НЕЙРОГУМОРАЛЬНИЙ ТА АНТИКОАГУЛЯНТНИЙ ДИСБАЛАНС ПРИ ГІПЕРТОНІЧНІЙ ХВОРОБІ У ПРООПЕРОВАНИХ ОНКОЛОГІЧНО ХВОРИХ ТА МЕТОДИ ЙОГО МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОРЕКЦІЇ




  • скачать файл:
  • Название:
  • НЕЙРОГУМОРАЛЬНИЙ ТА АНТИКОАГУЛЯНТНИЙ ДИСБАЛАНС ПРИ ГІПЕРТОНІЧНІЙ ХВОРОБІ У ПРООПЕРОВАНИХ ОНКОЛОГІЧНО ХВОРИХ ТА МЕТОДИ ЙОГО МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОРЕКЦІЇ
  • Альтернативное название:
  • НЕЙРОГУМОРАЛЬНЫЙ И АНТИКОАГУЛЯНТНЫЙ ДИСБАЛАНС ПРИ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ В ОПЕРИРОВАННЫХ онкологических больных и методы ЕГО медикаментозной коррекции
  • Кол-во страниц:
  • 158
  • ВУЗ:
  • ЗАПОРІЗЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ¢Я УКРАЇНИ
    ЗАПОРІЗЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

    На правах рукопису



    ЩУРОВ МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ

    УДК: 616.12-008.331-1:612.018-085

    НЕЙРОГУМОРАЛЬНИЙ ТА АНТИКОАГУЛЯНТНИЙ ДИСБАЛАНС ПРИ ГІПЕРТОНІЧНІЙ ХВОРОБІ У ПРООПЕРОВАНИХ ОНКОЛОГІЧНО ХВОРИХ ТА МЕТОДИ ЙОГО МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОРЕКЦІЇ

    14.01.11 кардіологія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    медичних наук


    Науковий керівник : Кошля Володимир Іванович,
    доктор медичних наук, професор,
    заслужений діяч науки і техніки України



    Запорiжжя - 2009







    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ................5
    ВСТУП..................7
    РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ .......................12
    РОЗДІЛ 2. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ
    ХВОРИХ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ........................................... 32
    2.1.Клінічна характеристика обстежених хворих на гіпертонічну хворобу....32
    2.2. Методи досліджень................39
    РОЗДІЛ 3. СТАН НЕЙРОГУМОРАЛЬНИХ ФАКТОРІВ У ПРООПЕРО-
    ВАНИХ ОНКОЛОГІЧНО ХВОРИХ ЖІНОК З ГІПЕРТОНІЧНОЮ
    ХВОРОБОЮ ТА ЇХ ЗМІНИ У ПРОЦЕСІ ЛІКУВАННЯ НОЛІПРЕЛОМ І
    МОКСОНІДИНОМ ..44
    3.1. Вихідні показники нейрогуморальних факторів у прооперованих онко-логічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою................................................. 44
    3.2. Особливості змін нейрогуморальних факторів у прооперованих онко-логічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою під впливом лікування
    нолірелом та моксоніном..53
    3.2.1. Особливості змін нейрогуморальних факторів у прооперованих онко-логічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою під впливом лікування
    ноліпрелом.53
    3.2.2. Особливості змін нейрогуморальних факторів у прооперованих онко-логічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою під впливом лікування
    моксонідином.58
    РОЗДІЛ 4 АНТИКОАГУЛЯНТНІ І ФІБРИНОЛІТИЧНІ ФАКТОРИ У ПРООПЕРОВАНИХ ОНКОЛОГІЧНО ХВОРИХ ЖІНОК З ГІПЕРТО-
    НІЧНОЮ ХВОРОБОЮ ТА ЇХ ЗМІНИ У ПРОЦЕСІ ЛІКУВАННЯ НОЛІПРЕЛОМ І МОКСОНІДИНОМ.....................................................................65

    4.1. Вихідні показники антикоагулянтної і фібринолітичної ланок плазми
    крові у прооперованих онкологічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою..65
    4.2. Особливості змін ендотелійзалежних показників антикоагулянтної і
    фібринолітичної ланок плазми крові у прооперованих онкологічно
    хворих жінок з гіпертонічною хворобою під впливом ноліпрелу та
    моксонідину...74
    4.2.1.Особливості змін ендотелійзалежних показників антикоагулянтної і
    фібринолітичної ланок плазми крові у прооперованих онкологічно
    хворих жінок під впливом лікування ноліпрелом..74
    4.2.2.Особливості змін антикоагулянтної і фібринолітичної ланок плазми
    крові у прооперованих онкологічно хворих жінок під впливом лікування
    моксонідином.....79
    РОЗДІЛ 5. СТАН ВНУТРІШНОСЕРЦЕВОГО КРОВООБІГУ ТА
    ФУНКЦІО-НАЛЬНИЙ СТАН МІОКАРДА ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ПРООПЕРОВАНИХ ОНКОЛОГІЧНО ХВОРИХ ЖІНОК З
    ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ ТА ЇХ ЗМІНИ В ПРОЦЕСІ ЛІКУВАННЯ НОЛІПРЕЛОМ І МОКСОНІДИНОМ.....................................................................84
    5.1. Вихідний стан внутрішносерцевого кровообігу та функціональний стан
    міокарда лівого шлуночка у прооперованих онкологічно хворих жінок з
    гіпертонічною хворобою..........................................................................................84
    5.2. Особливості змін внутрішносерцевого кровообігу та функціонального
    стану міокарда лівого шлуночка у жінок з гіпертонічною хворобою у
    поєднанні з раком молочної залози під впливом лікування ноліпрелом та
    моксонідином.98
    5.2.1.Особливості змін внутрішносерцевого кровообігу та функціонального стану міокарда лівого шлуночка у прооперованих онкологічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою під впливом лікування ноліпрелом.98
    5.2.2. Особливості змін внутрішносерцевого кровообігу та функціонального стану міокарда лівого шлуночка у прооперованих онкологічно хворих
    жінок з гіпертонічною хворобою під впливом лікування моксонідином..105
    РОЗДІЛ 6. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ ................ 113
    ВИСНОВКИ.............127
    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ............130
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................131







