МЕТОД ПРОЕКТІВ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ УКРАЇНОЗНАВЧИХ ПРЕДМЕТІВ

Краткое описание

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

НИЩЕТА Володимир Анатолійович

УДК: 372.881.116(477)

МЕТОД ПРОЕКТІВ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ
ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ
У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ УКРАЇНОЗНАВЧИХ ПРЕДМЕТІВ

13.00.09 – теорія навчання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Баханов Костянтин Олексійович,
доктор педагогічних наук, професор

Кривий Ріг – 2009

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЗАСОБОМ ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ
1.1. Поняття життєвої компетентності учнів у педагогічній літературі…12
1.2. Метод проектів і його життєво-компетентісний потенціал………….42
1.3. Життєтворчі можливості українознавчих предметів………………..65
1.4. Психолого-педагогічні особливості періоду ранньої юності……….76
Висновки до першого розділу………………………………………………84
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ УКРАЇНОЗНАВЧИХ ПРЕДМЕТІВ ЗАСОБОМ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА
2.1. Моніторинг сформованості життєвої компетентності
старшокласників………………………………………………………..87
2.2. Експериментальна методика формування життєвої компетентності
старшокласників у процесі навчання українознавчих предметів
засобом проектної діяльності……………………………………….107
2.3. Результати експерименту……………………………………………..135
Висновки до другого розділу……………………………………………...165
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………………….171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………….………………...177
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………199

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Стрімкий розвиток сучасної цивілізації з притаманними йому швидкими змінами технологій, зростанням ролі інформації, розширенням свободи людини ставлять перед школою ХХІ століття завдання докорінного переосмислення освітньої парадигми, актуалізації змісту, технологій становлення особистості учня як суб’єкта й проектувальника життя, створення життєвого простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної особистості, яка вміє творчо розв’язувати проблеми, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни.
Освітній процес сучасної школи має віддзеркалювати реальний характер життєвого процесу, його суперечності, негаразди, позитивні й негативні тони й відтінки. У сучасній філософії освіти вважається, що дитина, яка навчається, має бути зорієнтована в тому, що побачить за межами школи, з якою реальністю матиме справу, коли ступить у самостійне життя. Разом з тим, школа, система освіти мають бути романтичними в тому розумінні, щоб дитина не відривалася від ідеалу, вірила у прекрасне, надіялася на добро і прагнула до любові.
Переосмислення означених реалій і відтворення нового світоглядно-філософського контексту, що може бути прийнятий у вигляді нової парадигми розвитку освіти, викладений українськими вченими В. Андрущенком, І. Зязюном, В. Лутаєм, В. Кременем, М. Михальченком, В. Огнев’юком, М. Романенком, О. Савченко та ін.
Інтеграція в сучасне суспільство й знаходження свого місця в житті вимагають дедалі більших зусиль і компетентностей від кожної людини. Школа має навчити дитину не просто виживати, а повноцінно жити в сучасному світі. Як зазначено в Державному стандарті базової й повної середньої освіти, ключові (життєві) компетентності мають реалізовуватися в кожній освітній галузі, а рівень їх сформованості має слугувати результатом навчального процесу [43]. Усі ці обставини зумовлюють потребу в оволодінні життєвими компетентностями, які дають можливість реалізувати в житті пізнавальний, духовно-моральний, творчий, комунікативний і естетичний потенціал. Життєва компетентність розглядається сьогодні як необхідна психолого-педагогічна умова повноти самореалізації особистості й досягнення нею вершин свого самоздійснення. Однак, на сьогодні навчання шкільних предметів не має достатньої життєтворчої спрямованості.
Реформування освіти, що активно відбувається в Україні, є частиною процесів оновлення освітніх систем багатьох країн світу, спрямованих на практичну реалізацію компетентісного підходу. За концепцією ЮНЕСКО, учень у школі має навчитися пізнавати, працювати, жити разом, жити успішно [60]. Сутність подібного реформування передусім полягає у втіленні життєтворчої парадигми в усі ланки навчально-виховного процесу, переосмислення фундаментальних концептуальних засад 12-річної школи, посилення її компетентнісної спрямованості, а саме відходу від загальноосвітніх орієнтирів і наголосу на освоєнні способів адекватної інтеграції в українське суспільство. Компетентнісний підхід визнаний базовою ідеєю реформування освіти в країнах Європейського Союзу й розглядається як стрижнева конструктивна ідея неперервної освіти. Отже, відповідно до вимог суспільства зміст освіти доцільно переорієнтувати на набуття життєвих компетентностей і на створення ефективних механізмів їх запровадження, оскільки, на думку О. Овчарук, саме компетентності є тими індикаторами, які дають змогу визначити готовність учня до життя, подальшого розвитку та активної участі в суспільній діяльності [134].
З іншого боку, сучасний стан розвитку української нації ставить на порядок денний завдання інтенсивного виховання національної свідомості через посилення в навчанні ролі українознавчих предметів, що надає проблемі формування життєвих компетентностей на уроках саме цих предметів особливої актуальності.
Таким чином, сучасний етап розвитку освіти в Україні виявив низку суперечностей, серед яких головними є протиріччя між потребою суспільства в громадянах із високорозвиненою життєвою компетентністю і дуже низькою орієнтацією на це системи навчання; між необхідністю широкого використання в практиці технологій активного навчання, до яких належить метод проектів, і слабкою підготовленістю до цього всього освітнього середовища; між потребою у вихованні національної свідомості учнів, реалізації її в житті і недостатньою практичною спрямованістю українознавчих предметів у школі.
Загальні аспекти ключових (життєвих) компетентностей досить ґрунтовно висвітлювалися в роботах Л. Соханя, І. Єрмакова, О. Овчарук, Г. Несен, І. Зимньої [50; 62; 63; 82; 113; 114; 126; 127; 213] та ін. Життєву компетентність розглядали: Л. Сохань як комплекс властивостей, здатностей, спроможностей особистості [54; 58]; П. Горностай у контексті розвитку дітей з особливими потребами [94]; В. Ляшенко з погляду виховання дітей з обмеженими можливостями здоров’я [108]; О. Бєлєнок у контексті становлення старшокласників в умовах кризового суспільства [14]; І. Єрмаков, Д. Пузіков як комплекс компетенцій (компетентностей) [54; 59]. Проте проблема використання життєтворчого підходу в контексті українознавчих предметів із залученням активних методів навчання, зокрема методу проектів, залишається до цього часу не вивченою.
Реформування системи освіти вимагає широкого впровадження в практику навчання активних методів, до яких належить і метод проектів. С. Кримський зазначав, що проектування та його головне концептуальне вираження – проект – найдієвіший акт переходу від теорії до практики, від минулого до майбутнього, від потенційного до актуального [112].
Розробку методу проектів здійснювали Дж. Дьюї, В. Кілпатрик, Д. Снезден, А. Папандреу, В. Монда, Д. Каттерік [112]. У сучасній педагогіці метод проектів досліджували російські вчені В. Гузєєв, Г. Селевко, Д. Левітес, Є. Полат [125; 150; 164; 165; 166] та українські – О. Пєхота, Т. Кручиніна, А. Касперський, К. Баханов, О. Пометун та ін. Практичні аспекти використання методу проектів детально розробили автори системного курсу “ Intel® Teach to the future (Навчання для майбутнього)”.
