МЕТОДИЧНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ ОСНОВ ПРОГРАМУВАННЯ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ

Краткое описание

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

На правах рукопису

Гришко Людмила Веніамінівна

УДК 378.147:004.25(07)

МЕТОДИЧНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ ОСНОВ ПРОГРАМУВАННЯ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ

13.00.02 - теорія і методика навчання (інформатика)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Триус Юрій Васильович
доктор педагогічних наук, профессор

Черкаси – 2009

ЗМІСТ
ВСТУП...................................................................................................... 6
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ....................................................................................... 2
1
118
1.1. Роль і місце курсу з основ програмування в системі підготовки фахівців у галузі комп’ютерних наук.................................................................................................. 2
118
1.2. Особливості навчання дисциплін циклу комп’ютерних наук у ВНЗ України та за кордоном......................................................... 219
1.3. Вимоги до професійних якостей майбутніх інженерів-програмістів.................................................................................... 331
1.4. Психолого-педагогічні основи навчання основ програмування................................................................................
37
1.4.1. Психологічні основи навчання основ програмування......................................................................
37
1.4.2. Діяльністний підхід у навчанні основ програмування.....................................................................
48
1.4.3. Компетентністний підхід у навчанні основ програмування..................................................................... 551
1.4.4. Диференційований підхід у навчанні основ програмування..................................................................... 660
1.4.5. Модульно-рейтингова система навчання основ програмування..................................................................... 662

Висновки до розділу 1............................................................................ .67
РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ ОСНОВ ПРОГРАМУВАННЯ.................................................................................

69
2.1. Мета, завдання і функції навчання курсу з основ програмування...............................................................................
69
2.2. Зміст курсу з основ програмування…........................................... 76
2.2.1. Принципи визначення змісту курсу з основ програмування для майбутніх інженерів-програмістів.........................................................................

77
2.2.2. Теоретичні основи курсу.................................................... 79
2.2.3. Зміст лабораторного практикуму....................................... 80
2.3. Сучасні принципи, підходи і методи навчання основ програмування...............................................................................
82
2.3.1. Принципи навчання основ програмування....................... 82
2.3.2. Сучасні підходи до навчання основ програмування 89
2.3.2.1. Задачний підхід у навчанні основ програмування.... 89
2.3.2.2. Навчання стилю програмування, як складова формування професійної культури майбутніх інженерів-програмістів...............................................

93
2.3.2.3. Диференційований підхід як засіб підвищення мотивації студентів при навчанні основ програмування..............................................................

102
2.3.2.4. Індивідуалізація процесу навчання основ програмування..............................................................
105
2.3.3. Методи навчання основ програмування........................... 106
2.3.3.1. Традиційні методи навчання основ програмування 106
2.3.3.2. Метод парного програмування……………………... 110
2.3.3.3. Колективний проект як метод активного навчання основ програмування..................................................
111
2.3.3.4. Метод паралельного навчання мов програмування..............................................................
116
2.4. Засоби навчання основ програмування…………………............ 120
2.4.1. Аналіз підручників, посібників і збірників задач з основ програмування.....................................................................
120
2.4.2. Система завдань з основ програмування як засіб підвищення практичної значущості результатів навчання...............................................................................

125
2.4.3. Використання інформаційно-комунікаційних технологій при навчанні основ програмування...............
144
2.4.4. Системи програмування..................................................... 151
2.5. Форми організації навчальної діяльності студентів при навчанні основ програмування....................................................
152
2.6. Елементи модульно-рейтингової системи навчання основ програмування...............................................................................
159
2.7. Експериментальна перевірка ефективності розроблених компонентів методичної системи навчання основ програмування...............................................................................

161
2.7.1. Організація і проведення педагогічного експерименту... 161
2.7.2. Аналіз результатів педагогічного експерименту.............. 167
Висновки до розділу 2............................................................................ 173
ВИСНОВКИ............................................................................................. 175
ДОДАТКИ.......................................... 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.………………….............. 255

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВНЗ - вищій навчальний заклад;
ПВНЗ - педагогічний вищій навчальний заклад;
ППЗ - педагогічні програмні засоби