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ


    А максимальна швидкість наповнення передсердь
    АГ артеріальна гіпертензія
    Аі інтегральний показник максимальної швидкості наповнення
    передсердь
    АТ артеріальний тиск
    ГХ гіпертонічна хвороба
    ЕКГ електрокардіограма
    E максимальна швидкість раннього діастолічного наповнення
    Еі інтегральний показник максимальної швидкості раннього діастолічного наповнення
    Е/А співвідношення максимальної швидкості раннього діастолічного наповнення до максимальної швидкості наповнення передсердь
    Еі/Аі співвідношення інтегральних показників максимальної швидкості раннього діастолічного наповнення до максимальної швидкості наповнення передсердь
    ЗПСО загальний периферичний судинний опір
    КДТ кінцевий діастолічний тиск лівого шлуночка
    КСМС кінцевий систолічний меридіональний стрес
    КДО кінцевий діастолічний об¢єм
    КДНС кінцева діастолічна напруга стінки лівого шлуночка
    КСО кінцевий систолічний об¢єм
    ЛШ лівий шлуночок
    МШП міжшлуночкова перетинка
    ММ маса міокарда
    УО ударний об¢єм крові
    ФВ фракція викиду
    ХО хвилинний об¢єм крові
    ЧСС частота серцевих скорочень
    ШЗЕ швидкість зсідання еритроцитів
    IVRT (c) швидкість циркулярного скорочення волокон міокарду
    Vcf -1 швидкість циркулярного скорочення волокон міокарда