У сучасній дидактиці вважається, що вміння використовувати метод проектів є показником високої кваліфікації вчителя, а сам метод – прогресивною технологією навчання та розвитку учнів. У цьому сенсі говорять про технологію проектування як технологію ХХІ століття.
Зазначене вище дало підстави вважати актуальним і перспективним визначений напрямок дослідження та зумовило вибір теми: “Метод проектів як засіб формування життєвої компетентності старшокласників у процесі навчання українознавчих предметів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Бердянського державного педагогічного університету “Інноваційні технології у підготовці сучасного вчителя” (номер державної реєстрації 0101U002714) і теми кафедри методики навчання історії та загальної дидактики Бердянського державного педагогічного університету “Упровадження компетентнісного підходу до навчання суспільствознавчих предметів”, затвердженої вченою радою БДПУ (протокол № 1 від 28.08.2007 р.), у яких автор безпосередньо брав участь.
Тема дисертації затверджена вченою радою Бердянського державного педагогічного університету (протокол № 5 від 19.01.2007 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 3 від 20.03.2007 р.).
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити методику формування життєвої компетентності старшокласників засобом проектної діяльності під час навчання українознавчих предметів.
Відповідно до мети визначено такі завдання:
1. Визначити та теоретично обґрунтувати психолого-педагогічні засади формування життєвої компетентності старшокласників у процесі навчання українознавчих предметів.
2. Визначити структуру та критерії сформованості життєвої компетентності старшокласників.
3. Визначити стан сформованості життєвої компетентності старшокласників.
4. Розробити та експериментально перевірити методику формування життєвої компетентності старшокласників у процесі навчання українознавчих предметів засобами проектної діяльності. Розробити рекомендації щодо її впровадження в процесі навчання українознавчих предметів з метою формування життєвої компетентності учнів.
Об’єкт дослідження – процес формування життєвої компетентності старшокласників у навчанні українознавчих предметів.
Предмет дослідження – використання методу проектів як засобу формування життєвої компетентності старшокласників під час навчання українознавчих предметів.
У процесі дослідження було зроблено припущення, що формування життєвої компетентності старшокласників під час навчання українознавчих предметів буде ефективним за умов: 1) комплексного та послідовного використання методу проектів на уроках української літератури, української мови, історії України; 2) чіткого визначення порядку діяльності учнів за допомогою операційних карток і дозування навчального матеріалу; 3) постійної опори на життєвий досвід учнів, міжпредметні та позапредметні знання; 4) встановлення суб’єкт-суб’єктних відносин між учителем і учнями в процесі навчання; 5) побудови змісту проектів, виходячи зі структури життєвої компетентності, що включає компетентності відносно себе як особистості, як суб’єкта життєдіяльності, компетентності відносно взаємодії з іншими людьми, компетентності відносно діяльності в усіх її видах і формах.
Теоретико-методологічною основою дослідження стали: концептуальні положення педагогіки життєтворчості та компетентнісного підходу як стрижневих конструктивних ідей неперервної освіти; теоретичні й практичні засади формування життєвої компетентності особистості як домінанти нової школи; концептуальні принципи інноваційних педагогічних технологій, активних та інтерактивних методів навчання; дидактичні теорії сучасної шкільної мовної, літературної та історичної освіти; психологічні характеристики періоду ранньої юності.
Основними методами дослідження були: 1) теоретичні: аналіз наукової педагогічної, психологічної й методичної літератури, порівняння, зіставлення та синтез аналітичної інформації, що дало змогу визначити номенклатуру сутнісних ознак життєвої компетентності, створити функціональну модель життєвої компетентності як педагогічного явища, обґрунтувати життєво-компетентнісний потенціал методу проектів, розкрити життєтворчі можливості українознавчих предметів, схарактеризувати період ранньої юності як “формативні роки”; теоретичне осмислення й узагальнення передового педагогічного досвіду вчителів у контексті проблеми, що досліджувалася; системно-структурний і проблемно-цільовий аналіз і моделювання процесу формування життєвої компетентності учнів; 2) емпіричні: зовнішнє спостереження з метою відстеження особистісного зростання старшокласників, процесу формування в них життєвих компетентностей, а також з метою відстеження ступеня активності учнів на уроках, спроможності працювати в команді; анкетування як засіб моніторингу рівня сформованості в учнів складових життєвої компетентності; аналіз учнівських творчих робіт з метою визначення рівня рефлексії старшокласників, їх мислення, аргументації, ступеня занурення в проблему й спроможності розв’язати її тощо; самооцінювання та експертне оцінювання, опитування (анкетування) вчителів середніх загальноосвітніх шкіл з метою виявлення ступеня використання ними завдань життєтворчого спрямування; 3) статистичні: методи математичної статистики як засіб підрахунку й оформлення результатів експерименту з погляду їх достовірності. Основним методом дослідження став педагогічний експеримент (пілотний, констатувальний, формувальний, контрольний).
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна
робота здійснювалася на базі загальноосвітніх середніх шкіл №№ 1, 2, 5, 15, 16 м. Бердянська, с. Луначарське Бердянського р-ну Запорізької обл., медичного коледжу смт. Міжгір’я Закарпатської обл. Педагогічним експериментом було охоплено 502 особи (учні 10-11 класів).
Наукова новизна роботи полягає в тому, що: уперше складено номенклатуру сутнісних ознак життєвої компетентності, обґрунтовано життєтворчі можливості українознавчих предметів, розроблено методику моніторингу сформованості ціннісних орієнтацій, здійснено моніторинг сформованості життєвої компетентності відповідно до авторської функціональної моделі, науково обґрунтовано й експериментально перевірено дидактичні умови використання методу проектів як засобу формування життєвої компетентності старшокласників у навчанні українознавчих предметів; виявлено життєво-компетентнісний потенціал методу проектів; отримали подальшого розвитку ідеї компетентнісного підходу та життєтворчого спрямування сучасного навчання, технологічного підходу до організації пізнавальної діяльності учнів, підсилення ролі українознавчої складової сучасної освіти з метою формування національної свідомості учнів; уточнено класифікацію життєвих компетентностей учнів, типологію проектів у межах здійсненого дослідження, підстави визначення життєво-компетентнісного потенціалу методу проектів.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в дисертації: конкретизовано поняття життєвої компетентності та визначено критерії її сформованості; виявлено залежність формування життєвої компетентності від життєтворчої спрямованості навчання старшокласників українознавчих предметів; визначено дидактичні умови ефективного використання методу проектів як засобу формування життєвої компетентності старшокласників, дотримання яких є доцільним під час навчання українознавчих предметів, що знайшло відображення в колективній монографії та методичних посібниках.
Практичне значення дослідження полягає в розробці рекомендацій учителям української мови й літератури та історії щодо: надання українознавчим предметам життєтворчої спрямованості; використання методу проектів у навчанні в старшій школі, що включають особливості цілепокладання (зокрема життєтворчої мети), змісту роботи, методичні вказівки відносно впровадження технології, особливості визначення очікуваних результатів проектування, зауваження з приводу визначення ключового та тематичних питань проектів, розробки операційних карт, критеріальну базу оцінювання учнівської творчості; методики підготовчої роботи до діяльності з проектування (визначення ідейно-емоційних оцінок літературних творів, лінгвістичного аналізу текстів, аналізу історичних джерел).
