ОПТИМІЗАЦІЯ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ З УРАХУВАННЯМ ВПЛИВУ ГІПОТЕНЗИВНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ПОКАЗНИКИ ФУНКЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ ТА РІВЕНЬ СТЕРОЇДНИХ ГОРМОНІВ

Краткое описание

MІHICTEРCTBO ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
imені О. О. БОГОМОЛЬЦЯ
На правах рукопису

Алтуніна Наталія Валеріївна

УДК: 616.12-008.331.1-085-06:616.248:612.24:612.018

ОПТИМІЗАЦІЯ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ З УРАХУВАННЯМ ВПЛИВУ ГІПОТЕНЗИВНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ПОКАЗНИКИ ФУНКЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ ТА РІВЕНЬ СТЕРОЇДНИХ ГОРМОНІВ

14.01.02 внутрішні хвороби

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Лизогуб Віктор Григорович
доктор медичних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...........................................................4
ВСТУП....................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Особливості перебігу бронхіальної астми, поєднаної з артеріальною гіпертензією...14
1.2. Зміни рівнів статевих гормонів та кортизолу у хворих на бронхіальну астму та артеріальну гіпертензію22
1.3. Вплив антигіпертензивної терапії на стан хворих на бронхіальну астму з артеріальною гіпертензією.....32
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика контингенту обстежених осіб...........................................43
2.2. Характеристика методів дослідження
2.2.1. Визначення офісного артеріального тиску і показників добового моніторування артеріального тиску........................................................46
2.2.2. Визначення показників структури серця та внутрішньосерцевої гемодинаміки.47
2.2.3. Визначення рівня кортизолу та статевих гормонів....49
2.2.4. Методика визначення вентиляційної функції легень....50
2.3. Методи лікування...52
2.4. Методи статистичної обробки даних...........................................................52
РОЗДІЛ 3. ПОКАЗНИКИ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ, СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕРЦЯ, ПОКАЗНИКИ ФУНКЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ ТА РІВНІ КОРТИЗОЛУ І СТАТЕВИХ ГОРМОНІВ У ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ, ПОЄДНАНУ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ
3.1. Особливості артеріального тиску у хворих на бронхіальну астму, поєднану з артеріальною гіпертензією................................................................54
3.2. Структурно-функціональний стан серця у хворих на бронхіальну астму, поєднану з артеріальною гіпертензією............................................................68
3.3. Рівні кортизолу та статевих гормонів у хворих на бронхіальну астму, поєднану з артеріальною гіпертензією........81
3.4. Показники функції зовнішнього дихання у хворих на бронхіальну астму, поєднану з артеріальною гіпертензією................................................................84
РОЗДІЛ 4. АНТИГІПЕРТЕНЗИВНА ЕФЕКТИВНІСТЬ АМЛОДИПІНУ, ЕНАЛАПРИЛУ ТА КАНДЕСАРТАНУ У ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ, ПОЄДНАНУ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ.........................92
РОЗДІЛ 5. ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ВПЛИВУ АМЛОДИПІНУ, ЕНАЛАПРИЛУ ТА КАНДЕСАРТАНУ НА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ, ПОЄДНАНУ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ.......................102
РОЗДІЛ 6. ЗМІНИ РІВНІВ КОРТИЗОЛУ ТА СТАТЕВИХ ГОРМОНІВ ПІД ВПЛИВОМ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ТЕРАПІЇ.............................................109
РОЗДІЛ 7. ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ВПЛИВУ АМЛОДИПІНУ, ЕНАЛАПРИЛУ ТА КАНДЕСАРТАНУ НА СПІРОГРАФІЧНІ ПОКАЗНИКИ У ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ, ПОЄДНАНУ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ..................................................................................113
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ....................118
ВИСНОВКИ.........................................................................................................138
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.........................................................................140
ДОДАТКИ....141
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................145

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АПФ ангіотензин-перетворюючий фермент
АГ артеріальна гіпертензія
АТ артеріальний тиск
БА бронхіальна астма
ГХ гіпертонічна хвороба
ДАТ діастолічний артеріальний тиск
ДІ добовий індекс
ДМАТ добове моніторування артеріального тиску
ЕхоКГ ехокардіографія
ЖЄЛ життєва ємність легень
ЗСЛШ задня стінка лівого шлуночка
ІММЛШ індекс маси міокарду лівого шлуночка
ІЧ індекс часу
КДІ кінцеводіастолічний індекс
КДО кінцеводіастолічний об’єм
КДР кінцеводіастолічний розмір
КСІ кінцевосистолічний індекс
КСО кінцевосистолічний об’єм
КСР кінцевосистолічний розмір
ЛА легенева артерія
ЛШ лівий шлуночок
ММЛШ маса міокарду лівого шлуночка
МШП міжшлуночкова перетинка
ОФВ1 об’єм форсованого видиху за першу секунду
ПОШ - пікова об’ємна швидкість форсованого видиху
ПШ правий шлуночок
САТ систолічний артеріальний тиск
ТПСПШ товщина передньої стінки правого шлуночка
ФЖЄЛ форсована життєва ємність легень
ФЗД функція зовнішнього дихання
ЧСС частота серцевих скорочень
DT час сповільнення раннього діастолічного наповнення
IVRT час ізоволюмічного розслаблення лівого шлуночка
Рла середній тиск в легеневій артерії

ВСТУП

Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія (АГ) одне з найпоширеніших хронічних захворювань людини. За статистичними даними Міністерства охорони здоров’я у 2007 році в Україні зареєстровано понад 11 млн. людей з АГ, що складає 29,9% дорослого населення нашої країни. Офіційна статистика за 2004 рік свідчила про наявність в Україні 10282816 хворих на АГ; отже, збільшення випадків захворювання лише за 3 роки становить більше 700 тис., і ця тенденція, на жаль, невпинна [61, 74]. У структурі АГ домінує есенціальна АГ, частота якої серед усіх варіантів гіпертензій складає 89-94% [21].
