ОБҐРУНТУВАННЯ НОВОГО ХІРУРГІЧНОГО МЕТОДУ ГЕМОСТАЗУ (експериментально–клінічне дослідження)

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
На правах рукопису

швед олена євгенівна

УДК 616. 13/14089.84+615.84

ОБҐРУНТУВАННЯ НОВОГО ХІРУРГІЧНОГО МЕТОДУ ГЕМОСТАЗУ
(експериментальноклінічне дослідження)

14.01.03 хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук
Подпрятов
Сергій Євгенович

Київ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОздІл 1

СПОСОБИ ГЕМОСТАЗУ ТА МЕТОДИ ПЕРЕКРИТТЯ МАГІСТРАЛЬНИХ СУДИН ПРИ ВИКОНАННІ ОПЕРАЦІЙ (огляд літератури)

13

РОЗДІЛ 2

ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

36

2.1.

Дизайн дослідження

36

2.2

Електрозварювальне обладнання та інструменти.

37

2.3

Стендові досліди на видалених сегментах
артерій та вен тварин та людини.

40

2.4

Експерименти з перекриття просвіту судин живої тварини

43

2.5

Характеристика хворих, методи обстеження та оцінки результатів

48

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

55

3.1.

Оцінка впливу параметрів електрозварювального імпульсу на якість зварного з’єднання.

55

3.2.

Вплив форми та розмірів робочої поверхні зварювальних інструментів на якість з’єднання.

72

3.3.

Вплив тиску між браншами зварювальних інструментів на якість з’єднання

79

3.4.

Дослідження температури тканин в місці зварного шва під час зварювання

83

3.5.

Вивчення міцності з’єднання в залежності від типу та діаметру судин

86

РОЗДІЛ 4

ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДУ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАННЯ ДЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ВЕН НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ.

90

4. 1.

Заварювання вен людини перед їх видаленням з приводу варикозної хвороби.

90

4. 2.

Застосування методу електрозварювання при хірургічному лікуванні варикозної хвороби.

92

4. 3.

Попередження тромбоемболії легеневої артерії при гострому ембологенному венозному тромбозі з використанням електрозварювання.

98

РОЗДІЛ 5

ЗНАЧЕННЯ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАННЯ, ЯК МЕТОДУ ГЕМОСТАЗУ.

108

5.1.

Застосування електрозварювання при виконанні артеріальних реконструктивних операцій.

108

5.2.

Здійснення гемостазу при виконанні
ампутації нижньої кінцівки.