Обґрунтовані в дослідженні висновки й практичні рекомендації впроваджені в навчальний процес загальноосвітніх шкіл №№ 1, 2, 3, 5, 15, 16 м. Бердянська Запорізької обл. (довідка № 1832 від 22.12.2008 р.), медичного коледжу смт. Міжгір’я Закарпатської обл. (довідка № 437 від 23.12.2008 р.), загальноосвітніх шкіл №№ 30 (довідка № 220 від 17.12.2008 р.), 29 (довідка № 217 від 17.12.2008 р.), колегіуму № 11 м. Чернігова (довідка № 211 від 17.12.2008 р.), Мішково-Погорілівської санаторної школи-інтернату Миколаївської обл. (довідка № 332 від 18.12.2008 р.).
Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю та комплексним використанням методів, їх адекватністю меті та завданням дослідження, репрезентативністю експериментальних даних, кількісним і якісним аналізом зібраних даних з використанням методів математичної статистики, практичною перевіркою ефективності використання методу проектів у навчанні старшокласників українознавчих предметів, а також отриманими позитивними результатами.
Особистий внесок автора. У колективній монографії “Формування критичного мислення учнів на уроках мови” (В.Ф. Дороз, Л.Я. Романова, О.Б. Ярова, В.А. Нищета, Г.А. Удовиченко) автором розроблено розділ “Критичне творче мислення у процесі застосування педагогічної технології життєтворчих проектів”. У методичному посібнику “Життєтворчі проекти в навчанні історії України” (К.О. Баханов, В.А. Нищета) автором розроблено розділ “Життєтворчі проекти у навчанні історії”. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовувалися.
Апробація роботи. Узагальнені теоретичні положення й практичні рекомендації впроваджувалися протягом усього періоду дослідно-експериментальної роботи. Отримані результати дослідження обговорювались у виступах на Міжнародній науково-практичній конференції “Національна ідентичність вищої освіти в Росії: виклики та перспективи модернізації” (м. Невинномиськ, Росія, 2008), Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Моделі компетентісного випускника різних типів загальноосвітніх навчальних закладів: сутність, пріоритети, пошук відповідей на виклики ХХІ століття” (м. Донецьк, 2007), “І корфовські педагогічні читання” (м. Бердянськ, 2007), “Розвиток критичного мислення на уроках гуманітарних предметів” (м. Бердянськ, 2008), Всеукраїнському семінарі “Концептуальні засади сучасної шкільної історичної освіти” (м. Бердянськ, 2007), доповідях на наукових і методичних семінарах кафедри теорії та методики навчання мов Інституту філології БДПУ.
Публікації. Основні положення та результати дослідження відображені в 9 публікаціях, у тому числі 4 фахових, розділі колективної монографії, методичному посібнику.
Дисертаційне дослідження складається із вступу, двох розділів (теоретичного й експериментального), висновків, списку літератури та додатків. Основний текст дисертації викладено на 176 сторінках друкованого тексту. Робота містить 16 таблиць, 18 рисунків. Список використаних джерел включає 235 найменувань й викладений на 22 сторінках.

Список литературы

Загальні висновки

Теоретичне обґрунтування проблеми формування життєвої компетентності учнів засобом проектного навчання, розробка та експериментальна апробація технології життєтворчих проектів у навчанні старшокласників українознавчих предметів підтвердили припущення, на якому ґрунтується дослідження, і дали підстави зробити такі загальні висновки щодо обумовлених завдань.
1. Аналіз наукової літератури дозволив визначити та теоретично обґрунтувати психолого-педагогічні засади формування життєвої компетентності старшокласників у процесі навчання українознавчих предметів, до яких належать: педагогіка життєтворчості як домінанта нової школи; життєва компетентність як мистецтво жити, запорука життєстійкості та життєздатності особистості, формування якої є важливим завданням сучасної дидактичної науки; метод проектів як інноваційна (особистісно зорієнтована) педагогічна технологія, що має життєво-компетентнісний потенціал, адже спрямований на виховання життєво компетентної людини, суб’єкта й проектувальника життя, здатної до втілення індивідуального життєвого проекту; життєтворчі можливості українознавчих предметів – української мови, української літератури, історії України, адже життєва компетентність через призму історичної й філологічної освіти означатиме виховання порядних людей, патріотів України, які житимуть і працюватимуть на користь суспільству, родині, собі, а випускник середнього навчального закладу із сформованою життєвою компетентністю – це: знавець (сприймає знання як цінність, пізнавально активний, знає норми поведінки й виконує їх); полікультурна людина (готова й здатна сприймати культури, готова й спроможна взаємодіяти з представниками інших культур, толерантна); соціальна особистість (спроможна вирішувати соціальні проблеми, здатна до самореалізації, комунікації, соціальної адаптації); творча особистість (здатна до життєстійкості, життєтворчості, з розвиненою культурою самопрояву, рефлексивними здібностями, здатна до творчого перетворення себе); період ранньої юності, до якого належить вік старшокласників, що є “формативними роками”, для яких характерні: найбільш інтенсивне творче дозрівання особистості; формування потреби в життєвому самовизначення, життєвій самотворчості; розвиток потреби в самоусвідомленні як цілісної творчої особистості; інтерес до самореалізації, самоствердження; ускладнення життєдіяльності; складання життєвих планів, життєвих перспектив.
Зазначені психолого-педагогічні засади за умови цілеспрямованого педагогічного впливу (упровадження інноваційної педагогічної технології життєтворчих проектів) можуть слугувати ефективним знаряддям формування життєвої компетентності старшокласників, свідомих громадян української держави та носіїв національної та світової культури.
2. Структура життєвої компетентності обумовлена авторською функціональною моделлю, відповідно до якої це інтегральне утворення складається з трьох груп компетентностей: відносно себе як особистості та суб’єкта життєдіяльності (“Я-концепції”, ціннісних орієнтацій, якостей емоційно-вольової сфери); відносно взаємодії з іншими людьми (комунікативної, полікультурної, конфліктної компетнтностей); відносно діяльності в усіх її видах і формах (функціональної та мотиваційної компетентностей, проективної культури); життєва компетентність включає в себе здатність до творчого перетворення себе, емпатію, відповідальність, комунікабельність, рольову поведінку, здатність до співпраці, самостійність, критичне, стратегічне та прогностичне мислення, креативні якості. Відповідно до авторської функціональної моделі було визначено критерії сформованості життєвої компетентності старшокласників: ціннісні орієнтації (цінності п’яти груп відповідно до Кодексу цінностей українського виховання: абсолютні (вічні), національні, громадянські, особисті, сімейні); мотиваційна компетентність (загальна спрямованість індивіда на значущі особисті цілі, прагнення до самореалізації, самостійності, ініціативності, прагнення до досягнення високих результатів діяльності); “Я-концепція”: “Я-актуальне” (рефлексія, самоідентифікація, упевненість у собі, самооцінка здібностей, характеру, усвідомлення темпераменту, вимогливість до себе); відповідальність; комунікабельність, потреба в спілкуванні; емоційна сфера (урівноваженість, розсудливість); полікультурна компетентність (здатність до духовної та психологічної близькості з іншими людьми, доброзичливість, емпатія, уміння слухати); особистісна зрілість; “Я-динамічне” (здатність до творчого перетворення себе).