Стандартизований за віком показник поширеності АГ серед працездатного населення України складає 34,1%; серед чоловіків 34,7%; серед жінок 33,4% [74]. У пацієнтів з АГ виявлено підвищення загальної смертності та смертності від серцево-судинних захворювань в 2-5 разів.
В останні роки в світі також відмічається тенденція до зростання кількості алергічних захворювань, серед яких особливе місце посідає бронхіальна астма (БА). Так, за даними центра медичної статистики 2008 року, захворюваність на БА у 2007 р. склала 24,7 на 100 тис. дорослого населення [59]. Останнім часом має місце збільшення не тільки захворюванності, інвалідності, але й смертності від БА. Цей показник коливається у межах 2,6-2,9% на 100 тис. населення. За даними Островського М.М. та співавт. [54] БА є причиною кожної 250-ї смерті у світі та 1% втрати працездатності. В Європі за останні 20 років смертність від БА зросла майже у 3 рази.
Дані численних клінічних спостережень та наукових досліджень свідчать про досить часте поєднання в популяції патології серцево-судинної та дихальної систем [41, 65, 83]. Зокрема, частота артеріальної гіпертензії у хворих на хронічні обструктивні захворюванням легень, за даними різних авторів, коливається у діапазоні від 6,8 до 76,3%, в середньому складаючи 34,3% [14, 38]. Частота виявлення АГ серед осіб, що страждають на БА, складає близько 30% [33]. Протягом останніх років відмічається достовірне збільшення питомої ваги такої категорії хворих.
Отже, ведення пацієнтів, що страждають на БА у поєднанні з АГ, є досить актуальною проблемою у зв'язку з широкою розповсюдженістю цих захворювань у дорослій популяції. Відомо, що наявність супутньої АГ підвищує ризик серцево-судинних ускладнень та має негативний вплив на перебіг хронічних обструктивних захворювань легень [50].
Поєднаний перебіг БА та АГ має свої особливості, які призводять до більш тяжкого перебігу БА, погіршують прогноз життя і ускладнюють лікування таких хворих [51]. Ці особливості обумовлені тісними функціональними взаємозв’язками між системами кровообігу та дихання, взаємним впливом цих патологічних станів на системну та внутрішньосерцеву гемодинаміку. Відомо, що порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки та вираженість процесів ремоделювання серця сприяють розвитку хронічного легеневого серця.
Лікування АГ у хворих БА викликає певні труднощі, оскільки велике значення має адекватна терапія бронхообструктивного синдрому і призначенні антигіпертензивні засоби мають бути сумісними з базисними препаратами. Вибір гіпотензивних препаратів дещо обмежений: майже не застосовують β-адреноблокатори, тому що вони здатні викликати або значно погіршувати бронхообструкцію; через вплив на мукоциліарний кліренс та в’язкість харкотиння обмежений прийом сечогінних засобів.
При виборі гіпотензивного препарату у хворих на БА з АГ важливим є не тільки адекватна корекція артеріального тиску (АТ), але й відсутність негативного впливу на показники функції зовнішнього дихання (ФЗД), гормональний статус даної категорії хворих. Існують дані, що призначення чоловікам, хворим на АГ, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та антогоністів кальцію призводить до підвищення рівня дігідроепіандростерон-сульфата та вільного тестостерону на 30-й день лікування [24]. Під впливом дігідроепіандростерону та андростендіону (попередники тестостерону) відмічається переважання імуносупресивних глюкокортикоїдоподібних ефектів (Т.Ф. Татарчук, І.Б. Венцковська, А.О. Ісламова, 2001). Враховуючи ці дані, викликає інтерес вивчення динаміки статевих гормонів на фоні застосування антигіпертензивних препаратів у хворих на БА з АГ.
В літературних джерелах приділено достатньо уваги впливу антигіпертензивних препаратів на показники внутрішньосерцевої гемодинаміки лівих відділів серця без детального аналізу функції правого шлуночка, яка, як відомо, змінюється у хворих з бронхообструктивним синдромом. Також достатньо уваги приділено змінам АТ під впливом лікування цими засобами, але існують лише поодинокі роботи по окремим препаратам відносно їх ефективності у хворих із супутньою БА. Менше уваги приділено аналізу впливу даних засобів на стан ФЗД, до того ж дані мають певні суперечливі моменти. Практично відсутня в літературних джерелах інформація щодо впливу зазначених лікарських засобів на стан гормонального статусу хворих на БА з АГ.
