МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗБІЙНИХ НАПАДІВ НА БАНКІВСЬКІ УСТАНОВИ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Оперук Віталій Ігорович
УДК 343.98:712.1

МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗБІЙНИХ НАПАДІВ НА БАНКІВСЬКІ УСТАНОВИ

Спеціальність: 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Весельський Віктор Казимирович
кандидат юридичних наук, професор

Київ – 2010
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………….………...……...4
ВСТУП………………………………...…………………………………..…………5

РОЗДІЛ І. Криміналістична характеристика розбійних нападів на банківські установи……………………………………………………………………………..14
1.1. Теоретичні основи побудови криміналістичної характеристики розбійних нападів на банківські установи …………………………………………………...14
1.2. Основні елементи криміналістичної характеристики розбійних нападів на банківські установи………………………………………………………………...30
Висновок до 1-го розділу…………………………………………………………..59

РОЗДІЛ ІІ. Початковий етап розслідування розбійних нападів на банківські установи …………………………………………………………………………….62
2.1. Типові слідчі ситуації при розслідуванні розбійних нападів на банківські установи ………………………………………………………………………….…62
2.2. Версування та планування розслідування розбійних нападів на банківські установи………………………………………………………………………….….77
2.3. Взаємодія слідчого з оперативними працівниками при розслідуванні розбійних нападів на банківські установи………………………………………..89
Висновок до 2-го розділу…………………………………………………………102

РОЗДІЛ ІІІ. Особливості проведення окремих слідчих дій при розслідуванні розбійних нападів на банківські установи ……………………………………...104
3.1. Особливості огляду місця події……………………………………………..104
3.2. Допит свідків, підозрюваних та обвинувачених…………………...………121
3.3. Особливості проведення очної ставки, пред’явлення для впізнання та відтворення обстановки і обставин події………………………………………..136
3.4. Використання спеціальних знань при розслідуванні розбійних нападів на банківські установи……………………………………………………………….154
Висновок до 3-го розділу…………………………………………………………170
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………173
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...204

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:

АІПС – автоматизована інформаційно-пошукова система;
ГСУ – головне слідче управління;
ГУ МВС − головне управління міністерства внутрішніх справ;
ДНДЕКЦ – державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр;
ДСБЕЗ − державна служба боротьби з економічними злочинами;
КК – Кримінальний кодекс України;
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс України;
КР − карний розшук;
МВС – Міністерство внутрішніх справ;
НБУ – Національний Банк України;
ОВС – орган внутрішніх справ;
ОЗГ – організована злочинна група;
ОРД – оперативно-розшукова діяльність;
ОРЗ – оперативно-розшукові заходи;
ОРС – оперативно-розшукова справа;
РВ УМВС – районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ;
СОГ – слідчо-оперативна група;
УМВС − управління міністерства внутрішніх справ.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Конституція України передбачає захист прав і свобод кожного громадянина та проголошує, що людина, її життя, здоров’я, честь та гідність, недоторканість і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю [97, ст.3]. На сучасному етапі реалізація цих положень в державі, потребує вирішення великої кількості різноманітних проблем, однією з яких є подолання злочинності корисливо-насильницького спрямування. Успіх цієї діяльності значною мірою залежить від теоретичних розробок протидії окремим видам злочинності, та ефективної діяльності правоохоронних органів у боротьбі з тяжкими та особливо тяжкими злочинами корисливо-насильницького спрямування, до числа яких належать розбійні напади на банківські установи. Характерною рисою означеного виду злочинів є підвищена суспільна небезпека та резонанс, який виникає у зв’язку з відкритим, незаконним, насильницьким нападом на банківські установи, який вчиняється в умовах очевидності.
Особливе занепокоєння викликає та ситуація, що в останні роки спостерігається постійне динамічне зростання кількості вчинених розбійних нападів на банківські установи. Так, протягом останніх семи років в Україні кількість вчинених розбійних нападів на банківські установи становила: 2003 р. – 11[67], 2004 р. – 24[68], 2005 р. – 31[69], 2006 р. – 37[70], 2007 р. – 59[71], 2008 р. – 72[72], 2009 р. – 93 випадки[73]. З наведених вище статистичних даних видно, що проблема розслідування розбійних нападів на банківські установи, є актуальною та вимагає подальшого теоретичного дослідження.
Вагомого значення у цьому контексті набуває подальше вдосконалення науково-методичного забезпечення діяльності органів досудового слідства щодо розкриття та розслідування розбійних нападів на банківські установи. Адже існує чимала кількість проблемних моментів, зумовлених різного роду труднощами, що можуть виникати на початковому і подальшому етапах, та впливати на кінцевий результат розслідування даної категорії злочинів.
Науково-методичне забезпечення процесу розслідування та запобігання злочинів є одним з пріоритетних напрямів розвитку науки криміналістики. Це обумовлено тим, що саме в криміналістичній методиці, як завершальному розділі криміналістики, аналізується накопичений досвід виявлення, розслідування та запобігання злочинів, відшукуються найбільш ефективні прийоми і методи провадження слідства у певних категоріях справ. Розроблені наукою криміналістичні рекомендації виступають найважливішим інструментарієм слідчого, своєрідним алгоритмом дій в типових слідчих ситуаціях.
Значний внесок у дослідження різноманітних аспектів розслідування злочинів зробили вчені-криміналісти України: Ю.П. Аленін, В.Д. Басай, В.П. Бахін, В.Д. Берназ, Т.В. Варфоломеєва, А.Ф. Волобуєв, В.І. Галаган, В.Г. Гончаренко, В.А. Журавель, А.В. Іщенко, Н.І. Клименко, О.Н. Колесніченко, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, М.В. Костицький, В.С. Кузьмічов, В.К. Лисиченко, В.Г. Лукашевич, Є.Д. Лук’янчиков, В.Т. Маляренко, Г.А. Матусовський, І.В. Постіка, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай, О.П. Снігерьов, В.В. Тіщенко, І.Я. Фрідман, В.Ю. Шепітько, М.Є. Шумило, та інші. Серед учених інших країн СНД цю проблему досліджували О.Я. Баєв, І.Є. Биховський, Р.С. Бєлкін, О.М. Васильєв, І.О. Возгрін, В.К. Гавло, І.Ф. Герасимов, Л.Я. Драпкін, О.О. Закатов, Г.Г. Зуйков, Л.Л. Каневський, В.Я. Колдін, Ю.Г. Корухов, В.П. Лавров, І.М. Лузгін, В.О. Образцов, О.Р. Ратінов, М.О. Селиванов, В.Г. Танасевич, В.І. Шиканов, М.П. Яблоков, та інші, праці яких і стали теоретичним підґрунтям проведеного дослідження.
Слід зазначити, що різноманітні питання вдосконалення методик розслідування розбійних нападів на дисертаційному рівні розглядалися у роботах як вітчизняних вчених, так і вчених зарубіжних країн.