3. Результати моніторингу стану сформованості життєвої компетентності та її складових (ціннісних орієнтацій, мотиваційної компетентності, “Я-концепції”, відповідальності, комунікабельності, емоційної сфери, полікультурної компетентності, особистісної зрілості, “Я-динамічного”) дали підстави для порівняльного аналізу кількісних даних за показниками “місто – село”, “Південь України – Захід України”. У підсумку більш високий рівень сформованості життєвої компетентності виявився в респондентів Західної України (високий рівень – 43%, середній – 53%, низький – 4%). Загалом серед 502 охоплених констатувальним експериментом учнів 175 старшокласників показали високий рівень сформованості життєвої компетентності (35%), 314 – середній (63%), 13 – низький (2%). Факт наявності школярів із середнім і низьким рівнями є підставою для проведення цілеспрямованої роботи щодо формування й розвитку життєвої компетентності та її складових.
Аналіз учнівських творів засвідчив, що загалом учні виконали поставлене завдання з написання твору на середньому рівні сформованості життєвої компетентності. Отже, існує потенціал для вдосконалення комунікативної й життєтворчої якості писемного мовлення школярів.
Анкетування вчителів показало, що респонденти мало пропонують школярам запитання й завдання життєтворчого спрямування, отже, недостатньо приділяють увагу життєтворчому становленню учнів.
4. Розроблена методика впровадження технології життєтворчих проектів у навчання української мови, української літератури, історії України як українознавчих предметів. Технологія передбачає: визначення змістових ресурсів українознавчих предметів – особистісно значущих аспектів навчальних тем і факторів мотивації навчальної діяльності на уроках української мови, ідейно-емоційних оцінок вивчених художніх творів на уроках української літератури, паралелей між історією й сучасністю та уроків минулого для сучасного суспільства й особисто для учнів на уроках історії України – задля формулювання теми й проблематики діяльності; надання меті діяльності життєтворчого спрямування на формування складових життєвої компетентності; передбачення очікуваних результатів роботи над кожним окремим проектом і визначення сукупної результативності життєтворчого проектування; побудову уроку відповідно до структури особистісно зорієнтованого навчання й технологічних етапів життєтворчого проектування, обов’язково дотримуючись вимог до діяльності вчителя та учнів; створення учнями проектів у вигляді твору, оскільки змістовим наповненням діяльності з проектування є цілеспрямовано виучуваний текст або його інтерпретації; формування в учнів навичок аналізу літературних творів, лінгвістичного аналізу текстів, аналізу історичних першоджерел; ретельну розробку ключових і тематичних питань проектів, а також операційних карт до них, обов’язково виділяючи рубрику “Сучасність”; створення на уроці сприятливої атмосфери діалогізму, розкутості, невимушеності; захист-презентацію учнями проектів; комплексне оцінювання учнівських проектів відповідно до заздалегідь визначених критеріїв.
Процес життєтворчого проектування відбувається відповідно до чотирьох технологічних фаз. На етапі постановки проблеми-задачі вчитель підводить учнів до усвідомлення проблеми, мети діяльності, добирає орієнтовну назву проекту, пропонує операційні карти з розробки тематичних питань; учні усвідомлюють проблему, визначають мету діяльності на уроці, придумують варіанти назв проекту, знайомляться з операційними картами. На етапі самостійної дослідницької діяльності вчитель організує групову дослідницьку роботу учнів, застосовуючи активні та інтерактивні методи, стежить за їх індивідуальною роботою; учні обговорюють у групах аспекти тематичних питань. На етапі критичної оцінки проміжних результатів учитель організовує обговорення тематичних питань, створює сприятливу психологічну атмосферу, стежить за логікою думок школярів, коригує розумову діяльність учнів, тактовно виправляючи помилки, висловлює побажання, підводячи до певних висновків, формулює домашнє завдання, вказуючи термін виконання; учні висловлюють думки щодо аспектів тематичних питань, розкриваючи різні погляди на проблеми, займають певну позицію згідно зі своїм життєвим досвідом, переконаннями, особистісними орієнтаціями, оцінюють роботу одне одного. На етапі захисту проектів учні створюють власні проекти, відповідно оформлюючи, готуються до їх захисту, учитель організовує захист учнями проектів на уроці чи позакласному заході, залучаючи до його підготовки школярів, організовує цінування, виставляє підсумкову оцінку.
Експериментальна перевірка методики формування життєвої компетентності старшокласників у процесі навчання українознавчих предметів засобами проектної діяльності довела ефективність технології життєтворчих проектів у формуванні життєвої компетентності та її складових. Підставами для висновку стали такі результати: позитивна динаміка якісних змін в експериментальних класах за різними критеріями склала від 1% до 26%; значення індексу відносної сформованості життєвої компетентності учнів експериментальних класів на Півдні України збільшилося на 8,45% та на 9,26% – на Заході України; загалом з 287 учнів експериментальних класів 138 показали високий рівень сформованості життєвої компетентності (48%), 149 – середній рівень (52%) (динаміка якісних змін склала 12%); в експериментальних класах немає школярів, які показали низький рівень сформованості життєвої компетентності; відбулися позитивні зміни комунікативної та життєтворчої якості учнівських творів – контрольний зріз засвідчив високий рівень проектів.
Статистична обробка результатів дисертаційного дослідження засвідчила таке: доведена істотність зв’язку між рівнем сформованості життєвої компетентності старшокласників та інноваційною технологією життєтворчих проектів; вплив упровадження інноваційної технології життєтворчих проектів у навчання українознавчих предметів на рівень сформованості в старшокласників життєвої компетентності доведений з імовірністю 0,9 (90%); рівень сформованості життєвої компетентності залежить від упровадження в навчальний процес інноваційної технології життєтворчих проектів.
Проведене дослідження дало підстави розробити рекомендації: щодо впровадження методики формування життєвої компетентності старшокласників у процесі навчання українознавчих предметів засобами проектної діяльності; Міністерству освіти і науки України, розробникам шкільних програм з української мови, української літератури, історії України, розробникам Державних стандартів базової і повної середньої освіти, авторам підручників і видавцям, спеціалізованим кафедрам методики української мови, української літератури, історії педагогічних університетів, методистам обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти та міським і районним відділам освіти, керівникам районних, міських, шкільних методичних об’єднань учителів української мови та української літератури, історії, редакційним колегіям і видавцям методичних видань з української мови та літератури, історії України, батькам щодо практичного впровадження у філологічну та історичну освіту компетентнісного, життєтворчого, проектного, технологічного підходів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абасов З. Форма обучения – групповая работа / З. Абасов // Директор школы. – 1998. – № 6. – С. 18-22.
2. Абрамова Г.С. Возрастная психология / Г.С. Абрамова. – М. : Академический проект; Екатеринбург : Деловая кн., 2000. – 624 с.
3. Активні методи навчання [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://users.kpi.kharkov.ua/lre/bde/ukr/pedde/active.htm. – Назва з титул. екрану.
4. Алексюк А.М. Методи навчання і методи учіння / А.М. Алексюк. – К. : Рад. шк., 1980. – 215 с.
5. Амонашвили Ш.А. Размышления о гуманной педагогике / Шалва Амонашвілі. – М. : Издательский дом Шалвы Амонашвили, 1995. – 496 с.
