ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВА СПІЛЬНОЇ ЧАСТКОВОЇ ВЛАСНОСТІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

КОНДРАТЬЄВА НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА
УДК 347.23

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВА
СПІЛЬНОЇ ЧАСТКОВОЇ ВЛАСНОСТІ

Спеціальність: 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Кучеренко Ірина Миколаївна
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
Розділ 1. Генезис становлення інституту права спільної часткової власності
1.1. Розвиток законодавства України, що регулює відносини спільної часткової власності 11
1.2. Інститут права спільної часткової власності 33
Висновки до розділу 1 75
Розділ 2. Набуття та припинення права спільної часткової власності
2.1. Цивільно-правове регулювання набуття права спільної часткової власності 78
2.2. Виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності 96
2.3. Припинення права спільної часткової власності 114
Висновки до розділу 2 126
Розділ 3. Правовий режим окремих видів об’єктів права спільної часткової власності
3.1. Право спільної часткової власності учасників інвестиційної діяльності 128
3.2. Правове регулювання права спільної часткової власності фізичних осіб, які займаються сільськогосподарською діяльністю 144
3.3. Спільне майно в багатоквартирному будинку 164
Висновки до розділу 3 186
ВИСНОВКИ 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 197

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Господарський кодекс України ГК України
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку ДКЦПФР
Житловий кодекс України ЖК України
Житловий кодекс Російської Федерації ЖК РФ
Земельний кодекс України ЗК України
Сімейний кодекс України СК України
Цивільний кодекс Української РСР ЦК УРСР
Цивільний кодекс України ЦК України
Цивільний кодекс Російської Федерації ЦК РФ
Цивільний кодекс Республіки Білорусь ЦК РБ
Цивільний кодекс Квебека ЦК Квебека
Цивільний кодекс Латвії ЦК Латвії
Цивільний кодекс Республіки Казахстан ЦК РК
Фонд державного майна України ФДМ України
Відомості Верховної Ради України ВВР
Інститути спільного інвестування ІСІ
Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ
Особисте селянське господарство ОСГ
Колективне сільськогосподарське підприємство КСП

ВСТУП

Актуальність теми. Право власності є одним із основних інститутів цивільного права. Особливістю розвитку цього інституту є розширення видів об’єктів цивільних прав, які можуть знаходитись у спільній частковій власності. Ця тенденція викликана ускладненням соціальних та економічних відносин, які вимагають об’єднання зусиль різних суб’єктів цивільних право¬відносин. Це стосується задоволення житлових потреб фізичних осіб, які проживають у багатоквартирних будинках, інвесторів, які об’єднуються для отримання прибутку, осіб, які ведуть спільну сільськогосподарську діяльність.
Особливістю розвитку правового регулювання спільної часткової власності в Україні є розширення видів відносин, які включаються у сферу регулювання цивільного законодавства. Цивільний кодекс України (далі – ЦК) регулює відносини набуття та припинення права спільної часткової власності, володіння та користування таким видом спільної власності. В той самий час залишаються не вирішеними як в науці, так і на практиці, питання об’єкта права спільної часткової власності. Виділення таких об’єктів цивільних прав, як спільне майно та частка, ставить досить багато питань щодо здійснення права власності на ці об’єкти, зокрема, щодо їх оборотоздатності, передачі у користування іншим особам, внесення як вкладів до статутних капіталів юридичних осіб, здійснення поліпшень.
Прийняття законів «Про інвестиційну діяльність», «Про об’єднання спів¬власників багатоквартирного будинку», «Про особисте селянське господар¬ство», «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» та інших поставило питання необхідності розроблення концепції особливого правового режиму спільної часткової власності учасни¬ків пайових інвестиційних фондів, співвласників майна у багатоквартирному будинку, а також майна, яке використовується в особистому селянському господарстві. Принцип «одноголосності» здійснення права спільної часткової власності не може бути сприйнятий у випадках управління спільним майном, де існує значна кількість суб’єктів. Це стосується, зокрема, управління майном, яке було набуте колишніми членами колективних сільськогос¬подарських підприємств в результаті розпаювання. Але зазначені питання не стали предметом комплексного дослідження українськими цивілістами.
Теоретичною основою дослідження стали наукові висновки, викладені у працях С. С. Алєксеєва, Н. В. Безсмертної, Т. В. Боднар, В. І. Борисової, М. К. Галянтича, Б. Г. Гончікнімаєвої, А. Б. Гриняка, О. В. Дзери, І. В. Жилінкової, Ю. О. Заіки, Р. П. Козлова, В. М. Коссака, О. В. Кохановської, Н. С. Кузнєцової, І. М. Кучеренко, В. І. Лебідь, В. В. Луця, Р. А. Майданика, Р. П. Мананкової, Л. М. Мінкіної, Є. О. Мічуріна, Д. І. Мейєра, К. П. Побє¬доносцева, С. О. Погрібного, В. І. Семчика, І. В. Спасибо-Фатєєвої, Р. О. Сте¬фанчука, Є. О. Суханова, П. М. Тютюника, Н. В. Фірсової, А. П. Фокова, Є. О. Харитонова, Я. М. Шевченко, Г. Ф. Шершеневича, Р. Б. Шишки та інших учених.