Таким чином, актуальною є оптимізація вибору антигіпертензивної терапії при АГ у хворих на БА з урахуванням впливу гіпотензивних препаратів на показники добового моніторування АТ (ДМАТ), функціональний стан правих і лівих відділів серця, на динаміку показників ФЗД та рівень кортизолу і статевих гормонів у таких хворих.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Робота виконувалась як фрагмент теми кафедри внутрішньої медицини № 4 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця „Особливості регуляції судинного тонусу, внутрішньосерцевої та системної гемодинаміки у хворих на ІХС з супутньою артеріальною гіпертензією” (№ держреєстрації 0103U003329).

Мета дослідження:
Розробити шляхи оптимізації антигіпертензивної терапії у хворих на бронхіальну астму з артеріальною гіпертензією, враховуючи вплив гіпотензивних засобів на артеріальний тиск, структурно-функціональний стан серця, рівень стероїдних гормонів та показники функції зовнішнього дихання.
Основні завдання дослідження:
1. Оцінити показники структури серця та внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на БА, поєднану з АГ, та провести порівняльний аналіз з показниками хворих на ізольовану БА та ізольовану АГ.
2. Вивчити рівень кортизолу та статевих гормонів у хворих на БА, поєднану з АГ.
3. З’ясувати взаємозв’язок порушень гормонального статусу і показників ФЗД у хворих на БА, поєднану з АГ.
4. Дослідити вплив амлодипіну, еналаприлу та кандесартану на показники ДМАТ, структурно-функціональні параметри серця, гормональний статус та показники ФЗД у хворих на БА, поєднану з АГ.
5. На підставі порівняльного аналізу ефективності амлодипіну, еналаприлу та кандесартану розробити оптимальний підхід до вибору антигіпертензивного препарату при лікуванні АГ у хворих на БА.
Об’єкт дослiдження: ізольвані артеріальна гіпертензія та бронхіальна астма, а також їх поєднання.
Предмет дослідження: центральна і внутрішньосерцева гемодинаміка, показники добового моніторування артеріального тиску, показники фунції зовнішнього дихання, рівні статевих гормонів та кортизолу, різні схеми антигіпертензивної терапії.
Методи дослідження: загальноклінічні, інструментальні (спірографія, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографія в режимах М, В - секторального сканування, а також використання методики Doppler), лабораторні (імуноферментний аналіз для визначення статевих гормонів та кортизолу), математичні та статистичні методи.
Використані засоби. Дослідження проводилось на базі кафедри внутрішньої медицини № 4 Національного медичного університету iм. О. О. Богомольця. В роботі були використані: спірограф „Пульмовент 02” (Україна, 1998), імуноферментний аналізатор „HUMAREADER” (Німеччина, 2000); ультрасонограф „Aloka 5000 SSD” (Японія, 2003); портативна автоматична система „АВР-01” акціонерного товариства „Солвейг” та UA-767РС фірми „AND” (Японія, 2002); персональний комп’ютер; допомiжнi засоби та матерiали.
Наукова новизна одержаних результатів.
У нашій роботі вперше проведено комплексний аналіз особливостей добових параметрів артеріального тиску, стану внутрішньосерцевої гемодинаміки, показників функції зовнішнього дихання та гормонального статусу хворих із поєднаним перебігом БА та АГ.
Дістало подальшого розвитку вивчення особливостей показників ДМАТ та структурно-функціонального стану серця у хворих на БА з АГ залежно від ступеня тяжкості перебігу БА.
В роботі вперше встановлено, що у хворих на БА з АГ більш виразною є рестрикція легеневої тканини, ніж у хворих на ізольовану БА, тобто раніше формується необоротний компонент бронхообструкції, що проявляється у зниженні показника ЖЄЛ і є відображенням негативного впливу АГ.
Вперше встановлено взаємозв’язок між концентрацією статевих гормонів і показниками ФЗД, які характеризують бронхіальну прохідність у хворих на БА, поєднану з АГ, і обґрунтовано необхідність коригуючого впливу на змінені показники концентрації статевих гормонів.
У роботі вперше показано, що вже при двомісячному застосуванні амлодипіну, еналаприлу та кандесартану у хворих на БА з АГ відбувається поліпшення показників діастолічної функції серця і лише призначення амлодипіну зумовлює покращення насосної функції серця.
Вперше проведена оцінка впливу різних груп антигіпертензивних препаратів на рівень статевих гормонів та кортизолу у хворих на БА, поєднану з АГ. Було виявлено збільшення концентрації прогестерону у жінок при лікуванні амлодипіном і збільшення рівня тестостерону у чоловіків при застосуванні еналаприлу, що позитивно вплинуло на швидкісні показники ФЗД у даних хворих. Також доведена відсутність впливу кандесартану на рівні статевих гормонів у хворих на БА, поєднану з АГ.
Вперше запропоновано вибір антигіпертензивного препарату при лікуванні АГ у хворих на БА залежно від статі.
Практичне значення отриманих результатів.
