МОРАЛЬНІ ОЦІНКИ У ПРАВОЗАСТОСОВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Краткое описание

Міністерство внутрішніх справ України
Львівський державний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

ТАРНАВСЬКА МАР’ЯНА ІГОРІВНА

УДК 340.132.6

МОРАЛЬНІ ОЦІНКИ У ПРАВОЗАСТОСОВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Рабінович Сергій Петрович,
доктор юридичних наук, доцент

Львів – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. МОРАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ
У ПРАВОЗАСТОСОВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ:
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ 11
1.1 Огляд літератури за темою та методологія дослідження 11
1.2 Правове й моральне регулювання: загальнотеоретичні аспекти взаємодії 28
1.3 Поняттєво-категорійний апарат теорії
правозастосовного морального оцінювання 46
Висновки до першого розділу 69

РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА Й МЕХАНІЗМ
МОРАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ У ПРАВОЗАСТОСУВАННІ 71
2.1 Підстави морального оцінювання у правозастосуванні 71
2.2 Суб’єкт та об’єкт морального оцінювання 88
2.3 Критерії, еталони й чинники морального оцінювання
у практиці правозастосування: співвідношення і взаємодія 92
2.4 Чинники, що впливають на правозастосовне моральне оцінювання 98
Висновки до другого розділу 127

РОЗДІЛ 3. МОРАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ Й ОЦІНКИ
У СУДОВІЙ ТА АДМІНІСТРАТИВНІЙ ПРАКТИЦІ:
ОБ’ЄКТНІ ОСОБЛИВОСТІ 130
3.1 Особистість як самостійний об’єкт морального оцінювання 130
3.2 Вчинок (діяння) як комплекс морально значущих складових 136
3.3 Складові вчинку як об’єкт морального оцінювання 143
3.4 Інші об’єкти, що враховуються
в процесі морального оцінювання вчинку 156
Висновки до третього розділу 166

ВИСНОВКИ 170

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176

ВСТУП

Актуальність теми. Трансформаційний характер українського су¬спільства зумовлює необхідність низки змін у правовій системі, до яких належить, зокрема, розширення меж правозастосовного розсуду. Юридико-технічними засобами здійснення таких змін стає зростання у національному законодавстві кількості оцінкових понять. Серед останніх найбільше тих, що передбачають оцінювання поведінки учасників правовідносин, їх особис¬тісних якостей чи інших об’єктів із позицій суспільно значущих уявлень про належні, допустимі й неналежні діяння, – тобто вимагають морального оці¬нювання.
Водночас на практиці застосування правових норм, сформульованих із використанням морально-оцінкових понять, спричиняє певні труднощі. Це пов’язано із низкою чинників, до яких, насамперед, належать: значний сту¬пінь змістовної невизначеності і морально-оцінкових положень законодав¬ства, і власне моральних принципів та норм; кризові явища в ціннісно-норма¬тив¬ній сфері; неоднорідність моральних уявлень окремих соціальних груп, зу¬мовлена відмінностями їх потреб та інтересів. Певною мірою простежується й недостатній рівень спеціальної підготовки правозастосовців, зумовлений браком доктринальних розробок проблем морального оцінювання у загаль¬нотеоретичній науці України.
Наведені обставини, як видається, підтверджують актуальність обра¬ної теми.
Ціннісно-оцінковим аспектам правового регулювання присвячена низка праць вітчизняних і зарубіжних дослідників у сфері загальнотеоретичного правознавства (О. К. Абросімова, С. С. Алєксєєв, М. І. Бару, В. А. Бачинін, А. Т. Боннер, І. О. Гетьман-П’ятковська, В. К. Грищук, О. В. Грищук, Ю. А. Де¬мі¬дов, Т. В. Кашаніна, В. М. Косович, Г. В. Мальцев, І. Д. Мішина, Н. К. Не¬новскі, С. П. Погребняк, П. М. Рабінович, С. П. Рабінович, М. Б. Рісний, Р. К. Русінов, П. Н. Сергейко, О. Ф. Скакун, С. С. Сливка, О. І. Цибулевська, Д. Г. Хецуріані та ін.); філософії (В. Брожик, В. О. Василенко, А. А. Івін, М. С. Каган, Б. А. Кіслов, М. М. Макаї, І. О. Хрімлі та ін.); етики (Т. Г. Або¬ліна, Р. Г. Апресян, Л. М. Архангельський, В. І. Бакштановський, О. В. Беляєва, Г. Н. Гумницький, А. А. Гусейнов, А. М. Єрмоленко, В. А. Малахов, Н. Н. Мок¬роусов, А. В. Прокоф’єв, М. М. Рогожа, Ю. В. Согомонов, Я. З. Хайкін, Т. В. Холостова та ін.) та соціології (Е. А. Афонін, О. Б. Демків, Л. М. Конд¬ратик, Л. П. Морозова та ін.) .
Однак, незважаючи на значну кількість публікацій з означеної пробле¬матики, специфіка вироблення власне моральних оцінок у правозастосовній діяльності досі недостатньо вивчена. Це підтверджує необхідність теоре¬тичного осмислення й практичного вирішення питань, пов’язаних із функ¬ціо¬нуванням механізму морального оцінювання у правозастосовній діяльності.
Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. До¬слідження проведено в контексті науково-дослідної роботи Львівського дер¬жавного університету внутрішніх справ за напрямом «Філософсько-правові та теоретично-історичні проблеми державотворення та правотворення в Україні» (державний реєстраційний номер 0109U007855), а також комп¬лекс¬ної теми за напрямом «Проблеми реформування правової системи України» (державний реєстраційний номер 0109U007853).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є комплексна загальнотеоретична характеристика моральних оцінок як результатів правоза¬сто-совного розсудово-морального оцінювання. Для досягнення цієї мети не¬обхідно розв’язати такі завдання:
 уточнити визначення понять «моральне оцінювання у правоза¬стосовній діяльності» та «моральні оцінки у правозастосовній діяльності»;
 запропонувати дефініцію поняття моралі, з позиції якої повинно здійснюватись моральне оцінювання у правозастосовній діяльності;
 з’ясувати структуру морального оцінювання у правозастосовній діяльності та дати функціональну характеристику її елементів;
 розробити типологію морально-релевантних положень вітчизня¬ного законодавства;
 визначити поняття механізму морального оцінювання у правозастосовній діяльності;
 виявити основні чинники, від яких залежить якість моральних оці¬нок у правозастосовній діяльності;
 виокремити базові різновиди об’єктів морального оцінювання у правозастосовній діяльності;
 встановити правозастосовні відмінності між оцінюванням особис¬тості й врахуванням особи;
 ієрархізувати мотиви суспільно шкідливої поведінки за їх ціннісно-моральною значущістю;
– розкрити правозастосовне значення основних морально-оцінкових підходів.
Об’єкт дослідження – розсуд уповноважених суб’єктів у процесі за¬стосування правових норм.
Предмет дослідження – теоретико-правові особливості вироблення моральних оцінок у правозастосовній (насамперед судовій) практиці.