ВСТУП

Актуальність дослідження. Інформаційно-комунікаційні технології, які сьогодні використовуються практично в усіх сферах людської діяльності, стали невід'ємною частиною сучасного суспільства, рушійною силою його економічного зростання. Існуючі тенденції розвитку інформаційного суспільства обумовлюють зростання потреби у фахівцях у галузі комп'ютерних наук. Якщо в 1970 році, за даними робочої групи Міжнародної федерації з обробки інформації (IFIP) під егідою ЮНЕСКО [84], професіонали в галузі комп'ютерних наук складали 0,5% від числа всіх фахівців, то на початок нового тисячоліття це співвідношення становить близько 4% і тенденція на збільшення частки цих фахівців зберігається. Також, якщо в перші 35 років існування обчислювальних машин основна увага приділялася розвитку апаратних засобів і, зокрема, наприкінці 50-х років ХХ-го століття 90% витрат становили витрати на апаратуру, то сьогодні акцент змішується в бік розробки програмного забезпечення і саме на розробку програмного забезпечення витрачається близько 90% всіх коштів [223]. Більш того, „вартісні показники галузей, що виробляють програмне забезпечення, стають визначальними для економіки – як національної, так і міжнародної” [191]. Тому перед системою вищої освіти нашої держави стоїть задача забезпечення зростаючих потреб суспільства високопрофесійними фахівцями в галузі інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема, інженерами-програмістами. Від інтелекту програміста, його готовності до інтелектуально-творчої діяльності, від якості рішень, що приймаються програмістом, залежить „інтелект суспільства” [190].
Основою теоретичних знань, практичних умінь і навичок, які використовують у своєї професійної роботі програмісти, є комп'ютерні науки. Фундаментом для навчання комп'ютерних дисциплін з циклу професійної і практичної підготовки є курс програмування, який вивчає алгоритми і програми; їхні властивості; методи побудови алгоритмів та способи їх подання в ЕОМ; питання, що пов’язані з аналізом алгоритмів і доведенням їхньої правильності, побудовою структур даних та алгоритмами їх опрацювання. Поняття „програмування” поєднує в собі розуміння поставленої проблеми; написання програми, знаходження помилок у програмі (налагодження); перевірку того, що програма задовольняє своєму призначенню (тестування); зміну програми для того, щоб вона була придатна для розв’язування іншого завдання (модифікація); оволодіння новими навичками й знаннями програмування (навчання) [73], [121], [191], [223]. Метою програмування є „розробка програм для розв’язування поставлених задач” [183].
Вітчизняна вища школа має значний досвід щодо підготовки інженерів-програмістів. Разом із тим, сьогодні в цій галузі освіти залишається багато невирішених проблем. Серед проблем, що спричиняють зниження якості підготовки інженерів-програмістів, їх конкурентоспроможності на міжнародному ринку праці, слід зазначити наступні:
 певна неузгодженість освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм державних стандартів з напрямів підготовки „Комп'ютерні науки”, „Прикладна математика”, „Програмна інженерія” з світовими та європейськими стандартами підготовки фахівців у цій галузі;
 недостатня кількість україномовної навчальної і методичної літератури з фахових дисциплін, що вивчаються в межах комп'ютерних спеціальностей;
 недостатня кількість педагогічного програмного забезпечення для підтримки процесу навчання дисциплін з комп’ютерних наук, зокрема, з основ програмування;
 значне розшарування рівня знань зі шкільного курсу інформатики у студентів молодших курсів;
 низький рівень навчально-пізнавальної активності студентів;
 невміння й, часто, небажання студентів працювати самостійно, тощо.
Як показали опитування вчителів інформатики і учнів, викладачів комп’ютерних дисциплін і студентів комп’ютерних спеціальностей, основними причинами, що обумовили виникнення цих проблем, є:
 відсутність гнучких механізмів управління освітою, які б швидко реагували на зміни, що постійно відбуваються в галузі інформаційно-комунікаційних технологій, і, як наслідок, невідповідність державних стандартів сучасному рівню розвитку цієї галузі;
 незадовільний стан навчання інформатики в середніх навчальних закладах, пов’язаний з недостатньою кількістю і плинністю висококваліфікованих вчителів інформатики, які йдуть працювати в бізнес-структури;
 превалювання у вищій школі традиційних методів навчання і обмежене застосування новітніх педагогічних підходів, технологій і методів навчання, зокрема, компетентістного, особистістно-орієнтованого та диференційованого підходів, проблемного і продуктивного навчання;
 недостатній рівень використання нових інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні комп'ютерних дисциплін, зокрема, програмування.
Як свідчить світовий досвід, досягнення якісно нового рівня в підготовці фахівців із вищою освітою неможливо без забезпечення розвитку вищої школи на основі нових прогресивних концепцій, науково-методичних досягнень, запровадження сучасних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.
Одним із реальних шляхів підвищення якості професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів на рівні ВНЗ, на нашу думку, є розробка науково-обґрунтованих методичних систем навчання (МСН) з фахових дисциплін, які б сприяли активізації навчально-пізнавальної, науково-дослідної діяльності студентів, розкриттю їхнього творчого потенціалу, збільшенню ролі самостійної та індивідуальної роботи і ґрунтувалися б на широкому впровадженні в навчальний процес новітніх педагогічних та інформаційних технологій ([24], [202]).
Аналіз робіт у галузі загальної психології, вікової психології, дидактики (Л.С. Виготський [39], О.М. Леонтьєв [115, 116], С.Л. Рубінштейн [173], Н.Ф. Тализіна [196, 197] та ін.) показує, що навчання, як основне джерело розумового розвитку людини, може бути розвиваючим за умови тісної взаємодії учасників навчального процесу – вчителя і учня.
Роботи, присвячені питанням формування прийомів розумової діяльності, дидактичним закономірностям формування знань, умінь і навичок (Ю.К. Бабанський [15-18], П.Я. Гальперін [40-41], З.І. Слєпкань [186, 187], Н.Ф. Тализiна [196, 197], І.С. Якиманська [228] та ін.), надають можливість осмислити існуючі проблеми щодо методів, прийомів, організаційних форм навчального процесу.
У даний час у вітчизняній системі вищої освіти спостерігається тенденція до зменшення аудиторного навантаження з одночасним збільшенням частки самостійної навчальної діяльності студентів. Цей підхід вимагає таких форм навчальної роботи, що активізують пізнавальну діяльність студентів, їхню самостійність. Саме активізація пізнавальної діяльності студентів є одним із пріоритетних напрямів досліджень педагогіки вищої школи.
Різні аспекти проблеми активізації пізнавальної діяльності студентів розглядали А.М. Алексюк [3], С.І. Архангельський [12], Ю.К. Бабанський [16-18], Є.Н. Кабанова-Меллер[87], С.Л. Рубінштейн [173], З.С. Сейдаметова [178], С.О. Семеріков [179], Н.Ф. Тализіна [196], Т.І. Шамова [244] та інші.
Дослідження вчених (М.І. Жалдак [76], Н.В. Морзе [134], С.О. Семеріков [179], Ю.В. Триус [201] та ін.) присвячені питанням використання ІКТ у навчальному процесі середньої і вищої школи, свідчать про позитивний вплив ІКТ на активізацію пізнавальної діяльності учнів та студентів як при вивченні окремих навчальних предметів, так і в навчальному процесі в цілому.
Останнім часом з розвитком інформаційних технологій у світі поширюється мобільне навчання. С.О. Семеріков визначає мобільне навчання «як сучасний напрямок розвитку систем дистанційної освіти із застосуванням мобільних телефонів, смартфонів, КПК, електронних книжок. … В порівнянні з традиційним мобільне навчання надає можливість моніторингу навчання в реальному часі та забезпечує високу насиченість контенту, що дозволяє розглядати його не лише як засіб навчання, а й як інструмент спільної роботи, призначений для підвищення якості навчання» [180].
Окремим аспектам навчання основ програмування у вищій школі присвячені роботи А.М. Гуржія, М.С.Львова, О.В. Співаковського [66], А.П. Єршова [73], М.І. Жалдака [75], А.Г. Кушніренка, Г.В. Лебедєва [114], В.М. Заварикіна, В.Г. Житомирського, М.П. Лапчика [77], А.В. Могільова, М.І. Пака, Є.К. Хьоннера [130], Л.Ф. Монастирського, Д.Г. Румянцева [174], З.С. Сейдаметовой [178], С.О. Семерікова [179], та ін., дисертаційні роботи Т.Ю. Китаєвської [92], Ф.В. Толкачова [199]. Слід зазначити, що у своїй більшості дослідження і роботи присвячені питанням навчання інформатики і програмуванню майбутніх вчителів інформатики.
