Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

Краткое описание

Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

На правах рукопису

Антонець Марина Олексіївна

УДК 159.922.73:37.015.3

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ САМОСВІДОМОСТІ У ДІТЕЙ-ПОГОДКІВ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник Устименко Тетяна Анатоліївна, кандидат психологічних наук, доцент

Полтава 2002

Зміст

ВСТУП

4

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ САМОСВІДОМОСТІ

10

1.1. Філософський підхід до розуміння проблеми самосвідомості

10

1.2. Психологічні аспекти вивчення самосвідомості особистості

17

1.2.1. Проблема виникнення самосвідомості

17

1.2.2. Головні феномени самосвідомості

22

1.2.3. Фази розвитку самосвідомості від народження до підліткового віку

30

1.2.4. Чинники, що впливають на формування самосвідомості дітей

50

1.3. Дослідницька модель формування самосвідомості у сибсів

59

1.3.1. Сімейні стосунки - первинна детермінанта самосвідомості

60

1.3.2. Діадна взаємодія і самосвідомість сибсів

63

1.3.3. Самооцінка дитини як центральна складова самосвідомості
1.4. Висновки до розділу I

69

РОЗДІЛ II. ПРИНЦИПИ I МЕТОДИ ДОСЛIДЖЕННЯ САМОСВIДОМОСТI СИБСІВ

70

2.1. Методологiчний пiдхiд до проблеми вивчення самосвiдомостi
2.2 Принципи побудови емпіричної програми дослідження

74

2.3. Характеристика методичного інструментарію

78

2.3.1. Тест "Малюнок родини"

78

2.3.2. Аналiз творiв батькiв

80

2.3.3. Методика дослiдження мiжособистiсних стосункiв сибсів

80

2.3.4. Методика вияву мотивацiї досягнення успiхiв

83

2.3.5. Методика дослiдження самооцiнки

84

2.3.6. Методика дослiдження рiвня домагань
2.4. Висновки до розділу II

85
86

РОЗДІЛ III. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ САМОСВІДОМОСТІ ПОГОДКІВ У ПОРІВНЯННІ З БЛИЗНЮКАМИ ТА РІЗНОВІКОВИМИ ДІТЬМИ

87

3.1. Аналіз внутрісімейної ситуації в родинах досліджуваних

87

3.2. Дослідження міжособистісних стосунків у діадах сибсів

101

3.3. Вплив мотивації, самооцінки та рівня домагань на виникнення різних форм функціонування самосвідомості у сибсів

112

3.3.1. Дослідження мотивації досягнення успіхів чи уникнення невдач

112

3.3.2. Дослідження самооцінки

125

3.3.3. Дослідження рівня домагань
3.4. Висновки до розділу III

148

ВИСНОВКИ

149

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

153

ДОДАТКИ

168

ВСТУП
Сучасне життя вимагає постійного аналізу власних вчинків, глибокого розуміння іншої людини. У більшості випадків ми приходимо до висновку, що власне Я”, його структура, зміни, розвиток і є детермінантою поведінки людини. У розвитку і функціонуванні особистості постійно спрацьовує механізм самосвідомості.
У кожної людини самосвідомість формується особливо, відповідно до загальних закономірностей психічного розвитку індивіда. Самосвідомість дитини формується в залежності від багатьох чинників, головним із яких є вплив соціального середовища. Спочатку для дитини його представниками є батьки. Вони організують різні типи стосунків у родині, які детерміновані різними стилями виховання. У багатьох сучасних сім'ях виховується лише одна дитина. Тому родини, які мають двоє дітей, заслуговують уваги як з боку держави, суспільства, так і сучасної школи.
Зустрічаються родини, у яких виховуються діти-погодки. Як зазначено у тлумачному словникові В. Бусела, погодки- це діти з різницею у віці один рік [16;818]. У погодків виникають специфічні діадні феномени у спілкуванні. Ці діти, виховуючись разом, набувають схожих рис характеру, спостерігають одне за одним, виявляють специфічні особистісні та поведінкові тенденції в розвитку. Це й зумовило дослідити особливості становлення самосвідомості погодків порівняно з близнюками та різновіковими дітьми.
Теоретична концепція становлення самосвідомості (Л. Виготський, П. Чамата, Р. Бернс, І. Кон, В. Столін, І. Чеснокова, М. Боришевський, І. Бех ), визначення самооцінки (У. Джеймс), сучасні наукові підходи до розуміння видів і способів самооцінки (Г. Цукерман, Є. Суботський, В. Семиченко, В. Кобильченко) сприяли побудові дослідницької моделі формування самосвідомості . Психологія сімейних стосунків (С. Kраточвіл, В. Семиченко, В. Заслуженюк, Т. Алєксєєнко), класифікація батьківських позицій (Д. Рембовскій), вивчення особливостей діадного спілкування (Л. Обухова, M. Кечкі, О.Осницький) допомогли визначити основні складові цієї моделі. Наукові положення щодо формування мотивації успіху (Х. Хекхаузен, Р. Нємов) вплинули на спрямованість експерименту в дослідженні зв'язку самооцінки з мотивацією успіху. Теорія активності - саморегуляції (Є. Голубєва, С. Iзюмова, М. Кабардов), наукові положення щодо обдарованості (В. Моляко, Т. Устименко), погляд на дитину як на цінність з позиції ампліфікації (О. Запорожець, С. Кулачківська) привели до вияву специфічних особистісних та поведінкових тенденцій у розвитку самосвідомості погодків.
Становлення самосвідомості погодків має низку особливостей. Зрозуміти їх можливо у знаходженні головних чинників формування самосвідомості. Одними з них є сімейні стосунки та діадне спілкування дітей. Усвідомлення дитиною свого ставлення до себе через ставлення до інших є необхідною умовою формування самосвідомості.
Актуальність теми
Батьківські позиції та стилі виховання в родині обумовлюють виникнення різних типів сімейних стосунків. А ці стосунки впливають на особливу схильність до орієнтації в соціальному середовищі погодків, на відміну від інших сибсів. Сибси- це діти одних батьків [83;686]. Дослідження феноменів спілкування погодків необхідне для розуміння змісту специфічних проблем, які виникають у розвитку сибсів - погодків.
Батькам погодків та їхнім учителям мало відомо про особливий підхід у вихованні та навчанні цих дітей. Вони інколи навіть не диференціюють особистих проблем кожного сибса. Через це в погодків виникає багато проблем у формуванні самосвідомості та особистості загалом. У науковій літературі майже відсутні дослідження особливостей діадної взаємодії погодків порівняно з близнюками та різновіковими дітьми. Термін погодки” як наукове поняття раніше не вживався.
Особливості виховання погодків зумовили необхідність розширення теоретичних та експериментальних досліджень виникаючих діадних феноменів у спілкуванні погодків, які можуть вплинути на виникнення специфічної форми функціонування самосвідомості, тобто специфічної структури самосвідомості. Саме це й спричинило вибір теми нашого дослідження: "Особливості формування самосвідомості у дітей - погодків".
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами
Тема дисертації входить до плану науково-дослідної роботи кафедри психології Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка і затверджена його Вченою радою (протокол №12 від 8.06. 1998 року) та скоординована в АПН України (протокол №5 від 29.05. 2001 року).
Об'єкт дослідження формування самосвідомісті дітей.
Предмет дослідження вивчення особливостей формування самосвідомості погодків.
Мета дослідження виявити і дослідити психологічні особливості становлення самосвідомості у погодків.
В основу нашого дослідження було покладено припущення, що погодки, на відміну від близнюків та різновікових дітей, мають особливу форму функціонування самосвідомості внаслідок виникаючих між ними специфічних діадних феноменів спілкування.
Для досягнення поставленої мети та перевірки слушності висунутої гіпотези необхідно було розв’язати наступні завдання:
1. Проаналізувати наукові підходи та психологічні аспекти розуміння проблеми самосвідомості та розробити дослідницьку модель формування самосвідомості у сибсів молодшого шкільного віку .
2. Дослідити вплив типів сімейних стосунків на виникнення різної схильності до орієнтації в соціальному середовищі та специфічних особистісних і поведінкових тенденцій у розвитку самосвідомості погодків.
3. Вивчити міжособистісні стосунки в діадах погодків та порівняти їх із близнюками та різновіковими дітьми, знайти особливі діадні феномени спілкування погодків.
4. Виявити специфічну форму (структуру) функціонування самосвідомості у погодків порівняно з близнюками та різновіковими дітьми.
Методи дослідження: аналіз науково - теоретичних джерел з проблеми дослідження, моделювання, типологізація, включене спостереження, тестування (фільм-тест Рене Жиля), проективна методика Малюнок родини”, експериментальні техніки (методика дослідження мотивації досягнення успіхів Запам’ятай та відтвори малюнок”, методика дослідження самооцінки, методика дослідження рівня домагань) та вивчення продуктів діяльності (аналіз творів батьків), а також методи статистичної обробки даних (дисперсійний та кластерний аналіз).
Експериментальна база дослідження
Дослідження тривало в період з жовтня 1997 до червня 2001 року та охопило 180 дітей. Основною його базою були Полтавські середні школи № 3, № 17, № 37, Полтавська школа мистецтв. В експерименті, крім дітей, брали участь їхні батьки.
Надійність та вірогідність отриманих результатів забезпечувались застосуванням особистісно-діяльнісного підходу до вивчення особливостей формування самосвідомості у погодків; методологічною і теоретичною обгрунтованістю вихідних положень дослідження, комплексним використанням методів діагностики, адекватних предмету, меті і завданням дослідження; якісним аналізом отриманих результатів, репрезентативністю вибірки досліджуваних та застосуванням методів математичної статистики.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає:
- у розробці дослідницької моделі формування самосвідомості сибсів;
- у вияві узгодженої схильності до орієнтації в соціальному середовищі у погодків, на відміну від протиставної у близнюків та іррадійованої схильності до орієнтації в соціальному середовищі у різновікових дітей;
- у встановленні тенденції до більшої активності чи саморегуляції та тенденції до резонансних здібностей у розвитку погодків;
- у виявленні особливостей міжособистісних стосунків у діадах погодків, близнюків та різновікових дітей;
- у знаходженні діадних феноменів, які виявляються у спілкуванні погодків: феномена "напруженої близькості" та феномена "тимчасового обопільного запозичення поведінки";
- у вияві порівняльної форми функціонування самосвідомості погодків та відкритої і прихованої форм функціонування самосвідомості відповідно у різновікових дітей та близнюків.
Практичне значення роботи
Визначення змісту та сенсу виникаючих діадних феноменів у спілкуванні погодків може бути використане батьками, учителями та практичними психологами у зв'язку з виникаючими проблемами в навчанні та вихованні цих дітей. Використання ефекту від тенденції до резонансних здібностей допоможе творчо розвиватися погодкам і реалізувати свої можливості. Установлена тенденція до більшої активності чи саморегуляції допоможе вчителям зрозуміти специфіку психологічного розвитку дітей-погодків, а батькам - дати можливість диференціювати проблеми погодків у діаді.
Особистий внесок здобувача полягає в науковому, методичному та експериментальному обґрунтуванні виникаючих феноменів , які виявляються у спілкуванні погодків і встановленні тенденції до резонансних здібностей та тенденції до більшої активності чи саморегуляції, які виникають у погодків.
Апробація та впровадження результатів дослідження
Основні результати дослідження доповідались і були схвалені на Міжнародній науково-практичній конференції "Педагогічна практика та філософія освіти" (Полтава, 25-26 листопада 1997 року), на Міжнародній науково-методичній конференції "Підготовка практичних психологів: досвід, проблеми, перспективи" (Полтава, 4-5 жовтня 2000 року), на IV Міжнародній науково-теоретичній конференції "Людина: дух, душа, тіло" (Суми, 21-22 грудня 2000 року), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Україна наукова-2002» (Дніпропетровськ, 10-24 травня 2002 року), на науково-методичних конференціях, які проводили в Полтавській державній аграрній академії (березень 1999; 2000; 2001 року), на засіданнях кафедри філософії Полтавської державної аграрної академії (1998-2001 роки), кафедри психології Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка (1998-2001 роки).
Результати дослідження впроваджувалися автором у практику навчально - виховного процесу та використовувалися при розробці навчальних програм, а також при індивідуальному консультуванні батьків і учнів у школі № 3 (довідка за № 01-35/118 від 06.06.2001), у школах №17 (довідка за № 203 від 18.06.2001) та №37 (довідка за № 89 від 15.06.2001). Матеріали дисертаційного дослідження використовувалися у проведенні семінарів учителів, а також у формуванні контингенту учнів щодо розподілу по відділах у Полтавській школі мистецтв (довідка за № 414 від 15.06.2001).
Публікації. За матеріалами дослідження автором опубліковано 10 наукових праць, із них 6 у виданнях, затверджених ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми особливостей формування самосвідомості в погодків. Розроблена модель формування самосвідомості в сибсів та виявлена узгоджена схильність до орієнтації в соціальному середовищі погодків. Знайдені діадні феномени їх спілкування, які впливають на виникнення специфічної форми функціонування самосвідомості.
1. Програма досліджень була побудована на основі розглядання самосвідомості як процесу пізнання, оцінки та прийняття дитиною власне себе. Наукові підходи до розуміння проблеми та психологічні аспекти вивчення самосвідомості дали можливість розробити дослідницьку модель формування самосвідомості в сибсів. Головною детермінантою становлення і розвитку самосвідомості дитини є стосунки в родині, які обумовлені батьківськими позиціями та стилями сімейного виховання. Батьківські позиції та стилі виховання детермінують особливі міжособистісні стосунки в діадах сибсів і опосередковано впливають на формування самооцінки дитини. А самооцінка, як головна складова самосвідомості, залежить від мотивації успіху та впливає на рівень домагань.
2. У родинах погодків, близнюків та різновікових дітей зазначено відповідно симетричні, метакомпліментарні та компліментарні стосунки, які відображаються в діадному спілкуванні дітей. Ці стосунки впливають на виникнення особливого типу схильності до орієнтації в соціальному середовищі. У погодків виявлено узгоджену схильність, у близнюків протиставну схильність, а в різновікових дітей - іррадійовану схильність до орієнтації в соціальному середовищі.
3. У погодків встановлено специфічні особистісні та поведінкові тенденції в розвитку самосвідомості. Це тенденція до резонансних здібностей та тенденція до більшої активності чи саморегуляції. Тенденція до резонансних здібностей краще проявляється за умови, коли батьки й учителі здійснюють її розвиток у руслі ампліфікації. Тим самим дорослі сприяють погодкам у подальшій самореалізації, формуванні позитивної Я-концепції і гармонійному особистісному розвитку.
Тенденція до більшої активності чи саморегуляції особливо впливає на діадну взаємодію погодків, якщо сибси навчаються разом в одному класі. Вони завжди будуть допомагати один одному, нівелювати складнощі, які виникають у їхньому навчанні. Батьки повинні спостерігати за пізнавальним розвитком обох погодків і радитися з учителями, який погодок із двох може почати навчання із сибсом. Це залежить від загального рівня готовності дитини до навчальної діяльності.
4.Cтатистичний аналіз результатів об’єктивно підтвердив наявність особливостей у міжособистісних стосунках погодків, на відміну від близнюків та різновікових дітей. Завдяки кластерному аналізу виявлено дві окремих групи погодків: А і В. Група погодків А схожа з близнюками за особистісними рисами, а група погодків В не відрізняється від близнюків за ставленням до сибса, тому можливо прогнозувати виникнення в погодків схожих із близнюками поведінкових репертуарів.
5. Знайдено специфічні діадні феномени спілкування в погодків:
- феномен "напруженої близькості". Він виявляється в тому, що погодок переживає за виникаючі проблеми сибса, допомагає йому, хвилюється з приводу відсутності сибса. Прийняття власне себе та очікування адекватного зворотного зв'язку з боку партнера - погодка на підставі "напруженої близькості" допомагає таким дітям у вирішенні багатьох життєвих проблем;
- феномен "тимчасового обопільного запозичення поведінки". Він виявляється в тому, що коли один сибс-погодок поводить себе гарно, виконує основні вимоги з боку батьків і демонструє повне взаєморозуміння у виховному процесі, то інший сибс здійснює протилежні вчинки. Потім, через певний час, після роз'яснювальних заходів із боку батьків, погодки змінюють свою поведінку, спостерігаючи один за одним. Вони нібито тимчасово запозичують поведінку один в одного.
6. Аналіз результатів дослідження мотивації досягнення успіхів чи уникнення невдач показав, що в погодків спостерігається домінування мотиву досягнення успіхів. У половини досліджуваних у виборці близнюків домінує мотив досягнення успіхів, а в іншої половини цей мотив розвинутий так само, як і мотив запобігання невдачам. У різновікових дітей наявні всі випадки розвитку мотивації досягнення успіхів чи уникнення невдач.
7. Результати дослідження самооцінки порівняно з оцінкою сибсом показали, що в погодків існує практично повна схожість оцінок і самооцінок, у різновікових дітей - часткова схожість, а у близнюків існують усі три типи схожості. На основі отриманих даних у близнюків виявлено приховану (латентну) форму функціонування самосвідомості, у різновікових дітей - відкриту, а в погодків - порівняльну форму функціонування самосвідомості.
Вищеописані результати підтвердили припущення про те, що погодки, на відміну від близнюків та різновікових дітей, мають порівняльну форму функціонування самосвідомості внаслідок виникаючих між ними специфічних діадних феноменів спілкування. Ці результати дозволяють дати наступні рекомендації.
Батькам погодків, знаючи про діадний феномен "напруженої близькості", доцільно організовувати між дітьми рівнопартнерські стосунки. Батькам та вчителям необхідно використати позитивний ефект від феномена "напруженої близькості" і виховувати в дітей просоціальну поведінку. Батьки теж повинні пам’ятати про феномен "тимчасового обопільного запозичення поведінки", тобто диференціювати вчинки кожного погодка і бути готовими до перебігу взаємозапозичених поведінкових репертуарів. Основним орієнтиром батьківського виховання повинна бути ситуація, за якої погодки, спілкуючись у діаді і погоджуючись з думкою сибса, навчаться приймати власне Я.
Отримані дані не вичерпують усіх аспектів досліджуваної проблеми. Більш глибокого вивчення вимагає питання про розвиток структури сімейних стосунків у родинах погодків, близнюків та різновікових дітей, а також дослідження діадних феноменів спілкування в погодків у підлітковому та юнацькому віці. Вимагає також спостереження за розвитком резонансних здібностей в окремих діадах погодків, що й буде предметом уваги подальших досліджень.

Список використаних джерел
1. Алєксеєнко Т.Б. Між любов’ю і суворістю // Сім’я.- 1997. - № 2. - С. 2-5.
2. Алєксеєнко Т.Б. Стиль сімейних відносин // Сім’я.- 1998.- № 1. - С. 5-7.
3. Антонець М.О. Вияв особливостей формування самосвідомості у погодків в залежності від батьківських позицій. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції Україна наукова - 2002”.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002 - Т.9. - С. 18.
4. Антонець М.О. Вияв певних феноменів функціонування самосвідомості в дітей - погодків // Психологія. 3бірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. Випуск 12.- К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2001. - С. 227 - 234.
5. Антонець М.О. Вплив міжособистісних стосунків погодків на виникнення діадних феноменів функціонування самосвідомості // Психологія. 3бірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. Випуск 13. - К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2001. - С. 319-327.
6. Антонець М.О. Вплив самооцінки дітей - погодків на виникнення діадних феноменів функціонування самосвідомості // Психологія. Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна.- Харків: Вид-во ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2001.- № 517. - С. 9-14.
7. Антонець М.О. Особливості формування самосвідомості у дітей молодшого шкільного віку // Педагогічні науки. 3бірник наукових праць. Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка.-Полтава: Вид-во ПДПУ імені В.Г.Короленка, 1999.- Вип.1(5). - С. 55-62.
8. Антонець М.О. Сімейні стосунки - первинна детермінанта формування самосвідомості у погодків // Педагогіка і психологія. - 2001.- № 3 - 4. - С. 124-131.

9. Антонець М.О. Становлення компонентів самосвідомості у молодших школярів // Педагогічна практика та філософія освіти: Матеріали науково - практичної конференції. Полтава: ПОІПОПП, 1997. - С. 26-27.
10. Антонець М.О. Християнський підхід до розуміння проблеми самосвідомості // Теорія культури і філософія науки. Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. Харків - Суми: Вид-во ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2001.- № 501.- С. 115-120.
11. Антонець М.О., Гайворонська О.Б. Пошук розуміння проблеми самосвідомості у біблейському вченні. // Матеріали IV Міжнародної науково - теоретичної конференції Людина: дух, душа, тіло”. Суми: Собор”, 2000 - С. 115 - 120.
12. Антонець М.О., Зюков М.Є. Особливості міжособистісних стосунків у діадах погодків. // Педагогіка і психологія. - 2002.- № 1 - 2.- С. 141-147.
13. Бех І.Д. Категорія ставлення” в контексті розвитку образу Я” особистості // Педагогіка і психологія. - 1997.- № 3.- С. 9 - 21.
14. Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. Українське біблійне товариство. 1992. 296 с.
15. Боришевский М.Й. Про виховання особистості // Початкова школа. 1998.- № 9 С. 11 15.
16. Бусел В.Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови.- К., Ірпінь: ВТФ - Перун”, 2001. 1440 с.
17. Карабаєва І.К. Подвійна радість, подвійна турбота // Дошкільне виховання. 1998. - № 3. С. 14 16.
18. Киричук О.В., Карпенко З.С. Рівні суб’ктності та індикатори духовності людини // Педагогіка і психологія. - 1995.- № 3.- С. 2 11.
19. Киричук О.В., Роменець В.А., Татенко В.О. та інші. Основи психології: Навчальний посібник. К.: Либідь, 1998. 632 с.
20. Кобильченко В.В. Самосвідомість підлітка як важливий регулятор соціальної взаємодії // Педагогіка і психологія. - 1997.- № 2.- С.26 32.
21. Кононко О. Психологічний комфорт як передумова морального становлення особистості // Дошкільне виховання. 1996.- № 5.- С. 4 5.
22. Костюк Г.С. Навчально виховний процес і психологічний розвиток особистості. К.: Радянська школа, 1989.- 124 с.
23. Кулачківська С.Є. Провідні детермінанти психічного розвитку дитини // Дошкільного виховання. 1997.- № 2.- С. 4 8.
24. Моляко В.О. Актуальні соціально-психологічні аспекти проблеми обдарованості // Обдарована дитина.- 1998. - № 1. - С. 4.
25. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навчальний посібник К.: Вища школа, 2000 479 с.
26. Оржеховська В.М. Формування соціальної відповідальності учнів у сучасній школі // Педагогіка і психологія.- 1996.- № 4. - С. 26 29.
27. Остринська В.М. Відповідальність очима молодого школяра // Початкова школа. 1997. - № 11. С.19-21.
28. Осьмак Л.І. Особистісний потенціал підлітка: умови активізації // Рідна школа. 1998. - № 1.- С.20 26.
29. Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості. К.: Вища школа, 1996 328 с.
30. Савчин М.П. Типи розуміння вчителем психології учня та їх прояви у педагогічній взаємодії // Рідна школа. 1996. - № 1. С.70 74.
31. Сажина С.В. Креативність як спосіб самореалізації єдиної дитини у сім’ї // Практична психологія та соціальна робота. - 2001.- № 3 . - С. 16-20.
32. Сапожнікова Л.С. Деякі особливості регуляції молодими підлітками своєї поведінки // Педагогіка і психологія. - 1995. - № 4. - С.80 88.
33. Сапожнікова Л.С. Як формується моральна зрілість. К.: Радянська школа, 1988. 82 с.
34. Семиченко В.А., Заслуженюк В.С. Мистецтво взаєморозуміння. Психологія та педагогіка сімейного спілкування.- К.: Веселка, 1998.-214 с.
35. Сковорода Г. Пізнай в собі людину.- Львів: Світ, 1995.- 527 с.
36. Столяров Г.С., Ємшанов Д.Г., Ковтун Н.В. АРМ статистика.-К.:КНЕУ, 1999. 268 с.
37. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5-х.т. - К.: Вища школа, 1977. - Т.3. 352 с.
38. Тарасенко Г.С. Художнє пізнання природи як засіб екологічного виховання // Початкова школа. 1996. - № 5. С.16 18.
39. Титаренко Т.М. Хлопчики і дівчатка : Психологічне становлення індивідуальності. - К.: Знання, 1989.- 35 с.
40. Толстих Н. Світ підлітка // Сім’я. 1996. - № 4.- С.4-6.
41. Уличний І.Л. Провина як показник розвитку моральних почуттів у молодих школярів // Психологія. 3бірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. Вип.3(10). - К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2000.-С.136 140.
42. Авдеева Н.Н. Становление образа себя и детей первых трёх лет жизни // Вопросы психологии. - 1996. - С. 5-12.
43. Айвазян С.А., Енюков И.С., Мешалкин Л.Д. Прикладная статистика: Исследование зависимости.- М.: Финансы и статистика, 1985. 487 с.
44. Анкудинова Н.М. Особенности осознания своих умений у детей 5-7 лет / Автореф. дис. канд. псих.наук. М., 1959.- 18 с.
45. Анцыферова Л.И. Эпигенетическая концепция личности Эрика Эриксона. В кн.: Принцип развития в психологии. М.: Знание, 1978.-368 с.
46. Бернс Р. Развитие Я концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986. 420 с.
47. Бершнтейн Н.А. Биомеханика и физиология движений. М.: Изд-во” Ин-т практической психологии”.- Воронеж: НПО Модэк, 1997.- 608 с.
48. Бехтерев В.М. Объективная психология /Изд. подгот. В. Кольцова. М.: Наука, 1991.- 475 с..
49. Божович Л.И. Проблемы формирования личности. М.: Международная пед. академия, 1995. - 212 с.
50. Брайншелби. Тесты для родителей // Школьные технологии. 1997. - №1. С. 115.
51. Валлон А. Психическое развитие ребёнка.- М.: Просвещение, 1967.220 с.
52. Вентцель К.Н. Этика и педагогика творческой личности: В 2-х т.- М.: Изд-во, 1911. т ІІ. С. 83.
53. Выготский Л.С. Собр. соч. В 6 т. М.: Педагогика, 1982.- Т.2.- 386 с.
54. Выготский Л.С. Собр. соч. В 6 т. М.: Педагогика, 1982.- Т.3.-367с.
55. Выготский Л.С. Развитие личности и мировоззрения ребёнка. В кн. Психология личности (Тексты под ред. Гиппенрейтер Ю.Б., Пузырея А.А.). М.: Просвещение, 1982. С. 60-170.
56. Гегель. Соч. Т.ХІІ. М., 1938. С. 267.
57. Гегель. Энциклопедия философских наук. М., 1977.- Т.3.- С. 74.
58. Гиппенрейтер Ю.Б. Слушать ребёнка // Семья и школа. 1997. - № 8.- С. 9-11.
59. Голубева Э.А., Изюмова С.А., Кабардов М.К. Опыт комплексного исследования учащихся в связи с некоторыми проблемами дифференциации обучения // Вопросы психологии. 1991. - № 2 - С. 135.
60. Декарт Р. Сочинения: В 2-х т. М.: Мысль, 1994.- 640 с.
61. Дусавицкий А. К. Формула интереса. - М.: Педагогика, 1989.- 176 с.
62. Егорова М.С. Дивергентные и конвергентные особенности когнитивной сферы детей // Вопросы психологии. 2000. - № 1.- С. 36-46.
63. Ермолова Т.В., Мещерякова С.Ю., Ганошенко Н.И. Личностное развитие дошкольника на этапе кризиса 7 лет // Вопросы психологии. 1999. - №1.- С. 47-52.
64. Запорожец А.В. Избранные психологические труды. В 2-х т. М.: Педагогика, 1986. - Т.1.- 316 с.
65. Звездкина Э.Ф. Социальная природа самопознания. Красноярск: Луч, 1986.- 264 с.
66. Иванченко С. Т. Пустыня отрочества // Семья и школа. 1997.- № 2.- С. 14-16.
67. Кант И. Соч. в шести томах. М., 1978. Т.6. - 430 с.
68. Кечки М. Позиция в социальной ситуации и психическое развитие ребёнка. / Автореф. дис. канд. псих. наук. М., 1981.- 21с.
69. Кле М. Психология подростка.- М.: Педагогика, 1991.- 171 с.
70. Книга практического психолога. Часть ІІ. Под ред. Беседина А.Н., Липатова И.И., Тимченко А.В., Шапаря В.Б.- Харьков: РИП Оригинал”. Фирма Фортуна пресс”. 1996. - 420 с.
71. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах.- М.: Педагогика, 1976.- 208 с.
72. Кон И.С. В поисках себя: личность и её самосознание.- М.: Знание, 1984.- 335 с.
73. Кон И.С. Открытие Я”. - М.: Политиздат, 1978. 367 с.
74. Крушельницкая О.Д., Третьякова А.П. Отверженный // Семья и школа. 1997. - № 6.- С. 5-7.
75. Кульницкая Е.Н. Чувство стыда и особенности его развития у детей дошкольного возраста. К.: Наукова думка, 1960. 127 с.
76. Лангемейер Й., Матейчик З. Психическая депривация в детском возрасте. Прага, 1984. С.12-18.
77. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1977.- 304 с.
78. Локк Д. Сочинения: В 3-х т.- М.: Мысль, 1985. - 622 с.
79. Лосева В.К. Рисуем семью // Школьные технологии. 1997.- № 1.- С.114.
80. Лучшие психологические тесты. Пер. с англ. Е.А. Дружининой. Харьков: ”Принтал”, 1994. - 320 с.
81. Макаренко А.С. О воспитании в семье. М.: Знание, 1975. С. 70.
82. Максименко С.Д. Генетическая психология.- М.: Рефл-бук”, К.: Ваклер”, 2000.- 320 с.
83. Малых С.Б., Егорова М.С., Мешкова Т.А. Основы психогенетики. - М.: Эпидавр, 1998. - С.686.
84. Маркс К., Энгельс Ф. Из ранних произведений. М.: Политиздат, 1975.- С.566.
85. Мерлин В.С. Проблемы экспериментальной психологии личности. Пермь: Изд-во Пермского педагогического института, 1970. С.56-62.
86. Моргун В.Ф. Мотивация разносторонней деятельности учащихся в кн. Учителям и родителям о психологии подростка. М.: Высшая школа, 1990. С.56-74.
87. Моргун В.Ф., Оракова М.Е. Традиция педагогики одарённости неодарённых” от Макаренко до Волкова и Захаренко // Обдаровані діти: виявлення, діагностика і розвиток: Матеріали міжнародного семінару.- Полтава: Вид-во ПДПІ імені В.Г.Короленка, 1995. - С.32-34.
88. Моргун В.Ф., Седых К.В. Делинквентный подросток. Полтава: Астрея, 1995, 161 с.
89. Мухина В.С. Детская психология. М.: Просвещение, 1985.- 272 с.
90. Нартова Бочавер С.К. В шесть лет меняются не только зубы // Наш малыш. 1996.- № 6.- С.18-19.
91. Насиновская Е.Е. Методы изучения мотивации личности. М.: Изд-во МГУ, 1988. 229 с.
92. Неймарк М.С. О соотношении осознаваемых и неосознаваемых мотивов в поведении // Вопросы психологии. 1968. - № 5.- С. 32-38.
93. Немов Р.С. Психология. В 3-х кн. М.: Просвещение, 1995. кн.І. 576 с.
94. Немов Р.С. Психология. В 3-х кн. М.: Просвещение, 1995. кн.ІІ.- 496 с.
95. Немов Р.С. Психология. В 3-х кн. М.: Просвещение, 1995. кн.ІІІ.-510 с.
96. Непомнящая Н.И. Основные компоненты психологической структуры личности. Опыт системного исследования психики ребёнка. М.: Просвещение, 1975.- С.18-28.
97. Обухова Л.Ф. Детская возрастная психология. М.: Педагогическое общество России, 1999.- 444 с.
98. Осницкий А.К. Выявление проблем ребёнка и родителей с помощью фильма-теста” Рене Жиля // Вопросы психологии. 1997. - № 1.- С.55-60.
99. Павлов И.П. Мозг и психика. Избр. психолог. труды.- Воронеж: Модэк, 1996.-320 с.
100. Пиаже Ж. Избранные психологические труды.- М.: Международная педагогическая академия, 1994.- 680 с.
101. Платон. Собр. соч.В 4-х т. М.: Мысль, 1994. - Т.4.- 830 с.
102. Пломин Р. Среда и гены. Что определяет поведение? // В сб. Детство идеальное и настоящее. Новосибирск, 1994. С.67-88.
103. Подлеснова Н.Т., Руденко Н.О. Второе рождение. // Семья и школа. 1998. - № 7.- С. 7-9.
104. Поливанова К.Н. Психологическое содержание подросткового возраста // Вопросы психологии. 1996.- № 1.- С. 20-30.
105. Попов Ю.В. Границы и типы саморазрушающего поведения у детей и подростков. Л.: Изд-во ЛГУ, 1991. - С. 38 - 50.
106. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике.- М.: Просвещение, 1977.- 406с .
107. Прихожан А.К. Понять другого // Семья и школа. 1997.- №10. С.5-7.
108. Радина Н.К. Об Использовании гендерного анализа в психологических исследованиях // Вопросы психологии. 1999.- № 2.-С. 23-28.
109. Репина Т.А. От трёх до семи. М.: Знание, 1965.- 96 с.
110. Рогов. Е.Н. Настольная книга практического психолога в образовании. М.: Владос, 1996. 528 с.
111. Розенгарт-Пупко Г.Л. Речь и развитие восприятия в раннем детстве. М.: Издательство АМН СССР, 1948. 121 с.
112. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2-х т.- М.: Педагогика, 1989. Т.І.- 488 с.
113. Рубцов В.В. Организация и развитие совместных действий у детей в процессе обучения. М.: Знание, 1987. С.46-50.
114. Рутман Э.М. Демоны сравнения // Семья и школа. 1997.- №10. С.7-9.
115. Рутман Э.М. От соперничества к сотрудничеству // Семья и школа. 1997.- №5. С. 6-8.
116. Рутман Э.М. Роли, которые нас выбирают // Семья и школа. 1997.- №11. С. 7-9.
117. Семиченко В.А. Психология личности, К.:Видавець Ешке О.М.,2001.-427 с.
118. Сергиенко Е.А., Рязанова Т.Б., Виленская Г.А., Дозорцева А.В. Развитие близнецов и особенности их воспитания. М.:Институт психологии РАН, 1996.- 68 с.
119. Сеченов И.М. Психология поведения.- М.: Ин-т практической психологии, Воронеж: Модэк, 1995.- 318 с.
120. Скрипкина Т.П. Взаимодоверие как основание межличностных взаимодействий // Вопросы психологии. 1999.-№5. С.27-32.
121. Смирнова Е.О., Утробина В.Т. Развитие отношений к сверстнику в дошкольном возрасте // Вопросы психологии. 1996.- №3.- С.5-14.
122. Спиваковская А.С. Психотерапия: игра, детство семья: В 2-х томах.- М.: ЭСКМО-ПРЕСС, 2000. - Т.ІІ. - 464 с.
123. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. М.: Политиздат.- 1972.- 304с.
124. Старовойтенко Е.Б. Введение в гуманитарную психологию. К.:Наукова думка, 1996. 64 с.
125. Столин В.В. Самосознание личности. М.: Изд во МГУ, 1983.- 288 с.
126. Субботский Е.В. Золотой век детства. М.: Знание, 1981.-92 с.
127. Устименко Т.А. Работа школьного психолога с младшими школьниками. Учебное пособие для студентов. Полтава:Вид-во ПДПІ імені В.Г.Короленка, 1994.- 16 с.
128. Устименко Т.А. Фастовец И.В. Копылова А.П. Этнокультурные факторы одаренности. // Обдаровані діти: виявлення, діагностика і розвиток. Матеріали міжнародного семінару.- Полтава: Вид-во ПДПІ імені В.Г.Короленка, 1995. С.41-43.
129. Фейербах Л. Сочинения. В 2-х т.-М.: Наука, 1995.- 425 с.
130. Фельдштейн Д.И. Психология становления личности.- М.: Международная пед. Академия, 1994.- 192 с.
131. Фигурина М.Л., Денисова М.П. Этапы развития поведения детей в возрасте от рождения до одного года. М.:Медиздат, 1949. С.32 36.
132. Фридман И.C. Угол преломления // Семья и школа. 1983. - №4.- С.12-14.
133. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность (Пер. с нем. Под. ред. Величковского Б.М.): В 2- х т. М.: Наука, 1986. т.І. 235 с.
134. Хоментаускас Г.Т. Семья глазами ребёнка. М.: Педагогика, 1989. 154 с.
135. Худик В.А. Психологическая диагностика детского развития: Методы исследования. К.: Освіта, 1992.-220 с.
136. Цукерман Г.А. Зачем детям учится вместе.- М.: Знание, 1985.-80 с.
137. Цукерман Г.А. Опыт типологического анализа младших школьников // Вопросы психологии. 1999.- № 6.- С. 37-40.
138. Цукерман Г.А. Сократ и Карлсон // Семья и школа. 1997.- №12.- С.10-12.
139. Чамата П.Р. К вопросу о генезисе самосознания личности. В кн. Проблемы сознания. М.: Наука, 1968. С.233 - 240.
140. Чеснокова И.И. Проблема самосознания в психологии. М.: Наука, 1977, 286 с.
141.&nb