МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ЩОДО СТАТУСУ І ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ УСТАНОВ ІЗ ЗАХИСТУ І ЗАОХОЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

БУРЛАК Оксана Василівна

УДК 341.231:341.24

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ЩОДО СТАТУСУ І ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ УСТАНОВ ІЗ ЗАХИСТУ І ЗАОХОЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

Спеціальність 12.00.11 – міжнародне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеню
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
ДЕНИСОВ Володимир Наумович,
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент Національної академії
правових наук України

Київ – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................ 3

РОЗДІЛ 1 Становлення міжнародних стандартів щодо статусу і функціонування національних установ із захисту та заохочення прав людини
1.1. Поняття міжнародного стандарту в міжнародному праві прав людини .............................................................................................................
11
1.2. Створення Організацією Об’єднаних Націй міжнародних стандартів щодо статусу і функціонування національних установ із захисту і заохочення прав людини ................................................................................

24
1.3. Визначення статусу національних установ із захисту і заохочення прав людини в регіональних системах співробітництва держав ..............................................................................................................

49
Висновки до Розділу 1 .................................................................................... 66

РОЗДІЛ 2 Форми співробітництва міжнародних інституцій та їх органів з національними установами із захисту і заохочення прав людини
2.1. Форми співробітництва органів Організації Об’єднаних Націй з національними установами із захисту і заохочення прав людини .............
68
2.2. Специфіка співробітництва міжнародних неурядових організацій з національними установами із захисту і заохочення прав людини .............
93
2.3. Визначення правового статусу актів міжнародних організацій стосовно національних установ із захисту і заохочення прав людини ................................................................................

111
Висновки до Розділу 2 .................................................................................... 120

РОЗДІЛ 3 Діяльність національних установ із захисту і заохочення прав людини
3.1. Поняття та класифікація національних установ з прав людини відповідно до міжнародних стандартів .........................................................
123
3.2. Характеристика Уповноваженого Верховної Ради з прав людини відповідно до Принципів щодо статусу національних установ 1991 р. ....
149
3.3. Необхідність створення в Україні нового типу національної установи з прав людини .................................................................................
171
Висновки до Розділу 3 .................................................................................... 185

ВИСНОВКИ ................................................................................................... 188

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................. 192

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Формування міжнародних стандартів, які стосуються статусу і функціонування національних установ із захисту і заохочення прав людини, стало можливим насамперед в зв’язку з діяльністю Організації Об’єднаних Націй (ООН), яка розробила та здійснює глобальну стратегію, спрямовану на досягнення основоположних цілей у сфері захисту прав людини. Основою стратегії ООН є встановлення та розвиток міжнародних стандартів та створення інституційної системи, що має сприяти подальшому контролю за здійсненням цих стандартів. Протягом останньої чверті XX ст. міжнародне співтовариство спромоглося дійти до згоди стосовно оптимальної структури і функціонування таких органів, розробивши Принципи щодо статусу національних установ 1991 р. (Паризькі принципи 1991 р.) (Резолюція Комісії ООН з прав людини 192/54 від 3 березня 1992 р., Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 48/134 від 20 грудня 1993 р.). У зв’язку з цим ООН постійно ініціює проведення численних конференцій, семінарів, нарад з питань функціонування та розвитку таких установ, сприяє наданню інформації, технічної та практичної допомоги державам у цій сфері. Крім того, питання національних установ є також актуальним в рамках регіональних установ та форумів, міжнародних неурядових організацій, пов’язане із виробленням практичних рекомендацій урядам щодо створення нових та вдосконалення існуючих національних установ з прав людини.
У більшості країнах приведення національної установи до міжнародних стандартів є пріоритетним в питанні вдосконалення існуючого механізму захисту прав людини, а створення нових типів національних установ з урахуванням національних культурних, правових традицій та потреб, дозволяє захистити особливо вразливі категорії населення, які недостатньо захищені існуючими механізмами захисту.
Дане питання актуальне й для України, внутрішнє право якої визначає один із типів національних установ з прав людини – інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Дане комплексне дослідження дає можливість: розглянути інші типи національних установ з прав людини, які пропонуються універсальними та регіональними міжнародними організаціями; привести національне законодавство у відповідність до міжнародних стандартів у цій сфері; та визначити умови створення в Україні нового додаткового механізму захисту прав людини. Актуальність теми посилюється також і тим, що подібних комплексних досліджень у вітчизняній правовій літературі досі не здійснювалось, а поняття «національна установа з прав людини» є новим і не розробленим у вітчизняній правовій думці.
Доктринальні дослідження в рамках цієї проблематики стосуються лише окремих її аспектів, обмежуючись наступними питаннями: проблемами захисту прав людини (В. Н. Денисов, Ю. С. Шемчушенко, Х. Бокор-Сеге, М. Кревен, В. П. Паліюк, В. Мармазов, М. Л. Ентін, С. В. Шевчук), міжнародними стандартами в міжнародному праві прав людини (Р. Т. Шамсон, П. Сігарт, С. В. Черниченко, Н. М. Оніщенко, О. В. Зайчук, П. М. Рабінович, М. І. Хавронюк, В. Г. Буткевич, А. Г. Гусейнов, Р. А. Мюллерсон, Л. Н. Шестаков), інститутом омбудсмана (О. В. Марцеляк, Ю. М. Коломієць, Г. В. Зубенко, Н. І. Карпачова, І. О. Дідковська, Н. М. Оніщенко, Є. Захаров), роллю міжнародних неурядових організацій (О. В. Тарасов, С. А. Подшибякін, А. Н. Колядин, В. І. Маркушина, Г. І. Морозова), правовим статусом актів міжнародних організацій (І. І. Лукашук, Дж. Голд, Ю. М. Колосов, В. І. Кузнєцов, В. Г. Буткевич, К. А. Бекяшев, Ю. С. Безбородов, В. В. Гаврилов, П. Вейль, Р. А. Колодкін, Н. К. Динь, П. Дайе, А. Пеле), захистом прав національних меншин (В. В. Мицик, М. М. Товт, Л. І. Рябошапко, М.О. Шульга), гендерною проблематикою (Левченко К.Б., Н. В. Аніщук, Т.М. Мельник, І. Б. Трохим, Г. В. Федькович, Р. І. Процюрко, М.С. Чумало, М. Борода, О. Романюк, С. Середа, О. Татаревський). Комплексні дослідження з вказаної тематики містяться в роботах зарубіжних авторів: М.-М. Мохамеду, М. Кярум, А.-Е. Похьолайнен.