Питанням підготовки майбутніх інженерів-програмістів присвячена робота З.С. Сейдаметовой [178]. В роботі наведено ретельний аналіз документа СС2001, також проаналізовані ОКХ та ОПП для напряму «Прикладна математика». В результаті зроблено висновок про «фундаментальні відмінності в підходах» освітніх стандартів вищої освіти України і СС2001 [178]. Автор зазначає, що «Дуже важливими для розвитку професійних навичок є дисципліни программістского циклу», до яких відносить і дисципліну «Програмування».
Разом із тим у результаті наших досліджень зроблено висновок про те, що поза увагою дослідників залишаються питання методики навчання основ програмування майбутніх інженерів-програмістів.
В Україні підготовка фахівців у галузі інформаційних і телекомунікаційних технологій у ВНЗ здійснюється за такими напрямами освітньої діяльності (згідно переліку напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра [162]):
6.040301 – Прикладна математика
6.040302 – Інформатика
6.050101 – Комп'ютерні науки
6.050102 – Комп'ютерна інженерія
6.050103 – Програмна інженерія
6.050201 – Системна інженерія
6.050202 – Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології
6.170101 – Безпека інформаційних і комунікаційних систем
6.170103 – Управління інформаційною безпекою
В освітньо-професійній програмі підготовки бакалавра кожного із цих напрямів є курс з програмування, засвоєння якого передбачається на першому та другому році навчання. Наприклад, у галузевих стандартах вищої освіти з напряму „Прикладна математика” цей курс включено до циклу професійної підготовки і має назву „Програмування” [143], у напрямі „Комп'ютерні науки” – до циклу природничо-наукової підготовки і має назву „Основи програмування та алгоритмічні мови” [144], у напрямі „Комп'ютерна інженерія” цей курс включено до циклу природничо-наукової підготовки і також має назву „Програмування” [145]. Надалі називатимемо цей курс „Основи програмування”.
Оскільки саме при навчанні основ програмування закладається як теоретична, так і практична база підготовки майбутніх інженерів-програмістів, актуальною є проблема визначення особливостей і створення науково-обґрунтованої методичної системи навчання основ програмування майбутніх інженерів-програмістів, яка б сприяла активізації навчально-пізнавальної, науково-дослідної діяльності студентів, розкриттю їхнього творчого потенціалу, розвитку самостійності та індивідуальних здібностей особистості й ґрунтувалася на широкому впровадженні у навчальний процес новітніх педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій і враховувала сучасні вимоги до підготовки фахівців у галузі інформаційно-комунікаційних технологій і комп’ютерних наук.
Вище названі чинники зумовили вибір теми нашого дослідження: „Методична система навчання основ програмування майбутніх інженерів-програмістів”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок досліджень входить до плану науково-дослідних робіт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького як складова колективної теми кафедри прикладної математики (протокол №7 від 28 лютого 2002 року засідання вченої ради Черкаського державного університету) та погоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 29 жовтня 2002 р.).
Об'єктом дослідження є процес навчання основ програмування майбутніх інженерів-програмістів.
Предметом дослідження є методична система навчання основ програмування студентів комп’ютерних спеціальностей.
Мета дослідження полягає в створенні науково-обґрунтованої методичної системи навчання основ програмування майбутніх інженерів-програмістів, яка сприяє активізації навчально-пізнавальної, пошуково-дослідної діяльності студентів, розкриттю їх творчого потенціалу, розвитку самостійності та індивідуальних здібностей особистості й ґрунтується на широкому впровадженні в навчальний процес новітніх педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.
Відповідно до мети дослідження поставлені наступні завдання:
1. Узагальнити вітчизняний та зарубіжний досвід навчання основ програмування у ВНЗ на комп’ютерних спеціальностях.
2. Уточнити мету і зміст навчання основ програмування для спеціальностей „Програмне забезпечення автоматизованих систем” (напрям підготовки „Програмна інженерія”) та „Прикладна математика” (напрям підготовки „Прикладна математика”) на сучасному етапі розвитку інформатики, комп'ютерної техніки та інформаційно-комунікаційних технологій; визначити методи, засоби та організаційні форми навчання основ програмування, які сприяють інтелектуальному розвитку студентів, формуванню в них активної життєвої і професійної позиції, навичок самостійної роботи.
3. Визначити умови та можливі шляхи реалізації диференційованого підходу при навчанні основ програмування студентів комп’ютерних спеціальностей у ВНЗ.
4. Виявити і реалізувати шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів молодших курсів, яка орієнтована на поглиблення та розширення теоретичних знань з основ програмування, підвищення якості набутих навичок розв’язування практичних задач та вміння їх застосовувати при вирішенні професійних завдань.
5. Розробити методику організації і проведення самостійної роботи студентів із використанням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій навчання.
6. Створити ефективну систему контролю знань, умінь і навичок студентів з основ програмування на основі модульно-рейтингової системи навчання.
7. Організувати експериментальну перевірку результативності запропонованих компонентів методичної системи навчання основ програмування майбутніх інженерів-програмістів; розроблених методичних, навчальних друкованих і електронних матеріалів та педагогічних програмних засобів.
Для розв’язання поставлених завдань застосовано такі методи досліджень:
 теоретичні: аналіз наукової, психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури з проблеми дослідження; вивчення досвіду навчання основ програмування для студентів комп’ютерних спеціальностей в Україні та за кордоном;
 емпіричні: педагогічне спостереження навчального процесу; анкетування, бесіди зі студентами та викладачами; тестування студентів; аналіз досвіду роботи викладачів комп’ютерних дисциплін в Україні та за кордоном; педагогічний експеримент (констатувальний, пошуковий і формувальний етапи) зі статистичним аналізом його результатів.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що:
 вперше запропоновано науково обґрунтовану і експериментально апробовану методичну систему навчання основ програмування студентів комп’ютерних спеціальностей, в якій враховано Рекомендації Комп’ютерного товариства Інституту Інженерів з Електротехніки і Електроніки та Асоціації з Обчислювальної Техніки щодо змісту університетських програм навчальних дисциплін у галузі інформатики і яка орієнтована на широке використання в навчальному процесі новітніх педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій;
– визначено принципи та засади побудови навчального курсу з основ програмування для комп’ютерних спеціальностей ВНЗ (п. 2.2.1);
– уточнено зміст компетентностей студентів комп’ютерних спеціальностей з основ програмування (п. 1.4.3);
– запропоновано класифікацію навчальних завдань з основ програмування, яка орієнтована на вид і характер діяльності студентів (п. 2.4.2);
– визначено способи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, їх творчої самостійної та індивідуальної роботи, які орієнтовані на поглиблення та розширення теоретичних знань з основ програмування, підвищення якості набутих навичок розв’язування практичних задач та вміння застосовувати їх при вирішенні професійних завдань.
Практичне значення одержаних результатів визначається тім, що:
– розроблено і реалізовано на практиці компоненти методичної системи навчання основ програмування (цілі, зміст, методи, засоби та організаційні форми навчання) для майбутніх інженерів-програмістів;
 розроблено навчальну та робочу програми з основ програмування (п. 2.2.1);
 розроблено та обґрунтовано методику створення студентами навчального програмного продукту (п. 2.3.3.3);
 створено лекційний курс і лабораторний практикум з основ програмування та методичний посібник «Початки програмування»;
 розроблено педагогічний програмний засіб «Linears Rolls» для моделювання роботи зі списками та електронний посібник «Програмування мовою С».