117

РОЗДІЛ 6

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАННЯ В ХІРУРГІЇ

126

ВИСНОВКИ

138

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

139

ВСТУП
Актуальність теми. Здійснення гемостазу є невід’ємним етапом будьякого оперативного втручання. Від якості та швидкості виконання гемостазу залежить загальна тривалість операції, перебіг післяопераційного періоду та характер відновлення функцій оперованих органів та тканин (M. L. Phippen, 1999; V. Martyn; L.Shannon, 2002; П. Ф. Демидюк, 2003; А. С. Ермолов, 2005; Е. М. Левитэ, 2006). Техніка гемостазу може включати як традиційні лігатурні способи, що широко застосовуються при виконанні різноманітних оперативних втручань, так і нові, сучасні способи зупинки кровотечі, які включають коагуляцію судин (аргонплазмову, електричну біполярну, ультразвукову, лазерну), чи аплікацію пломбуючих матеріалів у вигляді клеїв, гелів, плівок (А.С. Юшкин, 2003; K. Rajbabu, 2007). Але, кожному з перелічених методів гемостазу властиві як переваги, так і певні недоліки (E. F. Ritter, 1990; М..М. Абакумов, 1998; S. Ramakumar, 2002; J. E. Bernie, 2005; K. Rajbabu, 2007).
Традиційним та найбільш поширеним методом залишається лігатурний гемостаз. В розпорядженні хірургів наявна велика кількість шовних матеріалів з широким діапазоном розмірів, фізічних та біохімічних властивостей у відповідності з певними потребами для виконання різноманітних оперативних втручань (Н.Л. Кузьмина, 1989; C.G. Eden, 1992; A. Kirtikbhai, 2005). Але цей вид гемостазу займає багато часу, малоефективний при необхідності його здійснення в масиві багатовасуляризованих тканин, не завжди зручний (особливо при виконанні ендоскопічного втручання) та не виключає можливості виникнення післяопераційних "лігатурних" ускладнень (W. V. Sharp, 1982; K. C. Kajander, C. H. Pollock, 1996; О.О. Біляєва, 2004; A. Patel, 2005).
Існує метод механічного гемостазу за допомогою скобок або кліпс, використання якого дозволяє прискорити та спростити процес здійснення гемостазу, однак цей метод потребує значних фінансових затрат на апарати та витратні матеріали, не придатний для зупинки кровотечі з паренхіматозних органів, а також з прошарку тканин, товщиною більше 1 см. При цьому, не виключене самовидалення скобок та розвиток мікроабсцедування, утворення рубцевих деформацій оточуючих тканин (S. Yol, M. Belviranli, 2003; H. Christoph, 2006).
Недоліками застосування клейових композицій, фібринових плівок та полімерних матеріалів є неможливість досягнення гемостазу при пересіченні судин діаметром більше 1,5 мм, досить велика вартість та незручність в приготуванні таких субстанцій, токсичність впливу більшості клеїв на тканини (В.И.Чиссов, 1982; C.B.Giray, 1993; И.В.Титаренко, 1994; Y. Fan, 2008).
В хірургії широко застосовують спосіб біполярної та монополярної електрокоагуляції, але її використання обмежене перекриттям просвіту судин діаметром до 23 мм та наявністю термічного пошкодження прилеглих тканин (J.S. Kennedy, 1998; J. Landman, 2003; M.L. Morris, 2006). В той же час, застосування електрокоагуляції при виконанні оперативного втручання скорочує час операції та спрощує процедуру виконання гемостазу (Ю.Р. Маликов, 1982; И.П.Томашук, 1989; А.А. Литвин, 2000; B.T. Heniford, 2001; A.E. Siperstein, 2002).
В літературі зустрічається багато повідомлень про застосування нових методів коагуляції (лазерна, аргонплазмова, ультразвукова, радіочастотна), а також здійснення гемостазу за допомогою кріотехнологій, але більшість з них має недостатню надійність та міцність перекриття судин, або обмежується діаметром судин до 3 мм (В.С. Погосов, 1999; А.С.Юшкин, 2003; K.L. Harold, 2003; Н.К. Голобородько, 2005; P.K. Pietrow, 2005; T. Riegel, 2006).
Останнім часом, набувають поширення сучасні автоматизовані високочастотні електрокоагулятори, найвідомішим з яких є апарат LigaSure фірми Valleylab (Boulder, CO, CША), Мaxium MarClamp фірми KLS Martin (Німеччина) та інші, але немає повідомлень про використання цих способів для надійного перекриття просвіту судин діаметром 5 мм і більше (A.M.Carbonell, 2003; Д.В Белик, 2004; Y.W. Novitsky, 2005; G.W. Нruby, 2007).
Ідея застосування дозованого електротермомеханічного впливу на біологічну тканину реалізована в розробленому Інститутом електрозварювання імені Є.О.Патона НАН України способі електрозварювання для з'єднання м’яких тканин та стінок судин (Б.Є.Патон, 2001). Існують повідомлення про успішне використання методу в абдомінальній, торакальній хірургії, проктології, гінекології (М.П.Захараш, 2003; М.Е.Ничитайло, А.Н. Литвиненко, 2002; О.М. Гулько, 2003). Гістологічними дослідженнями доведена відсутність коагуляційного некрозу та збереження життєздатності м’яких тканин в місці проходження зварювального імпульсу (Ю.О.Фурманов, А.А.Ляшенко, 2001; О.М. Литвиненко, 2002; Бондар Г.В., 2005; Ковальчук Е.А., 2005). Але недостатньо вивченим є питання можливості зварювального перекриття просвіту судин середнього та великого діаметрів, граничної міцності з’єднання стінок судин, температури тканин в місці зварювання, можливостей застосування методу в судинній хірургії.
Таким чином, проведений аналіз літератури свідчить про велику кількість, існуючих на сьогоднішній день, методів гемостазу. Цей факт говорить про те, що, не зважаючи на багаторічну історію розвитку, до теперішнього часу не існує одного "ідеального" методу, який повністю задовольнив би потреби хірургів для виконання будьякої операції (R.D. Hurst, 1997; J. Landman, 2003).
Кількість післяопераційних ускладнень, що пов’язані з недосконалим гемостазом, не відповідає сучасним вимогам і, отже, стає очевидним, що проблема далека від вирішення (E. F. Ritter,1990; H. Schmidt 1996; О.Є. Бобров 2001; О. О. Біляєва, 2003; A. Pandya, 2008).