    ВСТУП



    Актуальність теми.
    Серед захворювань серцево-судинної системи, які є основною причиною передчасної втрати працездатності, інвалідності і смертності населення як у всьому світі, так і в Україні одне з перших місць займає гіпертонічна хвороба [4,6,32]. Гіпертонічна хвороба це одне з найбільш частих хронічних захворювань, з яким приходиться мати справу практичному лікарю [101,109,115,120,166]. На сьогодні рак молочної залози, як і гіпертонічна хвороба, розглядається як епідеміологічна проблема, так як інтенсивність росту захворюваності має всі ознаки епідемії [8,138,147].
    Серед пpовідних теорій розвитку гіпертонічної хвороби у останні десятиріччя займає нейрогуморальна теорія [24,149,154,224] та ендотеліальна дисфункція. Торкаючись епідеміології раку молочної залози слід відмітити, що у більшості випадків її пов’язують з гормональними змінами [13,15,42]. По даних авторів [10] розвитку дисгормональних гіперплазій сприяють порушення оваріально-менструального циклу, ненормальне статеве життя, широке застосування контрацептивів, захворювання жіночих статевих органів і залоз внутрішньої секреції, пізня менопауза, підвищена естрогенна насиченість та ін. [19,34,138].
    У зв’язку з цим на першому місці стоїть проблема проведення ефективної протигіпертензивної терапії [1,23,69,247], пошуку нових підходів та нових лікарських засобів [96,130], а також розробка найбільш раціональних схем їх застосування [27,28] для досягнення цільових рівнів артеріального тиску, попередження ураження органів-мішеней [29,31,61,93], розвитку серцево-судинних ускладнень та збільшення тривалості і якості життя [14,26,40].
    Разом з тим, незважаючи на певні успіхи у фармакологічному пригніченні нейрогуморальних факторів, наявність дисфункції ендотелію [67,73,76,97] не завжди дає можливість проведення ефективного лікування. У зв¢язку з цим, моделювання нейрогуморальної активності [86,114,172] та усунення ендотеліальних дисфункцій [192,209] у жінок з гіпертонічною хворобою, що перенесли оперативне втручання у зв’язку з раком молочної залози, представляється більш ефективним при застосуванні низькодозових комбінацій периндоприлу та індапаміду (ноліпрелу) і моксонідину. Однак, проблеми застосування даних засобів не цілком вирішені і тому подальше вивчення їх впливу на рівень артеріального тиску, активність симпато-адреналової і ренін-ангіотензин-альдостренової систем, вміст альдостерону та динаміку змін естрадіолу, кортизолу і тестостерону, стан системної гемодинаміки, функціональний стан міокарда з урахуванням ендотелійзалежних показників системи гемостазу і фібринолізу є надзвичайно актуальною проблемою сучасної кардіології, що і послугувало для вибору мети і задач даного доcлідження.
    Зв¢язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Наукова робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Запорізької медичної академії післядипломної освіти і є самостійною науково-дослідною роботою (№державної реєстрації 0108U001002; шифр теми ВН.К.03.20.14-07). Автором проведено відбір, обстеження та лікування хворих.
    Мета дослідження: оптимізація лікування гіпертонічної хвороби у прооперованих онкологічно хворих жінок на основі встановлення залежності змін нейрогуморальниих і антикоагулянтних факторів плазми крові.
    Задачі дослідження:
    1. З'ясувати динаміку вмісту естрадіолу, кортизолу і тестостерону, активності симпатико-адреналової і ренін-ангіотензинової систем та рівня альдостерону у жінок з гіпертонічною хворобою І та ІІ ступеня, які перенесли оперативне втручання у зв’язку з раком молочної залози.
    2. Виявити особливості антикоагулянтних та фібрінолітичних показників системи гемостазу і фібринолізу у прооперованих онкологічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою І та ІІ ступеня і їх зміни під впливом лікування ноліпрелом і моксонідином.
    3. Вивчити стан внутрішньосерцевої гемодинаміки та діастолічної функції лівого шлуночка у прооперованих онкологічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою І та ІІ ступеня.
    4.Проаналізувати вплив комбінованого лікування з застосуванням ноліпрелу та моксонідину на рівень "офісних" показників артеріального тиску і функціональний стан міокарда у прооперованих онкологічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою І та ІІ ступеня.
    5. Дослідити клінічну ефективність комбінованої терапії ноліпрелом та моксонідином з метою корекції дисбалансу нейрогуморальних та протизгортуючих факторів крові у прооперованих онкологічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою І та ІІ ступеня.
    Об¢єкт дослідження: нейрогуморальні та внутрішньосерцеві гемодинамічні процеси у хворих на гіпертонічну хворобу І та ІІ ступеня після онкологічних операій.
    Предмет дослідження: вміст естрадіолу, кортизолу та тестостерону, стан ренін-ангіотензин-альдостеронової і симпатико-адреналової систем, антикоагулянтних та фібринолітичних показників плазми крові, артеріальний тиск, гемодинаміка, функціональний стан міокарда у хворих на гіпертонічну хворобу та їх зміни під впливом лікування.
    Методи досліджень: загальноклінічні, ультразвукові, радіоімунні методи дослідження (рівня естрадіолу, тестостерону, кортизолу, реніну і альдостерону) та біохімічні методи визначення добової екскреції адреналіну, норадреналіну, активність протеїну С, антитромбіну ІІІ, плазміногену та вмісту інгібітора тканинного активатора плазміногена-1.
    Наукова новизна одержаних результатів.
    1. Вперше досліджений вплив ноліпрелу та моксонідину на зміни компонентів антикоагулянтної ланки системи гемостазу і фібринолізу у жінок, хворих на гіпертонічну хворобу І та ІІ ступеня, які перенесли оперативне втручання у зв’язку з раком молочної залози,.
    2. Вперше проаналізований зв’язок між активністю симпатико-адре-налової і ренін-ангіотензин-альдостеронової систем та рівнем естрадіолу, кортизолу та тестостерону у прооперованих онкологічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою І та ІІ ступеня.
    3. Вперше за даними офісних” показників артеріального тиску проведена комплексна оцінка антигіпертензивного ефекту ноліпрелу та моксонідину, їх вплив на стан внутрішньосерцевої гемодинаміки і діастоличну функцію лівого шлуночка серця при І та ІІ ступенях гіпертонічної хвороби у прооперованих онкологічно хворих жінок.
    Практичне значення одержаних результатів.
    Результати проведених досліджень свідчать, що комплексна оцінка нейрогуморальної активності, вмісту естрадіолу, кортизолу та тестостерону, антикоагулянтних і фібринолітичних факторів плазми крові, а також розладів системної гемодинаміки має істотне значення для призначення комбінованої терапії ноліпрелом та моксонідином.