Вибір теми цієї дисертації є актуальним, оскільки в суспільстві існує нагальна потреба вдосконалення теоретичної й законодавчої бази функціо¬нування та розвитку відносин власності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота була виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України «Еволюція цивільного законодавства України: проблеми теорії і практики» (реєстраційний номер РК 0105V000797).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в роз¬робленні концепції сучасного правового регулювання спільної часткової власності.
Для досягнення цієї мети в дисертаційному дослідженні передбачено виконати такі завдання:
– дослідити основні тенденції розвитку правового регулювання спільної часткової власності в Україні;
– визначити юридичну природу права спільної часткової власності та виявити особливості здійснення правомочностей щодо спільного майна та частки у спільній власності;
– охарактеризувати правовий режим окремих видів майна, що перебуває у спільній частковій власності;
– розкрити правовий зміст здійснення права власності учасниками спільної часткової власності;
– виявити особливості набуття та припинення права спільної часткової власності;
– охарактеризувати відносини, що виникають при виділі частки зі спільної часткової власності.
Об’єктом дослідження є правовідносини, що виникають при набутті, припиненні та здійсненні права спільної часткової власності.
Предметом дослідження є законодавство України та інших країн у сфері правового регулювання спільної часткової власності, а також наукові погляди та теоретичні концепції інституту права спільної часткової власності.
Методи дослідження. В ході проведення дисертаційного дослідження було використано дві групи методів наукового пізнання – загальнонаукові та спеціальні. Застосування діалектичного методу дозволило провести аналіз різних наукових концепцій щодо визначення поняття та змісту права спільної часткової власності, підстав і способів її набуття, припинення та виділу частки. Метод системно-структурного аналізу використовувався для дослі¬дження особливостей правового регулювання різних видів об’єктів права спільної часткової власності. Історично-правовий метод надав можливість визначити основні тенденції розвитку законодавства України, яке регулювало та регулює право спільної часткової власності. Застосування порівняльно-правового методу дослі¬дження допомогло встановити особливості правового регулювання права спільної часткової власності у різних країнах.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням теоретичних і практичних проблем правового регулювання права спільної часткової власності в Україні.
Наукова новизна отриманих результатів конкретизується у таких наукових висновках і положеннях, які виносяться на захист.
Вперше:
1) аргументовано висновок про необхідність зміни правових підходів до здійснення права спільної часткової власності за спільною згодою спів¬власників і запропоновано надати право у випадках, встановлених законом, приймати рішення щодо володіння, користування, розпорядження спільним майном більшістю голосів співвласників за принципом пропорційності розміру частки у спільній власності та кількості голосів;
2) обґрунтовано пропозицію щодо визначення розміру компенсації співвласнику, який не має можливості здійснювати повноваження володіння та користування спільним майном, що знаходиться у спільній частковій власності, розмір якої не повинен бути меншим розміру частини упущеної вигоди, яку б він отримав від здачі в оренду спільного майна;
3) доведено висновок про помилковість правової конструкції компенсації вартості частки у спільній власності у випадку, коли виділ у натурі із спільного майна є неможливим, та запропоновано провадити викуп частки у спільній власності, якщо на це є згода інших співвласників і надати право будь-якому співвласнику (окрім того, хто має незначну частку у спільній власності) вимагати через суд продажу майна та поділу грошей відповідно до розміру частки, або надання права на викуп частки в інших учасників з проведенням жеребкування;
4) зроблено висновок про недоцільність набуття спадкоємцями права спільної часткової власності при спадкуванні на майно, яке визначене родо¬вими ознаками, а також на цінні папери, частки у статутному (складеному) капіталі, паї у підприємницьких і непідприємницьких товариствах та запропоновано провадити поділ такого майна при оформленні свідоцтва про право на спадщину;
5) обґрунтовано необхідність надання права на виділ часток декільком співвласникам спільної часткової власності;
6) визначено, що за своєю правовою природою договір про порядок володіння та користування майном, що знаходиться у спільній частковій власності, залежно від визначених у ньому умов, можна віднести як до договору про спільну діяльність без об’єднання вкладів, так і до договору простого товариства (спільна діяльність на основі об’єднання вкладів);
7) аргументовано висновок про те, що у випадку зміни кількісного складу членів особистого селянського господарства (далі – ОСГ) може виникнути різний правовий режим майна, яке використовується у господарстві, зокрема, земельна ділянка може належати одній особі, яка створила господарство, а інше майно господарства на праві спільної часткової власності іншим членам. У випадку, коли кількісний склад членів ОСГ збільшується, нові члени господарства не набувають права власності на земельну ділянку одноособо¬вого засновника господарства.
Удосконалено:
8) положення про необхідність надання права усім співвласникам спільного майна багатоквартирного будинку, незалежно від членства в ОСББ, відповідно до ст. 358 ЦК здійснювати свої права щодо володіння, користування та розпорядження таким майном, зокрема, прийняття рішення про його ремонт, передачу в управління, оренду, позичку тощо;
9) пропозицію про необхідність проведення державної реєстрації договору про володіння, користування та розпорядження нерухомим майном, яке знаходиться у спільній частковій власності, у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як одного із видів обтяжень на нерухоме майно.