Методи дослідження. Для вирішення наведених вище завдань ви¬користано систему філософських, загальнонаукових і спеціально-юридичних методів. Так, застосування загальнофілософського діалектичного методу дало змогу розкрити суб’єктивно-об’єктивну природу моральних цінностей і оці¬нок, виявити єдність історичного і логічного у розвитку концепцій спів¬від¬ношення моралі і права (підрозділи 1.1, 1.2).
Загальнонауковий порівняльний метод зокрема слугував для з’ясування співвідношення підстав морального оцінювання та підстав правозастосовного розсуду (підрозділ 2.1), виявлення спільних і відмінних рис у доктринальних інтерпретаціях критеріїв, підстав та еталонів морального оцінювання (під¬розділ 2.3). Уточнення поняттєво-категоріального апарату дослідження і вдосконалення існуючих класифікацій морально-оцінкових понять потре¬бу¬вало використання формально-логічних методів індукції, дедукції, аналізу, синтезу (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3), прийомів типізації й класифікації (під¬роз¬діли 1.3, 2.1). За допомогою системно-структурного та функціонального методів визначено місце моралі в системі засобів соціального регулювання (підрозділ 1.2), встановлено зв’язки між елементами механізму правоза¬сто¬совного морального оцінювання, розкрито їх роль і значення у його функ¬ціонуванні (підрозділи 2.3, 2.4). Для оцінки практичної значущості концептуальних співвідношень права і моралі, опису дії механізму морального оцінювання, обґрунтування доцільності використання окремих підходів до морального оцінювання в юридичній практиці застосовано метод мислин¬нє¬во¬го моделювання (підрозділи 1.2, 3.1, 3.2, 3.4).
Спеціально-юридичні методи контент-аналізу правових актів, тлума¬чення правових норм, узагальнення юридичної практики та порівняльно-пра¬вовий метод стали засобами виявлення особливостей морального оціню¬вання окремих об’єктів та аналізу специфіки морально-оцінкових підходів у правозастосовній практиці (підрозділ 3.1, 3.2, 3.4).
Емпіричну базу дослідження становлять чинне законодавство Укра¬їни, постанови Пленуму Верховного Суду України (1991–2010 р.), листи та постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду ци¬вільних і кримінальних справ, рішення вітчизняних судів різних інстанцій (усього проаналізовано 100 таких рішень), акти Національної комісії Укра¬їни з захисту суспільної моралі, звіти та рішення Антимонопольного коміте¬ту України, практика Європейського суду з прав людини.
Наукова новизна одержаних результатів дисертації зумовлюється тим, що це перше в українському правознавстві комплексне дослідження загальнотеоретичних аспектів формування індивідуальних моральних оці¬нок, здійснюваного у правозастосовній розсудовій діяльності.
За підсумками дисертаційної роботи отримано низку положень, які містять елементи наукової новизни. А саме:
уперше:
– розроблено типологію морально-оцінкових понять за природою закріплених у них оцінок: а) ті, що вимагають власне морального оціню¬вання; б) ті, що зумовлюють і моральне оцінювання, і оцінювання іншого ви¬ду; в) ті, що не вимагають морального оцінювання; г) ті, що можуть зумов¬лювати необхідність морального оцінювання за певних умов;
– розкрито правозастосовне значення кожного з основних підходів до морального оцінювання (консеквенціалістського й деонтологічного). Пер¬ший підхід дозволяє зокрема збалансувати приватні й публічні інтереси, оці¬нити домірність застосування обмежень прав людини і правових юридичних санкцій; другий уможливлює виявлення порушень безумовних морально- заборон;
– виявлено основні чинники, від яких залежить якість моральної оцін¬ки в правозастосовній діяльності. Остання зумовлюється правильністю вико¬нання пізнавальних операцій з виявлення потреб та інтересів, які підлягають урахуванню в конкретній ситуації; визначення критеріїв морального оціню¬вання; вибору його еталону; встановлення характеру та рівня значущості об’єкта оцінювання з погляду суспільної моралі;
– виокремлено базові різновиди об’єктів правозастосовного мораль¬ного оцінювання, до яких віднесено: а) особистість; б) вчинок (діяння) та його окремі складові; в) поведінку людини або групи людей; г) явища, що впливають на моральну оцінку вчинку; ґ) інші явища, правозастосовне оці¬нювання яких зумовлене моральною оцінкою певного вчинку (об’єкти опо¬середкованого морального оцінювання);
– на основі аналізу правозастосовної практики запропоновано цін¬нісну ієрархію мотивів протиправної поведінки за їх моральною значущістю: 1) мотиви, що сформувались під впливом морально негативних дій потер¬пі¬лої особи; 2) мотиви особистої неприязні; 3) корисливі мотиви; 4) хуліган¬ські мотиви; 5) мотиви помсти;
– обґрунтовано належність морально-оцінкових підходів, що переваж¬но використовуються у практиці Верховного Суду України, до «моти¬ва¬ційного консеквенціалізму» як підходу, згідно з яким моральну оцінку вчин¬ку (діяння) визначає насамперед значущість його наслідків, а враху¬вання йо¬го мотивів дозволяє диференціювати юридичну відповідальність;
удосконалено:
– визначення поняття моралі, з позиції якої має здійснюватись мо¬ральне оцінювання у правозастосовній діяльності;
– модель морального оцінювання у правозастосовній діяльності на основі з’ясування структури такого оцінювання та функціональної харак¬те¬ристики її елементів;
– положення про функціональний зв’язок між чинниками-детермінан¬тами, що впливають на моральне оцінювання у правозастосуванні, і оцін¬ко¬вим еталоном;
– класифікацію чинників, що впливають на моральне оцінювання у правозастосуванні, за характером зв’язку із морально-оцінювальною діяльністю;
– структуру моральної свідомості правозастосовця як основного суб’¬єктивного морально-оцінкового чинника;
– розуміння правозастосовних відмінностей між оцінюванням особис¬тості й врахуванням особи;
набули подальшого розвитку:
– дефініції понять морального оцінювання у правозастосовній діяль¬ності й моральної оцінки у правозастосовній діяльності;
– визначення поняття «юридико-нормативні підстави морального оці¬нювання у правозастосовній діяльності»;
– дефініція поняття механізму морального оцінювання у правоза¬стосовній діяльності;
– розуміння морально-оцінкових критеріїв у правозастосуванні;
– диференціація підстав морального оцінювання у правозастосовній діяльності на нормативні і фактичні (індивідуальні);
– розрізнення активного й пасивного впливу громадської думки на моральне оцінювання у правозастосовній діяльності.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки, отримані в результаті дослідження, можуть бути використані:
у науково-дослідній сфері – для подальшого вивчення загально¬тео¬ретичних і галузевих аспектів морального оцінювання;
у правозастосовній діяльності – для оптимізації процесу застосування норм із морально-оцінковими поняттями; для узагальнення вищими судо¬ви¬ми інстанціями практики застосування судами України морально-оцінкових норм чи використання інших морально-релевантних положень законо¬дав¬ства, для розроблення рекомендацій щодо вирішення проблемних питань, пов’язаних із моральним оцінюванням у правозастосуванні;
у законотворчості – для вдосконалення формулювань законодавчих положень, які містять морально-оцінкові поняття;
у навчальному процесі – під час викладання курсів «Теорія держави і права», «Філософія права», а також галузевих юридичних дисциплін.