6. Аніскіна Н.О. Вибір стратегії формування життєвих компетентностей як компонент профільного навчання / Н.О. Аніскіна // Педагогічна скарбниця Донеччини. – 2006. – № 2. – С. 29-31.
7. Афонина М.В. Метод проектов в работах зарубежных ученых [Электронный ресурс] / Афонина М.В. // Интернет-журнал "Эйдос". – 2005. – 30 мая. – Режим доступа : http://www.eidos.ru/journal/2005/0530.htm. – Название с титул. экрана.
8. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения / Ю.К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1977. – 156 с.
9. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе / Ю.К. Бабанский. – М. : Просвещение, 1985. – 323 с.
10. Баханов К.О. Лабораторно-практичні роботи з історії України : метод. посібник для вчителів / К. О. Баханов. – К. : Генеза, 1996. – 208 с.
11. Баханов К. Традиції та інновації в навчанні історії в школі : дидактичний словник-довідник / К. Баханов. – Запоріжжя : [б. в.], 2002. – 38 с.
12. Баханов К. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі / К. Баханов. – Запоріжжя : Просвіта, 2004. – 328 с. : іл.
13. Баханов К. Сучасна шкільна історична освіта : інноваційні аспекти / Костянтин Баханов. – Донецьк : ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2005. – 384 с.
14. Баханов К.О. Життєтворчі проекти в навчанні історії України : посібник для вчителів / К.О. Баханов, В.А. Нищета. – Х. : Основа, 2008. – Вип. 2 (50). – 109 с., [3]. – (Б-ка журн. “Історія та правознавство”).
15. Бєлєнок О. Про шляхи формування життєвої компетентності старшокласників в умовах кризового суспільства / О. Бєлєнок // Вересень. – № 1-2. – С. 74-77.
16. Беркалиев Т.Н. Инновации и качество школьного образования : науч.-метод. пособие [для педагогов инновационных школ] / Беркалиев Т.Н., Заир-Бек Е.С., Тряпицына А.П.. – СПб. : КАРО, 2007. – 144 с.
17. Библия : книги Священного Писания Ветхого и Нового завета канонические в русском переводе с объяснительным вступлением и примечаниями Ч.И. Скоуфилда с английского издания 1909 г. – М. : СЕП и СМИ, 1988. – 1510 с.
18. Бондар В.І. Дидактика : підруч. [для студ. вищ. педагогічних навч. закл.] / В.І. Бондар. – К. : Либідь, 2005. – 264 с.
19. Буева Л.П. Духовность и проблемы нравственной культуры / Л.П. Буева // Вопросы философии. – 1996. – № 2. – С. 16-19.
20. Бухтиярова И.Н. Метод проектов и индивидуальные программы в продуктивном обучении / И.Н. Бухтиярова // Школьные технологии. – 2001. – № 2. – С. 108-114.
21. Варзацька Л. Організація проектної діяльності учня / Лариса Варзацька, Людмила Кратасюк // Дивослово. – 2004. – № 4. – С. 10-13.
22. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. Бусел В.Т.]. – К. ; Ірпінь : Перун, 2004. – 1440 с.
23. Вікова психологія / [за ред. Костюка Г.С. та ін.] – К. : Рад. шк., 1976. – 270 с.
24. Возрастная и педагогическая психология : учебник для студентов пед. ин-тов / [Давыдов В.В., Драгунова Т.В., Ительсон Л.Б. и др.] ; под ред. А.В. Петровского. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М. : Просвещение, 1979. – 288 с. : ил.
25. Возрастная и педагогическая психология : учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2121 “Педагогика и методика нач. обучения” / [Матюхина М.В. , Михальчик Т.С., Прокина Н.Ф. и др.] ; под ред. М.В. Гамезо. – М. : Просвещение, 1984. – 256 с.
26. Вольфовська Т. Комунікативна компетентність молоді як одна з передумов досягнення життєвої мети / Тетяна Вольфовська // Шлях освіти. – 2001. – № 3. – С. 13-16.
27. Выготский Л.С. Собрание сочинений: в 6 т. / Л.С. Выготский. – М. : Педагогика, 1984. – Т. 4: Детская психология / [под. ред. Эльконина Д.Б.]. – 432 с.
28. Герус Л. Використання проективної технології під час вивчення “Лісової пісні” / Людмила Герус // Українська мова та література. – 2005. – № 7. – С. 23-24.
29. Герцик Ю. Формирование компетентности школьников в сфере познавательной деятельности / Ю.Герцик, А. Лукина // Відкритий урок. – 2004. – № 17-18. – С. 34-36.
30. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки : Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотний зв’язок. Ідеальність : посібник для вчителів / А.О. Гін. – Луганськ : Навч. кн., Янтар, 2004. – 84 с.
31. Гіптерс З.В. Педагогіка вищої школи : навч. посібник / З.В. Гіптерс. – К. : УВС НБУ, 2007. – 149 с.
32. Головко Л. Як ростуть слова? : особистісно зорієнтований урок захисту проектів / Людмила Головко // Українська мова й література в середніх школах. – 2005. – № 9-10. – С. 14-21.
33. Гончаренко С. Український педагогічний словник / Семен Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
34. Горак Г.І. Духовні основи суспільного буття // Філософія : курс лекцій / [Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін.]. – К. : [б. в.], 1993. – С. 116-187.
35. Горностай П. Рольова компетентність як умова гармонійності життєвого світу особистості / Павло Горностай // Психологічні перспективи. – 2004. – Вип. 6. – С. 23-35.
36. Границкая А.С. Научить думать и действовать : адаптивная система обучения в школе : кн. для учителя / А.С. Границкая. – М. : Просвещение, 1991. – 175 с.
37. Гуманітарна освіта в Україні : семінар. – К., 2001. – 34 с.
38. Гусь І.М. Метод проектів / І.М. Гусь, І.В. Калмикова // Управління школою. – 2005. – № 5. – С. 8-11.
39. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения / В.В. Давыдов. – М. : ИНТОР, 1996. – 544 с.
40. Даниленко Л.І. Системи освітніх технологій : навч.-метод. комплекс з дисципліни / Л.І. Даниленко. – К. : Міленіум, 2003. – 24 с.
41. Данилина Т.П. Проектная деятельность учащихся : так к какой жизни готовим? / Данилина Т.П., Могорская Е.В. // Методист. – 2008. – № 5. – С. 44-48.
42. Дементієвська Н. Вчимося самі, вчимо інших… [Електронний ресурс] / Н. Дементієвська // Вісник програм шкільних обмінів. – Режим доступу : http://visnyk.iatp.org.ua/print;427/. – Заголовок з екрану.
43. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Дивослово. – 2004. – № 3. – С. 76-80.
44. Дидактика современной школы / [под. ред. Данилова М.А., Скаткина М.Н.]. – М. : [б. в.], 1975. – 145 с.
45. Дидактика сучасної школи / [під. ред. Кобзар Б.С., Кумаріної Н.В. та ін.]. – К. : Рад. шк., 1988. – 758 с.
46. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології : навч. посібник / І.М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с.
47. Діалоги про стандарти // Управління освітою. – Спеціальний випуск. – 2003. – 32 с.
48. Докучаєва В.В. Проектування інноваційних педагогічних систем у сучасному освітньому просторі / Вікторія Докучаєва. – Луганськ : Альма-матер, 2005. – 304 с.
