ОСОБЛИВОСТІ НЕЙРОВЕГЕТАТИВНИХ РОЗЛАДІВ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ЕНУРЕЗ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ¢Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. акад. О.О. Богомольця

На правах рукопису

КЛЕЦЬ ТЕТЯНА ДМИТРІВНА

УДК 616.62-008.222-053.2:612.8

ОСОБЛИВОСТІ НЕЙРОВЕГЕТАТИВНИХ РОЗЛАДІВ

У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ЕНУРЕЗ

14.01.10 Педіатрія

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

Доктор медичних наук,

професор В.Г. Майданник

Київ - 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ КОРОЧЕНЬ_________________________________4

ВСТУП__________________________________________________________6

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ__________________________________13

1.1 Енурез як проблема клінічної педіатрії____________________________13

1.2 Стан вегетативного гомеостазу та центральної нервової системи у дітей, хворих на енурез _________________________________________________26

1.3 Клінічне значення холтерівського моніторування в педіатричній практиці_________________________________________________________32

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Методи клініко інструментального обстеження дітей______________39

2.2 Загальна клінічна характеристика обстежених хворих_______________ 51

РОЗДІЛ 3. ВЕГЕТАТИВНИЙ ГОМЕОСТАЗ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ЕНУРЕЗ

3.1 Особливості функціонального стану вегетативної нервової системи у дітей, хворих на енурез____________________________________________72

3.2 Особливості показників викликаних симпатичних шкірних потенціалів

у дітей, хворих на енурез __________________________________________82

3.3 Стан вегетативної нервової системи у хворих на енурез дітей з соціально несприятливого середовища ________________________________________91

РОЗДІЛ 4. СТАН ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ЕНУРЕЗ

4.1 Особливості психічного статусу у дітей, хворих на енурез____________98

4.2 Стан біоелектричної активності головного мозку у дітей, хворих на енурез__________________________________________________________105

4.3 Стан центральної нервової системи при енурезі у дітей з соціально несприятливого середовища_______________________________________122

4.4 Особливості внутрішньосімейних стосунків при енурезі у дітей______128

РОЗДІЛ 5. ОЦІНКА ДІАГНОСТИЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ХОЛТЕРІВСЬКОГО МОНІТОРУВАННЯ ПРИ ЕНУРЕЗІ У ДІТЕЙ_________________________________________________________133

РОЗДІЛ 6. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ_________________________________________________144

ВИСНОВКИ____________________________________________________171

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ__________________________________173

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ_________________________________________174

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ,

СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ ВИМІРУ ТА ТЕРМІНІВ:

АМо

- амплітуда моди

АПМ

- адаптаційно-пристосувальні механізми

АСТ

- асимпатикотонія

АТ

- артеріальний тиск

ВВД

- вегетовісцеральна дисфункція

ВВТ

- вихідний вегетативний тонус

ВД

- вегетативна дисфункція

ВНС

- вегетативна нервова система

ВПР

- вегетативний показник ритму

ВСД

- вегетосудинна дисфункція

ВСР

- варіабельність серцевого ритму

ВСШП

- викликані симпатичні шкірні потенціали

ГСТ

- гіперсимпатикотонія

ДЖВШ

- дискінезія жовчовивідних шляхів

ЕЕГ

- електроенцефалографія

ЕКГ

- електрокардіографія

ЗКД

- зросто-каудальна дисоціація

ІНБ

- індекс напруження Баєвського

КІГ

- кардіоінтервалографія

КОП

клиноортопроба

МДМ

- мінімальна дисфункція мозку

Мо

- мода

НЦД

- нейроциркуляторна дисфункція

ОБС

- опитувальник батьківського ставлення

ПАПР

- показник адекватності процесів регуляції

ПВН

- пароксизмальна вегетативна недостатність

Список литературы

ВИСНОВКИ

У роботі проведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання - удосконалення діагностики енурезу з урахуванням особливостей стану вегетативної та центральної нервової систем у дітей.

У дітей, хворих на енурез, досить часто виявляються вегетативні порушення у вигляді таких клінічних проявів, як головний біль (53,5%), підвищена втомлюваність (44,1%) та метеочутливість (17,8%) та відчуття нестачі повітря (14,6%), а також зміни ЦНС у вигляді неврозоподібного (18,8%) та астеноневротичного (52,1%) синдромів, мозаїчного ураження шкірних та сухожильних рефлексів, затримки психомоторного розвитку та профундосомнії (68,5%). Вказані зміни досить часто поєднувались з перинатальною патологією в анамнезі (76,5%), що свідчить про формування у дітей мінімальних дисфункцій мозку.