Особистий внесок здобувача. Положення, що виносяться на захист, сформульовані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота виконана й обговорена на кафедрі теорії та історії держави і права Львівського дер¬жавного університету внутрішніх справ.
Основні положення дослідження оприлюднено на восьми міжнарод¬них, чотирьох всеукраїнських наукових конференціях і круглих столах: Між¬народній студентсько-аспірантській конференції «Правова система, грома¬дян¬ське суспільство та держава» (м. Львів, 24–26 квітня 2009 р.); Третій звітній всеукраїнській науковій конференції ад’юнктів, аспірантів та здобувачів «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (м. Львів, 28 вересня 2009 р.); Міжнародному круглому столі «Ант¬ропологія права: філософський та юридичний виміри» (м. Львів, 4–5 грудня 2009 р.); Всеукраїнському круглому столі «Проблеми державотворення та правотворення в Україні» (м. Львів, 5 березня 2010 р.); IX Міжнародній сту¬дентсько-аспірантській науковій конференції «Актуальні проблеми прав лю¬дини, держави та правової системи» (м. Львів, 14–15 травня 2010 р.); Міжнародній щорічній науковій конференції молодих вчених, аспірантів і студентів, присвяченій пам’яті П. О. Недбайла, О. В. Сурілова, В. В. Ко¬пєйчикова «Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави» (м. Одеса, 26–27 листопада 2010 р.); Міжнародному круглому столі «Антропологія права: філософський та юридичний виміри» (м. Львів, 3–5 грудня 2010 р.); ІІ Всеукраїнському круглому столі «Державотворення та правотворення в Україні крізь призму дотримання прав людини: ретро¬спектива, сучасні проблеми та наукове прогнозування» (м. Львів, 10 грудня 2010 р.); X Міжнародній студентсько-аспірантській конференції «Правова система, громадянське суспільство та держава» (м. Львів, 6–8 травня 2011 р.); Всеукраїнській конференції науковців та практиків «Теоретико-практичні механізми розбудови правової держави» (м. Львів, 23–24 вересня 2011 р.); Всеукраїнській науковій конференції ад’юнктів, аспірантів та здобувачів «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (м. Львів, 30 вересня 2011 р.); Міжнародному круглому столі «Антропологія права: філософський та юридичний виміри» (м. Львів, 9–10 грудня 2011 р.). Тези та матеріали доповідей, виголошені на перелічених науково-практичних заходах, опубліковано.
Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи викладено у дев’ятнадцяти публікаціях, із них шість опубліковано у фахових виданнях України, одна – в іноземному науковому журналі, дванадцять – у збірниках тез доповідей на науково-практичних конференціях, семінарах і засіданнях круглих столів.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять одинадцять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 229 сторінок, із них 175 сторінок – основний текст. Список використаних джерел налічує 549 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що виявляються в комплексному дослідженні моральних оцінок як результатів правозастосовного розсудово-морального оцінювання. До основних висновків дослідження належать такі:
1. Встановлено, що моральне оцінювання у правозастосовній діяль¬ності – це процес установлення відповідності/невідповідності між поло¬жен¬нями правових норм, в яких міститься вказівка на моральну значущість пев¬них явищ, і реальною моральною значущістю цих явищ у конкретних су¬спільних відносинах. Вона виражається у домінуючих у суспільстві деонтич¬них уявленнях і поведінкових зразках.
Моральні оцінки представлені і на нормативному, і на індивіду¬аль¬ному (зокрема правозастосовному) рівнях правового регулювання. Моральна оцінка у правозастосовній діяльності – це закріплене в правозастосовному акті судження про відповідність/невідповідність між положеннями правових норм, що містять вказівку на моральну значущість певного виду явищ, з одного боку, і їх моральною значущістю у конкретних суспільних відно¬си¬нах, з іншого.
Індивідуальні моральні оцінки, закріплені в актах правозастосування, за змістом і характером (природою) оцінювання належать до моральних, які водночас наділені й формально-юридичною обов’язковістю для персоні¬фіко-ваних учасників правовідносин. З огляду на це такі оцінки можуть бути наз¬вані морально-правовими.
2. Вказано, що поняття моралі, з позиції якої повинно здійснюватись правозастосовне оцінювання, можна визначити як соціонормативні вимоги, спрямовані на охорону суспільно значущих благ (суспільна мораль) та вті¬лені у поведінкових зразках і звичаєвих формах соціальної поведінки людей та їх спільнот (тобто у суспільній моральності). Вимоги суспільної моралі, які висуваються до учасників правовідносин, характеризуються такими озна¬ками: публічна значущість (загальнообов’язковість); об’єктивована форма вираження (звичаї, поведінкові зразки); реальність, фактична здійсненність у повсякденній практиці.
3. З’ясовано, що структуру правозастосовного морального оцінювання утворюють його суб’єкт, об’єкт, предмет, критерії та еталони.
Окрім цих елементів, правозастосовне моральне оцінювання зумов¬лю¬ється його підставами й чинниками, що впливають на вибір та/або форму¬вання еталонів оцінювання.
Підстави правозастосовного морального оцінювання поділяються на юридико-нормативні (матеріально-правові та процесуально-правові) і фак¬тичні (індивідуальні). Фактичними (індивідуальними) підставами правоза¬стосовного морального оцінювання виступають конкретні обставини, наді¬лені і юридичною значущістю, і значущістю моральною, з огляду на домі¬нуючі в суспільстві деонтичні уявлення.
Юридико-нормативними підставами є норми та інші положення законодавства, на яких ґрунтується право чи обов’язок суб’єкта правоза¬сто-сування здійснити моральне оцінювання певних суспільних явищ (морально-релевантні положення законодавства). Відповідно до особливостей форми вираження в тексті нормативно-правового акта морально-релевантні поло¬ження законодавства можуть: а) слугувати морально-ціннісним орієнтиром у сферах правореалізації, правозастосування та правоінтерпретації (морально-правові декларації); б) бути загальними засадами правового регулювання (морально-правові принципи); в) виступати власне нормами законодавства (морально-правові норми). У механізмі правового регулювання морально-ре¬левантні положення законодавства виконують функції визначення способів здійснення правореалізаційної, правозастосовної та правоінтерпретаційної діяльності; закріплення меж її здійснення; встановлення підстав засто¬су¬вання юридичних санкцій та заохочень.
Суб’єктами правозастосовного морального оцінювання виступають посадові особи чи органи публічної влади, уповноважені на застосування правових норм. Об’єктом такого оцінювання слугують явища чи процеси, які підлягають моральній оцінці, а його предметом – моральна значущість об’єк¬та, яка встановлюється в процесі морального оцінювання.
Морально-оцінкові критерії у правозастосуванні – це морально зна¬чущі елементи та/або властивості об’єкта оцінювання чи його складових, на основі яких здійснюється вибір морально-оцінкового еталону та/або форму¬ється такий еталон.
