Осадчий Дмитро Миколайович. Оптимізація мініінвазивного хірургічного лікування хворих з післяопераційними вентральними грижами (експериментально-клінічне дослідження)

Краткое описание

Осадчий Дмитро Миколайович. Оптимізація мініінвазивного хірургічного лікування хворих з післяопераційними вентральними грижами (експериментально-клінічне дослідження).- Дисертація канд. мед. наук: 14.01.03, Буковин. держ. мед. ун-т. - Чернівці, 2015.- 173 с.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ОСАДЧИЙ Дмитро Миколайович

УДК 617.55-007.43-089+616.853

ОПТИМІЗАЦІЯ МІНІІНВАЗИВНОГО ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИМИ ВЕНТРАЛЬНИМИ ГРИЖАМИ
(експериментально-клінічне дослідження)

14.01.03 – хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Вансович Віталій Євгенович
доктор медичних наук, професор

Одеса – 2015

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ ……...………………………………………...
4
ВСТУП ……...………………………………………..……...……………. 5
РОЗДІЛ 1 СПОСОБИ ГЕРНІОПЛАСТИКИ ПРИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ВЕНТРАЛЬНИХ ГРИЖАХ. Огляд літератури …………..……...…………….………

16
1.1. Класифікація та патогенетичні механізми післяопераційних вентральних гриж …………..
17
1.2. Сучасний стан проблеми лапароскопічної хірургії післяопераційних вентральних гриж …
22
1.3. Лапароскопічні технології в хірургії гриж …… 30
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ………………. 38
2.1. Екcпериментальні тварини …………..……...…… 38
2.2. Поведінкові тести, які були застосовані в роботі 40
2.3. Патоморфологічні та біохімічні дослідження … 42
2.4. Клінічні дослідження. Характеристика хворих ... 46
2.5. Визначення ефективності проведеної лапароскопічної герніопластики у віддаленому періоді через застосування опитувальника SF-36 (SF-36 «Health Status Survey») …………..……...

53
2.6. Статистична обробка результатів досліджень … 55
РОЗДІЛ 3 ВИРАЖЕНІСТЬ ЗАПАЛЬНОЇ РЕАКЦІЇ ОРГАНІЗМУ ПІДДОСЛІДНИХ ТВАРИН ВНАСЛІДОК ЗАСТОСУВАННЯ СИНТЕТИЧНИХ СІТОК …………..

57
3.1. Динаміка моторної активності та дослідницької поведінки тварин в післяопераційному періоді ...
57
3.2. Динаміка емоціональної поведінки тварин в післяопераційному періоді …………..……...……
61
3.3. Вираженість больової чутливості тварин в післяопераційному періоді …………..……...……
64
3.4. Зміни концентрації гіалуронової кислоти та зв’язаного оксипроліну в крові тварин в післяопераційному періоді …………..……...…

66

75

3.5. Патоморфологічні характеристики реакції очеревини тварин у відповідь на внутрішньоабдомінальне розташування синтетичних сіток …………..……...…………….

71
РОЗДІЛ 4 ЛАПАРОСКОПІЧНА ГЕРНІОПЛАСТИКА У ХВОРИХ З ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИМИ ВЕНТРАЛЬНИМИ ГРИЖАМИ …………..……...…………….…………..…

79
4.1. Лапароскопічна герніопластика у хворих з післяопераційними вентральними грижами із застосуванням поліпропіленової сітки …………..

85
4.2. Лапароскопічна герніопластика у хворих з післяопераційними вентральними грижами із застосуванням поліпропіленової сітки з її укриттям великим сальником …………..…..…..

90
4.3. Лапароскопічна герніопластика у хворих з післяопераційними вентральними грижами із застосуванням поліпропіленової сітки з антиадгезивним покриттям …………..……...…

95
4.4. Лапароскопічна герніопластика у хворих з післяопераційними вентральними грижами із застосуванням політетрафлуороетиленової сітки з нітіноловим каркасом …………..……...………

100
4.5 Порівняльна характеристика використаних методів лапароскопічної герніопластики у хворих із післяопераційними вентральними грижами …………..……...………..………..……...

105
4. 6. Віддалені результати пластики передньої черевної стінки у хворих із вентральними грижами …………..……...…………….…………..

112
АНАЛІЗ І ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ……….. 123
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………. 143
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ …………………………………………. 146
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ .......................... 147

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування і практичне вирішення актуальної наукової задачі підвищення ефективності хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж шляхом вдосконалення існуючих способів мініінвазивного хірургічного лікування зазначеної хірургічної патології.
1. Післяопераційні вентральні грижі є розповсюдженою хірургічною патологією, яка спостерігається у 10-35 % населення та у 30-60 % у випадках є наслідком перенесених рецидивів операцій. Пріоритетним напрямом в лікуванні післяопераційних вентральних гриж є застосування мініінвазивних лапароскопічних методик. Удосконалення відомих методик лапароскопічної герніопластики післяопераційних вентральних гриж та дослідження їх впливу на суб’єктивні та об’єктивні критерії якості життя хворих із післяопераційними вентральними грижами залишається актуальним у хірургії.
2. Політетрафлуороетиленова сітка з нітіноловим каркасом не призводить до зміни показників горизонтальної моторної активності та вертикальної моторної активності (дослідницька поведінка) в тесті «відкрите поле», показників агресивно-захисної (емоційної) поведінки щурів та латентного періоду больової чутливості в тесті «гарячої пластини» при порівнянні з іншими типами алотрансплантатів.
3. Вивчені види алотрансплантатів (поліпропіленові сітки з антиадгезивним покриттям та без нього, політетрафлуороетиленова сітка з нітіноловим каркасом) мають співставимий вплив на рівень спайкового процесу у досліджуваних груп щурів. Рівень спайкового процесу в черевній порожнині після інтраабдомінального розміщення політетрафлуороетиленової сітки з нітіноловим каркасом на 34,8 % та 46,3 % менше порівняно з відповідним показником після інтраабдомінального розміщення поліпропіленових сіток з антиадгезивним покриттям та без нього (p<0,05).
4. Спайки в щурів, яким було інтраабдомінально розміщено поліпропіленову сітку з антиадгезивним покриттям, представлені рихлою сполучною тканиною, а при використанні поліпропіленової сітки складаються переважно з колагенових волокон, їх структура має неврегульований характер. Патоморфологічна структура спайок в разі інтраабдомінального розміщення політетрафлуороетиленової сітки з нітіноловим каркасом характеризується наявністю поодиноких рихловолокнистих спайок та незначно вираженими запальними явищами.
5. Передочеревинна лапароскопічна герніопластика з використанням поліпропіленової сітки є тривалою за часом, характеризується високим рівнем ускладнень (28,0 %) та рецидивів (4,0 %), потребує технічної можливості відшарування цілісного клаптя очеревини та відсутності у хворих важкої супутньої соматичної патології. Застосування інтраперитонеальної алопластики поліпропіленовою сіткою без антиадгезивного покриття із перитонізацією сальником дозволяє знизити кількість ускладнень на 16,0 % (p<0,05).
6. Застосування поліпропіленової сітки з антиадгезивним покриттям для інтраабдомінальної лапароскопічної герніопластики післяопераційних вентральних гриж дозволило достовірно знизити середню тривалість операції на 34,1 % та зменшити кількість ускладнень у післяопераційному періоді до 8,0 %. Застосування політетрафлуороетиленової сітки з нітіноловим каркасом запобігає розвитку післяопераційних ускладнень та рецидивів, знижує середню тривалість операції та скорочує середній термін перебування хворих в стаціонарі.
7. Для лапароскопічної герніопластики при малих розмірах грижових воріт у 80,0 % випадків доцільно використання інтраперитонеальної алопластики поліпропіленовою сіткою без антиадгезивного покриття із перитонізацією клаптем великого сальника. За умов середніх розмірів грижових воріт доцільність застосування преперитонеальної алопластики поліпропіленом без антиадгезивного покриття сягає 76,0 %. За наявності грижового дефекту від 5 до 12 см в діаметрі у 80,0 % випадків доцільною є інтраперитонеальна алопластика поліпропіленом з антиадгезивним покриттям. При технічній неможливості застосування вищевказаних засобів лапароскопічної алогерніопластики операцією вибору у 12,0 % «малих» та 80,0 % «середніх» гриж є алопластика політетрафлуороетиленовою сіткою з нітіноловим каркасом.
8. Протягом терміну післяопераційного спостереження у хворих на післяопераційні вентральні грижі, які перенесли лапароскопічну герніопластику із застосуванням політетрафлуороетиленової сітки з нітіноловим каркасом, показники фізичного функціонування, ролевого фізичного функціонування, наявності та здатності оцінювати інтенсивність болю, загального стану здоров’я, життєздатності, соціального функціонування, ролевого емоційного функціонування та психічного здоров’я за результатами опитувальника якості життя SF-36 розбігалися від аналогічних контрольних показників на 7,6-19,3 %, але всі вони були на 21,1-32,7 % краще (p<0,05) відповідних показників у хворих на післяопераційні вентральні грижі з іншими типами алотрансплантатів (поліпропіленові сітки з антиадгезивним покриттям та без нього).