усного мовлення, умінь писемного мовлення; удосконалення
лексичних, граматичних та лінгвосоціокультурних навичок.
7. Розроблено модель процесу навчання читання англомовних текстів
майбутніх судноводіїв на засадах інтеграції. Відповідно до розробленої моделі,
навчання читання має циклічний характер і реалізується в межах одного
тематичного модулю упродовж 15 академічних годин (6 годин аудиторної роботи і 9
годин – самостійної роботи).
8. У ході експерименту було доведено ефективність авторської методики
навчання читання студентів технічних спеціальностей (зокрема спеціальності
«Судноводіння на морських шляхах») на засадах інтеграції, суть якої полягає в
дотриманні цілей та змісту навчання читання, психологічних, психолінгвістичних та
методичних засад навчання, принципів відбору текстів для читання та врахування їх
труднощів, в інтегруванні читання англомовних фахових текстів з профільними
дисциплінами, мовними аспектами та іншими видами мовленнєвої діяльності
відповідно до чотирьох етапів навчання: когнітивного, підготовчого, власне
читання та комунікативно-продуктивного, які реалізуються за допомогою
комплексів спеціально розроблених вправ та завдань.
Експериментально доведено ефективність усіх трьох варіантів розробленої
авторської методики навчання читання. Однак другий варіант, коли студенти
виконували на завершальному етапі продуктивні вправи в усному й у писемному
мовленні (підготовка двох проектів – усного й письмового), і третій варіант
методики, коли студенти виконували лише продуктивні вправи в писемному
мовленні (підготовка письмових проектів) виявилися більш ефективними, ніж
перший варіант, де студенти виконували лише продуктивні вправи в говорінні
201
(підготовка усних проектів).
Для доведення достовірності одержаних результатів було застосовано метод
математичної статистики – критерій U Манна-Уїтні.
Підсумком дисертаційного дослідження стали розроблені методичні
рекомендації щодо авторської методики навчання читання студентів технічних
спеціальностей (зокрема спеціальності «Судноводіння на морських шляхах») на
засадах інтеграції.
Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми навчання
англомовного читання студентів технічних спеціальностей. Перспективу
подальшого дослідження вбачаємо у розробці методики навчання курсантівсудноводіїв інших видів мовленнєвої діяльності на засадах інтеграції.