При написанні дисертаційного дослідження, нами були враховані окремі здобутки вчених-криміналістів, що займались дослідженням питань методики розслідування розбійних нападів. Так, зокрема, специфіку розслідування розбоїв з проникненням у житло досліджували В.М. Долінін, П.М. Кубрак, В.А. Серіков, Г.О. Чорній, Г.С. Чечелян, Г.В. Щербакова; особливості початкового етапу розслідування злочинів цієї категорії висвітлені в роботах М.К. Кузьменка, А.Я. Целіщева; методику розслідування розбійних нападів на водіїв автотранспортних засобів розглянуто в дисертаціях В.С. Козлова, К.А. Сабірова, Л.А. Соловйова; вдосконаленням теоретичних проблем розслідування розбійних нападів займалися В.М. Куклін, С.С. Стєпічєв; особливості розслідування розбійних нападів, вчинених неповнолітніми досліджували: Ф.К. Гізатулін, В.В. Стребіж. Розробкою методики розслідування розбійних нападів на банківські установи в різні часи займалися такі вчені як, М.А. Шматов (1982р.), В.П. Колонюк (1991р.), тощо.
Безперечно, теоретичні дослідження вище зазначених вчених зробили значний внесок у розвиток теорії та удосконалення практики розслідування розбійних нападів на банківські установи, однак не вичерпують глибини всієї проблеми. Причиною цього на наш погляд є те, що зазначені теоретичні дослідження проводились в інших історичних умовах, соціальних та правових реаліях, та об’єктивно не могли врахувати особливостей сьогодення. Це призвело до того, що теоретичні розробки методики розслідування розбійних нападів на банківські установи не повною мірою відповідають потребам сучасної практики розслідування.
Саме потреба наукової розробки криміналістичної характеристики означеного виду злочину, виявлення особливостей порушення кримінальних справ, висування версій і планування розслідування, організації й тактики окремих слідчих дій на початковому та наступному етапах розслідування й зумовила вибір теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає програмним положенням Концепції Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1767, й тематики пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень у ВНЗ та установ МВС України на період 2004-2009 роки затверджених наказом МВС України від 05.07.2004 №755, тема зареєстрована Координаційним бюро Академії правових наук України (реєстраційний № 681, від 2007 року).
Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради Київського національного університету внутрішніх справ (протокол №20 від 25 грудня 2007 року), передбачена планами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ.
Мета і завдання дисертаційного дослідження. На підставі теоретичного осмислення та аналізу законодавства і наукової літератури, узагальнення слідчої, судової та експертної практики, сучасних теоретичних концепцій науки криміналістики, розробити методику розслідування розбійних нападів на банківські установи.
Для досягнення цієї мети були поставлені наступні основні взаємопов'язані завдання:
 визначити особливості криміналістичної характеристики розбійних нападів на банківські установи та встановити взаємозв’язки між її елементами;
 з’ясувати причини та умови, що сприяють вчиненню розбійних нападів на банківські установи;
 визначити найбільш розповсюджені способи вчинення розбійних нападів на банківські установи, а також охарактеризувати особу злочинця;
 виділити слідчі ситуації, що виникають при розслідуванні розбійних нападів на банківські установи;
 окреслити напрями розв’язання типових слідчих ситуацій з розробкою оптимального блоку слідчих дій та оперативно-розшукових заходів;
 дослідити особливості версування та планування при розслідуванні розбійних нападів на банківські установи;
 розглянути особливості взаємодії слідчого з оперативним працівником при розслідуванні розбійних нападів на банківські установи;
 дослідити особливості тактики проведення слідчих дій при розслідуванні розбійних нападів на банківські установи;
 дослідити форми використання спеціальних знань при розслідуванні розбійних нападів на банківські установи;
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються в діяльності правоохоронних органів при розслідуванні розбійних нападів на банківські установи.
Предметом дослідження є методика розслідування розбійних нападів на банківські установи.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить діалектичний метод пізнання суспільно-правових явищ, який зумовив застосування кола спеціальних наукових методів дослідження, зокрема: порівняльно-правового (аналіз думок науковців і практиків щодо досліджуваної проблематики, норм матеріального і процесуального права, наукових категорій, визначень та підходів), логіко-юридичного (формулювання висновків з позиції законів формальної логіки), аналізу та синтезу (розробка структури криміналістичної характеристики, виявлення типових ознак окремих її елементів, кореляційних зв’язків між ними, формулювання висновків з проблемних питань, які висвітлюються в дисертації тощо), індукції та дедукції (формулювання понять та категоріального апарату дослідження, конструювання вихідних посилок, виділення типових слідчих ситуацій та завдань розслідування), аналогії (встановлення подібностей в ознаках та властивостях технологій злочинної діяльності та в її механізмі, а також в методах і прийомах розслідування), статистичного (аналіз та використання даних Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України), моделювання (удосконалення криміналістичної характеристики, розробка програм розслідування, оптимізація технологій розкриття та розслідування розбійних нападів на банківські установи), соціологічних методів (анкетування, опитування – з метою вивчення думки практичних працівників із різних проблемних питань, пов’язаних з їхньою фаховою діяльністю) тощо.
Правову базу дослідження складають Конституція України, Закони та постанови Верховної Ради України, міжнародні договори ратифіковані Україною, укази Президента України, декрети та постанови Кабінету Міністрів України, Постанови Пленуму Верховного Суду України, Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, та інші нормативно-правові документи України, що регулюють суспільні відносини у сфері запобігання, розкриття та розслідування злочинів, чинні відомчі нормативні акти та документи МВС України.
Теоретичну основу дисертаційного дослідження складають наукові праці, монографії, підручники, навчальні посібники, збірники наукових статей, вітчизняних та зарубіжних вчених, що відносяться як до науки криміналістики, так і до кримінального права, кримінального процесу, юридичної психології, кримінології, соціології, теорії ОРД, а також інших галузей наукових знань.
Емпіричну базу дослідження становлять результати анкетування та інтерв’ювання слідчих (98), оперативних працівників (103), та викладачів кафедр криміналістики і кримінального процесу вищих юридичних навчальних закладів України(64), яке проводилося в Івано-Франківській, Львівській, Запоріжській, Київській, Донецькій областях та в м. Києві, вивчення та узагальнення 115 кримінальних справ про розбійні напади на банківські установи, протягом 2003 – 2009років у всіх регіонах України,а також результати аналізу статистичних, інформаційно-довідкових матеріалів, що відображають організаційні і практичні заходи правоохоронних органів щодо розслідування злочинів.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що з часу проголошення незалежності України вперше на монографічному рівні, спираючись на положення загальної теорії криміналістики, методики розслідування окремих видів злочинів, та на основі узагальнення даних проведеного анкетування і результатів судово-слідчої практики проведено ґрунтовне дослідження механізму вчинення розбійних нападів на банківські установи та сформовано основи методики розслідування цих злочинів. Теоретична цінність дослідження і зроблених на його основі висновків та пропозицій полягає в тому, що вони є вагомим внеском у розвиток методики розслідування окремих видів злочинів. До найбільш вагомих результатів, що містять наукову новизну належать такі положення:
Вперше:
- наведено найбільш розповсюджені способи вчинення нападів на банківські установи та визначено його етапи;
- розкрито типові слідові картини матеріальних відображень, що характерні для розбійного нападу на банківські установи;
- визначено алгоритм дій слідчого при типових слідчих ситуаціях притаманних нападам на банківські установи;
- розглянуто типові вузлові місця, що характерні для розбійних нападів на банки, а також визначено приблизний перелік слідів, які залишаються в цих вузлових місцях;
Удосконалено:
- рекомендації щодо методики розслідування розбійних нападів на банківські установи;
- форми взаємодії слідчого з оперативними працівниками;
- тактику проведення окремих слідчих дій при розслідуванні розбійних нападів на банківські установи;
- судові експертизи, що призначаються під час розслідування розбійних нападів на банківські установи, та запропоновано перелік питань, що можуть ставитись перед експертом;
Дістало подальшого розвитку:
- визначення терміну криміналістична характеристика розбою;
- досліджено елементи криміналістичної характеристики та встановлено зв’язки між ними;
- визначено основні причини та умови вчинення розбійних нападів на банківські установи;
- встановлено систему типових слідчих ситуацій, властивих початковому етапу розслідування розбійних нападів на банківські установи;
- сформульовано типові версії початкового етапу розслідування цих злочинів та обґрунтовано шляхи їх перевірки;
- визначено особливості планування розслідування нападів на банківські установи;
- запропоновано власне розуміння терміну „ефективне планування розслідування”.
