ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ЛОКАЛЬНИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

ФОРМАНЮК ВАЛЕНТИН ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 340.130.5

ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ЛОКАЛЬНИХ
НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави та права;
історія політичних і правових учень

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор
член-кореспондент Національної академії правових наук,
Оборотов Юрій Миколайович

Одеса-2013

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛОКАЛЬНИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ 9
1.1. Локальні нормативно-правові акти як категорія сучасної юриспруденції 9
1.2. Правова природа локальності нормативно-правових актів 24
1.3. Локальні нормативно-правові акти у системі правових актів 40
Висновки до першого розділу 52
РОЗДІЛ 2. ЛОКАЛЬНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ ЯК ЕЛЕМЕТНИ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ 56
2.1. Локальний нормативно-правовий акт як джерело права 56
2.2. Предмет, суб’єкт та процедура локальної нормотворчості 78
2.3. Реалізація та застосування локальних нормативно-правових актів 103
Висновки до другого розділу 114
РОЗДІЛ 3. ТИПИ ЛОКАЛЬНИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ В УКРАЇНІ 118
3.1. Організаційні локальні нормативно-правові акти та їх види 118
3.2. Територіальні локальні нормативно-правові акти та їх правова природа 147
3.3. Специфіка відомчих локальних нормативно-правових актів 158
Висновки до третього розділу 167
ВИСНОВКИ 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 179

ВСТУП

Актуальність теми. Істотні зміни в соціально-економічному, політичному і духовному житті українського суспільства викликають об’єктивну необхідність трансформації національної правової системи. Сучасний етап правового розвитку характеризується різкою, вибуховою активізацією локального регулювання і саморегулювання взагалі, яка проявляється, в тому числі, в розширенні його меж та поглибленні змісту. При цьому рух до локалізації нормативно-правового регулювання зумовлений не лише децентралізацією державної влади, але й прагненням суб’єктів локального нормативно-правового регулювання до автономізації, що є, безумовно, однією з найбільш значимих тенденцій сучасного правового життя.
На цьому шляху перспективи використання локального нормативно-правового регулювання та локальних нормативно-правових актів актуалізується ще й тому, що на сьогодні в юридичній літературі, незважаючи на низку галузевих досліджень локальних правових норм, відсутня єдність думок щодо природи правової локальності. Наприклад, традиційний підхід до локальних нормативно-правових актів як до актів, що мають відношення виключно до діяльності підприємств та організацій, не виправдовує себе на рівні конституційного права, де локальними актами називають акти, прийняті органами самоорганізації населення. Посилюються тенденції розгляду відомчих нормативно-правових актів як особливої форми правової локальності, що ще раз підтверджує актуальність теми дисертаційного дослідження.
Серед дослідників у сфері загальної теорії права, трудового права, конституційного, муніципального, адміністративного, корпоративного, цивільного та господарського права, які присвятили свої наукові пошуки проблематиці локальних нормативно-правових актів, слід виділити: А. М. Алієва, Л. І. Антонова, С. І. Архіпова, А. А. Білеку, О. Р. Весьолову, А. Є. Гавришева, І. Б. Забірова, Д. Д. Заяць, Н. О. Іванову, Т. С. Іскужина, Р. І. Кондратьєва, В. В. Корнієнко, А. С. Кривченкова, Р. А. Майданика, О. Г. Мурашина, М. С. Небеську, В. В. Панченко, Т. П. Пестову, М. О. Петришину, В. А. Потапова, О. Ю. Тичкову, І. Т. Тультєєва, Г. В. Хникіна, Е. Ф. Шамсурову, В. Р. Шарифуліна, І. С. Шиткіна. Однак, слід зазначити, що в жодній з цих праць не було проаналізовано сутність локальних нормативно-правових актів як особливого компоненту правової системи сучасної держави.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи Національного університету «Одеська юридична академія» на 2011-2015 рр. «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку української державності та права» (державний реєстраційний номер – 0110U000671) та плану науково-дослідної роботи кафедри теорії держави і права «Наступність та оновлення як тенденція розвитку держави і права сучасної України».
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення правової природи та системи локальних нормативно-правових актів як особливого компоненту правової системи.
Досягнення зазначеної мети вимагає вирішення таких завдань:
розкрити зміст сучасних підходів до розуміння локальних нормативно-правових актів;
показати природу локальності нормативно-правових актів, охарактеризувати її види;
виявити зв’язки локальних нормативно-правових актів з іншими елементами системи правових актів;
довести, що локальний нормативно-правовий акт є джерелом права;
розкрити предметну, суб’єктну та процедурну наповненість локальної правотворчості;
виявити специфіку реалізації та застосування локальних нормативно-правових актів;
охарактеризувати організаційні локальні нормативно-правові акти;
розкрити сутність територіальних нормативно-правових актів;
показати специфіку відомчих локальних нормативно-правових актів.
Об’єктом дослідження виступає правова система сучасної України.
Предмет дослідження – локальні нормативно-правові акти як особливі компоненти правової системи України.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження визначили діалектичний та логічний методи пізнання, системний та функціональний підходи, а також окремо-наукові методи: конкретно-соціологічний, формально-юридичний, порівняльно-правовий.
Конкретно-соціологічний метод дозволив проаналізувати роль локальних нормативно-правових актів у регулюванні соціальних відносин, запропонувати ряд теоретичних конструкцій, практичних рекомендацій з удосконалення локального правового регулювання в організації. Зокрема, за допомогою конкретно-соціологічного методу було проаналізовано сучасний стан організаційної правової локальності, яка пов’язана зі становленням автономності суб’єктів господарювання (підрозділи 1. 2., 3.1.). Системний підхід дозволив розглянути дію локальних нормативно-правових актів, з одного боку, у системі локальних норм права, а з іншого – виявити місце локальних нормативно-правових актів у системі правових актів (підрозділи 1.2., 2.3.). Формально-юридичний метод дозволив розкрити різноманіття локальних нормативно-правових актів, а також визначити сутність локальної нормотворчості, суб’єктну та процедурну сторони цього процесу (розділ 2). За допомогою порівняльного методу визначено різновиди локальних нормативно-правових актів та розглянуто їх специфіку (розділ 3).
Теоретичну основу дослідження складають наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, які заклали сучасні основи для розуміння природи локальних нормативно-правових актів: С. С. Алексєєв, О. А. Беляневич, Ж.-Л. Бержель, Р. Ф. Васильєв, А. В. Венедиктов, В. М. Горшеньов, В. В. Завальнюк, С. Л. Зівс, Т. В. Кашаніна, С. Ф. Кечекьян, Д. А. Керімов, В. В. Копєйчиков, С. П. Коталейчук, Н. М. Крестовська, А. Ф. Крижановський, В. В. Лазарєв, Ф. М. Левіант, О. Е. Лейст, Л. А. Луць, A. B. Малько, Ю. М. Оборотов, А. С. Піголкін, О. Ф. Скакун, Ю. О. Тихомиров, Б. М. Топорнін, P. O. Халфіна, М. В. Цвік, А. Ф. Черданцев, Л. С. Явич та ін.
Нормативну основу дослідження склали законодавство України та Російської Федерації, відомчі акти. Емпіричну базу дослідження склала судова практика українських судів.
Наукова новизна роботи. Дисертація є першим у вітчизняній юриспруденції дослідженням правової природи та системи локальних нормативно-правових актів, в якому визначено їх специфіку, види, особливості застосування та реалізації. Наукову новизну становлять такі основні положення:
уперше:
обґрунтовано широкий підхід до розуміння локального нормативно-правового акту, який полягає у розмежуванні територіальної, організаційної та відомчої локальності;
доведено ситуативну природу локальних нормативно-правових актів, що визначає їх наближеність до конкретних правових відносин та подій, та ефективність при розв’язанні юридичних конфліктів;
здійснено розгорнуту класифікацію локальних нормативно-правових актів з урахуванням їх галузевої, функціональної та юридико-технічної специфіки;
по-новому:
сформовано визначення локального нормативно-правового акту, що розуміється як особливий нормативно-правовий акт, що локалізований за територіальним та/або суб’єктним принципом, містить норми права та регулює відносини, що виникають в процесі місцевого самоврядування, управління організацією та реалізації відомчих функцій;
удосконалено підходи до:
розуміння системи локального правового регулювання за рахунок теоретичного осмислення організаційної, територіальної та відомчої локальності;
стадій та принципів локальної нормотворчої діяльності;
розуміння процесу реалізації та застосування локальних нормативно-правових актів;
набули подальшого розвитку:
ідеї щодо локальної нормативності актів органів місцевого самоврядування та відомчих актів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання в науково-дослідній роботі при аналізі актуальних проблем права та його реалізації, удосконалення правової системи українського суспільства в умовах формування правової держави. У викладанні загальної теорії права та держави, галузевих юридичних дисциплін, спецкурсів, в діяльності юридичних служб організацій щодо впорядкування нормативного матеріалу з метою забезпечення ефективного локального правового регулювання. Положення дисертаційного дослідження також можуть бути використанні при нормотворчій діяльності на підприємствах, установах, організаціях, а також у територіальних громадах.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження були обговорені на засіданні кафедри теорії держави і права Національного університету «Одеська юридична академія», а також на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях та «круглих столах»: «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 2010 р.); «Римське право і сучасність (Шерешевські читання)» (м. Одеса, 2010 р.,); «Актуальні проблеми філософії права. Аксіосфера права та держави» (м. Одеса, 2013), «Роль права та закону в громадянському суспільстві» (м. Київ, 8–9 лютого 2013 р.), «Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні» (м. Ужгород, 16–17 лютого 2013 р.), «Розвиток методології сучасної юриспруденції» (м. Одеса, 12 квітня 2013 р.).
Структура дисертації зумовлена метою та предметом досліджень. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які охоплюють дев’ять підрозділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 201 сторінку. Список використаних джерел включає 217 найменувань та становить 22 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні поставлено та вирішено важливе наукове завдання: аналіз системи локальних нормативно-правових актів. Основними висновками роботи є таке:
1. Ключова проблема, яка постає перед розглядом локальних нормативно-правових актів полягає у тому, яким чином вони розуміються в юридичній літературі. Можна відзначити існування вузького та широкого підходів до локальних нормативно-правових актів. Для розкриття їх природи доцільно, на нашу думку, прослідити, як розуміються локальні правові норми в юридичній літературі. З точки зору вузького підходу відбувається розмежування локальних норм та норм обмеженої дії. Очевидно, тут відбувається деяке множення сутностей, оскільки очевидно, що місцеві нормативно-правові акти також є локальними у тому сенсі, що вони в процесі свого створення та застосування існують в межах чітко визначеної території. Ключова ідея тут має полягати, на нашу думку, не в розмежуванні локальних нормативно-правових актів та місцевих нормативно-правових актів, а різних типів локальності. Доцільно розглядати в контексті існування локальних нормативно-правових актів також відомчі акти, оскільки вони також діють в межах визначеної організаційної структури, поширюються лише на членів цієї структури та регулюють внутрішні питання її функціонування. З точки зору широкого підходу до розуміння локальних нормативно-правових актів, правові норми, які в них містяться поєднують, з одного боку, норми, що поширюються на визначене коло суб’єктів та норми, що діють на певній території. Це означає, що локальні норми включають до себе і органи підприємств, установ та організацій, і відомчі норми, і норми локальної територіальної дії.
2. З філологічної точки зору іменник «локальність» є похідним від прикметника «локальний», який, будучи латинським за походженням, має два основних значення: 1. обмежений певним місцем, такий, що не виходить за певні межі; 2. властивий певному місцю, даній місцевості. Так, якщо локальність розуміти як властивість нормативно-правових актів, то вона, на нашу думку, може бути територіальною, організаційною та відомчою. Територіальна локальність виражається в обмеженості дії нормативно-правового акту визначеними просторовими межами, наприклад, межами міста, адміністративно-територіальної одиниці тощо. Організаційна локальність розуміється як обмеженість дії нормативно-правового акту певною організацією або підприємством: нормативно-правові акти організацій та підприємств тощо. Відомча локальність характеризується системою нормативно-правових актів, що діють в межах однієї вертикалі органів виконавчої влади (наприклад, відомі акти Міністерства внутрішніх справ, Міністерства податків та зборів тощо). Локальність нормативно-правових актів – це один з вимірів ситуативності в праві. Правова ситуація – суть буттєвих джерел філософії права, правової науки та юридичної практики. Саме в правовій ситуації, яка вимагає адекватного осмислення права, з самого початку існує філософія права, правознавство, правосуддя, і в решті решт, власне право. Необхідність права для ситуації полягає в тому, що її неможливо адекватно осмислювати на основі моралі, релігії і т.п. Ця неможливість полягає в тому, що зміст ситуації може бути доступний лише праву. У протилежному випадку ситуації лишається беззмістовною. Звідси помітно, що право в ситуації – не випадковий фактор, введений стихійно рішенням її учасників. Оскільки існування ситуації, яка вимагає права, іманентно суспільству як такому, існування права нерозривно пов’язано з буттям людини в суспільстві. Локальна правова ситуація пов’язана з участю конкретних суб’єктів в актуалізації правових відносин, реалізації конкретних правових норм. Це конкретна юридична ситуація, яка виникає або із життєвих обставин або у зв’язку із порушенням права, або із його належним застосуванням. Локальну правову ситуацію відрізняє те, що головним для особи в такій ситуації є пошук рішення за допомогою існуючих юридичних інститутів та досягнення соціально-корисного результату. Кожна ситуація, в якій опиняється людина – частина її повсякденного буття.
3. Система правових актів має бути представлена як така структурна цілісність, що не лише виходить за межі правової нормативності, але й є індикатором та властивістю правової активності суб’єктів права. Локальне правове регулювання покликано об’єднати елементи, з одного боку, загальнодержавного централізованого регулювання та, з іншого, діяльність різного роду підприємств, організацій, установ, відомств, а також територіальних громад. Разом із тим, хоча рівень саморегулятивності в локальних нормативно-правових актах є досить високим, було б некоректно розглядати їх як автономну систему, у відриві від цілісної системи правових актів. Регулятивний потенціал локальних норм при їх належній якості є досить високим. Разом із тим, теоретико-методологічна основа локальної нормотворчості у вітчизняному правознавстві розроблена досить слабко. Локальні нормативно-правові акти можна визначити як особливі нормативно-правові акти, які локалізовані за територіальним або суб’єктним принципом, містять норми права та регулюють відносини, що виникають в процесі місцевого самоврядування, управління організацією та реалізації відомчих функцій.
4. Локальний акт слід вважати нормативним, оскільки він має усі ознаки нормативно-правового акту: а) Вольовий зміст. У локальному нормативному акті втілюється воля розробників даного акту, а також суб'єктів і учасників нормотворчості, які на різних етапах розробки, обговорення і прийняття документа висловлювали своє ставлення до нього; б) Офіційний характер. Ця ознака є продовженням першої ознаки, так як офіційний характер локальні нормативні акти отримують за допомогою їх зв'язку з нормотворчим органом. Для централізованих правових актів встановлені підвищені вимоги, пов'язані з процедурами їх прийняття, опублікування і доведення до відома правозастосувачів; в) Множинність та ієрархічна побудова. Ієрархія, ієрархічна драбина джерел права, тобто встановлення субординаційних зв'язків між різними формами права має істотне значення і для формування системи локальних нормативних актів; г) Загальний характер локальних нормативних актів виявляється в тому, що вони стосуються невизначеного кола осіб даної організації і розраховані на неодноразове застосування; д) Компетенція уповноважених суб'єктів на прийняття нормативного акта і процедура прийняття встановлені Конституцією України, КЗпП України, Цивільним та Господарськими кодексами України, Законом України «про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами та правовими актами; е) Документальне оформлення. Письмова форма сприяє однаковому розумінню суті та змісту акта. Вона необхідна для застосування можливих санкцій у випадках невиконання локальних норм; є) Призначення локального нормативного акта для регулювання соціально значущих суспільних відносин, однак не всі суспільні відносини повинні піддаватися правовому регулюванню.
5. Локальна нормотворчість є не стільки «посередником» між централізованим законодавством і конкретною організацією, скільки покликана стати модифікатором, що перетворює загальні вимоги в конкретні процедури, реалізуючи ці правила в повсякденній діяльності організацій. Під предметом локальної нормотворчості варто розуміти спільну діяльність суб'єктів (членів, учасників, працівників), що вступили між собою в правовідносини в рамках окремо взятої організації, установи чи територіальної громади. У зв'язку з цим, локальна нормотворчість спрямована на впорядкування, нормування суспільних відносин, що складаються в рамках даної локальної правової ситуації. Суб'єктам локальної нормотворчості законодавцем надається можливість самим виробляти умови співробітництва, визначати за згодою сторін або в односторонньому порядку утримання локальних норм. Прийняті ними норми представляють собою правила обов'язкової, належної поведінки для всіх членів цієї організації. Локальна нормотворчість в організації реалізується у формі локального нормотворчого процесу. Саме від рівня локальної нормовстановчої діяльності роботодавця в даний час залежить створення системи локальних норм права, що адекватно відображають умови економічної, виробничої і технологічної діяльності організації. Локальна нормотворчість в територіальній громаді реалізується за рахунок прямої демократії або представницьких органів місцевого рівня. Локальна нормотворчість відомчого рівня характеризується субординаційністю. Локальний нормотворчий процес представляє собою послідовність дій, що чергуються, визначених стадій, що забезпечують його нормальний перебіг і досягнення кінцевого результату – прийняття локального нормативно-правового акту. Правове регулювання за допомогою локальних норм веде до підняття правового регулювання на новий щабель, робить його адекватним пережитому етапу розвитку суспільства і в цьому сенсі робить на нього конструктивний вплив. Випереджаюче регулювання слугує способом вирішення протиріч у розвитку самої правової форми. Таке регулювання показує необхідність зміни правових норм, які прийшли в протиріччя з потребами життя, або їх скасування, прийняття нових, що відображають тенденції суспільного розвитку. Локальне регулювання показує недоліки законодавчого регулювання, виступає як форма критики існуючих нормативно-правових актів.
5. Тісний зв'язок між державними та локальними актами, необхідність їх одночасного, паралельного застосування – особливості локального регулювання. При цьому виникає свого роду спадкоємність правового регулювання, коли акти, що займають більш низьке положення в ієрархії джерел права, спрямовані не тільки на здійснення первинного регулювання, а й на конкретизацію правових норм, що містяться в нормативних правових актах, прийнятих органами державної влади. Крім застосування локальних норм в процесі діяльності з управління організацією, вони виступають як джерела права і в юрисдикційній діяльності, яка здійснюється органами правосуддя, а також іншими спеціально уповноваженими на те органами, в компетенцію яких входить розгляд суперечок, що стосуються захисту прав, заснованих на локальних нормах, наприклад, відновлення порушених прав працівників або акціонерів. Ця обставина обумовлена тим, що локальні норми, встановлюючи суб'єктивні права і юридичні обов'язки, забезпечуються державним захистом. У тому випадку, якщо права, що випливають з таких норм права порушуються, то вони можуть захищатися в судовому порядку, а права в галузі трудового права ще й в органах по розгляду трудових спорів (комісії по трудових спорах), які вправі зобов'язати посадових осіб виконувати приписи локальних норм.
6. Організаційні локальні нормативно-правові акти є найбільш поширеними та чисельними у системі правових актів сучасної України. До локальних актів виключної компетенції належать акти, прийняті одноосібно керівництвом організації (акти техпроцесу, положення про підрозділи організації), і акти, які є результатом обов'язкового договірного встановлення локальних норм сторонами соціального партнерства (колективний договір). Інші локальні правові акти можуть прийматися в одній із передбачених законодавством України процедурних форм. Зазначимо, що український законодавець націлює сторони соціального партнерства приймати локальні правові норми не з урахуванням думки представницького органу працівників, а в колективно-договірному порядку. Організація має право приймати також локальні нормативно-правові акти, не передбачені законодавством України. До них можна віднести посадові інструкції і положення, положення про підрозділи організації, положення про атестацію, документи техпроцесу. Організаційні локальні правові акти можна розділити на загальні, тобто які поширюються на всіх працівників організації, і спеціальні − розповсюджують свою дію тільки на певну категорію працівників. За сферою дії локальні правові акти поділяються на акти, що діють в організації в цілому, і акти, що діють в межах філії, представництва, іншого структурного підрозділу організації. За терміном дії локальні правові акти можуть бути поділені на акти невизначеного терміну дії та акти певного терміну дії. Оскільки локальні нормативно-правові акти є формою об'єктивації локальних норм права, то вони можуть бути об'єднані в окремі групи у відповідності зі своїм змістом. Звідси в основу класифікації локальних правових актів може бути покладена система локальних норм права. За змістом локальні норми можуть бути розділені на матеріальні і процесуальні. Матеріальні локальні акти закріплюють повноваження органів управління, а процесуальні визначають порядок їхнього утворення. За ступенем узагальненості можна виділити комплексні локальні акти (статути, колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку) і поточні. За формою вираження (найменуванням) розрізняють такі локальні акти: договори, угоди, статути, положення, правила, інструкції, переліки, графіки, процедури, стандарти, накази. Виходячи з їх юридичної природи, локальні акти поділяють на наступні групи: а) єдиноначальні; б)соціально-партнерські (локальні акти, прийняті за участю представницьких органів працівників); в) корпоративні.
7. Територіальний локальний правовий акт є письмовим документом, який регулює суспільні відносини, що виникають в процесі діяльності територіальної громади, прийнятий уповноваженим суб’єктом місцевого самоврядування та має офіційний характер і обов’язкову силу. Акти місцевих органів влади носять локальний характер і за юридичною силою є підзаконними актами. Їх сфера дії обмежена межами адміністративно-територіальної одиниці та колом суб’єктів, що проживають на його території. Територіальні локальні нормативно-правові акти утворюють єдину систему правових актів у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, що дозволяє упорядкувати їх розмаїття, виділити видові ознаки, визначити місце в загальній системі українського права. З урахуванням тих чи інших підстав виділяють також такі види територіальних локальних нормативно-правових актів: 1) за суб’єктом прийняття: а) акти, що приймаються населенням відповідної території; б) акти органів місцевого самоврядування; в) акти посадових осіб місцевого самоврядування; 2) залежно від форми територіального локального нормативно-правового акту: а) статут; б) регламент; в) положення; г) інструкцію; д) правила; е) план; є) програму; ж) нормативний договір; 3) ураховуючи характер нормотворчих повноважень: а) правові акти, що приймаються з питань місцевого значення; б) правові акти, що приймаються з метою реалізації делегованих державних повноважень, переданих органами місцевого самоврядування у порядку, встановленому законом. Територіальний локальний нормативно-правовий акт це – акт-документ, що видається в межах компетенції органу місцевого самоврядування, який містить норми права, обов’язкові для населення самоврядних територій, а також для організацій та установ, що діють в межах цих територій. Центральне місце в системі нормативних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування посідають статути територіальних громад сіл, селищ, міст. У цих актах можуть бути деталізовані конституційні і законодавчі положення з питань вибору форм сповіщення громад про роботу органів самоврядування, участі членів громади в їх діяльності, організації роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування, створення різноманітних комісій, структури виконавчих органів і розподілу повноважень між ними.
8. Специфіка відомчих локальних нормативно-правових актів полягає, з одного боку, в їх суб’єктному спрямуванні (вони мають адресатами виключно працівників та співробітників установ, що підпорядковані тому чи іншому органу виконавчої влади), а з іншого – в їх державно-правовому владному забезпеченні, що не є характерним, ані для територіальних локальних нормативно-правових актів, ані, тим паче, для організаційних локальних нормативно-правових актів. Проблематика віднесення відомчих нормативно-правових актів до числа локальних зумовлюється також тим, що вони визначають організаційну структуру та порядок виконання функцій тими чи іншими органами виконавчої влади чи їх структурними підрозділами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні грані загальнотеоретичної юриспруденції : моногр. / Ю. М. Оборотов, В. В. Завальнюк, В. В. Дудченко та ін. ; за ред. Ю. М. Оборотова. – О. : Фенікс, 2012. – 492 с.
2. Актуальні проблеми теорії держави та права : навч. посіб. / Є. В. Білозьоров, Є. О. Гіда, А. М. Завальний, А. О. Осауленко ; за заг. ред. Є. О. Гіди. – К. : ФОП О.С. Ліпкан, 2010. – 322 с.
3. Алексеев С. С. Структура советского права / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1975. – 264 с.
4. Алексеев С.С. Общая теория права : в 2-х т. / С. С. Алексеев. − М. : Юрид. лит, 1981. – Т. 2. – 360 с.
5. Алексеев С. С. Общая теория социалистического права: Правовые акты. Курс лекций : учеб. пособ. – Вып. 3 / Алексеев С.С. ; Отв. ред. : Судницын Ю. Г. – Свердловск : Сред.-Урал. кн. изд-во, 1966. – 212 c.
6. Алексеев С. С. Право на пороге нового тысячелетия: некоторые тенденции мирового правового развития – надежда и драма современной эпохи / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 2000. – 256 с.
7. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия : Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
8. Алексеев С. С. Социальная ценность права в советском обществе / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1971. – 223 c.
9. Алиев А. М. Теоретические проблемы локального правового регулирования в современном российском праве : автореф. дисс. … канд. юрид. наук ; спец. : 12.00.01 – теория и история права и государства ; история учений о праве и государстве / А. М. Алиев. – Ростов-н/Д, 2001. – 28 с.
10. Антонова Л. И. Вопросы теории локального правового регулирования : автореф. дисс. … доктора юрид. наук ; спец. : 12.00.01 – Теория и история государства и права ; История политических и правовых учений / Л. И. Антонова. – Л., 1988. – 30 с.
11. Антонова Л. И. Локальное правовое регулирование / Л. И. Антонова. – Л. : Изд-во Ленинградского ун-та., 1985. – 152 с.
12. Архипов С. И. Систематизация локальных норм советского права: вопросы теории : автореф. дисс. … канд. юрид. наук ; спец. : 12.00.01 – теория и история государства и права ; история политических и правовых учений / С. И. Архипов. – Свердловск, 1987. – 24 с.
13. Баймуратов М. А. Конституционно-проектная регламентация местного самоуправления и территориальных коллективов / М. А. Баймуратов // Юридический вестник. – 1996. – № 1. – С. 95-100.
14. Бандурка О. М. Оперативно-розшукова-діяльність. Частина 1 : підруч. / О. М. Бандурка. – Х. : Вид-во нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.
15. Бар’як А. С. Система правових актів: методологія дослідження / А. С. Бар’як // Актуальні проблеми держава і права : зб. наук. праць. – О. : Юрид. л-ра, 2012. – Вип. 68. – С. 310-318.
16. Барський В. Р. Нормотворчість представницьких органів місцевого самоврядування в Україні : автореф. дис. … канд. юрид. наук ; спец. 12.00.02 – конституційне право / В. Р. Барський. – О., 2006. – 18 с.
17. Батанов О. В. Питання розробки та прийняття статуту територіальної громади / О. В. Батанов // Юридичний журнал. – 2004. – № 3. – С. 38-40.
18. Беляневич О. А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти) : монограф. / О. А. Белянгевич. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 589 с.
19. Бержель Ж.-Л. Общая теория права / Жан-Луи Бержель ; под общ. ред. В. И. Даниленко ; пер. с фр. – М. : NOTA BENE, 2000. – 576 с.
20. Білека А. А. Локальні нормативно-правові акти сільськогосподарських кооперативів : автореф. дис. … канд. юрид. наук ; спец. : 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право / А. А. Білека. – Запоріжжя, 2011. – 23 с.
21. Біленчук П.Д. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право) : навч. посіб. / Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. – К. : Атіка, 2000. – 304 с.
22. Білик П. П. Територіальні громади як суб’єкти локального правового регулювання / П. П. Білик // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2005. – № 3. – С. 13-18.
23. Бондар Н. С. местное самоуправление и конституционное правосудие: конституционализация муниципальной демократии в России / Н. С. Бондар. – М. : Норма, 2008. – 592 с.
24. Васильев М. А. Нормотворческий процесс в муниципальных образованиях: организация и технология / М. А. Васильев. – Обнинск : Ин-т муницип. упр., 2002. – 88 с.
25. Васильев Р. Ф. Акты управления (понятие и юридические свойства) : дисс. … доктора юрид. наук ; спец. 12.00.01 – теория и история государства и права ; история политических и правовых учений / Р. Ф. Васильев. – М., 1980. – 459 с.
26. Васильев Р. Ф. О понятии правового акта / Р. Ф. Васильев // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 1998. – № 5. – С. 24-25.
27. Ведяшкин С. В. Локальные нормативные правовые акты и их роль в установлении внутреннего трудового распорядка организации : автореф. дисс. … канд. юрид. наук ; спец. 12.00.05 – Трудовое право ; Право социального обеспечения / С. В. Ведяшкин. – Томск, 2001. – 23 с.
28. Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. акад. НАН України Ю. С. Шемшученка. – К. : Юридична думка, 2007. – 992 с.
29. Венедиктов А. В. О государственных юридических лицах в СССР / А. В. Венедиктов // Вестник ЛГУ. − 1955. − № 3. − С. 115-118.
30. Веселова Е. Р. Локальные нормы трудового права : автореф. дисс. … канд. юрид. наук ; спец. : 12.00.05 – Трудовое право ; Право социального обеспечения / Е. Р. Веселова. – Томск, 2004. – 32 с.
31. Вилегжаніна М. В. Класифікаційний аналіз нормативно-правових актів / М. В. Вилегжаніна // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2011. – № 1. – С. 16-20.
32. Вилкин С. С. О нормативной теории решения органа юридического лица / С. С. Вилкин // Вестник гражданского права. – 2008. – № 2. – Т. 8. – С. 43-67.
33. Габов А. В. Сделки с заинтересованностью. Практика акционерных обществ / А. В. Габов. − М. : Акционер, 2004. – 220 с.
34. Гавришев А. Е. Муниципальное правотворчество в Российской Федерации : автореф. дисс. … канд. юрид. наук ; спец. : 12.00.02 – конституционное право; муниципальное право / А. Е. Гавришев. – Ростов-н/Д, 2004. – 28 с.
35. Гинзбург Л. Я. Социалистическое трудовое правоотношение / Л. Я. Гинзбург. − М. : Юрид. лит, 1977. – 312 с.
36. Горобець К. В. Ситуативний підхід як методологія дослідження аксіосфери права / К. В. Горобець // Актуальні проблеми функціонування держави та тенденції захисту прав і свобод людини : Збірник матеріалів юридичної науково-практичної Інтернет-конференції «Актуальна юриспруденція» (м. Київ, 4 жовтня 2011 р.) – К., 2011. – С. 12-16.
37. Горшенев В. М. Процессуальная форма и ее социально-юридические возможности в социалистическом обществе / Горшенев В. М., Недбайло П. Е. // Юридическая процессуальная форма. Теория и практика. − М. : Наука, 1976. − С. 10-25.
38. Господарське право : підруч. / О. П. Подцерковний, О. О. Квасніцька, А. В. Смітюх та ін. ; За ред. О. П. Подцерковного. – X. : Одіссей, 2010. – 640 с.
39. Гусов К. Н. Трудовое право России : учеб. / К. Н. Гусов, В. Н. Толкунова. – М. : Проспект, 2000. – 496 с.
40. Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи : моногр. / За ред. Ю. С. Шемшученка. – К. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2001. – 656 с.
41. Дзюбенко О. Л. Теоретичний аспект відомчої нормотворчості / О. Л. Дзюбенко // Право і суспільство. – 2009. – № 4. – С. 12-16.
42. Дія права: інтегративний аспект : моногр. / Кол. авторів ; Відп. ред. Н. М. Оніщенко. – К. : Юридична думка, 2010. – 360 с.
43. Долинская В. В. Акционерное право: основные положения и тенденции / В. В. Долинская : моногр. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – 720 с.
44. Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный / Т. Ф. Ефремова. – М. : Русский язык, 2000. – 814 с.
45. Забиров И. Б. Локальные нормативные акты в системе права / И. Б. Забиров // Вестник ТИСБИ. – 2006. – № 2. – С. 10-20.
46. Завальнюк В. В. Розвиток права та місце людини у поглядах фундаторів юридичної антропології / В. В. Завальнюк // Юридичний вісник. – 2011. – № 4. – С. 36-39.
47. Загальна теорія держави і права / За редакцією академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком Інтер, 1997. – 320 с.
48. Загальна теорія держави і права : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова та ін. ; За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х. : Право, 2002. – 432 с.
49. Задорожня Г. В. Постійні комісії представницьких органів місцевого самоврядування : автореф. дис. ... канд. юрид. наук ; спец. : 12.00.02 – конституційне право ; муніципальне право / Г. В. Задорожня. – К., 2006. – 21 с.
50. Задорожня Г. В. Специфіка нормотворчої діяльності органів місцевого самоврядування / Г. В. Задорожня // Право України. – 2007. – № 6. – С. 20-26.
51. Заяць Д. Д. Статутне регулювання системи місцевого самоврядування в Україні : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. ; спец. : 25.00.04 – місцеве самоврядування / Д. Д. Заяць. – Запоріжжя, 2010. – 20 с.
52. Зейдер Н. Б. Судебное решение по гражданскому делу / Зейдер Н. Б. − М. : Юрид. лит., 1966. – 212 с.
53. Зейкан Я. П. Захист у кримінальній справі / Я. П. Зейкан. – К. : Вища школа, 2002. – 271 с.
54. Зивс С. Л. Источники права / С. Л. Зивс. – М. : Наука, 1981. – 240 с.
55. Золотухіна Л. О. Договірні форми реалізації соціально-економічних прав та інтересів працівників в Україні : автореф. дис. … канд. юр. наук: спец. 12.00.05 «трудове право; право соціального забезпечення» / Л. О. Золотухіна. – X., 2007. – 19 с.
56. Иванников И. А. Теория государства и права : учеб. / И. А. Иванников. – М. : Юрлитинформ, 2011. – 392 с.
57. Иванов В. В. Общая теория договора : моногр. / В. В. Иванов. – М. : Юристъ, 2006. – 160 с.
58. Иванова Н. А. Локальные юридические нормы и субъекты локального нормотворчества / Н. А. Иванова // Вестник Омского университета. Серия «Право». – 2006. – № 2 (7). – С. 204-214.
59. Искужин Т. С. Локальное правовое регулирование аграрных отношений : автореф. дисс. … канд. юрид. наук ; спец. : 12.00.06 – Природоресурсное право ; Аграрное право ; Экологическое право / Т. С. Искужин. – Уфа, 1997. – 24 с.
60. Інструкція із здійснення підрозділами державної служби охорони заходів майнової та особистої безпеки громадян з використанням технічних засобів охорони : затв. Наказом МВС України від 25 листопада 2003 р. № 1429 // Офіційний вісник України. - 2004. – № 30. – Ст. 2054.
61. Інструкція про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі : затв. наказом МВС України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 4 листопада 2003 р. № 1303/203 // Довідник працівника міліції : нормативно-правові акти з питань діяльності органів внутрішніх справ. Кн. 2. Ч. 2. - К. : Воля, 2004.- С. 554-581.
62. Інструкція про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства : затв. наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, СБУ, МВС України, Верховного суду України, ДПА України, Державного департаменту з питань виконання покарань від 29 черв. 1999 р. № 34/5/22/130/512/326/73 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 28. – Ст. 185.
63. Інструкція про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів: Затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 9 січня 1997 р. № 3/1/2/5/2/2 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0054-97/page
64. Інструкція про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0054-97/page
65. Іншин М. І. Правове регулювання службово-трудових відносин в Україні : моногр. / Іншин М. І. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 337 с.
66. Калиновська Т. О. Нормативно-правові акти місцевих рад як органів місцевого самоврядування в Україні : автореф. дис. … канд. юрид. наук ; спец. : 12.00.02 – конституційне право; муніципальне право / Т. О. Калиновська. – К., 2011. – 21 с.
67. Калюжнов Е. Ю. Концепции локального нормотворчества в континентальном и прецедентном праве / Е. Ю. Калюжнов // Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку : зб. наук. праць / за ред. С. В. Ківалова, Ю. С. Шемшученка. – О. : Фенікс, 2013. – С. 283-284.
68. Карнаухова Е. В. Систематизация локальных нормативных правовых актов в Российской Федерации: общая характеристика и виды : автореф. дисс. … канд. юрид. наук ; спец. : 12.00.01 – теория и история права и государства ; история учений о праве и государстве. – Тюмень, 2011. – 27 с.
69. Кашанина Т. В. Акционерное право: практический курс / Кашанина Т. В., Сударькова Е. А. − М. : ИНФРА-М – Норма, 1997. – 350 с.
70. Керимов Д. А. Культура и техника законотворчества / Д. А. Керимов. – М. : Юрид. лит., 1991. – 160 с.
71. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / С. Ф. Кечекьян. – М. : Изд. АН СССР, 1958. – 185 с.
72. Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право : учеб. для вузов / И. Я. Киселев. – М. : Дело, 1999. – 357 с.
73. Коваленко А. А. Конституційно-правове регулювання місцевого самоврядування в Україні: питання теорії та практики / А. А. Коваленко. – К. : Довіра, 1997. – 131 с.
74. Коваль Л. В. Адміністративне право : курс лекцій для студ. юрид. вузів та факульт. / Л. В. Коваль. – К. : Вентурі, 1998. – 208 с.
75. Козлова Н. В. Правосубъектность юридического лица : моногр. / Н. В. Козлова ; науч. ред. В. С. Ем. – М. : Статут, 2005. – 476 с.
76. Кокшаров Д. Л. Некоторые проблемы законодательства РФ о социальном партнерстве / Д. Л. Кокшаров // Трудовое право. − 2004. − № 4-5. − С. 35-42.
77. Конвенція про свободу асоціації та захист права на організацію № 87. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/993_125
78. Кондратьев Р. И. Локальный нормы трудового права и материальное стимулирование / Р. И. Кондратьев. – Львов : Вища школа, 1985. – 160 с.
79. Кондратьєв Р. Локальні норми і прогалини в праві / Р. Кондратьєв // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права : наук. часоп. – 2002. – № 1. – С. 17-21.
80. Копейчиков В. В. Правовые акты местных органов государственной власти и управления / В. В. Копейчиков. – М. : Госюриздат, 1956. – 109 с.
81. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Н. М. Коркунов ; предисл. д-ра юрид. наук, проф. И. Ю. Козлихина. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 430 с.
82. Корнієнко В. В. Відомча правотворчість органів внутрішніх справ: загальнотеоретична характеристика / В. В. Корнієнко // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2008. – № 42. – С. 52-58.
83. Коршунова Т. Ю. Социальное партнерство в сфере труда: проблемы совершенствования законодательства / Т. Ю. Коршунова // Трудовое право. − 2004. − № 3. − С. 34-39.
84. Косович В. Система нормативно-правових актів України: основні напрями вдосконалення / В. Косович // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2011. – Вип. 53. – С. 23-35.
85. Костюченко О. А. Банківське право України : підруч. / О. А. Костюченко. – К. : ЦУЛ, 2007. – 344 с.
86. Коталейчук С. Удосконалення діяльності правоохоронних та інших органів щодо забезпечення реалізації правового статусу неповнолітніх: порівняльний аналіз / С. Коталейчук // Право України. – 2006. – № 4. – С. 95-99.
87. Кравченко В. В. Муніципальне право України : навч. посіб. / В. В. Кравченко, М. В. Пітцик. – К. : Атіка, 2003. – 528 с.
88. Кравченко Р.С. Корпоративное управление: обеспечение и защита права акционеров на информацию (российский и англо-американский опыт) / Р. С. Кравченко. − М. : Спарк, 2002. – 112 с.
89. Крестовська Н. М. Теорія держави і права. Елементарний курс : навч. посіб. / Н. М. Крестовська, Л. Г. Матвєєва. – Х. : Одіссей, 2007. – 432 с.
90. Кривченков А. С. Классификация локальных правовых норм организаций / А. С. Кривченков // Российский юридический журнал. – 2008. – № 1. – С. 12-20.
91. Кривченков А. С. Понятие внутриорганизационных (локальных) норм / А. С. Кривченков // Российский юридический журнал. – 2008. – № 1. – С. 160-168.
92. Кузьмин А. В. Правовое учение И. В. Михайловского: эйдологическое направление российской философии права : автореф. дисс. … канд. юрид. наук ; спец. 12.00.01 – Теория права и государства ; История права и государства ; История политических и правовых учений / А. В. Кузьмин. – СПб., 1998. –20 с.
93. Лавріненко О.В. Сутність, особливості реалізації та характер співвідношення принципів єдності й диференціації правового регулювання умов праці та оптимального поєднання централізованого й локального правового регулювання соціально–трудових відносин / О. В. Лавріненко // Південноукраїнський правничий часопис. – 2010. – № 2. – С. 110–117.
94. Лавріненко О. В. Підсистема локального регулювання в структурі галузевого принципу оптимального поєднання централізованого й локального правового регулювання трудових відносин / О. В. Лавріненко [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://nauka.kushnir.mk.ua/?
p=47011
95. Лазарев В. В. Эффективность правоприменительных актов. Вопросы теории / Лазарев В. В. ; Науч. ред. : Безина А. К. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1975. – 207 c.
96. Лазор О. Д. Територіальна організація влади в Україні : навч. посіб. / О. Д. Лазор, А. О. Чемерис. – К. : Дакор, 2007. – 576 с.
97. Лебедев В.М. Локальные нормативные акты, регулирующие наемный труд / В. М. Лебедев // Российская юстиция. − 2002. − № 8. − С. 22-23.
98. Левиант Ф. М. О юридической природе локальных норм права, регулирующих трудовые отношения на промышленных предприятиях / Ф. М. Левиант // Правоведение. – 1970. − № 5. − С. 58-67.
99. Лейст О. Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права : учеб. пособ. / О. Э. Лейст. – М. : Зерцало-М, 2011. – 352 с.
100. Леушин В. И. Динамичность советского права и восполнение пробелов в законодательстве : автореф. дис. ... канд. юрид. наук ; спец. : 12.00.01 – теория и история государства и права ; история политически и правовых учений / В. И. Леушин. − Свердловск, 1977. – 23 с.
101. Лінник Л. Дисциплінує статут територіальної громади / Л. Лінник // Віче. – 1999. – № 10. – С. 33-34.
102. Ломакин Д. В. Общее собрание акционеров / Д. В. Ломакин // Законодательство. − 2005. − № 3. − С. 18-30.
103. Луць Л. А. Загальна теорія держави і права : навч.-метод. посіб. / Л. А. Луць. – К. : Атіка, 2007. – 412 с.
104. Луць Л. Категорії системного аналізу – методологічні основи дослідження правової системи / Л. Луць // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2001. – Вип. 36. – C. 47-53.
105. Луць Л. Структура правової системи суспільства: загальнотеоретичні аспекти / Л. Луць // Право України. – 2002. – № 9. – C. 7-9.
106. Луць Л. Трансформація нормативної частини сучасної правової системи України – вимога часу / Л. Луць // Право України. – 2003. – № 3. – C. 117-121.
107. Луць Л. А. Колізійно-правовий механізм як складова частина взаємодії правових систем Ради Європи, Європейського Союзу та України / Л.А. Луць // Актуальні проблеми держави і права _ О. : Юрид. л-ра, 2002. – Вип. 16. – С. 395-403.
108. Лушпиков A. M. Курс трудового права : В 2-х т. / Лушпиков A. M., Лушпикова М. В. – 2-е узд, перераб. доп. − М. : Статут, 2009. – Т. 2. – 1151 с.
109. Майданик Р. А. Локальні акти в цивільному праві України: поняття, природа, класифікація / Р. А. Майданик // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2011. – № 10. – С. 75-79.
110. Макарова О. А. Корпоративное право : учеб. для вузов / О. А. Макарова. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 420 с.
111. Малько А. В. Локальные правовые акты как средство реализации правовой политики / А. В. Малько, Т. П. Пестова // Правовая политика и правовая жизнь. – 2009. – № 3. – С. 197-201.
112. Мальцев Г. В. Нравственные основания права : моногр. / Г. В. Мальцев. – Изд. 2-е. – М : Изд-во СГУ, 2009. – 552 с.
113. Марченко М. Н. Источники права : учеб. пособ. / М. Н. Марченко. – М. : Проспект, 2006. – 760 с.
114. Масловская Т. С. Нормотворчество органов местного самоуправления Российской Федерации : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 – конституционное право ; муниципальное право / Т. С. Масловская. – Омск, 1998. – 23 с.
115. Матузов Н. И. Теория государства и права : курс лекций / Н. И. Матузов, А. В. Малько. – М. : Юрист, 2004. – 512 с.
116. Мельник О. О. Корпоративне право : навч. посіб. / О. О. Мельник. – К. : КНЕУ, 2009. – 274 с.
117. Місцеве самоврядування в Україні в умовах становлення правової держави : моногр. / За ред. Ю. М. Тодики, В. А. Шумілкіна. – Х. : Одіссей, 2004. – 392 с.
118. Мозолин В. П. Роль гражданского законодательства в регулировании комплексных имущественных отношений / В. П. Мозолин // Журнал российского права. – 2010. – № 1. – С. 26-31.
119. Мозолин В. П. Современная доктрина и гражданское законодательство : моногр. / В. П. Мозолин. – М. : Юстицинформ, 2008. – 77 с.
120. Музиченко П. П. Нове бачення проблеми джерел права / П. П. Музиченко // Юридичний вісник. – 1998. – № 3. – С. 108-115.
121. Мурашин О. Локальні акти прямого народовладдя: зміст і функції / Олександр Мурашин // Предпринимат