Окремим питанням постає проблема гемостазу та перекриття просвіту артерій та вен в судинній хірургії (S. Suzuki, 1993; П.І.Нікульніков, 2001; T. Joseph, 2004; S.S. Upponi, 2007). Анатомічні особливості розташування магістральних судин зумовлюють необхідність доступу до них через тканини з великою щільністю розташування лімфатичних протоків та дрібних артеріальних та венозних гілок. Травматизація цих структур на етапі здійснення доступу до судин, при виконанні артеріальної реконструктивної операції, призводить до збільшення кількості таких післяопераційних ускладнень з боку рани, як виникнення гематоми, кровотечі та лімфореї. Застосування, при цьому, традиційних методів гемостазу нерідко призводить до виникнення інфекційних та запальних ускладнень з боку рани, пов’язаних із залишеннням в рані сторонніх матеріалів лігатур, або ділянок коагуляційного некрозу внаслідок дії електрокоагуляції (W. V. Sharp, 1982; E. F. Ritter, 1990; S.L. Peterson, P.L. Stranahan, 2002). Вірогідність появи цих ускладнень збільшується при виконанні операції на фоні ішемізованих (внаслідок патології периферійних артерій) тканин. Тому, при здійсненні доступів до магістральних судин особливо необхідний ретельний гемостаз та бережливе ставлення до оточуючих тканин (Ю.В.Червяков, 2002; К.Г.Абалмасов, 2004).
Перекриття просвіту венозних судин є етапом оперативного втручання з приводу захворювання периферійних вен. При виконанні венектомії традиційно використовують лігатурний спосіб. Але, останнім часом, зростає увага до застосування сучасних технологій для перекриття просвіту вен при виконанні операцій з приводу варикозної хвороби (R. A. Weiss, 2002; Ph. Nicolini, 2005; В..Г..Мішалов, 2006; А.В. Покровский, 2007).
Профілактика тромбоемболії легеневої артерії у пацієнтів з ембологенним тромбозом системи нижньої порожнистої вени має виняткове значення (J.A.Heit, 2005; Report of the independent expert working group on the prevention of venous thromboembolism in hospitalised patients. UK Department of Health, 2007). Існуючі методи профілактики спрямовані або на видалення, при наявній можливості, флотуючого тромбу з системи нижньої порожнистої вени, або на створення умов, які б попереджали його рух у проксимальному напрямку (Б.М.Тодуров, 2005; В.Й.Сморжевський, 2007). Найбільш поширеним, на сьогоднішній день, є метод парціального перекриття просвіту НПВ за допомогою ендоваскулярної імплантації кавафільтру (K.A. Ballew, 1995; F.A. Anderson, 1998; Нікішін Л.Ф., Сухарєв І.І., 2002). Але кількість ускладнень, що супроводжують застосування цих способів профілактики ТЕЛА не дозволяє вважати проблему вирішеною (A.L.Jackson, 2002; В.Г. Мішалов, 2005; Л.Ф. Нікішин, В.Й.Сморжевський, 2006). Уникнути або зменшити кількість цих ускладнень дозволяють методи профілактики тромбоемболії легеневої артертерії, які полягають в перекритті просвіту магістральної вени проксимальніше флотуючої головки тромбу (В.І. Русин, 2006).
Враховуючи те, що в сучасній хірургії виросли об’єм та складність оперативних втручань, як наслідок, вимоги щодо надійності та досконалості гемостазу також збільшились (M. L. Phippen, 1999; Н. А. Майстренко, 2000; В. М. Чернов, 2002; V. Martyn, 2002; F. Komatsu, 2006). Завданнями сучасного гемостазу є можливість перекриття просвіту судин різного діаметру, безкровна резекція паренхіматозних органів, здійснення гемостазу в масиві добре васкуляризованих тканин, можливість швидкої мобілізації органів. Тому, очевидною стає актуальність та важливість розробки нових методів гемостазу та перекриття просвіту судин в загальній та судинній хірургії.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є фрагментом науководослідної роботи кафедри пульмонології та торакальної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України Реконструктивновідновлювальна хірургія при захворюваннях та посттравматичних ускладненнях органів дихання” (номер державної реєстрації 0197UО14700), яка виконується спільно з Інститутом електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України в рамках науководослідної роботи Розвиток техніки електричного зварювання перерізів тканин різних органів людини, створення нових типів медичного інструменту протезів та імплантантів” (номер державної реєстрації 010UО06156).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи обґрунтувати доцільність застосування методу електрозварювання в автоматичному режимі для здійснення гемостазу, перекриття судин середнього та великого діаметру та впровадити метод в хірургічну практику.
Відповідно до поставленої мети сформульовані наступні завдання дослідження:
1. В експерименті відпрацювати оптимальну автоматичну електрозварювальну програму та характеристики інструменту для здійснення гемостазу і перекриття просвіту артерій та вен середнього та великого діаметрів.
2. Встановити міцність зварних з’єднань судин, отриманих при використанні автоматичної електрозварювальної програми.
3. Впровадити в клініку метод електрозварювання в автоматичному режимі для перекриття вен під час хірургічного лікування варикозної хвороби та провести оцінку ефективності його використання.
4. Розробити спосіб електрозварювального перекриття просвіту магістральної вени нижньої кінцівки за наявності флотуючого тромбу системи нижньої порожнистої вени для профілактики тромбоемболії легеневої артерії.
5. Проаналізувати результати застосування в клінічній практиці методу електрозварювання в автоматичному режимі під час виконання гемостазу, здійснення доступів та мобілізації судин.
Об’єкт дослідження гемостаз та перекриття судин різного діаметру з використанням електрозварювального комплексу.