Встановлено, що енурез розвивається на фоні більш глибокого органічного церебрального дефекту, ніж інші форми вегетативних дисфункцій. За даними ЕЕГ, для хворих на енурез характерний найбільш патологічний (III) тип ЕЕГ (87,8%), який проявляється в ірритації стовбура головного мозку (68,1%), фокальній кірковій патології (65,3%), ураженні діенцефальних відділів головного мозку (45,1%) та підвищеній судомній готовності (33,8%).

Аналіз показників ЕЕГ та психічного статусу дітей, хворих на різні клінічні форми енурезу, показав, що первинний енурез виникає у дітей на фоні дизонтогенетичної, а вторинний енцефалопатичної форми мінімальних дисфункцій мозку.

Виявлено, що при підвищенні ступеня резидуально-органічної недостатності за багатьма показниками (загальномозкові зміни, стовбурова та діенцефальна патологія, зниження порога судомної готовності, вогнищева кіркова патологія) у хворих збільшується частота енуретичних епізодів, що відображає вплив глибини органічного церебрального дефекту на ступінь тяжкості енурезу.

Встановлено, що енурез у дітей виникає на фоні вегетативної дисфункції, для якої характерне превалювання ваготонії (АМо=16,07±0,44), що посилюється з підвищенням ступеня тяжкості захворювання. Вегетативний гомеостаз у хворих даної групи характеризується гіперсимпатикотонічною вегетативною реактивністю (63,2%), асимпатикотонічним (23,5%) та гіпердіастолічним (27,7%) типами вегетативної забезпеченості, а також достовірним скороченням у 1,5 раза латентних періодів та підвищенням в 4-5 разів амплітуди показників викликаних симпатичних шкірних потенціалів.

На підставі спектрального аналізу варіабельності ритму серця визначені діагностичні відмінності вегетативного гомеостазу, які вказують на напруження надсегментарного рівня регуляції ВНС у дітей, хворих на енурез, (VLF=3393,9±1031,5, р<0,05) та активну участь симпатичних барорефлекторних механізмів регуляції на основі найбільш високого показника низьких частот (LF=2462,6±1512,6, р<0,05).

Встановлено, що несприятливі соціальні умови суттєво впливають на розвиток енурезу у дітей. Зокрема, у дітей, хворих на енурез, з неблагополучних сімей, виявлені більш значні порушення психічного статусу (бідний словниковий запас та знижений загальний обсяг знань, незріла емоційно-вольова сфера, порушене мислення, спілкування спрощеними фразами), специфічні зміни біоритміки головного мозку на ЕЕГ (різноманітні прояви діенцефальної дисфункції), а також достовірне превалювання негативних типів стосунків між дітьми та батьками (симбіоз”, маленький невдаха” та авторитарна гіперсоціалізація”), що негативно впливає на розвиток і перебіг захворювання.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Дітям, хворим на енурез, для виявлення порушень вегетативного гомеостазу рекомендовано комплексне клініко-функціональне обстеження з проведенням КІГ, КОП, ВСШП, холтерівського моніторування ЕКГ, що дозволяє призначити індивідуалізоване лікування з урахуванням змін вегетативної нервової системи.

Комплексне дослідження стану ЦНС з використанням ЕЕГ та дослідження психічного статусу дозволяє встановити форму ММД та глибину ураження ЦНС, що важливо для раціонального підбору лікування.

Сім¢ям, в яких є діти, хворі на енурез, необхідна консультація психолога з метою виявлення соціально несприятливих умов та корекції внутрішньосімейної ситуації, що дозволить перевести стосунки між дітьми та батьками з патологічних типів (симбіоз”, маленьких невдаха” та авторитарна гіперсоціалізація”) у найбільш сприятливий кооперативний” тип.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Абрамейцев В.Д., Чернявская Е.В. Клинико-энцефалографическая характеристика симптомов энуреза у детей и подростков //Реабилитация нервно-психических больных.- Томск, 1981.

Абрамов М.С. Артериальное давление у здорового населения.-Ташкент: Медицина, 1986.-116с.