Теоретична значимість одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та викладені в дисертації теоретичні положення уможливили сформулювати та уточнити низку наукових положень, які сприяють розвитку наук криміналістики та кримінального процесу. Аналіз норм чинного кримінально-процесуального законодавства, наукових праць та слідчої практики дозволив сформулювати науково обґрунтовані висновки, які можуть бути основою для подальших розробок теоретичного і практичного характеру.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації сформульовані пропозиції щодо подальшого вдосконалення методики розслідування розбійних нападів на банківські установи. Сформульовані автором положення, висновки, рекомендації та пропозиції використовуються в таких напрямах:
- у практичній діяльності слідчих підрозділів як рекомендації та пропозиції, спрямовані на вдосконалення розслідування розбійних нападів на банківські установи (акт впровадження СУ УМВС України в Івано-Франківській області від 28 квітня 2009року, ГСУ МВС України від 4 березня 2010року);
- у навчальному процесі при викладанні курсу криміналістики і спеціальних курсів із розслідування окремих видів злочинів, у вищих юридичних навчальних закладах, а також у закладах підвищення кваліфікації (акт впровадження Київського національного університету внутрішніх справ від 22 лютого 2010року, та акт впровадження Класичного приватного університету ім. В. Сташиса від 21 вересня 2009року, що в м. Запоріжжі);
- у науково-дослідницькій роботі як основа для подальшої розробки процесуальних й тактичних положень щодо методики розслідування розбійних нападів.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію підготовлено на кафедрі криміналістики Київського національного університету внутрішніх справ. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри криміналістики КНУВС протягом 2007–2010 років, схвалені нею та рекомендовані до захисту.
Погляди з проблем дослідження автор представив на Всеукраїнських науково-практичних конференціях „Кримінальний процес України в контексті європейських стандартів судочинства” (Київ, грудень 2007р.), „Інформаційне забезпечення розкриття та розслідування злочинів” (Луганськ, квітень 2008р.), „Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій діяльності” (Київ, квітень 2009р.), „Актуальні проблеми сучасної юридичної науки: теорія і практика” (Київ, травень 2009р.), „Криміналістика у протидії злочинності” (Київ, жовтень 2009р.), „Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи” (Київ, листопад 2009р.), „Міжнародне співробітництво ОВС у боротьбі з транснаціональною злочинністю” (Київ, березень 2010р.) „Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні” (Запоріжжя, квітень 2010р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації оприлюднені в тринадцяти наукових публікаціях, в тому числі в п’яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертації на основі узагальнення наукових розробок, законодавства, та практичного досвіду з розслідування розбійних нападів на банківські установи, було проведено ґрунтовне дослідження механізму вчинення розбійних нападів на банківські установи та сформовано основи методики розслідування цих злочинів. Результати нашого дослідження дають можливість сформулювати такі висновки:
1) Розроблено авторське тлумачення криміналістичної характеристики розбійних нападів, а також визначено її основні елементи. Криміналістична характеристика розбою – це упорядкована сукупність суттєвих відомостей, про конкретний злочин, що являє собою систематизований опис типових криміналістично значущих ознак, які відрізняють розбій від інших злочинів, і визначають систему слідчих дій, та оперативно-розшукових заходів, направлених на виявлення, розкриття і розслідування злочинів.
До основних елементів розбійного нападу на банківські установи відносяться: а) предмет злочинного посягання; б) спосіб вчинення злочину; в) обстановку вчинення злочину; г) типову слідову картина; д) характеристику особи потерпілого та злочинця.
2) Аналіз статистичних даних та матеріалів судово-слідчої практики розслідування розбійних нападів на банківські установи, дозволив визначити обставини, що сприяють їх вчиненню: 1) охорона банківських установ та їхніх філіалів знаходиться на не належному рівні (згідно даних ДСО МВС тільки 52% від загальної кількості об’єктів охороняються воєнізованою охороною ДСО МВС України, 16% – приватною охороною, а 32% – не охороняються взагалі; 2) з семи тисяч банківських установ та філій, які перевірялись працівниками МВС, приблизно в трьох тисячах було виявлено порушення щодо їхньої охорони (застарілість технічних засобів захисту ), з яких лишень 20% банківських установ осунули недоліки, що були виявлені під час їхньої перевірки; 3) застарілість, та невідповідність сучасним вимогам технічних засобів охоронної сигналізації (особливо в приміщеннях філіалів державних банків); 4) підготовка обслуговуючого персоналу банку щодо дій у стресових ситуаціях, в нашому випадку під час вчинення розбійного нападу знаходиться на неналежному рівні, або відсутня взагалі (трапляються непоодинокі випадки коли касир через пережитий стрес під час безпосереднього нападу, забуває нажати екстрену кнопку виклику охорони, або й викликає але із значним запізненням).
3) Визначено найбільше розповсюджені способи, етапи та час вчинення розбійних нападів на банківські установи (зранку відразу після відкриття приміщення банку – 11%; перед закриттям банківської установи на обідню перерву, чи відразу після обідньої перерви – 67%; вечором перед закриттям – 12%; в нічний період часу – 4%; в інший час доби – 6%).
4) Типовим слідчими ситуаціями, що формуються на початковому етапі розслідування, є такі: 1) особа, яка підозрюється у вчиненні розбійного нападу, не затримана, але є інформація, про деякі деталі зовнішності; 2) особа, яка підозрюється у вчиненні розбійного нападу, не затримана, але відома детальна зовнішність злочинця; 3) в ході розбійного нападу на банківську установу, охоронцями банку було вбито, або важко поранено, одного із нападників, а інші не реалізувавши свого злочинного наміру до кінця, втекли з місця події; 4) затриманий скупник, чи реалізатор награбованого, якому відомий злочинець; 5) в ході проведеної попередньої перевірки виникають підстави вважати, що напад було інсценовано; 6) в результаті виїзду на місце події, виявлено важко пораненого касира, а з сейфу зникли гроші; 7) в результаті виїзду на місце події, виникають підстави вважати, що даний напад вчинили члени організованої злочинної групи; 8) одних осіб злочинної групи – які вчинили розбійний напад затримано по „гарячих слідах”, інших не затримано, відомості щодо них є або немає.
5) Розроблено приблизний алгоритм дій учасників СОГ в залежності від типової слідчої ситуації, що склалася на конкретний момент розслідування.
6) Матеріальні сліди, які є характерними, для даного виду розбійного нападу і утворюють його типову слідову картину, доцільно класифікувати на такі види: 1) матеріальні сліди, які утворюються під час підготовки до злочину; 2) матеріальні сліди, які утворюються під час підходу злочинців до банківської установи; 3) матеріальні сліди, які залишаються під час вчинення нападу, безпосередньо в приміщенні банку; а також 4) матеріальні сліди, які залишають злочинці після втечі з місця події, та по шляху їхнього слідування.