Результати дослідження можуть бути використані викладачами ВНЗ при навчання алгоритмізації і програмування студентів спеціальностей, навчальними планами яких передбачено вивчення курсу з програмування, а також вчителями інформатики, які працюють у школах фізико-математичного, природничого та технологічного профілів, для поглибленого навчання учнів основ програмування.
Особистий внесок здобувача полягає у розробці компонентів методичної системи навчання основ програмування студентів комп’ютерних спеціальностей, яка орієнтована на широке використання в навчальному процесі новітніх педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.
Результати дослідження впроваджено під час експериментального навчання студентів спеціальностей „Програмне забезпечення автоматизованих систем” та „Прикладна математика” Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, спеціальності „Інформаційні управляючі системи і технології” Черкаської філії ПВНЗ „Європейський університет” (довідка №2322/01 від 12.09.2007 р.), спеціальності „Інформатика” Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка №1285∕01-37∕02 від 03.04.2009 р.).
Особистий внесок здобувача у роботах в співавторстві:
1. У роботі [24] здобувачем визначено мету пропедевтичного курсу з програмування у підготовці майбутніх інженерів-програмістів.
2. У роботі [64] здобувачем висвітлено проблему створення інструментальних програмних засобів, які призначені для надання можливості суб’єктам навчального процесу розв’язувати задачі з програмування.
3. У роботі [65] здобувачем запропоновано принципи розробки генератора індивідуальних завдань з програмування.
4. У роботі [202] здобувачем визначено завдання курсу з основ програмування у вищій школі при підготовці фахівців з комп’ютерних спеціальностей.
Здобувач брав участь в обговоренні і аналізі результатів та написанні текстів всіх статей, що написані у співавторстві.
Результати дослідження доповідались на Першій Всеукраїнській конференції молодих науковців „Інформаційні технології в науці та освіті” (Черкаси, 1997); на Другій Всеукраїнській конференції молодих науковців „Інформаційні технології в науці та освіті” (Черкаси, ); на Всеукраїнській науково-методичній конференції „Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій технічній школі” (Кривий Ріг, 2003); на V Всеукраїнській науково-практичній конференції „Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті” (Черкаси, 2003); на IV науково-методичному семінарі „Інформаційні технології в навчальному процесі” (Одеса, 2003); на IV Всеукраїнській конференції молодих науковців „Інформаційні технології в науці, освіті і техніці” (Черкаси, 2004); на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Інформатика та комп'ютерна підтримка навчальних дисциплін у середній та вищій школі” (Бердянськ, 2004); на V Всеукраїнській конференції молодих науковців „Інформаційні технології в науці, освіті і техніці” (Черкаси, 2006); на науково-практичній конференції „Громадянське суспільство України у площині економічного, правового, політичного та духовного розвитку” (Черкаси, 2006); на Всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми математичної освіти” (Черкаси, 2007), на VI Всеукраїнській конференції молодих науковців „Інформаційні технології в науці, освіті і техніці” (Черкаси, 2008); на семінарах кафедри теоретичних основ інформатики Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова; на науково-практичних семінарах кафедр інформатики та сучасних інформаційних технологій і прикладної математики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Апробація результатів дисертаційного дослідження проводилась під час експериментального навчання студентів спеціальностей „Програмне забезпечення автоматизованих систем” та „Прикладна математика” Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, спеціальності „Спеціалізовані комп’ютерні системи” Інституту Соціального Управління економіки і права (м. Черкаси), спеціальності „Інформаційні управляючі системи і технології” Черкаської філії ПВНЗ „Європейський університет”, спеціальності „Інформатика” Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.
Публікації. За темою дослідження опубліковано 16 наукових праць, з них 1 методичний посібник [58], 5 статей – у фахових виданнях ВАК України ([55], [57], [58], [64], [65]), 10 робіт – у збірниках матеріалів і тез конференцій ([24], [52-54], [56], [60-62], [65], [202]).
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел (236 найменування) та 10 додатків (обсягом 77 сторінок). Загальний обсяг тексту становить 276 сторінок, основний текст викладений на 178 сторінках, робота містить 21 таблицю, з яких додатки містять 6 таблиць, та 18 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Відповідно до мети та поставлених завдань у процесі дослідження отримані такі основні результати:
 обґрунтовано доцільність створення і використання методичної системи навчання основ програмування майбутніх інженерів-програмістів, яка орієнтована на широке використання в навчальному процесі новітніх педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій;
 визначено роль і місце курсу основ програмування в системі підготовки фахівців у галузі комп’ютерних наук;
 розкрито механізми, зокрема і психологічні, формування професійних умінь майбутніх програмістів;
 визначено вимоги до професійних якостей майбутніх інженерів-програмістів;
 визначено сучасні принципи і підходи до навчання основ програмування;
 уточнено мету, завдання і функції навчання курсу з основ програмування;
 розроблено основні компоненти (мету, зміст, методи, засоби, організаційні форми навчання) методичної системи навчання основ програмування майбутніх інженерів-програмістів;
 розроблено методику організації і проведення самостійної роботи студентів із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання;
 визначено умови та можливі шляхи реалізації диференційованого підходу при навчанні основ програмування;
 розроблено методичне забезпечення навчального курсу з основ програмування;
 розроблено та обґрунтовано методику використання методів активного навчання, зокрема, розробка навчального програмного продукту колективом студентів з 2-3 осіб;
 розроблено педагогічні програмні засоби для підтримки курсу з основ програмування, зокрема, розроблено мультимедійні педагогічні програмні засоби для підтримки курсу основ програмування;
 розроблено класифікацію типів завдань з основ програмування;
 проведено аналіз існуючої навчальної літератури з курсу основ програмування;
 створено ефективну систему контролю знань, умінь і навичок студентів з основ програмування на основі модульно-рейтингової системи навчання.
Результати проведеного дослідження дають підстави зробити такі висновки:
1. Існуючі тенденції розвитку інформаційного суспільства потребують на ринку інтелектуальної праці фахівця у галузі комп’ютерних наук, підготовка якого повинна здійснюватися з врахуванням міжнародних стандартів і сучасних вимог до фахівців у галузі інформаційно-комунікаційних технологій і комп’ютерних наук.
2. Знання, вміння і навички, здобуті студентами у навчальному курсі з основ програмування, потрібні їм при вивченні дисциплін циклу фундаментальних, професіонально-орієнтованих дисциплін і дисциплін спеціалізації, що визначає його роль у цьому процесі.
3. Для формування у студентів знань, умінь і навичок, які відповідають сучасному рівню розвитку комп'ютерних наук і комп'ютерної техніки, в навчальному процесі важливо дотримуватися принципів систематичності і послідовності навчання, свідомості, активності і самостійності студентів у навчанні при керівній ролі викладача.
4. З метою поліпшення якості навчання зміст курсу з основ програмування потрібно узгодити з рекомендаціями, що запропоновані у документах „Computing Curricula 2001” та „Software Engineering 2004” з врахуванням освітньо-професійних програм державних стандартів з відповідних напрямів підготовки.
5. Доцільно здійснювати розподіл змісту курсу з основ програмування на дві частини – інваріантну, однакову для всіх напрямів підготовки в галузі інформатики та обчислювальної техніки, та варіативну, зміст якої залежить від конкретної спеціальності.
6. З метою забезпечення у студентів необхідного стартового рівня знань, умінь і навичок з алгоритмізації і програмування у ВНЗ необхідно впроваджувати пропедевтичний курс, основою якого є навчальна мова програмування Pascal.
7. З міркувань перспективності застосування програмування у професійній діяльності в курсі з основ програмування треба вчити студентів програмувати мовою програмування С.
8. У процесі навчання основ програмування необхідно змістити акцент з вивчення синтаксичних та семантичних особливостей мов програмування на:
 вивчення методів побудови й аналізу алгоритмів;
 використання задачного підходу до навчання основ програмування на базі широкого спектру різноманітних видів і типів навчальних завдань з основ програмування різного рівня складності.
9. Для формування професійних якостей фахівця в галузі комп’ютерних наук треба удосконалювати традиційні методи навчання, а також запроваджувати методи інтерактивного і активного навчання, зокрема, створення студентами навчального програмного продукту.
10. Засоби навчання (посібники, підручники, методичні розробки, ППЗ, технічні засоби навчання, інформаційно-комунікаційні технології) повинні разом з іншими компонентами методичної системи складати єдиний комплекс, що забезпечує вирішення задачі навчання основ програмування.
11. Комп’ютерно-орієнтовані лекційні та лабораторні заняття, індивідуальна і диференційована форми організації навчання, цілеспрямована організація самостійної роботи студентів у позааудиторний час у комп’ютерному класі або з використанням технологій дистанційного навчання, самостійна колективна робота студентів з 2-3 осіб над єдиною спільною задачею (програмним продуктом) протягом семестру під керівництвом викладача, модульно-рейтингова система контролю і оцінювання знань студентів надають можливість суттєво підвищити результати навчання основ програмування.
12. Проведений педагогічний експеримент показав на практиці ефективність компонентів розробленої методичної системи навчання основ програмування майбутніх інженерів-програмістів.
13. Впровадження в навчальний процес розробленої методичної системи навчання на основі сучасних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій надає можливість інтенсифікувати процес навчання, суттєво активізувати пізнавальну діяльність студентів, підвищити рівень базових знань студентів з основ програмування, диференціювати та індивідуалізувати процес навчання з огляду на різний рівень здібностей студентів, підвищити рівень підготовленості студентів до вивчення професійно-орієнтованих дисциплін, підвищити рівень їх професійної підготовки.
Запропоновані у дисертації принципи і підходи щодо створення методичної системи навчання основ програмування планується використати при розробці методичних систем навчання дисциплін циклу комп’ютерних наук, зокрема, з використанням технологій дистанційного і мобільного навчання.
Подальших досліджень вимагають питання індивідуалізації процесу навчання основ програмування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абалуев Р.Н. Интернет-технологии в образовании : Учебно-методическое пособие. Ч.3. / Абалуев Р.Н., Астафьева Н.Г., Баскакова Н.И. и др. – Тамбов : Изд-во ТГТУ, 2002. – 114 с.
2. Аврамчук Л.А. Формування активної пізнавальної діяльності студентів / Аврамчук Л.А. // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 3. – С. 122–125.
3. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України / А.М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 560 с. – (Історія. Теорія: Підручник).
4. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи / А.М. Алексюк, –– К., 1993. – 220 с. – (Курс лекцій: модульне навчання).
5. Амосов М.М. Моделирование мышления и психіки / М.М. Амосов – К. : Наукова думка, 1965. – 304 c.
6. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: в 2 т. – / Б.Г. Ананьев – М. : Педагогика, 1980. – – Т. 2. – 1980.– 288 с.
7. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: в 2 т. / Б.Г. Ананьев – М. : Педагогика, 1980.– – Т. 1. – 1980.– 232 с.
8. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания / Б.Г.Ананьев – Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1968. – 339 с.
9. Андреева Д.А. О понятии адаптация. Исследование адаптации студентов к условиям учебы в вузе. / Д.А. Андреева – Л.: ЛГУ, 1973. – С. 62–69. – (Человек и общество: Ученые записки).
10. Андрющенко А.О. Рейтингова технологія оцінкі знань в навчально-виховному закладі / А.О. Андрющенко // Педагогіка і психологія. – 1996. – Київ : „Педагогічна думка” 3(12) – С. 86–93.
11. Артемов А. Модульно-рейтинговая система / А. Артемов, Н. Павлов, Т. Сидорова // Высшее образование в России. –1999. – № 4. – С. 67–75.
12. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / Архангельский С.И. – М.: Высш. школа, 1980. – 368 с.
13. Ахо А.В., Хопкрофт Д.Э., Ульман Д.Д. Построение и анализ вычислительных алгоритмов / Ахо А.В., Хопкрофт Д.Э., Ульман Д.Д. ; [пер. с англ.]. – М.: Издательство “Мир”, 1978. – 535 с.
14. Ахо А.В., Хопкрофт Д.Э., Ульман Д.Д. Структуры данных и алгоритмы / Ахо А.В., Хопкрофт Д.Э., Ульман Д.Д. ; [пер. с англ.]. – М. : Издательский дом “Вильямс”, 2001. – 384 с.
15. Бабанский Ю.К. Дидактические проблемы совершенствования учебных комплексов //– М.: Просвещение, 1980. – С. 17–33.
16. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе / Бабанский Ю.К. – М.: Просвещение, 1985. – 208 с. – (Проблемы школьного учебника. Вып. 8 (О конструировании учебника)).
17. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения / Бабанский Ю.К. – М. : Педагогика, 1977. – 256 с. – (Общедидактический аспект).
18. Бабанский Ю.К., Поташник М.М. Оптимизация педагогического процесса : (В вопросах и ответах) / Ю.К. Бабанский, М.М. Поташник – К. : Радянська школа, 1982. – 200 с.
19. Балл Г.А. Теория учебных задач. Психолого-педагогический аспект / Балл Г.А. – М. : Педагогика, 1990. – 184 с.
20. Белоус В.В. Психологические симптомы комплексы и инварианты темперамента : авт. дис. на получение научн. степени доктора психол. наук / В.В. Белоус. – Москва, 1982. – 41 с.
21. Бен-Ари М. Языки программирования. Сравнительный анализ / Бен-Ари М. ; [пер. с англ.]. – М. : Мир, 2000. – 366 с.
22. Бентли Дж. Жемчужины программирования / Бентли Дж. ; [пер. с англ.]. – СПб. : Питер, 2002. – 272 с.
23. Беспалько В.П. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов : учеб.-метод. пособие / В.П. Беспалько, Ю.Г. Татур. – М. : Высш. шк., 1989. – 144 с.
24. Богатырев А.О., Гришко Л.В. Некоторые аспекты преподавания курса “Основы программирования и алгоритмические языки” // Інформаційні технології в освіті, науці і техніці. ІІ Всеукраїнська конференція молодих науковців ІТОНТ-2000: Черкаси, 2000. – С. 29–30.
25. Бодалев А.А. Акмеология как научная дисциплина / Бодалев А.А. – М. : Российская Академия Управления, 1993. – 47 с.
26. Бондар В.І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів / Бондар В.І. – К. : Вересень, 1996. – 129 с.
27. Бондарев В.М. Основы программирования / Бондарев В.М., Рублинецкий В.И., Качко Е.Г. – Харьков: Фолио, 1998. – 368 с.
28. Брукс Ф.П. Как проектируются и создаются программные комплексы / Брукс Ф.П. ; [пер. с англ.]. – М. : Наука, 1979. – 151 с.
29. Брукшир Дж. Введение в компьютерные науки / Брукшир Дж. ; [пер. с англ.]. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2001. – 688 с.
30. Бурдин А.О. О классификации задач / Бурдин А.О. – М., 1981. – С. 3–7. – (Совершенствование содержания и методов обучения естественно-математическим дисциплинам в средней школе).
31. Бухтияров А.М., Сборник задач по программированию на алгоритмических языках / А.М. Бухтияров, Г.Д. Фролов. – М. : Наука, 1974. – 240 с.
32. Буч Г. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на С++ / Гради Буч ; [пер. с англ.]. – М. : Издательство БИНОМ, СПб. : Невский диалект, 1999. – 560 с.
33. Вейтман В. Программирование для Web / Вейтман В. – М. : Издательский дом “Вильямс”, 2000. – 368 с.
34. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / Вербицкий А.А. – М. : Высш. шк., 1991. – 207 с.
35. Вирт Н. Алгоритмы + структуры данных = программы / Вирт Н. ; [пер. с англ.]. – М. : Мир, 1985. – 406 с.
36. Вирт Н. Программирование на языке Модула-2 / Вирт Н. ; [пер. с англ.]. – М. : Мир, 1987. – 224 с.
37. Волкова Н.П. Педагогіка: [посібник для студентів вищих навчальних закладів] / Волкова Н.П. – К. : Видавничий центр “Академія ”, 2001. – 576 с.
38. Выготский Л.С. Избранные психологические произведения / Выготский Л.С. – М. : Учпедгиз, 1956. – 426 с.
39. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Выготский Л.С. ; под ред. В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1999. – 536 с.
40. Гальперин П.Я. Развитие исследований по формированию умственных действий / П.Я. Гальперин // Психологическая наука в СССР. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. – Т. 1. – С. 441–469.
41. Гальперин П.Я., Данилова В.Л. Воспитание систематического мышления в процессе решения малых творческих задач / П.Я. Гальперин, В.Л. Данилова // Вопросы психологии. – 1980. – № 1. – С. 31–38.
