Організація ТВОРЧИХ самостійних робіт СТАРШОКЛАСНИКІВ У МОДУЛЬНОМУ НАВЧАННІ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Г.С. СКОВОРОДИ

На правах рукопису

Лазарєва Олена Миколаївна

УДК 373. 1.013

Організація ТВОРЧИХ самостійних робіт
СТАРШОКЛАСНИКІВ У МОДУЛЬНОМУ НАВЧАННІ

13.00.09 теорія навчання

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Лозова Валентина Іванівна
доктор педагогічних наук, професор,
член-кореспондент Академії
педагогічних наук України

Харків 2003

Зміст
Вступ ...................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНИХ РОБІТ ШКОЛЯРІВ У МОДУЛЬНОМУ НАВЧАННІ..............................11
1.1. Особливості модульного навчання............11
1.2. Творча самостійна робота учнів у контексті сучасної дидактики ..............................................................................................36
1.3. Особливості організації різних видів творчих самостійних робіт у модульному начанні.......................................................................................54
Висновки до першого розділу..............................................................69
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИДАКТИЧНИХ УМОВ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНИХ ТВОРЧИХ РОБІТ СТАРШОКЛАС-НИКІВ У МОДУЛЬНОМУ НАВЧАННІ ................................................................................................................72
2.1. Організація та проведення педагогічного експерименту..............72
2.2. Характеристика дидактичних умов організації самостійних робіт..................................... 82
2.2.1. Використання інноваційних можливостей навчального модуля для оптимізації творчої самостійної діяльності учнів...84
2.2.2. Врахування специфіки творчої діяльності та особливостей творчої взаємодії суб’єктів навчаня..................................................96
2.2.3. Здійснення діагностично-коригуючої діяльності школярів.....126
2.3. Аналіз результатів експериментальної роботи.....................144
Висновки до другого розділу.........................................................164
Загальні висновки............................................................167
Список використаних джерел.............................................170
ДОДАТКИ..............................................
...................................................184

ВСТУП
Актуальність і доцільність дослідження. Передумовою утвердження громадянського суспільства в Україні, як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти, є підготовка освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, громадян і патріотів, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії. Тому мета державної політики в освіті полягає у створенні умов для творчої самореалізації кожного громадянина, для виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом усього життя [122].
Освіта ХХІ століття покликана бути освітою для всіх. Чим далі просувається наша цивілізація, тим у більшій мірі люди без освіти витісняються за межі умов життя, гідних людини. Тому обмеження права на освіту, в тому числі і її незадовільна якість, ведуть до інтелектуальної і культурної деградації особистості, що несумісно зі стабільним розвитком людства [158, с. 4].
Освіта ХХІ століття покликана носити творчий і новаторський характер. У світі, де мінливість стала рисою не тільки наукового і технологічного процесу, але й способу життя мас, школи та університети повинні як передавати новим поколінням раніше накопичені знання, так і готувати їх до розв’язання проблем, з якими особистість і суспільство ще раніше ніколи не зустрічались. І це вимагає інноваційних підходів до навчання.
Освіта ХХІ століття має будуватись на науково обгрунтованих знаннях. Тільки за цієї умови вона спроможна формувати особистість, здатну до теоретичного і критичного мислення [154, с. 5].
Одною з найважливіших цілей перспективної системи освіти є розвиток творчого потенціалу особистості, провідні елементи якого складають системне наукове й конструктивне мислення, розвинута уява, образне, асоціативне мислення, розвинуті інтуїція і почуття нового, хороша мовленнєва і риторична підготовка, володіння мовами. Розв’язання цієї проблеми є необхідною умовою для підвищення загального рівня соціального інтелекту суспільства, здібності людей продукувати і засвоювати нові знання, процеси і технології з тим, щоб зробити ці нововведення звичними елементами культури постіндустріального інформаційного суспільства.
Оскільки одним з головних завдань системи освіти в державних документах визначено сприяння становленню і самореалізації особистості, розкриття її твор-чого потенціалу, то перспективна система освіти має приділити особливу увагу розвитку в людини перелічених вище якостей [154, с. 7-8].
З 70-х років ХХ століття традиційне навчання і в змістовному, і в організа-ційному планах починає поступово змінюватись, зокрема, під впливом концепцій активізації пізнавальної діяльності (Л.Арістова, Д.Брунер, А.Есаулов, В.Лозова, С.Рубінштейн, О.Савченко, І.Харламов, Т.Шамова, Г.Щукіна), творчої педа-гогіки (В. Андреєв, В.Загвязинський, В.Краєвський, І.Лернер, М.Нікандров, С.Сисоєва, Н.Щуркова), інноваційних технологій навчання (А.Алексюк, В.Беспалько, Б.Блум, Дж.Керолл, М.Кларін, М.Левіна, М.Палтишев, О.Пєхота, П.Третьяков, А.Фурман, А.Хуторськой, В.Шаталов). Зазначені концепції набули достатньої наукової та експериментальної вагомості й багато в чому змінили сутнісні характеристики процесу навчання в середній і вищій школі. Сьогодні в навчальному процесі очевидна не стільки сама по собі взаємодія вчителя й учнів, скільки якість такої взаємодії: вміла організація і стимулювання активної навчаль-но-пізнавальної діяльності, зокрема самостійної роботи тих, хто навчається. Саме активна взаємодія (і безпосередня, і опосередкована) вчителя з учнями є, на думку багатьох педагогів (А. Алексюк, В. Андреєв, В. Лозова, В.Онищук, В.Паламарчук, І.Харламов, Т.Шамова, Г.Щукіна та ін.), визначальною при розкритті сутності сучасного навчання.
Однією з умов успішного переходу до інноваційної освіти стало запровадження модульного навчання. Сучасна концепція модульного навчання базується на широкому використанні теорій програмованого навчання (Т.Ільїна, В.Беспалько, М.Шахмаєв), проблемного навчання (М.Махмутов, О.Матюшкін, І. Лернер, В.Онищук), теорії змістовного узагальнення (В.Давидов і його послідов-ники), укрупнення дидактичних одиниць (П.Ерднієв, В.Шаталов та ін.), формуван-ня системності знань (Л.Зоріна та ін.), наукового застосування діагностичних методів і прийомів для визначення адекватних результатів навчальної діяльності (О.Божович, К.Інгенкамп, О.Кочетов, І.Підласий).