Морально-оцінковим еталоном слугує нормативна модель об’єкта оці-нювання, що формується на основі деонтичних уявлень, поширених у від-повідній сфері суспільної свідомості
Чинники, що впливають на правозастосовне моральне оцінювання, за характером зв’язку із морально-оцінювальною діяльністю можна класифі¬ку¬вати на необхідні та випадкові. Крім того, виокремлюються й такі чинники, які є джерелом інформації про морально-оцінкові еталони (детермінанти мо¬рального оцінювання), і ті, що таку інформацію не містять (фонові чинники). Основний суб’єктивний чинник правозастосовного морального оцінювання – моральна свідомість правозастосовця – містить не лише його моральні уста¬новки та ціннісні орієнтації, а й моральні переконання, а також інформацію про оцінкові еталони.
Слід розрізняти активний і пасивний вплив громадської думки на моральне оцінювання у правозастосуванні. Перший виникає тоді, коли домі¬нуючий у всьому суспільстві чи в певній суспільній групі погляд на мораль¬но значущу проблему стає визначальним у виборі правозастосовцем варіанта рішення; другий – коли громадська думка постає лише джерелом морально-оцінкових еталонів, вибір між якими визначається іншими чинниками.
4. Акцентовано, що обов’язковим елементом морально-релевантних положень законодавства є морально-оцінкові поняття, які можна класи¬фі¬кувати за природою закріплених у них оцінок на: а) ті, що містять лише моральні оцінки і зумовлюють необхідність власне морального оцінювання; б) ті, що містять і моральні, і інші види оцінок (психологічні, економічні тощо); в) ті, що внаслідок юридико-нормативної формалізації не вимагають морального оцінювання; г) ті, що не належать до сфери моралі, однак можуть зумовлювати необхідність морального оцінювання.
5. Визначено, що механізм правозастосовного морального оцінювання утворює взаємодія складових моральної свідомості правозастосовця, яка відбувається під впливом чинників суб’єктивного, суб’єктивно-об’єктивного та об’єктивного характеру в процесі вироблення ним індивідуальної мораль¬ної оцінки певного юридичного факту. Елементи цього механізму можуть визначати правозастосовну моральну оцінку і окремо, і у взаємодії з іншими елементами. Так, об’єкт оцінювання порівнюється із оцінковим еталоном і водночас задає структуру останнього та визначає критерії оцінки. Оцінковий еталон обирається правозастосовцем під впливом детермінуючих і фонових чинників, однак може бути заданий і матеріально-змістовно (об’єктом оці¬нювання) та/або формально-юридично (нормативною підставою морального оцінювання).
6. Відзначено, що якість правозастосовної моральної оцінки залежить насамперед від правильності виконання таких пізнавальних операцій:
– виявлення суспільно значущих потреб та інтересів, які підлягають урахуванню в конкретній ситуації;
– визначення критеріїв морального оцінювання;
– вибір еталону такого оцінювання;
– встановлення характеру та рівня значущості об’єкта оцінювання з погляду суспільної моралі.
Найбільш важливою операцією є вибір еталону морального оціню¬вання, який має конструюватись із урахуванням зокрема морально значущих властивостей об’єкта оцінювання (критеріїв морального оцінювання); при¬ро¬ди морально-оцінкового поняття, використаного в правовій нормі, яка ви¬ступає підставою морального оцінювання; змісту, мети і конкретизації зга¬даної норми.
7. Вказано, що різноманіття закріплених у законодавстві об’єктів мо-рального оцінювання можна об’єднати у кілька базових різновидів. Це: а) людська особистість; б) вчинок (діяння) у цілому та його окремі складові (мотив, мета, а також дії та/або бездіяльність людини чи групи людей у кон-кретній ситуації); в) поведінка людини або групи людей як сукупність вчин¬ків, учинюваних упродовж порівняно тривалого часу; г) явища, які впли¬вають на моральну оцінку вчинку (зовнішні обставини й наслідки вчинку); ґ) інші явища, правозастосовне оцінювання яких зумовлене моральною оцін¬кою певного вчинку (об’єкти опосередкованого морального оцінювання). При цьому первинними об’єктами правозастосовного морального оціню¬ван¬ня є людська особистість і вчинок, що відображено у поділі системи мораль¬ної регуляції на підсистеми так званої моралі особистісного вдосконалення й моралі суспільної.
8. Наголошено, що правозастосовні відмінності між урахуванням осо-бистості й урахуванням особи ґрунтується на тому, що «особистість» є су-купністю індивідуальних морально-психологічних особливостей людини та її соціально-правових ролей, які узагальнено позначаються терміном «осо¬ба». У вітчизняному законодавстві та правозастосовній практиці у багатьох випадках обидва об’єкти морального оцінювання відображаються в понят¬тєво-термінологічному аспекті неточно. Зокрема терміном «врахування осо¬би» позначаються: 1) суто формальне врахування сукупності юридично зна¬чущих соціальних функцій людини (її соціально-правових ролей, соціально-правового статусу) без огляду на її індивідуальні морально-психологічні та інші характеристики; 2) урахування і соціально-правових ролей людини, і її індивідуальних морально-психологічних особливостей; 3) урахування харак¬теру й міри фактичної реалізації людиною її соціально-правового статусу, оцінка або врахування впливів, що здійснюються на неї іншими особами. Усі зазначені випадки «врахування особи» стосуються морального оцінювання. Однак у першому і третьому випадках йдеться про обставини, врахування яких лише впливає на моральну оцінку, у другому ж – виникає власне мо¬ральне оцінювання особистості, встановлюється позитивна чи негативна зна¬чущість її моральних якостей.
9. Узагальнення правових позицій вітчизняних судів та Європейсь¬ко¬го суду з прав людини щодо оцінювання мотивів протиправного вчинку доз¬воляє запропонувати ієрархію останніх за їх морально-ціннісною значу¬щістю: 1) мотиви, що сформувались під впливом морально-осуджуваних дій потерпілої особи; 2) мотиви, стосовно яких можна припустити вплив певних морально-осуджуваних дій потерпілої особи на їх формування (мотиви особистої неприязні); 3) мотиви, що ґрунтуються на певному матеріальному інтересі (корисливі мотиви); 4) мотиви, які характеризуються відсутністю будь-якої очевидної необхідності, що могла би їх пояснити (хуліганські мо¬тиви); 5) мотиви, що сформувались під впливом морально-схвалюваних дій потерпілої особи (помста).
10. Встановлено, що у правозастосовній (зокрема судовій) практиці України та ЄСПЛ переважає підхід, згідно з яким моральну оцінку вчинку (діяння) визначає переважно значущість наслідків поведінки (консеквен¬ціа¬лізм). Утім, у діяльності правозастосовців певною мірою присутній також і відмінний – деонтологічний – підхід, згідно з яким такі наслідки, хоч і враховуються, однак не мають вирішальне значення. Найперше це зумов¬лено «деонтологічними» положеннями законодавства (безумовні заборони у сфері прав людини; формальні склади правопорушень та ін.).