Розроблено тактику вибору антигіпертензивної терапії у хворих на БА на основі проведення комплексного обстеження, яке включає ДМАТ, ехокардіографічне дослідження (ЕхоКГ), доплер ЕхоКГ, визначення показників ФЗД та рівня статевих гормонів.
У результаті проведеного дослідження встановлено, що амлодипін і еналаприл окрім антигіпертензивного ефекту мають позитивний вплив на рівень статевих гормонів та показники ФЗД у хворих на БА, поєднану з АГ.
Розроблений диференційований підхід до вибору антигіпертензивного препарату при АГ у хворих на БА залежно від статі пацієнта.
Практичне значення результатів проведеного дослідження підтверджується деклараційними патентами України на корисну модель: „Спосіб вибору антигіпертензивної терапії при артеріальній гіпертензії у хворих на бронхіальну астму” (патент № 38186 від 25.12.2008) та „Спосіб лікування артеріальної гіпертензії у хворих на бронхіальну астму” (патент № 39530 від 25.02.2009).
Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дисертаційного дослідження використовуються в роботі терапевтичного та кардіологічного відділень КМКЛ № 12, у навчальному процесі кафедри внутрішньої медицини № 4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно здійснено інформаційно-патентний пошук, на підставі чого розроблено план і методологію дослідження. Самостійно проведено набір хворих, виконано їх клініко-інструментальне обстеження, яке включало проведення ДМАТ, ФЗД, ЕхоКГ, імуноферментне визначення рівня кортизолу та статевих гормонів. Особисто проведено статистичну обробку і аналіз отриманих даних, проведено впровадження отриманих результатів. Висновки та практичні рекомендації сформульовані дисертантом разом із науковим керівником. Усі розділи дисертації написані автором особисто.
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації викладені на:
61-й Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених „ Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ, 24-26 жовтня 2007);
Другому Національному Астма-Конгресі (Київ, 20-22 жовтня 2008);
Подільській міжрегіональній науково-практичній конференції (Вінниця, 2-3 грудня 2008).
Основні положення та результати дисертації доповідалися на спільному засіданні співробітників кафедр внутрішньої медицини №1, внутрішньої медицини №3 та внутрішньої медицини № 4 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (протокол № 17 від 23 квітня 2009 року).
Публікації за темою дисертації.
За результатами дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових праць, серед яких 4 статті у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 деклараційні патенти України на корисну модель та 3 тези доповідей у матеріалах конгресів і науково-практичних конференцій.
Обсяг і структура дисертації.
Дисертація викладена на 137 сторінках машинописного тексту та складається з переліку умовних скорочень, вступу, 7 розділів, у яких викладено огляд літератури, характеристика матеріалу та методів дослідження, результати проведеної роботи, аналіз та узагальнення отриманих даних, а також з висновків, практичних рекомендацій, 3 додатків та списку використаних джерел. Дисертація містить 19 таблиць, ілюстрована 27 малюнками. Список використаних джерел містить 235 робіт (89 вітчизняних і 146 іноземних авторів).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі сучасної терапії оптимізації лікування бронхіальної астми з супутньою артеріальною гіпертензією з використанням антигіпертензивних препаратів на підставі комплексного вивчення показників добового профілю артеріального тиску, внутрішньосерцевої гемодинаміки, функції зовнішнього дихання та рівня стероїдних гормонів сироватки крові.

1. При поєднаному перебігу БА з АГ у хворих відмічається більш високий рівень САТ і навантаження САТ протягом доби, вдвічі більша частка патологічних типів добової кривої АТ порівняно з хворими на ізольовану АГ та зниження насосної функції серця в середньому на 11,4%, підвищення тиску в ЛА на 28,5% і 64,9% відповідно порівняно з хворими на ізольовану БА та ізольовану АГ. При цьому зі зростанням ступеня тяжкості БА погіршуються показники ДМАТ і ЕхоКГ.
2. У пацієнтів з БА незалежно від наявності АГ спостерігається зниження рівня прогестерону та кортизолу в крові, а також підвищення рівня естрадіолу порівняно з хворими на ізольовану АГ і особами КГ.
3. Встановлено позитивний кореляційний зв’язок між ОФВ1 та рівнем прогестерону (r= 0,49) у жінок, хворих на БА з АГ; у чоловіків позитивний зв’язок між ОФВ1 та рівнем тестостерону (r= 0,51) і кортизолу (r= 0,54).
4. Терапія амлодипіном, еналаприлом і кандесартаном однаково ефективно знижувала АТ та покращувала діастолічну функцію як лівих, так і правих відділів серця. Проте лише прийом амлодипіну знижував середній тиск в ЛА на 17,4% та поліпшував систолічну функцію ЛШ на 5,4%.
5. На фоні антигіпертензивної терапії амлодипіном відбувається підвищення рівня прогестерону у хворих основної групи за рахунок його підвищення в осіб жіночої статі на 44,6%; у чоловіків спостерігається підвищення рівня тестостерону при лікуванні еналаприлом на 30,5%, що супроводжується покращенням швидкісних показників ФЗД у цих хворих у середньому на 11%.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александров О. В. Бронхоконстрикция при применении ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента / О. В. Александров, М. Я. Мягкова, Т. В. Кондрашова // Клиническая медицина. 2002. № 10. С. 5659.