7) Версування та планування розслідування – це обов’язкові елементи розслідування, що дозволяють найбільш доцільно й цілеспрямовано організувати слідство, сприяють швидкому, об'єктивному, повному й всебічному встановленню фактичних обставин події, а також розшуку й викриттю винного.
Під ефективним плануванням розслідування слід розуміти – складний, багатогранний, плідний, динамічний процес, який полягає в оптимальному вирішенні завдань, що стоять перед слідчим, з мінімальною затратою часу, та ефективним маневруванням силами і засобами, що є у слідчого на озброєнні, при розкритті злочинів.
8) ефективність розслідування розбійного нападу на банківську установу багато в чому залежить від повсякденної взаємної роботи слідчого та оперативного працівника по розслідуваній справі, адже ізольованість у їхній роботі негативно позначається на результатах розслідування. Тактично грамотне використання різних форм і напрямів взаємодії з оперативними працівниками дозволяє слідчому в деяких випадках ще до порушення кримінальної справи одержати достатню кількість інформації про подію злочину, та про особу, що готується до його вчинення. А це, в свою чергу впливає на ефективність та кінцевий результат розслідування.
9) Вузловими місцями, що характерні для розбійного нападу на банківську установу є наступні: 1) місце розбійного нападу на касира, чи іншу матеріально-відповідальну особу; 2) потерпілий як безпосередній об'єкт нападу; 3) місце зберігання матеріальних цінностей; 4) місце проникнення злочинців в приміщення банку; 5) місце виявлення трупа касира, охоронця банку, чи одного з нападників, та сам труп; 6) місце стоянки транспортного засобу злочинців; 7) місця укриття, стеження, за об'єктом до вчинення нападу; 8) шлях втечі злочинців, з місця події.
Окрім визначення вузлових місць, визначений приблизний перелік матеріальних слідів, що залишаються під час вчинення розбійних нападів на банківські установи, та є характерними для цих вузлових місць.
10) Спеціаліст під час розслідування злочинів даної категорії є обов’язковим учасником СОГ, без якого слідчий не в змозі обійтись як на початкових так і на подальших етапах розслідування кримінальної справи. Необхідність застосування у розслідуванні злочинів спеціальних знань пов’язана з тим, що пізнання події злочину є складним процесом об’єктивної дійсності і потребує застосування широкого кола суспільних, природничих, математичних і технічних знань. Під час розслідування розбійних нападів на банківські установи найбільше розповсюдженими експертизами, що призначаються слідчим є: дактилоскопічна, трасологічна, балістична, експертиза холодної зброї, судово-психіатрична, судово-медична, судово-хімічна, судово-одорологічна, ґрунтознавча та інші експертизи.
Тому, на наш погляд, для більш ефективної боротьби із злочинністю взагалі, та розбійними нападами на банківські установи зокрема, необхідно постійно удосконалювати практичні рекомендації з їх розслідування і запобігання. Сприятливими передумовами для розробки та використання ефективних науково-обґрунтованих практичних рекомендацій по боротьбі зі злочинністю, на нашу думку, буде поєднання теоретичних поглядів вчених практичного досвіду з розслідування цієї категорії злочинів. Саме поєднання теоретичного та практичного досвіду, дасть можливість розробити та впровадити на практиці, новітні криміналістичні рекомендації, які суттєво допоможуть практичним працівникам в розслідуванні злочинів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Аверьянова Т. В. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования / Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин. – М., Норма – Инфра, 1997. – 400 с.
2. Алексеев А. М. Психологические особенности показаний очевидцев / А. М. Алексеев. – М., Юрид. лит, 1972. – 104 с.
3. Аленин Ю. П. Некоторые вопросы взаимодействия следователя и судебного медика при осмотре места происшествия и в ходе судебно-медицинского исследования трупа / Ю. П. Аленин, Н. Н. Шульга // – Криминалистика и судебная экспертиза: Респ. междувед. научн. – метод. сб. – К., Лыбидь, 1990. – Вып. 41. 34-39 с.
4. Артамонов И. И. Методологические аспекты криминалистической характеристики / И. И. Артамонов // Криминалистическая характеристика преступлений – М.: ВИИПиПП, 1984. – 66 с.
5. Басиста І. В. Актуальні проблеми пред’явлення для впізнання поза візуального спостереження / І. В. Басиста // Науковий вісник Юридичної академії МВС. – 2004. – № 1 (16). – С. 117–121.
6. Бахин В. П. Криминалистическая методика / В. П. Бахин. - Лекция . – К., – 1999. – 26 с.
7. Бахин В. П. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений / В. П. Бахин, А. Н. Колесниченко // Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений: под ред. В. К. Лисиченко. – К., Высшая школа. – 1988. – С.27-29.
8. Бахин В. П. Понятие и виды следственной ситуации / В. П. Бахин // Методика расследования отдельных видов преступлений. – К., – 1988. – С.118-123.
9. Бахін В. П. Тактика допиту / В. П. Бахін, В. К. Весельський. – Навч. посібник. – К., НВТ Правник, 1997. – 64 с.
10. Бахін В. П. Удосконалення форм використання науково-технічних досягнень у розслідуванні / В. П. Бахін, П. В. Цимбал // Проблеми удосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства: Міжвуз. зб. наук. праць. – К., УАВС, 1993. – С.112-122.
11. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы: От теории – к практике / Р. С. Белкин. – М., Юрид. лит., 1988. – 173 с.
12. Белкин Р. С. Курс криминалистики / Р. С. Белкин. – В 3 т. Т. 2: Частные криминалистические теории. – М., Юристъ, 1997. – 464 с.
13. Белкин Р. С. Курс криминалистики : Учеб. Пособие для вузов / Р. С. Белкин. – 3-е изд., дополненное. – М., ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 837 с.
14. Белкин Р. С. Курс криминалистики. / Р. С. Белкин. – В 3 т. Т. 3: Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – М., Юристъ, 1997. – 308 с.
15. Белкин Р. С. Курс советской криминалистики / Р. С. Белкин. – М., 1978. – Т. 3. – 527 с.
16. Белкин Р. С. Курс советской криминалистики / Р. С. Белкин. – Т. 3. Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – М., Акад. МВД СССР, 1979. – 408 с.
17. Белкин Р. С. Модное увлечение новое слово в науке? (Еще раз о криминалистической характеристике преступления) / Р. С. Белкин, И. Е. Быховский, А. В. Дулов // Соц. законность. – 1987. – №9. – С.54-59.
18. Белкин Р. С. Тактика следственных действий / Р. С. Белкин, Е. М. Лифшиц. – М., 1997. – 176 с.
19. Белозеров Ю. Н. Взаимодействие следователей и органов дознания при расследовании и предупреждении преступлений / Ю. Н. Белозеров, И. М. Гуткин, и др. – М., 1989. – 327 с.
20. Бердичевский Ф. Ю. Взаимодействие органов следствия и дознания как организационная система / Ф. Ю. Бердичевский // Сов. гос. и право. – 1973. – №12. – С.106-110.
21. Бердичевский Ф. Ю. Расследование нападений с целью завладения государственными и общественными денежными средствами / Ф. Ю. Бердичевский, А. М. Ларин, В. А. Образцов. – М., 1976. – 90 c.