49. Дьяченко В.К. Психолингвистический словарь-справочник / В.К. Дьяченко, Л.А. Кандыбович. – М. : АСТ., 2001. – 576 с.
50. Єрмаков І.Г. Педагогічні інновації у сучасній школі / Іван Гнатович Єрмаков. – К. : Освіта, 1994. – 88 с.
51. Єрмаков І.Г. Навчання і компетентність : пошуки сенсу і змісту / І.Г. Єрмаков // Завуч. – 2005. – № 19. – С. 3-4.
52. Єрмаков І.Г. На шляху до себе / І.Г. Єрмаков // Шкільний світ. – 2005. – № 37. – С. 2-4.
53. Єрмаков І. Освіта і життєва компетентність для ХХІ століття / І. Єрмаков // Завуч. – 2005. – № 19. – С. 13-16.
54. Єрмаков І. Проектний підхід у школі життєвої компетентності / І. Єрмаков // Підручник для директора. – 2005. – № 9-10. – С. 32-49.
55. Єрмаков І.Г. Компетентісний потенціал проектної діяльності [Електронний ресурс] / І.Г. Єрмаков. – Режим доступу : http://www.library.edu-ua.net/. – Назва з титул. екрану.
56. Єрмаков І.Г. Розвивати життєву компетентність / І.Г. Єрмаков, Д.О. Пузіков // Шкільний світ. – 2005. – № 37. – С. 5-13.
57. Єрмаков І.Г. Проектне бачення компетентісно спрямованої 12-річної середньої школи / І.Г. Єрмаков, Д.О. Пузіков. – Запоріжжя : Хортицький навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр, 2005. – 112 с.
58. Єрмаков І.Г. Проектні обриси становлення життєстійкої і життєздатної особистості : практико зорієнтований збірник / І.Г. Єрмаков, Д.О. Пузіков. – Запоріжжя : Хортицький навчально-реабілітаційний
багатопрофільний центр, 2006. – 152 с.
59. Єрмаков І. Феномен компетентісно спрямованої освіти [Електронний ресурс] / І. Єрмаков, І. Погоріла // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2005. – № 9-10. – Режим доступу : http://pld.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=213. – Заголовок з екрану.
60. Єрмаков І. Освіта і цивілізаційна компетентність / Іван Єрмаков, Світлана Шевцова // Вересень. – № 1-2. – С. 29-49.
61. Життєва компетентність особистості : наук.-метод. збірник / [за ред. Сохань Л.В., Єрмакова І.Г.]. – К. : Богдана, 2003. – 520 с.
62. Життєва компетентність особистості : від теорії до практики : наук.-метод. посібник / [за ред. І.Г. Єрмакова]. – Запоріжжя : Центріон, 2005. – 640 с.
63. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти : вивчення, викладання, оцінювання / [наук. ред. українського видання докт. пед. наук, проф. С.Ю. Ніколаєва]. – К. : Ленвіт, 2003. – 273 с.
64. Загуменнов Ю. Особистісно зорієнтовані технології в освіті / Ю. Загуменнов, Л. Шелкович, Г. Шварц // Підручник для директора. – 2005. – № 9-10. – С. 10-24.
65. Зимняя И.А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного похода в образовании / И.А. Зимняя. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 40 с.
66. Зимняя И. Ключевые компетентности – новая парадигма результата образования / И. Зимняя // Дайджест педагогічних ідей та технологій. – 2004. – № 1-2. – С. 11-14.
67. Зозюк І. Творчі проекти : обґрунтування необхідності / Ірина Зозюк // Українська мова та література. – 2005. – № 45. – С. 6-7.
68. Ильин Е.Н. Путь к ученику : раздумья учителя-словесника : из опыта работы / Е.Н. Ильин. – М. : Просвещение, 1988. – 224 с.
69. Іонова І. Потенціал методу проектів для розвитку творчої особистості [Електронний ресурс] / І. Іонова. – Режим доступу : http://www.ioso.ru/distant/project/meth%20project/metod%20pro.htm. – Заголовок з екрану.
70. Інтерактивні технології навчання : теорія, практика, досвід : метод. посібник / [авт.-уклад. Пометун О., Пироженко Л.]. – К. : А.П.Н., 2002. – 136 с.
71. Ісаєва Г. Метод проектів – ефективна технологія навчання / Г. Ісаєва // Підручник для директора. – 2005. – № 9-10. – С. 4-10.
72. Історико-педагогічний альманах. – Вип. 1. – К. : [б. в.], 2005. – 118 с.
73. Історія епохи очима людини : Україна та Європа у 1900-1939 роках : навч. посібник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / [Комаров Ю., Мисан В., Осмоловський А.та ін.]. – К. : Генеза, 2004. – 256 с. : іл., карти.
74. Кендзьор П. Реалізація проекту : методичні рекомендації / Петро Кендзьор, Олександр Войтенко // Завуч. – Липень, 2006. – № 19. – С. 44-48.
75. Киричук О.В. Формування в учнів активної життєвої позиції / О.В. Киричук. – К. : Рад. школа, 1983. – 136 с.
76. Клепко С. Компетенізація освіти : обмеження та перспективи / С. Клепко // Завуч. – 2005. – № 19. – С. 6-13.
77. Клустер Д. Что такое критическое мышление? / Дэвид Клустер // Перемена. – 2001. – № 4. – С. 36-40.
78. Ковалева Т.М. Инновационная школа : аксиомы и гипотезы / Т.М. Ковалева. – М. : Изд. Московского психолого-социального института; Воронеж : МОДЭК, 2003. – 256 с.
79. Коваленко А. Підготовка педагогічних кадрів у США [Електронний ресурс] / А. Коваленко. – Режим доступу : http://visnyk.iatp.org.ua/print;25/. – Заголовок з екрану.
80. Ковганич Г. Метод проектів у формуванні життєвої компетентності особистості / Г. Ковганич // Завуч. – 2005. – № 19. – С. 19-22.
81. Кодекс цінностей сучасного українського виховання // Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні : педагогічні концепції. – К. : Школяр, 1997. – С. 110-112; // Теоретичні основи педагогіки : курс лекцій / [Вишневський О.І., Кобрій О.М., Чепіль М.М.] ; за ред. О. Вишневського. – Дрогобич : Відродження, 2001. – С. 98-99.
82. Колесникова И.А. Педагогические цивилизации и их парадигмы / И.А. Колесникова // Педагогика. – 1995. – № 6. – С. 84-89.
83. Коммуникативность обучения – в практику школы : из опыта работы : кн. для учителя / [под ред. Пассова Е.И.]. – М. : Просвещение, 1985. – 127 с.
84. Компетентність особистості – мета сучасної школи : бібліографічний покажчик. – Миколаїв : НПБ, 2005. – 16 с.
85. Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи : [Бібліотека освітньої політики] / [під заг. ред. Овчарук О.В.]. – К. : К.І.С., 2004. – 112 с.
86. Компетентності та компетенції : до визначення понять в українському педагогічному контексті // Відкритий урок. – 2004. – № 17-18. – С. 13-17.
87. Компетенция как результат общего образования (Материалы сайта www.samlit. samara.ru) // Відкритий урок. – 2004. – № 17-18. – С.17-19.
88. Кондаков А.М. Модели образовательного выбора и ведущие компетентности как образовательные ресурсы для развития личности, общества и государства / Кондаков А.М. // Мир психологии. – 2004. – № 2. – С. 230-235.
