ПІДСТАВИ ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

Краткое описание

З М І С Т

Вступ..................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ЙОГО ПРИПИНЕННЯ
1.1 Поняття права власності та його припинення............................ 12
1.2 Розвиток законодавства про припинення права власності 22
Висновки до розділу 1.............................................................................. 33

РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДСТАВ ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ
2.1 Види підстав припинення права власності 36
2.2 Умови та порядок припинення права власності за окремими підставами........................................................................................................55
Висновки до розділу 2.....................................................................................82

РОЗДІЛ 3 ОСОБЛИВОСТІ ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ОКРЕМІ ОБ’ЄКТИ
3.1 Особливості припинення права власності на земельну ділянку 83
3.2 Особливості припинення права власності на житло 137
Висновки до розділу 3.............................................................................. 187

ВИСНОВКИ............................................................................................... 189

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................ 193

В С Т У П
Актуальність теми дослідження зумовлена встановленням нових засад права власності, таких пріоритетів розвитку цивільного законодавства, які забезпечують перехід економіки України до розвинутих ринкових відносин, зокрема, шляхом належного правового забезпечення цього процесу та оптимальної розбудови одного з основних інститутів в системі права – інституту права власності. При цьому важливого значення набуває конституційний обов’язок держави забезпечити права і свободи людини, створити належні умови для їх реалізації та захисту.
Основні засади права власності закріплені у Конституції України. Зокрема, відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно її позбавлений. Важливою гарантією прав власника є норма цієї статті про непорушність права приватної власності, про можливість примусового відчуження права приватної власності лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Ефективною гарантією захисту прав власника є те, що примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Право власності було і залишається одним з головних рушіїв соціально-економічного розвитку суспільства, а отже його конституційне закріплення потребує вивчення його юридичної природи та гарантій його реалізації, здійснення та захисту.
Крім того, роботу із вдосконалення цивільного законодавства не можна вважати завершеною, так як із прийняттям нового ЦК України, у якому знайшли закріплення загальні положення про право власності, його набуття та припинення, способи захисту тощо, значна кількість питань залишилась ще не вирішеною. Це зумовлено наявністю великої кількості законів та підзаконних актів, які не завжди узгоджено регулюють відносини власності, що свідчить про певну непослідовність нормотворчої діяльності та відсутність єдиної концепції розвитку законодавства про власність.
Слід також відмітити, що раніше проведенні дослідження радянських вчених, значення яких для розвитку юридичної науки є безспірним, здійснювались у період, коли пріоритетною була соціалістична власність, принцип рівноправності всіх форм власності не реалізовувався, а тому певною мірою втратили свою актуальність.
Сучасний етап формування інституту права власності характеризується зміною підходу до принципів захисту права власності, меж його здійснення, підстав набуття та припинення тощо. Окремі питання права власності висвітленні в докторській дисертації та монографії О.В. Дзери „Розвиток права власності громадян в Україні”, в колективних монографіях за редакцією Я.М. Шевченко „Власник і право власності”, „Право собственности в Украине”, в окремих кандидатських дисертацях (О.С. Яворської – 1997 р., Н.В. Безсмертної – 2001 р., І. О. Дзери – 2001 р., Л.М. Николайчук – 2004 р., І.Р. Калаур – 2004 р., Л.А. Музики – 2004 р.). Однак в цілому проблема припинення права власності в Україні всебічно не проаналізована, низка питань залишилися нерозкритими чи спірними, монографічних праць щодо комплексного дослідження питань припинення права власності за цивільним законодавством України не проводилось. Так, потребують глибокого вивчення теоретичні положення щодо класифікації підстав припинення права власності, належного закріплення окремих підстав припинення права власності в ЦК України; належним чином не проаналізована специфіка відносин у сфері припинення права власності на окремі об’єкти; існує потреба в узгодженні та вдосконаленні термінологічного апарату, який має використовуватись при формуванні відповідних цивільно-правових норм; відсутня чітка законодавча концепція щодо співвідношення і узгодженості норм Цивільного, Господарського, Земельного та Житлового кодексів України, що в тій чи іншій мірі стосуються (регулюють) питання припинення права власності.
Важливість наукової розробки проблем припинення права власності обумовлена й процесами європейської інтеграції України , так як одним із основних завдань нашої держави є розвиток законодавства України у напрямі його наближення до законодавства Європейського Союзу та забезпечення високого рівня підготовки в Україні проектів законів та інших нормативно-правових актів.
Вищезазначені обставини обумовили актуальність теми, за якою виконана кандидатська дисертація.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Київського університету права Національної академії наук України 16 червня 2005 року (протокол № 11). Робота виконана відповідно до загальної науково-дослідної програми Київського університету права Національної академії наук України „Правове регулювання в умовах трансформації суспільних відносин в Україні” (номер державної реєстрації 01050001907).
Мета і завдання дослідження. Основною метою дослідження є комплексний теоретичний аналіз правового регулювання відносин щодо припинення права власності.
Відповідно до поставленої мети визначені основні завдання дисертаційного дослідження:
- визначити суть і розкрити співвідношення категорій „власність” і „право власності”;
- здійснити аналіз класифікацій підстав припинення права власності;
- проаналізувати стан законодавчого закріплення підстав припинення права власності;
- дати характеристику та дослідити проблеми застосування окремих підстав припинення права власності;
- виявити особливості правового регулювання припинення права власності на такі об’єкти як земельна ділянка та житло.
Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що складаються внаслідок припинення у власника права власності.