Дістали подальшого розвитку:
10) положення про встановлення режиму спільної часткової власності на спільне майно, що знаходиться у багатоквартирному будинку, оскільки власники квартир (нежитлових приміщень) утримують таке майно пропорційно від розміру площі квартир (нежитлових приміщень), як це встановлює ст. 360 ЦК;
11) висновок про те, що проведення ремонту майна, що знаходиться у спільній частковій власності, є розпорядженням спільним майном, а тому має здійснюватися за згодою усіх учасників, крім випадків, коли річ потребує ремонту;
12) пропозиція про необхідність визнання права спільної часткової власності на спільне майно у багатоквартирному будинку особливим видом спільної часткової власності (кондомініумом), оскільки таке майно має спеціальний правовий режим.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що резуль¬тати дослідження можуть використовуватися:
у науково-дослідній роботі – для подальших загальнотеоретичних досліджень відносин права спільної часткової власності;
у правотворчій сфері – для вдосконалення законодавчих актів, які регу¬люють право спільної часткової власності;
у навчальному процесі – при викладанні курсу «Цивільне право», «Дого¬вірне право», «Житлове право».
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на таких науково-практичних конференціях і семінарах: Міжнародній науково-практичній конференції «Молодь у юридич¬ній науці. Треті осінні юридичні читання» (5–6 листопада 2004 р., Хмельницький); Другі юридичні читання Всеукраїнської наукової конференції (18 травня 2005 р., Київ); Науково-практичному семінарі «Проблеми фор¬мування та реалізації житлової політики» (5 вересня 2008 р., Київ).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 7 наукових праць, у тому числі 4 наукові статті, у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань, затверджених ВАК України, а також у тезах 3 доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науко¬вого завдання, яке полягає у розробленні концепції сучасного правового регулю¬вання права спільної часткової власності. Здійснене комплексне дослідження цивільних відносин, що виникають при виникненні та припиненні права спільної часткової власності, здійсненні співвласниками володіння, користування та розпорядження спільним майном, що дозволило сформулювати такі основні висновки.
1. Особливістю правового регулювання інституту права власності у державах, які знаходилися на території сучасної України, було те, що нормативні акти не використовували таку правову категорію, як право власності, застосовуючи термін «володіння» щодо речових прав на майно. Тому навіть в роки Радянської Влади досить широко використовувалися терміни «землеволоділець», «домоволоділець».
2. Радянське цивільне право, враховуючи обмежене коло об’єктів, які могли бути у власності фізичних осіб, а також існування принципу «біль¬шості» змінило правові підходи до правового регулювання права спільної часткової власності. ЦК УРСР (1922 р.) встановив принцип «більшості голосів» при володінні, користуванні та розпорядженні об’єктом спільної часткової власності.
3. За часи незалежності приймаються нормативні акти, які встановлюють особливий правовий режим спільної часткової власності у членів особистих селянських господарств, колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, спільного майна у багатоквартирному будинку, а також у пайовому інвестиційному фонді.
4. Право спільної часткової власності є складною правовою конструкцією, оскільки оборотоздатним об’єктом права власності співвласника є частка у спільному майні, а здійснення правомочностей володіння, користування та фактичного розпорядження провадиться тільки щодо конкретного майна, а не частки.
5. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1297 ЦК, якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім’я кожного з них із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців. Із зазначеного випливає, що кожен із спадкоємців набуває право спільної часткової власності незалежно від виду майна, яке він спадкує. Вважаємо, що не завжди є доцільним виникнення права спільної часткової власності на деякі види майна. Це, зокрема, стосується речей, які можна поділити між спадкоємцями реально ще на стадії оформлення спадщини, зокрема, акції, інші цінні папери, частки у статутному (складеному) капіталі тощо.
6. ЦК виділяє таке поняття, як спільне майно при визначенні порядку розподілу доходів, плодів, продукції між співвласниками права спільної часткової власності. Таке спільне майно не має правового режиму спільної часткової власності.
7. Особливістю розвитку правового регулювання права спільної часткової власності є те, що таке право може носити каузуальний характер, зокрема, при набутті права власності на інвестиційний сертифікат, його власник набуває право власності на майно пайового інвестиційного фонду. Право спільної часткової власності на загальне майно у багатоквартирному будинку виникає у власника квартири (нежитлового приміщення), що знаходяться у такому будинку. І у даному випадку право спільної часткової власності на загальне майно виникає і припиняється у випадку виникнення і припинення права власності на квартиру (нежитлове приміщення). Ці відносини є первинними.
8. Для виділу із спільної часткової власності майна співвласники можуть об’єднатися на підставі договору. Істотною умовою такого договору є умова про зміну часток у праві спільної часткової власності.
9. Укладення договорів компанією з управління активами від свого імені, але за рахунок активів пайового інвестиційного фонду із зазначенням у таких договорах реквізитів пайового інвестиційного фонду, передбачає і виконання зобов’язань за такими договорами за рахунок активів відповідного пайового інвестиційного фонду. Враховуючи те, що активи пайового фонду є об’єктом права спільної часткової власності, компанія з управління активами не має права на доходи від проведення операцій з цим майном.
10. Запропоновано внести зміни до ст. 364 ЦК, надавши будь-якому співвласникові, окрім того, хто має незначну частку у спільній власності, право вимагати через суд продажу спільного майна та поділу грошей відповідно до часток, або право на викуп частки у інших учасників з проведенням жеребкування.