89. Концептуальні засади сучасної шкільної історичної освіти : зб. документів і наукових праць / [за ред. Баханова К.О.]. – Бердянськ : БДПУ, 2007. – 272 с.
90. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2001. – № 22. – С. 3-22.
91. Концепція вивчення української мови у 5-12-х класах загальноосвітніх навчальних закладів з української мовою навчання // Книга вчителя української мови та літератури : довідково-методичне видання / [упоряд. Н.І. Шинкарук]. – Х. : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – С. 7-12.
92. Корнух Г. Виховання загальнолюдських цінностей на уроках літератури / Г. Корнух // Дивослово. – 2006. – № 7. – С. 9-13.
93. Коробка Л. Крок за кроком – від ЗУНів до компетентності / Л. Коробка // Завуч. – 2005. – № 19. – С. 17-19.
94. Кремень В. Освіта і система виховання повинні переорієнтуватися на формування у людей інноваційного типу мислення : з доповіді на Загальних зборах Академії педагогічних наук України / В. Кремень // Українська мова й література в середніх школах. – 2006. – № 2. – С. 4.
95. Крижко В.В. Антологія аксіологічної парадигми освіти : навч. посібник / В. В. Крижко. – К. : Освіта України, 2005. – 440 с.
96. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з літератури (українська, зарубіжна, літератури національних меншин) // Українська мова й література в середніх школах. – 2001. – № 4. – С. 56-58.
97. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство : наук.-метод. збірник / [ред. кол. Н. Софій (голова), І. Єрмаков (керівник авторського колективу й науковий редактор), та ін.]. – К. : Контекст, 2000. – 336 с.
98. Круліковскі Я. Вчитися через дію, або як працювати за допомогою методу проектів / Януш Круліковскі; пер. з пол. Н.Юхимович // Metoda projektów w ksztafceniu zawodowum, wyd. CODN. – Warszawa, 1994. – 8 с.
99. Крылова Н. Проектные (продуктивные) методы против классно-урочной организации образования / Н. Крылова // Школьные технологии. – 2004. – № 5. – С. 72-83.
100. Крылова Н. Проектная деятельность школьника и педагога : диалог с воображаемым оппонентом / Ната Крылова // Народное образование. – 2005. – № 7. – С. 103-111.
101. Крылова Н. Проектная деятельность школьника как принцип организации и реорганизации образования / Ната Крылова // Народное образование. – 2005. – № 2. – С. 98-105.
102. Крымский С.Б. Контуры духовности : новые контексты идентификации / С.Б. Крымский // Вопросы философии. – 1992. – №12. – С. 3-6.
103. Кубракова Н. Проектування самоосвітніх компетенцій / Н. Кубракова // Підручник для директора. – 2005. – № 9-10. – С. 77-87.
104. Культурная компетентность личности : между проблемами образования и национальной политикой // Відкритий урок. – 2004. – № 17-18. – С. 55-65.
105. Куцевол О. Особливості творчої методичної діяльності вчителя літератури / Ольга Куцевол // Дивослово. – 2006. – № 12. – С. 17-21.
106. Леонтьев А. Психолингвистика и личность / А. Леонтьев // Основы психолингвистики. – М.; СПб., 2003. – 288 с.
107. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения / И.Я. Лернер. – М. : Просвещение, 1981. – 288 с.
108. Лисиця О.П. Технологическая система развития одаренных детей / О.П. Лисиця // Педагогічна скарбниця Донеччини. – 2006. – № 2. – С. 61-68.
109. Лінгводидактичний аспект формування мовної особистості // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Ч. ІІ. – Черкаси. – 1999. – С. 118-121.
110. Логвін В. Метод проектів в контексті сучасної освіти / В. Логвін // Завуч. – 2002. – № 26. – С. 8-11.
111. Ляшенко В. Життєва компетентність дітей з обмеженими можливостями здоров’я / Валерій Ляшенко // Вересень. – № 1-2. – С. 97-102.
112. Макаренко А.С. Педагогические сочинения : в 8-и т. / Антон Семенович Макаренко. – М. : Педагогика, 1983. – Т. І. – 336 с.
113. Мацько Л. Аспекти мовної особистості у проспекції педагогічного дискурсу / Любов Мацько // Дивослово. – 2006. – № 7. – С. 2-4.
114. Машонина Н.А. Выявление одаренных детей и создание условий для их развития и социальной адаптации / Н.А. Машонина // Педагогічна скарбниця Донеччини. – 2006. – № 2. – С. 76-79.
115. Мельниченко Б. Метод проектів за рубежем : минуле та сучасне / Б. Мельниченко // Підручник для директора. – 2005. – № 9-10. – С. 114-119.
116. Метод проектів : традиції, перспективи, життєві результати : практико-зорієнтований зб. / [керівник авторського колективу – директор ліцею міжнародних відносин № 51 С.М. Шевцова; наук. керівник і ред. – канд. істор. наук І.Г. Єрмаков]. – К. : Департамент, 2003. – 500 с.
117. Мистецтво життєтворчості особистості : наук.-метод. посібник: у 2 ч. / [за ред. Доній В.М., Несен Г.М., Сохань Л.В., Єрмаков І.Г. та ін.]. – К. : ІЗМН, 1997. – Ч.1: Теорія і технологія життєтворчості. – 392 с.
118. Мистецтво життєтворчості особистості: наук.-метод. посібник: у 2 ч. / [за ред. Доній В.М., Несен Г.М., Сохань Л.В., Єрмаков І.Г. та ін.]. – К. : ІЗМН, 1997. – Ч.2: Життєтворчий потенціал нової школи. – 936 с.
119. Мнацаканян Л.И. Личности и оценочные способности старшеклассников : кн. для учителя / Л.И. Мнацаканян. – М. : Просвещение, 1991. – 191 с.
120. Мовчан Р. Прочитати класику по-сучасному : концептуальні підходи до вивчення української літератури у 12-річній школі / Раїса Мовчан // Українська мова й література в середніх школах. – 2004. – № 4. – С. 52-60.
121. Мозговий В. Формування життєвої компетентності особистості як стратегія її розвитку / Віктор Мозговий // Вересень. – 2004. – Спецвипуск. – С. 175-179.
122. Моляко О. Функціональна модель формування полікультурної компетентності школярів / Оксана Моляко // Рідна школа. – 2005. – № 6. – С. 10-12.
123. Моніторинг якості освіти : світові досягнення та українські перспективи / [під заг. ред. Локшиної О.І.]. – К. : К.І.С., 2004. – 128 с.
124. Морзе Н. Метод навчальних проектів [Електронний ресурс] / Н. Морзе // Вісник програм шкільних обмінів. – Режим доступу : http://visnyk.iatp.org.ua/print;498/. – Заголовок з екрану.
125. Научная школа А.В. Хуторского. Понятия, учения, концепции [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://khutorskoy.ru/sciense/concets/index.htm. – Заголовок с экрана.
126. Національна доктрина розвитку освіти // Книга методиста : довідково-метод. видання / [упоряд. Литвиненко Г.М., Вернидуб О.М.]. – Х. : Торсінг плюс, 2006. – С. 8-21.
127. Неперервна професійна освіта : теорія і практика : наук.-метод. журнал. – 2004. – Додаток до випуску 2. – 131 с.
