Мішок Сергій Миколайович Особливості правового регулю­вання атестації працівників в Україні

Краткое описание

Мішок Сергій Миколайович, перший заступник місь­кого голови з питань діяльності виконавчих органів ради Запорізької міськради: «Особливості правового регулю­вання атестації працівників в Україні» (12.00.05 - трудо­ве право; право соціального забезпечення). Спецрада Д 64.700.02 у Харківському національному університеті внутрішніх справ МВС України

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ХАКРІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
МІШОК СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
УДК: 349.22
ДИСЕРТАЦІЯ
ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ АТЕСТАЦІЇ
ПРАЦІВНИКІВ В УКРАЇНІ
12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення»
Юридичні науки
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело С.М. Мішок
Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент Чумаченко Ігор Миколайович
Харків - 2019

ЗМІСТ
Вступ 3
Розділ 1. Атестації працівників як складова предмету трудового права 11
1.1. Історико-правовий аналіз розвитку атестації працівників як форма оцінки професійного рівня працівника 11
1.2. Поняття та значення атестації як спосіб визначення кваліфікації працівника 24
1.3. Міжнародні стандарти оцінки професійного рівня працівника: суть та значення 37
Висновки до розділу 1 57
Розділ 2. Організація і проведення процедури оцінки професійного рівня працівників 62
2.1. Правовий статус атестаційної та кваліфікаційних комісій як суб’єктів трудового права 62
2.2. Значення принципів трудового права в процесі організації та проведення атестації працівників 81
2.3. Загальні та спеціальні правові умови організації та проведення атестації працівників 97
Висновки до розділу 2 123
Розділ 3. Правові наслідки оцінки професійного рівня працівника шляхом атестації 127
3.1. Рішення атестаційної комісії як юридичний факт у трудових правовідносинах 127
3.2. Правові наслідки атестації для працівника і роботодавця 141
Висновки до розділу 3 163
Висновки 168
Список використаних джерел 174
Додаток 191
ВСТУП
Обґрунтування вибору теми дослідження. Демократичні перетворення в Україні повною мірою впливають на удосконалення трудового законодавства з метою створення необхідних та сприятливих умова праці для працівників та закріпленні правової ідеї професійного розвитку працівника. Виокремлення у самостійний Закон України питань стосовно професійного розвитку працівника обумовило перегляд і оновлення нормативно-правових актів з питань організації і проведення оцінювання професійного рівня працівника шляхом проведення його атестації. Проте до сьогодні трудові права працівників в процесі атестації порушуються роботодавцями, і це зумовлює необхідність подальших досліджень правового регулювання атестації працівників та їх особливостей з метою охорони і захисту трудових прав працівників. За таких обставин правове регулювання атестації працівників потребує удосконалення.
Про актуальність досліджуваної тематики свідчать і акти судової гілки влади в Україні які розкривають низку правових проблем у правовому регулюванні проведення атестації працівників. Соціальна важливість дотримання трудових прав працівників полягає у тому, що незаконне звільнення працівника за результатами атестації у кінцевому підсумку порушує його прав на працю, і тому нормативне удосконалення процесу організації і проведення атестації різних категорій працівників виступає необхідною умовою розвитку трудових та службово-трудових відносин на засадах справедливості, свободи і демократизму. Суперечливості загального і спеціального законодавства з питань атестації працівників породжують неправильне застосування окремих норм трудового права з питань атестації працівника, що у певній мірі пов’язано із недостатньою розробкою у сучасній вітчизняній правовій науці проблем правового регулювання атестації різних категорій працівників.
Правове регулювання оцінювання професійного рівня працівника шляхом його атестації у багатьох питання має дискусійний характер, однак наявні правові дослідження цієї проблематики не вирішують усіх проблем правового регулювання атестації, що свідчить про необхідність комплексного аналізу правового регулювання атестації працівників різних категорій та виділення особливостей процедури оцінювання професійного рівня працівників з метою розробки та обґрунтування способів підвищення захисту трудових прав працівників в процесі атестації.