Дослідження сучасних учених зосереджуються на таких, зокрема, проблемах модульного навчання, як його теоретичні і методичні засади (А.Алексюк, І. Бабин, Т. Кальф, Н. Терещенко, П.Третяков) ; поетапний контроль знань студентів та учнів у модульно-рейтинговій технології навчання (П.Сікорський); проблемно-модульне навчання (М.Чошанов); модульно-розвивальне навчання (А.Фурман) та інші.
Модульне навчання, на думку його дослідників, дійсно стає чинником суттєвого підвищення самостійного потенціалу школярів, запровадження таких форм і методів самостійної діяльності, які забезпечують інтенсивний розвиток самостійності та активності учнів. Але модульне навчання поки що недостатньо використовує існуючі концепції і технології самостійної роботи (Ш.Амонашвілі, О.Божович, В.Буряк, В.Дяченко, В.Петров, П.Підкасистий, Т.Шамова та ін.), часто підміняє їх теорією самостійної діяльності учнів взагалі. В опублікованих теоретичних і методичних роботах не розкриваються особливості організації творчих самостійних робіт у структурі модульної технології, не з’ясовуються особливості їх діагностики й оцінки.
З іншого боку, теорія і практика самостійної роботи не базується в повній мірі на провідних вимогах модульної технології психолого-педагогічної завер-шеності, перспективності, паритетності, пізнавальної компетентності учня на операційному і рефлексивно-оціночному етапах. У концептуальному і методич-ному планах і модульне навчання взагалі, і його суттєва складова самостійна робота учнів, зокрема, практично не пов’язуються з сучасними інноваційними технологіями освіти, що не може негативно не відбитися на розвитку будь-якої парадигми навчання.
Отже виявляються суперечності: а) між потребами в інноваційній освіті в умовах модернізації школи та недостатнім теоретичним обгрунтуванням ефектив-них технологій навчання; б) між теоретичними деклараціями нової технології, де обстоюється думка про інтенсивне формування самостійності школярів, та недостатнім дидактичним забезпеченням такого навчання, насамперед, творчої діяльності учнів.
Необхідність подолання виявлених суперечностей й обумовила тему дослідження: Організація творчих самостійних робіт старшокласників у модульному навчанні”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами й темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності з темою науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних навчальних закладах” (РК 3 1-200199004109). Тема затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 26.11. 2002 р.).
Об’єкт дослідження навчально-пізнавальна діяльність учнів.
Предмет дослідження педагогічні умови організації творчої самостійної роботи учнів старшої школи в модульному навчанні .
Мета дослідження теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови організації самостійних робіт евристичного і креативного характеру старшокласників у модульному навчанні.
Концептуальна ідея дослідження. Розвиток сучасного суспільства вимагає від педагогічної науки, зокрема, дидактики, глибоких розробок й обгрунтувань інноваційних освітніх парадигм і технологій, які забезпечували б інтенсивний роз-виток творчого потенціалу особистості, її здібностей до самостійного навчання, осво-єння творчих способів діяльності в безмежному інформаційному просторі сучасного життя. Утвердження інноваційного навчання разом з тим вимагає уважного ставлення до попереднього педагогічного досвіду, збагачення та ефективного використання його здобутків, умілого сполучення з новими способами навчання й учіння. Тому важливо діалектично поєднати теоретичні й методичні положення про творчу самостійну працю з новими постулатами модульного навчання. Така інтеграція сутнісних якостей творчої роботи і нових принципів та форм організації навчання може суттєво вплинути як на вдосконалення якості творчої праці школярів, так і на модернізацію самої модульної технології.
Провідна ідея дослідження втілена в його гіпотезі, яка грунтується на припущенні, що успішність організації творчої самостійної роботи учнів старшої школи в модульному навчанні забезпечується такими педагогічними умовами:
а) використання інноваційних можливостей навчального модуля, тобто застосування його необхідних й достатніх дидактичних елементів (мотиваційно-установчого, інструктивно-критеріального, операційного, діагностико-оціноч-ного), які забезпечують цілісність і завершеність самостійної праці;
б) врахування специфіки творчої діяльності особистості, що передбачає визначення учнем творчих завдань і знаходження нових для себе рішень, творчу взаємодію суб’єктів навчання на основі володіння методами і механізмами евристичної праці, єдності допомоги і протидії;
в) забезпечення компетентної діагностики і корекційної діяльності, що передбачає обов’язкове освоєння учнями критеріїв якості творчих завдань і способів їх діагностики.
Мета і гіпотеза зумовили завдання дослідження:
· проаналізувати філософську, педагогічну, психологічну, методичну літературу з питань модульного навчання як дієвого чинника розвитку творчої особистості;
· виявити дидактичні можливості модульної технології навчання в організації творчої самостійної роботи учнів старшої школи;
· розробити і теоретично обгрунтувати дидактичні умови організації евристичних і креативних самостійних робіт як провідної складової модульного навчання;
· експериментально перевірити технологію реалізації дидактичних умов організації самостійних робіт евристичного і креативного характеру в модульному навчанні старшокласників.
Методологічну основу дослідження становлять: ідеї філософської антропології про багатогранні духовні та інтелектуальні можливості особистості, її потужний творчий потенціал (В.Лутай, Б.Марков, А.Маслоу, С.Франк, Э.Фромм); філософсько-синергетичний підхід до формування і розвитку особистості як самоорганізуючої, саморегулюючої, саморозвиваючої системи (Б.Гершунський, І.Пригожин, І.Стенгерс, В.Цикін); філософські концепції діалогової взаємодії основних суб’єктів освіти як оптимального способу досягнення об’єктивної істини і самореалізації (М.Бахтін, М.Бердяєв, В.Біблер, С.Курганов, Н.Тарасевич, С.Шеїн); теорія зворотньої аферентації П.К. Анохіна як психо-фізіологічна основа управління і самоуправління навчально-пізнавальною діяльністю учнів.