Предмет дослідження артерії та вени тварин, видалені судини пацієнтів після виконання операцій, магістральні судини нижньої кінцівки за їх ураження.
Методи дослідження манометричний, динамометричний, термометричний, клінічні, інструментальні ультразвукове сканування м’яких тканин, ультразвукова допплерографія, ультразвукове дуплексне сканування (УЗДС) артерій і вен, вимірювання регіонарного систолічного тиску, визначення РО2, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше розроблена оптимальна автоматична програма електрозварювального комплексу для здійснення гемостазу та перекриття судин середнього і великого діаметру, завдяки чому досягнуте надійне заварювання артерій і вен діаметром до 12 мм.
Вперше встановлено, що використання методу електрозварювання за розробленою автоматичною програмою забезпечує міцність зварного з’єднання стінок судин не менше 500 мм рт. ст.
Електрозварювальний комплекс, що працює за розробленою автоматичною програмою застосований в клініці під час хірургічного лікування варикозної хвороби, здійснення ампутації ніжньої кінцівки, виконання доступу до магістральних судин, що дозволило науково обґрунтувати ефективність гемостазу та перекриття просвіту судин середнього та великого діаметру в клінічній практиці.
Вперше встановлена можливість профілактики тромбоемболії легеневої артерії за наявності флотуючих тромбів у системі нижньої порожнистої вени шляхом перекриття магістральної вени нижньої кінцівки з застосуванням електрозварювального комплексу.
Вдосконалено методику застосування електрозварювання для розділення тканин, здійснення доступів та мобілізації судин.
Практичне значення отриманих результатів. Застосування методу електрозварювання в автоматичному режимі в клініці дозволило досягти надійного й швидкого гемостазу та уникнути використання сторонніх тіл лігатур та кліпс, сприяло зменшенню об’єму інтраопераційної крововтрати на 5055% і скороченню тривалості оперативного втручання на 3035%. Завдяки цьому вдалося зменшити частоту ускладнень загоєння операційної рани, покращити результати хірургічного лікування хворих.
Використання електрозварювання для перекриття магістральної вени вище головки флотуючого тромбу дає змогу ефективно попередити появу тромбоемболії легеневої артерірії, уникнути ускладнень, пов’язаних з встановленням протиемболічного кавафільтра.
Застосування електрозварювального комплексу під час виконання різнопланових оперативних втручань в клініці дозволяє економити час, полегшує роботу хірурга завдяки універсальності зварювального комплексу та інструментів.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведений аналіз даних літератури за темою дисертації, обґрунтована її актуальність, сформульовані мета і завдання дослідження, особисто проведені аналіз і статистична обробка отриманих результатів, сформульовані основні положення й висновки, написані всі розділи дисертаційної роботи.
Дисертантом безпосередньо виконано експериментальну частину з проведенням стендових досліджень на видалених судинах, на підставі аналізу отриманих результатів розроблені напрямок та програма подальших експериментальних досліджень. Всі експериментальні дослідження на тваринах виконані за безпосередньої участі дисертанта, внесений вирішальний вклад у створення автоматичного режиму електрозварювання артерій і вен. Етапи оперативних втручань на судинах з застосуванням методу електрозварювання виконані здобувачем особисто.
У співавторстві підготовлені публікації за темою дисертації, розроблені патенти, участь дисертанта полягає у визначенні провідної ідеї, опрацюванні способу, проведенні клінічних досліджень, оформленні результатів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи викладені й обговорені на: науковопрактичній конференції "Актуальні проблеми клінічної хірургії та трансплантології" (Київ, 2005); ювілейній науковопрактичній конференції «Актуальні проблеми ангіології, хірургії серця та судин» (Чернігів, 2006); І з’їзді судинних та ендоваскулярних хірургів України (Київ, 2006); науковопрактичній конференції «Інноваційні технології в ендоваскулярній хірургії та інтервенційній радіології» (Євпаторія, 2007); III семінарі з міжнародною участю "Досвід застосування електричного зварювання м’яких живих тканин в хірургії" (Київ, 2007); науковопрактичній конференції "Інноваційні технології мініінвазивної хірургії" (Мигово, 2008); ювілейній науковопрактичній конференції, присвяченій 90річчю з дня народження академіка НАН та АМН України, професора О. О. Шалімова "Актуальні питання невідкладної хірургії" (Харків, 2008).
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 172 сторінках друкованого тексту, складається з вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу та обговорення результатів дослідження, висновків. Дисертація ілюстрована 19 таблицями та 58 рисунками. Список використаних джерел містить 306 посилань, у тому числі 146 кирилицею, 160 латиною.
Публікації за темою дисертації. За темою дисертації опубліковані 11 робіт, у тому числі 4 статті у фахових наукових журналах, включених до переліку видань, рекомендованних ВАК України; 5 у вигляді тез доповідей у матеріалах науковопрактичних конференцій та з’їздів; отримані 2 патенти України на корисну модель.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі представлене вирішення важливого науковопрактичного завдання з розробки хірургічного методу досягнення гемостазу та перекриття судин середнього та великого діаметру з використанням автоматичної програми вітчизняного електрозварювального комплексу, що дозволило зробити наступні висновки:
1. На підставі аналізу проведених експериментальних досліджень встановлені оптимальні параметри електрозварювального імпульсу для надійного перекриття артерій і вен діаметром до 12 мм, які стали основою для створення автоматичної програми електрозварювання судин.
2. При використанні відпрацьованих автоматичної програми та інструментів для перекриття судин середнього та великого діаметра зварне з’єднання витримує тиск не менше 500 мм рт. ст. в усіх спостереженнях.
3. Застосування електрозварювання під час хірургічного лікування варикозної хвороби дозволяє зменшити тривалість оперативного втручання на 2335%, уникнути використання сторонніх тіл (лігатури, кліпси), не викликає побічний вплив та не спричиняє виникнення ускладнень загоєння рани, ураження м'яких тканин, глибоких вен та шкіри.
4. Застосування розробленого і впровадженого в клінічну практику альтернативного способа перекриття магістральної вени нижньої кінцівки вище головки флотуючого тромбу забезпечує надійну профілактику тромбоемболії легеневої артерії, дозволяє уникнути ускладнень, пов’язаних з встановленням протиемболічного кавафільтра, не погіршує гемодинамічні умови відтоку крові від кінцівки.
5. Застосування автоматичного режиму зварювання для досягнення гемостазу під час здійснення доступу до магістральних судин та ампутації нижньої кінцівки забезпечує надійний та швидкий гемостаз, що сприяє достовірному зменшенню об’єму інтраопераційної крововтрати на 5055%, зменшенню тривалості оперативного втручання на 3035%, зменшенню частоти появи ускладнень загоєння операційної рани.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Никишаев В.И. Экспериментальное исследование эффективности различных методов эндоскопического гемостаза / В. И. Никишаев, С. Г. Гичка, В. В. Бойко // Укр. журн. малоінвазив. та ендоскоп. хірургії. 2005. Т. 9, № 12. C. 6 11.
2. Майстренко Н. А. Обоснование выбора способов диссекции и коагуляции в лапароскопической хирургии / Н. А. Майстренко, Ю. Н. Сухопара, А. С. Юшкин // Эндоск. хирургия. 2000. № 2. С. 40.
3. Абакумов М. М. Выбор метода гемостаза при повреждениях селезенки / М. М. Абакумов, Е. С. Владимирова, И. В. Ермолова // Хирургия. 1998. № 2. С. 31 34.
4. Горобец Е. С. Проблема массивных кровопотерь в онкохирургии / Е. С. Горобец, С. П. Свиридова // Анестезиология и реаниматология. 2001. № 5. C. 44 47.
5. Лісовий В. М. Сучасні методи гемостазу при резекції нирки / В. М. Лісовий, Д. В. Щукін, П. В. Мозжаков // Врачеб. практика. 2005. № 2. C. 67 69.
6. The theory and practice of bloodless surgery / V. Martyn, S. L. Farmer, M. N. Wren [et al.] // Transfusion and Apheresis Science. 2002. Vol. 27, N 1. P. 29 43.
7. Джоджуа А. В. Интраоперационная кровопотеря: патофизиологические и клинические аспекты / А. В. Джоджуа, С. В. Сергеев, Н. В. Загородний // Вестн. травматологии и ортопедии им. Н. Н. Приорова. 2001. № 4. C. 68 72.
8. Kirtikbhai Patel A. Sutures, ligatures and staples / A. Kirtikbhai Patel, W. E. G. Thomas // Surgery. 2005. Vol. 23, N 2. P. 56 60.
9. To knot or not to knot? Sutureless haemostasis compared to the surgeon's knot / K. Rajbabu, N. J. Barber, W. Choi, G. H. Muir // Ann. R. Coll. Surg. Engl. 2007. Vol. 89. P. 359 362.
10. Fraunhofer J. A. Hemostasis in blood vessels after ligation / J. A. Fraunhofer, B. J. Masterson // Am. J. Obstet Gynec. 1989. Vol. 160. P. 737 749.
11. Phippen M. L. Providing hemostasis / M. L. Phippen, M. P. Wells // Patient Care During Operative and Invasive Procedures. Philadelphia, PA: WB Saunders Co., 1999. P. 222 224.
12. Юшкин А. С. Физические способы диссекции и коагуляции в хирургии / А. С. Юшкин, Н. А. Майстренко, А. Л. Андреев // Хирургия. 2003. № 1. C. 48 53.
13. Морфологическая оценка физических способов диссекции и коагуляции при операциях на желудке / Д. П. Грицаенко, А. С. Лапшин, О. Л. Шарова [и др.] // Вестн. хирургии им. И. И. Грекова. 2004. Т. 163, № 5. C. 35 38.
14. Современные гипертермические технологии разъединения, гемостаза и соединения тканей в хирургии / Н. К. Голобородько, В. В. Бойко, А. В. Лелица, П. Н. Замятин // Харк. хірург. школа. 2005. № 4. C. 8486.
15. Сравнительная оценка физических методов эндоскопического гемостаза при остановке язвенных гастродуоденальных кровотечений / В. П. Харченко, Ю. В. Синев, Н. В. Бакулев, Г. К. Наседкин // Эндоск. хирургия. 2003. Т. 9, № 4. C. 32 35.
16. Кондратенко П. Г. Аналіз ефективності малотравматичних методів гемостазу у хворих з гострими кровотечами зі злоякісних пухлин травного каналу / П. Г. Кондратенко, М. Л. Смирнов // Шпитал. хірургія. 2004. № 2. C. 120 122.
17. Бобров О. Е. Принципы гемостаза в хирургии повреждений печени / О. Е. Бобров, В. И. Бучнев, И. Н. Шерметинский // Анналы хирург. гепатологии. М. : МАИК. Наука, 1998. том 3. № 3. С. 178179.
18. Диагностика и лечение острых послеоперационных кровотечений в просвет пищеварительной системы / О.Е. Бобров, Н. А. Мендель, А. Л. Нестеренко [и др.] // Вісн. проблем біології і медицини. 2000. № 5 6. С. 38 46.
19. Бобров О. Є. Релапаротомія в комплексному лікуванні ускладнень після операцій на органах черевної порожнини: автореф. дис. ... дра мед. наук: 14.01.03 спец. хірургія / К., 2001. 41 с.
20. Surgically managed postoperative hemorrhage after tonsillectomy / H. Schmidt, A. Schmiz, N. Stasche, K. Hörmann // Laryngorhinootologie. 1996. Vol. 75, N 8. P. 447 454.
21. Management of surgeryassociated bleeding in cancer patients / A. Pandya, G. Jackson, T. Wigmore, R. Rao Baikady // Current Anaesthesia & Critical Care. 2008. Vol. 19, N 2. P. 59 69.
22. Campbell J. R. Suture materials and suturing technigues / J. R. Campbell, A. Marks // In pract. 1985. Vol. 7, N 3. P. 72 75.
23. Thomas W. e. g. Sutures, ligature materials and staples / W. e. g. Thomas // Surg. 2002. Vol. 20, N 5. P. 9799.
24. Patel K. A. Sutures, ligatures and staples / K. A. Patel, W.E.G. Thomas // Surg. 2008. Vol. 26, N 2. P. 48 53.
25. Komatsu F. Optimum surgical suture material and methods to obtain high tensile strength at knots: problems of conventional knots and the reinforcement effect of adhesive agent / F. Komatsu, R. Mori, Y. Uchio // J. Orthop Sci. 2006. Vol. 11, N 1. P. 70 74.
26. Pasic R Laparoscopic suturing and ligation techniques / R. Pasic, R. L. Levine // J. Am. Associat. Gynecol. Laparosc. 1995. Vol. 3, N 1. P. 67 79.
27. Проблемы получения и применения хирургических шовных нитей Н. Л. Кузьмина, Б. Л. Бибер, Г. Л. Абулаева [и др.]. М.: Изво НИИТЭХИМ, 1989. 46 с.
28. Толстых П. И. Сравнительная оценка влияния биологически активного и обычного шовных материалов на течение раневого процесса / П. И. Толстых, З. Ф. Васильева, Б. Н. Арутюнян // Хирургия. 1980. № 11. С. 66 73.
29. Eden C. G. Choice of suture material / C. G. Eden // Surg. 1992. N 12. P. 11.
30. Absorbable polydioxanone suture for venous anastomoses: Experimental studies using venography and transluminal angioscopy / G. Torsello, A. Schwartz, A. Aulich, W. Sandmann // Eur. J. Vascular Surg. 1987. Vol. 1, N 5. P. 319 325.
31. Suzuki Hokkaido Igaku Zasshi S. An experimental study on absorbable and nonabsorbable suture materials in aortic anastomoses: influence of the growth to suture lines and anastomotic sites / S. Suzuki Hokkaido Igaku Zasshi // Ann. Surg. 1993. Vol. 68, N 5. P. 767 779.
32. Gupta B. S. Effect of suture material and construction on frictional properties of sutures / B. S. Gupta, K. W. Wolf, R. W. Postlethwait // Surg. Gynecol. Obstet. 1985. Vol. 161, N 1. P. 12 16.
33. Kajander K. C. Evaluation of hindpaw position in rats during chronic constriction injury (CCI) produced with different suture materials / K. C. Kajander, C. H. Pollock, H. Berg // Somat. Mot. Res. 1996. Vol. 13, N 2. P. 95 101.
34. Development of suture materials: from the beginning to our day / A. Carditello, M. Bartolotta, G. Caputo, M. Saitta // Chir. Ital. 1987. Vol. 39, N 1. P. 83 86.
35. Suture resistance to infection / W. V. Sharp, T. A. Belden, P. H. King, P. C. Teague // Surg. 1982. Vol. 91, N 1. P. 61 63.
36. Histologic reaction to four synthetic microsutures in the rabbit / L. O. Delbeke, V. Gomel, P. F. McComb, N. Jetha //Fertil. Steril. 1983. Vol. 40, N 2. P. 248 252.
37. Postlethwait R. W. Five year study of tissue reaction to synthetic sutures / R. W. Postlethwait // Ann. Surg. 1979. Vol. 190, N 1. P. 54 57.
38. Spotnitz W. D. The role of sutures and fibrin sealant in wound healing / W. D. Spotnitz, J. K. Falstrom, G. T. Rodeheaver // Ann. Surg. 1997. Vol. 77, N 3. P. 651 669.
39. Stone K. Knot stability and tensile strength of an absorbable suture material / K. Stone, B. J. Masterson, J. A. Von Fraunhofer // Surface Coatings Technology. 1986. Vol. 27, N 3. P. 287 293.
40. Arterial and venous repair with vascular clips: comparison with suture closure / A. Leppaniemi, D.Wherry, E. Pikoulis [et al.] // J. Trauma. 2000. Vol. 48, N 2. 292 295.
41. Comparison of healing process following ligation with sutures and bipolar vessel sealing / S. L. Peterson, P. L. Stranahan, D. Schmaltz [et al.] // Surg. Technol. Int. 2002. Vol. 10. P. 55 60.
42. Endoscopic band ligation for control of nonvariceal upper GI hemorrhage: comparison with bipolar electrocoagulation / S. Matsui, T. Kamisako, M. Kudo, R. Inoue // Gastr. Endosc 2002. Vol. 55, N 2. P. 214218.
43. Effects of method of hemostasis on woundinfection rate / E. F. Ritter, C. P. Demas, D. A. Thompson, D. F. Devereux //Am. Surg. 1990. Vol. 56, N 10. P. 648 650.
44. Harrell A. G. Energy sources in laparoscopy / A. G. Harrell, K. W. Kercher, B. T. Heniford // Semin. Laparosc. Surg. 2004. Vol. 11, N 3. P. 201209.
45. Endoscopic clipping versus band ligation in the management of bleeding esophageal varices / S. Yol, M. Belviranli, S. Toprak, A. Kartal //Surg. Endosc. 2003. Vol. 17, N 1. P. 38 42.
46. Haemostasis in laparoscopy / C. H. Klingler, M. Remzi, M. Marberger, G. Janetschek // Eur. Urology. 2006. Vol. 50, N 5. P. 948 957.
47. J. Landman, K. Kerbl, J. Rehman [et al.] Evaluation of a vessel sealing system, bipolar electrosurgery, harmonic scalpel, titanium clips, endoscopic gastrointestinal anastomosis vascular staples and sutures for arterial and venous ligation in porcine model // J. Urolog. 2003. Vol. 169. P. 697 700.
48. Comparison of ultrasonic energy, bipolar thermal energy, and vascular clips for the hemostasis of small, medium and largesized arteries / K. L. Harold, H. S. Pollinger, B. D. Matthews [et al.] // Surg. Endosc. 2003. Vol. 17, N 8. P. 1228 1230.
49. Effectiveness of the ultrasonic coagulating shears, ligasure vessel sealer, and surgical clip application in biliary surgery: a comparative analysis / B. D. Matthews, B. L. Pratt, C. L. Backus [et al.] // Am. Surg. 2001. Vol. 67, N 9. P. 901 906.
50. Arterial reconstruction with vascular clips is safe and quicker than sutured repair / E. Pikoulis, P. Rhee, T. Nishibe [et al.] // J. Vasc. Surg. 1997. Vol. 26, N 1. P. 24 28.
51. Применение фибринового клея при операциях на паренхиматозных органах / В. С. Гигаури, А. А. Мовчун, С. В. Готье [и др.] // Хирургия. 1989. № 4. С. 89 93.
52. Лукач Д. Применение синтетических клеев в хирургии / Д. Лукач // Воен.мед. журн. 1982. № 8. С. 64 65.
53. Мамедов Н. З. Совершенствование способа остановки кровотечения из желудочнокишечного тракта путем клеевой инфильтрации: aвтореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.27 / Бакинский мед. инт. Баку, 1988. 24 с.
54. Клеевой гемостаз в хирургии желудка и кишечного тракта / В. И. Русаков, Э. С. Гульянц, С. И. Кузин [и др.] // Хирургия. 1982. № 11. С. 77 79.
55. Регенерация печени при применении с целью гемостаза модифицированных полимерных композиций / И. В. Титаренко, Г. А. Пхакадзе, Н. А. Галатенко, Е. С. Савицкая // Вестн. хирургии им. И. И. Грекова. 1994. Т. 52, № 3 4 С. 17 22.
56. Фибриновый клей в хирургии / В. Д. Федоров, В. Л. Рывкин, Н. В. Морозов [и др.] // Хирургия. 1988. № 11. С. 122 124.
57. Оценка эффективности гемостатического эффекта биологического клея в условиях повышеной кровоточивости тканей / В. И. Чиссов, В. С. Гигаури, А. Я. Акимова [и др.] // Хирургия. 1982. № 5. С. 101 103.
58. Чижишин Б. З. Морфологічні зміни у венозній стінці під впливом медичного клею КЛ3 / Б. З. Чижишин // Шпитал/ хірургія. 1999. № 1. С. 118 120.
59. Шефтель В. O. Токсикология полимерных материалов / В. O. Шефтель, Н. Е. Дышиневич, Р. Е. Сова. К.: Здоровья, 1988. 216 с.
60. Antibacterial and cytotoxic effects of Nbutyl2cyanoacrylate used as a tissue adhesive / C. B. Giray, D. Us, C. Guney [et al.] // Mikrobiyol. Bul. 1993. Vol. 27, N 2. P. 154 163.
61. Hauser C. J. Hemostasis of solid viseus trauma by intraparenchymale injection of fibrin glue / C. J. Hauser // Arch. Surg. 1989. Vol. 124, N 3. P. 291 294.
62. Holleri G. Versorgung der vertletzen milzmittels fibrin klebung, intrarotkontactoagulation und laser koagulation / G. Holleri // Acta Chir. Austr. 1981. Bd. 37, Suppl. S. 5 38.
63. Matsui Y. Effect of compression with aerosolized fibrin sealant on surgical hemostasis / Y. Matsui, K. Yasuda // Knobu Geka. 1999. Vol. 52, N 3. P. 211 215.
64. Toriumi D. M. Friedman Histotoxicity of cyanoacrylate tissue adhesives. A comparative study / D. M. Toriumi, W. F. Raslan, M. Friedman // Arch. Otolaryngol. Head Neck Surg. 1990. Vol. 116, N 5. P. 546 550.
65. Haemostatic efficacy of an ethyl2cyanoacrylatebased aerosol in combination with tourniquet application in a large wound model with an arterial injury / Y. Fan, H. Sun, G. Pei, C. Ruan //Ann. Surg. 2008. Vol. 39, N 1. P. 61 66.
66. Шамов В. Н. О значении физических методов для хирургии злокачественных новообразований : Дис. . дра мед. наук. СПб, 1911. 471 с..
67. Федоров И. В. Клиническая электрохирургия / И. В. Федоров, А. Т. Никитин // Практ. руководствою М.: ГЭОТАР Медицина, 1997.
68. Долецкий С. Я. Высокочастотная электрохирургия / С. Я. Долецкий, Р. Л. Драбкин, А. И. Ленушкин. М.: Медицина, 1980. 198 с.
69. Ершов Ю. А. Кинетика и термодинамика биохимических и физиологических процессов / Ю. А. Ершов, Н. Н. Мушкамбаров. М.; Медицина, 1990.
70. Диатермокоагуляция в остановке желудочнокишечных кровотечений / Ю. Р. Маликов, Л. П. Струсский, А. Г. Шитов, Т. Н. Анисимова // Вестн. хирургии им. И. И. Грекова . 1982. Т. 129, № 11.
71. Silberstein N. Diathermy: comeback, or new technology? An electrically induced therapy modality enjoys a resurgence / N. Silberstein // Expert. Rev. Med. Devices. 2008. Vol. 21, N 1. P. 30, 32 33.
72. Томашук И. П. Эндоскопическая диатермокоагуляция в лечении острого желудочнокишечного кровотечения / И. П. Томашук, Г. Л. Швец, С. А. Самальянова // Клин. хирургия. 1989. № 8 C. 49 51.
73. Morris M. L. Electrosurgery in the gastroenterology suite: principles, practice, and safety / M. L. Morris // Gasrtoenterol. Nurs. 2006. Vol. 29, N 2. P. 126132.
74. Sigael В. The mechanism of blood vessel closure by high frequency electrocoagulation / В. Sigael, М. Dunn // Surg. Gynecol. Obstetrics. 1965. Р. 823 831.
75. Machi J. New technique for liver resection using heat coagulative necrosis / J. Machi // Ann. Surg. 2005. Vol. 241, N 1. P. 194196.
76. Tucker R. D. Bipolar electrosurgical devices / R. D. Tucker, M. J. Hollenhorst // Endosc. Surg. Allied Technol. 1993. Vol. 1, N 2. P. 110113.
77. Moyle J. Surgical diathermy / J. Moyle //Surg. 2002. Vol. 20, N 5. P. 112 114.
78. Livaditis G. J. Comparison of monopolar and bipolar electrosurgical modes for restorative dentistry: a review of the literature / G. J. Livaditis // J. Prosthet. Dent. 2001. Vol. 86, N 4. 390399.
79. The effect of quantum energy surgical device and of bipolar coagulation: a comparative experimental study / I. Elmaci, O. Kurtkaya, F. Ercan [et al.] // Acta Neurochir. (Wien). 2002. Vol. 144, N 4. P. 377383.
80. Мирингоф А. Л. Применение моно и биполярного высокочастотного источника тока при выполнении эндоскопической папиллосфинктеротомии / А. Л. Мирингоф, К. Э. Антюхин, Е. М. Миляев // Эндоскоп. хирургия. 2002. Т. 8, N 4. C. 14 16.
81. A comparison of depth of tissue injury caused by different modes of electrosurgical current in a pig colon model / A. Chino, T. Karasawa, N. Uragami [et al.] // Gastrointest. Endosc. 2004. Vol. 59, N 3. P. 374379.
82. Трансуретральная электрохирургия в лечении доброкачественной гиперплазии предстательной железы/ Ф. А. Севрюков, А. Б. Пучкин, В. Н. Крупин [и др.] // Хирургия. 2001. № 4. C. 39 42.
83. Екстраренальна ендоскопічна електрохірургія кіст нирок великих розмірів / Л. П. Саричев, П. А. Пархомчук, Ю. В. Курячий, І. Є. Афанасьєв // Урологія. 2003. Т. 7, № 3. C. 19 23.
84. Электрохирургическая технология закрытого типа в лечении язвенной болезни / А. П. Власов, В. В. Сараев, В. А. Трофимов, Ю. П. Степанов // Хирургия. 2004. № 10. C. 14 19.
85. Recommended practices for electrosurgery. AORN Standards and Recommended Practices for Perioperative Nursing. III. Denver, CO: Association of Operating Room Nurses, Inc., 2004. Р. 245 259.
86. Update: controlling the risks of electrosurgery // ECRI Health Devices. 1989. Vol. 18. P. 430 432.
87. Vancallie T. G. Electrosurgery: principles and risks / T. G. Vancallie // Center for Gynec. Endosc. San Antonio, 1994. TX.
88. Comparison of tissue injury between laparosonic coagulation shears and electrosurgical scissors in sheep model / A. Kwok, D. Nevell, A. Ferrier [et al.] J. Am. Association Gynec. Laparosc. 2001. Vol. 8, N 3. P. 378384.