2. Алиева К. М. Внутрисердечная гемодинамика у больных бронхиальной астмой пожилого возраста и влияние небулайзерной бронхолитической терапии на её показатели / К. М. Алиева, М. И. Ибрагимова, К. А. Масуев // Пульмонология. 2007. №1. C. 6063.
3. Антагонист кальция 3 поколения амлодипин: особенности клинической фармакологии и терапевтическое применение / И. Д. Вышинская, С. А. Патарая, Д. В. Преображенский [и др.] // Русский мед. журнал. 2008. том 16, № 11. С. 1524.
4. Артериальная гипертензия у пациентов с хроническими бронхолегочными заболеваниями. В фокусе проблемы сердце как орган-мишень / А. В. Барсуков, В. А. Казанцев, М. С. Таланцева [и др.] // Артериальная гипертензия. 2005. Том 11, № 3. С. 4854.
5. Архипов В. В. Применение и-АПФ при бронхообструктивных заболеваниях: безопасность и нежелательные лекарственные реакции / В. В. Архипов // Качественная клиническая практика. 2003. № 2. С. 101107.
6. Архипов В. В. GINA 2006: новые рекомендации по фармакотерапии бронхиальной астмы / В. В. Архипов, А. Н. Цой // Русский медицинский журнал. 2007. T. 15, №4. C. 255259.
7. Багрій Д. Я. Ефективність застосування прогестерону в корекції гіперкапнії та дихального ацидозу у хворих з хронічним легеневим серцем : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.27 / Д. Я. Багрій [Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Яновського АМН України]. К., 1999. 17с.
8. Барабаш О. Л. Клиническое применение спираприла у больных артериальной гипертонией в сочетании с хронической обструктивной болезнью легких / О. Л. Барабаш, С. А. Смакотина, Н. В. Кондрикова // Кардиология. 2006. № 8. С. 1417.
9. Барсуков А. В. Клинико-патогенетические аспекты вариабельности артериального давления при артериальной гипертензии / А. В. Барсуков, А. А. Горячева // Кардиология. 2003. Том 43, № 2. С. 8286.
10. Берая М. М. Гемодинамические и органопротективные эффекты спироприла у больных с мягкой и умеренной формами артериальной гипертензии и гипертрофией миокарда левого желудочка: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: 14.00.06. / М. М. Берая. Москва, 2007. 19 с.
11. Бобров В. А. Симптоматические артериальные гипертензии / В. А. Бобров, И. В. Давыдова К., 2003. 270с.
12. Борзова Н. В. Регресс гипертрофии и улучшение диастолической функции левого желудочка у больных артериальной гипертонией под влиянием антигипертензивной терапии / Н. В. Борзова, А. А. Горбаченков // Кардиология. 2008. - № 6. С. 4450.
13. Гембицкий Е. В. Нарушения сердечного ритма у больных бронхиальной астмой по данным ЭКГ-мониторинга / Е. В. Гембицкий, А. И. Синельников, В. Г. Алексеев // Клиническая медицина. 1986. № 2. С. 5459.
14.Гипотензивная терапия у больных с сочетанием гипертонической болезни и бронхиальной астмы / Е. А. Латышева, Г. Е. Гендлин, Г. И. Сторожаков [и др.] // Артериальная гипертензия. 2009. Том 15, № 1. С. 7177.
15. Глюкокортикоидная функция надпочечников у больных бронхиальной астмой на фоне ожирения / А. Б. Зотова, Л. М. Музыченко, Б. Ц. Дамдинов [и др.] // Бюллетень СО РАМН. 2003. №3(109). С. 8385.
16. Голошубина В. В. Артериальная гипертензия у больных обструктивной болезнью легких: клинико-анатомические параллели, принципы программного лечения и реабилитации: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.05., 14.00.15. / В. В. Голошубина [Омская государственная медицинская академия]. Омск, 2007. С. 20.
17. Давудова Д. М. Особенности клинического течения бронхиальной астмы и коррекция дисгормональных нарушений у женщин фертильного возраста вне и во время беременности: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.05. / Д. М. Давудова [Дагестанская государственная медицинская академия Министерства здравоохранения и социального развития Российской Федерации]. - Махачкала, 2008. 21 с.
18. Дзяк Г. В. Артериальная гипертензия и гипертрофия миокарда левого желудочка: роль блокады РААС / Г. В. Дзяк // Здоров’я України. 2007. грудень, № 24. С. 17.
19. Динамика среднего давления в легочной артерии и показателей функции внешнего дыхания у больных бронхиальной астмой под воздействием различных препаратов / Я. Н. Шойхет, Т. В. Беднаржевская, И. В. Бахарева [и др.] // Пульмонология. 2004. №4. С. 3337.
20. Доля О. М. Стан серцево-судинної системи у хворих на бронхіальну астму та при її поєднанні з артеріальною гіпертензією і ефективність медикаментозної корекції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.00.05. / О. М. Доля [Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського]. Сімферополь, 2006. 19с.
21. Дядык А. И. Артериальные гипертензии в современной клинической практике // А. И. Дядык, А. Э. Багрий. Донецк, 2006. 292 с.