Предметом дисертаційного дослідження є — нормативно-правові акти законодавства України про припинення права власності, їх зміст, наукові доктрини, літературні джерела та судова практика з розгляду спорів, пов’язаних із припиненням права власності.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають загальнонаукові, філософські та спеціальні методи, які використовуються у правових дослідженнях: порівняльно-правовий, системний, прогнозування та інші. Зокрема, історико-правовий метод застосовувався при аналізі розвитку інституту припинення права власності; формально-логічний метод слугував вивченню окремих положень цивільно-правової доктрини, зокрема, суб'єктного та об’єктного складу правовідносин припинення права власності; методи аналізу та синтезу використовувалися у зв’язку із формулюванням поняття реприватизації; метод формально-юридичний (з його використанням здійснено аналіз змісту актів цивільного законодавства та практики його застосування); формально-догматичний використовувався для тлумачення відповідних цивільно-правових норм та окремих понять і категорій; порівняльно-правовий метод надав можливість дослідити особливості правового регулювання питань припинення прав власності в законодавстві інших країн.
Теоретичним підґрунтям дослідження стали праці українських і зарубіжних фахівців дореволюційного, радянського та сучасного періодів, зокрема, М.І. Брагінського, Н.В. Безсмертної, Д.В. Бобрової, С.М. Братуся, А.В.Венедиктова, В.С. Гопанчука, О.В. Дзери, І.О. Дзери, А.С. Довгерта, І.І. Каракаша, Н.С. Кузнєцової, І.М. Кучеренко, Ю.Б. Кочеврина, В.В. Носіка, Є.О. Мічуріна, О.О. Погрібного, О.О. Підопригори, З.В. Ромовської, О.П. Сергєєва, В.І. Семчика, П.І. Седугіна, Є.О. Суханова, Ю.К Толстого, Р.Й. Халфіної, Я.М. Шевченко, М.В. Шульги, Ю.С. Шемшученка, В.С. Щербини, О.С. Яворської та ін.
Емпіричною базою дослідження є матеріали практики розгляду та вирішення спорів, що пов’язані з припиненням права власності, місцевими та апеляційними судами, а також узагальнення судової практики розгляду справ, пов’язаних з правом власності Верховним Судом України, рішення Конституційного суду у цій сфері та судова практика Європейського суду з прав людини щодо припинення права власності.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація за обраною темою є першим комплексним дослідженням проблем припинення права власності, в Україні. На підставі результатів дослідження дисертантом сформульовано та обгрунтовано нові наукові положення, висновки та пропозиції, які виносяться на захист:
- вперше сформульоване визначення поняття припинення права власності, під яким пропонується розуміти абсолютну і безповоротну втрату правового зв’язку між власником і належною йому на праві власності річчю внаслідок дії чи настання різноманітних юридичних фактів (правочинів, рішень суду, юридичних вчинків, подій, неправомірних дій учасників цивільних правовідносин, правомірного використання та споживання майна тощо);
- вперше визначено зміст та співвідношення понять „підстава” та „спосіб” виникнення чи припинення права власності. Якщо підстава виникнення чи припинення права власності базується на юридичному факті, який забезпечує виникнення суб’єктивного права, то спосіб вказує як на відповідний юридичний факт так і на його певну якісну характеристику чи умову реалізації;
- вперше обґрунтовано висновок про закріплення такої альтернативи як викуп чи продаж з публічних торгів уповноваженими державними органами пам'яток історії та культури, якщо їй загрожує пошкодження або знищення у разі дій або бездіяльності власника, а не лише викупу такого об’єкту як це передбачено ст. 21 Закону України „Про охорону культурної спадщини”. Дисертанткою пропонується, що у разі проведення публічних торгів продаж пам'ятки історії та культури повинен відбуватися на умовах конкурсу, що гарантуватиме максимально ефективне використання та збереження такого об’єкта;
- вперше систематизовано підстави припинення права власності на тварин, які пропонується поділяти на дві групи: 1) захворювання тварин чи/та наявність у них агресивних якостей, які є небезпечним для оточуючих і можуть потягнути (потягнули) шкоду життю та/чи здоров’ю оточуючих; 2) жорстоке поводження з ними (при жорстокому поводженні доцільно передбачити попереднє застосування заходів адміністративного впливу) Зроблено рекомендацію про закріплення в ЦК України норми про умови та порядок припинення права власності на тварин, яке повинно здійснюватися у судовому порядку.
- вперше обґрунтовано наявність прогалини у ст. 142 ЗК України, яка встановлює лише право, а не обов’язок органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надати згоду на прийняття земельної ділянки у разі відмови її власника від прав на неї. Дисертанткою обґрунтовано пропозицію про те, що у разі добровільної відмови власника від земельної ділянки уповноважений орган повинен бути зобов’язаний прийняти цю ділянку ;
- дістала подальшого розвитку класифікація підстав припинення права власності. Запропоновано ділити усі способи припинення права власності на ті:
1) що залежать від волі власника: правочини з відчуження майна або витрат грошових коштів; користування майном, внаслідок якого це майно повністю споживається; знищення або викидання майна власником;
2) що застосовуються проти (всупереч) волі власника: примусовий продаж (звернення стягнення на майно за зобов’язаннями власника; відчуження за рішенням суду земельної ділянки, яка відповідно до ЗК України не може перебувати у власності іноземної особи чи особи без громадянства, якщо така земельна ділянка не була відчужена в установленому порядку добровільно; інші випадки, встановлені законом) або примусове вилучення майна у випадках, передбачених законом (конфіскація; націоналізація; реквізиція; викуп земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю; викуп нерухомого майна у зв'язку із викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене); загибель майна внаслідок непереборної сили або протиправних дій інших осіб; набуття майна проти волі власника добросовісним набувачем; смерть фізичної особи;
3) що здійснюються помимо волі власника: втрата речі (багажу, вантажу), що була передана особі на виконання умов договору (наприклад, перевезення, зберігання, прокату); припинення права на частку у спільному майні при неможливості (забороні) її виділення у натурі; припинення майнових прав інтелектуальної власності як з волі власника (шляхом їх відчуження) так і без його волі (закінчення строку дії патенту на винахід).
- наведено нові додаткові аргументи на обґрунтування пропозиції про закріплення в ЦК України такої підстави припинення права власності як націоналізація та прийняття відповідного закону, оскільки це сприятиме національній безпеці нашої держави, сприятиме розвитку окремих галузей господарства. Запропоновані пропозиції щодо вдосконалення окремих положень проектів Законів України про націоналізацію як то щодо її винятковості, мети проведення, щодо належного захисту прав та інтересів власника об’єкта, що підлягає націоналізації (зокрема, на оскарження факту націоналізації, дій уповноважених осіб, результатів оцінки об’єкта націоналізації, моменту виникнення права державної власності на такий об’єкт), щодо застосування термінології тощо.
- дістала подальшого розвитку наукова позиція про обсяг правомочностей власника житлового приміщення. У роботі обґрунтовано доцільність визнання за неповнолітніми членами сім’ї права на житло у разі припинення права власності власником цього житла при його відчуженні. Зокрема, зроблено рекомендації по вдосконаленню проекту ЖК України на предмет захисту прав неповнолітніх членів сім’ї (обов’язок власника житла, що відчужується, надати органу опіки та піклування документи (відомості), що підтверджують належне виконання ним своїх обов’язків щодо створення умов проживання неповнолітньому члену сім’ї, або підтверджують відсутність права такої особи на житло, що підлягає відчуженню) з урахуванням положень ЦК України та СК України;
- наведено додаткові аргументи щодо недоцільності закріплення реприватизації у ЦК України, оскільки у ЦК України і приватизаційному законодавстві достатньо правових механізмів для повернення майна у державну власність. Це можливо шляхом застосування норм ЦК України про недійсність правочинів, про розірвання договорів у зв’язку з невиконанням обов’язків покупцем.
Пропонується нове визначення реприватизації житла, якою слід вважати повернення у державну чи комунальну власність приватизованого житла та належних до нього господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) громадянами у встановленому порядку чи у зв'язку з порушенням встановлених чинним законодавством умов приватизації державного житлового фонду в судовому порядку.
- одержали додаткову аргументацію наукові положення про застосування цивільно-правової конфіскації. Так, ЦК України містить норму відсильного характеру (ст. 354 ЦК України); ст.228 ЦК України передбачає лише нікчемність правочину, що порушує публічний порядок. У зв’язку із цим автор вказує на незавершеність норми ст. 228 ЦК України і пропонує привести у відповідність норми ЦК України та ГК України. При цьому обґрунтовується застосування до нікчемного антипублічного правочину правил ч.2 ст.216 ЦК України при наявності вини сторони (сторін), а у разі заподіяння шкоди інтересам суспільства за вчиненні такого правочину, доцільним є застосування конфіскації;
- ч. 4 ст. 81 ЗК України передбачає, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У роботі обґрунтовується незавершеність такого положення і невизначеність питання припинення права власності на такі землі у зв’язку із втратою громадянства України;
- доведено наявність неузгодженостей між ст. 350 ЦК України та ч. 3 ст. 146 ЗК, оскільки в останній не передбачено можливості здійснення викупу земельної ділянки за рішенням суду. Здійснено аналіз значення і сфери застосування термінів „суспільна необхідність”, „суспільна потреба”. Дисертантка обґрунтовує доцільність розмежування викупу для суспільних потреб й примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності і внесення відповідних змін до ЦК України та ЗК України.
На підставі наукового аналізу чинного законодавства, практики його застосування, на підставі доктринальних положень внесені пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання припинення права власності, зокрема, ст. 228, 346, 350, 351 ЦК України, ч. 4 ст.81, 140, 143, ч.2 ст. 142, 147 ЗК України.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертаційному дослідженні теоретичні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані: у законотворчій діяльності - при вдосконалені законодавства у сфері власності; у науковій діяльності - для подальших теоретичних розробок проблем припинення права власності в нашій державі. Крім того, положення дисертації можуть бути використані при викладанні курсу цивільного права України, при підготовці навчальних посібників, курсів лекцій з цивільного права, методичних рекомендацій для студентів вищих навчальних закладів юридичного профілю.
Особистий внесок здобувача полягає у підготовці дисертаційного дослідження, яке є самостійною науковою працею.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження та рекомендації щодо вдосконалення цивільного законодавства використовувались автором в її педагогічній діяльності, обговорювались на засіданнях кафедри цивільного та трудового права Київського університету права
Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднено на трьох науково-практичних конференціях: „ І Міжнародна Науково-методична конференція „Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів Європейського Союзу (м. Хмельницький, 2005), „Сучасні проблеми юридичної науки” (м. Харків, 2005), (м. Луцьк, 2005)
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження висвітлено в 5 статтях у наукових фахових виданнях.

Список литературы

В И С Н О В КИ
У результаті дисертаційного дослідження над проблемами, пов’язаними з припиненням права власності, ми прийшли до висновку, що ця сфера відносин потребує як продовження проведення теоретичних розробок, так і здійснення конкретних заходів із вдосконалення чинного законодавства з метою належного захисту прав та законних інтересів власників та уникнення двозначності тлумачення норм, що регуллють відносини власності, на практиці. Це завдання набуває важливого значення з урахуванням взятих Україною зобов’язань по адаптації національного законодавства до міжнародних стандартів.
Узагальнені результати проведеного нами дослідження дали можливість сформулювати такі висновки:
- припинення права власності можна визначити як абсолютну і безповоротну втрату правового зв’язку між власником і належною йому на праві власності річчю внаслідок дії чи настання різноманітних юридичних фактів (правочинів, рішень суду, юридичних вчинків, подій, неправомірних дій учасників цивільних правовідносин, правомірного використання та споживання майна тощо);
- - застосовано новий підхід до класифікації підстав припинення права власності з урахуванням особливостей суб’єктного та об’єктного складу права власності;
- обґрунтовано пропозицію про закріплення в ЦК України такої підстави припинення права власності як націоналізація, застосування якої має характеризуватися винятковістю та належним захистом прав та інтересів власника;
- систематизовано підстави припинення права власності на тварин, для чого здійснено аналіз норм ЦК України, Закону України „Про тваринний світ”, „ Про захист тварин від жорстокого поводження” [173] законопроекту „Про гуманне ставлення до тварин” [174]. Внаслідок цього запропоновано закріпити в ЦК України норму про умови та порядок припинення права власності на тварин, яке повинно здійснюватися у судовому порядку (при жорстокому поводження з нею доцільно передбачити попереднє застосування заходів адміністративного впливу)
- запропоновано доповнити ст.228 ЦК України ч.3 наступного змісту. У разі вчинення правочину, який порушує публічний порядок, при наявності умислу сторін (сторони) та при умові завдання шкоди інтересам суспільства при вчиненні такого правочину у випадку виконання правочину обома сторонами – в доход держави за рішенням суду стягується все отримане ними за правочином, а у випадку виконання правочину однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все отримане нею і все належне з неї першій стороні для відшкодування отриманого. При наявності умислу лише у однієї з сторін такого правочину все отримане нею за правочином повинно бути повернуте другій стороні, а отримане останньою чи належне їй для відшкодування виконаного стягується в доход держави.;
- запропоновано викласти ч.2 ст. 142 ЗК України у наступній редакції: „Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування після прийняття рішення про одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації”;
- запропоновано викласти п. 4 ст. 81 ЗК України у наступній редакції. „Землі сільськогосподарського призначення підлягають відчуженню протягом року з моменту переходу права власності у разі: а) втрати громадянства України власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення; б) прийняття у спадщину земельної ділянки сільськогосподарського призначення іноземними громадянами, а також особами без громадянства”.
- обгрунтовується позиція про доцільність включення у ст. 146 ЗК України положення про те, що з моменту попередження власника про запланований викуп земельної ділянки для суспільних потреб, йому не забороняється чинити будь-які дії щодо належної йому земельної ділянки, що не суперечать закону, при умові обов’язкового попередження заінтересованих осіб про викуп, що планується;
- здійснено аналіз співвідношення норм Конституції України, ЦК України та ЗК України щодо значення і сфери застосування термінів „суспільна необхідність”, „суспільна потреба”, результатом чого стала пропозиція редагування статей ЦК України та ЗК України: викласти назву ст. 350 ЦК України у такій редакції: „Викуп земельної ділянки у зв’язку з суспільною необхідністю (для суспільних потреб)” і внести необхідні зміни у текст статей 346, 350, 351 ЦК України. Назву ст. 147 ЗК України викласти у такій редакції „Реквізиція земельної ділянки”, або викласти дійсну назву у такій редакції: „Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності (реквізиція)” з внесенням необхідних змін у ст.140, 143, 147 ЗК України;
- пропонується внести зміни до ст. 7 Закону України „Про музеї та музейну справу” з метою досягнення її відповідності положенням ЗК України щодо форм власності на землі історико-культурного призначення і передбачити, що для створення музею земельні ділянки та інші природні ресурси можуть бути наданні в користування або набуті у державну, комунальну чи приватну власність у встановленому законодавством порядку;
- обґрунтовується пропозиція про доповнення ст. 21 Закону України „Про музеї та музейну справу” нормою про те, що у разі не виконання власником обов’язків щодо збереження пам'ятки історії та культури в результаті чого їй загрожує пошкодження або знищення, така пам’ятка може бути викуплена у встановленому законом порядку;
- обґрунтовано висновок про закріплення такої альтернативи як викуп чи продаж з публічних торгів уповноваженими державними органами у разі дій або бездіяльності власника пам'ятки історії та культури, якщо їй загрожує пошкодження або знищення такого об’єкта;
- обґрунтовується внесення зміни до ст. 43 Закону України „Про іпотеку” щодо того, що початкова вартість майна повинна відповідати його експертній оцінці, а щодо можливості її зменшення, то воно є доцільним лише у випадку згоди між іпотекодавцем та іпотекодержателем;
- внесено рекомендації по вдосконаленню проекту ЖК України (зокрема ст. 60) на предмет закріплення прав неповнолітніх членів сім’ї, їх детальної регламентації, особливостей захисту їх прав при відчуженні житлового приміщення власником з урахуванням положень ЦК України та СК України;
- запропоновано закріпити загальні засади реприватизації у ЦК України, конкретні ж підстави застосування реприватизації рекомендовано зазначити в залежності від особливостей об’єкта приватизації у спеціальному законі, що регулює ці відносини (наприклад, стосовно житла – в Законі України „Про приватизацію державного житлового фонду”);
- висунуто своє бачення визначення реприватизації житла якою слід вважати повернення у державну чи комунальну власність приватизованого житла та належних до нього господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) громадянами у встановленому порядку чи у зв'язку з порушенням встановлених чинним законодавством умов приватизації державного житлового фонду в судовому порядку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України.-1996.- №30.- Ст.141(з наступними змінами).
2. Цивільний кодекс України: Текст відповідає офіц. -К.: Школа, 2003.- 384 с.
3. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права. – М.: Изд. бр. Башмаковых, 1911. – 852 с.
4. Гражданское право: Учебник: В 2 т. – Изд. 2-е, перераб. и доп. / Под ред. Е.А. Суханова. – М.: БЕК, 1998. – Т.1. – 816 с.
5. Право власності в Україні: Навч. посіб. / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, О.А. Підопригора та ін.; За заг. ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 816 с.
6. Венедиктов А.В. Государственная социалистическая собственность. - М.-Л.: Изд. АН СССР, 1948. – 841 с.
7. Братусь С.Н. Предмет и система советского гражданского права. – М.: Юрид. лит. 1963.-197 с.
8. Шкредов В.П. Метод исследования собственности в «Капитале» К. Маркса. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1973. – 262 с.
9. Шкредов В.П. Связь экономического исследования с изучением правовых отношений // Методологические вопросы общественных наук: Сб. статей / Редкол.: Д.И. Чесноков (отв. ред.) и др. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1966. – С. 187–227.
10. Шкредов В.П. Экономика и право: (Опыт экономико-юридического исследования общественного производства). – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Экономика, 1990. – 271 с.
11. Гражданское право. Том 1. Учебник: Издание пятое, переработанное и дополненное/ Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого.- М.: «ПБОЮЛ Л.В. Рожников», 2001.С. 364.- 632 с.
12. Скловский К.И. Собственность в гражданском праве: Учеб.-практ. пособие. – 2-е изд. – М.: Дело, 2000. – 512 с.
13. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн.. / О.В. Дзера (керівник авт.кол), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.. Кн..1 С.288.– 720 с.
14. Колганов М.В. Собственность. Докапиталистические формации.– М., 1962. – 496 с.
15. Право собственности в СССР / Отв.ред. Ю. К. Толстой, В.Ф. Яковлева.- М.: Юрид.лит., 1989.- 288 с.
16. Barlow Burke, Jr. Personal property in a nutshell. - St. Paul, Minn.: West Publishing Co., 1983. - 322 p.
17. Кочеврин Ю.Б. Собственность в переходной экономике/ Собственность в 20 столетии.- М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2001. – 960 с.
18. Власник і право власності / Відп. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Наукова думка, 1994. – 163 с.
19. Цивільне право України: У 2-х кн.. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – Кн.1. – 864 с.
20. Право собственности в Украине/ Под ред. Я.Н. Шевченко – К.: «Блиц-Информ», 1996.- 318с.
21. Закон України ”Про власність” від 07.02.1991р. № 697-ХІІ (з наступними змінами і доповненнями) http://www. portal.rada.gov.ua.
22. Курдиновский В.И. К учению о легальных ограничениях права собственности на недвижимость в России. – Одесса: Экономическая типография, 1899. – 387 с.
23. Новицкий И.Б. Римское частное право. – М., 1948. – С. 78, 80.
24. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. – М., 1960. – С. 92.
25. Энциклопедический словарь / Издатели Ф.А. Брокгауз, И.А. Ефрон; Под ред. К.К. Арсеньева и О.О. Петрушевского. – СПб.: Типо-литография И.А. Ефрона, 1897. - Т. 22. – 480 с.
26. Локк Дж. Сочинения: В 3-х т. - М.: «Мысль», 1988. - Т.3. - С. 277-287.
27. Тьер А. Право собственности. - СПб., 1905. – 361 с.
28. Гальчинский А. Історизм відносин власності // Економіка України. – 1993. - № 9. – С. 41-49.
29. Dernburg. Pandekten, I Bd., S. 444. – [Цит. по: Венедиктов А.В. Государственная социалистическая собственность. - М.-Л.: Издат-во АН СССР, 1948. - С. 271].
30. Синайский В.И. Русское гражданское право. – Изд. 2-е, исправл. и дополн. – Киев, 1917. – 258 с.
31. Цивільне право України. Частина перша (Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти) / Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.; За ред. проф. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000. – 368с.
32. Нольде А.Э. Обзор новейших учений о праве собственности // Вестник права. – 1904. - №7. – С. 54-102.
33. Цивільний кодекс України. Проект, прийнятий ВР України в першому читанні 5 червня 1997 р. // Українське право. - 1999. - №1. – 612 с.
34. Римское частное право: Учебник. / Под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юристъ, 1997. – 544 с.
35. Евецкий А. Принцип права собственности по теории новейших цивилистов // Журнал гражданского и уголовного права. – 1880. – Кн. 6. – С. 140-148.
36. Гамбаров Ю.С. Вещное право (литографированное издание). – СПб., 1909. – С. 109-111.
37. Гамбаров Ю.С. Курс гражданского права.– СПб.,1911.– Т.1.Часть общая.– 781 с.
38. Мейер Д.И. Русское гражданское право. – М., 1873. – 730 с.
39. Камышанский В.П. Право собственности: пределы и ограничения. – М: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. – 303 с.
40. Скловский К. О возможности ограничения права собственности договором // Хозяйство и право. – 1999. - №5. – С. 109-113.
41. Цивільний процесуальний кодекс України. Офіційний текст.- К.: Атака, 2004. – 160 с.
42. Закон України „Про заставу” від 02.10.1992 р. http://www. rada.gov.ua.
43. Тищик Б.Й., Орач Є.М. Основи римського приватного права. – Львів: Ред.-вид відділ Львівського ун-ту, 1998. – 198 с. С. 102-104
44. Домашенко М.В. Власність і право власності. – Х.- Факт, 2002. –С. 107-108
45. Цивільний кодекс УРСР № 1540-06 від 18 липня 1963р.
46.Безсмертна Н.В. Здійснення громадянами права приватної власності в Україні автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, К. 2001, -с.19
47. Советское гражданское право/ Под ред. О.А. Красавчикові. – М.: Вісшая школа, 1968. – Т.1. – С. 306-310
48. Советское гражданское право / Под ред. В.А. Ряшенцева. – М.: Юридическая література, 1965. – Т.1. – С. 363-366
49. Третьякова И.П. Право частной собственности на жилой дом. – Минск, 1998. – С. 11
50. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право. Цивилистика. Физические лица. Юридические лица. Вещное право. Обязательства. Виды договоров. Авторское право. Представительство: Учеб. Пособие. – К.: А.С.К., 2002.С. 248. – 832 с.
51. Цивільний кодекс України: Коментар.– Х.: ТОВ „Одіссей”, 2003.- С.232-239.-
52. Проект Закону України “Про порядок примусового відчуження об’єктів права приватної власності у власність держави (націоналізації)” (реєстр. № 3709, внесений народним депутатом України М.М. Рудьковським) //www. rada.gov.ua
53. Проект Закону України „Про порядок вилучення об’єктів права приватної власності у власність держави і власність територіальної громади (націоналізацію)” (реєстр. № 3709-1, внесений народними депутатами України Симоненком П.М. Гуренком С.І. Матвєєвим В.Й.) //www. rada.gov.ua
54. Гражданский кодекс Российской Федерации http://www. garant.ru
55. Закон України „Про тваринний світ” від 03.03 1993 р (з наступними змінами) http://www. portal.rada.gov.ua.
56. Постанова Верховної Ради України. „Про скасовання рішення про прийняття Закону України „Про порядок утримання та поводження з тваринами в населених пунктах” від 04.07.2002 р
57. Коняев Н.И. Обязательства, возникающие вследствие причинения вреда источником повышенной опасности: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – М., 1966. – 15 с.
58. Майданик Л.А., Сергеева Н.Ю. Материальная ответственность за повреждение здоровья. – М.: Юрид. лит. 1968. – 216 с.
59. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар/ За ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 928 с.
60. Митний кодекс України http://www. portal.rada.gov.ua.
61. Постанова Верховної Ради України „Про право власності на окремі види майна” від 17.06.1992р. № 2471-ХІІ
62. Проект Закону України „Про право власності на окремі види майна” (реєстраційний №1143) ) // www. rada.gov.ua
63. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / Кол. Авт.: Л.О. Бондар, А.П. Гетьман, В.Г. Гончаренко та ін.; За заг. Ред. В.В. Медведчука. – К.: Юрінком Інтер, 2004. -656 c.
64. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001р. № 2341-ІІІ
65.Кодекс про адміністративні правопорушення http://www. portal.rada.gov.ua.
66. Практика застосування судами конфіскації майна від 19.09.2000.- "Вісник Верховного Суду України", 3 (19), 2000 р.
67. Милинчук В.В. Актуальне вопросы совершенствования института конфискации// Государство и право, № 7. – С. 36-47., с. 128. – М.: Наука, 2004
68. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України/ Кол. авт.: Г.Л. Знаменський, В.В, Хахулін, В.С. Щербина та ін.: За заг. Ред. В.К. Мазутова.- К.: Юрінком Інтер, 2004 . – С. 344– 688с.
69. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2-х т./ За відповід. Ред. О.В. Дзери (кер.авт.кол), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Т.1. – 832 с.
70. Філософський словник / За ред. В. І. Шинкарука. – 2. вид., перероб. І доп. – К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.- С. 126, 399 – 800 с
71. Закон України «Про приватизацію державного майна» від 4 березня 1992 року (у редакції Закону від 19 лютого 1997 р.) http://www. portal.rada.gov.ua.
72. Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 6 березня 1992 року (у редакції Закону від 15 травня 1996 року) http://www. portal.rada.gov.ua.
73. Закон України «Про приватизаційні папери» від 6 березня 1992 року http://www. portal.rada.gov.ua.
74. Закон України „Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 р. (із наступними змінами та доповненнями)// ВВР, 1992, №36, ст.524.
75. Закон України «Про відходи” від 05.03.1998 р. (з наступними змінами) http://www. portal.rada.gov.ua.
76.Земельний кодекс Української РСР. – К.: Політвидав України, 1970.
77. Декларація "Про державний суверенітет України" від 16 липня 1990 року [3] ВВР УРСР. – 1990. – № 34. – Ст. 499.
78. Закон Української РСР "Про економічну самостійність Української РСР" від 3 серпня 1990 року ВВР УРСР. – 1990. – № 32. – Ст. 456.,.
79. Земельний кодекс Української РСР від 18 грудня 1990 року [5] ВВР УРСР. – 1991. – № 10. – Ст. 98
80. Закон України “Про форми власності на землю” від 30 січня 1992 року [7] ВВР України. – 1992. – № 18. – Ст. 225.
81. Андрейцев В.І. Поняття земельної реформи та її юридичне визначення. Правові засади земельної реформи і приватизації землі в Україні: Навч.-практ.посібник. – К.: Істина, 1999;
82. Андрейцев В.І. Земельна реформа і приватизація земель: проблеми правового забезпечення // Право власності в Україні в умовах ринкових відносин: тези доповідей. – К.: Право, 1995. – С. 12.
83.Берлач А. Правове забезпечення земельної та аграрної реформ в Україні // Право України. – 1998. – № 11. – С. 125 – 128;
84. Гладій М.В. Основні концептуальні положення аграрної політики в Україні // Економіка АПК. – 1999. – № 9;
85.Святоцький О., Семчик В. Про концепцію агарної і земельної реформи в Україні // Право України. – 1997. – № 11. – С. 24.
86. Новаковський Л.Я. Стан законодавчого забезпечення земельної реформи та її соціальні наслідки в Україні // Землевпорядний вісник. – 1998. – № 4. – С. 3.
87. Титова Н. Новий Земельний кодекс України: позитивні та негативні аспекти // Право України. - 2002. - № 4. - С. 70.
88. Андрейцев В.И.Земельная реформа:Приватизация. Экология. Право/ Сборник эксклюзивных очерков и нормативно-правовых актов.–К.,1997.– С. 46.
89. Андрейцев В.І. та ін. Екологічне право: Особлива частина: Підруч. для студ. юрид вузів і фак.: Повний акад курс / За ред. акад. АПрН В.І.Андрейцева. – К.: Істина, 2001. – С. 204.
90. Титова Н.І. Земля як об'єкт правового регулювання // Право України. – 1998. – № 4. – С. 10 – 11.
91. Земля як об'єкт права власності. Земельне право: Підруч. / За ред. В.І. Семчика і П.Ф. Кулинича. - К.: Ін Юре, 2001. – С. 126 – 128.
92. Мунтян В.Л. Правова охорона Української РСР. – К.: Наукова думка, 1965. – 100
93.Аграрное право: Учебник / Отв. Ред. Г.Е.Быстров, М.И.Козырь. – М.: Изд-во Юрист, 1996. – 326 с.
94. Носік В.В. Конституційно правові засади формування ринку землі // Землевпорядний вісник. – 1997. – № 1. – С.13 – 15
95. Шульга М.В. Актуальные проблемы правового регулирования земельных отношений в современных условиях...– С. 79 – 80.
96. Шевченко Я.М. Право власності в системі товарно-грошових відносин // Правова держава. - Вип. № 4. - Київ: Наукова думка, 1993. - С. 4 – 6.
97.Кулинич П.Ф. Конституційні аспекти права власності на землі сільськогосподарського призначення. – С. 67.
98.Луняченко А.В. Правовой режим земель сельскохозяйственного назначения, принадлежащих гражданам на праве собственности… Дис... кан-та юр. наук: 12.00.06. – Одесса, 2002. – С. 163.
99. Музика Л.А. Право комунальної власності в Україні //Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Х., 2004 р., 20 с.
100. Новаковський Л.Я., Третяк А.М. Основні положення концепції земельної реформи в Україні. – К., 2000. – С. 24.
101. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 N 7 „ Про вирішеня спорів про земельну ділянку”
102. Каракаш И.И. Право собственности на землю и право землепользования в Украине: Научно-практ. Пособие. – К.: Истина, 2004. – 216 с.
103. Закон України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 1 липня 2004 року http://www. portal.rada.gov.ua.
104. Наказ Держкомзему „Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель” від 02.07.2003 N 174 http://www. portal.rada.gov.ua.
105. Указ Президента України „Про положення про Державний комітет України по земельних ресурсах” від 14 .08. 2000 р із змінами. http://www. portal.rada.gov.ua.
106. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 р. http://www. portal.rada.gov.ua.
107.Закон України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 р. http://www. portal.rada.gov.ua.
108. Закон України «Про цивільну оборону України» від 3 лютого 1993 р. http://www. portal.rada.gov.ua.
109. Закон України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» від 21 вересня 1999 р. http://www. portal.rada.gov.ua.
110.Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. http://www. portal.rada.gov.ua.
111. Закон України „Про оцінку земель” від 11 грудня 2003 року http://www. portal.rada.gov.ua.
112 Закон України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12 липня 2001 р. http://www. portal.rada.gov.ua.
113. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів” від 23 березня 1995 р. http://www. portal.rada.gov.ua.
114. Постанова Кабінету Міністрів України „ Про затвердження Методики грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) від 30 травня 1997 р. http://www. portal.rada.gov.ua.
115.Постанова Кабінету Міністрів України „ Про затвердження Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок” від 11 жовтня 2002 р. http://www. portal.rada.gov.ua.
116. Лист Держкомземом України «Щодо нормативної та експертної грошової оцінки земельних ділянок» від 12 грудня 2002 р. http://www. portal.rada.gov.ua.
117. Рада Європи Європейський Суд з прав людини: Справа "Еліа СРЛ проти Італії" (Elia SRL v. Italy)
118. Рада Європи Європейський Суд з прав людини: Справа "Звежинський проти Польщі"(Заява N 34049/96)
119. Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 р.,
120. Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» від 13 липня 2000 р. http://www. portal.rada.gov.ua.
121. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000 р. http://www. portal.rada.gov.ua.
122. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження списку історичних населених місць України” від 26 липня 2001 року N 878. http://www. portal.rada.gov.ua.
123. Закон України Про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки від 20 квітня 2004 року N 1692-IV http://www. portal.rada.gov.ua.
124. Закон України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини” від 1 лютого 2005 року N 2391-IV http://www. portal.rada.gov.ua.
125. Закон України „Про музеї та музейну справу” 29 червня 1995 рокуN 249/95-ВР http://www. portal.rada.gov.ua.
126. Закон України „Про охорону культурної спадщини” від 8 червня 2000 року N 1805-III http://www. portal.rada.gov.ua.
127. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – 532 с.
128. Закон України "Про іпотеку" від 05.06.2003 р. http://www. portal.rada.gov.ua.
129. Кулинич П. Іпотека крізь призму земельного законодавства юр практика
130. Іпотека – правтика застосування. – Харків: „Страйд”, 2004. – 528 с.
131. Закон України "Про нотаріат'" від 2 вересня 1993 р. http://www. portal.rada.gov.ua.
132.Закон України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999 р.,Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 6 квітня 2000 р. http://www. portal.rada.gov.ua.
133. Наказ Мінюсту „Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна” N 68/5 від 27.10.1999 р. http://www. portal.rada.gov.ua.
134. Колотова О. Тендерные права ипотекодержателей: http //www. ypgazeta.com
135. Постанова Верховної Ради України „ Про Концепцію державної житлової політики” від 30 червня 1995 р.// ВВР, 1995, №27, ст..200.
136. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Правовое обеспечение надлежащей реализации права на жилище: Учеб.пособие.- К.: УМКВО, 1990.
137.Седугин П.И. Жилищное право. Учебник для вузов.- М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА М., 1998
138. Кичихин А.Н., Марткович И.Б., Щербакова Н.А. Жилищные права. Пользование и собственность,-М., 1997.
139. Житловий кодекс Української РСР: Кодекси України: У 3 кн./ Відп. Ред. В.Ф. Бойко. – К.: Юрінком Інтер, 1997.- Кн..1.- 480с.
140. Городов О.А. Жилищное право: Учеб. пособие.– М.:Юрайт-М, 2001.–195 с.
141.Житлове право України: Навч. посіб./ За ред. В.С. Гопанчука, Ю.О. Заіки. – К.: Істина, 2003. – 208 с.
142. Сліпченко С.О., Мічурін Є.О., Соболєв О.В. Житлове право України: Науково-практичний посібник. – Харків: Еспада, 2003. – 344 с.
143. Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 затверджений і введений в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 р. N 507 http://www. portal.rada.gov.ua.
144. Житловий кодекс України: Проект від 30 листопада 2000 р. http://www. portal.rada.gov.ua.
145.Закон України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” від 29.12.2001 р. http://www. portal.rada.gov.ua.
146. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Ярового Сергія Івановича та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004 http://www. portal.rada.gov.ua.
147 Висновок на проект Житлового кодексу України (№ 3584/П) http //www. rada.gov.ua
148. Жилищный кодекс Российской Федерации http://www. garant.ru
149. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї") К., 3 червня 1999 р. Справа N 1-8/99. ІПС „Законодавство України”, № ліцензії 1АЗС8527.
150.Мічурін Є.О. Правочини з житлом: Книга перша. (Серія „Юридичний радник”)Науково-практичне видання. Харків: Страйк, 2003. – 356 с. С.334-336
151.Т.М. Лісниченко Організаційно-правові питання управління житловими фондами. -К., 1977.
152. Проект Житлового кодексу України (№ 3584/П) http //www. rada.gov.ua
153. Постанова Верховної Ради України «Про концепцію роздержавлення і приватизації підприємств, землі та житлового фонду» від 31 жовтня 1991 р
154.Закон РФ „О приватизации жилищного фонда в РСФСР” от 04.07.1991: ВСНД и ВС РСФСР, 1991. №28. Ст.959
155. Постановление Пленума Верховного Суда РФ от 24.08.93 № 8 «О некоторых вопросах применеия судами Закона Российской Федерации «О приватизации жилищного фонда в Российской Федерации»// Бюллетень Верховного Суда РФ. 1993. №11. С.2
156. Примерное положение о безоплатной приватизации жилищного фонда в РФ утверждено решением коллегии Комитета РФ по муниципальному хозяйству N. 4 от 18 ноября 1993 р.// Экономика и жизнь. 1994. No. 6
157. Коментар до законодавства Російської Федерації про приватизацію житла. М., 1993. С. 26
158.Положение о приватизации жилищного фонда в Санкт-Петербурге, введено в действие распоряжением мера Санкт-Петербурга від 25.05.94 № 539-р (с изменениями). Ваше право. Жилье -99. С.51;
159.Жилищная реформа в г. Москве. Сб. Нормативных документов. Вып. 1 Ч.1. М., 1994. С. 114
160. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 статті 2 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” (справа про приватизацію державного житлового фонду) // Офіційний вісник України. – 2000. - № 40. – Ст. 1709.
161. Б.Гонгало, П. Крашенинников. Приватизація житла: норми і практика. - Економіка і життя, 1995, No. 34, с. 26.
162.Сауль С.. Як приватизувати комунальну квартиру. - Російська юстиція, 1996, No. 1, с. 24.
163.Раппопорт Л. Про приватизацію кімнат у комунальних квартирах. - Російська юстиція, 1996, No. 3, с. 23
164. Немчинов Н. Приватна власність на квартири.- Законність, 1994, N.4, с.17;
165. Положение о приватизации (безоплатной передаче) жилищного фонда в г. Москве, утвержденное Указом Президента РФ 12 января 1992 р. No. 16;
166. Постановление Конституционного суда РФ от 03.11.98 № 25-П
167. И. Исрафилов «Право на проживание», «Домашний адвокат», № 23 (125), 1996 год, с. 12.
168. Левик А., Яворська О. Законодавче регулювання реприватизації. доприватизації житла Право України, 2002, № 3 С. 116-118
169. Проект закону „Про внесення зміни до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” http://www. portal.rada.gov.ua.
170. Висновок № 156/3-788 на проекти Законів України "Про порядок звернення (відчуження) приватного майна" та "Про реприватизацію майна в Україні" http://www. portal.rada.gov.ua.
171. Проект Закону України "Про порядок звернення (відчуження) приватного майна" (№ 1094 від 24.05.2002року) http://www. portal.rada.gov.ua.
172. Проект Закону України "Про реприватизацію майна в Україні" (№ 1173 від 07.06.2002 року) http://www. portal.rada.gov.ua.
173. Закон України „ Про захист тварин від жорстокого поводження” http://www. portal.rada.gov.ua.
174. Проект Закону України „Про гуманне ставлення до тварин” http://www. portal.rada.gov.ua.