Спільною рисою деонтологізму й консеквенціалізму є віднесення до кола наслідків поведінки, значущих для морального оцінювання вчинку, тих із них, які особа повинна і могла передбачити. Головною ж відмінністю між обома підходами є розрізнення прямих і непрямих наслідків вчинку та на¬дання їм різної моральної значущості. Правозастосовне значення цих підхо¬дів у тому, що консеквенціалізм дозволяє зокрема збалансувати задіяні в справі приватні й публічні інтереси, оцінити домірність обмежень прав лю¬дини, визначити відповідність юридичних санкцій протиправній поведінці особи. Деонтологічний же підхід у правозастосуванні опосередковує вияв¬лення порушень безумовних морально-правових заборон.
З огляду на обмежений обсяг дисертації окремі аспекти вироблення правозастосовних моральних оцінок залишились за її межами. З ураху¬ванням цього подальша розробка означеної проблематики вимагає, зокрема, дослідження взаємозв’язків, з одного боку, морально-психологічних якостей та соціального статусу правозастосовців і здійснюваного ними морального оцінювання, з іншого; вивчення особливостей застосування морально-оцін¬кових понять залежно від ступеня їх законодавчої формалізації; аналізу спе¬цифіки моральних оцінок у правотлумачній діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аболіна Т. Г. Моральнісна культура в контексті соціокультурної динаміки (філософсько-етичний аналіз) : автореф. дис. … д-ра філос. наук : 09.00.07 / Т. Г. Аболіна. – К., 1999. – 36 с.
2. Абросимова О. К. Взаимодействие права и морали в современном российском обществе : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.01 / Ольга Константиновна Абросимова. – Саратов, 2001. – 192 с.
3. Александров Д. В. Категорія «інтерес» як об’єкт протосоціологічної та соціологічної рефлексії : автореф. дис. … канд. соціол. наук : 22.00.01 / Д. В. Александров. – К., 2009. – 16 с.
4. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 т. / Сергей Сергеевич Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1982. – Т. 2. – 360 с.
5. Алексеев С. С. Социальная ценность права в советском обществе / Сергей Сергеевич Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1971. – 223 с.
6. Альчук М. П. Фіілософія права Богдана Кістяківського /Марія Павлівна Альчук. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 300 с.
7. Анисимов С. Ф. Мораль и поведение / Сергей Федорович Анисимов. – М. : Мысль, 1979. – 142 с.
8. Анненков А. И. Представления о реально должном в профессиональной журналистской морали (На основе анализа публикаций современных общероссийских изданий) : дис. … канд. филол. наук : 10.01.10 / Анненков Арсений Игоревич. – М., 2004. – 182 с.
9. Антонюк О. І., Коряк В. В. Основні напрями посилення правової охорони інтересів «слабшої» сторони у цивільних правовідносинах / О. І. Антонюк, В. В. Коряк // Економіка та право. – 2007. – № 1. – С. 98–103.
10. Антропов В. Г. Правоприменительное усмотрение: понятие и формирование, логико-семантический аспект : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Антропов Валерий Геннадьевич. – Волгоград, 1995. – 180 с.
11. Апресян Р. Г. Понятие общественной морали (опыт концептуализации) / Р. Г. Апресян // Вопросы философии. – 2006. – № 5. – С. 3–17.
12. Апресян Р. Г. Понятие общественной морали. Послесловие к дискуссии [Електронний ресурс] / Р. Г. Апресян. – Режим доступу : http://iph.ras.ru/uplfile//ethics/RC/ed/f/soc_eth/OM_poslesl.html
13. Арапиди С. Г. Назначение наказания при наличии смягчающих обстоятельств: законодательная регламентация и проблема индивидуализации : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 /Арапиди Савелий Георгиевич. – М., 2005. – 173 с.
14. Артемьева О. В. У истоков современной этики добродетели / О. В. Артемьева // Этическая мысль. – М. : ИФ РАН, 2005. – Вып. 6. – С. 163–181.
15. Архангельский Л. М. Структура морали и система структурных категорий этике // Актуальные проблемы марксистской этики : сб. статей / общая ред. проф. Д. Г. Бандзеладзе. – Тбилиси : Изд-во Тбилис. ун-та, 1967. – С. 446–463.
16. Афонін Е. А., Мартинов А. Ю. Соцієтально-психологічний чинник трансформації і соцієтальна структура кризового суспільства / Е. А. Афонін, А. Ю. Мартинов // Соціальна психологія. – 2007. – № 1. – С. 3–11.
17. Бабенко А. Н. Правовые ценности и освоение их личностью : дис. …
д-ра юрид. наук : 12.00.01 / Андрей Николаевич Бабенко. – М., 2002. – 395 с.
18. Бакиров В. С. Ценностное сознание и активизация человеческого фактора / Виль Савбанович Бакиров. – Харьков : Вища шк., 1988. – 147 с.
19. Бакурадзе О. М. Истина и ценность / О. М. Бакурадзе // Вопросы философии. – 1966. – № 7. – С. 45–48.
20. Бакштановский В. И., Согомонов Ю. В. Моральный феномен: от элементарного нравственного порядка к сложной нормативно-ценностной системе [Текст] / Бакштановский В. И., Согомонов Ю. В. // Этическая мысль / отв. ред. А. А. Гусейнов. – М. : ИФ РАН, 2008. – Вып. 8. – С. 21– 41.
21. Бакштановский В. И., Согомонов Ю. В. Этос среднего класса: нормативная модель и отечественные реалии / Владимир Иосифович Бакштановский, Юрий Ваганович Согомонов ; под ред. Г. С. Батыгина и Н. Н. Карнаухова. – Тюмень : Центр прикладной этики ; НИИ прикладной этики ТюмГНГУ, 2000. – 272 с.
22. Бандура О. О. Єдність цінностей та істини в праві : монографія / Олег Олександрович Бандура. – К. : НАВС України, 2000. – 200 с.
23. Бару М. И. Оценочные понятия в трудовом законодательстве / М. И. Бару // Советское государство и право. – 1970. – № 7. – С. 104–108.
24. Баумейстер А. О. Філософія права / Андрій Олегович Баумейстер. – Вінниця : О. Власюк, 2007. – 224 с.
25. Бачинин В. А. Синергетическая методология и социология права / В. А. Бачинин // Методология гуманитарного знания в перспективе ХХІ века : к 80-летию профессора Моисея Самойловича Кагана : матер. Междунар. науч. конф. (г. Санкт-Петербург, 18 мая 2001 г.). Сер. «Symposium».– СПб. : Изд-во С.-Петерб. филос. общества, 2001. – Вып. 12. – С. 15–20.
26. Беляева Е. В. Индивидуальный и коллективный субъекты морали в эпоху глобализации / Е. В. Беляева // Філософія. Культура. Життя : міжвузів. зб. наук. пр. – Дніпропетровськ : Дніпропетров. держ. фінанс. акад., 2009. – Вип. 33. – С. 4–11.
27. Беляева Е. В. Метаморфозы нравственности: динамика исторических систем нравственности / Елена Валериевна Беляева. – Минск : Экономпресс, 2007. – 464 с.
28. Берестова І. Е. Індивідуальне піднормативне регулювання оціночних понять у цивільному законодавстві / І. Е. Берестова, О. В. Веренкіотова // Юридична Україна. – 2008. – № 10. – С. 38–42.
