НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВА: ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ, ФУНКЦІЇ

Краткое описание

Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”

На правах рукопису

Зварич Роман Васильович

УДК 340.12

НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВА: ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ, ФУНКЦІЇ

Спеціальність 12.00.01 – “теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень”

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Козловський Антон Антонович
доктор юридичних наук, професор
Заслужений юрист України,
завідувач кафедри конституційного та
адміністративного права
Національного транспортного університету

Київ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….... 3

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ………………………….. 11
1.1. Огляд джерел та літератури за темою дослідження……………………………. 11
1.2. Основні концепції національної держави в контексті європейської інтеграції та глобалізації…………………………………………………………………………..
28
1.3. Національна держава як форма універсально-загальної організації суспільства……………………………………………………………………………...
41
Висновки до Розділу 1………………………………………………………………… 50

РОЗДІЛ 2. СУТНІСНІ ОЗНАКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ……………… 53
2.1. Нація як системоутворювальна ознака національної держави……………….... 53
2.2. Національний суверенітет як визначальна ознака національної держави……. 75
2.3. Національна ідея – ідеологічно-консолідуюча ознака національної держави………………………………………………………………………………….
90
Висновки до Розділу 2………………………………………………………………… 109

РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ……….. 111
3.1. Забезпечення національної безпеки та національних інтересів……………….. 111
3.2. Захист прав національних меншин у сучасних умовах……………………….... 127
3.3. Регулювання міграційних процесів…………………………………………….... 152
Висновки до Розділу 3………………………………………………………………… 175

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………… 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………… 181
ДОДАТКИ……………………………………………………………………………… 207

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку поліетнічних держав, у тому числі й України, вимагає нового підходу до концепції державотворення, яка б відповідала реаліям сьогодення та була ефективним інституційно-правовим механізмом забезпечення і захисту прав людини.
Такій формі організації публічної влади на сучасному етапі розвитку земної цивілізації має відповідати національна держава. Основою її формування та функціонування повинен стати принцип національної рівноправності, що дасть змогу усунути міжнаціональні протиріччя та забезпечити належний демократичний рівень становлення громадянського суспільства. Завдяки своїй компромісній та толерантній політиці у сфері національних відносин така держава зможе вистояти перед викликами глобалізаційних та інтеграційних процесів, залишаючи за собою роль основного суб’єкта в системі міжнародних відносин.
Звичайно, на сьогодні питання розбудови України як національної держави є не стільки реальною дійсністю, скільки перспективою її розвитку. Тому серед основних завдань системи суспільних наук, у тому числі і теорії держави і права, є дослідження сутності, ознак та функцій національної держави, а також її ролі в процесі державотворення. Проте без комплексної науково-теоретичної концепції національної держави важко визначити основні напрямки її становлення, розвитку та функціонування. А втілення в життя цієї ідеї державності практично є неможливим без належного наукового її обґрунтування.
Тому актуальність теми дисертаційної роботи полягає у її важливому теоретичному та практичному значеннях для становлення сучасних держав у контексті збереження їх стабільного функціонування і розвитку, а також зумовлена недостатнім рівнем дослідження та дискусійністю багатьох положень у теоретичних концепціях національного державотворення.
Вагомий внесок у розробку методологічних та теоретичних засад національно-державного будівництва зробили такі відомі вітчизняні та зарубіжні вчені, як І. Белебеха, Д. Білий, М. Боженко, О. Бочковський, М. Вівчарик, С. Вовканич, О. Гринів, С. Жижко, С. Здіорук, В. Ігнатов, О. Картунов, Г. Касьянов, В. Кафарський, О. Коваленко, А. Колодій, П. Кононенко, І. Кресіна, І. Курас, В. Лісовий, М. Мірошниченко, В. Мосейчук, А. Наконечний, В. Панібудьласка, В. Пасічник, О. Проценко, С. Римаренко, Ю. Римаренко, Б. Савчук, В. Сімперович, В. Старосольський, М. Сціборський, О. Тимошенко, Ю. Титаренко, О. Ткаченко, Л. Филиповича, В. Філонов, Л. Шкляр, Е. Ґелнер, Д. Ланґевіше, Е. Сміт, Д. Шнаппер та інші.
У правознавстві та теорії держави і права на концепцію національної держави звертали увагу І. Алмаші, М. Алмаші, Є. Білозьоров, Ю. Бисага, К. Волинка, Є. Гіда, С. Гусарєв, А. Завальний, Р. Калюжний, М. Кельман, А. Козловський, М. Козюбра, В. Колісник, В. Копєйчиков, М. Костицький, С. Легша, М. Мацькевич, В. Медведчук, О. Мурашин, В. Нікітюк, Н. Пархоменко, І. Попова, П. Рабінович, Л. Рябошапко, О. Скакун, В. Сухонос, С. Тимченко, М. Товт, О. Тодика, Ю. Шемшученко та інші.
Останнім часом в різних часописах почали з’являтись окремі публікації щодо наукового аналізу національної держави. Тут потрібно виокремити праці Р. Коршука, Л. Токара, П. Стецюка, та інших. У них автори проаналізували основні підходи до визначення національної держави, її мети та призначення, а також конституційно-правової характеристики України як національної держави.
Дисертаційні дослідження, предметом наукового аналізу яких є інститут національної держави у світових процесах глобалізації, виконали О. Блінов, І. Малай та І. Алєксєєнко.
Проте, як свідчить аналіз вказаних наукових праць, на сьогодні існує потреба подальшої наукової розробки визначеної проблематики, зокрема формування нових підходів до розуміння сутності та призначення національної держави, уточнення та доповнення її основних елементів, зокрема, поняття, ознак та функцій з теоретико-правової позиції, які стануть підставами для нових напрямків дослідження.
Усе викладене свідчить про необхідність дослідження вказаних питань у рамках загальної теорії держави і права. Отже, наукова значущість проблем, пов’язаних із теоретико-правовою характеристикою національної держави, зумовила вибір теми дисертаційної роботи, визначила мету, конкретні завдання, об’єкт і предмет дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження відповідає програмі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України “Актуальні проблеми будівництва демократичної, соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України”, а також “Програмі розвитку фундаментальних та прикладних наукових досліджень у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини “Україна” на 2009 – 2011 роки”. Дисертаційну роботу виконано у рамках науково-дослідної теми кафедри теорії та історії держави і права Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” “Еволюція теоретичних уявлень людства про державу та право” (номер державної реєстрації 0111U003651). Тема дисертації затверджена Вченою радою Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” 21 червня 2011 року (протокол №3).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є комплексна загальнотеоретична характеристика національної держави, спрямована на обґрунтування загальної моделі національної держави як важливої тематичної частини подальших досліджень у сфері теорії держави і права, а також на формулювання конкретних пропозицій по вдосконаленню системи правового регулювання статусу національної держави.
Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі потрібно вирішити такі основні задачі:
 здійснити аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел за темою дисертаційного дослідження;
 узагальнити наявні наукові теоретичні концепції національної держави та визначити нові тенденції її розвитку в сучасних євроінтеграційних та глобалізаційних процесах;
 визначити основні теоретичні засади функціонування і розвитку національної держави як форми організації суспільної влади;
 розкрити особливості нації як системоутворювальної ознаки національної держави;
 встановити характерні риси національного суверенітету як визначальної ознаки національної держави;
 дослідити національну ідею в якості ідеологічно-консолідуючої ознаки національної держави;
 визначити напрямки реалізації функції національної безпеки та захисту національних інтересів як однієї з функціональних характеристик української національної держави;
 проаналізувати функцію захисту прав національних меншин в сучасних умовах розвитку України як національної держави;
 дослідити особливості правового регулювання міграційних процесів у національній державі.
Об’єктом дослідження є процеси формування та функціонування національної держави та її ролі в державотворенні.
Предметом дослідження є національна держава: поняття, ознаки, функції.
Методи дослідження. Методологічну і теоретичну основу роботи становлять положення загальної теорії держави і права, конституційного права, етнодержавознавства, історії, політології, соціології, філософії, етнології, націології, безпекознавства, наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів з досліджуваної проблематики, а також нормативно-правові акти вітчизняного та міжнародного законодавства.
У дисертації застосовувались: історико-правовий метод – для дослідження історичних особливостей виникнення національної держави та процесів національного державотворення; структурно-функціональний метод – для дослідження змісту сутнісних ознак національної держави та її основних функцій; формально-логічний метод – для дослідження співвідношення основних концепцій національної держави в умовах глобалізації та європейської інтеграції; компаративний метод – для порівняння суміжних понять, зокрема таких, як “правова держава”, “демократична держава”, “національна держава”; “політична концепція нації” та “етнічна концепція нації”; “державний суверенітет”, “народний суверенітет”, “національний суверенітет” та інші; метод аналізу – для дослідження основних підходів вітчизняних та зарубіжних науковців до розуміння національної держави; метод узагальнення – для підведення підсумків основних результатів дисертаційного дослідження, а також при формулюванні положень наукової новизни.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у загальнотеоретичній юриспруденції монографічним дослідженням, у якому комплексно здійснено аналіз поняття, ознак та функцій національної держави. Зокрема:
вперше:
 на основі аналізу вітчизняних та зарубіжних наукових джерел виділено чотири основних напрямки щодо розуміння сутності національної держави, зокрема: перший напрям – теоретико-правовий (пов'язаний з розумінням сутнісних та функціональних характеристик національної держави); другий напрям – етнодержавознавчий (базується на характеристиці національної держави через поєднання її етнічних, націологічних, етнополітологічних та правових особливостей); третій напрям – конституційно-правовий (у його основі закладено конституційне закріплення загальнотеоретичних ознак нації, національного державотворення та міжнаціональних відносин); глобалізаційний та євроінтеграційний (акцентує увагу на співвідношенні національних, міжнародних та європейських чинників при визначенні статусу національної держави);
 визначено загальнотеоретичну концепцію національної держави, основними теоретичними засадами функціонування і розвитку якої є забезпечення рівноправності та самовизначення народів, суверенітету та демократичних принципів здійснення національної політики;
 обґрунтовано розуміння змісту функції забезпечення національної безпеки та національних інтересів України, до якого включено поєднання засад національної безпеки з основоположними засадами міжнародної безпеки (зовнішній аспект національної безпеки), а також попередження та врегулювання міжнаціональних конфліктів всередині держави (внутрішній аспект національної безпеки);
удосконалено:
 вчення про основні концепції розвитку національної держави. Разом з тим, встановлено, що головною тенденцією розвитку України як національної держави в умовах глобалізації та європейської інтеграції є захист національно-державних інтересів;
 особливості розуміння концепції нації як єдності всіх громадян держави незалежно від національної приналежності, що є базовою системоутворювальною ознакою національної держави. В основу цієї концепції покладено такі засади, як громадянство, політико-правовий компроміс, поєднання у громадянському суспільстві та національній державі прав та законних інтересів титульної нації та національних меншин;
 концепцію національного суверенітету, складовою частиною якого є гарантованість забезпечення верховенства, свободи та повноти влади нації як визначальної ознаки національної держави. Це проявляється у нормативному закріпленні цієї ознаки на національному (насамперед конституційно-правовому) та міжнародно-правовому рівні;
 розуміння національної ідеї як важливої складової частини національно-державної ідеології та консолідуючої ознаки національної держави. Це означає максимальне врахування інтересів нації з одночасним забезпеченням компромісу у міжнаціональних відносинах та створенням належних умов для реалізації прав національних меншин;
дістало подальший розвиток:
 формулювання функції захисту прав національних меншин у сучасних умовах. До змісту цієї функції української національної держави віднесено нормативне визначення понять “національна меншина”, “етнічна меншина”, забезпечення національно-культурної автономії як форми реалізації прав національних меншин;
 розуміння функції регулювання міграційних процесів у національній державі, яка передбачає визначення напрямів імміграційної політики української держави з одночасним збереженням національної ідентичності, недопущення дискримінації іммігрантів та запобігання незаконній міграції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані автором положення, висновки та рекомендації можуть бути враховані в процесі подальшої науково-дослідної діяльності як основні засади розбудови України як національної держави та у практиці державного будівництва.
