ОСНОВНІ СПОСОБИ ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ГАЛИЧ РОМАН ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 349.22

ОСНОВНІ СПОСОБИ ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Щербина Віктор Іванович,
доктор юридичних наук, доцент

Київ – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………….4
ВСТУП………………………………………………………………………...5

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ ТА ЇХ ЗАХИСТУ………………..13
1.1. Система основних трудових прав працівників за законодавством про працю України……………………………………………………………….13
1.2. Поняття і юридична природа захисту трудових прав працівників…..33
1.3. Сутність заходів і способів захисту
трудових прав працівників………………………………………………….43
Висновки до розділу 1……………………………………………………...56

РОЗДІЛ 2. ВИРІШЕННЯ ТРУДОВИХ СПОРІВ ЯК СПОСІБ ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ………………………..61
2.1. Сутність трудових спорів………………………………………………61
2.2. Порядок розгляду трудових спорів…………………………………….78
2.3. Особливості процесуальних відносин
під час розгляду трудових спорів………………………………………..101
Висновки до розділу 2…………………………………………………….116

РОЗДІЛ 3. НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ ЯК СПОСІБ ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ……………………………………120
3.1. Зміст контролю за дотриманням законодавства про працю………..120
3.2. Співвідношення нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю…………………………………………………………………...133
3.3. Удосконалення нормативного забезпечення здійснення нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю……………………144
Висновки до розділу 3…………………………………………………….157

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….168

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
Держгірпромнагляд України – Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України;
КЗпП України – Кодекс законів про працю України;
КТС – комісія по трудових спорах;
ТК РФ – Трудовий кодекс Російської Федерації.

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. У статті 3 Основного Закону зазначено, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність, а забезпечення прав і свобод людини є її головним обов’язком. Це, у першу чергу, означає, що формування правової держави в Україні полягає в становленні верховенства й суворого дотримання законів та у забезпеченні відповідного правового статусу особи як найвищої соціальної цінності в державі.
Надійний захист трудових прав працівників безпосередньо залежить від якості контрольної діяльності спеціально уповноважених органів за правильною реалізацією нормативних приписів, покликаних забезпечувати виникнення, розвиток та припинення трудових правовідносин. Однак інтереси роботодавця та працівника не завжди співпадають, і як правило існує можливість зіткнення цих інтересів на будь-який стадії трудових правовідносин, що, у свою чергу, призведе до виникнення розбіжностей. Останнім часом різко збільшилась їх кількість, що зумовлено порушеннями трудових прав працівників, у зв’язку з чим виросла кількість трудових спорів, в тому числі й тих, що розглядаються в суді. Сьогодні, коли відбувається оновлення змісту й форми трудових правовідносин, постійно збільшується кількість порушень нормативних приписів з боку власників підприємств, установ чи організацій або уповноважених ними осіб, судовий захист прав, свобод та законних інтересів працівників є особливо важливим. Це можна пояснити, перш за все, нестабільним економічним становищем держави, а також іншими об’єктивними та суб’єктивними причинами, що полягають у відсутності заінтересованості власників у покращенні умов та безпеки праці, низьким рівнем правових знань персоналу адміністрації підприємств, установ та організацій, недостатньою роллю органів нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та охорону праці.
Проблеми способів захисту трудових прав працівників досліджувалися у наукових працях В. С. Андрєєва, С. С. Алексєєва, Н. Б. Болотіної, В. С. Венедиктова, М. В. Вітрука, Л. Д. Воєводіна, Р. І. Денисова, В. В. Жернакова, Р. І. Іванової, Л. М. Колодкіної, А. П. Коренєва, В. М. Кудрявцева, М. І. Матузова, В. І. Новоселова, П. Д. Пилипенка, В. І. Прокопенка, О. І. Процевського, Н. А. Семашко, Г. І. Чанишевої, В. В. Чернікова, В. Ш. Шайхатдинова, Л. С. Явича, О. М. Ярошенко та ін. Водночас, на даний час наукове дослідження питань захисту трудових прав працівників залишається неповним та епізодичним. Тому аналіз системи трудових прав працівників та способів захисту останніх, визначення особливостей вирішення трудових спорів як способів захисту трудових прав працівників, а також нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства, мають важливе як теоретичне, так і практичне значення.
Наукова і практична значимість зазначених питань, недостатня розробленість їх у науці трудового права, а також дискусійний характер багатьох із них обумовили вибір теми даної дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках теми «Доктрина права в правовій системі України: теоретичний і практичний аспекти» (№11БФ042-01), яка досліджується на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2015 року, а також планів наукових досліджень кафедри трудового права та права соціального забезпечення Київського національного університету імені Тараса Шевченко.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб у процесі дослідження чинного законодавства України та практики його реалізації визначити сутність, зміст та значення інституту захисту трудових прав працівників, особливості процесуальних відносин під час розгляду трудових спорів і на цій підставі виробити пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства, що регулює захист трудових прав працівників.
З урахуванням поставленої мети в дисертації вирішуються наступні дослідницькі задачі:
– розглянути основний механізм системи захисту трудових прав працівників;
– сформулювати дефініцію терміну «захист трудових прав працівників»;
– з’ясувати сутність заходів та способів захисту трудових прав працівників на сучасному етапі;
– опрацювати питання щодо сутності трудових спорів і порядку їх розгляду;
– визначити особливості процесуальних відносин під час розгляду трудових спорів;
– розкрити зміст контролю за дотриманням трудового законодавства;
– запропонувати визначення термінів «нагляд» і «контроль» за дотриманням законодавства про працю та визначити їх співвідношення;
– обґрунтувати необхідність в удосконаленні й подальшому розвитку нормативного забезпечення здійснення нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства;
– окреслити конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення нормативного забезпечення захисту трудових прав працівників.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у сфері захисту трудових прав працівників.
Предметом дослідження є основні способи захисту трудових прав працівників в умовах ринкової економіки.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Як загальнонауковий метод використовується системний підхід, який дозволив окреслити проблемні питання правового захисту трудових прав працівників. За допомогою логіко-семантичного поглиблено понятійний апарат (підрозділ 1.1; 1.2), визначено сутність трудових спорів та зміст контролю за дотриманням трудового законодавства (підрозділи 2.1; 3.1; 3.2). Методи класифікації групування та структурування застосовувалися для виділення окремих підстав і порядку розгляду трудових спорів, надання характеристики системи трудових прав (підрозділи 1.1; 2.2; 2.3). Документальний аналіз дав можливість виробити пропозиції й методичні рекомендації щодо подальшого розвитку системи захисту трудових прав працівників (підрозділи 1.3; 3.3). У процесі дослідження особливостей основних способів захисту трудових прав працівників використовувались порівняльно-правовий та історико-правовий методи (підрозділи 1.3; 2.2; 2.3).
Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, а також відомчі нормативно-правові акти міністерств і відомств України.
Дисертант звертався також до актуальної правової публіцистики, на сторінках якої дискутується багато питань щодо правового захисту трудових прав працівників. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні та архівні матеріали, які стосуються правового захисту працівників в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній науці трудового права дослідженням правових проблем способів захисту трудових прав працівників в Україні. Всебічний їх аналіз дозволив сформулювати науково обґрунтовані положення теоретичного та прикладного характеру, які цілком спрямовані та можуть бути практично використані для розв’язання проблем, що є предметом дослідження.
У межах здійсненого дослідження одержано такі результати, що мають наукову новизну:
Уперше:
– обґрунтовано, що соціальною підставою застосування заходів захисту є потреба в охороні прав, свобод та законних інтересів суб’єктів трудових правовідносин, а юридичною – невиконання обов’язків, покладених нормативними актами, угодами, договорами (контрактами);
– визначено, що порушення суб’єктивних трудових прав може, виявитись у вигляді порушень-перешкод, порушень-обмежень, порушень-втрат, а також у певному їх поєднанні;
– проведено історико-правове дослідження становлення, розвитку і функціонування інституту захисту трудових прав працівників;
– з’ясовано структуру соціально-юридичного механізму захисту прав і свобод людини: органи державної влади і місцевого самоврядування та відповідні посадові особи; спеціалізовані державні і громадські органи та організації у справі захисту прав і свобод людини і громадянина (наприклад, адвокатура, прокуратура, суд тощо); політичні партії і відповідні громадські організації та їх органи; нормативно-правові акти матеріального і процесуального характеру, що передбачають і закріплюють права, порядок їх реалізації і захисту та юридичну відповідальність за їх порушення; правові акти (документи), які підтверджують наявність, межі і характер прав і свобод; інші соціальні норми та їх акти (статути політичних партій і громадських організацій); засоби масової інформації, державні і недержавні органи та організації в галузі масової інформації.
– запропоновано у чинному Кодексі законів про працю України та в новому Трудовому кодексі закріпити самостійну главу під назвою «Захист трудових прав працівників», яка повинна містити статті, котрі б чітко визначали: (а) категорії, котрі використовує трудове право в сфері захисту прав, свобод та законних інтересів суб’єктів трудових правовідносин та їх визначення; (б) органи, метою і завданням, яких є забезпечення трудових прав цих суб’єктів; (в) стислий порядок звернення учасників суспільно-трудових відносин до правозахисних органів.
Удосконалено:
– розуміння відмінності заходів захисту від заходів юридичної ретроспективної відповідальності, а також сутності заходів та способів захисту трудових прав працівників нашої країни та їх співвідношення;
– дефініцію поняття «захист трудових прав працівників» у широкому та вузькому розуміння. У широкому – це діяльність компетентних уповноважених органів вирішувати трудові спори, що охоплює всі стадії процесу й направлена на припинення трудових правопорушень, відновлення порушених чи оспорюваних трудових прав. У вузькому – це безпосереднє відновлення порушених чи оспорюваних прав, здійснюване уповноваженими органами в установленій процесуальній формі.
Дістали подальшого розвитку:
– необхідність поглиблення змісту понять «суб’єктивні трудові права»; «трудовий спір», «контроль за дотриманням трудового законодавства», «нагляд за дотриманням трудового законодавства»;
– тлумачення трудового юридичного процесу як системи взаємопов’язаних правових форм діяльності юрисдикційних органів, а також інших учасників трудо-правових відносин, компетенція яких визначена нормами трудового права, що проявляється у здійсненні взаємозв’язаних етапів щодо вирішення трудових спорів, що обумовлюють відповідні юридичні наслідки і регулюються відповідними процесуальними нормами;
– обґрунтування змісту контролю за дотриманням трудового законодавства та визначені його відмінності від нагляду у даній сфері.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення можуть бути використані:
а) у нормотворчій діяльності – для прийняття нового Трудового кодексу України, вдосконалення чинних норм КЗпП України, інших законодавчих й підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих у їх розвиток;
б) у науковій роботі – для подальших наукових досліджень загальних і спеціальних питань захисту трудових прав працівників;
в) у правозастосовчій діяльності – для вдосконалення практики застосування норм чинного законодавства у сфері правового регулювання способів захисту трудових прав працівників;
г) у навчально-методичній роботі – у процесі вивчення навчальної дисципліни «Трудове право України», при написанні підручників, навчально-методичних посібників, при проведенні семінарських занять зі студентами та для написання ними рефератів, курсових і дипломних робіт.
Апробація результатів дисертації. Результати даного наукового дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри трудового права та права соціального забезпечення юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні його теоретичні положення були оприлюднені в доповідях, наукових повідомленнях і викладені в тезах наступних науково-теоретичних і науково-практичних конференцій: «Теорія і практика застосування чинного вітчизняного та міжнародного законодавства в сучасних умовах» (м. Одеса, 2011 р.); «Правовий вимір сучасних реформаційних процесів в Україні» (м. Львів, 2011 р.).
Публікації. Ключові практичні й теоретичні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відбиття у 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, а також у 2-х тезах доповідей на перелічених конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації містяться теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає в тому, щоб на підставі національних законодавчих актів трудового законодавства, висновків та ідей учених-правознавців, правозастосовної практики охарактеризувати правове регулювання основних способів захисту трудових прав працівників, а також внести конкретні пропозиції з удосконалення нормативно-правового забезпечення у цій царині.
1. У процесі дослідження основних прав людини, виокремлено три покоління таких прав, а саме:
а) перше – невідчужувані особисті (громадянські) та політичні права (право громадянина на свободу думок, совісті та релігії, на участь у здійсненні державних справ, на рівність перед законом, на життя, свободу і безпеку, на свободу від свавільного арешту, затримання або вигнання, на публічний розгляд справи незалежним судом);
б) друге – поглиблення особистих (громадянських) та розвиток соціально-економічних і культурних прав (право на працю, відпочинок, соціальне забезпечення, медичну допомогу), яке сформувалось у процесі боротьби народів за поліпшення свого економічного стану та піднесення культурного статусу;
в) третє – можна назвати солідарними (колективними), тобто правами всього людства. Це право на мир, безпеку, незалежність, на здорове навколишнє середовище, на соціальний та економічний розвиток, як людини, так і людства в цілому.