29. Бернюков А. М. Юридична герменевтика як методологія здійснення правосуддя (філософсько-теоретичний аналіз) : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.12 / А. М. Бернюков. – Львів, 2008. – 16 с.
30. Бетанели Н. Н. Влияние общественного мнения на систему социальных норм права: социологический аспект : дис. … канд. социол. наук : 22.00.01 / Бетанели Нино Нугзаровна. – М., 2002. – 148 с.
31. Бігун В. С. Людина в праві. Правове людинорозуміння як філософсько-правова проблема / В. С. Бігун // Проблеми філософії права. – 2003. – Т. 1. – С. 126–128.
32. Бікс Б. Теорія природного права / Б. Бікс // Філософія права / за ред. Джоела Фейнберга, Джулса Колмена ; пер. з англ. П. Таращук. – К. : Основи, 2007. – С. 20–36.
33. Біленко В. А. Оціночні поняття: юридико-лексикографічні проблеми мовленнєвої компетентності в адміністративно-деліктній сфері [Електронний ресурс] / В. А. Біленко // Форум права. – 2012. – № 2. – С. 59–66. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-2/12bvaadc.pdf.
34. Блюмкин В. А. О категориях ценности и оценки (рецензия на монографию «Цінність і оцінка» В. О. Василенко) / В. А. Блюмкин // Вопросы философии. – 1966. – № 8. – С. 150–152.
35. Блюмкин В. А. О нравственной деятельности / Владимир Анатольевич Блюмкин. – М. : Знание, 1977. – 64 с.
36. Богуславская К. Ю. Взаимодействие норм права и норм морали в правовом регулировании трудовых отношений : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.05 / К. Ю. Богуславская. – Барнаул, 2006. – 174 с.
37. Боровский М. И. О критерии нравственности / Михаил Иванович Боровский. – Минск : Наука и техника, 1970. – 168 с.
38. Бочаров Д. О. Метафори «свідомість – це дзеркало» і «розуміння – це бачення» в юридичній гносеології / Д. О. Бочаров // Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи) : статті учасн. Міжнар. «круглого столу» (м. Львів, 3–5 грудня 2010 р.). – Львів : Галицький друкар, 2010. – С. 73–84.
39. Братасюк М. Г. Право як втілення метасоціальної та соціокультурної сутності людини // М. Г. Братасюк // Гуманістичний вимір у праві. Актуальні проблеми правознавства : наук. зб. ЮІ ТАНГ. – Тернопіль, 2001. – С. 6–12.
40. Бродецький О. Є. Ірраціональне в теоретичному знанні: антропологічно-ціннісні параметри та гуманітарно-методологічні потенції : автореф. дис. … канд. філос. наук : 09.00.09 / О. Є. Бродецький. – Чернівці, 2007. – 20 с.
41. Бродський А. И. Идеология и мораль [Електронний ресурс] / А. И. Бродский // Философский век : альманах. – М. : ИФ РАН, 2000. – Вып. 1. – С. 239–240. – Режим доступу : http://ethicscenter.ru/biblio/brodsk.pdf
42. Брожик В. Марксистская теория оценки / Брожик Владимир. – М. : Прогресс,1982. – 261 с.
43. Брянцев И. И. Влияние общественного мнения на управленческую деятельность органов исполнительной власти : дис. … канд. социол. наук : 22.00.08 / Иван Иванович Брянцев. – Саратов, 2003. – 207 с.
44. Букреев В. И. Этика права: от истоков этики и права к мировоззрению : учебное пособие / В. И. Букреев, И. Н. Римская. – М. : Юрайт, 1999. – 336 с.
45. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 р. № 2456-VI // Відом. Верх. Ради України. – 2010. – № 50-51. – Ст. 572.
46. Ваймар Р. Основы «единства» материального обоснования права в естественно-правовом мышлении и позитивизме / Р. Ваймар ; пер.і рефер. В. А. Четвернин // Право ХХ века: идеи и ценности : сб. обзоров и рефератов / РАН ИНИОН. Центр социал. науч.-информ. исслед. Отд. политологии и правоведения ; отв. ред. Ю. С. Пивоваров. – М., 2001. – С. 237–240.
47. Ваколюк А. А. За какие грехи поплатился «Лазолван»? [Електронний ресурс] / А. А. Ваколюк – Режим доступу : http://www.sostav.ua/news/ 2010/03/17/12/30208.
48. Валеев Д. Ж. Императивность морального сознания / Д. Ж. Валеев // Структура морали. Ученые записки УРГУ. Сер. философ. – 1970. – № 110, вып. 2. – С. 3–22.
49. Вальверде К. Философская антропология / Карлос Вальверде. – М. : Христиан. Россия, 2000. – 412 с.
50. Варій М. Й. Загальна психологія : навчальний посібник / Мирон Йосипович Варій. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Центр учб. л-ри, 2007. – 968 с.
51. Василяка Д. К. Застосування оціночних понять та термінів у кримінальному процесі України : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Д. К. Василяка. – Запоріжжя, 2011. – 20 с.
52. Вахрин В. Г. Учение Вл. Соловьева о праве и государстве : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Вахрин Владимир Гельевич. – СПб., 2006. – 176 с.
53. Вегас Х. М. Основы христианской этики / Хосе Марія Вегас. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та ; Изд-во Рус. христиан. гуманит. акад., 2007. –171 с.
54. Вегас Х. М. Ценности и воспитание. Критика нравственного релятивизма / Хосе Мария Вегас. – СПб. : Изд-во С-Петерб. ун-та ; Изд-во Рус. христиан. гуманит. акад., 2007. – 225 с.
55. Ведяхина К. В. Основные нравственно-этические и социально-политические принципы российского права : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Клара Владимировна Ведяхина. – Волгоград, 2001. – 255 с.
56. Винославська О. В. Вплив етичної стратегії організації на етичну поведінку менеджерів / Винославська В. О. // Вісн. НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2010. – Вип. 2. – С. 83–87.
57. Вирок Апеляційного суду міста Києва від 11 лютого 2008 р. у справі № 1-9/2008 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/4510126.
58. Вирок Волочиського районного суду Хмельницької області від 3 липня 2009 р. у справі № 1-110/2009 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/ Review/4106723.
59. Вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 2 квітня 2009 р. у справі № 1-24/09 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/3412642.
60. Вирок Личаківського районного суду міста Львова від 21 травня 2009 р. у справі № 1-304/09 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/4383347.
61. Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 лютого 2007 р. у справі № 1-233/2007 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/ Review/740728.
62. Вирок Печерського районного суду міста Києва від 10 січня 2008 р. у справі № 1-64/08 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/1293621.
63. Висханова П. Г. Влияние общественного мнения на деятельность органов государственного и муниципального управления в субъекте Федерации : дис. … канд. социол. наук : 22.00.08 / Полла Гаибовна Висханова. – М., 2005. – 171 с.
64. Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 р. [Електрониий ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/995_118.
65. Власенко Н. А., Назаренко Т. Н. Неопределенность в праве: понятие и формы / Н. А. Власенко, Т. Н. Назаренко // Государство и право. – 2007. – № 6. – С. 5–12.