Отже, відсутність вітчизняних наукових розробок з питань міжнародних стандартів щодо статусу та функціонування національних установ із захисту і заохочення прав людини, нерозвиненість відповідного законодавства та недостатність узагальнень практики та зарубіжного досвіду у створенні та вдосконаленні таких установ, зумовлюють актуальність обраної теми дослідження, її важливе теоретичне і практичне значення для розвитку національного законодавства у сфері прав людини відповідно до міжнародних стандартів та потреб України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до планових тем відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України «Міжнародно-правові проблеми співробітництва України з світовими та європейськими інституційними структурами» (номер державної реєстрації 0101U007291).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексний аналіз розвитку міжнародних стандартів щодо статусу і функціонування національних установ із захисту і заохочення прав людини, вироблення пропозицій щодо приведення у відповідність законодавства України до таких стандартів, вирішення питання про доцільність створення таких установ у державі.
Вказана мета зумовила вирішення наступних завдань:
розкрити поняття міжнародного стандарту в міжнародному праві прав людини;
проаналізувати створення ООН міжнародних стандартів щодо статусу і функціонування національних установ із захисту і заохочення прав людини;
охарактеризувати статус національних установ в регіональних системах співробітництва держав;
з’ясувати форми співробітництва органів ООН з національними установами із захисту і заохочення прав людини;
охарактеризувати специфіку співробітництва міжнародних неурядових організацій з національними установами із захисту і заохочення прав людини;
визначити правовий статус актів міжнародних організацій стосовно національних установ із захисту і заохочення прав людини;
визначити поняття та класифікацію національних установ з прав людини відповідно до міжнародних стандартів;
дати характеристику інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відповідно до Принципів щодо статусу національних установ 1991 р.;
сформулювати висновки та рекомендації щодо доцільності створення в Україні нового типу національної установи з прав людини.
Об’єктом дослідження є правові відносини, що виникають у сфері застосування міжнародних стандартів щодо статусу і функціонування національних установ із захисту і заохочення прав людини.
Предметом дослідження є міжнародні стандарти щодо статусу і функціонування національних установ із захисту і заохочення прав людини.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є філософсько-світоглядні, загальнонаукові та спеціально-наукові методи дослідження. Мета і завдання дисертації зумовили використання: діалектичного методу пізнання для здійснення дослідження та обґрунтування основних понять, які використовуються в роботі та розгляд правових явищ в контексті їх розвитку та взаємозв’язку; історичного методу у процесі дослідження створення та розвитку міжнародних стандартів щодо статусу і функціонування національних установ із захисту і заохочення прав людини; формально-юридичного методу при визначенні статусу актів міжнародних організацій, які стосуються національних установ, зокрема Паризьких принципів 1991 р., а також аналізу відповідного законодавства України; функціонального методу для розкриття природи національних установ з прав людини та здійснення їх класифікації; системно-структурного методу для визначення місця національних установ як контрольних механізмів у сфері захисту прав людини в міжнародному праві прав людини; порівняльного методу для визначення статусу національних установ у різних національних правових системах, а також в процесі проведення аналізу щодо відповідністі українського омбудсмана Паризьким принципам 1991 р.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дана дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням міжнародних стандартів щодо статусу і функціонування національних установ із захисту і заохочення прав людини.
Наукову новизну основних положень дисертації та особистий внесок автора становлять наступні висновки, положення та рекомендації:
уперше:
висновок, що Паризькі принципи 1991 р., незважаючи на свій рекомендаційний характер, мають певне юридичне значення, оскільки внаслідок виконання державою своїх міжнародно-правових зобов’язань у цій сфері, національні установи з прав людини набувають відповідного юридичного статусу. Вони є офіційними установами держави з специфічними функціями, правами та обов’язками, які діють в правовому полі як внутрішнього права держави, так і міжнародного права. Останнє стосується застосування конвенційних норм з прав людини в широкому смислі, в тому числі стандартів, встановлених в Паризьких принципах 1991 р.;
доведено, що міжнародні форуми є однією з ефективних форм співробітництва міжнародних організацій з національними установами з прав людини. Паризькі принципи 1991 р. самі по собі лише визначають загальні орієнтири, які повинні враховуватися державами у створенні нових та вдосконаленні існуючих національних установ, а міжнародні форуми допомагають розвинути їх зміст, з’ясувати сфери можливого застосування, провести оцінку ефективності їх імплементації на національному рівні. Такі форуми є не просто семінарами з тематичних питань, а відповідними програмами міжнародних організацій. Результати цих форумів допомагають вказаним організаціям визначити власні напрямки співробітництва з національними установами;
доведено, що поряд з інститутом омбудсмана може існувати ряд інших національних установ з прав людини, зокрема комісії з прав людини, комітети, інститути та центри з прав людини, які не підмінюють одне одного, а виступають додатковими механізмами захисту прав людини;
доведено, що статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, згідно із законодавством України, відповідає Паризьким принципам 1991 р. та в цілому задовольняє їх вимоги щодо функціонування такого типу національних установ;
обґрунтовано висновок про доцільність створення нового типу національної установи в Україні, що зумовлено недостатністю існуючих механізмів захисту прав людини та необхідністю захисту і приділення особливої уваги вразливим категоріям населення;
удосконалено:
поняття «національної установи з прав людини», з урахуванням Паризьких принципів 1991 р., як незалежної інституції, уповноваженої відповідним державним органом на здійснення захисту і заохочення прав людини;
дістало подальшого розвитку:
поняття «міжнародні стандарти в міжнародному праві прав людини», що є мінімальними вимогами як обов’язкового, так і рекомендаційного характеру, яких держави зобов’язуються дотримуватись у внутрішньому праві, і які спрямовані на подальший розвиток принципу поваги прав людини;
аргументація стосовно того, що Паризькі принципи 1991 р. є базовими міжнародними стандартами в питанні статусу і функціонування національних установ із захисту і заохочення прав людини, відповідно до яких держави створюють нові та вдосконалюють існуючі національні установи;
положення про те, що успішний розвиток концепції національних установ із захисту і заохочення прав людини зумовлюється свободою урядів у виборі конкретних типів національних установ, з огляду на культурні, політичні та правові традиції, що склалися в державі;
положення про те, що акти міжнародних організацій щодо національних установ з прав людини є рекомендаційними за своїм характером, проте мають певне юридичне значення, політичну та моральну вагу і в результаті держави прагнуть їх виконувати, виходячи з особливостей їх механізмів захисту прав людини;
класифікація національних установ, яка базується за наступних критеріях: за способом створення (на основі: конституції, законодавчого акту та підзаконного акту); за функціонуванням (комісії, комітети, омбудсмани, інститути, центри); за компетенцією (загальні та спеціальні); за статусом (консультативні та квазісудові); за політико-правовими традиціями (модель Франції та країн колишніх французьких колоній, модель Великобританії та країн Співдружності);
положення про необхідність: встановлення правового зв’язку у сфері співробітництва українського омбудсмана з громадськими організаціями, які, з огляду на свою гнучкість та оперативність, можуть бути корисними у забезпеченні інформацією щодо стану прав людини в країні та визначенні прогалин в законодавстві; наділення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини правом законодавчої ініціативи; визначення прав та обов’язків у взаєминах з урядом в плані надання йому консультативних висновків; створення регіональних представників.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання положень дисертації у:
нормотворчій діяльності, зокрема в частині створення нових та вдосконалення існуючої національної установи;
науково-дослідницькій діяльності при подальшому дослідженні різних типів установ із захисту і заохочення прав людини, а також міжнародних стандартів у цій сфері;
навчальному процесі – для підготовки юристів в процесі викладання дисципліни «Міжнародне право прав людини».