89. Tucker R. D. Laparoscopic electrosurgical complications and their prevention / R. D Tucker., C. R. Voyles // AORN J. 1995. Vol. 62. P. 49 78.
90. Comparison of depth of the desiccated zone with selected vaporizingcutting electrodes: a basic study in animals / N. Ishikawa, N. Goya, Y. Iguchi [et al.] // Gastrointest. Endosc. 2007. Vol. 63, N 1. P. 46 54.
91. Comparative experimental study of argon plasma and bipolar coagulation techniques / T. Riegel, W. Tirakotai, H. D. Mennel [et al.] // Acta Neurochir. (Wien). 2006. Vol. 148, N 7. P. 757762.
92. Comprehensive evaluation of ureteral healing after electrosurgical endopyelotomy in a porcine model: Original report and review of the literature / C. R. Andreoni, H. K. Lin, E. Olweny [et al.] // J. Urology. 2004. Vol. 171, N 2. C. 859 869.
93. Safer transurethral resection of the prostate coagulating intermittent cutting reduces hemostatic complication / A. P. Berger, W. Wirtenberger, J. Bektic [et al.] // J. Urology. 2004. Vol. 171, N 1. C. 289 291.
94. Открытая геморроидэктомия с использованием аппаратноконтролируемой биполярной электрокоагуляции / С. В. Васильев, С. Н. Соболева, И. М. Иткин, Б. В. Джапаридзе // Вестн. хирургии им. И. И. Грекова. 2004. Т. 163, № 4. C. 75 78.
95. Bryant T. Bipolar electrocautery in laparoscopic cholecystectomy / T. Bryant // J. Laparosc. Surg. 1992. Vol. 2, N 3. P. 155 158.
96. Harrison J. D. Does bipolar electrocoagulation time affect vessel weld strength? / J. D. Harrison, D. I. Morris // Brit. J. Surg. 1992. Vol. 3. P. 80 83.
97. Early experience of haemostasis on brain tumour surgery with Argon Plasma Coagulation (APC) / T. Miyazawa, H. Nawashiro, K. Shima, H. // Bertalanffy Acta Neurochir. (Wien). 2000. Vol. 142, N 11. P. 1247 1251.
98. Применение метода эндоскопической аргонноплазменной коагуляции при пищеводножелудочных кровотечениях у больных с синдромом МеллориВейсса / Р. Б. Мумладзе, Ю. Ш. Розиков, А. С. Соловьев, М. З. Эминов // Грудная и сердеч.сосуд. хирургия. 2006. № 6. C. 61 64
99. Hurst R. D., Fichera A., Michelassi F. Electrocautery, argon beam coagulation, cryotherapy and other hemostatic and tissue ablative instruments / Eds. L. M. Nyhus, R. J. Baker, J. E. Fischer // Mastery Surg. 1997. Vol. 1. P. 234 245.
100. Морфологическая оценка физических способов диссекции и коагуляции при операциях на желудке / Д. П. Грицаенко, А. С. Лапшин, О. Л. Шарова [и др.] // Вестн. хирургии им. И. И. Грекова. 2004. Т. 163, № 5. C. 35 38.
101. Haemostasis after partial hepatectomy using argon beam coagulation / R. R. Postema, P. W. Plaisier, F. J. ten Kate, O. T. Terpstra // Br. J. Surg. 1993. 80. P. 15631565.
102. Сафина М. Р. Использование аргонусиленной коагуляции для гемостаза при атипичном росте миомы матки / М. Р. Сафина // Здравоохранение Минск. Минск, 2003. № 11. C. 39 40.
103. Уточкин А. А. Результаты использования аргоноплазменной коагуляции в лечении больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, осложненной кровотечением / А. А. Уточкин // Експер. і клін. медицина. 2004. № 3. C. 161 163.
104. Argon plasma coagulation (APC) in gastroenterology: experimental and clinical experiences / W. Johanns, W. Luis, J. Janssen [et al.] // Eur. J. Gasrtoenterol. Hepatol. 1997. Vol. 9, N 6. P. 581587.
105. Noncontact argon gas coagulation in flexible endoscopy of the gastrointestinal tract: in vitro studies and initial clinical experiences. / W. Johanns, C. Jakobeit, W. Luis, L. Greiner // Gastroenterol. 1995. Vol. 33, N 12. P. 694 700.
106. Argon plasma coagulation for early gastric cancer: technique and out come / W. Kitamura, S. Tanabe, W. Koizumi [et al.] // Gastrointest. Endosc. 2006. Vol. 63, N 1. P. 48 54.
107. Брюсов П. Г. Плазменная хирургия / П. Г.Брюсов, Б. П.Кудрявцев. М.: Медицина, 1995. 118 с.
108. Опыт применения плазменного скальпеля в хирургии печени. Хирургия печени / В. С. Савельев; И. В. Ступин М. И. Филимонов [и др.]. М.: Медицина, 1990. С. 138 139.
109. PlasmaKinetic bipolar vessel sealing: burst pressures and thermal spread in an animal model / P. K. Pietrow, A. Z. Weizer, J. O. L'Esperance [et al.] // J. Endourol. 2005. Vol. 19, N 1. P. 107 110.
110. Применение импульсной плазменной струи при травме печени / К. К. Козлов, В. Г. Шаляпин, В. В. Мамонтов [и др.] // Вестн. хирургии им. И. И. Грекова. 2003. Т. 162, № 2. С. 42 45.
111. Применение плазменной хирургической установки для гемостаза при повреждениях паренхиматозных органов / А. И. Нечай, В. Н. Трофимов, Г. А. Костюк [и др.] // Вестник хирургии им. И. И. Грекова. 1990. № 5. С. 73 75.
112. Особенности заживления ран желудка, кишки и печени при воздействии плазменного скальпеля / А. И. Нечай, Г. А. Костюк, С. В. Джаини [и др.] // Вестник хирургии им. И. И. Грекова. 1989. № 10. С. 7 12.
113. Экспериментальные аспекты применения высокочастотной и плазменной хирургии / Ю. А. Фурманов, В. С. Гвоздецкий, И. М. Савицкая [и др.] // Клін. хірургія. 2003. № 45. C. 115 116.
114. Плазменная сварка органов пищеварительного канала в эксперименте / Ю. А. Фурманов, И. М. Савицкая, О. А. Гейленко [и др.] // Клін. хірургія. 2005. № 6. C. 30 34.
115. Radiofrequency assisted liver resection a novel technique / L. R. Jiao, G. Navarra, J. C. Weber [et al.] // Hepatogastroenterology. 2005. Vol. 52, N 66. P. 16851687.
116. Inline radiofrequency ablation to minimize blood loss in hepatic parenchymal transaction / K. S. Haghighi, F. Wang, J. King [et al.] // Am. J. Surg. 2005. Vol. 190, N 1. P. 4347.
117. Inline bipolar radiofrequency ablation deviceassisted partial nephrectomy in a porcine model / P. Yao, A. Gunaseqaren, L. A. Lodd, D. L. Morris // ANZ J. Surg. &ndash