22. Биленчук П. Д. Осмотр места происшествия: Учебное пособие / П. Д. Биленчук, И. В. Сервецький, А. И. Остапенко. – Академия МВД Украины. – К., 1993. – 51 с.
23. Біленчук П. Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми дослідження обвинувачуваного (проблеми комплексного вивчення особи обвинувачуваного в стадії попереднього слідства) / П. Д. Біленчук. – Монографія. – К., Атіка, 1999. – 352 с.
24. Бондаренко А. А. Зміст і форми взаємодії слідчого та оперативно – розшукових підрозділів / А. А. Бондаренко // – Наук. вісник НАВСУ № 2. – 2003. – 360 с.
25. Бородулин А. И. Убийство по найму: Криминалистическая характеристика / А. И. Бородулин // Методика расследования: под ред. проф. Р. С. Белкина. – М., 1997. – 387 с.
26. Быков В. М. Психологические аспекты взаимодействия следователя с органом дознания / В. М. Быков. – Омск., 1976. – 42 с.
27. Васильев А. Н. Осмотр места происшествия / авт. кол.: А. Н. Васильев, А. Р. Ратинов, Н. А. Селиванов и др. – М., Юрид. лит., 1960. – 379 с.
28. Васильев А. Н. Планирование расследования преступлений / А. Н. Васильев, Г. Н. Мудьюгин, Н. А. Якубович. – М., Гос. из – во юрид. лит – ры, 1957. – 197 с.
29. Васильев А. Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений / А. Н. Васильев. – М., Лэкс. Эст, 2002. – 76 с.
30. Васильев А.Н. Следственная тактика / А. Н. Васильев. – М., Юрид. лит, 1976. – 200 с.
31. Великий тлумачний словник сучасної української мови (Голов. укладач. В. Т. Бусел). – К., Ірпінь: ВТФ Перун, 2002. – 1440 с.
32. Веліканов С. В. Класифікація слідчих ситуацій в криміналістичній методиці: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Веліканов Сергій Васильович. – Х. – 2002. – 218 с.
33. Вермеш М. Основные проблемы криминологии; [пер. с венгр. д-ра юрид. наук С. Г. Келиной] / под. ред. и с вступит. статьей д-ра юрид. наук Н. А. Стручкова. – М.: Прогресс, 1978. – 272 с.
34. Весельський В. К. Криміналістична характеристика злочинів / В. К. Весельський // – Право України. – 2001. – №5. – С.112-114.
35. Весельський В. К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні і тактичні аспекти) / В. К. Весельський. – Монографія. – К., НВТ Правник – НАВСУ, 1999. – 126 с.
36. Взаимодействие следователя со специалистами экспертно-криминалистических подразделений при производстве расследования: Учеб. пособие / Под ред. В. Ф. Статкуса, С. М. Сыркова. – М., ВНИИ МВД СССР, 1988. – 43 с.
37. Возгрин И. А. Введение в криминалистику: История, основы теории, библиография / И. А. Возгрин. – СПб. 2003. – 475 с.
38. Волобуєв А. Ф. Загальні положення криміналістичної методики: Лекція / А. Ф. Волобуєв. – Х.: Ун-т. внутр. справ, 1996. – 36 с.
39. Волобуєв А. Ф. Тактика допиту: Лекція / А. Ф. Волобуєв. – Х., Ун-т внутр. справ, 1997. – 28 с.
40. Волобуєв А. Ф. Розслідування і попередження розкрадань майна у сфері підприємництва / А. Ф. Волобуєв – Навч. посібник. За ред. проф. О. М. Бандурки. – Х., Рубікон, 2000. – 272 с.
41. Вологин С. М. Взаимодействие следователя, оперативного работника уголовного розыска и эксперта-криминалиста при установлении лица, совершившего квартирную кражу / С. М. Вологин, Е. Л. Лопушной, А. В. Сивачев. – М., ВНИИ МВД СССР, 1989. – 80 с.
42. Гавло В. К. О следственной ситуации и методике расследования хищений совершаемых с участием должностных лиц / В. К. Гавло // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики расследования. – М., – 1973. – С.89-94.
43. Гаухман Л. Д. Расследования грабежей и разбойных нападений / Л. Д. Гаухман, С. С. Степичев. – М., Всесоюз. науч. ислед. ин - т. МВД СССР. 1971. – 90 с.
44. Герасимов И. Ф. Криминалистическая характеристика преступлений в методике расследования / И. Ф. Герасимов // Методика расследования преступлений (общин положения). – М., – 1976. – 96 с.
45. Герасимов И. Ф. Общие положения методики расследования преступлений / И. Ф. Герасимов, Е. В. Цыпленкова // Криминалистика. – М., Высшая школа, 1994. – 333 с.
46. Герасимов И. Ф. Понятие и виды взаимодействия участников расследования преступлений / И. Ф. Герасимов // Вопросы взаимодействия следователя и других участников расследования преступлений: Межвуз. сб. науч. тр. – Свердловск., 1984. С. 3-9.
47. Герасимов И. Ф. Криминалистическая тактика и следственная ситуация / И. Ф. Герасимов // Теоретические проблемы криминалистической тактики. – Свердловск, 1981. – С.13-18.[
48. Гинзбург А. Я. Тактика предъявления для опознания / А. Я. Гинзбург под. ред. И. М. Лузгина. – М., Юрид. лит., 1971. – 64 с.
49. Гончаренко В. Г. Експертиза у судовій практиці / За заг. ред. В. Г. Гончаренка. – К., Юрінком Інтер, 2004. – 388 с.
50. Гончаренко В. Г. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве / В. Г. Гончаренко. – К., Высшая школа. Изд-во при Киев. ун-те, 1980. – 160 с.
51. Гончаренко В. Г. Научно – технические средства в следственной практике / В. Г. Гончаренко. – К., Высшая школа, 1984. – 150 с.
52. Гончаренко В. Г. Тактика психологічного впливу на попередньому слідстві: Навч. Посібник / В. Г. Гончаренко, Ф. М. Сокиран. – К., Укр. акад. внутр. справ, 1994. – 45 с.
53. Гросс Ганс. Руководство для судебных следователей, как система криминалистики: Практическое руководство; [пер. с нем.] / перев. Дудкин Л. – Изд. 4-е, доп. – СПб.: Типография М. Меркулова, 1908. – XXVII – 1040 с.
54. Гусаков А. Н. Следственная тактика: (в вопросах и ответах): Учебное пособие / А.Н. Гусаков, А. А. Филющенко. – Свердловск: Изд – во Урал, ун-та, 1991. – 148 с.
55. Густов Г. А. Понятие и виды криминалистической характеристики преступлений: Криминалистическая характеристика преступлений / Г. А. Густов. – М., 1984. – 44 с.
56. Дворкин А. И. Расследование убийств, совершенных организованными группами при разбойных нападениях: Науч. – метод. Пособие / А. И. Дворкин, Р. М. Сафин. – М., Экзамен, 2003. – 192 с.
57. Дворкин А. И. Осмотр места происшествия: Практическое пособие / под ред. А. И. Дворкина. – М., Юристь, 2000. – 336 с.
58. Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою // Права людини і професійні стандарти для юристі в документах міжнародних організацій. – Амстердам – К., 1996. – 342с.
59. Дементьев В. В. Инсценировка преступления: сущность и методы раскрытия / В. В. Дементьев, В. В. Степанов. – М., Юрлитинформ, 2009. – 176с.