    Отримані у роботі дані дозволяють підвищити ефективність лікування гіпертонічної хвороби у прооперованих онкологічно хворих жінок. Показано, що диференційоване призначення ноліпрелу та моксонідину у комплексі лікування гіпертонічної хвороби у прооперованих онкологічно хворих жінок сприяє нормалізації лівошлуночкових дисфункцій, покращенню системної гемодинаміки і антикоагулянтної та фібринолітичної системи крові.
    Особистий внесок здобувача.
    Автором виконаний інформаційний і патентний пошук, сформульовані мета і задачі дослідження, проведено клінічне обстеження хворих, виконані інструментальні і лабораторні дослідження, лікування хворих і контроль за його ефективністю. Проведена математична обробка, аналіз і узагальнення результатів дослідження, сформульовані висновки і практичні рекомендації.
    Апробація результатів дисертації.
    Основні положення дисертації доповідались на науково-практичній конференції «Здобутки клінічної і експериментальної медицини» у м. Тернопіль у 2007 р., на регіональній конференції лікарів Південно-східної України «Диференціація підходів до лікування ішемічної хвороби серця» у м. Запоріжжі у 2007 р., на науково-практичній конференції конференції Актуальні питання фармакотерапії у загальній практиці сімейній медицині” у м. Вінниця у 2007 р., на ІХ з’їзді ВУЛТ у м. Києві у 2007 р., на І та ІІ Всеукраїнських науково-практичних конференціях Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров’я” у м. Луганську у 2007 та 2008 рр., на 2-й Українській республіканській науково-практичній конференції Лікування та реабілітація у загальній практиці - сімейній медицині у м. Одеса у 2008 р. та на ІХ Національному конгресі кардіологів у 2008 році.
    Практичні рекомендації по застосуванню ноліпрелу і моксонідину в комплексній терапії ГХ впроваджені в науковий і навчальний процес на кафедрі внутрішніх хвороб №3 в Запорізькому державному медичному університеті, на кафедрах терапії, клінічної фармакології та ендокринології, сімейної медицини, кардіології, терапії, фізіотерапії і курортології в Запорізькій медичній академії післядипломної освіти, а також в лікувальний процес клінік Запорізької (міські клінічні лікарні №9 і №10, обласний кардіологічний диспансер) і Кіровоградської (обласна лікарня) областей.
    Апробація дисертації проведена на спільному засіданні кафедр сімейної медицини, терапії, ендокринології та клінічної фармакології, терапії, курортології та фізіотерапії, кардіології (протокол №7 від 12 вересня 2008р.).
    Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових робіт (9 статей, 7 тез), з них 9 у виданнях, затверджених ВАК України. 9 робіт написано самостійно.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання сучасної кардіології: визначена роль дисгормональних та гуморальних розладів, змін системної гемодинаміки і ендотелійзалежних факторів системи гемостазу та показників фібринолізу при гіпертонічній хворобі у прооперованих онкологічно хворих жінок, а також показані шляхи їх медикаментозної корекції низькодозовою комбінацією периндоприлу і індапаміду (ноліпрелом) та агоністом імідазолінових рецепторів моксонідином.
    1. Встановлено, що у прооперованих онкологічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою спостерігається зростання активності ренін-ангіотезин-альдостеронової та симпатико-адреналової систем. Активація симпатико-адреналової системи супроводжується підвищенням добової екскреції катехоламінів (адреналіну в середньому на 47,5%, p<0,001, норадреналіну - на 49,1%, p<0,001). При цьому рівень добової екскреції норадреналіну тісно корелює з активністю реніну та альдостерону (r = + 0,429, p<0,02; r = + 0,385, p<0,05); рівень кортизолу - з вмістом альдостерону (r = + 0,398, p<0,05), а вміст естрадіолу - з добовою екскрецією адреналіну (r = + 0,476, p<0,05).
    2. У прооперованих онкологічно хворих жінок на тлі гіпертонічної хвороби визначено підвищення вихідного рівня кортизолу, естрадіолу та тестостерону, яке прогресує з наростанням ступеня гіпертонічної хвороби і в середньому збільшується при І ступені, відповідно, на 7,9%, (р<0,05), 2,7%, 9,9%, (р<0,05); при ІІ ступені на 10,9% (р<0,05), 4,2%, 15,5% (р<0,05). У групі жінок, яким була проведена додаткова операція оваріоектомії, рівень естрадіолу є достовірно нижчим у порівнянні з контрольною групою здорових (при гіпертонічній хворобі І ступеня 9,8% (р<0,05); ІІ ступеня на 25,0% (р<0,001).
    3. У жінок з гіпертонічною хворобою, які перенесли оперативне втручання у зв’язку з раком молочної залози, показники компонентів антикоагулянтної та фібринолітичної ланок, в процесі проведення венооклюзивного тесту свідчили про пригнічення антикоагулянтного та фібринолітичного потенціалу плазми крові внаслідок прогресивного (з наростанням ступеня гіпертонічної хвороби) достовірного зниження активності протеїну С і антитромбіну ІІІ та збільшення вмісту інгібітора тканинного активатора плазміногена-1 і плазміногена.
    4. Дослідження ехокардіографічних даних у прооперованих онкологічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою показало, що розвиток дисфункції міокарда лівого шлуночка проявляється зниженням інотропної функції міокарда (фракції викиду, швидкості циркулярного скорочення волокон міокарда) та зростанням кінцевого систолічного меридіонального стресу і кінцевої діастолічної напруги міокарда на фоні порушення діастоличної структури міокарда і підвищення кінцевого діастоличного тиску у лівому шлуночку при гіпертонічній хворобі І ступеня в середньому на 7,4% (р<0,05) та при гіпертонічній хворобі ІІ ступеня - на 8,0% (р<0,05).
    5. У прооперованих онкологічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою, яким не проводилась додаткова операція оваріоектомії, позитивний вплив трьохмісячної терапіїї низькодозовою комбінацією периндоприлу та індапаміду (ноліпрелом), та у групі у прооперованих онкологічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою, яким проводилась додаткова операція оваріоектомії, лікування моксонідином супроводжувалось досягненням цільових рівнів "офісного" артеріального тиску при одночасному розвантаженні лівого шлуночка завдяки шляху притоку та відтоку, покращенню функціонального стану та відновлення діастоличних властивостей міокарда.
    6. Тривала комбінована терапія гіпертонічної хвороби ноліпрелом та моксонідином у прооперованих онкологічно хворих жінок супроводжується нормалізацією вмісту кортизолу, достовірним зниженням тестостерону і естрадіолу (у групі хворих, яким не проводилась додаткова операція оваріоектомії) на фоні істотного і достовірного зниження активності реніну та альдостерону, а також добової екскреції адреналіну та норадреналіну.
    Під впливом комбінованого лікування гіпертонічної хвороби у прооперованих онкологічно хворих жінок відмічається відновлення ендотелійзалежного потенціалу, антикоагуалянтних та фібринолітичних факторів плазми крові внаслідок зростання активності протеїну С, антитромбіну ІІІ, зниження вмісту інгібітора тканинного активатора плазміногена-1 і плазміногена






    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ



    1. При гіпертонічній хворобі у прооперованих онкологічно хворих жінок рекомендується проводити контроль рівня кортизолу, естрадіолу, тестостерону та активності ренін-ангіотензин-альдостеронової і симпатико-адреналової систем з метою визначення нейрогуморальних змін.
    2. Для поглиблення вивчення структурно-функціональних змін у обстежених хворих рекомендується проводити дослідження маркерів ендотеліальної дисфункції протеїну С, антитромбіну ІІІ, інгібітора активатора плазміногена-1 та плазміногена в процесі проведення венооклюзивного тесту, що дозволяє визначати ступінь порушення антикоагулянтного та фібринолітичного потенціалу плазми крові.
    3. Антигіпертензивний препарат ноліпрел рекомендується призначати хворим з І ступенем гіпертонічної хвороби без додатково проведеної операції оваріоектомії по 1 таблетці один раз на добу і у пацієнтів з ІІ ступенем гіпертонічної хвороби по 2 таблетки.
    4. Агоніст імідазолінових рецепторів моксонідин більш доцільно включати пацієнтам до комплексної терапії хворим, яким була проведена додаткова операція оваріоектомії, на протязі трьох місяців у добовій дозі 0,2-0,4 мг/добу одноразово.








    СПИCОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Агеев Ф.Т., Фофанов T.B. В поисках идеального гипотензивного средства. Фиксированная комбинация ингибитора АПФ и тиазидного диуретика // Серце: журнал для практикующих врачей. - 2004. - № 5. - С. 267-270.
    2. Алефиров А.Н. Мастопатии. Доброкачественные пухоли молочной железы.-СПб: Весь.-2003.-90с.
    3. Амосова Е.Н. Вторичная профилактика ишемической болезни сердца: роль ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента// Укр. Кардіологічний журнал. 2005.-№2.-С. 8-12.
    4. Андреева Г.Ф. Изучение качества жизни у больных гипертонической болезнью //Терапевтический архив. -2002. - Т.74, N1. -C.8-16.
    5. Антигипертензивная эфективность фиксированной низкодозовой комбинации периндоприла и индапамида у больных с артериальной гипертензией I-II степени (результаты многоцентрового исследования "UNIA" Ukrainian Noliprel stady In Arterial hypertension)/Сиренко Ю.Н., Рековец О.Л., Амосова Е.Н и др.// Український кардіологічний журнал.-2006.-№2.-С.70-76.
    6. Артериальная гипертония в России: исследование ПРОЛОГ как способ доказательства возможностей современной терапии/ С.А. Шальнова, СЮ. Марцевич, А.Д. Деев, Н.П. и др.// Рациональная Фармакотерапия в кардиологии.-2005.-№1.-С.59-61.
    7. Артериальная гипертония, нарушения углеводного и липидного обмена у женщин с ожирением в перименопаузе/Изможерова Н.В., Андреев А.Н., Обоскалова Т.А. и др.// Терапевтический архив.-2005.-№3.-С.67-69.
    8. Артериальная гипертония: распространенность, осведомленность, прием антигипертензивных препаратов и эффективность лечения среди населения российской федерации/ Шальнова С.А., Баланова Ю.А., Константинов В.В. и др.// Российский кардиологический журнал.- 2006.-№4.-С.51-54.
    9. Баллюзек М.Ф., Шпилькина Н.А. Ремоделирование миокарда у больных артериальной гипертонией с различной степенью тяжести течения // Регионарное кровообращение и микроциркуляция. 2003. Т. 2, № 10. С. 50-53.
    10.Баранова Е.И. Гипертоническая болезнь у женщин в постменопузе; особенности клинических проявлений, патогенеза и лечения. Автореф. дис. д-ра мед. наук. - Санкт-Петербург, 1998. - 40 с.
    11.Баркаган З.С., Момот А.П. Диагностика и контролируемая терапия нарушений гемостаза. М.: Ньюдиамед, 2001. - 280 с.
    12.Барт Б.Я., Беневская В.Ф. Гипертоническая кардиомиопатия в практике участкового терапевта и кардиолога// Терапевтический архив.-2006.-№1.-С.28-35.
    13.Барт Б.Я., Боренков Г.М., Беневская В.Ф. Артериальная гипертония у женщин в постменопаузе: современные возможности медикаментозной терапии в поликлинических условиях //Российский кардиологический журнал. -2001. - N5. - С. 69-70.
    14.Батюшин М.М., Терентьев В.П. Популяционное и индивидуальное прогнозирование уровня артериального давления//Российский кардиологический журнал.- 2006.-№2.-С.43-46.
    15.Белокриницкая Т.Е., Филёв А.П., Баркан В.С. Дифференцированный подход к лечению артериальной гипертензии у беременных// Российский кардиологический журнал.- 2006.-№2.-С.21-23.
    16.Бобров В.О., Стаднюк Л.А., Крижанівський В.О. Ехокардіографія. - К.: Здоров'я, 1997. - 152 с.
    17.Бойцов С.А. Изучение патогенеза гипертонической болезни// Терапевтический архив.-2007.-№9.-С.5-12.
    18.Боченков Ю.В. Роль имидазолиновых рецепторов в регуляции артериального давления у больных гипертонической болезнью и возможности фармакотерапии: Автореф... дис. канд. мед. наук. - М., 1999.
    19.Брагина А.Е. Роль дифференцированной заместительной гормональной терапии в лечении артериальной гипертензии у женщин в перименопаузе. Автореф... дис. канд. мед. наук. - М., 2000.- 24 с.
    20.Влияние 12-месячной комбинированной терапии периндоприлом и индапамидом на уровень артериального давления и гипертрофию левого желудочка у больных гипертонической болезнью/ ТимофееваЛ.А., Алехин М.Н., УгрюмоваМ.О.и др.//Кардиология.-2006.-3.-С.30-35.
    21.Влияние миксидола на состояние окислительного стресса у больных гипертонической болезнью, осложненной гипертоническим кризом по церебральному варианту /А.П. Голиков, П.П. Голиков, Б.Д. Давыдов и др. //Кардиология. -2002. - Т.42, N3. - С.25-30.
    22.Влияние суточного ритма артериального давления на характер ремоделирования левого желудочка и показатели его гипертрофии у больных с гипертонической болезнью / Купчинска Е.Г., Мищенко Л.А.,Свищенко Е.П. и др. // Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми: Зб. наук.пр.-К., 2002.-С.67-68.
    23.Второй пересмотр рекомендаций ВНОК по профилактике, диагностике и лечению артериальной гипертензии//Кардиоваскулярная терапия и профилактика.-2004.-№3 (3) ч.1.-С.105120.
    24.Гайнулин Ш.М., Лазебник Л. Б., Дроздов В.Н. Сочетаемость коррегируемых факторов риска у больных с артериальной гипертонией, выявленной при целевой диспансеризации//Российский кардиологический журнал.- 2006.- №4.- С.13-17
    25.Гапон Л.И., Шуркевич Н.И., Ветошкин А.С. Особенности суточного профиля артериального давления у больных артериальной гипертонией в условиях экспедиционной вахты на Крайнем Севере (Тюменская область)// Терапевтический архив.-2005.-№1.-С.41-45.
    26.Гиляревский С. Р. Современные подходы к профилактике сердечно-сосу-дистых заболеваний у женщин //Сердце.-2004;№6.-С.14-17.
    27.Глезер М.Г. Комбинированная терапия как первый шаг при лечении артериальной гипертонии// Терапевтический архив.-2005.-№10.-С.93-96.
    28.Глезер М.Г. Результаты российского исследования Полонез// Терапевтический архив.-2006.-№4.-С.44-50.
    29.Гогин E. E. Гипертоническая болезнь и ассоциированные болезни системы кровообращения: основы патогенеза, диагностика и выбор лечения. М.: Ньюдиамед; 2006.-326с.
    30.Гогин Е.Е. Микроциркуляция при ишемической болезни сердца и артериальной гипертонии//Терапевтический архив.-2006.-№4.-С.5-9.
    31.Головной мозг как орган-мишень у больных гипертонической болезнью и антигипертензивная терапия / Преображенский Д.В., Сидоренко Б.А., Носенко Е.М., Прелатова Ю.В. // Кардилогия. -2000. - Т.40, №1. - С.83 - 88.
    32.Горбась І.М. Динаміка епідеміологічної ситуації щодо артеріальної гіпертензії (20-річне спостереження)// Кровообіг та гемостаз.-2005.-№2.-С.29-33.
    33.Горбунов В.М. Значение самостоятельного измерения артериального давления больными с артериальной гипертензией /В.М. Горбунов // Кардиология. -2002. - Т.42, N1. - С.58-66.
    34.Грубник В.В., Степула В.В., Соколов В.Н. Заболевания молочной железы./Изд. Второе.-Одесса.-Астропринт.-2001.-224с.
    35.Дзяк Г.В., Васильева Л.И., Ханюков А.А. Активность ренин-ангиотензин-альдостероновой системы у больных с артериальной гипертензией и хронической сердечной недостаточностью под влиянием различных схем лечения // Укр. кардіол. журн. - 2002. - №1. - С.58 - 60.
    36.Дзяк Г.В., Колесник Т.В. Результаты суточного мониторирования арте-риального давления у пациентов с гипертонической болезнью IІ стадии и диастолической дисфункцией левого желудочка // Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми: Зб. наук.пр.-К., 2002.-С.38-39.
    37.Динамика электрофизиологических показателей сердца у больных артериальной гипертонией в зависимости от суточного профиля артериального давления, геометрии левого желудочка и метаболических нарушений/Искандеров Б.Г., Лохина Т.В., Шибаева Т.М. и др.// Терапевтический архив.-2006.-№9.-С.12-16.
    38.Дмитриев В.А., Ощепкова Е.В., Титов В.Н. С-реактивный белок и артериальная гипертония: существует ли связь?// Терапевтический архив.-2006.-№4.-С.86-89.
    39.Долженко М.Н.Принципи доказової медицини в лікуванні артеріальної гіпертензії: аналіз результатів досліджень ASCOT-BPLA і ALLHAT //Практична ангіологія. 2005. - № 1. С. 38-43.
    40.Дорогой А.П. Структура та динаміка смертності населення України від мозкових інсультів на фоні артеріальної гіпертензії і без неї // Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми: Зб. наук.пр.-К., 2002.-С.41-42.
    41.Досвід реалізації національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні на прикладі Прикарпатського регіону / Нейко Є.М., Середюк Н.М., Горбань Є.М. та ін. // Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми: Зб. наук.пр.-К., 2002.-С.79-80.
    42.Дрижак В.І. Гормони і рак молочної залози.-Тернопіль: Укрмедкнига.-2003.-173с.
    43.Ена Л.М., Платонова Т.Н., Сушко Е.А. Влияние ингибитора ангиотензинпревращающего фермента лизиноприла на параметры коагуляционного гемостаза и фибринолиза у больных пожилого возраста с гипертонической болезнью // Укр. кардиологический журнал. - 2003. - № 6. - С. 22-27.
    44.Єнa Л.М., Кондратюк В.Е. Патофізіологічні механізми формування гіпертензивного серця // Укр. кардіол. журн.-2004.№3.-С. 117-122.
    45.Жаркин А.Ф. Эндокринная артериальная гипертония у молодых женщин с гормонозависимыми заболеваниями репродуктивной //Клиническая медицина. -2001. - Т.79, N7. - С.4-11.
    46.Загородний М.І., Свініцкій А.С., Чекман І.С. Фактори ризику розвитку артеріальної гіпертензії//Лікарська справа.-2005.-№5-6.-С.22-25.
    47.Задионченко В.С., Хруленко С.Б., Петухов О.И. Психологические особенности и качество жизни больных артериальной гипертонией с метаболическими факторами риска //Кардиология. -2002. - Т.42, N8. - С.15-19.
    48.Заместительная гормонотерапия у женщин с артериальной гипертонией в пери- и постменопаузе: гемодинамические эффекты /М.М. Быстрова, А.Н. Бритов, В.М. Горбунов и др. //Терапевтический архив. -2001. - Т.73, N10. - С.33-38.
    49.Затейщиков Д.А., Добровольский А.Б. Изучение антикоагулянтных свойств эндотелия с помощью стандартного веноокклюзивного теста // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1992. - № 12. - С. 605-608.
    50.Затейщикова А.А., Затейщиков Д.А. Эндотелиальная регуляция сосудистого тонуса: методы исследования и клиническое значение // Кардиология.-1998.-№9.-С.68-80.
    51.Зміни артеріального тиску, показників внутрішньосерцевої гемодинаміки і діастолічної функції лівого шлуночка у прооперованих онкологічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою під впливом лікування моксонідином./ Кошля В.І., Щуров М.Ф., Склярова Н.П. та ін.//Зб.наук.пр. «Актуальні питання медичної науки та практики». Запоріжжя.-2008.-Вип.73.-Книга 1.-Т.2.-С.54-59.
    52.Значимість деяких показників фібринолітичної системи в оцінки стану гемостазу /Савчук О.М., Гамісонія М.Ш., Кізім О.І. і ін. // Фізіолог. Журнал. 2001. Т. 47. - № 3. 58-62.
    53.Зонис Б.Я., Волкова Н.И. Стратификация больных с артериальной гипертензией и выбор антигипертензивной терапии //Кардиология. -2002. - Т42, N3. - С.20-24.
    54.Изменения артериального давления и показателей спироэргометрии у молодых мужчин с артериальной гипертензией при проведении тредмил-теста/Фомина И.Г., Матвеев В.В., Лазарев А.В. и др.// Российский кардиологический журнал.- 2006.-№3.-С.32-35.
    55.Изможерова Н.В. Артериальная гипертензия в перименопаузе: тактика амбулаторного ведения.// Здравоохранение Урала. - 2002. -№11. -С.27-31.
    56.Изучение метаболических эффектов моксинидина у больных с артериальной гипертонией и сахарным диабетом 2 типа /Д.В. Небиеридзе, А.Н. Бритов, О.В. Щекина и др. //Российский кардиологический журнал. -2001. - N2. - С.44-46.
    57.Исследование нарушений антикоагулянтной системы протеина С при различных клинических состояниях / Егорова В.В., Берковский А.Л.. Сергеева Е.В. и др. // Клиническая медицина. 2002. Т. 80. - № 11. С. 46-50.
    58.Іванов В.П. Динаміка єхокардіографічних показників при різних типах структурно-геометричного ремоделювання лівого шлуночку під час тривалого лікування // Лікарська справа. 2005. - № 8. С. 22-27.
    59.Калинкина Н.В., Каштанская О.К. Ремоделирование артерий при сердечно-сосудистых заболеваниях //Серце и сосуды.-2004.-№4.-С. 87-91.
    60.Карпов Р.С., Кошельская О.А. Особенности ремоделирования левого желудочка при сочетании артериальной гипертонии с сахарным диабетом типа 2: связь с полом и длительностью заболевания// Терапевтический архив.-2007.-№1.-С.32-38.
    61.Карпов Ю.А. Ренин-ангиотензиновая система сосудистой стенки как мишень для терапевтических воздействий // Кардиология.-2003.-№5.-С.82-86.
    62.Карпов Ю.А., В.Ю.Мареев, И.Е.Чазова. Российские программы оценки эффективности лечения фозиноприлом больных с артериальной гипертензией и сердечной недостаточностью. Проект ТРИ ф (ФЛАГ, ФАСОН, ФАГОТ) // Сердечная недостаточность. - 2003. - № 5. - С. 2612-2616.
    63.Карпов Ю.А., Шальнова С.А., Деев А.Д. От имени участников программы ПРЕМЬЕРА. Престариум у больных с артериальной гипертонией и ишемической болезнью сердца (или факторами риска) безопасное достижение целевого уровня артериального давления (ПРЕМЬЕРА): результаты клинического этапа национальной программы//Кардиология.-2006.- №6.-С.3238.
    64.Касенова С.Л. Вазопресин и ренин-альдостероновая система у больных артериальной гипертонией // Клиническая медицина. 2002. Т. 80. - № 12. С. 31-34.
    65.Кириченко А. А. Лечение гипертонической болезни у женшин в постменопаузе.//Практикующий врач.-2003.-№1.-С.5-8.
    66.Клинико-генетические аспекты нарушений углеводного обмена и эффективность их коррекции моксонидином и метформином у больных артериальной гипертонией/Кобалава Ж.Д., Толкачева В.В., Игнатьев И.В. и др.// Терапевтический архив.-2005.-№1.-С.46-51.
    67.Ковалева О.Н., Демиденко А.В., Вишняков А.Е. Функциональное состояние эндотелия сосудов у больных с артериальной гипертензией и избыточной массой тела // Кровообіг та гемостаз. - 2005. - № 2. - С. 40-44.
    68.Козаков Ю.М. Ехокардіографічні критерії та особливості порушень центральної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу та гіпертонічну хворобу у сполученні з ІХС: стенокардією напруги. / Методичні рекомендації. Укр. мед. стоматол. академія. - Київ. - 2006. - 16 с.
    69.Козловский И.В. Артериальная гипертензия: вопросы поддерживающей терапии//Терапевтический архив.-2006.-№4.-С.50-53.
    70.Колб В.Г., Камышников В.С. Клиническая биохимия.- Минск. -"Бела-русь".-1976.-С.256-263.
    71.Колбасникова С.В., Бахарева О.Н. Особенности клинических, вегетативных и конгитивных расстройств у женщин с артериальной гипертензией в зависимости от условий наступления менопаузы// Терапевтический архив.-2006.-№10.-С.64-67.
    72.Колоденюк В.И., Захаров В.П. Ультразвуковая диагностика в кардиоло-гии: Метод. пособие. - М.: Медицина, 1992. - 170 с.
    73.Комплексная оценка вазомоторной функции сосудистого эндотелия у больных с артериальной гипертонией / Гельцер Б.И., Савченко С.В., Котельников В.Н. и др. // Кардиология. - 2004. - Т. 44. - № 4. - С.24-28.
    74.Концентрация С-реактивного белка и показатели эластичности магистральнеых артерий у больных ишемической болезнью сердца// Терапевтический архив.-2007.-№1.-С.56-58.
    75.Корж А.Н. Значение эндотелиальной дисфункции в развитии заболеваний сердечно-сосудистой системы // Международный медицинский журнал. 2003. Т.9, № 3. С. 10-13.
    76.Коркушко О.В., Лишневская В.Ю. Ендотелиальная дисфункция. Клинические аспекты проблемы // Науково-практичний журнал. Кровообіг та гемостаз. - 2003. - № 2. - С. 4-15.
