ПОДОЛАННЯ БІДНОСТІ В СИСТЕМІ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ БІДНОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ………………………......……........................................................11
1.1. Бідність як глобальна проблема світового господарства………….............11
1.2. Еволюція теоретичних поглядів щодо скорочення бідності........................29
1.3. Міжнародні та національні підходи до вимірювання бідності....................47
Висновки до розділу 1………....................................................................................67

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ БІДНОСТІ ТА МЕХАНІЗМІВ ЇЇ ПОДОЛАННЯ В СИСТЕМІ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА…………………...................................................69
2.1. Оцінка рівня глобальної бідності в умовах активізації світогосподарських зв’язків...............................................................................................................69
2.2. Особливості програм скорочення бідності в розвинутих країнах світу......86
2.3. Діагностика рівня бідності в Україні............................................................103
Висновки до розділу 2..............................................................................................125

РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ПОДОЛАННЯ БІДНОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ…………….....................128
3.1. Підвищення ефективності діяльності міжнародних організацій щодо скорочення рівня глобальної бідності..........................................................128
3.2. Формування системи глобального соціального партнерства.....................144
3.3. Імперативи макроекономічного регулювання бідності в Україні..............156
Висновки до розділу 3………..................................................................................178

ВИСНОВКИ...............................................................................................................180
ДОДАТКИ..................................................................................................................186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................219

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку світового господарства відбувається під впливом глобалізації останньої хвилі та характеризується значними трансформаціями в усіх сферах: поглиблюється міжнародний поділ праці, зростають обсяги світової торгівлі, прискорюються темпи науково-технічного розвитку. У той же час поряд з підвищенням вимог до якості життя людини в розвинених країнах світу, в багатьох регіонах і навіть континентах збільшується кількість бідних, що становить загрозу для стабільності світового суспільства та стійкого економічного зростання. За даними Світового банку загальна кількість абсолютно бідних у світі в останні роки досягла 1,4 млрд. осіб, проте витрати на добове споживання половини населення світу не перевищує двох доларів США на одну особу, що є помірною формою бідності. Ця глобальна проблема знаходиться у центрі уваги таких міжнародних організацій як Світовий банк, Організація Об’єднаних Націй, Міжнародна організація праці, Всесвітня організація охорони здоров’я тощо. Згідно Цілей розвитку тисячоліття, сформульованих у Декларації ООН у 2000 р., заплановано скорочення вдвічі масштабів абсолютної бідності у світі до 2015 р.
Посилення глобальних тенденцій та зростання взаємодії між країнами світу в соціально-економічній сфері зумовлюють необхідність розробки принципово новітніх підходів щодо аналізу, оцінки та формування механізмів подолання глобальної бідності в системі сучасних міжнародних відносин.
Стратегічні підходи, які мають бути покладені в основу державної політики у галузі подолання бідності, створення законодавчих та економічних умов для стимулювання соціально-економічного розвитку, визначено у Цілях розвитку тисячоліття до 2015 року. Цілі визначають мету, завдання і напрями розвитку для всіх країн і у тому числі для України.
Основні положення, що визначають загальні теоретико-методологічні основи щодо подолання бідності, базуються на концепціях провідних представників економічної думки XVIII – XX ст.: Ч. Бута, О. Льюїса, Т. Мальтуса, К. Маркса, Ж. Прудона, Е. Реклю, Д. Рікардо, С. Раунтри, А. Смита, Р. Солоу, Г. Спенсера, П. Таунсенда, Ф. Хайєка.
Проблема бідності перебуває у центрі уваги провідних вітчизняних та зарубіжних вчених: Ю. Архангельського, А. Вайдьянатхана, О.М. Бородіної, К. Верфа, І.Ф. Гнибіденко, С. Калініної, В. Куценко, Е. Лібанової, Р. Нурєєва, М. Папієва, І. Прибиткової, Т. Репіної, А. Сена, Л. Черенько.
Дослідженню бідності в умовах глобалізації присвячені наукові праці таких науковців, як С. Богачової, Н. Будариної, Т. Кальченка, Дж. Картера, Гж. Колодко, Н. Комар, Дж. Кореса, Д. Лук’яненка, Н. Лук’янченко, Ю. Макогона, Д. Норта, А. Пападаскалопулоса, А. П. Румянцева, Є. Румянцевої, А. Сидорової, Дж. Стиглица, Дж. Сороса, Н. Стерна, І. Чекан, Т. Шульца та ін.
Проте, багато аспектів є недостатньо розкритими і потребують нових теоретико-методологічних підходів щодо їх розв’язання. Недостатньо обґрунтованими залишаються теоретичні питання щодо механізмів подолання бідності в умовах розвитку цілісності світового господарства, вимагають удосконалення методики оцінювання рівня бідності, потребують поглиблення питання щодо координації діяльності міжнародних організацій з вирішення проблем глобальної бідності та формування системи глобального соціального партнерства.
Об’єктивна необхідність систематизації теоретичних знань щодо посилення механізмів подолання глобальної бідності, подальшого розвитку концептуальних та методичних засад зменшення її проявів в сучасному світовому господарстві, обумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили її мету, задачі та зміст.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського в рамках таких держбюджетних тем: Д-2004-13 “Удосконалення механізму інтеграції України в систему міжнародного поділу праці” (2004 – 2006 рр., номер державної реєстрації 0105U006246) – визначено міжнародні та національні підходи щодо вимірювання бідності, здійснено аналіз глобальної бідності та запропоновано напрями удосконалення механізму подолання бідності; Д-2007-2 “Підвищення конкурентоспроможності національної економіки” (2007 – 2009 рр., номер державної реєстрації 0107U003876) – запропоновано методику міжнародного рейтингового оцінювання бідності.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення теоретико-методичних засад та розробка науково-практичних рекомендацій щодо подолання бідності як глобальної проблеми світового господарства.
Відповідно до мети дослідження поставлено і вирішено такі завдання науково-теоретичного, методичного та практичного характеру:
- визначити теоретичні засади бідності як глобальної проблеми світового господарства, узагальнити причини і чинники її існування на глобальному та національному рівнях;
- проаналізувати базові теорії та концепції скорочення бідності;
- обґрунтувати соціально-економічні показники вимірювання бідності за міжнародними та національними підходами;
- проаналізувати тенденції зміни рівня глобальної бідності, в умовах активізації розвитку світогосподарських зв’язків;
- провести компаративний аналіз програм скорочення бідності в розвинутих країнах світу і виявити їх особливості;
- здійснити аналіз динаміки та особливостей рівня бідності в Україні;
- розробити напрями підвищення ефективності діяльності міжнародних організацій щодо скорочення рівня глобальної бідності;
- обґрунтувати напрями розвитку системи глобального соціального партнерства, яку націлено на подолання глобальної бідності;
- розробити практичні рекомендації та обґрунтувати імперативи макроекономічного регулювання щодо рівня бідності в Україні.