Методологія цього дослідження ґрунтується на теоретичних напрацюваннях, сформульованих такими науковцями у галузі трудового права, як К.М. Андрющенко, Н.М. Вапнярчук, В.С. Венедіктов,
С.В. Вишновецька, О.А. Губська, А.Ю. Денисевич, В.В. Єрьоменко,
І. П. Жигалкін, М.І. Іншин, І.А. Іоннікова, В.Л. Костюк, О.Є. Костюченко,
B. П. Кохан, І.П. Лаврінчук, С.С. Лукаш, К.Ю. Мельник, Л.В. Могілевський, О.В. Москаленко, О.М. Обушенко, П. Д. Пилипенко, Є.Ю. Подорожній,
C. М. Прилипко, В.О. Процевський, О.І. Процевський, О.В. Прудивус, Я.В. Сімутіна, А.М. Слюсар, І.М. Чумаченко, І.І. Шамшина, А.М. Юшко, О.М. Ярошенко та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до п. 1.4 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2015¬2019 років, затверджених наказом МВС України від 16 березня 2015 р. № 275, пп. 4.4, 12.13, 12.14 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на період 2016¬2019 років, схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 23 лютого 2016 р. (протокол № 2), а також у межах теми науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Харківського національного університету внутрішніх справ на 2014-2018 рр. «Законотворча та законодавча діяльність в Україні» (номер державної реєстрації 0113U008189).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення сутності правового регулювання атестації працівників різних категорій та обґрунтування пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення законодавства про атестацію працівників з урахуванням сучасних досягнень правової науки та правових висновків органів судової влади України.
Для досягнення мети було поставлено такі завдання:
- розкрити правову природу становлення та розвитку атестації працівників у трудовому законодавстві;
- охарактеризувати поняття та значення атестації як способу визначення кваліфікації працівника;
- узагальнити міжнародні стандарти щодо оцінки професійного рівня працівника в процесі суспільно корисної колективної праці;
- окреслити правовий статус атестаційної комісії як суб’єкта трудового права;
- розкрити значення принципів трудового права в процесі організації і проведення атестації працівника;
- охарактеризувати рішення атестаційної комісії як юридичних фактів у трудових правовідносинах;
- узагальнити правові наслідки атестації для працівника і роботодавця з урахування рішень судових органів України;
- сформулювати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення трудового законодавства України з питань оцінки професійного рівня працівника шляхом атестації.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі організації і проведення атестації працівників різних категорій.
Предметом дослідження є особливості правового регулювання атестації працівників в Україні.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та вирішення обумовлених нею завдань було використано сукупність загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. Діалектичний метод сприяв визначенню сутнісних ознак атестації працівників її видів та правової природи рішення атестаційної комісії (підрозділи 1.1, 1.2, 3.1). На основі дедуктивного методу розкрито формування правових умов атестації працівників відповідно до сучасних підходів до оцінки професійного рівня працівника (підрозділ 2.3). Індуктивний метод сприяв розкриттю міжнародних стандартів щодо оцінки професійного рівня працівника та значення принципів трудового права в процесі організації і проведення атестації працівників (підрозділи 1.3, 2.2). Структурно-функціональний метод сприяв визначенню правового статусу атестаційних та кваліфікаційних комісій в Україні та виділенню покрокових дій роботодавця у загальній атестаційній процедурі (підрозділи 2.1, 2.3). Формально-юридичний метод використано при обґрунтуванні пропозицій щодо удосконалення спеціального законодавства з питань атестації працівників (підрозділи 2.2, 3.2). Методом доказування обґрунтовано, необхідність удосконалення трудового законодавства у частині атестації працівників на основі судової практики (підрозділ 3.2). Завдяки методу моделювання обґрунтовано правові наслідки атестації для працівника і роботодавця (підрозділ 3.2). Теоретико - прогностичний метод застосовано при обґрунтуванні пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення чинного трудового законодавства. Використовувалися й інші традиційні для сучасної юриспруденції методи.