42. Гашков С.Б., Чубариков В.Н. Арифметика. Алгоритмы. Сложность вичислений : учеб. пособие [для вузов] / С.Б. Гашков, В.Н. Чубариков ; под ред. В.А. Садовничего. – [2-е изд., перераб.]. – Высш. шк., 2000. – 320 с.
43. Глазков В.В. Параллельное обучение алгоритмическим языкам / В.В.Глазков, Г.М. Киселев // Информатика и образование. – 2002. – № 6. – С. 33–39.
44. Глазков В.В., Киселев Г.М. Параллельное обучение алгоритмическим язикам // Информатика и образование. – 2002. – № 5. – С. 10–17.
45. Глушков В.М. Теория автоматов и формальные преобразования микропрограмм / В.М. Глушков // Кибернетика, 1965. – № 5. – С. 1–10.
46. Гончаренко С.У. Методика як наука / Гончаренко С.У. – Хмельницький : Вид-во ХГПК, 2000. – 30 с.
47. Грехэм Р. Практический курс языка Паскаль для микро-ЭВМ / Грехэм Р. ; [пер. с англ.]. – М.: Радио и связь, 1986. – 200 с.
48. Григас Г. Начала программирования / Григас Г. ; [пер. с англ.]. – М. : Просвещение, 1987. – 112 с.
49. Грин Д., Кнут Д. Математические методы анализа алгоритмов / Д. Грин, Д. Кнут; [пер. с англ.]. – М. : Мир, 1987. – 120 с.
50. Грис Д. Наука программирования / Грис Д. ; [пер. с англ.]. – М. : Мир, 1984. – 180 с.
51. Гриценко Л.И. Влияние типа познавательной деятельности учащихся старших классов на усвоение ими знаний : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук : 13.00.02 / Л.И. Гриценко. – Красноярск, 1972. – 28 с.
52. Гришко Л.В. Аналіз підручників, посібників і збірників задач з основ програмування // Інформаційні технології в освіті, науці і техніці. Матеріали VІ Всеукраїнської конференції молодих науковців ІТОНТ-2008: Черкаси, 5-7 травня 2008. – С. 126.
53. Гришко Л.В. Порівняльний підхід до навчання основ програмування студентів технічних спеціальностей ВНЗ // Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики. Збірник наукових праць. – Випуск 3. – Т. 3. – Кривий Ріг. – 2003. – С. 101-106.
54. Гришко Л.В. Колективний проект як активний метод навчання програмуванню // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Бердянськ, 2004. – С. 28-30.
55. Гришко Л.В. Колективний проект як активний метод навчання програмуванню // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №1. – Бердянськ: БДПУ, 2004. – С. 52-57.
56. Гришко Л.В. Коллективный проект как практический прием обучения будущих программистов // Информационные технологии в учебном процессе. Четвертый международный научно-методический семинар. –Одесса, 2003. – С. 189-191.
57. Гришко Л.В. Концептуальні підходи до навчання основ програмування у вищій школі // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія №2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання. Зб. наукових праць / Редрада. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. №1(8). – С. 134-148.
58. Гришко Л.В. Навчання стилю програмування як складова формування професійної культури майбутнього інженера-програміста. Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. – Випуск №143. – Черкаси, 2009. – С. 37–44.
59. Гришко Л.В. Початки програмування. Завдання до лабораторних робіт: Методичні матеріали для студентів 1-го та 2-го курсу спеціальності „Прикладна математика”. – Черкаси, 2004. – 72 с.
60. Гришко Л.В. Про зміст курсу з основ програмування для майбутніх інженерів-програмістів // Інформаційні технології в освіті, науці і техніці. Матеріали V Всеукраїнської конференції молодих науковців ІТОНТ-2006: Черкаси, 3-5 травня 2006. – С. 124.
61. Гришко Л.В. Про методичну систему навчання основ програмування майбутніх інженерів-програмістів // Матеріали науково-практичної конференції. – Черкаси, 2006. – С. 50-53.
62. Гришко Л.В. Система завдань з основ програмування як засіб підвищення якості навчання майбутніх програмістів // Інформаційні технології в освіті, науці і техніці. ІV Всеукраїнська конференція молодих науковців ІТОНТ-2004. Черкаси, 2004. – С. 163-164.
63. Гришко Л.В. Удосконалення системи завдань з основ програмування як засіб підвищення практичної значущості результатів навчання майбутніх інженерів-програмістів. Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. – Випуск №101. – Черкаси, 2007. – С. 40–45.
64. Гришко Л.В., Нечаєнко Г.П., Триус Ю.В. Проблеми створення навчально-методичних комплексів на основі нових інформаційних технологій // : Матеріали Всеукраїнської конференції молодих науковців „Інформаційні технології в науці та освіті” (ІТОН-97). – Ч.1. – Черкаси, 1997. – С. 196–211.
65. Гришко Л.В., Чернявский Н.В. Пути индивидуализации процесса обучения основ программирования // Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті: Збірник наукових прац. – Черкаси: Брама ІСУЕП, 2003. – С. 27-29.
66. Гуржій А.М., Львов М.С., Співаковський О.В. Основи програмування. Навчальний посібник. – К.: Наукова думка, 2004. – 355 с.
67. Гусева А.Ф., Закс Е.В. Рейтинговая система – новый подход к организации контроля в обучении общей химии // Тез. докл. XVI Менделеевского съезда по общей и прикладной химии. – Т. 1. – СПб, 1998. – С. 370-371.
68. Дал У., Дейкстра Э., Хоор К. Структурное программирование: Пер. с англ. – М.: Издательство “Мир”, 1975. – 245 с.
69. Дейкстра Э. Заметки по структурному программированию // Дал У., Дейкстра Э., Хоор К. Структурное программирование. – М.: Мир, 1975. – 247 с.
70. Дейкстра Э. Дисциплина программирования: Пер. с англ. – М.: Издательство “Мир”, 1978. – 274 с.
71. Дидактика современной школы: Пособие для учителей/ Кобзарь Б.С., Кумарина Г.Ф., Кусый Ю.А. и др./ Под ред. Онищука В.А. – К.: Рад. шк., 1987. – 351 с.
72. Дидактика средней щколы / Под ред. М.А. Данилова и М.Н. Скаткина. – М., 1975. – 256 с.
73. Ершов А.П. Программирование – вторая грамотность http://ershov.iis.nsk.su/russian/second_literacy/article.html
74. Жалдак М.И., Квитко А.Н. Теория вероятностей с элементами информатики. Практикум. Учебное пособие / Под общ. ред. М.И. Ядренко. – К.: Вища школа, 1989. – 263 с.
75. Жалдак М.І., Рамський Ю.С. Інформатика: Навчальний посібник / За ред. Шкіля М.І. – К.: Вища школа, 1991. – 319 с.
76. Жалдак М.И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе: Дисс. д-ра пед. наук: 13.00.02 – М.: НИИ СИМО АПН СССР, 1989. – 48с.
77. Заварыкин В.М. Техника вычислений и алгоритмизация: Вводный курс: Учебное пособие для студентов пед. ин-тов по физ.-мат. спец. / В.М. Заварыкин, В.Г. Житомирский, М.П. Лапчик. – М.: Просвещение, 1987. – 160 с.
78. Задачи по программированию / [Абрамов С.А., Гнездилова Г.Г., Капустина Е.Н., Селюн М.И.] – М. : Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 1988. – 224 с.
79. Зарецкий М.И. Систематичность упражнений // Сов. педагогика. 1948. Т.3. – С. 8-40.
80. Зеленяк О.П. Практикум программирования на Turbo Pascal. Задачи, алгоритмы и решения. – К.: Издательство «Диасофт», 2001. – 320 с.
81. Зубов В.С. Программирование на языке TURBO PASCAL (версии 6.0 и 7.0). Издание 3-е, исправленное – М.: Информационно-издательский Дом “Филинъ”, 1997. – 320 с.
82. Иванов Б.Н. Дискретная математика. Алгоритмы и программы: Учеб. пособие. – М.: Лаборатория Базовых Знаний, 2001 – 288 с.
83. Ивановский С.А., Лисс А.Р., Романцев В.В., Экало А.В. Профессиональная подготовка программистов в рамках специальностей и направлений государственных образовательных стандартов // Материалы открытой всероссийской конференции "Преподавание Информационных Технологий в России". – 12 с.
84. Информатика для средней школы. – http://www.courier.com.ru/bibl/unesco_i.htm
85. Іваськів І.С. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів на основі систем штучного інтелекту при навчанні інформатики в старшій школі: Дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / НПУ ім. М.П. Драгоманова. – К., 2000. – 250 с.
86. Караванова Т.П. Основи алгоритмізації та програмування. 750 задач з рекомендаціями та прикладами. Посібник. – К.: ТОВ. «Форум». – 2001. – 286 с.
87. Кабанова-Меллер Е.Н. Психология формирования знаний и навыков у школьников. Проблема приемов умственной деятельности. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. – 376 с.
88. Касимов Р.Я., Зинченко В.Я., Грантберг И.И. Рейтинговый контроль // Высшее образование в России. –1994. – №2. – С. 83-92.
89. Кассера Винфрид и Фолькер. Turbo Pascal 7.0: Пер. с нем./ Винфрид и Фолькер Кассера – К.: Издательство«ДиаСофт», 2003. – 448 с.
90. Керниган Б., Ритчи Д. Язык программирования С.\Пер. с англ., 3 изд., испр. – СПБ.: "Невский диалект", 2001. – 352 с.
91. Керниган Б.В., Пайк Р. Практика программирования.: Пер. с англ. – СПб.: “Невский диалект”, 2001. – 381 с.