60. Дербенев А. П. Взаимодействие следователя и органа дознания при расследовании преступлений / А. П. Дербенев. – М., 1983. – 69 с.
61. Донченко Е. А. Личность: конфликт, гармония / Е. А. Донченко, Т. М. Титаренко. – К., Политиздат Украины, 1989. – 172 с.
62. Драпкин Л. Я. Предмет доказывания и криминалистические характеристики преступлений / Л. Я. Драпкин // Криминалистические характеристики в методике расследования преступлений. – Межвуз. Сб. науч.тр. – Свердловск: Свердлов., юрид. ин-т, 1978. – ВЮГА 69. – С.11-18.
63. Дубровицкая Л. П. Планирование расследования / Л. П. Дубровицкая, И. М. Лузгин. – Учеб. пособ. – М., 1972. – 54 с.
64. Дулов А. В. Судебная психология / А. В. Дулов. – Минск, 1975. – 392с.
65. Ермолович В. Ф. Криминалистическая характеристика преступлений / В. Ф. Ермолович. – Мн., Амалфея, – 2001. – 304 с.
66. Єдиний звіт про злочинність на території України за 12 місяців 2003 року / Департамент інформаційних технологій МВС України. – К., – 2004.
67. Єдиний звіт про злочинність на території України за 12 місяців 2004 року / Департамент інформаційних технологій МВС України. – К., – 2005.
68. Єдиний звіт про злочинність на території України за 12 місяців 2005 року / Департамент інформаційних технологій МВС України, – К., – 2006.
69. Єдиний звіт про злочинність на території України за 12 місяців 2006 року / Департамент інформаційних технологій МВС України, – К., – 2007.
70. Єдиний звіт про злочинність на території України за 12 місяців 2007 року / Департамент інформаційних технологій МВС України, – К., – 2008.
71. Єдиний звіт про злочинність на території України за 12 місяців 2008 року / Департамент інформаційних технологій МВС України, – К., – 2009.
72. Єдиний звіт про злочинність на території України за 12 місяців 2009 року / Департамент інформаційних технологій МВС України – К., – 2010.
73. Жердеев В. А. Расследование серийных корыстно - насильственных преступлений, совершаемых организованными группами, на первоначальном этапе / В. А. Жердеев, В. И. Комиссаров. – М.: Юрлитинформ, 2002. – 160 с.
74. Журавель В. А. Допрос потерпевшего и использование его показаний для построения методики расследования отдельных видов преступлений: автореф. дис ...канд. юрид. наук: спец. 12.00.09. „Уголовный процесс, криминалистика, судебная экспертиза” / В. А. Журавель. – Харьков, 1983. – 17 с.
75. Журавель В. А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування / В. А. Журавель. – Х.: Право, 1999. – 303 с.
76. Збірник методичних рекомендацій з питань розкриття та розслідування злочинів слідчими та оперативними працівниками органів внутрішніх справ / за ред. П. В.Коляди. – К., 2001. – 47 c.
77. Звирбуль А. К. Расследование краж, грабежей и разбойных нападений / А. К. Звирбуль, В. И. Смыслов. – М., – 1982. – 45 с.
78. Злацовский Я. В. Поручение следователя. / Я. В. Злацовский // Социалистическая законность. – 1991. – № 2. – С. 66-93.
79. Ищенко П. П. Специалист в следственных действиях (уголовно-процессуальные и криминалистические аспекты) / П. П. Ищенко. – М., Юрид. лит., 1990. – 165 с.
80. Інструкція з організації діяльності органів досудового слідства в системі МВС України та взаємодії їх з іншими структурними підрозділами органів внутрішніх справ України у розкритті та розслідуванні злочинів: Наказ МВС України від 25 грудня 2003 року № 1600 [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0689-03
81. Карнеева Л. М. Расследование преступлений / Л. М. Карнеева, И. С. Галкин. – М., 1995. – 187 с.
82. Карнеева Л. М. Тактика допроса на предварительном следствии / Л. М. Карнеева, С. С. Ордынский, С. Я. Розенблит. – М., – 1958. – 181 с.
83. Клименко Н. І. Огляд місця події при розслідувані окремих видів злочинів: Наук. – практ. посібник / за ред. Н. І. Клименко. – К., Юрінком Інтер, 2005. – 216 с.
84. Ковалев А. Г. Психологические основы исправления правонарушителей / А. Г. Ковалев. – М., Юрид. лит. – 1968. – С.49-51.
85. Колдин В. Я. Задачи, объекты и этапы судебной идентификации / В. Я. Колдин // Правоведение. –1967. – № 3 – С. 16-17.
86. Колдина В. Я. Криминалистика социалистических стран / В. Я. Колдин. – М., Юрид. лит., 1986. – 512 с.
87. Колесниченко А. Н. Научные и правовые основы методики расследования отдельных видов преступлений: автореф. дис. д – ра юрид. наук; спец. 12.00.09. „Уголовный процесс, криминалистика, судебная экспертиза” / А. Н. Колесниченко. – Харьков, 1967. – 32с.
88. Колесниченко А. Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений: Текст лекции / А. Н. Колесниченко. – Х., Юрид. інститут. – 1976. – 28 с.
89. Колмаков В. П. Следственный осмотр / В. П. Колмаков. – М., Юрид. лит. – 1969. – 196 с.
90. Комиссарова Я. В. Особенности невербальной коммуникации в ходе расследования преступлений / Я. В. Комиссарова, В. В. Семенов. – М., Издательство Юрлитинформ, – 2004. – 224 с.
91. Кондаков Н. И. Логический словарь – справочник. 2-е изд., испр. и доп / Н. И. Кондаков. – М., Наука, 1975. – 720 с.
92. Коновалов В. Е. Осмотр места происшествия (состояние и перспективы развития) / В. Е. Коновалов. – Мн.: Минская Высш. шк. МВД СССР, – 1987. – 44 с.
93. Коновалова В. Е. Допрос: тактика и психология: Учебное пособие / В. Е. Коновалова. – Х., Консул, – 1999. – 157 с.
94. Коновалова В. Е. Правовая психология. Учебное пособие. издание 2-е / В. Е. Коновалова. – Х., Консул, – 1997. – 198 с.
95. Коновалова В. Е. Тактика допроса при расследовании преступлений / В. Е. Коновалова, А. М. Сербулов. – К., РИО МВД УССР, – 1978. – 112 с.
96. Коновалова В. Е. Убивство: искусство расследования [В. Е. Коновалова]: Монография изд-е 2-е дополн. и перераб. – Х.:изд-во СПД ФЛ Ваплярчук Н. Н., 2006. – 320 с.
97. Конституція України : із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 року №2222-ІV. – К., Велес, 2007. – 47 с.
98. Копылов И. А. Криминалистические версии и планирование расследования / И. А. Копылов, А. П. Резван, В. Н. Косарев. – Волгоград: ВЮИ МВД России, 2000. – 36 с.
99. Копылов И. А. Следственная ситуация и тактическое решение: учебн. Пособие / И. А. Копылов. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1988. – 24 c.
100. Кравченко Ю. Ф. Осмотр места происшествия: Справочное пособие / под ред. Ю. Ф. Кравченко. – К., Экспертно-криминалистическое управления МВД Украины, 1993. – 88 с.
101. Красюк І. П. Взаємодія експертних підрозділів і оперативних служб у протидії організованій злочинності: історія, сучасність, перспективи [Електронний ресурс] // Режим доступу: htp // mnde. Kiev. ua.