11. Частина 5 ст. 319 ЦК України встановлює, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам і свободам громадян. Стягнення за рішенням суду грошової компенсації частки співвласника, який цього вимагає, з інших співвласників та визнання за останніми всупереч їх волі права власності на частку, є використанням одним співвласником свого права власності на шкоду іншому співвласнику, що є неприпустимим.
12. Відповідно до статті 15, 152 ЖК України переобладнання та перепланування житлового будинку з метою влаштування двох відокремлених квартир можливе лише з дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів з дотриманням державних будівельних норм. Існування такої норми ставить питання про те, як отримати цей дозвіл. Якщо спорів між співвласниками не існує, тоді виділ майна в натурі провадиться на підставі договору. У випадку, коли існує спір, отримання такого дозволу є неможливим, оскільки виконавчі органи самоврядування не зможуть дати дозвіл на проведення поділу квартир тільки одному із співвласників, який має намір виділити у натурі частку. Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. № 1104, затверджений Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл. До них відносяться: перепланування квартир у багатоквартирних житлових будинках і кімнат у гуртожитках, виконання робіт з будівництва приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, прибудов до них загальною площею до 500 кв. метрів включно, господарських будівель і споруд. Отже, із зазначеного можна зробити висновок, що для виділу окремої квартири не потрібно отримувати дозвіл на будівництво.
13. При виділі частки із спільного майна на вимогу кредитора останній набуває право власності на частку співвласника-боржника, отже конструкція переведення прав та обов’язків співвласника боржника, закріплена в ст. 366 ЦК, неправильно характеризує правовідносини, що виникають між спів¬власниками. Необхідно викласти п. 2 ч. 4 ст. 366 ЦК у такій редакції: «У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або визнання за ним права власності на частку співвласника-боржника з проведенням відповідного перерахунку».
14. Як у випадку виплати компенсації вартості частки при неможливості виділу її в натурі, так і у випадку припинення права на частку в спільному майні відповідно до ст. 365 ЦК відносини, які виникають між співвласниками, можна охарактеризувати як відносини викупу частки у співвласника. Тому йдеться не тільки про припинення права власності, а й про набуття у власність частки іншими учасниками спільної часткової власності.
15. Особливий правовий режим спільної часткової власності існує в учасників пайового фонду: співвласники не мають прав на спільне майно, окрім отримання прибутку; відчуження частки у спільному майні провадиться з відчуженням інвестиційного сертифікату; кредитори інвестора не мають права звернути стягнення на частку у майні учасника пайового інвестиційного фонду, а лише на інвестиційний сертифікат; компанія з управління активами, здійснюючи довірче управління спільним майном, користується та розпоряджається ним.
16. На практиці не завжди можливо здійснити поділ квартири (будинку), виділивши при цьому ізольовані приміщення з окремим виходом, тому поряд із виділом у власність кожному із співвласників кімнати (частини будинку) доцільно передбачити можливість встановлення права спільної часткової власності на приміщення загального користування квартири (будинку). Необхідно внести зміни до ст. 367 ЦК «Поділ майна, що є у спільній частковій власності», виклавши ч. 2 у такій редакції: «У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Окремі частини нерухомого майна можуть бути залишені у спільній частковій власності співвласників».
17. Для припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників необхідно, щоб позов був поданий всіма співвласниками та за наявності всіх, передбачених ст. 365 ЦК, підстав. Пропонується викласти ч. 1 ст. 365 ЦК у такій редакції: «1. Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, за наявності в сукупності таких обставин».
18. Стаття 6 Закону «Про особисте селянське господарство» встановлює, що майно, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, може бути власністю однієї особи, спільною частковою або спільною сумісною власністю його членів відповідно до закону. Стаття 5 Закону передбачає, що земельні ділянки ОСГ можуть бути власністю однієї особи, спільною сумісною власністю подружжя та спільною частковою власністю членів особистого селянського господарства відповідно до закону. За такою аналогією слід застосовувати і визначення правового режиму іншого майна ОСГ, а не тільки земельної ділянки, оскільки вона має ключове значення для ведення такого господарства.
19. Збільшення кількісного складу членів ОСГ після набуття права спільної часткової власності окремими його членами або індивідуальної власності одного члена на земельну ділянку ОСГ не є підставою для визнання на таку земельну ділянку права власності інших осіб, які стали членами ОСГ після набуття такого права.
20. Пропонуємо провадити облік спільного майна ОСГ, оскільки майно, яке є власністю членів ОСГ, може мати різний правовий режим. Запропоновано доповнити ч. 2 ст. 6 Закону України «Про особисте селянське господарство» таким положенням: «Засновник особистого селянського господарства здійснює облік майна господарства, із зазначенням його правового режиму, а також часток у праві власності на майно, яке є спільною власністю членів господарства».
21. Відповідно до ст. 5 Закону «Про особисте селянське господарство» членам особистого селянського господарства земельні частки (паї) можуть виділятися в натурі (на місцевості) єдиним масивом у спільну часткову власність і спільну сумісну власність (подружжя) відповідно до закону, а у разі виходу з особистого селянського господарства кожен його член має право на виділення належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості). Застосування такої норми можливе лише у випадку, коли земельна ділянки була надана у спільну часткову власність.
22. Право власності на земельну ділянку, включаючи і право спільної часткової власності, може виникнути без волевиявлення майбутніх власників відповідно до Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 р. № 122, оскільки рішення приймається 2/3 голосів власників паїв.
23. Закон «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» не відносить багатоквартирний будинок ані до загального, ані до неподільного майна. Оскільки багатоквартирний будинок є нерухомою річчю, необхідно встановити в законі його правовий режим, зазначивши на те, що він є об’єктом права спільної часткової власності. В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно потрібно реєструвати: багатоквартирний будинок як особливий вид спільної часткової власності (кондомініум), а також допоміжні приміщення цього будинку без зазначення суб’єктів права власності, а в тому випадку, коли багатоквартирний будинок та інше спільне майно передається в управління ОСББ або іншим особам, цей факт також повинен бути відображений у державному реєстрі.
24. Встановлення Законом «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» різного правового режиму для загального та неподільного майна не відповідає основним засадам встановленим ЦК щодо утримання спільного майна. Застосування терміна «неподільне майно» дає підставу для висновку про «подільність» загального майна.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми методології приватного права: Колективна монографія / [За заг. ред. О. Д. Крупчана]. – К.: Наук.-дослідний ін-т приват. права і підприємн. АПрН України, 2005. – 266 с.
2. Алексеев В. А. Недвижимое имущество: правовой режим и государственная регистрация прав: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / В. А. Алексеев. – М., 2008. – 44 с.
3. Батуров Г. П. Разрешение судом споров о праве собственности на жилое строение / Батуров Г. П. – М.: Юридическая литература, 1978. – 112 с.
4. Безсмертна Н. В. Здійснення громадянами права приватної власності в Україні: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Безсмертна Наталія Василівна. – К., 2001. – 189 с.
5. Блажівська О. Є. Договір про спільну діяльність: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Блажівська Оксана Євгенівна. – К., 2007. – 210 с.
6. Венедиктов Л. В. Государственная социалистическая собственность / Венедиктов Л. В. – М.; Л.: Из-во Академии наук СССР, 1948. – 839 с.
7. Воронова О. В. Підстави набуття права власності на житло: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Воронова Ольга Василівна. – К., 2005. – 210 с.
8. Воронова О. Н. Гражданско-правовое регулирование наследование жилых помещений: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / О. Н. Воронова. – Краснодар, 2007. – 22 с.
9. Галянтич М. К. Теоретико-правові засади реалізації житлових прав громадян в умовах ринкових перетворень / Галянтич М. К. – К.: Наук.-дослідний ін-т приват. права і підприємн., 2006. – 512 с.
10. Генкин Д. М. Право собственности в СССР / Генкин Д. М. – М.: Госюриздат, 1961. – 223 с.
11. Глущенко Т. В. Деякі особливості зміни правового статусу житлових приміщень (будинків) / Т. В. Глущенко // Держава і право: зб. наук. праць. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – Вип. 21. – С. 64–71.
12. Гончикнимаева Б. Г. Правовое регулирование общей долевой собственности в гражданском праве России: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Гончикнимаева Баярма Гонгоровна. – М., 2006. – 200 с.
13. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. за № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.
14. Гражданский кодекс Грузии / [Науч. ред. Бигвава З. К.]. – СПб.: Из-во «Юридический центр «Пресс», 2002. – 750 с.
15. Гражданский кодекс Квебека / [Науч. ред. О. М. Козырь, А. А. Маковской]. – М.: Статут, 1999. – 472 с.
16. Гражданский кодекс Латвийской Республики / [Науч. ред. Лившица Н. Э.]. – СПб.: Издательство «Юридический центр «Пресс», 2001. – 830 с.
17. Гражданский кодекс Республики Беларусь. – СПб.: «Юридический центр «Пресс». – 2003. – 1050 с.
18. Гражданский кодекс Республики Казахстан / (Отв. ред. Н. Э. Лившиц). – СПб.: «Пресс», 2002. – 1028 с.
19. Гражданский кодекс Российской Федерации. Научно-практический комментарий / (Отв. ред. Т. Е. Абова, А. Ю. Кабалкин, В. П. Мозолин). – М.: БЕК, 1996. – Ч. 1. – 714 с.
20. Гражданское право. Часть первая. Учебник / [Под ред. А. Г. Калпина, А. И. Масляева]. – М.: Юристь, 1997. – 472 с.
21. Гражданское право: В 2 т. Т. 1: Учебник / [Отв. ред. проф. Е. А. Суханов]. – М.: БЕК, 2003. – 816 с.
22. Гримм Д. Д. Лекции по догме римского права / Гримм Д. Д. Под редакцией и с предисловием В. А. Томсинова. – М.: Из-во «Зерцало», 2003. – 496 с.
23. Гриняк А. Б. Цивільно-правовий договір як підстава виникнення права спільної власності фізичних осіб: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / А. Б. Гриняк. – К., 2007. – 20 с.
24. Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. за № 1104 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 80. – Ст. 2719.
25. Дзера І. О. Цивільно-правові заходи захисту права власності в Україні: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Дзера Ірина Олександрівна. – К., 2001. – 202 с.
26. Дзера О. В. Розвиток права власності громадян в Україні: Монографія / Дзера О. В. – К.: Вентурі, 1996. – 219 с.
27. Дмитрієва Ю. А. Просте товариство: законодавче регулювання в праві Німеччини та України: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Дмитрієва Юлія Анатоліївна. – К., 2008. – 211 с.
28. Еремеев Д. Ф. Право личной собственности в СССР / Еремеев Д. Ф. – М.: Госюриздат, 1958. – 152 с.
29. Ермаков В. С. Правовое регулирование деятельности товариществ собственников жилья: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / В. С. Ермаков. – М., 2004. – 26 с.
30. Жилищный кодекс Российской Федерации: Федеральный Закон Российской Федерации от 29 декабря 2004 г. под № 188-ФЗ [Електронний ресурс] / КонсультантПлюс. – Режим доступу до сайту: http://www.consultant.ru/online/base/?req=doc;base=LAW;n=117057.
31. Житловий кодекс Української РСР: Закон Української РСР від 30 червня 1983 р. за № 5464-Х [Електронний ресурс] / Верховна Рада Української РСР. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
32. Зайцев О. Р. Договор доверительного управления паевым инвестиционным фондом: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / О. Р. Зайцев. – М., 2005. – 26 с.
33. Закон о квартирных товариществах: Закон Эстонской Республики [Електронний ресурс] / Законодательство Эстонии. – Режим доступу до сайту: http://hot.ee/estonianlegislation/09.htm.
34. Законы гражданские с разъяснениями Правительствующего Сената и комментариями русских юристов / Составил И. М. Тютрюмов. Кн. 2. – М.: «Статут», 2004. – 603 с.
35. Залугин С. В. Право общей собственности: понятие, осуществление и защита: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / С. В. Залугин. – М., 2008. – 23 с.
36. Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 р. за № 2768-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3–4. – Ст. 27.
37. Зубков С. О. Цивільно-правове регулювання набуття права власності на новостворене нерухоме майно: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Зубков Сергій Олександрович. – К., 2010. – 239 с.
38. Илюшников С. М. Простое товарищество в Российском гражданском праве: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / С. М. Илюшников. – Ростов-на-Дону, 2009. – 28 с.
39. Иоффе О. С. Избранные труды В 4-х томах. Т. 2. / Иоффе О. С. – СПб.: Юридический центр «Пресс», 2004. – 511 с.
40. Камышанский В. П. Право собственности: пределы и ограничения / Камышанский В. П. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. – 303 с.
41. Кархалёв Д. Н. Концепция охранительного гражданского правоотношения: автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / Д. Н. Кархалёв. – Екатеринбург, 2010. – 37 с.
42. Кафарський В. В. Інвестиційні договори в Україні: поняття, види, зміст, правове регулювання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / В. В. Кафарський. – К., 2006. – 20 с.
43. Коваленко Т. О. Правові аспекти реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсове право» / Т. О. Коваленко. – К., 2002. – 21 с.
44. Кодифікація цивільного законодавства на українських землях: Т. 1 / Уклад. Ю. В. Білоусов, І. Р. Калаур, С. Д. Гринько та ін.; За ред. Р. О. Стефанчука та М. О. Стефанчука. – К.: Правова єдність, 2009. – 1168 с.
45. Кодифікація цивільного законодавства на українських землях: Т. 2 / Уклад. Ю. В. Білоусов, І. Р. Калаур, С. Д. Гринько та ін.; За ред. Р. О. Стефанчука та М. О. Стефанчука. – К.: Правова єдність, 2009. – 1240 с.
46. Козлов Р. П. Правовое регулирование общей долевой собственности в РФ: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / Р. П. Козлов. – М., 2008. – 26 с.
47. Козлова Н. В. Правосубъектность юридического лица / Козлова Н. В. – М.: Статут, 2005. – 476 с.
48. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации. Ч. 1 / Под ред. С. П. Гришаева, А. М. Эрделевского. – М. Юристъ, 2005. – 735 c.
49. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации. Ч. 2 (постатейный) / Е. Ю. Валявина и др.; Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 917 с.
50. Комментарий к гражданскому кодексу РСФСР / [Под ред. С. Н. Братуся, О. Н. Садикова]. – М.: «Юридическая литература». – 1982. – 680 c.
51. Кондратьєва Н. М. Договір про порядок володіння та користування майном, що знаходиться у спільній частковій власності / Н. М. Кондратьєва // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 32. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. – С. 301–307.
52. Кондратьєва Н. М. Етапи законодавчого регулювання відносин спільної часткової власності в об’єднанні співвласників багатоквартирного будинку / Н. М. Кондратьєва // Молодь у юридичній науці: зб. тез доповідей Міжнар. наук. конф. молодих вчених «Треті осінні юридичні читання» (Хмельницький, 5–6 листопада 2004 р.). – Хмельницький: В-во ХУУП, 2004. – С. 167–169.
53. Кондратьєва Н. М. Право на укладення договору оренди майна, яке знаходиться у спільній частковій власності / Н. М. Кондратьєва // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 37. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. – С. 419–425.
54. Кондратьєва Н. М. Правове регулювання здійснення права спільної часткової власності на майно за цивільним і земельним кодексами / Н. М. Кондратьєва // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 35. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. – С. 349–357.
55. Кондратьєва Н. М. Правове регулювання спільної власності в багатоквартирному житловому будинку / Н. М. Кондратьєва // Другі юридичні читання: зб. матер. Всеук. наук. конф., 18 травня 2005. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. – С. 346–349.
56. Кондратьєва Н. М. Правові проблеми виділу у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності / Н. М. Кондратьєва // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 6. – С. 48–51.
57. Кондратьєва Н. М. Проблеми здійснення права спільної часткової власності на житлове приміщення / Н. М. Кондратьєва // Проблеми формування та реалізації державної житлової політики: матер. наук.-практ. семінару. – К.: Ін-т держ. і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. – С. 69–71.
58. Коновалов А. В. Владение и владельческая защита в гражданском праве 2-е изд., доп. / Коновалов А. В. – СПб.: Из-во «Юридический центр «Пресс», 2002. – 337 с.
59. Коссак В. М. Іноземні інвестиції в Україні (цивільно-правовий аспект) / Коссак В. М. – Львів: Центр Європи, 1996. – 216 с.
60. Крашенинников П. Кондоминиумы / П. Крашенинников // Законность. – 1994. – № 6. – С. 9–15.
61. Кутакова Т. Б. Обобщение зарубежного опыта создания кондоминиумов / Т. Б. Кутакова // [Електронний ресурс] // Институт экономики города. – Режим доступу: http://www.urbaneconomics.ru/publications/?mat_id=29.
62. Кучеренко І. М. Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку / І. М. Кучеренко // Українське комерційне право. – 2009. – № 9. – С. 37–50.
63. Кучеренко І. М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права: дис. ... доктора юрид. наук: 12.00.03 / Кучеренко Ірина Миколаївна. – К., 2004. – 475 с.
64. Кучеренко І. М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права / Кучеренко І. М. – К.: ДП «Юридичне вид-во «Аста», 2004. – 328 с.
65. Кучеренко І. Право на приватизацію підвальних приміщень у багатоквартирному житловому будинку / І. Кучеренко, В. Воловик // Юридичний журнал. – 2005. – № 3. – С. 96–98.
66. Лебідь В. І. Правове становище особистих селянських господарств в Україні: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06 / В. І. Лебідь. – К., 2002. – 157 с.
67. Ленин В. И. Полное собрание сочинений. – Изд. 5-е. Изд-во политическая литература. – М., 1964. – Т. 44. – 398 с.
68. Линникова Н. Ю. Право общей долевой собственности граждан: автореф. дис. на соискание уч. ступени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право» / Н. Ю. Линникова. – М., 1982. – 23 с.
69. Луняченко А. В. Правовой режим земель сельскохозяйственного назначения, принадлежащих гражданам на праве собственности: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Луняченко Анатолий Васильевич. – О., 2002. – 170 с.
70. Мананкова Р. П. Правоотношение общей долевой собственности граждан по советскому законодательству / Мананкова Р. П. ¬¬¬¬¬¬– Томск: Из-во Томского ун-та, 1977. – 215 с.
71. Мартышкин С. В. Понятие и признаки реорганизации юридического лица: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Мартышкин Сергей Викторович. – Самара, 2000. – 225 с.
72. Маслов В. Ф. Основные проблемы права личной собственности в период строительства коммунизма в СССР / Маслов В. Ф. – Х.: Из-во Харьк. ун-та, 1968. – 320 с.
73. Мейер Д. И. Русское гражданское право (в 2 ч.) / Мейер Д. И. – М.: «Статут», 2000. – 831 с.
74. Минкина Л. М. Право общей собственности: понятие и особенности осуществления: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Минкина Людмила Марковна. – Самара, 2004. – 200 с.
75. Мироненко О. М. Київська Русь / О. М. Мироненко, І. Б. Усенко // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: «Українська енциклопедія», 2001. – Т. 3. – 792 с.
76. Мічурін Є. О. Цивільний договір як один із засобів реалізації права на житло: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Мічурін Євген Олександрович. – Х., 2000. – 185 с.
77. Мозолин В. П. Право собственности в Российской Федерации в период перехода к рыночной экономике / Мозолин В. П. – М.: Изд-во Ин-та государ. и права Российской Акад. наук. – 177 с.
78. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / [За ред. В. М. Коссака]. – К.: Істина, 2004. – 976 с.
79. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. – 3-є вид., перероб. і доп. / За ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.) Н. С. Кузнецової, В. В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – Т. 2. – 1088 с.
80. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. – 2-е вид., перероб. і доп. / За ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – Т. 1. – 832 с.
81. Неволин К. А. Полное собрание сочинений: История российских гражданских законов. Ч. 2. Книга вторая об имуществах: Раздел первый об имуществах вообще и раздел второй о правах на вещи. Т. 4 / Неволин К. А. – СПб., 1857. – 460 с.
82. Николайчук Л. М. Цивільно-правові договори як підстави виникнення права приватної власності громадян: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процесс; сімейне право; міжнародне приватне право» / Л. М. Николайчук. – Івано-Франківськ, 2004. – 20 с.
83. О Жилищных отношениях: Закон Республики Казахстан от 16 апреля 1997 г. под № 94-I [Електронний ресурс] // Законодательство Казахстана on-line. – Режим доступу: http://www.pavlodar.com/zakon/?dok=00114&ogl=all.
84. О некоторых вопросах, связанных с применением части первой Гражданского кодекса Российской Федерации: Постановление Пленума Верховного Суда Российской Федерации и Пленума Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации от 01 июля 1996 г. под. № 6/8 [Електронний ресурс] // Энциклопедия местного самоуправления. – Режим доступу: http://emsu.ru/ml/legis/Vs/vs-17.htm.
85. Об инвестиционных фондах: Федеральный Закон Российской Федерации от 29 ноября 2001 г. под № 156-ФЗ [Електронний ресурс] // Официальный сайт компании «Консультант Плюс». – Режим доступу: http://www.consultant.ru/online/base/?req=doc;base=LAW;n=105492.
86. Пахман С. В. История кодификации гражданского права / Пахман С. В. [под ред. В. А. Томсинова]. – М.: «ЗЕРЦАЛО», 2004. – 872 c.
87. Пахомова Н. Н. Право общей собственности: дис. … канд. юр. наук: 12.00.03 / Пахомова Наталья Николаевна. – Екатеринбург, 1995. – 197 с.
88. Победоносцев К. П. Курс гражданского права. Ч. 1: Вотчинные права / Победоносцев К. П. – М.: «Статут», 2002. – 800 с.
89. Погрібний С. О. Володіння у цивільному праві / Погрібний С. О. – Одеська національна юридична академія. – О.: Юридична література, 2002. – 276 с.
90. Погуляєв С. Ю. Передача технології як вклад в просте товариство: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Погуляєв Сергій Юрійович. – Х., 2002. – 184 с.
91. Полуяхтов И. А. Гражданский оборот имущественных прав: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / И. А. Полуяхтов. – Екатеринбург, 2002. – 21 с.
92. Постанова Вищого господарського суду України від 31 березня 2009 р. за № 9127 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
93. Постанова Вищого господарського суду України від 03 червня 2010 р. за № 30/75 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
94. Постанова Вищого господарського суду України від 06 вересня 2007 р. по справі № 2-218 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
95. Постанова Вищого господарського суду України від 07 серпня 2007 р. по справі № 1/129-3041 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
96. Постанова Вищого господарського суду України від 08 вересня 2010 р. по справі [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
97. Постанова Вищого господарського суду України від 08 вересня 2010 р. за № 43/53 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
98. Постанова Вищого господарського суду України від 08 травня 2007 р. за № 13/126/06 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
99. Постанова Вищого господарського суду України від 09 грудня 2000 р. у справі № 5020-5/224 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
100. Постанова Вищого господарського суду України від 11 березня 2009 за № 5020 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
101. Постанова Вищого господарського суду України від 14 лютого 2008 р. по справі № 37/57-07(40/277-06) [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
102. Постанова Вищого господарського суду України від 19 червня 2008 р. за № 40/389-07 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
103. Постанова Вищого господарського суду України від 21 січня 2009 р. за № 22/17 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
104. Постанова Вищого господарського суду України від 25 березня 2010 за № 2-29/4588 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
105. Постанова Вищого господарського суду України від 25 січня 2011 р. за № 2/141пн [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
106. Постанова Вищого господарського суду України від 30 червня 2009 р. по справі № 2-25/10448-2008 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
107. Постанова Вищого господарського суду України від 6 березня 2008 р. за № 20-5/259 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
108. Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 06 жовтня 2010 р. у справі № 32/17пн [Електронний ресурс] / Донецький апеляційний господарський суд. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
109. Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2006 р. за № 2/209-05 [Електронний ресурс] / Харківський апеляційний господарський суд. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
110. Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 р. У справі № 2-а-45056/09/2070 [Електронний ресурс] / Харківський окружний адміністративний суд. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
111. Про акціонерні товариства: Закон України від 17 вересня 2008 р. за № 514-VI // Відомості Верховної Ради України 2008. – № 50–51. – Ст. 384.
112. Про виконавче провадження: Закон України від 21 квітня 1999 р. за № 606-XIV (в редакції Закону № 2677-VI від 04.11.2010 р.) / Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 19–20. – Ст. 142.
113. Про власність: Закон України вiд 07 лютого 1991 р. № 697–XII; [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=697–12.
114. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України: Закон України від 16 грудня 1993 р. за № 3718-XII [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
115. Про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства»: Закон України від 16 грудня 1993 р. за № 3710-XII [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – К.: CD-вид-во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
116. Про внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» та інших законодавчих актів України: Закон України від 15 грудня 2005 р. за № 3205-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 14. – Ст. 118.
117. Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. за № 177 // Офіційний Вісник України. – 2001. – № 9. – Ст. 356.
118. Про Державний бюджет України на 2006 рік: Закон України від 20 грудня 2005 р. за № 3235-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 9. – Ст. 96.
119. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень: Закон України від 1 липня 2004 р. за № 1952-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 51. – Ст. 553.
120. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України від 11 лютого 2010 р. за № 1878 // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 18. – Ст. 141.
121. Про державну статистику: Закон України від 17 вересня 1992 р. за № 2614-ХІІ [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – К.: CD-вид-во «Інформтехн