92. Китаевская Т.Ю. Построение дифференцированного содержания обучения информатике в вузе с использованием компьютерно-ориентированных технологий. Автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. пед. наук: 13.00.02. – М.: 2000. – 15 с.
93. Ключевые компетенции 2000. Программа. Уровни 1, 2, 3, 4, 5. KEY SKILLS 87 0005 (OCR. RECOGNISING ACHIEVMENT. – Oxford Cambridge and RSA Examinations).
94. Кнут Д.Э. Искусство программирования, том 1. Основные алгоритмы, 3-е изд.: Пер. с англ.: Уч. Пос. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. – 720 с.
95. Кнут Д.Э. Искусство программирования, том 2. Получисленные алгоритмы, 3-е изд.: Пер. с англ.: Уч. Пос. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2000. – 832 с.
96. Кнут Д.Э. Искусство программирования, том 3. Сортировка и поиск, 3-е изд.: Пер. с англ.: Уч. Пос. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2000. – 832 с.
97. Кнут Д. Э. Алгоритмическое мышление и математическое мышление http://www.philosophy.ru/library/math/knut.html
98. Кобозев Н.И. Исследование в области термодинамики процессов информации и мышления – Изд-во Московского университета. – М., 1971. – 195 с.
99. Копаєв О. В. Алгоритмічна діяльність та рівень розвитку теоретичного мислення // Вісник Черкаського Національного університету. Серія «Педагогічні науки». Випуск 55. – Черкаси, 2004. – С. 77-81.
100. Кормен Т., Лейзерсон Ч., Ривест Р., Штайн Р. Алгоритмы: построение и анализ. М.: Издательский дом “Вильямс”, 2005 – 1296 с.
101. Король В. и др. Психологическое обеспечение технологий образования // Alma mater. - №2. – С. 34-40.
102. Корсак К., Система освіти Франції // Міжнародна освіта. – 1997. - №4. – С. 6-13.
103. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Під ред. М.М. Проколієнко. – К.: Рад. шк., 1989. – 608 с.
104. Костюк Г.С. Про психологічні основи оптимізації шкільного навчання // Радян. школа. – 1972. – №3. – С. 4-16.
105. Коффман Эллиот, Б. Turbo Pascal, 5-е издание.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 896 с.
106. Крячков А.В., Сухинина И.В., Томшин В.К. Программирование на С и С++. Практикум: Учеб. пособие для вузов/ А.В. Крячков, И.В. Сухинина, В.К. Томшин; Под ред. В.К. Томшина. – 2-е изд., исправ. – М.: Горячая линия. – Телеком, 2000. – 344.
107. Кузнецов А.А., Захарова Т.Б. Принципы дифференциации содержания обучения информатике // Информатика и образование.– 1997.– № 7.– С. 9-11.
108. Кузьмина Н.В. Методы системного педагогического исследования: Учебное пособие.– Л.: ЛГУ, 1980.– 172 с.
109. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. М.: 1990. – 117 с.
110. Кузьминський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 418 с. – (Навчально-методичний комплекс з педагогіки).
111. Куписевич Ч. Основы общей дидактики: Пер. с польск. О. В. Долженко. – М.: Высш. шк., 1986. – 368 с.
112. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике. – Талин: Валгус, 1980. – 334 с.
113. Лавров С.С. Программирование. Математические основы, средства, теория. – СПб.: БХВ-Петербург, 2001. – 320 с.
114. Лебедев Г.В., Кушниренко А.Г. Программирование для математиков: Учебное пособие для вузов – М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 1988. – 384 с.
115. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Политиздат, 1975. – 304 с.
116. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – 3-е изд. – М.: Изд-во МГУ, 1972. – 575 с.
117. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. – М.: Педагогика, 1981. – 186 с.
118. Лернер И.Я. Проблема познавательных задач в обучении основ гуманитарных наук и пути ее исследования (постановка проблемы) // Познавательные задачи в обучении гуманитарным наукам. М.: Педагогика, 1972. – С. 24-37.
119. Макаров А.В., Трофимова З.П. Модульная организация учебного процесса как основа разработки учебно-методического комплекса. // Социально-гуманитарные знания. – 2000. – №4. – С. 141-155.
120. Макконелл Дж. Анализ алгоритмов, Вводный курс. – Москва: Техносфера, 2002. – 304 с.
121. Макконнелл С. Совершенный код. Мастер-класс: Пер. с анг. – М.: Издательско-торговый дом "Русская редакция"; СПб.: Питер, 2005. – 896 с.
122. Марченко А.И., Марченко Л.А. Программирование в среде Borland Pascal 7.0 – К.: ЮНИОР, 1997. – 496 с.
123. Махмутов М.И. Современный урок. – 2-е изд., исп. и доп. – М.:Педагогика, 1985. – 184 с.
124. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. – М.: Педагогика, 1988. – 192с.
125. Мейер Б., Бодуэн К. Методы программирования: В 2-х томах. Т.1. Пер. с франц. Ю.А. Первина. Под ред. и с предисловием А.П. Ершова. – М.: Мир, 1982. – 356 с.
126. Мейер Б., Бодуэн К. Методы программирования: В 2-х томах. Т.2. Пер. с франц. Ю.А. Первина. Под ред. А.П. Ершова. – М.: Мир, 1982. – 368 с.
127. Методічні рекомендації щодо структури, змісту та обсягів підручників і навчальних посібників для вищих навчальних закладів. – К.: Знания, 2005. – 8 с.
128. Метологические и теоретические проблемы психологии / Под ред. Е.В. Шороховой. – М.: Наука, 1969. – 376 с.
129. Милов А.В. Основы программирования в задачах и примерах, Харьков: ФОЛИО, 2002.- 397 с.
130. Могилев А.В. и др. Информатика: Учеб. пособие для пед. вузов / А.В. Могилев, Н.И. Пак, Е.К. Хëннер; Под ред. У.К. Хëннера. – М.:, 1999. – 816 с.
131. Мозолин В. В. Компетентностный подход в обучении информатике: возможности и проблемы/В. В. Мозолин//Информатика и образование. – 2005. – №2. – С. 115 – 116.
132. Монахов В.М., Орлов В.А., Фирсов В.В. Дифференциация обучения в средней школе // Советская педагогика. – 1990. – №8. – С. 42-47.
133. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 4 ч. / За ред. акад. М.І. Жалдака. ¬¬– К.: Навчальна Книга, 2003. – Ч. 1: Загальна методика навчання інформатики. – 254 с.
134. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 4 ч. / За ред. акад. М.І. Жалдака. ¬¬– К.: Навчальна Книга, 2003. – Ч. II: Методика навчання інформаційних технологій. – 287 с.
135. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 4 ч. / За ред. акад. М.І. Жалдака. ¬¬– К.: Навчальна Книга, 2004. – Ч. IV: Методика навчання основ алгоритмізації та програмування. – 368 с.
136. Наделяев В., Мартынова Т., Герстенбергер В. и др. Рейтинговая система оценки знаний при изучении общетехнических дисциплин // Высшее образование в России. – 1997. – №2. – С. 103-107.
137. Наследов А.Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных. Учебное пособие. – СПб.: Речь, 2004. – 392 с.
138. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования Полат Е.С., Бухаркина М.Ю., Моисеева М.В. и др. Под ред. Е.С.Полат М.: Педагогика. - 2007. – 272 с.
139. Обучающие программы языкам программирования Pascal и С (компакт-диск).
140. Одинцов И.О. Профессиональное программирование. Системный подход. – СПб.: БХВПетербург, 2002. – 512 с.
141. Окулов С.М. Основы программирования. – М.: ЮНИМЕДИАСТАЙЛ, 2002. – 424 с.
142. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: Навч. посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти. – К.: ВВП «КОМПАС», 1997. – 64 с.
143. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра напряму підготовки 0802 "Прикладна математика". – Київ, 2002.
144. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра напряму підготовки 0804 "Комп’ютерні науки". – Київ, 2001.
145. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра напряму підготовки 0915 "Комп’ютерна інженерія". – Київ, 2002.
146. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Авт. кол.; За ред. Ю.І. Машбиця / Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К.: ІЗМН, 1997. – 264 с.
147. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003-2004рр.), за редакцією В.Г. Кременя. Авторський колектив: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, І.І. Бабин. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 156 с.
148. Основы вузовской педагогіки / [авт. текста А.Г. Сороковой]. – Издательство Ленинградского университета. – 1972. – 311 с.
149. Основы педагогики и психологии высшей школы/ Под. ред. А.В. Петровского. – М.: Изд-во МГУ, 1986. – 303 с.
150. Пауэлл Т.А. Полное руководство по HTML. / Пер. с англ. – Мн.: ООО “Попурри”, 2001. – 912 с.
151. Педагогика : Учебное пособие для студентов пед. вузов / [Бабанский Ю.К., Мластенин В.А., Сорокин Н.А. и др.] ; под ред. Ю.К. Бабанского. – [2-е изд., доп. и перераб.]. – М. : Просвещение, 1988. – 479 с.
152. Педагогика и психология высшей школы: Учеб. пособие для студентов и аспирантов вузов // С.И. Самыгин, М.В. Буланова-Топоркова, А.В. Духавнева и др. – Ростов на Дону: Феникс, 1998. – 544 с.
153. Пильщиков В.Н. Сборник упражнений по языку Паскаль: Учеб. пособие для вузов.- М.: Наука. Гл. ред. физ-мат. лит., 1989. – 160 с.