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались у відділі міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені та обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми права Росії та країн СНД-2007» (м. Челябінськ, 29–30 березня 2007 р.; тези опубліковано).
Публікації. Результати дослідження знайшли своє відображення у 3-х фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та у тезах 1-ї доповіді на Міжнародно-науковій конференції.
Структура та обсяг дисертації обумовлені метою та завданнями дослідження і складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи – 254 сторінки, в тому числі 62 сторінки списку використаних джерел (329 найменування).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У Висновках формулюються найбільш суттєві результати та положення дисертаційного дослідження, наводяться теоретичні узагальнення і розв’язання наукового завдання стосовно міжнародних стандартів щодо статусу і функціонування національних установ із захисту і заохочення прав людини. Основні висновки дисертаційного дослідження полягають у наступному:
Створення та розвиток міжнародних стандартів щодо статусу і функціонування національних установ із захисту і заохочення прав людини стали можливими завдяки глобальній стратегії ООН, яку вона здійснює у сфері прав людини.
Процес розвитку концепції національних установ із захисту і заохочення прав людини нерозривно пов’язаний із створенням та розвитком концепції прав людини як такої і є частиною загальної концепції ООН з прав людини.
Важливим поштовхом у розвитку ідеї національних установ стало: розширення у 1960-х роках повноважень Комісії ООН з прав людини; вироблення міжнародних стандартів у сфері прав людини, зокрема прийняття Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 р., якою передбачалося створення спеціальних органів щодо імплементації Конвенції і спонукало держави до створення антидискримінаційних комісій, які в той же час слугували основою для розвитку перших національних установ з прав людини; спрямованість діяльності ООН у 1980-х роках на обмін інформацією між державами щодо діяльності національних установ; прийняття Віденської декларації та Програми дій 1993 р., в якій підкреслювалась необхідність підвищення ефективності контрольних механізмів держав.
Паризькі принципи 1991 р. є міжнародними стандартами щодо статусу і функціонування національних установ із захисту і заохочення прав людини, мінімальними вимогами, яким повинно відповідати право держави. Незважаючи на свій рекомендаційний характер, Паризькі принципи 1991 р. мають значне політичне і моральне значення, що підтверджується їх схваленням авторитетними міжнародними установами та урядами держав. Відповідність національної установи Паризьким принципам 1991 р. є визначальним критерієм в питанні участі таких установ в роботі міжнародних універсальних та регіональних організацій, а також міжнародних неурядових установ з прав людини.
Правовий статус актів міжнародних організацій стосовно національних установ із захисту і заохочення прав людини можна охарактеризувати наступним чином: такі акти складаються з норм м’якого права і містяться в писаних нормативних джерелах; вони утворюються в результаті активної системної нормотворчої діяльності суб’єктів міжнародного права і виражають їхній взаємний інтерес; вони регулюють найбільш складні та делікатні відносини у сфері, де правові норми не завжди можуть бути доцільними; вони, хоча не є формально обов’язковими актами, проте мають певне юридичне значення, з якими держави, як правило, рахуються.
Забезпечення ООН свободи урядів у виборі такого типу національної установи, який максимально відповідає їх національним потребам, з урахуванням міжнародних стандартів у цій сфері, дозволило підвищити інтерес держав до створення нових та вдосконалення існуючих національних установ з прав людини, та забезпечити успішний розвиток концепції національних установ із захисту і заохочення прав людини, а також і самих цих органів.
Питання національних установ є актуальним в регіональних системах співробітництва держав, які дозволяють максимально адаптувати Паризькі принципи 1991 р. до умов конкретного регіону, розширивши їх зміст шляхом прийняття практичних рекомендацій з широкого кола питань, зокрема у сферах, де діяльність національних установ є обґрунтовано-доцільною, а також вироблення відповідних пріоритетів та стратегій стосовно функціонування таких установ.
Міжнародні форуми з питань національних установ є найбільш ефективною формою співробітництва таких органів, частиною програм міжнародних організацій. Це реальна платформа для розвитку та зміцнення співробітництва між національними установами шляхом обміну досвідом та інформацією, обговорення актуальних питань у сфері захисту і заохочення прав людини, вироблення практичних рекомендацій та проведення оцінки ефективності їх імплементації на національному рівні.
Міжнародні неурядові організації приймають активну участь у розвитку змісту Паризьких принципів 1991 р. на основі вироблення рекомендацій щодо статусу та функціонування національних установ із захисту і заохочення прав людини. Співробітництво міжнародних громадських організацій з національними установами з прав людини базується на проведенні регулярних консультацій, обміні інформації, активній взаємодії у вирішенні спеціальних питань.
Паризькі принципи 1991 р. внесли чітке розуміння в питання статусу та функціонування національних установ із захисту і заохочення прав людини, відокремили такі установи від інших існуючих в державі механізмів захисту прав людини. Імплементація Паризьких принципів 1991 р. дає можливість національним установам із захисту і заохочення прав людини здійснювати консультативну, наглядову та інформаційну функції, а також отримати право розгляду скарг про порушення прав людини.
Національні установи із захисту і заохочення прав людини можна класифікувати за: способом створення, функціонуванням, за компетенцією, за статусом та політико-правовими традиціями. Такі національні установи є незалежними інституціями, офіційно створеними в державі для здійснення захисту і заохочення прав людини, статус і функціонування яких визначений з урахуванням міжнародних стандартів у цій сфері, в першу чергу Паризьких принципів 1991 р.
Національна установа з прав людини представлена в законодавстві України інститутом омбудсмана – Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Створення такої установи обумовлено історичними особливостями і є характерним для більшості пострадянських країн, коли побудова демократичного суспільства потребувала нової форми нагляду за діяльністю органів державної влади. В цілому український омбудсман відповідає міжнародним стандартам у цій сфері, в тому числі Паризьким принципам 1991 р. Однак законодавчого врегулювання потребують наступні питання: наділення Уповноваженого правом законодавчої ініціативи, більш активною позицією в плані надання консультацій уряду, створення регіональних представників, посилення співробітництва українського омбудсмана з громадськими організаціями.
Аналіз правового регулювання захисту прав дитини та національних меншин, гендерної рівності свідчить про необхідність вдосконалення національного законодавства та впровадження ефективних механізмів захисту прав людини на національному рівні, зокрема у сфері дискримінації, яка часто має місце у приватній сфері і знаходиться за межами впливу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Чинне українське законодавство у сфері дискримінації є малоефективним, що, у свою чергу, стимулює нові дискримінаційні прояви в державі. В зв’язку з цим існує необхідність створення додаткового механізму захисту прав людини – Комісії для вирішення питань, які на національному рівні не врегульовані належним чином. Її статус та функціонування повинні бути визначені з урахуванням міжнародних стандартів у цій сфері, практики держав, національних потреб, політичних, культурних та правових традицій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Денисов В. Н. Міжнародна система захисту прав людини – новий етап розвитку / В. Н. Денисов, В. І. Євінтов // Права людини в Україні : щорічник. – 1994. – С. 16–21.
2. Sieghart P. The International Law of Human Rights / P. Sieghart. – New York : Oxford University Press, 1983. – 569 р.
3. Шамсон Р. Т. Права человека и внутренняя компетенция государств / Р. Т. Шамсон // Московский журнал международного права. – 2003. – № 3. – С. 59–62.
4. Черниченко С. В. Права человека и гуманитарная проблематика в современной дипломатии / С. В. Черниченко // Московський журнал международного права. – 1992. – № 13. – С. 33–48.
5. Проблема реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні : монографія / [кол. авторів ; за ред. Н. М. Оніщенко, О. В. Зайчука]. – К. : ТОВ «Видавництво “Юридична думка”», 2007. – 424 c.
6. Рабінович П. М. Права людини і громадянина : навч. посібник / П. М. Рабінович, М. І. Хавронюк. – К. : Атіка, 2004. – 463 c.
7. Буткевич В. Г. Міжнародне право: Основні галузі права : [підручник для студ. вищ. навч. закл.] / Буткевич В. Г. – К. : Либідь, 2004. – 816 c.
8. Гусейнов Л. Г. Международные обязательства государств в области прав человека / Гусейнов Л. Г. – Баку, 1998. – 188 c.
9. Мюллерсон Р. А. Права человека: идеи, нормы, реальность / Мюллерсон Р. А. – М. : Юрид. лит., 1991. – 160 c.
10. Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН. Альтернативные подходы и пути и средства содействия в рамках системы Организации Объединенных Наций эффективному осуществлению прав человека и основных свобод. –A/RES/32/130 (16 декабря 1977 г.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/317/97/img/NR031797.pdf
11. Неделимость и взаимозависимость экономических, социальных, культурных, гражданских и политических прав / Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН (A/RES/40/114, 13 December 1985) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/483/41/img/NR048341.pdf
12. Неделимость и взаимозависимость экономических, социальных, культурных, гражданских и политических прав / Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН (A/RES/41/117, 4 December 1986) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/500/53/img/NR050053.pdf?OpenElement
13. Неделимость и взаимозависимость экономических, социальных, культурных, гражданских и политических прав / Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН (A/RES/42/102, 7 December 1987) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/517/92/img/NR051792.pdf
14. Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве: статьи / [отв. ред. В. Н. Денисов, В. И. Евинтов]. – К. : Наукова думка, 1992. – 352 с. – (АН Украины, Институт государства и права).
15. Crаven M. Introduction to the International Covenant on Economic, Social, Cultural Rights / M. Crаven // Circle of Rights. Economic, Social, Cultural Rights Activism: A Training Recourse. – International Human Rights Internship Program and Asian Forum for Human Rights and Development, 2000. – 660 р.
16. Рекомендации первого Конгресса Организации Объединенных Наций по предупреждению преступности и обращению преступниками / Резолюция Экономического и социального совета ООН 663 СI (XXIV) (13 июля 1957 г.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/NR0/766/25/IMG/NR076625.pdf?OpenElement
17. Рекомендации первого Конгресса Организации Объединенных Наций по предупреждению преступности и обращению преступниками / Резолюция Экономического и социального совета ООН (2076 (LXII), 13 May 1977) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/633/38/IMG/NR063338.pdf
18. Декларация социального прогресса и развития / Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН (A/RES/2542 (XXIV), 11 December 1969) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/258/04/img/NR025804.pdf
19. Декларация социального прогресса и развития / Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН (A/RES/2858 (XXV), 20 December 1971) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/331/82/img/NR033182.pdf
20. Кодекс поведения должностных лиц по поддержанию правопорядка / Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН (A/RES/34/169, 17 December 1979) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/382/64/img/NR038264.pdf
21. Минимальные стандартные правила Организации Объединенных Наций, касающиеся отправления правосудия в отношении несовершеннолетних («Пекинские правила») / Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН (A/RES/40/33, 29 November 1985) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/482/60/img/NR048260.pdf
22. Свод принципов защиты всех лиц, подвергаемых задержанию или заключению в какой бы то ни было форме / Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН (A/RES/43/173, 9 December 1988) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/536/14/img/NR053614.pdf
23. Минимальные стандартные правила Организации Объединенных Наций в отношении мер, не связанных с тюремным заключением (Токийские правила) / Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН (A/RES/45/110, 14 December 1990) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/570/15/img/NR057015.pdf
24. Стандартные правила обеспечения равных возможностей для инвалидов / Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН (A/RES/48/96, 20 December 1993) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/716/46/img/NR071646.pdf
25. Мир пригодный для жизни детей / Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН, (A/RES/S-27/2, 10 May) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N02/481/80/pdf/N0248180.pdf
26. Проведение в жизнь рекомендаций по экономическим и социальным вопросам / Резолюция Экономического и социального совета OOH (210 (VIII), 18 March 1949) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/091/12/IMG/NR009112.pdf
27. Implementation of recommendation on economic and social matters / Resolution of UN Economic and Social Council (283 (X), 8 December 1950) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/138/68/IMG/NR013868.pdf
28. Доклад Комиссии по правам человека. Периодические доклады по вопросам о правах человека и исследования по отельным правам и группам прав / Резолюция Экономического и социального совета OOH (624 В (XXII), 1 August 1956) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/734/59/IMG/NR073459.pdf
29. Доклад Комиссии по правам человека. Периодические доклады о правах человека и доклады о свободе информации / Резолюция Экономического и социального совета OOH (1074 С (XXXIX), 28 July 1965) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/471/25/IMG/NR047125.pdf?OpenElement
30. Периодические доклады по правам человека и доклады о свободе информации / Резолюция Экономического и социального совета OOH (1596 (L), 21 May 1971) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/606/20/IMG/NR060620.pdf
31. Доклад Комиссии по правам человека. Периодические доклады о правах человека / Резолюция Экономического и социального совета OOH (888 В (XXXIV), 24 July 1962) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/373/07/IMG/NR037307.pdf
32. Report of the ninth session of the Commission on Human Rights (Geneva 7 april to 30 may 1953) / UN Economic and Social Council official records, sixteen session, Supplement No. 8. (E/2447, 6 June 1953) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/GL9/014/23/pdf/GL901423.pdf