Положення та висновки дисертації ґрунтуються на положеннях Конституції України, Законів України, підзаконних актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Конвенціях та Рекомендаціях МОП, директивах Європейського Союзу, а також актах судових органів та ін.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших комплексних досліджень загальних та спеціальних правових умов оцінки професійного рівня працівника шляхом атестації, де обґрунтовано низку теоретичних положень та практичних рекомендацій з питань організації і проведення атестації працівників за законодавством України. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем, серед яких виносяться на захист такі:
вперше:
- обґрунтовано, що атестація працівника як процедура виявлення його професійної майстерності вмінь та навиків виникла як правове явище у сфері праці одночасно з процесом формування і становлення фабричного законодавства, і відповідно з часу становлення трудового права як самостійної галузі права виступає невід’ємною складовою його предмету;
- доведено, що атестаційні та кваліфікаційні комісії за своїм правовим статусом поділяються на дві групи: перша група включає у себе атестаційні комісії, що за своїм правовим становищем діють в межах повноважень роботодавця; друга група представлена атестаційним та кваліфікаційними комісіями які мають статус самостійних суб’єктів трудового права;
- аргументовано, що в сучасних умовах атестація працівника в Україні виступає не лише способом оцінки професійного рівня працівника, а й своєрідним «соціальним ліфтом» у його професійному розвитку та справедливому просуванню по роботі, як це визначено міжнародними стандартами у сфері праці та професійного розвитку працівника;
- сформульовано висновок про те, що європейське законодавство закріплює три підходи до визначення відповідності кваліфікації працівника за документами виданими в Євросоюзі: 1) визнання формальної відповідності кваліфікації особи пропорційно згрупованим національним системам освіти та навчання всіх рівнів; 2) визначення відповідності кваліфікації працівників окремих категорій відповідно до документів єдиного європейського зразка, що передбачає єдині умови отримання кваліфікації; 3) визнання відповідності кваліфікації на основі мінімально визначених умов, характеристик праці та навчання працівника незалежно від виду на назви документу, що підтверджують кваліфікацію працівника за умов, що такий документ визнається державою на території якої його видано;
удосконалено:
- систему принципів професійного розвитку працівників шляхом доповнення принципу «правової безпеки», який полягає у правовій визначеності становища працівника в процесі його атестації та захищеності його легітимних очікувань в поточному та майбутньому періодах при реалізації його здібностей до праці на умовах трудового договору;
- науковий підхід до характеристики правового регулювання організації і проведення атестації працівників на основі «єдності і диференціації» правового регулювання праці, що обумовлює необхідність уніфікації правових дефініцій у загальному та спеціальному законодавстві з питань атестації працівників;
- розуміння правової природи рішення атестаційної чи кваліфікаційної комісії, як юридичного факту у трудових правовідносинах, виходячи з правового статусу такої комісії та виду атестації яку проходив працівник;
- аргументацію вимоги змін та доповнень матеріальних та процесуальних норм трудового права про атестацію працівників на основі судової практики з метою забезпечення охорони і захисту трудових прав працівників;
- наукові висновки щодо необхідності заміни галузевого (локального) регулювання умов проходження атестації поліцейськими на централізоване регулювання відповідно до виявлених на основі судової практики правових та практичних проблем правореалізації атестаційних процедур в органах Національної поліції;
набули подальшого розвитку:
- наукові висновки про правовий зв’язок результатів атестації працівника з його трудовою функцією, які розкривають об’єктивні причини реалізації змін в організації виробництва і праці за рішення роботодавця з метою підвищення продуктивності праці та забезпечення умов оплати праці працівника відповідно до рівня його кваліфікації;
- наукові положення щодо диференціації правового регулювання атестації працівників, на прикладі лікарів, що зумовлені особливостями та специфікою трудовою та професійної діяльності працівників робота яких прямо пов’язана із найвищими соціальними цінностями в Україні;
- підходи до удосконалення трудового законодавства України з питань атестації працівників на основі міжнародних стандартів та вітчизняної судової практики шляхом закріплення чітких правил визнання відповідності кваліфікації працівників різних професій та спеціальностей в умовах вільного руху робочої сили.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що результати роботи можуть бути використані у:
а) науково-дослідній діяльності - при проведенні подальших теоретичних досліджень проблем оцінки професійного розвитку працівника, зокрема шляхом атестації;
б) правотворчості - при внесенні змін та доповнень до Законів України «Про професійний розвиток працівників», «Про державну службу», «Про Національну поліцію», проекту Трудового кодексу;
в) правозастосовчій діяльності - при вирішенні судами та іншими уповноваженими органами трудових спорів пов’язаних із незаконним звільненням за результатами атестації працівника;
г) практичній діяльності роботодавців та суб’єктів соціального партнерства - при розробці локальних нормативних актів щодо організації і проведення атестації працівників, при визначення складу атестаційної комісії та розробці спеціальних атестаційних процедур;
д) навчальному процесі - при підготовці навчально-методичного забезпечення дисципліни «Трудове право України».