102. Кривошеин П. К. Расследование разбойных нападений / П. К. Кривошеин – К., РИО МВД УССР, 1990. – 124 с.
103. Криминалистика / (Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Россинская Е. Р.); под ред. Р. С. Белкина. – М., Норма – Инфра – М, 2000. – 687 с.
104. Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец. вищих закладів освіти / В. М. Глібко, А. Л. Дудніков, В. А. Журавель та ін.; за ред. В. Ю. Шепітька. – К., Видавничий Дім Ін Юре, 2001. – 684 с.
105. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / за загальною редакцією В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка. – К., – ФОРУМ, 2003. – 989 с.
106. Кримінальна справа № 277274 від 18.05.2007.: порушеної за ч.3 ст. 187 КК України // Архів Івано-Франківського міського суду.
107. Кримінальна справа № 278944 від 02.11.2007.: порушеної за ч.3 ст. 187 КК України // Архів Івано-Франківського міського суду.
108. Кримінальна справа № 221562 від 20.02.2003.: порушеної за ч.3 ст. 187 КК України // Архів Івано-Франківського міського суду.
109. Кримінальна справа № 10-9703 від 18.12.2008.: порушеної за ч.4 ст. 187 КК України // Архів Святошинського районного суду в м. Києві.
110. Кубрак П. М. Актуальні питання розслідування злочинів у сучасних умовах: тактика, методика, інформаційне забезпечення: Збірник наукових праць / П. М. Кубрак. – К., Укр. акад. внутр. справ, 1996. – С.78-84.
111. Кузьмічов В. С. Вивчення особи обвинуваченого як умова ефективного застосування криміналістичних прийомів та засобів: Теоретичні та практичні проблеми використання можливостей криміналістики і судової експертизи в розкритті й розслідуванні злочинів / В. С. Кузьмічов. – Збір. наук. пр. – К. – Укр. акад. внутр. справ, 1996. – С. 48-55.
112. Кузьмічов В. С. Криміналістика: Навчальний посібник / В.С. Кузьмічов, Г .І. Прокопенко за заг. ред. В. Г. Гончаренка та Є. М. Моісеєва. – К., Юрінком Інтер, 2001. – 368 с.
113. Кузьмічов В. С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів: Монографія / В. С. Кузьмічов. – К., НАВСУ – НВТ Правник, 2000. – 450 с.
114. Куклин В. В. О понятии и содержании криминалистической характеристики преступлений / В. В. Куклин // Вопросы уголовного процесса и криминалистики. – М., 1988. – 88 с.
115. Куклин В. И. Начальный этап расследования грабежей и разбойных нападений. Учеб. Пособие / В. И. Куклин. – Иваново: Ивановский гос. ун-т, 1986. – 81 с.
116. Куклин В. И. Проблемы расследования особо тяжких преступлений против личности: Учеб. пособие / В. И. Куклин. – М.: МГИУ, 2005. – 114 с.
117. Куклин В. И. Расследование грабежей и разбойных нападений / В. И. Куклин. – Саратов: Из-во Саратовского университета, 1977. – 307 с.
118. Кулагин Н. И. Организация и тактика предварительного следствия в местах лишения свободы: Учебное пособие / Н. И. Кулагин. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1977. – 126 с.
119. Ларин А. М. Криминалистика и паракриминалистика / А. М. Ларин. – М.: БЕК, 1996. – 192 с.
120. Ларин А. М. Работа следователя с доказательствами / А. М. Ларин. – М., 1991. – 235 с.
121. Лисиченко В. К. Основи подолання протидії розслідуванню корисливо – насильницьких злочинів, вчинених організованими групами, злочинними організаціями / В. К. Лисиченко, Р. М. Шехавцов. – Навч. посіб. МВС України, – Луган. акад. внутр. справ ім. 10 – річчя незалежності України. – Луган.: Ред. – вид. відділ Луган. акад. внутр. справ, 2004. – 176 с.
122. Лисиченко В. К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике / В. К. Лисиченко. – К., Высшая школа, 1979. – 88 с.
123. Лозовая С. Н. Проблема управления информационными взаимодействиями на очной ставке / С. Н. Лозовая // Право и безопасность. – 2004. – №3-1. – С. 209-212.
124. Ломбразо Ч. Преступление. / Ч. Ломбразо. – СПб: Изд-во Н. К. Мартынова, 1902. – 140 с.
125. Лузгин И. М. Некоторые аспекты криминалистической характеристики и место в ней данных о сокрытии преступлений / И. М. Лузгин // Криминалистическая характеристика преступлений. – М., – 1984. – 30 с.
126. Лузгин И. М. Проблемы развития методики расследования отдельных видов преступлений / И. М. Лузгин // Методика расследования преступлений. – М., 1976. – С. 29-35.
127. Лукашевич В. Г. Криминалистическая теория общения: постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования. / В. Г. Лукашевич. – Монография. – К., Изд-во Укр. акад. внутр. дел, 1993. – 194 с.
128. Лукашевич В. Г. Тактика общения следователя с участниками отдельных следственных действий: Учеб. пособие / В. Г. Лукашевич. – К., НИИ РИО КВШ МВД СССР, 1989. – 88 с.
129. Лукьянчиков Е. Д. Тактические основы расследования преступлений: Учебное пособие./ Е. Д. Лукьянчиков, В. С. Кузьмичев. – К.: КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1989. – 48 с.
130. Лук'янчиков Є. Д. Пред'явлення для впізнання : навч. посібн / Є. Д. Лук’янчиков, О. М. Моісеєв – Макіївка: Графіті, 1998. – 206 с.
131. Ляш А. О. Проблеми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ у сучасних умовах. / А. О. Ляш // – Матеріали наук. практ. конф. Використання сучасних досягнень науки і практики у підвищенні ефективності боротьби зі злочинністю. – К., НАВСУ, 2000. – С.126-131.
132. Макаренко Е. И. Расследование разбойных нападений с проникновением в жилища: Учеб. пособие / Е. И. Макаренко. – Ташкент: Ташкентская высшая школа МВД СССР, 1991. – 88 с.
133. Максимов В. С. Теория и практика очной ставки на предварительном и судебном следствии: автореф. дис. канд. юрид. наук; спец. 12.00.09. „Уголовный процесс, криминалистика, судебная експертиза” – Свердловск, 1975. – 13 с.
134. Мартиненко Ю. Д. Деякі аспекти кримінологічної характеристики осіб, які скоюють пограбування та розбої / Ю. Д. Мартиненко // Актуальні питання розслідування злочинів у сучасних умовах: тактика, методика, інформаційне забезпечення: Збірник наукових праць. – К., Укр. акад. внутр. справ, 1996. – С.181-188.
135. Мартиросов А. С. К вопросу о понятии способа совершения грабежа и разбоя / А. С. Мартиросов // Труды Высшей следственной школы МВД СРСР. – Вып. 3. – Волгоград, 1970. – С.116-125.
136. Матусовський Г. А. Структура криміналістичної характеристики злочинів / Г. А. Матусовський // Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів, за ред. В. Ю. Шепітька. – Х., Право, 1998. – 149 с.
137. Мерецкий Н. Е. Методология обнаружения и фиксации объектов криминалистического и судебно-медицинского характера: Научно-практическое пособие / Н. Е. Мерецкий, В. В. Прутовых. – М., Юрлитинформ, 2009. – 184 с.