Абрамович Э.Е. Раннее выявление энуреза у детей. // Педиатрия.-1999.-№4.-с.94-95.

Антипкін Ю.Г., Майданник В.Г. та ін. Клініка, діагностика та реабілітація вегетативних дистоній у дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.//Київ.-Чорнобильінтерінформ.-1996.- 45 с.

«Атлас для экспериментальных исследований отклонений в психической деятельности человека». Под ред. И.А.Полищука, А.Е.Видренко, Л.А.Булаховой. 2-е изд., перераб. и доп. Киев, «Здоров'я», 1979. 124 с.; вкладка 32с.

Бадалян Л.О. Детская неврология. - М.:ООО "МЕДпресс", 1998.

Баевский Р.М., Берсенева А.П. Оценка адаптационных возможностей организма и риска развития заболеваний.-М.; Медицина.-1997.-265с.

Баевский Р.М., Иванов Г.Г. Вариабельность сердечного ритма: теоретические аспекты и возможности клинического применения М.: Медицина, 2000. 295с.

Баевский Р.М., Кириллов О.И., Клецкин С.В. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе.-М.: Медицина, 1984.

Баевский Р.М., Семенов Ю.Н., Черникова А.Г. Анализ вариабельности сердечного ритма с помощью комплекса „Варикард” и проблема распознавания функциональных состояний. Хронобиологические аспекты артериальной гипертензии в практике врачебно-летной экспертизы.-М.-2000.-С.167-178.

Барышникова Г.А., Розова Н.К., Шимук Н.Ф. Возможности холтеровского мониторирования в реабилитации и вторичной профилактике // Диспансеризация, профилактика и некоторые виды лечения ишемической болезни сердца.-М., 1983.-С.31-34.

Безруких М.М. Регуляция хронотропной функции у школьников 1-4 классов в процессе учебных занятий. Возрастные особенности физиологических систем у детей и подростков.-М.-1981.-с.249-254.

Белоконь Н.А. Основные показания к проведению суточного холтеровского мониторирования ЭКГ у детей // Педиатрия.-1988.-№4.-С.54-58.

Белоконь Н.А., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей.-М.: Медицина, 1987.-т. 2.-480 с.

Белоусов Ю.В., Богатырев М.И. Кардиоинтервалография (вариационная пульсометрия) в детской гастроэнтерологии.- М.: ЦОЛИУВ, 1988, 45 с.

Берсенева И.А. Оценка адаптационных возможностей организма у школьников на основе анализа вариабельности сердечного ритма в покое и при ортостатической пробе. Дис. канд. биол. наук. М., Росссийский Университет дружбы народов, 2000. 135 с.

Благосклонова Н.К., Новикова Л.А. Детская электроэнцефалография.-М.: Медицина, 1994.- 205 с.

Бобров В.А., Щепотин Ю.Б. Холтеровский ЭКГ мониторинг у больных с пароксизмальной наджелудочковой тахиаритмией // Гипертонич. болезнь, атеросклероз и коронарная недостаточность: Респ. межвед. сб.-К.: Здоров¢я, 1991.-Вып.23.-С.7

Брязгунов И.П. Ночное недержание мочи у детей. - М.: Медицина, 2005.

Брязгунов И.П., Смирнова Т.А. и др. Психологические особенности детей, страдающих ночным энурезом. // Российский педиатрический журнал, №1, - 2000, - с.29 32.

Бурлай В.Г., Кухта Н.М., Місюра Л.І., Молочек Н.В., Хайтович М.В. Вегетативні дисфункції у дітей: підсумки проведених досліджень. // Педіатрія, акушерство та гінекологія, №2, - 2006, - с.24 27.

Буянов М.И. Системные психоневрологические расстройства у детей и подростков. - М.:Медицина, 1995.

Буянов М.И. Основы психотерапии детей и подростков.-К.: Вища школа, 1990.

Васенко Ю.Ю., Геппе Н.А., Глазачев О.С. и соавт. Спектральный анализ вариабельности ритма сердца в оценке состояния вегетативной нервной системы у здоровых детей // Российский педиатрический журнал. 1999. - №3. С.23-27.

Вейн А.М. Вегетативные расстройства. Москва.-2000.-749с.

Вейн А.М. Заболевания вегетативной нервной системы М.: Медицина, 1991.

Вейн А.М., Данилова А.Б. Диагностическое значение вызванных кожних симпатическмх потенциалов // Журнал невропат. и психиатр.-1992.-Т.92.-5.-С.3-7.

Власов В.В. Введение в доказательную медицину.-М.: Медиа Сфера. 2001.-392с.

Власов В.В. Эффективность диагностичнских исследований.-М.: Медицина. 1988.-256с.

Возіанов О.Ф., Сеймівський Д.А. Нетримання сечі та розлади сечовипускання у дітей: Метод.посіб.-Київ,2001.- 35 с.

Гузеева В.А. (ред.). Руководство по неврологии детского возраста. М.; 2004.

Гольбин А.П. Патологический сон у детей - Л., 1979.

Добростомат У.Н. Клиника и психотерапия энуреза у детей.//Український вісник психоневрології.-1994.- Випуск 3.- с. 194-197.

Добростомат У.Н. Причины и условия развития ночного недержания мочи и их коррекция.//Там же.-с. 131-134

Добростомат У.Н. К вопросу о классификации энуреза у детей.//Там же.-с. 194-197.

Дядык А.И., Ватутин Н.Т. Роль ХМ ЭКГ в диагностике синкопальных состояний // Терапевт. архив 1991.-№9.-С.60-62.

Зайцев В.І. Сучасні погляди на нічне нетримання сечі. // Буковинський медичний вісник.-2000.-Т.4, №1.-с.239-243.

Захарова Н.Ю., Михайлов В.П. Физиологические особенности вариабельности ритма сердца в разных возрастных группах. Вестник аритмологии.-№36.-2004.-С.23-26.

Ибн-Сина. Канон врачебной науки.//Ташкент, 1959.- Книга ІІІ.- т.2.-с. 338-339.

Кельмансон И.А. Сон, апноэ и риск нарушений ритма сердца у детей. Российский вестник перинатологии и педиатрии.-№3.-2000.-С.30-34.

Клець Т.Д. Особливості психічного статусу у дітей з енурезом. // Тези наукової конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця з міжнародною участю.-К.-2000.-18-21 квітня.-С.134.

Клець Т.Д. Особливості резидуально-органічної недостатності при різних рівнях ураження вегетативної нервової системи у дітей з енурезом.// Актуальні проблеми нефрології // Збірник наукових праць //, Київ-2001,-випуск 5,-с.80-84.

Клець Т.Д. Стан центральної нервової системи при невротичній формі енурезу у дітей.// Тез. доп. наук. конф. Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей”, Харків, 2001. с.29 30.

Клець Т.Д., Мітюряєва І.О., Гнилоскуренко Г.В. Вплив внутрішньосімейної ситуації на особливості перебігу енурезу у дітей. // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2006.-№1.-43-45.

Колесников Г.Ф. Ночное недержание мочи. К.: Здоровье, 1989.-168 с.

Компьютерная электрокардиография на рубеже столетий. Международный симпозиум. Москва 27-30 апреля 1999г. Тезисы докладов. М., 1999.-320с.

Коровина Н.А. и соавт. Вегетативные дистонии у детей // Москва 2000.-С.6-7.

Кравцова Л.А., Макаров Л.М., Школьникова М.А. Структура сна и сердечного ритма у детей первого года жизни по данным холтеровского мониторирования. Вестник аритмологии.-№18.-2000.-Материалы конгресса „Детская кардиология 2000” Москва 1-3 июня 2000.-с.44-45.

Кравцова Л.А., Макаров Л.М., Школьникова М.А., Ларионова А.Л. Структура сна и сердечного ритма у детей первого года жизни. Росийский вестник перинатологии и педиатрии.-№3.-2000.-С.35-38.

Куприянова О.О., Тернова Т.И., Осколкова М.К. Круглосуточное мониторирование ЭКГ в диагностике нарушений ритма сердца у детей // Педиатрия.-1988.-№12.-С.36-40

Кухта Н.Н. Клинико-функциональные особенности течения вегетативних дисфункцій у детей. Киев 1998.

Ласков Б.И., Креймер А.Я. Энурез. М.: Медицина, 1975.-224 с.

Леонов В.П. Применение методов статистики в кардиологии (по материалам журнала «Кардиология» за 1993 1995 г.г.) // Кардиология 1998.-№1.-С.55-58.