НАВЧАННЯ ЕМОЦІЙНО-МОДАЛЬНОЇ ІНТОНАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ АВТЕНТИЧНИХ ВІДЕОКУРСІВ (англійська мова, II курс мовного вищого закладу освіти)

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

МОСЬПАН Наталя Вікторівна

УДК 378.147: 811.111'342.9

НАВЧАННЯ ЕМОЦІЙНО-МОДАЛЬНОЇ ІНТОНАЦІЇ
З ВИКОРИСТАННЯМ АВТЕНТИЧНИХ ВІДЕОКУРСІВ
(англійська мова, II курс мовного вищого закладу освіти)

Спеціальність 13.00.02 – теорія і методика навчання: германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –
БИЧКОВА Наталія Іванівна,
кандидат педагогічних наук,
професор

КИЇВ – 2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ......................................................................................................4
ВСТУП..................................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ЕМОЦІЙНО-МОДАЛЬНОЇ ІНТОНАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ВІДЕОФОНОГРАМИ........................................................................................................14
1.1. Лінгвістичні особливості емоційно-модальної інтонації.............................14
1.2. Психологічний аспект сприйняття емоційно-модальної інтонації............. 22
1.3. Методичні засади навчання емоційно-модальної інтонації.........................28
1.4. Потенційні можливості автентичних відеокурсів для навчання емоційно-модальної інтонації.................................................................................................36
Висновки до розділу 1.......................................................................................................53
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ЕМОЦІЙНО-МОДАЛЬНОЇ ІНТОНАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ АВТЕНТИЧНИХ ВІДЕОКУРСІВ...............................................56
2.1. Відбір автентичних відеокурсів для навчання емоційно-модальної інтонації....................................................................................................................56
2.2. Вимоги до вправ для навчання емоційно-модальної інтонації з використанням відеофонограми............................................................................66
2.3. Підсистема вправ для навчання емоційно-модальної інтонації із застосуванням автентичних відеокурсів ..............................................................80
2.4. Модель циклу занять для навчання емоційно-модальної інтонації з використанням автентичних відеокурсів на ІІ курсі мовного вищого закладу освіти.......................................................................................................................100
Висновки до розділу 2.....................................................................................................124
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ЕМОЦІЙНО-МОДАЛЬНОЇ ІНТОНАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ АВТЕНТИЧНИХ ВІДЕОКУРСІВ .................................................................................127
3.1 . Організація експериментального навчання.................................................127
3.2 . Реалізація експерименту та констатація одержаних даних........................142
3.3. Аналіз результатів експериментального навчання та їх інтерпретація..........................................................................................................147
3.4. Методичні рекомендації для навчання студентів ІІ курсу мовних вищих закладів освіти емоційно-модальної інтонації з використанням автентичних відеокурсів..............................................................................................................158
Висновки до розділу 3.....................................................................................................163
ВИСНОВКИ.....................................................................................................................166
ДОДАТКИ........................................................................................................................174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................................222

ВСТУП

Володіння інтонаційними особливостями іноземного мовлення, а саме емоційно-модальною інтонацією, сприяє адекватному розумінню співрозмовника, правильному вираженню власного емоційного стану та ставлення до дійсності. Емоційно-модальна інтонація є важливим компонентом навчання усномовленнєвого спілкування студентів ІІ курсу мовних спеціальностей [222]. Згідно з тенденціями мовної освіти, висвітленими в Загальноєвропейських Рекомендаціях [65], перед вищою мовною школою постає завдання підготувати фахівця, який був би спроможнім усвідомлено інтонувати власне мовлення адекватно до умов спілкування.
Проте власний досвід викладання фонетики вказує на те, що емоційно-модальна інтонація залишається найслабкішим місцем в усному мовленні студентів. Підтвердженням тому слугує проведене нами тестування студентів ІІ курсу мовних вищих навчальних закладів з метою визначення рівня володіння емоційно-модальною інтонацією англійського мовлення. Тестування було здійснено в березні – травні 2001 року у трьох вищих навчальних закладах України. У тестуванні взяли участь 60 студентів. Метою завдань тесту-зрізу було визначити рівень сформованості рецептивних, репродуктивних і продуктивних інтонаційних навичок. Відповідно тест-зріз складався з рецептивних, репродуктивних і продуктивних завдань, які були взяті з автентичного посібника для навчання вимови та інтонації англійського мовлення “Headway Pronunciation” (див. додаток А). Час відведений на виконання завдань тесту становив 25 хв. У цілях досягнення об’єктивності дослідження результати тестів оцінювалися в балах у залежності від складності окремої навички, володіння якою перевірялося. Вважаємо, що кожна наступна інтонаційна навичка складніша по відношенню до попередньої, оскільки містить її елементи. Так за правильно виконану дію в кожному висловлюванні рецептивних завдань студенти отримували 1 бал, 2 бали в репродуктивних і 5 балів у продуктивних завданнях (див. додаток Б). Рецептивні завдання виконувалися письмово, репродуктивні і продуктивні – усно. Мовлення студентів під час виконання репродуктивних і продуктивних завдань підлягало звукозапису для подальшого аналізу та оцінювання.
Рецептивні завдання були спрямовані на визначення рецептивної навички студентів робити слуховий інтонаційно-смисловий аналіз речень, а також на розпізнавання емоційного підтексту та типу ядерного тону, який його оформлює в реченні. Згідно з отриманими результатами рівень сформованості рецептивної інтонаційної навички дорівнював 64,41%. Аналіз результатів виконання рецептивних завдань показав, що студенти зазнавали труднощів під час визначення: ядра (центру) висловлювання; ядерного тону в реченні; емфатично наголошених слів.
У репродуктивних завданнях визначалися вміння інтерпретувати емоційно-модальні значення речень і правильно інтонаційно їх оформлювати під час читання запропонованих мікро-текстів і -діалогів. Згідно з отриманими результатами рівень сформованості репродуктивної інтонаційної навички дорівнював 52,55%. Аналіз результатів виконання студентами репродуктивних завдань показав, що більшість студентів не вміє продукувати емфатично наголошені речення; інтерпретувати емоційно-модальні значення люб’язності, зацікавленості, підбадьорення, теплого, дружнього та холодного ставлення у висловлюваннях; використовувати в реченнях з переліком низький низхідний тон (Low Fall) в останній інтонаційній групі, оформлюючи її висхідним тоном; найбільше помилок допускається у використанні акцентно-мелодійних контурів, компонентами яких є висхідний тон широкого діапазону (High Rise) і низхідно-висхідний тон (Rise-Fall).
Продуктивні завдання були спрямовані на виявлення вміння вживати емоційно-модальні значення в мовленні, а також емоційно реагувати на різні типи висловлювань з використанням заданих емоційно-модальних значень мовлення. Згідно з отриманими результатами рівень сформованості продуктивної інтонаційної навички дорівнював 35,00%. Аналіз результатів виконання студентами продуктивних завдань показав, що більшість студентів емоційно неправильно реагує на повідомлення, запитання тощо; неправильно інтонаційно оформлює своє висловлювання згідно із ситуацією; зазнає труднощів у використанні та інтонаційному оформленні висловлювань з емоційно-модальним значенням радості, невпевненості, вибачення, приємного здивування, іронії та незгоди. Висловлювання з емоційно-модальним значенням здивування 70,00% студентів інтонували як вибачення, докір, протест тощо. Висловлювання з емоційно-модальним значенням радості були виражені спокійно або втомлено. У цілому студенти продемонстрували низькій рівень володіння емоційно-модальною інтонацією, який дорівнював 46,15%.
З метою визначення надійності отримані показники тесту-зрізу підлягали математичній обробці за критеріями, розробленими К.А. Рамулєм [145]. Аналіз ряду впорядкованих даних свідчить про близькість середнього арифметичного, показників моди і медіани (див. додаток Б), що дає підставу вважати показники тесту-зрізу достатньо надійними.
У цілому спостереження за процесом виконання студентами тесту й аналіз їх мовлення дозволив визначити такі типові помилки:
1. Утруднюються у визначенні ядра в реченні під час прослуховування.
2. Некоректно визначають емфатичний наголос і тому неправильно інтонують емфатичні речення.
3. Неправильно інтонаційно оформлюють речення з переліком.
4. Не диференціюють емоційно-модальні значення і тому не вміють правильно виразити їх у своєму мовленні.
5. Некоректно інтонаційно оформлюють усні висловлювання з емоційно-модальними значеннями радості, здивування, люб’язності, вибачення, сумніву, невпевненості, іронії та незгоди.
Таким чином, низькі показники рівня навченості, який продемонстрували студенти після виконання тесту-зрізу (див. додаток Б), свідчать про недостатній рівень володіння студентами емоційно-модальною інтонацією. Це дозволяє стверджувати, що методика навчання емоційно-модальної інтонації потребує подальшого розвитку.
З проблеми навчання інтонації накопичено достатній теоретичний і практичний матеріал. Дослідження Н.А.Красовської [91], О.В.Ланової [98], А.Н.Халіцької [172] та Ю.В.Головач [45] стосуються проблеми навчання фонетичного аспекту спілкування та контролю рівня сформованості фонетичних навичок; в інших дослідженнях розглядаються питання навчання інтонації діалогічного [12; 90; 121; 134] і монологічного [144; 162] мовлення. Навчанню саме емоційно-модальної інтонації присвячені роботи В.Г.Жигіля [62], А.О.Зінов’євої [68], А.О.Кукліної [95], В.Г.Нікіфорової [123], В.О.Рикової [149], А.П.Чечиль [175] та ін. Ці дослідники зробили вагомий внесок у методику навчання емоційно-модальної інтонації. Дослідження В.Г.Жигіля, А.О.Зінов’євої, А.О.Кукліної, В.Г.Нікіфорової та В.О.Рикової стосуються питання навчання емоційно-модальної інтонації студентів І курсу, а В.А.Карчажкіної та Л.З.Путілової – студентів ІІ курсу. Автори розробили систему вправ, у яких навчали певних інтонаційних моделей у співвідношенні з їх емоційним значенням. В.Г.Жигіль [62] експериментально довів ефективність використання слухової опори у сполученні з зоровою, він вказував на важливість навчання сприйняття емоційно-модальної інтонації і розробив комплекс рецептивних вправ. А.О.Кукліна [95] створила комплекс вправ для навчання простих і складних тонів з інтенсивним використанням звукозапису. В.А.Карчажкіною [79] запропоновано використання відеофонограми на етапі презентації нового інтонаційного матеріалу. В.Г.Нікіфорова [123] експериментально довела ефективність пояснення нової інтонаційної моделі в контексті ситуації з опорою на звукозапис або відеозапис; В.А.Рикова [149] включила в комплекс вправ підготовчі вправи комунікативного характеру; Л.З.Путілова [144] розробила комплекс тренувальних і контрольних вправ для розвитку навичок і вмінь використання низхідно-висхідного тону.
Хоча з проблеми навчання англійської інтонації накопичено значний теоретичний і практичний матеріал, вивчення наукових досліджень, підручників і методичних рекомендацій дозволило визначити низку недоліків:
1. Метою навчання емоційно-модальної інтонації визначається володіння інтонаційною формою, пов’язаною з певним емоційним змістом, а не навчання вираження емоційного значення висловлювання засобами інтонації.
2. Перевага навчання на основі окремих речень, не пов’язаних з контекстом або ситуацією.
3. Застосування навчального інтонаційного матеріалу, відбір якого відбувався або на основі друкованих підручників, що містили тексти з класичної художньої літератури, або переважно на основі аудіокурсу “Meet the Parkers”.
4. Здійснення презентації нової інтонаційної моделі шляхом вимови окремих речень викладачем, взятих поза контекстом з наступним їх графічним зображенням на дошці. Такий прийом не враховує індивідуальні емоційні особливості студентів та заважає ідентифікації емоційно-модальної інтонації студентами із переважно зоровим типом сприйняття інтонації.
5. Домінуюча роль мовних вправ за недостатньої кількості мовленнєвих. Якщо співвіднести ці вправи зі стадіями формування інтонаційної навички (рецептивної, репродуктивної та продуктивної), то вони адекватні тільки першим двом: такі вправи спрямовані на формування навички впізнавання формальних ознак інтонаційних моделей та їх функції в мовленні. Це призводить до навчання студентів використовувати інтонаційні моделі в заданих умовах, а не в умовах мовленнєвої творчості (передачі емоційного змісту у власному мовленні).
6. Використання лише фонограми, яка не може демонструвати екстралінгвістичні та паралінгвістичні засоби вираження емоційності, важливі для полегшення сприйняття та продукування емоційно-модальної інтонації в мовленні.
7. Відсутність підручників, у яких вправи сприяли б розвитку інтонаційних умінь у мовленні.
Узагальнюючи викладене вище, можна зробити висновок про те, що існуюча методика навчання емоційно-модальної інтонації не створює умови для формування мовленнєвих інтонаційних навичок. Вдосконалення процесу навчання емоційно-модальної інтонації можливо завдяки створенню підсистеми вправ, які відповідали б сучасним вимогам, зокрема щодо використання відеофонограми.
Незважаючи на те, що питанню використання відеофонограми для навчання спілкування приділяється значна увага в методиці навчання іноземних мов [14; 21; 24; 51; 76; 83; 101; 136; 138; 186; 189; 192; 210; 214; 228; 232; 233; 235; 236], проблема застосування цього технічного засобу для формування інтонаційних навичок ще повністю невирішена. Відеофонограма, використання якої у процесі навчання емоційно-модальної інтонації було запропоновано В.Г.Нікіфоровою [123] і В.О.Карчажкіною [79], не знайшла значного застосування. Підтвердженням тому слугує проведене нами анкетування викладачів вузів України – Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов ім. Н.К.Крупської, Київського національного лінгвістичного університету, Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, Київського Славістичного університету, Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка у 2002-2004 навчальних роках з метою визначення ступеня використання відеофонограми під час навчання фонетики. Серед різних видів відеофонограми ми обрали автентичні відеокурси, оскільки вони є відеопосібниками, пристосованими для використання в навчальному процесі. Загальна кількість респондентів – 70 викладачів. Анкетування показало, що викладачі надають перевагу використанню автентичних відеокурсів на заняттях з практики мовлення (68,50%), тоді як під час навчання фонетики застосування автентичних відеокурсів займає лише 28,00%. (див. додаток В).
Отже, виявлення низького рівня володіння студентами ІІ курсу емоційно-модальною інтонацією і недостатнього використання відеофонограми, а саме автентичних відеокурсів, для підвищення ефективності формування інтонаційної навички зумовило вибір теми дослідження й обумовило її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір напряму дослідження безпосередньо пов’язаний з науково-дослідною темою кафедри інформатики та комп’ютерних технологій Київського національного лінгвістичного університету „Система інформаційної підтримки лінгвістичної освіти на базі мультимедіа- та інтернет технологій” (номер державної реєстрації 0198U000937).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці та експериментальній перевірці методики навчання емоційно-модальної інтонації з використанням автентичних відеокурсів.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
1. Визначити лінгвістичні, психологічні та методичні особливості навчання емоційно-модальної інтонації.
2. Проаналізувати і обґрунтувати навчальний потенціал автентичних відеокурсів для навчання емоційно-модальної інтонації.
3. Здійснити відбір найчастіше вживаних емоційно-модальних значень в англійському мовленні на базі аналізу усного діалогічного мовлення автентичних відеокурсів для оволодіння ними студентами ІІ курсу мовних спеціальностей.
4. Обґрунтувати і розробити підсистему вправ для навчання емоційно-модальної інтонації з використанням автентичних відеокурсів.
5. Розробити методику навчання емоційно-модальної інтонації з використанням автентичних відеокурсів.
6. Створити модель процесу навчання студентів ІІ курсу мовних спеціальностей емоційно-модальної інтонації з використанням автентичних відеокурсів.
7. Перевірити ефективність запропонованої методики в ході експериментального навчання студентів ІІ курсу мовних спеціальностей.
8. Укласти методичні рекомендації для навчання студентів ІІ курсу мовних спеціальностей емоційно-модальної інтонації з використанням автентичних відеокурсів.
Об’єктом дослідження є процес навчання студентів ІІ курсу мовних спеціальностей англійської емоційно-модальної інтонації.
Предметом дослідження виступає методика навчання емоційно-модальної інтонації з використанням автентичних відеокурсів (англійська мова, ІІ курс мовного вищого закладу освіти).
Для досягнення поставленої в роботі мети були застосовані такі методи дослідження:
1. Аналіз наукових праць, методичних рекомендацій з проблеми дослідження та підручників з фонетики з метою визначення сучасного стану методики навчання емоційно-модальної інтонації.
2. Тестування студентів для визначення рівня володіння ними емоційно-модальною інтонацією.
3. Анкетування викладачів для виявлення ступеня застосування ними автентичних відеокурсів під час навчання фонетики.
4. Лінгво-методичний аналіз сучасних автентичних відеокурсів та їх класифікація.
5. Організація та проведення експериментального навчання.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що:
– вперше теоретично обґрунтовано та практично розроблено методику навчання студентів ІІ курсу мовного вищого навчального закладу англійської емоційно-модальної інтонації з використанням автентичних відеокурсів;
– удосконалено теоретичні засади навчання емоційно-модальної інтонації: її мета, зміст, мовленнєвий матеріал та методичні положення;
– дістало подальшого розвитку дослідження типології підсистеми вправ для навчання емоційно-модальної інтонації з використанням автентичних відеокурсів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці підсистеми вправ для навчання емоційно-модальної інтонації з використанням автентичних відеокурсів; утворенні тестових завдань з ієрархією труднощів; створенні моделі процесу навчання англійської емоційно-модальної інтонації з урахуванням комплексного підходу; укладанні методичних рекомендацій для навчання студентів ІІ курсу мовних спеціальностей емоційно-модальної інтонації з використанням автентичних відеокурсів.
Розроблену методику впроваджено в навчальний процес Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка у 2005–2006 навчальному році, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка у 2007–2008 навчальному році.
Апробація результатів дисертації здійснювалась на науково-практичних конференціях „Інформаційні технології в системі підготовки фахівців у вищій школі”, м. Київ КНЛУ у 2008 р., „Шляхи підготовки вчителя іноземної мови у контексті вимог Болонського процесу”, м. Ніжин НДУ імені Миколи Гоголя у 2007 р., „Актуальні проблеми вивчення мов і культур”, м. Київ КНЛУ у 2002 р., на міжнародному форумі „Мовна освіта: шлях до Євроінтеграції”, м. Київ КНЛУ у 2005 р., на Всеукраїнській науковій конференції „Другі Каразінські читання: два століття лінгвістичної школи”, м. Харків ХНУ ім. В.Н.Каразіна у 2003 р., на ІІІ міжнародній науково-методичній конференції „Высокие технологии в педагогическом процессе” м. Н.Новгород ВДІПА у 2002 р.
Основні результати дослідження відображено в 6-ти статтях та у 3-х тезах доповідей.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми навчання англійської емоційно-модальної інтонації студентів ІІ курсу мовного вищого закладу освіти з використанням автентичних відеокурсів. Сучасна мовна освіта потребує нових шляхів у навчанні інтонування іншомовного мовлення в контексті міжкультурного спілкування. Існуюча методика навчання емоційно-модальної інтонації вчителів-філологів вичерпала свої можливості у формуванні іншомовної фонетичної компетенції. Такий висновок було зроблено на основі низького рівня навченості, який продемонстрували студенти після виконання тесту-зрізу, спеціально проведеного нами з метою визначення рівня володіння студентами ІІ курсу мовних спеціальностей емоційно-модальної інтонації та на основі визначеної низки недоліків сучасної методики навчання емоційно-модальної інтонації. Виникає необхідність пошуків нових підходів до навчання емоційно-модальної інтонації та урахування науково-технічного прогресу, який дозволяє запроваджувати нові технічні засоби для покращення сучасного стану формування фонетичної компетенції, особливо в умовах комплексного підходу до навчання англійської мови.
У дослідженні проблеми навчання емоційно-модальної інтонації майбутніх філологів – студентів ІІ курсу необхідно було перш за все визначити теоретичні передумови створення методики навчання емоційно-модальної інтонації. Основними питаннями, які потребували вирішення, були лінгвістичні особливості емоційно-модальної інтонації, психологічний аспект її сприйняття та засади формування інтонаційних навичок (рецептивних, репродуктивних і продуктивних) у мовленні.
Вивчення досліджень лінгвістичних особливостей емоційно-модальної інтонації дозволило здійснити систематизацію інтонаційних параметрів емоційно-модальних значень сучасного англійського мовлення, яка підтвердила явище перекриття їх інтонаційних параметрів, що і є однією з головних трудностей у навчанні студентів емоційно-модальної інтонації. У мовленні ця проблема вирішується за рахунок паралінгвістичних засобів та екстралінгвістичних факторів, завдяки яким емоційні інтонаційні моделі легше сприймаються та продукуються. Послаблення цієї трудності під час навчання емоційно-модальної інтонації можна досягти за рахунок створення диференційованих умов сприйняття та вираження емоційного мовлення, а саме завдяки організації процесу навчання з опорою на мовні та немовні засоби вираження емоційності. Крім того, такий підхід дозволив створити однакові умови навчання емоційно-модальної інтонації студентам із зоровим і слуховим типом сприйняття мовленнєвої інформації.
Центральною проблемою психологічного аспекту сприйняття емоційно-модальної інтонації є її комунікативна спрямованість, її суб’єктивна обумовленість системою знайомою для реципієнта мови. Під час навчання емоційно-модальної інтонації слід зважати на те, що за ступенем ідентифікації емоційно-модальні значення поділяються на такі, що розпізнаються чітко, і такі, що розпізнаються з трудністю (радість – гнів), через схожість інтонаційних параметрів. У мовленні сприйняття та ідентифікація емоційно-модальних значень полегшується наявностю всіх компонентів системи взаємопов’язаних між собою мовних і немовних засобів вираження емоційності, невід’ємним компонентом якої є емоційно-модальна інтонація. Ця система впливає на план вираження та ступінь сприйняття емоційно-модальних значень висловлювань у мовленні. Урахування цього факту вимагало впровадження комплексного підходу до навчання емоційно-модальної інтонації із застосуванням усіх засобів вираження емоційності на лінгвістичному, паралінгвістичному та екстралінгвістичному рівнях, що сприяло створенню повноцінних умов для ефективного формування інтонаційних навичок.
Упровадження комплексного підходу до навчання емоційно-модальної інтонації зумовило формулювання мети, змісту, предмету та методичних положень навчання. Беручи до уваги комунікативний характер інтонації мовлення, увагу студентів намагалися спрямовувати на комунікативні значення інтонування. Тому метою навчання емоційно-модальної інтонації визначили формування у студентів мовленнєвих інтонаційних навичок правильній інтерпретації емоційного настрою співрозмовника та усвідомленого інтонаційного оформлення власного мовлення згідно з ситуацією спілкування. Відповідно предметом навчання вважали не інтонаційні моделі, а емоційно-модальні значення висловлювань діалогічного мовлення з відповідним інтонаційним і паралінгвістичним оформленням, відібраних із зразків сучасного англійського усного мовлення, у типових ситуаціях спілкування, представлених в автентичних відеопосібниках.
В основу методики навчання емоційно-модальної інтонації з використанням автентичних відеокурсів були покладені методичні положення, розроблені з урахуванням основних принципів комунікативного підходу. У цих положеннях було обґрунтовано доцільність: здійснення відбору мовленнєвого інтонаційного матеріалу, на основі аналізу сучасного англійського усного мовлення в типових ситуаціях спілкування, представленого автентичними аудіо- і відеопосібниками; презентації нового інтонаційного матеріалу в контексті екранізованої комунікативної ситуації; використання екранізованої комунікативної ситуації під час формування рецептивних, репродуктивних і продуктивних інтонаційних навичок; посідання в системі вправ для навчання емоційно-модальної інтонації головним чином умовно-комунікативних і комунікативних вправ; передування аудіювання навчанню інтонування; використання відеофонограми у процесі навчання емоційно-модальної інтонації.
Усе зазначене вище зумовило необхідність використання відеофонограми, здатної підвищити рівень формування інтонаційних навичок завдяки організації навчання з опорою на екранізовану комунікативну ситуацію, видимого мовця та паралінгвістичний аспект його мовлення. Здійсненний аналіз потенційних можливостей автентичних відеокурсів, як виду відеофонограми, підтвердив доцільність застосування цього технічного засобу у процесі навчання емоційно-модальної інтонації. Після розгляду потенційних можливостей автентичних відеокурсів було зроблено висновок про відповідність їх структури та змісту навчанню емоційно-модальної інтонації у психологічному плані. З лінгвістичної точки зору прийнятність автентичних відеокурсів для навчання студентів ІІ курсу емоційно-модальної інтонації забезпечується презентацією в них сучасного автентичного нормативного мовлення; порівняно невеликого об’єму реплік діалогу; в основному середнім темпом мовлення; наявністю великого спектру емоційно-модальних значень, серед яких, згідно з нашим аналізом, переважають емоційно-модальні значення ввічливості, здивування, дружнього ставлення, незгоди, зацікавлення, вибачення, іронії, спокою, згоди, виправдання, легкості, роздратування, невпевненості, радості. У паралінгвістичному аспекті представлені в автентичних відеокурсах ситуації спілкування презентують різноманітні невербальні компоненти мовлення. В екстралінгвістичному плані автентичні відеокурси представляють співрозмовників, їх поведінку в типових комунікативних ситуаціях в особистій, професійній і публічній сферах сучасного англійського життя. У методичному плані автентичні відеокурси цінні поданням інформації, що сприймається інтегровано зоровим і слуховим каналами; можливістю виконувати вправи паузованим і синхронним способами.
На основі внутрішніх характеристик автентичних відеокурсів були визначені критерії їх класифікації, що дозволило зробити їх відбір для навчання емоційно-модальної інтонації. За метою навчання були відібрані автентичні відеокурси спрямовані на навчання сучасного усного повсякденного мовлення. За сферою спілкування – побутові, які відображають повсякденні ситуації спілкування у сферах побуту та культури. За характером відображення комунікативних ситуацій – драматичні, у яких зображення комунікативних ситуацій максимально наближено до реального повсякденного життя. За формою мовлення – з діалогічною формою мовлення. За перевагою відповідних ЕМЗ у мовленні – з позитивними та негативними ЕМЗ. За видом навчального матеріалу – автентичні відеокурси, які презентують мовленнєвий матеріал. За спрямованістю на рівень навченості студентів надали перевагу автентичним відеокурсам, призначеним для елементарних користувачів (Elementary, Pre-Intermediate), оскільки вони презентують чітке, відносно повільне, ретельно артикульоване мовлення, що полегшує процес сприйняття мовленнєвої інформації та дозволяє акцентувати увагу студентів саме на емоційно-модальних значеннях висловлювань та їх інтонаційному оформленні. Крім того, мовлення автентичних відеокурсів цих рівнів представлено в типових комунікативних ситуаціях, чий зміст відповідає тематиці навчання для студентів ІІ курсу.
Вивчення сучасних вимог до вправ для навчання усного мовлення, до вправ, виконуваних на основі відеофонограми та до фонетичних вправ дало можливість виділити вимоги до вправ для навчання емоційно-модальної інтонації з використанням автентичних відеокурсів. Вважаємо, що такі вправи мають відповідати етапам навчання емоційно-модальної інтонації, спрямовувати мовленнєву діяльність студентів на прийом або видачу інформації, на виконання різних операцій з навчальним інтонаційним матеріалом, навчати підготовленому та непідготовленому емоційному мовленню, мати комунікативний і рольовий характер, сприяти індивідуальній організації дій з інтонаційним оформленням, носити переважно усний характер, використовуватися паузованим і синхронним способами під час та після перегляду відеоепізоду, містити опори, контроль і самокорекцію.
Визначені вимоги до вправ дозволили розробити підсистему вправ для навчання емоційно-модальної інтонації з використанням автентичних відеокурсів, у якій посідали головним чином умовно-комунікативні та комунікативні вправи, що виконувалися паузованим і синхронним способами. Слід підкреслити доцільність індивідуального виконання вправ під час навчання інтонування репродуктивного мовлення, що сприяє усвідомленому формуванню репродуктивних інтонаційних навичок; організації вправ синхронним способом, що дозволяє студентам наблизити темп власного мовлення до англійського темпоритму; виконання вправ на озвучування, які створюють умови для спілкування з телемовцем – носієм мови. Вправи на драматизацію сприяють усвідомленому інтонуванню власного мовлення під час спілкування з реальним співрозмовником. Тренувально-контрольні вправи дають можливість навчати та одночасно контролювати рівень сформованості навички інтонування власного емоційного мовлення.
Створення характерної для кожного етапу, підсистеми вправ, виконуваних на основі частин автентичних відеокурсів, дозволило здійснити поєднання теоретичних положень і практичної сторони навчання емоційно-модальної інтонації.
Експериментальна перевірка ефективності методики навчання емоційно-модальної інтонації з використанням автентичних відеокурсів була здійснена на основі розроблених двох варіантів моделі циклу занять з різним співвідношенням технічних засобів – відеофонограми і фонограми, визначених з урахуванням ролі та місця відеофонограми в навчальному процесі. Відповідно, у першому варіанті моделі циклу занять відеофонограма використовувалася як самостійний технічний засіб на всіх етапах навчання емоційно-модальної інтонації; фонограма застосовувалася як допоміжний засіб для запису репродуктивного та продуктивного мовлення студентів; співвідношення відеофонограми і фонограми складало 5 : 3. У другому варіанті моделі циклу занять відеофонограма використовувалася як самостійний технічний засіб на етапі презентації нової емоційної інтонаційної моделі, на етапі інтонування синхронного репродуктивного мовлення та на етапі інтонування продуктивного мовлення; фонограма застосовувалася як самостійний технічний засіб на етапах спеціального навчання рецепції емоційно-модальної інтонації й інтонування репродуктивного мовлення та як допоміжний засіб для запису мовлення студентів; співвідношення відеофонограми і фонограми складало 3 : 5.
Аналіз даних післяекспериментального тестування за двома варіантами моделі навчання повністю підтвердив висунуту нами гіпотезу про те, що ефективність навчання емоційно-модальної інтонації залежить від організації процесу навчання з використанням відеофонограми і фонограми в різних співвідношеннях.
Варіант моделі циклу занять з використанням відеофонограми і фонограми у співвідношенні 5 : 3 забезпечив достатній рівень сформованості навички володіння емоційно-модальною інтонацією за середнім арифметичним – 86,16 балів (ЕГ 1) і 84,33 бали (ЕГ 2). Такі показники можна вважати достатніми, оскільки бездоганного рівня володіння емоційно-модальною інтонацією неможливо досягти, якщо студенти не занурені у природне мовне середовище, можна говорити лише про володіння, наближене до інтонування носіями мови. Крім того, усі студенти, які навчалися за цим варіантом моделі, досягли коефіцієнта навченості, з них 54 студента (90,00%) перевищили його.
Варіант моделі циклу занять з використанням відеофонограми і фонограми у співвідношенні 3 : 5 забезпечив достатній рівень сформованості навички володіння емоційно-модальною інтонацією за середнім арифметичним – 76,66 балів (ЕГ 1) і 76,33 бали (ЕГ 2). Досягли коефіцієнта навченості 48 студентів (80,00%), з них 39 студентів (65,00%) перевищили його.
Отже, одержані результати післяекспериментального навчання емоційно-модальної інтонації свідчили про вагому перевагу першого варіанту моделі циклу занять з використанням відеофонограми і фонограми у співвідношенні 5 : 3 у порівнянні з другим варіантом з використанням відеофонограми і фонограми у співвідношенні 3 : 5.
Варіант моделі циклу занять з використанням відеофонограми і фонограми у співвідношенні 5 : 3 є більш ефективним для навчання емоційно-модальної інтонації завдяки організації процесу формування рецептивних, репродуктивних і продуктивних інтонаційних навичок з аудіовізуальною опорою на видимого співрозмовника, паралінгвістичне оформлення його мовлення та екранізовану комунікативну ситуацію, у якому відеофонограма використовується як самостійний технічний засіб навчання на всіх етапах навчання емоційно-модальної інтонації.
Варіант моделі циклу занять з використанням відеофонограми і фонограми у співвідношенні 3 : 5 виявився менш ефективним для навчання емоційно-модальної інтонації через відсутність візуальної опори на видимого співрозмовника, паралінгвістичне оформлення його мовлення та екранізовану комунікативну ситуацію під час формування рецептивних інтонаційних навичок та її недостатність під час формування репродуктивних інтонаційних навичок, у якому відеофонограма використовується як самостійний технічний засіб навчання тільки під час презентації нової емоційної інтонаційної моделі та під час формування продуктивних інтонаційних навичок.
Викладені вище висновки дають можливість зробити узагальнення: розроблена підсистема вправ на базі змісту автентичних відеокурсів із використанням відеофонограми як основного технічного засобу навчання в циклі занять забезпечує достатній рівень сформованості мовленнєвих навичок емоційно-модальної інтонації у студентів ІІ курсу мовних спеціальностей.
Перспективу подальшого дослідження проблеми вбачаємо в теоретичному дослідженні та практичній розробці методики навчання інтонування монологічного мовлення з використанням відеофонограми; дослідженні ефективності використання епізодів художніх фільмів із презентацією різних стилів мовлення для навчання емоційно-модальної інтонації студентів старших курсів мовних спеціальностей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аблам С. Б. Применение кинофильмов в обучении иностранному языку / С. Б. Аблам // Методика преподавания иностранных языков в вузе: сб. науч. трудов – М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1974. – Вып. 89. – С. 39–63.
2. Аблам С. Б. Некоторые вопросы создания видеоупражнений для обучения иноязычной речи / С. Б. Аблам // Методика обучения иноязычной устной речи. – Воронеж, 1978. – С. 3–18.
3. Азимов Э. Г. Словарь методических терминов / Э. Г.Азимов, А. Н. Щукин. – Санкт-Петербург, 1999. – 470 с.
4. Алексенко С. Ф. Варіативність інтонаційної моделі висловлювання вибачення у мовленнєвій комунікації (експериментальне фонетичне дослідження на матеріалі англійського ділового мовлення): дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Алексенко Світлана Федорівна. – К., 2004. – 167с.
5. Антипова А. М. Интонационная структура восклицательных предложений в её взаимодействии с лексико-грамматической структурой: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки” / А. М. Антипова. – М., 1965. – 18 с.
6. Антипова А. М. Интонационная стилистика / Антипова А. М. // Иностранные языки в школе. – 1978. – Вып. 13. – С. 56–65.
7. Антипова А. М. Система речевой интонации / А. М. Антипова. – М.: Высшая школа, 1979. – 131 с.
8. Артёмов В. А. Коммуникативная, синтаксическая, логическая и модальная функция речевой интонации / В. А. Артёмов // Коллоквиум по экспериментальной фонетике и психологии речи. – М., 1966. – С. 3–32.
9. Артёмов В. А. Психология обучения иностранному языку / В. А. Артёмов. – М., 1969. – 278 с.
10. Архангельская К. В. Использование учебного телевидения для обучения этикету / К. В. Архангельская, Д. О. Добровольский // Использование телевидения для совершенствования профессионально-педагогической подготовки студентов: сб. науч. трудов – М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1984. – Вып. 241. – С. 4–16.
11. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. – М.: Советская энциклопедия, 1966. – 607 с.
12. Бабенко А. П. Об обучении экспрессивной речи / А. П. Бабенко // Ученые записки. – М.: МГПИИЯ им. В.И. Ленина, 1969. – Вып. 253. – С. 7–15.
13. Барышникова Н. Г. Психологические проблемы организации ролевого общения на уроке иностранного языка / Н. Г. Барышникова // Вопросы психологического обоснования обучения иностранным языкам: сб. науч. трудов – М: МГПИИЯ им. М, Тореза. – 1982. – Вып. 187. – С. 114–124.
14. Березовська О. В. Використання художніх фільмів у навчанні іноземної мови / О. В. Березовська // Мовна освіта: шлях до євроінтеграції: тези доповідей міжнар-го форуму, 17–18бер. 2005 р. – К.: Ленвіт, 2005. – С. 229–230.
15. Берман И. М. Речевая ситуация и ситуативная направленность упражнений / И. М. Берман, В. А. Бухбиндер // Иностранные языки в школе. – 1975. – Вып. 10. – С. 33–39.
16. Бернштейн С. И. Словарь фонетических терминов / С. И Бернштейн. – М.: Восточная литература, 1996. – 171с.
17. Беспалько В. П. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов / В. П. Беспалько, Ю. Г. Татур. – М.: Высшая школа. – 1989. – 141с.
18. Бичкова Н. І. Застосування відеофонограми та фонограми під час навчання аудіювання іноземною мовою / Н. І. Бичкова, Л. І. Іванова // Методика викладання іноземних мов. – К.: Освіта, 1993. – Вип. 22. – С. 64–67.
19. Бичкова Н. І. Комунікативні інтерактивні фоновправи на основі змісту автентичних художніх творів / Н. І. Бичкова // Іноземні мови. – 1995. – № 3–4. – С. 58–61.
20. Бичкова Н. І. Основи використання відеофонограми та фонограми для навчання іноземних мов. Частина 1. Методика використання відеофонограми / Н. І. Бичкова. – К.: Віпол, 1999. – 107 с.
21. Бичкова Н. І. Інноіваційні підходи до методики використання відеофонограми для навчання іноземних мов / Бичкова Н. І. // 60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє: праці наук. конф. – К.: Київськ. нац. лінгв. ун-т, 2006. – С. 90–92.
22. Богомазова Т. С. Некоторые приёмы работы над интонацией с использованием технических средств обучения / Т. С. Богомазова // Вопросы методики использования технических средств в обучении иностранным языкам: сб. науч. трудов. – М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1979. – Вып. 144. – С. 87–97.
23. Бондаренко Л. В. Основы общей фонетики / Л. В. Бондаренко, Л. А. Вербицкая, М. В. Гордина. – Л.: изд-во Ленинг. ун-та, 1983. – 119 с.
24. Бориско Н. Ф. Обучение монологической речи с использованием видеофоноупражнений в интенсивном курсе на начальном этапе языкового вуза (на материале немецкого языка): дис. … канд. пед. наук: 13.00.02 / Бориско Наталия Фёдоровна. – К., 1987. – 226 с.
25. Бубнова Д. В. Проблеми моделювання реального спілкування при навчанні діалогічного мовлення іноземною мовою / Д. В. Бубнова // Мовна освіта: шлях до євроінтеграції: тези доповідей міжнар-го форуму, 17–18бер. 2005 р. – К.: Ленвіт, 2005. – С. 97–98.
26. Бычкова Н. І. Лабораторные задания для устной речи на начальном этапе в языковом вузе (на материале английского языка): дис. … канд. пед. наук: 13.00.02 / Бычкова Наталья Ивановна. – К., 1972. – 163 с.
27. Былкина Н. Д. Развитие представлений детей об эмоциях в онтогенезе / Н. Д. Былкина // Вопросы психологии. – М., 2000. – сент–окт. – С. 38–47.
28. Валуйцева И. И. Проблемы исследования эмоциональной речи / И. И. Валуйцева, Г. В. Майорова, О.В.Мартынова // Вести Московского университета. – М., 1980. – Сер. 9. Филология. – № 4. – С. 40–48.
29. Верещагин Е. М. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного / Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров. – М.: Русский язык, 1990. – 246 с.
30. Великий тлумачний словник сучасної української мови 170000 слів / [гол. ред. В. Т. Бусел]. – К.: Ірпінь: Перун, 2002. – 1425 с.
31. Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений / В. К. Вилюнас.– М.: изд-во МГУ, 1976. – 142 с.
32. Вилюнас В. К. Основные проблемы психологической теории эмоций / В. К. Вилюнас // Психология эмоций: тексты. – М.: изд-во МГУ, 1984. – С. 3–28
33. Витт Н. В. Об эмоциях и их выражении / Н. В. Витт // Вопросы психологии. – 1964.– № 3. – С. 140–154.
34. Витт Н. В. Выражение эмоциональных состояний в речевой интонации: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. псих. наук: спец. 19.00.01 / Н. В. Витт. – М., 1965. – 19 с.
35. Витт Н. В. Система эмоциональных явлений и обучение иностранному языку / Н. В. Витт // Вопросы психологического обоснования обучения иностранным языкам: сб. науч. трудов. – М.: МГПИИЯ им. М, Тореза, 1982. – Вып. 187. – С. 27–42.
36. Витт Н. В. Эмоциогенность ситуаций в учебной деятельности и психологические предпосылки её регуляции / Н. В. Витт // Психологические основы интенсификации обучения иностранным языкам в вузе: сб. науч. трудов. – М.: МГПИИЯ им. М.Тореза, 1987. – Вып. 283. – С. 89–92
37. Витт Н. В. Индивидуальный стиль речи и эмоциональные особенности человека / Н. В. Витт, А. В. Чупинина // Психология студента как субъекта учебной деятельности: сб. науч. трудов. – М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1989. – Вып. 327. – С. 77– 84.
38. Вишневская Г. М. Восприятие английской интонации / Г. М. Вишневская // Фонетика и психология речи: сб. науч. трудов. – Иваново: ИвГу, 1984. – С. 27–34.
39. Галаган В. Я. Вправи для формування мовних та мовленнєвих навичок при вивченні іноземної мови / В. Я. Галаган // Мовна освіта: шлях до євроінтеграції: тези доповідей міжнар-го форуму, 17–18бер. 2005 р. – К.: Ленвіт, 2005. – С. 99–100.
40. Галкина-Федорук Е. М. Об экспрессивности и эмоциональности в языке / Е. М. Галкина-Федорук // Сб. статей по языкознанию. – М., 1958. – С. 103–124.
41. Галочкина И. Е. О соотношении понятий эмоционально-модальная и коммуникативная функции интонации / И. Е. Галочкина // Сб. науч. трудов. – М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1983. – Вып. 216. – С. 130–151.
42. Гальперин П. Я. Языковое сознание как основа формирования речи на иностранном языке / П. Я. Гальперин // Управление познавательной деятельностью учащихся. – М.: Моск. гос. ун-т, 1972. – С. 109–130.
43. Ганіч Д. І. Словник лінгвістичних термінів / Д. І. Ганіч. – К.: Вища школа, 1985. – 360 с.
44. Гарань О. В. Жесты как речевые акты / Гарань О. В. // Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи: зб. наук. праць за матеріалами Всеукр. наук. конф., 5 лют. 2003. – Х.: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2003. – С. 38–39.
45. Головач Ю. В. Контроль рівня сформованості професійно-фонетичної компетенції студентів першого курсу мовного вузу (на матер. англ. мови): дис. …канд. пед. наук: 13.00.02 / Головач Юлія Валеріївна. – К., 1997. – 272 с.
46. Головач Ю. В. Критерии оценки уровня сформированности фонетических навыков устной речи студентов языкового педагогического вуза / Ю. В. Головач // Іноземні мови. – 1999. – № 2. – С. 29–31.
47. Гомина Т. Г. О способах выражения эмоциональных состояний на акустическом уровне / Т. Г. Гомина // Вопросы фонетики романских и германских языков: сб. науч. трудов. – М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1977. – Вып. 108. – С. 54–62.
48. Горелов И. Н. Невербальные компоненты коммуникации / И. Н. Горелов. – М.: Наука, 1980. – 104 с.
49. Грабова С. В. Відеофонограма як матеріал у навчанні використання паралінгвістичних засобів спілкування / С. В. Грабова // Мовна освіта: шлях до євроінтеграції: тези доповідей міжнар-го форуму, 17–18бер. 2005 р. – К.: Ленвіт, 2005. – С. 235–236.
50. Границкая А. С. Взаимоотношение анализа и имитации в процессе обучения иностранному языку (Экспериментальное исследование на материале английского языка): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук / А. С. Границкая. – М., 1965. – 20 с.
51. Гузь О. І. Навчання усного англомовного мовлення учнів початкової загальноосвітньої школи з використанням відеофонограми: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Гузь Олена Іванівна. – К., 2004. – 224 с.
52. Гураль Л. Л. Интонационная организация диалогических единств (на материале предложения-сообщения в современном английском языке): афтореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10. 663 / Л. Л. Гураль. – К., 1972 – 16 с.
53. Гурвич П. Б. Основы обучения устной речи на языковых факультетах (Курс лекций) / П. Б. Гурвич. – Владимир: Владимирск. гос. пед. ин-т, 1974. – 176 с.
54. Гурвич П. Б. Теория и практика эксперимента в методике преподавания иностранных языков / П. Б. Гурвич. – Владимир: Владимирск. гос. пед. ин-т, 1980. – 255 с.
55. Дацків О. П. Драматизація поезій на заняттях з іноземної мови / Дацків О. П. // Наукові записки Ніжинського держ. унів-ту ім. М.Гоголя: Серія Педагогіка та психологія. – Н.: НДУ, 2007. – № 5. – С. 45–47.
56. Денисов В. Ф. Интонационная структура фраз, передающих комплекс эмоций от недовольства до ярости / В. Ф. Денисов // Исследования по английской интонации: учён. записки. – М.: МГПИ им. Ленина, 1972. – № 472. – С. 5–33.
57. Денисова Н. П. Проблемное обучение и дидактические возможности учебной замкнутой телевизионной системы / Н. П. Денисова // Использование телевидения для совершенствования профессионально-педагогической подготовки студентов на иностранном языке: сб. науч. трудов. – М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1984, – Вып. – 241. – С. 38–45.
58. Дворжецкая М. П. Интонация и модальность высказывания: Практикум по английскому языку / М. П. Дворжецкая, Л. А. Штакина, Г. П. Лукьянюк. – К.: Вища школа, 1984. – 43 с.
59. Доценко О. Л. Модальність у вираженні об’єктивно-з’ясувальних відношень: афтореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 „Українська мова” / О. Л. Доценко. – К., 2001. – 22 с.
60. Жигиль В. Г. Объяснение интонационных структур на І курсе языкового вуза / В. Г. Жигиль // Обучение иностранным языкам в высшей школе. – М., 1971. – Ч. 1. – С. 71–88.
61. Жигиль В. Г. Соотношение тренировочных и речевых упражнений по длительности при обучении интонации английского языка / В. Г. Жигиль // Методика и психология обучения иностранным языкам в высшей школе: сб. науч. трудов. – М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1972. – Вып. 69. – С. 165–174.
62. Жигиль В. Г. Экспериментальное исследование некоторых проблем обучения интонации на I курсе языкового вуза (на материале неэмфатической интонации) английский язык: афтореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.02 „Методика преподавания иностранных языков”/ В. Г. Жигиль. – М., 1973. – 26 с.
63. Жинкин Н. И. Механизмы речи / Н. И. Жинкин. – М., 1958. – 370 с.
64. Жинкин Н. И. Речь как проводник информации / Н. И. Жинкин. – М.: Наука, – 1982. – 159 с.
65. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладення, оцінювання // Відділ сучасних мов, Страсбург. – К.: Ленвіт, 2003. – 261 с.
66. Зимняя И. А. Основные цели применения наглядности при обучении иностранному языку / И. А. Зимняя // Методика и психология обучения иностранным языкам: сб. науч. трудов. – М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1970. – Т. 53. – С. 21–27.
67. Зимняя И. А. Самоконтроль как компонент обучения и уровни его становления / И. А.Зимняя, И. И. Китросская, К. А. Мичурина // Общая методика обучения иностранным языкам. Хрестоматия. – М.: Русский язык, 1991. – С. 144–145.
68. Зінов’єва А. О. До питання про навчання емоційної англійської мови / А. О. Зинов’єва, Е. А. Нушикян // Методика викладання іноземних мов. – К.: Радянська школа, 1980. – Вип. 9. – С. 4–77.
69. Злобина М. Г. Просодическая организация возражений с противопоставительной семантикой в английской диалогической речи: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец: 10.02.04 „Германские языки” / М. Г. Злобина. – К., 1990. – 20 с.
70. Иванова-Цыганова В. И. О системе киноупражнений / В. И. Иванова-Цыганова // Иностранные языки в школе. – 1965. – № 1. – С. 75–79.
71. Изард К. Е. Эмоции человека / Изард К. Е.– М.: изд-во Моск. ун-та, 1980. – 439 с.
72. Калита А. А. Навчання варіантів інтонації англійських одиниць мовлення / А. А. Калита // Методика викладання іноземних мов. – К: Освіта, 1983. – № 12. – С. 70–74.
73. Калита А. А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання / А. А. Калита. – К., 2001. – 351 с.
74. Кантер Л. А. Экспериментально-фонетическое исследование интонационной структуры речевых единиц, выражающих положительные эмоции (группа „радости”): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки” / Л. А. Кантер. – М., 1973. – 17 с.
75. Капанадзе Л. А. Роль жеста в разговорной речи / Л. А. Капанадзе, Е. В. Красильникова // Русская разговорная речь: сб. науч. трудов. – Саратов: Саратовск. ун-т, 1970. – С. 235–241.
76. Карецкий А. Е. Использование учебного телевидения для обучения педагогическому общению: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.02 „Методика преподавания иностранных языков” / А. Е. Карецкий. – М., 1989. – 18 с.
77. Карпиченкова Е. П. Интонационные особенности диалогической речи в зависимости от прагматической установки / Е. П. Карпиченкова // Вопросы фонетической организации устных текстов: сб. науч. трудов. – М.: МГПИИЯ им. М.Тореза, 1989. – Вып. 344. – С. 39–46.
78. Карчажкина В. А. Акустическая структура и функции восходяще-нисходящего тона в современном английском языке: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки” / Карчажкина В. А. – М., 1974. – 33 с.
79. Карчажкина В. А. Из опыта использования учебного телевидения на уроках фонетики / В. А. Карчажкина // Использование телевидения для совершенствования профессионально-педагогической подготовки студентов на иностранном языке: сб. науч. трудов. – М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1984. – Вып. 241. – С. 87–97.
80. Каспарова М. Г. О некоторых психологических проблемах использования учебного телевидения при обучении иностранному языку / М. Г. Каспарова // Использование телевидения для совершенствования профессионально-педагогической подготовки студентов на иностранном языке: сб. науч. трудов. – М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1984. – Вып. – 241. – С. 62–74.
81. Китайгородская Г. А. Интенсивное обучение иностранным языкам: теория и практика / Китайгородская Г. А. – М.: Русский язык, 1992. – 254 с.
82. Климов Н. Д. Коммуникативная фонетика / Н. Д. Климов // Вопросы изучения фонетики текста: сб. науч. трудов. – М.: МГПИИЯ им. М.Тореза, 1978. – Вып. 126. – С. 141–159.
83. Ковалёв Н. П. К вопросу обучения иноязычной устной речи с использованием аутентичных учебных фильмов / Н. П. Ковалёв // Методика преподавания иностранных языков в вузе: сб. науч. трудов. – М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1974. – Вып. 89. – С. 64–71.
84. Колшанский Г. В. Паралингвистика / Г. В. Колшанский. – М.: Наука, 1974. – 81 с.
85. Колшанский Г. В. Лингвокоммуникативные аспекты речевого общения / Г. В. Колшанский // Иностранные языки в школе. – 1985. – № 1. – С. 10–14.
86. Колымба С. Н. Интонация эмоциональной речи / С. Н. Колымба. – Одесса, 1973. – 44 с.
87. Кокоза Т. Д. Обучение аудированию на младших курсах языковых вузов как условие повышения качества специальной подготовки будущих учителей иностранного языка / Т. Д. Кокоза // Іноземні мови. – К., 2004. – № 4. – С. 45–47.
88. Корольова Т. М. Вираження комплексу модальних значень засобами просодії / Т. М. Корольова // Мовознавство. – К., 1987. – № 2. – С. 38–44.
89. Королёва Т. М. Интонация модальности в звучащей речи / Т. М. Королёва. – К.: Вища школа, 1989.–147 с.
90. Короткевич В. С. Методика работы над интонацией немецкого языка как второго иностранного на III курсе языкового вуза (основная специальность английский язык): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.02 „Методика преподавания иностранных языков” / В. С. Короткевич. – М., 1981. – 16 с.
91. Красовская Н. А. Обучение фонетическому аспекту общения на начальной степени интенсивного курса немецкого языка в языковом педагогическом вузе. автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.02 „Методика преподавания иностранных языков” / Н. А. Красовская. – К., 1991. – 24 с.
92. Крылов А. А. Практикум по общей и прикладной психологии / А. А. Крылов. – С-Петербург, 2000. – 559 с.
93. Кузнецова С. А. Психолого-методические проблемы применения аутентичных материалов в учебном процессе по иностранному языку / С. А. Кузнецова // Новые технологии коммуникативно ориентированного обучения иностранным языкам в неязыковом вузе: сб. науч. трудов. – М.: МГПИИЯ им. М.Тореза, 2000. – Вып. 449. – С. 111–118.
94. Кулиш П. Ю. Психолого-лингвистические аспекты восприятия устной иноязычной речи / Кулиш П. Ю. – К.: Высшая школа, 1982. – 206 с.
95. Кукліна А. О. Оволодіння інтонаційними моделями англійського мовлення в мовному вузі / А. О. Кукліна // Методика викладання іноземних мов. – К.: Радянська школа, 1983. – № 12. – С. 62–66.
96. Лабунская В. А. О семантике выразительных движений в общении / В. А. Лабунская // Вопросы психологии обучения и познания людьми друг друга: сб. статей Кубанского ун-та. – Краснодар, 1981. – С. 132–139.
97. Лабунская В. А. Интерпретация невербального поведения в межличностном общении: автореф. дис. на соискание науч. степени докт. психол. наук: спец. 19.00.05 „Социальная психология” / В. А. Лабунская. – М., 1989. – 42 с.
98. Ланова О.В. Підготовка майбутніх учителів англійської мови до навчання учнів просодичних засобів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 „Теорія та методика навчання іноземних мов: германські мови” /О. В. Ланова. – Одеса, 2008. – 19 с.
99. Левина О.А. Репрезентация эмоциональных состояний персонажей в английском художественном тексте: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки” / Левина О.А. – М., 1999. – 30 с.
100. Леонтьев А. А. Язык, речь, речевая деятельность / А. А. Леонтьев. – М., 1969. – 220 с.
101. Леонтьева Т. П. Принципы использования видеотехнологий в обучении иностранным языкам / Т. П. Леонтьева // Непрерывное обучение иностранным языкам. Методология, теория, практика: сб. текстов выступлений на науч. практ. конф. – Минск: Минск. гос. лингв. ун-т, 2002. – Ч. 1. – С. 53–56.
102. Лурьє А. С. Устные тренировочные упражнения по иностранному языку, проводимые с помощью технических средств / Лурьє А. С, Райхштейн А. Д. // Иностранные языки в высшей школе. – М., 1965. – Вып. 1. – С. 5–16.
103. Ляховицкий М. В. О сущности экспериментального исследования в методике обучения иностранных языков / М. В. Ляховицкий // Иностранные языки в школе. – 1969. – С. 23–30.
104. Ляховицкий М. В. Общие основы использования звукозаписи при обучении иностранных языков в языковом вузе: автореф. дис. на соискание науч. степени докт. пед. наук: спец. 13.00.02 „Методика преподавания иностранных языков” / М. В. Ляховицкий. – М., 1970. – 42 с.
105. Мазина Л. З. Система упражнений для обучения иностранцев русской интонации / Мазина Л. З. – М., 1989 – 146 с.
106. Макаров М. Л. Речевой этикет и речевой регламент в психолингвистическом аспекте / М. Л. Макаров // Психолингвистические исследования: Лексика. Фонетика. – Калинин, 1985. – С. 95–99.
107. Макодай І. І. Використання аудіовізуальних засобів у процесі формування лінгвосоціокультурної компетенції студентів / І. І. Макодай // Мовна освіта: шлях до євроінтеграції: тези доповідей міжнар-го форуму, 17–18бер. 2005 р. – К.: Ленвіт, 2005. – С. 221–222.
108. Мартиросова Т. В. Деякі методичні прийоми і способи навчання студентів усного спілкування на початковому етапі / Т. В. Мартиросова, Н. М. Слободяник // Мовна освіта: шлях до євроінтеграції: тези доповідей міжнар-го форуму, 17–18бер. 2005 р. – К.: Ленвіт, 2005. – С. 114–115.
109. Медведева Т. Г. Просодические и спектральные характеристики эмоционально окрашенной речи: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германск