22. Енисеева Е. С. Состояние гемодинамики и диастолическая функция правого желудочка у больных бронхиальной астмой / Е. С. Енисеева, Т. П. Сизых // Терапевтический архив. 1995. №8. С.3941.
23. Зінченко Т. М. Особливості перебігу та лікування персистуючої бронхіальної астми у поєднанні з хронічним холециститом у осіб жіночої статі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.02. / Т. М. Зінченко [Харківський державний медичний університет]. Харків, 2005. 16с.
24. Иванов Н. В. Влияние антигипертензивной терапии на функциональное состояние системы гипофиз-гонады у пациентов с артериальной гипертензией / Н. В. Иванов // Артериальная гипертензия. 2005. Том 11, №1. С. 3438.
25. Иванова Н. В. Влияние моэксиприла на функцию внешнего дыхания у больных артериальной гипертензией и хронической обструктивной болезнью легких / Н. В. Иванова, В. И. Лазарева, Г. Н. Кованько // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2006. № 5 (1). С. 1113.
26. Изможерова Н. В. Частота артериальной гипертензии и сопутствующих заболеваний у женщин в климактерическом периоде / Н. В. Изможерова, А. А. Попов, Н. В. Андреев // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2008. № 2. С. 1922.
27. Кароли Н. А. Хроническая обструктивная болезнь легких и кардиоваскулярная патология: клинико-функциональные взаимоотношения: автореф. дис. на соискание учен. степени докт. мед. наук : спец. 14.00.05. / Н. А. Кароли [Саратовский ГМУ Росздрава]. Саратов, 2007. 45с.
28. Карпов Ю. А. Европейские рекомендации по артериальной гипертонии 2007 г.: антагонисты кальция / Ю. А. Карпов // Русский мед. журнал. 2007. том 15, № 20. С. 1417.
29. Клиническая оценка метаболических эффектов антигипертензивной терапии / О. Н. Ткачева, А. Ю. Шумбутова, И. М. Новикова [и др.] // Кардиология. 2008. № 3. С. 3438.
30. Ковтушенко О. О. Використання прогестерону для лікування хворих на хронічне легеневе серце: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.27. / О. О. Ковтушенко [Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України]. Ялта, 2000. 16с.
31. Козырев А. Г. Дневные колебания артериального давления и пиковой объемной скорости выдоха у больных бронхиальной астмой в сочетании с гипертонической болезнью / А. Г. Козырев, В. Ф. Жданов // Пульмонология. 2003. №2. С. 5256.
32. Конради А. О. Гипертрофия левого желудочка и блокаторы рецепторов к ангиотензину II. От исследований к практическим рекомендациям / А. О. Конради // Артериальная гипертензия. 2008. Том 14, № 3. С. 281284.
33. Коррекция повышенного артериального давления антогонистами кальция у пациентов с бронхиальной астмой и хроническим бронхитом / Г. Б. Федосеев, Е. И. Ровкина, К. А. Рудинский [и др.] // Новые СПб. врачебные ведомости. 2002. №4 (4). С. 3537.
34. Кукес В. Г. Фармакологические эффекты периферических вазодилататоров у больных с вторичной легочной гипертензией / В. Г. Кукес, А. Н. Цой, А. Г. Абрамов и др. // Клиническая медицина. 1989. № 5. С. 5256.
35. Ландышев Ю. С. Функциональное состояние эндокринной системы у больных бронхиальной астмой / Ю. С. Ландышев // Сборник резюме. 6 Национальный конгресс по болезням органов дыхания, Новосибирск, 1996. С. 46
36. Ландышев Ю. С. Клинико-функциональная морфология эндокринных желез и бронхов у больных бронхиальной астмой при различных патогенетических методах лечения / Ю. С. Ландышев, А. А. Григоренко, С. В. Нарышкина. Благовещенск: 1997. 240с.
37. Левитская З. И. Артериальная гипертония у женщин в менопаузе / З. И. Левитская // Лечащий врач. 2006. № 4. С. 3133.
38. Лечение артериальной гипертензии у больных бронхиальной астмой / Н. Р. Палеев, Н. К. Черейская, Н. А. Распопина [и др.] // Клиническая медицина. 1999. том 77. № 12. С. 2427.
39. Макарьянц Н. Н. Легочная гипертензия и возможности ее коррекции у больных с тяжелой формой бронхиальной астмы / Н. Н. Макарьянц, Е. И. Шмелев, А. Э. Эргешов // Український кардіологічний журнал. 2001. №3. С. 4851.
40. Мальцева Л. Е. Артериальная гипертензия у больных с бронхообструктивными заболеваниями / Л. Е. Мальцева, А. Д. Циренова // Материалы I межрегиональной конференции. Сочетанные заболевания внутренних органов в терапевтической практике. Иркутск. 1718.05.2007. С. 5961.
41. Матова Е. А. Артеріальна гіпертензія і хронічне обструктивне захворювання легень / Е. А. Матова // Здоров’я України. 2006. грудень, № 24/1. С. 1113.