Об’єктом дослідження є процес подолання бідності в системі світового господарства.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та науково-практичні засади регулювання процесу подолання бідності в умовах глобалізації.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених щодо дослідження бідності у світовому господарстві. Дослідження базується на використанні діалектичного методу наукового пізнання, а також загальнонаукових методів дослідження: теоретичного узагальнення, системного аналізу і синтезу (для розробки комплексної характеристики глобальної бідності); групування і класифікації (для визначення причин бідності та класифікації основних показників рівня бідності); компаративного аналізу (для виявлення відмінностей та ідентифікації особливостей соціальної політики і механізмів подолання бідності у державах із різними типами соціальних моделей); логіко-історичного методу (для вивчення базових теорій бідності та виокремлення основних напрямів скорочення бідності); методів статистичного та математичного аналізу, графічного методу (для оцінки факторів ризику бідності; визначення динаміки рівня бідності у світі та Україні); кластерного аналізу (для класи¬фікації країн за рівнем бідності); методи економічного моделювання (для розробки сис¬теми глобального соціального партнерства); метод експертних оцінок та прогнозування (для обґрунтування прогнозу скорочення рівня бідності в Україні); абстрагування та формалізації (для обґрунтування імперативів подолання бідності в Україні).
Інформаційною основою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, нормативно-правові акти інших держав світу, статистична інформація Державного комітету статистики України, офіційні статистичні матеріали ООН, Світового банку, звіти й аналітичні публікації міжнародних економічних організацій, довідково-інформаційні видання, періодичні видання, монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних економістів, матеріали науково-практичних конференцій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні існуючих теоретичних положень щодо дослідження бідності та формуванні науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів подолання бідності в системі світового господарства:
уперше:
запропоновано класифікацію країн світу щодо рівня концентрації бідності (країни з низьким, помірним і високим рівнем густоти бідності) за рахунок введення коефіцієнта густоти бідного населення, який розраховується як відношення густоти розповсюдження бідних до середньої густоти населення у тому регіоні, де розташована досліджувана країна;
удосконалено:
науково-методичний підхід до рейтингової оцінки рівня бідності, що передбачає комплексне оцінювання бідності на основі системи таких показників: національний рівень бідності, міжнародна межа бідності добового споживання, коефіцієнт Джині й індекс бідності населення, використання якого дозволяє провести порівняльний аналіз рівня бідності в різних країнах світу;
класифікацію глобальних проблем людства за сферами їх виникнення на підставі виокремлення таких глобальних проблем: геополітичних (загроза світової ядерної війни, міжнародний тероризм, територіальні претензії, цивілізаційні та релігійні протиріччя); природних (деградація навколишнього середовища, енергетична та сировинна кризи, ресурсне виснаження); соціально-економічних (зростання народонаселення, урбанізація, втрата духовних цінностей, глобальна бідність, умови гідного існування людини), що дозволяє оптимізувати напрями скорочення бідності;
визначення поняття „глобальне соціальне партнерство”, яке, на відміну від існуючих, трактується як механізм, що сприяє подоланню соціальних конфліктів та підвищенню ефективності міжнародної економіки; базується на сукупності принципів (універсальності, соціальної справедливості, трипартизму, поетапного фінансування цілей розвитку); передбачає використання методів: відкритості, узгодженості та взаємодії;
дістали подальшого розвитку:
концептуальні засади подолання бідності у системі світового господарства, за
рахунок обґрунтування необхідності узгодження діяльності міжнародних організацій, формування і розвитку системи глобального соціального партнерства та реалізації заходів макроекономічного регулювання на рівні національних економік, що дозволяє підвищити результативність міжнародного соціально-економічного співробітництва щодо скорочення бідності;
ідентифікація особливостей соціальної політики розвинутих країн світу щодо подолання бідності, яка, на відміну від існуючих, базується на оцінці системи соціального страхування і соціальної допомоги та використанні соціальних моделей (консервативної, соціал-демократичної, ліберальної, змішаної, Беверіджа), що є основою для вибору оптимальних компонентів програми подолання бідності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці практичних положень і рекомендацій щодо удосконалення механізму подолання бідності на засадах глобального партнерства, ефективних заходів запобігання бідності на національному рівні. Практичне значення мають такі результати дослідження: рекомендації щодо формування системи глобального соціального партнерства; концептуальні компоненти макроекономічної політики подолання бідності; методика міжнародної рейтингової оцінки бідності; рекомендації щодо удосконалення механізму подолання бідності відповідно до вимог та викликів сучасних глобалізаційних процесів.
Рекомендації та пропозиції, розроблені й викладені у дисертації, упроваджено у практичну діяльність: Міністерства праці та соціальної політики (довідка № 967/0/039/98-08 від 08.07.2008 р.) – методичні рекомендації щодо проведення комплексної рейтинг-оцінки й удосконалення заходів реалізації Стратегії подолання бідності в Україні; Управління зовнішніх зносин та європейської інтеграції Черкаської обласної державної адміністрації (довідка № 416 від 07.07.2008 р.) – заходи організаційно-інституціонального забезпечення подолання бідності в умовах поглиблення міжнародного співробітництва та формування партнерства із глобальними інституціями; Черкаської торгово-промислової палати (довідка № 248/01/5-9 від 01.07 2007 р.) – практичні рекомендації щодо підвищення добробуту населення на основі виконання принципів глобального соціального партнерства; Відділу розвитку підприємництва та з питань регуляторної політики Черкаської обласної державної адміністрації (довідка № 103 від 09.07.2007 р.) – рекомендації щодо мікрокредитування підприємницької діяльності, соціального кредитування, реалізації підприємницької ініціативи серед малозабезпеченого населення на засадах соціального партнерства.
Основні теоретичні положення, результати, розробки та висновки автора використано у навчальному процесі кафедри економічної теорії та міжнародної економіки економічного факультету Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького МОН України при підготовці науково-методичних комплексів і викладанні дисциплін: “Міжнародна економіка”, “Економіка зарубіжних країн”, “Міжнародні контракти” (довідка № 512/03-а від 21.09.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі результати, які викладені у дисертаційній роботі, отримані автором самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї, розробки та положення, які отримані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертації доповідались і отримали схвалення на 11 науково-практичних конференціях і семінарах: ІІІ Міжнародній науковій конференції „Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах” (м. Черкаси, 2007 р.); VІІІ Всеукраїнській науково-дискусійній конференції “Інвестиційні ресурси відтворювальних процесів в умовах глобалізації економіки” (м. Феодосія, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків” (м. Черкаси 2006 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (м. Тернопіль, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „М.І. Туган-Барановський – вчений-економіст. Спадщина та інновації” (м. Донецьк, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Дні науки „2005” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); ІІ Міжнародній науковій конференції „Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах” (м. Черкаси, 2005 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Конкурентоспроможність національної економіки в умовах глобалізації: проблеми і шляхи її підвищення” (м. Донецьк, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Соціально-економічні проблеми сталого розвитку українського суспільства” (м. Мелітополь, 2004 р.); Науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 2004 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 21 наукову роботу загальним обсягом 29,30 д. а., з яких особисто автору належить 8,73 д. а., у тому числі у наукових фахових виданнях 13 публікацій загальним обсягом 7,08 д.а., з яких особисто автору належить 6,47 д.а.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 345 найменувань. Зміст роботи викладено на 185 сторінках друкованого тексту, включаючи 30 таблиць на 14 сторінках і 32 рисунки на 10 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено важливу науково-практичну задачу обґрунтування теоретичних засад і формування науково-методичних положень та рекомендацій щодо подолання бідності в системі світового господарства.
Результати проведеного дослідження дозволяють зробити висновки теоретичного і науково-практичного спрямування, основними з яких є:
1. Наукове узагальнення теоретичних засад дослідження глобальної проблеми бідності на сучасному етапі розвитку світової економіки на основі аналізу існуючих теорій і концепцій та уточнення понятійного апарату дозволило надати нове значення таких економічний категорій: глобальна бідність – це системне явище, що є наслідком неефективного розподілу доходів світової економіки, і наявності у світі країн, населення яких живе за низькими життєвими стандартами у порівнянні з середніми нормативами життєдіяльності населення Землі, що обмежує участь бідних країн у світогосподарських процесах; соціально-економічна бідність, яку можна охарактеризувати як соціально-економічну категорію, коли певні верстви населення мають труднощі з задоволенням першочергових фізіологічних потреб і позбавлені можливостей повноцінно брати участь у житті суспільства. Бідність характерна для кожного суспільства. Вона існує як у бідних країнах, так і у багатих.
2. Встановлено, що в сучасних умовах розвитку кількість глобальних проблем є неоднозначною, єдиної їх класифікації не існує. Згідно зі запропонованою класифікацією глобальних проблем за сферами їх виникнення: геополітичні (загроза виникнення світової ядерної війни, міжнародний тероризм, територіальні претензії, цивілізаційні та релігійні протиріччя, сталий розвиток світу); природні (деградація навколишнього середовища, ресурсна та продовольча, енергетична та сировинна, освоєння космічного простору); соціально-економічні (зростання народонаселення світу, збереження і примноження духовних цінностей, голод та бідність, умови гідного існування людини). Бідність за такої класифікації віднесено до соціально-економічних проблем.
3. Проведене дослідження засвідчує, що бідність можна розглядати на глобальному, національному та регіональному рівнях. Причини бідності можна узагальнити як глобальні: швидкі темпи глобального приросту населення, цивілізаційні особливості розвитку окремих регіонів і країн, нерівність у розподілі доходів між країнами, економічно неефективний розвиток глобальної системи, глобальні економічні катаклізми, різний рівень розвитку країн, низькі життєві стандарти низки країн, особливості фінансової глобалізації, географічне розташування країн; національні: політична нестабільність, гендерна нерівність, недостатня кількість ресурсів, макроекономічна нестабільність, високий рівень безробіття, скорочення виробництва, економічні і соціальні трансформації; індивідуальніі: втрата доходу, індивідуальні установки, природній потенціал індивідуума, склад сім’ї, кількість матеріальних ресурсів домогосподарств.
4. Систематизовано основні чинники національного та особистого характеру, що сприяють зниженню рівня бідності: ефективне макроекономічне регулювання, високий соціально-економічний рівень розвитку, раціональний розподіл доходів, впровадження новітніх технологій (інновації); активна інвестиційно-інноваційна політика, політичні реформи, зростання виробництва, рівний доступ до послуг медицини і освіти. Проблему бідності загострюють наступні чинники: нестабільна економічна ситуація, високий рівень безробіття, втрата стабільного заробітку і зниження державних трансфертів, низький рівень освіти, низький середньомісячний доход домогосподарств, низька якість життєвого і трудового середовища.
5. Для визначення масштабів концентрації бідності запропоновано введення такого чинника як коефіцієнт густоти бідного населення, який дозволяє встановити концентрацію розповсюдження бідних та розробити удосконалений механізм зниження кількості бідних у регіональному вимірі.
6. Комплексний аналіз теоретичних підходів щодо скорочення бідності дозволив встановити, що у рамках теоретичних шкіл і концепцій обґрунтовано чотири основні напрями подолання бідності: ефективний перерозподіл доходів, розвиток зовнішньоекономічних зв’язків, економічне зростання, підвищення індивідуальної активності самої людини. У рамках сучасних теоретичних шкіл обґрунтовано, що застосування новітніх технологій, інновацій, залучення інвестицій у необхідних масштабах приводить до збільшення темпів економічного розвитку і зростання доходів населення та зменшення бідності.
7. На основі порівняльного аналізу різних методик оцінки рівня бідності встановлено, що для визначення рівня бідності застосовують ряд показників, які відповідають міжнародним і національним стандартам. Головними критеріями виміру бідності в межах окремих країн є національна межа бідності, глибина бідності, споживчі стандарти, встановлений прожитковий мінімум. На міжнародному рівні бідність визначається на основі оцінки рівня добового доходу або споживання (у 1 чи 2 дол. США); відносного критерію (50% медіанних витрат у розрахунку на умовно дорослого), коефіцієнта Джині. Відмінності у розрахунках бідності за різними критеріями не дає можливості об’єктивно оцінити рівень бідності.
- 8. Розроблено рейтингову оцінку рівня бідності та проведено кластерний аналіз, що виконано на підставі комплексу показників: національного рівня бідності, міжнародної межі бідності добового споживання в один дол. США, коефіцієнта Джині й індексу бідності населення та дозволяє провести порівняльний аналіз рівня бідності в різних країнах світу. Визначено рейтингову оцінку рівня бідності серед 82 країн світу і встановлено, що найнижчий рівень бідності мають такі країни: Фінляндія, Швеція, Норвегія, Люксембург і Чехія; Україна за рейтингом бідності займає 33 місце. Найгірші результати у виборці займають: Малаві, Гаїті, Замбія, Нігер, Малі.
9. Дослідження глобальної бідності та її оцінка пов’язана з Програмою розвитку ООН, де визначено, що головна задача розвитку – скорочення удвічі масштабів абсолютної бідності й голоду в світі (на період до 2015 р.). Запропоновано концепцію визначення бідності на глобальному, регіональному і національному рівнях. Глобальна бідність визначається як кількість всіх бідних мешканців світу на основі міжнародних критеріїв добового споживання у 1 та 2 дол. США; регіональна бідність розраховується коли встановлюється середній рівень бідності для всіх країн у регіональному розрізі; національна бідність виміряється при умові, що кожна країна має власний рівень бідності за національною оцінкою, який відрізняється від міжнародних порівнянь. Вимірювання здійснюється на підставі того, що саме держави, а не люди повинні намагатися знизити рівень бідності у країні і для цього порівнювати власні результати з середніми у регіоні або світі.
10. Бідність у світовому масштабі скорочується, але залишається невирішеною проблемою. З 1981–2004 рр. кількість абсолютно бідних за показником добового споживання до 1 дол. США на одну особу, скоротилася з 38% до 16%. З 2005 р. у зв’язку зі змінами розвитку кількість абсолютно бідних, за паритетом купівельної спроможності 2005 р. становить 1,4 млрд. осіб. З 90-тих рр. масштаби абсолютної глобальної бідності скорочувалися щорічно на 1%, що дає можливість досягти Цілі розвитку тисячоліття. Проте, бідність скорочується нерівномірно у більшості країн Азії, повільніше скорочення бідності відбулося у Латинській Америці, Південній Африці і Західній Азії. Диференціація регіонів світу за рівнем добового споживання до 1 дол. США відображає відмінності у рівнях регіональної бідності в залежності від того де розташована країна.
11. У розвинутих країнах світу вирішення проблеми бідності здійснюється на основі реалізації різних моделей соціальної політики, які базуються на використанні системи соціального страхування, соціальної допомоги та універсальної системи. Особливостями реалізованих програм є те, що надання соціальної допомоги зменшує кількість бідних, проте не запобігає випадкам бідності. За ознаками оступності, охоплення населення і ступенем перерозподілу доходів у системах соціального захисту та з урахуванням принципів, цілей імеханізмів реалізації моделей соціальної політики визначено спільні риси й недоліки існуючих соціальних моделей розвинутих країн світу. Спільним у всіх моделях є визнання того, що соціальна забезпеченість населення сприяє економічному зростанню, зниженню ризиків в економіці, пом’якшенню впливу криз, соціальних конфліктів і бідності у період реструктуризації економіки. Аналіз соціальних програм у розвинутих країнах світу дозволив встановити дієві механізми скорочення рівня бідності.
12. Аналіз кількісних і якісних параметрів щодо рівня бідності в Україні, свідчить про динаміку щорічного зростання рівня бідності на 0,43%, що суперечить поетапному скороченню рівня бідності, зазначеному у ЦРТ та Стратегії подолання бідності. Так, рівень відносної бідності у 2007 р. становив 28,4%, що значно перевищує прогнозований рівень і вище від критично допустимої межі світових тенденцій (10%). Якісні складові бідності (рівень освіти, здоров’я, житлові умови, тривалість життя, тощо) також значно занижені, рейтинг України за ІЛР займає 76 місце серед 177 країн. На масштаби національної бідності впливають чинники ризику, а саме, низький рівень доходів, структура доходів населення, низькі життєві стандарти, невідповідність рівня мінімальної заробітної плати прожитковому мінімуму, майнова нерівність, недосконалість соціального захисту малозабезпечених, незабезпеченість працею, що гальмує розширення участі України у процесах глобалізації та значно занижує потенціал національної економіки. Проведені дослідження засвідчують, що розроблена урядом стратегія подолання бідності виявилася не досить ефективною, її недоліком є недосконало налагоджений механізм фінансування соціальної сфери, недооцінка ролі впливу міжнародних чинників на зменшення рівня бідності.
13. З метою забезпечення комплексного підходу щодо подолання бідності розроблено систему заходів у напрямку активізації соціального інтегрування, розвитку глобального соціального партнерства, стимулювання впроваджень соціальних проектів, інновацій та соціальної єдності. Запропоновано алгоритм формування системи глобального соціального партнерства в сучасних умовах, для якого характерно посилення діалогу та міжнародного співробітництва з соціальних питань, забезпечення імплементації стратегії соціально-економічної безпеки, наближення стандартів України до світових стандартів у сфері зайнятості та соціальної політики, сприяння дотримання виконання основних конвенцій МОП та Ради Європи, співробітництва з міжнародними інституціями з метою посилення глобального управління, координації зусиль щодо скорочення рівня бідністю.
14. На основі аналізу світової практики реалізації державних програм і проведеного власного дослідження щодо бідності обґрунтовано заходи зменшення бідності в Україні макроекономічного характеру: використання міжнародних механізмів регулювання; зростання частки сукупних доходів; підвищення темпів зростання ВВП на душу населення тощо. Розроблено систему удосконалення національного механізму подолання бідності, визначено імперативи скорочення бідності та відповідно запропоновано низку напрямів щодо запобігання подальшого зростання бідного населення; створення можливостей реалізації трудового потенціалу суспільства; організації ефективної системи підтримки соціально незахищених верств населення, активної участі у формуванні системи глобального соціального партнерства.
Практична апробація запропонованих у дисертації рекомендацій щодо скорочення бідності в Україні підтверджує їх доцільність використання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акти Європейського права: короткий довідник / за ред. В.М.Литвина. – К.: Парлам. вид-во, 2004. – 256 с.
2. Конституція України. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. – 1996. – 117 с.
3. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії: закон України за № 2017-ІІІ від 5 жовтня 2000 року // Голос України. – 2000. – 9 листопада.
4. Про загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 рр.: закон України за №1281-IV від 18 лист. 2003 р.
5. Про міжнародні договори України станом на 1.01.2005 р.: закон України – К.: Парлам. вид-во. – 2005. – 20 с.
6. Про ратифікацію Угоди про позику (Проект удосконалення системи соціальної допомоги) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку: закон України від 8 лютого 2006 р. № 3408-IV.
7. Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги: постанова Кабінету Міністрів України від 17 серп. 2002 р. – № 1146 // Уряд. кур’єр. – 2002. – 28 серп. – С. 6.
8. Про Організаційний комітет з проведення міжнародного року боротьби з бідністю: постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 110 // Зібр. постанов Уряду України. – 1996. – № 6. – С. 189.
9. Про затвердження плану заходів з реалізації Стратегії заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню: розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лип. 2002 р. № 383 // Державний вісник України. – 2002. - № 14. – С. 68.
10. Стратегія подолання бідності: указ Президента України вiд 15.08.2001 р. №637/2001 // Соціальний захист. – 2001. - № 9 (39). – С. 4–11.
11. Угода про формування Єдиного економічного простору: закон України. – Офіційне видання. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”. – 2004. – 16 с.
12. Айвазян С.А. Уровень бедности и дифференциация населения России по расходам / С.А. Айвазян, С.О. Колесников. – М.: ЗПЭИ, 2001. – 74 с.
13. Акопов В. Национальные и региональные модели благосостояния / В. Акопов, Ю. Гаджиев // Общество и экономика. – 2002. – № 6. – С. 120–121.
14. Александрова А. Л. Бедность и льготы: мифы и реальность / А. Л. Александрова, Л. Н. Овчарова, С. В. Шишкин. – М.: ИИФ СПРОС КонфОП, 2003. – 48 с.
15. Алесина А. Борьба с бедностью в США и Европе: разница шириною в пропасть / А. Алесина А., Э. Глейзер. – Оксфорд: Юниверсити Пресс, 2004. – 156 с.
16. Аналіз законодавства України щодо його відповідності конвенціям МОП №№ 138, 182. – К. – Міленіум. – 2002. – 32с.
17. Андрійченко Ю. Цілі розвитку тисячоліття: Україна / Ю. Андрійченко, Р. Дорошкевич, Л. Мусіна. – К.: ЕКМО, 2003. – 29 с.
18. Аніловська Г.Я. Державний фактор трансформаційних перетворень в економіках перехідного типу / Г.Я. Аніловська. – Львів: ЛКА, 2002. – 324 с.
19. Антропов В. Модели социальной защиты в странах ЕС / В.Антропов // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – № 11. – С. 70–77.
20. Арсентьев Ю. А. Внешняя задолженность государств и международные кредитно-финансовые институты / Ю.А. Арсентьев. – М.: Московский университет, – 2003. – 192 с.
21. Аристотель. Политика // Аристотель. Сочинения: в 4 т. – М.: Мысль, 1983. – Т. 4. С. 376–644.
22. Архангельський Ю. Бідність в Україні. Причини і способи подолання / Ю Архангельський, Ж. Архангельська // Вече. – 2001. – № 11. – С. 46–56.
23. Архангельський Ю. Бідність, податки та економічне зростання / Ю. Архангельський, О. Радзієвський, А. Алексєєв // Економіка України. – 2006. – № 5. – С. 63–71.
24. Архангельський Ю. Дієві чинники зменшення бідності в Україні / Ю. Архангельський, Ю. Мотиченко // Україна: аспекти праці. – 2005. – № 1. – С. 35–40.
25. Архангельський Ю. Як боротися з бідністю / Ю. Архангельський // Україна і світ сьогодні. – 2004. – № 41. – 23-29 жовт. – С.10.
26. Бардан М. Бідні чи голодні? Соціальні проблеми в перехідній економіці / М. Бардан, В. Місаков / Молода економіка. – 2003. – № 3. – С. 55–65.
27. Бартеньев С.А. Экономические теории и школы: история и современность (курс лекций) / С.А. Бартеньев. – М.: БЕК, 1996. – 336 с.
28. Бевз В. Стратегія подолання і запобігання бідності в Україні / В. Бевз // Україна: аспекти праці. – 1997. – № 7. – С. 42–43.
29. Бейкер Дж.Л. Оценка воздействия проектов развития на бедность: практическое руководство / Дж. Л. Бейкер; пер. с англ. П. Войтинского, Я. Соколовой. – М.: Весь мир, 2002. – 271 с. – (Всемирный Банк).
30. Бицюра Ю. Порівняння заробітної плати з прожитковим мінімумом в Україні / Ю. Бицюра // Географія та основи економіки в школі. – 2006. – № 4. – С. 8–11.
31. Бідак В. Складові системи державного регулювання соціального розвитку і соціального захисту / В. Бідак // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 1. – С. 35–41.
32. Бідність в Україні. Документ Світового банку, 27 червня 1996 р. – Вашингтон: Світовий банк. – 89 с.
33. Бідність в Україні: оновлений звіт // Політичний експерт. Сумський аналітичний журнал. – 19 окт. 2007. – Частина 1. – Електронний ресурс: www.politexpert.in./nevs
34. Блинов А. Проблема бедности в России и в Украине / А. Блинов, А. Сидорова // Економіст. – 2006. – № 3. – С. 21–23.
35. Богачов С.В. Управління ресурсами міського господарського комплексу: проблеми і рішення / С.В. Богачов, В.В. Рибак // Вісник економічної науки України. – 2004. – № 4 – С. 28–32.
36. Болотин Б. Разрыв в доходах населения: данные мировой статистики / Б. Болотин // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – № 7. – С. 83–99.
37. Большой толковый социологический словарь (Collins). Пер. с англ. – М.: Вече. АСТ, 1999. – Т.1 (А–О). – 544с.
38. Бородіна О.М. Методологічні підходи до визначення шляхів подолання бідності на селі / О.М. Бородіна // Економіка АПК – 2006. – № 3. – С. 94–109.
39. Борьба с бедностью – задача номер один: [Проблема борьбы с бедностью в развивающихся странах ] // Компас. – 2001. – № 22. – С. 76–83.
40. Бочан І.О. Глобальна економіка: підруч. / І.О. Бочан, І.Р. Михасюк. – К.: Знання, 2007. – 403 с.
41. Браунинг П. Современные экономические теории – буржуазные концепции [ер с англ.] / Питер Браунинг.– М.: Экономика, 1987. – 160 с.
42. Бузько І. Розвиток ринку освітніх послуг в умовах глобалізації / І. Бузько // Економіст. – 2007. – № С. – 28–33.
43. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: у 6 т. / голов. редкол.: М.Я. Азаров (голова) [та ін.]. – К: НДФІ, 2004. – Т.2: Соціальна спрямованість бюджетної політики. – 2004. – 376 с.
44. Бюро международных информационных программ Государственного департамента США [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://usinfo.state.gov/russki/.
45. Веблен Т. Теория праздного класса [пер с англ., общая ред. В.В. Мотылева] / Т. Веблен – М.: Прогресс, 1984. – 367 с.
46. Вестник Профсоюзов. – М. – 2006. – № 6. – С. 31–33.
47. Верже Д. Международные вопросы: низкие доходы, ограниченное потребление или низкое благосостояние: статистические подходы к вопросам бедности в плане международного сравнения / Верже Даниэль // Экономика и статистика. – 2005. – № 383–385. – С. 7–45.
48. Верф К. Нидерланды: муниципальная политика по преодолению бедности / Корнелиус Верф // Проблемы теории и практики управления. – 1998. – № 2. – С. 85–88.
49. Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Современная экономическая энциклопедия. СПб.: Лань. – 2002. – 880с.
50. Вітлінський В.В. Моделювання економіки: навч. посібн. / В.В. Вітлінський. – К.: КНЕУ, 2003. – 408 с.
51. Вітлінський В.В. Моделювання рейтингової оцінки вищого навчального закладу / В.В. Вітлінський, Т.Є. Оболенська, Н.В. Жигоцька // Економічна кібернетика. – 2000. – № 3,4. – С. 64–73.
52. Волчкова Л.Т. Стратегии социологического исследования бедности / Л.Т. Волчкова, В.Н. Минина // СОЦИС. – 1999. – № 1. – С. 49–56.
53. Вон Р. Житло, бідність і цільова соціальна допомога / Р. Вон // Україна: аспекти праці. – 1997. – № 7. – С. 32–35.
54. Всеобщая ддекларация прав человека, 1948 – 1998 / Департамент информации ООН; Информационный центр ООН в Москве. – М. – 1997. – 332 с.
55. Ганслі Теренс М. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки / Теренс М. Ганслі; [пер. з англ. О. Перепадя]. – К.: Основа, 1996. – 238 с.
56. Гобсон Дж. Проблемы бедности и безработицы / Дж. Гобсон [пер. с англ.; под ред. Л. Зака, С. Франка]. – СПб.: Образовательная библиотека, 1900. – 366 с.
57. Гук П. Альтернативні моделі соціального захисту / Пітер Гук // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2000. – № 15-5. – С. 110–131.
58. Гелд Д. Глобалізація / антиглобалізація / Дейвід Гелд, Ентоні Мак-Грю [пер. з англ. І. Андрущенко]. – К.: К.І.С., 2004. – 180 с.
59. Гендерний розвиток в Україні: реалії і перспективи. – К.: United National Development Programme, UN in Ukraine, 2003. – 103 c.
60. Генеральна угода – курс на подолання бідності: [ген. угода на 2002-2003 рр. між Кабінетом Міністрів України, Конфедерацією роботодавців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями] // Соціальна політика. – 2002.– 25 січ. – С. 1.
61. Гиддингс Ф. Г. Основания социологии. (Анализ явлений ассоциации и социальной организации) / Ф.Г. Гиддингс [пер. с англ. Н. Н. Спиридонова]. – М., 1898 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.socio.msu.ru/l/library (С.152).
62. Глобалізація і безпека розвитку: монографія / [О.Г.Білорус, Д.Г. Лук’яненко та ін.]; наук. ред. О. Г. Білорус. – К.: КНЕУ. – 2001. – 733 с. (С. 11).
63. Глобализация, рост и бедность. Построение всеобщей мировой экономики. [пер. с англ. публикации Всемирного банка]. – М.: Весь мир. – 2004. – 216 с.
64. Глобальна бідність на фоні глобалізації // Економіст. – 2002. – № 3. – С. 14–15.
65. Гнибіденко І. Соціальний вимір в умовах глобалізації як засіб забезпечення соціального захисту та прав людини / І. Гнибіденко // Україна: аспекти праці. – 2005. – № 2. – С. 33–38.
66. Гнибіденко І. Підвищити рівень добробуту людей та зменшити кількість бідних / І. Гнибіденко // Соціальний захист. – 2004. – № 12. – С. 7–12.
67. Гэлбрейт, Дж. Экономические теории и цели общества / Дж. Гэлбрейт. – М.: Прогресс, 1979. – 384 с.
68. Государственная поддержка беднейших слоев населения в сфере занятости в США // Экономика и управление в зарубежных странах. – Новосибирск. – 2001. – № 12. – С. 46–54.
69. Грішнова О.А. Людський розвиток: навч. посібн. / О.А. Грішнова. – К.: КНЕУ, 2006. – 308 с.
70. Долльфюс О. Система мира / О. Долльфюс // Мировая экономика и международные отношения. – 1995. – № 6. – С. 77–87.
71. Декларація МОП основних принципів та прав у світі праці. Конвенції Міжнародної організації праці, 1999. – Видано в Україні: Женева. – 40 с.
72. Державний комітет статистики України. Офіційний сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/
73. Добреньков В.И. Социолого-исторические взгляды на бедность / В.И. Добреньков, А.О. Блинов // Вестник Московского университета: сер. Социология и политика. – 2004. – № 4. – С. 161–174.
74. Доклад о мировом развитии 2000/2001. Наступление на бедность / [пер. с англ.]. – М.: Весь мир, 2001. – 360 с.
75. Доклад о мировом развитии 2003. Устойчивое развитие в меняющемся мире. Преобразование институтов, рост и качество жизни / [пер. с англ.]. – М.: Весь мир, 2003. – 280 с.
76. Доклад о мировом развитии 2005. Как сделать инвестиционный климат благоприятным для всех / [пер. с англ.]. – М.: Весь мир, 2005. – 288 с.
77. Доклад о мировом развитии 2006. Справедливость и развитие / [пер. с англ.]. – М.: Весь мир, 2006. – 298 с.
78. Доклад о мировом развитии 2008. Сельское хозяйство на службе развития / [пер. с англ.]. – М.: Весь мир, 2008. – С. 403 с.
79. Доклад о развитии человека 2004. Культурная свобода в современном многообразном мире / [пер. с англ.]. М.: Весь мир, 2004. – 312 с.
80. Доклад о развитии человека 2005. Международное сотрудничество на перепутье: помощь, торговля и безопасность в мире неравенства / [пер. с англ.]. – М.: Весь мир, 2005 – 416 с.
81. Доклад о развитии человека 2006. Что кроется за нехваткой воды: Власть, бедность и глобальный кризис водных ресурсов / [пер. с англ.]. – М.: Весь мир, 2006 – 440 с.
82. Доклад о развитии человека 2007/2008. Борьба с изменениями климата: человеческая солидарность в разделённом мире / [пер. с англ.]. – М.: Весь мир, 2007 – 400 с.
83. Доклад об осуществлении Целей в области развития, сформулированных в декларации тысячелетия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://millennium indications.up.org. 2005-2007
84. Єременко В. Соціальна економіка. Відання друге, адаптоване й доповнене / В. Єременко. – К.: Ін форм. вид. цент Держкомстату, 2003. – 351 с.
85. Ерохін С.А. Структурна трансформація національної економіки (теоретико-методологічний аспект): наукова монографія / С.А. Ерохін. – К.: Світ знань, 2002. – 528 с.
86. Економічна енциклопедія: у трьох томах / [под ред. С. В. Мочерного]. – К.: Академія, 2000. – Т. 1. – 864 с.
87. Эльянов А. Глобализация и догоняющее развитие / А. Эльянов // Международные отношения и мировая экономика. – 2004. – № 1 – С. 3–16.
88. Эльянов А. Глобализация и расслоение развивающихся стран / А. Эльянов // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. - № 6. – С. 3–13.
89. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона / Пауперизм [под. ред. И.Е. Андриевского]. – СПб.: Изд-во Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона, 1897. – Т.41. – С. 210.
90. Эрхард Л. Благосостояние для всех / Л. Эрхард; [пер. с нем.] – Г.: Начало-Пресс. 1991. – 335 с.
91. Жуков В. Соціальне партнерство в Україні: навч. посібн. / В. Жуков, В. Скуратівський. – К.: УАДУ, 2001. – 200 с.
92. Законодавство України [Електронний ресурс]: Українознав. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
93. Звіт МОП “Глобальні Тенденції Зайнятості Жінок – 2004” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eedi.org.ua/eem/2-9.htm.
94. Зинин В.Г. О мерах по снижению дифференциации населения по уровню доходов, повышению оплаты труда и сокращению бедности / В.Г. Зинин, Н.А. Антонова, М.С. Байгереев. – М.: ВЦУЖ, 2001. – 27 с.
95. Звіт про хід виконання Стратегії допомоги України на 2004-2007 р. – Світовий банк. –2005. – 21 с.
96. Интегрирование бедных стран в мировую торговую систему. – МВФ // Вопросы экономики № 37, 2006. – 19 с. / Електорнный ресурс: Режим доступа: http://www.imf.org
97. Иващенко О. Проблемы бедности, неравенства в доходах и здравоохранения в странах с переходной экономикой / О. Иващенко // РЖ. – 2004. – № 3. – С. 156–164.
98. Иноземцев В.Л. Классовый аспект бедности в постиндустриальных обществах: [Западные страны] / В.Л. Иноземцев // СОЦИС. – 2000. – № 8. – С. 18–27.
99. Ільчина Н. В. Економічний аналіз бідності в Україні: теоретичні аспекти / Н.В. Ільчина, Л.І. Краснікова // Наукові записки. Економічні науки. – К.: КМ Академія. – 2004. – Т. 30. – С. 91–97.
100. Кангас О. Різні методи – різні результати? Підходи до багатостороннього аналізу бідності / О. Кангас, В.-М. Рітакалліо. – 1997. – 41 с.
101. Кальченко Т.В. Прогнозна оцінка сценарних варіантів глобального розвитку / Т.В. Кальченко // Економіка та підприємництво: зб. наукових праць молодих вчених та аспірантів. –2005. – Вип. 14. – С. 66–77.
102. Кальченко Т.В. Глобальна економіка: методологія системних досліджень: Монографія / Т.В. Кальченко. – К.: КНЕУ, 2006. – 248 с.
103. Кальченко Т.В. Потенційні рівні та напрями формування глобальної архітектури / Т.В. Кальченко // Вісник Львівської комерційної академії. Серія: Економічні науки. – 2006. – Вип. 20. – С. 49–54.
104. Картер Джимми. Пропасть, разделяющая бедных и богатых, увеличивается. – Персонал. 2001. № 8. – С. 10 – 13.
105. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. Кейнс; [пер. с англ.]. – М.: Прогресс, 1978. – 49 с.
106. Кіндратець О. Вирішення проблеми бідності в соціальній державі / О. Кіндратець // Людина і політика. – 2000. – № 2. – С. 69–72.
107. Кисельова О. Бідність в Україні: Інформаційно-аналітичний огляд / О. Кисельова // Політична думка. – 2000. – № 3. – С. 3–13.
108. Кларк Дж. Б. Распределение багатства / Дж.Б. Кларк. – М.: Экономика, 1992. – 447 с.
109. Ковалев Е. Глобальная продовольственная проблема / Е. Ковалев // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – № 10. – С. 26–34.
110. Ковалев Е. Новые аспекты продовольственной проблемы // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – № 3. – С. 3-9.
111. Колганова H.П. Бідність в Україні як соціальний феномен / H.П. Колганова // Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки України: зб. наук. пp. – 1998. – С. 322–324.
112. Колодко Гж. В. Глобалізація і перспективи розвитку постсоціалістичних країн: научное издание / Г.В. Колодко; [пер. з польськ. О.М. Палій]. – Київ: Основні цінності, 2002. – 248 с. – (Сучасна думка; кн. 17).
113. Колот А. М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання [монографія] / А. М. Колот. – К.: КНЕУ, 2005. – 230 с.
114. Комар Н. Розв’язання проблеми бідності в системі міжнародної допомоги / Н. Комар // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ ст.: національна ідентичність та тенденції глобалізації: зб. тез доповідей ІІІ міжнародної наук.- практ. конференції молодих вчених. – Тернопіль, 2006. – С. 73–75.
115. Комментарии, консультации, рекомендации // Вестник Профсоюзов. – 2006. – №2. – С. 24.
116. Конвенции и рекомендации, принятые Международной Организацией Труда. В 2 т. – Женева: Международное бюро труда, 1991. – Т 2. – С. 1323 с.
117. Костюк Я.Ю. Визначення параметрів бідності у формуванні механізму соціального захисту населення / Я.Ю. Костюк // Формування ринкових відносин в Україні, 2004. – Вип. № 9. – С. 152–155.
118. Кошулько О.П. Проблеми зменшення бідності та формування середнього класу / О.П. Кошулько // Зб. наук. праць ЧДТУ. Економічні науки. – 2005. – Вип. 15. – С. 75–79.
119. Краснікова Л.І., Ільчина Н.В. Економічний аналіз бідності в Україні / Л.І. Краснікова, Н.В. Ільчина // Магістеріум. – К.: КМ Академія. – 2004. – Вип. 14. – С. 26–31.
120. Курт Ф. Флекснер Просвещенное общество. Экономика с человеческим лицом / Флекснер Ф. Курт.– Москва: Международные отношения, 1994. – 302 с.
121. Куценко В. Зміцнення соціальної бази реформ – шлях до подолання бідності / В. Куценко // Економіка України. – 2002. – № 2. – С. 27–34.
122. Латік В.В. Актуальні проблеми застосування державних соціальних стандартів та державних соціальних гарантій / В.В. Латік // Демографія та соціальна політика. – 2004. – № 1-2. – С. 74–80.
123. Лебедева Л.Ф. США: государство и социальное обеспечение / Л.Ф. Лебедева. – М.: Наука, 2000. – 143 с.
124. Ли Хай Линь. Социальное партнерство в борьбе с бедностью / Хай Линь Ли // Соціальне партнерство та його pоль в становленні ринкової економіки в Україні: зб. наук. пp. – 2000. – С. 163–168.
125. Лібанова Е. Бідність: визначення, критерії та показники / Е. Лібанова // Інформаційний бюлетень Державного комітету статистики України. – 1997. – № 9–10. – С. 25 – 31.
126. Лібанова Е. Бідність в Україні: діагноз поставлено – будемо лікувати?: [Аналіз стратегії подолання бідності в Україні] / Е. Лібанова // Дзеркало тижня. – 2001. – 31 березня-6 квітня. – С. 1,10.
127. Лібанова Е. М. Перспективи трансформації соціальної сфери України / Е. Лібанова // Демографія та соціальна політика. – 2004. – № 1–2. – С. 45–51.
128. Лібанова Е. М. Складові добробуту і бідності / Е. Лібанова // Соціальний захист. – 2004. – № 5 – С. 38–42.
129. Лібанова Е. Подолання бідності: погляд науковця / Е. Лібанова // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 7. – С. 28–32.
130. Лощинин М. Яка в Україні бідність, яка у нас нерівність і на чому стоїть наша держава?/ М. Лощинин // Економіст. – 2001. – № 7 – 8. – С. 54–61.
131. Лук’яненко Д.Г. Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності: навч. пос. / Д.Г. Лук’яненко. – К.: КНЕУ. – 2005. – 203 с. (Розділ 3. Глобальні проблеми і виклики ХХІ століття).
132. Людський розвиток в Україні: 2003 рік: Щорічна науково-аналітична доповідь / [за ред. Е.М. Лібанової]. – К.: Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2004. – 290 с.
133. Людський розвиток в Україні: можливості та напрями соціальних інвестицій (Колективна науково-аналітична монографія) / За ред. Е.М. Лібанової. – К.: Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2006. – 356 с.
134. Майєр Джеральд М. Основні проблеми економіки розвитку / Джеральд М. Майєр, Джеймс Е. Раух, А. Філіпенко. – К.: Либідь, 2003. – 688 с.
135. Маршалл А. Принципы политической экономии / А. Маршалл. – В 3 т. – М.: Прогресс. – 1993. – Т. 1. – 416 с.
136. Мадиевский С. Социальная помощь в Германии / С. Мадиевский // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. – № 10. – С. 42–44.
137. Мазурок П. Державні заходи щодо регулювання диференціації доходів населення і зниження бідності / П. Мазурок // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 6. – С. 21–25.
138. Макарова О.В. Державні соціальні програми: теоретичні аспекти, методика розробки та оцінки: Монографія. – К.: Ліра. – 2004. – 328 с.
139. Макнули А. Определение и измерение бедности. Бедность: взгляд ученых на проблему. / А. Макнули // Серия: демография и социология. – М.: ИСЭПН РАН. – 1994. – Вып. №10. – С. 45–53.
140. Макконнелл К.Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика / К.Р. Макконнелл, С. Л. Брю; [пер с англ.]. – К.: Хагар-Демос, 1993. – 785 с. – Т. 2. – С.283.
141. Макогон Ю.В. Внешнеэкономическая деятельность. (Сб. науч. тр.) / Ю.В. Макогон, Н.В. Фомичева, В.А. Кравченко. – Д.: Регион, 1998. – 291 с.
142. Мальтус Т. Р. Опыт о законе народонаселения / Т. Р. Мальтус.– М.: Эконов Ключ, 1993. – 132 с.
143. Манніла С. Питання щодо моніторингу бідності в Україні: Тасіs - проект “Соціальний захист в Україні” / С. Манніла // Україна: аспекти праці. – 1997. - № 7. – С. 26–28.
144. Маркс К. Капитал. В 4-х т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – Соч. 2-е изд. Т. 23. – С. 656 – 660.
145. Мартин Г.-П. Западня глобализации. Атака на процветание и демократию / Г.-П. Мартин, Х. Шуманн. – М.: Альпина, 2001. – 163 с.
146. Мартыненков И.Н. Особенности деятельности Всемирного банка в Украине / И.Н. Мартыненков // Вісник економічної науки України. – 2005. – № 2. – С. 118–124.
147. Методика комплексної оцінки бідності [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/dom_gosp/kob.htm
148. Мельник В. Проблема подолання глобальної бідності у контексті міжнародної політики / В. Мельник, Н. Комар // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2004. – № 2. – С. 135–143.
149. Меркантилизм [под ред. И.С. Плотникова]. – Л.: ОГИЗ–СОЦЭКГИЗ, 1935. – 340 с.
150. Міжнародна економіка: підруч. [за ред. А.П. Румянцева]. – К.: Знання-Прес, 2003. – 447 с.
151. Миль Дж. С. Основы политической экономии: в 3 т. / Дж. Миль / [пер. с англ.]. – М.: Прогресс, 1980. – Т.3. – 447 с.
152. Микульский К. И. Социальная политика в постсоциалистическом обществе: задачи, противоречия, механизмы / К.И. Микульский. – М: Наука, 2001. – 648 с.
153. Мировая экономика: учебн. пособ. [отв. ред. Б.М. Маклярский]. – Москва: Международные отношения, 2004. – 424 с.
154. Муравйов В.І., Заблодська І. Аналіз законодавства України щодо його відповідності конвенціям МОП № № 138, 182. – К.: Міленіум. – 2002. – 32 с.
155. Мюрдаль Г. Современные проблемы „третього мира”/ (Asian. Drama); [cокращ. пер. с англ.] / Г. Мюрдаль. – М., 1972. – 512 с.
156. Новак І. М. Деякі концептуальні підходи до розбудови соціальної держави в Україні / І. М. Новак // Демографія та соціальна політика. – 2004. – № 1 – 2. – С. 67–73.
157. Новіков В. Актуальні питання реформування системи соціального захисту населення // Україна: аспекти праці. – 2005. - № 4 – С. 6-11.
158. Новіков В. Концептуальні засади соціально орієнтованої економіки (практика європейських країн) / В. Новіков, З. Сіройч // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 6 – С. 30–35.
159. Нуреев Р. Теории развития: кейнсианские модели становления рыночной экономики / Р. Нуреев // Вопросы экономики. – 2000. – № 4. – С. 137–143.
160. Нуреев Р. Теории развития: новое понимание дуализма / Р. Нуреев // Вопросы экономики. – М.: 2000. – №10. – С. 134–153.
161. На шляху до стратегічного партнерства. Світовий банк і громадське суспільство в Україні. – К: Козаки, 2003 – 16 с.
162. Обратить реформы на благо всех и каждого. Бедность и неравенство в странах Европы и Центральной Азии. – Вашингтон: Всемирный банк, 2001. – 495 с.
163. Общая экономическая теория (политэкономия): ученик / [под ред. акад. В.И. Видяпина, акад. Г.П. Журавлевой]. – М.: ПРОМО-Медиа, 1995. – 227 с.
164. Овчаренко І. Концептуальні засади реалізації державної політики подолання бідності / І. Овчаренко // Вісник НБУ. – 2004. – № 1. – С. 26–28.
165. Опалько В.В. Оцінка рівня бідності у глобальному вимірі / В.В. Опалько // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки: у 2 томах. – 2008. – Т.2 (108), № 2. – С. 80–85.
166. Опалько В.В. Світова рейтинг-оцінка бідності / В.В. Опалько // Теорії мікро-макроекономіки. – 2008. – Т.1, вип. 31. – С. 22–27.
167. Опалько В.В. Ефективні заходи щодо зменшення бідності в Україні / В.В. Опалько // Торгівля і ринок України. – 2006. – Т. 1, вип. 21. – С. 127–134.
168. Опалько В.В. Перепони на шляху подолання бідності в Україні / В.В. Опалько // Збірник наукових праць Черкаського інженерно-технологічного інституту. Серія: Економічні науки. – 2006. – Вип. 16. – С. 91–98.
169. Опалько В.В. Міжнародне соціальне партнерство як форма боротьби з бідністю в умовах глобалізації / В.В. Опалько // Вісник національного університету водного господарства та природокористування. Економіка. – 2006. – Ч. 1, вип. 4 (36). – С. 126–133.
170. Опалько В.В. Діяльність міжнародних організацій у вирішенні проблеми бідності / В.В. Опалько // Теорії мікро-макроекономіки. – 2006. – Вип. 25. – С. 72–79.
171. Опалько В.В. Показники вимірювання бідності у постсоціалістичних країнах / В.В. Опалько // Актуальні проблеми економіки: науковий економічний журнал. – 2005. – № 12 (54). – С. 179–185.
172. Опалько В.В. Моделі та механізми державного регулювання соціальних процесів у сучасних умовах / В.В. Опалько, О.В. Сотула // Економіка: проблеми теорії та практики. У 4 т. – 2005. – Т. 3, вип. 208. – С. 835–847.
173. Опалько В.В. Бідність як глобальна проблема сучасності / В.В. Опалько // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки. – 2005. – № 3 (18) – С. 42–47.
174. Опалько В.В. Політика подолання бідності у період трансформації економіки України / В.В. Опалько // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – 2