Апробація результатів дослідження. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремих її аспектів, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено на науково-практичних конференціях, зокрема: «Шляхи
вдосконалення нормативно-правової бази України як основи сталого розвитку суспільства» (Харків, 2016), «Шляхи вдосконалення нормативно- правової бази України як основи сталого розвитку суспільств» (Дніпро, 2017), «Проблеми та стан дотримання захисту прав людини в Україні» (Львів, 2018).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження
викладено в 6 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях України та наукових періодичних виданнях інших держав, трьох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях, які додатково відображають наукові результати дисертації.
Структура і обсяг дисертації. Відповідно до мети, завдання й предмету дослідження дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують 8 підрозділів, висновків і списку використаних джерел та додатку. Загальний обсяг дисертації - 204 сторінки, список використаних джерел - 161 найменування на 17 сторінках, додаток - 2 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо удосконалення правового забезпечення атестації працівників за законодавством України шляхом розкриття практичних та теоретичних проблем забезпечення стану законності в процесу організації та проведення процедури оцінки професійного рівня працівника шляхом атестації. Проведений аналіз виявлених недоліків надав можливість сформулювати конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення чинного законодавства з питань атестації працівників. Отримані результати дослідження дають підставу зробити висновки, основними з яких є наступні:
1. Зародження, формування і становлення правового регулювання атестації працівників відбувалось одночасно з формування фабричного законодавства, і фактично у період становлення трудового права як самостійної галузі права атестація працівників виступала невід’ємною складовою предмету трудового права. Атестація працівників як спосіб оцінки їхнього професійного рівня за своєю юридичною природою виступала умовою: (а) доступу до роботи для робітничих та ремісних професій;
(б) вступу на роботу до державних органів з наступними можливостями отримати право вступу на посаду державного службовця після спливу нормативно визначеного часу праці у відповідних органах за наймом;
(в) вступу та просування на державній службі з одночасним отриманням відповідного соціального статусу службовця, що надає йому право на певні привілеї та заохочення. Розвиток правового регулювання атестації працівників закріпив процедуру проведення атестації працівників як колегіальний процесі прийняття рішення щодо оцінки професійного рівня працівника.
2. В сучасних умовах атестація працівника виступає правовим засобом націленим на визначення: відповідності знань, вмінь, навиків особи виконувати роботу за певною професією, спеціальністю чи спеціалізацією;
професійної придатності працівника обіймати певну посаду; відповідності професійних знань, вмінь, навиків тощо займаній працівником посаді; професійного рівня працівника за професією, спеціальністю, спеціалізацією та посадою. Практичне значення атестації працівника в трудових правовідносинах спрямовано не лише на визначення професійного рівня працівника з метою правильної розстановки кадрів в єдиному процесі колективної праці, а й є одним зі способів правового забезпечення професійного розвитку працівника. Як засіб оцінки професійного рівня працівника атестація виступає своєрідним «соціальним ліфтом» в трудовій діяльності, бо позитивні результати атестації надають можливість працівнику отримати просування по роботі шляхом отримання підвищення по посаді. В сучасних умовах за законодавством України процедура атестації працівника створює умови для розвитку працівника у його професії та підвищує його конкурентоспроможність на ринку праці.