2. Суб’єктивні трудові права працівників визначено як матеріально зумовлені й забезпечені державою, правом та іншими суб’єктами трудових правовідносин можливості працівників працювати з метою володіння соціальними благами, передбаченими трудовим законодавством. Суб’єктивні трудові права, як і будь-які інші права особистості, людини чи громадянина проходять дві стадії: (а) володіння та (б) реалізації. На обох стадіях їм властива одна структура суб’єктивного права, яка визначається сукупністю 4-х можливостей: (1) певна поведінка суб’єкта права; (2) користування певним соціальним благом; (3) вимога певної поведінки від зобов’язаних осіб; (4) звернення за захистом до примусової сили держави у випадках порушення права.
До основних суб’єктивних прав працівників віднесено право: (а) на укладення, зміну, припинення трудового договору; (б) на робоче місце, що відповідає умовам, передбаченим державними стандартами організації й безпеки праці; (в) на достовірну інформацію про умови праці й вимоги охорони праці на робочому місці; (г) на проведення колективних договорів і угод через своїх представників, а також на інформацію про виконання колективного договору, угод; (д) на захист своїх трудових прав, свобод та законних інтересів усіма не забороненими законом способами; (є) на вирішення індивідуальних та колективних трудових спорів; (ж) на відшкодування шкоди, завданої працівникові у зв’язку з виконанням ним трудових обов’язків, та компенсацію подальшої шкоди в порядку, встановленому діючим законодавством.
3. До структури соціально-юридичного механізму захисту прав і свобод людини та громадянина входять:
(а) органи державної влади і місцевого самоврядування та відповідні посадові особи;
(б) спеціалізовані державні й громадські органи та організації у справі захисту прав і свобод людини та громадянина (приміром, адвокатура, прокуратура, суд тощо);
(в) політичні партії й відповідні громадські організації та їх органи;
(г) нормативно-правові акти матеріального й процесуального характеру, що передбачають і закріплюють права, порядок їх реалізації і захисту та юридичну відповідальність за їх порушення;
(д) правові акти (документи), які підтверджують наявність, межі й характер прав і свобод;
(е) інші соціальні норми та їх акти (статути політичних партій і громадських організацій);
(є) засоби масової інформації, державні й недержавні органи та організації в галузі масової інформації.
4. Визначено, що порушення суб’єктивних трудових прав можуть виявитись у вигляді порушень-перешкод, порушень-обмежень, порушень-втрат, а також у певному їх поєднанні. Тому залежно від характеру порушень суб’єктивних трудових прав, можна говорити про усунення перешкод, про відновлення початкового стану, про компенсацію втраченого або про декілька дій одночасно.
При виникненні перешкод щодо реалізації трудових прав працівників, захист останніх полягає не лише у приведенні правового стану працівників у початковий стан, а й в усуненні перешкод до повної реалізації цих прав. Усунення перешкод до здійснення трудових прав здійснюється по-різному, залежно від характеру конкретного порушення та не може обмежитись лише визнанням незаконними дій, адже це ще не означає, що суб’єктивне трудове право може бути в повній мірі реалізовано на даний момент чи в подальшому.
5. Захист трудових прав являє собою врегульовану чинним законодавством України діяльність уповноважених державних та громадських органів щодо вирішення трудових спорів, що включає в себе всі стадії (елементи) трудового юридичного процесу й направлена на припинення трудових правопорушень, відновлення порушених чи оспорюваних трудових прав. Можна виділити наступні форми захисту трудових прав 1) громадська; 2) судова; 3) адміністративна.
6. З метою визначення на законодавчому рівні особливостей захисту трудових прав працівників запропоновано у КЗпП України та в новому Трудовому кодексі закріпити самостійну главу під назвою «Захист трудових прав працівників», зміст якої повинен містити статті, котрі б чітко вказували: (а) категорії, котрі використовує трудове право в сфері захисту прав, свобод та законних інтересів суб’єктів трудових правовідносин та їх визначення; (б) органи, метою і завданням, яких є забезпечення трудових прав цих суб’єктів; (в) стислий порядок звернення учасників суспільно-трудових відносин до правозахисних органів.
У той же час дана глава стала б системотворчою ланкою всього механізму захисту трудових прав, свобод та законних інтересів працівників.
7. Соціальною підставою застосування заходів захисту є необхідність в охороні прав, свобод та законних інтересів суб’єктів трудових правовідносин, а юридичною – невиконання обов’язків, покладених нормативними актами, угодами, договорами (контрактами). Відмінність заходів захисту від заходів юридичної ретроспективної відповідальності полягає в тому, що перші не тягнуть негативних наслідків, вони спрямовані на ліквідацію наслідків порушення прав, на забезпечення їх недоторканості, а другі, окрім того ще й покарання винних і попередження правопорушень. Основна функція юридичної відповідальності – покарання, кара або відшкодування заподіяної шкоди, а заходів захисту – відновлення початкового положення суб’єкта. Доведено, що заходи захисту в ряді випадків є більш ефективними, ніж заходи відповідальності, адже покарання ніколи не може призвести до відновлення порушеного права. Водночас, заходи захисту іноді одночасно виконують функцію припинення протиправних дій та порушень суб’єктивних прав. При цьому заходи відповідальності спрямовані перш за все на правопорушника, а захисту – на відновлення прав уповноваженої особи.
8. Трудовий спір – це передана на розгляд юрисдикційного органу розбіжність, що виникла між суб’єктами трудового правовідношення з приводу порушення нормативних вимог законодавства про працю. До основних ознак трудового спору віднесено те, що: (а) підставою його виникнення є трудове правопорушення; (б) предметом розбіжностей є невиконання, порушення, неправильне застосування однієї зі сторін чи одним суб’єктів трудового правовідношення нормативних приписів трудового законодавства; (в) розбіжність між учасниками трудових та тісно пов’язаних з ними відносин, яка не була вирішена шляхом безпосередніх переговорів; (г) остання була передана на розгляд певного юрисдикційного органу (КТС або суд).
Трудовий конфлікт – це розбіжність між суб’єктами трудових правовідносин з приводу встановлення або зміни умов праці, яка вирішується ними самими з дотриманням нормативно встановлених примирних процедур. Основними ознаками трудового конфлікту є: (а) відсутність трудового правопорушення; (б) предмет розбіжностей установлення нових або зміна існуючих умов праці; (в) розбіжності вирішуються самими суб’єктами трудового правовідношення без передавання їх на розгляд до юрисдикційного органу.
9. Запропоновано до чинного КЗпП України внести зміни, зокрема:
1) в ст. 223 «Організація комісій по трудовим спорам» слід вказати, що вони розглядують спори за заявою будь-яких учасників трудових правовідносин;
2) в ст. 225 «Строки звернення в комісію по трудовим спорам та порядок прийняття заяв працівника» змінити назву на «Строки звернення в комісію по трудовим спорам і порядок прийняття заяв учасників трудових правовідносин»;
3) у змісті ст. 225 замінити термін «працівник» на «учасник трудового правовідношення»;
4) необхідно доповнити окремою главою «Колективні трудові спори», в якій будуть визначатись: основні терміни у цій сфері; порядок висунення вимог працівників та їх представників, а також розгляду вимог, працівників та профспілок; примирні процедури; порядок розгляду колективного трудового спору примирною комісією за участю посередника в трудовому арбітражі; гарантії учасників колективного трудового спору; організація й порядок проведення страйку; відповідальність за порушення нормативних приписів про вирішення колективних трудових спорів.
10. Визначено поняття трудового юридичного процесу як системи взаємопов’язаних правових форм діяльності юрисдикційних органів, а також інших учасників трудо-правових відносин, компетенція яких визначена нормами трудового права, що проявляється у здійсненні взаємозв’язаних етапів щодо вирішення трудових спорів, що обумовлюють відповідні юридичні наслідки і регулюються відповідними процесуальними нормами.
11. Поняття контролю за дотриманням трудового законодавства, визначено як самостійну чи зовнішньо-ініційовану, цілеспрямовану, стадійно-структуровану діяльність уповноважених на те суб’єктів, спрямовану на отримання об’єктивної інформації про функціонування учасників трудових правовідносин, про відповідність діяльності останніх вимогам нормативно-правових приписів та прийняття заходів щодо захисту й відновлення їх прав, свобод та законних інтересів, притягнення винних до юридичної відповідальності.
12. Доведено, що контроль за дотриманням законодавства тісно пов’язаний з наглядом у цій сфері. Це два взаємодіючі, взаємопов’язані способи захисту трудових прав працівників. Ефективність діяльності контролю прямо залежить від якості нагляду, при цьому останній забезпечує високий рівень контрольної діяльності уповноважених на те органів. Системне здійснення нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства передбачає не лише подібність їх основних характеристик, а й відмінність. Головне, що відрізняє контроль від нагляду, – це те, що контролюючий орган має право втручатися в оперативну діяльність підконтрольного, а також самостійно притягувати винних до юридичної відповідальності.
13. Відмічено неточності у формулюванні ч. 3 ст. 259 КЗпП України, так як відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», органи прокуратури здійснюють не «вищий нагляд» за дотриманням і правильним застосуванням нормативно-правових актів усіма учасниками правовідносин, а «нагляд». Отже, слово «вищий», яке зазначено в статті Кодексу є зайвим і не повинно додаватися до терміну «нагляд».
Також у ст. 19 Закону «Про прокуратуру» зазначено, що предметом нагляду за дотриманням і застосуванням законів є лише: (а) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами вимогам Конституції України та чинним законам; (б) додержання законів про недоторканість особи, соціально-економічні, політичні, особисті права та свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; (в) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Вважаємо, що поза цим переліком залишилось багато законів, покликаних регулювати відносини в інших сферах суспільного життя.
Водночас, органи прокуратури здійснюють нагляд не лише за дотриманням законів, а й інших нормативно-правових актів. З огляду на означене, запропоновано наступний варіант розглядуваної статті:
«ч.1. Предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є відповідність останнім усіх інших нормативно-правових актів, які приймаються і діють в Україні.
ч.2. Перевірка виконання законів та підзаконних нормативно-правових актів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів – також з власної ініціативи прокурора.
ч.3. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю й не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України: прийн. на 5-й сесії Верхов. Ради України 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
2. Ямковий В.І. Реалізація права на судовий захист в цивільному процесі як гарантія прав і свобод людини в Україні / В.І.Ямковий // Вісник НУВС. – 2001. – Спецвип. – С. 84 – 86.
3. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) / Д.А. Керимов. – М. : Аванта, 2001. – 560 с.
4. Алексеев П.В. Философия: учебник / П.В. Алексеев, А.В. Панин. – М. : Проспект, 1997. – 568 с.
5. Керимов Д.А. Философия проблем права / Д.А.Керимов. – М. : Мысль, 1972. – 470 с.
6. Общая теория прав человека / под ред. Е.А.Лукашевой. – М. : Норма, 1996. – 520 с.
7. Государственное право Германии. Сокращенный перевод немецкого семитомного издания. Т. 2 / Отв. ред.: Топорнин Б.Н. – М.: Изд-во ИГиП РАН, 1994. – 320 c.
8. Нерсесянц В.С. История идей правовой государственности / В.С. Нерсесянц. – М. : Юрист, 1993. – 218 с.
9. Шмельова Г.Г. Юридичні механізми забезпечення прав людини // Право України. – 1994. – № 10.
10. Магновський І.І. Гарантії прав і свобод людини та громадянина в праві України (теоретико-правовий аспект). Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / І.Й. Магновський; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2003. — 20 с.
11. Теория государства и права: курс лекций / М.И. Байтин, Ф.А. Григорьев, И.М. Зайцев и др.; под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М. : Юристъ, 1997. – 672 с.
12. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник. – К.: Атіка. – 2001. – 176 с.
13. Явич Л.С. Сущность права / Л.С. Явич. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1978. – 286 с.
14. Явич Л.С. Теория права / Л.С. Явич. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1976. – 286 с.
15. Скакун О.Ф. Теория государства и права: учебник / О.Ф. Скакун. – Харьков : Консум; Ун-т внутренних дел, 2000. – 704 с.
16. Черданцев А.Ф. Теория государства и права / А.Ф. Черданцев. – М. : Юрист, 2001. – 432 с.
17. Сырых В. М. Теория государства и права : учебник [2-е изд., стер.] / В.М. Сырых. – М. : ЗАО “Юрид. дом “Юстицинформ”, 2002. – 592 с.
18. Теория государства и права / под. ред. В.К. Бабаева. – М. : Юрист, 2002. – 592 с.
19. Загальна теорія держави і права: навч. посібник / за ред. В.В. Копейчикова. – К. : Юрінком, 1997. – 320 с.
20. Аристотель. Сочинения [в 4-х т.] / Аристотель. – М., 1983. – Т. 4. – 451 с.
21. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій / В.О. Котюк. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
22. Загальна теорія держави і права / за ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х. : Право, 2002. – 432 с.
23. Рабінович П.М. Права людини і громадянина у Конституції України / П.М. Рабінович. – Х. : Право, 1997. – 268 с.
24. Общая теория права и государства: учебник / под ред. В.В. Лазарева. – М. : Юрист, 2001. – 520 с.
25. Теория государства и права: курс лекций / под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М. : Юрист, 2001. – 776 с.
26. Матузов Н.И. Субъективные права граждан СССР / Н.И. Матузов. – Саратов, 1966. – 215 с.
27. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения / С.С. Алескеев. – М. : НОРМА, 2001 –752 с.
28. Алексеев С.С. Теория права / С.С.Алексеев. – М. : Юрист, 1994. – 488 с.
29. Игнатова И.В. Механизм реализации Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод / И.В. Игнатова // Гос-во и право. – 1997. – №1. – С. 74 – 77.
30. Топорин Н.Б. Европейская конвекция о защите прав человека и основных свобод. Воспитание поколений ХХІ века: матер. междунар. форума / Н.Б. Топорин // Гос-во и право. – 1998. – №7. – С. 23 – 26.
31. Теория государства и права: учебник / под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. – М. : НОРМА-ИНФА. М, 1998. – 570 с.
32. Погребной И.М. Теория права: учебн. пособие / И.М. Погребной. – Харьков : Основа, 2003. – 128 с.
33. Теория государства и права: учебник / под ред. М.М. Рассолова, В.О. Лугина, Б.С. Ебзеева. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 640 с.
34. Трудовое право: учебник / под ред. О.В. Смирнова. – М. : Проспект, 1997. – 418 с.
35. Прокопенко В.І. Трудове право: курс лекцій / В.І. Прокопенко. – К. : Вентурі, 1996. – 224 с.
36. Советское трудовое право / под ред. О.В. Смирнова. – М. : Профиздат, 1991. – 363 с.
37. Патюлин В.А. Государство и личность в СССР (правовые аспекты взаимоотношений) / В.А. Патюлин. – М. : Наука, 1974. – 312 с.
38. Игдиров Г.А. Защита трудовых прав рабочих и служащих / Г.А. Игдиров. – Ашхабад : Изд-во АН Туркменской ССР, 1987. – 128 с.
39. Прокопенко В.І. Трудове право України: підручн. / В.І. Прокопенко. – Х. : Консум, 1998. – 480 с.
40. Чхиквадзе В.М. Социалистический гуманизм и права человека / В.М. Чхиквадзе. – М. : Наука, 1978. – 245 с.
41. Кучинский В.А. Личность, свобода, права / В.А. Кучинский. – М. : Юрид. лит., 1978. – 312 с.
42. Воеводин Л.Д. Конституционные права и обязанности советских граждан / Л.Д. Воеводин. – М. : Юрид. лит., 1972. – 280 с.
43. Кодекс законів про працю України: затв. Законом УРСР від 10.12.1971 р., №322-VIII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1971. – №50 (Додаток). – Ст. 375.
44. Иванов С.А. Личность в советском трудовом праве / С.А. Иванов, Р.З. Лившиц. – М. : Наука, 1982 – 432 с.
45. Пионтковский А.А. К вопросу о взаимоотношении объективного и субъективного права / А.А. Пионтковский // Сов. гос-во и право – 1958. – №5. – С. 32 – 35.
46. Куренной А.М. Трудовое право: на пути к рынку / А.М. Куренной. – М. : «Дело ЛТД», 1995. – 304 с.
47. Алексеев С.С. Общая теория права [в 2-х т.] / С.С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1982. –Т.2. – 412 с.
48. Цепин А.И. Право на здоровье и безопасные условия труда, научно-техничекий пргресс / А.И. Цепин // Сов. гос-во и право. – 1974. –№11. – С. 53 – 58.
49. Бару М.И. Охрана трудовой чести по советскому законодательству / М.И. Бару. – М. : Юрид. Лит, 1966 – 188 с.
50. Зеленко Б.И. Право на трудовую честь и достоинство рабочих и служащих и его обеспечение: автореф. дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Б.И. Зеленко. – М., 1980. – 21 с.
51. Бегичев Б.К. Трудовая правоспособность советских граждан / Б.К. Бегичев. – М. : Юрид. лит., 1972. – 211 с.
52. Каринский С.С. Поощрения за успешный труд по советскому праву / С.С. Каринский. – М. : Госюриздат, 1961. – 158 с.
53. Словська І. Механізм захисту прав людини – основоположний принцип сучасного українського конституціоналізму / І. Словська // Право України. – 2001. – №9. – С. 15 – 17.
54. Нова Конституція України: огляд, коментарі і текст основного закону / за ред. В.Ф. Погорілка. – К. : Наук. думка, 1998. – 157 с.
55. Морозова Л.А. Проблемы современной российской государственности: учеб. пособие / Л.А. Морозова. – М. : Юрид. лит, 1998. – 272 с.
56. Маркіна Т. Щодо способів захисту прав за законодавством України про працю / Т. Маркіна // Право України. – 2002. – №2. – С. 53 – 57.
57. Ожегов С.И. Словарь русского языка / С.И. Ожегов. – М. : Рус. язык, 1981. – 1158 с.
58. Иванов С.А. Советское трудовое право: вопросы теории / С.А. Иванов, Р.З. Лившиц, Ю.П. Орловский. – М. : Наука, 1978. – 366 с.
59. Копейчиков В.В. Роль функции советского государства в создании благоприятных условий для реализации прав граждан в условиях развитого социализма / В.В. Копейчиков. – М. : Наука, 1983. – 187 с.
60. Тихонова В.Ю. Субъективное право советских граждан, их охрана и защита: автореф. дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / В.Ю. Тихонова. – М., 1972. – 19 с.
61. Алексеев С.С. Общая теория права / С.С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1981. – 528 с.
62. Завадская А.Н. Реализация прав граждан в условиях развитого социализма / А.Н. Завадская. – М. : Юрид. лит. 1983. – 222 с.
63. Мерзин Б.Н. Категория охраны прав граждан / Б.Н. Мерзин // Проблемы гарантий осуществления и защиты прав граждан: сб. – Торту, 1977. – С. 32 – 48.
64. Чернышев С.А. Гражданско-правовая защита авторских прав / С.А.Чернышев // Сов. гос-во и право – 1984. – №2. – С. 65 – 68.
65. Витрук М.В. Обеспечение и охрана советской милицией конституционных прав и свобод граждан / М.В. Витрук. – М. : Юрид. лит, 1988. –14 с.
66. Ростовников И.В. Обеспечение прав и свобод личности в СССР / И.В. Ростовников. – Саратов, 1988. – 66 с.
67. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав / Грибанов В.П. – М.: Статут, 2000. – 411 с.
68. Абова Т.Е. Защита хозяйственных прав предприятий и производственных объединений: автореф. дисс. … д-ра юрид. наук : спец. 12.00.04 / Т.Е. Абова. – М., 1985. – 19 с.
69. 14. Шевченко Я. М. Власник і право власності. - К:: Наук, думка. 1994. – 205 с.
70. Арефьев Т.П. Некоторые впросы понятия охраны субъективных прав [в кн: Проблемы защиты субьективных прав и советкое гражданское судопроизводство] / Т.П. Арефьев. – Ярославль, 1981. – 69 с.
71. Олійник В. Конституційне право на свободу та особисту недоторканість: поняття та характерні риси / В. Олійник // Право України. – 2000. – №1. – С. 33 – 36.
72. Темех І.Т. Конституційно-правовий статус правозахисних громадських організацій: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 / І.Т. Темех. – К., 2010. – 203 с.
73. Шемшученко Ю. Конституція України і права людини / Ю. Шемшученко // Право України. – 2001 – №8. – С. 13 – 15.
74. Князев В. Конституційні гарантії прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні / В. Князев // Право України. – 1998. – №11. – С. 29 – 31.
75. Лаврінчук З. Процесуальне забезпечення трудових прав в Україні / З. Лаврінчук / Право України. – 2001. – №1. – С. 72 – 77.
76. Сапощенко И.С. Понятие правонарушения по советскому законодательству / И.С.Сапощенко. – М. : Юрид. лит., 1972. – 384 с.
77. Теорія держави і права: навч. посібн. / за ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копейчикова. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 368 с.
78. Самощенко И.С. Ответственность по советскому законодательству / И.С. Самощенко, М.Х. Фарукшин. – М. : Юрид. лит., 1976. – 355 с.
79. Стависский П.Р. Проблемы материальной ответственности в советском трудовом праве / П.Р. Стависский. – К. : Наук. думка, 1982. – 224 с.
80. Проблемы общей теории права и государства: учебник / под общ. ред. В.С. Нерсесянца. – М. : НОРМА-ИНФРА. М, 1999. – 832 с.
81. Венедиктов В.С. Проблемы ответственности в трудовом праве: дисс. … д-ра юрид.наук : спец. 12.00.05 / В.С.Венедиктов. – Х., 1994. – 258 с.
82. Сыроватская Л.А. Ответственность за нарушение трудового законодательства / Л.А. Сыроватская. – М. : Юрид. лит., 1990. – 268 с.
83. Шакарян М.С. Право гражданина на судебную защиту – элемент правового статуса личности [в кн.: Цивилистические проблемы правового статуса личности в социалистическом обществе] / М.С. Шакарян. – Саратов, 1982 – С. 101 – 118.
84. Архипов В.Д. Подведомственность трудовых споров / В.Д. Архипов. – М. : Юрид. лит., 1980. – 165 с.
85. Мариненко М.Е. Защита трудових прав рабочих и служащих: автореф. дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / М.Е Мариненко. – Минск, 1969. – 20 с.
86. Бущенко П.А. Понятие и защита права на труд в СССР: дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / П.А. Бущенко. – Харьков, 1977. – 169 с.
87. Николаева Л.А. Рассмотрение трудовых споров как форма защиты трудовых прав граждан / Л.А.Николаева // Сов. гос-во и право. – 1973. – №8. – С. 49 – 53.
88. Иванов О.В. Защита субъективних прав и проблема истины в трудовом процессе / О.В. Иванов // Вестник Моск. гос. ун-та. –1966. – №2. – С. 15 – 25.
89. Лазор Л.И. Судебная защита от посягагтельства на честь, достоинство и деловую репутацию / Л.И.Лазор // Актуал. проблеми права: теорія і практ. (збі. наук. пр.) – Луганськ : Вид-во СНУ, 2000. – №1. – С. 4 – 8.
90. Лазор В.В. Правовая cущность трудовых споров и конфликтов в современных услових и их розграничения / В.В. Лазор // Актуал. проблеми права: теорія і практ. (зб. наук. пр.). – Луганськ: Вид-во СНУ, 2002. – №3. – С. 26 – 33.
91. Клімович О. Система національних засобів захисту прав людини (в контексті положень Конвенції про захист прав і основних свобод людини) / О. Клімович // Право Україн. – 2001. – №1. – С. 34 – 36.
92. Українські трудові мігранти потребують захисту профспілок. Офіційний сайт Конфедерації вільних профспілок України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kvpu.org.ua/uk/news/6/1720/ukrainski-trudovi-migranti-potrebuyut-zakhistu-profspilok.
93. Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право: уче­бник для вузов/ И.Я. Киселев. – М.: Дело, 1999. – 728 с.
94. Кузніченко О.В. Трудові конфлікти: шляхи їх вирішення / О.В. Кузніченко // Право і безпека. – 2002. – №2. – С. 76 – 80.
95. Вышинский А.Я. Курс уголовного процесса. Судоустройство / А.Я. Вышинский, В.С. Ундревич. – М., 1936. – 428 с.
96. Суд и правосудие в СССР / под ред. М.П. Шоломовы. – М. : Юрид. лит. – 351 с.
97. Добровольская Т.Н. Правосудие, арбитраж и прокурорский надзор в социалистическом общенародном государстве / Т.Н. Добровольская, С.Г. Новиков, М.Ю. Рачинский. – М. : Юрид. лит. 1977. – 198 с.
98. Дмитриев Ю.А. Судебная власть в механизме разделения властей и защите прав и свобод человека / Ю.А. Дмитриев, Г.Г. Черемних // Гос-во и право. – 1997. – №8. – С. 23 – 26.
99. Голощапов С.А. Понятие, виды, причины, подведомственность трудовых споров / С.А. Голошапов. – М. : Юрид. лит., 1984. – 81 с.
100. Смолярчук В.И. Разрешение трудовых споров по советскому законодательству / В.И. Смолярчук. – М. : Юрид. лит, 1971. – 26 с.
101. Трудовое право России / под ред. Р.З. Лившица, Ю.П. Орловского. – М. : НОРМА-ИНФРА. М., 1999. – 474 с.
102. Трудовое право в вопросах и ответах: учебно-справ. пособие / под ред. В.В. Жернакова. – Харьков : Одиссей, 2000. – 624 с.
103. Юридична енциклопедія в 6 томах / За ред. Ю. С. Шемшученко. – К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 2004. – 765 с.
104. Обушенко О.М. Особливості вирішення службово-трудових спорів та правового захисту працівників ОВС України: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / О.М. Обушенко. –Х., 2002. – 180 с.
105. Толкунова В.Н. Трудовые споры и порядки их разрешения: учеб. пособие / В.Н. Толкунова. – М. : Юрист, 1996. – 208 с.
106. Чанышева Г.И., Болотина Н.Б. Трудовое право Украины: Учеб.-справ. пособ. - Изд. 2-е доп. и перераб. - Х.: Одиссей, 2001. - 512 с.
107. Семенова И.В. Трудове право / И.В. Семенова. – М. : Центр, 1998 –157 с.
108. Скобелкин В.Н. Обеспечение трудовых прав рабочих и служащих / В.Н. Скобелкин. – М. : Юрид. лит., 1982. – 168 с.
109. Молодцов М.В. Трудовое право России: учебник / М.В. Молодцов, О.М. Крапивин, В.И. Власов. – М. : НОРМА-ИНФРА., 2001. – 578 с.
110. Советское трудовое право / под ред. А.С. Пашкова, О.В. Смирнова. – М. : Юрид. лит. 1982. – 504 с.
111. Советское трудовое право: учебник / под ред. А.Д. Зайкина. – М. : Юрид. лит., 1979. – 544 с.
112. Чанышева Г.И. Трудовое право Украины / Г.И. Чанышева, Н.Б. Болотина. – Харьков : Одиссей, 1999. – 480 с.
113. Новий тлумачний словник української мови. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – Т. 2. – 320 с.
114. Копаренко А.М. До поняття трудових конфліктів / А.М. Копаренко // Право держави. – К. : Вид. Дім «Юрид. книга», 2000. – 291 с.
115. Філософія: навч. посібник / за ред. І.Ф. Надольного. – К. : Вікар, 1997. – 584 с.
116. Соціологія: Підручник / Н. П. Осипова, В. Д. Воднік, Г. П. Клімова та ін.; За ред. Н. П. Осипової. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.
117. Савицька О. Норма права в системі чинників регулювання системних конфліктів / О.Савицька // Право України. – 2001. – №10. – С. 13 – 15.
118. Клімова Г. Юридичний конфлікт: причини і сутність / Г. Клімова// Вісн. Акад. прав. наук України. – 2002. – №1(28). – С. 99 – 105.
119. Лазор Л.І. Поняття трудових спорів, конфліктів та їх позовний і непозовний характер / Л.І. Лазор // Право України. – 2002. – №7. – С. 90 – 95.
120. Яресько А. Поліпшення механізму розгляду індивідуальних трудових спорів / А. Яресько // Право України. – 2000. – №10. – С. 67 – 69.
121. Інструкція про порядок розгляду трудових конфліктів у підвідділах місцевих органів праці, прийн. Народним комісаріатом праці від 6 березня 1919 р. // Вісник НКП. – 1919. – № 1.
122. Положення про порядок розгляду справ, що виникають між робітниками, службовцями і наймачами на ґрунті виконання трудового договору, затв. пост. РНК України від 28 травня 1919 р. // Вісник НКП. – 1919. – № 2.
123. Положення про розціночно-конфліктні комісії, затв. від 15 травня 1922 р. // Вісник НКП. –1922. – №6.
124. Кодекс законів про працю УРСР: затв. постановою ВУЦВК від 02.12.1922 р. // ЗЗ УСРР. – 1922. – №52. – Арт. 751.
125. Правила про примирно-третейські суди і судовий розгляд трудових спорів, затв. пост. ЦВК і РНК СРСР від 29 серпня 1928 р. // СЗ СССР. – 1928. – № 56. – Ст. 495.
126. Положення про розціночно-конфліктні комісії, затв. НКП СРСР від 12 грудня 1928 р. // СЗ СССР. – 1928. – № 58.
127. Положення про порядок розгляду трудових спорів, затв. Указом Президії ВР СРСР від 31 серпня 1957 р. // Відом. Верхов. Ради СРСР. – 1957. – №4. – Ст. 58.
128. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: пост. Пленуму Верхов. Суду України від 1 листопада 1996 р., № 9 // Юрид. вісник України. – 1996. – №48.
129. Кони А.Ф. Собрание сочинений [в 6 т] / А.Ф. Кони. – М. : Наука, 1956. – Т. 6. – 427 с.
130. Костюк В.Л. Трудові спори між працівником та роботодавцем: стадії судового врегулювання / В.Л. Костюк // Юридична газета. – 2006. - № 21 (81). – від 9 листопада 2006 року.
131. Карасина Н.И. Разрешение трудовых споров рабочих и служащих в СССР: автореф. дисс. на получения наук, ступеня канд. юрид. наук: спец.12.00.05 «Трудовое право. Право социального обеспечения». – М., 1953. –15с.
132. Мариненко М.Е. Защита трудовых прав рабочих и служащих: автореф. дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / М.Е. Мариненко. – Минск, 1969. – 20 с.
133. Курилева О.С. Судебная практика и совершенствование трудового законодательства / О.С. Курилева. – Минск : Наука и техника. –1989. – 118 с.
134. Кондратьев А.А. Гарантии охраны трудовых прав рабочих и служащих: автореф. дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / А.А. Кондратьев. – М., 1985. – 25 с.
135. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 р., № 1789-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – №53. – Ст. 793.
136. Цивільний процесуальний кодекс: Закон від 18.03.2004 р, № 1618-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 40-41, 42. – Ст. 492.
137. Трудові спори: законодавство, коментар, практика / упор.: В.А. Скоробагатько, М.І. Федишин. – К. : Основа, 200. – 455 с.
138. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право / И.Я. Киселев. – М. : Юрист, 1998. – 386 с.
139. Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право: учебник / И.Я. Киселев. – М. : Дело, 1999. – 726 с.
140. Яресько А.В. Деякі пропозиції щодо покращення механізму розгляду індивідуальних трудових спорів / А.В. Яресько // Актуальні проблеми права: теорія і практика: зб. наук. пр. – Луганськ : Вид-во СНУ. – 2000. – №1(2). – С. 179 – 184.
141. Про професійні спілки, права та гарантії їхньої діяльності: Закон СРСР від 10.12.1990 р, № 1818 // Відом. Верхов. Ради СРСР. – 1990. – №51. –Ст. 1107.
142. Звіт про результати НСПП за 2001 рік (витяг) // Бюл. НСПП. – 2001. – №5. – С. 56 – 64.
143. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): Закон України від 03.03.1998 р., №137/98-ВР // Право і практика. – 1998. – №7.
144. Венедиктов В.С. Трудовое право Украини (Общая часть): учебн. пособие / В.С. Венедиктов. – Харьков : ХИВД, 1994. – 76 с.
145. Толкунова В.Н. Трудовое право России: учебн. пособие / В.Н. Толкунова, К.Н. Гусов. – М. : Юрист, 1996. – 448 с.
146. Теория государства и права: курс лекций / под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М. : Юрист, 1997. – 672 с.
147. Слинько Д.В. Процесуально-правовий механізм формування і прийняття рішень в органах внутрішніх справ: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Д.В. Слинько. – Х., 2002. – 174 с.
148. Теория юридического процесса / под ред. В.М. Горшенева. – Харьков, 1985. – 192 с.
149. Протасов В.Н. Основы общеправовой процессуальной теории / В.Н. Протасов. – М. : Юрист, 1991. – 144 с.
150. Сорокин В.Д. Административно-процессуальная форма, процессуальные нормы производства [в кн.: Юридическая процессуальная форма. Теория и практика] / В.Д. Сорокин. – М. : Юрид. лит., 1976. – С. 135 – 173.
151. Шакарян М.С. К вопросу о теории так называемой юридической процессуальной формы / М.С. Шакарян, А.К. Сергун // Проблемы соотношения материального и процессуального права: труды ВЮЗИ. – М. : Изд-во МГУ, 1980. – С. 61 – 86.
152. Осипов А.В. Реализация права и толкование его норм: курс лекций по теории гос-ва и права / А.В. Осипов. – Саратов, 1994. – С. 230 – 261.
153. Оніщенко Н. Юридичний процес як форма правової діяльності / Н. Оніщенко // Право України. – 2002. – №7. – С. 7 – 13.
154. Комисаров К. Формы юридической деятельности / К. Комисаров // Проблемы соотношения материального и процессуального права: труды ВЮЗИ. – М. : Изд-во МГУ, 1980. – С. 25 – 34.
155. Колодій А.М. Принципи права України / А.М. Колодій. – К. : Юрінком Інтер., 1998. – 196 с.
156. Савелов П.И. Фундаментальные проблемы концепции формирования советского правового государства / П.И. Савелов. – Харьков, 1990. – 208 с.
157. Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду/ А.П. Заєць. – К. : Парламентське вид-во, 1999. – 204 с.
158. Жалинский А.Е. Профессиональная деятельность юриста / А.Е. Жалинский. – М. : Юрид. лит., 1977. – 158 с.
159. Ленниг Р. Об основе и природе права / Р. Леннинг. – М. : Юрист, 1999. – 188 с.
160. Нерсесянц В.С. Философия права: учебник / В.С. Нерсесянц. – М. : ИНФРА. М-НОРМА, 1997. – 652 с.
161. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) : Навчальний посібник / Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. – К.: Знання, 2005.- 655 c.
162. Дубенко С.Д. Державна служба: теорія і організація [в кн.: Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи] / С.Д. Дубенко. –К. : Основа, 1999. – С. 172 – 198.
163. Лаврінчук І. Процесуальне забезпечення трудових прав в Україні / І. Лаврінчук // Право України. – 2001. – №1. – С. 72 – 87.
164. Комментарий к Трудовому кодексу Российской Федерации (постатейный, научно-практический) / под ред. К.Я. Аканьевой. – М. : ТОН-ЮРАЙТ, 2002. – 704 с.
165. Семенков В.И. Надзор и контроль за охраной труда в СССР / В.И. Семенков. – Минск: Изд-во АН СССР, 1963. – 115 с.
166. Стычинский Б.С. Научно-практический комментарий к законодательству Украины о труде / Б.С. Стычинский, И.В. Зуб, В.Г. Ротань. – Симферополь : Таврида, 1998. – 608 с.
167. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні / В.М. Гаращук. – Х. : Фоліо, 2002 – 176 с.
168. Бабкова В.С. Организационно-правовые проблемы контроля в прокурорской деятельности / В.С. Бабкова. – Харьков : Пегас, 2001. – 176 с.
169. Коняхин Л.Г. Надзор и контроль за соблюдением законодательства о труде / Л.Г. Коняхин. – М. : Изд-во МГУ, 1982. – 198 с.
170. Словарь иностранных слов. – М. : Рус. язык, 1989. – 852 с.
171. Краткий словарь иностранных слов. – М. : Рус. язык, 1988. – 904 с.
172. Ожегов С.И. Словарь русского языка / С.И. Ожегов. – М. : Рус. язык, 1987. – 1058 с.
173. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. / В. Даль. – М. : Рус. язык, 1978. – Т. 2. – 524 с.
174. Философский энциклопедический словарь. – М. : Сов. энцикл., 1983. – 972 с.
175. Научная организация управления органами внутренних дел / под Т.Т. Зуйкова. – М. : Академия МВД СССР, 1984. – 317 с.
176. Бахрах Д.Н. Административное право: учебник / Д.Н. Бахрах. – М. : Изд-во БЕК, 1996. – 368 с.
177. Колпаков В.К. Адміністративне право України: підручн. / В.К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
178. Битяк Ю.П. Административное право Украины (Общая часть): учебн. пособие / Ю.П. Битяк, В.В. Зуй. – Харьков : ООО «Одиссей», 1999. – 224 с.
179. Административное право (Общая и Особенная части) / под ред. А.П. Коренева. – М. : МВД СССР, 1986. – 487 с.
180. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом / В.Г. Афанасьев. – М. : Мысль, 1973 – 412 с.
181. Державне управління: теорія і практика / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
182. Советское административное право: учебник / под ред. П.Г. Василенкова. – М. : Юрид. лит., 1990. – 576 с.
183. Советское административное право / под ред. В.М. Манохина. – М. : Юрид. лит., 1977. – 544 с.
184. Государственное управление: основы теории и организации: учебник / под ред. В.А. Козбаненко. – М. : Статут, 2000. – 912 с.
185. Шестак В.С. Державний контроль в сучасній Україні (теоретично-правові питання): дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / В.С. Шестак – Х., 2002. – 176 с.
186. Процевский А.И. Предмет советского трудового права / А.И. Процевский. – М. : Юрид. лит, 1979. – 224 с.
187. Скобелкин В.Н. Обеспечение трудовых прав в СССР / В.Н. Скобелкин. – М. : Юрид. лит., 1987. – 208 с.
188. Головатенко В. Окремі аспекти конституційно-правового статусу Президента України / В. Головатенко // Право України. – 1999. – №5. – С. 30 – 33.
189. Горшенков В.М. Контроль как правовая форма деятельности / В.М. Горшенков, И.Б. Шахов. – М. : Юрид.лит., 1987. – 176 с.
190. Конституции государств Европейского Союза / под ред. Л.А. Окунькова. – М. : ИНФРА-М.НОРМА, 1997. – 816 с.
191. Прокопюк І.В. Законодавча влада в Україні: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 / І.В. Прокопюк. – Х., 1999. – 19 с.
192. Рябко А.И. Социальный контроль и его правовые формы (вопросы теории): дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / А.И. Рябко. – М., 1995. – 187 с.
193. Отеческая Т.И. Прокурорский надзор как средство обеспечения законности в сфере государственного управления (по законодательству Российской Федерации и республики Казахстан): а