ПОЛІТИЧНІ ФАКТОРИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ СУЧАСНОГО ІММІГРАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В США

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича

На правах рукопису

БУРЕЙКО НАДІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК:
32(73):314.742

ПОЛІТИЧНІ ФАКТОРИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ СУЧАСНОГО ІММІГРАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В США

Спеціальність 23.00.02 – політичні інститути та процеси

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник
Лупул Тарас Ярославович
доктор політичних наук, доцент

Чернівці – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Методологічні засади дослідження 10
1.2. Джерельна база та стан наукової розробки теми 27
РОЗДІЛ 2 СТАНОВЛЕННЯ ПОЛІТИКО-ПРАВОВИХ ЗАСАД
ІММІГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ США
ДРУГОЇ ПОЛОВИНІ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

2.1. Лібералізація імміграційної політики США (1965-1990 рр.) 44
2.2. Особливості імміграційної політики США у 90-х роках
ХХ століття 60
2.3. Принципи модернізації імміграційної політики США після
11 вересня 2001 року 72

РОЗДІЛ 3 СТРУКТУРА ІММІГРАЦІЇ У США
У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

3.1. Кількісний і якісний склад сучасної імміграції у США 89
3.2. Специфіка розселення іммігрантів та осіб іноземного
походження по штатах і регіонах США 108

РОЗДІЛ 4 МІСЦЕ ІММІГРАЦІЇ У ФОРМУВАННІ СУЧАСНОЇ
НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ США

4.1. Політико-ідеологічні чинники формування
національної ідентичності США 121
4.2 Імміграційний фактор етнорасової рекомпозиції
сучасної американської нації 144

ВИСНОВКИ 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 170
ДОДАТКИ 201

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Міграція є складним феноменом суспільно-політичного життя, що характеризується особливою актуальністю з огляду на те, що у сучасному глобалізованому світі міграційні потоки набувають дедалі більших масштабів та інтенсивності. Мігранти, які рухаються переважно у напрямі високорозвинених держав, здатні спричиняти істотні зміни у приймаючих суспільствах. А тому перед сучасними державами постає завдання розробляти якісно правильні методи регулювання імміграційними потоками, аби останні не чинили деструктивного впливу і не поставали викликом державі-реципієнту.
Повсякчасне зростання обсягів міжнародної міграції зумовлює необхідність дослідження основ імміграційної політики з метою правильного і виваженого регулювання й спрямування імміграційних потоків. У цьому контексті особливо важливим є ґрунтовне дослідження досвіду Сполучених Штатів Америки – ,,держави іммігрантів”, історія імміграції до якої нараховує не одне століття. Починаючи з другої половини ХХ століття, в імміграційній політиці США відбувся перехід від методів рестрикціонізму до лібералізації, внаслідок чого імміграційний процес у країні зазнав суттєвої реструктуризації. Це, відповідно, призвело до швидкого зростання обсягів імміграції та кардинальної зміни її складу, передусім етнонаціонального. Саме на прикладі Сполучених Штатів Америки варто аналітично дослідити, яким чином держава як інститут може впливати на міжетнічну взаємодію під впливом імміграційних процесів, і яке місце займає імміграція в етнорасовій рекомпозиції сучасної американської нації. Ретельного вивчення та наукового осмислення вимагають теоретико-концептуальні засади розвитку поліетнічного, багатокультурного американського суспільства.
Досвід США у цьому контексті є актуальним для молодих незалежних держав, які утворилися на теренах пострадянського простору, у тому числі для України. Адже дискусії про становлення української нації ведуться і на сьогодні, а питання національної ідентичності перебуває у стані перманентного обговорення. На сучасному етапі можна говорити про те, що проблема національної ідентичності загострюється імміграційними процесами, коли імміграцію доволі часто починають розглядати як глобальну проблему нового століття, а іммігрантів сприймають як загрозу для розмивання ідентичності титульної нації, оскільки вони приносять за собою до нової країни свого перебування іноетнічні традиції, ідеали тощо. До того ж, враховуючи процес формування та вдосконалення вже існуючого в Україні імміграційного законодавства, у спробах раціоналізувати і збалансувати імміграційні потоки в Україну доцільною є розробка власної стратегії регулювання імміграційними процесами, де актуальним буде використання багаторічного досвіду Сполучених Штатів Америки.
Імміграційна проблематика в тому чи іншому аспекті займає чільне місце в наукових дослідженнях, адже це проблема, актуальність якої повсякчас зростає і викликає належну увагу науковців. Концептуальні підходи сучасного вітчизняного американознавства до вивчення імміграційної політики Сполучених Штатів Америки мають чітко визначені методологічні межі і науково виважений категоріальний апарат. Проте варто визнати, що часом, вивчаючи тільки певний аспект імміграційного процесу, дослідники роблять висновки, застосовуючи їх до феномену імміграції в цілому. У той час як ґрунтовні дослідження із узагальнюючими висновками, що стосуються імміграційного процесу в США другої половини ХХ – початку ХХІ століття, в українському американознавсті відсутні. Все це, в свою чергу, підтверджує потребу в науковому дослідженні законів та закономірностей сучасного імміграційного процесу у США.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в рамках науково-дослідницької роботи кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича – ,,Суспільно-політичні проблеми сучасних міжнародних відносин” (0112U000318).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідити політичні фактори реструктуризації сучасного імміграційного процесу в США.
Окреслена мета зумовила постановку та розв’язання таких завдань:
• обґрунтувати основні теоретико-концептуальні підходи до вивчення імміграційної політики США;
• дослідити закономірності та основні риси лібералізації імміграційної політики США;
• проаналізувати політико-правові засади імміграційної політики США у 90-х роках ХХ століття;
• з’ясувати принципи модернізації імміграційної політики США після терактів 11 вересня 2001 року;
• охарактеризувати структуру сучасної імміграції у США;
• визначити місце імміграційного феномену у політико-ідеологічних основах формування національної ідентичності США;
• дослідити імміграційний фактор етнорасової рекомпозиції сучасної американської нації.
Об’єктом дослідження є сучасний імміграційний процес у США.
Предметом дослідження є політичні фактори реструктуризації сучасного імміграційного процесу у США та її вплив на етнорасову рекомпозицію сучасної американської нації.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 1965 року по 2009 рік. Нижня межа пов’язана з прийняттям ,,Закону про імміграцію”
1965 року, який поклав початок процесу лібералізації імміграційної політики США. Верхня межа зумовлена завершенням президентського строку сорок третього президента США Дж. Буша, який зініціював широку реформу імміграційної політики після подій 11 вересня 2001 року, що була частково втілена в ,,Законі про безпеку кордонів, економічні можливості та імміграційну реформу”.
Методи дослідження. Специфіка об’єкта і предмета дисертаційного дослідження зумовили теоретико-методологічні підходи до аналізу обраної проблематики. В основу методів, якими користувався автор, покладено принципи наукової об’єктивності та системності, сходження від абстрактного до конкретного, раціональності наукового пошуку.
У рамках інституційного підходу автор намагався з’ясувати роль органів державної влади у виробленні імміграційної політики США та регулюванні імміграційних потоків. Системний підхід забезпечив цілісне вивчення імміграційного процесу з огляду на його невідривну роль від суспільно-політичного життя держави на сучасному етапі.
У роботі використані методи системного аналізу та структурно-функціонального аналізу, що дали можливість глибше осягнути сутність та характер імміграційного процесу та його реструктуризації в зазначений період, проаналізувати механізми регулювання імміграційними процесами на федеральному рівні. До того ж, за допомогою методу аналізу, а також політико-правового методу було здійснено аналіз імміграційного законодавства Сполучених Штатів Америки. Компаративістський метод, використаний у роботі, дозволив простежити зміни імміграційної політики США упродовж досліджуваного періоду. Статистичний метод допоміг осмислити інформацію емпіричного характеру та опрацювати дані, які відображали кількісні та якісні показники імміграції.
Наукова новизна результатів дослідження визначається метою та зумовлена змістом дослідницьких завдань. У поданій до захисту дисертації:
вперше в українському американознавстві та мігрантознавстві:
• проаналізовано принципи модернізації імміграційної політики США після подій 11 вересня 2001 року;
• визначено місце імміграційного феномену у політико-ідеологічних основах формування національної ідентичності США;
• досліджено вплив імміграції на етнорасову рекомпозицію сучасної американської нації;
удосконалено:
• аналіз імміграційного процесу в США, починаючи з моменту лібералізації імміграційної політики;
• кількісну та якісну характеристику сучасної імміграції у США;
• встановлення характеру взаємозв’язку між національною ідентичністю США та імміграцією у контексті впливу останньої на процес американського націєтворення;
набуло подальшого розвитку:
• дослідження політико-правової бази імміграційної політики США;
• систематизація понятійно-категоріального апарату мігрантознавства;
• визначення основних теоретико-концептуальних підходів до вивчення імміграційної політики.
Практичне значення одержаних результатів визначається новизною та актуальністю теми і полягає в тому, що матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані в науково-дослідницькій, навчальній та прикладній сферах. Наукові результати дисертації можуть бути враховані при проведенні подальших міждисциплінарних досліджень імміграційного процесу в США і бути доречними для ґрунтовного наукового вивчення імміграції та імміграційної політики. Результати проведеного дослідження можуть слугувати практичними рекомендаціями для органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, політичних партій, державних і громадських організацій щодо вироблення імміграційної політики, розробки концепцій з метою регулювання імміграційних процесів та їх оптимізації.
Представлені дисертаційні матеріали можуть стати у нагоді при розробці та викладанні базових дисциплін і спецкурсів для студентів у вищих навчальних закладах, зокрема ,,Міграційні процеси”, ,,Основи міграційного права”, ,,Етнодержавознавство”, ,,Етнополітологія”, ,,Політична географія зарубіжних країн” та спецкурсів з американістики.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження та наукові результати були оприлюднені та обговорювалися на кафедрі міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, а також на семінарах Інституту США і Канади РАН. Зміст та основні висновки дослідження були викладені у доповідях на всеукраїнських та міжнародних конференціях: ,,Perspective and Visions: Diversity and Human Rights” (м. Амстердам, Нідерланди, 30 червня – 3 липня 2010 р.), ,,Актуальні проблеми зовнішньої політики України” (м. Чернівці, 19 листопада 2010 р.), ,,Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень” (м. Луцьк,
10-11 травня 2011 року), ,,Міжнародні відносини і туризм: сучасність та ретроспектива” (м. Острог, 20 травня 2011 р.), ,,Сучасні соціо-гуманітарні дискурси” (м. Дніпропетровськ, 24 вересня 2011 р.), ,,Russia and Canada: Facing Northern and Arctic Challenges” (м. Санкт-Петербург, Росія,
22-24 вересня 2011 р.), ,,Актуальні проблеми зовнішньої політики України” (м. Чернівці, 4-5 листопада 2011 р.), ,,Розвиток політичної науки: європейські практики та національні перспективи” (м. Чернівці, 1 березня 2012 р.).
Окремі положення дослідження були оприлюднені на симпозіумі з канадознавства (м. Острог, 25-26 лютого 2011 р.), на семінарах ,,Workshop on Current Issues in European Studies” (м. Чернівці, 6 грудня 2011 року,
27 березня 2012 р.), ,,Dialogue between People and Culture. East European Cross Border Actors in the Dialogue” (м. Ясси, Румунія, 9-13 травня 2012 р.), на дипломатичному семінарі молодих експертів Росії, України та Білорусі
(м. Москва, Росія, 22-26 квітня 2012 р.), на міжнародному семінарі ,,Nasza wspólna Europa” (м. Брюссель, Бельгія, 24-27 червня 2012 р.).
Публікації. Основні теоретичні та практичні положення, результати та висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення у сімнадцяти публікаціях, з них шість – у фахових виданнях з політичних наук і три – у закордонних виданнях.
Структура дисертації. Специфіка теми дослідження, поставлена мета та окреслені завдання зумовили структуру дисертації, що складається зі вступу, чотирьох розділів, які об’єднують дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 205 сторінок, з них основного тексту – 169 сторінок. Список використаних джерел охоплює 293 позицій.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Опираючись на основні теоретико-концептуальні підходи до вивчення імміграційної політики Сполучених Штатів Америки, аналізуючи
науковий доробок численних авторів, які прямо чи дотично вивчали дану проблему, використовуючи детальні статистичні та емпіричні дані, нами було досліджено фактори реструктуризації сучасного імміграційного процесу у США.
Виходячи з поставленої мети та сформульованих завдань дослідження, автор дійшов таких висновків:
1. Розкрито суть понять ,,міграція”, ,,імміграція” як (суб)категорія міграції, ,,іммігрант”, ,,міграційна політика” та ,,імміграційна політика”. Під міграційною політикою в широкому сенсі розуміють систему заходів управління міграційними процесами. У вузькому розумінні міграційна політика – це система правових, фінансових, адміністративних заходів держави та недержавних установ, які регулюють міграційні процеси на основі міграційних пріоритетів, з урахування якісних та кількісних параметрів міграційних потоків. Операційним поняттям нашого дослідження є імміграційна політика, до визначення якої ми підійшли, керуючись політологічним підходом. За ним імміграційна політика повинна відповідати національним інтересам держави, що є основним інститутом, що регулює імміграційний процес. При цьому варто зазначити, що імміграційна політика тяжіє як до внутрішньої, так і до зовнішньої політики держави.
Аналізуючи теорії міграції, розроблені у межах різних наукових підходів, зроблено висновок, що при вивченні міграції тривалий час послуговувалися здебільшого економічним підходом. А тому серед усього спектру існуючих теорій переважають ті, які вивчають імміграцію як економічний чи соціальний феномен. Політологічний підхід у вивченні міграційної проблематики почали застосовувати лише з 80-х років
ХХ століття. Таким чином, існує нагальна необхідність подальшої розробки теорій дослідження міграції та міграційної політики в рамках політологічного підходу. Водночас, враховуючи той факт, що досліджувані нами поняття є багатошаровими і володіють численними міждисциплінарними зв’язками, вивчення міграції, як і міграційної політики, часто здійснюється у межах міждисциплінарного аналізу.
2. Враховуючи тривалий імміграційний досвід США, з метою вдосконалення та актуального відображення суспільно-політичних реалій імміграційна політика США на досліджуваному етапі зазнає еволюції своїх основних підходів. Політико-правові засади, які визначають підходи та інструментарій втілення імміграційної політики США з метою вдосконалення останньої, починаючи з другої половини 1960-х років, зазнають суттєвих змін. Відмовившись від рестрикційного підходу, що йшов у розріз із національними потребами та міжнародною позицією США, була здійснена широка реформа імміграційної політики з прийняттям у 1965 році ,,Закону про імміграцію”, що докорінно змінила імміграційний процес і призвела до його повної реструктуризації. Від політики обмеження на основі квотування за національним принципом був здійснений перехід до лібералізації імміграційного процесу. Закон скасував систему національних квот і розширив систему преференцій, тим самим відкривши дорогу для в’їзду в США іммігрантам з країн Східної півкулі. Таким чином була передбачена імміграція з неєвропейських країн, у першу чергу, вихідців з країн Азії. Це означало, що вперше в історії імміграційної політики США були скасовані обмеження для імміграції на основі національної приналежності. Річна квота для країн східної і західної півкулі визначалася у кількості 170 і 120 тис. осіб відповідно (важливо, що Законом від 1978 року кількість віз для країн Східної і Західної півкулі була об’єднана і становила 290 тис. осіб щорічно для обох півкуль; у 1980 році ця кількість була скорочена до 270 тис.). Як результат, був суттєво змінений якісний і кількісний склад імміграції у Сполучених Штатах. Нове імміграційне законодавство було орієнтоване на залучення до США кваліфікованої робочої сили, а також на возз’єднання сімей. Також зазначений закон пом’якшував процес прийому до країни біженців. Знаменно, що відповідно до Закону 1965 року біженці підпадали під окрему преференційну категорію. Проте ,,Закон про біженців” від 1980 р. відмежовував біженців від іммігрантів і впроваджував постійну систематичну процедуру прийому біженців та їх ефективного розселення. Лібералізація імміграційного процесу супроводжувалась, а відтак і була посилена проведенням офіційної політики так званих ,,позитивних дій”, головною метою якої було урівняти права представників різних етнічних груп у їх соціальній та політичній активності, унеможливлюючи будь-які форми дискримінації.
3. Основою імміграційної політики Сполучених Штатів Америки у
90-х роках ХХ століття став ,,Закон про імміграцію”, який, виходячи з потреб часу та враховуючи геополітичні зміни у світі, переглянув основи імміграційного процесу. Закон збільшував максимальну межу для імміграції до 700 тис. осіб (на період з 21 жовтня 1991 року до 21 жовтня 1994 року) і встановлював імміграційну квоту у 675 тис. осіб з 1995 року. Закон регламентував, що основною підставою для набуття статусу іммігранта у США є родинні зв’язки та професійна кваліфікація. Крім того, він вводив ще одну підставу для набуття статусу іммігранта – на основі імміграційної лотереї. Це була своєрідна програма, започаткована під гаслом ,,різноманітна імміграція”. Її метою було забезпечити збільшення етнічної багатоманітності у країні, що відповідало ідеям багатокультурності, які набирали особливої популярності у США зазначеного періоду.
Аналізуючи ,,Закон про імміграцію” 1990 року, ми дійшли висновку, що він враховував усі здійснені поправки до імміграційного законодавства США, зроблені за період, починаючи з 1965 року, охопивши усі положення порядку імміграційного процесу. Ряд іншх прийнятих нормативно-правових актів носили уточнюючий характер чи відображали реакцію імміграційної політики на поточні події (наприклад, ,,Закон про Панамський канал”, ,,Закон про імміграцію радянських вчених”). Крім того, надалі актуальною залишалася боротьба з несанкціонованої імміграцією, масштаби якої стрімко зростали. У рамках боротьби з проблемою стратегічним завданням імміграційної політики США стало зміцнення безпеки на кордоні з Мексикою, а також розширення фінансування діяльності Служби імміграції та натуралізації США і введення обмеження на користування соціальними пільгами, що регулювалося ,,Законом про реформу нелегальної імміграції та відповідальність іммігрантів” від 1996 року.
4. Теракти 11 вересня 2001 року, які призвели до докорінного перегляду усіх аспектів політики Сполучених Штатів Америки, не могли не зачепити й імміграційної політики. Модернізація імміграційної політики США на цьому етапі здійснювалася у тих напрямах, які могли унеможливити повторне виникнення загроз національній безпеці США, і включала реорганізацію органів імміграційного контролю, посилення прикордонної безпеки, а також розробку нових підходів до вирішення проблеми трудової імміграції. ,,Патріотичний закон Сполучених Штатів Америки”, який став реакцією американського уряду на терористичні загрози, передбачав істотне посилення системи імміграційного контролю загалом. Адже відносна відкритість кордонів США почала сприйматися як потенційна загроза. Те, що всі положення, які безпосередньо стосувалися імміграції, знаходимо у розділі ,,Патріотичного закону Сполучених Штатів Америки” ,,Безпека кордонів”,
а також у ,,Законі про внутрішню безпеку” від 2002 року, свідчить, що питання імміграції віднині розглядається нероздільно з безпекою, до того ж, передбачаючи перманентне посилення імміграційного контролю.
Безпосередньо результатом модернізації імміграційної політики Сполучених Штатів Америки внаслідок терористичних викликів 11 вересня 2001 став ,,Закон про посилення прикордонної безпеки та візового в’їзду”
від 2002 року. Він може бути розцінений як найбільш аргументована відповідь терористичній загрозі, яка постала перед американською державою, власне в імміграційній сфері. Важливим положенням даного закону, окрім інших, стало введення біометричної системи ідентифікації іноземців, а також регламентування повного переходу на електронну систему візового контролю. Закон забороняв виділяти будь-яку, навіть неіммігрантську візу, громадянам тих країн, що є у списку країн Державного департаменту США як таких, що підтримують тероризм, доки Державний департамент не визначить, що така особа не становить загрози для національної безпеки США.
З метою підвищення ефективності посилення контролю на кордонах і координації візової політики було створено спільний американсько-канадський прикордонний проект і прийнято Декларацію про ,,розумні” кордони. У напрямі посилення прикордонного контролю почали також співпрацювали відповідні служби США і Мексики.
Було реформовано органи імміграційного контролю. У результаті модернізації функції та повноваження Служби імміграції та натуралізації були розподілені між Бюро громадянства та імміграції (пізніше було перейменовано в Службу громадянства та імміграції) та Бюро імміграції та митного оформлення (обидва бюро перебувають у структурі Міністерства внутрішньої безпеки). Крім того, питаннями імміграції опікується низка інших підрозділів вказаного Міністерства, як наприлад, офіс Обмудсмена з питань громадянства та імміграційних служб та офіс імміграційної статистики, а також міністерства юстиції, праці, охорони здоров’я.
Законодавчі ініціативи, з якими пізніше виступив президент Дж. Буш-молодший, викликали значні дискусії, неодноразово висувалися на голосування, проте були схвалені не у повному обсязі, а лише частково. Схвалені пропозиції були покладені в основу ,,Закону про безпеку кордонів, економічні можливості та імміграційну реформу”. Найгучнішою ж ініціативою став ,,Закон про безпеку огородження”.
Крім того, важливо зазначити, що трагічні події 11 вересня 2001 року послугували своєрідним поштовхом до переосмислення національної ідентичності США. В одному з пунктів законодавчої ініціативи Дж. Буша-молодшого мова йшла про асиміляцію іммігрантів. Відповідно продовжуються теоретичні розробки щодо вивчення місця імміграції у формуванні сучасної національної ідентичності США.
5. На основі аналізу слухань, проведених у конгресі, та співставлення їх із статистичними даними, які відображають структуру сучасної імміграції у США, доводиться констатувати, що у дебатах, які супроводжували прийняття ,,Закону про імміграцію” від 1965 року, не повністю були враховані ті разючі зміни, до яких привела в подальшому реалізація положень закону, а саме:
• з’ясовано, що процес лібералізації імміграційного процесу спровокував інтенсивне зростання та інтенсифікацію імміграційних потоків. Так, вже у 70-х роках 40% зростання кількості населення США було забезпечено за рахунок імміграції у всіх її формах. Крім того, прихильники ,,Закону про імміграцію” 1965 р., припускаючи, що квоти будуть однаково використані країнами обох півкуль, не врахували також і тих, хто іммігруватиме поза квотами;
• визначено, що процес лібералізації, крім зрушення кількісних показників імміграції, повністю змінив її якісні характеристики, зокрема етнічний склад. Скасування квотної системи на основі національної приналежності призвело до того, що до США почали прибувати іммігранти з тих країн, в’їзд з яких раніше був обмежений. І якщо упродовж перших п’яти років з моменту введення в дію ,,Закону про імміграцію” 1965 р. його наслідки щодо етнорасового складу імміграції ще не були надто відчутними, а показники представництва європеоїдної раси були традиційно дуже високими (87,3%), то вже на початку 1990-х років ми спостерігаємо зовсім іншу ситуацію (представники європеоїдної раси становили лише 23,8%). Аналізуючи процентне співвідношення іммігрантів з різних регіонів їхнього походження, можемо констатувати, що на початку ХХІ століття, порівнюючи з 60-ми роками ХХ століття, кількість іммігрантів з країн Європи зменшилась втричі, а кількість іммігрантів з Азії, навпаки, втричі зросла. Імміграція з Латинської Америки більше ніж втричі перевищувала імміграцію з країн Європи. Отже, можемо стверджувати, що чи не найсуттєвішою зміною якісного складу імміграційних потоків у США досліджуваного періоду є зміна країн-джерел їхнього походження, а відтак значною мірою етнічного походження іммігрантів. Адже на сучасному етапі серед перших десяти країн-джерел іммігрантів до США немає жодної європейської країни, що раніше за цими показниками займали чи не найперші місця. Варто зауважити, що кількість іммігрантів з Європи традиційно зменшується (виключення становили 1990-ті роки, що пов’язано з геополітичними змінами на пострадянському просторі та території колишньої Югославії). Цікавим є те, що іммігранти з країн Європи прибувають до США, в основному, на основі працевлаштування. Тоді як імміграція з Латинської Америки та Азії (за виключення кількох країн) носить переважно сімейний характер. Характерно також і те, що зазвичай іммігранти тяжіють до поселення в тих штатах, де проживають представники їх етнічної групи. Традиційно, найбільше іммігрантів проживають у штатах Каліфорнія, Нью-Йорк, Флорида, Техас.
6. Перші спроби осмислення сутності національної ідентичності США сягають періоду прийняття Декларації про незалежність. Спочатку її провідною віссю була політична ідеологія. В основі приналежності до американської нації лежав політичний принцип, ідея політичної єдності, дотримання принципів свободи та рівності. Це дає підстави свідчити про універсальний характер американської нації, що робило її відкритою для всіх, хто поділяв її принципи і бажав стати американцем. Однак, попри вказану універсальність, доводиться визнати, що дані політичні ідеї мали певні обмеження. В першу чергу, вони тривалий час, аж до другої половини ХХ століття, виключали рівне співіснування в межах однієї нації афроамериканського населення та власне корінного населення – індіанців. Обмеження існували і для непротестантів. Звідси випливає ще одна особливість формування американської нації – релігійна приналежність та етнічність. Вони проявили себе у зв’язку зі зміню структури імміграції. Дедалі більш різнорідним в етнічному відношенні стають іммігранти, дедалі важче інтегрувати їх в суспільство настільки ефективно, щоб унеможливити появу асиміляційних тенденцій і повне стирання етнічних особливостей іммігрантів. По мірі зміни структури імміграції у США та збільшення її кількісного складу з’являлися підходи, які визначали сутність американської нації з урахуванням етнічного елемента: англоконформізм, ,,плавильний котел”, англосаксонський расизм і культурний плюралізм. Якщо першу концепцію ми розглядали виключно в історичній ретроспективі, то останні три зазначені підходи безпосередньо стосуються досліджуваного нами періоду. Зміна етнічного складу імміграції у період лібералізації імміграційної політики посилила актуальність ідей культурного плюралізму, що відображали національно-етнічні процеси в країні та передбачали збереження культурних особливостей представників усіх етнічних груп. Як результат, дане поняття почали замінювати на ,,етнічний плюралізм”, а пізніше для відображення етнонаціональних реалій почали використовувати поняття мультикультуралізму. Знаменно, що саме зміна етнічного складу іммігрантів, як наслідок ,,Закону про імміграцію” 1965 року, посилила зрушення етнорасових відносин в американському суспільстві у напряму концепції ,,мультикультурлізму”. І хоча в Сполучених Штатах Америки відсутня офіційна етнополітика, однак, варто відзначити, що одним із заходів практичної підтримки ідей культурного плюралізму з боку американського уряду стала програма ,,позитивних дій”.
7. Проаналізувавши чимало творів американських авторів, нами було визначено цілком закономірним той факт, що перші спроби осмислення сутності національної ідентичності були зроблені саме в Сполучених Штатах Америки – країні, яку часто називаються ,,нацією іммігрантів” чи ,,нацією націй”. Сам процес усвідомлення національної ідентичності США відбувався на ґрунті імміграційних процесів, а відтак завжди іммігранти відігравали у ньому важливу роль. Крім того, вагомість ролі імміграції у процесі американського націєтворення випливає і з огляду на важливість етнічного чинника у формуванні національної ідентичності США. У ході дослідження було розглянуто один чи не найважливіший із наслідків реструктуризації імміграційного процесу у США, пов’язаний з особливостями етнонаціонального розвитку країни. Як було з’ясовано, іммігранти часто схильні формувати закриті культурні спільноти, зберігаючи зв’язок з країною чи регіоном свого походження, відмежовуючись від корінного населення держави-реципієнта за принципом ,,ми – не вони” і тим самим визначаючи межі власної ідентичності. Відтак за таких умов у період лібералізації імміграційного процесу зміна характеру імміграції, передусім її етнічного складу, призводить до етнорасової рекомпозиції сучасної американської нації та переосмислення сутності американської національної ідентичності. Провідною стала ідея культурного плюралізму стосовно того, що культурна різноманітність, яку приносять за собою іммігранти до країни свого нового місця перебування, сприяє розвитку суспільства, в межах якого існує багато етнорасових груп. Ще на початку формування американської нації та творення американської національної ідентичності, керуючись принципами політичної ідеології, іммігранти могли легко долучитися до американської нації і продовжити спільно в її рамках її подальше формування. Поступово роль іммігрантів у зазначеному процесі посилювалася. Це визначаємо, аналізуючи як ідеї ,,плавильного котла”, за якими іммігрантами віддавали все найкраще з метою збагатити американську націю, так і ідеї культурного плюралізму, за якими іммігрант, зберігаючи особливості своєї культури та традицій, так само збагачує культуру американської нації, в межах якої можливе толерантне і гармонійне співіснування різних етнорасових груп. Тут знову наголошуємо на ідеях універсальності американської нації для всіх, коли іммігранти визнаються невід’ємним фактором її творення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Документи
1. Закон України ,,Про імміграцію” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2491-14
2. 2010 Yearbook of Immigration Statistics. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2011. – 104 p.
3. 2009 Yearbook of Immigration Statistics. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2010. – 105 p.
4. 2008 Yearbook of Immigration Statistics. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2009. – 110 p.
5. 2007 Yearbook of Immigration Statistics. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2008. – 110 p.
6. 2006 Yearbook of Immigration Statistics. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2007. – 102 p.
7. 2005 Yearbook of Immigration Statistics. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2006. – 130 p.
8. 2004 Yearbook of Immigration Statistics. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2006. – 204 p.
9. 2003 Yearbook of Immigration Statistics. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2004. – 220 p.
10. 2002 Yearbook of Immigration Statistics. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2003. – 253 p.
11. 1972 Annual Report. Immigration and Naturalization Service [Report of the Commissioner of Immigration and Naturalization]. – Washington, DC : US Government Printing Office, 1972. – 125 p.
12. 1965 Immigration and Nationality Act, a.k.a. the Hart-Cellar Act (An Act to amend the Immigration and Nationality Act, and for other purposes) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://library.uwb.edu/guides/usimmigration/79%20stat%20911.pdf
13. 1952 Immigration and Nationality Act, a.k.a. the McCarran-Walter Act (An act to revise the laws relating to immigration, naturalization, and nationality; and for other purposes) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://library.uwb.edu/guides/usimmigration/1952_immigration_and_nationality_act.html
14. America new welcome mat: A look at the goals and challenges of the US-visit program: Hearing before the Comm. on gov. reform, House of Representatives, 108th Congr., 2nd sess., March 4, 2004. – Washington, DC : US Government Printing Office, 2004. – III. – 201 p.
15. An Investigation of Travel Reimbursements in Connection with the INS’s Operation Safeguard. Executive Summary [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.justice.gov/oig/special/0301/main.htm
16. Checking terrorists at the border: Hearing before the Subcomm. on intern. terrorism a. nonproliferation of the Comm. on intern. relations, House of Representatives, 109th Congr., 2nd sess., Apr. 6, 2006. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2006. – III. – 143 p.
17. Coming to America: a Profile of the Nation’s Foreign Born. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2000. – 4 p.
18. Comprehensive immigration reform: becoming Americans – U.S. immigration integration: Hearing before the Subcomm. on immigrations, citizenship, refugees, border security, a. intern. law of the Comm. on the judiciary, House of Representatives, 110th Congr., 1st sess., May 16, 2007. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2007. – IV. – 115 p.
19. Comprehensive immigration reform: becoming Americans – U.S. immigration integration (continued): Hearing before the Subcomm. on immigrations, citizenship, refugees, border security, a. intern. law of the Comm. on the judiciary, House of Representatives, 110th Congr., 1st sess., May 16, 2007. – Washington, D.C. : US Government Printing Office,
2007. – IV. – 87 p.
20. Comprehensive immigration reform: Gov. perspectives on immigration statistics: Hearing before the Subcomm. on immigrations, citizenship, refugees, border security, a. intern. law of the Comm. on the judiciary, House of Representatives, 110th Congr., 1st sess., June 6, 2007. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2007. – IV. – 239 p.
21. Comprehensive immigration reform: Impact of immigration on states a. localities: Hearing before the Subcomm. on immigrations, citizenship, refugees, border security, a. intern. law of the Comm. on the judiciary, House of Representatives, 110th Congr., 1st sess., May 17, 2007. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2007. – IV. – 151 p.
22. Comprehensive immigration reform: The future of undocumented immigrant students: Hearing before the Subcomm. on immigrations, citizenship, refugees, border security, a. intern. law of the Comm. on the judiciary, House of Representatives, 110th Congr., 1st sess., May 18, 2007. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2007. – IV. – 81 p.
23. Criminal activity and violence along the southern border : Hearing before the Subcomm. on investigations of the Comm. on homeland security, House of Representatives, 109th Congr., 2nd sess., Aug. 16, 2006. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2008. – IV. – 147 p.
24. Demographic Impact of Immigration on the United States: Hearing before the Subcomm. on Census a. Population of the Comm. on Post office a. Civil Service, House of Representatives, 99th Congr., 1st sess. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 1985. – III. – 308 p.
25. Department of homeland security transition: Bureau of immigration a. customs enforcement: Hearing before the Subcomm. on immigration, border security, a. claims of the Comm. on the judiciary, House of representatives, 108th Congr., 1st sess., Apr. 10, 2003. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2003. – III, 76 p.
26. Employment-based permanent immigration: Examining the value of a skills-based point system: Hearing of the Comm. on health, education, labor, a. persons, U.S. senate, 109th Congr., 2nd sess. On Sept. 14, 2006. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2007. – IV. – 87 p.
27. Enhanced Border Security and Visa Entry Reform Act of 2002 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://travel.state.gov/visa/laws/telegrams/telegrams_1403.html
28. Executive Order 10925 Act [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.eeoc.gov/eeoc/history/35th/thelaw/eo-10925.html
29. Executive Order No. 11246. Equal Emplyment Opportunity [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.eeoc.gov/eeoc/history/35th/thelaw/eo-11246.html
30. Hearing on the migrant and seasonal agricultural worker protection act: Hearing before the Subcomm. on workforce protections of the Comm. On education a. the workforce, House of representatives, 105th Congr., 1st sess., hearing held in Biglerville, PA, June, 1997. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 1997. – IV. – 148 p.
31. Homeland Security Act of 2002 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dhs.gov/xlibrary/assets/hr_5005_enr.pdf
32. Illegal immigration issues: Hearing before the Subcomm. on immigration a. claims of the Comm. on judiciary, House of representatives, 106th Congr., 1st sess., July 10, 1999. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2000. – III. – 59 p.
33. Immigration: Enforcing employee work eligibility laws and implementing a stronger employment verification system: Field hearing before the Subcomm. on employer-employee relations of the Comm. on education a. the workforce, U.S. House of representatives, 109th Congr., 2nd sess.,
July 31, 2006, in Plano, Texas. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2006. – IV. – 59 p.
34. Immigrant entrepreneurs, job creation, and the American dream: Hearing before the Subcomm. on immigration of the Comm. on the judiciary, US Senate, 105th Congr., 1st sess., April 15, 1997. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 1997. – III. – 44 p.
35. Immigration and Nationality Act (as amended through January 1, 1989) with noted and relate laws: Prep. for the use of the Common the judiciary of the House of representatives. – 8th ed. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 1989. – VI. – 472 p.
36. Immigration Act of 1990 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uscis.gov/ilink/docView/PUBLAW/HTML/PUBLAW/0-0-0-2593.html
37. Immigration Marriage Fraud Amendments of November 10, 1986 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uscis.gov/portal/site/uscis/ilink/?vgnextchannel=fa7e539dc4bed010VgnVCM1000000ecd190aRCRD&SC=/ilink/docView/AFM/HTML/AFM/0-0-0-1/0-0-0-11685/0-0-0-11691.html
38. Immigration reform act: phase 2 – regulations: Oversight hearing before the Subcomm. On immigration, refugees, a. inter. Law of the Comm. On the judiciary, House of representatives, 100th Congr., 1st sess. Apr. p, 1987. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 1987. – III. – 138 p.
39. Immigration-related issues in the North American free trade agreement: Hearing before the Subcomm. on intern. law, immigration, a. refugees of the Comm. on the judiciary, House of representatives, 103d Congr., 1st sess., Nov. 3, 1993. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 1994. – IV. – 316 p.
40. Is the federal government doing all it can to stem the flow of illegal immigration? : Hearing before the Subcomm. on regulatory affairs of the Comm. on gov. reform, House of representatives, 109th Congr., 2nd sess., July 25, 2006. – Washington, D.C. : US Government Printing Office,
2007. – IV. – 76 p.
41. Legislation from 1981-1996 [Електронний ресурс] // Immigration Legal History. US Citizenship and Immigration Service. – 7 р. – Режим доступу : http://www.nps.gov/ elis/forteachers/upload/Legislation-1981-1996.pdf
42. Legislation from 1961-1980 [Електронний ресурс] // Immigration Legal History. US Citizenship and Immigration Service. – 6 р. – Режим доступу : http://www.nps.gov/elis/forteachers/upload/Legislation-1961-1980.pdf
43. Past, present and future: A historic a. personal reflection on American immigration: Hearing before the Subcomm. on American immigration, citizenship, refugees, border security, a. intern. Law of the Comm. On the judiciary, House of representatives, 110th Congr., 1st sess., Mar. 30, 2007. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2007. – IV. – 110 p.
44. Profile of the Foreign-Born Population in the United States: 2007. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2007. – P. 44.
45. Profile of the Foreign-Born Population in the United States: 2000 (Current Population Report. Special Studies). – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2001. – 70 р.
46. Profile of the Foreign-Born Population in the United States: 1997 (Current Population Report. Special Studies). – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 1999. – P. 64.
47. Statement of M. A. Pearson Executive Associate Commissioner for Field Operations Immigration and Naturalization Service before the House Judiciary Committee Subcommittee on Immigration and Claims Regarding Immigration Enforcement Along the Northern Border [Електронний ресурс]. – April 14, 1999. – Режим доступу : http://www.uscis.gov/files/testimony/990414b.pdf
48. Statistical Yearbook of the Immigration and Naturalization Service, 2001. – Washington, D.C. : U.S. Government Printing Office, 2003. – 300 p.
49. Statistical Yearbook of the Immigration and Naturalization Service, 2000. – Washington, D.C. : U.S. Government Printing Office, 2002. – 299 p.
50. The Illegal Immigration Reform and Immigrants Responsibility Act of 1996 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://library.uwb.edu/guides/usimmigration/1996_illegal_immigration_reform_and_immigrant_responsibility_act.html
51. The Immigration and naturalization service: How should it be restructed? : Hearing before the Comm. on the judiciary, US Senate, 107th Congr.,
2nd sess., May 2, 2002. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2003. – III. – 59 p.
52. The Immigration and Naturalization Service’s: interior enforcement strategy: Hearing before the Subcomm. on immigration a. claims of the Comm. on the judiciary, House of representatives, 106th Congr., 1st sess., July 1, 1999. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2000. – III. – 112 p.
53. The Immigration Reform and Control Act of 1986 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uscis.gov/portal/site/uscis/ilink/?vgnextchannel=fa7e539dc4bed010VgnVCM1000000ecd190aRCRD&SC=/ilink/docView/PUBLAW/HTML/PUBLAW/0-0-0-15.html
54. The Refugee Act [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.acf.hhs.gov/programs/orr/policy/refact1.htm
55. The Secure Borders, Economic Opportunity and Immigration Reform Act [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www2.nationalreview.com/dest/2007/05/19/immigrationdraft051807.pdf
56. The southern border in crisis: Resources a. strategies to improve national security: Joint hearing before the Subcomm. on immigration, border security a. citizenship a. Subcomm. on terrorism, technology a. homeland security of the Comm. on the judiciary, U.S. Senate, 109th Congr., 1st sess., June 7, 2005. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2008. – III. – 91 p.
57. United Stated and Mexico: Immigration Policy a. the bilateral relationship: Hearing before the Comm. on foreign relations, U.S. Senate, 108th Congr., 2nd sess., Mar. 23, 2004. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2004. – III. – 120 p.
58. USA Patriot Act [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://epic.org/privacy/terrorism/hr3162.html
59. U.S population and immigration: Hearing before the Subcomm. on immigration a. claims of the Comm. on the judiciary, House of representatives, 107th Congr., 1st sess., Aug. 2, 2001. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2001. – III. – 48 p.
60. War on terrorism: Immigration enforcement since September 11, 2001: Hearing before the Subcomm. on immigration, border security a. claims of the Comm. on the judiciary, House of representatives, 108th Congr., 1st sess., May 8, 2003. – Washington, D.C. : US Government Printing Office, 2003. – III. – 60 p.
Монографії, статті, брошури
61. Атаманенко С. Посилення регулятивних елементів в імміграційній політиці США в останній чверті ХІХ ст. / Сергій Атаманенко // Вопросы германской истории. – Днепропетровск, 2008. – С. 229-238.
62. Баграмов Л. Иммигранты в США / Леонид Баграмов. – М. : ИМО,
1957. – 159 с.
63. Бурдяк В. Проблеми міграційних меншин у Західній Європі / Віра Бурдяк // Буковинський журнал. – 2004. – № 2. – С. 111-118.
64. Вайнштейн Г. Идентичность инокультурных меньшинств и будущее европейской политики / Григорий Вайнштейн // Мировая экономика и международные отношения. – 2011. – № 4. – С. 3-15.
65. Гаджиев К. Американская нация: национальное самосознание и культура / Камалудин Гаджиев. – М. : Наука, 1990. – 240 с.
66. Геевский И. Национальный вопрос в общественно-политической жизни США / Игорь Геевский, Светлана Червонная. – М. : Наука, 1985. –
273 с.
67. Денисенко М. Миграциология / Михаил Денисенко, Владимир Ионцев, Борис Хореев. – М. : МГУ, 1989. – 414 с.
68. Дмитриев А. Этническая иммиграция: конфликтное измерение / Анатолий Дмитриев, Владимир Мукомель // Россия в глобальных процессах: поиски перспективы. – М., 2008. – С. 102-118.
69. Дмитриев А. Конфликтогенность миграции: глобальный аспект / Анатолий Дмитриев // Социс. – 2004. – № 10. – С. 4-13.
70. Долгучиц Л. Планета иммигрантов / Леонид Долгучиц. – М. : Молодая гвардия, 1990. – 206 c.
71. Дювель Ф. Методология и методы изучения миграционных процессов / Франк Дювель // Междисциплинарное учебное пособие : [Под ред.
Ж. Зайончковской, И. Молодиковой, В. Мукомеля]. – М. : Центр миграционных исследований, 2007. – С. 33-95.
72. Євтух В. Етнічність: глосарій / Володимир Євтух. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. – 170 с.
73. Євтух В. Етнополітика в Україні: правничий та культурологічний аспекти / Володимир Євтух. – Київ : Фенікс, 1996. – 214 c.
74. Євтух В. Б. Концептуальні засади вирішення етнонаціональних проблем / В. Ю. Євтух // Політичний менеджмент. – 2007. – № 4 (25). – С. 14-30.
75. Євтух В. Концептуальні конструкти етносоціальних реалій: досвід трьохлітніх досліджень (три роки в НПУ імені М. П. Драгоманова) : монографія / Володимир Євтух. – Київ : Вид-во НПУ імені
М. П. Драгоманова, 2010. – 284 с.
76. Евтух В. Концепция этносоциального развития США и Канады: типология, традиции, эволюция / Владимир Евтух // Киев : Наук. думка, 1991. – 180 с.
77. Журавлева В. Еврейская эмиграция из России в США на рубеже XIX – XX вв.: образ ,,чужого” в сознании американцев [Електронный ресурс] / Виктория Журавлева. – Режим доступу : http://www.nivestnik.ru/2001_2/12.shtml
78. Иванов М. США: правовое регулирование иммиграционного процесса / Михаил Иванов. – М. : Международные отношения, 1997. – 474 с.
79. Иванов О. Иммиграционная реформа в США: проблемы и противоречия / Олег Иванов // США – Канада: экономика, политика, культура. – 2008. – № 6. – С. 77-88.
80. Иванов О. Иммиграция в США в последнем десятилетии ХХ – начале ХХІ века / Олег Иванов // США – Канада: экономика, политика, культура. – 2005. – № 6. – С. 114-127.
81. Иванов О. Нелегальная иммиграция в США (1990-е годы) / Олег Иванов // США – Канада: экономика, политика, культура. – 2004. –
№ 5. – С. 113-126.
82. Иванов О. Реорганизация американской иммиграционной системы (2002 – 2004) / Олег Иванов // США – Канада: экономика, политика, культура. – 2004. – № 11. – С. 120-127.
83. Иноземцев В. Безопасность и свобода иммиграции – новая американская дилемма / Владислав Иноземцев // США: экономика, политика, идеология. – 2003. – № 11. – С. 25-40.
84. Иноземцев В. Иммиграция: новая проблема нового столетия (Историко-социологический очерк) / Владислав Иноземцев // Социологические исследования. – 2003. – № 4. – С. 64-72.
85. Иноземцев В. Иммиграция: новая проблема нового столетия. Методологические аспекты / Владислав Иноземцев // Социологические исследования. – 2003. – № 6. – С. 29-38.
86. Ионцев В. Введение в демографию / Владимир Ионцев, Александр Саградов. – Москва : ТЕИС, 2003. – 629 с.
87. Карелина Н. Нелегальная миграция в США: до и после НАФТА / Наталья Карелина // Нелегальная иммиграция : Научная серия : Международная миграция населения : Россия и современный мир / Гл. ред. В. А. Ионцев. – Москва : МАКС Пресс, 2002. – Вып. 9. – С. 94-105.
88. Катеринчук М. Динаміка розвитку імміграційного законодавства США / Микола Катеринчук // Право України. – 1999. – № 5. – С. 99-102.
89. Катеринчук М. Правове регулювання обмежувальних заходів щодо імміграції до США / Микола Катеринчук // Науковий вісник Чернівецького університету : Збірник наук. праць. Вип. 91 : Правознавство. – Чернівці : ЧДУ, 2000. – С. 89-94.
90. Катеринчук П. Етнонаціональна ідентичність – основа націотворення сучасної Канади / Павло Катеринчук // Історико-політичні проблеми світу : Збірник наукових статей. – Чернівці : Рута, 2006. – Т. 12-13. –
С. 103-108.
91. Катеринчук П. Імміграція у глобалізовану епоху: досвід Канади / Павло Катеринчук // Історико-політичні проблеми сучасного світу : збірник наук. статей. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – Т. 23-24. –
С. 41-45.
92. Ким Г. История иммиграции корейцев. Книга первая. Вторая половина XIX в. – 1945 г. [Електронний ресурс] / Герман Ким. – Алматы : Дайк-пресс, 1999. – 424 с. – Режим доступу : http://world.lib.ru/k/kim_o_i/kkk2.shtml
93. Кондратьєв Я. Основи міграцієзнавства : Навч.-мет. посіб / Ярослав Кондратьєв, Юрій Римаренко, Віктор Олефір. – Київ : Ін-т держави і права НАН України, 2000. – 424 с.
94. Коробков А. США – страна иммигрантов [Електронний ресурс] / Андрей Коробков. – Режим доступу : http://dialogs.org.ua/ua/issue_full.php?m_id=14203
95. Кучеренко А. Контроль над иммиграционными процессами в США: тенденции эволюции / Адреана Кучеренко // Мировая экономика и международные отношения. – 2009. – № 2. – С. 75-83.
96. Лановик Б. Українська еміграція: від минувшини до сьогодення: [Навчальний посібник] / Богдан Лановик, Михайло Траф’як, Роман Матейко та ін.; За ред. Богдана Лановика. – Тернопіль : Чарівниця, 1999. – 512 с.
97. Лапицкий М. Национальная идея: специфика американского опыта / Марк Лапицкий // США: экономика, политика, идеология. – 2006. –
№ 9. – С. 64-81.
98. Лебедева Л. Иммиграция рабочей силы в США / Людмила Лебедева, Виктор Супян // США: экономика, политика, идеология. – 1993. –
№ 4. – С. 80-85.
99. Лоуренс К. Цели и методы иммиграционной политики США / Карен Лоуренс, Кэтлин Ньюланд // Иммиграционная политика западных стран : Альтернативы для России; под ред. Г. Витковской. – Москва : Гендальф, 2002. – С. 196.
100. Лупул Т. Політизація етнічності як інституційний фактор сучасного процесу канадського націєтворення : монографія / Тарас Лупул. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2010. – 456 с.
101. Лупул Т. Імміграція як фактор етнодемографічних змін в аналізі сучасного вітчизняного та зарубіжного мігрантознавства / Тарас
Лупул // Вісник Одеського національного університету : Соціологія і політичні науки. – Одеса : Одеський національний університет
ім. І. І. Мечникова, 2007. – № 15 (52). – С. 58-73.
102. Лупул Т. Імміграція як фактор кризи національної ідентичності в Західній Європі та Північній Америці (на прикладі Франції, США та Канади) / Тарас Лупул // Науковий вісник Чернівецького університету : Збірник наукових статей. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. – Чернівці : Рута, 2007. – Випуск 325-326. – С. 76-80.
103. Лупул Т. Соціально-політична амбівалентність моделей ,,багатокультурність” та ,,етнічний канадець” як типів колективного проекту сучасного канадського націєтворення / Тарас Лупул // Історико-політичні проблеми сучасного світу : збірник наук. статей. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – Т. 21-22. – С. 68-72.
104. Лупул Т. Сучасна українська нелегальна імміграція в США: проблематика методології дослідження / Тарас Лупул // Проблеми трудової міграції. Збірник матеріалів Міжнародної конференції ,,Проблеми трудової міграції”, 22-24 травня 2005 р, Чернівці,
Україна. – Чернівці : Золоті Литаври, 2005. – С. 39-43.
105. Макар В. Соціально-політична інтеграція українців у поліетнічне суспільство Канади / Віталій Макар. – Чернівці : Прут, 2006. – 284 с.
106. Малахов В. Национализм как политическая идеология : Учебное пособие / Владимир Малахов. – М. : КДУ, 2005. – 320 с.
107. Малиновська О. Мігранти, міграція та Українська держава: аналіз управління зовнішніми міграціями / Олена Малиновська. – Київ :
Вид-во НАДУ, 2004. – 236 с.
108. Мандрик І. Еволюція імміграційної політики США / Ірина Мандрик, Аліна Огородніча // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – 2008. – № 6. –
С. 226-232.
109. Методология и методы изучения миграционных процессов. Междисциплинарное учебное пособие / Под ред. Ж. Зайончковской, И. Молодиковой, В. Мукомеля. – М. : Центр миграционных исследований, 2007. – 337 с.
110. Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний
та національний виміри (Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія та практика) / За ред. Римаренка Ю. – Київ : Довіра, 1998. –
911 с.
111. Николайчик В. Иммиграция и гражданство в США: Справочное пособие по иммиграционному законодательству США / Владимир Николайчик. – М. : ПСО, 1992. – 159 с.
112. Пахомов А. США в раздумье: что делать с иммигрантами / Александр Пахомов // Эхо планеты. – 2006. – № 5. – С. 5-9.
113. Петрова Т. Концепція державної міграційної політики України: цільова орієнтація і основні напрямки / Тетяна Петрова. – Київ :
Наук.-дослід. центр з проблем зайнятості населення та ринку праці, 1996. – 41 с.
114. Піскун О. Основи міграційного права: порівняльний аналіз : Навч. посіб / Олександр Піскун. – Київ : МП „Леся”, 1998. – 360 с.
115. Політичний енциклопедичний словник / Упорядник
В. П. Горбатенко; ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна,
В. П. Горбатенка. – Київ : Генеза, 2004. – 736 с.
116. Пономарева А. Иммиграция как проблема национальной безопасности РФ / Анастасия Пономарева, Светлана Татунц // Полис. – 2010. – № 4. – С. 135-150.
117. Пуригіна О. Міжнародна міграція / Ольга Пуригіна, Сергій Сардак. – Київ : ВЦ ,,Академія”, 2007. – 312 с.
118. Римаренко Ю. Міжнародне міграційне право / Юрій Римаренко. – Київ : КНТ, 2007. – 640 с.
119. Світлов О. Про деякі аспекти інтеграції мігрантів до українського суспільства / Олександр Світлов // Міграція і толерантність в Україні. – Київ : Стилос, 2007. – 107-113 с.
120. Сенат США продов