66. Волков Б. С. Мотивы преступлений (уголовно-правовое и социально-психологическое исследование) / Борис Степанович Волков. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1982. – 150 с.
67. Воронцов Б. Н. Разумные потребности личности: сущность, критерий, пути формирования / Борис Николаевич Воронцов. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1990. – 189 с.
68. Габермас Ю. Залучення іншого: студії з політичної теорії / Юрген Габермас. – Львів : Астролябія, 2006. – 416 с.
69. Гараніна Г. Г. Соціальна трансформація та зміна ціннісних орієнтацій / Г. Г. Гараніна // Соціальна психологія. – 2009. – № 1. – С. 54–59.
70. Герт Б. Рациональное и иррациональное в поведении человека / Б. Герт // Мораль и рациональность / Р. Г. Апресян, Б. Герт, А. Гроарк та ін. – М., 1995. – С. 159–179.
71. Гетьман-П’ятковська І. А. Право та мораль: теоретико-правові проблеми співвідношення та взаємодії : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / І. А. Гетьман-П’ятковська. – К., 2007. – 20 с.
72. Гіда Є. О. Деонтологічні засади діяльності міліції України у сфері правопорядку : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.01 / Є. О. Гіда. – К., 2012. – 36 с.
73. Гільдебранд Дітріх фон. Етика / Дітріх фон Гільдебранд. – Львів : Вид-во Укр. Катол. Ун-ту, 2002. – 445 с.
74. Головаха Е. Феномен «аморального большинства» в постсоветском обществе: трансформация массовых представлений о нормах социального поведения в Украине / Е. Головаха // Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены. – 2002. – № 6. – С. 20–22.
75. Горбунова Л. В. Обстоятельства, отягощающие наказание, по уголовному законодательству России и зарубежных стран : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Лариса Вячеславовна Горбунова. – Казань, 2003. – 222 с.
76. Горобець К. В. Ієрархія цінностей права / К. В. Горобець // Вісн. Акад. адвокатури України. – 2012. – № 2 (24). – С. 75–81.
77. Горшков М. К. Общественное мнение: история и современность / Горшков Михаил Константинович. – М. : Политиздат, 1988. – 383 с.
78. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р № 436-IV // Відом. Верх. Ради України. – 2003. – № 18, № 19/20, 21/22. – Ст. 144.
79. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. № 1798-ХII // Відом. Верх. Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
80. Гребеньков Г. В. О сущностном и атрибутивном измерениях права [Текст] / Гребеньков Г. В. // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2011. – № 3 (46). – С. 3–16.
81. Грицак О. В. Моральні засади суспільства як оціночна категорія українського цивільного права / Грицак О. В. // Адвокат. – 2010. – № 3 (114). – С. 39–43.
82. Грищук В. К. Філософсько-правове розуміння відповідальності людини : монографія / Віктор Климович Грищук. – Хмельницький : Хмельницький університет управління та права, 2012. – 736 с.
83. Грищук О. В. Людська гідність у праві: філософські проблеми / Оксана Вікторівна Грищук. – К. : Атіка, 2007. – 431 с.
84. Грузов Ю. В. Взаимодействие права и морали социальном регулировании : дис. … канд. юрид. наук : 09.00.11 / Грузов Юрий Владимирович. – Иваново, 2005. – 204 с.
85. Гудима Д. А. Права людини: антрополого-методологічні засади дослідження / Гудима Дмитро Анатолійович. – Львів : Край, 2009. – 292 с.
86. Гудима Д. А. Правові обмеження свободи людини з метою охорони моралі: міжнародний і вітчизняний досвід / Д. А. Гудима // Закон України «Про захист суспільної моралі» : можливості вдосконалення / П. М. Рабінович, Д. А. Гудима, С. П. Добрянський та ін. – Львів : Малий вид. центр юрид. ф-ту ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – С. 24–45.
87. Гуртієва Л. М. Етичні основи діяльності слідчого : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Л. М. Гуртієва. – Одеса, 2008. – 20 с.
88. Гусейнов А. А. Краткая история этики [Електронний ресурс] / А. А. Гусейнов, Г. Иррлитц. – М. : Мысль, 1987. – 589 с. – Режим доступу :http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/Gus_Etika/_Index.php
89. Гусейнов А. А. Понятие морали / А. А. Гусейнов // Этическая мысль. – М. : ИФ РАН, 2003. – Вып. 4. – С. 3–12.
90. Гусейнов А. А. Социальная природа нравственности [Електронний ресурс] / Абдусалам Абдулкеримович Гусейнов. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1974. – 156 с.
91. Гусейнов А. А. Цели и ценности: как возможен моральный поступок? / А. А. Гусейнов // Этическая мысль. – М. : ИФ РАН, 2002. – Вып. 3. – С. 3–37.
92. Гьофнер Йозеф. Християнське суспільне вчення / Йозеф Гьофнер. – Львів : Свічадо, 2002. – 304 с.
93. Давыдова М. Л. Нормативно-правовое предписание: природа, типология, технико-юридическое оформление / Давыдова Марина Леонидовна. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2009. – 216 с.
94. Данильян О. Г. Философия : учебник / О. Г. Данильян, В. М. Тараненко. – Харьков : Прапор, 2005. – 496 с.
95. Демидов Ю. А. Социальная ценность и оценки в уголовном праве / Юрий Андреевич Демидов. – М. : Юрид. лит., 1975. – 182 с.
96. Демин М. В. Анализ структуры сознания / Демин Михаил Васильевич. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1980. – 37 с.
97. Демків О. Б. Нормативна пермісивність у європейському просторі: українська специфіка загальних закономірностей і тенденцій / О. Б. Демків // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – 2010. – Вип. 16. – С. 497–504.
98. Денисов С. Ф. Громадська мораль як об’єкт кримінально-правової охорони / С. Ф. Денисов // Держава та регіони. – 2012. – № 1. – С. 159–163.
99. Джирадьян И. А. О соотношении нравственных и эстетических чувств / И. А. Джирадьян // Проблемы этики. – М., 1964. – С. 75–80.
100. Дидикин А. Б. Концептуальный натурализм в философии права ХХ века / А. Б. Дидикин // Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи) : статті учасн. Четвертого всеукр. «круглого столу» (м. Львів, 28–29 листопада 2008 р.). – Львів : Край, 2009. – С. 57–67.
101. Дискуссия: первые философско-правовые чтения памяти В. С. Нерсесянца (либертарно-юридический проект) [Електронний ресурс] // Ежегодник либертарно-юридической теории. – 2007. – № 1. – С. 67–81. – Режим доступу : http://teoria-prava.narod.ru/discussion.
102. Дмитренко О. С. Основні підходи до визначення поняття «громадська думка» / Дмитренко О. С. // Нова парадигма. Філософія, соціологія, політологія : альманах наук. пр. – К., 2004. – Вип. 36. – С. 172–180.
103. Дмитриева Г. К. Мораль и международное право / Галина Кирилловна Дмитриева. – М. : Междунар. отношения, 1991. – 168 с.
104. Добрянський С. П. Актуальні проблеми загальної теорії прав людини : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / С. П. Добрянський. – Одеса, 2003. – 20 с.