154. Пойа Д. Как решать задачу. - Львов, журнал «Квантор», 1991, - 215 с.
155. Пойа Д. Математическое открытие: Пер. с англ./Под ред. И.М. Яглома. – М.: Наука, 1970. – 452 с.
156. Попов Ю.В., Подлеснов В.Н., Андросюк Е.Р., Кучеров В.Г., Садовников В.И. Рейтинговая система как инструмент современных технологий обучения: Волгоградский технический університет. – 1999. – 45 с.
157. Прата С. Язык программирования С. Лекции и упражнения: Пер. с англ. – К.: Издательство “Диасофт”, 2000. – 432 с.
158. Прата С. Язык программирования С++. Лекции и упражнения. Учебник. Пер. с англ. – Издательство “ДиаСофт”, 2001. – 656 с.
159. Пратт Т., Зелковиц М. Языки программирования: разработка и реализация. – СПб.: Питер, 2002. – 688 с.
160. Преподавание информационных технологий в России. Открытая всероссийская конференция. – http://www.sparc.spb.su/oio/cs/.
161. Принцип развития в психологии / Под ред. Л.И. Анцыферова. – М.: Наука, 1978. – С. 302-303.
162. Про органiзацiю навчального процесу у вищих навчальних закладах у 2002/2003 навчальному роцi. // Вища щкола. – 2001. - №4-5. – С. 119-125.
163. Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра. Постанова кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р., N1719, Київ.
164. Проблемы и перспективы реализации компетентностного подхода в образовании : (Проблемы компетентностного подхода) [Єлектронний ресурс] / А.Г. Бермус // Интернет-журнал «Эйдос» – Научные исследования. – Режим доступу до журн. : http://www.auditorium.ru
165. Проблемы методики и методологии в высшей школе: Сб. статей/ Под ред. Козлова В.В. – Петрозаводск, 1976. – 120 с.
166. Программирование на языке Паскаль: задачник / под ред. Усковой О.Ф. – СПб.: Питер, 2002. – 336 с.
167. Прокопенко І.Ф., Євдокимов В.І. Педагогічна технологія. – Харьків, 1995. – 374 с.
168. Проценко В.С. та ін. Техніка програмування мовою Сі: Навч. посібник/В.С. Проценко, П.П. Чаленко, А.Б. Ставровский. – К.: Либідь, 1993. – 224 с.
169. Психологические и психофизиологические особенности студентов / Под ред. Пейсахова Н. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1977. – 261 с.
170. Пустовіт Л.О., Скопенко О.І., Сюта Г.М., Цимбалюк Т.В. Словник іншомовних слів. – К., 2000. – 1018 с.
171. Пышкало А.М. Методическая система обучения геометрии в начальной школе: Автореф. дис. … док. пед. наук – М.:1975. – 60 с.
172. Решетова З.А. Психологические основы профессионального обучения. М., 1985
173. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – 2-е изд. – М.: Учпедгиз, 1947. – 704 с.
174. Румянцев Д., Монастырский Л. Путь программиста: Опыт созидания личности программиста. – М.: “Издательский дом ИНФРА-М”, 2000. – 864 с.
175. Сафонов А.Ф., Зинченко В.Я., Грантберг И.И.и др. Рейтинг в вузе: закономерное и случайное // Высшее образование в России. – 1994. – №3. – С. 66-77.
176. Сборник задач по программированию / Д.А. Гуденко, Д.В. Петроченко. – СПб.: Питер, 2003. – 475 с.
177. Себеста Р. Основные концепции языков программирования. 5-е издание.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2001. – 672 с.
178. Сейдаметова З.С. Методическая система уровневой подготовки будущих инженеров-программистов по специальности «Информатика» : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.02 / З.С. Сейдаметова; НПУ им. М.П. Драгоманова. – К., 2007. – 559 с.
179. Семеріков С.О. Актівізація пізнавальної діяльності студентів при вивченні чисельних методів у об’ектно-оріентованій технології програмування. Автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. пед. наук: 13.00.02. –теория и методика обучения информатике. – Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, Киев, 2001. – 20 с.
180. Семеріков С.О. Фундаменталізація навчання інформативних дисциплін у вищий школі: Монографія ∕ Науковий редактор академік АПН України, д.пед.н., проф. М.І. Жалдак. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2009. – 340 с.
181. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. – СПб.: ООО “Речь”, 2003. – 350 с.
182. Симухин Г., Стандартизация профессионального образования: история, опыт, проблемы // Высшее образование в России. – 2001. – №4. – С. 13-28.
183. Системы диалогового решения задач на ЭВМ /Перевозчикова О.Л., Ющенко Е.Л. – Киев: Наук. думка, 1986. – 264 с.
184. Скаткин М.Н. Совершенствование процесса обучения. М., «Педагогика», 1971. – 208 с.
185. Сластенин В.А. Интегративные тенденции в системе психолого-педагогической подготовки учителя // Приобщение к педагогической профессии: Практика, концепции, новые структуры. – Воронеж, 1992. – С. 6-9.
186. Слепкань З.И. Психолого-педагогические основы обучения математике: Метод. пособие. – К.: Рад. школа, 1983. – 192 с.
187. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. – К.: НТУ, 2000. – 210 с.
188. Смолкин А.М. Методы активного обучения: Научн.-метод. пособие. – М.: Высшая школа, 1991. – 176 с.
189. Смолюк І.О. Педагогічні технології: дослідження соціально-особистісного аспекту. – Луцьк: Ред.-вид. відд. "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1999. – 294 с.
190. Смульсон М.Л. Психологія розвитку інтелекту: Монографія. – К., 2001. – 276 с.
191. Соммервилл И. Инженерия программного обеспечения, 6-е издание.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. – 624 с.
192. Сорокина И. Инновационные методы обучения: проблемы внедрения. – Высшее образование в России. №1 2001. – С. 117-119.
193. Спірін О.М. Диференційований підхід у вивченні основ штучного інтелекту в курсі інформатики фізико-математичного факультету вищого педагогічного закладу: Дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / НПУ ім. Драгоманова. – К., 2001. – 223 с.
194. Ставровский А.Б. Турбо Паскаль 7.0. Учебник. – К.: Издательская группа BHV, 2000. – 400 с.
195. Страуструп Б. Язык программирования С++, 3-е изд.: Пер. с англ. – СПб.; М.: “Невский диалект” – “Издательство БИНОМ”, 1999. – 991 с.
196. Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний. – М.: Изд-во МГУ, 1975. – 343 с.
197. Талызина Н.Ф. Пути использования теории планомерного формирования умственных действий в практике образования // Вестник московского университета. Сер. 14. Психология. – 1992. – №4. – С. 18-26.
198. Тассел Д. Стиль, разработка, эффективность, отладка и испытание программ. – М.: Мир, 1985. – С. 286.
199. Толкачев Ф.В. Система упражнений по императивному программированию в фундаментальной подготовке будущих учителей информатики. Автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. пед. наук: 13.00.02. – Санкт-Петербург: 2000. – 12 с.
200. Триус Ю.В. Технологія використання рейтингової системи оцінювання навчальної діяльності студентів // Вісник Черкаського університету. Педагогічна серія. – Черкаси, 2001. – №26. – С. 141-151.
201. Триус Ю.В. Комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання математики: Монографія. – Черкаси: Брама-Україна, 2005. – 400 с.
202. Триус Ю.В., Богатирьов О.О., Гришко Л.В. Особливості створення методичної системи навчання основ програмування для підготовки майбутніх інженерів-програмістів // Вісник Черкаського університету, серія "Педагогічні науки". Випуск 35. – Черкаси, 2002. – С. 135-141.
203. Турбовский Я. С. Взаимоотношение педагогической науки и практики как методологическая проблема // Методологические проблемы развития педагогической науки. М.: Педагогика. – 1985. – С. 34-45.
204. Указ президента України „Про Національну доктрину розвитку освіти”, м. Київ, 17 квітня 2002 року, № 347/2002.
205. Український педагогічний словник / [авт.-уклад. Гончаренко C.]. – Київ : Либідь, 1997. – 376 с.
206. Унт И.Э. Индивидуализация и дифференциация обучения. – М.: Педагогика, 1990. – 192 с.
207. Уоррен, Генри, С. Алгоритмические трюки для программистов.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 288 с.
208. Уфимцева М.А. Формы организации обучения в современной общеобразовательной школе. – М.: Просвещение, 1986. – 80 с.
209. Уэзерелл Ч. Этюды для программистов. – М.: Мир, 1982. – 288 с.
210. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 544 с. (Альма-матер).
211. Форми навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. Мальованого Ю.І. – К.: Освіта, 1992. – 160 с.
212. Формирование учебной деятельности студентов / В.Я. Ляудис, Х. Варнеке, И.И. Ильясов и др. / Под ред. В.Я. Ляудис. – М.: Изд-во МГУ, 1989.– 239 с.
213. Формирование учебной деятельности студентов / Под ред. Ляудис В.Я. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989. – 240 с.
214. Фридман Л.М. Педагогический