33. Доклад Специального комитета по периодическим докладам / Комиссия по правам человека, тридцать пятая сессия (E/CN.4/13.04, 5 February 1979) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/G79/104/93/pdf/G7910493.pdf
34. Вопрос о нарушении прав человека и основных свобод, включая политику расовой дискриминации и сегрегации и апартеида во всех странах, особенно колониальных и других зависимых странах и территориях / Резолюция Экономического и социального совета OOH (1235 (XLII), 16 June 1967) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/523/42/IMG/NR052342.pdf
35. Процедура рассмотрения сообщений о нарушении прав человека и основных свобод / Резолюция Экономического и социального совета ООН (1503 (XLVIII), 27 May 1970) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/601/91/IMG/NR060191.pdf
36. Report of the Economic and Social Council. Protection of Human Rights in Chile. Noted by the Secretary General / United Nations General Assembly, thirty-forth session (A/34/583/Add.1, 21 November 1979) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N79/316/64/pdf/N7931664.pdf
37. Question of the violation of human rights and fundamental freedoms including policies of racial discrimination and segregation and of apartheid, in all countries, with particular reference to colonial and other dependent countries and territories: Report of the Sub-commission under Commission on Human Rights Resolution 8 (XXIII) / UN Economic and Social Council. Commission on Human Rights. Sub-commission on prevention of discrimination and protection of minorities, thirty first session (E/CN.4/Sub.2/414/Add.1, 14 August 1978) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/G78/083/46/pdf/G7808346.pdf
38. Question of the violation of human rights and fundamental freedoms including policies of racial discrimination and segregation and of apartheid, in all countries, with particular reference to colonial and other dependent countries and territories: Report of the Sub-commission under Commission on Human Rights Resolution 8 (XXIII) / UN Economic and Social Council. Commission on Human Rights. Sub-commission on prevention of discrimination and protection of minorities, thirty first session (E/CN.4/Sub.2/414/Add.2, 18 August 1978) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/G78/086/34/pdf/G7808634.pdf
39. Question of the violation of human rights and fundamental freedoms including policies of racial discrimination and segregation and of apartheid, in all countries, with particular reference to colonial and other dependent countries and territories: Report of the Sub-commission under Commission on Human Rifts Resolution 8 (XXIII) / United Nations Economic and Social Council. Commission on Human Rights. Sub-commission on prevention of discrimination and protection of minorities, thirty first session (E/CN.4/Sub.2/414/Add.3, 17 August 1978) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/G78/085/34/pdf/G7808534.pdf
40. Question of the violation of human rights and fundamental freedoms including policies of racial discrimination and segregation and of apartheid, in all countries, with particular reference to colonial and other dependent countries and territories: Report of the Sub-commission under Commission on Human Rights Resolution 8 (XXIII) / UN Economic and Social Council. Commission on Human Rights. Sub-commission on prevention of discrimination and protection of minorities, thirty first session (E/CN.4/Sub.2/414/Add.4, 14 August 1978) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/G78/084/01/pdf/G7808401.pdf
41. Question of the violation of human rights and fundamental freedoms including policies of racial discrimination and segregation and of apartheid, in all countries, with particular reference to colonial and other dependent countries and territories: Report of the Sub-commission under Commission on Human Rights Resolution 8 (XXIII) / UN Economic and Social Council. Commission on Human Rights. Sub-commission on prevention of discrimination and protection of minorities, thirty first session (E/CN.4/Sub.2/414/Add.5, 15 August 1978) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/G78/084/31/pdf/G7808431.pdf
42. Question of the violation of human rights and fundamental freedoms including policies of racial discrimination and segregation and of apartheid, in all countries, with particular reference to colonial and other dependent countries and territories: Report of the Sub-commission under Commission on Human Rights Resolution 8 (XXIII) / UN Economic and Social Council. Commission on Human Rights. Sub-commission on prevention of discrimination and protection of minorities, thirty first session (E/CN.4/Sub.2/414/Add.6, 16 August 1978) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/G78/085/03/pdf/G7808503.pdf
43. Question of the violation of human rights and fundamental freedoms including policies of racial discrimination and segregation and of apartheid, in all countries, with particular reference to colonial and other dependent countries and territories: Report of the Sub-commission under Commission on Human Rights Resolution 8 (XXIII) / UN Economic and Social Council. Commission on Human Rights. Sub-commission on prevention of discrimination and protection of minorities, thirty first session (E/CN.4/Sub.2/414/Add.7, 8 September 1978) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/G78/094/38/pdf/G7809438.pdf
44. Question of the violation of human rights and fundamental freedoms including policies of racial discrimination and segregation and of apartheid, in all countries, with particular reference to colonial and other dependent countries and territories: Report of the Sub-commission under Commission on Human Rights Resolution 8 (XXIII) / UN Economic and Social Council. Commission on Human Rights. Sub-commission on prevention of discrimination and protection of minorities, thirty0first session (E/CN.4/Sub.2/414/Add.8, 20 September 1978) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/G78/098/51/pdf/G7809851.pdf
45. Вопрос о нарушении прав человека и основных свобод в любой части мира, особенно в колониальных и других зависимых странах и территориях / Экономический и социальный совет ООН / Комиссия по правам человека, тридцать пятая сессия (E/CN.4/1335, 30 January 1979) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/G79/103/84/pdf/G7910384.pdf
46. National institutions for the promotion and protection of human rights / Resolution of the Commission on Human Rights 1998/72 (10 March 1988) (E/1998/12 E/CN.4/1988/88) / UN. Commission on Human Rights. Report on the Forty-Fourth session (1 February – 11 March 1998). Economic and Social Council. Official Records, 1988. – New York : United Nations, 1998. – Supplement No. 2. – P. 151–153.
47. Изучение права арестованных лиц общаться с теми, с кем их необходимо консультироваться для обеспечения своей защиты или для охраны своих основных интересов : доклад Председателя Комитета г-на Г. Привадо / Экономический и социальный совет ООН. Комиссия по правам человека, двадцать пятая сессия (E/CN.4/996, 23 января 1969 г.). – Хименес (Филиппины), 1969. – 178 с.
48. Проблема коренного населения : Резолюция Экономического и социального совета OOH (1589 (L), 21 May 1971) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/606/13/IMG/NR060613.pdf
49. Консультативное обслуживание в области прав человека / Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН (A/RES/926 (X), 14 December 1955) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/105/84/img/NR010584.pdf
50. Краткое изложение решений, консультативных заключений и постановлений Международного Суда 1948–1991 (ST/LEG/SER.F/1) [Електронний ресурс]. – Нью-Йорк : Организация Объединенных Наций, 1993. – 286 с. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N92/930/88/pdf/N9293088.pdf
51. Шестаков Л. Н. Протокол № 9 к Конвенции о защите прав человека и основных свобод / Л. Н. Шестаков // Вестник Московского университета. – 1992. – № 6. – С. 46–50.
52. Паліюк В. П. Застосування судами України Конвенції про захист прав людини та основних свобод / Паліюк В. П. – К. : Фенікс, 2004. – 263 с.
53. Мармазов В. Метод еволюційного тлумачення Конвенції про захист прав людини та основних свобод / В. Мармазов // Українське право. – 2002. – № 1. – С. 63–68.
54. Энтин М. Л. Международные гарантии прав человека: опыт Совета Европы / Энтин М. Л. – М. : Изд-во МНИМП, 1997. – 296 с.
55. Шевчук С. В. Порівняльне прецедент не право з прав людини / Шевчук С. В. – К. : Реферат, 2002. – 344 с.
56. Шевчук С. В. Свобода вираження поглядів: практика Європейського Суду з прав людини у порівняльній перспективі / Шевчук С. В. – К. : Реферат, 2005. – 192 с.
57. European Court of Human Rights. Schober v. Austria (01.09.1993) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://cmiskp.echr.coe.int/tkp197/view.asp?item=32&portal=hbkm&action=html&highlight=AUSTRIA&sessionid=37245322&skin=hudoc-en
58. Resolution (74) 26 of Committee of Ministers on Right of reply. Position of the individual in relation to the press (2 July 1974) : Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://wcd.coe.int/com.instranet.InstraServlet?command=com.instranet.CmdBlobGet&InstranetImage=590422&SecMode=1&DocId=649124&Usage=2
59. Declaration of the freedom of expression and information (29 April 1982) / Council of Europe. Committee of Ministers [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://wcd.coe.int/com.instranet.InstraServlet?command=com.instranet.CmdBlobGet&InstranetImage=601273&SecMode=1&DocId=675536&Usage=2
60. Resolution (84) 3 of Committee of Ministers on Principles on television advertising (23 February 1984) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://wcd.coe.int/com.instranet.InstraServlet?command=com.instranet.CmdBlobGet&InstranetImage=603454&SecMode=1&DocId=681954&Usage=2
61. Recommendation 1067 (1987) of Parliamentary Assembly on the cultural dimension of broadcasting in Europe (8 October 1987) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://assembly.coe.int/Mainf.asp?link=/Documents/AdoptedText/ta87/EREC1067.htm
62. Recommendation No. R (89) 7 of Committee of Ministers concerning principles on the distribution of videograms having a violent, brutal or pornographic content (27 April 1989) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://wcd.coe.int/com.instranet.InstraServlet?command=com.instranet.CmdBlobGet&InstranetImage=610420&SecMode=1&DocId=701366&Usage=2
63. Recommendation 1003 (1993) of Parliamentary Assembly on the ethics of Journalism (1 July 1993) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://assembly.coe.int/Main.asp?link=/Documents/AdoptedText/ta93/ERES1003.htm
64. Recommendation No. R (94) 12 of Committee of Ministers on the independence, efficiency and role of judges (13 October 1994) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://wcd.coe.int/com.instranet.InstraServlet?command=com.instranet.CmdBlobGet&InstranetImage=534553&SecMode=1&DocId=514386&Usage=2
65. Recommendation No. R (94) 13 of Committee of Ministers on measures to promote media transparency (22 November 1994) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://wcd.coe.int/com.instranet.InstraServlet?command=com.instranet.CmdBlobGet&InstranetImage=534799&SecMode=1&DocId=515710&Usage=2
66. Recommendation 1276 (1995) of Parliamentary Assembly on the power of the visual image (30 June 1995) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://assembly.coe.int/Main.asp?link=/Documents/AdoptedText/ta95/EREC1276.htm
67. Recommendation No. R (96) 4 of Committee of Ministers on the protection of journalists in situations of conflict and tension (3 May 1996) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://wcd.coe.int/com.instranet.InstraServlet?command=com.instranet.CmdBlobGet&InstranetImage=538831&SecMode=1&DocId=540084&Usage=2
68. Recommendation No. (96) 10 of Committee of Ministers on the guarantee of the independence of public service broadcasting (11 September 1996) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://wcd.coe.int/com.instranet.InstraServlet?command=com.instranet.CmdBlobGet&InstranetImage=539737&SecMode=1&DocId=547632&Usage=2
69. Recommendation No. (97) 19 of Committee of Ministers on the portrayal of violence in the electronic media (30 October 1997) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://wcd.coe.int/com.instranet.InstraServlet?command=com.instranet.CmdBlobGet&InstranetImage=568198&SecMode=1&DocId=582650&Usage=2
70. Recommendation No. (97) 20 of Committee of Ministers on «Hate speech» (30 October 1997) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://wcd.coe.int/com.instranet.InstraServlet?command=com.instranet.CmdBlobGet&InstranetImage=568168&SecMode=1&DocId=582600&Usage=2
71. Recommendation No. (97) 21 of Committee of Ministers on the media and the promotion of a culture of tolerance (30 October 1997) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://wcd.coe.int/com.instranet.InstraServlet?command=com.instranet.CmdBlobGet&InstranetImage=568159&SecMode=1&DocId=582590&Usage=2
72. Resolution 1120 (1997) of Parliamentary Assembly on the impact of the new communication and information technologies on democracy (22 April 1997) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://assembly.coe.int/Main.asp?link=/Documents/AdoptedText/ta97/ERES1120.htm
73. Resolution 1142 (1997) of Parliamentary Assembly on parliaments and the media (7 November 1997) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://assembly.coe.int/Main.asp?link=/Documents/AdoptedText/ta97/ERES1142.htm
74. Recommendation No. (99) 1 of Committee of Ministers on measures to promote media pluralism (19 January 1999) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?id=399303&Site=CM&BackColorInternet=C3C3C3&BackColorIntranet=EDB021&BackColorLogged=F5D383
75. Recommendation No. (99) 15 of Committee of Ministers on measures concerning media coverage of election campaigns (9 September 1999) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?id=419411&Site=CM&BackColorInternet=C3C3C3&BackColorIntranet=EDB021&BackColorLogged=F5D383
76. Recommendation 1407 (1999) of Parliamentary Assembly on media and democracy culture (29 April 1999) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://assembly.coe.int/main.asp?Link=/documents/adoptedtext/ta99/erec1407.htm
77. Recommendation R (2000) 7 of Committee of Ministers on the rights of journalists not to disclose their sources of information (8 March 2000) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?id=342907&Site=CM&BackColorInternet=C3C3C3&BackColorIntranet=EDB021&BackColorLogged=F5D383
78. Recommendation R (2000) 23 of Committee of Ministers on the independence and functions of regulatory authorities for the broadcasting sector (20 December 2000) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?id=393649&Site=CM&BackColorInternet=C3C3C3&BackColorIntranet=EDB021&BackColorLogged=F5D383
79. Resolution 1239 (2001) of Parliamentary Assembly on freedom of expression and functioning of parliamentary democracy in Ukraine (25 January 2001) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://assembly.coe.int/Main.asp?link=/Documents/AdoptedText/ta01/ERES1239.htm
80. Recommendation 1589 (2003) of Parliamentary Assembly on freedom of expression in the media in Europe (28 January 2003) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://assembly.coe.int/Mainf.asp?link=/Documents/AdoptedText/ta03/EREC1589.htm
81. Recommendation R (2004) 16 of Committee of Ministers on the right of reply in the new media environment (15 December 2004) / Council of Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?id=802829&Site=CM&BackColorInternet=C3C3C3&BackColorIntranet=EDB021&BackColorLogged=F5D383
82. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. № 2657-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2657-12
83. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992 р. № 2782-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2782-12
84. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 р. № 3759-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3759-12
85. Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 27 січня 1995 р. № 32/95-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=32%2F95-%E2%F0
86. Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. № 270/96-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=270%2F96-%E2%F0
87. Закон України «Про видавничу справу» від 5 червня 1997 р. № 318/97-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=318%2F97-%E2%F0
88. ООН. Экономический и социальный совет: Официальные отчеты. Резолюции, принятые Экономическим и социальным советом на второй сессии [E/II/Supp.Res], (Нью-Йорк, 25 мая – 21 июня 1946 р.). – Нью-Йорк : ООН, 1946. – 35 с.
89. Национальные консультативные комитеты по правам человека : Резолюция Экономического и социального совета ООН (772 (XXX) В, 25 July 1960) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/293/32/IMG/NR029332.pdf
90. Семинар Организации Объединенных Наций по национальным и местным организациям, занимающихся поощрением и защитой прав человека (Женева, 18–29 сентября 1978 г.) / ST/HR/SER.A/2. – Нью-Йорк : ООН, 1978. – 68 c.
91. Венская декларация и Программа действий / Генеральная Ассамблея ООН. Всемирная конференция по правам человека (Вена, 14–25 июня 1993 г.), (A/CONF.157/23, 12 июля 1993 г.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/G93/142/35/img/G9314235.pdf?OpenElement
92. Commission on Human Rights and Social Council summary record of meeting / UN Economic and Social Council (E/HR/15, 10 May 1946) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/GL9/902/02/pdf/GL990202.pdf
93. Комиссия по правам человека / Резолюция Экономического и социального совета OOH (9 (II), 21 May 1946) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/043/34/IMG/NR004334.pdf
94. Labour Inspection Recommendation / International Labor Organization. The General Conference of the International Labour Organisation (R 20, 29 October 1923) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.ilo.org/safework_bookshelf/english?d&nd=857172890
95. Статут Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури від 16 листопада 1945 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_014
96. Local human rights committees or informal groups: Memorandum Submitted by Secretary General / UN Economic and Social Council. Commission on human rights, seventh session (E/CN.4/519, 27 February 1951) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/GL9/011/37/pdf/GL901137.pdf
97. Nation Advisory Committees on human rights: Note by the Secretary General / UN Economic and Social Council. Commission on human rights, sixteenth session (E/CN.4/791, 23 November 1959) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/G59/285/97/pdf/G5928597.pdf
98. Доклад Комиссии по правам женщин: Экономические возможности для женщин / Резолюция Экономического и социального совета ООН (624 (XXII) B, 1 August 1956) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/734/59/IMG/NR073459.pdf
99. Commission on human rights: Report to Economic and Social Council on the sixteenth session of the Commission (Geneva, 29 February – 18 March 1960) / Economic and Social Council. Official records, thirtieth session. Supplement No. 8 (E/CN.4/804) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/G60/102/88/pdf/G6010288.pdf
100. Nation Advisory Committees on human rights: Report or the Secretary General / UN Economic and Social Council. Commission on human rights, eighties session (E/CN.4/828, 10 January 1962) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N62/008/37/pdf/N6200837.pdf
101. Nation Advisory Committees on human rights: Report or the Secretary General / UN Economic and Social Council. Commission on human rights, eighties session (E/CN.4/828 Add. 1, 24 January 1962) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N62/018/77/pdf/N6201877.pdf
102. Nation Advisory Committees on human rights: Report or the Secretary General / UN Economic and Social Council. Commission on human rights, eighties session (E/CN.4/828 Add. 2, 18 April 1962) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N62/087/91/pdf/N6208791.pdf
103. Nation Advisory Committees on human rights: Report or the Secretary General / UN Economic and Social Council. Commission on human rights, eighties session (E/CN.4/828 Add. 3, 25 April 1962) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N62/093/75/pdf/N6209375.pdf
104. National advisory committees on Human Rights / Draft resolution v of the Commission on Human Rights (9 (XVIII) (E/3616/Rev.1 E/CN.4/832/Rev/1) // UN Commission on Human Rights. Report of the Eighteenth session (19 March – 14 April 1962). Economic and Social Council. Official Records: thirty-fourth session. – New York : United Nations, 1962. – Supplement No. 8. – 46 p.
105. Национальные консультативные комитеты по правам человека / Резолюция Экономического и социального Совета ООН (888 F (XXXIV), 24 July 1962) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/373/07/IMG/NR037307.pdf
106. Помощь Организации Объединенных Наций в улучшении положения женщин в развивающихся странах / Резолюция Экономического и социального совета ООН (961 F(XXXVI), 12 July 1963) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/417/73/IMG/NR041773.pdf
107. Humphrey J. T. P. Human Rights and the United Nations: A Great Adventure / Humphrey J. T. P. – New York : Translation publishers, Inc., 1984. – 350 p.
108. Объявление 1968 года Международным годом прав человека : Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН (A/RES/1961 (XVIII), 12 December 1963) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/188/62/img/NR018862.pdf
109. Проект Международной конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации. Саудовская Аравия: поправка к статьям, представленных Ганой, Мавританией и Филиппинами, относящимся к мерам по осуществлению конвенции, которая должна быть добавлена к положениям проекта Международной конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации, принятой Комиссией по правам человека (А/5921) : приложение / Генеральная Асамблея ООН, двадцатая сессия, Третий комитет, пункт 58 (A/C.3/L.1297, 23 November 1965). – 2 c.
110. Проект Международной конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации. Гана, Мавритания и Филиппины: добавления к статьям, относящимся к мерам по осуществлению Конвенции, которая должна дополнить положение проекта Международной конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации, принятой Комиссией по правам человека / Генеральная Асамблея ООН, двадцатая сессия, Третий комитет, пункт 58 (A/C.3/L.1291/Add. 1, 24 November 1965). – 3 c.