3. Відповідно до міжнародних стандартів у сфері праці соціальний прогрес та розвиток загалом підпорядкований соціальним цілям, які досягаються за рахунок підвищення освіченості працівника та зростання його професійної майстерності. Оцінка професійної кваліфікації та професійної майстерності працівника об’єднує інтереси працівників, роботодавців та держави в процесі підвищення загального рівня добробуту працюючого населення. Міжнародні норми трудового права закріплюють прямий зв’язок атестації працівника з його професійним навчанням, що створює правові умови підвищення професійної майстерності і компетентності працівника, і відповідно зростання продуктивності праці. Низка Конвенцій МОП зобов’язує держави у національному законодавстві про працю закріплювати програми професійного розвитку працівників у співпраці організацій роботодавців та працівників, а також із залученням інших зацікавлених сторін. Тобто атестаційна процедури та її результати спрямовані на отримання не лише економічних результатів через реалізацію змін процесу виробництва та організації праці, а й на соціальні результати які створюють умови для розвитку працівника, його професіональну значимість в процесі колективної праці. Визнання професійних здобутків працівника у його професійному зростанні виявлені в результаті атестації стимулює працівників для подальшого професійного розвитку зокрема і на умовах безперервності освіти в процесу трудової діяльності. Європейське трудове законодавство розвиваючись під впливом глобалізації формує нові підходи до попередження соціальної відчуженості таких категорій працівників як мігранти. Відповідно професійний розвиток працівника та оцінка його рівня, за європейським законодавством, розглядається як організаційна складова трудових правовідносин що має запобігати дискримінації працівників.
4. Правове становище атестаційних та кваліфікаційних комісій працівників за законодавством України різниться. На сьогодні атестаційні комісії, що утворюються роботодавцями різних форм власності переважно не мають самостійного правового статусу як суб’єкта трудового права, а їх правомочності визначаються відповідно до розпорядчих документів роботодавця і не можуть виходити за межі компетенції власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу. Водночас в державному секторі економіки, де роботодавцем виступає держава існують атестаційні комісій із самостійним правовим статусом суб’єкта трудового права, а рішення, що приймаються такими комісіями є обов’язковими для роботодавця. Прикладом таких атестаційних комісій є види атестаційних комісій лікарів. В процесі демократичних перетворень в Україні зі зміною законодавства, сформовано правовий підхід створення і функціонування атестаційних та кваліфікаційних комісій, які мають самостійний правовий статус суб’єкта трудового права, проте рішення по результатах кваліфікаційного оцінювання рівня професійної майстерності працівника щодо зміни чи припинення трудових правовідносин приймає роботодавець. Прикладом таких комісій є Вища кваліфікаційна комісія суддів України, атестаційні комісії в органах Національної поліції України, атестаційні комісії працівників на публічній службі.
5. Процес організації та проведення атестації працівників базується не лише на закріплених у законодавстві нормах, цей процесі також втілюється у життя з дотримання низки принципів трудового права. Так, проведення атестації працівників різних категорій передбачає диференціацію атестаційних процедур. Водночас необхідно констатувати, що організація і проведення атестації працівників потребує удосконалення. Принципи трудового права, які націлену на створення правової визначеності процесу атестації сьогодні в Україні реалізовані не повністю. Система принципів трудового права має віддзеркалювати у законодавстві своєрідність та особливості атестації працівників відповідно до цілей атестації. Проте, окремі нормативно-правові акти з питань атестації є «незавершеним», і саме принципи трудового права доповнюють правові умови організації і проведення атестації працівників. В роботі обґрунтовано необхідність доповнення принципів оцінки професійного рівня працівника принципом «правової безпеки», який відповідно до європейських правових підходів виступає правовим засобом правового забезпечення соціальної безпеки у сфері праці.