Результати кандидатської дисертації використовуються у навчальному процесі Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького під час читання лекційних та проведення семінарських і практичних занять з курсів “Теорія держави і права” та “Проблеми теорії держави і права” (акт впровадження результатів дисертації у навчальний процес Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького від 14 жовтня 2011 року). Окремі положення дисертаційного дослідження можуть будуть використані в правотворчій діяльності при виробленні основних напрямів майбутніх концепцій державотворення та правотворення на регіональному та загальнодержавному рівнях, а також можуть бути покладені в основу розробки загальнодержавних та регіональних програм розвитку (акти про впровадження в правотворчу діяльність Івано-Франківської міської ради від 6 жовтня 2011 року). Також висновки та пропозиції автора за результатами дослідження можуть бути використані як ефективний засіб підвищення рівня правової освіти та правового виховання громадян, сприятимуть механізму інтеграції національної державно-правової системи до світової та європейської спільноти (акт про впровадження в правозастосовчу, правоосвітню та правовиховну діяльність Відділу правової освіти, правової роботи, реєстрації нормативно-правових актів та легалізації об’єднань громадян Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 20 жовтня 2011 року).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації опубліковані й апробовані автором у виступах на 11 науково-практичних конференціях: VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта “2005” (м. Дніпропетровськ, 7–21 лютого 2005 р.); Всеукраїнській міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів “Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” (м. Івано-Франківськ, 28 квітня 2006 р.); ІІІ Міжнародній конференції аспірантів, студентів та здобувачів “Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку” (м. Луцьк, 23–24 березня 2007 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Від громадянського суспільства – до правової держави” (м. Харків, 24 квітня 2008 р.); науково-практичній конференції, присвяченій 60-річчю проголошення Загальної декларації прав людини, “Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні” (м. Івано-Франківськ, 28 листопада 2008 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку” (м. Луцьк, 20–21 березня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції “П’яті юридичні читання. Проблеми верховенства права: теорія і практика” (м. Київ, 23–24 квітня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Запорізькі правові читання” (м. Запоріжжя, 15–16 травня 2009 р.); міжвузівській науковій конференції, посвяченій 150-річчю від дня народження Костя Левицького, громадсько-політичного діяча, адвоката, першого голови уряду ЗУНР (м. Івано-Франківськ, 27 листопада 2009 р.); VІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених “Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку” (м. Луцьк, 19–20 березня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення” (м. Запоріжжя, 27–28 травня 2010 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 18 наукових праць, серед яких 7 статей – у фахових виданнях з юридичних наук, а також 11 тез доповідей – у збірниках тез науково-практичних конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні загальнотеоретичної моделі національної держави з формулюванням на цій основі пропозицій для удосконалення організації та функціонування публічної влади в контексті сучасних державотворчих процесів. Найбільш важливими є такі висновки:
1. Узагальнений аналіз наукових джерел та основних підходів щодо розуміння національної держави дає можливість визначити її як такий тип держави, який на основі національного суверенітету однаковою мірою закріплює, гарантує та забезпечує права як титульної (основної державотворчої) нації, так і громадян інших національностей, які проживають на її території.
2. Глобалізація є незворотним світовим динамічним процесом, який супроводжується суттєвими впливами на всі сфери життєдіяльності людини і суспільства, у тому числі і на національну державу, оскільки кладе під сумнів питання суверенітету та здійснення її основних завдань і функцій. У сучасній науці сформувались три основні концепції розвитку національної держави в умовах глобалізації та європейської інтеграції:
 перша – “глобалізму” – передбачає значне послаблення політико-правового впливу та ролі національної держави в системі міжнародно-правових відносин у зв’язку з прогресивним розвитком світових економічних процесів та появою таких нових суб’єктів, як транснаціональні корпорації, міжнародні урядові та неурядові організації;
 друга – “альтерглобалізму” – основну увагу зосереджує на протистоянні глобалізації капіталу шляхом посилення національно-державного суверенітету;
 третя – “трансформаціоналізму” – навпаки прогнозує посилення ролі національної держави світовими процесами глобалізації завдяки трансформації її основних завдань та функцій.
Головною тенденцією розвитку національної держави в умовах глобалізації та європейської інтеграції є створення її особливого типу, який повинен стати сучасним політико-правовим інститутом здійснення публічної влади, правовою основою якої мають бути ефективні гарантії захисту основних прав і свобод людини та громадянина (насамперед у сфері етнонаціональної політики), а вектором зовнішньої політики – національні інтереси. Завдяки цьому національна держава в найближчій перспективі все ж таки, як і раніше, залишається основним суб’єктом організації та здійснення влади як на внутрішньодержавному, так і міжнародному рівнях.
3. Національну державу в сучасних умовах можна визначити як універсально-загальну організацію суспільної влади, концепція якої ґрунтується на таких засадах:
 виважена та толерантна політика у сфері етнонаціональних відносин;
 спрямованість діяльності органів державної влади на забезпечення міжетнічної інтеграції всіх національних спільнот, які проживають на її території, з метою їх консолідації у єдину політичну націю за принципом громадянства;
 дієвий демократичний державно-правовий механізм захисту національної безпеки, національних інтересів, національної самобутності та демократичних стандартів прав людини, народу, нації та національних меншин;
 активна участь держави у міжнародному співробітництві в контексті збереження і захисту національно-державних інтересів.
4. Нація визначається як спільність людей, які володіють високим рівнем національної свідомості та прагненням до самостійного існування. Умовою належного забезпечення та існування нації є національна держава. Тому нація незалежно від змісту її тлумачення та розуміння є основним суб’єктом національного державотворення та невід’ємною ознакою національної держави.
5. Характерними рисами національного суверенітету як визначальної ознаки національної держави є рівні гарантії закріплення та забезпечення прав як титульної етнонації, так і інших національних спільнот, що проживають на території країни, а також належні умови щодо їх реалізації. Тільки в цьому випадку можна вести мову про демократичні форми національного самовизначення та розвиток національної держави. За таких умов національний суверенітет є окремою та самостійною політико-правовою категорією, його основою виступає нація як політична спільнота, а формою державно-правового закріплення є національна держава.
6. Національна ідея в процесі свого історичного розвитку пройшла тривалий та складний шлях, однак як у минулому, так і в сучасний період її наявність є необхідною умовою ефективного національно-державного будівництва. Саме тому сучасна українська національна ідея є одним з визначальних чинників розбудови громадянського суспільства та демократичної національної держави, яку як складову частину національної ідеології доцільно було б закріпити на державному рівні у національному законодавстві.
7. До головних функцій, від реалізації яких залежатиме розвиток України як сучасної національної держави, можна віднести: забезпечення національної безпеки та національних інтересів держави, захист прав національних меншин та регулювання сучасних міграційних процесів.
8. Підвищенню ефективності реалізації вищевказаних функцій національною державою в сучасних умовах сприятимуть такі заходи:
а) забезпечення національної безпеки та національних інтересів українською національною державою повинно здійснюватись за умови формування політики національної безпеки з урахуванням історичних особливостей національного державотворення та основоположних засад міжнародної безпеки. Реалізація зазначеної функції повинна спрямовуватись на створення умов, які забезпечують стабільне існування національної держави, визначальною з яких є консолідація влади та суспільства;
б) з метою підвищення ефективності реалізації державою функції захисту прав національних меншин доцільно на законодавчому рівні визначити правовий статус корінного народу та етнічної меншини, відмежувавши їх від правового статусу національних меншин. Слід доповнити систему індивідуальних прав людини колективними правами національних меншин. Найбільш оптимальною формою реалізації прав національних меншин в українській національній державі з унітарною формою державного устрою необхідно визнати національно-культурну автономію, правовий статус та механізм створення якої потребує законодавчого закріплення;
в) стан забезпечення реалізації національною державою функції регулювання міграційних процесів визначається ефективністю проведення міграційної політики, пріоритетними напрямками якої повинні стати: гарантії захисту прав та інтересів українських трудящих-мігрантів за кордоном; вжиття заходів щодо недопущення дискримінації у ставленні до іммігрантів; запобігання та протидія незаконній міграції тощо.
9. З метою обмеження негативного впливу світових міграційних процесів на функціонування української національної держави потрібне реформування та систематизація міграційного законодавства, зокрема регулювання імміграційної політики держави із забезпеченням збереження національної ідентичності українського народу, а також вивчення і запозичення досвіду зарубіжних країн у сфері протидії та запобігання нелегальній міграції тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми теорії держави та права: [навчальний посібник] / [Є. В. Білозьоров, Є. О. Гіда, А. М. Завальний та ін.]; за заг. ред. Є. О. Гіди. – К.: ФОП О. С. Ліпкан, 2010. – 260 с.
2. Алєксєєнко І. В. Трансформація інституту національної держави в умовах глобалізації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра політ. наук: спец. 23.00.02 “Політичні інститути та процеси” / І. В. Алєксєєнко. – К., 2006. – 32 с.
3. Алмаші І. М. Реалізація прав національних меншин в Україні: теоретичні засади / І. М. Алмаші // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 26. – К.: Ін-т. держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – С. 190 – 194.
4. Алмаші М. Правове регулювання міграції в Україні / М. Алмаші // Міграція і толерантність в Україні: Зб. ст. / За ред. Я. Пилинського. – К.: Стилос, 2007. – С. 75 – 82.
5. Алмаші М. М. Захист прав національних меншин в Україні за внутрішньодержавним правом / М. М. Алмаші // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 21. – К.: Ін-т. держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – С. 159 – 163.
6. Алмаші М. М. Захист прав національних меншин у рамках Ради Європи / М. М. Алмаші // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 23. – К.: Ін-т. держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – С. 143 – 148.
7. Алмаші М. М. Концепція національної меншини / М. М. Алмаші // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 20. – К.: Ін-т. держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – С. 205 – 209.
8. Андерсон В. Особливості міграційних процесів в Україні / В. Андерсон // Міграція і толерантність в Україні: Зб. ст. / За ред. Я. Пилинського. – К.: Стилос, 2007. – С. 39 – 48.
9. Андрійчук О. Про суверенітет Європейської унії / О. Андрійчук // Юридичний журнал. – 2006. – № 7 (49). – С. 71 – 74.
10. Антонович М. Права національних меншин в Україні: національне законодавство та міжнародно-правові стандарти / М. Антонович // Право України. – 2004. – № 6. – С. 9 – 12.
11. Антонюк О. Націоналізм / О. Антонюк // Етнократологічний словник: Енцикл.-довід. слов. / [редкол.: О. В. Антонюк, М. Ф. Головатий, Г. В. Щокіна]. – К.: МАУП, 2007. – Н. – С. 380 – 384.
12. Бабій Л. Українська національна ідея в контексті сучасних глобалізаційних процесів / Л. Бабій // Складові Української національної ідеї: збірка матеріалів громадських слухань, (Івано-Франківськ, 22 березня 2008 р.) / за редакцією С. Геника, В. Качкана та В. Петренка. – Івано-Франківськ: “ПП Курилюк”, 2008. – С. 10 – 14.
13. Барсегов Ю. Г. Обязательная сила права народов на самоопределение и средства его обеспечения / Ю. Г. Барсегов. – Москва, 1993. – 33 с.
14. Бауман Зиґмунт. Глобалізація. Наслідки для людини і суспільства / Зиґмунд Бауман; пер. з англ. І. Андрущенка; за наук. ред. М. Винницького. – К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2008. – 109 с.
15. Баштанник В. Трансформація статусу національної держави в умовах розвитку інтеграційних процесів / В. Баштанник // Зб. наук. праць Нац. акдемії держ. управління. – 2007. – Вип. 2. – С. 10 – 27.
16. Безпека України – 2010 / [під ред. В. П. Горбуліна, А. М. Зленка, Г. К. Крючкова, В. П. Семиноженка]. – К., 2007. – 123 с.
17. Белебеха І. О. Національна Україна / І. О. Белебеха. – [2-е вид.]. – Харків: Див, 2011. – 384 с.
18. Биков О. М. Внутрішньодержавні нормативно-правові гарантії забезпечення прав та свобод національних меншин в Україні / О. М. Биков // Право України. – 2000. – № 8. – С. 51 – 55.
19. Биков О. М. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні: [монографія] / О. М. Биков. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 354 с.
20. Блинов А. С. Национальное государство в условиях глобализации: контуры построения политико-правовой модели формирующегося глобального порядка / А. С. Блинов. – М.: МАКС Пресс, 2003. – 149 с.
21. Бойко Т. І. Правове забезпечення представників національних меншин в Україні як чинник становлення громадянського суспільства / Т. І. Бойко // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2006. – № 1. – С. 147 – 156.
22. Бочковський О. І. Вступ до націології / О. І. Бочковський. – Мюнхен, 1991 – 1992. – 338 с.
23. Брайчевський Ю. Міграційні стосунки України і ЄС / Ю. Брайчевський // Міграція і толерантність в Україні: Зб. ст. / За ред. Я. Пилинського. – К.: Стилос, 2007. – С. 25 – 32.
24. Варзар І. Національне самовизначення. Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, пер¬соналії / І. Варзар, Ю. Римарнеко; відп. редактори Ю.І. Римаренко, І.Ф. Курас. – Київ, 1993. – 800 с.
25. Василевич Г. А. Национальное государство и право в условиях глобализации / Г. А. Василевич // Проблемы управления. – 2008. – №1 (26). – С. 12 – 18.
26. Великий тлумачний словник. Сучасна українська мова від А до Я / [уклад. А. Загнітко, І. Щукіна]. – Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2008. – 704 с.
27. Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України / за ред. В. Н. Денисова. – К.: Юстініан, 2006. – 627 с.
28. Виноградов Н. А. Правосознание и национальная идея / Н. А. Виноградов // История государства и права. – 2005. – № 4. – С. 11 – 13.
29. Вівчарик М. М. Україна: від етносу до нації: [навч. посіб.] / М. М. Вівчарик. – К.: Вища шк., 2004. – 239 с.
30. Вовканич С. Національна еліта та інтелектуальний потенціал нації (Епістемологічний аспект) / С. Вовканич // Філософська і соціологічна думка. – 1996. – № 7 – 8. – С. 3 – 15.
31. Вовканич С. Й. Духовно-інтелектуальний потенціал України та її національна ідея / С. Й. Вовканич. – Львів: Видавництво ЛБА, 2001. – 540 с.
32. Воєнна доктрина України: Затверджено Указом Президента України від 15.06.2004 р. № 648/2004 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=648%2F2004
33. Войтович Радмила. Місце, роль та функції національної держави в контексті сучасних глобалізаційних процесів / Радмила Войтович // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2004. – № 2. – С. 70 – 81.
34. Волинка К. Г. Теорія держави і права: [навч. посіб.] / К. Г. Волинка. – К.: МАУП, 2003. – 240 с.
35. Волинська Н. Трудова міграція: плюс – для економіки, мінус – для суспільства / Н. Волинська [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zik.com.ua/ua/news/2005/01/21/7450
36. Волошин Ю. В. Теоретико-методологічні засади самоорганізації національних меншин в Україні (конституційно-правовий аспект) / Ю. В. Волошин // Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України. – К., 2001. – Вип. 12. – С. 600 – 614.
37. Волошин Ю. О. Конституційно-правове забезпечення європейської міждержавної інтеграції: теоретико-методологічні аспекти: [монографія] / Ю. О. Волошин; за ред. М. О. Баймуратова. – К.: Логос, 2010. – 428 с.
38. Гаврилов Юрий Николаевич. Национально-освободительное движение: перспективи развития / Юрий Николаевич Гаврилов. – М.: Мисль, 1985. – 85 с.
39. Галушко К. Народи, етноси, нації: Популярне видання / К. Галушко. – К.: Темпора, 2008. – 72 с.
40. Гапотій В. Д. Теоретичні та практичні аспекти суверенітету народу, нації та держави: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 “Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень” / В. Д. Гапотій. – Харків, 2005. – 18 с.
41. Ґелнер Е. Нації та націоналізм. Націоналізм / Е. Ґелнер; пер. з англ. – К.: Таксон, 2003. – 300 с.
42. Геополітика: [підручник] / А. І. Кудряченко, Ф. М. Рудич, В. О. Храмов. – К.: МАУП, 2004. – 296 с.
43. Ґідон Ґотліб. Нація і держава. Новий підхід до етнічних конфліктів та обмеження суверенітету / Ґідон Ґотліб. – Львів: видавнича спілка “Просвіта”, 1997. – 125 с.
44. Головатий М. Націоналізм / М. Головатий // Малий етнополітологічний словник / [О. В. Антонюк, В. І. Волобуєв, М. Ф. Головатий та ін.]. – К.: МАУП, 2005. – Н. – С. 188.
45. Гринин Л. Е. Глобализиция и процессы трансформации национального суверенитета / Л. Е. Гринин // Век глобализации. – 2008. – № 1.– С. 86 – 97.
46. Гринів О. Українська націологія: XIX – початок XX століття. Історичні нариси / О. Гринів. – Львів: Світ, 2005. – 288 с.
47. Гринів Олег. Українська націологія: від другої світової війни до відродження держави. Історичні нариси / Олег Гринів. – Львів: Світ, 2004. – 592 с.
48. Гусарєв С. Д. Теорія держави і права: [навчальний посібник] / С. Д. Гусарєв, А. Ю. Олійник, О. Л. Слюсаренко. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”, 2008. – 270 с.
49. Декларація прав національностей України від 01.11.1991 р. № 1771-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1771-12
50. Декларація про державний суверенітет України від 16.07.1990 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=55-12
51. Делінський О. А. Європейська система безпеки: міжнародно-правові аспекти становлення і розвитку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.11 “Міжнародне право” / О. А. Делінський. – Харків, 2003. – 21 с.
52. Демчук П. Творчий дух національної ідеї: Проблеми сучасного державотворення / П. Демчук // Віче. – 2002. – № 9 (126). – С. 68 – 73.
53. Денисов В. В. Корінні народи / В. В. Денисов // Юридична енциклопедія: В 6 т. / [Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.]. – К.: Укр. енцикл., 1998. – Т. 3: К – М. – 2001. – С. 355 – 358.
54. Дзюбань О. П. Вплив традицій на правосвідомість та правову культуру українства / О. П. Дзюбань // Правосвідомість і правова культура як базові чинники державотворчого процесу в Україні: [монографія] / Л. М. Герасіна, О. Г. Данильян, О. П. Дзюбань та ін. – Х., 2009. – Підрозд. 2.1. – С. 83 – 102.
55. Дівак В. В. Сепаратизм як феномен сучасної політики: політологічні та правові аспекти / В. В. Дівак. – К.: Логос, 2010. – 224 с.
56. Дмитренко С. Народ-етнос: сутнісні та термінологічні особливості етнополітичного визначення поняття / С. Дмитренко // Людина і політика. – 2004. – № 4. – С. 28 – 33.
57. Дністрянський М. Перспективи формування української політичної нації як вузлова проблема регіональної етнополітики / М. Дністрянський // Регіональна економіка. – 2000. – № 4. – С. 27 – 34.
58. Дністрянський М. С. Типологія держав світу за етнонаціональним складом населення та характером територіальних етнополітичних відносин / М. С. Дністрянський // Український географічний журнал. – 2002. – № 4. – С. 46 – 49.
59. Дьоміна О. Деякі методологічні питання формування національної правової культури та її функціональна роль у розвитку української державності / О. Дьоміна // Часопис Київського університету права. – 2005. – № 4. – С. 74 – 77.
60. Економіка України за 2003 рік // Урядовий кур'єр. – 2 січня 2004 р.
61. Етнократологічний словник: Енцикл.-довід, слов. / За ред. О. В. Антонюка, М. Ф. Головатого та Г. В. Щокіна. – К.: МАУП, 2007. – 576 с.
62. Етнонаціональний вимір глобалізаційних викликів для України: [наукова доповідь] / Кер. авт. колективу І. О. Кресіна. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. – 68 с.
63. Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, пер¬соналії / відп. редактори Ю. І. Римаренко, І. Ф. Курас. – Київ, 1993. – 800 с.
64. Етнос. Нація. Держава: Україна в контексті світового етнодержавницького досвіду / [Ю. І. Римаренко, М. М. Вівчарик, О. В. Картунов та ін.]; за заг. ред. Ю. І. Римаренка. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2000. – 516 с.
65. Європейська хартія регіональних мов або мов меншин від 05.11.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_014
66. Єфименко А. Виклики глобалізації та цивілізаційний вибір України / А. Єфименко // Юридичний журнал. – 2006. – Вип. 5 (47). – С. 68 – 74.
67. Жижко Сергій. Нація як спільнота / Сергій Жижко. – К.: Дніпро, 2008. – 808 с.
68. Жмир. В. Національна свідомість / В. Жмир // Мала енциклопедія етнодержавознавства / Редкол.: Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін. – К.: Довіра: Генеза, 1996. – 942 с.
69. Загальна теорія держави і права: [навч. посіб.] / [Р. А. Калюжний, С. М. Тимченко, Н. М. Пархоменко, С. М. Легуша]. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2007. – 296 с.
70. Залізняк Л. Українська нація: історична реальність / Л. Залізняк // Вечірній Київ. – 1997. – С. 4.
71. Здіорук С. І. Суспільно-релігійні відносини: виклики Україні ХХІ століття: [монографія] / С. І. Здіорук. – К.: Знання України, 2005. – 552 с.
72. Зиновьев А. В. Суверенитет, демократия, государство / А. В. Зиновьев // Правоведение: Научно-теоретический журнал / С.-Петербургский госуд. университет. – 2006. – Вып. 6 (269). – С. 20 – 28.
73. Зозуля І. Українська нація та її безпека: новий погляд на національну безпеку України / І. Зозуля // Право України. – 2005. – № 5. – С. 141 – 144.
74. Иванец Г. И. Глобализация, государство, право / Г. И. Иванец, В. И. Червонюк // Государство и право. – 2003. – № 8. – С. 87 – 94.
75. Ильин М. В. Суверенитет. Трансформация понятий и практик: [монография] / М. В. Ильин, И. В. Кудрявшева. – М.: МГИМО – Университет, 2008. – 228 с.
76. Історико-політичні уроки української державності: енциклопедичний словник / за ред. Ю. Римаренка. – Київ – Донецьк: вид-во “Донеччина”, 1998. – 544 с.
77. Канак Ф. Національна ідея у її втіленнях / Ф. Канак // Розбудова держави. – 1998. – № 7 – 8. – С. 40 – 47.
78. Картунов О. Концепція прав людини та етнонаціональних меншин: від конфлікту до компромісу / О. Картунов // Політичний менеджмент. – 2005. – № 2. – С. 3 – 23.
79. Картунов О. Національна держава / О. Картунов // Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії / відп. редактори Ю. І. Римаренко, І. Ф. Курас. – Київ, 1993. – С. 364 – 366.
80. Картунов О. Права нації та права людини / О. Картунов // Мала енциклопедія етнодержавознавства / Редкол.: Ю.І. Римаренко (відп. ред.) та ін. – К.: Довіра: Генеза, 1996. – С. 584.
81. Картунов О. Суверенітет (національний) / О. Картунов // Мала енциклопедія етнодержавознавства / Редкол.: Ю.І. Римаренко (відп. ред.) та ін. – К.: Довіра: Генеза. – 1996. – С. 606.
82. Касьянов Г. В. Теорії нації та націоналізму / Г. В. Касьянов. – К.: Либідь, 1999. – 352 с.
83. Кельман М. С. Загальна теорія держави і права: [підручник] / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. – К.: Кондор, 2006. – 477 с.
84. Ковалев Александр Антонович. Самоопредиление и экономическая независимость народов / А. А. Ковалев. – М.: Междунар. отношения, 1988. – 155 с.
85. Козик В. В. Міжнародні економіч¬ні відносини: [навчальний посібник] / В. В. Козик, Л. А. Пешкова, Н. Б. Даниленко. – К.: Знання-Пресс, 2006. – 406 с.
86. Колісник В. Національний суверенітет та право націй на самовизначення / В. Колісник // Вісник Акад. прав. наук України. – 2001. – № 1 (24). – С. 33 – 39.
87. Колісник В. Проблема співвідношення понять “національний” та “етнічний” і доцільності їх використання у наукових дослідженнях / В. Колісник // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 3 (30). – С. 31 – 40.
88. Колісник В. П. Національно-етнічні відносини в Україні: теоретичні засади та конституційно-правові аспекти: [монографія] / В. П. Колісник; Харківська правозахисна група. – Харків: Фоліо, 2003. – 240 с.
89. Колодій А. Ф. Національний вимір суспільного життя / А. Ф. Колодій. – Львів: Асторлябія. – 2008. – 368 с.
90. Коментар до Конституції України / [В. Б. Авер’янов, В. Ф. Бойко, В. І. Борденюк та ін.]; за ред. В. Ф. Опришка (голова), М. Ф. Верменчука, Л. Є. Горьового та ін. – [2-е вид., випр. й доповн.]. – К., 1998. – 412 с.
91. Кононенко П. П. Національна ідея, нація, націоналізм / П. П. Кононенко. – К.: МАУП; Міленіум, 2006. – 358 с.
92. Конституція України від 28.06.1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0
93. Концепція державної мовної політики: Схвалено Указом Президента України від 15.02.2010 р. № 161/2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=161%2F2010
94. Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми “Здорова нація” на 2009 – 2013 роки: Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.05.2008 р. № 731-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=133573509
95. Копєйчиков В. В. Загальна теорія держави і права / В. В. Копєйчиков. – К.: Юрінком, 1997. – 320 с.
96. Кормич Б. А. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи: [навч. посібник] / Б. А. Кормич. – К.: Кондор, 2004. – 384 с.
97. Коршук Р. М. Національна держава: основні підходи до трактування / Р. М. Коршук // Альманах. Філософські проблеми гуманітарних наук. – 2010. – № 17. – С. 166 – 172.
98. Кресіна І. Етноси, етнічні групи, нації. Сучасна етнополітика / І. Кресіна // Сприяння поширенню толерантності у поліетнічному суспільстві / [О. Майборода, Р. Чілаваєва, Т. Пилипенко та ін.]. – К.: “Європа ХХІ”, 2002. – С. 72 – 93.
99. Кресіна І. Національна свідомість: сутність, основні складові та рівні функціонування / І. Кресіна // Нова політика. – 1998. – № 3. – С. 12 – 14.
100. Кресіна І. О. Нові тенденції у дослідженні інституту національної держави в умовах глобалізації / І. О. Кресіна // Національна держава і право в умовах глобалізації: збірник наукових статей. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2007. – С. 8 – 24.
101. Кресіна І. У пошуках власної моделі самоствердження: До питання про політичну концепцію української нації / І. Кресіна // Віче. – 1997. – № 7 (64). – С. 37 – 48.
102. Кресіна І. О. Націоналізм / І. О. Кресіна // Юридична енциклопедія: В 6 т. / [Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.]. – К.: Укр. енцикл., 1998. – Т. 4: Н – П. – 2002. – С. 82.
103. Кресіна І. О. Нація / І. О. Кресіна // Юридична енциклопедія: В 6 т. / [Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.] – К.: Укр. енцикл., 1998. – Т. 4: Н – П. – 2002. – С. 105.
104. Кресіна І. О. Проблеми реалізації національних інтересів в умовах перехідного суспільства. / Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К.: Вид. дім Юридична книга, 2002. – Вип. 13. – C. 19 – 28.
105. Кресіна І. О. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси: (Етнополітологічний аналіз): [Монографія] / І. О. Кресіна – К.: Вища шк., 1998. – 392 с.
106. Кривошея В. Еліти нації і еліта суспільства (або деякі питання української генеалогії) / В. Кривошея // Розбудова держави. – 1997. – № 11. – С. 48 – 55.
107. Крупник Л. О. Історія України: формування етносів, нації, державності: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Л. О. Крупник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 216 с.
108. Кузьмин Э. Л. О государственном суверенитете в современном мире / Э. Л. Кузьмин // Журнал Российского права. – 2006. – № 3 (111). – С. 84 – 94.
109. Куян І. Чи послаблює глобалізація суверенітет національних держав? / Ірина Куян // Віче. – 2009. – №12 (249). – С. 15 – 18.
110. Лазур Я. В. Перспективи розвитку правових засад національно-культурної автономії національних меншин в Україні / Я. В. Лазур // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 29. – К.: Ін-т. держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. – С. 251 – 257.
111. Ланґевіше Д. Нація, націоналізм, національна держава в Німеччині і в Європі / Дітер Ланґевіше; пер. з німецької. – К.: “К.І.С.”, 2008. – 240 с.
112. Ларченко М. Ігнорування інтересів кримськотатарського народу було б нераціональною стратегією держави / М. Ларченко // Віче. – 2003. – № 9 (138). – С. 73 – 76.
113. Левицька М. Б. Теоретико-правові аспекти забезпечення національної безпеки органами внутрішніх справ України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 “Теорія та історія держави і права, історія політичних і правових вчень” / М. Б. Левицька. – Київ, 2002. – 16 с.
114. Левицький М. Українські трудові мігранти / М. Левицький // Наше слово. – № 20. – 18 травня 2002 року.
115. Ленін В. І. Про право націй на самовизначення. Про національну гордість великоросів / В. І. Ленін. – К.: Політ видавництво України, 1989. – 91 с.
116. Ліпкан В. Модель ієрахічної системи нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у сфері національної безпеки України / В. Ліпкан // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 10. – С. 29 – 31.
117. Ліпкан В. Націобезпекознавча парадигма / В. Ліпкан // Право України. – 2003. – № 2. – С. 120 – 123.
118. Ліпкан В. Неопарадигма національної безпеки / В. Ліпкан // Право України. – 2002. – № 11. – С. 19 – 23.
119. Ліпкан В. А. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції: [навчальний посібник] / В. А. Ліпкан, Ю. Є. Максименко, В. М. Желіховський. –К.: КНТ, 2006. – 280 с.
120. Ліпкан В. А. Теорія національної безпеки: [підручник] / В. А. Ліпкан. – К.: КНТ, 2009. – 631 с. – (Серія “Національна і міжнародна безпека”).
121. Лук’яненко Левко. Національна ідея і національна воля /Левко Лук'яненко. – К.:МАУП, 2003. – 296 с.
122. Майборода О. Нації етнічні і політичні: оманливе розрізнення / О. Майборода // Політичний менеджмент. – 2004. – № 5. – С. 15 – 22.
123. Максименко Ю. Є. Теоретико-правові засади забезпечення інформаційної безпеки України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01. “Теорія та історія держави і права, історія політичних та правових учень” / Ю. Є. Максименко. – Київ, 2007. – 22 с.
124. Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права. ім. В. М. Корецького; редкол.: Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін. – К.: Довіра: Генеза, 1996. – 942 с.
125. Малишко М. Права нації, народу і права людини / М. Малишко // Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, пер¬соналії / відп. редактори Ю. І. Римаренко, І. Ф. Курас. – Київ, 1993. – С. 374 – 376.
126. Масарик Т. Г. Право і демократія: Вибрані праці / Т. Г. Масарик; передмова, упоряд. М. М. Нагорняка. – К: Логос, 2007. – 336 с.
127. Мацькевич М. М. Національно-державницька ідея в Галичині (друга половина XIX – початок XX століття): [монографія] / М. М. Мацькевич. – Галич: ТзОВ “Галицька друкарня”, 2004. – 208 с.
128. Медведчук В. В. Сучасна українська національна ідея і актуальні питання державотворення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук: спец. 12.00.01 “Теорія держави і права”, 12.00.02 “Конституційне право” / В. В. Медведчук. – Київ, 1997. – 32 с.
129. Медвідь Ф. Політико-правові засади концепції національних інтересів України / Ф. Медвідь. – Політичний менеджмент. – 2007. – №6. – С. 66 – 73.
130. Мельник З. Витоки “Європейської ідеї” як основи формування Європейського права та інтеграції національних правових систем / З. Мельник // Юридична Україна. – 2006. – Вип. 5 (41). – С. 16 – 19.
131. Мере Жерар. Принцип суверенітету. Історія та основи новітньої влади / Жерар Мере; пер. з французької Л. Кононович. – Львів: Кальварія, 2003. – 216 с.
132. Мицик В. В. Діяльність комітету з прав людини ООН у сфері захисту прав національних меншин / В. В. Мицик // Часопис Київського університету права. – К.: Ін – т держави і права ім. В. М. Корецького, 2003. – Вип. 3. – С. 74 – 80.
133. Мише П. Суверенитеты в неустойчивой среде / П. Мише; перевод с английского В. И. Иноземцев // Коммунист. – 1991. – № 13. – С. 83 – 90.
134. Міграційний рух населення у січні – вересні 2011 року станом на 18 листопада 2011 року // Дані Державної служби статистики України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
135. Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри: (Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія та практика): [енциклопедія] / [упоряд. Ю.І. Римаренко; за ред. Ю. Римаренка]. – К.: Довіра, 1998. – 912 с.
136. Міграція і толерантність в Україні: зб. ст. / за ред. Ярослава Пилинського. – К.: Стилос, 2007. – 191 с.
137. Міжнародне право: [підручник] / [В. А. Ліпкан, В. Ф. Антипенко, С. О. Акулов та ін.]; за заг. ред. В.А. Ліпкана. – К.: КНТ, 2009. – 752 с.
138. Мірошниченко М. І. Державність і право України: генезис у європейському контексті (з найдавніших часів до початку XIX ст.): [монографія] / М. І. Мірошниченко. – К.: Атіка, 2006. – 544 с.
139. Мосейчук В. В. Українська національна ідея / В. В. Мосейчук. – Тернопіль – Львів: вид. Мосейчука В. В., 2007. – 80 с.
140. Муравйов В. Особливий характер правової системи Європейського Союзу / В. Муравйов // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 8. – С. 86 – 89.
141. Мураховська О. Принцип самовизначення народів / О. Мураховська // Історико-політичні уроки української державності: енциклопедичний словник / за ред. Ю. Римаренка. – Київ – Донецьк: вид-во “Донеччина”, 1998. – С. 294 – 295.
142. Мурашин Г. О. Демократія / Г. О. Мурашин // Юридична енциклопедія: В 6 т. / [Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.]. – К.: “Укр. енцикл.”, 1998. – Т. 2: Д – Й. – 1999. – С. 61 – 62.
143. Мухтерем В. Міжетнічна толерантність як феномен поліетнічного українського суспільства / В. Мухтерем // Віче. – 2005. – № 4. – С. 62 – 66.
144. Нагорна Л. П. Регіональна ідентичність: український контекст / Л. П. Нагорна. – К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. – 405 с.
145. Надьон О. Нелегальна міграція: міжнародні та національні правові проблеми / О. Надьон // Право України. – 2004. – № 6. – С. 13 – 17.
146. Наконечний А. Р. Національна ідея як інтегративний чинник у суспільно-духовному житті України (друга половина XIX – перша половина XX ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук: спец. 09.00.05 “Історія філософії” / А. Р. Наконечний. – Львів, 2001. – 16 с.
147. Науково-методологічне видання. Вступ до НАТО – стратегічний вибір України / за загальною ред. О. І. Соскіна. – К.: Вид-во “Інститут трансформації суспільства”, 2008. – 192 с.
148. Націоналізм. Теорії нації та націоналізму від Йогана Фіхте до Ернеста Ґелнера: [антологія / упоряд. Олег Проценко та Василь Лісовий]. – [2-ге видання (доповнене і перероблене)]. – К.: Смолоскип, 2006. – xliv + 684 с. – (“Політичні ідеології”).
149. Національна держава і право в умовах глобалізації: [збірник наукових статей]. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. – 132 с.
150. Національна держава: національний і наднаціональний виміри / за ред. Ю. Римаренка. – Київ – Донецьк, 1998. – 255 с.
151. Національні процеси в Україні: історія і сучасність: докумен¬ти і матеріали: [довідник]: у 2 ч. / [упоряд.: І. О. Кресіна, В. Ф. Панібудьласка]; за ред. В. Ф. Панібудьласка]. – К.: Вища шк., 1997. – Ч. 2. – 1997. – 704 с.
152. Національно-державне будівництво. Концептуальні підходи, сучасна наукова література / за ред. Ю. І. Римаренка. – К.: Видавництво “Довіра”, 1999. – 559 с.
153. Нація і держава. Теоретико-методологічний та концептуальний аналіз: в 2-х книгах / за ред. Ю. Римаренка. – Київ – Донецьк, 1998. – Книга 1. – 1998. – 391 с.
154. Нація і держава. Теоретико-методологічний та концептуальний аналіз: в 2-х книгах / за ред. Ю. Римаренка. – Київ – Донецьк, 1998. – Книга 2. – 1998. – С. 392 – 675.
155. Нерсесянц В. С. Процессы универсализации права и государства в глобализирующемся мире / В. С. Нерсесянц // Государство и право. – 2005. – № 5. – С. 38 – 47.
156. Нікітін Ю. В. Сутність і методологія національної безпеки: аналіз вітчизняного і світового досвіду на рубежі XX – XXI століть / Ю. В. Нікітін // Часопис Київського університету права. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2006. – Вип. 2. – С. 150 – 154.
157. Нікітюк В. О. Статус етнонаціональних меншин (порівняльно-правний аспект) / В. О. Нікітюк. – К., 1996. – 188 c.
158. Нікішина М. Іммігранти в українському суспільстві: проблема толерантності / М. Нікішина // Міграція і толерантність в Україні: Зб. ст. / За ред. Я. Пилинського. – К.: Стилос, 2007. – С. 154 – 163.
159. Ніколаєвський В. Інтелектуальна міграція та соціальна безпека / В. Ніколаєвський / Міграція і толерантність в Україні: Зб. ст. / За ред. Я. Пилинського. – К.: Стилос, 2007. – С. 121 – 126.
160. Ноженко М. В. Национальные государства в Европе / М. В. Ноженко. – СПб.: Норма, 2007. – 344 с.
161. Олефір В. І. Державна міграційна політика України (організаційно-правовий аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук: спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / В. І. Олефір. – К., 2005. – 39 с.
162. Ониськів М. Глобалізація і правотворення / М. Ониськів // Право України. – 2002. – № 9.– С. 10 – 14.
163. Основи демократії: [навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів] / [М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бондарук та ін.]; за заг. ред. А. Колодій. – К.: Вид-во “Ай Бі”, 2002. – 684 с.
164. Паніна Н. Чинники національної ідентичності, толерантності, ксенофобії та антисемітизму в сучасній Україні / Н. Паніна // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. – № 4. – С. 26 – 45.
165. Пасічник В. М. Національна ідея в контексті українсько-російських відносин: [монографія] / В. М. Пасічник. – Львів: СГІОЛОМ, 2007. – 182 с.
166. Пелих Н. Правовий статус національних меншин в Україні / Н. Пелих // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 4. – С. 85 – 87.
167. Петрів І. М. Конституційно-правові засади організації та діяльності Ради національної безпеки і оборони України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 “Конституційне право” / І. М. Петрів. – Київ, 2004. – 15 с.
168. Петрів І. М. Складові елементи поняття національної безпеки / І. М. Петрів // Часопис Київського університету права. – К.: Ін–т держави і права ім. В. М. Корецького, 2005. – Вип. 2. – С. 78 – 83.
169. Петрова Я. Інтелектуальна міграція в Україні: мотивація та наслідки для суспільства / Я. Петрова // Міграція і толерантність в Україні: Зб. ст. / За ред. Я. Пилинського. – К.: Стилос, 2007. – С. 127 – 132.
170. Платонов А. В. Протидія нелегальній міграції як чинник забезпечення національної безпеки України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 21.01.01 “Основи національної безпеки держави (політичні науки)” / А. В. Платонов. – Київ, 2006. – 25 с.
171. Пліско В. Щодо правової визначеності поняття “національна меншина” / В. Пліско // Право України. – 2005. – № 7. – С. 104 – 106.
172. Політика європейської інтеграції: [навчальний посібник] / під ред. д.ф.н., проф. В. Г. Воронкової. – К.: ВД “Професіонал”, 2007. – 512 с.
173. Політологія. Кн. Перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і суспільство / [А. Колодій, В. Харченко, Л. Климанська, Я. Космина]. – Київ: Ельга-Н, Ніка-Центр, 2000. – 584 с.
174. Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці: [навчальний посібник для студентів] / [Укл.: В. М. Піча, Н. М. Хома]; наукова редакція В. М.