ПАРАМФІСТОМАТИДОЗИ ЖУЙНИХ ТВАРИН (ЕПІЗООТОЛОГІЯ, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКА)

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису

ШЕВЧЕНКО АНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 619:616.995.112:636.2/3
ПАРАМФІСТОМАТИДОЗИ ЖУЙНИХ ТВАРИН
(ЕПІЗООТОЛОГІЯ, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКА)

16.00.11 паразитологія, гельмінтологія

Д И С Е Р Т А Ц І Я

на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
ГАЛАТ
ВЛАДИСЛАВ ФЕДОРОВИЧ,
доктор ветеринарних наук, профессор,
академік АН Вищої школи

Київ 2006

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП......................................

5

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..

10

1.1.

Особливості поширення й розвитку збудників парамфістома-тидозів великої рогатої худоби..

10

1.2

Вивчення хімічної сумісності компонентів складових лікарського засобу

17

1.3.

Вплив гельмінтів та антигельмінтиків на організм тварин..

20

1.4.

Лікувальна ефективність антигельмінтних препаратів та їх вплив на фізіологічні процеси організму тварин..

22

1.5.

Заключення до огляду літератури..

32

РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ...

35

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ...

51

3.1.

Особливості епізоотології парамфістоматидозів великої рогатої худоби..

51

3.1.1.

Поширення парамфістоматидозів великої рогатої худоби
на території України

51

3.1.2.

Сезонна динаміка інвазованості великої рогатої худоби
паразитичними червами в умовах Чернігівської області.

59

3.1.3.

Висновки...

61

3.2.

Видовий склад трематод, збудників парамфістоматидозів великої рогатої худоби

62

3.2.1.

Визначення видової належності парамфістоматид, зібраних у різних регіонах України..

62

3.2.2.

Висновки...

64

3.3.

Розробка нового препарату рафензолу для лікування хворої на парамфістоматидози великої рогатої худоби...

64

3.3.1.

Вивчення хімічної сумісності компонентів рафензолу

65

3.3.2.

Визначення токсичних властивостей рафензолу на лабораторних тваринах

69

3.3.3.

Вплив рафензолу на моторну активність органів травлення у собак..

73

3.3.4.

Висновки..

81

3.4.

Вивчення терапевтичної ефективності комплексного антигельмінтного лікарського засобу рафензолу.

82

3.4.1.

Визначення мінімальної лікувальної дози рафензолу при парамфістоматидозах великої рогатої худоби..

82

3.4.2.

Порівняльна оцінка протипарамфістоматидозної дії
антигельмінтиків рафензол та бровальзен-емульсії....

86

3.4.3.

Вивчення показників крові тварин після застосування
рафензолу.

87

3.4.4.

Вплив рафензолу на імунний статус жуйних тварин...

95

3.4.5.

Виробничі випробування терапевтичної ефективності
рафензолу..

101

3.4.6.

Висновки...

104

РОЗДІЛ 4.. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.

106

ВИСНОВКИ.

119

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.

121

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

122

ДОДАТКИ....

149

В С Т У П

Актуальність теми. Одним з важливих резервів підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин є попередження економічних збитків, спричинених гельмінтозами, в тому числі й парамфістоматидозами.
Парамфістоматидози великої рогатої худоби досить поширені в cвіті, зокрема і в різних природно-кліматичних регіонах України. Науковцями різних країн [1-6] наведені дані про масові спалахи гострого перебігу хвороби у молодняка великої рогатої худоби.
У вітчизняній та зарубіжній літературі міститься достатньо даних, що свідчать про значні економічні збитки, які спричиняють трематоди. Встановлено, що довготривале паразитування гельмінтів призводить до глибоких та стійких порушень обміну речовин, які проявляються відставанням в рості, втратою маси тіла [7, 8]. В організмі худоби внаслідок інвазії парамфістоматидами виникають стійкі порушення співвідношення та кількості найпростіших у вмісті передшлунків, що спричинює стійкі функціональні розлади процесів травлення [9-11]. Від хворих тварин недоотримують продукцію (молоко, м’ясо) та приплід, а парамфістоматидозно-трихоцефальозна інвазія сприяє обсіменінню продуктів забою мікроорганізмами, які володіють патогенними властивостями [12]. Тварини втрачають свої племінні якості. Нерідко спостерігається падіж худоби. Так, за свідченнями деяких авторів, коефіцієнт летальності при гострому перебігу хвороби складає 0,14 (14%), а у молодняка з хронічним перебігом парамфістоматидозу приріст маси тіла на 16 кг менший ніж у здорових тварин [13, 14].
Вагомий внесок у вивченні парамфістоматидозів на Україні зробили В.І. Здун (1958), Г.В. Підлісний (1960), Ю.Г. Артеменко (1968), В.Ф. Нікітін (1968), І.Я. Глузман (1969), А.Й. Меремінський (1971). Проте, після них за останні три десятиліття нових спостережень за розвитком цієї інвазії на території нашої країни не проводилось.
Незважаючи на значне поширення цього гельмінтозу та значні економічні збитки, спричинені ним, арсенал засобів боротьби з парамфістоматидозами надзвичайно обмежений. В попередні роки ряд дослідників займались пошуком ефективних препаратів. З цією метою випробувано понад сто різних лікарських засобів. Найбільш ефективними виявились бітіонол [15], теренол [16], платенол [17], тіогалол [18] та біфенал [19]. Однак сьогодні вони відсутні на ринку ветеринарних препаратів України. Крім того, при використанні бітіонолу у великої рогатої худоби спостерігали діарею та зниження молочної продуктивності. В той же час політрем згубно діє на парамфістоматид тільки в підвищених дозах [20]. Таким чином, розробка ефективних та безпечних для здоров’я тварин антигельмінтиків проти збудників цих трематодозів є актуальним завданням ветеринарної медицини сьогодення, адже арсенал засобів боротьби з парамфістоматидозами надзвичайно обмежений. Крім цього, успішне та своєчасне проведення заходів боротьби з цим захворюванням неможливе без знання особливостей його епізоотології в умовах різних природно-кліматичних регіонів країни.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась на кафедрі паразитології та тропічної ветеринарії Національного аграрного університету з 2003 по 2006 рік згідно теми «Парамфістоматидози великої рогатої худоби в зоні Полісся України» (№ державної реєстрації 0104U004556).
Мета і завдання досліджень. Мета наших досліджень полягала у вивченні парамфістоматидозної інвазії великої рогатої худоби в умовах Полісся та Лісостепу України, визначенні особливостей епізоотології і діагностики, а також розробці ефективних засобів боротьби з цим гельмінтозом.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
- провести моніторингові дослідження щодо поширення парамфістоматидозів в умовах Полісся України;
- проаналізувати динаміку яйцепродукції збудників парамфістоматидозів в залежності від пори року;
- визначити видову належність парамфістоматид в різних природно-географічних зонах;
- розробити для дегельмінтизації худоби комплексний антигельмінтик та вивчити хімічну сумісність його компонентів;
- вивчити його токсичні властивості та вплив на моторну активність шлунково-кишкового каналу лабораторних тварин;
- визначити ефективну терапевтичну дозу нового антигельмінтного препарату при парамфістоматидозах великої рогатої худоби і вивчити його вплив на показники крові та імунний статус тварин;
- дати порівняльну оцінку протипарамфістоматидозної дії різних антигельмінтиків;
- провести виробничі випробування терапевтичної ефективності нового лікарського засобу;
- розробити нормативно-технологічну документацію для серійного виробництва новоствореного препарату.
Об’єкт дослідження велика рогата худоба, уражена збудниками парамфістоматидозів.
Предмет дослідження епізоотологія парамфістоматидозів великої рогатої худоби, зміни біохімічних показників крові при цій хворобі, ефективність рафензолу та інших антигельмінтиків.
Методи дослідження епізоотологічні, клінічні, гельмінтоовоскопічні гематологічні, імунологічні, біохімічні, патолого-анатомічні і статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Виявлено особливості сезонної динаміки інвазованості великої рогатої худоби збудниками парамфістоматидозів в зоні Полісся України.
Визначена видова належність парамфістоматид зони Лісостепу України.
Розроблено та затверджено нормативно-технологічну документацію та налагоджене серійне виробництво препарату рафензол (ТУ У 24.4-14332579-022:2006) для дегельмінтизації великої рогатої худоби, хворої на парамфістоматидози. Визначено його токсичність і вплив на організм тварин та встановлено терапевтичну дозу.
Практичне значення одержаних результатів. Проведені моніторингові дослідження епізоотичного стану з парамфістоматидозів великої рогатої худоби дали змогу виявити їх поширення та визначити оптимальні строки для проведення діагностичних досліджень в умовах Полісся України. Розроблений та випробуваний з позитивними результатами новий протитрематодний препарат рафензол. Результати досліджень покладено в основу розроблених Рекомендацій про заходи профілактики і терапії парамфістоматидозів великої рогатої худоби”, затверджених науково-методичною радою Міністерства аграрної політики України (протокол № 3 від 23 грудня 2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналіз наукової літератури з напрямків досліджень. Розроблено методи, схеми наукових досліджень, програми та календарні графіки дослідів. Проведено клінічні, гельмінтоовоскопічні, гематологічні, імунологічні, біохімічні, патолого-анатомічні дослідження. Визначено видову належність гельмінтів. Вивчено дію антигельмінтиків на лабораторних та продуктивних тваринах. Проведено статистичну обробку й узагальнення одержаних результатів. Сформульовано висновки та практичні пропозиції для виробництва.
Ряд виробничих та лабораторних експериментів автор провів спільно з іншими науковцями, які є співавторами окремих публікацій, що включені до списку робіт, виконаних за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались: на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів НАУ (м. Київ, 2004-2006 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження академіка О.П. Маркевича (м. Севастополь-Ласпі, 19-24 вересня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальные проблемы ветеринарной медицины в условиях современного животноводства” (м. Мінськ, 2005 р.); ІІІ Міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини (м. Київ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції паразитологів, присвяченій 100-річчю від дня народження академіка Р.С. Чеботарьова (м. Київ, 2006 р.).
Публікації. Основний зміст дисертації викладено в 12 наукових працях, у тому числі: в 5 публікаціях у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, методичних рекомендаціях, 6 матеріалах та тезах доповідей на наукових конференціях.
Об’єм і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 148 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 17 таблицями, 26 рисунками. Вона складається із вступу, огляду літератури та вибору напрямків досліджень, матеріалів і методів досліджень, власних досліджень, узагальнення результатів експериментів, висновків та пропозицій виробництву, списку використаних джерел і додатків. У списку літератури наведено 258 джерел, у тому числі 78 іноземних.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. За результатами лабораторних досліджень та діагностичних розтинів тварин встановлено рівень захворюваності великої рогатої худоби на парамфістоматидози у зоні Полісся і Лісостепу України, запропоновано та впроваджено у виробництво новий антигельмінтик для лікування хворої худоби. Отримані дані покладено в основу розроблених рекомендацій щодо боротьби з парамфістоматидозами великої рогатої худоби.
2. Встановлено, що в умовах господарств та приватного сектору Київської і Чернігівської областей зони Полісся України 12,2% тварин уражені парамфістоматидами. Середня екстенсивність інвазії в господарствах Київської області склала 10,2%, Чернігівської 13,2%. Максимальний відсоток інвазованих трематодами тварин на Чернігівщині досягає 21,9% в умовах сільськогосподарських підприємств та 100% приватних господарств населення.
3. Доведено залежність рівня інвазованості великої рогатої худоби збудниками парамфістоматидозів від пори року. Екстенсивність парамфістоматидозної інвазії становила 14,3% навесні та 18,1% восени, при інтенсивності до 13 яєць в 1 г фекалій. Улітку та взимку ці показники суттєво знижувалися і становили відповідно 10,3% та 5%. Максимальна інтенсивність інвазії сягала 9 яєць в 1 г фекалій.
4. Зареєстровано два види парамфістоматид: Liorchis scotiae та Paramphistomum ichikawai, з яких у західних та північних регіонах Полісся переважали P. ichikawai, а на його південному сході L. scotiae. У тварин зони Лісостепу виявлені тільки ліорхіси.
5. З’ясовано, що мас-спектри препарату рафензолу та модельної суміші біологічно активних речовин, які входять до його складу, є практично ідентичними. Вони хімічно (фармацевтично) сумісні і можуть використовуватися в одному препараті з урахуванням фармакологічної доцільності.
6. Визначено (ЛД50) рафензолу, яка для нелінійних лабораторних білих щурів становила понад 550 мг/кг маси тіла. Відповідно класифікації токсичності речовин за ступенем впливу на організм лабораторних тварин рафензол віднесено до малотоксичних речовин (ГОСТ 12.1.007-76, ΙV клас).
Препарат не впливав на структурний стан слизової оболонки шлунка лабораторних щурів. В терапевтичній дозі він не впливав на характер травної моторики, а також не змінював періодичного характеру моторної активності шлунка та дванадцятипалої кишки собак.
7. Мінімальна терапевтична доза рафензолу за парамфістоматидозів великої рогатої худоби (по сумарній величині ДР) склала 22 мг/кг маси тіла. Застосування терапевтичних доз рафензолу сприяли нормалізації імунологічних показників крові: кількості лейкоцитів, моноцитів, вмісту загального білка, білірубіна, альбумінів, альфа-, бета- і гама-глобулінів, циркулюючих імунних комплексів, серомукоїдів до рівня показників здорових тварин.
8. При лікуванні тварин, хворих на парамфістоматидози рафензол виявився в 1,4 рази ефективнішим порівняно з бровальзен-емульсією.
9. Встановлено, що при виробничому використанні рафензолу у дозі 22 мг/кг маси тіла, 95,6% тварин звільнялось від парамфістоматид, а загальна кількість яєць паразитів у досліджуваних фекаліях знижувалась на 96,6%.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Артеменко Ю.Г. Клиническое течение и некоторые вопросы патогенеза парамфистоматидоза молодняка крупного рогатого скота: Автореф. дис. канд. вет. наук. М., 1968. 25 c.
2. Мереминский А.И. Парамфистоматидозы крупного рогатого скота в Украинском Полесье (Изучение эпизоотологии, прогнозирования, диагностики, терапии и профилактики): Автореф. дис. докт. вет. наук. 1971. 41 с.
3. Жариков И.С. Парамфистоматидозы крупного рогатого скота в Белоруссии (распространение, диагностика, биология основного возбудителя (L. scotiae), терапия, профилактика и меры борьбы) : Автореф. дис. докт. вет. наук. М., 1974. 48 с.
4. Фазлаев Р.С. Лиорхоз крупного рогатого скота в Южном Предуралье Башкирии (эпизоотология, вопросы патогенеза, профилактика и меры борьбы): Дис. канд. вет. наук. 1987. 149 с.
5. Kormanova M. Healthcare in animals for healthy food products. Dynamics of paramphistomosis in cattle in the East-Slovakian lowlands // Veterinarstvi. 1989. Vol.39. №7. P. 291-292.
6. Chroust K. Problems of parasitoses in beef cattle imported into the Czech Republic and in common pastures of cattle and sheep // Abstracts of 7-th European Multicolloquium of Parazitology. Parma (Italy), 1996. P.229. (Parasitologia. 1996. Vol.38. №1-2. P. 229).
7. Ганиева Р.Ф. Изменения в интрамуральном нервном аппарате тонкого кишечника овец, при лиорхозной инвазии // Матер. докл. науч. конф. Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями (зоонозы)”. М., 2005. Вып.6. С. 83-85.
8. Савельев А.А. Обменные процессы и качество мяса у животных, спонтанно зараженых трематодами и на фоне дегельминтизации // Тр. Всерос. ин-та гельминтол. 2005. Т.41. С. 312-317.
9. Фазлаев Р.Г., Фазлаева С.Е. Воздействие парамфистом на микрофлору и рН среды содержимого преджелудков крупного рогатого скота // Матер. докл. науч. конф. Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями (зоонозы)”. М., 2005. Вып.6. С. 369-370.
10. Савельев А.А. Изменение численности простейших в рубце при парамфистомозе крупного рогатого скота // Матер. докл. науч. конф. Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями (зоонозы)”. М., 2003. Вып.4. С. 361-362.
11. Савельев А.А. Целлюлозолитическая активность микроорганизмов рубца при парамфистомозе // Матер. докл. науч. конф. Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями (зоонозы)”. М., 2003. Вып.4. С. 363-364.
12. Галимов Б.А., Галимова В.З., Галиуллина А.М. Бактериальная обсемененность мяса овец при парамфистомозно-трихоцефалезной инвазии // Матер. докл. науч. конф. Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями (зоонозы)”. М., 2002. Вып.3. С. 86-87.
13. Сафиуллин Р.Т. Распространение и экономический ущерб от основных гельминтозов жвачных животных // Ветеринария. 1997. №6. С. 28-32.
14. Сафиуллин Р.Т. Экономическое значение паразитарных болезней крупного рогатого скота // Матер. докл. науч. конф. Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями (зоонозы)”. М., 2002. Вып.3. С. 297-299.
15. Волков А.Х. Методы и средства борьбы с ассоциативными инвазионными болезнями крупного рогатого скота: Автореф. дис. докт. вет. наук. Иваново, 2001. 46 с.
16. Мусаев М.Б. Изыскание антгельминтиков против парамфистоматоза крупного рогатого скота // Бюл. Всес. ин.-та. гельминтол. 1990. Вып.54. С. 35-40.
17. Мусаев М.Б. Антгельминтная эффективность платенола при парамфистомозе крупного рогатого скота // Тр. Всерос. ин-та гельминтол. 2002. Т.38. С. 195-200.
18. Мусаев М.Б., Москвин А.С. Эффективность лекарственных форм тиогалола при парамфистомозе крупного рогатого скота // Тр. Всерос. ин-та гельминтол. 2003. Т.39. С. 146-153.
19. Мусаев М.Б., Архипов И.А. Испытание бифенала против разных стадий парамфистом крупного рогатого скота // Матер. докл. науч. конф. Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями (зоонозы)”. М., 2004. Вып.5. С. 259-261.
20. Лошкарева В.В., Мусаев М.Б., Архипов И.А. Эффективность афасцила при парамфистомозе крупного рогатого скота // Тр. Всерос. ин-та гельминтол. 2004. Т.40. С. 152-155.
21. Рекомендації з діагностики та заходів боротьби з парамфістоматидозами великої рогатої худоби / Березовський А.В., Галат В.Ф., Шевченко А.М. Київ, Ветінформ. 2006. 26 с.
22. Артеменко Ю.Г., Артеменко Л.П. Основные трематодозы жвачных: Метод. рекомендации. Белая Церковь, 1989. 45 с.
23. Паразитология и инвазионные болезни животных / Акбаев М.Ш., Водянов А.А., Косминков Н.Е. и др. М.: Колос, 2000. С. 82-113.
24. Eduardo, S.L. The taxonomy of the family Paramphistomidae Fischoeder, 1901 with special reference to the morphology of species occurring in ruminants. II. Revision of the genus Paramphistomum Fischoeder, 1901 // Syst. Parasit. 1982. Vol.4. P. 189-238.
25. Eduardo S.L. The taxonomy of the family Paramphistomidae Fischoeder, 1901 with special reference to the morphology of species occurring in ruminants. III. Revision of the genus Caliphoron Nasmark, 1937 // Syst. Parasit. 1983. Vol.5. P. 25-79.
26. Pacenovsky J.; Zahor Z.; Krupicer I. First report of paramphistomum daubneyi in cattle in Algeria // Veterinarni Medicina. 1987. Vol.32. P. 379-384.
27. Graber, M.; Delavenay, R.P.; Tesfamarian, G. Parasitological survey of Ethiopia. Helminths of adult zebu in the Kofele region (Arussi Province) // Revue d'Elevage et de Medecine Veterinaire des Pays Tropicaux. 1988. Vol.31. P. 341-352.
28. Gentile R. Trematodes of the paramphistomidae family from Somalia. 2. Paramphistomum clavula nasmark, 1937 (Cattle, sheep) // Rivista di parassitologia. 1981. Vol.41 (3). P. 325-328.
29. Asakji M.F. Paramphistomiasis of cattle in Sierra Leone and seasonal fluctuations in its prevalence // Bulletin of Animal Health and Production in Africa. 1989. Vol.37 №4. P. 327-331.
30. Tager-Kagan, P. Epidemiology of the principal trematode infections of domestik animals in the Niger River region // Revue d'Elevage et de Medecine Veterinaire des Pays Tropicaux. 1977. Vol.30. P. 11-18.
31. Diaw O.T., Seye M., Sarr Y. Epidemiology of trematodiases in livestok in the Kolda region, Casamance (Senegal) // Revue d'Elevage et de Medecine Veterinaire des Pays Tropicaux. 1988. Vol.41. P. 257264.
32. Mahato S.H., Rai K. Prevalence of paramphistomosis in cattle in the Koshi zone of Nepal // Vet. Rev. (Kathmandu). 1992. Vol.7 №2. Р. 63-64.
33. Cheruiyot H.K., Wamae L.W. Incidence of bovine paramphistomiasis in Kenia // Bulletin of Animal Health and Production in Africa. 1988. Vol.36. Р. 55-57.
34. Celep A. Results of the examination of peripheral blood smears and helminthological findings in the faeces of cattle in the Samsun and Ordu provinces of Turkey // Etlik Veteriner Mikrobiyoloji Enstitusu Dergisi. 1994. Vol.5. P. 106-112.
35. A study of helminths of cattle and buffaloes in Lahore/ Afzal M., Shafique M., Hussain A., Saeed M. // Pakistan Journal of Science. 1984. Vol.33. Р. 14-20.
36. Siddiqi M.N.; Shah S.A. Natural infection of helminths in liver and respiratory tract of cattle of peshawar and histology of paramphistomum cervi // Pakistan Veterinary Journal. 1984. Vol.4. P. 100-107.
37. Tarmud J.Y., Siswansjah D.D., Adiwinata G. Gastrointestinal helminthes of cattle from the Taping and Tabalong districts of southern Kalimantan // Penyakit Hewan. 1988. Vol.20 №35. Р. 23-26.
38. Veterinary parasitology. // Shillong, Meghalaya, India. 1985. Р. 134-138.
39. Rao J.R., Deorani V.P.S. Incidence of common helminthiasis among cattle and buffaloes in South Andamans // J. of the Andaman Science Assoc. 1988. Vol.4 №2. Р. 143-144.
40. Incidence of paramphistome infections in ruminants at Bareilly/ Varma T.K., Prasad A., Malvija H.C., Dwivedi P. // Ind. J. of Anim. Sciences. 1989. Vol.59 №2. Р. 231-234.
41. Sahaj M.N., Sahaj B.N., Singh S.K. Survey of paramphistome infections in bovine: its seasonal and regional variations in the state of Bihas (India) // Ind. J. of Anim. Health. 1989. V.28 Р. 91-98.
42. Epizootiology of paramphistomiasis in Haryana state/ Gupta R.P., Chaudhri S.S., Ruprah N.S., Yadav C.L. // Indian Journal of Animal Sciences. 1995. Vol.55. Р. 14-19.
43. Kang Y.B., Kim S.H. Rumen fluke infections in slaughtered cattle in Korea. Research Reports of the Rural Development Administration, Veterinary, Korea Republic. 1988. Vol.30. Р. 12-16.
44. Epidemiology of paramphistomosis in cattle/ Rolfe P.F, Boray J.C, Nichols P, Collins G.H. // Int J Parasitol. 1991. Vol.21. Р. 813.
45. Rolfe P.F., Boray J.C., Collins G.H. Pathology of infection with Paramphistomum ichikawai in sheep // Int. J. Parasitol. 1994. Vol.24. Р. 995-1004.
46. Percedo M.J., Larramendy R. Natural infection of Fossaria cubensis by paramphistome larvae // Rev. Cubana de Ciencias Vet. 1989. Vol.20. Р. 233-238.
47. Rimbaud E., Diana V. Mortality in a herd of cattle associated with paramphistomiasis // Vet. Argentina. 1991. Vol.79 №8. Р. 608-612.
48. Use of LANDSAT MSS imagery and soil type in e geographic information system to assess site-specific risk of fascioliasis on Red Rever Basin farms in Louisiana/ Malone J.B., Tehler D.P., Loyacano A.F., Zukowski S.H. // Ann. Of the New York Acad. оf Sciences. 1992. №653. Р. 389-397.
49. Sey O. A revive of chemotherapy of paramphistomosis of domestic ruminants in Europe // Parasitologia Hungarica. 1989. Vol.22 №1. Р. 51-55.
50. Veterinarmedizinische Parasitologie/ Rommel M., Kutzer E., Korting W., Scnieder T. 5., vollst. neubearb. Aufl. Berlin: Parey, 2000. P. 209-210.
51. Fasciola hepatica and Paramphistomum daubneyi: changes in prevalences of natural infections in cattle and in Lymnaea truncatula from central France over the past 12 years/ Mage C., Bourgne H., Toullieu J. et al. // Vet. Res. 2002. Vol.33. Р. 439-447.
52. Levasseur G., Alzieu J.P. Paramphistomosis of cattle // Bull. des G.T.V. 1991. Vol.6. P. 153-155.
53. Statistical modelling of the spatial distribution of prevalence of Calicophoron daubneyi infection in sheep from central Italy/ Biggeri A., Catelan D., Rinaldi L. et al. Parassitologia. 2005. Vol.47 №11. Р. 57-63.
54. Use of remote sensing and geographical information systems to identify environmental features that influence the distribution of paramphistomosis in sheep from the southern Italian Apennines/ Cringoli G., Taddei R., Rinaldi L., et a.l // Vet Parasitol. 2004. Vol.10 №122. Р. 15-26.
55. Kotrla B., Kotrly A. The incidence of flukes of the genus Paramphistomum in Czechoslovakia // Vet Med (Praha). 1982. Vol.27 №8. Р. 483-90.
56. Kormanova M. Health care in animals for healthy food products. Dynamics of paramphistomosis in cattle in the East-Slovakian lowlands // Veterinarstvi. 1989. Vol.39 №7. Р. 291-292.
57. Поцхверия Ш.О. Распространение и сезонно-возрастная динамика парамфистомидозов крупного рогатого скота в Грузии // Тр. Всерос. ин-та гельминтол. М., 2001. Т.37. С. 124-127.
58. Динамика формирования паразитарного комплекса жвачных в равнинном поясе Дагестана / А.М. Атаев, Х.А. Ахмедрабаданов, У.П. Алмаксудов и др. // Матер. докл. науч. конф. Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями (зоонозы)”. М., 2005. Вып.6. С.45-46.
59. Паразиты крупного рогатого скота в равнинном поясе Дагестана / А.М. Атаев, Х.А. Ахмедрабаданов, У.П. Алмаксудов и др. // Матер. докл. науч. конф. Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями (зоонозы)”. М., 2005. Вып.6. С. 47-49.
60. Атаев А.М. Эпизоотическая ситуация по паразитозам животных в Дагестане // Ветеринария. 2002. №4. С. 23-29.
61. Пенькевич В.А., Кочко Ю.П. Гельминтофауна диких копытных Белоруссии// Ветеринария. 2002. №3. С. 30-33.
62. Липницкий С.С. Экология некоторых промежуточных хозяев биогельминтов жвачных республики Беларусь // Матер. докл. науч. конф. Ассоциативные паразитарные болезни, проблемы экологии и терапии”. М., 1995. С. 87-88.
63. Shimalov V.V., Shimalov V.T. Helminth fauna of cervids in Belorussian Polesie // Parasitology Research Springer-Verlag, 2002. Vol.89 №1. Р. 75-76.
64. Досжанова Г.Б. Распространение фасциолеза и парамфистомоза на территории Ковернинского района Нижегородской области // Матер. докл. науч. конф. Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями (зоонозы)”. М., 2003. Вып.4. С. 146-148.
65. Плотность популяции отдельных видов трематоди при моно- и смешанной инвазии крупного рогатого скота в Нижегородской области / Е.Е. Коледа, Н.И. Кошеваров, В.А. Душкин, И.А. Архипов // Матер. докл. науч. конф. Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями (зоонозы)”. М., 2002. Вып.3. С. 167-169.
66. Межвидовые отношения фасциол и дикроцелий в печени крупного рогатого скота при заражении в естественных условиях / И.А. Архипов, Д.Н. Шемяков, Н.И. Кошеваров и др. // Тр. Всерос. ин-та гельминтол. М., 2005. Т.41. С. 58-63.
67. Кожебаев М.К. Ассоциативная инвазия трематодами крупного рогатого скота Приаралья: Автореф. дис. канд.. вет. наук. 2001. 25 с.
68. Кошеваров Н.И. Эпизоотология парамфистомоза крупного рогатого скота в центральной части нечерноземной зоны России и меры борьбы с ним: Дис. канд. вет. наук: 03.00.19. Москва, 1997. 142 с.
69. Кошеваров Н.И. Эколого-эпизоотологический анализ трематодозов крупного рогатого скота в Нечерноземной зоне России // Матер. докл. науч. конф. «Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями». М., 2005. Вып.6. С. 183-184.
70. Архипов И А., Лошкарева В.В. Распространение трематодозов крупного рогатого скота в условиях Среднего Предуралья // Матер. докл. науч. конф. Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями (зоонозы)”. М., 2003. Вып.4. С. 235-236.
71. Петров Ю.Ф., Курочкина М.В. Профилактика трематодозов крупного рогатого скота в госплемзаводах центрального района Нечерноземья РФ // Матер. докл. науч. конф. Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями (зоонозы)”. М., 2002. Вып.3. С. 242-244.
72. Орлова К.В. Энзоотия парамфистоматоза крупного рогатого скота // Ветеринария. 1953. №4. С. 20-22.
73. Подлесный Г.В. Массовое заболевание молодняка крупного рогатого скота парамфистомозом // Ветеринария. 1959. №6. С. 29-31.
74. Мереминский А.И., Глузман И.Я., Артеменко Ю.Г. Парамфистоматоз крупного рогатого скота в Полесье // Ветеринария. 1968. №12. С. 41-44.
75. Москвин А.С. Биологический цикл Paramphistomum daubneji (Dinnik,1962) // Тез. докл. науч. конф. Всес. о-ва гельминтол. Сумы, 1991. С. 81-82.
76. Зараженность жвачных животных трематодами на северо-востоке Украины / А.И. Коваленко, Л.М. Коваленко, П.Т. Романенко, И.С. Дахно // Матер. докл. науч. конф. Ассоциативные паразитарные болезни, проблемы экологии и терапии”. М., 1995. С. 77-79.
77. . Seasonal trends of Paramphistomum cervi in Tabasco / Rangel-Ruiz LJ, Albores-Brahms ST, Gamboa-Aguilar J. // Vet Parasitol. Mexico, 2003. Vol.116 №3. Р. 217-22.
78. Prevalence of bovine paramphistomosis // results of a field survey in France Dorchies Ph., Bergeaud J.P, Duranton C., et al. 1998. Vol.149 №11. Р. 1029-1032.
79. Prevalence of Paramphistomum daubneyi infection in cattle in central France / Szmidt-Adjide V., Abrous M., Adjide C.C., et al.// Vet Parasitol. 2000. Vol.87 №(2-3). Р. 133-138.
80. Поцхверия Ш.О. Некоторые вопросы экологии моллюсков Planorbis planorbis и сезонная динамика их инвазирования партенитами парамфистомид в Грузии // Тр. Всерос. ин-та гельминтол. М., 2001. Т.37. С. 133-137.
81. Лаптева Л.А., Веселова Т.П. Исследование генетической активности антигельминтиков, эффективных при трематодозах жвачных // Матер. докл. науч. конф. Ассоциативные паразитарные болезни, проблемы экологии и терапии”. М., 1995. С. 84-86.
82. Никитин В.Ф. Парамфистоматозы крупного рогатого скота на Нижнем Поволжье и в Центральном районе Нечерноземной зоны РСФСР: Автореф. дис. докт. вет. наук. 1978. 41 с.
83. . Оптимальные сроки дегельминтизации животных при гельминтозах / Петров Ю.Ф., Садов К.М., Еремеева О.Р. и др. // Матер. докл. науч. конф. «Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями». М., 2003. Вып.4. С. 273-274.
84. Фазлаев Р.С. Лиорхоз крупного рогатого скота в Южном Предуралье Башкирии (эпизоотология, вопросы патогенеза, профилактика и меры борьбы): Дис. канд. вет. наук. 1987. 149 с.
85. Здун В.И. О зараженности моллюсков сем. Planorbidae из водоемов Украины личинками Paramphistomum cervi Zeder,1790 и другими Digenea // Сб. работ по гельминтол. М., 1958. С. 135-138.
86. Архипов И.А., Рехвиашвили Э.И., Дурдусов С.Д. Репродуктивный потенциал трематод в организме дефинитивного хозяина в условиях юга России в разное время года // Тр. Всерос. ин-та гельминтол. 1999. Т.35. С. 26-31.
87. Мазанний О.В. Репродуктивна функція трематоди при фасціольозно-парамфістомідозній інвазії великої рогатої худоби // Вестник зоологии. 2005. №.19. С. 219-220.
88. Рехвиашвили Є.И. Распределение отдельных видов трематод при смешанной инвазии крупного рогатого скота // Матер. докл. науч. конф. Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями (зоонозы)”. М., 2001. Вып.2. С. 216-217.
89. Мандигра М.С., Лисиця А.В., Дмитрієв І.М. Метод мас-спектрометрії як один із підходів до розробки і випробування нових лікувально-профілактичних препаратів // Наук.-технічний бюлетень інституту біології тварин та ДНДКІ ветпрепаратів і кормових добавок. Львів, 2005. Вип. 6. С. 259-264.
90. Березовський А.В. Лікарські препарати нового покоління для ветеринарної медицини. К., Ветінформ, 2000. 88 с.
91. Хоменко В.С., Хоменко Н.Р. Несовместимость, побочное действие лекарственных средств и меры помощи при отравлениях: Справочник. К.: Изд. УСХЛ, 1991. 144 с.
92. Самойлович В.А. Несовместимость лекарственных средств и их побочное действие // Фельдшер и акушерка. 1990. №2. С. 37-39.
93. Утруднені випадки у виготовленні порошкових лікарських форм / Т.В. Шуміло, Р.С. Шпак, Е.Е. Борзунов, Н.П. Попелиця // Фармацевтичний журнал. 1978. №5. С. 70-73.
94. Максимович Я.Б. Прописывание, несовместимость и побочное действие лекарственных средств. К.: Здоров’я, 1979. 200 с.
95. Соломатина Э.К. Вопросы совместимости и взаимодействия лекарственных средств // Фельдшер и акушерка. 1991. №2. С. 34-37.
96. Лисиця А.В. Фізико-хімічна характеристика біологічно активних речовин за даними часопролітної плазмово-десорбційної мас-спектрометрії: Автореф. дис. канд. біол. наук: 03.00.02. К., 2002. 19 с.
97. Хімічна сумісність біологічно активних речовин / А.