6. Вітчизняне законодавство характеризується закріпленням загальних та спеціальних правових умов організації і проведення атестації працівників, що відповідає принципу «єдності та диференціації» правового регулювання праці. Загальна атестаційна процедура регламентується як на рівні централізованого так і на рівні локального регулювання. Представлена у роботі покрокова загальна атестаційна процедура сформована відповідно до приписів трудового законодавства спрямована на спрощення застосування роботодавцями норм трудового законодавства на практиці. Розроблена покрокова загальна атестаційна процедура з урахуванням останніх змін у трудовому законодавстві є базовою оновою для розробки відповідних покрокових спеціальних атестаційних процедур, які передбачені для окремих категорій працівників. Аналіз спеціальних нормативно-правових актів щодо організації і проведення атестації лікарів, державних службовців, поліцейських, військовослужбовців Служби безпеки України, прокурорів показав, що спеціальне законодавство, яке регламентує проходження публічної служби у частині проведення атестації працівників потребує удосконалення. Зокрема, відсутні чіткі умови та строки організації та проведення атестації, повноваження керівників подекуди нівелюють результати атестації шляхом наділення суб’єкта призначення правом на затвердження, і відповідно не затвердження результатів оцінки професійного рівня працівника (службовця). Також спеціальне законодавство щодо атестації поліцейських термінологічно не узгоджується з загальними приписами законодавства про атестацію працівників, здійснюючи підміну поняття «атестація» та «атестування», що по суті не утворює практичних проблем, однак формує умови для довільного трактування поняття «атестування» та його правових наслідків.
7. Дослідження правової природи рішення атестаційної комісії свідчить, що воно є юридичним фактом у трудових правовідносинах між працівником і роботодавцем. Водночас такі юридичні факти породжують не лише зміну чи припинення трудових правовідносин або укладання, зміну та припинення трудового договору, а також можуть породжувати й інші правові наслідки - продовження трудових правовідносин без зміни істотних умов праці та обмеження та/чи призупинення трудових і професійних прав працівників. За своїм складом рішення атестаційної комісії як юридичний факт у трудових правовідносинах можуть бути простими або складними юридичними фактами. Аналіз чинного трудового законодавства свідчить, що рішення атестаційної комісії може не мати самостійного значення для подальшого перебігу трудових правовідносин без затвердження такого рішення посадовою особою з відповідними повноваженнями. Рішення атестаційної комісії як складні юридичні факти за законодавством України мають місце в процесі організації і проведення атестації лікарів. Рішення відповідних комісій які не мають самостійного значення і фактично не породжують правових наслідків для працівника і роботодавця мають місце у службово-трудових відносинах підчас перебування на державній службі.
8. Правові наслідки атестації для працівників і роботодавців можуть породжувати зміну та припинення трудових правовідносин, при цьому зміна таких правовідносин стосується перегляду істотних умов праці або зміну істотних умов праці шляхом переведення працівника на іншу посаду за його згодою. Правові наслідки як спричинили припинення трудових правовідносин між працівником і роботодавцем на практиці іноді спричиняють виникнення індивідуальних трудових спорів, які передані на розгляд юрисдикційного органу - суду.
Судова практика вирішення індивідуальних трудових спорів, що виникли незгодою працівника з результатами його атестації з подальшим звільнення свідчить, що такі спори у переважній більшості вирішуються судоми на користь працівника. Рішення судів прийняті на користь працівників накладають на роботодавців обов’язок поновити працівника на посаді, і як правило, виплатити йому компенсацію за час вимушеного прогулу. Практично важливим є той факт, що судовими органами підчас розгляду відповідних справ щодо незаконного звільнення працівника за результатами атестації виявлено низку типових порушень трудових прав працівників роботодавцями. Так, фактично при наявності правових приписів щодо порядку організації і проведення атестації працівників роботодавці допускають порушення як процесуального характеру - порушуючи строки атестаційної процедури так і порушення матеріальних норм трудового права - неправильно сформовані персональні склади атестаційних комісій; не ознайомлення працівника з характеристикою керівника подану до атестаційної комісії; неправомірне включення працівника до кола осіб як підлягають атестації; неправомірне переміщення працівника на іншу посаду; необґрунтованість рішення про звільнення. Аналізу відповідної судової практики обґрунтовує і підтверджує необхідність удосконалення трудового законодавства з питань атестації працівників, що і запропоновано у роботі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Устав о промышленности 1886 р. // Свод Законов Российской Империи в 16 т. с доп. и прилож. изд. 3-е пересм. и доп. под ред. Ф. Волкова и Ю.Филипова. Т. 11. СПб. : Изд. Тов. «Общественная польза», 1900. С. 749¬786.