128. Нищета В. Метод проектів на уроках літератури / Володимир Нищета // Українська мова та література. – Травень, 2006. – № 17 (465). – С. 4-9.
129. Нищета В. Метод проектів і його життєво-компетентісний потенціал / Володимир Нищета // Українська мова та література. – Лютий, 2008. – № 8 (552). – С. 3-5, 13-15, 16-17.
130. Нищета В.А. Критичне творче мислення у процесі застосування педагогічної технології життєтворчих проектів / В.А. Нищета // Формування критичного мислення учнів на уроках мови / [В.Ф. Дороз, Л.Я. Романова, О.Б. Ярова, В.А. Нищета, Г.А. Удовиченко, передмова К.О. Баханова]; за заг. ред. В.Ф. Дороз. – К. : Освіта України, 2008. – С. 120-197.
131. Нищета В.А. Методика проведення й результати моніторингу сформованості життєвої компетентності старшокласників / В.А. Нищета // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / [редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. – Запоріжжя : [б. в.], 2008. – Вип. 52. – С. 212-218.
132. Ніколаєнко С.М. Освіта в інноваційному поступі суспільства / С.М. Ніколаєнко. – К. : Знання, 2006. – 207 с.
133. Новые педагогические и информационные технологи в системе образования : учеб. пособие для студентов пед. вузов и системы повышения квалиф. пед. кадров / [Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров] ; под. ред. Е.С. Полат. – [2-е изд., стер.]. – М. : Академия, 2005. – 27 с.
134. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / Оксана Овчарук // Стратегія реформування освіти в Україні : рекомендації з освітньої політики. – К. : К.С.К., 2003. – С. 13-41.
135. Овчарук О. Компетентісний підхід до формування змісту освіти : загальносвітові тенденції / О.Овчарук // Відкритий урок. – 2004. – № 17-18. – С. 10-12.
136. Олейничук М.І. Ростити людину – це радість!..: роздуми педагогів про життєву компетентність / М.І. Олейничук // Шкільний світ. – 2005. – № 37. – С. 15-20.
137. Олексюк О. Застосування методу проектів у виховній діяльності / Оксана Олексюк // Вересень. – №1-2. – С. 70-73.
138. Олійник Т.О. Технологія розвитку критичного мислення [Електронний ресурс] / Тетяна Олексіївна Олійник. – Режим доступу : http://www.istc.biz/cons/file_100028.doc. – Заголовок з екрану.
139. Омельчук С. Формування мовленнєво-комунікативних умінь у процесі вивчення синтаксису : лінгводидактичні аспекти / Сергій Омельчук // Дивослово. – 2006. – № 9. – С. 2-5.
140. Онопрієнко О. Організація проектної діяльності учнів / Оксана Онопрієнко // Завуч. – Липень, 2006. – № 19. – С. 31-44.
141. Освітні технології : навч.-метод. посібник / [О.М. Пєхота, А.З. Піктенко, О.М. Любарська та ін.] ; за ред. О.М. Пєхоти. – К. : А.С.К., 2004. – 256 с.
142. Оцінювання та відбір педагогічних інновацій : теоретико-прикладний аспект : наук.-метод. посібник / [за ред. Л. Даниленко]. – К. : Логос, 2001. – 185 с.
143. Паламарчук О. Культурологічні проекти у профільній школі / О. Паламарчук // Підручник для директора. – 2005. – № 9-10. – С. 59-65.
144. Пальчевський С.С. Педагогіка : навч. посібник / С.С. Пальчевський. – К. : Каравела, 2007. – 576 с.
145. Паньков Д.В. Робочий зошит з курсу “Інтерактивні технології навчання” / Д.В. Паньков. – Донецьк : ДІПО ІПП, 2006. – 52 с.
146. Папу В.О. Програма курсу “Крок за кроком до життєвої компетентності й успіху” (для учнів 10-11 класів) / В.О. Папу // Управління школою. – 2005. – № 5. – С. 18-24.
147. Педагогіка / [під ред. М.Д. Ярмаченка]. – К. : Рад. шк., 1986. – 785 с.
148. Педагогика / [под ред. Ю.К. Бабанского]. – М. : Просвещение, 1988. – 841 с.
149. Педагогический поиск / [сост. Баженова И.Н.]. – М. : Педагогика, 1987. – 544 с.
150. Педагогічна творчість : методологія, теорії, технології / [Андрущенко В.П., Сисоєва С.О., Гузій Н.В., Кинчук Н.В., Хомич В.Ф., Лазарєв М.О., Мільто Л.О., Вайнола Р.Х.] ; за ред. Сисоєвої С.О., Гузій Н.В. – К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. – 183 с.
151. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті / [С.О. Сисоєва, Л.М. Алексюк, П.М. Воловик, О.І. Кульчицька, Л.Є. Сігаєва, Я.В. Цехмістер та ін.] ; за ред. С.О. Сисоєвої. – К. : ВІПОЛ, 2001. – 502 с.
152. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології : інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти / Підласий І.П. – К. : Слово, 2006. – 616 с.
153. Погоріла І. Педагогіка життєтворчості – концептуальна основа виховних систем / Ірина Погоріла // Вересень. – № 1-2. – С. 60-69.
154. Подласый И.П. Педагогика : новый курс : учеб. для студ. высш. учеб. заведений: в 2 кн. / И.П. Подласый. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – Кн. 2 : Процесс воспитания. – 256 с. : ил.
155. Подласый И.П. Педагогика : учебник для студентов вузов, обучающихся по направлениям подготовки и специальностям в области “Образование и педагогіка” : в 3 кн. / И.П. Подласый. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М. : Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2007. – Кн. 1: Общие основы. – 527 с. : ил.
156. Подласый И.П. Педагогика : учеб. для студентов вузов, обучающихся по направлениям подготовки и специальностям в области “Образование и педагогіка” : в 3 кн. / И.П. Подласый. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М. : Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2007. – Кн. 2: Теория и технологи обучения. – 575 с. : ил.
157. Подласый И.П. Педагогика : учеб. для студентов вузов, обучающихся по направлениям подготовки и специальностям в области “Образование и педагогіка” : в 3 кн. / И.П. Подласый. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М. : Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2007. – Кн. 3: Теория и технологи воспитания. – 463 с. : ил.
158. Подранецька Н. Проектна технологія на уроках української мови та літератури / Наталія Подранецька // Українська мова та література в школі. – 2006. – № 8. – С.42-47.
159. Полат Е.С. Метод проектов [Электронный ресурс] / Полат Е.С. – Режим доступа: http://nsk.fio.ru/festival/docs/polat.htm. – Заголовок с экрана.
160. Пометун О. Інтерактивні технології навчання / О. Пометун, Л. Пироженко // Відкритий урок. – 2003. – № 3-4. – С. 19-27.
161. Пометун О. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти / Олена Пометун // Рідна школа. – 2005. – № 1. – С. 65-69.
162. Пометун О. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті / О. Пометун // Основна школа. – 2005. – № 3-4. – С. 51.
163. Пометун О. До досвіду впровадження інтерактивних технологій [Електронний ресурс] / Олена Пометун // Вісник програм шкільних обмінів. – Режим доступу : http://visnyk.iatp.org.ua/print;514/. – Заголовок з екрану.
164. Присмицька Г.М. Проектні технології на урока