111. Международная конвенция о ликвидации всех форм расовой дискриминации / Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН (2106 (XX), 21 December 1965) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/221/19/img/NR022119.pdf
112. Draft International Covenants on Human Rights. Saudi Arabia: amendment to article 40 of the draft Covenant on Civil and Political Rights (A/6342, annex II. 13, part IV) / UN General Assembly, Twenty-first session, Third Committee, agenda item 62 (A/C.3/L.1334, 30 October 1966). – 1 c.
113. Draft International Covenants on Human Rights. Official Records. Report of the Third Committee (A/6546) / UN General Assembly, Twenty-first session, 1496th plenary meeting, Friday, 16 December, 1966 (A/PV.1496, 16 December 1996). – 19 p.
114. Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах, Международный пакт о гражданских и политических правах и Факультативный протокол к Международному пакту о гражданских и политических правах / Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН (2200 (XXI), 16 December 1966) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NL6/600/01/img/NL660001.pdf
115. Draft International Covenants on Human Rights. Jamaica: draft resolution / UN General Assembly, Twenty-first session, Third Committee, agenda item 62 (A/C.3/L.1408, 29 November 1966). – 1 p.
116. Draft International Covenants on Human Rights. Statement in Explanation of vote on the draft International covenants on Human Rights (concluded) // Official Records of the General Assembly, Twenty-first session, Third Committee. Social, Human and Cultural Questions. Summary records of meetings 20 September – 16 December 1966. – New York : United Nations, 1967. – Р. 481–489.
117. Question of the establishment of National Commissions on Human Rights. Note by the Secretary-General / UN. ECOSOC. Commission on Human Rights, Twenty-third session, item 19 of the provisional agenda (E/CN.4/932, 31 January 1967). – 5 p.
118. Summary Record of the one Thousand and sixty-forth meeting, held on Monday, 9 March 1970, Chairman: Mr. Khalaf (United Arab Republic) // UN. ECOSOC. Commission on Human Rights, Twenty-third session, (E/CN.4/SR.1064, 10 June 1970). – United Nations, 1970. – Vol. I. – Р. 193–203.
119. Summary Record of the one Thousand and sixty-fifth meeting, held on Tuesday, 10 March 1970 // UN. ECOSOC. Commission on Human Rights, Twenty-sixth session,(E/CN.4/SR.1065, 10 June 1970). – United Nations, 1970.– Vol. I. – Р. 205–218.
120. Summary Record of the one Thousand and sixty-third meeting, held on Monday, 9 March 1970, Chairman: Mr. Nedbailo (Ukrainian Soviet Socialist Republic) // UN. ECOSOC. Commission on Human Rights, Twenty-sixth session,(E/CN.4/SR.1063, 10 June 1970). – United Nations, 1970. – Vol. I. – Р. 181–192.
121. Commission on human rights: Report to Economic and Social Council on the twenty-six session of the Commission (Geneva, 24 February – 27 March 1960) // Economic and Social Council. Official records, forty-eight session. Supplement No. 5. – E/CN.4/1039 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N70/079/23/pdf/N7007923.pdf
122. Вопрос о нарушении прав человека и основных свобод, включая политику расовой дискриминации и сегрегации и апартеида во всех странах, особенно в колониальных и других зависимых странах и территориях / Резолюция Экономического и социального совета ООН (1235 (XLII), 6 July 1967) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/523/42/IMG/NR052342.pdf
123. Процедура рассмотрения сообщений о нарушении прав человека и основных свобод / Резолюция Экономического и социального совета ООН (1503 (XLVIII) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/601/91/IMG/NR060191.pdf
124. Празднование тридцатой годовщины Всеобщей декларации прав человека. Приложение: Предлагаемые меры по празднованию тридцатой годовщины Всеобщей декларации прав человека / Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН (A/RES/32/123, 16 December 1977) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/317/90/img/NR031790.pdf
125. Nation institutions in the field of human rights / Resolution of the Commission on Human Rights 23 (XXXIV), 8 March 1978 // Commission on Human Rights. Report of the thirty-fourth session (6 February – 10 March, 1978). Economic and Social Council. Official Records (E/1978/34 E/CN.4/1292). – New York : United Nations, 1978. – Supplement No. 4. – Р. 130–131.
126. Summary record of the 1475th Meeting held at the Palais des Nations, Geneva, on Thursday, 9 March 1978 / UN. ECOSOC. Commission on Human Rights, thirty-fourth session (E/CN.4/SR.1475, 13 March 1978). – 7 p.
127. Национальные учреждения, занимающиеся защитой и поощрением прав человека / Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН (A/RES/34/49, 23 November 1973) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/381/44/img/NR038144.pdf
128. National institutions for the promotion and protection of human rights / Resolution of the Commission on Human Rights 24 (XXXV), 14 March 1979 // Commission on Human Rights, Report on the Thirty-fifth session (12 February – 16 March 1979). Economic and Social Council. Official records, 1979. –New York : United Nations, 1979. – E/1979/36 E/CN.4/1347. – P. 129–130.
129. Дальнейшее поощрение и развитие уважения к правам человека и основным свободам, включая: b) значение национальных институтов в области прав человека : Доклад Генерального Секретаря / Экономический и социальный совет ООН. Комиссия по правам человека, тридцать пятая сессия (E/CN.4/1321 (1 February 1979) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/G79/103/99/pdf/G7910399.pdf
130. Дальнейшее поощрение и развитие уважения к правам человека и основным свободам, включая: b) значение национальных институтов в области прав человека : Доклад Генерального Секретаря. Добавление. Франция / Экономический и социальный совет ООН. Комиссия по правам человека, тридцать пятая сессия (E/CN.4/1321/Add.1, 7 February 1979) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/G79/105/17/pdf/G7910517.pdf
131. Дальнейшее поощрение и развитие уважения к правам человека и основным свободам, включая: b) значение национальных институтов в области прав человека : Доклад Генерального Секретаря. Добавление. Соединенное Королевство / Экономический и социальный совет ООН. Комиссия по правам человека, тридцать пятая сессия (E/CN.4/1321/Add.2, 7 February 1979) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/G79/105/50/pdf/G7910550.pdf
132. Дальнейшее поощрение и развитие уважения к правам человека и основным свободам, включая: b) значение национальных институтов в области прав человека : Доклад Генерального Секретаря. Добавление. Суринам / Экономический и социальный совет ООН. Комиссия по правам человека, тридцать пятая сессия (E/CN.4/1321/Add.3, 21 February 1979) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/G79/107/69/pdf/G7910769.pdf
133. Дальнейшее поощрение и развитие уважения к правам человека и основным свободам, включая: b) значение национальных институтов в о