42.Микаелян С. Т. Половые гормоны и бронхиальная астма у женщин / С. Т. Микаелян // Успехи современного естествознания. 2007. №6. С. 76
43. Мишук В. П. Участие прогестерона в патогенезе обструктивного синдрома у больных хроническим бронхитом / В. П. Мишук // Актуальные проблемы диагностики и лечения заболеваний внутренних органов. Благовещенск, 1985. С. 4244.
44. Мостовой Ю. М. Місце антагоністів кальцію в лікуванні хворих при поєднанні серцево-судинних хвороб та хронічних обструктивних захворювань легень / Ю. М. Мостовой, Л. В. Распутіна // Здоров’я України. 2004. № 89. С. 1718.
45. Нарушение гормональной активности коры надпочечников и яичников у больных бронхиальной астмой / В. И. Трофимов, Н. Л. Шапорова, Д. П. Лебедева [и др.] // Терапевтический архив. 1991. Т. 63, №10. С. 7578.
46. Новик Г. А. Спирометрия и пикфлуометрия при бронхиальной астме у детей (практика оценки и мониторинга) : учебное пособие под редакцией з. д. н. РФ, профессора И.М.Воронцова / Г. А. Новик, А. В. Боричів. С.-Петербург: издание ГПМА. 2005. 68с.
47. Окороков А. Н. Диагностика болезней внутренних органов: Практическое руководство для врачей / А. Н. Окороков. М.: Мед. лит., 2000. Том 3. 464с.
48. Ольбинская Л. И. Суточный профиль артериального давления при хронических обструктивных заболеваниях легких и при сочетании с артериальной гипертензией / Л. И. Ольбинская, А. А. Белов, Ф. В. Опаленков // Российский кардиологический журнал. 2000. № 2 (22) С. 2025.
49. Ольбинская Л. И. Динамика суточного профиля артериального давления при хронических обструктивных болезнях лёгких в сочетании с артериальной гипертонией на фоне лечения эналаприлом / Л. И. Ольбинская, А. А. Белов // Терапевтический архив. 2002. №3 С. 5962.
50. Ольбинская Л. И. Эффективность и безопасность антигипертензивной терапии Диротоном у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких / Л. И. Ольбинская, Т. Б. Андрущишина, А. А. Белов // Русский Медицинский Журнал. 2002. Том 10, № 10. С. 5357.
51.Особенности гемодинамики при бронхиальной астме, сочетанной с гипертонической болезнью / М. М. Кирилов, Т. Г. Шаповалова, С. Б. Смоляк [и др.] // Терапевтический архив. 2002. Том 74, №12 С. 6466.
52. Особенности легочной микроциркуляции и функции внешнего дыхания у больных бронхиальной астмой с системной артериальной гипертонией / В. Ф. Жданов, В. И. Амосов, Т. М. Синицына [и др.] // Терапевтический архив. 1991. Т. 63, №10. С. 144146.
53. Особенности суточного профиля артериального давления у больных артериальной гипертензией в сочетании с хроническими обструктивными заболеваниями лёгких / А. В. Барсуков, В. А. Казанцев, А. В. Каляев [и др.] // Материалы 6ой научно-практической конференции: „Диагностика и лечение нарушений регуляции сердечно-сосудистой системы”, 2004. С. 332339.
54. Островський М. М. Роль та місце холінолітиків в оптимізації лікування загострень бронхіальної астми / М. М. Островський, І. О. Савеліхіна // Здоров’я України. 2008. березень, № 5. С. 3035.
55. Оценка гормонального профиля у больных бронхиальной астмой / Я. М. Вахрушев, С. Е. Романова, С. В. Климентова [и др.] // Сборник резюме. 6 Национальный конгресс по болезням органов дыхания, Новосибирск, 1996. С. 35
56. Палеев Н. Р. Легочная гипертензия при заболеваниях легких / Н. Р. Палеев, Л. Н. Царькова, Н. К. Черейская // Болезни органов дыхания: (Руководство для врачей). Т. 3: Частная пульмонология. М., 1990. 345с.
57. Палеев Н. Р. Существует ли «пульмогенная гипертензия»? / Н. Р. Палеев, Н. А. Распопина, С. И. Фёдорова // Кардиология. 2002. №6. С. 5153.
58. Параметры суточного мониторирования артериального давления у пациентов с ожирением, артериальной гипертензией и синдромом обструктивного апноэ/гипопноэ во время сна / Н. Э. Звартау, Ю. В. Свиряев, О. П. Ротарь [и др.] // Артериальная гипертензия. 2005. Том 11, № 4. С. 1923.
59. Перцева Т. О. Дихальні м’язи у хворих з хронічною легеневою недостатністю / Т. О. Перцева, О. В. Мироненко // Астма та алергія. 2008. № 1-2. С. 41-44.
60. Перцева Т. О. Особливості гормонального статусу та використання замісної гормональної терапії у жінок, хворих на бронхіальну астму, в період перименопаузи / Т. О. Перцева, Т. В. Чурсінова, К. Б. Кімова // Медичні перспективи. 2006. Том 11, №1. С. 1823.
61. Плєнова О. М. Сучасні підходи до лікування артеріальної гіпертензії від комбінації окремих препаратів до фіксованих комбінацій / О. М. Плєнова // Внутренняя медицина. 2007. 2(2). С. 1619.
62. Подзолков В. И. Артериальная гипертензия у женщин с климактерическим синдромом / В. И. Подзолков, Л. Г. Можарова, Ю. В. Хомицкая // Лечащий врач. 2005. № 9. С. 1824.
63. Поливода С. Н. Антагонисты рецепторов ангиотензина II клинические аспекты применения / С. Н. Поливода, А. А. Черепок, Д. Г. Рекалов // Мистецтво лікування. 2004. № 5. С. 7071.
64. Половые гормоны у мужчин, больных бронхиальной астмой / У. В. Гембицкий, В. Г. Алексеев, Л. М. Печатников [и др.] // Терапевтический архив. 1984. № 3. С. 1619.
65. Полянська О. С. Оксидантно-антиоксидантний гомеостаз у хворих на ішемічну хворобу серця з хронічним обструктивним захворюванням легень / О. С. Полянська, Т. М. Амоліна // Буковинський медичний вісник. 2008. том 12, № 3. С. 912.
66. Преображенский Д. В. Кандесартан блокатор АТ1-ангиотензинових рецепторов длительного действия: особенности фармакологии и опыт клинического применения / Д. В. Преображенский, С. А. Патарая // Consilium medicum. 2006. Том 08, № 11. С. 1316.
67. Прибылова Н. Н. Обмен прогестерона при легочной гипертензии у больных с хроническими неспецифическими заболеваниями легких / Н. Н. Прибылова // Врачебное дело. 1982. № 11. С. 5153.
68. Прибылова Н. Н. Значение прогестерона в патогенезе и лечении легочной гипертензии и легочно-сердечной недостаточности / Н. Н. Прибылова, О. А. Голощапов, Э. И. Парыгина // Терапевтический архив. 1984. Т. 56, № 9. С.9497.
69. Прибылова Н. Н. Экскреция андрогенов, содержание кортикостероидов в крови и лёгочная гипертензия при наступлении ремиссии у больных с тяжелым течением бронхиальной астмы / Н. Н. Прибылова // Терапевтический архив. 1978. №11. С.9598.
70. Приходько О. Б. Клинико-функциональные особенности течения бронхиальной астмы в различные периоды беременности / О. Б. Приходько, Ю. С. Ландышев, Е. Б. Романцова // Пульмонология . 2005. №1. С. 73.
71. Прогностическая ценность степени ночного снижения систолического артериального давления у больных с мягкой и умеренной формами гипертонической болезни (79-летнее проспективное наблюдение) / П. А. Зельвиян, Е. В. Ощепкова, М. С. Буниатян [и др.] // Терапевтический архив. 2003. № 1, С. 4851.
72. Прохорович Е. А. Особенности клинического течения и лечения артериальной гипертонии у женщин / Е. А. Прохорович, О. Н. Ткачева, А. Н. Адаменко // Трудный пациент. 2006. №8. С. 1418
73. Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії / Посібник до Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії. 3-е видання. К., 2004, 84с.
74. Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії / Посібник до Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії. 4-е видання. К., 2008. 80с.
75. Состояние гипоталамо-гипофизарно-гонадной системы у больных бронхиальной астмой без артериальной гипертензии и в сочетании с ней / О. М. Андрющенко, В. И. Серебрякова, Л. А. Слепых [и др.] // Терапевтический архив. 1995. Т. 67, №3. С. 4142.
76. Трофимов В. И. Влияние нарушений глюкокортикоидного гомеостаза на чувствительность и реактивность бронхов на различных этапах развития бронхиальной астмы / В. И. Трофимов // Пульмонология. 1992. - № 1. С. 1720.
77. Федорова Т. А. Тензиомии в комплексной терапии больных хроническими обструктивными заболеваниями легких и легочной гипертензии / Т. А. Федорова, О. В. Гончарова, М. К. Рыбакова // Пульмонология. 1997. Прилож.: Национальный конгресс по болезням органов дыхания. С. 1214.
78. Федосеев Г. Б. Бронхиальная астма / Г. Б. Федосеев // Медицинское информационное агентство. СПб., 1996. 464с.
79. Федосеев Г. Б. Роль изменений эндокринной системы в патогенезе обструкции бронхов. В кн.: Механизмы обструкции бронхов / Г. Б. Федосеев, В. И. Трофимов. С.-Пб.: МИА, 1995. 287с.
80. Федосеев Г. Б. Механизмы воспаления бронхов и легких и противовоспалительная терапия / Г. Б. Федосеев, Н. В. Яковлева, А. В. Вишнякова. Под ред. Г. Б. Федосеева. СПб.: 1998. 687с.
81. Федосеев Г. Б. Роль биологических дефектов в формировании и развитии бронхиальной астмой и возможности преморбидной диагностики / Г. Б. Федосеев, А. В. Емельянов, А. Ю. Лотоцкий // Вестник РАМН. 2000. № 12. С. 4244.
82. Хаитов Р. М. Клиническая аллергология / Р. М Хаитов. М.: МЕДпресс-информ, 2002. 624с.
83. Чазова И. Е. Артериальная гипертония и хроническая обструктивная болезнь легких / И. Е. Чазова // Consilium Medicum 2006. № 8 (5). С. 3033.
84. Чазова И. Е.