Теоретичною основою дослідження стали ідеї вітчизняних і зарубіжних педагогів із проблем самостійної діяльності учнів (Я. Коменський, Й. Песталоцці, К. Ушинський, М. Данилов, Б.Єсипов, В. Буряк, І.Базелюк, О.Нільсон, В.Орловський, В.Петров, П.Підкасистий, Н.Половнікова, В.Онищук, О.Савченко, В.Сухомлинський, Т.Шамова та ін.) науково-експериментальні дослідження про механізми мотиваційної, операціональної та рефлексивної діяльності школярів (К.Абульханова-Славська, В. Алфімов, Ш. Амонашвілі, Б. Ананьєв, О. Асмолов, О. Божович, К. Інгенкамп, Л. Кичатінов, Н. Лейтес, О.Леонтьєв, Г. Ліпкіна, А.Мар-кова, О. Матюшкін, В. Моляко, В.Чудновський); праці дидактів з проблем форму-вання самостійної пізнавально-творчої активності учнів (В.Андреєв, Ю.Бабан-ський, В. Беспалько, Т. Дмитренко, І.Зоренко, О.Коваленко, І.Лернер, В.Лозова, В.Паламарчук, О.Савченко, І. Харламов, Г. Щукіна); дослідження зарубіжних (Г.Блок, Ф.Кумбс, Г.Рассел, П.Юцявічене) і вітчизняних (А.Алексюк, І.Бабин, В.Гареєв, Л.Гуляєва, С.Куликов, В.Мельник, І.Сенновський, П.Сікорський, П.Третяков, А.Фурман) учених з проблем модульного навчання та його можли-востей в інноваційній освіті.
Для розв’язання поставлених завдань і перевірки вихідних положень використані такі методи педагогічного дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури з метою виявлення сутності та змісту модульної навчальної технології, самостійної діяльності і самостійних робіт учнів в умовах цієї технології; методи теоретичного прогнозування та моделювання для створення інноваційних моделей та технологій творчих самостійних робіт учнів старшої школи і відповідних дидактичних умов їх організації; методи комплексної педагогічної діагностики для оцінки ефективності модульних (завершених) самостійних робіт творчого характеру; педагогічний експеримент з метою всебічної і тривалої перевірки висунутої гіпотези; методи статистичної обробки одержаних результатів для встановлення достовірності висновків дослідження.
Експериментальною базою дослідження стали гімназія № 23, СШ № 62 м. Харкова, гімназія №1, навчально-виховний комплекс (НВК) естетичного виховання №29 м. Суми. На різних етапах дослідження (з 1999 до 2002 р.) було залучено більше 250 учнів 9-11 класів. До безпосереднього проведення експерименту було задіяно 12 учителів шкіл нового типу.
Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягають у тому, що:
· вперше науково обгрунтовано концепцію модульної технології організації самостійної творчої діяльності учнів старшої школи як цілісного, завершеного процесу;
· теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено технологію реалізації педагогічних умов організації творчих самостійних робіт школярів в межах навчального модуля та комплекс педагогічної діагностики творчих самостійних робіт старшокласників;
· уточнено зміст і структуру модульного навчання в площині головної його функції стимулювання самостійної пізнавально-творчої діяльності учнів;
· з позицій теорії евристичного навчання розглянуто характеристику пізнавально-творчих робіт як основного освітнього продукту школярів.
Практичне значення отриманих результатів дослідження в тому, що за-пропонована технологія організації творчих самостійних робіт може використову-ватися у старших класах загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв і коледжів і стати основою самостійних розробок учителями авторських підходів до проведення та діагностики творчих самостійних робіт школярів як старшої, так і основної школи. Представлена модульна технологія організації творчої самостійної діяльності уч-нів придатна також у педагогічній й методичній підготовці майбутнього вчителя.
Вірогідність результатів дослідження й основних висновків роботи забезпечено теоретичним і методологічним обгрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу методів дослідження, адекватних предмету, меті й завданням роботи, дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези, єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних, можливістю відтворення експерименту.
Апробація та впровадження в практику результатів дослідження. Матеріали дослідження обговорювались на засіданнях кафедри загальної педагогі-ки Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, на психолого-педагогічних семінарах кафедри, на межрегіональній науково-практич-ній конференції Інноваційні освітні технології” (Суми, 2000 р.), на Всеукраїн-ських науково-практичних конференціях Сучасні освітні технології” (Харків, 2001 р.), Педагогічна майстерність як сучасна технологія розвитку особистості вчителя” (Полтава, 2002 р.).
Матеріали дослідження впроваджено в навчальний процес гімназії № 23 м. Харкова та навчально-виховного комплексу естетичного виховання № 29 м. Суми.

Теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження висвітлені в 7 одноосібних публікаціях автора, в тому числі у 6 статтях в провідних наукових фахових виданнях з педагогічних наук, затверджених ВАК України.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Проведений критичний аналіз науково-педагогічної літератури дозволив розкрити сутність самостійної роботи та її місце в модульному навчанні, теоретично обгрунтувати дидактичні характеристики навчального модуля: завершеність, цілісність, акцентованість на самостійній праці на всіх етапах створення внутрішнього і зовнішнього творчого продукту.
2. Виявлено і науково обгрунтовано дидактичні можливості модульної технології навчання в організації творчих самостійних робіт учнів: розширення часових, організаційних, технологічних можливостей для самостійної діяльності учнів, сприяння реалізації цілей індивідуалізації, диференціації навчання, органічного й оптимального інтегрування в собі різних навчальних технологій, необхідних для досягнення конкретних освітніх і розвиваючих цілей. Блочне моделювання, систематизація і послідовність теоретичної і практичної роботи ліквідують зайву строкатість уроків, створюють сприятливі передумови для організації грунтовної самостійної роботи учнів, дозволяють їм достатньо заглибитись у предмет діяльності, виконувати значний обсяг самостійних операцій як теоретичного, так і практичного характеру.
3. Науково обгрунтовано дидактичні умови оптимальної організації творчих самостійних робіт учнів старшої школи у модульному навчанні. Ці умови включають: а) використання інноваційних можливостей навчального модуля, які розширюють часові, організаційні рамки для організації успішної творчої праці учнів, забезпечують її цілісність і завершеність; б) врахування специфіки творчої діяльності взагалі і, зокрема, забезпечення творчої взаємодії суб’єктів навчання як єдності допомоги і протидії, яку можна оптимально реалізувати в новій моделі евристично-модульного навчання; в) забезпечення компетентної діагностичної діяльності педагога і школярів як незамінного чинника розвитку їх творчої активності й самостійності при використанні докладних критеріїв якості і впровадженні механізмів їх застосування.
4. Розроблено й експериментально перевірено технологію реалізації названих умов організації самостійних робіт евристичного й креативного характеру в модульному навчанні старшокласників. Доведено, що модульне навчання як реалізація завершеної інноваційної освітньої технології від глибокої внутрішньої мотивації до продуктивної евристичної й рефлексивної діяльності учнів на діагностично-критеріальній основі створює оптимальні можливості для організації максимально самостійної, інтенсивної навчальної праці учнів. Застосована в дослідженні сучасна модернізована версія навчального модуля з її збільшеним на самостійну працю часовим простором, можливостями компетентної діагностики і корекції, звільненням учня від сваволі суб’єктивної оцінки посилює важливі чинники модульного навчання для оптимізації творчої праці учнів.
5. Аналіз результатів експериментальної перевірки визначених умов дозволяє зробити висновок, що кількісне збагачення модульної моделі самостійними роботами евристичного і креативного характеру об’єктивно приводить до якісних змін у структурі самої модульної технології. Вона поповнюється і новими видами самостійних робіт, і механізмами евристичної і креативної діяльності, і різноплановими діагностичними операціями, що дозволяє успішно реалізувати основну мету сучасної освіти готувати особистість, спроможну до творчої самореалізації.
За рахунок реалізованих дидактичних умов в експериментальних класах досягнуто суттєвого зростання творчих досягнень учнів у самостійній праці: майже втричі скоротилася кількість робіт, віднесених експертами до виконавчого рівня, тобто таких, що характеризуються невисокими творчими характеристиками; відповідно суттєво зросла кількість робіт, виконаних на евристичному рівні; збільшилась чисельність робіт креативного характеру. Порівняльний аналіз досягнень експериментальних і контрольних класів свідчить про суттєві переваги експериментальної організації самостійних робіт евристичного й креативного характеру, їх очевидний вплив на розвиток творчого потенціалу старшокласників, їх здібностей та умінь аналізувати проблемні ситуації, знаходити й розв’язувати суттєві суперечності, планувати, корегувати, діагностувати й оцінювати роботу, усвідомлювати, що вона виступає важливим для особистості творчим продуктом освіти. Виявлено також невичерпані резерви евристичного навчання в рамках модульної технології, зокрема ті, що впливають на індивідуалізацію творчої самостійної праці, освоєння учнями способів творчого мислення.
У зв’язку з цим залишаються перспективними такі аспекти дослідницької роботи, як подальше вдосконалення існуючих моделей і технологій модульного навчання, розробка теорії і методики різних видів творчих робіт в рамках модульної освітньої технології у середній і вищій школі, а також діалектика творчого змісту діяльності учнів і модульних форм організації їх навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНих ДЖЕРЕЛ
1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 335 с.
2. Акимова М.К., Козлова В.Т., Ференс Н.А. Теоретические подходы к диагностике практического мышления // Вопросы психологии, 1999. N 1.С. 21-31.
3. Актуальные вопросы формирования интереса в обучении / Под ред. Г.И.Щукиной. М.: Просвещение, 1984. 176 с.
4. Алексашкина Л.Н. Самостоятельная работа школьников при изучении новейшей истории: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1988. 128 с.
5. Алексюк А.М.Загальні методи навчання в школі. К.: Рад. школа, 1973. 264с.
6. Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання / Навч. посібник. К.: ІСДО, 1993. 220 с.
7. Алфімов В.М. Педагогічні основи організації навчально-виховного процесу в ліцеї. Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.01 / Ін-т педагогіки АПН України. Київ, 1997. 51 с.
8. Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функции оценки учения школьников. М.: Педагогика, 1984. 295 с.
9. Ананьев Б.Г. Психология педагогической оценки // Избранные педагогические труды. Т. 2. М.: Педагогика, 1980. С. 129-26.
10. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. Казань: изд-во Казанского университета, 1988. 240 с.
11. Андреев В.И. Эвристика для творческого саморазвития: Учебное пособие. Казань, 1994. 247 с.
12. Андреев В.И. Педагогика: Учебный курс для творческого саморазвития. 2-е изд. Казань: Центр инновационных технологий, 2000. 608 с.
13. Анохин П.К. Опережающее отражение действительности. // Вопросы филосо-фии. 1962. № 7.
14. Аристова Л.П. Активность учения школьников.- М.: Просвещене, 1968.- 139 с.
15. Асмолов А.Г. Психология личности: Учебник. М.: Изд-во МГУ, 1990. 367 с.
16. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. М.: Просвещение, 1985. 208 с.
17. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения (Общедидактический ас-пект). Избранные педагогические труды. М.: Педагогика, 1989. С. 16-191.
18. Бабанский Ю.К. Педагогическая наука и развитие творчества учителей. Избранные педагогические труды. М.: Педагогика, 1989. С. 367- 378.
19. Бабанский Ю.К. Интенсификация процесса обучения. Избранные педагоги-ческие труды. М.: Педагогика, 1989. С. 379- 415.
20. Бабин Іван Іванович. Модульна організація процесу навчання в загально-освітній середній школі: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 1997. — 16 с.
21. Базелюк І.І. Організація групової самостійної роботи учнів на етапі засвоєння нових знань // Педагог.: Республ. наук.- метод. зб-к. К.: Рад. шк., 1988. Вид. 5. 117с.
22. Балл Г.А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект. М.: Педагогика, 1990. 184 с.
23. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. М.: Просвещение, 1989. 192 с.
24. Беспалько В.П. Не пора ли менять стратегию образования? // Педагогика. 2001. № 9. С.87-95.
25. Библер В.С. Мышление как творчество: Введение в логику мыслительного диалога. М.: Политиздат, 1975. 399 с.
26. Библер В.С. Целостная концепция школы диалога культур // Психологическая наука и образование. 1996. N 4. С. 66-73.
27. Білоусова В.О. Теорія і методики гуманізації відносин старшокласників у поза-урочній діяльності загальноосвітньої школи: Монограф. К.: ІЗМН, 1997.192 с.
28. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского гос. ун-та, 1983. 173 с.
29. Богоявленская Д.Б. Пути к творчеству. М.: Знание, 1981. 96 с.
30. Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації (підготовка вчите-ля до формування виховуючих відносин з учнями). Навчально-метод. посібник. К.: ІЗМН, 1996. 232 с.
31. Брушлинский А.В. Психология мышления и проблемное обучение. М.: Знание, 1983.. 96 с.
32. Буряк В.К. Самостоятельная работа учащихся: Книга для учителя. М.: Просвещение, 1984. 64 с.
33. Буряк В.К. Теория и практика самостоятельной работы: Автореф. дис д-ра пед. наук.. Тбилиси, 1986. 35 с.
34. Буш Г.Я. Основы эвристики для изобретателей.Ч. 1. Рига: Знания, 1997.55 с.
35. Ващенко Г.І. Загальні методи навчання. Київ. 1997. 410 с.
36. Вишнякова Н., Ткачов В. Тест Креативність” // Обдарована дитина. 1998. № 5-6. С. 44-49.
37. Выготский Л.С. Проблемы общей психологии. Собр. соч.: в 6 т. Т. 2. М.: Педагогика, 1982. 504 с.
38. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. посібник. К.: Вища шк., 1995. 237 с.
39. Гареев В.М., Куликов С.И., Дурко Е.Н. Принципы модульного обучения // Вестник высшей школы. 1987. №8. С. 30-33.
40. Гершунский Б.С. Философия образования. М.: Московский психолого-социальный институт, Флинта, 1998. 432 с.
41. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 376 с.
42. Гин А.А. О творческих учебных задачах.,19931996.- Электронный вариант.- web-server: htpp://www.triz.minsk. by.
43. Гульчевская В.Г. Технология модульного обучения: проблема внедрения в массовый опыт отечественной школы Ростов: РО ИПК и ПРО. 2000 . 7 с. Электронный вариант.- http://www.ipkpro.aaanet.ru/ipk_texn_modul.shtml.
44. Гуляєва Л. В. Проблемно-модульний підхід до вивчення фізики в сучасній загальноосвітній школі: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Український Нац. педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. К., 2000. 20с.
45. Дайри Н.Г.Обучение истории в старших классах. М.:Просвещение, 1966. 438с.
46. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. М.: ИНТОР, 1996. 544 с.
47. Данилов М.А. Воспитание у школьников самостоятельности и творческой актив-ности в процессе обучения // Советская педагогика. 1961. № 8. С. 32-42.
48. 250 золотых” сочинений. М.: Олимп, 1997. 560 с.
49. Диагностика творческой личности: Кн. для учителя / Сост. В.Н. Алфимов,
Н.Е. Артемов, Г.В. Тимошко. Донецк, 1993. 76 с.
50. Диалектическая логика / Под ред. З.М.Оруджева, А.П. Шептулина. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. 298 с.
51. Дидактика средней школы / Под ред. М.А. Данилова, М.Н. Скаткина. М.: Просвещение, 1982. 319с.
52. Дмитренко Т.О. Системний аналіз педагогічної технології // Зб. наук. праць / За ред. В.І. Лозової. Харків: ХДПУ, 1997. С. 66-70.
53. Доровской А.И. 100 советов по развитию одаренности детей. М.: Рос. Пед. агентство, 1997. 310 с.
54. Дьяченко В.К. О преобразовании дидактики в науку // Вестник КСО. Красноярск: Мир образования, 2001 (электронный вариант).
55. Дьяченко В.К. Организационная структура учебного процесса и ее развитие. М.: Педагогика, 1989. 160 с.
56. Егоров В.С., Шевелева С.С. Интеграция различных способов освоения мира и современное образование // Философские проблемы образования, М., 1996. С. 10-17.
57. Ершова А.П., Букатов В.М. Режиссура урока, общения и поведения учителя: Пособие для учителя. 2-е изд., испр. и доп. М.: Флинта, 1998. 232 с.
58. Есипов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. М.: Учпедгиз, 1961. 239 с.
59. Жарова А.В. Управление самостоятельной деятельностью учащихся. Л.: ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1982. 75с.
60. Залесский Г.Е. Ценностно-мотивационные аспекты деятельностной теории учения // Вестник Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. 1998. N 2. С. 58-67.
61.Зорина Л.Я. Дидактические основы формирования системности знаний старше-классников. М.: Педагогика, 1978. 127 с.
62. Зоренко И. С. Дидактические условия организации самостоятельной учебной работы школьников: Дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Криворожский гос. педагогический ин-т. — Кривой Рог, 1997. — 181 с.
63. Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. М.: Просвещение, 1986. 224 с.
64. Ильин Е.Н. Путь к ученику. М.: Просвещение, 1988. 224 с.
65. Ильина Т.А. Педагогика: курс лекций. М.: Просвещение, 1984. 411 с.
66. Ингенкамп К. Педагогическая диагностика. М.: Педагогика 238 с.
67. Казанцева І. Творчі завдання шлях активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології // Рідна школа. 2000. № 11. С. 69-71.
68. Калмыкова З.И. Психологические принципы развивающего обучения.-М.: Знание.- 1979.- 48 с.
69. Калошина И.П. Структура и механизмы творческой деятельности (Нормативный подход). М.: Изд-во МГУ. 1985. 168 с.
70. Кальф Т. Технологія створення сценарію навчального модуля // Рідна школа. 1996. №8 . С. 49-52 .
71. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1987. 190 с.
72. Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое творчество. М., 1990. 144с.
73. Кан-Калик В.А., Хазан В.И. Психолого-педагогические основы преподавания литературы в школе. М.: Просвщение, 1988. 225 с.
74. Кон И.С. Психология ранней юности: Книга для учителя. М.: Просвещение, 1989. 255 с.
75. Конвенція про права дитини // Довідник класного керівника. К.: ІЗМН, 1996. С. 11-31.
76. Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей. К.: Наук. думка, 1990. 224 с.
77. Касьяненко М.Д. Педагогіка співробітництва: Навч. посібник. К.: Вища шк., 1993. 318 с.
78. Качество знаний учащегося и пути его совершенствования / Под ред. М.Н. Скаткина, В.В. Краевского. М.: Педагогика, 1978. 208 с.
79. Кичатинов Л.П. Формирование мотивов деятельности школьников: Учебное пособие. Иркутск: Иркутский педагогический институт, 1990. 190 с.
80. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе. Анализ зарубеж-ного опыта. М.: Знание, 1989. 80 с.
81. Кларин М.В. Инновации в мировой педагогике: обучение на основе исследова-ния, игры, дискуссии (Анализ зарубежного опыта). Рига: НПЦ Эксперимент”, 1995. 176 с.
82. Коваленко О. М. Формування в учнів відповідального ставлення до навчання в процесі самостійної роботи (на матеріалах середніх спец.учбових закладів): Дис...канд.пед.наук: 13.00.01 / Криворізький педагогічний ін-т. — Кривий Ріг, 1993. — 194 с.
83. Коменский Я.А., Локк Д ., Руссо Ж.-Ж., Песталоцци И.Г. Педагогическое наследие.- М.: Педагогика, 1988.- 142 с.
84. Коротяев Б.И. Учение процесс творческий : Кн. для учителя. 2-е изд., доп. и испр. М.: Просвещение, 1989. 159 с.
85. Кузьменко О.В. Організація навчального спілкування школярів на уроці- семінарі.: Дис...канд пед наук - 13.00.01 Харківський держ. Педагогічний ун-т
ім Г.С.Сковороди, 1997. - 159 с.
86. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти // Освіта України. 2001. 7 лютого. № 6.
87. Кумбс Ф. Кризис образования в современном мире.-М.: Прогресс, 1970. 211 с.
88. Куписевич Ч. Основы общей дидактики / Пер. с польского. М.: Высшая школа, 1986. 368 с.
89. Курганов С.Ю. Ребенок и взрослый в учебном диалоге: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1989. 127 с.
90. Кучер З. Сутність та завдання контролю в системі модульного навчання // Рідна школа. 2000. № 11. С. 47-49.
91. Лапчинская В.П. Средняя общеобразовательная школа современной Англии. М.: Просвещение, 1977. 216 с.
92. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. М.: Знание, 1979. 48 с.
93. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. М.: Педагогика, 1981. 186 с.
94. Лернер И.Я. Зачем учителю дидактика. // Народное образование. 1990. № 12. С. 74-83.
95. Лернер И.Я. Проблемное обучение. М.: Знание, 1974. 64 с.
96. Липкина А.И. Самооценка школьника. М.: Знание, 1976. 64 с.
97. Лисина М.И. Развитие познавательной активности детей в ходе общения со взрослыми и сверстниками // Вопр. психологии. 1982. N 4. С. 18-35.
98. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів.Харків: Основа, 1990. 120 с.
99. Лозова В.І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів. 2-е вид., доп. Харків: ОВС”, 2000. 164 с.
100. Лозовая В.И., Камышанченко Е.Н. Формирование познавательной активности школьников. Белгород: Изд-во БелГУ, 2000. 232 с.
101. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навч. посібник. 2-е вид., випр. і доп. Харків: ОВС”, 2002. 400 с.
102. Лук А.И. Психология творчества. М.: Наука, 1987. 127 с.
103. Лутай В.С. Філософія сучасної освіти: Навч. посібник. К.: Центр Магістр-S” Творчої спілки вчителів України, 1996. 256 с.
104. Мальований Ю.І. Педагогічна сутність гуманізації навчання // Шлях освіти. 1997. № 2. С. 6-10.
105. Марков Б.В. Философская антропология : очерки истории и теории. СПб.: Изд-во Лань”, 1997. 384 с.
106. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1990. 192 с.
107. Маслоу А. Мотивация и личность // Курс практической психологии. Ижевск: Изд-во Удмуртского университета, 1996. С. 85-105.
108. Матіюк І.О. Інноваційні моделі навчального процесу в сучасній школі (на матеріалах різних типів навчально-освітніх закладів України): Автореф. дис... канд. пед. наук. Київ. Нац. ун-т. К., 2000. 17 с.
109. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. М.: Педагогика, 1972. 208 с.
110. Махмутов М.И. Современный урок. 2-е изд., испр. и доп. М.: Педагогика, 1985. 184 с.
111.Мельник В. В. Дидактичні засади проектування модульно- розвивальних занять у загальноосвітній школі: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника. — Івано- Франківськ, 1997. — 16с.
112. Мельник В.В. Наукове програмування навчального модуля. // Педагогіка і психологія. 1997. №1. с.71-79.
113. Микельсон Р.М. О самостоятельной работе учащихся в процессе обучения. М.- Л.: Учпедгиз, 1940.
114. Мингазов Э.Г. Система понятий в теории проблемного обучения//Сов. педагогика. 1972. № 6. С. 57-63.
115. Міневич І.Ф., Дема С.О. Що являє собою Internet // Комп’ютер у школі та сім’ї. 1998. № 3. С. 26-30 .
116. Моляко В.А. Психология решения школьниками творческих задач. К.: Рад. школа, 1983. 94 с.
117. Моляко В.О. Психологічна готовність до творчої праці. К.: Знання, 1989.48 с.
118. Момажонов М.И. Психологические особенности связи познавательной актив-ности с самооценкой. М.: Мол. гвардия, 1984.184 с.
119. Москаленко П.Г. Навчання як педагогічна система. Тернопіль: ТДПІ, 1995. 144 с.
120. Мурашковский Ю. C. Как создавать открытые задачи., 2003. Электронный вариант.- trizLandru/trizba.php?id= 28
121. Мышление учителя: Личностные механизмы и понятийный аппарат / Под ред. Ю.Н. Кулюткина, Г.С. Сухобской . М.: Педагогика, 1990. 104 с.
122. Національна доктрина розвитку освіти. Освіта. 2002. - № 26. 24.04 1.05.
123. Нечепоренко Л.С. Твоя Доля в твоїх руках (Педагогіка для всіх). Харків: ХДУ, 1995. 206 с.
124. Никандров Н.Д. Современная высшая школа капиталистических стран. М.: Педагогика, 1978. 279 с.
125. Нильсон О.А. Теория и практика самостоятельной работы учащихся: Исследование роли самостоятельной работы учащихся в учебном процессе и её эффективности при использовании рабочих тетрадей в школах ЭССР. Таллин: Валгус, 1976. 280 с.
126. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. Кадров / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров / Под ред. Е.С. Полат. М.: Издательский центр Академия”, 2001. 272 с.
127. Огнев’юк В.О., Фурман А.В. Принципи модульності в історії освіти. Частина І. Київ, 1995. - 84 с.
128. Оконь В. Введение в общую дидактику. М.: Высш. школа, 1990. 382 с.
129. Онищук В.А. Урок в современной школе.- 2-е изд.- М.: Просвещение, 1986.- 160 с.
130. Орловский В.Г. Методы совершенствования самостоятельной работы учащих-ся: Дис канд. пед. наук. 13.00.01 М., Институт общего образования, 1996. 165 с.
131. Основи Інтернет. Дистанційний курс: Навчальний посібник / В.М.Кухаренко, С.П.Кудрявцева, В.В.Колос та ін. / Під ред. В.М.Кухаренко. Харків: ХДПУ, 1998. 88 с.
132. Паламарчук В.Ф. Як виростити інтелектуала?: Посіб. для вчителів.К.:Знання, 1999. 112 с.
133. Психология развивающейся личности / под ред. А.В.Петровского.- М,: Педагогика, 1987.- 238 с.
134. Педагогика. Учебное пособие / Под ред. П.И. Пидкасистого. 2-е изд. М.: Рос. пед. Агентство, 1996. 602 с.
135. Педагогичекая технология: Учебное пособие для студентов педагогических специальностей / Под ред. М.Е. Поленовой. Белгород: Изд-во Белгородского государственного университета, 1998. 400 с.
136. Педагогическая диагностика в школе // Под ред. А.И. Кочетова. Минск: Нар. асвета, 1987. 223 с.
137. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І.А. Зязюна. К.: Вища школа, 1997. 349 с.
138. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи// Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. Суми: Мрія 1, 1998. 228 с.
139. Пейп С. Дж., Чошанов М. Учебные портфолио новая форма контроля // Директор школы. 2000. № 1. С. 69-76.
140. В. Петров, Л.В. Цулая, О.П. Петрова. Самостоятельная познавательная деятельность в системе развивающего обучения // Вестник ЧГПУ. 2000. № 4 (электронный вариант).
141. Пєхота О.М. Особистісно орієнтована освіта і технології // Неперервна профе-сійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / За ред. І.А. Зязюна.Київ: вид-во Віпол”, 2000. С. 274-297.
142. Пидкасистый П.И. Самостоятельная деятельность учащихся (Дидактический анализ процесса и структуры воспроизведения и творчества). М.: Педагогика, 1972. 184 с.
143. Пидкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении: Теоретико-экспериментальное исследование. М.:Педагогика, 1980. 240 с.
144. Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів. Київ: Україна, 1998. 343 с.
145. Платонов К.К., Адаскин Б.И. Об изучении и формировании личности учащего-ся. М.: Высшая школа, 1966. 224 с.
146. Поддьяков А.Н. Исследовательское поведение: стратегии познания, помощь, противодействие, конфликт. М.: Изд-во МГУ, 2001. 198 с. (электронный вариант).
147. Поддьяков А.Н. Противодействие обучению и развитию как психолого-педагогическая проблема // Вопр. психологии. 1999(а). N 1. С. 13-20.
148. Поддьяков А.Н. Философия образования: проблема противодействия // Вопр. философии. 1999(б). N 8. С. 119-128.
149. Подласый И.П. Педагогика: Учебн. для студентов высш. пед. учеб. Заведений. М.: Просвещение, ВЛАДОС, 1996. 432 С.
150. Полат Е.С. Основные направления развития современных систем образования. http://www.corbina.net/~polat/polat.html.
151. Половникова Н.А. Исследование процесса формирования познавательной само-стоятельности школьников в обучении: Дис д-ра пед. наук. Казань, 1975. 483 с.
152. Пономарев Я.А. Психология творчества и педагогика. М.: Педагогика, 1976. 280 с.
153. Посталюк Н.Ю. Творческий стиль деятельности: педагогический аспект. Казань: изд-во КГУ, 1989. 204 с.
154. Пригожин И.,Стенгерс И. Порядок из хаоса. М.: Прогресс, 1986. 432 с.
155. Прокопенко І.Ф., Євдокимов В.І. Педагогічна технологія: Посібник. Харків.: Основа, 1995. 105 с.
156. Процесс учения: контроль, диагностика, коррекция, оценка /Под ред. Е.Д. Божович Московский психолого-социальный институт, 1999. 224 с.
157. Психология одаренности детей и подростков / Под ред. Н.С. Лейтеса. М.: Академия, 1996. 446 с.
158. Развитие информационных технологий в образовании / Аналитический доклад (электронная версия). М.: Институт ЮНЕСКО по информационным технологи-ям в образовании, 1997. 49 с.
159. Ришар Ж.П. Ментальная активность. Понимание, рассуждение, нахождение решений. М.: Изд-во Институт психологии РАН”, 1998.
160. Розет И.М. Что такое эвристика: Кн. для учащихся. 2-е изд., доп. и переработ. Минск: Нар. Асвета, 1988. 168 с.
161. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. Т. І. М.: Педагогика, 1989. 488 с.
162. Рыбалко Л.С. Организация самоконтроля школьников в процессе обучения.
Дис.... канд пед. наук. - 13.00.01 - Харьковский государственный педагогический
университет им. Г.С.Сковороды, 1995.- 175 с.
163. Савченко О.Я. Розробка державних стандартів загальної середньої освіти України // Наука і освіта. 1997. С. 11-14.
164. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів.- К.: Радянська школа, 1982. 175 с.
165. Савченко А.Я. Мотивационный компонент урока // Начальная школа. 1991.- № 5.- С. 4-8.
166. Сікорський П.І. Модульно-рейтингова система навчання у ліцеї // Педагогіка і психологія, 1997. - № 1. С. 31-32.
167. Станиславский К.С. Работа актера над собой: В 2-х т. Т. 1. - М.: Искусство, 1985. 480 с.
168. Сисоєва С.О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня. К.: Поліграфкнига, 1996. 406 с.
169. Скаткин М.Н. Проблемы современной дидактики. М.: Педагогика, 1980.
170. Современная дидактика: теория и практика / Под ред. И.Я. Лернера, И.К. Журавлева. М.: Педагогика, 1994. 288 с.
171. Спиридонов В.Ф. К исследованию средств творческого мышления в проблем-ных ситуациях различных типов // Вестник Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. 1991. N 2. С. 41-48.
172. Спиридонов В.Ф. Роль эвристических средств в развитии процессов решения творческих задач. // Вестник Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. 1994. N 2. С. 13-25.
173 Спирин Л.Ф. Теория и технология решения педагогических задач / Под ред. П.И. Пидкасистого.М.: Российское педагогическое агентство, 1997.174 с.
174. Стефановская Т.А. Современные педагогические технологии // Педагогика: наука и искусство. М.: Изд-во Совершенство”, 1998. С. 339-341.
175. Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвинутої особистості. Вибрані твори в п’яти томах. К.: Рад. школа, 1977. Т. 1. С. 59-218.
176. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п’яти томах. К.: Рад. школа, 1977. Т. 2. С. 419-654.
177. Сухомлинський В.О. Народження громадянина. Вибрані твори в п’яти томах. К.: Рад. школа, 1977. Т. 3. С. 283 582.
178. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа. Вибрані твори в п’яти томах. К.: Рад. школа, 1977. Т. 4. С. 7 390.
179. Сухомлинський В.О. На трьох китах. Вибрані твори в п’яти томах. К.: Рад. школа, 1977. Т. 5. С. 339- 343.
180. Сухомлинський В.О. Розумова праця і зв’язок школи з життям. Вибрані твори в п’яти томах. К.: Рад. школа, 1977. Т. 5. С. 53 69.
181. Тарасевич Н.М. Педагогічне спілкування як діалог // Нові технології навчання: Наук.-метод. Збірник. К.: ІЗМН, 1997. Вип. 19. С. 85-92.
182. Терещенко Н. М. Формування у підлітків готовності до самоосвіти в умовах модульного навчання: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / Інститут педаго-гіки АПН України. — К., 2000. — 20с.
183. Третьяков П.И., Сенновский И.Б. Технология модульного обучения в школе: Практико-ориентированная монография. М.: Новая школа, 1997. 352 с.
184. Тряпицына А.П. Организация творческой учебно-познавательной деятельности школьников: Учебное пособие. Ленинград: ЛГПИ, 1989. 92 с.
185. Тюрина В. А. Формирование познавательной самостоятельности учащихся общеобразовательной школы: Дис... д-ра пед. наук: 13.00.01 / Харьковский гос. педагогический ун-т им. Г.С.Сковороды. — Х., 1994. — 498 с.
186. Усова А.В. Влияние системы самостоятельных работ на формирование у учащихся научных понятий: Дис д-ра пед. наук. Л-д, 1970. 361 с.
187. Ушинский К.Д. Избр. пед. соч. М., 1974. Т. ІІ.
188. Ушинский К.Д. Собрание сочинений. М. - Л.: Учпедгиз, 1948-1950. Т. 8.
189. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посібник. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 1997. 192 с.
190. Франк С.Л. Духовные основы общества. М.:Мир, 1992.
191. Фридман Л.М., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя. М.: Просвещение, 1991. 288 с.
192. Фромм Э. Человек для себя / Пер. с англ. Минск: Коллегиум, 1992. 253 с.
193. Функції і структура методів навчання / За ред. В.О. Онищука. К.: Рад. школа, 1979. 159 с.
194. Фурман А., Комісаров В. Школа здібностей // Рідна школа. 1996. № 8.
195. Фурман А.В. Модульно-розвивальне навчання: принципи, умови, забезпечення. К., 1999. 340 с.
196. Фурман А.В. Методологічна модель школи розвитку // Рідна школа. 1994. 7 № 6. С.19-25.
197. Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. 4-е изд., перераб. и доп. М.: Гардарики, 1999. 519 с.
198. Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебник для вузов. СПб: Питер, 2001. 544 с.
199. Хуторской А.В. Эвристическое обучение: теория, методология, практика. М.: Международная педагогическая академия, 1998. 266 с.
200. Хуторской А.В. Эвристический тип образования: результаты научно-практи-ческого исследования // Педагогика. 1999. № 7. С. 15-22.
201. Цикин В.А., Наумкина Е.А. Формирование синергетической модели образова-ния // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. Суми: изд-во СДПУ. 2000. С. 106-117.
202. Чошанов М. А. Теория и технология проблемно-модульного обучения в профессиональной школе: Дис д-ра пед. наук: 13.00.01. Казань, 1996. 320 с.
203. Чошанов М.А. Дидактическое конструирование гибкой технологии обучения // Педагогика. 1997. - № 2. С. 21-29.
204. Чудновский В.Э., Юркевич В.С. Одаренность: дар или испытание .- М.: Знание, 1990.- 75 с.
205. Шамова Т.И. Активизация учения школьников. М.: Педагогика, 1982. 208с.
206. Шапоринский С.А. Обучение и научное познание.М.: Педагогика, 1981.208 с.
207. Шаталов В.Ф. Эксперимент продолжается. М.: Педагогика, 1989. 336 с.
208. Шахмаев Н.М. Дидактические проблемы применения технических средств обучения в средней школе. М.: Педагогика, 1973. 272 с.
209. Шеин С.А. Диалог как основа педагогического общения // Вопросы психоло-гии. 1991. № 1. С. 50-52.
210. Шубинский В.С. Педагогика творчества учащихся. М.: Знание, 1988.
211. Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в педагогике. М.: Педагогика, 1971. 351 с.
221. Щукина Г.И. Роль деятельности в учебном процессе. М.: Просвещение, 1986. 160 с.
213. Щуркова Н.Е. Культура современного урока. М.: Рос.пед. агентство, 1997. 92 с.
214. Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1989. 560 с.
215. Эрдниев П.М. Системность знаний и укрупнение дидактической еди