138. Митрохина З. И. Использование данных психологии при производстве допроса: Учеб. пособ / З. И. Митрохина. – К., УМК ВО, 1990. – 52 с.
139. Михеєнко М. М.Кримінальний процес України / М. М. Михеєнко, В. Т. Нор, В. П. Шибіко. – К., 1992. – 462 с.
140. Михеєнко М. М. Кримінальний процес України / М. М. Михеєнко, В. Т. Нор, В. П. Шибіко. – К., Либідь, 1999. – 534 с.
141. Насильственная преступность и ее значение для характеристики общественных отношений. Экспресс-информация. – М., 1992. – Вып. 1 – С.12-15.
142. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. – (Нормативні документи та коментарі). – К., А.С.К., 2007. – 1024 с.
143. Науково-практичний коментар до кримінально-процесуального кодексу України / В. М. Тертишника. К., – 2007. – 1056 c.
144. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К., Атіка, 2004. – 1036 с.
145. Николайчик Н. И. Особенности осмотра места происшествия по делам о разбойных нападениях и грабежах. Использование следов и иных вещественных доказательств, изъятых с места происшествия, в розыске преступников. Лекция. / Н. И. Николайчик. – Мн.: Минская высшая школа МВД СССР, 1985. – 18 с.
146. Новий тлумачний словник української мови. У 3 т. (Уклад.: В. В. Яременко, О. О. Сліпушко). – К., Аконіт, 2003. – Т. 1. – 926 с.
147. Овечкин В. А. Расследование преступлений, скрытых инсценировками. / В. А. Овечкин. – М., 1989. – 188 с.
148. Овчинский В. С. Основы борьбы с организованной преступностью / под ред. В. С. Овчинского, В. Е. Эминова, Н. П. Яблокова. – М.: ИНФРА – М., 1996. – 400 с.
149. Озерський І. В. Юридико-психологічні аспекти взаємодії слідчого з органом дізнання / І. В. Озерський // НАВСУ. – К.: Знання, 2000. – 120 с.
150. Оперук В. І. Елементи криміналістичної характеристики розбійних нападів на банківські установи / В. І. Оперук // Кримінальний процес України в контексті європейських стандартів судочинства: Матеріали наук-практ. конф. (м. Київ, 7 грудня 2007 р.) / Ред. кол.: О. М. Джужа, М. В. Бочкарьов, С. М. Стахівський та ін. – К., Київський нац. ун-т внутр. справ, 2008. – С.113-116.
151. Оперук В. І. Огляд місця події, як запорука успішного розкриття розбійного нападу на банківську установу / В. І. Оперук // Тези доповідей та повідомлень науково-практичної конференції (Київ, 3 квітня 2009 року). Видання присвячене пам’яті професора А. Я. Дубінського. – К., Атіка, 2009, С.675-678.
152. Оперук В. І. Спеціальні знання як обов’язковий елемент, що використовується слідчим під час розслідування злочинів / В. І. Оперук // - Актуальні проблеми сучасної юридичної науки: теорія і практика: тези загально-університетської підсумкової наук.-теорет. конф., присвяченої Дню науки [текст] / за ред. О. М. Джужі. – К., Київ. Нац. ун-т внутр. справ, 2009, С. 50-52.
153. Оперук В. І Форми взаємодії слідчого та оперативного працівника під час розкриття розбійних нападів на банківські установи / Оперук В. І // Тези доповідей та повідомлень науково-практичної конференції „Криміналістика у протидії злочинності”, присвяченій 45-річчю кафедри криміналістики Київського національного університету внутрішніх справ (16 жовтня 2009 року), К., 2009. – С.421-424.
154. Оперук В. І. Визначення терміна „ситуація” з криміналістичної точки зору: історія та сучасність / В. І. Оперук // „Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи” (Київ, 6 листопада 2009року): Тези доповідей Міжвузівської наук.-практ. конф. з проблем розвитку та функціонування державної мови, присвяченої Дню української писемності та мови. – К., 2009. – С. 91-92.
155. Оперук В. І. Загальна характеристика способу скоєння розбійних нападів на банківську установу / В. І. Оперук // Вісник ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренко, у трьох частинах. Частина 3. – 2008. №5. – С. 69-75.
156. Оперук В. І. Значення планування та версування при розслідуванні розбійних нападів на банківські установи / В. І. Оперук // „Юридична Україна” щомісячний правовий часопис, №4(76). – К., 2009. – С. 102-106.
157. Оперук В. І. Інформаційна взаємодія між учасниками слідчо-оперативної групи як один із елементів, що впливає на успішність розкриття розбійних нападів на банківські установи / В. І. Оперук // „Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)”, № 20. – К., 2009. – С. 319-328.
158. Оперук В. І. Перелік обставин, які необхідно встановити при розслідуванні розбійних нападів на банківські установи / В. І. Оперук // Право і суспільство. – К., 2010. №1 – С. 123-127.
159. Оперук В. І. Слідчі ситуації, що виникають при розслідуванні розбійних нападів на банківські установи / В. І. Оперук // Науковий вісник – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2009. №5(66). – С. 169-176.
160. Оперук В.І. Використання міжнародного досвіду взаємодії у боротьбі з розбійними нападами на банківські установи / В.І. Оперук // : тези доп. Міжнар. наук.-теорет. конф., Київ, 24 берез. 2010 р. / редкол.: М.Г. Вербенський, В.Я. Горбачевський, Є.М. Моісеєв, О.М. Джужа та ін.; вступне сл. М.Г. Вербенський. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ. 2010. – С. 159-160.
161. Оперук В. І. Теоретичні основи побудови криміналістичної характеристики розбійних нападів / В. І. Оперук // Іменем закону. Науковий Вісник, – К., 2008. №4(7). – С. 26-28.
162. Панов М. І. Настільна книга слідчого: [Наук-практ. видання для слідчих і дізнавачів] / М. І. Панов, В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, та ін. – К., Видавничий Дім Ін Юре, 2003. – 720 с.
163. Пантелеев И. Ф. Теоретические проблемы советской криминалистики / И. Ф. Пантелеев. – М., 1980. – 89 с.
164. Пантелеев И. Ф. Криминалистика / И. Ф. Пантелеев. – М., Юрид. лит., 1984. – 543с.
165. Петелин Б. Я. Вопросы организации и деятельности следственно-оперативных групп / Б. Я. Петелин. – Волгоград, 1984. – 354 с.
166. Петуховский М. А. Тактические особенности предъявление для опознание при расследовании преступлений, совершавших осуждение в ИТУ: Учеб. Пособие / М. А. Петуховский. – Высш. полит. Училище МВД СССР. – Л., 1976. – 59 с.
167. Платонов К. К. Психологическая структура личности / К. К. Платонов // Личность при социализме. – М., Наука, 1969. – С. 62-68.
168. Полєнова В. Ф. Особенности расследования инсценировки вооруженного разбойного нападения / В. Ф. Полєнова, В. Є. Бергер // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1984. Вип. 29. – С. 58-62.
169. Про внесення змін до Закону України „Про судову експертизу”: Закон України від 9 вересня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 39. – Ст. 211.
170. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23 грудня 1993 року №3782 – XII // Відомості Верховної Ради України – №11 – Ст. 296.
171. Про затвердження інструкції з взаємодії з оперативними працівниками підрозділів у сфері боротьби з економічною злочинністю: Наказ МВС України від 19 серпня 2005 року №760 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws