ОБ’ЄКТИ СПАДКУВАННЯ ЗА ЦИВІЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Краткое описание

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
ПРИВАТНОГО ПРАВА І ПІДПРИЄМНИЦТВА
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

Гелич Алла Олександрівна

УДК 347.65/.68 (043.5)

ОБ’ЄКТИ СПАДКУВАННЯ
ЗА ЦИВІЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Козловська Людмила Володимирівна,
кандидат юридичних наук, доцент

Київ – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.....………………………...…...... 3
ВСТУП……………………………………………………………………... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН....
11
1.1. Поняття об’єкта суб’єктивних цивільних прав……………………… 11
1.2. Співвідношення понять «об’єкт цивільного правовідношення» та «об’єкт цивільного правонаступництва».…………………………………
29
1.3. Поняття майна за цивільним законодавством України……………... 40
Висновки до першого розділу ……………………………………………. 52
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПАДЩИНИ ЯК ОБ’ЄКТА ПРАВОВІДНОСИН ІЗ СПАДКУВАННЯ…………………
54
2.1. Поняття та структурні елементи спадкових правовідносин……….. 54
2.2. Поняття спадщини як об’єкта правовідносин із спадкування та узагальнені критерії встановлення складу спадщини……………………
74
2.3. Права та обов’язки, що не входять до складу спадщини…………… 103
Висновки до другого розділу……………………………………………… 124
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ ПАСИВУ СПАДЩИНИ…………………………………………………………..…..
128
3.1. Правова природа відповідальності спадкоємців за вимогами, що обтяжують спадщину………………………………………………………
128
3.2. Майнові обов’язки спадкодавця як складова частина спадщини …. 145
3.3. Відшкодування витрат, які не входять до складу спадщини, за рахунок спадкового майна…………………………………………………
168
Висновки до третього розділу…………………………………………….. 185
ВИСНОВКИ ……………………………………………………..……….. 188
CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………...…………. 195

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ЦК України Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.
ЦК УРСР 1963 року Цивільний кодекс Української Радянської Соціалістичної Республіки від 18.07.1963 р.
ЦК УСРР 1922 року Цивільний кодекс Української Соціалістичної Радянської Республіки від 16.12.1922 р.
ЦК РФ Цивільний кодекс Російської Федерації,
приймався Державною Думою Російської Федерації поетапно: частину першу було прийнято 21.10.1994р., частину другу – 22.12.1995 р., частину третю – 01.11.2001 р.
ЦК Франції Цивільний кодекс Франції (Кодекс Наполеона) від 21.03.1804 р.
НЦУ Німецьке Цивільне уложення від 18.08.1896 р.

ВСТУП

Актуальність теми. Спадкове право України є підгалуззю цивільного права, яка характеризується наявністю усталених правових конструкцій. Інститути спадкового права ґрунтуються на традиціях, які було започатковано ще в римському приватному праві. Основні категорії, як наприклад, поняття спадкування, види спадкування, підстави спадкування, мають майже незмінний характер вже протягом багатьох сторіч. Це дає змогу, в умовах постійної зміни правового регулювання майнових відносин сформувати стабільний правовий порядок переходу майна фізичної особи у випадку її смерті до правонаступників.
Економічні перетворення в Україні, що мали місце протягом останніх двох десятиріч, позначилися й на розвитку цивільного права. Значно розширилось коло об’єктів, що можуть перебувати в приватній власності фізичних осіб. Крім того, фізичні особи набули можливості бути учасниками (засновниками) юридичних осіб, зокрема, підприємницьких товариств. Відтак правове регулювання відносин, змістом яких є належність указаних об’єктів фізичним особам і переходу їх після смерті останніх до правонаступників, явилося закономірним наслідком розвитку вказаних відносин на етапі формування ринкової економіки.
В умовах кодифікації цивільного законодавства України відбулися певні зміни правового регулювання спадкування деяких видів майна, які не були традиційними для спадкування при відсутності приватноправової ініціативи суб’єктів цивільних правовідносин, зокрема фізичних осіб. Одним із концептуальних підходів Книги 6 ЦК України, є закріплення загальних положень щодо спадкування, які в перспективі розвитку науки цивільного права потребують самостійних наукових досліджень. Зокрема, главою 84 ЦК України було визначено склад спадщини (ст. 1218 ЦК України), права та обов’язки особи, що не входять до складу спадщини (ст. 1219 ЦК України). Це зумовлює необхідність здійснити правову характеристику спадщини як особливого об’єкта цивільних правовідносин.
Науково-теоретичну основу дисертаційної роботи становлять праці українських і російських учених-юристів дореволюційного, радянського та сучасного періодів: М. М. Агаркова, В. А. Бєлова, С. М. Братуся, В. В. Валах, В. В. Васильченка, М. К. Галянтича, Д. М. Гєнкіна, А. Б. Гриняка, О. В. Дзери, В. К. Дронікова, М. Д. Єгорова, І. В. Жилінкової, Ю. О. Заіки, О. С. Іоффе, В. І. Крата, Н. С. Кузнєцової, О. Є. Кухарєва, І. М. Кучеренко, В. В. Луця, С. В. Мазуренко, Р. А. Майданика, О. І. Неліна, П. С. Нікітюка, О. О. Первомайського, О. П. Печеного, С. Я. Рабовської, З. В. Ромовської, Є. О. Рябоконя, В. І. Серебровського, І. В. Спасибо-Фатєєвої, Ю. К. Толстого, Є. І. Фурси, С. Я. Фурси, Р. О. Халфіної, Є. О. Харитонова, О. І. Харитонової, Б. Б. Черепахіна, В. Ю. Чуйкової, Я. М. Шевченко, Л. В. Шевчук, В. Л. Яроцького, К. Б. Ярошенко та інших.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України від 24 лютого 2010 р. (протокол № 2). Дисертація виконана відповідно до напряму наукової роботи Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України «Проблеми здійснення та захисту суб’єктивних цивільних прав» (реєстраційний номер 0108U000494).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у здійсненні правової характеристики спадщини як об’єкта цивільних правовідносин та особливостей встановлення складу спадщини.
Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання дослідження:
– проаналізувати наукові підходи до поняття «об’єкт цивільних правовідносин»;
– визначити співвідношення понять «об’єкт цивільних правовідносин» та «об’єкт цивільного правонаступництва»;
– визначити сутність і правову природу поняття «майно» як особливого об’єкта цивільних прав;
– розкрити особливості спадкових правовідносин як особливого виду цивільних правовідносин;
– охарактеризувати поняття «об’єкт спадкових правовідносин» та встановити зміст і значення поняття «спадщина»;
– визначити загальні правові критерії встановлення складу спадщини та зміст прав і обов’язків, які визначають склад спадщини;
– з’ясувати особливості складу пасиву спадщини.
Об’єктом дослідження є цивільні правовідносини, що пов’язані із спадкуванням, тобто переходом прав і обов’язків (спадщини) від спадкодавця до спадкоємців, за цивільним законодавством України.
Предметом дослідження є наукові теорії, погляди, концепції щодо правової природи об’єктів спадкування, нормативно-правові акти України, зарубіжних країн і практика їх застосування в процесі реалізації суб’єктивних спадкових прав.
Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ, зокрема, історико-правовий, порівняльно-правовий, формально-логічний, системно-структурний. Використання історико-правового методу дослідження дозволило визначити особливості становлення розуміння правової природи спадщини та вимог, що обтяжують спадщину (пасиву спадщини), зокрема в римському цивільному праві, положення якого були рецепійовані сучасними європейськими законодавствами. Застосування порівняльно-правового методу було здійснено для з’ясування змісту і значення спадщини за законодавством України, Російської Федерації, Німеччини, Франції. Формально-логічний метод використовувався при дослідженні норм чинного цивільного законодавства України та практики їх застосування щодо об’єктів спадкування. Системно-структурний метод дав можливість здійснити систематизацію правовідносин у спадковому праві, виділити спадкові правовідносини та їх структурні елементи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній юридичній науці досліджень спадщини як об’єкта цивільних правовідносин. Автором дисертації сформульовано наступні теоретичні положення, що виносяться на захист.
Вперше:
1) визначено, що правова характеристика об’єкта правовідносин із спадкування повинна здійснюватися через співвідношення понять «спадщина» та «вимоги, що обтяжують спадщину»;
2) обґрунтовано, що поняття «склад пасиву спадщини» включає в себе як обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті, так і вимоги, що обтяжують спадщину та задовольняються за рахунок вартості спадкового майна;
3) запропоновано розрізняти два критерії визначення пасиву спадщини: а) матеріальний, зміст якого полягає у окресленні кола відповідних майнових обов’язків, б) процедурний, який полягає у встановленні порядку пред’явлення вимог кредиторами спадкодавця та відмежуванні спадкового майна від спільного майна та майна, яке є особистою власністю спадкоємця.
Удосконалено:
4) обґрунтування того, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1219 ЦК України до складу спадщини не входять лише особисті немайнові права, які не пов’язані з майновими правами;
5) класифікацію правовідносин, що виникають у зв’язку з відкриттям спадщини, за критерієм наявності чи відсутності універсального правонаступництва на підставі чого виділено: 1) відносини із спадкування як відносини із універсального правонаступництва; 2) інші види спадкових правовідносин, тобто відносини, які регулюються нормами спадкового права, але не є спадкуванням.
Дістали подальшого розвитку:
6) теза про те, що до складу спадщини входять всі права та обов’язки спадкодавця, які відповідно до законодавства не віднесені до таких, що не входять до складу спадщини;
7) положення про співвідношення об’єкта суб’єктивних цивільних прав із поняттям об’єкта цивільного правонаступництва, у відповідності з яким об’єкт цивільного правонаступництва співпадає із поняттям об’єкта суб’єктивних цивільних прав як прав та обов’язків, встановлених щодо об’єктів матеріального світу;
8) класифікація прав і обов’язків, які виникають у зв’язку з юридичним фактом смерті спадкодавця, за ознакою належності до складу спадщини на: 1) права і обов’язки, які не входять до складу спадщини і виникають вже після відкриття спадщини; 2) права і обов’язки, які можуть входити до складу спадщини, але вони переходять не до спадкоємців, а до інших осіб (відказоодержувачів); 3) права і обов’язки, які спадкодавцеві не належали, але до складу спадщини входять (наприклад, право спадкоємця на вступ до господарського товариства);
9) теза про обмежену оборотоздатність спадщини, оскільки щодо неї можуть бути вчинені лише такі правочини як її прийняття та відмова від її прийняття.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені в дисертаційній роботі положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:
- у правотворчій діяльності для вдосконалення положень цивільного законодавства України в галузі спадкування;
- у науково-дослідній діяльності для подальших наукових досліджень проблем спадкового права, зокрема, особливостей спадкування окремих видів об’єктів спадкового правонаступництва;
- у навчальному процесі при викладенні навчальних дисциплін «Цивільне право», «Спадкове право» та інших навчальних дисциплін для студентів вищих навчальних закладів, підготовки відповідних методичних розробок, підручників і навчальних посібників;
- у правозастосовній діяльності, зокрема, у нотаріальній практиці, пов’язаній із правовим оформленням спадкових прав, та у судовій практиці при вирішенні спорів, пов’язаних із захистом суб’єктивних спадкових прав та інтересів.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації обговорювалися на засіданні відділу проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України.
Положення та результати дослідження були предметом обговорення на: Міжвузівській науково-теоретичній конференції «Правові реформи в Україні» (м. Київ, 31 березня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Реформування сучасної правової системи» (м. Донецьк, 10–11 квітня 2009 р.); ХІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи» (м. Тернопіль, 24 квітня 2009 р.); ІХ Міжнародній науково-технічній конференції «Авіа-2009» (м. Київ, 21–23 вересня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Восьмі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 13–14 листопада 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичної конференції «Особливості розвитку правової держави в умовах активізації євроінтеграційних процесів: проблеми теорії і практики» (м. Київ, 18 лютого 2010 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право в умовах глобалізації: реалії і перспективи» (м. Сімферополь, 16–17 квітня 2010 р.).
Публікації. Результати дослідження знайшли відображення у 11 наукових працях, зокрема, у 4 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що віднесені ВАК України до фахових для юридичних наук, а також у 7 тезах доповідей на конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у комплексному дослідженні об’єктів спадкування за цивільним законодавством України.
Підсумовуючи результати дослідження теоретичних джерел та чинного законодавства з проблем правової характеристики об'єктів спадкування в дисертаційній роботі робляться наступні висновки.
1. Визначено, що концептуальна множинність об’єктів суб’єктивних цивільних прав закріплена нормами Цивільного кодексу України (ст. 177) зумовлює застосування підходу, у відповідності з яким визначення категорії об’єкта суб’єктивних цивільних прав, повинне здійснюватися у спеціальному юридичному розумінні відповідно до правової природи тих суспільних відносин, які являються предметом наукового дослідження. Зокрема, щодо встановлення об’єкту спадкових правовідносин, в якості єдино можливої може розглядатись точка зору, згідно із якою юридичне значення можуть мати не самі по собі об’єкти матеріального світу, а права та обов’язки, встановлені щодо них. Зазначене розуміння об’єкта цивільних прав перебуває у відповідності із здійсненою постановкою проблеми об’єкта цивільного правонаступництва як переходу прав і обов’язків від одного суб’єкта до іншого. Об’єктом цивільного правонаступництва являються суб’єктивні цивільні права та обов’язки особи.
2. Обґрунтовано, що поняття правонаступництва співвідноситься із поняттям цивільного обороту як спосіб досягнення відчуження об’єктів цивільних прав та їх перехід від однієї особи до іншої способами іншими, ніж відчуження. Саме в якості встановлення того чи іншого права щодо об’єктів матеріального світу, об’єкти розглядаються з точки зору їх знаходження в цивільному обороті, що й визначає оборотоздатність об’єктів цивільних прав.
3. З’ясовано, що категорія цивільного обороту та оборотоздатності об’єктів цивільних прав постає в контексті спадкового правонаступництва з точки зору здатності об’єктів цивільних прав переходити в порядку спадкування від спадкодавця до спадкоємця. Об’єктом цивільного обороту являються всі об’єкти названі в ст. 177 ЦК України, крім тих, які не володіють ознаками оборотоздатності відповідно до ст. 178 ЦК України, в тому числі і майно як особливий об’єкт прав. Спадкування, як універсальне правонаступництво, що здійснюється у випадку смерті фізичної особи, є частиною майнового обороту в його широкому розумінні.
4. Доведено, що правова характеристика об’єкту спадкування, як універсального правонаступництва, відбувається на підставі визначення майна як єдності прав і обов’язків, що його складають. Приналежність зазначених прав та обов’язків одній особі зумовлює визначення цієї сукупності як окремого об’єкта прав. Таке значення поняття «майно» відповідає розумінню майна як особливого об’єкта цивільних прав, і втілює спеціальне призначення цієї категорії в ст. 190 ЦК України, майно, як особливий об’єкт цивільних прав являється об’єктом цивільного обороту.
5. Встановлено, що поняття спадкових правовідносин, яке використовується для позначення суспільних відносин, що регулюються нормами спадкового права є загальним та позначає сукупність відмінних за своєю правовою природою правовідносини, які виникають у зв’язку із смертю фізичної особи або оголошення її померлою в судовому порядку (відкриття спадщини).
6. З’ясовано, що визначення правовідносин із спадкування відбувається на підставі розмежування правовідносин, які виникають у зв’язку із спадкуванням за заповітом і за законом (ст. 1223 ЦК України), як універсального правонаступництва та інших видів правовідносин, які не містять універсального спадкового правонаступництва. Тобто, розрізняються правовідносини із спадкування та інші види спадкових правовідносин, які регулюються нормами спадкового права, але не є спадкуванням. До юридичного складу підстав виникнення другого виду спадкових правовідносин входить юридичний факт смерті фізичної особи або оголошення її померлою в судовому порядку їх можна визначити як цивільні правовідносини, пов’язані із спадкуванням.
7. Встановлено, що правовідносини із спадкування є відносинами із універсального правонаступництва при спадкуванні за законом або за заповітом. Характерною рисою вказаних правовідносин є те, що їхнім об’єктом являється спадщина, як особливий об’єкт прав. Відповідно, інші правовідносини, які виникають у зв’язку з відкриттям спадщини, але не являються правовідносинами із універсального спадкового правонаступництва, в якості об’єкта, можуть мати права і обов’язки, які не є складовою частиною спадщини, як особливого об’єкту прав, тому для їх позначення, використовується, закріплений законодавством, термін «спадкове майно». В зв’язку з цим, обґрунтовано, що законодавець щодо правового регулювання спадкових правовідносин в книзі шостій «Спадкове право» ЦК України розрізняє поняття спадщини і спадкового майна.
8. Встановлено, що спадщина – це особлива конструкція спадкового права, яка в теорії спадкового права розглядається в якості об’єкта спадкування як універсального правонаступництва на випадок смерті фізичної особи і виступає як єдність прав і обов’язків спадкодавця, які переходять до спадкоємців. Спадщина визначається як особливий об’єкт цивільних прав, що володіє обмеженою оборотоздатністю, яка реалізується виключно засобом вчинення правочину прийняття та відмови від прийняття спадщини.
9. З’ясовано, що склад спадщини розуміється як сукупність прав та обов’язків, які можуть переходити в порядку спадкування на підставі норм ст. 1218 ЦК України. Зміст вказаних прав і обов’язків визначається застосуванням принципу універсального характеру спадкового правонаступнитва, із врахуванням імперативних вимог закону щодо виконання обов’язків, які виникають після відкриття спадщини та є пов’язаними із спадщиною.
10. Визначено, що із змісту положень ст. 1218–1219 ЦК України, можна зробити висновок, що на законодавчому рівні закріплюється два види прав і обов’язків, зміст яких визначає склад спадщини: перший вид – права і обов’язки, які входять до складу спадщини, та другий – права і обов’язки, які не входять до складу спадщини. Зазначена класифікація повинна бути уточнена та доповнена іншими видами прав і обов’язків, які характеризують об’єкт різних видів правовідносин, які виникають у зв’язку з відкриттям спадщини. Відповідно до названих норм ЦК України, до першого виду слід віднести права і обов’язки, які входять до складу спадщини, тобто, ті, які переходять в порядку спадкування, як універсального правонаступництва, до спадкоємців померлої фізичної особи. До другого виду, відповідно до змісту ст. 1219 ЦК України – права і обов’язки, які не входять до складу спадщини і припиняються зі смертю спадкодавця. На підставі аналізу норм ЦК України зроблено висновок, що окрему групу прав і обов’язків, які виникають зі смертю спадкодавця, становлять права і обов’язки, які не входять до складу спадщини і виникають після відкриття спадщини. Іншу групу становлять права і обов’язки, які за своєю природою можуть входити до складу спадщини, але на підставі волевиявлення спадкодавця вони переходять не до спадкоємців, а до інших осіб (відказоодержувачів). Також потрібно виділити права і обов’язки, які спадкодавцеві не належали, але до складу спадщини входять (право на вступ до товариства).
11. З’ясовано, що встановлення прав і обов’язків, які не входять до складу спадщини, і тим самим опосередковано визначають склад спадщини, відбувається засобом визначення поняття «права і обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця» та перелічуванням і встановленням змісту конкретних прав і обов’язків, які відповідно до безпосередньої вказівки законодавства до складу спадщини не входять. Як загальне правило, пропонується визнавати все, що цивільним законодавством не передбачено як права і обов’язки, які не входять до складу спадщини, може входити до складу спадщини.
12. Встановлено, що зазначене у п. 2 ст. 1219 ЦК України розмежування ґрунтується на класифікації особистих немайнових прав на такі, що пов’язані з майновими та не пов’язані з майновими правами. Особисті немайнові права, пов’язані з майновими, можуть входити до складу спадщини у випадках, встановлених законом, установчими документами юридичних осіб, заповітом спадкодавця, а також, якщо вони пов’язані з майновими правами і не можуть мати самостійного значення, особисті немайнові права, не пов’язані з майновими, до складу спадщини входити не можуть і припиняються разом зі смертю спадкодавця. Положення ст. 1219 ЦК України слід розуміти у зв’язку із загальним правилом (застереженням), яке міститься в абз. 1 ч. 1 ст. 1219 ЦК України – не входять до складу спадщини права та обов’язки (в тому числі і особисті немайнові права), які нерозривно пов’язані з особою спадкодавця.
13.Обгрунтовано, що у ст. 1218 ЦК України нормативно закріплений підхід згідно з яким склад спадщини визначається правами і обов’язками, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та які не припинилися внаслідок його смерті. Такий підхід зумовлює здійснювати правову характеристику об’єкта спадкових правовідносин через співвідношення понять «спадщина» та «вимоги, що обтяжують спадщину». Поняття «вимоги, що обтяжують спадщину» не вичерпується категорією «майнових обов’язків (боргів) спадкодавця», а є більш широким, адже воно охоплює вимоги, які виникли після відкриття спадщини, і відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входити не можуть.
14. Визначено, що складовими елементами поняття вимог, що обтяжують спадщину, є майнові обов’язки (борги) спадкодавця, які існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, та майнові обов’язки, які виникли після відкриття спадщини і пов’язані зі спадщиною. Останні являють собою окремі види обов’язків спадкоємця, які підлягають іншому правовому режиму, що проявляється або у окремому порядку їх задоволення, або в тому, що деякі з них не входять до складу спадщини, як, наприклад, витрати на охорону і управління спадковим майном.
15. Додатково обґрунтовано, що сукупність майнових обов’язків спадкодавця та обов’язків, які виникли після відкриття спадщини, і є пов’язаними із спадщиною, та виконуються спадкоємцями за рахунок вартості спадкового майна, в теорії спадкового права розглядається як пасив спадщини. Встановлено, що склад пасиву спадщини визначається за двома критеріями, які в спадковому праві тісно пов’язані – матеріальним критерієм визначення пасиву складу спадщини, який встановлюється нормами ст. 1282 ЦК України та процедурним критерієм визначення пасиву спадщини, який полягає у встановленні законодавством порядку пред’явлення вимог кредиторами спадкодавця та у відмежуванні спадкового майна від майна, яке перебуває в правовому режимі спільної власності, та майна, яке є особистою власністю спадкоємця.
16. З’ясовано, що склад пасиву спадщини встановлюється засобом тлумачення норм ЦК України, які встановлюють склад спадщини на час її відкриття, та застосуванням норм права щодо відшкодування спадкоємцями витрат, які є пов’язаними із спадщиною, за рахунок вартості спадкового майна. Визначення пасиву спадщини відбувається відповідно до загальних правил, за якими: по-перше, до складу спадщини входять права і обов’язки, які існували на момент відкриття спадщини; по-друге, склад пасиву спадщини визначається також наявністю вимог, які можуть виникати після відкриття спадщини, але на підставі імперативної вимоги закону майнові обов’язки щодо їх виконання, включаються до складу пасиву спадщини.
17. Визначено, що норми ЦК України, які регулюють відповідальність спадкоємців за вимогами кредиторів спадкодавця, тобто виконання майнових обов’язків (боргів) спадкодавця та обов’язків, які виникнули після відкриття спадщини та включені до складу пасиву спадщини, поширюються лише щодо майна, яке перейшло в порядку спадкування і становить вартість спадщини. Суб’єктами зазначеної відповідальності виступають виключно спадкоємці, як універсальні правонаступники спадкодавця.
18. Встановлено, що термін «обов’язки, що обтяжують спадщину», означає в тому числі і відшкодування із вартості спадщини (за рахунок спадщини) витрат, які виникли вже після відкриття спадщини і пов’язані або з померлою особою, або із спадковим майном. Витрати, які виникають після відкриття спадщини, у відповідності із змістом ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини на час її відкриття входити не можуть. Тому доцільно вживати термін «вимоги (майнові обов’язки), що обтяжують спадщину», який буде ширшим ніж поняття «майнові обов’язки (борги) спадкодавця» і буде охоплювати як майнові обов’язки (борги) спадкодавця, так і витрати на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця, а також витрати на охорону і управління спадковим майном. Вимоги (майнові обов’язки), що обтяжують спадщину і відшкодовуються за рахунок спадкового майна, розглядаються як складова частина пасиву спадщини.
19. Пропонується ст. 1232 ЦК України доповнити частиною 3 в такій редакції:
«3. Витрати на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця відшкодовуються переважно перед вимогами кредиторів спадкодавця, пред’явлених у відповідності до ст. 1281 цього Кодексу».
20. З метою покладення на територіальну громаду, яка стала власником відумерлого майна, обов’язку з відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця, пропонується викласти частину 4 ст. 1277 ЦК України:
«4. Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов’язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статей 1231 та 1232 цього Кодексу».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков М. М. Избранные труды по гражданскому праву : в 2-х т. / Агарков М. М. – М. : АО «Центр ЮрИнфоР», 2002. – Т. І. – 490 с.
2. Антимонов Б. С. Советское наследственное право / Б. С. Антимонов, К. А. Граве. – М. : Госюриздат, 1955. – 264 с.
3. Ариванюк Т. Проблемні питання щодо укладення договору про поділ спадкового майна / Т. Ариванюк // Нотаріат для вас. – 2010. – № 3. – С. 78–80.
4. Багрова О. Особливості спадкування цінних паперів / О. Багрова // Нотаріат для вас. – 2008. – № 4. – С. 66–67.
5. Баранкова В. Реалізація права на спадкування у нотаріальному процесі / В. Баранкова // Нотаріат для вас. – 2010. – № 7–8. – С. 24–26.
6. Баранова Т. Загальні положення спадкування / Т. Баранова // Нотаріат для вас. – 2007. – № 5. – С. 69–70.
7. Барон Ю. Система римского гражданского права : в 6-и кн. / Предисловие кандидата юридических наук В. В. Байбака / Барон Ю. – СПб. : Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2005. – 1102 с.
8. Бебель О. Що таке «майно»? / О. Бебель // Вісник прокуратури. – 2003. – № 3. – С. 60–62.
9. Белов В. А. Объект субъективного гражданского права, объект гражданского правоотношения и объект гражданского оборота : содержание и соотношение понятий / Белов В. А. // Объекты гражданского оборота : сборник статей / отв. ред. М. А. Рожкова – М. : Статут, 2007. – С. 6–77.
10. Белов В. А. Гражданское право : общая часть : [учеб.] / Белов В. А. – М. : АО «Центр ЮрИнфоР», 2002. – 639 с.
11. Белов В. А. Сингулярное правопреемство в обязательстве / Белов В. А. – М. : Учебно-консультационный центр «ЮрИнфоР», 2000. – 288 с.
12. Берестова І. Е. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави : загальнотеоретичні проблеми та правові наслідки : [монографія] / Берестова І. Е. – Дніпропетровськ : Юрид. акад. М-ва внутр. справ, 2005. – 168 с.
13. Бессараб Н. С. Гражданско-правовое регулирование правопреемства в наследственных отношениях: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.03 / Н. С. Бессараб – М., 2009. – 183 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу до код. : http://www.dissercat.com/
14. Благовісний С. Г. Про деякі особливості прийняття спадщини та оформлення права на спадщину / С. Г. Благовісний // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності : зб. наук. праць – Донецьк, 2006. – № 3. – С. 268–278.
15. Буркацький Л. К. Спадкове право України : теорія, практика, зразки заяв : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Буркацький Л. К. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. – 384 с.
16. Валах В. В. Порівняльно-правова характеристика спадкових правовідносин в Україні та зарубіжних країнах (Російській Федерації, Франції, Німеччині, США) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / В. В. Валах. – К., 2009. – 20 с.
17. Васильченко В. В. Визначення поняття спадкового права в об'єктивному значенні / В. В. Васильченко // Юридичний вісник. – 2003. – № 3. – С. 114–120.
18. Васильченко В. В. Коментар та постатейні матеріали до законодавства України про спадкування / Васильченко В. В. – Х. : Одіссей, 2007. – 480 с.
19. Васильченко В. Спадковий договір : деякі міркування з приводу нормотворчості / В. Васильченко // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 12. – С. 34–37.
20. Васильченко В. Щодо обсягу відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця / В. Васильченко // Право України. – 2001. – № 5. – С. 109–111.
21. Васильченко В. Юридична сутність інституту спадкового договору та його місце в системі цивільного права / В. Васильченко // Право України. – 2003. – № 6. – С. 118–121.
22. Васильченко В. Юридична сутність інституту спадкового договору та його місце в системі цивільного права / В. Васильченко // Право України. – 2003. – № 7. – С. 137–140.
23. Васьковский Е. В. Учебник гражданского права / Васьковский Е. В. – М. : Статут, 2003. – 382 с.
24. Венедиктова І. В. Договір довірчого управління майном в Україні / Венедиктова І. В. – Х. : Консум, 2006. – 216 с.
25. Власник і право власності / [Я. М. Шевченко, М. В. Венецька, І. М. Кучеренко та ін.] ; відп. ред. Я. М. Шевченко ; АН України. Ін-т держ. і права ім. В. М. Корецького. – К. : Наукова думка, 1994. – 163 с.
26. Галянтич М. К. Теоретично-правові засади реалізації житлових прав громадян в умовах ринкових перетворень : [монографія] / Галянтич М. К. – К. : Науко¬во-дослідний інститут приватного права і підприємництва, 2006. – 512 с.
27. Гелич А. О. Поняття майна як особливого об’єкта цивільних прав / А. О. Гелич // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 1. – С. 116–118.
28. Гелич А. О. Про поняття «склад спадщини» за цивільним законодавством України / А. О. Гелич // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 2. – С. 85–88.
29. Гелич А. О. Відповідальність спадкоємців за вимогами, що обтяжують спадщину / А. О. Гелич // Приватне право і підприємництво. Збірник наукових праць. Вип. 9, 2010 р. / Редкол.: Крупчан О. Д. (гол. ред.) та ін. – К.: Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва Академії правових наук України. – 2010. – С. 49–51.
30. Гелич А. О. Відшкодування спадкоємцями витрат, які не входять до складу спадщини / А. О. Гелич // Правничий вісник Університету «Крок» / Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права «Крок». – Вип. 5. – Т. 1. – 2010. – С. 21–29.
31. Генкин Д. М. Право собственности в СССР / Генкин Д. М. – М. : Госюриздат, 1961. – 164 с.
32. Глусь Н. С. Корпорації та корпоративне право : поняття, основні ознаки та особливості захисту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Н. С. Глусь. – К., 2000. – 23 с.
33. Гнєзділова Л. Проблеми щодо обов’язкової частки в спадщині та шляхи їх розв’язання / Л. Гнєзділова // Нотаріат для вас. – 2009. – № 5. – С. 55–57.
34. Гонгало Ю. Б. Юридические факты в наследственном праве России и Франции : сравнительно-правовое исследование / Гонгало Ю. Б. – М. : Статут, 2010. – 310 с.
35. Гончарова А. Розмежування понять «спадкова трансмісія» та «спадкове представлення» / А. Гончарова // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 11. – С. 44–49.
36. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18–22. – Ст. 144.
37. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. № 1798-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
38. Гражданский кодекс Франции (Кодекс Наполеона) / [пер. с фр. В. Захватаев / Предисловие : А. Довгерт, В. Захватав / Приложения 1–4 : В. Захватаев / отв. ред. А. Довгерт]. – К. : Истина, 2006. – 1008 с.
39. Гражданское и торговое право зарубежных государств : [учеб.]: в 2-х т. / отв. ред. Е. А. Васильев, А. С. Комаров. – 4-е изд., перераб. и доп. – М. : Междунар. отношения, 2006. – Т. І. – 560 с.
40. Гражданское право : [учеб.]: в 2-х т. / отв. ред. Суханов Е.А. – М. : БЕК, 1998. – Т. I. – 816 с.
41. Гражданское право : [учеб.]: в 2-х т. / под ред. М. М. Агаркова, Д. М. Генкина. – М., 1944. – Т. І. – 319 с.
42. Гражданское право : [учеб.]: в 3 т. / Н. Д. Егоров, И. В. Елисеев и др. ; отв. ред. А. П. Сергеев, Ю. К. Толстой – 6-е изд., перераб. и доп. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – Т. І. – 776 с.
43. Гражданское право : [учеб.]: в 3 т. / под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – 4–е изд., перераб. и доп. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – Т. 3. – 784 с.
44. Гражданское уложение Германии = Deutsches Burgerliches Gesetzbuch mit Einfuhrungsgesetz : ввод. закон к Гражд. уложению ; пер. с нем. / [В. Бергманн, введ., сост. ] ; науч. редакторы – А. Л. Маковский [и др.]. – 2-е изд., доп. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – 816 с.
45. Гримм Д. Д. К учению об объектах прав / Д. Д. Гримм // Вестник права : Журнал Санкт-Петербургского юрид. об-ва. – 1905. – Кн. 7. – С. 186.
46. Гримм Д. Д. Энциклопедия права. Лекции / Гримм Д. Д. – СПб., 1895. – 238 с.
47. Гриняк А. Б. Цивільно-правовий договір як підстава виникнення права спільності власності фізичних осіб : [монографія] / Гриняк А. Б. – Тернопіль, Підручники і посібники, 2008. – 176 с.
48. Громов В. Захист інтересів держави шляхом звернення із заявами про визнання спадщини відумерлою / В. Громов // Вісник прокуратури. – 2009. – № 6. – С. 33–37.
49. Дідух Є. Загальні положення про спадкування / Є. Дідух // Юридичний журнал. – 2010. – № 4 (94). – С. 57–59.
50. Дождев Д. В. Римское частное право : [учебник для вузов] / под ред. В. С. Нерсесянца / Дождев Д. В. – М. : Издательская группа ИНФРА М-НОРМА, 1996. – 704 с.
51. Дормидонтов Г. Ф. Об ответственности наследников по обязательствам
оставителя наследства / Дормидонтов Г. Ф. – Казань : Университетская типография, 1881. – Вып. 1. – 231 с.
52. Достдар Р. Рецепція права та правові традиції у сучасному спадковому праві України / Р. Достдар // Право України. – 2010.– № 6. – С. 117–121.
53. Дроников В. К. Наследственное право Украинской ССР / Дроников В.К. – К. : Вища школа, 1974. – 160 с.
54. Дудин А. П. Объект правоотношения (вопросы теории) / Дудин А. П. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1980. – 81 с.
55. Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод. Право на собственность : сборник. – М., 2002. – С. 4.
56. Егоров Н. Д. Наследственное правоотношение // Вестник ЛГУ. Серия «Право». – 1988. – № 6. – Вып. 3. – С. 70.
57. Жаркова Г. И. Обязательная доля в наследстве в свете нового законодательства / Г. И. Жаркова // Нотаріус. – 2004. – № 2. – С. 24–26.
58. Жигалкін І. П. Установи як юридичні особи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / І. П. Жигалкін. – Харків, 2009. – 20 с.
59. Жилінкова І. В. Реалізація прав спадкоємців на відмову від прийняття спадщини / І. В. Жилінкова // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2010. – № 8. – С. 67–75.
60. Жилінкова І. Законодавчі моделі переходу права на прийняття спадщини (спадкової трансмісії) / І. Жилінкова // Нотаріат для вас. – 2010. – № 1–2. – С. 28–29.
61. Жилінкова І. Проблемні питання спадкового законодавства / І. Жилінкова // Нотаріат для вас. – 2008. – № 1–2. – С. 53–61.
62. Завальна Ж. Об’єкт цивільних правовідносин / Ж. Завальна // Юридична Україна. – 2006. – № 7. – С. 36–39.
63. Зайцев О. Л. Право спадкування землі в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. Л. Зайцев. – X., 2002. – 20 с.
64. Зайцева Т. И. Наследственное право. Комментарий законодательства и практика его применения / Зайцева Т. И., Крашенинников П. В. – Изд. 3-е, перераб. и доп. – М. : Статут, 2002. – 384 с.
65. Заіка Ю. Здійснення права на спадкування / Ю. Заіка // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 8. – С. 91–93.
66. Заіка Ю. Необхідні спадкоємці та розмір їх обов’язкової частини за новим цивільним законодавством України / Ю. Заіка // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 9. – С. 60–62.
67. Заіка Ю. О. Проблеми, що виникають при застосуванні спадково¬го законодавства / Ю. О. Заіка // Вісник Верховного суду України. – 2006. – № 3. – С. 30–35.
68. Заіка Ю. О. Спадкове право в Україні : Становлення і розвиток : [монографія] / Заіка Ю. О. – 2-ге вид. – К. : КНТ, 2007. – 288 с.
69. Заіка Ю. О. Спадкове право : [навч. посіб.] / Ю. О. Заіка, Є. О. Рябоконь. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 352 с.
70. Заіка Ю. Правові наслідки визнання заповіту недійсним / Ю. Заіка // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 9. – С. 90–95.
71. Инцас В. Л. Наследование как особый вид правопреемства в советском гражданском праве : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право» / В. Л. Инцас. – М., 1973. – 15 c.
72. Иоффе О. С. Избранные труды по гражданскому праву : из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права» / Иоффе О. С. – М. : Статут, 2000. – 777 с.
73. Иоффе О. С. Правоотношение по советскому гражданскому праву // Избранные труды по гражданскому праву : из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права» / Иоффе О. С. – М. : Статут, 2000. – С. 581–604.
74. Иоффе О. С. Советское гражданское право. Ч. 3 : Правоотношения, связанные с продуктами творческой деятельности. Семейное право. Наследственное право / Иоффе О. С. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1965. – 347 с.
75. Иоффе О. С. Спорные вопросы учения о правоотношении // Избранные труды по гражданскому праву : из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права» / Иоффе О. С. – М. : Статут, 2000. – С. 649–695.
76. Ієвіня О. Спадкування авторського права / О. Ієвіня // Нотаріат для вас. – 2007. – № 9. – С. 51–55.
77. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Затв. наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 10. – Ст. 639.
78. Кавелин К. Права и обязанности по имуществам и обязательствам в применении к русскому законодательству : Опыт систематического обозрения / Кавелин К. – СПб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1879. – 442 с.
79. Кармаза О. О. Міжнародне спадкове право : [наук.-практ. посіб.] / Кармаза О. О. – К. : Видавець Фурса С. Я. : КНТ, 2007. – 328 с. – (Серія «Цивілістика»).
80. Кистяковский И. А. Долговая ответственность наследника в римском праве / Кистяковский И. А. – К., 1900. – 104 с.
81. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Коркунов Н. М. – 3-е изд. – СПб, 1894. – С. 154.
82. Коротюк О. Заповіт із заповідальним відказом та заповіт з умовою / О. Коротюк // Нотаріат для вас. – 2009. – № 4. – С. 67–69.
83. Кравчук В. М. Припинення корпоративних правовідносин в господарських товариствах: дис. ... доктора юрид. наук. : 12.00.03 / Кравчук Володимир Миколайович. – Львів, 2009. – 434 с.
84. Кравчук В. М. Припинення корпоративних правовідносин в господарських товариствах : [монографія] / Кравчук В. М. – Львів : Край, 2009. – 474 с.
85. Красавчиков О. А. Организационно-правовые отношения / Красавчиков О. А. // Антология уральской цивилистики. 1925 – 1989 : сборник статей. – М. : Статут, 2001. – С. 156 -165.
86. Крат В. Переважні права спадкоємців / В. Крат // Юридичний журнал. – 2010. – № 4 (94). – С. 27–29.
87. Крат В. Права та обов’язки, що входять до складу спадщини / В. Крат // Нотаріат для вас. – 2010. – № 1–2. – С. 21–27.
88. Крат В. Спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі) та права на одержання страхових виплат / В. Крат // Нотаріат для вас. – 2010. – № 3. – С. 46–51.
89. Крат В. Спадкування права та обов’язку відшкодування збитків, моральної шкоди, сплати неустойки й інших обов’язків / В. Крат // Нотаріат для вас. – 2010. – № 4. – С. 16–22.
90. Кривобок С. В. Правочини з підприємством як єдиним майновим комплексом : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / С. В. Кривобок. – Харків, 2008. – 20 с.
91. Кухарєв О. Є. Виконання заповіту: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.03 / Кухарєв Олександр Євгенович. – К., 2008. – 201 c.
92. Кухарєв О. Є. Цивільно-правова відповідальність виконавця заповіту / О. Є. Кухарєв // Право України. – 2008. – № 3. – С. 91–94.
93. Кухарєв О. Є. Виконання заповіту : проблеми теорії та практики : [монографія] / О. Є. Кухарєв – Харків : Східно-регіональн. центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2009. – 261 с.
94. Кухарєв О. Загальна характеристика виконання заповіту / О. Кухарєв // Нотаріат для вас. – 2008. – № 5. – С. 42–45.
95. Кухарєв О. Межі здійснення повноважень виконавцем заповіту / О. Кухарєв // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 11. – С. 40–43.
96. Кучеренко І. Деякі питання спадкування частки у статутному фонді товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю / І. Кучеренко // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 9. – С. 32–34.
97. Лапач В. А. Система объектов гражданских прав : теория и судебная практика / Лапач В. А. – СПб. : Издательство «Юридический центр Пресс», 2002. – 544 с.
98. Лиманский Г. С. Наследственное правоотношение : теоретико-методологические и практические проблемы: дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.03 / Г. С. Лиманский – М., 2006. – 428 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу до код. : http://www.dissercat.com/
99. Лідовиць Р. Право участі у товаристві з обмеженою відповідальністю як об’єкт спадкового правовідношення / Р. Лідовиць // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 7. – С. 28–31.
100. Луць В. Окремі питання спадкового договору у цивільному праві України / В. Луць, А. Гриняк // Юридична України. – 2009. – № 9. – С. 31–36.
101. Мазуренко С. В. Спадковий договір в цивільному праві України: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.03 /Мазуренко Світлана Вікторівна. – Одеса, 2004. – 216 с.
102. Майданик Р. А. Проблеми довірчих відносин у цивільному праві : [монографія] / Майданик Р. А. – К. : ВПЦ Київ. ун-т, 2002. – 502 с.
103. Мейер Д. И. Русское гражданское право : в 2-х ч. / Мейер Д. И. – По испр. и доп. 8-му изд., 1902 – М. : Статут, 1997. – Ч. 1. – 290 с. – (Серия «Классика российской цивилистики»).
104. Мічурін Є. Договори у спадковому праві / Є. Мічурін, О. Кухарєв // Нотаріат для вас. – 2009. – № 9. – С. 25–36.
105. Мічурін Є. О. Спадковий договір / Є. О. Мічурін // Нотаріат для вас. – 2009. – № 4. – С. 33–36.
106. Мічурін Є. Окремі різновиди заповітів та їхні особливості / Є. Мічурін // Нотаріат для вас. – 2009. – № 10. – С. 8–11.
107. Мічурін Є. Спадковий договір : практика застосування та співвідношення з іншими правочинами / Є. Мічурін // Нотаріат для вас. – 2010. – № 7–8. – С. 5–14.
108. Наследственное право / Б. А. Булаевский, А. Ф. Ефимов, В. В. Залесский и др. ; под ред К. Б. Ярошенко ; Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 448 с.
109. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України : [В 4 т.] / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. – Т. 1. – К. : А.С.К. ; Севастополь : Ін-т юрид. досліджень, 2004. – 928 с. (Нормат. док. та комент.).
110. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України : [В 4 т.] / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. – Т. 2. – К. : А.С.К. ; Севастополь : Ін-т юрид. досліджень, 2004. – 864 с. (Нормат. док. та комент.).
111. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України : [В 4-х т.] / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. – Т. 3. – К. : А.С.К. ; Севастополь : Ін-т юрид. досліджень, 2006. – 928 с. (Нормат. док. та комент.).
112. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України : у 2-х т. / за ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – Т. ІІ. – 1088 с.
113. Никольский В. Объ основныхъ моментахъ наслъдованія. Сравнительное изложеніе / Никольский В. – М., 1871. – 363 с.
114. Объекты гражданского оборота : cборник статей / отв. ред. М. А. Рожкова. – М. : Статут, 2007. – 542 с. – (Анализ современного права).
115. Основные институты гражданского права зарубежных стран / отв. ред. В. В. Залесский. – М. : Норма, 2009. – 1184 с.
116. Особисті немайнові права інтелектуальної власності творців : [монографія] / за заг. ред. В. В. Луця. – Тернопіль, Підручники і посібники, 2007. – 256 с.
117. Панталієнко Я. Процесуальні особливості оголошення секретного заповіту / Я. Панталієнко // Юридична Україна. – 2009. – № 11–12. – С. 66–70.
118. Первомайський О. О. Участь територіальної громади у цивільних правовідносинах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. О. Первомайський. – Х., 2003. – 20 с.
119. Петражицкий Л. И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности / Петражицкий Л. И. – СПб. : Лань. – 2000. – 608 с.
120. Печений О. «Гострі» кути спадкового договору / О. Печений // Нотаріат для вас. – 2008. – № 4. – С. 31–34.
121. Печений О. Відкриття спадщини і здійснення спадкових прав : деякі практичні проблеми / О. Печений // Нотаріат для вас. – 2007. – № 9. – С. 40–45.
122. Печений О. Деякі проблеми методології спадкування / О. Печений // Вісник Академії правових наук. – 2009. – № 2(57). – С. 77–83.
123. Печений О. Заповіт у нотаріальній практиці / О. Печений // Нотаріат для вас. – 2009. – № 9. – С. 41–44.
124. Печений О. П. Майнові комплекси в системі об’єктів нерухомого майна / О. П. Печений // Українське комерційне право. – 2009. – № 9. – С. 27–36.
125. Печений О. Проблеми спільної сумісної власності подружжя у ракурсі спадкування / О. Печений // Вісник Академії правових наук. – 2009. – № 4(59). – С. 119–131.
126. Покровский И. А. История римского права / Покровский И. А. – СПб. : Издательско-торговый дом «Летний сад», 1998. – 560 с.
127. Про виконавче провадження : Закон України від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.
128. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України : Закон України від 15 грудня 2005 р. № 3201-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 13. – Ст. 110.
129. Про господарські товариства : Закон України від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
130. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців : Закон України від 15 травня 2003 р. № 755-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31. – Ст. 263.
131. Про кооперацію : Закон України від 10 липня 2003 р. № 1087-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 5. – Ст. 35.
132. Про нотаріат : Закон України від 2 вересня 1993 р. № 3425-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.
133. Про оренду землі : Закон України від 6 жовтня 1998 р. № 161-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 46–47. – Ст. 280.
134. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні : Закон України від 12 липня 2001 р. № 2658-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 47. – Ст. 251.
135. Про пенсійне забезпечення : Закон України від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 3. – Ст. 10.
136. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами : Закон України від 21 грудня 2000 р. № 2181-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 10. – Ст. 44.
137. Про поховання та похоронну справу : Закон України від 10 липня 2003 р. № 1102-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 7. – Ст. 47.
138. Про судову практику у справах про спадкування : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 7 // Вісник Верховного Суду України. – 2008. – № 6. – Ст. 17.
139. Протасов В. Н. Правоотношение как система / Протасов В. Н. – М. : Юрид. лит., 1991. – 143 c.
140. Рабовська С. Я. Спадкування прав засновника (учасника) корпоративного підприємства: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.03 / Рабовська Світлана Янівна. – К., 2007. – 206 с.
141. Регурецька О. Деякі аспекти співвідношення понять «річ» та «майно» за законодавством України / О. Регурецька // Вісник прокуратури. – 2010. – № 6. – С. 99–103.
142. Римское частное право : [учеб.] / под ред. И. Б. Новицкого и И. С. Перетерского. – М. : Юриспруденция, 1999. – 512 с.
143. Римское частное право : [учеб.] / под ред. проф. И. Б. Новицкого и проф. И. С. Перетерского. – М. : Юристъ, 1997. – 544 с.
144. Рішення господарського суду міста Києва від 19 серпня 2010 року, справа № 9/139 // Єдиний державний реєстр судових рішень України. [Електронний ресурс] – Режим доступу до код. : http://www. reyestr.court.gov.ua/
145. Рішення Колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 16 вересня 2009 року // Єдиний державний реєстр судових рішень України [Електронний ресурс] – Режим доступу до код. : http://ww