    77.Коррекция повышенного артериального давления в утренние часы с помощью ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента / Савенков М.П., Иванов С.Н., Михайлусова М.П. и др. // Кардиология.-2002.-№3.- С.40-44.
    78.Кочкина М. С, Затейщиков Д. А., Сидоренко Б. Ф. Измерение жесткости артерий и ее клиническое значение. //Кардиология.- 2005.-№1.-С.63-71.
    79.Кошля В.И. Шулекин Н.П. Изменение коагуляционного и фибринолитического звеньев плазмы крови, сосудодвигательной функции плечевой артерии и диастолической функции левого желудочка под влиянием небиволола в процессе лечения больных гипертонической болезнью// Запорожский медицинский журнал.-2007.-№6.-С.62-64.
    80.Кошля В.И., Шулекин Н.П. Влияние периндоприла на сосудодвигательную функцию эндотелия плечевой артерии, антикоагулянтный дисбаланс плазмы крови и диастолическую функцию левого желудочка у больных гипертонической болезнью//"Актуальные вопросы медицинской науки и практики". Сб.научн. тр. - Запорожье.-2007.-С.89-94.
    81.Кошля В.І., Шулєкін М.П. Вплив коверексу на показники артеріального тиску та толерантність до фізичного навантаження у хворих гіпертоніч-ною хворобою // Міжвузівська науково-практична конференція молодих вчених, студентів та практичних лікарів, присвячена 10-й річниці неза-лежності України та 45 річниці Луганського державного медичного уні-верситету. Луганськ.-2001.-С.43.
    82.Кошля В.І., Щуров М.Ф. Особливості змін антикоагулянтних та фібринолітичних факторів під впливом ноліпрелу у прооперованих онкологічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою.//Науковий вісник Ужгородського державного університету, серія «Медицина».- 2008.-Вип. 33.-С.191-193.
    83.Кошля В.І., Щуров М.Ф. Особливості стану антикоагулянтної та фібринолітичної систем у прооперованих онкологічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою під впливом лікування моксонідином.//Biomedical and Вiosocial Anthropology.-2008.-№10.-С.38-40.
    84.Кошля В.І., Щуров М.Ф. Вплив ноліпрелу на показники артеріального тиску та антикоагулянтний гомеостаз у жінок з гіпертонічною хворобою на тлі раку молочної залози.// Biomedical and Вiosocial Anthropology (Вісник Вінницького національного медичного університету).-2008.-№10.-С.317.
    85.Кошля В.І., Щуров М.Ф., Кульбачук О.С. Особливості змін антикоагулянтних та фібринолітичних факторів плазми крові у прооперованих онкологічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою під впливом моксонідину// ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров’я» 17-18 березня 2008р.).-Луганськ.-2008.-С.50.
    86.Майчук Е. Ю., Юренева С. В., Печенкина И. В. Особенности формирования артериальной гипертензии у женщин в постменопаузе.//Рус. мед. журн.-2003.-№ 9.-С.507-510.
    87.Мельник А.А. Скрининговые методы исследования системы гемостаза // Лабораторная диагностика. 2002. - № 2. С. 40-44.
    88.Метод определения эндотелийзависимой вазодилатации артерий путем оценки изменений скорости распространения пульсовой волны на фоне реактивной гиперемиии / Илюхин О. В., Лопатин Ю. М., Илюхина М. В. и др. //Пат. № 2265391 зарегистрирован в Гос. реестре изобретений РФ от 10. 12. 2005 г.
    89.Методические подходы к выявлению гипертрофии левого желудочка при артериальной гипертензии с использованием эхокардиографии / Ковалева О.Н., Янкевич О.А., Нижегородцева О.А. // Український кардіологічний журнал. 2005. - № 4. С.119-125.
    90.Минушкина Л. О., Затейщиков Д. А., Сидоренко Б. А. Агонисты имидазолиновых рецепторов: применение в клинической практике.// Фарматека. - 2002. - №7/8. - С.42-47.
    91.Минушкина Л.О.,Затейщиков Д.А., Сидоренко Б.А. Генетические аспекты регуляции эндотелиальной дисфункции при артериальной гипертонии //Кардиология.-2005.-№3.-С.68-76.
    92.Митченко Е.И., Романов В.Ю. Применение фиксированной низкодозовой комбинации периндоприла и индапамида в лечениии артериальной гипертензии у больных с метаболическим синдромом// Український кардіологічний журнал.-2006.-№2.-С.78-84.
    93.Мухин H. А., Фомин В. В. Поражение почек при гипертонической болезни (гипертоническая нефропатия). В кн.: Чазов Е. И., Чазова И. Е. (ред.) Руководство по артериальной гипертонии. М.: Медиа Медика; 2005.-C.265-288.
    94.Нарушение зависимой от эндотелия вазодилатации и морфологические изменения лучевой артерии у больных ишемической болезнью сердца/Шляхто Е.В., Моисеева О.М., Лясникова Е.А. и др.// Терапевтический архив.-2005.-№9.-С.39-43.
    95.Науджюнас А., Багдонас Г., Янкаускене Л. Применение спиронолактона и индапамида при лечении низкорениновой артериальной гипертонии// Терапевтический архив.-2006.-№2.-С.61-64.
    96.Нетяженко В. 3., Бера О. Н. Артериальная гипертензия: современные подходы к дифференцированному лечению//Doctor. - 2003. - № 3. - С. 48-52.
    97.Новикова Н. Дисфункция эндотелия-новая мишень медикаментозного воздествия при сердечно-сосудистых заболеваниях// Врач.-2005.-№6.-С.51-53.
    98.Новикова Е.Г., Сметник В.П., Новикова О.В. Заместительная гормональная терапия и злочаственные опухоли репродуктивной системы//Рос. онкол. журнал.-1999.-№5.-С.43-48.
    99.Новые гипоксические эпизоды и структурные изменения миокарда левого желудочка у больных мягкой и умеренной артериальной гипертонией /П.А. Залвеян, М.С. Буниатян, Е.В. Ощепкова и др. //Терапевтический архив. -2002. - Т.74, N4. -C.49-53.
    100. Овчинников А.Г., Агеев Ф.Т., Мареев В.Ю.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА