ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ АЛЕРГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПІДЛІТКІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ДАВИДОВА АННА ГРИГОРІВНА

УДК: 616-056.3-053.6-07

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ АЛЕРГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
У ПІДЛІТКІВ

14.01.10 педіатрія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Боярська Л.М., кандидат медичних наук,
завідуюча кафедрою педіатрії з курсом дитячої хірургії, анестезіології та реаніматології факультету післядипломної освіти ЗДМУ, професор

Запоріжжя 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.

4

ВСТУП..

5

РОЗДІЛ 1. Сучасні погляди на розповсюдженість, фактори ризику та методи профілактики розвитку алергічних захворювань у дітей та підлітків.................................................................................................

11

1.1. Проблема вивчення розповсюдженості і факторів ризику алергічних захворювань..

13

1.2. Програма ISAAC і її результати в різних регіонах

23

1.3. Імунологічні механізми формування алергічних захворювань

29

1.4. Сучасні аспекти профілактики алергічних захворювань..

31

РОЗДІЛ 2. Матеріали і методи дослідження.

36

2.1. Методика вивчення розповсюдженості алергічних захворювань

37

2.2. Методика встановлення факторів ризику розвитку алергічних захворювань..

39

2.3. Методика вивчення імунологічних показників..

40

2.4. Методика навчання хворих та оцінки його ефективності.

41

2.5. Методика математичного аналізу та статистичної обробки даних..

41

РОЗДІЛ 3. Розповсюдженість, структура і клініко-параклінічна характеристика алергічних захворювань у підлітків

43

3.1. Розповсюдженість бронхіальної астми, алергічного риніту і атопічного дерматиту у підлітків 13 14 років у 2002 році.................................................................................

43

3.2. Динаміка розповсюдженості і клініко-параклінічних особливостей бронхіальної астми, алергічного риніту і атопічного дерматиту у підлітків протягом трьох років...

50

3.2.1. Еволюція структури алергопатології при динамічному дослідженні протягом трьох років..

58

3.3. Медико-соціологічна характеристика чутливості, специфічності і прогностичної цінності питань анкет ISAAC для діагностики алергічних захворювань у підлітків...

61

РОЗДІЛ 4. Фактори ризику розвитку бронхіальної астми, алергічного риніту і атопічного дерматиту у підлітків.

71

4.1. Вплив сімейного анамнезу, медико-біологічних і соціально-побутових факторів ризику розвитку бронхіальної астми у підлітків

71

4.2. Фактори ризику розвитку алергічного риніту у підлітків.

77

4.3. Особливості факторів ризику розвитку атопічного дерматиту у підлітків.

83

РОЗДІЛ 5. Оптимізація програми профілактики алергічних захворювань і оцінка її ефективності

90

5.1. Навчання підлітків з алергічними захворюваннями та їх батьків

92

5.2. Оцінка ефективності навчання пацієнтів з алергічними захворюваннями та їх батьків.

94

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

102

ВИСНОВКИ..

112

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ..

114

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ..

116

ДОДАТКИ.

132

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АД

-

атопічний дерматит

АЗ

-

алергічні захворювання

АР

-

алергічний риніт

БА

-

бронхіальна астма

ІЛ

-

інтерлейкін

ОФВ1

-

об’єм форсованого видоху за першу секунду

ПОШ

-

пікова об’ємна швидкість (видоху)

САР

-

сезонний алергічний риніт

СОШ 25-75% ЖЄЛ
ТГКС

-

-

середня об’ємна швидкість руху повітря по бронхах середнього та малого калібру
топічні глюкокортикостероїди

ФЖЄЛ

-

форсована життєва ємність легенів

ФЗД

-

функція зовнішнього дихання

ЦАР

-

цілорічний алергічний риніт

IgE

-

імуноглобулін Е

ISAAC

-

International Study of Asthma and Allergies in Childhood

RR
PVPT

-
-

risk ratio відносний ризик
predictive| value| of| positive| test прогностична цінність позитивного результату

ВСТУП

Актуальність теми
В кінці двадцятого на початку двадцять першого століття поширеність алергічних захворювань (АЗ) бронхіальної астми (БА), алергічного риніту (АР) і атопічного дерматиту (АД) - в багатьох країнах набула характеру епідемії. У переважній більшості випадків ці захворювання формуються в дитячому віці і стають проблемою всього життя пацієнта [47]. За критеріями поширеності, тяжкості перебігу, складності діагностики і терапії, ступенем погіршення якості життя хворих, а також за економічними збитками, алергічні хвороби займають одне з провідних місць серед «захворювань століття» [40, 104].
До сьогодення залишається актуальним впровадження стандартизованих епідеміологічних досліджень розповсюдженості алергічних захворювань відповідно до міжнародних стандартів [47]. Відсутність єдиних критеріїв в оцінці їх поширеності, обстеження в різних вікових групах, аналіз показників за звертаннями по стаціонарну і амбулаторно-поліклінічну допомогу і ізольоване вивчення диспансерного контингенту призвели до того, що зіставити епідеміологічні дані з різних джерел не представляється можливим. Разом з тим, організація високоякісної допомоги хворим і профілактика алергічних захворювань у дітей неможливі без знання дійсної поширеності, регіональних особливостей етіології захворювання і факторів ризику, для чого необхідні стандартизовані епідеміологічні дослідження, що дозволяють отримувати валідні результати [89, 100, 102].
У вивченні поширеності алергічних захворювань у дітей такою уніфікованою методикою є ISAAC (International Study of Asthma and Allergies in Childhood -міжнародне дослідження астми й алергії у дітей), розроблена в 1985 році експертами Всесвітньої Організації охорони здоров'я в Західній Європі. Ця програма дозволяє проводити по трьом основним нозологіям БА, АР і АД широкомасштабні дослідження їх розповсюдженості у дітей шляхом опитування, визначення в підгрупах загального та специфічних імуноглобулінів Е (IgE) і шкірного алерготестування, дає можливості для порівняння отриманих результатів між різними регіонами і в часовому аспекті [40, 100, 103, 120, 142].
У різних країнах розповсюдженість АЗ широко варіює. За результатами дослідження за програмою ISAAC у 90-і роки ХХ століття наводяться наступні дані про їх поширеність: БА від 10 до 22 %; АР від 6 до 44 %, АД від 3 до 17 %. При цьому, результати епідеміологічних досліджень значно перевищують показники офіційної медичної статистики [87, 89, 95, 100, 123]. Тим часом, точні відомості про поширеність захворювань і епідеміологічні особливості в кожному регіоні вкрай важливі для розробки лікувальних і профілактичних програм [22, 39, 40, 47].
Відомо, що алергічне захворювання може сформуватися під впливом найрізноманітніших факторів зовнішнього середовища. Тому суттєві коливання розповсюдженості алергії можуть бути пов’язані не лише з різними методологічними підходами до діагностики, але й з особливостями окремих регіонів: еколого-географічними, етнічними, соціально-економічними. Вивчення особливостей алергопатології в окремих популяціях свідчать про те, що домінуючі фактори, відповідальні за її розвиток, можуть суттєво відрізнятися. Виходячи з цього, зниження алергічної захворюваності в окремо взятому регіоні можна досягти шляхом детального вивчення регіональних факторів ризику і розробки на цьому ґрунті профілактичних програм [19].
У Запорізькому регіоні складні екологічні обставини визначаються, з одного боку, одночасним функціонуванням металургійного, хімічного, транспортного, енергетичного і атомного промислових комплексів; з іншого боку особливостями географічного розташування міста в північній степовій зоні з активною полінацією бур'янів, що створюють в сезонний період агресивні концентрації високоалергенного пилку в атмосфері над містом. Спадковість, антенатальні і перинатальні чинники, шкідливі звички, матеріально-побутові і житлові умови можуть потенціювати несприятливий вплив навколишнього середовища. Визначення особливостей одночасного впливу всіх перерахованих чинників на формування алергічних захворювань у дітей і підлітків необхідне для розробки найбільш ефективних заходів щодо профілактики і оптимізації терапії [14, 47].

Зв'язок наукової роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної роботи кафедри факультетської педіатрії Запорізького державного медичного університету «Популяційні, екологічні і клініко-лабораторні особливості дермато-респіраторного синдрому і респіраторної алергії у дітей, що проживають у великому промисловому центрі півдня України. Способи лікування і реабілітації» (номер державної реєстрації 0100U002396) і «Оптимізація способів діагностики і лікування алергічних захворювань у дітей і підлітків в умовах промислового регіону» (№ державної реєстрації 016U008122).

Мета дослідження
Оптимізувати підходи до профілактики алергічних захворювань на підставі ранньої діагностики з використанням принципів міжнародної стандартизованої програми ISAAC і вивчення клініко-параклінічних особливостей їх формування протягом підліткового періоду.

Завдання дослідження
1. Виявити розповсюдженість і структуру алергічних захворювань у підлітків на підставі анкетування і поглибленого обстеження дітей в рамках міжнародної стандартизованої програми ISAAC.
2. Вивчити еволюцію розповсюдженості, структури і клініко-параклінічних маркерів алергічних захворювань у підлітків при динамічному спостереженні протягом трьох років.
3. Оцінити чутливість, специфічність релевантність та прогностичну цінність анкет ISAAC для ранньої діагностики АЗ.
4. Встановити ступінь впливу обтяженого сімейного анамнезу, медико-біологічних і соціально-побутових факторів ризику розвитку АЗ в дитячому і підлітковому віці.
5. Оптимізувати програму профілактики АЗ і оцінити її ефективність в підлітковому віці.

Об'єкт дослідження: підлітки 13 17 років з БА, АР, АД, що проживають в умовах промислового регіону південного сходу України.

Предмет дослідження: дані анкетування; клініко-функціональні, алергологічні і імунологічні показники; сімейний анамнез, медико-біологічні фактори та соціально-побутові умови у підлітків, що страждають на БА, АР і АД.

Наукова новизна
Вперше в Україні проведено динамічне дослідження розповсюдженості БА, АР і АД протягом трьох років з використанням методу подвійного анкетування. Виявлено зростання поширеності і ступеня тяжкості респіраторної алергії протягом підліткового періоду.
Вивчені можливості і доведена ефективність використання уніфікованої міжнародної програми ISAAC для ранньої діагностики алергічних захворювань в підлітковому віці.
Виявлено превалювання полівалентної реагін-опосередкованої гіперчутливості до алергенів у даного контингенту школярів і встановлено її зростання протягом трьох років.
Визначені провідні регіональні фактори ризику і клінічні особливості розвитку алергічних захворювань в підлітковому віці.
Оптимізовано програму профілактики АЗ у підлітковому періоді і доведено її ефективність шляхом вивчення динаміки клінічних і функціональних показників.

Практичне значення отриманих результатів
На підставі отриманих результатів дослідження розроблений спосіб активної ранньої діагностики АЗ у підлітків на етапі мінімальних клінічних проявів з використанням принципів уніфікованої міжнародної програми ISAAC.
Запропоновано програму профілактики АЗ у підлітковому періоді і доведено її ефективність на підставі динамічного дослідження клінічних і функціональних показників. Обґрунтована необхідність навчання хворих і їх батьків принципам контролю за перебігом алергічних захворювань. Широке впровадження запропонованої програми дозволить покращити первинну, вторинну і третинну профілактику респіраторних форм АЗ.
Виданий інформаційний лист з проблеми «Алергологія і імунологія»: Недельська С. М., Боярська Л. М., Давидова А. Г., Бессікало Т. Г., Жиленко І. О. Спосіб ранньої діагностики та прогнозування формування і розвитку алергічних захворювань у дітей та підлітків за допомогою модифікованого дослідження ISAAC. 2006. - №152. Вип. 6. 7 с.
Основні положення дисертації впроваджені в практику роботи алергологічного відділення Запорізької міської дитячої багатопрофільної лікарні №5 (акт впровадження від 11.12.06), Запорізької обласної дитячої лікарні (акт впровадження від 03.10.07), Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні (акт впровадження від 10.10.06), Львівської міської дитячої комунальної лікарні (акт впровадження від 20.04.07), в практику роботи на циклах ПАЦ з педіатрії, ПАЦ з дитячої алергології, спеціалізації з дитячої алергології на кафедрі педіатрії №1 Національної медичної академії післядипломної освіти ім. Шупика (акт впровадження від 13.03.07), а також у навчально-методичний процес профільних кафедр Запорізького державного медичного університету.

Особистий внесок дисертанта
Автором самостійно проведений літературний і інформаційно-патентний пошук, визначений методичний підхід до вирішення поставлених завдань, сформовані групи дослідження, проведено анкетування більше 6 тисяч підлітків за допомогою модифікованого опитувальника ISAAC, клінічне і параклінічне обстеження підлітків, у яких виявлена підозра на наявність алергічної патології. Проведений аналіз результатів дослідження, сформульовані положення дисертації і висновки, а також здійснено впровадження результатів дослідження в клінічну практику. Проведений статистичний аналіз результатів дослідження за допомогою пакетів програм «Microsoft Excel» і «Statistic-2006». Всі розділи дисертації написані дисертантом самостійно.

Апробація результатів дисертації
Основні положення роботи були висвітлені і обговорені на Другому Всесвітньому Конгресі з імунології та респіраторної алергії (Москва, 2004), Всеукраїнських науково-практичних конференціях молодих учених (Одеса, 2002, Київ, 2003, Запоріжжя 2004, 2005, 2006, Харків, 2006), Всеукраїнській конференції дитячих алергологів (Запоріжжя, 2005), VIII науково-практичній конференції «З актуальних питань клінічної і лабораторної імунології, алергології та імунореабілітації» (Київ, 2006), ІІІ Республіканській конференції з міжнародною участю «Респираторные заболевания и аллергия от ребенка к взрослому» (Євпаторія, 2006), VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання педіатрії» ім. В. М. Сидельникова (Київ, 2006), засіданні Запорізької обласної асоціації педіатрів (Запоріжжя, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції на честь 115-річчя заснування кафедри педіатрії ХГМУ «Сучасна педіатрія. Проблеми і перспективи» (Харків, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Рання діагностика та профілактика алергічних захворювань у дітей та підлітків» (Запоріжжя, 2007).

Публікації
Результати дисертації представлені в 18 публікаціях: 6 статей в збірках і виданнях, рекомендованих ВАК України; 12 - матеріали тез конференцій і з'їздів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної наукової задачі покращення ранньої діагностики та профілактики алергічних захворювань на підставі вивчення особливостей їх формування протягом підліткового періоду з використанням принципів міжнародної стандартизованої програми ISAAC. Результати проведеного дослідження дають підставу для формулювання таких висновків:
1. За даними скринінгового обстеження з використанням принципів міжнародної програми ISAAC у 2002 році розповсюдженість бронхіальної астми серед підлітків 13-14 років складала 31 на 1000 дитячого населення, алергічного риніту 51,9 на 1000, атопічного дерматиту 19,1 на 1000, що достовірно перевищувало показники обласного статистичного управління. В структурі захворюваності на БА встановлене превалювання легкого перебігу захворювання - 63,7 %, тоді як за офіційними статистичними даними переважав середньотяжкий перебіг.
2. Протягом підліткового періоду виявлено зростання розповсюдженості БА у 2,8 разів, АР у 7,2 рази, а також збільшення кількості дітей з тяжким перебігом БА на 19,5 % протягом трьох років. Встановлено, що підлітки є демографічною групою ризику розвитку АЗ. Протягом трьох років достовірно зросла реагін-опосередкована гіперчутливість до алергенів кліщів домашнього пилу, алергенів амброзії, а також полівалентна сенсибілізація. Визначалось підвищення рівня загального та специфічних сироваткових IgE без достовірного зростання їх вмісту по мірі дорослішання дітей. Виявлено зниження ряду показників функції зовнішнього дихання як у хворих на БА, так і у підлітків старшого шкільного віку з АР, що диктує необхідність динамічного спостереження за цими дітьми.
3. За результатами проведеного медико-соціологічного дослідження доведена відтворюваність анкет ISAAC при опитуванні підлітків 16 17 років та збереження їх високої чутливості, специфічності, прогностичної цінності та релевантності. Відтак, анкети ISAAC можуть використовуватись для скринінгового дослідження з метою ранньої діагностики АЗ у підлітків як 13 14, так і 16 17 років.
4. Доведене зростання ризику розвитку АЗ при наявності обтяженого сімейного анамнезу та несприятливого перебігу перинатального періоду, а також при наявності впливу ряду факторів зовнішнього середовища. Виявлено, що наявність алергопатології у родичів підвищує ризик розвитку АД у дитини майже в 4 рази, БА та АР у 2,4 рази. На розвиток БА та АР більший вплив мали несприятливі фактори зовнішнього середовища мешкання дітей, такі як паління в квартирі, наявність домашніх тварин, прибирання без використання пилососу, мешкання на поверсі вище п’ятого, ознаки забруднення району проживання.

5. Застосування програми профілактики АЗ статистично достовірно зменшувало перехід АЗ у більш тяжкі форми протягом підліткового періоду. В комплексі лікувально-профілактичних заходів при АЗ необхідним є навчання пацієнтів та їх батьків основним принципам контролю над захворюванням. «Школа профілактики алергії» дала змогу досягти поліпшення клінічних та функціональних показників, оптимізувати якість надання невідкладної допомоги хворим на АЗ, підвищити схильність до базисної терапії.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Агунц В.Б. Город, село проблемы заболеваемости бронхиальной астмой у детей // Материалы 10 национального конгресса по болезням органов дыхания, Санкт-Петербург. 2001. С.66
2. Акопян А.З. Распространенность аллергических заболеваний у детей. //
Український пульмонологічний журнал. 2002. - №1. С.65-69.
3. Алексеева А.П., Кондратьева М.П., Ларькина С.Н. Факторы риска развития астмы у детей // Материалы 10 национального конгресса по болезням органов дыхания, Санкт-Петербург. 2001. С.66.
4. Астафьева Н.Г. Бронхиальная астма у подростков // Аллергология. 2005. №2. С.41.
5. Ахмедова М.М. Распространенность симптомов бронхиальной астмы у детей, проживающих в региональных условиях города Ферганы // Аллергология и иммунология. 2004. т.5. - №1. С.83.
6. Ашерова И.К., Кузина Е.Н., Вавилова Н.В. Анализ причин формирования тяжелой бронхиальной астмы у детей // Материалы 10 национального конгресса по болезням органов дыхания, Санкт-Петербург. 2001. С.68.
7. Балаболкин И.И. Раннее лечение детей с атопией // Педиатрия. 2005. - №2. С.5658.
8. Балаболкин И.И., Сенцова Т.Б., Булгаков В.А. Влияние вирусных инфекций на состояние гуморального и клеточного иммунитета у детей с аллергическими заболеваниями // Иммунология. 2005. - №1. С.2125.
9. Банадига М.В., Рогальський І.О., Рибіна Т.В. Проведення ступінчастої терапії бронхіальної астми з урахуванням глибини імунопатії // Современная педиатрия. 2005. - №4. С.45-48.
10. Банадыга Н.В., Рыбина Т.В. Атопический дерматит с позиции пре- и постнатальных факторов риска развития аллергии // Современная педиатрия. 2005. - №3. С.70-72.
11. Баранов А.А., Альбицкий В.Ю., Валиуллина С.А., Винярская И.В. Изучение качества жизни детей важнейшая задача современной педиатрии // Российский педиатрический журнал. 2005. - №5. С.3033.
12. Бельтюков Е.К. Распространенность симптомов и факторов риска бронхиальной астмы в Свердловской области // Аллергология. 2002. - №3. С.54-55.
13. Безруков Л.О., Колоскова О.К., Юрчишина О.В. Діагностична цінність клініко-анамнестичних, алергологічних та окремих імунологічних тестів у виявленні харчової алергії у дітей, хворих на бронхіальну астму // Современная педиатрия. 2004. - №4. С.37-40.
14. Бессикало Т.Г. Клініко-лабораторні та еколого-гігієнічні аспекти епідермальної алергії у дітей, що хворіють на бронхіальну астму // автореферат дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук. Сімферополь. 2003. С.25.
15. Булина О.В., Горланов И.А., Калинина Н.М. Параметры цитокинового звена иммунитета у детей старшего возраста при атопическом дерматите // Аллергология. 2004. - №1. С.27-30.
16. Булина О.В., Калинина Н.М., Горланов И.А. Цитокины в патогенезе атопического дерматита у подростков // Аллергология и иммунология. 2003. Том 4. - №2. С.162.
17. Волосовець О.П., Врублевська С.В. Клініко-діагностичне значення інтерлейкінів при алергічному риніті у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. - №2. С.36-39
18. Вострикова Е.А., Багрова Л.О., Осипов А.Г. Качество лечения болных БА по результатам анкетирования // Материалы 10 национального конгресса по болезням органов дыхания, Санкт-Петербург. 2001. С. 8.
19. Гнатейко О.З., Садова О.М. Региональные особенности аллергических заболеваний у детей Львовской области и основные факторы, ответственные за их развитие // Современная педиатрия. 2004. - №3. С.59 61.
20. Евсюкова И.И. Влияние неблагоприятных факторов в антенатальном и раннем постнатальном онтогенезе на развитие аллергических реакций у детей // Аллергология. 2001. - №1. С.37-43.
21. Емельянов А.В., Зинакова М.К., Краснощекова О.И. Бронхиальная проходимость, гиперреактивность бронхов и качество жизни больных бронхиальной астмой // Материалы 10 национального конгресса по болезням органов дыхания, Санкт-Петербург. 2001. С.52.
22. Жиленко И.А. Особливості епідеміології, клініко-лабораторної діагностики і лікування алергічного риніту у дітей // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Харків. 2003. С.20.
23. Жукова Т.В., Головач А.А., Макаревич А.Э. Оценка психологических особенноcтей больных бронхиальной астмой // Астма. 2003. Т.4, №1. С.96.
24. Жуманалиева М.Б., Сулайманов Ш.А., Сагынбаева Г.С. Факторы риска развития бронхиальной астмы у детей юга Кыргызстана // Аллергология и иммунология. 2004. Т.5, №1. С.84.
25. Зубков Д.А., Стуколова Т.И., Клещина Ю.В. Оценка иммунного статуса детей с бронхиальной астмой, проживающих в условиях экологического неблагополучия // Астма. 2003. Т.4, №1. С.96.
26. Иванова О.Н., Петрова П.Г. Изучение факторов риска развития бронхиальной астмы среди детского населения республики Саха (Якутия) // Аллергология и иммунология. 2004. Т.5, №1. С.84.
27. Испаева Ж.Б. Бронхиальная астма у детей республики Казахстан // Материалы 10 национального конгресса по болезням органов дыхания, Санкт-Петербург. 2001. С.74.
28. Казначеева Л.Ф., Молокова А.В. Генетические маркеры регуляции тонуса бронхов у детей с сочетанными формами аллергии (БА, АД) // Материалы 10 национального конгресса по болезням органов дыхания, Санкт-Петербург. 2001. С.75.
29. Каленникова О.А., Дука Е.Д. Влияние биотических факторов квартиры на формирование бронхиальной астмы у детей // Материалы 10 национального конгресса по болезням органов дыхания, Санкт-Петербург. - 2001. С.75.
30. Калюжная Л.Д. Актуальная проблема дерматовенерологии атопический дерматит // Український медичний часопис. 2003. - №2. С.87-90.
31. Клименко В.А. Клинико-иммунологическая характеристика атопического дерматита у детей // Аллергология и иммунология. 2003. Т.4, №2. С.163.
32. Ковзель Е.Ф., Вебер В.Р. Аллергический риниты в Великом Новгороде // Аллергология. 2003. - №3. С.35-39.
33. Ковзель Е.Ф., Богова А.В. Эпидемиология аллергических заболеваний в северо-западном регионе РФ // Аллергология и иммунология. - 2004. Т. 5, №1. С.50.
34. Крючков Н.А. Патогенез атопической аллергической реакции // Аллергология и иммунология. - 2004. Т. 5, №1. C.53.
35. Лаврентьева А.В. (Москва) Особенности перинатального анамнеза детей с атопической бронхиальной астмой (АБА) // Материалы 10 национального конгресса по болезням органов дыхания, Санкт-Петербург, 2001. С.77
36. Ласица О.И. Аллергический ринит // Астма та алергія. 2002. - №3. С.58-70.
37. Ласиця О.Л. Атопічний дерматит у дітей етіологія, патогенез, клініка, лікування, профілактика // Астма та алергія. 2004. - № 1-2. С.62-69.
38. Ласица О.И., Гладуш Ю.И., Охотникова Е.Н. с соавт. Этические функции системы «педиатр больной ребенок родители» // Современная педиатрия. 2005. - №4. С.31-35.
39. Ласица О.И., Ласица Т.С. Бронхиальная астма в практике семейного врача. Киев. 2002. С.263.
40. Ласиця О.Л., Ласиця Т.С., Недельська С.М. Алергологія дитячого віку. Київ. 2004. С.368.
41. Ласиця О.Л., Недельська С.М. Специфічна діагностика алергічних захворювань у дітей: Методичні рекомендації для лікарів-інтернів, лікарів загальної практики та лікарів-алергологів. Запоріжжя. 2002. С.67.
42. Латышева Т.В., Варфоломеева М.И., Удалова В.А. и др. Взаимосвязь дисбаланса Th1- и Th-2-лимфоцитов и формы бронхиальной астмы // Иммунология. 2005. - №3. С.164167
43. Лысикова И.В., Лусс Л.В. Распространенность аллергических заболеваний кожи среди школьников: клинико-эпидемиологические аспекты // Аллергология. 2003. - №2. С.3-6.
44. Лютина Е.И., Курилова Т.Н., Манеров Ф.К. Значение программы ISAAC для оценки распространенности симптомов астмы и аллергии у детей // Аллергология. 2004. - №1. С.23-26.
45. Мачарадзе Д.Ш., Тарасова С.В. Динамика распространенности симптомов аллергических заболеваний по данным ISAAC (1997 2000 гг., Москва) // Аллергология и иммунология. 2002. Том 3, №2. С.300-302.
46. Молокова А.В., Казначеева Л.Ф. Гиперреактивность бронхов у детей с атопическим дерматитом и сочетанными формами аллергии // Аллергология. 2004. - №2. С.34-38.
47. Недельская С.Н. Профілактика і лікування БА у дітей методом специфічної алерговакцинації: обґрунтування та клініко-імунологічна ефективність. // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук. Київ. 2004. С.38.
48. Новикова Н.Д. Варианты аллергических реакций при атопической бронхиальной астме у детей // Астма. 2003. т.4. - №1. С.81.
49. Новикова Н.Д., Новиков П.Д. Гетерогенность аллергических реакций при бронхиальной астме у детей // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2004. - №2. С.60.
50. Петрова Т.И., Гервазиева В.Б., Даутов Ф.Ф. Влияние экологических факторов на формирование аллергических заболеваний у детей // Российский педиатрический журнал. 2002. - №4. С.18-21.
51. Петрова Т.И., Гервазиева В.Б., Кожевникова С.Л. Распространенность бронхиальной астмы у школьников города Чебоксары // Аллергология. 2004. - №4. С.35-38.
52. Пономарева О.В. Влияние аэротехногенных загрязнителей окружающей среды на распространенность бронхиальной астмы у детей // Материалы 10 национального конгресса по болезням органов дыхания, Санкт-Петербург. 2001. С.96.
53. Попова И.В., Беляков В.А., Зуков В.Н. и соавт. Распространенность симптомов бронхиальной астмы согласно критериям ISAAC // Аллергология. 2004. - №4. С.31-34.
54. Порядин Г.В., Салмаси Ж.М., Казимирский А.Н. Характеристика процессов активации лимфоцитов при атопической бронхиальной астме // Материалы 10 национального конгресса по болезням органов дыхания, Санкт-Петербург 2001. С.90.
55. Провоторов В.М., Будневский А.В., Харчевникова С.В. Особенности клинического течения БА в зависимости от психологического статуса // Материалы 10 национального конгресса по болезням органов дыхания, Санкт-Петербург, 2001. С.33.
56. Провоторов В.М., Золоедов В.И., Будневский А.В. Психонейро-иммунологические параллели у больных бронхиальной астмой // Материалы 10 национального конгресса по болезням органов дыхания, Санкт-Петербург. 2001. С.34.
57. Прозорская И.Б., Бойко И.А., Батищев Э.М. Влияние проведения астма-школы на течение бронхиальной астмы // Материалы 10 национального конгресса по болезням органов дыхания, Санкт-Петербург. 2001. С.47.
58. Просекова Е.В., Деркач В.В., Шестовская Т.Н. и соавт. Особенности системы цитокинов у детей с аллергическими заболеваниями // Астма. 2003. т.4. - №1. С.82
59. Пыцкий В.И. Анализ позиции специальной комиссии Европейской академии аллергологии и клинической иммунологии по изменению дефиниций основных терминов в аллергологии и классификации аллергических заболеваний // Аллергология и иммунология. 2004. Том 5, №2. С.333-338.
60. Радаев А.К. Взаимосвязь аллергических ринитов и бронхиальной астмы у детей // Астма. 2003. Т.4, №1. С.86
61. Резник И.Б., Кулак Ю.В., Волынец Н.Д. Оценка распространенности симптомов бронхиальной астмы у детей в Московской области по критериям ISAAC // Современные проблемы педиатрии. Материалы VIII съезда педиатров РФ. Москва, 1998. С.98.
62. Салмаси Ж.М. Порядин Г.В., Казимирский А.Н. Характеристика поверхностных рецепторов лимфоцитов крови больных атопическим дерматитом // Аллергология и иммунология. 2004.- Т.5, №1. - С.54.
63. Сенцова Т.В., Ревякина В.А., Дигилова Н.Д. Состояние гуморального иммунитета и интерлейкинового статуса при атопическом дерматите у детей // Рос. Педиатр. Журн. 2002. - №5. С.8-12.
64. Скорляков А.В., Кириллов М.М., Шашина М.М. Возможности прогнозирования при бронхиальной астме в условиях стационара и на послегоспитальном этапе // Материалы 10 национального конгресса по болезням органов дыхания, Санкт-Петербург. 2001. С.56.
65. Синельникова Е.Ю. Спонтанная продукция цитокинов ИЛ-1β, ИЛ-1RA, ИЛ-4, ФНОα нейтрофильными гранулоцитами здоровых доноров // Аллергология и иммунология. 2004. Т.5.,№1. С.31-32.
66. Товт-Коршинська М.І., Співак М.Я., Чопей И.В., Лемко И.С., Тимчак Н.М. Відповідність та невідповідність частоти вірусних інфекцій та показників противірусного імунітету при різній важкості бронхіальної астми // Імунологія та алергологія. 2006. №1. С.33-34.
67. Тодорико Л.Д., Коломоец М.Ю., Шумко Г.И. Роль цитокинов в патогенезе иммунного воспаления при бронхиальной астме // Аллергология и иммунология. 2004. Т.5, №1. С.62.
68. Тороев Н.А., Сулайманов Ш.А., Жуманалиева М.Б. Распространенность и клинико-аллергологическая характеристика бронхиальной астмы у детей юга Кыргызстана // Аллергология и иммунология. 2004. Т.5., №1. С.83.
69. Ульченко И.Г., Кириченко Г.Ф., Паневская Г.Н. Эффективность «астма-школы» в обучении больных бронхиальной астмой // Материалы 10 национального конгресса по болезням органов дыхания, Санкт-Петербург. - 2001. С.60
70. Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Э. Клиническая эпидемиология. Основы доказательной медицины // Москва, «Медиа-сфера». 1998. С.289.
71. Фофанова О.В., Павліковська Б.М., Лотовська Т.В. Клініко-імунологічні та біохімічні критерії прогнозування та діагностики бронхіальної астми у дітей. // Астма та алергія. 2003. - № 4. С.22-29.
72. Хаитов Р.М. Клиническая аллергология // Москва. Медпресс-информ. 2002. С.584.
73. Хакбердыев М.М., Юлдашев И.Р., Донияров К.Ш. Эпидемиология и этиология аллергических заболеваний у детей школьного возраста в условия крупного города // Аллергология и иммунология .- 2002. - №2. С.303-304.
74. Черняк Б.А., Теренкова С.В., Буйнова С.А. Аллергические риниты в Восточной Сибири: распространенность, этиологические характеристики и взаимосвязь в БА в разных возрастных группах // Аллергология. 2002. - №2. С.3-9.
75. Чураков А.Н., Матвеева Л.П., Ермакова М.К. Распространенность бронхиальной астмы и аллергических ринитов у детей в условиях экологического неблагополучия // Астма. 2003. Т. 4, №1. С.88
76. Шамова А.Г., Гозина Е.Г., Маланичева Т.Г. Динамика симптомов бронхиальной астмы у детей по программе ISAAC // Аллергология и иммунология. 2004. Т.5, №1. С.88.
77. Шевелюк И.М. Распространенность поллиноза у детей школьного возраста в Санкт-Петербурге // Аллергология. 2001. - №2. С.44-46
78. Шувалова Е.В., Шаровская Г.И., Дмитриева Н.В. Распространенность астма-симптомов у детей Рязани по данным ISAAC // Материалы 10 национального конгресса по болезням органов дыхания, Санкт-Петербург. - 2001. С.77.
79. Шумакова Д.П., Прибылова Н.Н., Неронов А.Ф. Характеристика показателей иммунного статуса и периферической крови у больных бронхиальной астмой // Материалы 10 национального конгресса по болезням органов дыхания, Санкт-Петербург. 2001. С.65.
80. Щербина О.В., Петрякова Е.Г., Рыжова Е.Г. Клинико-этиологические особенности аллергопатологии во Владимире по данным городского аллерго-иммунологического отделения // Аллергология и иммунология. 2004. Т.5, №1. С.51.
81. Эбрахими М., Подольская С.В., Горовенко Н.Г. Семейная агрегация бронхиальной астмы и полиморфизм генов глютатион-S-трансфераз // Астма та алергія. 2005. - № 1. С.19-23.
82. Эюбова А.А., Гаджиева.Н.А. Некоторые цитокины крови (ИЛ-4 и ИЛ-1α) у детей с бронхиальной астмой. // Астма. 2003. Т.4, №1. С.81.
83. Яровинский Б.Г., Рыбанина А.В., Петухова Е.В. Дифференцировочные антигены периферической крови и гранулоцитарно-макрофагальной культуры больных атопическим дерматитом в стадии обострения. //Аллергология и иммунология. 2004. Т.5, №1. С.55.
84. Ahkoc T., Tolunay S., Barlan I. Airway remodeling and serum total immunoglobulin E (IgE) levels in a murine model of asthma // J. Asthma. 2001. Vol.38, №7. C.585-591.
85. de Almeida M.M., Pinto J.R. Bronchial asthma in children: clinical and epidemiologic approach in different Portuguese speaking countries // Pediatric pulmonology. Supplement. 2001. Vol. 18. P.49-53.
86. Anderson H.R., Poloniecki J.D., Strachan D.P. Immunization and symptoms of atopic disease in children: Results from the International Study of Asthma and Allergies in Childhood // Am. J. Public Health. 2001. Vol. 91, №7. P.1126-1129.
87. Annus T., Bjorksten B., Mai X.M., Nilsson L., Riikjarv M.A., Sandin A., Braback L. Wheezing in relation to atopy and environmental factors in Estonian and Swedish schoolchildren // Clinical and experimental allergy: journal of the British Society for Allergy and Clinical Immunology. 2001. Vol. 31, №12. P.1846-1853.
88. Arshad S.H., Karmaus W., Matthews S. Association of allergy-related symptoms with sensitisation to common allergens in an adult European population // Journal of investigational allergology & clinical immunology: official organ of the International Association of Asthmology (INTERASMA) and Sociedad Latinoamericana de Alergia e Inmunología. 2001. Vol. 11, № 2. P.94-102.
89. Beasley R, Ellwood P, Asher I. International patterns of the prevalence of pediatric asthma the ISAAC program // Pediatric Clinics of North America. 2003. Vol. 50, №3. P.539-553.
90. Blumental M.N. Update on genetic of asthma // Asthma. 2004. Vol.5, №1. P.15-18.
91. Blumental M.N. What we know about the genetic of asthma at the beginning of the 21th century // Clin. Rev. Allergy Immunol. 2002. - №22. P.11.
92. Boniface S., Koscher V., Mamessier E. et. al. Assessment of T lymphocyte cytokine production in induced sputum from asthmatics: a flow cytometry study // Clinical and experimental allergy: journal of the British Society for Allergy and Clinical Immunology. 2003. Vol. 33, №9. P.1238-1243.
93. Bousquet S., Van Cavuwenberge P. Allergic rhinitis and its impact on asthma (ARIA). Pocket Guide. WHO, 2001. Р.23.
94. Bronsky E. A. Asthma in the pediatric patient // Syllabus Modern Trends in Allergy and Clinical Immunology, Ukraine, Kiev, Yalta, 2001. P.259-263.
95. Burr M.L., Emberlin J.C., Treu R., and the ISAAC Phase One Study Group. Pollen counts in relation to the prevalence of allergic rhinoconjunctivitis, asthma and atopic eczema in the International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC) // Clin. Exp. Allergy. 2003. Vol.33, №12. P.1675-1680.
96. Charkviani Z., Maniavidze N., Avalishvili T. and al.et. Catamnesis of infants with allergic disposition // Georgian Medical News. 2003. - №9. P.73-75.
97. Cheng L.L., Zhang S.F., Xu J.F.. Effect of kebimin decoction on serum levels of adhesion molecule and Th1/Th2 cytokines in patients with allergic rhinitis // Chinese journal of integrated traditional and Western medicine. 2005. Vol.25, №6. P.505-507.
98. Cookson W.O. Asthma genetic // Chest. 2002. Vol. 121. P.7-13.
99. Crane J., Mallol J., Beasley R. Agreement between written and video questions for comparing asthma symptoms in ISAAC // Eur. Resp. J. 2003. Vol. 21, №3. P.455-461.
100. Duhme H., Weil S.K., Rudolph P. Asthma and allergies among children in West and East Germany: a comparison between Munster and Greifswald using the ISAAC phase I protocol. International Study of Asthma and Allergies in Childhood // The European respiratory journal : official journal of the European Society for Clinical Respiratory Physiology. 2002. Vol. 11, №4. P.840-847.
101. Ellwood P., Asher M.I., Beasley R. and the ISAAC Steering Committee. The International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC): Phase Three rationale and methods // Int. J. Tuberc. Lung Dis. 2005. Vol. 9, №1. P.10-16.
102. Ellwood P., Asher M.I., Björkstén B. and the ISAAC Phase One Study Group. Diet and asthma, allergic rhinoconjunctivitis and atopic eczema symptom prevalence: An ecological analysis of the International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC) data // Eur. Resp. J. 2001. Vol. 17, №3. P.436-443.
103. Enarson D.A. Fostering a spirit of critical thinking: the ISAAC story. [Comment. Editorial] // Int. J. Tuberc.Lung Dis. 2005. Vol. 9, №1. P.1.
104. Etzel R.A. How environmental exposure influence the development and exacerbation of asthma // Pediatrics. 2003. Vol. 112. P.233-239.
105. European Allergy White Paper. Allergic diseases as a public health problem in Europe. Belgium: The UCB institute of Allergy, 1997. Р.118.
106. Foliaki S., Kildegaard Nielsen S., Björkstén B. and the ISAAC Phase I Study Group. Antibiotic sales and the prevalence of symptoms of asthma, rhinitis, and eczema: The International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC) // Int. J. Epidemiol. 2004. Vol. 33, №3. P.558-563.
107. Frew A.J. Air pollution and asthma // Asthma. 2004. Vol.5, №1. P.19.
108. Gibson P.G., Powell H., Coughlan J. Limited (information only) patient education programs for adults with asthma // The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2002. Issue 1. Art. No.: CD001005. DOI: 10.1002/14651858.CD001005.
109. Gøtzsche P.C., Johansen H.K., Schmidt L.M., Burr M.L. House dust mite control measures for asthma. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2004. Issue 4. Art. No.: CD001187. DOI: 10.1002/14651858. CD001187.pub2.
110. Holberg C.J., Halonen M. Cytokines, atopy and asthma // Lancet. 2003. Vol.362 (9391). P.1166-1173.
111. Holgate S.T., Broide D. New targets for allergic rhinitis a disease of civilization // Nature Reviews. 2003. - №22. P.1-12
112. Hoshino M., Nakagawa T., Sano Y., Hirai K. Effect of inhaled corticosteroid on an immunoreactive thymus and activation-regulated chemokine expression in the bronchial biopsies from asthmatics // Allergy. 2005. Vol.60, №3. P.317-322.
113. Johansson S.G.O., Tari Haantela Всемирная организация по аллергии: руководство по профилактике аллергии и аллергической астмы // Аллергология и иммунология. 2005. Том 6, №1. С.81-91.
114. Kanny G. et al. Population study of food allergy in France // J. Allergy Clin. Immunol. 2001. Vol. 32, №1. P.133-140.
115. Kay A.B. The cells and mediators of allergic inflammation // Clinical and Experimental Allergy Reviews. 2002. Vol.2, №1. P.8.
116. Kilburn S., Lasserson T.J., McKean M. Pet allergen control measures for allergic asthma in children and adults // The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2006. Issue 2.
117. Kirmaz C., Bayrak P., Yilmaz O. Effects of glucan treatment on the Th1/Th2 balance in patients with allergic rhinitis: a double-blind placebo-controlled study // European cytokine network. 2005. Vol. 16, №2. P.128-134.
118. Kramer M.S., Kakuma R. Maternal dietary antigen avoidance during pregnancy and/or lactation for preventing or treating atopic disease in the child // The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2003. Issue 4. Art. No.: CD000133. DOI: 10.1002/14651858.CD000133.
119. Kramer M.S., Kakuma R. Optimal duration of exclusive breastfeeding // The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2006. Issue 2.
120. Lai C, Pearce N. The contribution of ISAAC to the understanding of asthma // Leukotriene Res. & Clin. Rev. 2001. - №2. - P.1 - 4.
121. Landau L.I. Parental smoking: asthma and wheezing illness in infants and children // Paediatr. Respir. Rev. 2001. - №2. P.202-206.
122. Macglashan D. Histamine: a mediator of inflammation // J. Allergy Clin. Immunol. 2003. Vol. 112. P.53-59.
123. Mallol J., Cortez E., Amarales L. et.al. Prevalence of asthma in Chilean students. Descriptive study of 24,470 children. ISAAC-Chile // Revista Medica de Chile. 2002. Vol. 128, №3. P.279-285
124. Mitchell E.A., Stewart A.W. The ecological relationship of tobacco smoking to the prevalence of symptoms of asthma and other atopic diseases in children: The International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC) // Eur. J. Epidemiol. 2002. Vol. 17, №7. P.667-673.
125. Obtulovicz A., Stobiehi M., Gawel B. et. al. Hyper Ig E levels in patients with atopic allergy diseases // Allergy. 2002. Vol.57, Suppl.73. P.141.
126. Patterson R., Grammer R.C., Greenberger P.A. Allergic diseases: diagnostic and management. Philadelphia-New Work, 2000. 768 p.
127. Peebles R.S., Hartert T.V. Respirato