2. Свод уставов о службе гражданской: Устав о службе по
определению от правительства 1896 р. // Свод Законов Российской Империи в 16 т. с доп. и прилож. изд. 3-е пересм. и доп. под ред. Ф. Волкова и Ю.Филипова. Т. 3. СПб. : Изд. Тов. «Общественная польза», 1900. С. 1-252 с.
3. Свод законов гражданских о личном найме // Сборник положений и правил о найме слуг и рабочих в Губерниях российской империи, Царства Польского и Финляндского с приведением дополнительных узаконений и разъяснений. СПб. : Изд. Крунисла Геруца, 1896. С. 1-10.
4. Свод учреждений и Уставов горных: О найме рабочих на золотые промыслы // Сборник положений и правил о найме слуг и рабочих в Губернях российской империи, Царства Польского и Финляндского с приведением дополнительных узаконений и разъяснений. СПб. : Изд. Крунисла Геруца, 1896. С. 21-34.
5. Положение об Императорской Петергофской гранильной фабрике // Сборник положений и правил о найме слуг и рабочих в Губерниях российской империи, Царства Польского и Финляндского с приведением дополнительных узаконений и разъяснений. СПб. : Изд. Крунисла Геруца, 1896. С. 39-40.
6. О найме приказчиков и торговых поручителей // Сборник положений и правил о найме слуг и рабочих в Губерниях российской империи, Царства Польского и Финляндского с приведением дополнительных узаконений и разъяснений. СПб. : Изд. Крунисла Геруца, 1896.С. 52-56.
7. О найме карабельщика или судовщика // Сборник положений и правил о найме слуг и рабочих в Губерниях российской империи, Царства
Польского и Финляндского с приведением дополнительных узаконений и разъяснений. СПб. : Изд. Крунисла Геруца, 1896.С. 57-59.
8. Федоров А. Ф. О промысловом ученичестве вообще и о договорах промыслового обучения в особенности. Одесса : «Славянская» тип. Н. Хрисогелос, 1892. 495 с.
9. Кохан В.П. Правове регулювання атестації працівників за
законодавством України: дис канд. юрид. наук. спец.: 12.00.05. Харків,
2011. 218 с.
10. Единый тарифно-квалификационный справочник: постановление Госкомтруда и ВЦСПС № 300/27 от 19.09.1986 г. // Бюллетень Госкомтруда СССР. 1969. № 1.
11. Об утверждении квалификационных характеристик профессий водителей автотранспорта и городского электротранспорта: Постановление Государственного Комитета Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы Секретариат ВЦСПС № 235/18 от 17.08.1976 г. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0235400-76
12. Перечень профессий рабочих высших разрядов, которым по уровню квалификации требуется среднее специальное образование: Постановление Госкомтруда № 288 от 02.09.1977 г. // Бюллетень Госкомтруда СССР. 1977. № 12. С. 14.
13. Мішок С. М. Європейські стандарти визначення відповідності кваліфікації працівника як умова вільного руху на ринку праці // Шляхи вдосконалення нормативно-правової бази України як основи сталого розвитку суспільства: Міжнародна науково-практична конференція, м. Харків, 2-3 вересня 2016 р. - Х. : Східноукраїнська наукова юридична організація, 2016. С. 38-41.
14. Об утверждении положения о порядке проведения аттестации руководящих, научных, инженерно-технических работников и специалистов научно-исследовательских учреждений, конструкторских, технологических, проектных, изыскательских и других организаций науки: Постановление
ГКНТ СССР, Госстроя СССР и Госкомтруда СССР №№ 38/20/50 от 17.02.1986 г. // Бюллетень нормативных актов министерств и ведомств СССР. 1986. № 5. Ст. 3.
15. Мішок С.М. Атестація працівників як форма оцінки професійного рівня працівника: історико-правовий нарис. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2016. Випуск 6-2. Т. 3. С. 112-117.
16. Таль Л.С. Трудовой договор: Цивилистическое исследование. М.: Статут, 2006. 539 с.