105. Дробницкий О. Г. Мир оживших предметов. Проблема ценности и марксистская философия / Олег Григорьевич Дробницкий. – М. : Политиздат, 1967. – 351 с.
106. Дробницкий О. Г. Понятие морали / Олег Григорьевич Дробницкий. – М. : Наука, 1974. – 386 с.
107. Дробницкий О. Г. Проблемы нравственности / Дробницкий Олег Григорьевич. – М. : Наука, 1977. – 331 с.
108. Дрожжина С. В., Ширкова І. В. Проблема взаємодії права і моралі як ціннісних регуляторів суспільних відносин у контексті соціально-філософського дискурсу [Електронний ресурс] / С. В. Дрожжина, І. В. Ширкова // Філософські дослідження : зб. наук. пр. Східноукр. Нац. ун-ту ім. В. Даля. – 2011. – № 14. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Phd/2011_14.
109. Дудаш Т. І. Праворозуміння : герменевтичне дослідження : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Т. І. Дудаш. – Львів, 2008. – 18 с.
110. Душин О. Е. Исповедь и совесть в западноевропейской культуре XIII–XVI веков [Електронний ресурс] : дис. д-ра филос. наук : 09.00.13, 09.00.03 / Олег Ернестович Душин. – СПб., 2006. – 280 с. – Режим доступу : http://www.dissercat.com/content/ispoved-i-sovest-v-zapadnoevropeiskoi-kulture-xiii-xvi-vekov
111. Експертне дослідження № 142 ЕД від 14 вересня 2010 р. // Архів Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.
112. Експертне дослідження № 123 ЕД від 1 вересня 2010 р. // Архів Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.
113. Експертне дослідження № 169 ЕД від 20 вересня 2010 р. // Архів Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.
114. Експертне дослідження № 215 ЕД від 3 листопада 2010 р. // Архів Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.
115. Експертне дослідження № 222 від 25 листопада 2010 р. // Архів Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.
116. Експертне дослідження № 233 від 25 листопада 2010 р. // Архів Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.
117. Експертне дослідження № 236 ЕД за зверненням керівника проекту «Права жінок та дітей в Україні – комунікаційний компонент» Ріка Флінта від 10 листопада 2010 р. // Архів Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.
118. Експертне дослідження № 73 ЕД від 3 березня 2011 р. // Архів Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.
119. Емузов А. С. Усмотрение судьи: правовые и нравственные проблемы [Електронний ресурс]/ А. С. Емузов. – Режим доступу : http://www .lawmix.ru/comm/878
120. Етичний кодекс українського журналіста [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.cje.org.ua/documents/47/
121. Етичний кодекс українського лікаря (прийнятий 27 вересня 2009 року на Всеукраїнському з’їзді лікарських організацій та Х з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ) в Євпаторії) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.umj.com.ua/article/2883/prijnyato-etichnij-kodeks-ukrainskogo-likarya.
122. Європейська конвенція з прав людини: основні положення, практика застосування, український контекст / [уклад. і наук. ред. О. Л. Жуковська] ; Спілка адвокатів України, Рада Європи, Міжнар. центр з юрид. захисту прав людини та ін. – К. : ВІПОЛ, 2004. – 957 с.
123. Євхутич І. М. Мораль і право як суспільні інститути: проблеми осмислення в умовах побудови громадянського суспільства [Електронний ресурс] / І. М. Євхутич // Форум права. – 2012. – № 1. – С. 289–295. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-1/12eimpgc.pdf.
124. Журавлев В. В. Основные закономерности развития коммунистического общественного сознания / Виталий Васильевич Журавлев. – Ростов-н/Д. : Изд-во Ростов. ун-та, 1966. – 285, [2] с.
125. Зарапін О. В. Герменевтична феноменологія вчинку як апріорі морального пізнання : автореф. дис. … канд.. філос. наук : 09.00.01 / О. В. Зарапін. – Сімферополь, 2003. – 19 с.
126. Захарова К. С. Системные связи принципов права: теоретические проблемы : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Кристина Сергеевна. – Саратов, 2009. – 255 с.
127. Звіт Антимонопольного комітету України за 2009 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/article?art_id= 178067&cat_id=161760.
128. Звіт Антимонопольного комітету України за 2010 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/article; jsessionid=A098BCD298D3038CA11E9C13AA9E68FA?art_id=194113&cat_id=194112.
129. Звіт Антимонопольного комітету України за 2011 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/ article;jsessionid=C0FC8890AE404AD745177378B5FF47C7?art_id=212425&cat_id=212422.
130. Здравомыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности / Андрей Григорьевич Здравомыслов. – М., 1986. – 223 с.
131. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. № 2768-ІІІ // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 211.
132. Зубов В. О. Підприємницький інтерес: соціально-філософський аналіз / Вадим Олексійович Зубов. – Запоріжжя : Просвіта, 2006. – 180 с.
133. Иванов В. Г. История этики Древнего мира / Владимир Георгиевич Иванов. – СПб : Издательство Лань, 1997. – 256 с.
134. Ивин А. А. Основания логики оценок / Александр Архипович Ивин. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1970. – 230 с.
135. Ивченко О. С. Проблема мотива и цели убийства в уголовном праве России : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Ивченко Оксана Сергеевна. – М., 2002. – 225 с.
136. Игнатенко В. В. Оценочные понятия и административно-деликтный закон / Виктор Васильевич Игнатенко. – Иркутск : Изд-во Иркут. ун-та, 1996. – 223 с.
137. Иеринг Р. фон. Цели в праве / Рудольф фон Иеринг. – СПб., 1881. – 443 с.
138. Ильницкая Л. И. Личные интересы участников российского уголовного процесса : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Любовь Игоревна Ильницкая. – Краснодар, 2002. – 201 с.
139. Іванець М. Г., Костицький В. В., Петрова Т. А. Суспільна мораль як об’єкт правового захисту [Електронний ресурс] / М. Г. Іванець, В. В. Костицький, Т. А. Петрова // Соціологія права. – 2011. – № 2. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/socpr/2011_2/Ivanec_Kostickiy.pdf.
140. Ісханова Н. Реклама, що вводить в оману, з огляду законодавства про захист від недобросовісної конкуренції [Електронний ресурс] / Н. Ісханова // Юридична газета. – 2010. – № 16. – Режим доступу : http://www.vk-partners.com/site/?act=home&code=news&id=403&setlang=ua.
141. Карбонье Ж. Юридическая социология / Жан Карбонье. – М. : Прогресс, 1968. – 352 с.
142. Карпенко І. П. Трансформація загальнолюдських цінностей в інформаційному суспільстві : автореф. дис. … канд. філос. наук : 09.00.03 / І. П. Карпенко. – К., 2004. – 17 с.
143. Карташов В. Н. Правоприменительная практика в социалистическом обществе / Владимир Николаевич Карташов. – Ярославль, 1986. – 86 с.
144. Карташов В. Н. Юридическая деятельность: понятие, структура, ценность / Владимир Николаевич Карташов. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1989. – 219 с.
145. Кашанина Т. В. Оценочные понятия в советском праве : автореф. дис. … кан